| Сторінки (1/62): | « | 1 | » |
Коли в повітрі пахне не тобою
Я розумію - це уже не сон.
І залишилась сам на сам з тугою,
Де вся реальність криком в унісон
Нагадує про вічну недосяжність
До мрій далеких та палких,
Що заховались у невблаганність
Часових меж і днів гірких.
Мабуть, це я так сильно покохала,
І так повірила у силу почуттів,
Що все навколо занедбала,
Рахуючи лиш кількість днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
Я знову почала писати вірші,
Мабуть, Антарктида засіла в душі,
Бо квіти надіі засохли в неволі,
Шукаючи сонце як звістку від долі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015
Як легко сказати пробач,
Як важко пробачити знову,
Які ж ми мізерні однач,
Цінуючи власну оскому.
Ми бачимо власнії крила,
Фіксуючи кожен політ.
Насправді, це горя вітрила,
Які не відкрили цей світ.
Рахуючи промахи інших,
Свої забуваєм згадать,
Бо легше побачити гірших,
Ніж винним себе називать.
Чи варто нам бути суддею,
Як завтра покинем цей світ?
Бо ж всіх порівняють з землею,
Забувши про гордий політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
А ти колись сказав мені "прощай",
А я колись у відповідь змовчала.
Ти точно знав, що хочеш від життя,
А я, на жаль, ще тільки пізнавала.
Та наша гра стала мені прокляттям,
Бо час пройшов, а я не розлюбила,
І кожен день - минулого відлуння,
Бо десь тоді себе я й загубила.
Як страшно стало прокидатись вранці,
Долаючи видіння крізь роки.
Як сумно при одній лиш згадці,
Що вже не зможу я тебе знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015
Внутрішній стержень є необхідною рисою успішних людей. Вміння зрозуміти, що тобі насправді потрібно та розумне досягнення мети − рідкісний дар у світі. Хоча з першого погляду всі майстри цього ремесла.
Насправді помилка багатьох людей полягає у тому, що вони виносять на загал всі свої турботи, прагнення, користуються своєю популярністю більше, ніж потрібно. Часом того не усвідомлюючи, ми відкриваємося настільки, що забуваємо, коли треба зупинитися і «зануритися у свою печеру».
На своєму шляху щастить зустріти чимало людей, які за дивною здавалося б тактикою поведінки, стилем життя є успішними та поважними серед оточення. Доволі цікавий стиль життя у людей, які з першого погляду здаються сірими мишами. Звичайно ж, першою ознакою є зовнішній вигляд: одяг не яскравих кольорів, проста, навіть «неохайна» зачіска, непримітні аксесуари або їх відсутність. У розмові вони будуть дуже ввічливими, толерантними з привітною усмішкою, трохи мовчазні. Справжніх сірих мишей важко знайти і відразу розкрити їхню природу. Проте, якщо Вам вдасться це зробити, то уважно спостерігайте за цими людьми, бо у них є чому повчитися. А якщо Ви такої можливості не маєте, тоді читайте нижче.
1. Простота – ось візитна картка «сірих мишок».
2. Доброта та щирість у спілкуванні.
3. Відкритість тільки для найближчих, але й з ними не завжди можуть розкритися.
4. Зосередженість на головному.
5. Досягають всього маленькими кроками, проте все продумують наперед.
6. Допомагають іншим.
7. Не звертають уваги на криві погляди зі сторони, просто рухаються вперед.
8. Залишаються в стороні до пори до часу.
9. Не люблять непотрібної уваги до себе.
10. Завжди знають чого хочуть.
Безперечно, хтось народжується таким, а хтось з досвіду розуміє, що потрібно змінюватися на сіру мишку. По-експериментуйте, а раптом – це Ваш шанс змінитися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554092
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Я хотіла тебе полюбити,
Я бажала в собі розбудити
Невідомі для всіх почуття,
Що візьмуть у полон небуття.
І здавалося щастя безмежне,
А надія ніколи не зчезне.
Все на світі було неважливо,
Адже вірила щиро у диво.
Та мінлива погода стосунків,
Бо не хочеться вже подарунків.
І де ділося щастя - не знаю,
Проте більше тебе не кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
Чомусь не відразу на думку приходить чітке розуміння поняття «гаряча точка». Спершу з’являється буквальне сприйняття і перед очами виникають асоціації з червоними точками на континенті замість небезпечних районів з кривавими конфліктами. На щастя чи на жаль, проте ми чуємо за такі прояви агресії лише через засоби масової інформації. Хоча нинішня ситуація змушує замислитися чи не є ми безпосередніми учасниками кровопролитних конфліктів, чи є реальна загроза, бити на сполох для захисту свої законних прав та інтересів? Тим не менше − які б реалії не мали місце на території держав, державоподібних утворень − саме журналісти першими докопуються до правди і на блюдечку подають нам через засоби масової інформації. Часто-густо їхні права, здоров’я та навіть життя опиняються у небезпеці через бажання докопатися до правди.
Захист прав людини завжди був, є і буде необхідним та поширеним інститутом у галузі права, що з кожним роком отримує все більше прихильності та змушує активніше працювати омбудсменів з усього світу. Захист прав людини завжди починається з наявної правової бази держави, яка повинна чітко та грамотно регламентувати належний механізм захисту. В Україні наявна така правова база, яка виражається перш за все у формі законів.
Першим важливим актом у сфері захисту прав журналістів є Закон України «Про інформацію». Зокрема, умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику тягне за собою відповідальність
згідно із законами України [1].
Не менш відомий Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» відповідно до якого порушення прав журналіста, встановлених цим Законом, є наслідком притягнення до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України [2].
Гарантії свободи діяльності журналістів передбачаються Законом України «Про інформаційні агентства», оскільки вони є суб’єктами діяльності інформаційних агентств. У законодавчому акті чітко зазначається, що однією з підстав відповідальності є незаконне використання чи вилучення продукції
інформаційного агентства [3].
Нарешті більшу конкретизацію дає нам Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», де наголошується, що редакції (юридичні особи) засобів масової інформації можуть відряджати журналістів для виконання професійних завдань у місця надзвичайних подій за умов гарантування відшкодувань, обов’язкових виплат і пільг [4]. І вперше в цьому Законі міститься таке положення, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.
Конкретні санкції містяться у Кримінальному кодексі України за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналісті та переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою [5].
Насправді це не весь список нормативно-правових джерел для пошуку інформації у досліджуваній проблемі. Проте постає питання чи надають вони взагалі реальну допомогу і, якщо так, то чи її достатньо для забезпечення безпеки четвертої гілки влади у гарячих точках? Мабуть, що не повною мірою відбувається такий захист. З однієї сторони, це показує нашу державу як демократичну, правову, адже в нас все «гарно» розписано, санкціоновано державою та схвалено народом, а з іншої − ми надзвичайно слабкі практики, і норми, які зафіксовані в наших Законах будуть мертвими без їхнього належного застосування на практиці.
Необхідно зазначити, що окрім вітчизняних правових актів існує низка міжнародно-правових договорів що передбачають гарантії діяльності журналістів та відповідальність осіб, винних у перешкоджанні їхній професійній діяльності.
Це Резолюція Ради Безпеки ООН, прийнята 2006 року, Декларація ЮНЕСКО 2007 року та статут складений неурядовою організацією «Репортери без кордонів» в 2002 році для заохочення редакторів і медіа-керівників прийняли вісім принципів, щоб допомогти запобігти і зменшити ризики, пов’язані при відправці своїх журналістів у зони військових дій [6]. Зазначені принципи є необхідною закономірністю у роботі кожного журналіста, адже без зобов’язань як з одного боку ЗМІ, органів державної влади, так і самих журналістів, з іншого – не може плідно та злагоджено розвиватися співпраця на благо народу. Звичайно, сучасні засади правової держави не дозволять, щоб пошук гарячої інформації відбувався без вільної згоди на те самої особи, яка має володіти необхідним досвідом. Безперечно матеріально-технічне забезпечення, страхування та психічна підготовка забезпечать швидку та якісну роботу на будь-якому континенті.
Тим не менше, головною проблемою у сфері захисту журналістів під час збройних конфліктів є дещо декларативний характер правової бази, адже питання про захист прав журналістів набуло розголосу приблизно років 30 тому. На разі не відомі випадки, щоб когось із винуватців у посяганні на життя чи вбивстві українських журналістів у зонах воєнних конфліктів притягали до відповідальності. Хоча випадки смертей є непоодинокі, та видно це нікого не спиняє у вчиненні таких злочинів. Зокрема, Валерій Глездєньов та Тарас Процюк стали жертвами воєнного конфлікту в Афганістані та Іраку. З 1991 року українські журналісти висвітлюють воєнні конфлікти в різних куточках нашої планети. Спершу вітчизняні медіа у «гарячих точках» представляли всього один-два кореспонденти, але їхня кількість постійно зростала. Останнім часом, щороку більш як 10 українських журналістів, телеоператорів, фотокореспондентів виїжджають у «гарячі точки» або натериторії «заморожених конфліктів» [7].
Відповідно до міжнародного гуманітарного законодавства, журналісти у зоні воєнного конфлікту мають право обирати з-поміж двох статусів. Вони можуть акредитуватися при одній з армій та вважатися військовими кореспондентами. Проте, в такому випадку, репортери ризикують бути сприйнятими як ціль іншою воюючою стороною. Хоча, якщо вони потраплять у полон, то матимуть статус військовополоненого. Журналісти, згідно з Додатковими протоколами 1977 року, також можуть висвітлювати бойові дії в статусі цивільного кореспондента. Тоді солдати жодної зі сторін не мають права їх атакувати. Однак, репортерам з таким статусом у випадку ув’язнення не надається й статус військовополоненого, а, отже, їх можуть судити за шпигунство [8]. Зазвичай за кордоном висвітленням певного роду подій займаються ще й так звані стрінгери – це незалежні журналісти, які не зв’язані жодним контрактом із роботодавцем, але страху й ризику у їхній діяльності більше, ніж у звичайного цивільного кореспондента. Без сумніву, стрінгери можуть посилатися на міжнародно-правові акти з метою захисту свої прав, проте у життєво небезпечні моменти ефективність такого посилання не завжди виправдана. Знайомою є ситуація, коли злочинні дії масово засуджуються державами, міжнародними організаціями, але конкретний спосіб вирішення проблеми не простежується. З одного боку, це страх завдати ще більшої шкоди, а з іншої – реальне розуміння того, що компроміс неможливий, оскільки закони однієї спільноти не завжди вдало вписуються у простір іншої.
Насправді, захист прав журналістів залежить від самих журналістів. Наскільки б це не професійно звучало, та це життєва правда. Людина, яка добровільно погодилася поїхати у саме серце заворушень має мати необхідний рівень підготовки. Практичні поради та настанови стосовно роботи журналістів у «гарячих точках» дають різноманітні недержавні організації (Institute for War & Piece, Reporters Without Borders, The Committee to Protect Journalists) та редакції найбільших світових медіа (Reuters, AP, BBC, AFP, CNN). Якщо така особа хоче себе захистити, то ні в якому разі їй не можна брати до рук зброю, оскільки її статус не комбатанта легко трансформується у статус воюючої сторони (комбатанта). Захист полягатиме перш за все у грамотній оцінці ситуації, а саме журналіст захистить себе вже тим, що:
1) довідається максимум корисної інформації про країну, куди треба їхати – це особливості культури, політична ситуація та мова. Останнє не мало важливо, оскільки освоєння базових фраз може цілковито змінити обстановку;
2) застрахуватися − це може зробити або ваш роботодавець або ви самотужки. І тут головне чітко дотримуватися страхових вимог, щоб у разі поранення чи смерті не виникло проблем із виплатою коштів. У 2003 році в Іраку українського оператора Тараса Процюка було вбито пострілом з танка, але оскільки він не був у бронежилеті, то в подальшому виникли проблеми зі страховиками;
3) матимете належне матеріально-технічне забезпечення. На жаль, таке питання потребує фінансів, а їх, як відомо, бракує і без таких поїздок. Якщо за кордоном великі медіа мають можливість провести спеціальне навчання та забезпечити найкращим «інвентарем», то в нас треба «все власними силами» здобувати;
4) подбаєте про ідентифікацію – тут, як кажуть, професія зобов’язує. Вас не повинні плутати з цивільним населенням, тому потурбуйтеся про відмітні ознаки;
5) психологічна підготовка є немало важливим елементом захисту, тому що адекватність, холоднокровність та чіткість ніколи не завадять журналісту в екстремальних ситуаціях.
Отже, століття інноваційних технологій та кровопролитних конфліктів чим раз голосніше закликає урегулювати питання захисту прав журналістів. Представники четвертої влади зазнають постійного нівелювання їхніх законних прав та інтересів, як з боку органів державної влади, так й зі сторони цивільного населення. Особливо ця проблема простежується у гарячих точках нашої Планети, де не є рідкістю порушення законів ведення війни, основних законів держав та навіть звичайних правил моралі. Це у свою чергу призводить до непоправної деградації суспільства через зростання рівня злочинності. Якщо держава врегулює механізм належного правового захисту журналістів, то цим вона впіймає двох зайців відразу. По-перше, забезпечення безпеки самих журналістів, а по-друге, наші громадянські права – вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію; вільний розвиток своєї особистості – будуть дотримані відповідно до Закону.
Література:
1. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 48, ст.650. – Ст. 24.
2. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 1, ст.1. – Ст. 41.
3. Закон України «Про інформаційні агентства» . // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 13, ст. 83 – Ст. 34.
4. Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 50, ст. 302. – Ст. 15.
5. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131. – Ст. 171.
6. Handbook for journalists // Reporters Without Borders (with UNESCO), 2007. – P. 6.
7. Скорик М. Прес-конференція 1 листопада 2007 року голови Київської незалежної медіапрофспілки: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://human-rights.unian.net/ukr/detail/186092
8. Войтко О. В. Особливості роботи українських журналістів у зоні воєнного конфлікту: кваліф. Робота на здобуття академ. звання магістра журналістики. – К., 2009. – 81 с.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499460
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 16.05.2014
1. Знайти своє кохання
2. Стати матір*ю
3. Мати улюблену справу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478403
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 09.02.2014
ВОНА знову полинала думками в минуле… Таке далеке, проте таке потрібне і певною мірою віще. Зазвичай завжди хочеться знати, що трапиться в майбутньому, а в неї все навпаки – ВОНА намагається пригадати, що саме колись загадала в дитинстві, які бажання тоді переслідували, прагнучи вирватися в реальність.
Маленька дівчинка з нетерпінням сиділа поряд, спрямувавши погляд на НЕЇ, її оченята світилися та жадно хотіли дізнатися історію великого кохання…
- Як і обіцяла, сьогодні я розповім казку про двох закоханих, - повільно промовила ЖІНКА, перебираючи пальцями на софі.
Дівчинка не вимовила ні слова, просто чекала.
- Давним – давно прекрасний принц зустрів красуню принцесу. Побачив і закохався до кінчиків своїх пальців. Для принцеси це теж було кохання з першого погляду, та вона цього ще не усвідомлювала. До цього часу життя йшло своїм ходом: часом нудно, часом щастя хлюпало через край. Принци й до цього з*являлися на її горизонті, проте її сильний характер та суворий погляд відлякував бідних молодиків, які хотіли, напевно, розтанути від її палкого погляду. Принцеса заспокоювала себе, що одного дня знайдеться все ж таки її суджений, що вміє розгледіти в ній і силу і пристрасть… Сумно те, що король з королевою нагадували юній принцесі, що з таким відношенням королівство залишиться без спадкоємця. Та слова словами, а дівчина все чекала.
Вже на другій зустрічі принцеса зрозуміла, що цей принц докорінно відрізняється від попередніх Казанов. Із ним вона відчувала себе зовсім інакше: легкість у спілкуванні та напруженість у перебуванні поруч, зацікавленість та невпевненість – все змішалося, всі почутті переплуталися, та якась піднесеність душі постійно окриляла. Це було ще не кохання, це мов період перед цвітінням запашної троянди. Важко було й уявити, а що буде, коли кохання наповнить її повністю і без останку. Та принцеса не думала про це, вона жила і насолоджувалася жаданим спілкуванням.
День за днем і начебто прості слова, але вони зближували двох молодих людей. Подруги не могли надивуватися - наскільки дівчина змінилася, тепер вона не снігова королева, а життєдайне сонце, привітність та доброта стали її другим я.
Невже це кохання так змінює людину. Мабуть, так, бо іншого виправдання навіть її батьки не знаходили, які вже раділи без меж за свою кохану донечку.
Життя стало для неї казкою: принц радував свою обраницю несподіваними подарунками, компліментами та справжнім коханням. Це було кохання усіх Ромео та Джульєт разом взятих і це було прекрасно. Повною несподіванкою стало для принцеси пропозиція щодо одруження, мабуть всі дівчата мріють про цей момент – пропозицію … а для неї спершу це були сльози, страх та сум. Принц навіть ображався на неї, але швидко зрозумів у чому справа та розрадив милу у сумні хвилини. Він був чудо. Чудо із чудес, принцесі й не вірилося, що їй так могло пощастити з її то вдачею, та як кажуть на всякий товар є свій купець. Він був її купцем. Лицар на білому коні… Реальність потроху втрачала свою магічну владу, буденність відходила на другий план.
Вона кохала його так сильно, що коли намагалася осягнути цю велич, то зжималося серце …Це безмежне почуття.
Проте вже через певний проміжок часу виявилося, що принцеса не зовсім здорова і у зв*язку з цим не зможе народити королівству спадкоємця. Мабуть, для кожної дівчини це було б ударом, але видно кохання давало їй більше, ніж було потрібно і змогло приховати усі недоліки життєвих ситуацій. А нове випробування, яке чекало їх попереду надовго змусило забути про дітей. Потім ВОНА ще довго дякувала Богу, що ВІН не нагородив їх цим щастям, можливо, більше й не потрібно.
Якось ВОНА прокинулася і зрозуміла, що це ранок не такий як попередні, починається нова хвиля дорослого життя. Час випробувань, безперервного розпачу, часом їй здавалося, що чорна смуга її життя ніколи не закінчиться, проте кохання зажди давало їй свіжий ковток повітря, а її серце ще й надалі продовжувало завмирати, коли поруч з*являвся ЇЇ принц.
Думаю, на сьогодні вистачить, а завтра буде новий день і нова казка, нові пригоди.
На добраніч, моє сонечко, - з блиском в очах промовила ВОНА до маленької дівчинки, яка ще й досі перебувала одній і тій же позі.
- Добраніч, бабусю, я люблю тебе.
Ця фраза завжди важила цілий статок для НЕЇ.
День вже майже закінчився, а ВОНА ще й досі заглядала у вікно, когось видивляючись чи просто насолоджуючись таким жаданим спокоєм та сімейним теплом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454116
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 12.10.2013
Чи співали мені колискові? Не пам’ятаю, проте точно знаю, що навіть прості слова моєї мами злітали з її вуст як найсолодша мелодія, що радувала моє дитяче серце і душу. Не пам’ятаю також, щоб нас з братом вчили якимось народним пісням. Не те, щоб батьки негативно чи взагалі нейтрально ставилися до музики – просто відводили для неї другорядне місце у нашому житті, оскільки це не був головний спосіб формування у нас естетичних вподобань. Можливо, через те я ніколи не бачила себе в музиці, хоча були спроби відвідувати музичну школу, але після кількох уроків, зрозуміла, що, по-перше, я не маю «витонченого» музичного слуху, а по-друге, це не приносить мені задоволення. Натомість знайшла себе в малюванні, чим і зараз радо займаюся.
Однак на цьому моя музична експедиція не завершилася. Після прослуховування у школі, виявилося, що у мене є все ж таки голос і я почала співати в хорі на другому голосі, а у разі потреби могла й третім. Дивно, але час від часу мені це справді подобалося і я обожнювала музику, та була рада з того, що можу приносити користь своїм співом, адже наш хор займав призові місця в області. Звичайно, мої співочі здібності не тривали вічність, а народна музика, яку я до того часу навчилась любити, затихла на невизначений період. І після цього початкового музичного етапу в моєму житті, я нарешті в лоб зіткнулася з музикою сучасності. Безперечно, не можна сказати, що до цього моменту я не мала уявлення, яка ситуація відбувається на естраді, які хіти є популярними, але це настільки було все нейтрально, що ніякого впливу не робило на моє світосприйняття. Аж поки не настав підлітковий вік, і всі жанри музики немовби переплелися в моїй голові. Нарешті для мене відкрився багатий і дещо незрозумілий СВІТ МУЗИКИ, в той час як однолітки досить непогано могли розрізнити не тільки жанри, а й добре знали вітчизняних і зарубіжних виконавців та назви композицій.
Музична революція. Ось як я можу описати тодішню ситуацію; у мене починають формуватися справжні музичні смаки, музика починає бути вже вагомою частиною мого життя, а музорієнтація стала моїм же приводом для гордості. Широко розповсюджена думка про її використання як чудовий засіб для релаксації, та чомусь музика мене не заспокоювала, а навпаки – закладала підґрунтя для нових роздумів або узагальнення зробленого чи неприйняття буденності. І навіть зараз, коли я слухаю музику, байдуже, який напрям собою являє, у мені вируюють емоції, я починаю мріяти, вона ОКРИЛЯЄ і підносить до нового рівня.
Вже неодноразово я переконувалася про її цілющу властивість об’єднувати людей різної статі, віку, професій, далеких за політичними чи соціальними переконаннями, бо як тільки пролунає якась мелодія, ми починаємо ритмічно постукувати ногами, руками, підспівувати (хоча зазвичай це мугикання під ніс). І який незрозуміло гарний настрій дарує нам ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ – МУЗИКА! Та як відомо, людина дуже швидко звикає до приємного, у мене, наприклад, вже виробилася певна залежність: я не уявляю свого існування без мелодій, звуків, що наповнюють життя сенсом, і не знаю, як це дивитися фільми без музики, танцювати без пісні….
Постійно відкриваю для себе чари музики, її неймовірну здатність до швидкої адаптації в будь-яких умовах. До прикладу, наскільки потрібно було любити і бажати почути звук по-новому, аби видумати весь грандіозний спектр музичних інструментів, а яка наполегливість, терпіння змушували композиторів писати свої твори, після прослуховування яких розумієш, що Бог дарує тобі вдосталь корисного задоволення, тільки треба навчитися його побачити й почути. Може звучить занадто по-філософськи, але звуки творять дива, просто потрібно в це повірити і захотіти прийняти всім серцем.
У своїх музичних відкриттях, я щоразу пізнаю людину з іншої сторони, намагаюся її зрозуміти, підтримати, адже всяка «форма існування» потребує міцного укорінення, якщо тільки це не приносить шкоду іншим. Орієнтуватися в музичному океані мені допомагає класична музика, що є відправною точкою у формуванні правильних вподобань, адже не всяка «сучасна мелодія» здатна похвалитися такою стійкістю та впливовістю.
Таким чином, я ще раз пересвідчуюся, що музика невід’ємний атрибут нас як особистостей, тому це потрібно цінувати, а свої музичні вміння і навички удосконалювати, бо вони нам даються з певною метою. Оскільки не всі народжуються талановитими від Бога, багато що досягається саме наполегливою працею.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399225
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 08.02.2013
Забруднення є однією з найглобальніших проблем сучасності. Немає стовідсоткової впевненості у тому,що на планеті ще хоч десь залишилася " чиста місцина ". Згідно зі статистичними даними, на одного українця ( включно зі старими та немовлятами ) припадає по 760 тонн сміття.
Людський інтерес і прагнення до всеохоплюючого панування спричинили повсюдну технічну оснащеність; людська нога обійшла планету вздовж і впоперек, залишаючи після себе тільки бруд ( у прямому розумінні слова ). Дивно звучитть, але ми настільки залежні від різних паперових, пінопластових упаковок, поліетиленових пакетів, пластикової тари, що якби їх не було, то не було б нашого з вами існування. І цей комфорт, з одного боку, спричиняє дискомфорт комусь із твоїх близьких чи малознайомих людей.
Така у нас українців ментальність: легше викинути лушпиння з яблук, коробку з-під цукерок, навіть здохлу тварину в річку, ніж віднести в призначене на те місце. Оберігаючи себе від перевтоми, ми загрожуємо й собі, й іншим людям і ,звичайно ж, природі. Скільки безпідставно знищено видів тварин,рослин! А скільки ще буде вбито живого через нашу байдужість і відоремленість!
Задумайтеся, чи бажаєте ви своїм дітям брудного майбутнього з трагічними наслідками? Бережіть не лише чистоту душі, одягу, а й навколишнього середовища!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265009
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 14.06.2011
Щорічно 24 травня у всіх слов*янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов*янської писемності. Вони були православними ченцями, слов*янську абетку створили у грецькому монастирі у 9 столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на ім*я візантійця Костянтина , який,прийнявши чернецтво, став Кирилом. Допомагав йому в цій благородній справі старший брат Мефодій.
В Україні День слов*янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента від 17 вересня 2004 року.
Якщо задуматися, то чи не найважливіше місце в житті людини посідає саме писемність. У ній людина немовби увіковічнює задумане і предає наступним поколінням свої слова, думки, емоції...Можливо, без писемності не існувало б цивілізації як такої, розвиток держави та й освіченої особистості теж.
Грамотність - запорука правильної писемності, а культура тільки посприяє цьому. Наші перші вчителі, схилившись над партою, виводили разом із нами кожну букву, бо хотіли прищепити на все життя вірне, не "скуйовджене пригодами" письмо й каліграфію.
Як відзначати цей день? Для кожного є безліч варіантів. Та не тільки 24 травня потрібно і вивчати слов*янську писемніть , і братися за написання поезій, і заохочувати всіх бути грамотними. Над цим треба працювати день у день, щоб коли-небудь і про тебе згадали, що жила на світі розумна людина. Тому як писав М.Рильський : " Не бійтесь заглядати у словник - це пишний яр ,а не сумне провалля... "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261448
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 24.05.2011
Є свята, які забути не можна. Одним із них є 9 травня - День Перемоги над нацистською Німеччиною. Це свято загальнонаціональної гордості, а разом із тим загальнонаціональної скорботи. Гордості за великий історичний подвиг, скорботи - за втраченими долями, за нездійсненними надіями. Але віра у свій народ , прагнення здолати ворога, із яким вступили у пекельний бій , може служити прикладом всім і кожному.
Недаремно загинули смертю хоробрих або пропали безвісти 8 мільйонів. Вони своє життя віддали, щоб ми - сучасне обличчя нашої держави, мали і справді гідне життя, свободу та незалежність.
Згідно опитування, що було проведено Центром політичних і економічних досліджень ім. Олександра Разумкова, 75 % громадян України вважають День Перемоги великим святом, 21,8 % - святом звичайним. Найбільшим святом цей день є для людей від 60 років (82 %), у віковій групі 18-29 років День Перемоги справді великим святом вважають 59,2 %. Серед регіонів України виділяється західний,де День Перемоги є великим святом (43,3 %). Однак майже кожен п*ятий (19,3 %) не вважає його святом. Звичайно, кожен оцінює цю подію зі своєї життєвої позиції. Проте забувати Велику Перемогу немає права жоден громадянин.
Тому нашим завданням є шанувати відданих синів і дочок Вітчизни, виховувати в собі риси мужності й патріотизму, щоб довести , що за нас воювали, проливали кров і помирали недаремно !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258581
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 09.05.2011
Мелодії душевних ран на світанку чийогось життя
Відкривають нову і привабливу казку,
Що,мов віками...жадане світом відкриття,
Дарує радість,славу і любовну ласку.
В*януть серця,затьмарені мелодією щастя,
Не мислить розум, бо і він в омані
Й пливуть у вічність справжні почуття,
А ми в стагнації духовних зорепадів.
В ейфорії надії дитячі вмирають
І сонце на заході сходить,а на сході згасає;
"Всі" надії великі та щастя безмежне будують,
А моя зірка безслідно зі світу зникає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257390
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2011
Час випробувань свого «я»,час глибинної медитації та віри; період творчого спокою,одухотворення,фізичної,духовної стриманості. В ідеалі саме таким має бути піст для кожної людини,яка протягом 40 днів має намір «очиститися» …
Сучасне розуміння посту – це вживання в раціон виключно їжу рослинного походження,тобто щось на кшталт вегетаріанства чи сироїдіння. Питання щодо духовного просвітлення,наче консервативні ідеї сучасного люду,оскільки рідко зустрінеш молодь,яка постить так,як заведено. Зазвичай,це лише мода на певний вид дієти,що підвищить,можливо,твій авторитет серед оточення. Часто-густо ми просто не задумовуємося над серйозністю деяких канонів,речей,явищ. Наша легкодумність насторожує і лякає водночас,несучи за собою низку непередбачуваних подій. Ще Х.Цзичен сказав :»Учися знаходити в житті радість – ось найкращий спосіб принадити щастя». І я не думаю,що спотворюючи,змінюючи «закони»,ми зможемо оминути біду і досягти щастя,бо воно тоді буде,наче хвилинна ейфорія. Ось чому мені хотілося б наголосити,щоб люди не створювали собі культ їжі,не жили для того,аби їсти,а їли для того,аби жити.
Піст – це гармонія душі й тіла. Зумієш утриматися від лайок, заздрощів, підступності, ізолюєшся від світу гедонізму,пропаганди матеріального як найвищого,на півтора місяця відмовишся від тваринної їжі, тоді ти досягнеш або хоча б наблизишся до цієї гармонії. Та світ насправді не потьмянішає та не змінить форму, навпаки ти піднімешся на новий горизонт у своєму житті,такий жаданий для твоєї душі. Але видно кожен сам для себе повинен вирішити чого він прагне? Чи потребує він посту як можливість зміни своїх орієнтирів на морально кращі, з глибоким підґрунтям духовності?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250679
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2011
Все пробуджується,оживає,
З ніжністю до тебе промовляє:
"Ясний день і темну нічку,
Пташку,квітку і смерічку-
Все природа,що дає,
Полюби немов своє;
Привітай і темні хмари,
Й загадкові зорепади,
Прийми щастя та любов,
Та відчуй природу знов;
Весну в собі пробуди,
Вічну юність віднови,
Щоб надії у світ літали,
Людям радість дарували;
Але без власної весни,
Мрії стануть ніби сни,
Тому серце відімкни,
Давній смуток відпусти,
А вдихни на повні груди
Й усміхнись собі та людям", -
Так щораз нам промовляють,
Вірять,знають і прощають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2011
Життя відходить у світ далекий,
А щастя долі лиш у думках.
Гартує час всепоклоненний,
Що віддзеркалився і в нас.
А почалося все з зернини,
Що із любові посадили,
Як боронили від тварини,
І новій долі світ відкрили.
Та швидко світ пізнала-
Одна тут залишилась,
Любов не зберігала
І враз перемінилась.
Змінилися старі закони,
Забулись неньчині слова,
Друзями стали вже ворони-
Розпочалась нова пора.
Було так довго,та не вічно.
Й її чекав сумний похід,
Кінчалося життя трагічно,
А ще ж хотіла другий зліт.
Порозуміння та любові
Шукала як і всі колись,
Чекала мрії кольорові,
Та лише сльози полились.
Хотіла пам*ять залишити,
Зробити все,що не змогла,
І вирішила дні прожити
Немов дорога всім одна.
Старі закони повернула,
Чекала славного кінця,
Зловісні плани всі забула,
Чулися звуки від гінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241467
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2011
"Чи потрібно загадувати різдвяні бажання?Чи варто взагалі витрачати на це час?Кажуть,мрії збуваються і Різдво - це один з тих вдалих моментів.Так,Джеку?Джеку???"- з цікавістю запитала Вона собаку,що радісно бігав по снігу,адже навколишня краса чарувала собою кожного і всіх.Легенький вітерець давав відчуття реальності,бо все навкруги було наче в казці:далекі сині гори майоріли на горизонті,що прикрасив себе зеленими красунями;білі дерева й кущі мов охоронці світу непорушно стояли на снігу,який все собі підкорив та зробив на власний розсуд;незважаючи на застиглий пейзаж десь не десь прилітали пташки звеселяти дерева,і роблячи ехо по полю;виднілися поодинокі сліди якихось звірів,а в лісі-там земля була повсюдно вкрита цими шляхами;навіть небо і те дарувало тепло й радість,особливо,коли звідти посипалися маленькі сніжинки...Вона дивилася на це з прихованою посмішкою,та було зрозуміло,що ширяє десь далеко в небі.
Нарешті через півтора години вирішили повернутися додому.Хоч вже сутеніло,але людей не поменшало:хтось ще катався,дехто грав у сніжки або ж просто насолоджувався природою(або кимось),проходжаючись засніженими стежками... І знову ця прихована усмішка застигла на обличчі,не полишаючи її аж до приходу в дім.А вдома все "кипіло":мама з бабусею готували вечерю,дідусь щось там майстрував надворі,а батько з братом кудись запропастилися - уся ця атмосфера має вселяти почуття любові до своїх близьких та безмежного щастя.Має ,та щось ніяк у неї не виходить,бо Вона наче й не тут.Вирішила ще раз подивитися на небо і раптом з*явилася зірка,перша,яскрава зірка.Біля ноги лащився Джек,нагнувшись,щоб приласкати його,погладити Вона згадала про бажання.В цей моментїї очі мовби відкрилися ще ширше,ніж зазвичай,а потім -закрилися на хвильку.Вона загадала його -жадане бажання.Можливо,й не сподівалася,що точно збудеться,але в глибині душі чекала й вірила.
Дивно,та чекати прийшлося довго,цілих десять років,щоб нарешті зрозуміти,що нічого не вийде Всі ці роки постійні сподівання,мабуть,зробилися для неї самоціллю.Цього Різдва Вона знову приїхала в село.Святкова вечеря,батьки,рідні,друзі,час від часу заходили співати колядники ,брат приїхав з навчанння на канікули з друзями - той вечір був казкою для всіх,а для неї,як виявилося,доленосним.З одним із друзів брата Вона одружилася,Освідчення було через рік,теж на Різдво.Незрозуміла реальність:десять років чекання,беззаперечна віра у мрію,та ,коли все це опиняється на другому плані,щастя нарешті завітало і в її оселю.
"От така історія"-тихо відповіла Вона,розповівши чому стільки часу в неї нікого не було.На що отримала:"Можливо,потрібно тримати відкритим серце,не лише ясний розум".
Різдво і ,справді,відкрило їхні серця для майбутніх життєвих доріг,а всі ілюзії давно залишили її,оскільки все,чого хотіла здійснилося,а чого забажає - збудеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233073
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.01.2011
Все снігом покрилось,
Все у світі змінилось.
Лапаті сніжинки осіли на ганку,
Малюнки Мороза вікна прикрашають,
Скрізь хуртовини кружляють до ранку,
Зимові чари обрії нові відкривають.
Десь непорушно дерева тремтять,
Пташки шукають теплий край,
Вітри десь у світі гомонять,
Зима ж ...зробила сніжний рай.
Проходять дні,проходять ночі,
А казка щастя не мина,
Бо й досі всім милують очі:
Краса льодова і жива.
Й закрилось все снігами,
Й змінився світ з віками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.12.2010
Чуєш,вітру зимового звуки десь чутно,
Гомін незнаного гостя вже скоро повсюдно
Ширятиме світом,щоб все заполонити,
Людськії серця від болю звільнити.
Чуєш,відлуння із інших країв,
Що вже відчули всю ласку богів?
В незнаний і досі люду час,
Чуєш же,Земле,зима йде до нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227793
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 10.12.2010
Опадають листки від подиху вітру,
Відлітають пташки з-за нестачі тепла,
Холоднішають дні,бо вже чують Зима
І темнішають ночі від незнаного сна
Й чарує нас знову осіння пора!
У журливій мелодії трав,
У пташиних прощальних піснях,
У повноводних українських річках
І у пізніх тендітних квітках
Бачу осінь,і в далеких зірках!
Манить тихо і шепче ласкаво,
Розмовляє до всіх,даруючи радість
Та приємну жаданую свіжість -
І для люду це тягнеться вічність,
Поки в світі триває осінність!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215371
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2010
Зриває вітер пахощі квіткові,
Проходить літо як всі сни чудові;
В теплі краї птахи летять -
Осінні дні листочками шумлять.
Лишився в серці тільки спогад,
А ще - солодкий виноград,
Гарбузи,дині,баклажани -
Усі серпневії гурмани.
Місця зайняли у коморі
Й прилаштувалися у дворі.
І опустіли золоті поля:
До холодів готується Земля,
Укриється вже іншим покривалом,
Прогнеться не під одним ще садом.
Пролетів час немов за день -
Залишив нас щедрий серпень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210408
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.09.2010
І 1-вересня настало,
І осінь знову завітала,
І сонце променем зігріло,
І радо школа нас зустріла!
З кожним роком все без зміни:
Квіти,бантики ,лінійки,
Та тільки є ще переміни-
Нові гості - першачки,
Прийшли розум здобувати,
Готуватись у життя,
Друзів справжніх відшукати,
Зробить нові відкриття.
Чого тільки тут не знайдеш,
Школа стане другий дім,
Й усе відкрити зможеш
Тільки станеш на поріг.
"Ці вже обрії знайомі:
Чималенький шлях пройшли
Всі задачки нам відомі
Хочем інше щось внести."
Як відомо світу-люду -
Все від тебе лиш залежить:
буде школа чи не буде?
Чи ще довго так "пролежить"?
Та як хочеш добре вчитись -
То гризи граніт науки,
Хочеш школі відплатитись -
Не сиди ти,склавши руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208829
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.09.2010
Змінилось небо в своїх барвах,
Сильніше дмухнув вітерець,
Шепочучи:"Скінчилась гра!
Іди учись,зроби взірець."
Проміння сонця,шепіт трав -
Повсюду чула нову пору,
Скінчивсь етап моїх заграв,
Бо бачила новую гору.
Прийшов час плідно потрудитись,
Вершити щось усім на втіху,
Щоб зернятком хоч відплатитись,
Й робити справи не для сміху.
Відкрився шлях без вороття:
Іду на зустріч буревіям,
Сама створю своє життя,
Збудую крила давнім мріям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2010
На годиннику пробило 10 годину.
Коридори безлюдні.Навкруги тиша,тільки серце якось войовничо билось у грудях,здавалося цей звук ще більше нагадував про плинність часу,про життя.Життя,яке б віддала будь-коли заради ***.
Рахувала секунди,хвилини,..лампочки на стелі,вікна,двері,ніжки стільців,листочки на деревах...Змушувала себе думати про буденне,інше,але в голові був туман,усе перемішалось;хвилювання чим далі,то все гірше брало під опіку.Страх заполонив уже давно.
За вікном під дощем "билася на вітру " сіренька пташка,її маленькі крильця невзмозі впоратися з погодніми умовами.Пручалася,але все-одно летіла,летіла,щоб сховатися.І нарешті знайшла потрібне місце,сіла на сусідній балкон.Слава Богу,хоч комусь є добро.На мить відволікла увагу червона машина,що промчала по вулиці,та зразу ж погляд запав на сіреньку.Що таке?Кішка зловила.Щоб якось налякати,відвести погляд ,жінка почала стукати руками у шибку,намагалася відкрити вікно,але було вже пізно.Кішку не злякали стуки,вона хотіла їсти.Щось раптом впало в середині,вона заплакала:гіркі сльози полилися рікою.Вагомої причини не знала - чи за пташкою чи за ***?
Думки,не просячи дозволу,полізли у зболілу голову:"А якщо...якщо...якщо помре?Як...я...,що буде?"Наче лихоманка вкрила все тіло і вона затряслася від моторошного напливу.Вже навіть не намагалась дослухатися,що там(в операційній)відбувається?
Якимсь дивним став її погляд - вона не відчувала себе Кимось.
Сльози ще й досі текли,але начебто кудись зникали напівдорозі:висихали і не омивали бліде обличчя.
12 година.Кожен удар нібито бив її ножем у спину.А вона й далі чекала.І це чекання вбивало,навіть сон не брав,вона просто сиділа й чекала.Рахувала,перебирала ногами,ходила,молилася.
Дощ закінчився,вщухла буря і якось легко стало на душі.
12:45.Тихо відкрилися двері,вийшла медсестра.З ірвавшись на ноги підбігла:
- Як все пройшло?
- Зараз вийде лікар,не хвилюйтеся!-не кваплячись сказала жінка і пішла.
Зразу після неї з операційної вийшов лікар.Вона не змога нічого промовити,її погляд сам задав питання,очі хотіли знати відповідь.А хірург все бачив,подивився на неї й сказав:
- Він живий! Операція була надзвичайно складна,як я уже говорив шансів мінімум,але він впорався,все страшне позаду,не хвилюйтеся,краще їдьте додому та відпочивайте.
"Він живий!"наче грім це вбилось їй в голову і більше нічого не чула,це було найголовніше.Бог почув її молитви.Ноги підкосились і вона начебто повалилася на стілець,щоб сісти.Ще довго була в дивній ейфорії - він живий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202844
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.07.2010
Час...
Які широкі крила маєш,який високий,далекий політ?!І яке болюче падіння,шумне.
Час...
Який довгий у бездіяльності,у ледарстві й гультяйстві;короткий же ти,Часе,у труді.
Спершу поволі ти ступаєш,рачкуєш,ледве "ноги волочиш"-а так хочеться , щоб швидше,щоб зрости.І чує Час наші благання,бачить прагнення піднятися до неба...Він попережає:"Не спіши!"Але наші жадання заглушують голос,не чуємо ми вмовляння "рідних вчителів".
Скільки було застережень:Ще вирости зумієш!Дитинством насолоджуйся!" - та ці вмовляння ніщо у порівнянні з нашими.
Якби так мрії інші збувалися,як наше прагнення вирости .
Нам здавалося:дати б нам років пару вперед,то гори всі зуміємо переставити,змінимо світ,зробимо революцію,сконцтруюємо все реформами.О Боже,як багато прагнень-мрій - скільки мало стало нам часу.Якце було просто колись,як неможливо зробилось тепер.І кожен так:усі щось хотіли,усі майже нічого не можуть-Час вершить свої великі справи,забирає від нас:забирав у "великих",брав у "маленьких"; не лишав нічого прадідам,батькам,не хоче дарувати нічого і мені.
Як жаль,що Час іде ,будує,роки пливуть,а мені щось не твориться,ніяк не вдається зробити величне,чомусь не встигаю навіть до нього(Часу)добігти.Небагато книг я прочитала,мало пізнала світ,бачила людей,та почала поспішати,бігти хвостом за Часом;зрозуміла,що потрібно спішити ,не гаяти час,намагатися зробити той високий і далекий політ,пом*якшити болюче падіння.Тому в мене майже постійно немає часу,не вистачає встановленого:мало24 годин.Обернусь на хвилинку , зіб*юся хоч на мить - ще більше треба надолужувати,виправити,зробити.
О невблаганний Часе!Всюди ,ти,лишаєш слід : історія,економіка,мистецтво - усі науки тобі підвладні,а головне - людське життя,молодість прекрасного світанку,симфонія юності,незабутні пекучі почуття...
Щодня кудись поспішаю,біжу,думаючи чи все прихопила,чи вспію до заходу сонця,до появи маленьких зірок.
"Часоманка!" - вже подруга каже ,бо,мабуть єдина знає,що кудись поспішаю;для інших - я живу звичним помірним темпом.
Чи треба йти в ногу з Часом? Чи треба бігти,щоб встигнути звершити для віків? Чи потрібна 25 година?
Скажу як прийде Час,як мудрість трохи нашкребеться,коли вже буду знати,що ніч,що зорі в небі,...коли зустріну Час!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202239
рубрика: Проза,
дата поступления 22.07.2010
- Лови,лови!
- Ммм,гооол!!!
- 7:5 на користь дівчат!
- О привіт!Ну,що допоможеш нам перемогти хлопців?
- Та ні я краще буду суддею!
Недовго точилася суперечка,але все-таки дівчата перемогли.І кого? Хлопців у футбол на забивання голів.ПРосто смішно.
Яка радість була не тільки серед дітей,а й навіть сусідка засміялась,миючи одяг.Але радість панувала до тих пір,поки м*яч не втрапив у одяг,який полоскали.
- Ой-ой,.вибачте,випадково...
- Обережно требе!-тут вже радості не відчувалося.
Такі поєдинки влаштовувалися не часто,оскільки і гравців не завжди багато,та й постійно знаходилися якісь причини...
- Потрібно придумати якусь гру,щоб всіх звеселити!
Їх же тепер і справді було немало-15.
В телефон,бадмінтон,у м*яча - чого тільки не видумували аби не сидіти ,
склавши руки.І кожного вечора було весело,шумно,"гаряче",і,звичайно ж,до пізна.О скільки разів ми всі слухали від батьків:"Чому так довго?Де ви були?Сусіди будуть скаржитися від цього постійного вечірнього галасу!"
А сусіди,безперечно, щось нашіптували,бо вже наступного літа наше щастя закінчилося:одні не приїхали,другі подорослішали,а треті просто забули про колишні ігри.
Ось і зараз я дивлюся з вікна своєї кімнати на ту шумну дітвору,і знову й знов згадую те щасливе,тепле моєму серцю літо.Хоча до того були й інші не менш чудові,але то мені запам*яталося найбільше.Мабуть,тоді ми почали вже дорослішати,ставати більш свідомими,привабливими.Побачила я тоді і перші ревноща,і дитячий"по-дорослому" азарт,і приховану симпатію.
А у них все ще тільки попереду.Покищо гра у ігри,далі гра в кохання,пізніше серйозна гра в життя.Але в них трохи інша ситуація - немає відстані - не буде зустрічей два(в найкращому випадку)рази на рік,хоча колись теж були разом...Згодом доля розвела.Дорослі ігри настільки захопили нас -дорослих дітей,що забули про друзів.Можливо,коли-небудь все-таки зберемося разом на старенькій вуличці рідного міста,і квач буде захоплювати давніх друзів по-старому,а щира розмова розбудить теплі почуття,які ще не встигли згоріти.
- Ти ідеш з нами? Весела гра,не сидіти ж нам?!
- З радістю!Тримай - крикнула дівчинка,кидаючи м*яча.
Так-от у нас кожного вечора гомінка гра"звеселяє сусідів",що ще не вспіли пошептати кому треба.
- Іди сюди,треба допомогти! - мене кличуть.І я іду у вир цього буденного життя,постійно згадуючи дитячі дні,роблячи спроби хоч трішечки повернути все як було.
Та,що було,те не повернеш - можна лише змінити:погіршити або покращити ситуацію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200413
рубрика: Проза,
дата поступления 11.07.2010
Солодкі пахощі липневого світанку
Розвирувались на старенькім ґанку:
Принцеси груші,яблука пани,
Сестриці вишні,персики сини -
Збирає ненька Божії дари,
Лунає пісня в усі двори,
Даруючи приємну насолоду
В цю сонячну,жаданую погоду.
Скільки всього ,яке багатство?!
Злетілося дивитись й птаство,
Які врожаї назбирали та,
Що ще їм позалишали?
Дідусь тихенько усміхався,
На роботу батько вже збирався,
А мама й далі ніжно щебетала
Липневий сад піснями напувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200202
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.07.2010
" Матусю,матінко,поспіли
Черешеньки мої доспіли!
А бачила як полуниці,
Як ягідки дрібні,суниці
На сонці хвацько загоріли
Червоні фарби напустили?
Куди не глянеш - весепково,
Так гарно тут,так кольорово!
Й поки сонце не сховалось,
Кв́ітки ночі не злякались,
Піду швидко у садок
Назбираю добрих ягідок -
Мій це буде перший урожай
Незабутній як цей рідний край."
І трудивсь синок охоче
Й забував про темні ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200201
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.07.2010
" О трояндо чарівна !
Звідки ти красу черпаєш,
Щоб була така одна ?
Де любов тую ховаєш,
Щоб ранила всі серця ?
Кого в світі ще знайдеш,
Щоб служила за взірця? "-
Кожен день так уславляв
Хлопець молодий Арван
Квіти інші зневажав
Всіх ділив мов мудрий пан.
То простенькі,то маленькі,
Лиш троянда - чарівна
Серед квіточок дрібненьких
Зір милує осяйна.
Сталось лихо у садку:
Знищено всі його квіти,
Затоптали ту красу,
Лишили бідненьких гнити...
Троянда зникла-спів затих,
Змінилось все,як ця погода;
Забув юнак про бідних тих,
Скінчилась безкінечна ода.
Усе було,щоб тішить очі,
А щастя там не віднайти,
Лиш справжня квітка у душі
На вік зуміє розцвісти.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199627
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2010
Муха Шершню говорила,
Як життя своє зробила.
"...Чи казати чи мовчати,
Яка стала я багата?
Слава Богу пофартило
І зробилось все так мило.
Діти вдома вже не вчаться,
В чужих школах всі трудяться,
Чоловік мій не працює:
Гроші є - бідним дарує.
Я ж недавно прибула
З відпочинку "зі слона".
В гості б радо запросила,
Лиш ремонт оголосила.
Ну,бувай здоровий друже,
Хай щастить,о бідний друже!"
Тільки в дім Муха явилась,
Зразу сварка запалилилась.
Чоловік-ледащо вдома,
Всім від ньго лиш оскома.
Діти знову десь гуляли -
Сором Мусі дарували,
Яка важко працювала,
Десь далеко заробляла.
Такі люди теж бувають
Брехнею шлях свій прокладають,
А насправді лихо мають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199360
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.07.2010
Якби мені хоч 30 літ вернути
Мого юнацького життя,
Могло би все інакше бути,
Не знав би я цього буття.
Якби тоді,той світ,що зараз
Права і вольності людські,
То я схватився би одразу
За ті мотузки нетривкі.
Якби життя лиш раз вернуть.
Зробив би все,
Щоб в інший вир пірнуть,
Та сумно,що не буде це...
Якби,якби другою була доля
Змінилося б буття на краще,
Вільнішою б зробилась воля
І жить мені не стало б важче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2010
У кожному талант жевріє,
Чекаючи потрібний час.
Як пташка ввись злетіти мріє,
Так полонить він нас.
Крутії повороти,загублені турботи
Й усякая платня,
І скільки днів скорботи
Як не зросте зерня...
Хоч навкруги одні сніги,
В тобі вогонь палає;
Збудуєш нові,ти,шляхи
Талант твій засіяє.
Й яка багата ця Земля,
Плекаючи своїх дітей,
Величі світу нам дала,
Та тільки ми ще без ідей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2010
У райдужному полі
Зрослися дві тополі.
Хто місцем проходив,
Думали кохані,
Біль і жаль відводив ,
Та були в омані.
Ненька і дитина в
Обіймах сплелися:
Люд їх одурманив,
Тому-то зрослися.
Дитину в чужину,
А матір у Сибір:
Тебе я не кину,
Мені,ти,повір!"
І плачучи гірко,
Молилися Богу,
Щоб сталося диво
Незнане нікому.
Обнялися міцно,
Заснули обоє -
Сонце встало,
Відродились двоє:
Тополями стали,
Віддавши життя,
Дитина і мати,
Страшного буття.
Й ростуть дві тополі
Без смутку і долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197817
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.06.2010
Забути..!? Життя своє оминути.
Десятки літ проживши,
Щастя,горя скуштувавши.
Одна мить і не вернути.
Усі життєвії турботи,
Твоя сім*я та вся рідня,
Невпиннна вічная брехня-
Зуміли швидко відступити.
Короткий час-і скрізь нове:
Якіїсь люди,що кажуть-рідні,
Місця чужі і дні нові...
Колись буденне,тепер химерне.
Усі кудись там-то біжать.
Колись і ти,мабуть,так поспішав,
Коли ще світ цей пам*ятав.
Твої ж тривоги зараз сплять.
Напевно,Божий подарунок-
Не знати розпач,хвилювання,
Пекучий біль,поневіряння;
Не кожен же знайшов пакунок.
Можливо,не мінять нічого?
Нову сторінку намалюю,
У інше русло все скерую.
А почати зміни з пустого?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2010
Сірі хмари небо вкрили,
Вітер зразу розгулявся,
За роботу свою взявся;
В Божий день все потемніло.
Мудрий дід попереджав,що
За хмарами журними
Прийдуть ще незнані зливи.
Не пройде це все тихенько...
Не хотіли слухать діти:
Співи,танці покотились
І журба для них закрилась.
Не бажали знати лиха.
Та з-під хмарки чепурної
Дощ усіх застав зненацька,
Наробив біди багацько.
Води було немалої.
Захворіли малі діти.
Не схотіли старших слухать,
Тепер будуть добре думать,
Наші молоденькі квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197431
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.06.2010
Вовк лісом походжав,
Ласу здобич він шукав.
Й біля кущика одного
Зайчика знайшов малого.
Зуби схотів наставляти,
Лісом став хтось пробігати.
Спохватився,придивився,
Зайчик ще один з'явився.
Враз ідея підступила,
Хитру думку породила:
Двох вполюю на обід
(Першокласний буде хід).
Пострибали прудконогі й
Вибігли на злу дорогу,
Де на них вже чатував
Вовк,що голод тамував.
Дременувся і незчувся
Як вони вже розділились:
Один у ліс,а другий в поле-
От таке зробилось горе.
Та він знову змудрував,
Пастку Зайцям влаштував.
І приманював маленьких,
І лякав тих чепурненьких
Й довго звір іще ганявся,
Поки сам у пастку не впіймався.
Ось який подав урок
Наш хитрюга хижий Вовк-
За двома Зайцями поженешся,
То біди не обберешся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197087
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.06.2010
Росла собі маленька квітка.
Червоні пишнії пелюстки мала,
Якими світ цей чарувала;
Щодень вона все більше розквітала
Й невпинну заздрість люту
Викликала,хоч і цього не
Помічала,бо щастя дарувала.
Ця доброта і приязнь у
Всіх невагу викликала.
І ненавиділи так сильно,
Що колір уже міняли,та
Все-одно не помагало,
Бо всі комашки біля неї
Лише літали та пісеньки співали.
І ображали й пташок підмовляли,
Щоб в чорну землю затоптали.
І стало жити неможливо,
Бо світу,ти була немила.
Тож відірвали від землі-неньки,
Залишивши вмирать бідненьку.
На злу,підступну витрибеньку
Прийшла і поміч чималенька:
Вітер гаєм пролітав і до
Квітки завітав.
" Вітрику,Вітре,мій чудовий!
Віднеси мене в гайочок,щоб
У спокої померла,а не мучилась
В неволі,на підступному я полі".
"За твою доброту,віднесу тебе
Далеко,куди хочеш занесу."
Й підхопив під свої крила і
Піднявся у височінь та й
Поніс її далеко: крізь ліси,
Могутні гори,пролітали й над
Морями і знайомились з
Пташками,поки Вітер не
Причалив до одного острівечка
Й тихо,ніжно їй сказав:
"Ось тепер ти тут живеш:
Серед тисячі казкових
Вік свій мирно проведеш.
Більше горя не зазнаєш,
Будеш жити,не тужити."
В цьому він не помилився,
Бо було це справді чудо.
У широкім,тихім полі
Росли принци і принцеси,
Які стали їй як рідні,
Піклувалися щомиті й
Були приязні та мирні.
Ось так воно все зробилось,
Що їй жити не судилось
У садочку зі своїми, а зрола і
Відродилась десь далеко із чужими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2010
Смуток хвилею накрив...
Як я в світі не ховалась,
Все-одно надію вбив,
Мо' погано маскувалась?
І тепер наче в тумані
Я шукаю вірний шлях,
Без надії і в обмані
Обмину увесь цей жах.
І здається,що вже світло
Зажевріло і...враз стихло,
Та це тільки жарт новий:
Безпідставний та пустий.
Може,все ж побачу вихід
Й розірву я пута лиха?
Зараз ж в серці запалю
Іскру вічного вогню!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196219
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2010
Моя сім'я - жаданий скарб,
Той найцінніший діамант
І найпрекрасніший смарагд,
Який від злого збережу,
І до добра я піднесу.
Мама.Це моє серце.
Така ніжність,доброта,
Терпіння й неземна
Краса - усе це є,
Усе ввібралось у мою
Неньку заховалось.
Тато.Моя душа.Любов
До краю прищепив і
До природи відродив
Та нові обрії відкрив.
Бабусі.Мої руки і терпіння.
Мої учительки старі,
Мої голубки вічно молоді.
Дідусі.Мій розум.
Мої патріоти,невпинні,
Ви трудяги, до роботи.
А брат - це світ,що є
Довкола,i це часточка
Мене самої.
Мої ви любі,дорогі!
Люблю вас більше
За життя.
Прошу у Бога я спасіння,
Добробуту і розуміння,
Всього найкращого для вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196057
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.06.2010
Ми живемо у час творінь,
Величних технологій,
У безкінечності мрій,
Що грізно йдуть в двобій.
Ми прагнем знань,
Ми хочем слави,
Багатства,величі й забави.
А де мораль,що нас ростила,
До істини й добра привчила?
Де ніжні неньчині слова,
Які творили дива?
Й вже домінують зовнішні ознаки,
В життя ведуть лиш гроші і зв'язки.
А споконвічні символи пішли,
На другий план все понесли.
За одягом тебе зустрічають,
За одягом тебе й випроводжають.
І як не зміним ці закони ми,
То світ наш стане покладом пітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196054
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2010
Друзі вірні не забувають,
Не втікають,не кричать,
Що нікого тут не знають
І бояться тих образ,
Не ховаються у джунглях,
У тенетах свого світу,
Не мовчать,
А всіх вітають,вірну
Дружбу прославляють.
Як колись ви всі дружили,
А потім доля розвела,то
Чужаками не ставайте,
Не будьте тими,ким не є,
Бо трохи світу бач пізнали
І тепер вчені Ви вже є.
Вірні друзі просто дружать,
Без усяких там образ.
Дружбі підвладна та людина,
Що багата,хвалькувата й
Та,що немає хати.
Усі колись це пізнають,
На шлях цей вірний стають.
Дружіть,любіть,
Радійте люди,бо ми
Не знаємо ,що буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195869
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2010
Світи,ясне сонце,
Порадуй віконце,
Всміхнись,поцілуй
І слід намалюй.
Зігрівай мале серденько,
Зачаруй усіх гарненько
Й подаруй як буде йти
Іскру жару, доброти.
А ось і вітрик завітав,
Прохолоду щедру дав.
Облітав ліси,поля,гори,луки -
Й вся Земля наче крила одягла.
Дарував всім прохолоду,
Свіжість у будь-яку погоду.
Політав,покружляв та
І дощику прислав.
Із хмаринок,із пушинок
Гість прийшов вже за хвилину.
Повмивав весь огород,
Понамочував грунти і
Прийшов до нас в садки.
Посвіжило,полило,бруд весь
Змило і пішло,ще і
Настрій підняло.
Гість із хати,а за ним
Нова гостя кольорова,
Це ж веселка є святкова.
Барви й ніжні кольори,
Вже на небі розцвіли.
З одного кінця і в другий
Об'єднала всі усюди.
Як раптово заявилась,
Так і швидко затаїлась,
Залишаючи усім теплі дні
Та ясні ночі,що так
Тішать наші очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195641
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.06.2010
У єдності вічна є сила,
Краса невмируща,що світ оповила.
Розум і мужність - наша це зброя,
А пісня вкраїнська - щастя і доля.
Постійні турботи і вічні незгоди,
Життєві потреби та марні дилеми:
Наші це ярма, що тягнуть додолу
Та манять людей із рідного дому,
Не станеш,Ти більше Давня Руїна,
А зійдеш на обрій,Нова Україна!
Обійде весь світ слава козацька,
Добро та свободу,і вірність,і згоду
На віки посієш в серцях у народу!
Бо Україна - ненька єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195633
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 14.06.2010
Хіп-хоп і реп,
І фешн тренд,
Крутий мобайл,
Плас тіч май френд -
Сучасна школа цього світу,
Що день у день чорніє тихо.
А сталось так,що прихистила
Малу дитину ,на диво дивну:
Чорнішу темної ночі й
Нездоланну,як пухлину,
Невиліковную звірину.
За нею вслід знайшлись і
Інші,а далі ще і,ще пішло.
А далі - школа захворіла.
Кожного дня цей
Hevi Metals,насильство,
Зло,безчестя й нелюд.
...Тепер вони уже не діти
І не дорослі ж іще.
Це реалісти цього світу,
Це кукли ,роботи кіно,
Це бруд,що був колись
Нічим,а тепер бродить в
Голові,кривить душею
Дітворію
Як цю пухлину не лікувати,
То буде смерть усім тут
Заправляти й чуму на
Люд цей напускати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194963
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010
Все починалося із праці,
З копачки і лопат,
З сокири і серпа;
Впродовж віків людина
Працювала й на хліб собі
Заробляла.
Як час ішов,так люди йшли,
Новий етап життя знайшли,
Техніці себе продали.
З села у місто,
З города в дім,
Усі соромляться на тім,
Бо хочуть жити безтурботно,
Щасливо,легко зароблять
Й багато грошиків у кишеню
Закладать.
Та ми не знаємо,що буде,
Тому хай істину ніхто цю
Не забуде:
"Як змалку знав ти працювати,
То не важливо ким ти станеш,
А важливо,що ти знаєш?
Усі ми маємо трудитись,щоб
В ясній мрії відродитись!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194955
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010
Як добре жити одному,
Десь у безлюдному краю,
Та як подумати гарненько,
То й тут проблема постає,
Бо сам один,ти,в світі є.
Коли живеш серед людей
Із чистим серцем і сумлінням,
Так розумієш ту проблему,
Яка у світі постає.
Той яд і гріх,що
Процвітає й від людей
Розум забирає.
Колись усі робили "просто так",
А зараз хабар і ніяк!
Це гроші,гроші всіх згубили
Й ті,хто нажитися хотіли.
Куди не глянеш - скрізь
Одне:ті кляті гроші...
А їх все мало!
Якби текли Дніпром-могучим,
То й так би було
Ненасицтво,бо жадність
Серце б узяла.
Як хворий лежить і
Вмирає й надія вмерла -
Все погасло,а люди
Твердять,що живе і
Вилікують,не умре!
Тільки їм гроші назбирай
Й в кишеню довгу лиш
Давай.
Коли розумная дитина
Схотіла вчитись,як людина,
То на ноги стать не зможе,
Поки гроші не поможуть.
Учора було все за безцінь,
А сьогодні гривень з сто.
Учора друг,а завтра -
Ворог;усе убили тії гроші.
...І невідомо,що чекає,
Як гроші владарями стануть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194375
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Надія у серці сховалась,
Показує шлях безупину,
Бо хоче знайти ту Людину.
У темряві світло не гасне.
Відкрийся й побачиш усе:
Любов,що ніяк себе не знайде,
Ту Віру у краще майбутнє твоє,
Й Надію,що досі усім цим живе.
Лиш разом вони творять дива,
Лиш разом вони твоя сила земна,
Твій компас сучасного дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
Життя - це гра добра і зла
Це - щастя і любов,
І ненависть й спокуса...
Це - труд і лінь...
Людина - корабель,що
Тихо й шумовито
Пливе собі по морю
Й могучі хвилі-звіролови,
Плекаючи його,
Гірким знущанням і лукавством
Палять вогнем.
Шукаючи притулку і
Любові ,шляхи три
Постають в житті.
Шлях перший -
Багатство,велич і
Холодне серце.
Шлях другий - це
Зло,насилля й та
Жорстокість,що
Обпікає твою душу
Тенетами жаху.
Шлях третій - це...
Блаженне;
Любов,страждання,
Сподівання й нарешті
Те жаденеє кохання,
Сповите радості й любові.
Й закон єдиний маєш ти -
Це милосердя і добро,яке
Ти маєш пронести
Тернистим шляхом назавжди.
Повинен вибирати він,
Бо лиш холодний розум
І чиста душа
Покажуть вірний путь.
Та - це життя.
Життя,що без спочинку
Дарує подарунки та
Безпощадно розриває серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Вчителів багато мала,всіх
Я завжди поважала,
Всі навчали лиш добро,
Направляли як одно,
Мудрістю часів учили і
Людей із нас творили.
Та коли вони учили,то
Не завжди так будили,
Щоб любов в серцях зродили.
Та одна сказала мудро:
" Так же треба не любити
Рідну землю,щоб бруднити,
Її вроду в світ манити,
Там на показ вивозити,
Не дозволити курити...,а
Сюди прийти й кидати,
Лаєм,матом проклинати
Й потім думати,гадати
Чом держава не така,
Чом культура в нас
Слабка,цивілізація
Нулем,йде,пливе
Дубцем,губцем...
Як не будем поважати
Ми самі себе одні,то й
Усі забудуть швидко
Нас таких у цій брехні."
Ось такий професор вчить
І нас дітей - Людьми творить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
Мудрець один гуляв лісами
І пісеньку співав світами:
" З прадавніх віків
І до нині дала
Природа дар людині,
Цей дар великий та
Незбагненний,що
Виручає в господарстві,
Лікує всі недуги злі,
Допомагає у житті
Людині добрій як і,ти.
" І що це ? " -
Думають,гадають люди -
" Золото чи діаманти,
Сапфіри чи безмежний
Розум той? "
"Відкрийте очі й подивіться.
Що завжди з Вами?
Що смачненьким Вас
Годує,радує літами?
...Вода...
Дивились всі вони й
Не знали :
" Чи то хвороба ?
А може старість?"
Та марно було їх повчати,
Свій шлях обрали вже
Давно.
Та лиш одне сказав їм
Старигань :
"Сліпці Ви є ! Сліпцями й
Умрете! "
Старець тихенько шкутильгав
І знову сотні міст минав
Й людей щомиті дивував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
Життя це дивне й незбагненне,
Таке жадане,таке натхненне,
Таке коротке й незліченне,
Та все ж воно - неосягненне.
Одні малими помирають,
Другі старими полишають,
А треті вік свій відрізають,
Бо більше жити не бажають.
Живеш,живеш...і помираєш
Й усе на світі залишаєш,
Надію в серці лиш плекаєш,
Бо ,що буде,ти,не знаєш?!
Приходила за усіма,
Приходить зараз знов вона
Й ходитиме як та чума.
Залишиться одна журба.
Для науковців - відкриття,
Філософам - це каяття,
А декому - страшне буття,
Та це частина є життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010
Усі в передчутті нового,
В очікуванні неземного,
Та перш ніж станеться добро,
Зіграє роль свою і зло.
Христос прийшов у світ,
Щоб вчити,людей нових
Із нас створити.
Бо в правді бачив люд
Й доклав до цього труд.
Життям пожертвував за нас,
Щоб змить гріхи у всякий час.
Та істина,що була дана,
Прийшла й до нас жадана,
Як вічна і кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192928
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010
Все,що є на цій Землі,
Все прекрасне,як і ти.
Й заслуговує поваги,щастя,
Миру і наснаги.
І рослинки і тваринки
Й злі істоти у норі,
Все,що рухається й дише,
Все живе і неживе
Хоче жити і творити,
Чимсь корисним нам
Служити.
Але ми не розумієм,
Очі щільно закриваєм
Від всього цього втікаєм,
Й робим інших ми рабами,
Яких звемо ще братами.
Дехто знає і вбивати,
Навіть люто катувати
Цих малесеньких тварин:
Вони добрі і ласкаві,
Кращі друзі всіх людей,
Будуть вірно Вам служити
Й захищати день у день.
Розміри тут ні до чого,
Класи й види - не важливо.
Це ж лише слова і все,
Головне - любов живе.
Не скупіться на подяки.
Таке інше...
Й день за днем,
Ви,побачите,що
Краще стало жити
З меншим братом.
Й станете як одне ціле,
Й будете ви жити в мирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Сказав колись один мудрець,
Що в кожнім з нас
Раби живуть.
Не зрозуміла я тоді
Слова ці дивні і скупі.
Та час летів без відпочинку
Й відкрив приховану перлинку:
" Людина вільна у житті,
Тому й бажання має непрості:
Є і маленькі,навіть менші
Від зернини,що лиш
Побачиш у мікроскоп,
А є великі,величезні,
Як велетні слони й кити,
Є й невидимки(бувають і
такі).
Та все ж таки існують і
У думках лютують,
Людину провокують,
На слабкості полюють,
Бо здійснення потребують.
От хазяїн випускає,
Своїх підданих звільняє
Й нові мрії прикликає.
Замкнуте кільце виходить,
Щоби мрії і бажання,
Безпідставні сподівання
Із рабів та кріпаків
Стали вільні до віків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
" Часом буває,що ти слабка,
Що порошинка в цілім світі,
Що в кут глухий зайшла,
І прірва дуже близько,
І виходу нема.
Уже ніхто не мчить на помічь.
Та й все вже марно,бо
В двері стукає біда..." -
Ось це твої слова,
Та тут і відповідь моя:
" Усюди в будь-якій біді
Знайдеш,ти,вихід:
Добрий або злий,
Простий чи складний.
Від Соломона до Ньютона,
Від Робінзона до Шевченка,
І у кожного із нас був
Свій вибір в даний час.
Межі вільного минають,
Наступаючи на п'яти,
Двері швидко закривають,
Відправляючи "за грати".
Та надію треба мати,
В серці вихід свій шукати,
З мудрістю робити вибір,
В очі страху заглядати
І ступати в іншний вимір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191597
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
Гордісь - це є жахлива й
Грішна звичка,
Бо спробував ,ти,раз і
Вже й самому хочеться,
Щоб величали,
Людину добру визнавали.
Та не досягнеш,ти,любові,
Знатної долі,чистої волі
Як будеш тільки задирати
Свою голівоньку піднімати.
І не врятує від ганьби
Рівна спина й
Убік зігнута голова,
Бо правда випливе сама.
Гордість не дає робить добро,
Щоб іншим було в
Серденьку тепло.
А лиш відштовхує
Від себе і робить
Іншим ставлення до тебе.
Не добре бути в самотині,
У серці з гордістю і
На вітрині.
Живи для інших,
Не - для себе
І гордість піде геть
Від тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191389
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2010
Була би птахом швидкокрилим,
Щоб облітала всі місцини,
Аби піднялась до вершини
Й спостерігала над світом галасливим.
Була б...комашкою малою,
Змогла б пролісти будь-куди
І відшукала б всі ходи;
Зазнала б іншого спокою.
Була би піснею дзвінкою,
Русалкою вічноживою,
Хмаринкою пухкою,та лиш
Не спрагну будь тобою - Людиною...
Та Честь тобі далась,
Час цінний вже відвівся
І Шлях вже розкрутився
Й твоя Епоха почалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Сказав давно учитель нам,
Пораду цінну учням дав,
Щоб
Життя немарно прожили,
Кожним днем дорожили,
Всіх ближніх любили,
На уроках,щоб не спали,
Гав ловили,базікали,
А старших поважали,
Мудрості набували й
Гарними людьми ставали.
Все корисне вибирали й
У коробочку складали.
Прийде час і ,ти, відкриєш
Свою мудрість за роки
Й буде з чого вибирати,
Шляхи свої виплітати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189938
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Скарб величний маєш,друже!
Це ім'я твоє
І,ти,бережи його в житті!
Не міняй ні на рубіни,
Ні на золото,ні срібло,
Бо це те,що вирізняє
І мене й тебе ,
Й усіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189777
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
Літні спогади витають
Й над Землею пролітають,
Й знов до мене повертають:
І заскочили зненацька,і
Розбурхали щосили в мені
Мрії гострокрилі,
Що колись були в реалі,
А тепер застили й далі
Провокують на безумство,
Творячи своє чаклунство.
Та,що було - те пройшло,
Слід залишило й пішло.
Ті картини ,краєвиди,
Нічні зорі , рясні зливи,
На горі й на узбережжі -
Закарбуються у серці
Й пролетять мов на веселці.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189773
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
Давно те діялось й не з нами:
Із кріпаками та панами
І лютими богатирями.
Про них читали ми билини,
Чули легенди і сатири;
У кожного свої проблеми,
Свої потреби,важкі дилеми.
Одні на слові працювали,
Інші лиш німо заробляли,
Треті долю все шукали.
Не їх вина,що вони бідні,
Не їхнє горе,що багаті -
Усе розсуджено давно
І стало як старе кіно.
Та влада жалісна й
Химерна ,усе розбурхала
Даремно.
І ревно,грізно,незбагненно
На шлях лукавий наставляла,
І грабувала й убивала.
...Мрії,сподівання та
Замордовані бажання,
Як іскри в серці залишились
І у тунелі засвітились
Маленькі вогники виднілись,
Сіючи зерно,щоб зродилось.
...Давно те діялось...
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010