lil satan

Сторінки (1/5):  « 1»

У тих очах я бачу океан…

У  тих  очах  я  бачу  океан  -
Зухвалий  буревій  посеред  штилю,
Яскраве  сонце,  що  заслав  туман,
Маленький  човен  плаває  по  хвилях.

Той  човен  нездоланний,  як  би  там
Ті  хвилі  не  гойдали  його  в  боки.
Він  у  безодні,  з  лихом  сам-на-сам,  
Мандрує  водами  поодиноко.  

Он  там  -  озера,  кришталево  чисті,  
Бурхливі  течії  гірських  річок,  
Морські  глибини  в  перлових  намистах,  
Такі  предивні,  мов  з  кінострічок.

Там  віють  завірюхи,  зливи  ллють,
Та  варто  мені  глянути  в  ті  очі  -
Умить  із  них  зникає  гнів  і  лють,  
І  сходить  сонце.  Навіть  серед  ночі.

Для  мене  завжди  сяють  тії  зорі,
Що  розсипом  вкривають  небосхил
Над  твоїм  диким  і  бурхливим  морем,
Вируючим  шалено  що  є  сил.

Такого  не  зустріти  ані  в  снах,  
Ані  у  фарбах  видатних  полотен.
Я  все  це  бачу  лиш  в  одних  очах  -
Очах,  які  впізнаю  з-поміж  сотен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754802
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.10.2017


Світло лампи ледь-ледь палає…

Світло  лампи  ледь-ледь  палає,
Тепла  ковдра  вкриває  плечі.
Ти  підходиш,  ти  поруч  сідаєш,
Ти  ламаєш  цей  звичний  вечір.

Перервавши  вже  звичну  тишу,
Кажеш  зовсім  незвичні  речі:
"Я  сьогодні  тебе  залишу,
Поможи  лиш  зібрати  речі".

На  підлогу  летить  наповнений
Третій  келих  напівсолодкого
Моя  сукня  у  винній  повені.
Шкіра  дряпана  разом  з  колготками.

Щось  солоне  біжить  щоками,
Очі  бачать  дрібні  фрагменти.
Закриваю  їх  щільно  руками,
Зариваю  в  собі  сантименти.

"Не  мовчи",  -  знову  рветься  тиша,
Скло  врізається  в  п'яти  боляче,
Тілом  струм  усе  вище  й  вище
По  долонях  пульсує,  колючи.

Я  сиджу,  я  дивлюсь  на  тебе
І  коханню  пишу  епітафії.
Вже  нічого  від  тебе  не  треба:
"Іди  з  богом.  валіза  у  шафі".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754679
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2017


la séparation

Пізній  вечір,  кав'ярня  навпроти,
Стигне  кава  в  дрібній  фаліжанці,
На  долонях  ще  стигне  твій  дотик,
На  добраніч,  зустрінемось  вранці.

Мені  треба  сказати  цим  стріхам,
Вікнам,  стінам,  пташиним  зграям,
Цим  квартирам  наповненим  сміхом,
Що  навіки  з  тобою  тікаю.

Що  навіки  прощаюсь  із  ними,
Бо  нас  кличе  з  тобою  дорога,
Що  тяжкими  стежками  крутими,
Заміню  ресторанчик  за  рогом.

Що  не  буду  дивитись  салюти,
На  великій  заповненій  площі,
А  з  віконця  своєї  каюти,
Посміхнуся  привітливо  дощику.

Що  востаннє  цей  вітер  розвіє,
Мої  чорні  розплетені  коси,
На  мості,  де  з  дитинства  мріяла,
Як  в  майбутньому  стану  дорослою.

Мене  вибачать  хай  і  не  сердяться,
Ті  двори,  де  я  грала  у  лялечки,
Що  дитинство  моє  не  повернеться,
Бо  метеликом  стала  вже  лялечка.

Лиш  ковток  вже  холодної  кави
І  я  рушу  із  ним  в  путь  тернистую,
Він  мене  наче  гордую  паву,
Огорне  кам'яними  намистами.

Я  покину  тебе,  місто  спогадів,
Мандруватиму  з  ним  паралелями,
На  прощання  окинувши  поглядом,
Цю  квартиру  із  білими  стелями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017


Не журися, моя земле

Не  журися,  моя  земле,
Славна  Україно!
Прийшов  час  гоїти  рани,
Матінко  єдина!

Не  дамо  братерській  крові
Більше  проливатись,
Будьмо  разом,  українці,
З  колін  підійматись!

Розкинеться  Україна
По  степах  широких,
Буде  хвилі  розносити
По  морях  глибоких.

Пригорне  своїх  дітей,
Чужих  пожаліє,
Попіл  з  рідної  землі
Вітрами  розвіє.

Нехай  кожен  в  світі  знає:
Вкраїна  не  згине!
Краще  впаде  знесилена,
Аніж  на  коліна.


2  квітня  2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754171
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.10.2017


За що я не люблю осінь

За  що  я  не  лю́блю  осінь?
За  сіру  буденність  днів,
За  швидкоплинність  відносин,
За  купу  несказаних  слів.

За  дощ  і  за  втрачену  віру,
Стандартний  сценарій  подій,
Бліду  і  обвітрену  шкіру,
За  силу-силенну  надій.

За  вітер,  що  дме  у  вуха,
А  потім  душею  гуля,
За  слабкість  власного  духу,
За  те,  що  холодна  земля.

І  де  б  мені  не  сховатись,
Осінь  знаходить  мене,
Прохає  мене  не  здаватись,
Аж  поки  вона  не  мине.



17  листопада  2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754170
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017