| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Завертел мной
Словно щепкой
Оборвавши якоря
Проверяя в пальцах цепкость
Как морозы декабря
Ну а я
Кружась в пучине
Разодрал телняшку в хлам
Клею нос своей чужбине
И стучу по медным лбам
Он триножит мою шалость
Прогоняя ночью сон
Чтобы плоть не заикалась
Чтобы был в конце спасён
Я же щепка
Я заноза
И торчу в чужом глазу
Достаю свои психозы
И десяточку к тузу
Он буровит строго взглядом
Режет душу пополам
То я на усладу падок
То я плачу небесам
Тут я вожжи рву зубами
Тут же
Вырвав себе глаз
Я скитаюсь городами
Прививая боли сказ
То залягу под корягу
И плету безмолвья нить
Думаю
Как съесть собаку
И чем груши колотить
То я вылезу на флюгер
И ветрам плюю в лицо
Находя усладу в трюке
Жить в созвездье мертвецов
Я люблю
Кода болтанка
В поиске придела сил
Терпеливый мой архангел
Помоги мне
Михаил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999121
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2023
Прилетіли ворони
Видзьобали душу
Як залізні борони
Рвуть на клапті тишу
Кинули у полум’я
Те що було серцем
Розпочавши з полудня
Ріжуть тіло скельцем
Дочекавшись ніченьки
Роблять мене мертвим
І виймають віченьки
Щоб стола підперти
Пьють до ранку крівоньку
Рвуть мене шматками
Дзьобають голівоньку
Чорними думками
Льють води цілющої
Як приходить сонце
Щоби знов до пізньої
Пив біду по денце
Загукаю братчиків
Вити буду вовком
Хрещених язичників
Розбуджу я зойком
Час приходить смертоньки
Буде люта згуба
За всі наші слізоньки
Ворогу погиба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Вночі земля ковтає камінці
І місто западає в чорну глотку
Пливуть човнами риби по ріці
Двори беруть за хвіст котячу нотку
Перуки одягають димарі
Опівночі відкриє двері тиша
У вікна зазирають ліхтарі
В квадратах вікон темнота густіша
Крихку самотність кам'яних доріг
Цілує дощ холодними вустами
Луною б'є краплини навідліг
Нічними тротуарними руками
Куди несе думки дощів вода
Що пише ніч в калюжах шрифтом Брайля
Сліпі вітрини мовчки спогляда
Ховаючи слова в скляні провалля
Вичікує самотнього мотора
У темінь подаючи хтивий знак
Худа стриміє вирла світлофора
Чатує одинокий
Як маяк
Лякає місто пащами воріт
Блукає морок шахтами провулків
Фарбуючи у кольори графіт
Шукають сни собі людських притулків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Зніму із серця влясяницю,
нехай вдихне свободи хоч би раз.
Або утне якусь дурницю,
аортою качаючи екстаз.
І двісті двадцять на хвилину,
і так, щоб в голові туманом світ,
щоб день став схожим на годину,
і щоб на плечах виріс вертоліт.
Вдягнеться серце в пурпурове,
у люди поведе на променад,
а все навколо іграшкове:
куди не глянь-повсюди маскарад.
Усе танцює і сміється,
бравурним маршем серце лічить пульс,
і відчуваю, доведеться,
в графі «банзай» домалювати плюс.
Як нагуляється доволі
і схоче знову у квадрат лягти,
мабуть зміню усі паролі,
щоб серце від спокуси зберегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785669
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.04.2018
Оскалив пасть на тощую луну,
бирюк запел унылую октаву.
Он, прерываясь воздуха глотнуть,
тужил в промозглой темноте треглаво.
Минорный хрип казалось затихал,
но снова, как кинжалом, резал воздух.
И вторя волку филин хохотал,
безумным смехом оглушая звёзды.
Рассвет подаст охотникам сигнал.
Сожмёт облава лес флажками смерти.
Матёрый знал, что он не проиграл,
он ставит точку в волчьей круговерти.
Зачем такую жизнь ему влачить,
когда волчицы нет на этом свете?
Подруги нет и нечего хранить,
а новый день-безрадостен и тщетен.
Ну что же, близится рассвета тень.
Остались волку злость, клыки да хватка.
Не он-охотники его мишень.
И всё, что нужно одиночке-схватка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783577
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 21.03.2018
Нічна мовчанка сповнена думок,
вдесяте чайник заволав на кухні.
Вже друга пачка кашляє димок,
малює стелю у круги трикутні.
Безмежна ніч мої колише сни,
не сплю і ночі не даю заснути.
Жену Чумацьким Шляхом табуни,
думок, котрих не можу осягнути.
Нічна мовчанка сповнена химер,
з кутків зухвало зиркають на мене
і в голові уже охрип суфлер,
підказуючи, що є незбагнене.
Іду бродити в ранішній туман,
беру сліпого у свої обійми.
Він знає лабіринти всіх оман
і всі дороги, що були пустими.
Безсоння змурувало в мені піч,
в горнилі роздумів горить рятунок.
В печі палю дровами протиріч,
вдихаючи густого диму трунок.
Піднявшись, кроваво-вічне око,
на Божий світ подивиться зухвало
і прожене, ніби ненароком,
туман-безсоння, що в мені блукало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2018
Мне кажется, что я сошёл с ума.
Мой мозг даёт какой-то сбой.
Он говорит, что наша жизнь-тюрьма,
а я-глухонемой слепой.
Мне кажется, что я и глух, и нем,
и нет вокруг меня людей,
что я застыл в саду цветных дилем
и лучше стать ещё слепей.
Мне кажется, что честность-это зло.
С ней не могу прожить и дня.
Кому, за совесть, мне платить налог?
Отдам все жизни за коня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774565
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.02.2018
Идёт по улице зима сутулясь,
в покрытом инеем пальто.
Несёт нам новый год в своём бауле
и связку детских суматох.
Укутав шарфом праздничным веселье,
включив на ёлках фонари,
зима кружит блестящей каруселью,
укрыв пушистым ноябри.
Пусть осень плачет, ей страдать удобно,
для слёз подходит жёлтый цвет.
Зиме нужна твоя жизнеспособность.
Зиме мороз авторитет.
Идёт зима, хромая по асфальту,
скользит по тротуарам лёд.
И настроение-исполнить сальто,
кто зиму любит, тот поймёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774134
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.01.2018
Когда брожу я средь могильных плит-
покой моё окутывает сердце.
И голос, в голове, мне не скулит,
не делится секретами сестерций.
Он понимает-бренен этот мир.
И что-то есть важнее благ телесных.
Снимает с моих мыслей вицмундир:
на кладбище себе врать неуместно.
Покой. Уже никто и никуда.
Лишь даты и какие-то словечки.
Да, смерть, что нашей жизни секундант,
Следит, кому из нас пришла осечка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772571
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.01.2018
Закружи меня, зима, в бураны,
залепи глаза белёсой пеленой,
заморозь лицо и сердца раны,
позабавь меня своей пургой шальной.
Цепенея и покрытый в иней,
закусивши губы, словно удила,
я подставлю грудь твоей лавине,
раскалившись в лютом споре добела.
А потом, укутавшись в сугробы,
буду слушать песню ветра и молчать.
Мне расскажет правду крутолобый,
ту, что только ветер сиплый может знать.
И когда застыну я, как льдина,
в неба темень уперев стеклянный взгляд,
па́зори, прекрасная картина,
не тускнея пусть в моих глазах горят.
Па́зори-северное сияние.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771796
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.01.2018
Узяти б ніч за тороки руками
І прив’язати снів моїх мішок
Віддати їй бої із вітряками
Або насипати пустих пляшок
Я ніч люблю
Вона
Безмежне поле
Де я саджаю роздумів сади
Та все чомусь не вишні
Атополі
І пух думок
Усі мої плоди
Літають попід стелею до рання
Кружляють
Схожі на лапатий сніг
Лягаючи рядками римування
Як мій єдиний
Справжній оберіг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
Камышится мой остров бытия,
привычками позарастали кручи.
И лишь один бунтарский дух, змеясь,
в зубах своих таскает дивный случай.
Сжимаясь кольцами холодных лет,
шипит, боками трётся о рутину,
мой дух, сдирая кожу, как жакет,
напоминает мне, что я-не псина.
Ты, обстоятельствам служить-не смей!
Судьбою пресмыкаться нищих много,
и знай, без шкуры, станешь посмелей,
в тебе и так полным-полно мясного.
Печёшься о спокойствии телес,
какие-то пожитки тащишь в норку,
свой день, пытаясь превратить в гротеск,
меняешь, будто злато на махорку.
А я, как мудрый заклинатель змей,
достал с кармана старенькую дудку,
теперь, хвостатый, шевелись быстрей:
меняю случай на канкан рассудка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765372
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.12.2017
Лучится солнцем день погожий.
Шагами меряю длину прибоя.
За мной неспешно, как вельможи,
бакланы шествуют неровным строем.
Гоняет ветер листьев чешую,
неспешно шаря по моей одёжке
и незаметно я расстаюсь,
с запасом городской возни и спешки.
Умчались к горизонту мысли,
с бакланами я поравнялся в шаге.
Смакуя воздух, словно рислинг,
Задумался о настоящем благе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762556
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.11.2017
Однажды, кто-то всемогущий,
коснувшись моего плеча,
сказал: твой день быстротекущий,
пусть лишней будет в нём печаль.
«Но как?»-ответил я кому-то,
«Забот не счесть. И каждый день,
печаль находит хоть минуту
пожаловаться на мигрень».
И я грущу, переживая
её унылую хандру,
туманом липким уползаю
в свою собачью конуру.
Но этот кто-то шепчет в ухо,
удобно севши на плечо,
«Лишь тот имеет силу духа,
кто все печали отсечёт.
Кто, даже в лютую годину,
хранит улыбку на лице,
тот кем-то будет не покинут.
И знай: печаль живёт в глупце.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760281
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.11.2017
Курчавятся идеи в голове
и мысли в бешенстве исканий:
гуляет вольный ветер стиховей,
клубится тучами сказаний.
Эй, ветер разудалый, осади!
Приляг на травушку раздумий.
Со мною тишиной ты насладись
и тучам дай своим зарюмить.
Пусть дождиком, из нежных слов любви,
падут на белый лист поэта.
Ты лучше в ласковых словах резвись,
да за меня пред ней посетуй.
Ей расскажи о трепете души,
Что каждый день словами льётся...
А знаешь, ветер, ты их запиши:
пускай прочтёт, когда проснётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757862
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2017
А восени курорти завмирають...
Аортами кварталів не вирує люд.
В кафе-шантан уже не зазивають:
меланхолійно-листопадовий етюд.
Уже дерева в парках позіхають
і стелять жовту ковдру на суху траву.
Вітри дощі у коси заплітають,
студене море хмурить ранками брову.
Неспішно осінь йде зимі назустріч,
смакуючи глінтвейн, укутавшись в туман.
Курорт заснув-такий природи устрій:
він навесні прокинеться, як той вулкан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Орел, спираючись крилом на небо,
поволі підіймався догори.
Ковилилось безкрайнє море степу
і бавилися вранішні вітри.
Що вище птах могутній підіймався,
то голосніше чув свободи спів,
ще мить і він до тих висот дістався,
де схована колиска наших снів.
Там чудернацько. Там усе інакше.
Немає просторових таємниць.
Там сонце мрії, як дітей колише,
а місяць радість дістає з скарбниць
Вдихнув на повні груди птах казковість
і крила склавши ринув до землі:
спішив віддати щастя випадковість
казки несучи добрі на крилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756105
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.10.2017
Про осінь знову за вікном кіно,
акомпанує дощ багряним кадрам
і так доречно хтось приніс вино:
те, що потрібно роздумам і мандрам.
Сухе червоне, як жива вода,
пробуджує і змінює мій настрій,
природи жовто-рижа цархода
веде думки в мажорний колумбарій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2017