| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Шалене місто спить,
А ліхтарі-сновиди вдивляються в сліпі зіниці вікон.
Ця ніч манить.
Весь бруд і шум у темряві десь зникли.
Лише власні думки забруднюють повітря.
З тонкої ниточки ілюзії
Зіткала юність марево очам.
Висновок зроблено з історії безглуздої -
"Не пробачай".
А час - не ліки.
Він лише дозує у пам'яті вміст спогадів-токсинів.
Ліки - забуття.
Вино. Розмови. Будь-що.
Лише б забути пів свого життя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
А ти собі навіть не уявляєш, наскільки мене сильно надихаєш.
Й нема потреби бути поряд. Милуюсь твоїм фото. Карий погляд.
Така ти ніжна й хижа одночасно, манить твоя харизма. Ти прекрасна.
І не така як всі, незвідана й глибока, лагуна затишна із пристрасним потоком.
Ти муза спокою мого і спонсор божевілля. Таємні ліки для душі і від безсилля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Не плачте, очі! Марні ваші сльози,
Бо не для нього ясна ваша синь
І радість, і чуттєві бурі-грози,
Грайливий блиск, блакитна ніжна плинь.
Ні, не йому судилося глядіти
В замріяно-журливу глибину.
Чужому серцю не дано прозріти -
Зіткано долею туманну пелену.
Не плачте, очі! Не тривожте серце,
Не зрошуйте дощем солоним ран.
Зійде і ваше сонце, посміхнеться,
Кохання зловить в райдужний аркан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Я стомилась тримати образу. Відпускаю на волю, лети.
Зрозуміла, на жаль, не одразу, що мої не читаєш листи.
Не розправлять свої кволі крила ані Віра, ні щира Любов.
І згоріла заживо Надія, в спогадах запеклась її кров.
Дикий танець на тім попелищі люта ненависть розпочала,
Розпиваючи вина ігристі, буревіями злості ревла.
Непокірна, скажена, голодна, від безвиході долю кляла.
Там весна. А тут осінь холодна. І нехай, зате тиха, ясна.
Відкривай свої очі, Надіє. Розправляй свої крила, Любов.
Віднайдися, загублена Віро. Поверніть до життя мене знов.
Не звільнилося місце на небі, і земля не приймає свята,
І минуле й майбутнє – далекі. Ми удвох. Я й моя самота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017
Як пощастило в цім житті мені,
І мріяти вже ні про що не треба.
Серед мільйонів поглядів і слів,
Відчуло серце шлях лише до Тебе.
Сьогодні наш маленький ювілей,
Річниця віком в п’ять солодких років.
Ніколи не забуду я той день,
Як Ти зробив назустріч перші кроки.
Відтоді ми на двох усе ділили:
Тривоги, смуток, радощі і мрії.
Багато труднощів змогли разом здолати,
Бо Ти мав силу все мені прощати.
Я дякую Тобі за все, що буде,
За те, що є, і те, що вже було.
За добрі очі, за чуттєві губи,
Твою підтримку, розуміння і тепло.
Я буду берегти дуже дбайливо
Всі спогади і наші почуття.
Тебе кохаю, рідний, мій єдиний,
Моя опоро, сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017