| Сторінки (1/83): | « | 1 | » |
дивлюсь як вітер гілля рве деревам
як хмари небом пнуться в нікуди
картина ця в моїй душі завмерла
твоїх слідів…
мені вже не знайти…
думки про тебе вітер не тримає
він кине спогади у за́кути світів
без тебе в серці буревій здіймає
найбільший шторм…
серед усіх морів…
він рве мене частинами кидає
виймає душу гублячи мене
кохання є й нікуди не зникає
колись як вітер…
моя біль мине…
24.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Дивлюсь на тебе місяцем із неба,
так ще ніхто на тебе не дививсь.
Нічого іншого мені, повір, не треба,
лише, щоб зорепад тобі наснивсь.
Я крізь вікно на тебе поглядаю
і червонію від побачених принад.
До вуст твоїх свої цілунки я кидаю
у срібних нотах призабутих серенад.
Ти вся тремтиш від дотиків чуттєво,
так серед літа в небі зорі мерехтять.
Я закохався безнадійно і миттєво,
до тебе, мила, мої промені летять...
23.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018
Ти бездоганна, наче літня ніч,
коли закохано всі зорі мерехтять.
В свої обійми ти лише поклич
і запали у серці тисячі багать.
Візьму до рук твій келих поцілунків
і довго питиму, допоки стане сил.
Звучать слова про почуття так лунко,
ти що завгодно в мене попроси...
Ти бездоганна в мареві ранковім,
в проміння сонячне нагою одягнись.
Усі бажання наші - у нічній розмові...
Найкраща мить кохання - зупинись!
19.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018
Дарунок долі - зустріч серед літа,
до мого зболеного серця дотик твій,
лише з тобою я навчуся знов радіти,
прошу тебе, ти смуток мій розвій.
Хоч ми колись розбіжимось вітрами,
і знову серце моє стисне від журби,
та іскра ніжності, що виникла між нами,
прекрасніша понад усі земні скарби.
Я знаю, ти пове́рнешся з птахами,
щоб вдруге я тебе не відпустив.
Я зацілую спраглими вустами...
Так, як тебе, нікого не любив...
18.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Iз плином літ надходить та хвилина,
коли думки, як журавлі, назад летять.
Стискає серце від забутої провини,
а рани й досі ще не го́яться, болять..
Та що тепер про втрачене казати,
сльозина котиться морщинами душі.
Із плином часу нам не варто забувати,
що ми були колись зухвалі й молоді.
Роки в намисто час нанизує сумлінно,
й вино з солодкого ставатиме терпким.
Коханню першому вклоняюся уклінно
і залишаюся довіку тільки з ним.
16.07.2018
малюнок https://sovetchiki.info/chomu-persha-lyubov-ne-zabuvayetsya/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018
Як повінь, заливає почуттям,
і я смакую джерело кохання,
я свого серця іншій не віддам,
хоч плід зірву із дерева пізнання.
У тім саду лише для нас світанки,
і дивні ночі, сповнені чуттів,
а зорі в небі, наче витинанки...
Лише тебе одну пізнати я б хотів!
І цвітом вишитим стелитиму рядни́ни,
тобі в своїх долонях сонце принесу...
Тобі, тобі... лише тобі одній віднині
я, замість вітру, розплітатиму косу...
16.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018
Щасливий я від дотику тепла,
тебе в обійми ночі огортаю…
Це серед осені весна прийшла,
і я думками в тебе проростаю…
Твою я ніжність питиму до дна,
хмеліючи не вперше, а востаннє.
І вже не сонце світить серед дня,
а наше несподіване кохання...
Дозволь мені тобою захмеліти,
і повінь в серці ти не зупиняй.
Я серед осені зумів весну зустріти -
ти зацілованою поруч засинай...
13-14.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018
Весняний ліс дзвенить синицями,
лунає так, як на Великдень передзвін.
Зима пішла, й навколо стільки змін –
природа знову вибухає таємницями.
І спраглий ліс впивається промінням,
ковтає сніг останній в закутках своїх
так, наче спогад про холодний гріх.
А перші квіти пахнуть воскресінням!
На повні груди в лісі дихає весна,
із бруньок листя обережно визирає,
в цю мить у мене серце завмирає…
Весна щороку – незбагненна дивина!
23.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784496
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2018
У цих рядках мого життя відлуння,
і келих слів я питиму до дна.
Зі мною залишилась тільки Муза юна
і пляшка недопитого вина.
Моя душа у ві́ршах розчинилась,
в віршах холодних, як зимовий день,
а ще у теплих, тих, які наснились,
й були вони зі сма́ком черешень.
Я вдячний римам, що лягали влучно,
й слова в’язались у рядки нові.
Глибокий зміст шукав я, відчайдушно
вслухаючись, як плачуть солов’ї.
У заметіль шукав я перші квіти,
у літній ранок із зорею говорив.
Куди думки про тебе мав би я подіти,
якщо б я не кохав і не творив?
Смак черешень зі слів моїх не зникне,
вірші полинуть в небо між зірки.
До серця усвідомлення проникне –
черешні твої не солодкі, а гіркі.
16.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
...розтанув день
у таємниці ночі
тебе накрила
зоряна вуаль
я розгубився
наче хто зурочив
коли тебе покликав
місяць в даль
із рук моїх ти
випурхнула сяйвом
холодним сяйвом
у гарячу ніч
в нічних пейзажах
загубились барви
ми не зустрінемося
на світанку
віч-на-віч...
7.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Шукаю слів, щоб в них було кохання,
і соловейко щоб для тебе лиш співав.
І в мить, коли стрічатиму світання,
я б промінь твій знайшов і упізнав.
І ти б зігріла мої зимні руки,
вдихнула б в губи все своє тепло.
І я солодшої не знатиму вже муки,
ніж почуття, що в серце увійшло.
Світанок твій триває нескінченно,
в твоїх долонях вітром я живу.
Лише на тебе я чекатиму щоденно
і яблуневий цвіт без тебе не зірву.
Мої вірші римуються для тебе,
і рими в них лягають від душі.
І це не дощ з’являється у небі,
а це словами проливаються дощі.
Світанок твій вмивають чисті роси,
твій стан гнучкий калиною цвіте.
Від твоїх пахощів і солодко, і млосно,
і промінь гарпуном у серце увійде.
4.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Без тебе сни я прагну розганяти
(навіщо буду марнувати час?),
кохану в снах я мрію обійняти,
щоб у спокусі закружляло нас.
З тобою сни, як завжди, кольорові,
вони у прірву почуттів манять.
Твоє “кохаю” чую в кожнім слові,
а губи твої пристрастю горять.
Тебе нема, а сни ось залишились,
ти в них така, як в нашу першу ніч.
Чекаю я, щоб знову ти наснилась,
і я, окрилений, злетів тобі навстріч.
7.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Так, як колись, ніколи вже не буде
і вже назад не вернеш своїх літ.
Усе міняється: планета, небо, люди,
приблизно так сказав нам Геракліт.
Ростуть міста, впираючись у небо,
будують в морі штучні острови,
літати в космос звична вже потреба,
але кохання не виходить з голови.
Я не забув той перший поцілунок,
і спогад цей крізь все життя пливе.
Ще й досі серце моє б’ється лунко,
й кохання в ньому досі ще живе…
16.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Заглянути у серце неможливо,
як неможливо бачити земне ядро,
думки в очах читаємо наживо,
про почуття напише нам перо.
Рентген безсилий, щоб пізнати душу,
співає з янголом душа лише вночі.
Твій голос зранку я почути мушу,
щоб не вернулись із минулого дощі.
Ти є й нема, ти поруч і далеко,
тебе я знаю й знов тебе забув,
для мене ти і сніг, і дощ, і спека,
я твоє серце, вибач, не збагнув…
1.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
Весна вернулась у мої обійми
в шаленстві твоїх сонячних дощів.
Від мого подиву дерева оніміли –
ти перший пролісок серед моїх снігів.
Вернулась ти, а я не сподівався,
бо сніг лежить ще в закутках душі.
Тобі я вітром, як на сповіді, зізнався,
не знаю, чи почула ти слова усі.
Весна нуртує, пахощами ллється,
і сипле квітами, що першими цвітуть.
Кохання плаче, журиться, сміється…
а солов’ї весною знову гнізда в’ють.
2.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
Я увійду у твій Босфор наосліп,
рвучким і непокірним кораблем.
Із тіл в’язатимем вузли дорослі,
вдихатимемо запах хризантем...
І твоїх губ благання - не зупине,
а берегів тремтіння лиш зросте.
Моє вітрило твоїм океаном лине,
а моя ватерлінія сягає декольте...
Стрімка несе нас течія на скелі,
підносить шторм на висоту зорі.
І вітер струни рве віолончелі,
а місяць юний божеволіє вгорі…
27.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779349
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.02.2018
Цей недосяжний Всесвіт – весь в тобі,
в твоїх очах бездонних – світло небокраю,
ти перший подих у новій земній добі,
від твого сонця я приречено згораю.
І вже не холодно в самотності лишатись,
щоранку вітер твій цілунок принесе…
Та в мить, як доведеться попрощатись,
кохання наше ще, можливо, не засне.
Цей фатум долі я вже не розв’яжу,
не відгадаю, мабуть, твоїх таємниць,
про мрії зраджені нікому не розкажу,
я не врятуюсь з глибини твоїх зіниць.
12.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Миколай в дорозі вже –
всім дарунки він несе:
чемним мамам і татам,
ну і, звісно ж, малюкам.
Швидко в ліжечку засни
і до ранку міцно спи.
Вранці чемно ти вставай –
під подушку заглядай.
Там знайдеш смачні дарунки,
мандаринки і пакунки.
А в пакунках стільки див!
Миколай усім вгодив!
А нечемним малюкам
чортик різочки поклав.
Треба всім із Богом жити,
щоб дарунки заслужити.
-------------------------------------
Раді всі, що знов прийшла зима
та снігу білого насипала вона.
І зовсім не страшні для нас морози,
бо Миколай Святий уже в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766728
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766727
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766725
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Миколай в дорозі вже –
всім дарунки він несе:
чемним мамам і татам,
ну і, звісно ж, малюкам.
Швидко в ліжечку засни
і до ранку міцно спи.
Вранці чемно ти вставай –
під подушку заглядай.
Там знайдеш смачні дарунки,
мандаринки і пакунки.
А в пакунках стільки див!
Миколай усім вгодив!
А нечемним малюкам
чортик різочки поклав.
Треба всім із Богом жити,
щоб дарунки заслужити.
-------------------------------------
Раді всі, що знов прийшла зима
і снігу білого насипала вона.
Та зовсім не страшні для нас морози,
бо Миколай Святий уже в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766721
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Миколай в дорозі вже –
всім дарунки він несе:
чемним мамам і татам,
ну і, звісно ж, малюкам.
Швидко в ліжечку засни
і до ранку міцно спи.
Вранці чемно ти вставай –
під подушку заглядай.
Там знайдеш смачні дарунки,
мандаринки і пакунки.
А в пакунках стільки див!
Миколай усім вгодив!
А нечемним малюкам
чортик різочки поклав.
Треба всім із Богом жити,
щоб дарунки заслужити.
-------------------------------------
Раді всі, що знов прийшла зима
і снігу білого насипала вона.
Та зовсім не страшні для нас морози,
бо Миколай Святий уже в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766720
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766719
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766716
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766715
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766714
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766713
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766711
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766710
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Миколай в дорозі вже –
всім дарунки він несе:
чемним мамам і татам,
ну і, звісно ж, малюкам.
Швидко в ліжечку засни
і до ранку міцно спи.
Вранці чемно ти вставай –
під подушку заглядай.
Там знайдеш смачні дарунки,
мандаринки і пакунки.
А в пакунках стільки див!
Миколай усім вгодив!
А нечемним малюкам
чортик різочки поклав.
Треба всім із Богом жити,
щоб дарунки заслужити.
-------------------------------------
Раді всі, що знов прийшла зима
і снігу білого насипала вона.
Та зовсім не страшні для нас морози,
бо Миколай Святий уже в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766709
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766708
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Є у мене гарна книжка,
в ній живе сіренька мишка.
А ще зайчик куцохвостий
знов біжить до мене в гості.
На сторінці двадцять п’ять
бачу десять слоненят.
З тридцять другої сторінки
мило дивляться корівки.
На сторінці тридцять п’ять
бачу десять мавпенят.
На сторінці сорок три
дружно плавають кити.
Розгортаєм далі книгу,
там тюлень поліз на кригу.
На сторінку сімдесят –
влізли троє поросят.
А із сотої сторінки
визирають морські свинки.
Глянь – сторінка сто тридцята -
мчать в пустелі страусята.
Поки книжку я гортав
хтось у джунглях загорлав.
Це мене чомусь злякало,
бо страшенно загарчало.
Я не знаю, як у книжку
хтось запхав плямисту кішку.
В очереті біля Нілу
хтось ховає свою силу.
Та вже знаю я, що там
причаївсь гіпопотам.
--------------------------------
Я гортав цю книжку двічі,
в ній сторінок не злічити.
Всіх тварин, що є у світі,
в ній вдалося розмістити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766707
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Миколай в дорозі вже –
всім дарунки він несе:
чемним мамам і татам,
ну і, звісно ж, малюкам.
Швидко в ліжечку засни
і до ранку міцно спи.
Вранці чемно ти вставай –
під подушку заглядай.
Там знайдеш смачні дарунки,
мандаринки і пакунки.
А в пакунках стільки див!
Миколай усім вгодив!
А нечемним малюкам
чортик різочки поклав.
Треба всім із Богом жити,
щоб дарунки заслужити.
-------------------------------------
Усі ми раді - знов прийшла зима
і снігу білого насипала вона.
І зовсім не страшні для нас морози,
бо Миколай Святий уже в дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766706
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.12.2017
Холодне серце важко розтопити,
воно не чує найтепліших слів,
у ньому сила крижаної Антарктиди,
у ньому холод зоряних світів.
Гаряче серце снігом не згасити,
воно пульсує силою життя.
Так, як вулкан у ньому не спинити,
так і до холоду не буде вороття.
Байдуже серце нам не зрозуміти,
воно немає жодних почуттів.
Байдужості ніколи не прозріти
й не відновити спалених мостів.
27.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
Я вже забув, який у тебе смак,
у пам’яті ти розчинилась у тумані.
Кохання подає нам новий знак,
але болить у незакритій рані.
Почувши шепіт втомленого вітру,
роси нап’ються трави молоді.
Візьму я в руки сонячну палітру
і намалюю стежку на воді.
З’єднає стежка небо із водою,
а сонце визирне в короні золотій.
І знову ранок сумуватиме зі мною
там, де кохались ми в траві густій.
Впаде зоря – я вимовлю бажання,
щоб знов світанок ми зустріли вдвох.
З грудей дістану нерозтрачене кохання,
і розділю на половинки для обох.
На крилах вітру ве́рнуться зізнання,
дощем проллються спогади палкі.
Зігріті сонцем наші сподівання
вернуть для нас мелодії дзвінкі.
17-25.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
Даруйте, пані, будьте так ласкаві
прийняти квіти замість моїх слів.
Не думайте, що маю наміри зухвалі,
і прикрощів завдати я би не хотів.
На мові квітів я кажу – кохаю,
букет в руках – це моє почуття.
Взаємності я [i]майже[/i] не чекаю
та вірю [i]майже [/i]у передчуття.
Мовчіть, прошу, нехай говорить погляд,
тремтіння вій, рум’янець на щоці…
І мого серця ледь торкнувся здогад –
Вам [i]майже[/i] небайдужі квіти у руці.
5.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017
Солодких снів, кохана, я з тобою,
в моїх обіймах ніжних засинай…
До мене пригорнися ти вербою,
я прошу ніч - повільніше минай.
У сні волосся на чоло твоє спадає,
кирпатий носик, усмішка в губах…
А поруч янгол непомітно присідає,
дарує квіти, які бачитимеш в снах.
Кирпатий носик дихає щоночі,
цілую ніжно щічки уві сні.
І тільки зранку цілуватиму я очі,
ще трішки сонні, але чарівні!
10.10.2016
малюнок
Frederick Arthur Bridgman "A Dolce far niente" (Sweet Nothings)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017
Із відболілих пристрастей вчорашніх
собі залишу тільки дотик губ –
палких, вологих і таких невдячних,
як перший і останній перелюб.
Із рваних ран рікою біль стікає,
у грудях серце рветься на шматки,
твоє “прощай” так душу обпікає,
а у словах твоїх заховано пастки́.
Ти не моя, не будеш і не була,
можливо, ти завжди будеш чиясь.
Моя закоханість тобою промайнула,
твоя ж спокуса вже перевелась…
07.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Не говори нічого – просто промовчи,
нехай за тебе скажуть твої очі.
Не відвертайся – мовчки закричи,
щоб я почув твої слова пророчі.
Не відлітай, прошу, зима далеко,
останні квіти ще ж не відцвіли.
Слова холодні повернуть нам спеку,
якщо серця колись закохані були.
Не забувай про те, що вже забуто,
а я знайду, що втрачено давно.
Твої слова я вип’ю, як отруту,
й до серця потече твоє вино…
26.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017
Старезний дуб чіпляє гіллям хмари
і тихим шелестом із вітром гомонить.
В його корі закарбувались рани,
а гілля в кроні втомлено висить.
Роки мовчать у тріщинах кори,
та чути сповідь велетня у листі
про те, як небо синє підкорив
і зустрічав світанки росянисті.
Летять роки, мов листя опадає,
ти більше бачив, ніж побачиш ще.
Тебе коріння міцно ще тримає,
але від блискавки ніщо не вбереже.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2017
Весняний подих…
Квіти шукають сонце.
Сніг здивований...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764728
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 08.12.2017
Червона герань
ловить сонячні цілунки...
Пахне спогадами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764560
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.12.2017
У тенетах павук
чекав на свій сніданок,
а зловив росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764559
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.12.2017
́
…Тебе очима я повільно роздягаю,
в своїй уяві твої плечі оголю,
я спершу в шию поцілую, так гадаю,
а потім перса ніжно охоплю….
…Коли рука повільно зна́йде лоно,
спекотні думки в тебе увійдуть,
все твоє тіло, як одна інтимна зона,
а мої губи, там внизу, твої знайдуть…
…Ця розкіш пульсуватиме ритмічно,
я спрагло вип'ю твій п'янкий нектар,
несе нас в інший вимір динамічно,
й клекоче у бездонних надрах жар…
8.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764347
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2017
Свіча червона, запах ваніліну,
цнотлива ніч, а в келиху вино,
лише за мить тебе я всю роздіну,
а місяць підглядатиме в вікно…
На твому тілі тисячі цілунків,
немає місця, де б я не бував,
я спробував усіх жіночих трунків,
свого кохання все ж не втамував…
Зухвалий місяць сорому не має,
вкриває сріблом твою наготу,
повільно час під зорями минає,
ця ніч не ве́рне втрачену цноту…
24.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764346
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2017
Сучасне місто прагне висоти,
тому будівлями підноситься у небо.
На мапі Львова й місця не знайти,
щоб в будівництві не було́ потреби.
Легені міста дихають щодня,
камінне серце б’ється в середмісті.
Звучить годинник з вежі серед дня
так, як він звучав в середньовіччі.
Дерева всім дарують прохолоду,
малюють тінь в спекотні літні дні.
На площі Ринок в будь-яку погоду
стоять на варті леви кам’яні.
Трамвай зі скрипом знову повертає,
злітають в небо хмари голубів.
Високий Замок ностальгія огортає,
так швидко час у вічність відлетів...
Стара бруківка бачила багато,
до блиску час її відшліфував.
Камінне серце б’ється ще завзято
у місті левів, що Данило заснував.
13.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764146
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.12.2017
Тече пісок з долоні на долоню,
кристали часу тихо шарудять,
сріблисті роси вибілили скроню,
а зорі я́кось таємничо миготять.
Час не спинити і не повернути
(пісок крізь сито вправно пересій),
годинник варто знову розвернути,
а потім йди вперед, лише не стій.
Цей плинний світ залишиться довіку,
в далекі далі ми колись підем...
Рокам-піщинкам там немає ліку,
і вічний спокій серед зір знайдем.
28.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764145
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
словами як пелюстками огортаю тебе
і у моїх руках ніжна троянда
…[i]яка дихає свіжістю літнього дощу
…яка не втомлюється розквітати щоранку
…яка зберігає невинність ранкової роси[/i]
словами як вітром пригортаю тебе
і у моїх руках гнучка верба
…[i]яка щовечора розплітає коси
…яка милується місячним сяйвом
…яка заколисує мої забуті сни[/i]
словами як дощем омиваю тебе
і у моїх руках найчистіша перлина
…[i]яка зваблює перламутром губ
…яка чарує блиском у зіницях
…яка має смак твого океану[/i]
12.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
...коли закохуєшся
закони Всесвіту втрачають силу
і ти пливеш проти течії
ковтаючи ілюзію щастя як повітря
…якщо кохаєш
то немов ідеш по тонкій кризі
знаючи що падіння
в безодню палких почуттів
врятує від самотності
…кохаючи безтямно
ти всупереч земному тяжінню
злітаєш від невагомості кохання
відчуваючи щем у грудях
…кожним цілунком ти розпалюєш
ненаситне полум’я в душі
і пожежа спопеляє всі думки
які не стосуються кохання
…якщо кохаєш по-справжньому
то болітиме нестерпно тоді
коли тебе знову зрадять
і розірвуть серце
на скривавлені уламки
…над проваллям небуття
мене тримають лише твої обійми
такі ніжні та сильні водночас
щоб не відпустити мене знову
23.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
[i]холодна[/i] м’ята
твоїх слів
залишає тавро
на моєму серці
наче розпеченим залізом
викарбувано
вирок…
не поливай
[i]холодним[/i] дощем забуття
мої спогади про тебе
віднесені невідворотністю
у глибини пам’яті…
загорни [i]холодну [/i]зброю
у покривало
літнього серпанку
тоді сонячний дотик
стане дотиком
прощення…
27.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Ти зранку каву в ліжко принесла,
з моїх обійм звільнившись непомітно,
грайливо руку для цілунку подала
і усміхнулася закохано й привітно.
Твій аромат з подушки не зникає,
твоє тепло під ковдрою ще спить,
ранкова кава мої губи обпікає,
з тобою в ніч вернутися кортить.
Тебе у губи буду цілувати,
за мед вони солодші у стократ,
і навіть всі кавові аромати
не перевершать жінки аромат!
13.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763345
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.12.2017
Все наперед вже визначено зверху,
триває подорож лише в один кінець.
Розмову кожному призначено відверту,
а в день останній при́йде посланець.
І кожному відміряється вповні,
і на терезах кожний день життя
там не виносять вироки умовні,
якщо не вимовити щирі каяття.
Якщо й піти, то з іменем Людина,
в якому гідність вища із чеснот.
Покличе душу сонячна долина,
й для вічності не буде перешкод.
12.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763130
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.11.2017
Душі так тісно у своєму тілі,
у небо прагне знестись до творця.
Думки воскреслі і думки зотлілі
коловоротять в душах без кінця.
Шліфуєм Всесвіт силою думок,
пірнаєм в порожнечу існування.
В нас під ногами плетиво кісток,
яким судилося лише мовчання…
У наших душах внутрішня краса,
тілесні іспити її лише ґартують.
Хоч би яка не насувалася гроза,
а світлі душі ангели врятують.
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763129
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.11.2017
Цвіте Поділля вишиванкою із квітів,
медовий край понад Дністер проліг –
від вапнякових Товтр до вінницьких гранітів
Господь таку красу створити зміг!
Тут кожний камінь дихає минулим,
в монастирях печерних ще свічки горять,
трипільські глечики на глибині заснули,
а у дібровах полохливі мавки сплять.
Тут праліси ховають давні таємниці,
джерела повні найчистішої води,
між селами коло́сяться лани пшениці,
лелеки навесні вертаються сюди.
Подільські ріки линуть тихоплинно,
ведуть із вербами розмову про своє.
Вночі русалки в них купаються невинно,
а місяць мовчки воду з річки п’є.
Красу Поділля вишито барвисто,
готує сонце фарби із роси,
тут кожна квітка зацвітає урочисто,
і в небо линуть вдячні голоси.
9-11.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Пахучі вулики згубилися в саду,
бджолиний гул між яблунями чути.
І я до вуликів так тихо підійду,
щоб запах меду глибоко вдихнути.
Кульбаби цвіт сузір’ями горить,
бджолині сім’ї не марнують часу,
не спиться їм, відколи зазорить,
їх сонце кличе вилітати з лазу.
Мій дід любив на пасіці побути
і зранку слухати бджолиний лет,
до вулика на хвильку заглянути
і придивитися, як дозріває мед.
25.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Світає день у тиші первородній,
малює ранок контури дерев,
стріляє промінь, ще такий самотній,
та в ночі сонце владу відбере.
Останні зорі тихо засинають,
гойдаючись в колисках із хмарин,
пташині голоси із лісу долинають,
іскрить на небі сонячний бурштин.
Туман димить, ховаючись в низину,
росою вкрились трави польові,
залазить ніч у хащі між бузи́ну,
щоб відпочинок свій довірити сові.
15.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Тече Дністер з минулого в майбутнє,
зрізає русло порухом води.
В каньйоні тво́рить явище могутнє –
стрімкі лісисто-скельні береги.
З Карпат й Поділля набирає сили,
несеться в море звивистим шляхом.
З верхів’я до пониззя він щосили
води́ штовхає кубометри напролом.
Дощі завзято розмивають схили,
Дністер ковтає власні береги,
зухвалі води верби затопили,
ріці і села підтопити до снаги.
Біжить Дністер, пірнає під мостами,
шліфує мокрий камінь тисячі років.
Меандрами блистить між берегами,
міцніючи від добігаючих струмків.
На берегах минувшина завмерла,
Дністер стрімкий притягує людей.
Історія на скелях записів не стерла
про те, що бу́ло й що колись буде.
11.07.2016
На світлині - місто Заліщики Тернопільської області
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Для тебе я зберіг ще в серці вогник,
жаринка в ньому тліє, як зоря.
Пливе за течією мій самотній човник,
пливе в забуті і незвідані моря!
За компас правлять струни мого серця,
та горизонт мені надії не дає.
Якщо вітрило пристрастю напнеться,
до твого серця човник допливе!
Мій човник рифи вправно оминає,
а спів сирен для мене не страшний.
Та тільки серце хомуто́м стискає,
що штиль у морі буде затяжний…
20.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
Моя душа торкається душі твоєї,
в моїх обіймах танеш ти, як лід.
Вуста звабливі, як у милої моєї,
лишили в серці незабутній слід.
Лиш ніч і зорі вкрили твоє тіло,
ти пахнеш квітами, що в полі зацвіли.
Я напинаю пристрасті вітрило,
щоб буревії нас назустріч понесли.
П’янкий твій дотик так бентежить душу,
так тепло вдвох в обіймах наготи.
Від твоїх ніжних слів я неодмінно мушу
розтанути, як ніч, і знов тебе знайти.
10.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
Прилігши тихо в луках під горою,
дивлюсь на хмари, що отарою летять.
Веселі хмари-баранці над головою
міняють форму і завжди мовчать.
Ховають сонце, граючись у небі,
тримають стрій, як браві вояки,
а деколи несуться без потреби,
як у Памплоні перелякані бики.
У хмар своє життя, на те вони і хмари,
вони не можуть форму зберегти.
Тримають в небі сонячні удари,
а можуть і дощем на ґрунт зійти.
22.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762038
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2017
Давно завмерли хвилями Карпати,
тримають хмари навколо вершин.
А ріки прагнуть гори подолати
й крізь скелі шлях пробити до рівнин.
Стоять велично буки предковічні,
і тихо журяться смерекові ліси.
Вросли в каміння взори кристалічні,
які колись були краплинами роси.
Гірські джерела повняться водою,
квітує плаєм вишитий рушник.
А вітер пнеться стежкою гірською
туди, де вчора день безслідно зник.
Скарби опришкові, заховані у скелях,
дзвенять дукатами, коли вдаряє грім.
Горять свічки в пустих печерних келіях,
і залітає вітер в скельний божий дім.
Живе в Карпатах пам'ять про минуле,
стоять хрести, де падали в боях.
Тут в кожному селі героїв не забули,
і дзвони не мовчать в старих церквах.
16.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762037
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2017
Ти не марнуй моїх цілунків, не марнуй,
у них зали́шив я невипиті світанки…
Ти наші зустрічі у снах своїх пильнуй,
у них я залишатимусь до ранку…
Ти збережи слова, які я шепотів,
бо в них тепло невиспаної ночі…
Де б вдруге знов тебе я не зустрів,
я зацілую всю тебе охоче…
Не віддавай своє цвітіння вітру,
я повернусь і знов тебе вдихну…
Словам несказаним ти вияви довіру,
і я палким коханням спалахну…
28.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
Ти поруч знов, і я тебе вдихаю,
а руки ніжно так беруть тебе за стан,
твої принади безсловесно оглядаю
і віддаюсь твоїм палким губам.
Цілую бархат між грудей розкішних,
лечу в ущелину солодкого гріха.
Ти вся тремтиш від дотиків неспішних,
і навіть серце від безумства затиха.
Мене цунамі з головою накриває,
у вир чуттєвий ти затягуєш мене.
Немов на тисячі уламків розриває
у мить, як збудження вершини досягне.
22.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761845
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.11.2017
Не знаю я – було це все насправді,
чи був це сон, навіяний вночі,
на озері, якого не було на карті,
зустрів я дівчину з лілеєю в косі.
Я йшов на голос, що звучав так ніжно
там, де цвіла калина з-під верби.
Я дивувався й прислухався грішно
в сумну мелодію із нотами журби.
Віночок мала плетений із квітів,
сорочка вишита з лляного полотна,
вона прийшла із українських мітів (*),
була з коханим, а лишилася одна.
В очах зелених втрачене кохання,
бездонна туга, глибша, ніж вода.
Чекає судженого свого до світання –
закохана, вродлива й молода.
Було це в тиждень, знаний як русалчин (**),
я озеро у лісі більше не стрічав.
Лише у пам’яті лишився голос Мавчин
і серця відданість, якого я не знав.
* міт – властиве українській мові прочитання слова “міф”
** тиждень після Зелених свят
15-16.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
…Не зможу я залишитись байдужим,
тебе крильми своїми огорну,
візьму тебе у свої руки дужі,
в глибокі очі сині зазирну….
…Я цілуватиму у шию під волоссям,
тебе до себе я спиною розверну,
від дотику грудей мені здалося,
що я від пристрасті планету зупиню….
…Ми, як одне, в клубок чуттів сплелися,
ритмічно б’ється наш єдиний пульс,
як в землю корені від дерева врослися,
так я у твої надра проберусь...
16.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761662
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.11.2017
Понад усе для мене рідний край,
його свобода, честь і незалежність.
Тих, хто поліг в бою, не забувай
і до землі батьків свою належність.
На ціле небо простягнувся стяг,
внизу опершись на лани пшеничні.
Чимало в нас поразок та звитяг,
однак, всі сторінки історії величні.
Було ж, і козаки гострили шаблі,
коня кували, щоб в бою не впав,
писали кров’ю пращурам скрижалі,
щоб ворог перед нами відступав!
Земля батьків від Сяну й аж до Дону
ножем імперським рвана на шматки.
Без війська нам не вберегти кордону,
Донбас відстоять українські вояки.
Карпатський велет спину розгинає,
Дніпрові води крізь граніт течуть,
в степах широких вільний дух витає…
Цю землю давні обереги бережуть!
24-27.01.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761466
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.11.2017
За європейський вибір об’єднавшись,
до серця Києва злетілись соколи́.
Супроти “Беркута” за руки взявшись,
вночі студенти захиститись не змогли…
З усіх сторін зростали барикади,
руками й серцем зводились вони.
Народ, що скелю рве, багнетом не злякати,
ніхто й ніколи ще не зупинив весни.
Розбудять Київ монастирські дзвони,
людською хвилею заллє нічний Майдан!
Відступить “Беркут” крізь ганьбу й прокльони,
у грудні обійшлося без смертельних ран.
Сніг припорошив київську бруківку,
здійнявся в небо найчорніший дим.
Тиран із Банкової дав чітку вказівку,
і хід історії пішов шляхом страшним.
В січневий ранок сталося найгірше –
пробила куля серце молоде.
Сергій не дочитає Кобзареві вірші,
а всю Небесну Сотню в небо поведе…
Лунали постріли над вогнищем Майдану,
загони смерті пролили невинну кров.
Народ, що гідність має, рватиме кайдани,
і перед смертю не відступить ні на крок.
Майдан в жалобі, встелений свічками,
несуть кияни квіти звідусіль...
На вулицях відмиє дощ криваві плями,
але із пам’яті не вивітриться біль...
Із збірки "Поезія натхнення" (Львів, 2016), доопрацьовано
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761464
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.11.2017
Була ти вродою так схожа на калину,
мене ти вразила на березі Дністра.
В твоїх очах горіли зорі в ту хвилину,
а моя кров – як у Дністра вода бистра́.
Була ти вродою так схожа на калину,
твоє цвітіння я до себе прихилив.
Тобі віддав я свого серця половину,
свою самотність у Дністрі я утопив.
Була ти вродою так схожа на калину,
гіркими стали, як плоди, твої слова.
Я над Дністром пташиною полину,
а твої ягоди вже інший обрива…
19.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
Відцвітають сади та не тільки сади відцвітають,
і вже наше кохання, як слива, обсипало цвіт.
Твої ніжні слова мої ранки уже не вітають,
обціловує вітер тобою залишений слід...
Але я не забув, як цілунок твій сливою пахне,
і цей спогад про тебе я зали́шу назавжди собі.
І самотність моя смаком зрілої сливи просякне,
знов мене спокусити весною уже не тобі…
Тільки очі твої мають колір дозрілої сливи,
тільки колір такий я шукатиму і не знайду.
Як проллються про тебе у спогадах зливи,
я до тебе у сад для прощання прийду...
17.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
Твоє обличчя світиться коханням,
в твоє волосся вплетена зоря.
І ніжний поцілунок став зізнанням,
що ми разом піде́м до вівтаря.
І сяйво місяця буде тобі фатою,
гірський кришталь засяє в декольте.
Ти чаруватимеш красою неземною,
так навіть сяяти комета не буде.
Ти одягнеш мереживо з туману,
роса ранкова тво́ю вкриє наготу.
І дотик зцілить у моєму серці рану,
така вже доля, і знайшов я саме ту.
17.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
…стояла ти
цілована дощем
суконка мокра
груди облягала
таким як ти
не треба діадем
ти від дощу
прекраснішою стала
я цілував тебе
із присмаком дощу
горнулась ти
вечірньою зорею
в обіймах ще
залишитись прошу
тебе назвавши
Мавкою своєю…
15.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2017
Спіраль життя накручує круги,
летять в минуле факти і події.
Пригадують себе несплачені борги,
поми́лки юності і втрачені надії.
Ти погляд свій назад не повертай,
дивись вперед, як ти завжди дивився.
Ніколи вбік зі шля́ху не звертай
і не спиняйся, я́к би не втомився.
Мозаїку життя ти викладай щоденно,
ми з добрих справ отримаєм аванс.
Із досвіду життя відомо достеменно,
дарує небо кожному свій шанс.
01.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2017
Чумацький Шлях веде в світи далекі,
куди возами предки вирушали в рай.
Дорогу їм стелили зоряні лелеки –
в благословенний, вишиваний край.
Калини зоряні в дорозі зацвітають,
і серед гілля божі пта́хи гнізда в’ють.
Всі душі праведні до раю долітають,
і там медвяні ро́си райські п’ють.
Там, звідки ще ніхто не повертався,
куди колись піде́мо кожен у свій час,
хто для добра ніколи не вагався –
знайде свій спокій нині й повсякчас.
17.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2017
У нетрях лісу тихо спить світанок,
калачиком вмостившись, як малюк.
А тиха ніч не забуває наостанок
послухати, як день народить звук.
Туман повзе, а день за ним крокує
і сипле росами, яким нема ціни.
Як сонце промені ранкові відкоркує,
то миттю в ліс кидає гарпуни.
Марніють зорі, лісу вже не спиться,
він сни лишає у тенетах павуків.
А оленятко хоче стати на копитця,
бо ще не бачило своїх малих слідів.
Сова востаннє гупає десь в лісі,
кресалом сонце треться до землі,
а вітер виспаний поміж дерев пронісся
і перед дубом б’є поклони доземні.
А дуб стрічав трьохсотий вже світанок,
поважний вік, але йому ще стане сил,
води джерельної він вип’є цілий дзбанок
й гніздо поправить в кроні, наче бриль.
9.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760505
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017
Гримить вночі і ллє немилосердно,
і вітер гіллям б’ється об вікно:
“Не спи, прокинься, бачиш, як химерно
вночі усе переплелося, як одно!“
Дощем усе намочено до нитки,
усе цілком - від неба до землі,
і блискавичні залишаються розмітки,
які Перун малює в дощовій імлі.
А гілля так, як руки на концерті,
кидає вітер в сторони усі.
І лиш будинки хмарами приперті,
немов укопані стоять собі у сні.
18.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760504
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017
Село завмерло на старій світлині,
сади між хатами тісняться, як в раю.
Роки біжать, як ріки швидкоплинні,
перегортати спогади я не перестаю.
Таким село, яким було давніше,
сховалось в серці і думках моїх.
З дитинства залиши́лось найцінніше:
стара черешня і старий горіх.
Не бачу я волошки у пшениці,
і плями маків зникли із полів,
всі журавлі покинули криниці,
камінний хрест лиш досі уцілів.
До джерела на схилі в’ється стежка,
там білий хрест вже сотню літ стоїть,
навколо мальвами тут вишито мережку,
й вода джерельна тиху за́гадку таїть.
Церковний купол серед лип жовтіє,
село під вечір курить в димарі,
щороку хоч світлина і марніє,
стають яскравішими спогади старі.
26-28.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760354
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.11.2017
Сучасне місто прагне висоти,
тому будівлями підноситься у небо.
На мапі Львова й місця не знайти,
щоб в будівництві не було потреби.
Легені міста дихають щодня,
камінне серце б’ється в середмісті.
Звучить годинник з вежі серед дня
так, як колись звучав в середньовіччі.
Дерева всім дарують прохолоду,
малюють тінь в спекотні літні дні.
На площі Ринок в будь-яку погоду
стоять на варті леви кам’яні.
Трамвай зі скрипом знову повертає,
злітають в небо хмари голубів.
Високий Замок ностальгія огортає,
так швидко час у вічність відлетів...
Стара бруківка бачила багато,
до блиску час її відшліфував.
Камінне серце б’ється ще завзято
у місті левів, що Данило заснував.
13.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760353
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.11.2017
…повертаються усі слова -
і ті, що були колись світлом…
Лесь Герасимчук
Світів безмежність навіть не збагнути,
і простір Всесвіту таки немає меж.
Природи велич прагнем осягнути
у вічних таємницях зоряних мереж.
В бездонних далях Світло первородне,
там перші звуки досі ще звучать.
Між зорями лунає Слово животворне,
і промені, освячені, без втоми далі мчать.
У грудях наших сонячне сплетіння,
у кодах пульсу схований секрет.
Людині на межі між світлом й тінню
вже не уникнути божественних тенет.
5-6.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017
Одна лиш ніч, як папороть цвіте,
і вкрай непросто чарам опиратись.
Є нагорода тим, хто цвіт знайде –
усі скарби їм будуть відкриватись!
Одна лиш ніч, як папороть цвіте,
вогнем холодним сяє серед лісу.
Чар-квітка мерехтливо проросте
й підніме в небо вишиту завісу.
Одна лиш ніч, як папороть цвіте,
але всім істину важливу треба знати:
правічну тайну той лише знайде,
хто в серці скарб готовий відшукати!
07.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760175
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017
Перлина Всесвіту, що названа Землею,
несеться в просторі безмежну кількість літ.
Можливо вічність за уявною межею
всі сподівання наші перетворить в лід.
Земля вальсує на своїй орбіті,
тримає в парі Місяць осяйний.
Й допоки Сонце буде ще горіти
на кожного чекає шлях земний.
Навко́ло Сонця карусель планетна
сповняє свій небесний ритуал.
Одна є істина у Всесвіті безсмертна:
останній подих – це ще не фінал.
31.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760027
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2017
Дзвінок у двері – осінь на порозі
у свої виміри покликала мене.
Я знаю, що відмовитись не в змозі,
а перший відчай скоро вже мине.
Відкриє осінь свою парасолю,
мене сховає від дощу вагань.
А як болітиме, я не відчую болю
і, сподіваючись, зречуся сподівань.
Навчусь у осені не тратити надію,
я не ховатиму сріблясту сивину.
Осіннім дням, сумуючи, зрадію
і все, що втрачено, можливо, поверну́.
14.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760026
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2017
Знайти себе і вже не загубити,
спіймати сонце і не обпектись.
Фатальних помилок ніколи не зробити
і щирих слів коханим не зректись.
Побачити край світу і вернутись,
а яблуневий сад від граду вберегти.
Пробачити дощам і в краплі обернутись,
весняним вітром крізь пустелю перейти.
Почути тишу і відчути вічність,
здійнявшись в небо жайвором малим.
У сірих буднях не згубити гідність,
в степах горіти горицвітом весняним.
Не марнувати час і квапитись повільно,
відчути біль, який болить комусь,
щасливим бути і кохати безнадійно.
Так дивно все складається чомусь...
Шукати сенс і знов його втрачати,
вернутись в дім, якого вже нема.
З минулого в майбутнє поспішати
так, щоб життя наповнилось сповна.
12.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759509
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017
Тече Дністер і вже не повернеться,
спливуть з водою прожиті роки,
а в серці вічність тихо озоветься
і присоромить невідмолені гріхи.
Тече Дністер і вже не повернеться,
колись прийде останній листопад,
і тихий сум краплинами проллється,
і спогади нахлинуть невпопад.
Тече Дністер і вже не повернеться,
остудить вітер спраглі почуття,
і у свідомість ще раз увірветься
осінній ритм мого серцебиття.
21.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017
…магнолія вибухає
палким весняним цвітом
щоб несподівано впасти
пелюстками невинності
саме тоді коли годинник
вибиває вчорашній день
у якому вже не буде
твоїх зітхань за втраченим
а дівоча сльоза не змусить
планету зупинитись
і вона мчатиме в майбутнє
звичною орбітою
щоб магнолія знову
зацвіла лише для тебе…
11.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017
гримуча суміш почуттів до тебе
розрізає блискавкою мою душу
щоб випустити всі обра́зи в небо
я востаннє закохатись мушу
…щоб викресати вогонь там де все зотліло
… щоб пролитись дощем там де все засохло
… щоб крикнути кохаю там де все затихло
… щоб відчути біль там де все переболіло
щовесни вертаюся в твої обійми
ще по-зимовому холодні й крижані
та вберегти наш сад ми не зуміли
і білим снігом цвіт розвіявся у сні
23.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2017
Сучасне місто очі не стуляє,
чи день, чи ніч, а в ньому б’ється пульс.
Вдень місту завжди галас дошкуляє,
людей потік тримає звичний курс.
А от вночі все сяє дивним світлом,
висить над містом телевежі силует.
Малює місто серед ночі літом
такий живий урбанізований портрет.
Річки́ машин по вулицях несуться,
реклам щити набридливо стоять.
Світанки тихі в місто не вернуться,
й лелеки в місто вже не прилетять…
16.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759164
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.11.2017
Вечірній Львів поглинутий дощем,
бруківка сяє від барвистої реклами.
Хтось парасолею накрився, хтось плащем,
і лиш Нептун сумує за морями.
Він стежить за трамваями на Ринку,
Діана каву всім охочим подає.
Античні постаті не мають відпочинку,
дрімають трішки, як світанок настає.
Сторо́жать леви спогади про місто,
сурмить велично з Ратуші сурмач.
А телевежа так осяйно і врочисто
на місто дивиться, як відданий глядач.
7.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759156
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.11.2017
Кохання двох – найбільша дивина,
яка захована за сімома замками.
І феєрверком із ігристого вина
хай пристрасть спалахне між нами.
Ти близько так, що чути серця стук,
і я мандрую по рельєфах тіла.
Знов відчуваю твій тремтливий рух
так, наче вся планета затремтіла.
Гаряча кров в артеріях пульсує,
і пристрасть в твоїх кратерах кипить,
і власне тіло вже ніхто не контролює,
єдиним цілим ми стаєм на мить...
14.07.2016
Світлина: Сара Бернар «Офелія», мармуровий рельєф, 1880 рік, фрагмент
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017
Земля у квітах, зрошена дощами,
і вітер теплий в далину біжить...
От тільки в серці кровоточать рани,
і біль безмежний в голосі звучить.
У хмарах білих сонце проглядає,
дарує всім нам усмішку свою…
От тільки в серці безнадія наростає
так, наче я над прірвою стою.
Роса сріблиста вкрила зранку трави,
туман в саду зникає крадькома…
От тільки не вщухають в серці рани,
які завдали необдумані слова.
5.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017
Дощ за вікном вистукує сонети,
малює краплями мої сумні думки,
знаходить рими швидше, ніж поети,
і недописані гортає сторінки…
За склом негода пристрастю шокує,
свинцеві хмари впали з висоти,
а дощ мого кохання не шкодує,
між нами осінь палить всі мости.
Коли вже дощ на прозу переходить,
малює чийсь розмитий силует,
лише тоді мене від болю зводить,
бо у вікні я бачу твій портрет…
24.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Слова вплітаються в холодний дощ
і розбиваються до скель твого мовчання.
Фонтанами думки злітають серед площ
і розсипаються, як втрачене кохання.
Слова пусті й холодні водночас,
колись були гарячі, як жарини.
Цей дощ напише спогади про нас,
а сонце все змарнує за годину.
Холодний дощ закінчиться до ранку,
а ти в минулому залишишся сама.
Лише останній поцілунок на світанку
запалить іскру, може, й недарма.
4.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Я загубив слова, призначені для тебе,
і не знайшов у серці запасних.
Холодний вітер нагадав про себе
в коротких поцілунках крижаних.
Я не зумів тих слів прошепотіти,
які могли б спинити в серці біль.
В руках холодних пристрасть не зігріти,
хоч би й Амури всі злетілись звідусіль.
Слова загублені під снігом залишились,
вони весною в квітах проростуть.
Я знаю, ми кохати не втомились,
от тільки взимку квіти не цвітуть.
15.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Розкішна ніч в обіймах наготи
кидає нас в чуттєву невагомість.
Палкіших дотиків мені вже не знайти,
від твоїх губ втрачаю я свідомість.
Як жар, слова запалюють бажання,
в моїх долонях твого серця стук.
Тобою дихатиму ніжно до світання
в переплеті́нні наших тіл і рук.
Кипить, нуртує магма в моїх надрах,
кружляєм в вихорі тілесних насолод.
У наших спільних еротичних мандрах
ми не шукаєм випадкових нагород.
7.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Забути треба, але я не можу…
Ятриться рана, і спливає час.
Можливо я знайду на тебе схожу,
та це в обійми не поверне нас.
Холодний вечір вже слова не гріють,
не знає ніч, чому любов мовчить…
Можливо, наші почуття іще жевріють,
от тільки наша пристрасть не горить.
Перетирають жорна все, що бу́ло,
полову вітер в далеч віднесе...
Можливо, серце ще кохати не забуло,
а новий день надію принесе.
19.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Ти усміхнись, а дощ нехай триває,
ти доторкнись, а вітер хай летить,
ти поцілуй, мороз не заважає,
якщо у серці ще струна звучить.
Мої слова придумані не мною,
мої думки зірками мерехтять,
мої надії народилися весною,
але у вирій вже не відлетять.
Я не ображусь, ніч нехай минає,
я не відмовлюсь, тільки пригорнусь,
я не засну - світанок почекає,
як зорепадом в твої сни вернусь.
2.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Буває вдосвіта зірки́ вже догорають,
минає ніч й світанок настає,
тумани тишею дерева огортають,
лякати темрявою ліс перестає.
А новий день вітрила напуває,
і сонця диск торкається води.
Так дивовижно вдосвіта буває –
для цього варто знов сюди прийти.
Лише птахи про тишу мало знають,
раптово вдосвіта лунають голоси,
птахи щебечуть, зовсім не змовкають,
хоч як про тишу ти їх не проси.
13.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758042
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2017
Згасає день, і сутінки вечірні
вмикають в горах місячний ліхтар.
Висить мереживо із світла й тіні,
підносить зоряну трембіту трембітар.
Чумацьким Шляхом сіль везуть за обрій,
горять сузір’я в горах кришталем.
І заколисує Карпати янгол добрий,
який колись був добрим вівчарем.
Тумани білі розливаються в долини,
верхи́ високі тишею мовчать.
Освітить зранку сонце полонини,
і знов трембіти в горах зазвучать.
26.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758040
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2017
Ні, не злічити шрамів, завданих Москвою,
могил розритих, а тепер - могил нових,
життів безцінних, згублених війною,
а скільки тих, не знати чи й живих…
Нова війна четвертий рік триває:
неоголошена, гібридна, руйнівна.
Російська зброя українців убиває,
і так в історії триває віддавна́.
Чужинські хмари, переповнені свинцем,
дощем смертельним Україну заливає.
А танк російський, знищений, бійцем.
в степу донецькому дощенту догорає.
Ворожий дрон над фронтом пролітає,
вночі підступно міни прилетять…
А чиясь донька маму запитає:
“Чому за тата свічечки горять?”
Багнет зі сходу вже не раз впивався,
молитва щира нашу землю берегла.
Донбас російським найманцям не здався,
зламати опір наш Росія не змогла.
На все свій час, Москва війну програє,
і знов імперія розвіється, як дим.
Незламний дух народу не вмирає,
а перемога дістається тільки з ним!
22.09.- 08.19.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757895
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.10.2017
До наших ша́нців ворог не підійде,
ми сектор фронту бачим крізь приціл.
До того часу, як на сході сонце зійде,
в нас бойове завдання і ворожа ціль.
Артилерійські залпи гавкають далеко,
вогонь гарматний палить горизонт.
Вже чути свист – триматися нелегко,
це нульова позиція, ми на війні, це фронт.
Мій кулемет гарячий від роботи,
влучають кулі у ворожий терикон.
Пробитись ДРГ планує, мабуть, всоте
та найманцям не перейти наш Рубікон.
Бій уночі ми витримали з честю
і, Богу дякуєм, двохсотих не було.
Боєприпаси в ша́нці треба ще піднести
перш, ніж у сні забути про ОРДЛО.
Ми вдень у снайпера ворожого на мушці,
над териконом майорить російський триколор.
Поранених бійців забрали на “вертушці”,
а я дбайливо кулеметний змащую затвор.
Наказ про наступ кожний день чекаєм,
прийде наш час – ми вийдем на кордон.
Ми від орди російської Європу захищаєм,
це нульова позиція: “По ворогу – вогонь!”
3.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757894
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.10.2017