| Сторінки (1/61): | « | 1 | » |
Йому кидали під ноги пальмовії віти,
Осанна. Царю, Його величали...
Милула лише одна неділя
Ці ж самі люди Його розпинали.
Ось такий світ і сьогодні,
Він з того часу не змінився,
Своїм гріхом ми й досі розпинаєм,
Того хто кров свою за нас пролив.
Сьогодні там на Сході в нас війна,
Гинуть за нас найкращі патріоти,
Нам би покаятись і щиро помолитись,
А ми знову чомусь Ісуса розпинаєм.
Не молимось за воїнів, за владу,
Воюємо чомусь ми між собою,
А владі цього лише й треба,
Їм до страждань наших байдуже.
О, якби всі можновладці покаялись
В своїх тяжких гріхах нарешті
І не стикали знову нас лобами,
Ціліші б ми були із вами.
Дай мудрості усім нам Боже,
Дай єдності у ці нелегкі дні,
Дай мати щиру віру в Тебе
І не загинути у цій війні.
02.04.2023 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Христос воскрес! Воістину воскрес!
А його ще й досі розпинають.
Плюють йому в лице і уксус подають.
Храми Його порожні, народ страждає.
Багатим мало все, їм не до Бога...
Думаєте жити вічно на землі?
Для чого вам багатство й мерседеси
І рибки золоті і мармурові храми...
Життя ваше закінчиться в тюрмі.
А Ісус нас кличе і сьогодні:
Прийдіть до мене всі змучені й голодні
Я нагодую вас і напою,
Дам хліб, вино і манну.
Лише творіть в світі добро.
Лишень майте любов в своїй душі,
І не вбивайте брата ви свого.
Ісус воскрес і живе в серці,
А Його храми сьогодні порожні.,
Бо розжиріли й знахабніли отці "святі",
Й забули, що Бог є Триєдиний і Живий.
І Він не бажає для нас смерті.
За нас помер Він на хресті
І дарував нам життя вічне.
Лиш віру майте і живіть в любові,
Мир з Богом в серці майте.
09.04.2023 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Її не стало вже сьогодні...
Це була вчителька від Бога,
Не було у неї ворогів,
Бо вона дружила з усіма.
Уміла вислухать і зрозуміть,
Пораду дать в важку хвилину.
Нікого не сміла вона ганьбить,
Любила також Україну.
Дітей учила все життя,
Жила вона у Студениці.
Любила квіти доглядать
Й поспілкуватись наодинці.
Привітна завжди і спокійна,
Бо мудре серце їй дано,
Нікому не жалілась про своє,
Хоч їй нелегко теж було.
Трималась, як могла
За сином вона сумувала,
Війна з ним люта розлучила,
Його давно не бачила вона.
Живе в Росії її Сергійко,
А в матері болить душа,
Що син не може перевідать,
Лише частенько бува дочка.
Залишила вона цей світ,
І чоловік сам залишився,
Це важка втрата для села,
Багато людям віддала тепла.
Учила хімію, щоб знали,
І завучем вона була,
Усі її любили, поважали,
Бо ніколи не тримала зла.
Любила всіх і поважала,
Завжди з усіма розмовляла.
На селі гляне, мимо не пройде
Завжди запитає:Як ти живеш?
Таких людей на світі мало,
Їй мудрості давав Господь.
Як жаль, що вже її не стало,
Ми будем її завжди пам'ятать.
30.03.2023 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Наші воїни хоробрі,
Бо козацької породи.
Знають справу, захищають
Європейські всі народи.
Знають добре, що боронять
І що там мають робити,
Аби жили ми щасливо
В нашій неньці україні.
Не дамо своє нікому,
Бо чужого не чіпаєм.
Геть вороже стадо згине.
Землю хлібом знов засієм.
Заживемо в своїм краю
В мирі, злагоді й любові.
Цінувати будем волю,
Що здобули в важкім бою
Слава героям України!
Вічна слава!
25.03. 2023 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978254
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.03.2023
Господи, о всемогутній батьку наш,
Пошли нам поміч у важку годину,
Захист ти свій пошли в цей час,
Хай ворог наш не знищить Україну.
Ми твої діти, Твоє творіння,
Помилуй нас по милості Твоїй.
Так як помилував Лота і Давида,
Що проти Голіафа йшов у бій.
На Тебе лише вся надія, Боже,
Почуй молитву матері, благаю.
Вже стільки вбитих в нашім краї...
Дай нам Боже миру і спокою.
10.03.2023 рік
Марія Ромашка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Помер комбат, герой "Да Вінчі"
Так знали його всі українці,
Він волю здобував народу,
І загинув на війні за Україну.
У нього залишилася кохана,
що поруч завжди з ним була,
І залишились друзі й мама,
Що гірко за сином плакала.
І плакали усі, як його проводжали
В останній щлях, у домовину.
Наш головний не стримав також сліз
Й вклонився низько до землі герою.
Хоронимо найкращих синів наших
І пам'ятатимо про них завжди,
А ворог клятий хай начувається
Настане ще й для них час помсти.
Бо ми ллєм сльози на своїй землі
А вас ми не чіпали...
До вас зі зброєю не йшли.
А ви прийшли і нас вбивали.
Не буде спокою катам ніде,
Завиєте ще й ви від горя,
Як кара з неба на ваш край зійде
Вже не сховаєтесь ніде.
Ніякий бункер вам не допоможе,
І сльози ваші Бога не вблагають,
Пожнете все, що сіяли в житті
За сльози вдів і наших матерів.
10.03.2023 року
Марія Ромашка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Син подзвонив сьогодні із передової...
Ну як ти , сину, не голодний?
Ти добре вдягнений, не хворий?
Чи довго будеш на війні?
Ти не хвилюйся, люба мамо,
Все добре, ми тут працюємо
Роботи в нас багато, не так просто,
Можливо до тепла успіємо...
Іди додому сину мій коханий
Робота й в мене тобі є.
Он паркан повалений і хлів,
Великдень скоро ж настає.
Приїду, мамо, і все зробимо,
Ти тільки дочекайсь мене,
Молись щодня, ріднесенька,
Бог силу й захист хай пошле.
Війна десятий рік триває,
Здається вже сил не вистачає
Та в нас іще надія є,
Й Господь нам сили додає.
Вертайтеся усі додому, діти наші
Живі, здорові та щасливі,
Хай Бог вас всіх оберігає,
Від злої кулі захищає.
10.03.2023 рік
Марія Ромашка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Цей погляд дивиться у душу,
У ньому біль і втома, й смуток...
Питання лиш одне: За що?
Ви так не любите мене...
За те що я живу в своїй країні,
До ва с я не збирався йти.
Лише за слово: Слава Україні!
Його застрелили кати.
Слава героїв не вмре, не загине,
Подвиг героя житиме в віках,
Про це в підручниках з історії напишуть,
Їх подвиг прославлятимуть в піснях.
09.03. 2023 року
Марія Ромашка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Я жінка - українська пані.
Я маю вроду, розум, душу...
Чому мушу жити на чужині?
І здалеку любити Україну.
Я маю дбати про родину,
Про діток своїх і батьків,
Аби мій рід не згинув,
Виховую одна синів.
Та молюсь за них щоночі
Аби Господь їх від біди беріг.
Ходжу в неділю я до церкви
Молюся за дітей своїх.
Я маю віру і надію,
Що все здолаю, зло мине
І буде радість в Україні -
Ніхто вже з дому не піде.
І запанує українка
На Богом даній їй землі.
До нас прийдуть тоді чужинці,
Як Батьківщина розцвіте.
30.04.2020року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020
Українка я маленька,
Українці тато й ненька
Люблю свою Батьківщину.
Бо вона в мене єдина.
Люблю маму свою, тата
І таких є нас багато.
Що цінують рідну мову,
Ту, що зветься колискова.
Люблю свою землю рідну,
Поле, річку, гай весняний,
Спів зозулі, соловейка
Й дідуся свого Омелька.
Він історію всю знає
Її часто нам розповідає,
Як колись жили народи,
Й воювали за свободу.
І бабусю також люблю
Вона дбає про сім'ю,
Береже наші традиції
Й молиться за націю.
Тож житиме Україна
У кожному серці,
Бо ми всі одна родина-
У нас спільна Батьківщина.
30.04.2020року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874111
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 30.04.2020
Гарні дітки в нашім класі
Що тут й говорити...
І цікаві, і правдиві
Добрі ,щирі не зрадливі.
Люблять гратися. співати
Тата й маму шанувати.
Поважають вчителів
І маленьких дітлахів,
Та тваринок також люблять,
Доглядають їх, голублять.
Підростають в Україні
Справжні гарні господині
І господарі чудові будуть
З наших славних діточок.
Батьківщину щиро люблять
В Україні жити мріють.
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872205
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 15.04.2020
Софійка із Росії прибула
До нас у третім класі
Та швидко друзів віднайшла
В якості Аріни й Маші.
Говорить вона по російськи
І важко їй читати книжки
Та дуже добре розуміє,
Що мусить працювати.
Софійка гарненька і кмітлива
Кругом вона швидко встигає
Напише і задачку зробить,
Українську мову добре знає.
Старається й англійську зрозуміти
Бо хоче вона все знати й вміти.
Виросте із нашої Софійки
Працьовита й добра українка.
Полюбили всі її у класі
Навіть хом'ячка подарували.
Носились з ним усі по класі,
Фотографували його й годували.
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872202
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 15.04.2020
А Марійка скромна наша
Любить вона борщ і кашу
Любить гратись, танцювати
І на сцені виступати.
З математикою дружить,
А от звуки тяжко вимовляє,
Тому читати більше мусить...
Більше часу йому приділяє.
Веселенька і привітна,
Дружить з дітками всіма.
Щира, добра, ніжна -
Учениця вона здібна.
Наука важко їй дається
Та вона сили докладає,
Хоч нелегко й пишеться
Працею успіхів досягає.
Буде вчитися достойно,
Аби рід пишався нею
Та усіх людей любити
Й на землі добро творити.
травень 2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871549
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 10.04.2020
Наш Дениско скромну вдачу має
На уроці рідко руку піднімає.
Хоч він знати усе хоче
І часто на вухо товаришу шепоче.
Він гарненький і уважний,
Та веселий і кумедний.
Любить спорт і ігри
Також з друзями побігти.
Люблять його усі діти-
Тут нема де правди діти,
Бо він добрий, не сварливий
І товариш не зрадливий.
Виростай здоровий,
Виростай щасливий
І читай побільше
Й все буде найліпше.
Щоб пишались тато й мама
Й бабуся мила і ласкава,
Щоб був славним сином
Матінки - України.
2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871545
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 10.04.2020
Ярослав поважний дуже
Все читає та працює-
До навчання не байдужий
І гарненький, чепурненький.
Любить гратись, веселитись
Часом з кимось посваритись
Та швиденько мириться
Й за собою дивиться.
Є біда одна у нього,
Щось задачка не виходить,
То ж сидіть довгенько мусить,
Щоби двійок не приносить.
Він з Андрійком дружить
З ним до школи ходить,
З нього приклад він бере,
Та любить він і себе.
А тому старається
Англійською займається
Буде нашим Ярославом
Пишатися вся держава.
І татусь і мама
Й сестричка ласкава,
Вся його родина -
Славна Україна!
2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871085
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 07.04.2020
Є Аріна в нашім класі
Любить бігать на перерві,
Любить ще вона пищати
І до хлопців приставати.
Бо вона у нас красуня
Модний одяг має
Кіски гарно заплітає
Але навчання пропускає.
То хворіє,то десь їде
Просто вчитися не хоче.
Тож задумайся Аріно
Знаю краще зможеш.
Будь серйознішою трішки
І працюй побільше,
Докладай зусилля
І все в тебе вийде.
Полюби навчатись-
Читати й писати,
Щоб могла родина
Тобою пишатись.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871084
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 07.04.2020
Гарний наш Максимко -
Високий, кремезний
Любить щось поїсти,
Бо козак він сильний.
Він трудиться вдома
Мамі допомагає
І свою сестричку
Справно доглядає.
Виросте з Максимка
Господар чудовий
Розумний і серйозний
І на все спроможний.
У спорті він перший
Ще чистенько пише,
Хоч читать не любить
Й задачки не рішить.
То ж більше удома
Вирішуй задачок
Та в бібліотеку
Не забудь заглянуть.
Полюби навчатись-
Це тобі згодиться,
Щоб мрія збулася
Докладай зусилля.
Весна 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870859
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 05.04.2020
Даринка уважна
Вона все помітить
По школі поважно,
Мов чергова ходить.
Чи хтось десь побився,
А чи посварився
До всіх не байдужа
Їй до всього справа.
Учитися хоче ,
Діток доглядає
Учителю в школі
Вона допомагає.
Читанню навчає
Математику любить
Хоч помилок часом
І сама наробить.
Бо в школу частенько
Без причин не ходить -
То глядить хазяйство ,
А то діток водить.
То ж учися краще
Ти здібна дитина,
Бо життя втікає
Й назад не вертає.
Весна 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870853
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 05.04.2020
Є у нас Данило -
Славний він хлопчина:
Розумний, швиденький,
Мов вітер дитина.
Часом він кумедний,
Сердиться буває,
А інколи й плаче-
За успіхи переживає.
Хоче бути перший
Завжди і повсюди.
А так не буває,
Бо ми живі люди.
Личенько кругленьке,
Очі світлом сяють.
Він надто серйозний
У житті буває.
Мужичок маленький
Чемний і гарненький-
Усі його люблять,
Граються зним, дружать.
травень 2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870610
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 04.04.2020
А наша Маринка,
Наче бадилинка-
Струнка і тендітна,
Маленька й привітна.
Та хоча й маленька,
Розумна й швиденька-
Все вона поробить
Й десятку заробить.
Чорні очки має
І темнії кіски.
Рученьки тоненькі
Та миленькі щічки.
Оченята жваві ,
Наче два намиста
Сяють добротою
Бо душа там чиста.
Розсудлива й мудра,
Вміє пробачати
Братика малого
Любить доглядати.
Допоможе мамі
Тату і бабусі.
Гарна господиня
Буде із Марини.
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870609
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 04.04.2020
Є дві Віки в нашім класі-
Це подружки добрі наші.
Вони гарненько співають
На концертах виступають.
Одна Віка чорнявенька
В іншої коса біленька,
Ямочки на щічках
Й чисте миле личко.
Чорнявенька Віка
Швидка і моторна.
Інша дівчинка спокійна,
Розсудлива та привітна.
Одна Віка й інша
Гарно сидять. пишуть-
Любо глянуть в зошит
Так букви виводять.
Люблять їх всі діти
Граються із ними.
Гарненькі дівчатка
Родом з України.
Живуть в Студениці
Ходять тут до школи.
Пишні й білолиці,
Люблять ліс і поле.
травень 2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869912
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 29.03.2020
Наш Андрійко веселунчик,
Наче сонячний промінчик,
Посміхається приємно
І вітається він чемно.
Він гарненький, не ледачий,
Має щиру добру вдачу.
Любить маму і татуся
Дідуся й бабусю.
Любить нашу Батьківщину
Й всю свою родину.
Любить він хазяйнувати
Тату й мамі помагати.
А у школі завжди перший
Не байдужий до навчання.
Він характер має твердий
Й всі виконує завдання.
Любить друзям помогти
Жвавий, чуйний, справедливий.
Чимось смачненьким пригостити
Може він, бо не скупий.
Якщо є такі козаки
Ще на нашій Україні-
Батьківщина буде жити
І ніколи не загине .
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869910
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 29.03.2020
Прибув до нас Валєрка
Приїхав з іншого села-
Він вчитиметься в нашій школі,
Його в клас мама привела.
Закінчуємо перший клас уже
А він і не читає і не пише...
Та гіркі сльози лише ллє,
Бо ж на повторний рік залишать.
Сидить читає після уроків
Та ще і пише і рахує,
Бо ж скоро вже сім років...
У школі мало не ночує.
Бо хоче вчитись дуже він,
Щоб буть не гіршим,
Щоб клас пишався ним,
Й його батьки , між іншим.
І що ви думаєте? Навчивсь.
Вже до кінця року читав,
Бо дуже вже старався-
Й не гірше інших писав.
Хоч часто ще він плаче,
Бо має він чутливу вдачу.
Його усі ми любимо-
Жаліємо й голубимо.
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869501
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.03.2020
Швидко їде Ваня й Федя
На новім велосипеді-
Ваня рулем управляє
Федя позаду сідає .
Ваня крутить все чимдуж
Федя сидить ловить мух.
Раптом камінь десь узявся -
Велосипед у канаві оказався.
Ваня плаче, Федя скаче,
Бо ногу зламав неначе.
А Вані ще й влетить-
Як смів велосипед побить?
Отаке життя дитяче -
То сміється, а то плаче.
2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869500
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.03.2020
Ти маленький пішохід
Мусиш знати все як слід,
Щоб не трапилось біди
Дорожні правила учи.
Не можна йти через дорогу,
Коли горить червоне світло...
Стій! Зачекай ти! Зупинись!
На ліво спершу подивись.
Та не забудь на право глянуть.
Тут швидкість не доречна,
Щоб не потрапить під машину
Іди дорогою безпечно.
Коли виходиш із автобуса,
То не оббігай його спереду,
Щоб не потрапить під колеса,
Обходь автобус ззаду.
Якщо у місті ти живеш,
Там тротуари є вузькі-
То шлях для пішоходів-
Машини ж їдуть по дорозі.
Дорожні знаки добре вчи
Де перехід вже знаєш?
Тож через вулицю спокійно йди,
Коли ти не біжиш, не поспішаєш.
2016 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869379
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.03.2020
Як живеться вам птахи
У зимові холоди?
У морози сильні, люті -
Ви не мерзнете птахи?
Стільки снігу навкруги
Не проїхать й не пройти.
Ой, такої ще зими -
Не встрічали ми.
Що їсте ви? Не голодні?
Може з голоду ви мрете?
Прилітайте ви до нас
У наш дружний другий клас.
Приготуєм вам сніданок,
І вечерю і обід.
Годівничок вам наставим,
Нагодуєм вас як слід.
Тож чекаємо у гості
І готуєм страви вже:
Крихти хліба та насіння,
І пшоно й пшеницю й сало,
Щоб вам жити легше стало.
З любов'ю до вас -
Весь наш дружний клас.
Лютий 2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869378
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.03.2020
Зима настала знову,
Все в білий одяг зодягла,
Дерева всі стоять в снігу
І річку льодом закувала.
Чаклунка грізна і сувора,
Тріщить крізь зуби та рипить,
А ще світило сонце вчора,
Сьогодні ж сніг кругом лежить.
А дітлахи щебечуть раді,
У двір повибігали всі,
Сніговика гуртом зліпили,
Та ще пограли у сніжки.
Забігли в клас, усі червоні,
Сміються, жваво гомонять,
Вони у школі, наче вдома,
Іти додому не хотять.
Їм добре тут, тепленько,
Є інтернет у класі в нас,
Усі знаходять гугл швиденько,
Люблять у ньому щось шукать.
Ще б нам у клас проектор,
Щоб на весь екран читать,
Ото було б цікаво в школі
Граніт науки здобувать.
Зима 2018 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778494
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 22.02.2018
Наш директор - просто клас,
Пильно дивиться на нас,
Посміхається він щиро,
І говорить просто й мило.
Любить школу і діток,
Гарно подає урок.
В школі тепло і затишно,
Бо з ремонтом усе вийшло.
Організатор він чудовий.
Хоче створити школу нову
І вимагає він від нас,
Щоб працювали повсякчас.
Щоб нові методи вивчали,
І на уроках, щоб не спали.
Вже інтернет у кожнім класі,
Нарешті його ми дочекались.
Створив умови для дітей,
Аби вони лише учились,
Він добрий також до людей,
Дбає, щоб ми веселились.
І співає він на сцені,
Та артистом виступає,
І технічки й вчителі -
Всі тепер співають.
Школа наче ожила,
Вона буйно розцвіла,
Отакий у нас директор
Він ,наче коректор.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777055
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.02.2018
Наша Маша "растіраша",
То шукає вона зошит,
То альбом забула,
А то гумку в неї вкрали,
Десь підручника не стало.
Йде додому, щось залишить,
Потім мама есемеску пише,
Й дуже часто наша Маша,
На автобус не встига.
Словом це не Маша,
А комедія ходяча.
А недавно, що було -
Вона ногу десь забила,
То всі хлопці її в класі
На руках носили.
Як принцеса Маша сидить,
Бо ж їй дуже нога болить,
На уроці не читає і не пише,
Лиш сидить та важко дише.
Ось пролунав дзвінок, перерва,
Маша ж тут вже перша.
Швиденько збирається надвір,
А хлопці знов несуть її.
Вчитель гримнув:" А це що?
Як нога болить у тебе,
То надвір іти не треба!
Сиди в класі, не стрибай,
Терпи та лікаря чекай."
Маша каже:" Перестала
Вже нога боліть у мене.
Краще я піду у двір.
Словом це ходячий твір.
Хочеш вір, хоч перевір.
2017 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776624
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 12.02.2018
Гриць пише твір про маму,
А що писать не знає,
То ж супить брови грізно,
Бо до голови ніщо не лізе.
Вже й олівець надгриз і ручку,
І пожував он якусь штучку.
То твір все не виходить,
Ну що ти тут поробиш.
А може маму погукати,
Нехай підкаже, допоможе,
Просити її написати,
Та якось це негоже.
А може попросить у тата,
Он він лежить дрімає в ліжку,
Ні, краще не буду його чіпати,
Бо ще зірвеься наша хата.
Бо ж тато- це не мати,
Ві може сильно закричати,
Грюкнуть дверима, різку взяти,
Його тоді вже не вблагати.
Краще я в книжку загляну
І твір про маму я спишу.
А як же сам? Подумай...
Та що тут думать?!
Я краще вірш складу про маму,
Єдину, ніжну і ласкаву.
Вона, як сонечко, що гріє,
Плекає, любить і жаліє.
березень 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776620
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 12.02.2018
Розгулялась хуртовина,
По всій нашій Україні,
Виє, кучугури гонить,
Та у шибки тарабанить.
Замело все навкруги,
Не проїхать не пройти.
Поховалися всі люди,
Лише дим з дахів стовпом,
А собака вліз до буди,
Та згорнувсь калачиком.
Завиває хуртовина,
Укрива нашу Вкраїну.
Укриває всю земельку,
І пшениченьку маленьку,
Аби хліб у нас вродив,
І народ наш не тужив.
Завірюха крізь гуляє,
В біле землю зодягає.
2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776421
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2018
Щоб Україна наша цвіла.
Щоб була успішна і багата,
Щоб кожна родина щаслива була,
І розцвітала кожна хата.
Треба не спати, а діло робить,
Всім дружно рідну землю любить,
І працювати багато, завзято,
Щоб пишалась Україна- мати.
Щоби ланами пшениця шуміла,
Щоб в вишиванках родина ходила,
На столі щоб був хліб і до хліба,
Так як від прадіда й діда.
І мову свою не забудьте, шануйте,
І пісню співайте завзято і дружно.
Та тільки в горілці ви не впивайтесь,
Бо буде і дітям і внукам сутужно.
Будуйте будинки і школи й заводи,
Та створюйте новії сім'ї,
Щоб дітки були на Вкраїні милій,
І їх не кидали батьки повсюди.
Та слухайтесь Бога, його не гнівіть,
Бо бачить він все, хоч часто мовчить.
Своє бережіть і чуже не беріть,
Бо годі вже, годі терпіть...
Ми самі господарі в домі своєму,
Рідну Вітчизну не віддамо нікому,
Тож не проспіть, не прогавте її,
Дбаймо, пильнуймо майбутнє своє.
2017 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
Новенькі віконця
Повернуті до сонця,
дерева й квіти довкола.
Наша рідна школа.
Життя вирує і кипить,
У школі весело нам жить,
Класи просторі, світлі,
Учителі добрі і привітні.
Є всі умови для навчання,
Ми приходим сюди зрання,
Любим бігати і гратись,
Що й не хочем йти до хати.
Є майданчики дитячі,
Там стоять у нас качелі,
На перерві дітлахи,
Біжать із задоволенням сюди.
Грають. весело кричать.
Мов маленькі пташенята,
Звідси вони у світ летять,
Хоч не так вже їх багато.
Треба всіх їх научить,
у життя путівку дати,
Та малечу знову чекать -
Цікаву, веселу, завзяту.
Зима 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775928
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 09.02.2018
Сини мої, синочки, соколята,
Уже давно ви вилетіли з хати,
І полетіли в світ широкий,
щасливої долі шукати.
Ви маєте вже власні сім'ї,
Дітей маєте, дружину,
Працюєте, й не зовсім бідні,
Та забуваєте про матір єдину.
Яка ростила вас, любила.
Ночами довгими не спала,
Аби усі були здорові і щасливі,
В молитві господа благала.
Живіть та не цурайтесь правди,
Й до Бога швидше повертайтесь,
Робіть швиденько усі справи,
Й в село до мене приїжджайте.
Скучаю дуже я за вами,
За внуками, за невістками,
Чому так рідко ви буваєте?
Колись ви ще мене згадаєте.
Тоді, коли самі постарієте,
Й здоров'я вже не стане,
Тоді мене згадаєте,
Як я чекала, виглядала вас.
Як поглядала у віконечко,
І на дорогу задивлялася,
Дзвінка від вас чекала я,
Й на зустріч сподівалася.
Але ви все зайняті,
У вас важливі справи,
Вам не до мене зовсім,
Ви надто самостійні стали.
Ох, діточки, сини мої,
Як важко часом на душі,
Ви найдорожче, що є в житті.
Чому ж приносите ви біль мені.
25.05.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Дитинства світла мить
Летить немов ракета,
І ти так спішиш жить,
Не в силах тебе зупинить,
А може і не треба...
Ой дітки, діточки мої
Маленькі жваві пустуни,
Як вас наставити мені,
Від злої долі вберегти.
Ви вже не діти,
Та ще і не дорослі,
Кудись всі хочете втікти,
Хоч ви ще голі й босі.
Не слухаєтеся батьків,
Мудруєте, ховаєтесь від них,
Вони ж вже встигли посивіть,
То ж хочуть від помилок захистить.
Як не нашкодити вам, любі,
Ви все, що є у нас,
Хочемо, щоб ви були щасливі,
І щиро молимось за вас.
Щоб Бог дав кращу долю,
Вберіг вас від гріха,
В здоров'ї і в любові,
Щоб дожили віка.
лютий 2017 року́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775744
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.02.2018
Мені чотирнадцять було -
Я восьмий клас кінчала,
За селом корови пасла,
Писала вірші, пісні співала.
Тоді так весело було,
Чистіша неба голубінь,
Не так і сонечко сіяло,
Не так і дихалось тоді.
Бувало ляжу у траві,
І очі в небо підведу,
Та й лину думками далеко,
Мої мрії, немов лелеки.
Хотіла вчителькою бути,
Діток маленьких научать,
Хотілось щастя мати,
Чоловіка і дітей кохать.
Отак, замріявшись, заснула,
Що корів пасу забула,
Лиш чую запах рідної землі,
Так добре спалося мені.
Що я й не зчулась,
Як вечір настав...
Прокинулась, корів немає,
Неначе їх хто покрав.
Дідусь старенький посміхнувсь,
За ними видно доглядав,
Беріг він мій солодкий сон,
Й будить мене не став.
27.04.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
Сьогодні свято на селі,
З'їхались дорослі і малі,
Круті машини біля хати,
Мов на виставці стоять.
А поруч он якийсь "козел"
Плентається, немов чорна хмара,
Набрався десь в гостях уже,
Тож матом "круто" шпарить.
Він українець, "захисник",
А може якийсь робітник,
Чийсь тато й чоловік,
Та рот у нього , мов смітник.
Кричить він на все село,
Культурних слів не підбирає,
Багато їх в ньому було,
Тепер це все назовні вилітає.
Діти он ідуть маленькі,
Обходять дядю стороною,
Бояться мабуть його бідненькі
Стоять собі юрбою.
І ось такий прийде в сім'ю -
Герой він, "чоловік".
Б'є, лає жінку він свою
Й волає наче бик.
Одумайтеся, люди!
Що звами завтра буде?
Що ви залишите по собі
Майбутнім поколінням.
27.04.2017 року.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775521
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.02.2018
Гарна жінка чепурненька,
В неї шубка є новенька,
Й туфлі модні й чобітки,
Аби в ресторан піти.
А як вийде з ресторану,
Не впізнати вже її -
На голові копиця сіна,
Шубка вся в брудній землі.
Наче нею десь орали,
Чи пилюку витирали,
Туфлі модні поспадали,
Бо на лавці вона спала.
Чито жінка, чи то с...
Нам уже не розібрати,
Бо чоловіки кругом неї,
Наче ті собаки...
Так подумаєш часом,
Люди ви, а чи собаки?
27.04.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Душа болить і серце мліє,
Невже народ наш не зрадіє,
Невже не скінчиться війна,
Клята війна за Україну.
Війна за душі і за сім'ї,
Та за майбутні покоління,
Зійшлися анголи і демони
На небі високо за хмарами.
Іде жорстокий бій усюди,
І гинуть, гинуть люди -
Чиїсь сини і дочки,
Майбутні мами й внучки.
Вже гине Україна,
Та ще не помирає,
Її ще можна врятувати,
Та лікаря немає.
Ми знаємо діагноз самі,
Гріхи її з'їдають,
Корупція, гординя
Країну поглинають.
О люди, схаменіться,
Покайтеся, просніться,
Рятуйте Батьківщину
До Бога наверніться.́
25.05.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2018
Нема роботи. стоять заводи,
Фабрики закриті, не працюють,
Люди самі, як можуть виживають,
А депутати лиш кишені набивають.
Земля хазяїна немає -
Один узяв, другий, третій...
Вижали з неї усі соки
Й покинули... нехай бур'ян буяє.
Ми землю маєм, є ресурси -
Та за кордон все відправляєм.
Невже ми за європейців гірші?
Чому нічого самі не виробляєм?
Створімо Європу ми на Україні!
Чому б іні? Давайте працювать!
Невже ще мало грошей вам?
Який в них сенс, якщо вони лежать...
Вкладаймо в економіку -
У місто та в село,
У школи, лікарні, дитсадки,
Щоб люди з України не втекли.
Розумні, мудрі, працьовиті,
Чомусь всі їдуть за кордон.
Не треба вони нашій державі.
Як жаль... До чого ми дійдем?!
2.04.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2018
Буябть трави, на порозі літо,
Та чути запах ще весни,
П'янкого запашного цвіту.
Ідуть дощі рясні і прохолодні ночі,
В городах все вже підроста,
Та бур'янами покрива.
Всі чекають сонечка, тепла,
Щоб підсушило трохи землю -
Яка прекрасна ця пора,
Діти чекають, щоб піти на греблю.
Та тільки сонце припече,
Всі вийдуть на городи,
Отак в селі життя тече,
У кожного свої турботи.
Дорослі й діти всі працюють,
Часу даремно не марнують,
Бо літній день весь рік годує,
Тож клопоту він потребує.
Діти грають у м'яча,
Виходять часто на дорогу,
Спілкуються аж до темна
А матері вже б'ють тривогу.
Додому кличуть їх вечерять,
Худоба з поля поверта,
Тож треба все попорать,
Усіх нагодувать, і спать лягать.
Бо завтра знов до праці,
Ще до схід сонця треба встать,
Косити трави, подоїтькорови,
Та вчасно сніданок приготовить.
І на город сапати бур'яни,
Спасати картоплю й буряки,
З городу стомлені всі йдуть,
Смачні обіди їх вже ждуть.
Отак в селі люди живуть,
Та ще і на роботу ходять,
Хоч трохи грошей заробить,
На хліб, харчі та одяг.
То ж працьовиті наші люди,
І Україна наша жити буде,
Хоч депутати нас підводять,
Гроші гребуть, хоч і не роблять.
Шановні депутати, схаменіться
І до людей обличчям поверніться,
Не соромно вам так жить,
Та перестаньте уже биться.
Бо соромно за вас, усі розумні,
А наче діти ви малі товчетесь,
Який ви приклад подаєте дітворі,
Нашим маленьким патріотам.
18.05. 2016 ріќ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775021
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2018
О, Боже, душа моя жива,
Вона бринить і повниться любов'ю,
До Тебе рідний наш слуга, звертаюсь,
Для українців дай миру і спокою.
Якою сліпою я колись була,
Не бачила, куди іду,
У темряві довго блукала,
Та Бог сказав:"Я тебе люблю..."
Невже мене ще любить хтось?
О, Боже, що я чую.
І я тобі потрібна ще,
Ти зачекай, уже іду я.
Спасибі, Боже, що вберіг
І погукав до Себе.
Тепер з тобою я повік,
Життя не мислю вже без Тебе.
Тобі служити хочу я,
Прославлять Твоє святе ім'я,
Пробуджувати сплячі душі,
Не піддаватись більш спокусі.
Щоб і вони тебе пізнали,
Гріх тяжкий із душі зняли
І вічне царство віднайшли,
По - іншому, щоб жити стали.
Ти пробуди моє село,
Так як мене ти пробудив,
Створи тут церкву ти Свою
З людей святих...
07.01. 2001 ріќ́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
Надія є у нас на Україну,
Яка нам сили додає,
Боротися за неї єдину,
А лютий ворог хай помре.
Надіє, ти стала символом
Нашої знедоленої Батьківщини,
Ти не вмирай, живи -
Житимеш ти - житиме країна.
Пишаємось твоєю мужністю,
Ти справді героїчна жінка,
Горда, замучена, в неволі -
За Батьківщину борешся до крові.
Доля твоя - це доля України,
Вона, як ти, в неволі довгі роки,
Та вже терпіть не в силі,
Тож до свободи її перші кроки.
Надіє наша, не вмирай.
Такі жінки нам ще потрібні,
Будь вільна, щедро розцвітай,
Народжуй діток мужніх.
квітень 2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774843
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2018
Роки летять у даль небес,
Так швидко час минає,
Нічого ве не повернеш,
Життя вогонь згасає.
Підходить старість сивочола,
І мудрості нам добавля...
Виросли діти, відлетіли,
Для чого ж нам дано життя?
Воно ж таке коротке,
Що ніколи спочить -
Спішиш, весь час в дорозі,
А може, зупинись?...
Задумайсь, любий друже,
Поки надія є,
Що ж буде після смерті,
Куди душа піде?
Адже Бог дав нам душу,
Яка повік не вмре,
Їй чи у пеклі жити,
Чи в рай вона піде.
Це важко зрозуміти,
А ти повір і все,
Бо так сказав Господь:
- Життя повік не вмре.
Якщо повірити зумієш,
Життя нове почнеш,
Які би муки не терпів,
Щасливий з Богом ти підеш.
Життя є на небесах,
Туди Ісус пішов,
І приготовив місце вже
Для кожного із нас.
Лиш відвернися від гріхів,
Покайся, щиро помолись,
І Бог усе тобі простить,
До себе в царство запросить.
Без віри - життя марнота,
Надія нам сили додава,
Любов гріхи всі покрива
І в вічне царство направля.
Людина повинна любити,
Так, як Господь усіх любив,
Гріхи усім прощати,
Щоб і нам Ісус простив.
Ось істина проста:
Любов усе перемагає,
Вона ніколи не згасає -
У цьому сенс життя.
10.09.2008 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774842
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.02.2018
Ти говориш - не любиш мене,
А очі перечать словам твоїм:
Поїдають і свердлять, бажають,
Ну от ти і здався бажанням своїм.
Словами ти колеш і боляче раниш,
А руки шукають одної мене...
Для чого себе ти так мучиш,
Адже я також бажаю тебе.
Бажаю єдиного, багато вже років,
Хоч часом і злюся на тебе і плачу,
Коли ти мені боляче робиш...
Та все я прощаю, тому що кохаю.
Кохання мить пізнати - щастя,
Коли і сльози, і печаль, і радість
Зуміло разом все перемішаться
й палким цілунком увінчаться.
́
2016 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Учительська доля нелегка,
Відповідальна за дитячі душі,
Ростити їх, плекати, научати,
А потім у вир життя пускати.
Як це прекрасно і тривожно:
Ми сієм зерна в майбуття,
З ним им ростем, живемо,
Проходить так усе життя.
Серця свої ми віддаємо дітям,
Вкладаєм в них частиночку себе,
Навчаємо їх в світі жити,
Життя і світ оцей любити.
Не можна дати те, чого нема,
Тож маємо бути ми багаті
І серцем, розумом, душею,
Любов'ю до дітей вогнем палати.
Любити мусимо ми їх
Батьківською любов'ю,
Аби не ранити когось,
Не покалічить долю...
Вчитель не має права ненавидіть
Діти для батьків - найбільший скарб,
І в наші руки вони діток віддають,
Тож будь їм щиро рад.
Учителю, ти шлях у майбуття,
Яка почесна місія твоя.
Тож будь відповідальним,
Віддай все краще їм сповна.
Нехай вже сива твоя голова,
Ти все ще сієш вічне, мудре,
Твоя душа вже зовсім молода,
Нехай все буде в тебе добре.
Твій розум в дітях проростає
Його передають майбутнім поколінням,
Вогонь життя ніколи не згасає,
Вони уже несуть його онукам.
Учитель - це воїн світла,
Який воює за долю людей,
Показує дорогу в темряві,
Неначе Прометей.
16.05.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.02.2018
Чотири сини маю я,
Це все моє багатство,
Коли родила їх восени,
То пісню мені наспівали.
Було в баби три сини,
Усі були восени, восени -
Наче вони пророкували,
Бо восени родились усі три.
А четвертий мій синочок
Родився вже повесні,
В червневий літній день,.
Коли ще теплі літні дні.
Оце моє багатство - діти.
У них всю душу я вкладаю,
Всі скарби на землі віддам за них,
Коли потрібно, навіть і життя.
Бо коли четвертого родила,
Минуло мені вже сорок три.
Це небезпечно - лікарі твердили,
Боялися, щоб роди мене не убили.
Але Бог рішає, кому жити,
А кому вже час вмирати.
Вижила я і мій Максимко,
А лікаря уже немає...
У ту хвилину я не боялась смерті,
Бо Богу я довірила життя,
І лиш молилась щиро і відверто,
Щоб врятував моє дитя.
Лікарі не вірили, боялись,
До операції готовили мене.
Прийшла пора і син мій народивсь,
Рівно о 24 годині він з'явивсь.
Живий, здоровий мій Максимко,
Зі мною також все гаразд,
Здивувались лікарі тоді,
Так не родили навіть молоді.
І тут я бачу Божу руку,
Бог був зі мною у ту мить,
І дав можливість обом жить,
І світ оцей ще більш любить.
Якби не вірила, не мала б сина,
І як би без нього я тепер жила,
Не уявляю навіть, що було б,
Куди б життєва стежка завела.
Яка мені тепер розрада,
Коли вже старші відлетіли,
Максимко - це моя відрада,
На старість років нагорода.
Вже десять років промайнуло,
Він п'ятий клас уже кінча,
Розумний, добрий щебетунчик,
Уже він твори і казки склада.
Живіть же мої соколята,
Злітайте ввись, мої орли,
Ви тільки віри не втрачайте,
Господи, вбережи їх від ганьби.
Ідіть дорогою ви твердо,
До щастя хай веде вона,
Досягайте мрії вперто,
Якою б стежина не була.
Нехай вогонь життя не гасне,
А бог хай сили додає,
Синів, дочок ростіть гарних,
Цінуйте щастя ви своє.
16.05.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774479
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2018
Чекала дочку все життя,
Та мабуть не судилось,
Таке воно наше буття,
Та внучка народилась.
Якою ж радістю було
Це чудо вже для мене,
Коли в січневий зимній день
На світ з'явилося життя нове.
Ім'я дали їй незвичайне -
Валерія, аби здоровенька була.
І от сім рочків промайнуло,
Вже перший клас вона кінча.
Розумниця, красунечка чорненька,
Моя онучка дорогенька,
Вишиванку й віночок надягла
Наша україночка маленька.
Зростай здоровенька,
Розумнице ти наша.
На радість всій родині,
Та рідній Батьківщині.
15.05.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774474
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 01.02.2018
Вже третій день дощі ідуть,
Весна якась похмура, мокра.
На душу лиш тягар кладуть,
І сумно мені вкотре.
В городі зілля підроста,
Я так люблю його сапать,
Але тоді, коли погода,
А не так, щоб грязь топтать.
Зійшла картопля й буряки,
Вже відцвіли буйно садки,
Й суниця пишно зацвіла,
Видніються із зелені хатки.
Хатинки любі, рідні, милі,
На моїй славній Україні,
В моєму рідному селі,
Де років стежки пролягли.
квітень 2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774288
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2018
Не розуміє батько сина,
А мати дочки не збагне,
І що це воно таке сталось,
Куди життя нас приведе.
В горілці топлять свою душу,
В цигарках у наркотиках,
У блуд ідуть всі і не думають,
Що ж буде завтра, після нас.
І що нам скажуть наші правнуки,
Яку святиню їм залишимо,
І як нам діток своїх вчити,
Коли самі не знаємо, куди йдемо.
Нема ні правил, ані совісти,
Все ні по чім, все суєта,
Лиш гроші, євро, долари,
А їх все мало, все не вистача.
Гляди і смерть прийшла непрошено,
Все залишив для когось,
І вже не треба нічого,
Дружина ж іншого чека.
А що ти знав в житті своєму?
Чи відпочив коли хоч ти?
Робив удень і вночі,
І все для чого - суєти...
Усе пропало, віднесла вода,
І діти цього не оцінять,
Та ще й поб'ються з-за добра,
Жадність людбми опанувала.
Немає на землі добра,
Любов до ближнього пропала,
Все заздрість, гордість пойняла,
Душа в людей черствою стала.
Від Бога всі ми відійшли,
А сатана цьому і радий,
Він хоче зла, ми зло створили,
За ним до Бога не потрапим.
Усе нам ніколи, усе в турботах,
Заклопотані і геть сліпі,
Не бачимо, куди ми котимось -
У прірву в пекло, майже всі.
Не помічаєте, служивши ідолу,
Вважаєте, що ви святі,
Відкрийте біблію, невже не бачите
Цих десять заповідей для нас усіх.
Ісус чекає нас, щоб ми покаялись,
Щоб ми одумались і вбереглись,
Хутчіш ідіть, щоб не спізнитися,
Чекати вічно не буде Він.
Бо скоро знову Він прийде,
От - от настане та пора,
І все тоді покинете...
А куди ж полинете? Ніхто не зна...
2001 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Гонять худобу пасти в поле,
А десь співає соловей,
Щиро дякую тобі, доле,
Що душа сповнена пісень.
Вона тріпоче і співає,
Усе вірші вона складає,
Про все на світі забуваю.
Бо щиру, добру душу маю.
Я не помру, я буду жити,
То ж нічого мені тужити,
Та ще багато слід зробити.
Щоб царство Боже заслужити.
Я дякую тобі, Ісусе,
Що пробудив мене, омив,
Святою, своєю кров'ю,
Мою ти душу оживив.
квітень 2016 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774072
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 29.01.2018
́Мій син вернувся із війни,
Голову вкрила сивина у 35,
Служив там півтора року,
Дружина з дочкою стомилися чекать.
А я щоночі очі зводила до Бога,
Просила його захистить,
І повернуть в сім'ю живого,
Від кулі злої боронить.
Синочок мій найкращий в світі,
Ти захистив нас, втримав ворогів,
Не дав війні до нас прийти,
Батьківщину нашу боронив.
Священний свій обов'язок віддав,
Ти мужній, не злякався,
Дякую, що не влежав на дивані,
Встав і пішов - ворогу не здався.
Я пишаюсь тобою, сину,
Що ти в мене такий,
Хоч я й інших синів люблю,
Радію, що повернувся ти живий.
Живи, мій, сину довго - довго,
Будуй країну для дітей,
Для внуків, правнуків, нащадків,́
І ворогам її не віддавай.́
17.04.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
Де це бачено усвіті,-
Рідну мову не любити?
Слово рідне не цінити
І про віру забувати...
А у нас все це було,
Бога ми усі забули,
Церкви попалили,
Леніну і Сталіну служили.
От і дослужились вже...
Тож, просніться, люди!
Не надійтесь на царя,
Бо безгрішного його не буде.
Лиш Бог один святий,
Йому довіртесь нині,
Лиш він спасе єдиний,
Дасть щастя Україні.
27.04.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Ще сонце спить,
Іще не ранок.
Я вже не сплю -
Уже світанок.
Співає пташечка в саду
У мене під вікном,
А я собі рядки кладу
У голові вінком.
Так любо, мило навесні,
Кругом цвіте все, зеленіє.
Як тобі пташко в Україні?
Чи може теж душа болить?
Так як мені, за Батьківщину.
Тривожиться вона і мліє,
Невже народ наш не зрадіє,
Не переживе лиху годину.
Та коли все пройде,
В історію полине,
Що скажеш внукам?
Де був у цю хвилину?
Чи твоя хата скраю,
Хай інші там вмирають.
О, схаменіться, люди!
Що завтра з вами буде?...
Квітень 2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773821
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.01.2018
Боже, великий, єдиний,
Нам свою милість яви
І для поколінь майбутніх
Ти Україну храни.
Ти збережи її, Боже,
Бо у гріхах потопає вона,
Ти освіти її, милість яви,
Чесних людей всіх спаси.
Ти їх поклич всіх до себе
І научи їх як жить,
Щоб у гріхах не втопитись
І сатані не служить.
Досить ми вже послужили,
Геть хай іде сатана,
70 років Бога гнівили,
Твердили: "Бога нема"...
Що ж ви тепер он притихли,
В церкви усі подались,
Сила, де ваша поділась,
Чом же так швидко здались.
А це ому, що безсилі,
З Богом змагатись дарма
Вірити треба у Нього,
Він є один над всіма.
Люди шановні. покайтесь
І схаменіться скоріш.
Духа прийміть в своє серце,
З ним у житті веселіш.
Приходьте ви всі до Ісуса,
Він вас чекає давно
І кличе усіх до себе,
Любить і хоче спасти.
Чому ж ви не чуєте, люди?
Серця ваші закам'яніли,
А очі нічого не бачать,
Ви наче в тумані поснули.
Просніться, почуйте Ісуса,
Довіртеся й він допоможе
Чому довіряєте людям,
Які до вас зовсім байдужі.
Серце ваше проснеться,
І розум ваш оживе,
Думки зовсім зміняться,
Ніхто вже тоді не помре.
Бо Господь нам готує місце,
Лиш там спокійно спочинем
У домі своєму на небі
У радості з Богом полинем.
2001 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Київлянка Катя -
Весела, привітна,
Чорні оченята,
Щира добра вдача.
Все вона в турботах,
Вранці жде робота,
І про всіх подбає,
Хоч й пізно лягає.
Треба все прибрати,
Вечерю зварити,
Донечку навчати,
Та чоловіка кохати.
Ще вона гарненька,
Струнка, чепурненька,
Смак чудовий має,
Й за собою доглядає.
Любить всю родину
Й рідну Україну,
Чоловіка й тата,
То ж буде багата.
То ж буде щаслива
Її вся родина,
Та рідная мати -
Славна Україна.
1.04.2017 року. м. Київ.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773670
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.01.2018
Прийди до діток, посміхнись,
У їхні очі подивись,
Контакт знайди, його тримай,
І на уроці не зівай.
Схему уроку намалюй,
Думку дітей сюди врахуй,
Мету і цілі вірні став,
А краще, аби клас їх склав.
Сам більш мовчи і не кричи,
Діток учити говори,
На групи й пари їх діли,
Цікаві завдання знади.
Їх до роботи зацікав,
Тож презентацію представ,
А краще діток підключи
Їх лідерами бути вчи.
І не забудь про відпочинок,
Що для дітей - головне гра.
Будь сам артистом, виступай
І учнів цьому ти навчай.
Вчи не боятись говорити -
Адже важлива кожна думка,
Помилку можна виправити,
Щоб у житті не повторити.
Результат буде - лиш повір!
Душа дитини - це, як твір,
А ти творець, художник, скульптор,
Тож направляй процес у вірне русло.
Ліпи, твори, малюй людину,
Тобі дана поважна роль,
То ж не зламай життя дитині,
У вихованні не нашкодь.
листопад 2016 року.( курси вчителів.)́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773412
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.01.2018
Людно в школі Студеницькій,
Вона, наче розцвіла,
Тут сьогодні вечорниці -
Свято нашого села.
Метушаться всі, співають
Вишиваночки вдягають,
Десь слова ще хтось вивчає,
Бо всі на сцені виступають.
Навіть наш водій і поварі,
Ще й вареничків наварили
Нашій славній дітворі,
І гостей всіх пригостили.
Сцена вбрана, як колись,
Бувало в українській хаті,
В печі вогонь горить,
Будуть страви готувати.
А господар й господиня
Все співають. розмовляють,
Тут уся їхня родина,
На гостей вони чекають.
Ось взялася десь кума
І п'яного Омелька привела,
Мотузкою його прив'язала
Й на базар притягла.
А там на точку, на базарі
Жінка чоловіка продавала -
Все співала, вихваляла,
Та ціну ніяк не склала.
Подумала вона , погадала...
І вирішила не продавати:
"Що ж я без нього одна?"
Давай Омелька назад забирати.
Ось Петро й Наталка -
Гарна вони пара,
Та десь Возний взявся
Й до дівчини прив'язався.
Що він тільки не робив,
Як не вихвалявся,
Заміж все її просив -
Зал лише сміявся...
Кайдашиха тут була -
Все навчала та сварилась,
А її невістки також,
Що мало не побились.
Зал гуде від сміху -
Всі знімають та кіхкочуть,
Навіть наша дітвора
Гратися не хоче.
Молодь на кочерзі скакає,́
Смачну калиту кусає,
Баба ось до них прийшла,
Калиту також чіпає.
Хто вкусив, той молодець,
Може піти під вінець,
Дівки всілися гадати,
Й нумо дрова рахувати.
Веселились аж до рання,
Вже й світанок за вікном...
Гарно пройшло наше свято,
Та й полинуло селом.
Загуло на всю країну,
За кордони понеслось -
Нехай знають - є Вкраїна!
Ворогу ми не здамось!
Поки будемо співати,
Доки будем говорити,
Нас нікому не здолати,
Й Україна буде жити.́
13. 12. 2017 року́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773411
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 26.01.2018
Слово щире пада в душу,
Крає серце, біль приносить,
Часом усмішку дарує
Й до небес підносить.
Слово - меч двобокий, гострий,
Яке коле і лікує,
На сторожі Батьківщини
Воно пильно її вартує.
Коли є такі поети,
Яким доля не байдужа -
Буде жити Україна,
І не зломить її стужа.
Не зруйнує її ворог,
Вона вкотре відродиться,
Щирим словом, що від серця,
Наче із струмка криниця.
Потечуть струмків потоки,
У всі куточки на землі,
І розкажуть про Вкраїну,
Та в якій вона біді.
І зберуться всі потоки
Слова рідного тоді,
Та й зруйнують всі окови
З української землі.
26. 05. 2017 року.
( Обласний конкурс поетів - аматорів).́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773220
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.01.2018
Сидить сестра на першій лаві ,
Та щиро молиться за сина,
Щоб Господь його укріпив,
І духом святим наділив.
Вона мати пастиря,
Тому під час служіння,
Очі опускає і тихо молиться,
Щоб Бог послав спасіння.
Сама хвора, немічна,
А сила молитви робить чудо,
Тримає сина і церкви
І щиро вірить - з Богом буде.
До кожного їй діло є,
Про всіх питає, молиться,
Слово Боже кожен день читає,
По телефону з нами розмовляє.
Пораду мудру дасть,
Підтримає духовно -
Така сестра є в церкві,
Веде себе достойно.
Хоч важко їй стояти на ногах,
Із палочкою ходить всюди,
Та дбає добре про всіх нас,
І помолитись не забуде.
Якби молились так усі,
Як ця сестра молилась,
Було б горя менше на землі.
І воля Божа б здійснилась.
Церква б Божа возростала,
І люди б душі тут спасали,
Гріхи свої позалишали б,
Думки до Бога направляли.
Така чудова ця сестра,
Її душа, як ангел чиста,
До Бога стежечка терниста,
Веде до вічності вона.
Вона не боїться смерті,
Бо віру має в серці -
Чекають її небеса,
Там буде вічно молода.
травень 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773219
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2018
Дівчинко, донечко ти наша
Дякую тобі за все -
За те , що сина покохала,
В душі надію й віру мала.
Бажання збулося твоє,
Його дружиною ти стала.
Тепер іди з ним до кінця,
У горі й щасті пий до дна.
Бо сам Господь так повелів
І ваш шлюб благословив.
Тож мудра будь , дитинко,
Щастю не нашкодь навмисно.
Я вірю Бог усе пошле для вас,
Бо я молюсь майже щоночі
За доленьку синів своїх,
Щоб їм відкрив духовні очі.
Бог люблячий і справедливий,
Він не людина , він не зрадить,
Він батько добрий, не лихий,
У царство Боже запровадить.
То ж ти, Оксанко, віру май,
Як важко, помолись до нього,
І все Господь пошле в свій час,
Немає батька кращого від Бога.
літо 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Для мене Бог живий,
Який живе в моєму серці,
Адже він Дух святий,
Який керує у житті.
Його не уявляю на іконі,
Він мов світло, мов повітря,
Що не вміщається в посуді -
Для мене Бог живе в природі.
Він он у квітці і в берізці,
В росі ранковій і у річці,
В повітрі чистім, що у лісі,
А не в якомусь рукоділлі.
Він є творець усього світу.
Для чого ж вірити іконам,
Коли існує Бог в природі
І управляє світом цілим.
Уся природа Бога славить,
Пташки йому пісні співають,
А квіти землю прикрашають -
Лиш люди Бога забувають.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Є у мене внуки два,
Яких дуже рідко бачу,
Коли б ближче я жила,
А так що я для них значу.
Рідко з ними зустрічаюсь,
Хоч за ними я скучаю,
Як ви там , мої маленькі,
Розумненькі, чорнявенькі?
Хоч би фотографія була,
Бо щось пропали у комп'ютері,
А доля дітей розвела
І от без внуків я сидітиму.
Життя у кожного своє,
І дітям також не солодко...
Романе, синку. як ти там?
Чи бачиш діток часто?
Чи, може думаєш про них,
Як я, не сплю ночами...
Так хочеться побачить їх,
Погратись з ними, пустунами.
Як Павлик? Вже мабуть читає,
Михайлик, мабуть вже говорить,
Мамі казки розповідає,
І в дитсадочок ходить.
Ростіть здорові і розумні.
О Боже! Ти подбай про них,
Аби вони жили у щасті.
Й не знали бід земних.
2.05.2017 року.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772835
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.01.2018
Тетянко, донечко моя
Молюсь за тебе я до Бога,
І за синів твоїх молюсь,
За внуків вся моя тривога.
Не знаю, чому так сталося,
Що з сином ви розсталися,
У нього інша вже сім'я,
Тебе ж втішають синочки два.
Бідова доленька твоя,
Такою Була колись і я,
Та Бог подбав про мене,
У мене велика сім'я.
Дбає Господь про синів моїх,
Я бачу Божу руку,
Молитви чує він мої.
Коли я плачу, терплю муку.
Ти лише з вірою молись,
Він потурбується я знаю.
Синів він вбереже твоїх,
Пошле для них щасливу долю.
Ти лише надії не втрачай.
І рук не смій ти опускати,
Він вже турбується про вас,
Адже він має нас спасати.
Ти вірна будь йому,
Так як твоя бабуся.
І він синів благословить,
А ще спасе їх душу.
Жіноча, материнська доля,
Благословенна та родина,
Якій синів Бог посилає,
Й добром сім'ю цю наповняє.
Не осоромлять вони родину,
Та матінку свою єдину.
І нашу славну Україну -
Європейську молоду країну.
Травень 2017 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772834
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2018
Як помру, то ви не плачте -
Краще пісню заспівайте,
Щирим українським словом
Ви мене згадайте.
Поховайте у селі, де трави
Й жито колоситься,
Де ліси густі з грибами,
В рідній Студениці.
А ховаючи, співайте,
Гучно Бога прославляйте,
Пам'ятайте: я була щаслива,
Бо всіх вас любила.
На моїй могилі каменю не ставте
Посадіть берізку, виростіть калину,
Побудуйте столик й лавочку під ними
І приходьте часом,щоб мене згадати.
Та живіть у мирі
Ви ж одна родина
У цілому світі - це
Найбільша святиня.
Тож шануйте правду,
Не цурайтесь мови,
Рідну Україну
Бережіть, як маму.
1.04. 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
Боже молюся до тебе за сина,
Милість свою пошли, де він скажи?
Сину, синочку, соколе мій
Де ти блукаєш, вісточку дай?
Прийди до дому і посміхнись,
Радість і спокій серцю верни,
Ангел мій, любий мій сину,
Бога молю я за долю твою
Вірю, що він почує мене
І благословіння для тебе пошле.
Довго скитатись по світу, можливо,
Важко тобі доведеться в житті,
Знай, що чекають на тебе вдома,
Люблять і вірять, що ти вже в путі.
Повертайся, синочку живий і здоровий
Бог хай тебе збереже у дорозі.
Вірю, що він тобі допоможе.
Слава Ісусу! Слава Богу!
Боже, пошли для синів моїх
Долю щасливу, щиро я прошу,
Дай їм роботу, їх шлях освіти,
В мирі з тобою вони щоб жили.
Вбережи їх від усякого зла і неправди,
Віру в їх серце вклади.
Дай їм смиріння, мудрості і терпіння,
Ти научай їх, не залишай,
Веди за собою, оберігай.
Слава Тобі хай лунає по світу
По дорозі до Бога їх направляй.
серпень 2001 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
Твори добро, дитино!
І у твоїй родиеі
Засяє зіронька в душі
На радість Батьківщині.
Твори добро, бо ти людина!
Тому любити все повинна.
Цей світ такий прекрасний,
Зелений і смугастий.
Плекай надію і любов,
А віру в душу поклади.
Нехай вона співає знов і знов!
Радісно дорогою добра іди.
Хто сіє зерна доброти,
Пожне щасливе жниво.
Матиме щастя він завжди -
Добро добром і відплатило..
Якщо ти сієш кругом зло,
Його і сподівайся.
В душу твою воно вросло -
Не жди добра, а начувайся.
Бо зло повернеться до тебе,
І гіркі сльози ти пожнеш.
Та ображайся лиш на себе -
Ти в світі один раз живеш.
Тож виполи бур'ян в душі,
Поки не став дорослим,
Помилки виправляй свої,
Щоб стати батьком добрим.
Люби людей, рослин і звірів,
Веселку в небі, ясні зорі,
Цей світ такий чудовий,
Стежинку, що веде до школи.
Почуй,як пташечка співає,
Шумить струмочок весняний,
Десь коник у траві сюрчить,
Поглянь на захід сонечка багряний.
І грім у небі полюби,
І рясні літні зливи,
У цвіті рясному садки.
Та соловейка переливи.
Ось вітер травами колише -
Земля неначе живе й дише,
І чути запах свіжої ріллі,
Не сплутаєш який ні зчим в житті.
Ти син своєї Батьківщини!
Вона, як матінка одна -
Не зрадь її і захисти
В тяжку, лиху годину.
29.03.2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772625
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.01.2018
Мені уже за п'ятдесят...
Вже гасне день та ще не ніч.
Так хочеться побачити внучат -
Душа ще рветься у політ.
Складає вірші і співає,
Її вогонь ще не згасає.
Вона жмва ще й молода,
Хоч сива вже вся голова.
Ні не помру, я буду жити...
Я маю те, що не вмирає.
Цілющу воду, слово Боже,
Воно мене лиш оживляє.
Навчає жити і трудитись,
Любити ближнього свого,
Вірити щиро і молитись,
На цій землі добро творити.
Так хочеться, щоб люди стали
Хоч трішечки добрішими.
Любили свт, країну, поле,
І щоб були всі щасливішими.
Бо без любові - все марнота.
Усе загине, пропаде, помре,
У ній закладено весь сенс життя,
Любов'ю створено усе живе.
31.03.2017 ріќ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
Настане світлий день,
З колін країна підніметься,
Розправить плечі кожен син,
І кожна мати ще всміхнеться.
Не буде ката на землі,
Не потопатиме вона в крові,
Бо кожен, хто надію має
До Бога навернеться.
Землю звільнять від снарядів,
Засіють буйно вже хлібами,
І розцвітуть сади й поля,
І будемо врожаю ми чекати.
І вродить хліб і буде пісня
Звучати щиро на вустах,
Врага не буде супостата,
Вкраїна встане молода.
Кожна прекрасная дружина
Подарує Україні сина,
Щоб не переівся наш козацький рід
І ужньо захищати Батьківщину міг.
І станем сильні ми, тоді
Ніхто нас вже не переможе,
Підемо гордо по житті,
Хай Бог нам допоможе!
31.05.2016 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772436
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.01.2018
Вставай, Україно, ой не спи,
Прокиньтесь мої чорнобриві,
Бо більш не буде аже весни
Такої світлої і молодої.
Вкраїна устає з колін,
За волю бореться народ,
За життя майбутніх поколінь,
Аби не згинув український рід.
Кримські татари не мовчать,
Борються за свої права,
Джамала їде вже співать,
На Євробаченні перемагать.
Перемагає Україна скрізь,
Росію також переможе,
Надія є у нас усіх,
Тож спати нам не гоже.
Трубіте сурми у Карпатах
Та починайте наступ, вже
Долати труднощі пора -
На всіх фронтах війна іде.
Війна іде за Україну.
За що там бідні люди гинуть?
То ж починайте щось робить,
Досить нас грабувати і ганьбить.
Гей, ви, політикани, багачі
Народу свого палачі,
Знахабнілі та пихаті,
Сієте сльози в кожній хаті.
На вас також вже суд зійде,
Бо Бог все чує і все бачить,
Вам це даремно не пройде,
За людські сльози Бог заплатить.
Багатство ваше пропаде,
Все бур'янами поросте,
Не буде спокою уже ніде,
І кожен з вас тоді заплаче.
Покайтесь, прозрійте, схаменіться,
В крові людської не втопіться.
Життя - воно таке коротке,
До Бога краще наверніться.
Роздайте бідним, поможіть,
В могилу грошей не візьмете,
Та в землю, в економіку вкладіть,
А то все в банки їх кладете.
Та за кордони не везіть,
На Батьківщині їх лишіть.
Хай процвітає вже вона
І люди хай не мислять зла.
18.05.2016 рік.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
Рідна моя Україна -
Біля вікна калина,
Біля ставу верба
В тиху воду загляда.
Маки цвітуть на роздоллі,
Волошки й ромашки у полі,
Люди прагнуть до волі,
Й до милості святої.
Прекрасна у нас країна,
Родюча наша земля,
Є ріки, моря, і гори,
Лісів і полів доволі.
Тому прагнуть її захопити,
Людей у крові потопити...
Війна за неї увсі часи.
Росіє! Чому ж ти спокою нам не даси?
Ще нам чорнобильська рана болить.
Скільки скалічених, скільки померлих?
Діток не народилось на світ,
Домівок своїх залишило повік?
А тут ще і Крим відібрали,
Неначе ноги у нас відірвали.
Та рвуть уже й Донбас,
І наплювати їм на нас.
Мову нашу плюндрують,
Віру нашу руйнують,
Душу із нас виймають
І на кілок саджають...
Без мови нема України,
Бо загинуть школи рідні,
І буде мати сину співати
Колисанку на чужій мові.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772115
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.01.2018
Війна іде за Україну
Вже котрий рік підряд
Ні в чім не винні люди гинуть,
Брат братові не рад.
Хто б міг колись подумать,
Що це можливо буде,
Що будуть люди гинуть
І горе й плач повсюди.
Ідуть у військо служить чоловіки
Та навіть і хоробрії жінки
Країну рідну боронити,
Свої домівки захистити.
Недавно були близькі друзі
Та стали кляті вороги,
Кругом ревуть гармати,
Які руйнують мирні хати.
Біжать, тікають з дому люди,
Ховаються, хто може, від біди.
До чого зло призводить, Боже!
Спаси нас всіх ти від ганьби.
Скільки війна зруйнувала домівок?
Скільки убила невинних людей?
Сім'ї розрушила, вдів залишила,
Забрала батьків у дітей.
Скільки скалічено, скільки убито,
Безвісти втрачено, в тюрми заселено?
Все це для чого? Яка мета?
Яка безглузда, абсурдна війна.
Але як по іншому, ти ж в нас одна
Рідна Вкраїна, ненька моя.
Як же дивитись, коли тебе рвуть,
Мову і ту вже від нас заберуть.
Путіну мало, крові захотілось?...
Може вже втопиться в ній...
Боже великий, могутній, помилуй,
Благословіння пошли Україні моїй.
Збережи нашу неньку - Вкраїну,
Діток малих захисти,
Зупини ці безглузді війни
І всіх ворогів примири.
16.04.2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018
Господь мой, ты моя защита,
Учитель мой и мой отец,
Душа моя к тебе стремится
И получить жизни венец.
Не мало в жизни испытаний
Перенести мне довелось -
Теперь мой Бог веди меня
И от меня не отвернись.
Я без тебя ничто, я пыль земная -
Ветер подул и нет меня,
Я падаю, страдаю, унываю,
Но ты всегда утешишь любя.
Твою любовь я познаю
Все глубже и сильнее,
Себя тебе я отдаю
И пред тобой благоговею.
Научи любить, как ты всех любишь
И чтоб прощать обиды всем,
Научи послушной Тебе быть,
Служить тебе и сердцем и умом.
Сегодня с Тобою в завет вступаю
И обещаю верить и любить Тебя.
Душа волнуется, страдает -
А вдруг нарушу клятву я?...
Как это трепетно, тревожно,
Ведь ни кому - нибудь, а Богу
Я обещание даю, что отныне
Его тропою я пойду.
И что могла пообещать я Богу,
Когда крестилась в детстве я,
Какую веру и какую совесть,
Но вот теперь совсем другая я.
Не веру я меняю,
А жизнь свою
Хочу я изменить
И веру укрепить...
Прости мне Боже,
Что поздно так познала
Я истину твою,
И много сделала ошибок.
Дай мудрости мне
Научить детей
По вере жить,
По слову твоему,
Дай силы мне перенести все искушенья
И верной быть тебе во всем.
Жизнью всей своей мне доказать
Мою любовь и преданность тебе отдать.
12.08.2001 года.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771948
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.01.2018
Мужья, любите своих жен!
Все жены одинаково нежны и ласковы,
И все они готовы вас любить
И покоряться вам во всем.
Но дело в том, что вы об этом
Забываете за водкой и вином,
За суетой земной и жаждой денег
Вы забываете о самом дорогом.
Мужья, любите ваших жен!
Пусть их глаза огнем сверкают
И светом этим согревают
Ваш дом и все, что в нем.
В любви лишь радость и спасенье
В ней счастье и терпенье,
А без нее тоска и мрак,
Нельзя нам без нее никак.
Мужья, любите милых жен!
Пусть счастьем светится весь дом,
Пусть детский смех звенит ручьем
И все вам в жизни удается.
Пусть никогда во гневе вашем
На небе солнце не зайдет,
Любите искренне, прощайте
И к Богу путь свой направляйте.
8. 03.2002 года.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Мій онук Артемко
Пішов в перший клас
Жаль, що бачу його рідко,
Та приїде він до нас.
Він іще маленький,
Звик до іншої бабусі...
Я потерплю, рідненький,
Знай - люблю тебе дуже.
Хочу бачити тебе частіше,
Та не завжди виходить,
Може, коли стане тепліше,
Ти в село зможеш приїхать.
Приїжджай у гості, внучку -
Я завжди тобі рада -
Ви ж мої рідненькі,
Ви моя відрада.
Будь здоровий, синку,
Бог хай пошле щастя.
А цей віршик зранку
Я пишу для тебе.
Може прочитаєш,
Як мене не стане
І згадаєш бабцю,
Що тебе чекала.
23.09.2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771822
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2018
Україночка маленька -
Внученька рідненька:
Чорні оченята,
Як у мами й тата.
Ось вона малює
Сонечко у небі,
І дерева й квіти,
Любов'ю зігріті.
У крихітних ручках
Олівець працює -
У очах зірниці,
Личко світлом сяє.
Розумна і мила,
Радісна й вродлива -
Красунечка наша:
Будь завжди щаслива!
Цей малюнок гарний
Подарую бабці -
Хай мене згадає
Й щиро посміхнеться.
А з собою візьму
Її добре серце,
Просту. щиру вдачу,
Й любові озерце.
16. 01. 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771816
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2018
1 частина.
Сьогодні в нас не свято -
Хоронять у селі солдата.
І збіглося усе село.
Ця звістка облетіла кожну хату.
Проводжають в останню путь козака,
Несуть вінки і стелять квіти,
Бо убив Каїн свого брата,
Усі сумні, і плачуть навіть діти.
Стоїть мати біля труни.
Гірко плаче і мліє, пада до землі,
А поруч солдат, брат молодший,
І батько теж стоїть військовий.
Не вберіг синочка, не успів.
Ворожа куля зупинила серце.
За свій народ боровся, як умів,
І шов у бій і не боровся смерті.
Командиром, кажуть. був, сержантом.
Командував він взводом третій рік.
Був ранений він під Донецьком
Та на Херсонщині в бою поліг.
Він не пішов з мечем в чужу країну,
Свою захищав він Батьківщину,
Та вже упав у вічний сон,
У рідну землю він пішов.
2 частина.
Душа ж його пішла до Бога,
Що скаже бог йому в цю мить,
Яка цю душу жде дорога?
Чи зможе Він гріхи простить.
Надія є, поки жива людина,
А після смерті пізно вже,
Потрібно лиш одна хвилина
Сказати: "Господи, прости мене!"
А часом так буває,
Що хвилини і не вистачає.
І не встиг сказати слово це,
В своєму розумі і в серці.
Останній шлях - до Бога.
То ж зупиніться, люди всі!
Просніться, схаменіться!
І до Ісуса наверніться.
Поки надія є, віру шукайте
І свої душі вже спасайте,
Моліться за Вкраїну - неньку,
За нашу матінку рідненьку.
Бо гине у гріхах вона,
В крові невинній потопає.
Правди в світі вже нема.
Й брат брата убиває.
Ставайте на коліна, люди,
Схиліть голови повсюди,
В пості в молитві каяття
До Бога всі зверніться.
20.05 2016 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Помер солдат, закрив вже очі,
Помер славний козак Альоша,
Він жив в Житомирі, Учився в школі,
Любив бувати в бабусі у селі.
І сколихнулась вся Вкраїна:
Убили, чули - вже немає...
Убили хлопця на війні,
Хто його знав сльозу втирає.
Яким же болем ця війна
У кожне серце поселилась
Звідки взялася ця біда?
На нашу землю чом звалилась?
Загинув син, немає внука,
Товариша, коханого...розлука
І вічний сон...Яка ж це мука!
Не виплакати сліз, на серці туга.
Горює мати, батько і рідня,
А син злетів вже в небеса,
Піднявсь на крилах наш орел,
Нічого більш йому не треба.
Не плачте. рідні, не горюйте,
Помер він, як герой хоробрий,
Спасав країну він від смерті,
Життя за неї він поклав.
Немає більшої любові,
Хто душу свою віддає
За свого друга, за Вітчизну,
За своїх рідних, серцю близьких.
Не помирають ці герої,
Вони у небеса злітають
І з неба зіркою сіяють
Їх душі світлі і святі.
17.05.2016 ріќ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771645
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.01.2018
Я, ромашка проста і не примітна
Живу в селі на лузі на роздоллі,
І часто рвуть мене усі,
В букети ставлять і вплітають в коси.
Душа моя тендітна і крихка,
І можу вмить від рук зламатись,
Хоч доля в мене зовсім нелегка,
Я все ж цвіту - красива і міцна,
Сусідні квіти он повсюди в'януть,
В букеті вони довго не стоять.
А я лиш до води дістанусь -
Цвіту собі і не спішу згасать.
Сама не розумію, де сили в мене
Беруться у цім нелегкому житті -
Війни смак, жорстокість і байдужість,
А я цвіту собі і не спішу згасать.
Сама не розумію. де сили в мене
Беруться у цім нелегкому житті -
Війни смак, жорстокість і байдужість
А я цвіту собі на лузі у селі.
Цвіти, ромашко, не зів'янь!
Тримайся міцно, мужня будь!
Хай не зрадіє мороз лютий,
Який хоче тебе зламать.
Вір, весна знову прийде -
Земля відтане, відійде,
Корінчик твій знов оживе,
Під сонцем теплим розцвіте!
березень 2016 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Багато років проминуло,
Як я коханою була...
Мене любили і забули,
Моя ромашка відцвіла.
Чому ж, коли цвітуть ромашки,
Я знову згадую тебе?
І те що сина не впізнав ти -
Нічого вже не повернеш...
Дивлюсь я синові у вічі -
Вони твої, мов два вуглі.
Такі ж лукаві і сумні,
Такі хороші милі очі.
І згадалось, як колись:
Ми довго - довго так дивились-
Ти весь в очах моїх губивсь,
А я в твої й не надивилась.
Той погляд бачу і тепер,
Його довіку не забути,
І плин років його не стер,
Та жаль, цю мить не повернути.
04.09.1991 рік.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Гарний молодий юнак
Військової статури
З любов'ю дивиться на нас,
Веде щирі розмови.
В руках у нього слово Боже.
Його читає він, тлумачить,
До кожного достукатися зможе,
Те що в серці по очах він бачить.
Говорить - наче думки читає
І їх до Бога направляє,
Часом навіть дивно,
Звідки він все знає.
Йому Господь слово відкрив,
Щоб він людей навчив,
Їхні думки й життя міняв
І їх до Бога направляв.
Він служить Богу.
І щиро молиться за всіх,
Долає далеку, нелегку дорогу,
ЩОб церкви по селах створить
Створив одну, і другу, й третю,
Та тут війна настала...
Солдати гинуть у бою -
Спасати доля їх призвала.
Хто ж як не я?..
Так капіланом став.
Молилась вся його сім'я,
Щоб Бог його там зберігав.
І Бог беріг, і скрізь був з ним.
Каялись солдати молоді,
Коли у бій за Батьківщину йшли,
Господь давав їм сили в боротьбі.
Капілан попереду завжди,
А зброя його - слово Боже.
Ніякий ворог не ввійде сюди,
Тож будь спокійний, друже.
Хто проти нас, як з нами Бог,
Чого боятися тоді,
Адже такий божий народ
Здолає труднощі усі.
Настане світлий день -
Воскреснуть всі солдати,
Які в бою за Батьківщину полягли
І зрадіє земля - мати.
А наш юнак уже змужнів
Та Богу вірно служить,
Вже нову церкву він створив
З людей - сімей військових.
Коли б трудилися так всі
І бога прославляли,
То жити стало б краще на землі
І ангели б у небі заспівали.
квітень 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Герої не вмирають!
Лунає скрізь по Україні,
Вони вітчизну захищають,
Тож житимуть повіки.
Герої наші здобули
Свободу нашій Україні.
Змінили нас вже назавжди,
Тож думаєм віднині.
Як нам далі жити,
І з ким будем дружити,
Якою мовою говорити,
В які церкви ходити.
Герої - не вмирають!
Вони живуть в наших серцях,
Наші думки читають,
І їх до Бога направляють.
Живіть герої, вічно!
Міняйте все на Україні!
Щоб життя стало гучне,-
На всенький світ віднині.
Встане із колін Вкраїна,
І заспівають люди всюди,
Прославить Бога кожная родина,
І горя й смутку більш не буде.
травень 2015 року."Думи про Україну"́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771249
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.01.2018
Кохання не вимірюють словами -
Воно в ділах, у подиху. в зітханні.
Коли кохаєш не слідкуєш за роками
І томишся в жагучому бажанні.
Бути з коханим в радості і в смутку,
Зігріти душу змерзлую любов'ю,
Підтримати. допомогти, як другу,
Поплакати удвох, а потім посміхнутись.
Коли кохаєш, то не зрадиш цьому,
Бо серцю не накажеш роздвоїтись,
Воно іншого вже не сприймає
І не бажає так ганьбитись.
Кохання - чисте почуття,
Неначе, крапелька роси,
Неначе із очей сльоза,
Що із самого серця витіка.
Кохання не вимірюють роками,
Воно з роками не старіє,
Як той струмок тече і не міліє,
Хоч тіло в'яне - воно лише міцніє.
2016 рік. М. Ромашка" Думи про Україну." Вид. "Євенок".́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Жила у нашому селі Валюша -
Так називали лагідно її.
Була у неї добра щедра вдача,
Вона багато друзів мала на землі.
Продавцем у магазині працювала,
Свого чоловіка щиро кохала
І народила троє гарненьких
Милих дочок чепурненьких.
Вдень на роботі все в труді.
Вночі готує, консервує,
Квіти саджає, тварин доглядає,
Аби був лад в її сім'ї.
І все, здавалося було гаразд,
Стали вже діти підростать,
В сім'ї був мир і лад.
Чоловік поїхав гроші зароблять.
Та зненацька підкралася біда -
Тяжка хвороба її підкосила.
Від цього потовстішала вона,
Ходити стало не під силу.
́Сиділа Валя на стільці
Та руки все робили -
Подушки в хаті всі
Вони повишивали.
В'язала людям і собі,
Ще й гроші заробляла,
Якщо заходив в хату хто -
Радо й щедро пригощала.
Чоловік не витримав, залишив...
Іншу покохав. молодшу, здоровішу.
Валюша його відпустила
Та всеодно із ним дружила.
Йому усе вона простила,
Бо щиро Бога полюбила.
У церкву щонеділі вранці
На колясці і підводі її возили.
А вцеркві сидячи вона
Щиро Бога прославляла,
Допомагала,як могла
Й хустини всім в'язала.
У християнському таборі вона
Частенько картоплю обирала,
Навчала готувати нас усіх,
Бо смак хороший мала.
Не плакала, ніколи не роптала -
Все посміхалась та співала,
Хоч ночами самотніми
До Господа зверталась.
Молилась щиро. зі сльозами...
Ні не за себе, за дітей
І за людей,що Бога ще не знали,
Їм все дзвонила, до церкви закликала.
Її і вцеркві і вселі
Усі любили й поважали,
Але до Бога йти - ні...
Вони не поспішали.
Хвороба загострилась,
І в рани тіло перетворилось,
Боліла дуже рана і пекла,
Ні сидіти, ні лежати вже не могла.
́Приймала сильні вже уколи,
Аби поспать хоч якусь мить,
Та Бога не гнівила -
Все за дітей своїх молилась.
І от остання мить...
Боже, прошу тебе за Маю,
Видихнула і навік спочила...
Душа її пішла до раю.
Це було якраз на трійцю,
Коли дух зійшов на церкву.
Всім селом її ховали,
А ховаючи, Бога прославляли.
Співав хор із Америки,
Бо вони також її любили,
До неї в гості приїздили,
Забрати хворобу Бога просили.
Та Бог забрав її до себе,
Там буде вічно молода
І горя й смутку більш не буде,
Бо в нього є вода жива.
Багато з'їхалось людей,
Щоб провести в останню путь-
Всі однокласники прийшли,
Бо зустріч мала у них буть.
Тут пастирів було багато,
А Віктор Маркович сказав:
" Померла праведна людина,
Вона вже з Богом в небесах."
До зустрічі, Валюшо наша,
На нас ти будеш там чекать,
Нам тебе не буде вистачать,
Про тебе будем пам'ятать.
Бо ти уміла кожному пораду дати,
Хоч ми повинні були тобі допомагати,
Та ти сильнішою за нас була,
Бо всіх підтримувала і співчувала.
Ти була просто християнка,
Жінка, подруга, мати -
Зуміла так життя прожити,
Що люди будуть довго пам'ятати.
09. 05. 2017 року.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771122
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2018