Вікторія Лимар

Терниста дорога

За  мотивами  телефільму  «Біблія»
та  пересічної    реальності

Вони  катували  Ісуса.
А  натовп,  породжений  злом,
продовжував  шлях  за  хрестом,
в  шаленому  темпі  та  русі.
Ганебне  видовище  в  дусі

Минулих  й  прийдешніх  історій.
Стражденна  від  крові  земля.
Життя  обезцінено  –  тля.
То  річка  поглине,  то  море.
Чутки  розповсюджують  горе.

Та  ні,  не  чутки,  а  реальність.
Жорстока  реальність  подій,
що  знищує  зáдуми  мрій.
Щоденно  у  місиві  пральні,
бо  вибухи  чути  у  спальні.

Сирени  –  загроза,  що  вкотре
отрутою  діє  на  люд.
Мінорний  створила  етюд.
Дороги  заплутані  –  мотлох.
Руйнацій  жахливі  полотна.

В  Ісуса  зосталась  лиш  віра,
бо  ВІН  переможно  воскрес.
Без  пафосних  мовлень  і  тез,
керуємось  словом  уміло.
Терниста  дорога  до  миру…

03.05  –  04.05.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024

До миру

Терпіти  несила,  мовчати  не  можу,
бо  замість  весільного  –  траурне  ложе.
Загинув  хлопчина  –  йому  дев’ятнадцять.
В  матусі  життя  обірвалось  неначе.

Її  зрозуміють  лиш  ті,  що  втрачали.
Бо  після  такого  –  дорога  печалі.
Дорога  постійного  смутку  та  болю.
Ніколи  свою  не  змінити  їй  долю.

Спинити  ж  війну  –  небагато  охочих.
Хто  може  сприяти  –  байдужі  їх  очі.
Яка  б  не  була  в  українців  відвага,
та  кількісна  в  ворога  є  перевага.

До  того  ж  оснащення  в  небі  й  на  морі.
Численна  орда,  що  повзе  суходолом.
Ви  що  там  задумали,  в  ложах  розкішних?
Забули,  що  є  бумеранг  щодо  грішних?

Повинні  негайно  війну  зупинити!
Для  вас  території  цінні  чи  діти???
Збирайтеся  хутко,  крокуйте  до  миру,
бо  станете  тáкож  мішенями  в  тирі.
***
В  кривавому  тирі  не  дійдете  згоди,
словесну  та  мирну  шукайте  нагоду
про  щось  домовлятись,  позбавтесь  пихú
та  розум  включайте  в  години  лихі.

…НІКОЛИ,  ще  жодна  війна  –  не  на  благо…
В  жалобі  втрачає  й  земля  рівновагу.
Не  може  утримати  стільки  могил…
О  Боже,  зумій  запровадити  мир.

17.04.2024    23.05  –  18.04.2024    00.30    
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024

Спільна блакить

Прохолодно  на  березі  моря.
Ще  й  безлюдно  в  ранковий  час.
Прохолодою  дихали  гори.
Прохолода  в  твоїх  очах.
Тільки  теплі  обійми,  а  губи…
Доторкнулись  до  вуст  моїх.
Подих  свіжий  відчули  груди,
Витісняючи  біль  та  гнів.

Приспів
Ми  зустрілись  на  березі  моря.
Невід’ємна  життєва  мить.
Поєднались  в  безмежнім  просторі.
Небо  й  море  –  одна  блакить.
Ми  зустрілись  на  березі  моря.
Невід’ємна  життєва  мить.
Де  немає  ні  болю,  ні  горя.
Небо  й  море  –  одна  блакить.

Хвилі  моря  не  знають  втоми.
Відчуваємо  їх  запáл.
Як  давно  ми  з  тобою  знайомі.
Спільний  творчий    в  обох  портал.  
Ось  і  сонце  розбуджує  ранок.
Випливає  з-під  сірих  хмар.
Що  ж  сказати  тобі  наостанок?
Зустріч  наша  –  ВСЕВИШНЬОГО…  дар.

Приспів
Ми  зустрілись  на  березі  моря.
Невід’ємна  життєва  мить.
Поєднались  в  безмежнім  просторі.
Небо  й  море  –  одна  блакить.
Ми  зустрілись  на  березі  моря.
Невід’ємна  життєва  мить.
Де  немає  ні  болю,  ні  горя.
Небо  й  море  –  одна  блакить.

27.01.2024      3.45  –  5.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024

Мороз у спокусі

Іронічне

Не  перша  в  рахунку,  аж  третя  вже  спроба
Відкритися  вкотре  на  повний  свій  зріст.
Дерева,  будинки,  стежиночки,  міст
Засипати  снігом  з’явилось  нагода.
Нарешті  надіслана  Всесвітом  згода,
Щоб  білою-білою  стала  природа.

В  білявого  красеня  стільки  роботи.
Оце  так  азарт  –  незрівнянний  рекорд.
Галявина  вже  невпізнанна  та  порт.
Накручує,  збільшує  він  обороти.
Уже  й  хуртовині  відкрились  ворота.
Неначе  якась  животворча  істота.

Стихія  безмежна  в  шаленому  русі.
Немає  у  гаммі  завершення  нот.          
Відчутно  мороз  досягає  висот,
Бо  сніжну  красу  зберігати  він  мусить.
З  надмірною  пристрастю  має  спокусу
Комусь  підморозити  руки  та  вуса.

Тепліше  вдягайтесь.  «А  де  ж  рукавиці?»-
Зітхнув  перехожий  –  в  кишені  нема.
Подумав:  оце  так  нарешті  зима!
(Йому,  моряку,  не  звикати  –  дрібниці).
…Напевне,  як  завжди,  лежать  на  полиці.
А  може  вдягла  їх  улюблена  киця?

***
…Продовжує  сніжну  ходý  завірюха.
Тож  комір  піднявши,  врятуєте  вуха.

08.01  –  14.01.2024

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024

Білявий красень

Грайливий  красень  –  пухнастий,  білий.
Спостерігаю,  немов  у  сні.
Тримають  віти  його  уміло.
Так  досконало,  без  метушні.

Куди  не  глянеш  –  полотна  сніжні…
Бешкетник-вітер  –  партнер  у  грі.  
Злітало  листя  на  цьому  тижні.
Звичайна  справа  о  цій  порі.

Заполонила…морозна  хвиля…
кущі  й  дерева…  нове  вбрання.
Готові  завжди  до  зміни  стилю.
Багатий  досвід  та  надбання.

Білявий  красень  –  швидкий  в  роботі.
Він  підсумковий  наносить  штрих.
Завершить  справу  на  добрій  ноті.
Був  вранці  спритний,  під  вечір  –  втих.

20.11.2023      7.10  –  8.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023

Зачинена скриня

Які  бувають  сльози?
В  них  острах?  Каяття?
Це  стан  метаморфози?
Напруги  відбиття…
Замочок  був  від  скриньки.
Неждано  зник…  Коли???
У  пошуках,  та  тільки…
Все  марно…  не  знайшли…
…Закрита  скриня  щільно
дитячої  душі.
Спостерігаю  пильно,
читаю  їй  вірші.
А  може  це  відлуння,
отрута  звідусіль?
Гіркі  воєнні  будні
порозсипали  сіль.
Солоно  в  роті,  гірко.
Згадала  –  це  полин.
В  кишені  раптом  –  дірка.
Понівечений  тин.
Відновлення  чи  втеча?
О,  скинути  б  тягар!
Позбутись  колотнечі,
поліпшуючи  стан.
Позбутись  неможливо  
всіх  наслідків  біди.
З  якого  ж  вона  дива???
Тож  відповідь  знайди!
Сумління  та  докори…
На  ліки  є  рецепт?
Летить  питання  вгору:
Небесний  скласти  тест.
Ось  тільки  час  не  може
вернутися  навспак*.
Допоможи,  о  Боже,
знайти  їй  чесний  шлях…

…Готує  іспит  доля…
В  її  ти  полі  зору…

13.11.2023    
*  Навспак  –  назад

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Стальная птица, кукуруза и динозаврик

По  мотивам  реальных  событий

Бежим  торопливо,  успеть  бы  куда-то.
Заоблачных  планов  житейских  не  счесть.
Вот  только  признаться  бы:  «Вдруг  виноваты?
Достаточно  мужества  в  каждого  есть???»

…Лететь  предстоит  им  сегодня,  как  прежде.
Погода  чудесная…Сел  самолет.
С  улыбкой,  внушающей  веру,  надежду,
Инструкции  всем  стюардесса  даёт.

Общение,  шутки,  знакомства  в  салоне.
Здесь  батюшка.  Рядом  же  с  ним  –  атеист.
Ура!  Полетели!  Мальчишка  в  восторге!
Но  вдруг  преграждает  им  путь  стая  птиц.
***
Чего  не  бывает  в  пространстве  воздушном!
Явление  словно  с  Небесных  палат.
Огонь  с-под  крыла,  напряженно  и  душно.
Мгновение…словно  все  приняли  яд.
Дыхание,  пульс  –  в  ожиданье  молчат.

Но  воля  железная,  опыт  бригады.
Особенно  то,  что  решил  командир.
Узрел  кукурузное  поле,  что  рядом.
Скользить  без  шасси  нужно  и  тормозить.
Единственный  шанс  сей  использовать  миг.
***
…Исход  положительный.  Господу  слава!
Уму  и  рукам,  золотым,  на  штурвале.
Одна  незадача  –  расстроенный  Рома.
Его  динозаврик  исчез  как-то  вскоре.
Пилот  скажет  твердо:  «Ведь  он  в  новом  доме!
Друзей  там  нашел»,  -  так  дитя  успокоит.

…А  чайкам  подальше  бы  от  самолетов.
Стальные  ведь  птицы  опасны  в  полете.
Летите  вы  лучше…да  к  синему  морю.
Над  ним  покружитесь…Оно  успокоит…

04.11.2023      21.00  –  22.50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997964
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2023

Незабутній санаторій

Незабутній  санаторій…
Щойно  вже  минуло  «сорок».
Відчуваю  смак  свободи.
У  руках  тяжка  валіза.
До  сих  пір  відчутна  криза.
З  власним  «я»  потрібна  згода.

Миргородська  Хорол-річка
Та  й  місточок  невеличкий…
Зустрічаємося  знову…
Навіщаю  їх  вже  вдруге.
Цього  разу  ж  більше  туги,
Бо  страшне  спіткало  горе.

Відновитися  повинна.
Час  вистукує  невпинно.
Шлях  долаю  довго  пішки.
Речі,  кинуті  в  готелі,
Чимчикую  по  алеї,
Де  в  ряду  стоять  берізки.

Я  знайду  собі  відраду,
Приведу  думки  до  ладу.
Поспішати,  звісно,  треба.
Процедури  та  концерти.
Ще  й  побачення  відверті  –
В  спілкуванні  є  потреба.

Незабутній  санаторій
Залишився  неповторним.
Двічі  теж  буває  диво.
Закінчилась  гарна  казка.
Відчуваю  –  не  поразка.
Вірю:  буду  знов  щаслива.

06.10.2023    10.20  –  11.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023

О, яка ж паняночка

За  мотивами  відомої  пісні  «Ах,  какая  женщина»

В  атмосфері  ресторану
Не  дійду  ніяк  до  тями.
Пристань  відчайдушного  поета.
На  мінорній  хвилі  ноти…
Ти  сидиш  якраз  навпроти
У  нічному  сяйві  злету.

Раптом  сталось  саме  так:
До  брутальних  слів  мастак.
Хміль  у  голові  шалена.
Полюси  палкі  любові,
Не  підвладні  тайній  змові,
Зустрічаються  на  сцені.

Оживає  давня  мрія.
Промінь  юності,  Марія.
Ми  з  тобою  знову  в  танці.
Відчуваю  близькість  тіла.
Ароматом  підкорила.
В  коло  потрапляю  бранців.

Тільки  ти  з  другим  –  я  знаю.
Пестощі  його  лукаві.
Провести  ж  тебе  –  не  смію.
Біль  у  грудях  запікає,
Не  моя  ти  –  добре  знаю.
Ревнощі  –  отрута  змія.

Скільки  ж  випити  вина,
Щоб  забулася  вона???
Недоречних  слів  бравада…
Дивна  зустріч  незабутня.
Тінь  минулого  присутня.
Почуттів  вразливих  влада.

Я  складу  пісенну  оду
Про  твою  чарівну  вроду.
Завмирає  погляд  миттю.
Постать,  рухи  величаві…
Граціозна  кличе  пава:
Долям  …  злитися  в  суцвітті.

Приспів:
О!  Яка  ж  паняночка...  вродлива,  пристрасна…
Скарб  для  мене…

04.10.2023        11.00  –14.57

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023

Поміч поруч

До  останнього  був  нестерпним.
Від  спекоти  втомилися  вкрай.
Наполегливі  кроки  серпня
Зупинились,  почувши  «Прощай!»

Вереснева  прийдешня  влада
Неохоча  до  літніх  інтриг.
Має  цінну  одну  пораду
Із  Небесних  прочитаних  книг.

У  обмежений  термін  швидко
Треба  вкластись  –  замало  часý.
Бо  остання  осіння  нитка
У  снігах…  втратить  власну  красу.

Тож  підтримує  осінь  вітер.
Вже  з  північної  дме  сторони.
Посхилялись  в  поклоні  віти.
І  вони  у  полоні  війни…

У  полоні  зависли  плани,
Не  здійснитися…  Осінь,  зима…
Від  гіркого  критичного  стану
Хто  врятує???  Повинна  сама…

                                 ***
…Піднімаю  листок  яскравий.
Залишаю  собі  напам’ять.
Може,  осінь  покличу  в  поміч???
Хай  підтримає,  буде  поруч…

01.09.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023

Хамелеон

Байка

У  пошуку:  змінити  колір,
Перевдягнутися  мерщій!
Готовий  до  підступних  дій.
Підвладний  тільки  Божій  волі.

Відсторонився,  на  приколі.
Потрібно  прізвисько  своє
Змінити!  Зáдум  в  нього  є,
А  також  маячнí  доволі.

Збирає  швидше  чемодани
Та  й  чимчикує  на  вокзал.
Радіє:  сам  собі  він  пан.
Колись  отримає  догану

За  поведінку  зверх  погану.
Принижував  людей,  хамло.
Пиха  надмірна,  заздрість,  зло.
Дійшов  до  руйнівного  стану.

Тепер,  зализуючи  рани,
Повзе  …Невже  хамелеон?
Хитрющий,  перетне  кордон.
…Новенькі  сподівання,  плани…

Та  головне,  щоб  не  впізнали
Потвору  заздрісну,  бридку.
Принишк,  сидить  на  повідку.
Розвиднилося  на  порталі…
***
Мораль  у  байці  є  одна:
Тварина  мстива  навіть  з  дна
З’явитись  може  й  покусати.
Підручні  –  форуми  й  дебати.
Зафарбувалась  -  не  впізнати.

09.08.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023

«Горе від розуму»

Загнали  обставини  «хіміка»  в  кут.
Рабом  щоб  не  стати,  залежним,
Подумав  –  мастак  він  до  різних  отрут.
В  дослідженнях  досвід  належний.
Як  все  розпочати  наразі  вже  знав.
Згадав  лотерейні  білети.
Знання  треба  й  спритність,  не  ловлячи  гав,
Отримати  виграш  на  злеті.
В  оману  він  вводив  нечесних  людей.
Потрапив  в  гніздо  до  бандитів,
Яких  зацікавила  легкість  грошей
В  спроможності  їм  підсобити.
Таланти  у  хлопця  до  деяких  справ.  
Він  «профі»  високого  класу.
Шкодá,  тільки  тесть  все  його  попрікав:
«Живеш  на  копійки,  невдахо!»
Тому  цей  протест  формувався  давно.
Йому  не  байдужа  дружина.
Упевнений:  гроші  знайдé  все  одно!
Малює  в  уяві  картину.
Для  жінки  коханої  здатен  на  все.
Важливі  врахує  деталі.
За  гратами  обрану  долю  несе.
Для  втечі  все  зробить  надалі.
…Фінал  сумнозвісний,  банальний  розклад.
Про  «оперів»  мова  окрема.
Їх  дії  рішучі  та  якісний  склад
Цьому  посприяли,  напевне.
Трагедія  сталась  на  наших  очах.
Смертельні  для  кривдників  дози.
А  доля  юнацька  зруйнована  –  жах!
В  злочинному  напрямі  розум.
…Повчальна  історія:  як  обійти
Жагý  прибуткової  миті???
Не  буде  вже  іншої  в  нього  мети  –
Довічне  ув’язнення  світить.
***
Химерні  надії,  блукаючі  очі.
До  власного  знищення  навіть  охочі.
«Від  розуму  –  горе»,  в  класичному  стилі…
Закреслені  злочином  бажані  цілі.

26.07.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023

Небайдужі поети

Вже  черга  наступна:  в  переліку  квітень.
З  двадцятого  року  з  ним  поряд  –  ковід.
Та  байдуже  –  це  не  впливає  на  цвіт.
Дерева  вже  білі,  прокинулись  квіти.
Шкільні  заняття  не  відвідують  діти.

Бо  сховищ  немає,  постійна  загроза
В  чеканні  сирен  та  ракетних  атак.
Події  жахливі  спотворюють  смак
Життєвих  моментів  у  сірості  прози,
Постійних  тривог  перебільшена  доза.

Тож  тема  війни  –  домінуюче  вето.
Ковідний  початок  –  це  квіточки  тільки,
А  ягідки  далі  –  врожайні  настільки,
Що  навіть  від  болю  страждають  сюжети.
Народжують  їх  небайдужі  поети.

09.04.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023

Зустріч з минулим

За  мотивами  реальних  подій

Нарешті  їх  зустріч  таки  відбулася.
Дарма,  що  в  турботах  численних.
Ларису  чекають  давно  за  кордоном,
До  справ  долучитись  буденних.

У  Віки,  як  завжди,  проблеми  вагомі.
Сумні  підкосили  події.
Сусідки  вони  у  висотному  домі.
До  того  ж  –  навпроти  квартири.

Згадалося  –  рáзом  свята  відзначали.  
Їх  діти  у  спільному  класі.
В  обох  одночасно  розлучення  сталось.
Стосунки  уже  не  на  часі.

Лариса  зустріла  коханого  згодом.
Вікторія  довго…  самотня.
Спіткало  її  ще  й  невичерпне  горе,
Болюче  воно  й  на  сьогодні.

Обтяжлива  тема  у  Лари  відколи.
Тоді  не  підтримала  Віку.
Слова  співчуття  вже  до  старту  готові.
Для  зцілення  начебто  ліки.

На  жаль,  так  буває  –  нечувані  збіги.
Весілля  із  присмаком  смерті.
У  спробах  складних  відсторонення  лиха
Тривало  життя  в  коловерті.

Чи  мала  ця  зустріч  основу  доцільну?
З’єднати    сьогодні  з  минулим.
До  того  ж  –  війна,  у  напрузі  постійній,
Присутність  мішені  та  дула.

                                       ***
…Лариса  уже  за  кордоном,  а  Віка…
Чи  здатна  в  житті  щось  на  краще  змінити???

20.06.2023    20.00  –  22.30
Імена  героїнь  змінені  з  етичних  міркувань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023

Розмах пера

Один  поет  душею  пише.
Рядок  лягає  за  рядком.
Цю  звичку,  певне,  не  залишить,
Хоча  в  душі  його  надлом.
Сумні  сюжети  до  нестями.
А  як  по-іншому?  Війна…
Вона  триває  вже  роками.
Тривожну  склянку  п’є  щодня.  
На  дні  зосталася  отрута.
По  краплі  ллється  навмання.
Думки  та  погляди  прикуті
В  чеканні  завтрашнього  дня.
А  чи  наступить  він?  Питання,
Де  риторична  складова.
Де  сам  собі  дає  завдання:
Потрібні  віднайти  слова.
Словами  сутність  всю  відкрити,
Дохідливо  та  без  образ.
Щоб  зрозуміли  навіть  діти
Реальність  неминучу  фраз.

…А  іншому  –  писати  б  тільки,
Щоб  визнання  було  й  піар.
Рекламуватися  без  мірки,
Щоб  з  рота  йшов  постійний  пар.
Всілякі  конкурси,  здобутки.
А  щодо    грамот  –  перебір.
Один!  Найкращий!  Іншим  –  дудки.
В  дебатах,  іграх  –  не  змарнів.
Такі  собі,  брати-поети.
Об’єднує  їх  творчий  світ.  
У  кожного  свої  секрети,
Розмах  пера  та  власний  звіт.  
Настільки  цей  розмах  вагомий?
До  читача  знайде  свій  шлях?
Чи  краще  на  полиці  вдома,
Черговий  забивати  цвях?

…Чи  іншого  бажати  треба?
Найголовніше  –  мирне  небо.

28.05.2023    5.00  –  6.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023

Ти – гість

Абсолютно  вільний  переклад  власного  вірша  з  російської

На  грішній  цій  землі  …  ти  –  гість.
Прийшов  –  пішов…Ослабла  міць.
Як  зáвжди  все,  тебе  нема.
В  страшну  годину,  мов  німа.

Шалено  квітне  абрикос.
Невже  нечуваний  мороз,
Якому  притаманний  гнів,
Позбавить  дерево  плодів?

Дармá,  цього  не  бачиш  ти…
Шляхами  в  інші  йдеш  світú,
Захмарні,  не  сприймає  зір.
Людина  –  безпорадна  й  звір.

Не  осягнути  далечінь!
Перетворила  образ  в  тінь.
Тобі  опорою  хто  був?
Нещасний,  навіть  не  збагнув,

Шкодá,  допомогти  не  зміг.
На  себе  одягнувши  гріх,
Отримує  земля  тіла,
Без  нарікань  всіляких,  зла.

Лиш  душі  прагнуть  до  палат
Небесних,  в  пошуку  порад.
Але  життєву  кожну  мить
Чи  зможе  Всесвіт  захистить,

Не  відкриваючи  секрет:
Падіння  далі  буде?  Злет?
Ніхто  не  знає  до  кінця.
Не  бачив  Божого  гінця…

А  ти  –  лиш  гість…  Прийшов  –  пішов…
У  тих,  хто  поряд  …  туга  знов…

10.05  –  03.06.2023


Гость

Ты  на  Земле  всего  лишь  гость…
Пришел  –  ушёл…  Ты  сдал  свой  пост.
Всё,  как  всегда:  леса,  поля.
Вот  также  крутится  Земля.

В  саду  цветущий  абрикос…
Налита  солнцем,  спеет  рожь.
И  облака  плывут,  и  дождь,
Но  будет  без  тебя  покос…

Ты  на  Земле  всего  лишь  гость…
Нет  времени  на  грусть  и  злость.
Крупицу  счастья,  что  дана,
Сумей  сберечь  –  твоя  она.

Живи,  но  только  не  во  лжи.
Мгновеньем  жизни  дорожи.
Изменчив  беспредельно  мир:
Загадка,  тайна,  блеск,  кумир.

Но  мир  по-прежнему  жесток.
Для  гостя  ограничен  срок.
И  нужно  правильно  уйти,
Сказав  последнее:  прости…

Спешить,  кому-то  слать  поклон?
Или  претензию,  укор?
Как  полагается  гостям?
Не  подчиняться  же  страстям???!!!

Любить,  хранить,  ценить,  что  есть.
А  гостю  –  знать  пора  и  честь…

05.04.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023

Котячі мрії

У  густій,  рясній  травичці
Кішечка  вмиває  личко,
Лапки,  кожен  клаптик  тіла  –
Ось  тоді  вона  щаслива.
Тепле  сонечко  голубить.
Тільки  де  ж  поділись  люди???
Шлях  загублений  додому,
Та  вона  не  лає  долю.  

Згарище  в  її  уяві,
А  від  вибухів,  мов  п’яна.
Через  щілину  із  пекла
Швидко  бігла  кілька  метрів…
…Ось  галявина…  Ліворуч
Дощова  калюжа  поруч.
Зараз  це  її  криниця.
Напилася,  як  годиться,

Відступає  від  водиці.
Вже  пора  й  поспати  киці..
Потрапляє  в  дім  чудовий.
Поряд  –  хлопчик  чорнобровий.

Мрії  справдились  котячі,
Бо  чекала  так  терпляче.

24.05.2023    13.30  –14.45

Фото  з  мережі  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023

Мечта есть такая

К  тебе  достучаться  пытаюсь  я  вновь.
Как  жаль,  не  найду  убеждающих  слов.
Кричащая  бездна  теперь  пролегла.
Не  встретиться:  путь  преградила  волна.

Цунами  возникло  чрезмерных  высот.
И  к  горному  Крыму  не  видно  ворот.
Рвались  мы  душою  туда  много  лет,
Пытаясь  найти  на  вопросы  ответ.

Вопросы  в  риторике:  кто  и  когда
Сумеет  вернуть  наши…  все  города???
Особенны  те,  где  насилие,  боль.
А  вместо  слезы  –  огрубевшая  соль.

Полет  неустанный  отважнейших  птиц
Незыблемость    вражеских  свергнет  границ!    
Чтоб  были  все  вместе:  подруга  и  друг.
Чтоб  сын  излечил  своей  маме  недуг.

Чтоб  встретились  вместе  два  брата  с  сестрой
Под  небом  безоблачным  над  головой.
Под  небом,  где  взрывов    не  видно,  огня.
Мечта  есть  такая  …  одна…  у  меня…

31.03.2023        4.30…Утро…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984580
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2023

Лунный посланник

Проснулась  как-то  среди  ночи:
В  окне  светился  шар  луны.
Заснуть  пыталась,  что  есть  мочи,
Но  растворились  где-то  сны.

Поглощена  сияньем  ярким!
Не  отпускало,  как  магнит.
Перекрестились  словно  взгляды.
Себе  пыталась  объяснить:

Ну  почему  не  спится  снова?
Порассуждать,  поговорить…  
Прикосновением  и  словом
Сорвать  умолкнувшую  нить.

Единство  мыслей  и  стремлений.
И  душ  сплетение,  и  тел.
Посланник  лунный  из  Вселенной,
Чтоб  пообщаться,  прилетел.

31.03.2023    3.30...  ночь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984406
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2023

Про плагіат

За  мотивами  реальних  подій

Кажуть,  що  в  дружбі  вона  з  плагіатом.
Авторів  інших  вставляє  рядки.
Цю  авантюру  вдалось  розпізнати.
Якось  коректор  з  легкої  руки

Щось  запідозрив  у  тексті  незвичне,
Бо  нещодавно  подібне  читав.
Дивне,  хитрюще  якесь  протиріччя:
Явна  крадіжка,  без  жодних  підстав.

Автор  відомий  –  ось  книга  з  полиці.
Хутко  редактором  взята  до  рук.
Що  ж  це  таке?  Та  невже  йому  сниться?
«Підло  обрубаний  наживо  сук».

Всівся  на  ньому  нахабний  писака.
Вислови,  фрази  безбожно  крадé.
Ще  й  підготовив  зухвалу  атаку,
Що  компромат  не  спрацює  ніде.

Тільки  борці  все  ж  знайшлися  за  правду.
Складно!  Невже  всі  їх  наміри  марні???

29.03.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023

Знесилена птаха

Поезія  збентежена…
Тяжка  воєнна  проза
Внесла  перевантаження,
(Надмірна,  мабуть,  доза)
Змінити  щось  –  не  змога.

Пручається,  вагається,
Бо  сумніви  й  напруга.
Знесилена  в  емоціях,
Втрачає  відгук  друга.
Тож  депресивна  смуга

Підкреслює  побачене
В  переліку  обставин.
Захоче  –  звинувачує,
Щоб  на  підсудну  лаву
Покласти  різні  справи.

Поезія  збентежена
Від  вибухів  в  довкіллі.
Ось  так  без  попередження
В  душі  змінилась,  в  тілі.
Вже  вкотре  овдовіла.

Збентежена,  знесилена,
Їй  не  сягнути  й  дáху.
З  надірваними  крилами.
Не  скажеш,  що  невдаха.
На  лікуванні  птáха…                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

26.03.2023
Фото  з  мережі  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023

Сусіди

Оце  так  сусідів  послала  нам  доля!
Чи  в  лісі  вони  проживали,  чи  в  полі?
Обоє,  як  кажуть  –  поважного  віку.
Та  щось  сперечань  забагато  та  крику.

А  інколи  навіть  почуєш  і  лайку,
Добірну  таку!  Вилітає,  мов  зграйка
Щоденних  забруднених  слів,  без  утоми.
Заплутаний,  злісний  клубочок  у  домі.

…Життя  швидкоплинне…  Задуматись  треба.
Поглянути,  очі  відкривши  до  неба.
Вже  ніч  наступила,  потрібно  всім  спати.
Та  мешканці  мусять  постійно  страждати

Від  витівок  різних,  постійного  «ору».
Так  чинять  душею  лишень  нездорові.
Сусіди!  Включайте  нарешті  свій  розум.
Залиште  собі  словоблудливу  дозу.

Знайшли  свій  притулок  –  рушайте  до  ліжка.
Не  спиться  –  то  раджу:  «Візьміть  в  руки  книжку».
Можливо,  наразі  вона  допоможе.  
Складний  зараз  час.  Тож  помилуй  нас,  Боже.  

Війну  пережити,  діждатися  миру.
Здоров’я  та  злагоди.  Будьмо  щасливі!

12.02.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023

Байка про верблюда

Звернулась  я  до  нього  вкотре,
Бо  варіантів  не  було.
Почула:  «Телефон  цей  –  мотлох!
Що  вас  до  мене  привело?»

«Я  зараз  розкажу  проблему».
Як  завжди,  в  нього  зверхній  тон.
А  гумор  –  примітив,  не  в  тему,
Набутий  в  буднях  лексикон.

Спокійна  я  була,  на  диво,
Почувши  порцію  образ:
«Ви  ж  молода  була  й  красива
Колись…»  А  далі  –  пару  фраз,

Які  я  не  хотіла  чути.
На  думку  спало:  це  –  верблюд.
Нахабно  він  плює  у  душу,
Надмірний  виливає  бруд.

На  жаль,  такі  бувають  люди.
Тож  спілкуватись  з  ними  –  жах!
Все  намагаючись  забути,
Переведу  свій  гнів  на  жарт.

***
У  байці  є  проста  мораль:
На  гальма  жми  свою  педаль!

08.02  –  10.02.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023

Дарунок Святого Миколая

За  мотивами  реальних  подій

Околиця  міста  –  Димурівка.
Живе  у  хатині  старенькій
Рідня,  три  сімейства.  Спілкуються…
Звичайно,  є  й  дітки  маленькі.
Вагітна  на  дворищі  жіночка.
Здається,  що  все  йде  по  плану.
Раптово  якоїсь  хвилиночки  –
Відчула    погіршення  стану.
Найшвидше  потрібно  збиратися.
В  лікарню  рушаючи  пішки,
Наразі  і  гадки  не  маючи,
Що  згодом  їй  буде  все  гірше.
Нестерпні  перéйми,  не  звикнути…
Аж  ось  з  Піднебесся  неначе  –
До  будки  мерщій  залізничної
Вказівка!  Вже  вогники  бачать.
Вночі  народилася  донечка.
А  тато,  прийнявши  пологи,
Подумав:  надіслана  доленька…
Збентежений,  дякував  Богу.
***
Травнева  ця  ніч  не  забудеться.
Святий  Миколай  допоміг.
Пізніше  матуся  зізнається,
Як  доня  з’явилась  на  світ.
Нечувані  збіги,  обставини
Бувають,  звичайно,  в  житті.
Як  добре  із  татом  та  мамою
Шляхами  дитячими  йти…

23.12.2022  –31.01.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023

Рідний дім

Рідний  дім  –  це  той,  в  якому
Сняться  добрі,  гарні  сни.
Де  зцілити  можна  втому.
Не  лежить  тягар  вини.

Де  зустрінуть  на  порозі.
Рушничок,  гарячий  чай…
Де  душа  спочити  зможе
Після  виснаження  вкрай.

Рідний  дім  –  це  той,  в  якому
Зачекалися  тебе.
Де  немає  місця  злому.
Кожний  затишок  знайдé.

Рідний  дім  –  гніздечко  тепле,
Без  надмірних  запитань.
Кілька  тисяч  кілометрів,
Щоб  зігрітись,  він  здолав.

24.12.2022
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023

Уявна картинка

Сороки,  ворони  та  їх  пташенята
Зібрались  докупи,  кружляють  завзято.
Хоробрі,  маленькі  горобчики  –  поряд…
Про  щось  між  собою,  напевне,  говорять.

Рухливий  малюнок  зливається  з  небом.
Життя  там  своє,  свій  існує  перéбіг.
Хмаринки,  що  білі  –  чорніють  раптово,
Під  пильним,  суворим  Небесним  контролем.

Наразі  це  тільки  ранкова  картинка.
Мінлива  вона,  бо  нічна  скатертинка
Уже  на  сторожі,  дні  взимку  –  короткі.
Життєві  дороги,  на  жаль,  незворотні…

Картинка  красива,  та  знову  –  сирена!!!
Замислила  щось  ненависна  гієна.
Кружляють  птахи,  не  дай  Боже,  ракети!
Окопів  та  вражих  нема  кулеметів.

Так  хочеться  жити  у  злагоді  й  мирі.
Всі  війни  щоб  згинули,  люди  –  щасливі.
Пройшовся  сніжок  по  дорозі  січневій…
Про  мир  наші  мрії  в  напрузі  щоденній…

11.01.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023

Різдвяна усміхнена мить

В  повітрі  танцюють,  кружляють  сніжинки.
Рухома,  в  мереживі,  біла  вуаль.
Зникають  поволі  останні  стежинки.
Зростає  чимдуж  завірюха,  на  жаль.

А  вітер  тріпоче,  дерева  в  поклоні.
Оголені  віти  схиляються  вниз.
Неначе  розкриті  зненацька  долоні.
Такий  черговий  був  Небесний  сюрприз.

…Різдво  наближається:  вітер  вщухає.
Для  першої  зірки  відкритий  вже  шлях.
Вечерю  до  рідних  нести  поспішає
Дівчатко  із  вогником  щирим  в  очах.

«Ми  з  мамою  вранці  пекли  пиріжечки!
Скуштуй  їх,  будь  ласка,  бо  дуже  смачні.
А  ось  ще  дарунок:  корисний,  доречний.
Рожеву  хустинку  вдягнеш  навесні!»

І  враз  потеплішало,  радість  на  серці.
Чудова  Різдвяна  усміхнена  мить!
Відкриймо  ж  до  світу  чарівного  дверці.
Нехай  же  ніколи  душа  не  болить,
Іскринка  добра  не  згасає,  горить.

06.01.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023

Онлайн

Іронічне

Дощ,  калюжі…  Голуб’ята
Ходять  навкруги  завзято.
Не  лякаючись  негоди,
Всі  обходять  перешкоди.

Парасольки  їм  не  треба.
Глянуть  інколи  на  небо…
Політати  можуть  трішки
Та  й  під  дах,  а  там  –  вже  пішки…

На  знайоме  підвіконня.
Хтось  його  уже  наповнив.
Крихти  хліба,  щось  смачніше…
«Ой,  не  гупайте,  тихіше!

Спить  ще  втомлене  дівчатко.
Не  привчилось  до  порядку.
До  самісінької  ночі
В  телефоні  тільки  очі!»

…Вранці  ж  сонечка  немає.
Сірість  вікна  затуляє.  
Задощить  на  день  чи  два?
Помокріла  вся  трава.

Ой,  як  гратись  хоче  киця!
Тільки  ж  до  онлайну  кличуть.
Теореми  та  диктанти…
Для  контрольних  варіанти

Чи  потрібні  вже  наразі?
Певне,  як  зберéмось  рáзом.
Дощ  якраз  не  на  заваді.
Світло  є!  Тож  дуже  раді!

27.12.2022      10.35  –  15.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022

Нестримне зілля почуттів

За  мотивами  повісті  М.  В.  Гоголя  
«Ніч  перед  Різдвом»
Іронічне
2  варіант

Чоловік  потрапив  в  пастку.
Треба  черевички.
Не  потерпить  він  поразки.
Любить  молодичку.

Чув  Вакула  про  царицю.
Повагався  трохи…
Геть  відкинувши  дурниці,
Вирушив  в  дорогу.

Запорожці*  підсобили,
Козаки  завзяті.
Він  поїхав  разом  з  ними
Втілювати  зáдум.  

Вартові  стоять,  придворні.
Розкіш  та  прикраси.
Полягали  у  поклонах,
Їй  підвладні  маси.

В  Катерини  запитання…
Відповіді  чемні.
В  коваля  одне  прохання:
Черевички  треба.

Засміялася  цариця.
Про  своє  згадала.
«Із  любовної  криниці  
Часто  попивала».

Хай  радіють  молодята!
Дівка,  мабуть,  гарна.
Та  й  пішла  в  свої  палати…
Добре,  жити  в  парі.

Тож  юнак  зрадів  без  міри.
Полетів  додому.
Разом  з  ним  –  надія  й  віра.
Не  піддався  злому.

А  Оксана  геть  змарніла,
Шкодувала  дуже.
Хай  їм  грець,  цим  черевичкам!
Серце  ж  –  небайдуже!

Покохало,  калатало
Так  несамовито!
Що  вже  думати  –  не  знала…
Раптом  вщух  і  вітер…

До  віконця  линув  місяць…
У  дверях  –  коханий.
Ой,  які  ж  там  черевички!
Парубок  він  знаний.

…Теплі  погляди,  обійми…
На  порозі  свято.
Почуттів  нестримне  зілля!
Всім  би  скуштувати!

***
…У  Різдво  напередодні
(Певне,  це  рука  Господня)
Скільки  було  дива!
Обкотила  й  нас  сьогодні
Емоційна  злива!
Будьмо  всі  щасливі!!!

20.12  –  21.12.  2022      

 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022

Ніч перед Різдвом

За  мотивами  повісті  М.В.Гоголя
Іронічне
1  варіант

Поволока  сіра  в  небі…
Хтось  в  Диканьці  місяць  вкрав.
Це  ж  додуматися  треба!
«Розрулити»  купу  справ!

Чудернацькі,  дивні  речі…
Саме  в  ніч,  перед  Різдвом,
Наробили  колотнечі!
Не  з  одним  тяглись  мішком.

Кажуть  –  справа  рук  Солохи.
Так,  це  мати  коваля.
Фліртувала  ж,  наче  трохи…
Зріла  жінка,  мов  маля.

Син  її,  ковáль  Вакула  –
Майстер,  руки  золоті.
Певне,  й  ви  про  нього  чули???!!!
Красень!  Де  ж  таких  знайти???

Залицявся  до  Оксани.
А  вона  –  сміється  все.
Черевички  забажала
Від  цариці!  Хай  несе!

Розтривожився  Вакула…
Ситуація  складна.
Вихід  все  таки  існує:
Він  же  запорожців*  зна!

Ось  хто  допоможе  врешті.
До  палацу  знає  шлях.
Це  наразі  кодекс  честі,
Бо  по-іншому  –  ніяк.

…Далі  сталось  все,  як  треба.
Навіть  місяць  допоміг.
Повернувся  він  на  небо.
Сатана  –  навіки  втік.

…Здивувалась  Катерина.
Зрозуміла:  це  любов!
До  Різдвяної  години
Царський  дар  свій  зробить  знов.

Посміхнулась:  «Добре,  друже!
Ти  отримав,  що  хотів».
До  подяки  небайдужа.
А  йому  –  забракло  й  слів…

Поспішав  мерщій  додому.
Зачекалася  вона…
Переконаний  у  тому:
Справу  вирішив  сповна.

…Вже  не  треба  черевички.
Руки  ніжні  та  вуста.
Ніч  Різдвяна…  Так  незвично.
Доля  кожна  –  непроста.

Добрий  вечір,  щедрий  вечір.
Галасливо  навкруги.
Це  колядники,  до  речі.
Їх  чекають  пироги.

Ось  на  небі  й  знаки  БОЖІ…
Місяць…Зірки  на  сторожі…  

19.12  –  22.12.  2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022

Мінлива сутність протиріч

Філософські  роздуми

Рожево-сіре  полотно
Небесний  простір  застелило…
Підкріплювало  далі  сили.
На  жаль,  недовго  –  лиш  на  мить.

Раптово  зникло  десь  воно.
Рожевий  колір  зблід,  а  сірий,
Заполонивши  навіть  синій,
Поглинув  чарівну  блакить.

Сердéнько  стиснулося  враз.
В  дорозі  ти,  мій  любий  друже.
А  я,  як  завжди,  у  напрузі.
Чи  буде  цей  безпечним  день?

Невпинно  рухається  час…
А  з  ним  –  хмарини,  сонце,  зорі.
Поплив  і  місяць  понад  морем…
Не  хоче  слухати  сирен
Та  неприємних  теревень.

***
…Підкралась  непомітно  ніч…
Тягар  підкинула  на  плечі.
Аналізуй  всілякі  речі:
Від  сумнівів  до  протиріч…
Мінливість  –  дивовижна  річ.

22.12.  –  23.12.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022

Шляхами Святої Варвари

За  мотивами  реальних  подій  

Грудневий  ліс,  немов  примара,
Під  сірим  небом  задрімав.
Похмурий,  тільки  білі  хмари
Освітлюють  палітру  барв.
Ліс  мовчазний,  немов  примара…
Короткий  день,  довжезна  ніч.
Господь  веде  Святу  Варвару
Стежинами  біля  узбіч.

Спинившись  якось  на  дорозі,
Завчасно  відвела  біду!
Врятованому,  що  в  знемозі,
Сказала:  «Долю  я  знайду
Для  тебе!  Лиш  чекай  терпляче!
Ти  довго  в  пошуках  блукав!»
Терпіння  надала  та  вдачу:
Все,  що  судилось,  подолав!

Довгоочікувана  доля!
Сімнадцятого  грудня  день…
У  суміші  кохання  й  болю
Єднання  відданих  сердець.
Грудневий  ліс.  Сніжинки  білі
З’явилися  неждано,  враз.
Небесне,  животворче  диво.
Варвара  й  зараз  серед  нас.

17.12.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022

До білої казки

Казкову  картинку  продовжує  пензлем
Ретельно  виводити  майстра  рука.
Вже  сніжна  гора  величезна  така!
Невтомна    у  праці,  та  й  пальці  не  змерзли.

Малеча  запитує:  «Хто  ж  незнайомець?
Можливо,  це  наш  чарівник-сніговик???»
Та  ні…  Цю  скульптуру  створили  торік.
Сидить  собі…  біля  сусіднього  дому.  

Небесна  ж  картинка  мінлива  у  русі.  
Фігури  змальовані,  наче  з  листа.
Там  в  сніжному  мареві  села  й  міста.
Нагода  з’явилася,  тож  посміхнуся.

А  дітки  на  гірку  –  Сергійко  й  Настюша.
До  білої  казки  відкриті  їх  душі.

07.12  –  08.12.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022

Небесний план

Сіро-багряне  зарево
Вмить  запалало  вогнем.
Складно  здійснити  задуми
В  колі  суцільних  проблем.

В  кожному  кроці  вагання…
Змінного  напрямку  рух.
Дуже  вразливі  питання.
Зір  необхідний  та  слух.

Складно  свій  шлях  прокладати.
Темрява,  вранці  –  туман.
В  вищих  Небесних  палатах
Мирний  складається  план.

Сіро-  багряне  зарево  
Все  ще  палає  вогнем.
Білі  з’являються  хмари…
Ніченька  зміниться  днем.

30.11.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022

Диво

Чудернацьке  біле  диво
Завітало  в  наш  куток.
Видно,  вдосталь  в  нього  сили
Розстелити  килимок.

Гарний,  сніжний  килим  щастя,
Заворожуючи  зір,
Переконує:  Все  класно!
Буде  добре!  Тільки  вір!

Посхилялися  дерева…
Неабияка  вага.
Протриматись  скільки  треба?
Скільки  Всесвіт  вимага?

Щось  не  так!  Змінились  плани.
Дощик  вносить  певний  штрих.
Не  зимовий  час,  ще  рано.
Змив  усе,  що  тільки  зміг.

Вітер  також  в  допомозі
З  листопадом  заодно.
Грудень  тільки-но  в  дорозі.
Щось  планує  вже  давно.

18.11.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022

Золотий килим

Килимом  жовто-зеленим
Тішиться  погляд  мій.
Стрічка  яскрава  буденна
Для  заохочення  мрій.

Вітер  спокійний…Не  чутно
Зайвих,  тривожних  хвиль.
Віра  з’явилась  в  майбутнє.
Далі  гуртується  тил.

Листя  в  палітрі  багряній.
Найголовніший  –  клен.
Зараз  його  панорама.
В  серці  пробуджує  щем.

05.11.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022

Рудоволосі

Сполохані  рудоволосі…  
Чи  зберегти  зуміють  коси?
На  фінішній  дорозі  жовтня
Пожовкли    якось  швидко  й  змовкли…

Від  ранку  та  й  до…  надвечір’я
Їх  врода  просто  неймовірна.
Бувають,  правда,  різні  стреси.
Погодні  діючі  процеси.

Руді,  сполохані  красуні…
Під  вітром  листячко  тріпоче.
У  мріях  тішаться  дівочих:
А  що,  як  болісне  відлуння

Гірких  тривог  полишить  душу.
Відверто  стверджувати  мушу:
Найголовніше  –  мирне  небо,
Під  ним  осикам  жити  треба.

А  ще  –  берізкам  і  тополі,
Що  вірять  у  щасливі  долі.
Лиш  дотик  чарівниці-феї…
Забудуться  гіркі  проблеми…

25.10.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022

Чому у них різне вбрання?

Чому  у  них  різне  вбрання?
Тополі  стоять  ще  зелені.
В  осики  пожовкле  гілля.
Багряні  листочки  у  клена.

Можливо,  у  кожного  з  них
Свій  статус  набутий  та  сили.
Хтось  успіхів  хоче  значних.
У  когось  –  поранені  крила.

Бо  кожний  їх  день  –  боротьба.
В  стихії  раптового  лиха.
Від  втрат  непомірних  –  журба.
Сьогодні  стоять  вони  тихо.

Жахливий  пройшов  ураган,
Численні  підкинувши  втрати.
Дерева  поліпшують  стан,
Щоб  вигляд  привабливий  мати.

16.10  –  17.10.2021
Написано  до  війни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022

Суцільне болото

Затягнуло  суцільне  болото…
Неможливо  оговтатись  вкрай.
Щоб  отримати  бажану  квоту.
Треба  скинути  прикрий  тягар.

Він  повис,  він  знесилює  плечі.
Не  дає  просуватись  вперед.
Провокує  наразі  до  втечі.
Запланований  стримує  злет.

Затягнуло  суцільне  болото…
Задощило…Калюжі  брудні.
Обери  для  спасіння  роботу,
Щоб  буденні  окрасити  дні.
                                                                                           
26.09.2022      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022

Чаю пакетик на двох…

Чаю  пакетик  на  двох…
Посмішка  вранці,  обійми.
На  перехресті  тривог
Та  у  чеканні  постійно.

Треба  щоденно  до  справ.
Їх  нескінченний  перелік.
Стіл  із  улюблених  страв
Кличе:  мерщій  до  вечері!

Тільки  напруженість  знов,
Бо  у  дорозі  коханий.
Хай  прокладає  любов
Стежку  до  рідного  краю.

Стежку  безпечну,  м’яку,                  
Променем  сонця  зігріту.
Без  перешкоди,  швидку,
Ту,  що  із  мирного  світу.

Чаю  пакетик  на  двох…
Звикли  ділити  щоразу.
В  колі  взаємних  турбот
Місця  немає  образі.
Сенс  їх  життя  –  тільки  рáзом.
***
На  доленосній  життєвій  арені
Труднощі  рáзом  долати  численні.
Щастя  на  двох  розділити,  проблеми,
Швидше  часи  пережити  буремні.

18.10.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022

На вихід

Іронічне

Валізу  з  речами!  Будь  ласка,  на  вихід!
Отримана  з  Неба  вказівка.
Швиденько  потрібно  збиратися,  тихо.
Невтішна  для  літа  мандрівка.

Хоча  календар  обґрунтовано,  вчасно
Нагадує:  треба  прощатись.
Пручається    серпень:  відхід  передчасний!
Як  складно  кермо  віддавати

До  вересня-брата  з  осінньої  ланки.
Уклінно  він  дякує  літу,
Бо  саме  від  нього  –  смачні  забаганки.
Дорослі  втішаються  й  діти.

Врожай  неабиякий:  яблука,  сливи.
На  жаль,  кавуни  не  Херсонські.
Знервована  осінь…  Обрушились  зливи.
Картинка  сумна  із  віконця.

Ображене  літо  повернеться  знову.
Терпіння  важливе  в  чеканні.
Дай  Боже,  живі  будуть  всі  та  здорові.
Здійсняться  найкращі  бажання.

15.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022

У гурті

Іронічно-сатиричне

Зібралися  нарешті  разом.
Шашлик,  пшоняна  каша,  сливи.
Обійми,  радощі  відразу.
Не  прогнозують  денні  зливи.
Розповідають,  що  хвилює.
Робота…Головне  ж  –  родини,
Бо  переважно  за  кордоном
Їх  сім’ї  в  ці  скрутні  години.

Чого  не  трапиться  у  гурті???!!!
Знайшлась  «на  язичок»  охоча.
Ще  чарка  –  й  рухи  всі  розкуті.
Стріляють  швидко  жваві  очі.
Змінити  б  напрямок  розмови,
Та  лиш  посилюється  безлад.
Наперчене,  міцніє  слово,
«Все  перемеле,  що  не  вмерло».

Подробиці  життя  знайомих…
Все  поспіхом  (язик  невпинний).
Не  п’яна,  каже,  несвідомо.
До  клоунади  дуже  схильна.
Вона  у  гурті  тамадою
Себе  вважає,  дослухайтесь!
Не  переймається  війною.
А  що,  як  висновок  завчасний?

Це  від  нудьги,  можливо,  захист?
Поспілкуватись  є  потреба.
Не  має  сенсу  ображатись.
В  хмаринах  білих  синє  небо…
До  гурту  й  осінь  завітала.
Холодним  вітерцем  тріпоче.
А  поряд  –  річка…  Прохолодно…
Купання  в  мріях  лиш  дівочих…

29.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022

Осіння напруга

Не  хочуть  складатися  плани,
Не  можуть  –  чекання  тривожне.
Підвладні  воєнному  стану.
Стосунки  нестерпні  з  «братами»,
Бо  стали  вони  ворогами.
В  душі  неймовірно  порожньо.

Весна  промайнула  та  літо.
Осіння  зростаюча  туга.
Зелені  на  кущиках    віти.
Грайливо  всміхаються  квіти.
Про  школу  лиш  згадують  діти.
Постійна  сиренна  напруга…

Можливі  ракетні  атаки
Щоночі,  щоранку,  щоднини
Вливають  отруту  по  краплі.
Болюче  сприймаються  втрати.
Знов  плями  червоні  на  мапі…
Що  ж  доля  така  України?

Себе  захищати  повинна.

14.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022

Раптова зустріч

Зустріч,  обійми…Парфуми
Жінці  другій  дарував.
Раптом  згадалось  минуле.
Як  подолати  цей  стан?

Зараз  обставини  інші.
Час  –  все,  що  треба,  змінив.
Погляд  у  нього  теплішав.
Пристрасний  магії  вплив.

Вперше  наразі  пізнала
Силу  його  почуттів.
Ні!  Не  акторська  вистава!
Дотик  приборкує  гнів.

Сонцем  розтоплена  крига.
Швидкісний  мчиться  потік.
Після  морозу  –  відлига.
Як  же  закінчиться  рік?

Доля  всміхнулася  знову
На  пересічних  полях.
Зустріч  послала  раптову.                                                                                                        
Зоряний  стелеться  шлях...

20.09.2022          8.40  –  15.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022

Осінній дощ

Слізьми  умивається  осінь,
Відколи  взялась  до  справ.
Не  може  отямитись  досі,
Бо  вперше  військовий  стан

Відчула    разóм  з  регіоном,
В  якому  хоча  і  тил,
Та  часто  літають  ракети.
Від  вибухів,  згарищ  –  пил.

В  повітрі  кружляє  тривога.
Пожовкнути  лист  не  встиг.
Чи  встигне  звернутись  до  Бога?
Чи  буде  почутий  крик?

Дерева,  галявини,  трави
Умиті  рясним  дощем.
Про  щось  вони,  певне,  знають:
Навіяли  в  душу  щем.

Наближені  чуємо  кроки…
В  контрнаступі  успіх  є.
До  мирної  ближче  спільноти…
А  дощ…  біль  людську  зіллє…

17.09.2022    15.45  –  16.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022

Втікало без візи

Іронічне

Оговтатись  складно  було  цього  року,
Бо  якось  раптово  змінилась  погода.
Серпнева,  на  жаль,  обірвалася  ода.
Гарячі,  останні,  зникаючі  кроки…

Віддалене  натиском  вітряних  шквалів,
«Ображене  літо,  не  склавши  валізи,
Сльозу  проковтнувши,  втікало  без  візи»,
Чому  й  опинилося  вмить  на  вокзалі.

Такі  повсякденні,  життєві  сюрпризи.
Захмарило  небо,  дощитиме…  Зливи
Завчасні  несуть  депресивні  мотиви,
Які…  в  свою  чергу,  штовхають  до  кризи.

Позбавитись  треба  надмірного  смутку.
Відновлені  сили  повернуться  в  тіло.
А  смуга  у  зебри  змінилась:  вже  біла…
Збережені  будуть  колишні  здобутки.

***
…Тож  з  осінню  якось  владнаємо  рáзом.
Забудемо  прикрі,  зимові  образи.
А  далі  весна  та  усміхнене  літо
Нам  привід  дадуть  переможно  радіти.

14.09.2022    10.00  –  12.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022

Загострені кути

В  складному  сьогоденні  загострені  кути.
Стежиночку  добробуту  так  хочеться  знайти.
Якщо  грошéй  багато,  м’якенько  стелять  шлях.
А  бідним,  як  ведеться,  у  ніженьку  –  реп’ях.

Та  правда,  є  рішучі,  стійкі  й  посеред  них.
Немов  хамелеони,  потрібно  –  вмить  притих.
Як  треба  –  засміється,  а  ні  –  сльозу  проллє.
Тернистими  шляхами,  у  кожного  своє.

Свої  бажання  стримуй  в  загострених  кутах.
Принаймні  став  на  гальма,  нехай  не  «зносять  дах».
В  складному  сьогоденні  ти  зрозумій  одне:
Життя  короткочасне,  цінуй,  бо  промайне.

07.09.2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022

Трикутник

Іронічно-сатиричне

В  сімейному  «трикутнику»,
Як  завжди,  безліч  справ.
Не  думають,  що  скрутненько,  
Смачних  поїсти  б  страв.
Та  «королеві»  байдуже,
Розпочинає  гру.
Бажання  в  неї  райдужні!
Пройдеться  по  двору…
Негайно  треба  кожному
Перелік  дати  справ.
Робити  це  обожнює!
Вони  ж  не  ловлять  гав.
«Бджолиний  рій»  на  дворищі.
Роботи  до  зорі.
У  королеви  ж  –  сховище.
Поспить  о  цій  порі.
Такий  собі  «трикутничок»:
Царівна  й  двійко  слуг.
Водичку  каламутненьку
Поп’ють  з  коханих  рук.
Зберуться  знову  ввечері.
Дружина  є  в  Сашка.
Міцніше  щось  до  печива,
То  дружба  в  них  така.
Чудна  якась  історія.
Петро  –  їй  чоловік.
Все  супер  у  Вікторії!
Ніхто  ще  з  них  не  втік.

03.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022

Не лий отруту

Не  все  наразі  зрозуміло.
Сумнівний  безлад  почуттів
Породжує  нестримність  слів.
Не  протидіяв  їм  і  вітер.

А  навпаки  –  розніс  повсюди:
Через  галявини,  поля…
Вже  вкотре  втомлена  земля,
Бо  грішні  ці  створіння  –  люди.

Властива  їм  нікчемна  заздрість.
З  накручених  вона  думок,
Що  плинуть  у  гіркий  струмок,
Каскад  емоцій,  аж  занадто.

Струмок  шукає  шлях  до  річки…
Не  лий  отруту  до  водички.

29.07.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022

Золота клітка

Вона  у  клітці  золотій.
Потрапила  туди  із  сином.
Сама  обрала  шлях  до  змін.
За  згодою  усіх  сторін
Красиво  жити  захотіла.

Розкішний  дім,  паркет,  камін.
Та  й  на  подвір’ї  –  дивовижно!
Очам  не  вірила  своїм.
Дитятко  бавилося,  втім…
Майнуло  так  вже  кілька  тижнів.

…Та  ось  з’явився  головний,
Реальний  дарувальник  замку.
Володар  наче,  властелин.
У  світі  він  такий  один.
Тож  ранок  зіпсував  спочатку.

Взяв  під  контроль,  не  знає  меж,
Принижуючи  бідну  пташку.
Обмежена  вона  тепер.
За  розкладом  проходить  день.
Незвично  підкорятись,  тяжко.

Лічити  стала  день  за  днем:
Коли  від’їде  остогидлий???
Немає  більше  спільних  тем,
Душа  її  пече  вогнем.
Кінця  та  краю  геть  не  видно!

Чи  треба  вибиратись  з  клітки?
Що  скажуть  подруги  й  сусідки???

13.07.2022    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022

Солодкий пряник

  Вільний  авторський  переклад
               з  російської

Голодні  очі  у  дитини
Блукають  в  пошуку  завжди.
Вона  принишкла  на  хвилину.
Дорослі  кажуть  їй:  «Зажди!»

Невже  це  мама  просить  брата,
У  борг  їй  дати  грошенят???
Та  ні,  чекатимуть  зарплату!
Зосталось  днів,  приблизно  –  п’ять.

А  поряд  тут,  на  підвіконні,
Два  пряника  лежать  собі.
Надію  має  невгамовну,
Що  дядя  скаже:  Це  –  тобі!

Уявний  аромат  ванілі
Підняв  наразі  апетит.
Зібрати  треба  трішки    сили,
Щоб  швидше  потяг  цей  згасить.

…Ось  підросте,  поможе  мамі,
Працюючи  без  вихідних.
Коли  вже  знань  побільше  стане,
Відкриє  справу  так,  як  слід.

Спочатку  –  власний  цех,  майстерня,
Щоб  шити  сукні  та  пальто.
Щоб  мрію  втілити  в  реальність,
Не  перешкодить  їй  ніхто.

***
…Немало  літ  пройшло  з  тих  пір.
В  свій  успіх  вірилося  їй.
Всього  в  житті  було  сповна,
Не  уявляла,  що  війна…

Гірким  смакóм  наповнить  день.
Вона,  як  всі,  тепер  –  мішень
Для  злісних  путінських  атак.
В  ракетному  вогні  горять:

Центр  торгівельний  та  заводи.
Постійно  в  молитвáх  до  Бога:
Коли  безпечним  стане  небо?
Сирен  боятися  не  треба…

…Солодкий  пряник  довгожданий
До  перемоги  буде  званий…        
             
03.07.  2022      

 
               Сладкий  пряник

Голодные  глаза  девчонки
В  привычном  поиске  горят.
Её  оттиснули  в  сторонку,
А  сами  что-то  говорят.

Быть  может,  мама  просит  брата,
Чтоб  одолжил  чуть-чуть  деньжат.
Да,  где  там?  Будут  ждать  зарплату.  
Такой  в  семье  у  них  уклад.

…На  подоконнике,  что  рядом,
Два  пряника  лежат  в  пыли.
Как  видно,  никому  не  надо.
Вдруг  дядя  скажет:  «Забери!»

Представив  аромат  ванили,
Забегал  у  малышки  взгляд.
Нашла  в  себе  немного  силы,
С  желаньем  этим  совладать.

…Вот  подрастёт,  поможет  маме,
Работать  будет  за  двоих.
Приобретёт  побольше  знаний,
Чтоб  дело  нужное  открыть.

Пусть  это  будет  мастерская,
Где  шьются  платья  и  пальто!
Заветная  мечта  такая,
Не  украдёт  её  никто!

***
….С  тех  пор  прошло  немало  лет…
Тогда  поверила  в  успех.
Всего  судьба  дала  сполна.
Не  ожидала…  что  война…

Наполнит  горьким  вкусом  день.
Она,  как  все,  теперь  –  мишень
Для  страшных  путинских  ракет.
Несут  они  так  много  бед.

…Торговый  центр  в  огне,  заводы.
В  молитве  постоянной  к  Богу:
Когда  обезопасим  небо?
Уйдут  неслыханные  беды…

А  сладкий  пряник  долгожданный  –
К  победному  столу  желанный.

29.06.2022






   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022

То, что слышу

«Каждый  пишет,  как  он  слышит,
Каждый  слышит,  как  он  дышит,
Как  он  дышит,  так  и  пишет,
Не  стараясь  угодить.
Так  природа  захотела,
Почему  –  не  наше  дело,
Для  чего  –  не  нам  судить».
Булат  Окуджава




Пишу  лишь  то,  что  слышу.
Сомнений  череда.
Порой  «срывает  крышу!»
Неужто,  вновь  беда?

Кому  же  это  нужно?
В  жестокий  мир  вносить…
Очередную  стужу
По  жгучей  капле  лить?

Есть  мир  и  наизнанку,
Что  не  приемлем  нам.
Но  невозможно  «танком»
Весь  переехать  хлам.

Мы  разные…  и  в  этом
Вселенной  есть  секрет.
Взрослея  даже  дети,
Так  долго  ждут  ответ.

На  все  вопросы  сразу
Ответить  нелегко.
Чем  бутерброд  намазать?
И  все  ли  так  легко?

Но  общества  разделы
Перешагнули  грань.
Что  бедному  здесь  делать?
Затравленная  лань.

Руководит  сильнейший.
В  руках  –  крутая  власть.
В  откатах  беспредельных
Большая  власти  часть.

И  внешний  враг  не  дремлет.
Свою  ведет  игру.
С  войной  –  дорога  в  дебри!
Так  думаю,  не  вру.

Пишу  лишь  то,  что  слышу,
Пытаясь  обобщить.
Вот  стать  бы  серой  мышью,
Найти  гнилую  нить…

В  карманах  сделать  дыры
У  всех  крутых  барыг.
О,  как  вы  опостыли,
У  собственных  корыт,
На  дне  своих  ничтожных,
Пиаристых  интриг.

Пишу  лишь  то,  что  слышу,
Что  болью  сердце  жжет.
Есть  лучик  все  же  веры:
Достаток,  мир  придет.

Когда-то,  может,  люди
Сумеют  встать  с  колен.
Сейчас,  лишь  только  чудо
Способно  сбросить  тень.
                 ***
...Чтоб  выбор  сделать  верно,
Порой  один  лишь  штрих
Рассеет  все  сомненья.
Услышь  в  душе  прозрение!
По  Божьему  велению
Мне  продиктован  стих…

19.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2022

Не нарушай чужой мечты!

И  солнце  спряталось,  и  тучи.
На  небе  серая  канва.
Февраль,  похоже,  всем  наскучил.
И  связанная  с  ним  молва.

Молва,  что  может  очень  резко
В  который  раз  весну  позлить.
По  дням  он  мал,  отсюда  –  дерзость?!
Еще  по-властвовать  бы  миг!

Не  избежать  противоборства!
И  если  кто-то  не  строптив,
Противник  наделен  упорством,
Пошлет  сторицей  негатив.

Противоборствуя,  взрослеем.
Но  с  каждым  годом  –  суть  одна.
Соприкасаясь  с  беспределом,
Рождается  порой  война.

Война  в  мышлении,  поступках
Дойдет  до  огненной  черты…
Остановись  же  на  минутку!
Не  нарушай  чужой  мечты.
Готов    Я  к  этому!  А  Ты?

06.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2022

Обнадійливий подих весни

Переповнені  світлом  вікна.
Несподівано  ранок  настав.
Колообіг  весняний  вітру
Вже  керує,  без  жодних  підстав.

Їй  (Весні)  треба  все  до  лáду,
Бо  стосунки  із  Лютим  складні.
До  зимового  входить  складу,
Залишилися  лічені  дні…

Цього  року  ослаб,  сердешний.
Сил  немає  –  складний  регіон.
А  можливо,  занадто  чесний.
Жінці  дав  перетнути  кордон.

Бо  всміхалась  вона  привітно.
Відчував  її  лагідний  стан,
Обнадійливий  подих,  рідний.  
У  обіймах  знесилився  пан.

То  ж  нехай  вже  Весна  крокує.
Наступає  жаданий  підйом.
Кепські  справи…  не  провокує.
Негаразди  поглинуться  сном.

Відійдýть    у  страшну  безодню.
Звідти  просто  немає  доріг.
Хай  веде  нас  рука  Господня:
Припиняє  війну  сьогодні.
З  нею  разом  загине  й  КОВІД.

13.02.2022      6.45  –  7.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022

В очікуванні лютневої дози

У  сквері  міському,  як  глянеш  навколо,
Галявини  ковдрою  вкриті.
Створилися  білі  фігурні  простори.
Десь  там  зачекалися  квіти.

Під  сонячним  променем,  натиском  зморені,
З-під  снігу  поринуть  вóди.
А  далі  струмочком  –  в  стрімкі  коридори,
Відкривши  весняну  вроду.

В  зеленій  травичці,  осяяні  личка.
Ромашки  барвисті,  грайливі.
Щоб  втілити  мрію,  хоча  б  невеличку,
Наразі  покличемо  диво!

Ось  так  поступово  набридлива  втома
Зникає.  Прогулянка  –  супер!
Та  враження  є,  що  зимові  кордони
Дбайливо  опікує  лютий.

Лютнева  загроза  в  єднанні  з  морозом
Існує…  Та  тільки  принишкла.
Вже  вкотре  вона  відпрацьовує  позу:
«Іще  «на  горішки»  отримайте  дозу!
Сніжку  вам  підсиплю  трішки!»

01.02.2022
Свідоцтво  про  публікацію:  izba-2022-3251040

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022

Творча основа

У  творчому  світі,  на  жаль,  все  непросто.
Актори,  актриси,  мистецтво  балету.
Одні  –  прагнуть  надто  високого  злету.
А  іншим  –  достатньо  маленького  росту.
Часом  дуже  складно  буває  й  поету.

…Так  сталося  що…на  одному  порталі
Поета,  вже  досить  відомого,  знали,
Читали  захоплено,  творчість  сприймали.
Та  якось  з’явились  обличчя  пихаті.
(Своє  лиш  хотілося,  певне,  плекати)

Риторика  зверхня,  що  вірші    невдалі.
До  патрі…отичних  вони    не  дотичні.
Залучені  в  справі  бридкій  підопічні.
Підтверджують,  в  критиків  дії  логічні.
«Усе  перемелене,  геть,  що  не  вмерло!»
В  словесному  бруді  накручені  жерли.

…Поет  вже  втомився,  йому  не  комфортно.
Пішов  із  порталу  вже  безповоротно.
Звертаюсь  від  імені  всіх  небайдужих
До  тих,  що  охочі  створити  калюжі.
У  власній  багнюці  залишитесь  далі!
То  ж  краще  вже  тисніть  на  творчі  педалі!

Калюжі,  педалі,  руйнуюче  слово…
Руйнуюча  сила,  руйнуюча  зброя.
Дурних  помилок  не  повторюйте  знову!
Добро,  справедливість  –  міцна  побудова.
Для  справжнього  автора  –  творча  основа.

03.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022

Здравый смысл

По  мотивам  воспоминаний  
очевидца  военных  событий.

Приближающийся  гул
Все  отчетливее  слышен.
Он  в  который  раз  вздохнул,
Вспоминая  вылет  пуль,
В  учащенном  пульсе  дышит.

Страх  войны,  бомбёжек  шквал
По  пятам  сопровождают.
Повышается  накал.
Возбужденным,  нервным  стал
В  ежедневном  ожиданье.

Взрывы,  минные  поля.
Линии  разграниченья…
Из-под  ног  плывет  земля.
У  черты  и  ты,  и  я.
Говорят,  идут  ученья…

Приближающийся  гул
Возрастает  поминутно.
А  в  ушах  накоплен  шум.
Все  растет  военный  бум.
Правда  в  этом  или  врут  нам?
Что  в  воде  увидишь  мутной?

…Чистота  голубизны
Будет  пусть  в  воде  и  в  небе!
Здравый  смысл  вершит  победу…
Не  нарушит  тишины.
Не  допустит  он  войны.
Прочь  уйдут  невзгоды,  беды,
Чтобы  не  осталось  следа…

31.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939029
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022

Больная аксиома

Как-то  пришлось  говорить  о  врачах.
Хочется,  глядя  на  многих,  кричать
От  безысходности,  гнева  и  боли!
Жертвами  стали  и  мы,  поневоле

Их  безразличия,  грубости,  хамства.
Слово  врача  было  лучшим  лекарством!
Луч  угасает…Больной  в  тупике.
Может  погибнуть  в  холодной  реке.

Вынужден  слушать:  как  трудно  врачу!
Что  тут  ответить  ему:  Заплачу???!!!
Противоборство,  ненужные  речи
Грузом  больному  ложатся  на  плечи.

«Не  обижается  врач  на  больного»  -
Стала  известной  давно  аксиома.
Что-то  не  так…  Врач  обиженный  снова.
Значит,  больная  уже  аксиома.

Нет  вызовов!  И  не  ходят  к  больному.
"Температура?  Сидите  вы...  дома!
На  телефоне  –  не  лучший  ли  случай?
А  говорите,  что  вы  невезучи!"

Тесты,  прививки,  призывы,  гоненья…
Врач  и  больной…  Есть  у  каждого  мненье.
Слушая,  вы  приближайтесь  друг  к  другу!
Важно  здоровье  для  всех!  Мы  же  –  люди!

«Узкие»  часто  свое  недовольство
На  пациента  извергнут  так  просто!
Меньше  им  платят!  К  «семейникам»  зависть.
В  адрес  последних  злобý  посылают.

…Но,  слава  Богу,  не  все  безнадёжно.
Есть  настоящие  медики  тоже.
Честь  и  хвала  бескорыстным  и  честным!
Низкий  поклон!  Надлежащее  место

Тем,  кто  на  страже  здоровья  достойно
Долг  выполняют  без  всяких  условий.
Врач  –  эталон  доброты  и  гарантий.
Важен  еще  человеческий  фактор.

Важно,  когда  им  довериться  можно.
Ум,  аналитика  снимет  тревожность.
Кстати,  к  тому  же  и  доброе  слово  -
Ценный    бальзам  у  постели  больного.

…Много  болезней,  реформ,  протоколов…
«Не  навреди!»  -  для  врача  аксиома.

20.01.2022
Свидетельство  о  публикации:  izba-2022-3245460

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938707
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022

Белым бело, но скоро – дождь

Белым  бело!  В  восторге  дети.
В  который  раз  зима  опять
В  холодном  почерке  сюжета
Спешит  потери  наверстать.

А  нам  согреться  бы,  надеясь
На  возвращение  тепла.
Найти,  пытаясь  панацею
От  накопившегося  зла?

Зло  зарождаясь,  зреет  быстро.
Его  подхватывают  СМИ.
В  их  кривотолках  мало  смысла:
Пиаром  собственным  полны.

Не  лучшее,  пожалуй,  время.
КОВИДНЫЙ  нарастает  бум.
Войны  не  исчезает  бремя.
Подмена  ценностей  и  шум:

В  ушах  накоплен,  не  уходит.
Несёт  тревогу  и  раздор.
Средь  разъярённого  народа
Не  тот,  похоже,  разговор.

Не  тот  язык,  гонимый,  вера…
Непонимание  сторон.
Разъединение,  потери.
Не  слышим,  слушая…  Заслон…

Белым  бело…Покрыты  пятна,
Где  в  лужах  накопилась  ложь.
Друг  другу  станем  ли  понятны,
Объединяясь  вместе,  братья???!!!

В  делах  лишь  добрых  зреет  мощь.
…Пусть  зло  умчит  весенний  дождь…

25.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938352
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022

Размышления ЗИМЫ

Остатки  снега  исчезали
Под    обезумевшим  дождем!
Смывалась  белизна  слезами.
Сплошным  текли  они  ручьем.

Зима  не  так  давно  гордилась,
В  морозном  царствуя  плену.
Наращивала  хватку,  силу,
Ведя  игру,  да  не  одну.

Что  тут  поделать?  Развернула
Она  свой  дерзкий  норов,  прыть.
Под  пледом  снежную  фигуру
Пыталась  долго  сохранить.

Не  знала  –  ждет  ее  расплата!
Исчезнет  красота  совсем.
«Дождь  виноват!  Всегда  некстати!»-
Кивала  ей  в  поддержку  Ель.

Зиме  так  нервничать  негоже:
«Не  все  потеряно,  поверь!
Власть  возродится  в  снежном  ложе.
Поможет  кто-то  из  друзей».

Январь,  февраль  –  родные  братья.
Мороз  и  Снег  –  семейный  круг.
И  Ветер  не  лишен  азарта.
Удачно  разыграют  карту.
Зима  для  них  –  любимый  друг!

Сумеют  власть  ее  продлить.
Не  будет  больше  слезы  лить.

14.01.2022

©  Copyright:  Виктория  75,  2022
Свидетельство  о  публикации  №122011507285  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937077
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2022

Різдвяна усміхнена мить

В  повітрі  танцюють,  кружляють  сніжинки.
Рухома,  в  мереживі  біла  вуаль.
Зникають  поволі  останні  стежинки.
Зростає  чимдуж  завірюха,  на  жаль.

А  вітер  тріпоче,  дерева  в  поклоні.
Оголені  віти  схиляються  вниз.
Неначе  розкриті  зненацька  долоні.
Такий  черговий  був  Небесний  сюрприз.

…Різдво  наближається:  вітер  вщухає.
Для  першої  зірки  відкритий  вже  шлях.
Вечерю  до  рідних  нести  поспішає
Дівчатко  із  вогником  щирим  в  очах.

«Ми  з  мамою  вранці  пекли  пиріжечки!
Скуштуй  їх,  будь  ласка,  бо  дуже  смачні.
А  ось  подарунок:  корисний,  доречний.
Рожеву  хустинку  вдягнеш    навесні!»

І  враз  потеплішало,  радість  на  серці.
Чудова  Різдвяна  усміхнена  мить!
Відкриймо  ж  до  світу  чарівного  дверці!
Нехай  же  ніколи  душа  не  болить.
Іскринка    добра  не  згасає,  горить!

06.01.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022

Свої у Тигра ігри

Надії  не  справдились  навіть  у  грудні.
Війна  на  Донбасі  та  Кримська  сторінка.
Керманичів  зовсім  чудна  поведінка.
Шкода,  не  шкода  –  рік  пішов  у  минуле…

Сьогодні  зосталися  злидні  й  тарифи.
Робота  солідної  прагне  оплати,
Щоб  з  гідністю  люди  могли  працювати
На  користь  державі  та  маючи  втіху.

Життя  надсилає  нові  перепони.
А  хочеться  злагоди,  миру  в  оселі,
Обличчя  усміхнені,  очі  веселі.
Позбутись  тривоги,  долати  кордони.

Не  знати  страхіть,  що  бувають  від  зброї,
Ковідної  пошесті,  хибної  думки,
Що  треба  чекати    завжди  порятунку
Від  когось,  від  чогось,  від    долі  лихої.

Надія  маленька  сховалась  у  Тигра.
Володар,  господар  у  році  Новому.
Реально  розплутає  цю  аксіому.
Бо  вміє  вести  несподівані  ігри.

А  мужності  й  сили  у  нього  достатньо.
То  ж  включимо  розум  в  підтримку!  Чи  здатні?

03.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022

2022 год

Новый    ДВЕ  ТЫСЯЧИ  ДВАДЦАТЬ  ВТОРОЙ
Скоро  приблизится  к  нашей  границе.
Снежной  идет  вместе  с  ТИГРОМ  тропой.
С  годом  прошедшим  желает  проститься.

Год  ДВАДЦАТЬ  ПЕРВЫЙ  проводим  и  мы.
Вспомним  былые  события,  вехи.
В  белом  плену  настоящей  зимы  
Вдруг  оказались  и  рады  успеху.

Будем  хранить  свой  семейный  очаг.
Пусть  не  угаснет  зажженное  пламя.
Если  же  что-то  немножко  не  так,
То  огорчаться,  нисколько  не  станем.

Веру  и  дружбу  хранить,  и  любовь,
В  этом  поможет,  конечно,  ТИГРЁНОК!
Милый,  отважный  красавчик,  герой.
Собственных  не  пожалеет  силенок.

Так  что,  смелее  идем  в  Новый  год!
Новые  мысли  и  книги,  и  песни.
Новый  готовит  судьба  поворот.
Мир  долгожданный  пришлет  Поднебесье.

Мир  заслужили  давно  и  по  праву.
Хочется  жить  без  тоски  и  печали…

31.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935832
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2022

Снежный веер

Сосна  и  ель  уже  в  снегу,
Их  ветви  погрузились  в  иней.
Тропинкой  узенькой  бегу.
Судьба  вдогонку,  снова  мимо.

За  ней  не  угонюсь  никак.
Поманит,  исчезая  в  дымке…
Не  распознал  Всевышний  знак.
Увлекся  призрачной  картинкой,

Что  появилась  на  пути.
Ведь  думал:  делаю,  как  нужно.
А  нужно  бы  –  вперед  идти,
Не  глядя  на  большие  лужи.

Сегодня  их  упрятал  снег.
Белым-бело…  Есть  радость  в  этом.
Событий  прошлых  скроет  след…
Растает,  не  дождавшись  лета.

Продержится  ли  долго  лед?
Нет  постоянства  в  нашем  мире.
Как  не  крути,  судьба  ведет.
Но  что-то  приумолкла  ныне.

В  соседнем  улеглась  саду
Под  белоснежным  толстым  пледом.
«Мы  в  Новом  встретимся  году»,-
Сказала:  «Больше  не  уедешь!»

…На  этот  раз  доверюсь  ей.
Останусь  дома,  будь,  что  будет!
Я  в  Новый  год  иду  смелей!
Напутствий  добрых  не  забуду.
***
Как  в  сказке,  появилась  фея.
В  руках  держала  снежный  веер…

23.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935321
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2021

Дорога под названием «Потом»

Дорога  под  названием  «Потом»
Усталость  порождает  часто,  безразличье.
С  годами  угасающий  костер
Несбыточных  желаний  в  суете  привычной.

Теория  вся  сводится  к  тому:
Сегодня  подождет,  оставим  все  на  завтра.
Не  заслужили!  Вывод  посему:
Потом  пусть  будет  торт  и  музыка,  и  платье.

Вот  так  всегда:  сегодня  –  это  труд.
А  что  приятное  –  останется  на  завтра.
А  завтра  –  обстоятельств  новый  круг.
Умчалось  время…  Понимаем:  безвозвратно…

Дорога  под  названием  «Потом»…
Песчаные  строения,  в  делах  разруха.
Уже  невмоготу,  непрочный  трон
Не  удержать!  Слабеют  понемногу  руки.

Дорога  под  названием  «Потом»  
Такая  длинная!  Преграды,  отговорки.
Накопленный  невыносимый  ком,
Что  поглотил  и  радость,  и  любовь.
Закрыта  плотно  даже  перед  счастьем  шторка.

Дорога  под  названием  «Потом»…
Окольными  путями,  найденное  русло.
Наступит  судьбоносный  перелом.
Откроется  условностей  заслон.
Сегодня  и  сейчас  –  пора  дать  волю  чувствам!

10.11.2020
Редакция  25.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935120
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2021

Эпоха Хюрем

Родным  стал  ей  домом  дворец  Сулеймана.
Рабыня,  испившая  горечь  сполна.
В  жестокой  борьбе  не  сдалась  Роксолана!
Под  солнцем  нашла  себе  место  она.

Интриги  коварные,  слезы,  тревоги.
Порой  ненавидела  так,  как  могла.
Просила  спасения  только  у  Бога.
Утрата  семьи  болью  сердце  сожгла.

Судьба  ей  послала  любовные  сети.
Тогда  лишь,  слабея,  протест  утихал.
Султан  покорил  ее  сердце  навеки.
В  бездонной  любви  растворилась  печаль.

Дорогой  тернистой,  минуя  преграды,
Законной  женой  стала  всем  вопреки.
Султан  Сулейман  –  нет  важнее  награды.
Старания  рядом  с  ним  быть  –  велики.

А  часики  тикают…  Дети,  проблемы…
Вот  время  пришло,  чтоб  спасать  сыновей.
О,  как  избежать  столь  трагической  темы!
К  престолу  приблизиться,  прячась  от  стрел.

Потери  родных  –  неизбежное  горе!
Здоровье  по  капле  уносит  беда.
Страстей  многоликих  штормящее  море
Уносит  Хюрем  в  мир  иной  навсегда…

***
…Эпоха  ушла…Есть  Стамбул  и  мечети.
Походы  и  войны  остались  в  сюжетах.
Запятнана  кровью  история  эта…
А  мир  –  лишь  мечта  для  людей  на  планете…

13.12.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121121808966  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934286
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2021

Мяу, мяу

Изменился  ход  событий.
В  доме  он  опять  один.
Сам  артист,  и  сам  же  зритель.
Сам  хозяин,  властелин.

Только  корма  меньше  стало.
И  тарелочка  пуста.
Громче,  громче!  Мяу,  мяу!
Крутится  вокруг  хвоста.

Обошел  не  раз  квартиру.
В  каждой  комнате  темно.
Как  могли  его  покинуть?
Он  же  любит  их  давно.

Где  же  все:  Сережка,  Настя?
Нелли  также  след  простыл.
По  крупицам  тает  счастье.
Ведь  семья  –  надежный  тыл!

02.08.2020
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121121508026  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933985
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2021

Надоедливая муха

Надоедливая  муха
Залетела  как-то  в  дом.
Шепчет  гадости  на  ухо,
Повышая  даже  тон.

В  каждый  уголок  заглянет
И  жужжит  наперебой.
Гостья  прибыла  незвано.
Сон  нарушила,  покой.

Улетучились  все  мысли,
Чувства  тёплые,  любовь.
Нет  ни  радости,  ни  смысла,
Негативный  лексикон.

Как  вражину  обезвредить,
Не  марая  долго  рук?
Чтобы  праздновать  победу,
Разрубить  придется  сук,

На  котором  ей  удобно
Верховодить  и  язвить!
Не  обманешь  больше,  поздно!
Оторву  гнилую  нить!

Убирайся  прочь,  невежда!
Улетай  через  окно!
Слава  Богу,  есть  надежда:
Поменяться  все  должно.

Наконец-то  мнимой  мухе
Обозначена  мораль.
В  этой  басне  есть  наука:
В  душу  муху  не  пускай!
Сам  собою  управляй!

26.07.2020      7.10-8.00
Редактировано  12.12.2021

©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121121208436  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933690
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2021

Життєвий диктант

Інколи  треба  рубати  з  плеча
Для  остаточного  рішення!
Безліч  сумнівних  питань,  вистача.
Душу  б  вразливу  втішити.

Час  може  якось  змінити  думки.
Внéсти  нові  корективи.
Інша  картина…  Усе  навпаки
Після  раптової  зливи.

Злива  завісу  змиває  та  бруд,
Швидко  створивши  калюжі.
Вкотре  брехнею  ошуканий  люд,
Гідність  йому  не  байдужа.

Вчора,  сьогодні…життєвий  диктант.
Над  помилками  зморені.
Праця  щоденна  виснажує  стан.
Складно  ладнати  з  долею.

Доля  дорогу  прямує  –  вперед!
Інша  історія,  інший  сюжет…

29.11.2021

       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021

Шелкун

В  который  раз  не  устоял!
Сражен  нагрянувшим  морозом.
Удвоенной,  пожалуй,  дозой
Слетела  зелень  наповал.
Беспомощным,  ненужным  стал.

Без  листьев,  оголенный  ствол.
Боец,  не  пожелтевший,  в  трансе.
Не  красовался  он  багрянцем.
Вакцину  получил,  укол?!
Неузнаваемый  с  тех  пор.

В  дрожащих  ветках  страх,  испуг.
Согнулись  в  серости  тумана.
Совсем  беспомощными  стали.
И  ветер,  что  сказать  –  не  друг.
Сомкнулись  мысли  в  узкий  круг.

***
Шелкун  подумал:  снег  да  иней
Нагрянут  скоро,  только  жди.
Красивым  хочет  быть,  любимым.
Пока  лишь  серые  дожди…

16.11.2021

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2021

Плетіння долі

Шляхи  тернисті,  незбагненні…
Перетинають  їх  стежки.
В  обставини  ведуть  злиденні,
Які  тривають  вже  рокú.

Ось  так  мандрують  бур’янами.
Із  лісу  вийшли,  далі  –  степ.
Він  –  у  знервованому  стані.
Вона  веде  його  вперед.

Невже  колись  забракне  світла?
А  кроки  в  темряві  тяжкі.
Та  й  сонця  посмішка  привітна
В  хмаринах  згублена  поки.

Процес  тривалий  та  повчальний.
Його  не  зрозуміти  враз.
Коли  ж  нарешті  буде  схвальний,
Наступить  доленосний  час?

Плетінню  долі  не  завадить
Нічого,  навіть  вороги.
Спокусу,  безнадію,  зраду
Перемогти  вони  змогли.

09.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021

Гроздь рябины

В  голых  ветвях  гроздь  рябины
Вспыхнет  ярким  взрывом  чувств!
А  осенняя  кручина
Вызывает  снова  грусть.

Зыбкость  в  мыслях,  перепады.
В  настроении  –  хандра.
Прочность  рушится  фасада.
Снова  голая  стена.

Недомолвки,  пересуды…
Для  тревоги  явный  рост.
Неуверенные  люди
Разрушают  хрупкий  мост.

Отчуждение,  досада.
Резкий  зимний  холодок.
Солнцу,  кстати,  были  б  рады!
Чтоб  согреться,  хоть  чуток.

Полыхает  гроздь  рябины…
Дар  для  любящих  сердец.
Сомневаться  нет  причины.
Позитиву  место  есть.
Всё  решим  сейчас  и  здесь.

08.11.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121111006691  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2021

Змінні процеси

До  кошику  збирає  речі.
З  часом  повернеться  навспак*.
Натруджені  звільняє  плечі.
Скінчився  вже  його  контракт.

Відзвітував  колишній  місяць.
Що  тільки  міг,  переробив.
Наступнику  залишив  втіху,
потрібний  виявити  вплив.

Завершить  дії  з  падолистом.
Хоча  розважливо,  не  враз.
Достатньо  в  листопаду  хисту.
Не  буде  марнувати  час.

А  поки  що  ліси  та  сквери
Палають  залишками  барв.
Неначе  пензлем  на  папері
Палітра  від  вогненних  фарб.

Вона  зникає  якось  раптом.
Холодні  ранки,  дощ,  мороз…
А  згодом  зиму  зустрічати.
Невтішний  слухати  прогноз.

Завжди  є  кращі  сподівання.
Ось  літо  бабине  аж  ген!
Вже  зранку  сонячним  вітанням
Прийдешній  знов  потішить  день.

Нехай  наснага  буде  й  сила
У  вирішенні  всіх  проблем.
Наповнить  душу  позитивом
У  висвітленні  гарних  тем.

***
Віддалені  у  жовтня  кроки...
В  останнє  гляне  пильним  оком,
Та  й  вирушає  у  дорогу.
Для  листопада  знов  нагода.
Процеси  змінні  у  природі...

01.11.2021

*  Навспак  -  назад,  у  зворотньому  напрямку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021

Ветреный нрав

В  сизом  утреннем  тумане
В  сладкой  неге  дремлет  сад.
Что  в  затишье  назревает?
Спад,  а  может,  листопад?!

Это  лишь  предположенье.
Ветер  весточку  принёс.
Не  лишен  и  он  сомнений.
Но  страшится  женских  слёз.

А  особенно  берёзки.
Он  её  беречь  готов.
Не  готовит  ей  подножку.
Скажет  пару  лестных  слов.

Успокоит,  обнадёжит!
Для  неё  он  друг  и  брат.
Обвинять  его  негоже.
Как  красив  её  наряд!

Но  меняется  погода.
Ветер,  словно  ураган!
О  чужих  забыл  тревогах.
Поменял  вчерашний  план.

В  сизом  утреннем  тумане
Вновь  берёзку  разглядел…
Листья  сорваны!  Печально!
До  чего  доводит  гнев!
Трудно  ветром  быть,  поверь!

Он  подвластен  всем  стихиям.
Неуёмный,  резкий  нрав!
Позабыл  и  о  любимой.
Даже  сам  себе  не  рад!
А  дороги  нет  назад!

31.10.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121103109202  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2021

Осеннее сомнение

Октябрь  завершает  последний  свой  круг,
Очерченный  дымкой  тумана.
Не  ведает  он,  что  такое  испуг,
Несбыточность  давних  желаний.

Подхваченный  ветром  крылатых  надежд,
Спешит  на  заслуженный  отдых.
Ноябрьскому  брату  передана  весть:
Пора  принимать  эстафету.

Берёт  изначально  ускоренный  темп!
И  в  срок  достигает  границы.
Зима  не  посмеет  ему  навредить,
Ноябрьскую  вырвав  страницу.

Не  раз  приходилось  ему  горевать!
Сдавать  декабрю  раньше  срока
Свои  полномочия!  Бросит  тетрадь,
В  которой  лишь  грустные  строки.

Последние  строки  в  осенний  мотив
Вливаются  с  явной  тревогой.
На  помощь,  усилия  объединив,
Луч  солнца  спешит  на  подмогу!

В  осенних  сомнениях  есть  и  резон:
Зима  может  раньше  открыть  свой  сезон!

30.10  –  31.10.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121103106745  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929539
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2021

Очень спешит ноябрь

Почерком  осени  зрелой
Новый  наносится  штрих.
Твёрдой  рукой  умело
Яркий  рисунок  возник.

Листья  в  мелодии  ветра.
Желто-багряный  фрагмент.
Более  стойкие  ветви
Держатся  прочностью  лент.

Ленты  пестреют  на  солнце.
Преобразилась  земля.
В  лиственном  ветреном  споре
Стала  участником  я.

Щедрый  запас  у  осени.
Неисчерпаем!  Пейзаж,
Великолепно  сложенный,
именно  здесь  и  сейчас.

Мысль  под  диктовку  Вселенной
Путь  открывает  словам.
Увековечить  мгновенье
Вдруг  посчастливится  нам?!

В  поиске  вечном  истины
Стал  вопросительным  взгляд.
Близок  к  декабрьской  пристани,
Свой  изменяя  наряд,
очень  спешит  ноябрь…

28.10  –31.10.2021            
   ©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121103006846  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2021

Риторический вопрос

Писать  бы  о  чём-то  другом…
Но  мысли,  теряясь  в  осени,
ускорили  свой  марафон.
Сплетаются  с  листьем  брошенным.

Их  бури  и  ветры  несут.
А  дождь,  изменяя  картину,
нарушит  привычный  уют
и  влаги  пошлёт  лавину.

Лавиной  пронзительных  слов
(Им  тесно  в  своей  обители)
пытаются  выплеснуть  злость
в  квартирах  холодных  жители.

Озябшие  руки  согреть
спешат  побыстрей  у  камина.
Ну,  сколько  же  можно  терпеть!
«Приветствия»  шлют  Кабмину.

Вопрос  наболевший  опять
теряется  в  беге  событий.
Что  делать?  И  кто  виноват?
Пути,  как  всегда,  перекрыты.
                 ***
Желания  все  обесточены.
Вопрос  риторический  к  осени…

14.10.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121101408500  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2021

Кот и попугай

Они  купили  попугая,
а  дома  ждал  их  хитрый  кот.
Заранее  подозревая:
судьба  готовит  поворот!

У  жёлтой  птицы  есть  жилище.
Свой  пёстрый  яркий  уголок.
И  в  клетке  этой  много  пищи,
но  запах  у  неё  не  тот.

Коту  намного  интересней
сам  новый  член  его  семьи!
Откуда  взялся?  Неизвестно!
Манеры  у  него  свои.

Откроют  клетку  –  он  летает!
По  лоджии  то  вверх,  то  вниз.
Маркуша  просто  созерцает!
Преподнесли  ему  сюрприз!

Но  наблюдает  через  двери!
Стеклянные!  Иначе  как!
Никто  ему  ведь  не  поверит,
что  любопытство  и  азарт

руководят  в  его  порыве!
Вот  только  сделать  бы  скачок!
Потрогать  лапкой  птичьи  крылья!
Всего  лишь  испытать  восторг!

Как  будет  дальше,  кто  же  знает?
Не  сводит  Марек  с  птички  глаз.
Кирюшей  кличут  попугая.
Подружатся  они  сейчас?
Да!  Вопросительный  рассказ!

29.09.2021
Марек,  Маркуша  –  имя  кота.
Кирюша  –  имя  попугая.


©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121100505200  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927132
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2021

Осеннее мгновение

Диапазон  осенний  шире.
Багрянцем  вспыхнет  новый  лист!
Всё  больше  красок  в  яркой  нише.
На  солнышке  узор  игрист.

Рисунок  сделанный  умело
рукой  Небес  на  полотне.
Там  белка-попрыгунья  смело
потешит  зрителя  вполне.

Её  пушистый  рыжий  хвостик
сольётся  с  прочей  желтизной.
Проложенный  сентябрьский  мостик
спешит  на  встречу  с  октябрём.

Октябрь  же  знает:  с  листопадом
ему,  пожалуй,  повезёт.
С  ноябрьской  встретится  прохладой.
А  далее  –  декабрьский  взлёт!

Уйдёт  осеннее  мгновенье…
Слетит  последний  лист  сухой.
Изведав  долгих  бурь  гоненье,
усталый,  обретёт  покой.

Тяжелый  лиственный  покров…
Полным  полна  скрипит  телега.
Откроется  зимы  засов.
Покроет    белизною  снега.  

17.09.2021  17.00-18.00

©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121100404881

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927034
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2021

Думка-чаклунка

Мов  птаха  яснокрила,
майнула  в  слово  думка!
Неждано  прилетіла!
Володарка-чаклунка!

А  слово  –  у  рядочок!
Шукає  шлях  до  річки
через  швидкий  струмочок.
Напитися  водички.

Рядочки  у  куплети.
Зцілити  прагнуть  душу.
Народжують  сюжети.
Тож  поспішати  мушу.

З  Небес  надходить  знову
(Записую  негайно)
якесь  цікаве  слово.
Звучить,  неначе  файно.

Та  шліфувати  треба,
бо  рима  не  класична.
А  поетичне  кредо  –
не  зовсім  справа  звична.

Закрию  творчу  скриньку!
Лети,  чаклунко-птахо!
Пора  до  відпочинку.
Вже  пізно!  Хочу  спати!

12.09.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121091508597  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021

Знову про осінь

З’явились  раптово  хмаринки!
Чорніли  у  сірому  небі.
Щось  діється  з  самого  ранку!
Уважно  прислухатись  треба.

Повітря  змінилось!  Холодне!
Пронизує  кожну  клітинку.
Вдягтись  по-осінньому  згодні,
бо  Вітер  не  знає  зупинки.

Розвіяв  фантазії  літні.
У  лічені  вклався  години.
Закреслив  бажання  амбітні,
до  теплої  склавши  торбини.

Бешкетник!  Бо  поряд  з  ним  Пані.
Продовжує  швидкісні  дії!
Вона  ж  у  вразливому  стані.
Дощами  зволожені  вії.

Бо  мріялась  інша  їй  зустріч.
В  природі  свої  негаразди.
Змінити  вбрання  своє  мусить.
Негода  його  зіпсувала.

Осінні  мотиви  вже  вкотре
полинуть  у  вІрші-присвяти.
А  жовтогарячі  полотна
під  пензлем  оздоблені  златом.

Нечувано  щедра  й  багата.
Писати  про  неї  й  писати…

05.09  –  07.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021

В осеннем стиле

В  мелодии  ветра  колышутся  ветви.
Осенней  прелюдии  слышен  мотив.
Багрянец  становится  зримым,  приметным.
Пополнится  новыми  красками  стиль.

Стиль  огненной  леди,  укрывшейся  пледом.
Комфортно  ей  в  ложе  желтеющих  трав.
Но  мысли  тревожные  тянутся  следом.
Ведь  срок  ограничен  осенних  забав.

В  осеннем  миноре  багрянца  узоры.
Прохладою  воздух  насыщен  сполна.
А  летний  сезон  прекратился  так  скоро.
Горячая  чаша  испита  до  дна.

Усилился  ветер,  похоже,  конкретно.
И  стала  прохожему  не  по  себе.
Но  должен  пройти  предстоящие  метры,
всецело  отдавшись  на  милость  судьбе.

Стиль  осени  поздней,  наученной  козням.
В  её  проявлениях  слышится  власть.
Ещё  бабьим  летом  день  будет  погожим!
Печалиться  вовсе  не  нужно  сейчас.

02.09.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121090404496  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924161
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2021

В осінньому жанрі

СПЕКА  не  мала  давно  відпочинку.
Працею  зморена  пані
у  відчайдушному  стані!
Треба  змінити  вже  їй  поведінку.

Ось  і  з’являється  слушна  нагода
ВЕРЕСНЮ  не  докучати.
Піде  в  Небесні  палати
причепурити  згасаючу  вроду.

Хай  відпочине  від  неї  природа!
…Листя  вдягають  оздобу.
Вітер  наспівує  оду
та  й  надсилає  чимдуж  прохолоду.

Свіжість  нових  відчуттів  та  емоцій
зріють  в  осінньому  жанрі.
Поруч    з  вродливою  пані.
Теплі  у  неї,  усміхнені  очі!

Прагнуть  любові,  відвертості    хочуть!
З  поглядом  впевненим,  щирим,
що  закликає  до  миру.
Тож  зустрічаймо  володарку  ОСІНЬ!
***
…ЛІТО  спекотне  було  цього  року..
Зараз  відчутні  вже  ВЕРЕСНЯ  кроки…
Зменшився  день,  стала  довгою  ніч.
Зграя  думок:  досягти  таємниць
ВСЕСВІТУ  дивного!  Ось  в  чому  річ.

31.08.  2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121083104130  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021

Поетичний політ

Невтомний  політ  поетичної  думки
в  минуле,  майбутнє,  аж  ген,  до  зірок!
А  інколи  може  змінити  стосунки.
Повчальний  надасть,  якщо  треба,  урок.

Відкриє  буття  дивовижні  деталі.
Зануриться  в  світ  надзвичайних  подій.
Стрічки,  що  розірвані,  зшиє,  з’єднає.
Байдужого  серця  розтопиться  лід.

З  рожевих  тенет  повертає  в  реальність.
Пізнати,  знайти  допоможе  шляхи,
щоб  долі  лихій  не  коритись  фатально.
В  собі  подолати  численні  страхИ.

Політ  поетичної  думки  в  роботі.
Розбудить  мовчання  натягнутих  струн.
Найглибших  куточків  сердечних  в  турботі
торкнеться,  позбавить  нав’язливих  дум.

В  словесному  вирі  від  пастки  до  злету!
Без  пафосу  зайвого  та  метушні
щодня  відкривається  щось  на  Планеті.
Бальзамом  цілющим  торкнувшись  душі,

політ  поетичної  думки  невтомний!
У  створених  вІршах  озвучує  мить.
А  далі  у  пошуках  знову  в  простори!
До  рим  доєднатися,  тож  і  не  спить.

16.08.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121082304256  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922982
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2021

Люцифер

Магнітна  буря  ЛЮЦИФЕР.
Невидима  загроза.
Торкнутись  може  різних  сфер.
Невтішні  є  прогнози.

Вже  наближається  до  нас.
Відчутна  в  атмосфері.
Їй  панувати  певний  час.
Незваний  гість  в  оселі.

Якесь  тривожне  відчуття.
Руйнується  свідомість.
Підвищилось  серцебиття!
Не  спиться  вже  натомість.

Неспокій,  страх  беруть  в  полон.
Обійми  недоречні.
Доречним  є  цілющий  сон.
В  години  небезпечні.

Магнітна  буря  пролетить!
Один  із  епізодів
життя-буття  –  окрема  мить…  
Довіримось  природі!

Нарощуємо  позитив.
Купаємось  на  хвилі
емоцій  гарних,  почуттів.
Позбавимось  поганих  слів.
Та  й  будемо  щасливі!!!

17.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021

Картинка будничного дня

­­­Без  солнца  дождь  уже  не  может.
Согласен  даже  быть  слепым.
Сподручней  с  ним:  вина  не  гложет.
На  пару  веселее  им.

К  тому  же,  удивлённый  путник
с  надеждой  в  Небо  бросит  взгляд.
Да,  новизну  подкинут  будни.
Взбодрился  даже  старый  сад.

Насытился  в  избытке  влагой.
К  листочкам  прикоснётся  луч.
Подобно  солнечному  магу.
И…спрячется  в  обитель  туч.

Они  заманят  так  умело.
На  старте,  близится  закат.
В  узорах  огненных  созреет.
А  день  уже  идёт  на  спад.

Дождь  с  солнышком,  порою,  рядом.
Внезапно  ветер  приутих.
Свежо!  Похоже,  все  так  рады!
Запечатлеть  бы  этот  миг!

Картинка  будничного  дня
внесла  своеобразный  штрих.
Из  мимолётного  огня
в  словесных  играх  соткан  стих.

17.07.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121081804736

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2021

Сова та жайворонок

Сова  та  жайворонок  разом.
Та  різні  маючи  смаки,
чутливі  надто  до  образи.
Стосунки  ж  теплі,  завдяки

тому,  що  з’єднані  коханням.
Глибока  щирість  почуттів
у  спільному  для  них  бажанні:
духовний  зміст  без  зайвих  слів.

Для  спілкування  є  нагода
завжди!  Обходити  кути
глухі,  навчились,  якось  згодом.
В  шляхах  тернистих  до  мети.

Сова  та  жайворонок  в  парі.
Прокинеться  вже  ВІН  зрання!
ВОНА  ж  долучиться  до  справи
пізніше  трішки…  Навмання

вже  має  взяти  естафету!
Вперед!  Енергії  запал
до  ночі  пізньої  на  злеті!
ВІН  самовіддано  чекав…
Та  сон  таки  його  здолав.

Ось  так,  працюючи,  зуміли
налагодити  побут  свій.
Вразливі,  відчайдушні,  щирі!
У  кожного  є  власний  стиль
для  втілення  найкращих  мрій!

01.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021

Я ЛЮБОВЬЮ тебе помогу

О  такой  ли  мы  жизни  мечтали?
Для  себя,  для  родных,  для  детей?
Пробиваясь  к  чужому  «причалу»,
победить  попытаемся  гнев!

По  дороге  опять  на  чужбину.
Нет  работы  сегодня  в  стране.
Мысль  об  этом:  ввергает  в  кручину!
Но  проблема  не  только  в  войне.

Это  следствие  промахов  власти,
допустившей  коррупции  взлёт!
Постепенно  промышленность  гасла.
Руководство  старательно  врёт.

…Круговерть:  чемоданы,  колёса.
На  таможне:  машин  целый  ряд.
Риторических  много  вопросов…
Терпеливо  всем  нужно  стоять.

Впереди  неизвестность,  похоже.
Благосклонности  просим  судьбы.
Неудачами  пусть  не  тревожит.
Удалит  от  невзгод  и  беды.

…Пережду,  переплачу!  Согреюсь,
вспоминая  улыбку  твою.
Подключая  НАДЕЖДУ  и  ВЕРУ,
Я  ЛЮБОВЬЮ  тебе  помогу.

01.08.2021  7.30-  14.50
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121080104674  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921103
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2021

Утренний рассвет

Без  пафоса,  похвал  и  вздора
приходит  утренний  рассвет.
Поможет  оглядеть  просторы.
Задать  вопрос,  понять  ответ.

Прислушаться,  взглянув  на  Небо.
Услышать,  ощутить  призыв
от  ветра,  что  колышет  стебли
растений,  наполняя  мир

дыханием  кустов,  деревьев,
где  каждый  лист  хранит  секрет.
Из  многогранности  Вселенной
струится  благодатный  свет!

Не  ведает  он  о  пиаре,
о  злободневной  суете.
О  дне  грядущем  что-то  знает.
Вся  гениальность  в  простоте.

Насыщенные  светом  окна.
Уносит  ночь  свои  полотна.

11.06.2021    8.35
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121072704967  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920649
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2021

Болючий розділ

Вони  розділені  війною.
Між  ними  пролягла  стерня.
Зустрітись  палко  мріють  знову!
І  ладні  навіть  навмання

летіти,  їхати,  долати
цю  відстань  всім  наперекір!
Зустріти  сина  хоче  мати!
Щоб  неушкодженим  був  дім!

Болюча  промайнула  згадка.
Донбас  надірваний  і  Крим.
З  «сусідом»  теж  не  все  в  порядку.
Гіркі  відносини  –  полинь.

А  там  чекають  все  онуки
свою  бабусю,  підросли!
Та  тільки  в  неї  кволі  руки
та  й  ноги  раптом  підвели.

Життя  марнується  в  чеканні.
Зв’язок  тримає  телефон.
Та  до  живого  спілкування
зосталась  мрія,  наче  сон.

20.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021

Огонь свечи

Свеча  с  надрывом  догорала.
Гореть  бы  ей  ещё!  Гореть!
Последней  искры  было  мало:
по-настоящему  согреть!

Расшевелила  память  остро,
коснувшись  вновь  душевных  струн.
Забыть  трагедию  не  просто.
Не  просто  лист  перевернуть!

Способно  сделать  это  время,
стирая  на  мгновенье  боль.
Но,  тягостное  всё  же  бремя
смертельную  играет  роль.

Сценарий  жизненный  по  нотам
разыгран.  В  «пьесе»  есть  финал.
Но  хочется  простой  заботы.
И  чтобы  дома  кто-то  ждал.

Свечи  огонь  всё  догорал…
Надежды  луч  не  угасал.

21.05.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2021

Натруджена нива життя

На  заході  сонце,  ще  досить  спекотно.
Хмарини  рухливі:  партнери  у  грі.
Веселка  малює  яскраві  полотна,
що  смугами  прагнуть  торкнутись  гори.

Небесна  вітрина  у  райдужній  хвилі.
Відкрита  назустріч  тобі  і  мені.
Давно  ми  такого  не  бачили  дива!
Неначе  в  якомусь  казковому  сні.

Мінлива  палітра  палає  багаттям!
Рожеві,  в  червоних  відтінках,  стрічки.
Відкрились  Небесні,  таємні  палати:
щоб  погляди  стали  обачні,  гнучкі.

Низини,  підйоми  –  натруджена  нива!
У  рішеннях,  діях  порядність  важлива.

26.06.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121062606723  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021

Встреча одноклассников

Посвящается  выпускникам  1976  года.
Город  Кременчуг.  Полтавская  обл.  Украина
Средняя  школа  №22.

Мгновения,  слагаясь  в  годы,
пополнят  жизненный  багаж,
в  котором  радости,  тревоги.
Привычны  каждому  из  нас

Но  помнится  одна  тропинка.
Из  дома  в  школу  пролегла.
Десятилетняя  «разминка».
Ну,  а  потом…  судьба  вела…

И  каждому  определяла:
профессию,  семью,  успех.
К  кому-то  прикоснулась  слава.
Кого-то  мучил  страх  и  грех.

Но,  главное  –  совсем  не  в  этом.
А,  в  том,  чтоб  близкий  человек
был  рядом,  улыбались  дети.
Заботу  излучали,  свет.

Мы  разные,  но  помним  школу.
Связала  общая  нас  нить.
Мечтали:  встретиться  бы  снова!
Ведь  есть  о  чём  поговорить.

Погода,  интернет,  рыбалка.
Картины,  книги  и  цветы.
Не  перегнуть  бы  только  палку!
Уйти  от  сплетен,  суеты.

Политика,  язык  и  вера:
Здесь  дипломатия  нужна.
Границу  соблюдать  предела.
Мир  в  диалоге,  не  война.

Остались,  чтоб  неуязвимы
порядочность  и  доброта.
И,  вспомнив  времена  былые,
вливалась  в  душу  красота.

Мы  все  равны,  собравшись  вместе.
Улыбки,  смех,  пожатье  рук.
Не  будем  говорить:  «О,  если  б!»
Сказать    приятней:  ШКОЛЬНЫЙ  ДРУГ!

Сейчас,  сегодня  близким  кругом
мы,  как  и  раньше,  собрались.
И  без  предвзятостей,  прелюдий
откроет  каждый  свою  мысль.

Тепло,  и  солнце  так  искристо.
Похоже,  встреча  хороша!
Под  ветром  зашептались  листья.
Теплом  наполнена  душа!!!

17.06.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121061704041

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917089
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2021

Опекун

По  мотивам  одноименного  телефильма

В  пять  лет  попал  он  в  детский  дом.
Хотя  имелись  мама  с  папой.
В  болезненный,  сжимаясь,  ком,
уже  не  думал  о  расплате.

Успешен,  только  одинок.
Душа  хранит  ещё  обиду.
Её  он  побороть  не  смог.
Но  невозможно  всё  предвидеть.

Вот  так  случилось,  что  судьба
потребует  решить  задачи!
Авария!  Пришла  беда.
Остался  мальчик!  Горько  плачет!

Чтоб  с  дома  детского  забрать
его,  (лишь  совесть,  пусть  не  гложет!)
ведь  в  коме,  безнадёжна  мать!
Здесь  опекунство  лишь  поможет.

Потом  объявится  отец!
Тип  озверелый  и  бездушный.
Готов  продать  он  сына!  Спец
по  жадности  и  равнодушью.

…Проходит  время  –  счастлив  сын.
Из  комы  вышла  его  мама.
Его  спаситель  не  один.
Свершилось  всё,  как  он  задумал.

В  душе  нет  места  больше  злу.
Но  грусть,  ведь  предстоит  разлука.
Прошли  достойно  через  мглу.
Сейчас  пожмут  друг  другу  руки.

Но  грусть  овеяна  любовью.
Все  знают:  встреча  будет  снова!

29.05.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121060305492  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915782
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.06.2021

Маме, бабушке, свекрови

­­­Светлая  память!

Героический  дух  эпохи!
К  ней  причастны  и  дети  войны…
Поднимали  страну  по  крохам.
Очевидцы  победной  весны.
Героический  дух  эпохи
воплощала  в  себе  и  ОНА!
Попрощалась  с  родным  порогом,
натерпевшись  невзгод  сполна!

Незабвенная  баба    Валя!
Голос  властный,  приветливый  взгляд.
Заслужила  людскую  славу.
Сварщик  знатный  почётных  наград!
Как  водитель,  была  успешна.
Обожала  своё  «Жигули»!
Вся  семья  собиралась  вместе.
Только  годы  так  быстро  прошли.

Огороды,  хозяйство,  дети.
Своё  дело  любила  душой.
Но  всё  чаще  хлестали  беды.
Да  и  смерть  не  прошла  стороной.
Шла  бесстрашно  по  краю  бездны,
помогая  другим  и  себе.
Быть  старалась  предельно  честной!
И  укоры  не  слала  судьбе.

Сын  и  внучек,  невестка,  правнук
были  рядом  почти  всегда.
Жизнь  –  непрочный,  песчаный  зáмок.
Рассыпается  он  навсегда.
***
Память  светлая!  Боль  сожаления.
Раны  в  душах  родных  глубокú!
…Утро,  вечер…  Закатов  мгновения
скорбью,  грустью  коснулись  строкú…

28.05.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121052807425

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915464
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.05.2021

Історія мужності

Присвячується  Ніні  Москаленко  та  її  родині
(За  мотивами  телепередачі  на  каналі  «1+1»)

Родинна  оселя:  це  їхня  земля!
Сімейне  збирається  віче.
Та  рейдеры  якось  з’явились  здаля.
А  потім  –  погрози  у  вічі!
Погрози!  Якщо  не  покинуть  свій  дім,
то  будуть  великі  проблеми!
Атаки  бандити  продовжують!  Їм
комфортно  в  обіймах  системи.
Ніхто  не  підозрює  навіть  тоді,
що  опір  зустрінуть  належний!
Що  вчителька  піде  назустріч  біді,
в  своїй  боротьбі  незалежній!
…Центр  Києва,  ласий  шматок  забудов.
До  нього  так  прагне  замовник!
Лютують  проплачені  виродки  знов!
Інструкції  в  них  послідовні.
Та  опір  триває  –  вже  є  адвокат.
Спільнота  навкруг  небайдужа!
А  ще  –  розголошення  у  ТСН.
Брудна  рознеслася  калюжа!
Підшитий  до  матері  вже  кримінал.
На  хлопчика  маються  плани:
наркотик  підсунути,  як  варіант.
Бабуся  ж  не  довго  протягне.
Брудна  авантюра  продовжує  шлях!
Підступний  у  неї  сценарій!
Арешт  непокірній!!!  У  клітці  вже  птах!
Зневага  постійна  й  страждання!
Навмисно  заплутані  хитрі  сліди.
То  ж  складно  знайти  ляльковода.
Із  кола  впливового  якось  змогли
«на  чисту  їх  вивести  воду!»

…Минуло  з  тих  пір  майже  десять  років!
За  правду  боролася  жінка!
Злочинна  система  продажних  судів,
з  підкупним,  брехливим  рахунком.
На  щастя,  підтримка  у  неї  була:
звичайних  людей,  журналістів!
Кінцевий  замовник  знайшовся!  Хвала!
Розкриті  діяння  нечисті.
Відкрилась  корупції  вся  складова.
Майдан  припиняє  накази.
Провладні  бандити  втекли  крадькома.
Шкода,  що  безкарно,  одразу!
…Історія  й  досі  хвилює  серця
та  згадки  дорослого  сина!
Який  архітектором  став  неспроста.
Свій  дім  відродити  зуміє!

Історія  мужності!  Виклик!  Протест!
Направлений  проти  свавілля!
Не  втрачені,  дійсно,  ні  гідність,  ні  честь  –
ЛЮДИНИ  відважної  вчинок!!!

12.05  –  15.05.  2021      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021

Война глазами мальчика

Малыш  рождён  вблизи  огня.
Рвались  там  мины  и  снаряды.
А  подрастал  в  стране  вранья.
АТО?  Война?  Где  ж  взялись  «Грады»?

Стреляют!!!  Всё-таки  война???!!!
Он  слышал,  что  конфликт  с  соседом!
О,  как  он  хочет,  чтоб  весна
хоть  раз  пришла  под  мирным  небом!

Семь  лет…  Он  что-то  осознал???!!!
Отец,  погибший  в  перестрелке.
Проклятый  выстрел  наповал…
Стекала  кровь  по  телогрейке…

А  слёзы  мамы  по  щекам
сбегали  ручейком  печали…
Он  помнил,  что  остался  сам.
Как  долго  все  его  искали!

А  он  искал  простой  ответ
в  своём  наивном  мирозданье:
Ну,  почему  же  мира  нет???
Не  исполняется  желанье.

Оно  задумано  давно.
Наружу  рвётся  с  новой  силой!
Тем,  что  стреляют,  всё  равно!
Донбасс  для  них  –  не  Украина.

Он  посещает  интернет.
Порой,  читает  даже  книжки.
Но,  так  и  не  нашёл  ответ:
Семь  лет  война  идёт!!!  Не  слишком???

***
В  карманах  мир  у  игроков!
Дождётся  ли  его  парнишка?
Поверит  ли  в  реальность  слов?
Вопросы  в  воздухе  повисли!!!

В  любом  конфликте  есть  итог!
Нужна  здесь  воля,  власть  держащих!
Пускай  всем  нам  поможет  Бог!
Мир  для  детей  всего  Донбасса!

11.05.2021      00.30  –  1.30
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121051105722  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2021

Огонь домашнего очага

По  мотивам  телефильма  «Чужая  жизнь».

Разброшены  войною  судьбы.
С  годами  лишь  утихла  скорбь
о  жёнах  и  мужьях  погибших.
А  слёзы  превратились  в  соль.
Соль  вместе  с  горечью!  Приправа,
с  которой  приходилось  жить!
Сложились  судьбы!  И  не  в  праве
никто  их  в  этом  осудить!

Сложились  семьи…  Дети,  вкусы,
профессии,  привычки,  быт.
Никто,  казалось,  не  разрушит
твердыни  стойкий  монолит!
В  неведении  жили  долго.
Скрывала  правду  их  родня.
Но  ложь  «упала  как-то  с  полки!»
Нежданный  гром  средь  ясна  дня!

Вопросы,  объясненья,  встречи!
Не  обойти  судьбы  пути!
Пусть  пощадит!  Не  искалечит!
Убережёт  от  суеты!
От  суеты  да  поворотов,
ненужных  и  пустых,  порой.
Важней  всего  семьи  забота!
Желание  идти  домой!

Там  ждут  и  любят!  Детским  смехом
наполнен  в  изобилье  дом.
Есть  все  условия  к  успеху.
Растопится  сомнений  ком.
Их  семьи  –  прочная  твердыня!
В  домашнем  очаге  –  огонь!
Пусть  остаётся  всё,  как  ныне!
НАДЕЖДА,  ВЕРА  там,  ЛЮБОВЬ!!!

08.05  -  09.05.2021    23.45  -  00.40
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121051004745  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913402
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2021

Крылья ВЕРЫ

В  ложах  Вселенских  созрели  интриги.
Делятся  быстро  на  мелкие  виды.
Вирусы,  междоусобные  игры
утверждены  и  теперь  очевидны.

Воздухом,  как  огнедышащим  ядом,
порция  каждому  льётся  накладом!
Тайный,  невидимый,  пакостный  демон!
Нет  для  него  ни  границ,  ни  пределов!

Бьёт,  поражает,  даёт  осложненья!
Тут  уж  никак  –  набирайся  терпенья!
Да,  развернулась  стихия  болезни!
Тесты,  прививки  уже  не  исчезнут.

Рядышком  с  нею  (болезнью)  есть  бизнес.
Что  остаётся?  Послать  укоризну?
Только  в  аптеку  бежать  нужно  срочно!
Деньги  последние  выложишь,  точно!

Так  и  живётся:  дожди,  холодина!
Вот  и  весне  не  взлететь  на  вершину!
Даже  к  себе  много  странных  вопросов:
«Как  я  живу?  Не  останусь  ли  «с  носом?»

Есть  и  другие  миры,  баррикады.
Войны  жестокие,  рвутся  снаряды!
Кто  же  их  кормит,  вражду  продолжая???
Мысли,  мечты  лишь  о  мире  спасают!

Вырастут  крылья  у  ВЕРЫ  с  ЛЮБОВЬЮ!
Ну,  а  в  НАДЕЖДЕ,  согреемся  снова!

08.05.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121050904615  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913293
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2021

Годы-острова

Памятного  прошлого  годы-острова
скрыла  в  своих  водах,  унесла  река.
Пролетела  птицею  над  землёй  молва:
тайна  из  «двухтысячных»  спрятана  пока.

Как-то  майской  ночью  в  заводи  Днепра
парня  поджидала,  спряталась  беда.
Может,  подсобили  буйные  ветр;???
С  мыслью  неизвестной  он  ушёл  тогда…

Памятного  прошлого  годы-острова
появились  снова,  душу  теребя.
Скорость  набирают,  к  рифме  мчат  слова!
Чтоб  увековечить,  хоть  в  стихах,  ТЕБЯ…

05.05.2021
©  Copyright:  Виктория  75,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121050903997  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913290
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2021