| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Я рахую останні дні тижня,
Не сумую, що Лютий минає.
Причаровує нас вже те світло,
Що у небі неблизькому сяє.
Що нагадує теплим промінцям
Про пробудження нової сили.
Подих інший вже чутно в повітрі -
Він шепоче, що час весни вже.
І не так хуртовина лякає,
Заметілі, глибокі сніги.
Бо настане той час,коли крила
І натхнення отримаємо ми.
Час кохання, час зустрічей буде,
Так позбудеться права Зима…
І усміхнені пройдуться люди,
Бо лунатиме гучно «Весна!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779026
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018
Відчуй хитання вітру у напрузі
І запитай, чи є у нього друзі…
Чим він живе, чому летить світами
Отак вже протягом століть одне й те саме.
Чому він ніби стогне під вікном і на порозі,
Його хитання,його шелест – вірш у прозі.
Так без початку і кінця завжди в дорозі
І душі яких тіл на нього схожі?
Чи сперечається він з гілкою стрункою,
Коли спілкується з калиною тонкою.
Та їй не час іще вдягати шати
І вітер може про це знати…може знати.
Та він сьогодні вже немов не самотою.
І дихання його летить з весною,
І смак зеленої трави в уяві, вкупі
Та найвагоміше тепер - то лише звуки.
Він їх підносить у блакить і знов збирає.
Їх тон на різні голоси бринить ,лунає.
Тече,розходиться, лишається у колі
Чиєїсь власної невизначеної долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779014
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018
Гармония звуков, гармония красок
И целый мир полнится отголосками сказок.
О снежной королеве и о том, как в снежную ночь
За подснежниками в лес оправилась приемная дочь.
Аккорды звучали – ветер февраля господин,
Он сегодня опять по дорогам бродил…
Сковывал лед, снегом сыпал с размаху
И кто-то, кому не везет, вдруг приметил его рубаху.
А в небе вальс начинала хрустальная снежинка-
Тонкая, хрупкая, резная балеринка,
Созывая к себе верных одиноких подруг
В миллиардный воздушный круг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778847
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2018
День останній прийшов зими,
Залишається лютий позаду.
Хоча березень свище іще
Хуртовиною,вітром, снігопадом.
Замітає шляхи і стежинки
І танцюють у небі сніжинки.
Вальс передостанній казкової люті,
Вкриваючи дахи льодом скуті.
Хоч не креслить мороз візерунки,
Та на вікнах іще є малюнки,
Які під подихом теплим тануть -
І ось-ось назавжди зів’януть .
Та вже сонечко по-іншому гріє,
Воно нарешті зрозуміло, що вміє
Бути лагідним, добрим і щирим,
Жовтавим, усміхненим, милим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778846
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2018
Мій син не носить окуляри, хоча у нього поганий зір. З приводу цього ми з ним постійно сваримся,бо він не хоче бути очкариком.
На дошку я не бачу нічого,
Ну і що з того?
Оцінки все нижче і нижче -
Мов останнє осіннє листя.
А я впертий -я не надягну окуляри,
Хоч що... І на прохання мами...
Я відповім їй твердим ні,
Бо дуже соромно мені.
Мені здається,що будуть озиратися
І дражнитися,і голосно сміятися.
Звичайним хлопцем перестану бути-І
Перетворюся на очкарика тоді!
Але я знаю-от було б цікаво,
Коли б мені на дошку видно стало.
Я б написати в зошит зміг конспект
І прочитати контрольної текст.
І тему зрозумів, що поясняли-
Із математики на дошці написали.
І не гадав, не перепитував би, НІ!
Але так соромно бути очкариком мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772070
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.01.2018
Я не чую,як кличе мама,
Як гукає тато,бабуся...
Я не бачу нічого і нікого ,
Тому що у компьютер дивлюся.
Я весь у напруженні,я поза світом-
Десь далеко моя уява...
І неможливо відірватися від того,
Як у грі тебе хтось тричі вбиває...
Все мерехтить перед очима- я радію-
Я рівень цей тяжкий пройти зумію...
Година,дві,чотири -не рахую...
Я вже не тут,компьютером живу я .
І потім все обірветься раптово -
Мене батьки вже сварять знову...
Виходжу я із гри -таке розчарування-
Іще одне невиконане завдання...
У голові моїй -компьютер,рівні гри
Я вмію розмовляти лиш про них...
І не цікавить нічогісінько ,чекаю,
Коли я знову сяду і зіграю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772069
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.01.2018
Під час наших короткочасних зустрічей
Ти думав не про мене,
Ти згадував саме ту мить,
Яка запам’яталась тобі з нею…
Її погляд я ловила в твоїх очах,
Її вуста на твоїх вустах.
І запах її волосся ти смакував,
Коли мене пригортав…
Я щодня писала тобі вірші,
Я щоночі відчувала таїну такого кохання
І підбираючи щонайкращі слова,
Я ніколи не ставила тобі запитання.
Тільки найкраще…,спогади,мрії,
Незабутні обійми, зітхання, надії.
І так кожного дня я тобі присягала,
Що нікого крім тебе не знала…
А ти приходив на призначені тобою ж побачення
І, запевняючи, оберігав від усього.
У тебе був свій Бог, а інше для тебе – нічого…
А я? Я ніхто. І у мене немає нікого…
А потім я плакала, натхнення втрачаючи,
Від того, що душею відчувала,
Як ти моє кохання віддав незнайомці
Яка вірші мої напам’ять читала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Білий сніг і моя біла мрія,
Білий хист, як віхола-завія.
Не може знайти притулку на великій землі
І, може, від того їй якось не по собі.
Так стали непотрібними вимисел і диво,
Від чого мить дивилась якось нещасливо
На всю реальність і буденність того ж снігу,
Який втрачав казковість у відлигу.
І більш нема метеликів на склі,
І більш морозець не фарбує мої сни.
А може дотиком холодним защемить,
Що світ, весь світ тобі болить.
Так сльози замерзають на очах,
На вітях у дерев і на дахах.
Й нагадують кришталь ранкової роси,
Як залишки ще справжньої краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771905
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2018
Відчути твоє тепло –
Тіло і душу.
Торкатися вустами вуст
І чути,
Як серце шалено б’ється,
Здатне от-от вискочити з грудей.
І світ, єдиний великий світ відмовляється
Від поглядів інших людей.
Існуємо лише ми збентежені
Дотиками власних рук;
Смаком інтиму заколисані
Куточками вологих губ.
Постатями сплетені в єдине,
Поцілунками відкинуті в небуття…
Мені хочеться кричати, сповіщаючи,
Майбутньому, що назавжди твоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Я так і не змогла згадати,
Якого кольору були у тебе очі,
Коли ти залишив мене до ночі
В самотності холодної зими,
А сам пішов шукати сни -
Свої й мої, казкові ,з дива.
Я не була в ту мить щаслива
Бо плакала; Аби не бачив час,
Що він зробив, коли образив нас.
А він ішов…і обминав, мінявся
І ти за нього заховався.
Тобі нічого, що зима й дорога біла,
Що я сама по ній ніколи не ходила.
Ти залишив…мій сон зламала чужа воля,
Тепер кохання ми шукаємо удвох –
Я й вітер з поля….
Змінилось все: мій дім, мій зовні вигляд,
погляд ночі.
Та мабуть колір не змінили твої очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Я дитина неслухняна
Про це кажуть тато й мама.
Вчора вже сварив дідусь,
Що в кімнаті не приберусь!
Іграшки лежать усюди
Я сказав:" Збирать не буду!"
Їсти кашу відовляюсь,
На бабусю озираюсь.
Цілий день кричить рідня:
- Відпусти ти хвіст кота!
- Кинь дражнити пса рудого,
Бо гризне тебе за ногу.
- Не сварись з дітьми в садочку,
- Не вимазуй теж сорочку,
- Не тягни ти рук до рота-
Це така в рідні робота.
У крамниці- теж мовчи,
І нічого не проси...
Маму за руку тримай,
Гав не лови і не стрибай!
Як же можна отак жити,
Щоб цукерок не просити,
Не кричати: " Хочу,хочу!
Все робити ,що захочу".
І ногами не тупотіти,
Нову іграшку не просити,
У лікарні не верещати,
І в обід лягати спати.
А всьому цьому причина
Ось така - я ЛИШ ДИТИНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771494
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.01.2018
Я боялась тебя не найти,
Я боялась тебя не встретить-
Потерять вдруг частичку души,
Обретенную на рассвете….
Я боялась холодной зимы,
Что тебя средь толпы не узнаю.
Я боялась людской молвы-
Что между нами стеною станет.
Тебя любила, как любит дождь.
Сухую землю, что под ногами.
Тебя любила, ты был как ветер-
Как вечный путник холодной дали.
В жаркой пустыне водой родниковой,
Обетованной землей бескрайней.
Ты был огнем, что сжигает страницы,
А я была на них буквой заглавной.
В тумане белом тебя искала,
Шла наугад, не зная тропы.
И вдруг сознание мне подсказало:
Искать не нужно, ведь рядом ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Скільки гарних слів існує в твоїх вустах
Може й не завжди щирих, але солодких,
Схожих на білих метеликів
Серед мерехтінь січневої пори…
А я ніколи не чекала зими,
Бо любила над усе пізнє цвітіння
вишні. І в повітрі безліч кульбаб.
А осінню – жовте намисто,
Хоч і не в твоїх руках.
А як хотілось, щоб саме ті руки
Торкнулися вологості уст,
Щоб ласка і теплий подих
Мене запевнили в тім, що ти тут.
Що ти поряд, хоч ти не літо.
Ти не осіння злива, не весняний цвіт.
Ти моє натхнення, ти моє терпіння
Стількох літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Тихо шумел снег за окном,
Белыми гроздьями кружась над землей.
В белых одеждах черная ночь
Обещала танец шальной.
Когда не видно ни зги на дорогах
Из-за мантии снежной зимы.
Когда не увидишь никого за порогом
Из-за тянущейся вдаль сутаны.
Только сумерки и небо звездное,
Струйка ртути, стекающая вниз.
И мороз, мыслящий узорами
Заканчивает на стекле эскиз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771318
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2018
Зима чудова, дивна, біла,
Неначе дівчина без тіла.
Вона не носить довгі коси
І не вмивають її роси.
Вона царівна і панянка
Їй серенади вітер зранку
Співає…
А вона, як пава.
Їй одежину віхола зіткала
Із снігу, льоду, інею, морозу –
Та діва всім покаже свою вроду.
То темні очі снігового неба,
То білий килим під ногами в тебе,
То дивні кетяги червоні, вкриті пухом –
Зима співає, тільки слухай…
Почуєш, як гуляє в полі
Холодний вітер – він на волі,
Він замість птахів, що сховались,
Діда Мороза налякались,
Співає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771153
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.01.2018
Лагідними стали злодюжки сірі очі.
Прийшов, мурчить, прохає - замерз тієї ночі
Стриба до мене в ліжко, вже лащиться, дрімає
І ніс він свій холодний до мене притуляє.
Сховав кігті на лапках – тепер м’які подушки
І ніби запевняє – віднині буду душка.
Лише пусти погрітися, ти вибачиш, я знаю,
Мені ті дні, коли я злодюжкою буваю.
Я пригорнула кицю, погладила рукою,
М’яка, пухнаста шерстка – і хвіст вже не трубою;
Маленькі руді вуха тремтіти перестали.
Отак з моєю кицею всю нічку ми і спали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771152
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.01.2018
Тобі потрібна була драма
І мої сльози ти смакував устами.
Ти цілував моє довге волосся,
Що нагадувало осінню гаму.
Ти торкався очей руками,
Щоб пересвідчитись у їх не прозі.
Ногами ти топтав схід сонця,
Щоб зупинити його в дорозі.
Ти не дзвонив мені і не кликав,
Щоб відчувати себе щасливим.
І ти приходив лише сказати,
Що намічаються довгі зливи…
Що під акомпанемент жовтневого смутку
Злетить листва у самотності смерті,
А потім ти – твоя черга настане
Розітнути ще жевріюче серце.
А далі небо схопиться від несподіванки,
Білим снігом заліпить щілину.
І тихо промовляючи «До побачення»
Я не буду сумніватися ані хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Вона була… Ота любов блукала світом,
Вона для мене стала чимось світлим -
Жовтавим соняшником, кришталевою росою,
Джерельною дзеркальною водою.
Вранішнім сонцем, синім спокоєм у небі,
Блискучим сяйвом золота хлібів.
І ця любов ввібрала в себе
Усю безмежність щедрості дарів.
Вона ввібрала літо, спів пташини,
Солодкий запах хмелю на лугах.
М’якість трави і терпкий запах сіна
І навіть колискову, зорів дах.
Вона ввібрала осінь, вітру мрію,
Що виткав ковдру листяну собі з мереж.
І теплий легкий вільний дотик диму,
Що знать не хоче відстані і меж.
Сітку дощу холодного, що з того,
Молитвою наближуюсь до Бога.
І, дякуючи за любов святу землі,
Я подзвоню, й віддам її тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Народилась взимку маленька хуртовинка,
Взялась її виховувати зеленая ялинка.
Як добра,щира мати за нею доглядала,
Частенько доньці любій про світ розповідала,
Який складався з лісу , галявини і річки
І стежок, що метляють, нагадуючи стрічки.
І з неба, де панують зграї птахів і зорі,
І з днів, що тягнуться поволі…
Тож вчилась хуртовинка робити добрі справи,
Стелити ковдру сніжну і колисать діброви,
Вдягати, захищати гілля дерев і крону.
І слідкувать, щоб вітер не обминав закону.
Щоб пан Мороз сердитий не поморозив віти,
А лише малював на кризі гарні квіти.
І кришталем одарював весь ліс і всі ялинки
І світ здавався казкою в той час для хуртовинки.
А якось біла хмара над лісом пролітала.
Маленькій хуртовинці вона пропонувала
Лишити дім, ялинки, цей ліс і друзів й стати
Великою нарешті, щоб небом мандрувати.
Багато говорила та біла-біла хмара
Поки малу хурделицю з собою не забрала.
Лишилася самотньою зеленая ялина.
Тепер блукає десь-то її люба дитина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770831
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.01.2018
Теплом дитячим ліжко зігріте,
Малеча уклалася спати.
Їй ніжні матусині вуста
Казку починають розповідати.
Казку про все на світі,
Про те, що так люблять діти,
Про котика з півником й хитру лисицю
Й про двох ведмежат,
Що не хотіли миритись.
Далекі світи й невідомі країни
Бентежать уяву дитини:
Царівна й царевич, король, королева
Здається, що казка сьогодні про тебе.
Чарівна мелодія сну обгортає
І мати напевно вже теж засинає…
Знайомі герої увійдуть до хати,
Щоб казку малечі свою доказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770829
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.01.2018
Холодно за вікном, морозно…
Хурделиця сипле снігом.
А десь недалечко ступає
Снігуронька із Білим дідом…
Зорі рахує вечір,
Місяця половинка з’явилась,
А моя дитинка вже в ліжку –
За день вона дуже стомилась.
Розставлені іграшки на полицях,
Машинки стоять в гаражі,
Лялька, ведмедик,зайчатко
Доброї ночі бажають тобі!
Мамо, питає твій син:
«А чи правда, що є чудеса,
Що іграшки вночі оживають,
Що говорять дерева, птахи…і зима.
Що зорі падають додолу,
Щоб виповнилось бажання чиєсь.
Чи може існувати казка…
Хай не тут, у нас, але десь».
А мама всміхнулась малечі,
А потім серйозно, торкаючись чола,
Каже : «Спи, мій синочок,
Вже ніч за вікном, вже пора…
Ти оченята стуляй, мій солодкий,
Сон за дверима стоїть,
А чудеса…так, бувають, мій сину,
Тільки диво те треба зловить!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770651
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.01.2018
Сон, сон, сон…
Як пісня і як дзвіночок,
Сон мій летить у садочок,
Хоче погратися з вітром,
З хмаринкою, з білим світом…
Але той вже лягає спатки,
Хоч ніхто з них не має хатки.
І вітер, і біла хмаринка
Блукають по небу давно.
А ти, спи маленький,
Бай – бай.
Оченята скоріш закривай,
Бо стукає вже сон до віконця -
І думає,що ти їхнє сонце.
Сон, сон, сон…
Кроки лунають по світу.
Бай-бай-бай…
До ліжка лягають діти.
Лю-лі-лю
Співають матусині очі
Доброї ночі! Солодкої ночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770643
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.01.2018
Ранок ніс в кімнату всунув
Подивитись,хто це спить.
Солодко в клубок згорнувся
І тихесенько сопить.
Здивувався Ранок дуже-
Може кіт цей занедужав?
Встала в хаті вся сім"я
Тільки цей чогось куня.
Котик все це мабуть чув,
Тільки й оком не моргнув.
Лапки витяг,позіхнув
Й гість такі слова почув:
- І яка м"яка перинка
Й сон наснився, як картинка.
Що від мене ранок хоче?
Геть,бо видряпаю очі!
Я ще поки полежу
І сніданок підожду.
Як хазяєчка покличе,
То до миски треба швидше!
Котик знов в клубок згорнувся
І солодким сном забувся.
Ранок від вікна пішов
Він ЛЕДАЧОГО знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Відчини вікно у своїй хатині,
Перестань молитись майже кожній хвилині,
Залиши у серці місце для чекання,
Дозволь мені спиратись на кохання.
Дозволь мені тобі допомагати
Дозволь мені лиш вірити і знати,
Що я тобі хоч трохи не байдужа
Я маю сили, маю ліки – все закружить
Шалений вітер , я його вже відчуваю,
Якщо він зупиняється, втрачаю
Я все на світі: і тебе ,й нашу домову,
Яка складалася так важко, невже знову
Слово до слова – і у цьому наша сила.
Тепер вже я кожну хвилину відмолила.
Я знаю все, тепер звернулася до Бога
Тебе ж не втримаю. Ти підеш. Ти – дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Так. Зрадила саме я
Та, яка ненавиділа зраду…
Віддалася у перші довірливі руки,
Що обіцяли розраду.
Довга ніч тягнулася до безкінечності,
І хотілося рвати той сон.
Хтось хапав мою душу в обійми –
Так, якийсь Аполлон.
Він мовчав і водночас здавалося
Не обіцяв ні кохання, ні раю.
Перше слово, яке вирвалось з його вуст
Було впевнене «не покохаю».
Так, зрадила саме я
В котрий раз і йому і тобі.
Я залишилась вночі самотньою,
Проклинаючи дощі;
Клянучи весь світ невпевнений,
Який не віщує добра.
А так хотілося кохати по-справжньому,
Але … не змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2018
Невже під дощ я можу лише сумувати -
І пити каву під мінорний лад,
І тихо-тихо в думках колисати
Надії на повернення у сад.
У той квітучий, дивний сад весняний,
Де поряд квіти і зелений дах.
І інший спів – дзвінкий і превеселий,
Як вміє проспівати лише птах.
А поряд у вікно стукоче вітер
І дощ лишиться плямами на склі.
Це все лише нагадує про осінь,
Яка вже поступилася зимі.
А сад, а той квітучий сад все вабить
У неба синьооку далечінь.
А я наївна в тім вбачала казку,
Яка звідтіль просилася в мій дім.
А я гасила світло і не чула,
Як серце посміхнулося з жалю,
Від того, що не казка, а надії
Скорилися січневому дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2018
Погукай мне,коли стомишся від самотності,
Від душевної нерівноваги , від дощів,
Від одноманітності нібито зимових тижнів,
Без справжніх снігових холодів.
Від бездіяльності навколишнього світу,
Що захлинувся в осінній воді,
Коли по-справжньому захочеться тепла –
Тоді подзвони мені.
Погукай чи поклич, коли залишиться
Місце порожнє в душі,
А серце нарешті зрозуміє,
Що не існує категоричного «Ні».
А існує можливість,порада
Порятунок від самотності, тужливості очей.
Погукай мене, коли стомишся
Від непотрібних речей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018
Загубилася зима серед січневого туману,
Серед вогких, неприємних дощів.
Втратила поетичність душі від нездатності втриматись
На широкій арені днів.
Не знаходила сил,щоб позбутися
Нещирості осені й злив.
А від ранньої романтичності не залишилося
Навіть бадьорих слів.
І не почуєш з її вуст підтримки
І в калюжі знов те саме лице.
Кожен день зима блукає, зазираючи
Людям не у вічі, а через плече.
Мабуть їй соромно від власної полохливості
Від нездатності стати на ноги,
Що людство і світ серед зими – сироти
І вона сама в убранстві вбогім.
У грязюці від плачу постійного
Тихі схлипування під дощем,
А у кімнаті папірці падають
Зимових днів за календарем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770113
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.01.2018