Wirshua

Сторінки (1/4):  « 1»

Баласт

Знайома    історія  спочатку,  
А  можливо  не  спочатку,  можливо  то  кінець.
Перемотую  не  одну  картину  в  голові,  
А  це  знову  і  знову.

Важко  стримати  та  не  закричати,  
Люди,  скільки  можна  ще  чекати?  
Скажете,  що  це  не  доля,  
Хто  зна,  можливо  ви  й  праві.  

Хто  захоче  той  баласт  таскати?
Баласт  смутку,  брехні  та  недовіри.  
Тільки  що  ж  з  того  є  страшнішим,
Напевно  скажете  втрачене  кохання.
Питання  є  воно  чи  його  нема?

Ну  що  ж,  таскай  той  баласт  далі,  
Кажуть  доля  твоя  така.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2018


Ставиш собі цілі - йди до них

Ставиш  собі  цілі  -  йди  до  них,
Переступай  через  будь-які  перепони.
Бачиш  ось  вона  твоя  завітна  ціль,  
Біжи  до  неї  з  відкритими  обіймами.
Думай,  мар  про  неї,  але  тільки  йди,
Не  покидай  ти  вірного  шляху.
Не  шукай  ти  довшої  дороги  або  ж  легкої,  
але  зовсім  в  іншому  напрямку.
Ти  йдеш  лиш  по  своїй  дорозі  мети  
і  ти  не  знаєш  іншого  шляху.
Йди  в  будь-яку  негоду,  є  сили  чи  немає.
Знай,  що  треба  йти  і  не  звертати,
І  по  життю  у  тебе  все  найкраще  буде.
Коли  прийдеш  ти  до  своєї  цілі,  
Зникне  вся  втома  та  страх.
Ти  побачиш  щастя  в  своїх  очах  
і  перемогу  над  самим  собою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770619
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2018


Друга година дня

Друга  година  дня,  я  п'ю  каву,  
Думаю  про  тебе.
Роблю  цей  ковток,  він  такий  ж,
Як  проведені  години  з  тобою,
Такий  блаженний  та  потрібний.
Кава  одночас  солодка  та  гірка,
Як  і  ти  в  різні  періоди.  

Друга  година  дня,  я  п'ю  каву,  
Думаю  про  тебе.
Осад  на  дні,  
Кому  він  потрібен?  
Чорний  та  марний,  
Як  моє  життя  без  тебе.
Кава  випита  та  тебе  немає,
Тільки  я,  все  ще  думаю  про  тебе...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018


Холод

Пронизуючий  холод  достає  до  кісток,  
Ти  стоїш  в  полі  один,  
А  вітер  так  дме.
Завіває  всі  твої  думки  та  роздуми,  
Твій  сенс  життя.
Пронизуючий  холод  достає  до  твого  серця,  
Воно  ж  таке  крижане,  як  і  ти.  
Не  забуте  кохання  в  надії  його  розтопить,
А  зараз  ти,  замерзла  скульптура,  
Яку  ніхто  не  знайде,  ти  -  один.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2018