| Сторінки (1/97): | « | 1 | » |
Лірична осінь листям шурхотить,
Вселяє настрої затаєно-спокійні.
Із володінь її в далекий край летить
Ключ журавлів, кружляючи повільно.
Тихе курликання лунає вдалині,
Немов прощаючись, вслід крилами тріпочуть.
Від скрути й холоду летять до чужини.
Лишають дім сердешні неохоче.
Ще мить, і птахи вллються в небокрай.
Вже й перегукування чується незримо.
Летить ключ журавлиний в чужий рай,
Аби їм сил було і віри в власні крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Доріг багато в світі, та одна єдина
Найкращою вважається усім
Дорога, що веде нас до родини,
Дорога, що веде нас в рідний дім.
Всім хочеться вертатися додому -
У світ безцінного родинного тепла.
Тут незначною видається втома.
Це пристань затишку, безмежного тепла.
Удома рідними стають безмовні стіни
Із фотографіями дорогих облич.
Стукіт годинника, де час пливе невпинно
І незворотньо. Не вернеш, не клич!
Тихо потріскує в печі вогонь, іскриться.
На підвіконні квіти удають весну.
Радієш вдома будь-яким дрібницям,
Лише не любиш тишу мовчазну.
Удома дихається легше, в повні груди.
І небокрай здається вищим, чималим.
Хто б де не був, вертайтесь, добрі люди,
Дорогою прямою в рідний дім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Гарна й дружня в нас сім'я:
Тато з мамою, Вадимко,
Ще Уляночка і я -
Наймолодший Тимофійко.
В нас у кожного щодня
Справи й клопоти без краю.
Хоч малий, та знайте - я
За всіма спостерігаю.
Тато знов кудись спішить,
Бо завжди роботу має.
Та найбільш люблю ту мить,
Як мене він забавляє.
Мама в домі лад дає
І смаколики готує.
Всім любов нам віддає,
А мене сто раз цілує.
Наш Вадим - уже школяр.
То щось пише, то читає,
То промовить: " Що, маля?
І тебе це все чекає!"
А Уляночка завжди
Мов пружинка скаче в хаті.
" Ти, сестричко, підожди,
Скоро будем вдвох ганяти".
Гарна й дружня в нас сім'я:
Тато з мамою, Вадимко,
Ще Уляночка і я!
Ми - одна міцна п'ятірка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Запалим свічку в тихому мовчанні,
Згадаєм всіх відважних і стійких,
Хто мужньо кинувся до бою без вагання,
Та вже не з нами - їхній бій затих.
Герої ви! Проте для нас - утрата.
Таких втрачать не треба і не так.
Не дочекалась мати сина, діти тата,
У них буде життя гірким на смак.
Ви не шукали нагород, не хтіли слави,
А гідно кинулися край свій боронить.
За матерів своїх, дітей своїх ласкавих
Ви полягли. А так хотіли жить!
Горить свіча і ронить віск гарячий,
Як символ пам'яті людської на віки.
За вашу відданість незламну і терплячу
Щира пошана вам від нас, захисники!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Чи я люблю його? Так! З часом навіть більше!
Разом десятки років змірене життя.
Без нього дні минають повільніше
Немов в безодню йдуть без вороття.
А з ним багато сонця переливу,
Затишно, тепло, впевнено в стократ.
З ним легша біль і надто менше гніву.
Навіть чутливішим здається кави смак.
Зріднилися смаки і вподобання,
Цінується разом прожита мить,.
Поділені на двох і хвилювання,
І радість! Цьому варто жить!
Чи я люблю його? На це просте питання
І відповідь моя буде проста.
Мені потрібен він, і без вагання
Вся моя сутність промовляє: " Так!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Червоніє гронами калина.
Мов коралове намисто одягла.
Тихо гарна дівчина Аліна
До калини руку простягла.
Гілочки до серця пригортає,
Грає зелен-листям на стеблі.
Вроди не шукає, бо вже має,
Просить долі доброї собі.
"Будь, калино, до мене ласкава!
Підкажи, як треба в світі жить,
Щоб жіноче щастя я пізнала?"
Шепче кущ: " Потрібно полюбить!"
Присвячується моїй доні Аліні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
У вишиванку одягнулась Україна,
Така красива, мила, дорога.
Маленька я, та хочу жить щасливо
На тій землі, де народилась я.
Яскраво вишиті устелено узори
На полотні, де жито і блакить.
Шматує українську землю ворог,
Бо, бачте, нам не можна вільно жить.
Я маю мрію: прокидаюсь вранці
І чую: "Доню! Ми перемогли!".
Хай Україна буде в вишиванці!
Нехай ми будем жити без війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Нічка йде. Земля в перинку
Вкуталась відпочивати.
Тож лягай, моя дитинко,
В ліжечко, бо час вже спати!
Лю-лі, лю-лі, засинай!
Скоро прийде Миколай!
Йде поволі, бо старенький,
І несе смачні гостинці.
Засинай, моє рідненьке,
Закривай свої очиці!
Лю-лі, лю-лі, засинай!
Скоро прийде Миколай!
Він смаколики тихенько
Дарувати діткам буде.
Ангеляточко маленьке,
Він про тебе не забуде!
Лю-лі, лю-лі, засинай!
Скоро прийде Миколай!
До землі ніч пригорнулась,
Стеле спокій, шепче ласку.
Солодко дитя заснуло
З вірою у добру казку.
Лю-лі, лю-лі, засинай!
Скоро прийде Миколай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Війна – це лють і страх, це біль і втрата,
Кривавий танець смерті на землі.
Проте стійкого українського солдата
Це не спиняє! Вірно він стоїть
На варті миру, спокою та волі.
Хоробрий, і не ступить він назад.
Рішуча відданість веде у пекло бою
Захисника під гул страшних гармат.
Як патріот свого рідного краю,
Він самовіддано воює за життя.
Бронежилет і каску одягає
Заради кожного із нас. Запам’ятай!
«Слава Вкраїні!» - каже гордовито,
Мов ці слова йому додадуть сил.
У відповідь за кожен день прожитий
«Героям Слава!» - промовляєм ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Ви придивлялися солдату в очі?
Ви бачили там спокій, втіху, жарт?
Ні! Тривога там щоденно і щоночі.
Там сила поселилась, міцний гарт.
Ці очі покриває сива втома.
Про тихий сон забулося давно,
Хіба коли солдат побуде зрідка вдома,
Де затишок, турбота і любов.
В очах солдата страх - ніщо, там віра,
Надія,що прийде кінець війні,
Підтримка побратима і довіра...
Не знати нам, що бачили вони.
Ви придивлялися солдату в очі?
То вгляньтеся! У них душа болить.
Він бачив смерть, тому він так охоче
Цінує кожну мить, він прагне жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Роки пливуть невпинно та, на жаль, без вороття
І зупинити їх нікому не під силу.
Ще ніби вчора був потішним ти дитям,
А вже сьогодні є дорослим сином.
На вдачу добрий, самостійний і м'який.
На вроду - красень, дуже схожий став на тата!
Блакитноокий парубок наш любий, дорогий,
Такий далекий в це родинне гарне свято.
Де б ти не був, вертайся, сину, в рідний дім!
Завжди на тебе тут із радістю чекаєм.
Ми тебе любимо! І хочемо, щоб ти зумів
Стати щасливим, мав усе, чого бажаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Ви на шкільному стрілися порозі,
Ви - різні люди, та покликання одне.
Роками йшли по вчительській дорозі,
Де бавилось дитинство голосне.
Щодня йшли клас і там, як повелося,
Тягнулися дітей всьому навчить.
Ви - досконалі! Адже вам вдалося
Навчити покоління гідно жить.
Час змінює, на жаль, колег і школу,
Колишні учні вже тепер батьки,
Та іскорка учительська ніколи
Не згасне, це у вас вже на роки!
Тому живіть по повній, без печалей,
І списувать себе не личить вам.
Відлуння школи кличе хай і далі.
Не забувайте нас! Ви так потрібні нам!
На відпочинку, але ви ті ж педагоги.
Уважно слухали останній свій дзвінок.
В очах жевріли і вагання, і тривога:
"А чи не рано ми закінчуєм урок?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Як добре, коли діти ще малі
І граються веселі біля дому.
На ручки тягнуться і просяться твої,
А ти пригорнеш їх, забувши денну втому.
Як гарно, коли дітлахи брудні,
Непосидючі і буває неслухняні.
Простим смаколикам радіють - от чудні!
А ще ховаються, бо штанчики порвані.
Як хороше, коли малеча спить,
Поперек ліжка зірочкою ляже.
А вранці знов поскаче, побіжить,
Попросить щось, цікаве щось розкаже...
Як любо, як щебечуть малюки,
Веселі, живчики і пустуни голосні!
Здавалось, що повільно йдуть роки,
Аж ні! Діти мої тепер дорослі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Ти в світ прийшла, як символ миру,
З легкою вдачею і вогником в душі.
Як кожна жінка, маєш віру,
Що поруч люди рідні, не чужі.
Ти в світ несеш любов і вроду,
Дар материнства, мрій-надій блакить.
Як кожна жінка, в нагороду
Прагнеш щасливою й коханою прожить.
Ти бачиш світ у щирих сподіваннях,
Ідеш упевнено до власної мети.
Як кожна жінка, всі свої бажання
Волієш неодмінно досягти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
Весна то рясно плачеться дощами,
То стеле постіль сніжну і легку.
Неначе журиться й сумує до нестями
По молодому та вродливому Славку.
Як важко хмари розігнати в небі,
Щоб промінь сонця дрібку дав тепла.
Так важко розуміть й прийнять для себе,
Що вже тебе, лебедику, нема.
Замало жив. А скільки планувалось!
Стояв за мир, та зліг через війну.
В журбі й скорботі рідні дочекались
Таку холодну та безрадісну весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Солдатка! В цьому слові вир тривоги,
Безмежжя хвилювання та чекань,
Щирі звертання в каятті до Бога
І кожен день надій та сподівань.
Вона в життя йде рівною ходою.
На вигляд наче та ж, та це не так!
Час вчив її буть сильною, стійкою,
Дав потерпання спробувать на смак.
Вона то посміхнеться, мов на втіху,
То стихне - напливе сум на очах.
Певно згадався той, що серед лиха
Тягар війни виносить на плечах.
«Вона гордиться ним!»– одні прокажуть,
А інші мовлять: - «Краще б вдома був!».
Такі слова на серці болем ляжуть,
Збагне лиш той, хто на собі відчув.
Вона йде від брехні, бо знає правду,
Не потребує жалю, причитань.
Він там несе тяжку військову варту,
Заради неї мужньо й без вагань.
Її чекання для нього підтримка,
Рідний ковток домашнього тепла.
Вона тепер не просто ніжна жінка,
Солдатка - витривала й мовчазна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Мозаїкою виклала картину
Блискітки по рядочках й по відтінках
Створили образ жінки - українки,
Що родом з незалежної країни.
Пишний вінок, в узорах вишиванка.
Постать струнка, вродлива, величава.
Правдива і пряма, та не лукава,
Поборниця, проте не полонянка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Зима сніг крижаний на землю губить,
Мов прикрашає твій останній шлях
Додому - край родинний, любий,
Який не раз, мабуть, ти бачив в снах.
Повернення твоє було тривалим,
Весна забрала, а віддала зима.
Ти зник, мовчав. Тебе війна украла
В тієї, що молилася щодня.
Сердешна вірила, надіялась терпляче,
На зустріч сподівалась. Та не так...
Душа кричить, а очі гірко плачуть,
Бо жити треба, та не знати як.
Вродливий, молодий, веселий, щирий -
Таким ти залишився назавжди.
Так довго йшов додому Володимир,
Щоб спокій, мир і затишок знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Самотності я зовсім не шукала,
Вона мене, на жаль, знайшла сама.
Тихо в майбутнє віру вкрала,
Проте упевненості й сил мені дала.
Тепер я знаю, що життя - не казка,
Що покладатись варто на себе,
А не на тих, у кого хитра маска...
То краще вже сама, ніж отаке.
А може час розкрити вільно крила
Й зробити крок вперед чи в нікуди?
В самотності я дещо зрозуміла,
Що варто жити так, як хочеш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Останнім часом, мов життєве кредо,
Стали близькими ці прості питання,
Устами промовляю:" Як ти? Де ти?",
А в серці оживають хвилювання.
Перед очима виринає образ рідний
З надією, що зараз ти в безпеці,
Що по можливості, коли хвилина вільна,
Ти вісточку даси про себе, відгукнешся.
" Де ти? Як ти?"- повторюється вкотре.
І ось дзвінок! Твоя знайома мова:
" Привіт! Ми досі там! Ти не хвилюйсь! Все добре!
Здоров'я? Все гаразд! Ти розкажи, що вдома?".
Почуєш голос твій - мов на душі світає,
Стає вмить радісно, приємно, веселіше.
Мабуть вже більшого бажання і немає,
Аби живим й здоровим був - оце найголовніше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
Осінь вислала доріжки
Листячком багряним.
Тупотять маленькі ніжки -
Це іде Улянка.
Шелестять листочки дзвінко,
То знов затихають.
Так вони малу дитинку
Наче забавляють.
Йде Уляночка, сміється,
Ніжками тріпоче.
Любим щебетом заллється,
Мов сказати хоче:
"Почекайте, дуже скоро
Вас про все спитаю!
Нині походжу довкола
Й поспостерігаю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Журливо вітер листя рве довкола,
Несамовито розкидає врізнобіч,
Серед живих шукає він Миколу.
А він, рідненький, там, де мертва ніч.
- Чому ж ти, вітре, як летіли кулі,
Не завернув убік їх, не спинив?
- В той день страшний бої були нечулі
І захистити всіх я не зумів.
Тому у розпачі я не приймаю втрату,
Бо не зберіг безцінного життя.
Ім'я сміливого і мужнього солдата
Пішло у вічність вже без вороття.
У тузі вітер носиться довкола,
Немов вимолює у нас земних прощень.
Хай спочиває з миром Яремчук Микола!
Він ніч прийняв, щоб ми зустріли день!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Ключем сумним летять у вирій,
У небі хмурому лелеки.
Стиха курличуть, наче щиро
Прощаються, бо шлях далекий.
- Куди прямуєте, крилаті?
Чому голівки похилили?
- Нам тяжко край свій залишати,
Хоч неспокійний, проте милий.
На крилах несемо по світу
Журливу вісточку утрати,
Щоб до небес могло злетіти
Ім'я сміливого солдата.
... І полетіли вдаль лелеки.
Крильми, прощаючись, махали.
Відлунням чулося здалеку
В курликанні ім'я Михайло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Вітре буйний, ти по світу
Вільно скрізь літаєш.
Наче сокіл гордовитий
Все бачиш і все знаєш.
Може бачив ти солдата
З родинного краю?
Вже не знати, що й гадати,
Бо вісток немає.
Чи живий, і в обороні
Поруч з побратимом?
Чи в пекельному полоні?
Чи, крий Боже, згинув?
У думках ідуть картини,
А в душі тривога!
Принеси гарні новини!
Поверни додому!
Хай обійме свою матір,
Приголубить жінку.
В дужі руки щоб узяти
Зміг малу дитинку...
Губи шепотять в надії:
"Відшукай, крилатий!".
Вітер знявся і повіяв,
Мов шепнув: "Чекайте!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Звучить тихо "Пливе кача...".
Серце рветься, очі плачуть
В тузі діти, жінка, мати
Над могилою солдата.
Була тиха в тебе вдача,
Добродушна, роботяща.
Боронивши край, родину,
Дуже рано ти загинув.
Чом тебе смертельна куля
Підкосила, не минула?
Все, що бачив в тому бої,
Забереш тепер з собою.
Не розкажеш, не всміхнешся,
До рідні не пригорнешся.
Який жаль та біль пекуча,
Гірка втрата й неминуча!
Звучить тихо "Пливе кача...".
Серце рветься, очі плачуть.
Вічна пам'ять, жаль, печалі
По тобі, Царук Віталій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Недарма кажуть: "Нема гірше,
Коли під боком злі сусіди".
Так в Україні нашій вийшло,
Що в ній рашисти чинять біди.
Скажіть, в чому ми винуваті?
За що ви чините розправу
Так безсердечно й біснувато,
Мов варвари, брудні й криваві?
Чим завинила стара мати?
Чим просто мирний перехожий?
А породілля у палаті?
Що вам зробило дитя гоже?
Ви - нелюди! Ви - гною куча!
Скажено рвали, мов шакали
Херсон, Гостомель, Харків, Бучу.
Що в Маріуполі шукали?
Чим приглянулась Волноваха?
В Донецьк ордою йшли, в Чернігів…
Ви що, хотіли, бідолахи,
Отримати наш славний Київ?
Нехай сторицею вернеться
Вам ваша лють, горе - сусіди!
Нам перемога усміхнеться,
А вашого не буде й сліду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Зірок не хочу я з небес,
І дивини мені не треба.
У мене інший інтерес,
В інакшому моя потреба.
Я - жінка! І тому люблю
Прояви ніжності й любові.
Не співчуття і не жалю,
А спокій, злагоду в розмові.
Люблю уважний погляд твій,
Повний палкої таємниці.
Як чуєш низку моїх мрій,
Приймаєш їх не за дрібниці.
Люблю, коли в тривожну мить,
Даруєш ти надії море,
Твій вираз завжди веселить:
" Не переймайсь, все буде добре!".
Люблю тепло твоїх долонь,
Коли торкаєшся дбайливо.
Люблю помітне срібло скронь -
Це імпозантно і красиво.
Люблю турботи благодать
Навіть в букетику ласкавім,
Укрити пледом, обійнять,
І простягнути чашку кави.
Не хочу кришталю оков
І пишнота не так важлива.
Мені коштовніша любов,
З якою я живу щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Рука в руці рішучим кроком
Ідем по лінії життя.
Вже 25 щасливих років
Нас поєднало почуття.
Було всього, та що й казати,
Кожен момент з своїм смаком:
Терпкий, солодкий, гіркуватий…
Та головне, що ми разом!
Ти той, кого я полюбила
І поєдналася навік.
Ти - друг для мене, поміч, сила!
Ти - найрідніший чоловік!
В тобі черпаю я підтримку
І захист сильного плеча.
Ми - цілого дві половинки,
Що ділять радість і печаль.
З тобою легко і приємно,
Затишок вієш і тепло.
Я вдячна долі за взаємну
Та віддану твою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Краса навкруг! Куди не кинеш оком
Лежать сніги скрипучі та глибокі.
Зима потрушує своїм чарівним ситом
І припорошує пухке хутро по світу.
Неначе землю вкутує в м'яку перинку
Для сну міцного і легкого відпочинку.
- Аби мороз до тебе не дістався,
Ти в біло - сніжну ковдру заховайся!
В палкому танці вітер й віхола несуться,
Непосидючі то притихнуть, то зірвуться.
- Та годі вам! Спиніться, розійдіться,
І краще ділом добрим ви займіться!
Гладенько сніг порозкладати треба,
Аби землі було і затишно, і тепло.
Спинилися вибрикувать над краєм,
А чи надовго - хто ж їх вариводів знає!
Знову зима своїм чарівним ситом
Щедро потрушує пухке хутро по світу.
Краса навкруг! Сніжинок мерехтіння
Доповнює зимові володіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Знов гучний дзвінок з довкола
Дітлахів у клас скликає.
І ранкова зустріч в школі
День з новин розпочинає.
- Який настрій? В чім причина?
- Що за день? Яка погода?
- В нас сьогодні іменини ...
Далі гра " Моя пригода".
Діти жваво ведуть мову
Про цікаве й наболіле:
- Я подряпав вчора ногу …
- В нас є кроленята білі …
- А я з татом був у полі …
- Я стрибала на батуті …
- А у мене джинси нові …
- Довго не могла заснути …
- А мені болить мізинчик …
- А я бачила лисичку …
- А в мене, - сказав Вадимчик, -
Народилася сестричка!
Клас притих - в очах іскринки.
- Гарна новина! Вітаєм!
Якщо в світ прийшла дитинка,
В небі нова зірка сяє.
Ти тепер не просто хлопчик,
А почесний старший братик!
Маєш цінувать сестричку,
Доглядати й захищати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Завзяті грибники
Осінь дощиком моросить,
Тихо каламутить гами.
Це вона всіх щиро просить:
"Час іти в ліс за грибами!".
Взяв Вадимчик дві корзинки
Й з дідусем майнули радо
По своїх пройтись стежинках,
Що не раз ходили разом.
Вже хлопчина добре знає:
Файні є гриби й отруйні.
Перш ніж різати, спитає
В дідуся. Малий розумник!
- Діду, глянь! Які лисички!...
Діду - білий! Величезний!
- Ого, красень! Сироїжки!
З ними трішки обережно!
- А чому? Що, не хороші? , -
Внук розпитує, - Чи хворі?
- Ці грибочки дуже схожі
На отруйні…
- Мухомори!
- На ходу хапаєш, синку!
Молодець! Дивись - маслята!
- Діду, повні вже корзинки!
Вже нема куди збирати!
Підморгнув дідусь, всміхнувся
Та рюкзак з плечей знімає:
- Ще зберемо! Хай бабуся
Сушить, жарить, закриває!
Що надбаємо, тим взимку
Будем щедро смакувати!
… І пішли дідусь з Вадимком
Жваво ще гриби збирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
Давно тебе хотіла запитати -
Хто ти для мене: друг чи лютий ворог?
Чого мені від тебе слід чекати:
Дружнє плече чи в спину кулі порох?
Якщо товариш, то за приязнь тобі дяка,
За всю підтримку та в лихий час допомогу,
За те, що кривд не маєш та образ ніяких!
Я щиро рада йти з тобою в ногу!
Якщо ж ти ворог, лиходій заклятий,
То я найбільше за усе хотіла б
Тебе з свого життя навік прогнати,
Відкинуть і забути! Я б цьому зраділа!
За всі старання, щоб мені зашкодить,
Тобі я з вдячністю промовлю - БРАВО!
Бо це стійкішою й міцною мене робить,
Хоч присмак на душі лежить гіркавий.
Ти - чорнота! А я піду до світла,
Туди, де добре, легко, де живе потреба
Щоденно друзям усміхатися привітно.
А вороги... Ні, ворогів мені не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Нарешті ніч приборкала рух міста
І тихо сповила в обійми сна.
Поволі по бруківці кам'янистій
Жіноча постать мовчки йде сама.
Шкіряний плащ, на лакових підборах,
Красива зачіска і легкий макіяж.
Що супроводжує її: любов чи горе?
Куди направлений її нічний вояж?
Поодинокі перехожі непривітні,
Байдуже квапляться по справах врізнобіч.
Та раптом: "Нині гарна ніч! Ви згідні?
І взагалі життя - чудова річ!
Сумуєте? Даремно! Усміхніться!
У кожного буває біль і зрив.
Насамперед себе цінить навчіться
Та просто видихніть нікчемний негатив!"
І пішов далі, мов оманливе видіння…
А жінка з подивом лишилась віч-на-віч.
З усмішкою, з полегшенням, з прозрінням
Промовила: " Життя - чудова річ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
Зима холодна ще керує на правах своїх,
Морозить, знов сніжинки сипле сонні.
А в нас стоять білі тюльпани на вікні,
Немов весна цвіте на підвіконні.
Тюльпан - це символ радості і новизни життя,
Шедевр природи чистий і приємний.
Їх наречений доні дарував в знак почуття
Глибокого і відчуттів взаємних.
Як гарно! А в душі моїй бринить струна,
Коли дивлюсь на квіти сніжно-білі:
- Аби весна між них завжди була!
Аби діти мої були щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021
Кому зима - це холод, лід бездушний,
А моїм ЖИВЧИКАМ морози - не біда.
Мов альпіністи, на вершину лізуть дружно
І верещать: - Оце справжня зима!
Щічки червонії, під носиком натерто,
Зате в очах горить захоплення іскра.
На кучугуру лізуть ЖИВЧИКИ уперто
І по - дитячому викрикують: - УРА!
А вчитель дивиться на них і розуміє,
Що разом з ними він в дитинство порина.
Адже ніхто життю так не радіє,
Як робить це весела дітвора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
Дитинства світ навіює розраду
І теплі спогади, наївні, галасливі,
Коли простим дрібницям були раді,
Коли були по справжньому щасливі.
Моє дитинство уособлює бабуся,
Турботлива, ласкава, працьовита.
Я тішусь, що її ім'ям зовуся
Немов бабусиною милістю укрита.
Як зараз бачу: з чорною косою
Об фартушок бабуся руки витирає,
На піч посадовить мене з сестрою,
І яблуками з цукром пригощає.
Як пішки йшла із нами жито жати.
А ми малі день не марнуєм в полі:
Робили із снопів дитячу хатку,
Букети рвали, награвались вволю.
Ще згадую, як у саду бабуся
Опалі яблука у кошики збирає.
Як дзвінко кличе з лугу: - Гуси! Гуси!
Як нас малих на гойдалці гойдає.
Ще дуб з гніздом лелечим біля хати.
Він й досі є, і бузьки прилітають!
Як гарно, що вертаються крилаті,
Як гірко, що бабусю не вертають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Холодний ранок у хутрі зимовім
На землю тайкома мороза запросив,
Аби він всіх в обійми крижанові,
Свої скрипучі міцно охопив.
Мороз тріщить, пощипує, шаліє
І дошкуляє. Тож тепліше одягайсь!
Хоч зараз він нікого не жаліє,
Та скоро і йому наступить край.
А може так зима дає нагоду,
Щоб вдома ми посиділи разом.
Щоб у таку морозяну погоду
Погрілися родинним всі теплом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Летить припутень - дикий сірий голуб,
Повітря крилами безжурно лихоманить.
Він любить простір і незалежну волю,
Біля людей життя його не манить.
Та ось в домі Артема появився.
Чи вісник долі. чи шукач безпеки?
Артем Припутень жалем пробудився:
- Мале ж, голодне і мабуть здалеку!
Бо це ж Артем! Де він - там допомога
Усім знайомим, рідним, перехожим.
Та найчастіше слалася дорога
До батька - з ним вони так схожі.
Артем любив чуть батькові поради,
Оскільки дружніми й близькі були Припутні!
Разом землі давали в полі раду,
Разом складали плани на майбутнє.
Разом в місцях воєнних дій минулих
Шукали безвісти похованих солдатів.
Безмірну дяку від рідні загиблих чули,
Коли Артем їм простягав "солдатки".
Навіть в час спалаху війни на Україні
Вже волонтерами хутчіш спішать до Сходу
Підтримувати тих, хто на руїнах
Стоять відважно на сторожі за свободу.
Багато справ зробили батько з сином,
А було б більше... Мить на повороті
Й аварія життя враз припинила
На пів меті, пів мрії, пів польоті...
... Летить припутень, крилами шаліє,
Пірнає високо в безкрай блакиті неба,
Як добра згадка, що в душі жевріє,
Про добродушність Припутня Артема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
В моїм класі гарні діти!
Їх не можна не любити:
Живчики й веселуни,
Всепитайки й пустуни!
Кожен з них є унікальним,
Кожен навіть геніальний.
Ми зріднились, мов сім'я.
Тож назву їхні ім'я:
Мужні Костя та Іллюшка,
Тихі Сашка та Вілюшка,
Приязні Сашко й Вадимко,
Дві Анютки та Матвійко,
Світлі Віка та Карінка,
Добрі Дарія й Полінка,
Милі Дашка та Давідко,
І Романко, і Андрійко,
Стримані Єгор й Назарчик,
Голосні Максим й Богданчик,
Три розумнички : Іванко,
Олька та мала Іванка.
В кожнім з них є свої мрії,
А в мені живе надія,
Що з цих щирих життєлюбів
Виростуть хороші люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Приємним спогадом вигукують Карпати
Й тривожать серце, як трембіти дзвін.
Щоб велич гір по справжньому пізнати,
То варто побувати в краю цім.
Пройтися стежкою по тихій полонині,
Води холодної напитись з джерела,
Зайти лісів густих в міцні обійми
Й дзвіниць відлуння чути здалека.
А гори! Гори! Краєвид чудовий!
Вершини лисі синє небо підпира.
Подужати не всякий вас готовий,
А як посилиш - серце завмира!
Такі захоплення, що і не передати,
І вражень всіх уже ніколи не забуть!
Я неодмінно знов поїду у Карпати,
Бо гори манять, гори ще раз звуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Полюбляє на батуті
Вадимчик стрибати.
Вилізе малюк роззутим
Й ну - мо гарцювати.
Наче акробат, майстерно
Робить викрутаси.
І вважає недаремно
Він себе вже "асом"!
- Тутті - фрутті, тутті - фрутті!
Я стрибаю на батуті!
Ось він сальто, ось шпагата
Вдало демонструє,
Ось складного переката...
Хлопчик фантазує!
Мама часом наставляє,
Щоб був обережним.
А Вадимко все стрибає!
Радості безмежно!
- Тутті - фрутті, тутті - фрутті!
Я стрибаю на батуті!
Телефон на мить забутий
Й комп'ютерні ігри,
Бо хлопчина на батуті
Виграв всі турніри.
Тут і спорт є, і розваги,
Тут і процедури,
А найбільші переваги -
Це мускулатура!
- Тутті - фрутті, тутті - фрутті!
Всі стрибайте на батуті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Весна плете пробудження спіралі.
Скрізь свіжість пахне - дихай в повні груди!
Проте не тішаться як завжди люди
Й один від одного тримаються подалі.
Час нелегкий та неспокійний нині -
Накрила світ хвороби хмара темна.
Усе в житті проходить недаремно,
Тож присвятіть себе своїй родині.
Щодня вікуємо у метушні буденній,
А зараз приділіть себе тим справам,
Яким завжди часу не вистачало
У настрої, бажанні та натхненні.
Час зрозуміти: дім ваш - це фортеця,
А міць її у почуттях взаємних!
Лиш тут найбільш затишно і приємно,
Лиш тут повік-віків краще живеться.
Батькам подяку скласти й запитати
Про їх здоров'я - це для них у радість,
Адже так хочеться, щоб сива старість
Щадила довго наших батька й матір.
Час придивитися уважно до дружини
І оцінить всю грань її роботи .
Час дяку скласти чоловіку за турботу
Й згадать разом з життя світлі години.
Час для спокійного із дітьми спілкування.
Не лиш, щоб дати мудрі настанови,
А й взяти для себе напрочуд нове -
Це зближує й ріднить в стосунках гарних.
Про все погане хоч на мить забудьте
І вірте в краще - віра помагає!
Нехай хвороба дім ваш і рідню минає!
Живіть щасливо та здорові будьте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020
Підійшов Вадим маленький
До мами й питає:
- Чому мене солоденьким
Бабуся називає?
Каже, що я пахну медом,
Як мене цілує.
Мамко, поділюсь секретом -
Це вона жартує!
Бо я спробував свій пальчик-
На смакне цукерка.
Й пахну милом я "Дитячим".
Бабця - фантазерка!
Мама усміхнулась любо
Й каже: - Солоденьким
Зве тому, що дуже любить,
Синку мій рідненький!
Ти для всіх нас найсолодший
За всі в світі цукерки...
Син розгублено шепоче:
- Мам, і ти - фантазерка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2020
Між нами крок, а начебто безодня.
Прощальних слів вирує течія.
Була коханою - тепер, на жаль, самотня,
Була потрібною - тепер я нічия.
А думалось, що ми разом навічно,
Що неподільні ми: ти - мій, а я - твоя.
Мій любий, глянь, прошу, мені в обличчя
Й скажи: - Чому ідеш? В чому вина моя?
Що сталося? Чим так не догодила,
Що ти ураз від мене віддаливсь?
Тебе всім серцем, як уміла, я любила.
Згадай усе, коханий, і спинись!
Твоя байдужість, наче ніж в долонях.
Ти замість слова [b]"ТАК"[/b] говориш [b]"НІ"[/b].
Якщо любов для тебе гра й неволя,
То йди! Прошу, дай спокою мені!
Нехай цей крок буде взаємним й спільним.
І доля в кожного тепер уже своя.
Хай не кохана вже, проте я буду вільна.
Вже не існує [b]НАС,[/b] тепер є [b]Ти[/b] і [b]Я[/b].
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018
Життя гортає днів шкільних сторінки
Й складає в пам'ять, мов у книгу, навіки.
Малечу в школу привела колись стежинка,
А відпускає в світ дівчат і юнаків.
Дивлюсь на вас, а згадую відкритих,
Потішних, добродушних непосид.
Ви прагнули пізнати й зрозуміти,
А я старалась вас всьому навчить.
Перші склади читались помаленьку,
І літери не поміщалися в рядок.
Й були перерви якісь коротенькі -
Тільки розбіглися, а вже знов на урок.
Ви прийняли мене в своє дитяче коло,
Тому тепер мої ви назавжди!
Нас познайомила і поєднала школа,
Де з першокласників стають випускники.
Закінчить школу - це не значить ВОЛЯ!
Повірте, діти, це не зовсім так!
Тепер від вас залежить власна доля
І головне - обрати свій єдиний шлях.
Хай кожен крок в житті ваш буде вірним,
Обдуманими вчинки стануть і слова.
Душею й серцем будьте чисті й вільні,
А розумом бажайте лиш добра.
Нехай здійсняться мрій ваших світання
Й криниця батьківська любові додає.
Зичу усім лише найкращі побажання!
Випускники! Творіть життя своє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2018
Ви - вчителі, підвладні люди думки,
Життя яких у світ науки привело.
А долі ваші у освітніх візерунках,
Сплановані й розписані власним пером.
Роки пливуть удаль гінким потоком,
Та стежка впевнено веде вас до дітей,
Аби задовольнитися проведеним уроком
Заради знань малечі, вмінь і здібностей.
Вам завжди ніколи, проте усе вдається.
Інтелігентно подаєте матеріал.
Нехай ваш труд добром вам відгукнеться
У вигляді поваги, дяки та похвал.
В спокійній, вишуканій та ігровій манері
Шляхетно віддаєтеся "здобувачам наук".
Фасилітатор, тренер і провідник "Ед - ери",
Творець фантазій й майстер жестів рук.
Уславлень вічних вам, повірте, геть не треба,
Аби в дитині кожній проростити почуття
Любові, щирості і мудрості потреби,
З якими проживе вона усе своє життя.
Ви - вчителі: серйозні чи грайливі,
Завзяті чи спокійні... У вас єдиний шлях!
Творіть, захоплюйтесь, живіть щасливо!
Здорові будьте та успішні у своїх ділах!
[b]Присвячується всім вчителям НУШ! [i]Цікаво, що з цього вийде? [/i]
Бажаю успіхів![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793513
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.05.2018
Пора осіння з неповторною красою,
Мов чепурна ґаздиня тихою ходою
Господарює, красить, золотить,
Мозаїкою казку скрізь творить.
Колотить фарби жовті та багряні,
А барви зріджують дощі й тумани.
Сумна, проте захоплююча акварель,
Мить сподівання, роздумів, ідей.
Вальсує з мокрим листям вітер долом,
Вверх підійме й розкидає довкола.
Акорди птахів лиш зрідка чутно,
На небі висить сіре полотно.
Тепер вся осінь в спілому буянні,
Бо відчуває неминучий час прощання.
У ній немає ні образ, ні люті.
Вона царює одиноко на розпутті.
[i]Твір із скрині[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791037
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2018
Наш Вадимчик застудився
І не зна причини.
Бідолашний вже зморився
Чхати беззупинно.
- Де взялася ця застуда? -
Питається мати.-
Лікувати тебе буду.
Хоч весна - будь в хаті!
Аж закляк малий - халепа!
Та давай проситись:
[i]- Ні, матусю! Мені треба
На сонечку грітись.
Взую чобітки зимові,
Навіть й рукавички.
Душно стане цій хворобі
Й відпаде в травичку.
Вип'ю ліки і зганяю
Швиденько до друзів.
А хвороба не спіймає,
Загубиться в лузі.[/i]
Усміхнулась щиро мати,
Обняла хлопчину:
- Може краще не знімати
Без дозволу шапчину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018
[b]Сквозь все прожитые, прошедшие года
Блеск звёзд ночных и свет луны унылой
Напомнили мне прошлое, когда
Меня любил ты, а я вот не любила.
Жизнь всё расставила - права ли, не права.
Мы стали взрослыми, далёкими, чужыми.
Благодарю , что ты любил меня тогда.
Прости за правду - я вот не любила.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783651
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2018
Ми так багато чули про війну,
Про горе, розпач, смерті мливо,
Що хочеться почути лиш одну
Новину - мир усім оголосили.
Щоб вкрили степ пахучії жита,
Напоєні дощами, а не кров'ю,
Не обірвалися людські життя,
А дарувались з ніжністю й любов'ю.
Щоб тато казку на ніч розказав
Для донечки своєї чи для сина,
Не згадував, що в руки зброю брав
І бачив смерті болісні картини.
Щоб матері жили свій вік сповна,
Гостинно всю родину зустрічали,
А не від горя щоб сивіла голова,
Як над могилою солдата припадала.
Щоб вранці лився сонячний потік
І кулі не пронизували небо.
Війна триває не один вже рік -
[b]Час зупинитись! Жити в мирі треба ![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782928
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.03.2018
Люблю зайти в весняний ліс,
Де дихається в повні груди.
Живиця свіжа пахне всюди -
Вбирай, п'янися і живись!
Мов персонажі із казок,
В задумі шелестять дерева
І тягнуть віти просто неба -
Хочуть барвистих вже блузок.
Ще тихо. Тільки вітерець
Правічний, дикий, нелукавий
Промчить й майне ганяти хмари,
Щоб глянув сонця промінець.
Вже підсихає мокрий мох.
Скоро вмережиться квітками,
І ліс заселиться пташками,
Почнеться спів - переполох.
Ідеш й здається - вдалині
На тебе Мавка споглядає
І духів лісу зазиває:
[b]- Просніться й дайте хід весні![i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782356
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 15.03.2018
- Ало! Привіт! Я знаю - час вже пізній.
Не розбудила? Ні! Мені теж не заснуть!
Я довго думала: можливо ми і різні,
Та ми однаково хотіли разом буть.
Так довго готувала цю розмову,
А зараз слів - порожнє полотно…
Пригадую моменти знову й знову,
Коли так добре, визнай, нам було.
Тоді не чула я тебе й не розуміла,
А зараз тану, наче віск. Пробач, молю!
Може не треба почуттів ламати крила?..
Я так сумую! Я так тебе люблю!
Ало! Прийди до мене як раніше!
Чому мовчиш? Надії дай ковток!..
… Що?.. Я зрозуміла - в тебе інша…
Бувай! Забудь спізнілий цей дзвінок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
Думки подібні до крилатих птахів,
Що линуть вільно в небуття.
Досить лише одного змаху -
І в думці з'явиться життя.
В святковий час чи серед буднів
Вони летять, лишивши тінь.
Обдумані та незабутні
Обгорнуть враз на самоті.
Чи благородні, чи то грішні -
Нам невідомий їхній хід.
Про них дізнається Всевишній,
Коли думки здійснять політ.
Отак життя в думках триває
І в пам'ять ляже назавжди.
Мереживом переплітаєм
Своє буття й свої думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Хата, біла, сад вишневий,
Мальви квітнуть під вікном.
В пору літню, полудневу
Вся родина за столом.
Мати страви наставляє,
Донька вчиться помагать,
Син малий у дудку грає,
Жде, що будуть вихвалять.
Батько зором взяв обійстя, -
Наче все як у людей!
На калину задивився –
Там виводить соловей.
Гарно ж як! Щасливі, раді
І дорослі, і малі.
Чути із рясного саду
Солов’я дзвінкі пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018
В задумі часто ти сидиш,
Проте в очах думок безмежжя.
Підведеш погляд на мить лиш,
А вже мені тепліше й легше.
Ми разом вже немало літ
Й достатньо погляду в розмові.
В твоїх очах надії світ,
Джерела ніжності й любові.
Я бачу в них вогонь палкий,
Яким пронизуєш всю душу.
Щиро вдивляюсь в погляд твій,
Бо хочу цього, а не мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Тату, повертайся! Ми на тебе ждем,
Згадуєм про тебе кожен день за днем.
Час в розлуці довгий і такий важкий.
Прагну, щоб був поруч татко дорогий.
Мама часто плаче, як на самоті,
Молиться, щоб тебе вберегли святі.
Братик кілька кроків вчора сам зробив,
Й цим матусю рідну вмить розвеселив.
Я вчусь на відмінно - так, як ти велів.
Грамоту директор радісно вручив.
- У героя - батька донька - молодець,
Лідер у навчанні і для всіх взірець!
Я тримаюсь слова даного тобі -
Бути сильна духом в радості й журбі.
Ти ж також дотримуйсь, татку, даних слів -
Зупинивши лихо, лишитись живим.
Любимо, сумуєм, згадуєм щодня.
Повертайсь скоріше! [b][i]Мама, брат і я.[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779492
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.02.2018
Прекрасна і блаженна та хвилина,
Коли маленька крихітка - дитина
До мами щиро ручки простягає,
Воліє ніжності і ласки вимагає.
В обійми прагне, де тепло й приємно.
Ці відчуття для них єдині і взаємні!
Бо мамин дотик - простір радості і щастя,
Підтримки, любощів і поцілунків рясних.
[b]- Ти - непосида, живчик і чомучка
В майбутньому. А зараз - йди на ручки![/b]
Життя єднає сутність материнства
З бажанням ощасливити дитинство.
[i]Присвячується доньці Аліні[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779150
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2018
Суть людини неповторна:
Благочинна чи потворна,
Нищівна, а чи творима -
Вибір кожної людини.
В житті шансів так багато,
Варто лиш один обрати,
Себе випустить на волю
І створити власну долю.
Жити в радості і в тузі
Серед ворогів і друзів.
Світ вдихнути в повні груди,
Нести хрест творця чи блуди.
Не журитись за минулим
Чи щасливим, чи похмурим.
Цінувати кожну днину,
Бо життя у всіх єдине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778448
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2018
За звичаєм на свято чи в неділю
Повисідають бабці та дідки на лавку,
Щоб відпочило від роботи тіло,
Потеревенить, поповчить нащадків,
Переказати їм повчальну згадку.
Забуті давні негаразди і образи.
Тепер вони у дружнім щирім колі
Посходяться разом і почнуть відразу
Вести розважливі і мудрії розмови
Про тих, хто відійшов, хвороби, Боже слово.
Від буднів у старійшин руки огрубілі,
Тай пам'ять вже підводить - не все візьмеш до тями.
Вони війну і голод перетерпіть зуміли,
Щоб неминучу старість у спокої зустріли
Й, зітхаючи, на лавці разом погомоніли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778318
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2018
Когда тебе вдруг станет очень грустно,
Когда не складно получаются дела,
И день покажется не солнечным, а тусклым,
Тогда ты вспомни невзначай меня.
Я стану для тебя твоей отрадой,
Поддержкой буду я всегда во всём.
Запомни, милый, нам быть вместе надо,
Что мы сильнее и счастливее вдвоём.
Я та, что больше всех тебя желает,
Которой ты нужнее и родней,
Что жизнь свою с тобою разделяет.
Ты - главный человек в судьбе моей.
И пусть тепло тебе вмиг станет, легче,
И пусть пойдут на лад твои дела,
Пусть чувства наши делают нас крепче.
Ты только вспомни невзначай меня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778118
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2018
За звичкою гніздяться ластівки
Під виступом старої стріхи.
Дивуєшся, як вдало ці пташки
Клопочуться . Їм зараз не до втіхи.
Здолали довгий і тривалий переліт,
Щоб повернутися до свого дому.
Для них рідне гніздо – це цілий світ,
Бо в нім продовжать рід пташиний знову.
З появою пташат і клопіт йде;
Зростити і навчить літати швидше.
Ці птахи, наче ми. Проте в людей,
На жаль, турбот без ліку більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777915
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 19.02.2018
Я больше жить так сложно не могу
И неуслышанною быть я не желаю,
Вот потому я от тебя сейчас иду
И в тоже время вовсе не прощаюсь.
Да! Я люблю тебя, и знаю - любишь ты,
Но пониманием друг к другу не владеем.
Не знаю я о чём твои мечты,
Не знаешь ты, что я в душе имею.
И каждый требует своё... Это не жизнь,
А сущий ад! Мы мучаемся оба.
Чтобы не быть мучением твоим -
Я ухожу. Но знай - вернусь я снова.
И может мы изменимся тогда,
И может счастливы тогда мы вместе будем...
Это потом, но, к сожалению, сейчас
Друг друга губим мы и в тоже время любим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2018
Темніє. Ніч свята на землю лине,
Щоб дати змогу всім відпочивати.
Поснуть усі, лише в своїх молитвах
Ще довго не засне солдата мати.
Він там в АТО, він там, де лють вирує,
Де смерть гуляє у кривавім танці.
Гадає в подумках, де зараз син ночує
В казармі, чи в окопі, чи в бараці?
Чи не голодний? Чи чоло умите?
Чи спочиває або десь в дорозі?...
- Всевишній Боже, прошу захистити!, –
Уста шепочуть, а душа в тривозі.
Перехрестилась, прилягла. Не спиться .
В думках перебираються картини.
Зморилась. Спить, і їй , напевно, сниться,
Як радо зустрічає вона сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777481
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.02.2018
Я - ЖІНКА возвеличена віршами,
Оспівана у чарівних піснях,
Усипана чудовими квітками,
Омріяна й голублена у снах.
Я - ЖІНКА, що непізнана й донині,
Прикрита таємниці полотном,
Котру завжди жадали і любили,
Та підкорити так і не дано.
Я - ЖІНКА вередлива чи покірна,
Розкута чи невинна, наче птах…
[b]Я варта щастя й почуттів безмірних -
Чоловіки - це все в ваших руках![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
[i]Вічна пам'ять по Ірині Омельковець .[/i]
На жаль, в житті були ми незнайомі,
Ні погляду, ні слова, ні зустрічі на жаль,
Та про тебе в душі живе хороший спомин
І в серці залягла вічна печаль.
Ти була добра, радісна й красива,
Талановита в співі, в музиці й віршах.
Була у щирій дружбі з моїм сином.
Тобі ще б жить та жить ... Тебе ж уже нема.
Життя тобі дароване батьками
Украдене, обірване за мить.
До тата не пригорнешся руками,
Не запитаєш в мами: - Що тобі болить?
Ми пам'ятати будем про тебе, дитино!
Ти - чистий ангел білокрилий у раю!
Тебе не знала при житті, на жаль, Ірино,
Та ти навік ввійшла в душу мою.
[b]1 червня 2015 року загинула ця маленька 15-річна дівчинка Іринка.
По телебаченню цю трагедію назвали " АНГЕЛ ПІД КОЛЕСАМИ ".
Дякуй Богу, мій син, що був разом з нею, лишився живим.
[b]Чоловіки, не сядайте за кермо нетверезими![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775501
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2018
В школі мирно вчаться діти -
Це життя людського квіти!
Серед них є більш тендітні,
Більш допитливі й привітні,
Більш вразливі й загадкові,
Що чекають допомоги,
І підтримки, і підказки,
І прочитаної казки.
Діти ці, мов світ у світі,
Потребують більше світла,
Більш уваги та турботи,
Більше похвали в роботі,
Більше ласки в кожнім слові,
Материнства і любові,
Усмішок найбільш тепліших,
Поглядів в сто раз добріших.
Кожен з них це - є Людина,
Неповторна і єдина,
Яка хоче мирно жити,
Як і всі у школі вчитись,
Адже знати і уміти
[b]Здатні й особливі діти![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775264
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2018
Біля нас живе відома й невідома таємниця .
Незалежна, волелюбна й дуже гарна киця.
Ви не смійтесь, не дивуйтесь – я вас розумію!
Та сьогодні цю загадку я для вас розкрию !
Це не просто звір у домі – це сімейний лікар.
Ви погладьте йому спинку – і не треба ліки,
Заспокоїть муркотінням, хвостиком потреться -
Стреси, клопоти й турботи - все кудись минеться.
Двійко в мене лікарів – психотерапевтів,
Вони мене краще знають від всіх екстрасенсів.
Це коти - Гришко й Марго. Наче просто киці,
А насправді – це великі диво – таємниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775121
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 04.02.2018
Біля нас живе відома й невідома таємниця .
Незалежна, волелюбна й дуже гарна киця.
Ви не смійтесь, не дивуйтесь – я вас розумію!
Та сьогодні цю загадку я для вас розкрию !
Це не просто звір у домі – це сімейний лікар.
Ви погладьте йому спинку – і не треба ліки,
Заспокоїть муркотінням, хвостиком потреться -
Стреси, клопоти й турботи - все кудись минеться.
Двійко в мене лікарів – психотерапевтів,
Вони мене краще знають від всіх екстрасенсів.
Це коти - Гришко й Марго. Наче просто киці,
А насправді – це великі диво – таємниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775064
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2018
Вбіг захеканий Вадимко
В дідусевую хатинку
І кричить : - Там невидимка
У садку в траві сидить.
Ми з Віталиком гуляли,
А вона нас налякала,
Ще й, напевно, доганяла...
Двері в хату зачиніть!..
... Пішли в сад шукать примару.
Ось машинка, щітка, фара,
Рваний м'яч, сандалів пара...
Поруч листя шарудить.
Враз Вадим став за бабусю,
А дідусь лише всміхнувся,
Тихо до землі нагнувся
Й пальцем до себе манить :
- Підійди, дивись, Вадимку!
Це - їжак, не невидимка!
Змайстрував собі хатинку -
Буде тут він зимувать.
Хоч малий, та він корисний.
Не образь його навмисно!
Восени, як сонце блисне,
Сад наш буде захищать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775059
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.02.2018
Вбіг захеканий Вадимко
В дідусевую хатинку
І кричить : - Там невидимка
У садку в траві сидить.
Ми з Віталиком гуляли,
А вона нас налякала,
Ще й, напевно, доганяла...
Двері в хату зачиніть !..
... Пішли в сад шукать примару .
Ось машинка, щітка, фара,
Рваний мяч, сандалів пара ...
Поруч листя шарудить !
Враз Вадим став за бабусю,
А дідусь лише всміхнувся ,
Тихо до землі нагнувся
Й пальцем до себе манить :
- Підійди, дивись, Вадимку!
Це - їжак, не невидимка !
Змайстрував собі хатинку -
Буде тут він зимувать.
Хоч малий, та він корисний.
Не образь його навмисно !
Восени, як сонце блисне,
Сад наш буде захищать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775055
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 04.02.2018
На землю тихо впав осінній вечір
І темрявою вкутав білий світ.
Холодний вітер обійняв за плечі:
То піджене, то спинить. В таку мить
Невільно прислухаєшся у тишу:
Магічну, тиху, мудру, мовчазну.
Із нею наче сутність спокійніша,
З нею смиренно линеш в самоту.
Хода повільна лист сухий колише.
Здається в темноті химерним світ.
Затишно й водночас порожньо в тиші,
Немов у вічність здійснюєш політ.
У тиші виразніше звуки чути
Й думки перебираєш без кінця,
Пригадується все, що не забуто.
Пам'ять - надійний свідок у життя.
Журби нема, лиш спокій та бажання
Вийти скоріш на світло із пітьми.
Вальсує поруч вітер, мов востаннє
Спиняє кроки, щоб продовжити думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
[i]Вчительці і наставнику Киріші К.Є[/i].
Життя серед щоденних буднів
Дарує зустріч незабутню.
Дві постаті, мов дві різниці -
Учителька і учениця.
Хоча тепер ми вже колишні,
Проте від вас іде величність.
Ви - літня, я – уже доросла,
Без хвилювань з Вами непросто.
Багаті досвідом й роками,
Завжди з уважними очами.
Ви віддались уся нащадкам
Й лишили в кожнім добру згадку.
Всіх учнів звете поіменно.
Ви не забули – як приємно!
Хоча ми пустували трішки,
За це і соромно, і смішно.
Ви наставляли нас, учили,
А ми… Були ми молодими,
Щасливі, жваві, безтурботні.
Жили не «завтра», а «сьогодні».
Тепер веду з Вами розмову,
Мов повертаюсь знову в школу.
Ті ж відчуття, що біля парти
І соромно чогось не знати.
Зустрілись й розішлися чемно.
Й тепер я знаю достеменно -
Приходить з часом розуміння,
Що труд учителя безцінний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774906
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2018
На українській полонині,
Де вітер віє по долині,
Постать самотньої дівчини
Припала до холодної землі.
Сльозами скроплює травицю,
Цілує перстень на правиці.
Рудоволоса, білолиця,
Вродлива, та чомусь в журбі.
[b]- Кохала я й була кохана
І поруч з НИМ я щастя знала.
Люта війна між нами стала
І поманила до себе.
Як рідний край не боронити,
Щоб вільно і щасливо жити?
Мені ж лишається тужити
Й чекати, рідненький, тебе.
Будь обережний! Знай, єдиний,
Що я очікую дитину,
Ношу під серцем твого сина –
Наше продовження життя.
Щоднини за тебе молюся.
Аби додому повернувся,
До мене ніжно пригорнувся
Й на руки взяв своє дитя.[/b]
... На українській полонині,
Де вітер віє по долині,
Постать щасливої дівчини
Маля колише на руках.
Співає стиха колискову,
Чекає милого додому
Із краю вибухів й погрому,
Де розгулялись лють і страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Котрий день немилосердна спека
Випиває із землі всю воду.
Сумно голову схилив лелека,
Бо не в змозі відшукати броду.
Сохнуть на очах рідкі покоси -
Тут поживу і не слід шукати.
Ноги на піску печуться босі,
Мабуть треба волю крилам дати.
Вигоріли трави, в'януть квіти,
Все навкруг вимолює водицю.
У гнізді сидять голодні діти -
Це найважливіший клопіт птиці.
Сонце сіло в хмару в тихий вечір.
Ніч пройшла у довгожданій зливі.
Накриває крилами свою малечу
Мокрий птах, стурбовано - щасливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774523
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 01.02.2018
Приємний запах білого жасмину -
П'янкий і терпкий чути аромат.
Поміж оцих кущів не йдеш, а линеш,
Душа пробудження жадає і тепла.
Усе здається навкруги пропахло
Ажурним цвітом свіжості й весни.
Життя триває, хоч з роками чахне,
Старіє тіло - серцем молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774521
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 01.02.2018
Покрила ніч садки, ліси, подвір'я,
Й натомлено пішов у вічність день.
А в небі зорі помережили сузір'я
Близьких і дорогих мені людей.
Горять зірки в яскравих серенадах.
Бездушні та тримаються разом.
Так само й ми, проте є в нас принади:
Душа, фантазії, надія і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
Открою дверь, войду в свой дом,
Где всё напоминает о прошедшем:
О светлых днях, где мы с тобой вдвоём,
О чувстве между нами сумасшедшем.
Я за свой век увидела всего,
Ведь мне уже давным - давно не двадцать.
Но сильно не любила никого,
Так, как тебя! И вот пришлось расстаться.
Ах как же от разлуки устаём!
Слеза скатится вниз, закрою молча веки...
Не потому, что взрослые давно,
А просто не хватает человека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774377
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2018
[i](до Дня пам'яті жертв голодомору)[/i]
Знов день настав однаково голодний,
Як і попередні безкінечні дні.
Сидять у хаті хмурій і холодній,
Знесилені мовчать, немов німі.
Поворухнулась першою матуся,
Поволі встала , обійшла усіх.
Спинилась біля хворої бабусі -
- Щось кашель у старенької затих ?
Торкнулась рук. Холодні... Огрубілі...
На грудях навіть скласти сил знайшла.
А скільки вони житечка скосили!
А скільки вони тіста намісили ! -
Ці руки знали будні, мало знали свят.
" Голодною Вас Бог забрав до себе.
Відмучились в молитвах й каяттях.
Мені ж заради доньки жити треба,
Щоб якось врятувать її життя ".
... Став вечір. Дві в саду уже могили.
Над ними жінка ледве шепотить:
- Без тебе, доню, жити не під силу...
Мене до себе, мамо, заберіть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774190
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.01.2018
У чистій прибраній світлиці
Дає ганьбу своїй невістці
Свекруха й виливає злість.
Ледащицею обзиває,
Не замовкає, докоряє,
Чіпляється і до дрібниць.
Невісточка мовчить терпляче,
А інколи навіть заплаче -
Не шкода, бо не рідна, ще чужа.
Так хочеться сказати: "Досить!
Душа спокою й миру просить.
Не ріжте серце без ножа!
Колись і Ви були невістка,
Теж називали "в горлі кістка",
Терпіли все, що зараз я.
Вашого сина покохала,
Вас матір'ю повеличала,
Тому ми вже одна сім'я".
... Сидить бабуся біля печі,
Розказує казки малечі,
Усіх шкодує, обійма.
У чистій прибраній світлиці
Господарює молодиця,
Дітей й стареньку догляда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774188
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2018
Щодня ідеш до класної кімнати,
А хвилювання оживають й до тепер.
За звичкою вітанням зустрічатись
Й ловити погляди допитливих очей.
Перед тобою ще маленькі долі,
Що потебують і пояснень, і похвал,
В очікуванні теплої долоні,
У сподіваннях світла і добра.
Залишивши турботи за дверима,
Ти віддаєшся учням всім нутром.
Буденно, несподівано, незримо
Сієш знання та вміння знов і знов.
Твій кожен жест і вимовлене слово
В дитячій пам'яті заляжуть назавжди.
Вливаєшся в дитяче щире коло
І радість огортає, бо їм потрібен Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Весну видно у жовтих котиках лозини,
У білих парашутиках кульбаб,
У цвіті черешневому красивім,
В буйних садах, серед яких не видно хат.
Весну чутно у щебетанні птиці,
У дзюркотанні лісових джерел,
У перших перегуках громовиці,
У шелесті пробуджених дерев.
Весна вдягла шовки квіток барвистих:
Підсніжників, фіалок, жасмину, сон - трави...
Причепурилася калиновим намистом
Й мережиться травою в чотири сторони.
Мов легкокрилий птах, весна несе надії,
Захоплення й бажання мрійливо - осяйні.
Хоча життя моє поволі вечоріє,
Аби довше весна лишалася в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773768
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2018
[b]Т[/b]ече річка Случ між високих круч
[b]И[/b] і блакитно виграє під небокраєм.
[b]Н[/b]е мина села, де добро і лад,
[b]Н[/b]езнаної краси, царствений масив.
[b]Е[/b]мблема - журавель над калиновим краєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773508
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 26.01.2018
Наснився сон , що восени уранці
Стоїть маля в барвистій вишиванці.
Щасливе слухає пісні пташині
І манить до себе долоньками малими.
Та раптом небо вкрили чорні хмари.
Земля здригнулася від страшних ударів.
Все нищилось навколо і горіло ...
- Чого стоїш? Тікай скоріше, сину!..
Дитя ж налякане на рідну землю впало
І голосно гукало: - Мамо! Мамо!...
Як страшно! Боже, порятуй дитятко !
Яка вина лежить на цьому ангелятку?
Лиш нелюд може в руки зброю взяти
І так холоднокровно убивати.
Якщо в тобі хоч крихта є людини,
То схаменись, дай спокій Україні!
Хай сонце в чистім небі світить вранці
І щоб дитина в чистій вишиванці
Зростало, дням святим могло радіти,
Бо створене щасливо й вільно жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773505
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.01.2018
Я - не художник, але я малюю
На аркушах римовані рядки,
Життя вдихаю, мрію, фантазую
Й висловлюю в словах свої думки.
Мої вірші, мов створені картини,
Що загаптувала в біле полотно.
У них життя година по годині
Переплелось з тривогами й теплом.
Відтінки добираю в свої вірші,
Мов фарби, замість пензлика - перо.
Так проситься душа писати більше,
Аби бажання не вмирало, а жило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773389
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.01.2018
Роки ідуть без вороття, назавжди,
А з ними й підростає дітвора.
Недавно в доні був у косах бантик,
А сина не докличешся з двора.
Були вони наївні, безтурботні,
Піднесені опікою батьків,
В очах іскрились радості безодні
Від іграшкових чи солодких втіх.
Дорослі вже .
Бажають в світ летіти
Від затишного отчого гнізда.
Для мене ж ви - ті самі мої діти,
А я - та ж мати щира, і вже немолода.
Буває в грудях защемить від болю
Й в молитвах думки зводиш до пуття:
[b]Аби у донечки була щаслива доля,
Аби легким у сина склалося життя.[/b]
Душа від сподівань засяє веселково,
Коли родиною зберемось за столом
Пліч-о-пліч у розважливій розмові
Навік поєднані любов'ю і теплом.
[i]Присвячується моїм дітям[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772932
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2018
Якби мені да лебедині крила,
То я полинула б аж до самих небес,
Для тебе синю хмару попросила,
Щоб дощ, мов клавішами, вилив полонез.
Полинула б до місяця прохати,
Щоб зорями усіяв неба вись,
Хай подарує тиху місячну сонату,
Щоб ти почув і до мене з'явивсь.
Полинула б в зиму прозоро - білу
З проханнями спинити холоди,
Щоб вальс затанцювати я зуміла,
А мій партнер, коханий, тільки ти.
До літа полетіла б запашного,
Романсом висловити ніжність і тепло.
Й від співу солов'їного дзвінкого
Ти зрозумів глиб почуття мого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
На [b]НІЙ[/b] була легка біла вуаль,
Не для краси, а щоб сховати смуток.
[b]ВІН[/b] приязно налив вино в кришталь
І простягнув букетик незабуток.
Щось говорив, та ці слова пусті,
Хоча раніш приносили розраду.
[b]ВОНА[/b] поклала фотографію на стіл -
Підтвердження про нещодавню зраду.
Мовчання. Далі сотні оправдань...
[b]ВОНА[/b] топила сльози у фужері.
Потім пішла безмовно й без вагань,
Не оглядаючись - це у її манері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
[b]Вкраїно славна, ти сповна
Пережила, перетерпіла,
Знущання, війни, глум зносила,
З ярма піднятись знайшла сили –
Історія твоя сумна.
Доньками вславлена й синами.
Могил – незлічені кургани
Та обелісків на Майдані –
[b]Це волі й величі ціна.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772208
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.01.2018
Кажуть, ЖІНКА в дітях ніби розквітає,
А в онуках зріє, ніжиться й іскрить.
Без тебе життя свого вже не уявляю,
У тобі, онучку мій, криється весь світ.
Неповторна радість, безтурботна втіха,
Безкінечне щастя сповнене в тобі.
Як заллєшся дзвінко солов'їним сміхом,
То стає тепліше й весело усім.
Заглядають щиро очі волошкові,
В них яскраве світло сонячного дня.
І питання сотні линуть знову й знову,
Все тебе цікавить, крихітко моя.
Віддано маленькі ручки простягаєш
В пошуках обіймів й рідного тепла.
Тішиш кожним словом, плачем серце краєш.
Аби твоя доля доброю була!
Приголублю ніжно, чубчика підправлю
Й слухатиму любо, як внук гомонить.
Я з ним молодою себе відчуваю
І в житті щаслива моя кожна мить.
[i]Присвячується рідному онучку Вадимчику[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772195
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2018
- Ти так змінився, сину! Ні, не постарів,
А просто став занадто вже дорослим.
Твій погляд став пронизливим, швидким,
І розмовляти із тобою так непросто.
Спостерігаю за тобою крадькома -
Ти щохвилини мов готовий вже до бою.
Удома ж спокій, мир і тишина,
Ну що, синочку, діється з тобою?
- Удома дійсно добре, мамо! Та повір,
Що відпочинок цей втомив мене ще більше.
Щоночі не дають спокою сни про бій
Пліч-о-пліч з друзями, яких не знав раніше.
Не гнівайся, матусю, я прошу,
Та мій обов'язок знов бути там на Сході...
- Ти що надумався? Ні, я не пущу!
Мені, соколику, сліз і тривоги годі...
... Вечірній степ затих весь у диму
Після запеклого торохкання гармати.
Син втомлений у копанці заснув,
Щоб бачити у снах, як на його чекає мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772001
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.01.2018
Не думалось і навіть не гадалось,
Що можуть в спину устромить ножа,
Ті, що раніше "браттям" називались,
Тепер страшну біду у нас вершать.
Хто дав їм право землю в нас топтати?
Як можна в мирний час розпалювать війну?
Куди забрали чоловіка, сина, брата?
Коли вже прийде час цьому всьому?
Втомились всі, та сил нема терпіти
Зневагу та наругу, підлість та біду.
За те, що хочем вільно й мирно жити,
Ми змушені платить таку гірку ціну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771998
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.01.2018
Сумерки и дождь меня встречают.
Одинокие шаги едва слышны.
Эту ночь одна вновь провожаю,
Потому что не со мною рядом ты.
Надоели мне эти разлуки,
Одинокие, пустые вечера,
Когда тишина рождает скуку
И спокойствию давно уже не рад.
Не люблю дожди - они печальны,
Словно слёзы по лицу бегут,
Но их любишь ты! И я отчаянно ,
Как с тобой, с дождём в ногу иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771857
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2018
Ти поруч! Це для мене так важливо!
Твоя присутність необхідна для мене,
Коли уста твої шепочуть :
- Ти красива!
Коли рука твоя до себе пригорне.
Одна в нас доля день за днем прожита,
В земних турботах та буденній суєті.
А все ж у душу заглядає літо,
Коли ти ніжно усміхаєшся мені.
Без тебе я немов живу наполовину,
Без тебе наче тлію, не горю.
Лише по - справжньому, як жінка, я щаслива,
Коли є поряд той, кого люблю!
[i]Присвячується коханому чоловікові[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Відкриєш хвіртку батьківського дому
Для щирої, відвертої розмови
Й відчуєш зразу квітів аромати,
Які щедротно посадила моя мати.
Блакить фіалок, айстр пишні гірлянди,
Півонії, тюльпани, лілії, троянди...
Палахкотить обійстя все квітками,
Які насіяли дбайливо руки мами.
У квітнику цім виросли дві доні,
Що розлетілися, обравши свої долі.
Проте життя в буденному зеніті
Манить до викоханих серцем мами квітів.
Без вороття і зими, і літа будуть минати,
Та стежка приведе в родинну хату.
Онуки й правнуки, мов квіти щастя й втіхи,
Збагатять сад бабусі радістю і сміхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Вночі упав на землю сніг раптово
Й навколо стало дивно і казково.
Покрила пухом всі дерева й трави
Пані- зима морозна, не лукава.
Серед квіток лишились хризантеми.
Яка чудова для художника ця тема! -
На білім покривалі мерзлі квіти,
Мов виклик смерті та бажання жити.
Байдужий сніг пелюстки відбиває,
Холодний вітер ловить їх й кружляє.
Та квіти, наче душі відчайдушні,
Незламно тріпотять укупі дружній.
За що їх так жорстоко і навіщо?
Не відцвіли ж іще, а сніговиця нищить.
Ще не закінчена із осінню розмова,
А вже січе байдужа крижана полова.
Як до тендітних жалю не відчути?
Чи до безстрашних? Зразу й не збагнути.
Приходить віра в чисте і прекрасне,
Що взавтра буде теплим день і ясним,
Щоб з хризантем упали білі шалі.
Враз оживуть вони покірні і зів'ялі.
Продовжиться життя своя принада
В природній нерозважній серенаді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771681
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 16.01.2018
Шкільний альбом схотілось погортати...
Колеги юні - в кучерях, стрункі.
Усім вдалось себе до крихітки віддати
Колишнім учням, що тепер батьки.
Як вам живеться, хлопчики й дівчатка?
Ви в пам'яті маленькі назавжди!
Вже покоління вас, кого вели за парту ,
Щоб вчить читати букви і книжки.
Живе дух школи в цих старих альбомах,
І ніби з фотографій чути, як дзвенить дзвінок.
Літа ідуть, лишивши в серці теплий спомин
Й надію, що для мене ще не скінчений урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Потепліло.
Вмить туманна хмара
Піднялась з землі, немов примара.
А на ранок знов підморозило
Й інеєм припорошило.
Гарно, як у казці!
Всюди любо!
Мов весь світ вдягнув пухнасту шубу.
Пролітає конфетті іскристе
І тому здається день прозоро – чистим.
Свіжою запахло аквареллю.
Це зима панує над землею.
Всюди замела, скрізь побілила,
Наче чисту постіль постелила,
Біло в полі, у садку, узліссі…
Наче час у захваті спинився,
Щоби кожен просто задивився
На Полісся!
Скрізь земля, мов наречена, біла – біла!
Краса - дійсно, річ велика, і смілива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771469
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2018
Село. Сховались за туманом
Затишних хат вечірнії вогні,
І тільки місяць гострим ятаганом
Обходить поглядом свої шляхи нічні.
Село - це дім мій, це моя адреса.
Тут протікає все моє життя.
Хтось скаже: ми - як нижча раса,
Відсталий клас, і місту не рівня.
Слова болючі, та вони даремні -
В селі від малого і до сріблястих скронь
Живуть тут люди в суєті щоденній
Й не знають спокою натруджених долонь.
Красу природи в різні пори року
Отут по - справжньому можливо зором взять,
Попити свіжого березового соку...
А в місті - вічний рух, будинки і асфальт.
Образ не треба, поділу не треба,
Межі з прогресом міста і трудом села.
Ми всі живемо під єдиним небом
Поєднані, ми - птаха два крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2018
А чи бували ви у нашому селі,
Що гордо і велично Тинне зветься?
Краса панує тут, роздолля і масив.
Обов'язково завітайте, як прийдеться!
Походить назва Тинного від слова "тин".
Історія села стара й цікава -
Зберігся пам'ятний маєток тут один
Родини Младзяновських, польських панів.
Знайомі ще з дитинства назви хуторів:
Лиса Гора, Піль, Бердуха, Забара.
Видніються будови ще з тих страшних років,
Коли накрила рідний край війни примара.
Чуть плескіт річки Случ. Її тиха хода
Поволі протікає срібним водограєм.
Позичана з джерел вода йде до Дніпра
Й дітей улітку лагідно втішає.
По берегах крутих розлігся верболіз,
Гілками бавиться з дрібними камінцями.
Навкруг задумливо шумить сосновий ліс
Й захоплює красою до нестями.
Приємний на вітрах його дрімучий шум
І прохолода освіжає в літню спеку.
Володар мрій, пісень, фантазії та дум,
Могутній богатир, широкий і далекий.
Пером захоплення я до села торкнусь
Словами вдячності за все прекрасне й рідне,
Та гордо стверджувати я не побоюсь,
Що Тинне - краще й слів найкращих гідне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771317
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.01.2018