Тома

Дитина дивиться на світ…

Ребенок  смотрит  на  мир,  этот  взгляд  Ангела    открыт.  Интересует  наших  детей  все,  еще  больше  хотят  они  узнать.  Все  их  вопросы  почему,  как,  где,  когда...,    мы  должны    внимательно  и  с  уважением  выслушать,  по  возможности  ответить.
         Ребенок,  как  губка  в  себя  все  впитывает,    прежде  всего  -  поведение  тех  кто  рядом,  с  кем  дружит,  общается,  живет,    что  видит,  слышит.
Кажется  все  так  просто,  однако  формируются  его    манеры,  характер,  взгляд  свой  уже  есть  ...
   Размышления  мои  не  новы,  известны  каждому  они,    поэтому  не  следует  нам  на  детей,
внуков  обижаться…Мы  сами  виноваты,  если  недоразумения  и  проблемы  с  ними  есть  ...  2.03.19              8.30
На  фото  -  мой  рисунок.

Дитина  дивиться  на  світ,  цей  погляд  Ангела  відкритий.  Цікавить  наших  дітей  все,ще  більше  хочуть  вони  узнати.  Всі  їх  питання  чому,  як,  де,  коли...  ,  ми  мусимо  
 уважно  і  з  повагою  вислухати,  по  можливості  відповісти.
         Дитя,  як  губка  в  себе  все  вбирає,    перш  за  все  –  поведінку  тих  хто  поруч,  з    ким  дружить,  спілкується,  живе,  що  бачить,чує.
Здається  все  так  просто,  проте  формуються  її  манери,  характер,  погляд  свій  вже  є...
         Роздуми  мої  не  нові,  відомі  кожному  вони,    тому  не  слід  нам  на  дітей,  онуків  ображатись...  Ми  самі  винні,  якщо  непорозуміння  і  проблеми  з  ними  є...    2.03.19                8.30
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856065
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.11.2019

Як приємно почати ранок з позитива…

Как  приятно  начать  утро  с  позитива,  улыбка,  доброе  утро  сказать  мужу,  вкусного  чая  выпить  и  музыку  включить  для  души.  Просмотреть  новости,  почитать,  помечтать,  подготовиться  к  делам,  с  воодушевлением  действовать.
Чудесное  утро,  начало  нового  дня.    Поблагодарить  Всевышнего,  он  всегда  рядом,  поддержка.  Счастливой  почувствовать    себя  !!!    12.03.19  8.48
На  фото  -  мой  рисунок.


Як    приємно  почати  ранок  з  позитива,  посмішка,  доброго  ранку  сказати  чоловіку,  
смачного  чаю  випити  і  музику  вімкнути  для  душі.
Проглянути  новини,почитати,    помріяти,  підготуватися  до  справ,  з  натхненням  діяти.
Чудовий  ранок,  початок  нового  дня.  Подякувати  Всевишнього,  він  завжди  поряд,  підтримка.  Щасливою  відчути    себе!!!      12.03.19                    8.48
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856063
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.11.2019

Пробачити і зрозуміть…

Простить  и  понять  ,  не  каждому  удается  это  суметь.  Обиду    лучше  отпустить,  оставить  в  прошлом,  а  в  свое  сердце  радость,  счастье  поселить  !!!  6.07.19  7.47
На  фото  -  мой  рисунок.

Пробачити  і  зрозуміть,    не  кожному  вдається  це  зуміть.  Образу  краще  відпустить,  залишити  в  минулому,  а  в  своє  серце  радість,  щастя  поселить!!!    6.07.19        7.47
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855968
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.11.2019

Довірь минуле Божій милості…

Доверь    прошлое  Божьей  милости,  настоящее  Божьей  любви  и  будущее  Божьей  забота  !!!
             Прочитала  эти  мудрые  слова,  которые  невозможно  подвергнуть  сомнению,  в  которых  сама  не  раз  убеждалась.  С  прошлого  следует  делать  для  себя  правильные  выводы,  ни  о  чем  не  жалеть  и  никого  не  судить  -  это  прошлое  в  котором  мы  появились  на  этой  Земле,  чтобы  выполнить  свою  особую  для  каждого  роль,  поэтому  наши  поступки  и  жизнь  в  этот  период  были    именно  такие,  какие    должны    были    быть.
     Жить  настоящим,  ценить  бесценные    минуты,  любить  себя  и    людей,  природу,  окружающий  мир  и  благодарить  Всевышнего  за  каждый  прожитый  день  !!!
Будущее  это  наши  добрые  дела  сегодня,  любовь,  забота  о  детях  и  внуках-их  счастье  и  благополучие,  мечтать,  ставить  цели  и  работать  для  их  достижения,  надеяться,  что  Вселенная  нас  поддержит  !!!  6.06.19  10.57
На  фото  -  мой  рисунок.
Довірь  минуле  Божій  милості,    сьогодення    Божій  любові  і  майбутнє  Божій  заботі!!!
             Прочитала  ці  мудрі  слова,  які  неможливо  піддати  сумніву,  в  яких  сама  не  одноразово  переконувалась.  З  минулого  слід  робити  для  себе  правильні  висновки,  ні  про  що  не  шкодувати  і  нікого  не  судити  –  це  минуле  в  якому  ми  з’явились  на  цій  Землі,  щоб  виконати  свою  особливу  для  кожного  роль,  тому  наші  вчинки  і  життя  в  цей  період  було  саме  таке,  яке  повинне  було  бути.  
     Жити    сьогоденням,  цінувати  бесцінні  хвилини  ,  любити  себе  і  оточуючих  людей,  природу,  навколишній  світ  і  дякувати  Всевишньому  за  кожний  прожитий  день!!!
 Майбутнє  це  наші  добрі  вчинки  сьогодні,  любов,  турбота  і  піклування  за  дітей  і  онуків-їх  щастя  і  добробут,мріяти,  ставити  цілі  і  працювати    для  їх  досягнення,  сподіватись  що  Всесвіт  нас  підтримає  !!!      6.06.19            10.57  
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855967
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.11.2019

Висловлювання Блаженного Августина…

«Добрый  Боже,  дай  мне  целомудрие  и  воздержанность,  но  еще  не  сейчас!»
Высказывания  Блаженного  Августина,  одного  из  первых  христианских  философов,  написаны  как  будто  сегодня,  а  не  две  тысячи  лет  назад.  Слова  о  любви,  жизни,  свободе,  человеке,  смысле...  Завораживающее  чтение.
Труд  «О  граде  Божьем»  написан  в  ответ  на  катастрофу  античного  мира  —  взятие  варварами  Рима.  По  мысли  Августина,  «две  разновидности  любви  порождают  два  града:  земной  град  создан  любовью  к  самим  себе,  доведенной  до  презрения  к  Богу,  небесный  —  любовью  к  Богу,  доведенной  до  полного  самозабвения».  При  этом  гражданин  «Града  земного»  на  этой  земле  становится  повелителем  и  господином  мира,  гражданин  «Града  Божьего»  уподобляется  страннику  и  пилигриму.  Несколько  цитат  из  великих  книг  Блаженного  Августина.1
• Господи,  как  же  так  получается,  что  мы  путешествуем,  удивляясь  и  восхищаясь  высотой  гор,  просторами  морей,  течением  рек,  устрашающей  силой  океанов  и  движением  звезд,  а  когда  мы  смотрим  внутрь  себя,  то  не  замечаем  великого  чуда?
• Если  ты  любишь  человека  таким,  какой  он  есть,  то  ты  любишь  его.  Если  ты  пытаешься  его  поменять,  то  ты  любишь  себя.  Вот  и  все.
• Я  ринулся  в  любовь,  я  жаждал  ей  отдаться.  Я  был  любим,  я  тайком  пробирался  в  тюрьму  наслаждения,  весело  надевал  на  себя  путы  горестей,  чтобы  секли  меня  своими  раскаленными  железными  розгами  ревность,  подозрения,  страхи,  гнев  и  ссоры.
• Если  бы  Бог  назначил  женщине  быть  госпожой  мужчины,  он  сотворил  бы  ее  из  головы,  если  бы  —  рабою,  то  сотворил  бы  из  ноги;  но  так  как  он  назначил  ей  быть  подругой  и  равной  мужчине,  то  сотворил  из  ребра.
• Человек  —  это  законченная  картина,  можно  что-то  в  ней  не  любить,  например,  как  на  ней  изображены  горы  или  реки.  Можно  любить  на  этой  картине  что-то  определенное.  Но  воспринимать  ее  нужно  целиком.  Или  ты  любишь  человека  всего,  или  нет.  Да,  иногда  нельзя  мириться  с  теми  или  иными  чертами,  и  тогда  нужно  искать  компромисс.
• Если  вы  страдаете  от  несправедливости  нехорошего  человека  —  простите  его,  а  то  будет  два  нехороших  человека.
• Вера  —  это  способность  поверить  в  то,  чего  вы  пока  не  видите.  И  в  награду  за  эту  веру  вы  увидите  то,  во  что  поверили.  
• Чудо  противоречит  не  законам  природы,  а  лишь  нашим  представлениям  о  законах  природы…
• Кто  ненавидит  мир?  Те,  кто  растерзал  истину.
• Родившись  и  стремясь  быть,  прекрасное,  чем  скорее  растет,  утверждая  свое  бытие,  тем  сильнее  торопится  в  небытие:  таков  предел,  положенный  Тобою  земным  вещам,  потому  что  они  только  части  целого,  существующие  не  одновременно;  уходя  и  сменяя  друг  друга,  они,  как  актеры,  разыгрывают  все  цельную  пьесу,  в  которой  им  даны  удельные  роли.  Речь  не  будет  целой,  если  каждое  слово,  отзвучав  в  своей  роли,  не  исчезнет,  чтобы  уступить  место  другому.
• Время  не  проходит  впустую  и  не  катится  без  всякого  воздействия  на  наши  чувства:  оно  творит  в  душе  удивительные  дела.  Дни  приходили  и  уходили  один  за  другим;  приходя  и  уходя,  они  бросали  в  меня  семена  других  надежд  и  других  воспоминаний;  постепенно  лечили  старыми  удовольствиями,  и  печаль  моя  стала  уступать  им;  стали,  однако,  наступать  —  не  другие  печали,  правда,  но  причины  для  других  печалей.  Разве  эта  печаль  так  легко  и  глубоко  проникла  в  самое  сердце  мое  не  потому,  что  я  вылил  душу  свою  в  песок,  полюбив  смертное  существо  так,  словно  оно  не  подлежало  смерти?
• Все  это  происходит  во  мне,  в  огромных  палатах  моей  памяти.  Там  в  моем  распоряжении  небо,  земля,  море  и  все,  что  я  смог  воспринять  чувством,  все,  кроме  мной  забытого.  Там  встречаюсь  я  и  сам  с  собой  и  вспоминаю,  что  я  делал,  когда,  где  и  что  чувствовал  в  то  время,  как  это  делал.
• И  мои  душевные  состояния  хранит  та  же  память,  только  не  в  том  виде,  в  каком  их  когда-то  переживала  душа.    Я  пробегаю  и  проношусь  повсюду,  проникаю  даже  вглубь,  насколько  могу,  —  и  нигде  нет  предела;  такова  сила  памяти,  такова  сила  жизни  в  человеке,  живущем  для  смерти.
1  Блаженный  Августин  «О  Граде  Божием»  (Харвест,  АСТ,  2000);  Блаженный  Августин  «Исповедь»  (Харвест,  2006).
Psychologies        
Перевела  на  украинский  язык            25.11.19          11.25


«Добрий  Боже,  дай  мені  цнотливість  і  стриманість,  але  ще  не  зараз!»
Висловлювання  Блаженного  Августина,  одного  з  перших  християнських  філософів,  написані  ніби  сьогодні,  а  не  дві  тисячі  років  тому.  Слова  про  любов,  життя,  свободу,  людину,  сенс  ...  Зачаровує  читання.
 Праця  «Про  град  Божий»  написаний  у  відповідь  на  катастрофу  античного  світу  -  взяття  варварами  Риму.  На  думку  Августина,  «два  різновиди  любові  породжують  два  гради:  земний    град  створений  любов'ю  до  самих  себе,  доведеної  до  презирства  до  Бога,  небесний  -  любов'ю  до  Бога,  доведеної  до  повного  самозабуття».  При  цьому  громадянин  «Граду  земного»  на  цій  землі  стає  володарем  і  паном  світу,  громадянин  «Граду  Божого»  уподібнюється  мандрівникову  і  і  пілігриму  .  Кілька  цитат  з  великих  книг  Блаженного  Августіна.1
•  Господи,  як  же  так  виходить,  що  ми  подорожуємо,  дивуючись  і  захоплюючись  висотою  гір,  просторами  морів,  плином  рік,  страхітливою  силою  океанів  і  рухом  зірок,  а  коли  ми  дивимося  всередину  себе,  то  не  помічаємо  великого  чуда?
•  Якщо  ти  любиш  людину  такою,  якою  вона  є,  то  ти  любиш  її.  Якщо  ти  намагаєшся  його  поміняти,  то  ти  любиш  себе.  От  і  все.
•  Я  кинувся  в  любов,  я  жадав  їй  віддатися.  Я  був  любим,  я  потайки  пробирався  до  в'язниці  насолоди,  весело  одягав  на  себе  пута  смутку,  щоб  сікли  мене  своїми  розпеченими  залізними  різками  ревнощі,  підозри,  страхи,  гнів  і  сварки.
•  Якби  Бог  призначив  жінці  бути  пані  чоловіка,  він  створив  би  її  з  голови,  якби  -  рабою,  то  створив  би  з  ноги;  але  так  як  він  призначив  їй  бути  подругою  і  рівною  чоловікові,  то  створив  з  ребра.
•  Людина  -  це  закінчена  картина,  можна  щось  у  ній  не  любити,  наприклад,  як  на  ній  зображені  гори  або  річки.  Можна  любити  на  цій  картині  щось  певне.  Але  сприймати  її  потрібно  цілком.  Або  ти  любиш  людину  всього,  чи  ні.  Так,  іноді  не  можна  миритися  з  тими  чи  іншими  рисами,  і  тоді  потрібно  шукати  компроміс.
•  Якщо  ви  страждаєте  від  несправедливості  нехорошої    людини  -  вибачте  його,  а  то  буде  дві    нехороших  людини.
•  Віра  -  це  здатність  повірити  в  те,  чого  ви  поки  не  бачите.  І  в  нагороду  за  цю  віру  ви  побачите  те,  у  що  повірили.
•  Чудо  суперечить  не  законам  природи,  а  лише  нашим  уявленням  про  закони  природи  ...
•  Хто  ненавидить  світ?  Ті,  хто  розірвав  істину.
•  Народившись  і  прагнучи  бути,  прекрасне,  чим  швидше  зростає,  затверджуючи  своє  буття,  тим  сильніше  поспішає  в  небуття:  такий  межа,  покладений  Тобою  земних  речей,  тому  що  вони  тільки  частини  цілого,  що  існують  не  одночасно;
йдучи  і  змінюючи  один  одного,  вони,  як  актори,  розігрують  всі  цілісну  п'єсу,  в  якій  їм  дані  питомі  ролі.  Мова  не  буде  цілою,  якщо  кожне  слово,  відлунали  в  своїй  ролі,  не  зникне,  щоб  поступитися  місцем  іншому.
•  Час  не  проходить  даремно  і  не  котиться  без  будь-якого  впливу  на  наші  почуття:  воно  творить  в  душі  дивовижні  справи.  Дні  приходили  і  йшли  один  за  іншим;  приходячи  і  йдучи,  вони  кидали  в  мене  насіння  інших  надій  і  інших
спогадів;  поступово  лікували  старими  задоволеннями,  і  печаль  моя  стала  поступатися  їм;  стали,  проте,  наступати  -  не  інші  печалі,  правда,  але  причини  для  інших  печалей.  Хіба  ця  печаль  так  легко  і  глибоко  проникла  в  саме  серце  моє  не  тому,  що  я  вилив  душу  свою  в  пісок,  полюбивши  смертна  істота  так,  немов  вона  не  підлягала  смерті?
•  Все  це  відбувається  в  мені,  в  величезних  палатах  моїй  пам'яті.  Там  в  моєму  розпорядженні  небо,  земля,  море  і  все,  що  я  зміг  сприйняти  почуттям,  все,  крім  мною  забутого.  Там  зустрічаюся  я  і  сам  з  собою  і  згадую,  що  я  робив,  коли,  де  і  що  відчував  у  той  час,  як  це  робив.
•  І  мої  душевні  стани  зберігає  та  ж  пам'ять,  тільки  не  в  тому  вигляді,  в  якому  їх  колись  переживала  душа.    Я  пробігаю  і  проношу  всюди,  що  досліджує  навіть  вглиб,  наскільки  можу,  -  і  ніде  немає  меж;  така  сила  пам'яті,  така  сила  життя  в  людині,  що  живе  для  смерті.
1  Блаженний  Августин  «Про  Град  Божий»  (Харвест,  АСТ,  2000);  Блаженний  Августин  «Сповідь»  (Харвест,  2006).
Psychologies  
Переклала  на  українську  мову          25.11.19          11.25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855848
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.11.2019

У чому сенс життя…

В  чем  смысл  жизни:  вопрос,  на  который  нет  ответа?
В  течение  жизни  каждый  из  нас  задается  множеством  вопросов.  Но  есть  один,  над  которым  человечество  бьется  дольше  всего.  В  чем  смысл  жизни,  спрашиваем  мы  себя.  И  не  находим  ответа.  Что  это  значит,  рассказывает  психолог  Джеральд  Шонвольф.
Философы,  клирики,  психологи  на  протяжении  веков  отвечали  на  этот  вопрос,  но  ни  один  ответ  не  оказался  универсально  верным.  Потому  что  у  каждого  человека  свой  смысл  в  жизни.
Этим  вопросом  задавались  все  мировые  религии,  и  все  они  по-своему  на  него  отвечали.  Иисус  говорил,  что  смысл  жизни  в  вере  в  Бога  и  в  том,  чтобы  обрести  царство  Божие  после  смерти.  Будда  верил,  что  смысл  жизни  состоит  в  том,  чтобы  прожить  ее  в  гармонии,  отринув  желания  и  ненависть.
Мухаммед  сказал,  что  жизнь  доверена  людям  Богом,  с  тем,  чтобы  посвятить  ее  пониманию  Бога,  и  это  ведет  к  вечной  жизни.
Платон  заметил,  что  «неисследованная  жизнь  не  стоит  того,  чтобы  ее  жить».  Стало  быть,  смысл  в  том,  чтобы  ее  исследовать,  чтобы  ее  постичь.  Ницше  связывал  смысл  жизни  со  смертью  Бога,  а  следовательно,  с  утратой  веры  в  абсолютные  моральные  законы,  космический  порядок.  Камю  считал,  что  мы  сами  создаем  смысл  своей  жизни,  принимая  решения.
Но  никто  не  предложил  определенного,  четкого,  если  угодно,  универсального  ответа.  Возможно,  потому  что  для  начала  все  же  стоит  ответить  на  другой  вопрос,  который  стоит  рядом:  «Почему  мы  хотим  это  знать?»  Это  куда  более  уместный  вопрос,  хотя  бы  потому,  что  на  него  можно  ответить.  Итак,  зачем  же  люди  вот  уже  на  протяжении  многих  веков  заняты  поисками  жизненного  смысла?
Отрицание  смерти  и  поиск  смысла  жизни  —  это  великая  ложь,  которая  определяет  жизнь  множества  людей
Да  потому  что  никто  из  нас  не  хочет  соглашаться  с  тем,  что  жизнь  бессмысленна.  Вместо  того  чтобы  принять  этот  факт  и  двигаться  дальше,  многие  люди  тратят  всю  свою  жизнь,  чтобы  его  найти.  Они  ищут  его  в  религии,  философии,  психологии.
Люди  думают,  что  если  они  разбогатеют  и  станут  знаменитыми,  то  смогут  обмануть  смерть.  Есть  безумцы,  которые  полагают,  что  они  смогут  победить  смерть,  захватив  мир.  Отрицание  смерти  и  поиск  смысла  жизни  —  великая  ложь,  которая  определяет  жизнь  множества  людей  на  планете.
Отрицание,  как  и  любой  защитный  механизм,  имеет  побочный  эффект.  Чем  яростнее  мы  что-то  отрицаем,  тем  сильнее  оно  наполняется  смыслом.  Чем  больше  мы  отрицаем  смерть,  тем  меньше  мы  замечаем,  как  уверенно  к  ней  идем.  Яркий  пример  —  сколько  людей  отрицают  изменения  в  климате,  несмотря  на  факты.  Зигмунд  Фрейд  сказал  бы  на  это,  что  мы  бессознательно  хотим  смерти,  бессознательно  желаем  ее  планете.
В  восточной  традиции  практикуются  методы  глубокой  медитации,  где  главная  вещь,  над  которой  размышляют,  —  смерть.  Люди  проводят  множество  часов,  медитируя  о  своей  смерти.  Они  буквально  представляют,  визуализируют,  как  лежат  в  могиле  и  гниют!  Смысл  этого  действа  в  том,  чтобы  достичь  состояния,  в  котором  не  будет  привязанности  к  жизни,  чтобы  мы  могли  полностью  осознать,  что  смертны.  Только  приняв  факт  неотвратимости  смерти,  мы  сможем  освободиться  от  тяготеющей  привязанности  к  жизни  и  от  проблем,  которые  она  несет.
Будда  и  его  последователи  не  цеплялись  за  жизнь,  они  медитировали  о  смерти
Цепляясь  за  жизнь,  во  всем  пытаясь  нащупать  смысл,  мы  приходим  к  ложным  богам,  ценностям,  мифам,  которые  ранят  не  только  нас,  но  и  других.  Если  мы  придумаем,  что  смысл  в  молении  Богу,  то  всякий,  кто  ему  не  молится,  будет  ниже  нас.  Если  мы  решим,  что  какая-то  группа  людей  (к  которой  мы,  очевидно,  принадлежим)  —  группа  «хороших  людей»,  то  другая,  очевидно,  станет  «группой  плохих».  И  то  и  другое  ведет  к  напряжению  и  разногласиям.
Будда  и  его  последователи  не  цеплялись  за  жизнь.  Они  медитировали  о  смерти,  отказываясь  от  тщеславных  представлений  о  жизни,  жажды  мести,  власти  или  славы,  от  зависти  и  соперничества.  Для  тех,  кто  привык  искать  смысл  с  упорством  маньяка,  такая  медитация  безумна.  Но  для  буддийских  монахов  безумство  в  том,  чтобы  так  упорно  цепляться  за  свою  жизнь  и  думать,  что  смерть  —  это  то,  что  бывает  с  другими.
Источник:  Psychcentral    Перевела  на  украинский  язык            25.11.19          11.25


У  чому  сенс  життя:  питання,  на  яке  немає  відповіді?
Протягом  життя  кожен  з  нас  задається  безліччю  питань.  Але  є  один,  над  яким  людство  б'ється  найдовше.  У  чому  сенс  життя,  запитуємо  ми  себе.  І  не  знаходимо  відповіді.  Що  це  означає,  розповідає  психолог  Джеральд  Шонвольф.
Філософи,  клірики,  психологи  протягом  століть  відповідали  на  це  питання,  але  ні  одна  відповідь  не  опинився  універсально  вірним.  Тому  що  у  кожної  людини  свій  сенс  у  житті.
Цим  питанням  задавалися  всі  світові  релігії,  і  всі  вони  по-своєму  на  нього  відповідали.  Ісус  говорив,  що  сенс  життя  в  вірі  в  Бога  і  в  тому,  щоб  знайти  царство  Боже  після  смерті.  Будда  вірив,  що  сенс  життя  полягає  в  тому,  щоб  прожити  його  в  гармонії,  відкинувши  бажання  і  ненависть.
Мухаммед  сказав,  що  життя  довірена  людям  Богом,  з  тим,  щоб  присвятити  її  розуміння  Бога,  і  це  веде  до  вічного  життя.
Платон  помітив,  що  «недосліджена  життя  не  варте  того,  щоб  її  жити».  Стало  бути,  сенс  в  тому,  щоб  її  дослідити,  щоб  її  осягнути.  Ніцше  пов'язував  сенс  життя  зі  смертю  Бога,  а  отже,  з  втратою  віри  в  абсолютні  моральні  закони,  космічний  порядок.  Камю  вважав,  що  ми  самі  створюємо  сенс  свого  життя,  приймаючи  рішення.
Але  ніхто  не  запропонував  певного,  чіткого,  якщо  завгодно,  універсальної  відповіді.  Можливо,  тому  що  для  початку  все  ж  варто  відповісти  на  інше  питання,  яке  стоїть  поруч:  «Чому  ми  хочемо  це  знати?»  Це  куди  більш  доречне  питання,  хоча  б  тому,  що  на  нього  можна  відповісти.  Отже,  навіщо  ж  люди  ось  уже  на  протязі  багатьох  століть  зайняті  пошуками  життєвого  сенсу?
Заперечення  смерті  і  пошук  сенсу  життя  -  це  велика  брехня,  яка  визначає  життя  безлічі  людей
Та  тому  що  ніхто  з  нас  не  хоче  погоджуватися  з  тим,  що  життя  безглузде.  Замість  того  щоб  прийняти  цей  факт  і  рухатися  далі,  багато  людей  витрачають  все  своє  життя,  щоб  його  знайти.  Вони  шукають  його  в  релігії,  філософії,  психології.
Люди  думають,  що  якщо  вони  розбагатіють  і  стануть  знаменитими,  то  зможуть  обдурити  смерть.  Є  безумці,  які  вважають,  що  вони  зможуть  перемогти  смерть,  захопивши  світ.  Заперечення  смерті  і  пошук  сенсу  життя  -  велика  брехня,  яка  визначає  життя  безлічі  людей  на  планеті.
Заперечення,  як  і  будь-який  захисний  механізм,  має  побічний  ефект.  Чим  завзятіше  ми  щось  заперечуємо,  тим  сильніше  воно  наповнюється  сенсом.  Чим  більше  ми  заперечуємо  смерть,  тим  менше  ми  помічаємо,  як  впевнено  до  неї  йдемо.  Яскравий  приклад  -  скільки  людей  заперечують  зміни  в  кліматі,  незважаючи  на  факти.  Зигмунд  Фрейд  сказав  би  на  це,  що  ми  несвідомо  хочемо  смерті,  несвідомо  бажаємо  її  планеті.
Заперечення,  як  і  будь-який  захисний  механізм,  має  побічний  ефект.  Чим  завзятіше  ми  щось  заперечуємо,  тим  сильніше  воно  наповнюється  сенсом.  Чим  більше  ми  заперечуємо  смерть,  тим  менше  ми  помічаємо,  як  впевнено  до  неї  йдемо.  Яскравий  приклад  -  скільки  людей  заперечують  зміни  в  кліматі,  незважаючи  на  факти.  Зигмунд  Фрейд  сказав  би  на  це,  що  ми  несвідомо  хочемо  смерті,  несвідомо  бажаємо  її  планеті.
У  східній  традиції  практикуються  методи  глибокої  медитації,  де  головна  річ,  над  якою  розмірковують,  -  смерть.  Люди  проводять  безліч  годин,  медитуючи  про  свою  смерть.  Вони  буквально  представляють,  візуалізують,  як  лежать  в  могилі  і  гниють!  Сенс  цього  дійства  в  тому,  щоб  досягти  стану,  в  якому  не  буде  прихильності  до  життя,  щоб  ми  могли  повністю  усвідомити,  що  смертні.  Тільки  прийнявши  факт  невідворотності  смерті,  ми  зможемо  звільнитися  від  тяжіє  прихильності  до  життя  і  від  проблем,  які  вона  несе.
Будда  і  його  послідовники  чіплялися  за  життя,  вони  медитували  про  смерть
Чіпляючись  за  життя,  в  усьому  намагаючись  намацати  сенс,  ми  приходимо  до  помилкових  богам,  цінностям,  міфам,  які  ранять  не  тільки  нас,  а  й  інших.  Якщо  ми  придумаємо,  що  сенс  в  молитві  Богу,  то  всякий,  хто  йому  не  молиться,  буде  нижче  нас.  Якщо  ми  вирішимо,  що  якась  група  людей  (до  якої  ми,  очевидно,  належимо)  -  група  «хороших  людей»,  то  інша,  очевидно,  стане  «групою  поганих».  І  те  й  інше  веде  до  напруги  і  розбіжностей.
Будда  і  його  послідовники  чіплялися  за  життя.  Вони  медитували  про  смерть,  відмовляючись  від  пихатих  уявлень  про  життя,  спраги  помсти,  влади  або  слави,  від  заздрості  і  суперництва.  Для  тих,  хто  звик  шукати  сенс  із  завзятістю  маніяка,  така  медитація  божевільна.  Але  для  буддійських  ченців  божевілля  в  тому,  щоб  так  наполегливо  чіплятися  за  своє  життя  і  думати,  що  смерть  -  це  те,  що  буває  з  іншими.
Джерело:  Psychcentral
Переклала  на  українську  мову          25.11.19          11.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855847
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.11.2019

Цитати про дітей…

Цытаты  о  детях  из  моих  записей.
Ребенок  может  научить  взрослого  трём  вещам:  радоваться  без  всякой  причины,  всегда  находить  себе  занятие  и  настаивать  на  своём.  Пауло  Коэльо.  Пятая  гора
Дети  должны  быть  очень  снисходительными  к  взрослым.  Антуан  де  Сент-Экзюпери.  Маленький  принц
Дети  сразу  и  непринужденно  осваиваются  со  счастьем,  ибо  они  сами  по  природе  своей  —  радость  и  счастье.    Виктор  Гюго
Жизнь  для  ребенка  —  один  огромный  эксперимент.    Альфред  Адлер
Каждый  ребенок  отчасти  гений,  а  каждый  гений  отчасти  ребенок.    Артур  Шопенгауэр
Каждый  человек  всегда  чей-нибудь  ребенок.    Пьер  Огюстен  Бомарше
В  отличие  от  таланта  глупость  не  отдыхает  на  детях.    Валентин  Домиль
Взаимная  любовь  скрепляется  детьми.    Менандр
Вы  посмотрите  на  моих  детей.  Моя  былая  свежесть  в  них  жива.  В  них  оправданье  старости  моей.    Уильям  Шекспир
Дети  забавляют  себя  тем  или  иным  занятием  даже  тогда,  когда  ничего  не  делают.  
Цицерон
Дети,  которых  не  любят,  становятся  взрослыми,  которые  не  могут  любить.  Перл  Бак
Если  бы  дети  росли  в  соответствии  с  нашими  ожиданиями,  у  нас  вырастали  бы  только  гении.      Иоганн  Вольфганг  Гёте
Если  ребенок  не  будет  чувствовать,  что  ваш  дом  принадлежит  и  ему  тоже,  он  сделает  своим  домом  улицу.    Надин  де  Ротшильд
Жизнь  коротка,  но  человек  вновь  проживает  ее  в  своих  детях.    Анатоль  Франс
Женщина  лучше  мужчины  понимает  детей,  но  мужчина  больше  ребенок,  чем  женщина.    Фридрих  Ницше
Если  у  вас  есть  дети,  больше  у  вас  уже  ничего  нет.    Кэтлин  Норрис
Не  отнимайте  у  человека  время,  рассказывая  о  том,  какие  у  вас  умные  дети,  ведь  ему  хочется  рассказать  вам  о  том,  какие  умные  дети  у  него  самого.  Эдгар  Уотсон  Хови
Одни  только    дети  знают,  чего  ищут,  –  промолвил  Маленький  Принц.  –  Они  отдают  всю  душу  тряпичной  кукле,  и  она  становится  им  очень-очень  дорога,  а  если  ее  у  них  отнять,  дети  плачут.  Антуан  де  Сент-Экзюпери.  Маленький  принц
Тот,  кто  видел  рождение  своего  ребенка,  как  видел  я,  уже  никогда  в  ней  не  усомнится  в  женской  силе.  Они  сильнее  нас.  Для  них  не  существует  глупостей  ―  только  главное.  Жизнь,  дети,  свобода.  Они  не  видят  смысла  в  вечной  жизни  ―  они  продолжаются  в  детях,  и  этого  достаточно.  Они  не  завоеватели  ―  им  и  так  принадлежит  мир,  потому  что  они  способны  создать  новую  жизнь.  Джонни  Депп
Я  снимаюсь  во  множестве  фильмов  для  детей,  потому  что  хочу  дарить  им  позитив.  По  телевизору  показывают  оторванные  руки  и  ноги  из-за  терактов  и  войн,  а  детям  нужны  любовь  и  счастье.  Когда  вырастаешь,  мир  обламывает  тебя.  Чудо,  что  мы  ещё  можем  улыбаться.  Джонни  Депп
Мать  –  Бог  в  глазах  ребёнка.  Сайлент  Хил  (Silent  Hill)
Никто  никогда  мне  не  говорил  о  том,  что  я  красивая,  когда  я  была  маленькой  девочкой.  Всем  маленьким  девочкам  следует  говорить  о  том,  что  они  красивы,  даже  если  они  таковыми  не  являются.  Мэрилин  Монро
Ребенок  меняет  твою  жизнь  во  всех  аспектах  –  к  лучшему,  конечно.  Жертвы,  безусловно,  велики,  но  взамен  ты  получаешь  гораздо  больше.  В  каком-то  смысле  я  чувствую,  что  готов  умереть,  так  как  моя  жизнь  уже  продолжается  в  дочери.  Heath  Ledger
Перевела  на  украинский  язык        20.11.19    11.08
Цитати  про  дітей  з  моїх  записів.
Дитина  може  навчити  дорослого  трьом  речам:  радіти  без  всякої  причини,  завжди  знаходити  собі  заняття  і  наполягати  на  своєму.  Пауло  Коельо.  п'ята  гора
Діти  повинні  бути  дуже  поблажливими  до  дорослих.  Антуан  де  Сент-Екзюпері.  Маленький  принц
Діти  відразу  й  невимушено  освоюються  зі  щастям,  бо  вони  самі  по  природі  своїй  -  радість  і  щастя.  Віктор  Гюго
Життя  для  дитини  -  один  великий  досвід.  Альфред  Адлер
Кожна  дитина  частково  геній,  а  кожен  геній  трохи    дитина.  Артур  Шопенгауер
Кожна  людина  завжди  чія  -небудь  дитина.  П'єр  Огюстен  Бомарше
На  відміну  від  таланту  дурість  не  відпочиває  на  дітях.  Валентин  Домиль
Взаємна  любов  скріплюється  дітьми.  Менандр
Ви  подивіться  на  моїх  дітей.  Моя  колишня  свіжість  в  них  жива.  У  них  виправдання  старості  моєї.  Вільям  Шекспір
Діти  бавлять  себе  тим  чи  іншим  заняттям  навіть  тоді,  коли  нічого  не  роблять.Цицерон
Діти,  яких  не  люблять,  стають  дорослими,  які  не  можуть  любити.  Перл  Бак
Якби  діти  росли  у  відповідності  з  нашими  очікуваннями,  у  нас  виростали  б  тільки  генії.  Йоганн  Вольфганг  Гете
Якщо  дитина  не  буде  відчувати,  що  ваш  будинок  належить  і  їй    теж,  вона    зробить  своїм  будинком  вулицю.  Надін  де  Ротшильд
Життя  коротке,  але  людина  знову  проживає  його    в  своїх  дітях.  Анатоль  Франс
Жінка  краще  за  чоловіка  розуміє  дітей,  але  чоловік  більше  дитина,  ніж  жінка.  Фрідріх  Ніцше
Якщо  у  вас  є  діти,  більше  у  вас  вже  нічого  немає.  Кетлін  Норріс
Не  забирайте  у  людини  час,  розповідаючи  про  те,  які  у  вас  розумні  діти,  адже  йому  хочеться  розповісти  вам  про  те,  які  розумні  діти  у  нього  самого.  Едгар  Уотсон  Хови
Лише  діти  знають,  чого  шукають,  -  сказав  маленький  принц.  -  Вони  віддають  всю  душу  тряпичній  ляльці,  і  вона  стає  їм  дуже-дуже  дорога,  а  якщо  її  у  них  відняти,  діти  плачуть.  Антуан  де  Сент-Екзюпері.  Маленький  принц
Той,  хто  бачив  народження  своєї  дитини,  як  бачив  я,  вже  ніколи  в  ній  не  засумнівається  в  жіночій  силі.  Вони  сильніше  нас.  Для  них  не  існує  дурниць  -  тільки  головне.  Життя,  діти,  свобода.  Вони  не  бачать  сенсу  у  вічному  житті  -  вони  продовжуються  в  дітях,  і  цього  достатньо.  Вони  не  завойовники  -  їм  і  так  належить  світ,  тому  що  вони  здатні  створити  нове  життя.  Джонні  Депп
Я  знімаюся  в  безлічі  фільмів  для  дітей,  тому  що  хочу  дарувати  їм  позитив.  По  телевізору  показують  відірвані  руки  і  ноги  через  теракти  і  війни,  а  дітям  потрібні  любов  і  щастя.  Коли  виростаєш,  світ  обламує  тебе.  Чудо,  що  ми  ще  можемо  посміхатися.  Джонні  Депп  
Мати  -  Бог  в  очах  дитини.  Сайлент  Хіл  (Silent  Hill)
Ніхто  ніколи  мені  не  казав  про  те,  що  я  красива,  коли  я  була  маленькою  дівчинкою.  Всім  маленьким  дівчаткам  слід  говорити  про  те,  що  вони  красиві,  навіть  якщо  вони  такими  не  є.  Мерлін  Монро
Дитина  змінює  твоє  життя  у  всіх  аспектах  -  на  краще,  звичайно.  Жертви,  безумовно,  великі,  але  натомість  ти  отримуєш  набагато  більше.  В  якомусь  сенсі  я  відчуваю,  що  готовий  померти,  так  як  моє  життя  вже  триває  в  дочці.  Heath  Ledger
Переклала  українську    мову    20.11.19  11.08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019

Roberto Cavalli Коротка біографія

Прочла  в  новостях,  что  15  ноября  –  День  рождения  знаменитому  итальянскому  дизайнеру  одежды,  основателю  модного  бренда  Roberto  Cavalli  .  Рещила  ознакомиться  с  его  биографией.
Roberto  Cavalli  Краткая  биография
Kiss_me_darling  все  записи  автора  Roberto  Cavalli  родился  во  Флоренции  15  ноября  в  1940  году  в  семье  известных  художников.  Его  дедом  по  материнской  линии  был  Джузеппе  Росси,  знаменитый  флорентийский  художник  -  импрессионист,  работы  которого  находятся  в  галлерее  Уффицци.  Следуя  семейным  традициям,  Роберто  учился  в  известнейшей  флорентийской  Академии  Искусств,  овладевая  ключевыми  познаниями  и  навыками  в  области  дизайна  и  изобразительного  искусства.  Roberto  Cavalli  вышел  на  тропу  мирового  искусства  в  1960-х,  десятилетии,  ознаменовавшем  себя,  как  поворотный  момент  в  моде.  В  силу  своего  неординарного  темперамента  и  величайшего  таланта,  он  смог  совместить  знания,  полученные  в  академии  с  новыми  веяниями  своего  времени,  новыми  представлениями  о  музыке  и  моде,  чтобы  выработать  свой  единственный  и  неповторимый  стиль.  Он  выбрал  кожу,  применяемую  до  тех  пор  в  основном  только  в  спортивного  кроя  куртках  и  сделал  ее  ультрамягким,  эластичным  и  утонченным  материалом,  великолепно  подходящим  для  всех  случаев  жизни.

Благодаря  упорной  работе,  преданности  своему  делу  и  настойчивости,  он  сумел  преодолеть  первые  сложности  и  завладеть  вниманием  мира  Моды.  В  1972  году  он  провел  первое  свое  шоу  во  всемирноизвестном  Уайтхолле  Питти  Пэлэс.  Создатель  легендарного  сочетания  кожи  с  тканью,  новаторских  образов,  временами  со  вставками  из  грубого  хлопка  (тот  самый  хлопок,  который  и  послужил  причиной  "скандала"  на  его  шоу  в  Уайт  Холле),  Роберто  Кавалли  сделал  огромный  шаг  вперед  к  своей  будущей  профессии.  Скорпион  по  знаку  зодиака  с  молчаливым  характером,  чистокровный  тосканец  всегда  находится  в  поисках  новых  стимулов  и  идей.  Cavalli  всегда  стремится  превратить  посредственное  и  обыденное  в  прекрасное  и  экстраординарное.  Он  не  любит,  когда  его  называют  модельером,  а  предпочитает,  чтобы  о  нем  думали,  как  о  художнике  моды.  "Я  обожаю  женщин,  всех  женщин",  -  заявляет  он.  И  женщины,  действительно,  играют  большую  роль  в  его  жизни,  а  любящая  жена  Ева,  бывшая  Мисс  Вселенная,  помогает  ему  в  дизайнерской  работе  и  вдохновляет  на  будущие  шедевры.
Перевела  на  украинский  язык  15.11.19  16.00

Roberto  Cavalli  Коротка  біографія
Середа,  12  Сентября  2007  р  13:00  +  до  цитатника
Kiss_me_darling  все  записи  автора  Roberto  Cavalli  народився  у  Флоренції  15  листопада  в  1940  році  в  родині  відомих  художників.  Його  дідом  по  материнській  лінії  був  Джузеппе  Россі,  знаменитий  флорентійський  художник  -  імпресіоніст,  роботи  якого  знаходяться  в  галереї  Уффіцці.  Слідуючи  сімейних  традицій,  Роберто  вчився  в  відомої  флорентійської  Академії  Мистецтв,  опановуючи  ключовими  знаннями  та  навичками  в  галузі  дизайну  та  образотворчого  мистецтва.  Roberto  Cavalli  вийшов  на  стежку  світового  мистецтва  в  1960-х,  десятилітті,  який  ознаменував  себе,  як  поворотний  момент  в  моді.  В  силу  свого  неординарного  темпераменту  і  найбільшого  таланту,  він  зміг  поєднати  знання,  отримані  в  академії  з  новими  віяннями  свого  часу,  новими  уявленнями  про  музику  і  моді,  щоб  виробити  свій  єдиний  і  неповторний  стиль.  Він  вибрав  шкіру,  яка  застосовується  до  тих  пір  в  основному  тільки  в  спортивного  крою  куртках  і  зробив  її  ультрам'якого,  еластичним  і  витонченим  матеріалом,  чудово  підходить  для  всіх  випадків  життя.

Завдяки  наполегливій  роботі,  відданості  своїй  справі  й  наполегливості,  він  зумів  подолати  перші  труднощі  й  заволодіти  увагою  світу  Моди.  У  1972  році  він  провів  перше  своє  шоу  під  всесвітньовідомому  Уайтхоллі  Пітті  Пелес.  Творець  легендарного  поєднання  шкіри  з  тканиною,  новаторських  образів,  часом  зі  вставками  з  грубого  бавовни  (той  самий  бавовна,  який  і  послужив  причиною  "скандалу"  на  його  шоу  в  Уайт  Холі),  Роберто  Каваллі  зробив  величезний  крок  вперед  до  своєї  майбутньої  професії.  Скорпіон  за  знаком  зодіаку  з  мовчазним  характером,  чистокровний  тосканец  завжди  знаходиться  в  пошуках  нових  стимулів  і  ідей.  Cavalli  завжди  прагне  перетворити  посереднє  і  буденне  в  прекрасне  і  екстраординарне
Він  не  любить,  коли  його  називають  модельєром,  а  вважає  за  краще,  щоб  про  нього  думали,  як  про  художника  моди.  "Я  обожнюю  жінок,  усіх  жінок",  -  заявляє  він.  І  жінки,  дійсно,  відіграють  велику  роль  в  його  житті,  а  любляча  дружина  Єва,  колишня  Міс  Всесвіт,  допомагає  йому  в  дизайнерській  роботі  і  надихає  на  майбутні  шедеври.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854852
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.11.2019

Майже вся таємниця великої душі…

Почти  вся  тайна  великой  души  заключается  в  слове  настойчивость.  Настойчивость  для  мужества  —  то  же,  что  колесо  для  рычага;  это  беспрерывное  обновление  точки  опоры.  Виктор  Мари  Гюго
Перевела  на  украинский  язык  15.11.19    8.43
На  фото  –  мой  рисунок.

Майже  вся  таємниця  великої  душі  полягає    в  слові  наполегливість.
Наполегливість  для  мужності  –  те  саме,  що  колесо  для  важеля,    це  безперервне  оновлення  точки  опори  Віктор  Марі  Гюго.
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854764
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.11.2019

10 ознак високого EQ

10  признаков  высокого  EQ
Самые  богатые  и  влиятельные  —  далеко  не  всегда  самые  умные.  Ключ  к  успеху,  славе  и  карьере  кроется  в  эмоциональном  интеллекте:  интерес  к  своим  и  чужим  чувствам,  умение  понимать  их  и  управлять  ими.

Когда  в  1990  году  был  открыт  и  описан  эмоциональный  интеллект  (emotional  intelligence,  EI),  стало  наконец  понятно,  почему  в  семи  случаях  из  10  люди  со  средним  IQ  достигают  в  жизни  большего,  чем  те,  чей  IQ  выше  среднего.  После  четверти  века  исследований  ученые  сходятся  в  одном:  именно  показатель  эмоционального  интеллекта,  или  эмоциональный  коэффициент  (EQ),  отличает  людей  выдающихся  от  обычных:  90%  выдающихся  представителей  общества  имеют  высокий  EQ.
Несмотря  на  всю  его  важность,  найти  точные  критерии  для  «вычисления»  эмоционального  интеллекта  не  так-то  просто.  Однако  есть  несколько  признаков,  наличие  которых  указывает  на  высокий  уровень  эмоционального  развития.  Подумайте  о  том,  насколько  они  применимы  к  вам,  —  это  поможет  понять  ваши  сильные  и  слабые  стороны.
1.  У  вас  богатый  эмоциональный  словарь  
Все  люди  испытывают  множество  разных  чувств,  но  далеко  не  все  способны  осознать  и  назвать  свое  эмоциональное  состояние  в  данный  момент.  Исследования  показывают,  что  этим  навыком  владеют  только  36%  из  нас.  Все  прочие  же  сталкиваются  с  трудностями  оттого,  что  не  понимают  своих  эмоций,  а  это  зачастую  ведет  к  иррациональным  и  бессмысленным  поступкам.
Люди  с  высоким  EQ  владеют  искусством  отписывать  оттенки  и  полутона  переживаний:  где  обычный  человек  скажет,  что  чувствует  себя  «плохо»,  эмоционально  развитый  опишет  свои  чувства  точнее:  «я  раздражен»,  «зол»,  «унижен»,  «напряжен»,  «расстроен».  Чем  точнее  подобрано  слово,  тем  яснее  причина  и  то,  как  с  ней  бороться.
2.  Вас  интересуют  люди  
Будь  он  экстраверт  или  интроверт,  человек  с  высоким  EQ  интересуется  другими  людьми.  Это  любопытство  —  прямое  следствие  склонности  к  эмпатии,  то  есть  умения  ставить  себя  на  место  собеседника.  Благодаря  ей  эмоционально  развитые  люди  гораздо  легче  налаживают  контакт  с  окружающими.
3.  Вы  открыты  изменениям
Обладатели  высокого  EQ  постоянно  меняются  и  приспосабливаются  к  обстоятельствам.  Вместо  того  чтобы  бояться  изменений,  они  ждут  их  и  продумывают  свои  действия  наперед.
4.  Вы  умеете  отказывать  
Эмоциональный  интеллект,  помимо  прочего,  подразумевает  самоконтроль.  Умение  отказывать  себе  и  другим  —  важнейший  признак  эмоционального  развития.
Исследование,  проведенное  в  Университете  Южной  Каролины,  показало,  что  необходимость  сказать  «нет»  вызывает  напряжение,  однако  люди  с  высоким  EQ  умеют  отказывать  прямо,  избегая  обтекаемых  формулировок  типа  «Я  не  думаю»,  «Не  уверен,  что  смогу».  Прямо  отказавшись  от  новой  задачи,  мы  тем  самым  показываем,  насколько  нам  важны  уже  взятые  на  себя  обязательства.
5.  Вы  отдаете,  не  ожидая  ничего  взамен  
Неожиданный  подарок  всегда  производит  сильнейшее  впечатление.  К  примеру,  вы  обсуждали  со  знакомым  какого-то  писателя,  чью  последнюю  книгу  он  еще  не  читал.  Вы  заканчиваете  разговор,  вполне  довольные  друг  другом,  и  договариваетесь  когда-нибудь  еще  встретиться.  В  следующий  раз  вы  берете  с  собой  ту  самую  последнюю  книгу  и  вручаете  своему  знакомому.  Чем  не  идеальное  начало  для  дружбы?

6.  Вы  наслаждаетесь  тем,  что  у  вас  есть
Когда  мы  размышляем  о  том,  за  что  можем  благодарить  судьбу,  наше  настроение  автоматически  улучшается,  а  уровень  гормона  стресса  —  кортизола  —  снижается  в  среднем  на  23%.  Привычка  каждый  день  благодарить  судьбу  не  только  повышает  настроение,  но  и  придает  жизненных  сил,  чтобы  справляться  с  трудностями  и  открывать  новые  горизонты.
7.  Вы  достаточно  спите  
Мало  что  так  сильно  вредит  EQ,  как  недостаток  сна.  Во  сне  мозг  буквально  перезаряжается,  проматывая  и  сортируя  воспоминания  дня.  Люди  с  высоким  EQ  понимают,  что  недосып  снижает  их  интеллектуальные  и  эмоциональные  способности  и  повышает  уровень  стресса,  поэтому  они  всегда  заботятся  о  том,  чтобы  как  следует  выспаться.
8.  Вы  никому  не  позволяете  портить  вам  радость
Если  то,  счастливы  вы  или  печальны,  зависит  от  мнения  других  людей,  вы  больше  не  контролируете  собственную  жизнь.  Эмоционально  развитый  человек  радуется  без  оглядки  на  других,  пусть  даже  вокруг  все  считают,  что  радуется  он  совершенно  напрасно.  Конечно,  совершенно  игнорировать  внешний  мир  и  чужие  мнения  невозможно,  но  никто  не  запретит  вам  относиться  к  ним  с  долей  иронии  —  и  тогда  никто  не  сумеет  отнять  у  вас  чувства  собственного  достоинства.
9.  Вы  умеете  переключаться
Умение  отвлечься  от  суеты  повседневности  —  тоже  признак  высокого  эмоционального  интеллекта.  Этот  навык  важен  потому,  что  если  вы  на  связи  24/7,  все  время  что-нибудь  делаете,  переделываете,  подрабатываете  —  ваш  уровень  стресса  довольно  скоро  зашкалит.  Необходимо  время  от  времени  отключаться  —  уехать  на  дачу,  выключить  ноутбук,  не  подходить  к  телефону:  дайте  своему  телу  и  разуму  передышку.  Они  отблагодарят  вас  сторицей.
10.  Вы  не  стремитесь  к  совершенству
Эмоционально  развитые  люди  знают,  что  совершенства  не  существует,  и  не  пытаются  достичь  его.  Все  мы  не  без  греха  и  все  мы  несовершенны,  так  что  если  в  качестве  цели  поставить  недостижимый  идеал,  результат  оставит  у  нас  гложущее  чувство  незаконченности  и  неудачи,  с  которым  не  захочется  браться  за  новое  дело.
Гораздо  правильнее  не  стремиться  к  идеалу,  а  действовать  поэтапно,  разбив  большую  задачу  на  несколько  маленьких,  чтобы  радоваться  уже  достигнутому  и  предвкушать  будущие  успехи.        Psychologies
Перевела  на  украинский  язык  15.11.19    8.43
Мое  фото  –  «Чудо  –  природа  –  родной  край»


10  ознак  високого  EQ
Найбагатші  і  впливові  -  далеко  не  завжди  найрозумніші.  Ключ  до  успіху,  слави  і  кар'єрі  криється  в  емоційному  інтелекті:  інтерес  до  своїх  і  чужих  почуттів,  вміння  розуміти  їх  і  управляти  ними.
Коли  в  1990  році  був  відкритий  і  описаний  емоційний  інтелект  (emotional  intelligence,  EI),  стало  нарешті  зрозуміло,  чому  в  семи  випадках  з  10  люди  із  середнім  IQ  досягають  в  житті  більшого,  ніж  ті,  чий  IQ  вищий  за  середній.  Після  чверті  століття  досліджень  вчені  сходяться  в  одному:  саме  показник  емоційного  інтелекту,  або  емоційний  коефіцієнт  (EQ),  відрізняє  людей  видатних  від  звичайних:  90%  видатних  представників  суспільства  мають  високий  EQ.
Незважаючи  на  всю  його  важливість,  знайти  точні  критерії  для  «обчислення»  емоційного  інтелекту  не  так-то  просто.  Однак  є  кілька  ознак,  наявність  яких  вказує  на  високий  рівень  емоційного  розвитку.  Подумайте  про  те,  наскільки  вони  можуть  бути  застосовані  до  вас,  -  це  допоможе  зрозуміти  ваші  сильні  і  слабкі  сторони.
1.  У  вас  багатий  емоційний  словник
Всі  люди  відчувають  безліч  різних  почуттів,  але  далеко  не  всі  здатні  усвідомити  і  назвати  свій  емоційний  стан  в  даний  момент.  Дослідження  показують,  що  цим  навиком  володіють  тільки  36%  з  нас.  Всі  інші  ж  стикаються  з  труднощами  через  те,  що  не  розуміють  своїх  емоцій,  а  це  часто  веде  до  ірраціональним  і  безглуздим  вчинків.
Люди  з  високим  EQ  володіють  мистецтвом  відписувати  відтінки  і  півтони  переживань:  де  звичайна  людина  скаже,  що  відчуває  себе  «погано»,  емоційно  розвинений  опише  свої  почуття  точніше:  «я  роздратований»,  «зол»,  «принижений»,  «напружений»,  «засмучений  ».  Чим  точніше  підібрано  слово,  тим  ясніше  причина  і  те,  як  з  нею  боротися.
2.  Вас  цікавлять  люди
Будь  він  екстраверт  чи  інтроверт,  людина  з  високим  EQ  цікавиться  іншими  людьми.  Це  цікавість  -  прямий  наслідок  схильності  до  емпатії,  тобто  вміння  ставити  себе  на  місце  співрозмовника.  Завдяки  їй  емоційно  розвинені  люди  набагато  легше  налагоджують  контакт  з  оточуючими.
3.  Ви  відкриті  змінам
Люди  з  високим  EQ  постійно  змінюються  і  пристосовуються  до  обставин.  Замість  того  щоб  боятися  змін,  вони  чекають  їх  і  продумують  свої  дії  наперед.
4.  Ви  вмієте  відмовляти
Емоційний  інтелект,  крім  іншого,  має  на  увазі  самоконтроль.  Уміння  відмовляти  собі  і  іншим  -  найважливіша  ознака  емоційного  розвитку.
Дослідження,  проведене  в  Університеті  Південної  Кароліни,  показало,  що  необхідність  сказати  «ні»  викликає  напругу,  проте  люди  з  високим  EQ  вміють  відмовляти  прямо,  уникаючи  обтічних  формулювань  типу  «Я  не  думаю»,  «Не  впевнений,  що  зможу».  Прямо  відмовившись  від  нового  завдання,  ми  тим  самим  показуємо,  наскільки  нам  важливі  вже  взяті  на  себе  зобов'язання.
5.  Ви  віддаєте,  не  чекаючи  нічого  взамін
Несподіваний  подарунок  завжди  справляє  сильне  враження.  Наприклад,  ви  обговорювали  зі  знайомим  якогось  письменника,  чию  останню  книгу  він  ще  не  читав.  Ви  закінчуєте  розмову,  цілком  задоволені  один  одним,  і  домовляєтеся  коли-небудь  ще  зустрітися.
Наступного  разу  ви  берете  з  собою  ту  саму  останню  книгу  і  вручає  своєму  знайомому.  Чим  не  ідеальне  початок  для  дружби?

6.  Ви  насолоджуєтеся  тим,  що  у  вас  є
Коли  ми  розмірковуємо  про  те,  за  що  можемо  дякувати  долі,  наш  настрій  автоматично  поліпшується,  а  рівень  гормону  стресу  -  кортизолу  -  знижується  в  середньому  на  23%.  Звичка  щодня  дякувати  долі  не  тільки  підвищує  настрій,  але  і  надає  життєвих  сил,  щоб  справлятися  з  труднощами  і  відкривати  нові  горизонти.
7.  Ви  досить  спите
Мало  що  так  сильно  шкодить  EQ,  як  недолік  сну.  Уві  сні  мозок  буквально  перезаряджається,  промативая  і  сортуючи  спогади  дня.  Люди  з  високим  EQ  розуміють,  що  недосип  знижує  їх  інтелектуальні  і  емоційні  здібності  і  підвищує  рівень  стресу,  тому  вони  завжди  дбають  про  те,  щоб  як  слід  виспатися.
8.  Ви  нікому  не  дозволяєте  псувати  вам  радість
Якщо  те,  щасливі  ви  чи  сумні,  залежить  від  думки  інших  людей,  ви  більше  не  контролюєте  власне  життя.  Емоційно  розвинена  людина  радіє  без  оглядки  на  інших,  нехай  навіть  навколо  все  вважають,  що  радіє  він  абсолютно  марно.
Звичайно,  абсолютно  ігнорувати  зовнішній  світ  і  чужі  думки  неможливо,  але  ніхто  не  заборонить  вам  ставитися  до  них  з  часткою  іронії  -  і  тоді  ніхто  не  зможе  відняти  у  вас  почуття  власної  гідності.
9.  Ви  вмієте  переключатися
Уміння  відволіктися  від  суєти  повсякденності  -  теж  ознака  високого  емоційного  інтелекту.  Цей  навик  важливий  тому,  що  якщо  ви  на  зв'язку  24/7,  весь  час  щось  робите,  переробляєте,  підробляєте  -  ваш  рівень  стресу  досить  скоро  зашкалить.
Потрібен  час  від  часу  відключатися  -  виїхати  на  дачу,  вимкнути  ноутбук,  не  підходити  до  телефону:  дайте  своєму  тілу  і  розуму  перепочинок.  Вони  віддячать  вам  сторицею.
10.  Ви  не  прагнете  до  досконалості
Емоційно  розвинені  люди  знають,  що  досконалості  не  існує,  і  не  намагаються  досягти  його.  Всі  ми  не  без  гріха  і  всі  ми  недосконалі,  так  що  якщо  в  якості  мети  поставити  недосяжний  ідеал,  результат  залишить  у  нас  гложущую  почуття  незавершеності  і  невдачі,  з  яким  не  захочеться  братися  за  нову  справу.
Набагато  правильніше  не  прагнути  до  ідеалу,  а  діяти  поетапно,  розбивши  велике  завдання  на  кілька  маленьких,  щоб  радіти  вже  досягнутому  і  передчувати  майбутні  успіхи.            Psychologies
Переклала    на  українську    мову    15.11.19  8.43
Моє  фото  -  «Чудо  -  природа  -  рідний  край»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854763
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.11.2019

Наші недоліки допомагають нам жити в гармонії зі світом…

Наши  недостатки  помогают  нам  жить  в  гармонии  с  миром  и  собой
Мы  стараемся  предъявлять  окружающим  «парадный»  вариант  своей  личности.  Переживаем  из-за  своих  недостатков  и  стыдимся  того,  что  недотягиваем  до  совершенства.  Но  именно  признание  того,  что  мы  не  идеальны,  дает  нам  смелость  быть  собой.
Мы  несовершенны  и  уязвимы,  но  именно  эти  качества  делают  нас  сильнее  и  открывают  простор  для  свершений.  Так  считает  психолог  и  исследователь  стыда  Брене  Браун.  В  книге  «Дары  несовершенства»  она  рассказывает,  как  стать  счастливее,  познакомившись  со  своими  особенностями,  признав  их  и  отказавшись  от  борьбы  за  «идеал».
«Жить  полной  жизнью  —  это  не  просто  однократное  решение.  Это  процесс»,  —  уверена  психолог.  И  вот  шаги,  которые  она  предлагает  тем,  кто  хочет  полюбить  себя  и  свою  жизнь,  несмотря  ни  на  что.
Рискните  быть  собой,  не  ориентируйтесь  на  то,  что  думают  о  вас  окружающие  
Мы  ценим  искренность  в  других,  но  порой  забываем  о  том,  как  важно  быть  честными  с  собой.  Если  мы  не  изменяем  себе  и  ведем  себя  так,  как  кажется  правильным  нам  самим,  то  спокойнее  относимся  к  особенностям  других.  «Намеренно  практикуя  естественность  во  время  самых  тяжелых  душевных  страданий,  мы  впускаем  в  свою  жизнь  радость»,  —  уверена  Брене  Браун.
Автор  книги  предостерегает:  честность  не  должна  превращаться  в  грубость.  Быть  собой,  не  обижая  окружающих,  —  такой  подход  требует  гибкости.  Но  тот,  кто  честен  по  отношению  к  себе,  в  первую  очередь  показывает  миру  свою  смелость.  Он  не  боится  делиться  открытиями  и  спокойно  воспринимает  критику.  Если  его  идеи  не  принимают,  он  может  чувствовать  печаль,  но  не  ощущает  стыда,  потому  что  не  ждет  одобрения  от  окружающих.  И  в  то  же  время  становится  вдохновляющим  примером  для  других.
Не  будьте  перфекционистами,  проявите  сочувствие  к  себе  
«Пока  вы  остаетесь  перфекционистом,  от  стыда  не  убежать»,  —  считает  Брене  Браун.  Но  он  не  имеет  ничего  общего  со  стремлением  стать  лучше.  Перфекционизм  —  это  вера  в  то,  что,  если  мы  будем  вести  себя  правильно,  выглядеть  на  пять  с  плюсом  и  вести  социально  одобряемый  образ  жизни,  нам  удастся  избежать  той  боли,  которую  могут  принести  чувства  стыда  и  вины  перед  окружающими.
Перфекционизм  как  бы  говорит  нам:  «Ты  —  то,  чего  ты  добился».  Но  на  самом  деле  он  редко  приводит  нас  к  успеху.  Даже  наоборот:  он  провоцирует  развитие  депрессии  и  тревоги.  Стремление  к  развитию  —  вещь  правильная,  но  только  тогда,  когда  это  нужно  нам  самим,  когда  это  наше  внутреннее  стремление,  а  не  желание  угодить  тем,  кто  рядом.
Избежать  перфекционизма  поможет  самосострадание
Но  перфекционизм  «разрушителен  хотя  бы  потому,  что  не  бывает  ничего  идеального».  К  тому  же  он  не  дает  действовать:  нам  так  стыдно  потерпеть  неудачу,  что  подчас  мы  предпочитаем  просто  промолчать,  не  пойти  навстречу  мечте,  отсидеться  в  углу.
Избежать  перфекционизма  поможет  самосострадание.  «Иногда  нужно  просто  проснуться  утром  и  сказать  себе:  «Сегодня  с  меня  достаточно  того,  что  я  просто  появлюсь  на  работе».  Не  нужно  игнорировать  свою  боль,  но  и  самобичевание  не  поможет  чувствовать  себя  лучше.
Не  сдавайтесь:  скажите  «нет»  бессилию  и  беспомощности  
Некоторые  из  нас  легко  переносят  неудачи,  тогда  как  другие  могут  годами  переживать  из-за  одного  неверного  шага.  Исследователи,  изучающие  феномен  психологической  устойчивости,  вычислили  пять  признаков,  присущих  тем,  кто  лучше  других  справляется  с  невзгодами.
Такие  люди:
• позволяют  себе  просить  помощи  у  других,
• верят,  что  у  них  есть  силы  на  то,  чтобы  все  преодолеть,
• получают  поддержку  со  стороны,
• изобретательны,
• вовлечены  в  по-настоящему  близкие  отношения  с  друзьями  и  родственниками.
Тех,  кто  умеет  противостоять  неприятностям,  объединяет  еще  одно  качество:  они  не  теряют  надежду.  «Надежда  —  это  сочетание  четкого  целеполагания,  стойкости  и  упорства,  с  которым  вы  идете  к  достижению  намеченного,  а  также  веры  в  свои  силы»,  —  объясняет  психолог.  Убежденность  в  том,  что  все  зависит  от  нас,  помогает  нам  продолжать  действовать.

Учитесь  чувствовать  радость  и  говорить  жизни  «спасибо»  
Счастье  и  радость  непостоянны.  Зачастую  мы  не  впускаем  их  в  свою  жизнь,  потому  что  боимся,  что  рано  или  поздно  они  нас  покинут.  А  значит,  к  хорошему  лучше  и  не  привыкать.
Когда  мы  чего-то  страшимся,  то  бессознательно  готовим  себя  к  худшему.  Но  только  темнота  позволяет  увидеть  свет.  И  если  не  благодарить  жизнь  каждый  день  и  не  позволять  себе  испытывать  радость,  можно  попросту  отучить  себя  от  этих  чувств,  «а  именно  они  поддерживают  нас  в  тяжелые  времена»,  считает  Брене  Браун.
Практиковать  благодарность  можно  разными  способами.  Кто-то  выберет  ежедневную  молитву,  а  кто-то  предпочтет  вести  дневник,  в  котором  будет  фиксировать,  за  что  говорит  «спасибо»  жизни  сегодня.
Слушайте  себя  и  свою  интуицию  
Психологи  считают,  что  интуиция  напрямую  связана  с  нашим  мышлением.  Когда  с  нами  что-то  происходит,  мозг  изучает  свою  «медиатеку»  на  предмет  похожего  опыта,  и  в  этот  момент  мы  начинаем  «чувствовать  интуитивно».
Иногда  наша  интуиция  подкидывает  верные  решения.  Но  иногда  мозг  «сбоит»  и  посылает  нам  сигнал:  «Нужно  больше  данных,  не  могу  пока  ничего  подсказать!»  «Включению»  интуиции  мешает  наша  потребность  в  конкретике  и  определенности.  В  подобных  случаях  мы  обращаемся  к  окружающим  за  советом,  вместо  того  чтобы  действительно  прислушаться  к  внутреннему  голосу.
По  мнению  Брене  Браун,  интуиция  —  это  «способность  жить  с  неопределенностью  и  доверять  всем  способам  обретения  знания,  включая  опыт,  веру  и  разум».  Мы  боимся  неизвестности,  и  только  интуиция  может  подсказать,  «когда  стоит  опираться  не  на  инстинкты,  а  на  факты».
Развивайте  свою  творческую  сторону,  не  сравнивайте  себя  с  другими  
Непросто  найти  время  на  хобби  и  другие  «необязательные»  занятия,  которые  делают  нас  счастливее.  Если  мы  считаем  такое  времяпрепровождение  «бонусом»  за  выполненные  обязанности  и  занимаемся  им  лишь  тогда,  когда  у  нас  есть  на  это  минутка,  то  никогда  не  сможем  развить  в  себе  творческое  начало.
Творчество  —  истинное  свидетельство  нашей  исключительности,  напоминает  Брене  Браун.  В  нем  нет  и  не  может  быть  места  состязаниям  и  ощущению,  что  кто-то  «лучше»,  а  кто-то  «хуже».  Бессмысленно  сравнивать  себя  и  свои  достижения  с  тем,  что  сделал  кто-то  другой.
Именно  творческий  процесс  помогает  понять,  насколько  сильно  мы  не  похожи  на  остальных,  и  перестать  сравнивать  себя  с  окружающими.  Нужно  только  встроить  время  для  творчества  в  свое  расписание  и  не  считать,  что  оно  играет  в  нашей  жизни  второстепенную  роль.
Играйте  и  отдыхайте,  переутомление  —  вовсе  не  признак  того,  что  вы  ценны  
Наша  культура  восхваляет  продуктивность  и  производительность,  а  бездеятельность  подвергает  остракизму.  Однако  именно  бесцельность  присуща  двум  важнейшим  для  нас  процессам  —  отдыху  и  игре.  И  одно,  и  другое  помогает  нам  восстанавливать  силы  и  сохранять  здоровье.
Умение  играть  развивает  нашу  креативность,  помогает  смотреть  на  непростые  ситуации  с  разных  сторон  и  способствует  развитию  эмпатии.
Если  мы  недостаточно  отдыхаем,  наше  тело  дает  сбой.  «Врачи  и  ученые  едины  во  мнении,  что  недостаток  сна  влечет  за  собой  многочисленные  хронические  заболевания,  например,  диабет,  ожирение  и  депрессию»,  —  пишет  Брене  Браун.  Мы  устаем  настолько,  что  не  можем  справляться  с  жизненными  вызовами.
Именно  поэтому  важно  не  переутомляться  и  оставлять  время  на  игру.

Культивируйте  спокойствие:  забудьте  о  тревожности  как  привычном  фоне  жизни  
Спокойствие  —  это  умение  видеть  перспективу  и  сохранять  осознанность  в  любых  ситуациях.  Тот,  кто  спокоен,  справляется  с  переживаниями  и  не  поддается  разрушительным  эмоциям,  таким  как  злость  или  испуг.  Тревожность  заразительна:  когда  мы  паникуем,  окружающие  зачастую  тоже  начинают  нервничать.
В  непростых  жизненных  ситуациях  нам  важно  сохранять  равновесие.  И  этот  навык  тоже  можно  натренировать.  Кто-то  для  этого  учится  медитировать,  кто-то  осваивает  дыхательные  практики,  а  кто-то  считает  до  десяти  (или  до  ста).
Когда  мы  находимся  в  состоянии  умиротворения,  к  нам  приходят  лучшие  идеи.  Отсутствие  тревоги  помогает  нам  определиться  с  собственными  целями,  понять,  что  для  нас  на  самом  деле  важно.
Отбросьте  сомнения  и  чувство,  что  вы  кому-то  обязаны  
Кого  из  нас  не  атаковал  внутренний  критик?  К  сожалению,  многие  живут  под  аккомпанемент  его  ворчания.  «У  тебя  точно  не  получится!»,  «Ты  недостаточно  талантлив»,  «Почему  ты  решил,  что  можешь  это  сделать?»  —  именно  так  он  отговаривает  нас  от  поисков  себя.
Мы  сомневаемся  в  том,  что  одарены,  и  потому  не  делимся  с  миром  тем,  что  можем  и  умеем.  Внутренний  голос  диктует  нам,  какими  мы  должны  быть,  что  мы  должны  делать.  Однако  кто  сказал,  что  так  правильно?  И  чей  вообще  голос  звучит  в  нашей  голове?
Окружающий  мир  с  его  ориентацией  на  успех  также  заставляет  нас  не  доверять  своим  импульсам.  Считается,  что,  только  полностью  отдав  себя  одному  делу,  мы  можем  стать  значимыми.  Но  исследования  показывают,  что  люди,  которые  совмещают  несколько  видов  деятельности,  полноценно  реализуют  свои  таланты.  Вы  можете  быть  одновременно  хирургом  и  фотографом,  юристом  и  танцором,  соцработником  и  мультипликатором,  и  это  позволит  вам  чувствовать  себе  гораздо  счастливее.
Танцуйте,  пойте,  хохочите:  быть  крутым  —  это  не  круто!  
«Легко  забыть,  какую  свободу  мы  чувствуем,  когда  «танцуем  так,  будто  на  нас  никто  не  смотрит»,  —  пишет  Брене  Браун.  Танцы,  смех  и  пение  развлекали  человечество  во  все  времена,  но  сегодня  мы  уделяем  этим  действиям  ничтожно  мало  внимания.  «Что  люди  подумают?!»  —  сомнения  такого  рода  одолевают  нас,  мешая  просто  расслабиться  и  получать  удовольствие.
«Пытаясь  доказать  окружающим  свою  состоятельность,  мы  надеваем  на  себя  смирительную  рубашку  и  принимаем  крутые  позы»,  —  констатирует  Брене  Браун.  Мы  всеми  силами  стараемся  избежать  нелепого  и  глупого  поведения.  И  это  опять  история  про  стыд:  стараясь  избежать  естественности,  которая  делает  нас  уязвимыми,  мы  обкрадываем  самих  себя.
Настоящие  «дары  несовершенства»  —  это  сочувствие,  близость  и  смелость
Жизнь  слишком  коротка,  чтобы  тратить  ее  на  создание  «крутого»  образа.  Танцы,  смех  и  пение,  особенно  в  хорошей  компании,  помогают  укрепить  эмоциональные  и  духовные  связи.
Брене  Браун  считает,  что  настоящие  «дары  несовершенства»  —  это  сочувствие,  близость  и  смелость.  Эти  качества  мы  обретаем,  когда  перестаем  беспокоиться  о  том,  что  подумают  другие,  и  делаем  выбор  в  свою  пользу.
Psychologies

Перевела  на  украинский  язык      14.11.19            13.16
Мое  фото  –  «Чудо  –  природа  –  родной  край»

Наші  недоліки  допомагають  нам  жити  в  гармонії  зі  світом  і  собою
Ми  намагаємося  пред'являти  навколишнім  «парадний»  варіант  своєї  особистості.  Переживаємо  через  свої    недоліки    і  соромимося  того,  що  недотягуємо  до  досконалості.  Але  саме  визнання  того,  що  ми  не  ідеальні,  дає  нам  сміливість  бути  собою.
Ми  недосконалі  і  уразливі,  але  саме  ці  якості  роблять  нас  сильнішими  і  відкривають  простір  для  звершень.  Так  вважає  психолог  і  дослідник  сорому  Брено  Браун.  У  книзі  «Дари  недосконалості»  вона  розповідає,  як  стати  щасливішим,  познайомившись  зі  своїми  особливостями,  визнавши  їх  і  відмовившись  від  боротьби  за  «ідеал».
«Жити  повним  життям  -  це  не  просто  одноразове  рішення.  Це  процес  »,  -  впевнена  психолог.
І  ось  кроки,  які  вона  пропонує  тим,  хто  хоче  полюбити  себе  і  своє  життя,  незважаючи  ні  на  що.
Ризикніть  бути  собою,  не  орієнтуйтеся  на  те,  що  думають  про  вас  оточуючі
Ми  цінуємо  щирість  в  інших,  але  часом  забуваємо  про  те,  як  важливо  бути  чесними  з  собою.  Якщо  ми  не  змінюємо  собі  і  поводимося  так,  як  здається  правильним  нам  самим,  то  спокійніше  ставимося  до  особливостей  інших.  «Навмисно  практикуючи  природність  під  час  найважчих  душевних  страждань,  ми  впускаємо  в  своє  життя  радість»,  -  впевнена  Брено  Браун.
Автор  книги  застерігає:  чесність  не  повинна  перетворюватися  в  грубість.  Бути  собою,  не  ображаючи  оточуючих,  -  такий  підхід  вимагає  гнучкості.  Але  той,  хто  чесний  по  відношенню  до  себе,  в  першу  чергу  показує  світові  свою  сміливість.  Він  не  боїться  ділитися  відкриттями  і  спокійно  сприймає  критику.  Якщо  його  ідеї  не  приймають,  він  може  відчувати  печаль,  але  не  відчуває  сорому,  тому  що  не  чекає  схвалення  від  оточуючих.  І  в  той  же  час  стає  надихаючим  прикладом  для  інших.
Не  будьте  перфекціоністом,  проявіть  співчуття  до  себе
«Поки  ви  залишаєтеся  перфекціоністом,  від  сорому  не  втекти»,  -  вважає  Брено  Браун.  Але  він  не  має  нічого  спільного  з  прагненням  стати  краще.  Перфекціонізм  -  це  віра  в  те,  що,  якщо  ми  будемо  вести  себе  правильно,  виглядати  на  п'ять  з  плюсом  і  вести  соціально  схвалюваний  спосіб  життя,  нам  вдасться  уникнути  того  болю,  який      можуть  принести  почуття  сорому  і  провини  перед  оточуючими.
Перфекціонізм  як  би  говорить  нам:  «Ти  -  те,  чого  ти  домігся».  Але  насправді  він  рідко  призводить  нас  до  успіху.  Навіть  навпаки:  він  провокує  розвиток  депресії  і  тривоги.  Прагнення  до  розвитку  -  річ  правильна,  але  тільки  тоді,  коли  це  потрібно  нам  самим,  коли  це  наше  внутрішнє  прагнення,  а  не  бажання  догодити  тим,  хто  поруч.
Уникнути  перфекціонізму  допоможе  самоспівчуття.
Але  перфекціонізм  «руйнівний  хоча  б  тому,  що  не  буває  нічого  ідеального».  До  того  ж  він  не  дає  діяти:  нам  так  соромно  зазнати  невдачі,  що  часом  ми  вважаємо  за  краще  просто  промовчати,  не  піти  назустріч  мрії,  відсидітися  в  кутку.
Уникнути  перфекціонізму  допоможе  самоспівчуття  .  «Іноді  потрібно  просто  прокинутися  вранці  і  сказати  собі:«  Сьогодні  з  мене  досить  того,  що  я  просто  з'явлюся  на  роботі  ».  Не  потрібно  ігнорувати  свій  біль,  але  і  самобичування  не  допоможе  відчувати  себе  краще.
Не  здавайтеся:  скажіть  «ні»  безсиллю  і  безпорадності
Деякі  з  нас  легко  переносять  невдачі,  тоді  як  інші  можуть  роками  переживати  через  один    невірний    крок.  Дослідники,  які  вивчають  феномен  психологічної  стійкості,  вирахували  п'ять  ознак,  притаманних  тим,  хто  краще  за  інших  справляється  з  негараздами.
Такі  люди:
•  дозволяють  собі  просити  допомоги  у  інших,
•  вірять,  що  у  них  є  сили  на  те,  щоб  все  подолати,
•  отримують  підтримку  з  боку,
•  винахідливі,
•  залучені  в  по-справжньому  близькі  стосунки  з  друзями  і  родичами.
Тих,  хто  вміє  протистояти  неприємностям,  об'єднує  ще  одна  якість:  вони  не  втрачають  надію.  «Надія  -  це  поєднання  чіткого  визначення  мети,  стійкості  і  завзятості,  з  яким  ви  йдете  до  досягнення  наміченого,  а  також  віри  в  свої  сили»,  -  пояснює  психолог.  Переконаність  у  тому,  що  все  залежить  від  нас,  допомагає  нам  продовжувати  діяти.

Вчіться  відчувати  радість  і  говорити  життю    «спасибі»
Щастя  і  радість  непостійні.  Часто  ми  не  впускаємо  їх  у  своє  життя,  тому  що  боїмося,  що  рано  чи  пізно  вони  нас  покинуть.  А  значить,  до  хорошого  краще  і  не  звикати.
Коли  ми  чогось  боїмося,  то  несвідомо  готуємо  себе  до  найгіршого.  Але  тільки  темрява  дозволяє  побачити  світло.  І  якщо  не  дякувати  життя  кожен  день  і  не  дозволяти  собі  відчувати  радість,  можна  просто  відучити  себе  від  цих  почуттів,  «а  саме  вони  підтримують  нас  у  важкі  часи»,  вважає  Брено  Браун.
Практикувати  подяку  можна  різними  способами.  Хтось  вибере  щоденну  молитву,  а  хтось  віддасть  перевагу  вести  щоденник,  в  якому  буде  фіксувати,  за  що  говорить  «дякую»  життю  сьогодні.
Слухайте  себе  і  свою  інтуїцію
Психологи  вважають,  що  інтуїція  безпосередньо  пов'язана  з  нашим  мисленням.  Коли  з  нами  щось  відбувається,  мозок  вивчає  свою  «медіатеку»  на  предмет  схожого  досвіду,  і  в  цей  момент  ми  починаємо  «відчувати  інтуїтивно».
Іноді  наша  інтуїція  підкидає  вірні  рішення.  Але  іноді  мозок  «дає  збої»  і  посилає  нам  сигнал:  «Потрібно  більше  даних,  не  можу  поки  нічого  підказати!»  «Включенню»  інтуїції  заважає  наша  потреба  в  конкретиці  та  визначеності.  У  подібних  випадках  ми  звертаємося  до  оточуючих  за  порадою,  замість  того  щоб  дійсно  прислухатися  до  внутрішнього  голосу.
На  думку  Брено  Браун,  інтуїція  -  це  «здатність  жити  з  невизначеністю  і  довіряти  всім  способам  здобуття  знання,  включаючи  досвід,  віру  і  розум».  Ми  боїмося  невідомості,  і  тільки  інтуїція  може  підказати,  «коли  варто  спиратися  не  на  інстинкти,  а  на  факти».
Розвивайте  свою  творчу  сторону,  не  порівнюйте  себе  з  іншими
Непросто  знайти  час  на  хобі  і  інші  «необов'язкові»  заняття,  які  роблять  нас  щасливішими.  Якщо  ми  вважаємо  таке  проведення  часу  «бонусом»  за  виконані  обов'язки  і  займаємося  їм  лише  тоді,  коли  у  нас  є  на  це  хвилинка,  то  ніколи  не  зможемо  розвинути  в  собі  творче  начало.
Творчість  -  правдиве  свідчення  нашої  винятковості,  нагадує  Брено  Браун.  У  ньому  немає  і  не  може  бути  місця  змаганню    і  відчуттю,  що  хтось  «краще»,  а  хтось  «гірше».  Безглуздо  порівнювати  себе  і  свої  досягнення  з  тим,  що  зробив  хтось  інший.
Саме  творчий  процес  допомагає  зрозуміти,  наскільки  сильно  ми  не  схожі  на  інших,  і  перестати  порівнювати  себе  з  оточуючими.  Потрібно  тільки  вбудувати  час  для  творчості  в  свій  розклад  і  не  брати  до  уваги,  що  воно  відіграє  в  нашому  житті  другорядну  роль.
Грайте  і  відпочивайте,  перевтома  -  зовсім  не  ознака  того,  що  ви  цінні
Наша  культура  вихваляє  продуктивність  і  продуктивність,  а  бездіяльність  піддає  остракізму.  Однак  саме  безцільність  властива  двом  найважливішим  для  нас  процесам  -  відпочинку  і  грі.  І  одне,  й  інше  допомагає  нам  відновлювати  сили  і  зберігати  здоров'я.
Уміння  грати  розвиває  нашу  креативність,  допомагає  дивитися  на  непрості  ситуації  з  різних  сторін  і  сприяє  розвитку  емпатії.
Якщо  ми  недостатньо  відпочиваємо,  наше  тіло  дає  збій.  «Лікарі  і  вчені  єдині  в  думці,  що  недолік  сну  спричиняє  за  собою  численні  хронічні  захворювання,  наприклад,  діабет,  ожиріння  і  депресію»,  -  пише  Брено  Браун.  Ми  втомлюємося  настільки,  що  не  можемо  справлятися  з  життєвими  викликами.
Саме  тому  важливо  не  перевтомлюватися  і  залишати  час  на  гру.

Культивуйте  спокій:  забудьте  про  тривожності  як  звичному  тлі  життя
Спокій  -  це  вміння  бачити  перспективу  і  зберігати  усвідомленість  в  будь-яких  ситуаціях.  Той,  хто  спокійний,  справляється  з  хвилюваннями  і  не  піддається  руйнівним  емоціям,  таким  як  злість  або  переляк.  Тривожність  заразлива:  коли  ми  панікуємо,  навколишні  часто  теж  починають  нервувати.
У  непростих  життєвих  ситуаціях  нам  важливо  зберігати  рівновагу.  І  цей  навик  теж  можна  натренувати.  Хтось  для  цього  вчиться  медитувати,  хтось  освоює  дихальні  практики,  а  хтось  лікує  до  десяти  (або  до  ста).
Коли  ми  знаходимося  в  стані  умиротворення,  до  нас  приходять  найкращі  ідеї.  Відсутність  тривоги  допомагає  нам  визначитися  з  власними  цілями,  зрозуміти,  що  для  нас  насправді  важливо.
Відкиньте  сумніви  і  почуття,  що  ви  комусь  зобов'язані
Кого  з  нас  не  атакував  внутрішній  критик?  На  жаль,  багато  хто  живе  під  акомпанемент  його  бурчання.  «У  тебе  точно  не  вийде!»,  «Ти  недостатньо  талановитий»,  «Чому  ти  вирішив,  що  можеш  це  зробити?»  -  саме  так  він  відмовляє  нас  від  пошуків  себе.
Ми  сумніваємося  в  тому,  що  обдаровані,  і  тому  не  ділимося  зі  світом  тим,  що  можемо  і  вміємо.  Внутрішній  голос  диктує  нам,  якими  ми  повинні  бути,  що  ми  повинні  робити.  Однак  хто  сказав,  що  так  правильно?  І  чий  взагалі  голос  звучить  в  нашій  голові?
Навколишній  світ  з  його  орієнтацією  на  успіх  також  змушує  нас  не  довіряти  своїм  імпульсам.  Вважається,  що,  тільки  повністю  віддавши  себе  одній  справі,  ми  можемо  стати  значущими.  Але  дослідження  показують,  що  люди,  які  поєднують  кілька  видів  діяльності,  повноцінно  реалізують  свої  таланти.  Ви  можете  бути  одночасно  хірургом  і  фотографом,  юристом  і  танцюристом,  соцпрацівником  і  мультиплікатором,  і  це  дозволить  вам  відчувати  себе  набагато  щасливішими.
Танцюйте,  співайте,  регочіть:  бути  крутим  -  це  не  круто!
«Легко  забути,  яку  свободу  ми  відчуваємо,  коли«  танцюємо  так,  ніби  на  нас  ніхто  не  дивиться  »,  -  пише  Брено  Браун.  Танці,  сміх  і  спів  розважали  людство  в  усі  часи,  але  сьогодні  ми  приділяємо  цим  діям  мізерно  мало  уваги.  «Що  люди  подумають  ?!»  -  сумніви  такого  роду  долають  нас,  заважаючи  просто  розслабитися  і  отримувати  задоволення.
«Намагаючись  довести  оточуючим  свою  спроможність,  ми  одягаємо  на  себе  гамівну  сорочку  і  приймаємо  круті  пози»,  -  констатує  Брено  Браун.  Ми  всіма  силами  намагаємося  уникнути  безглуздої    і  дурної    поведінки.  І  це  знову  історія  про  сором:  намагаючись  уникнути  природності,  яка  робить  нас  вразливими,  ми  обкрадаємо  самих  себе.
Справжні  «дари  недосконалості»  -  це  співчуття,  близькість  і  сміливість
Життя  занадто  коротке,  щоб  витрачати  його    на  створення  «крутого»  образу.  Танці,  сміх  і  спів,  особливо  в  хорошій  компанії,  допомагають  зміцнити  емоційні  і  духовні  зв'язки.
Брено  Браун  вважає,  що  справжні  «дари  недосконалості»  -  це  співчуття,  близькість  і  сміливість.  Ці  якості  ми  знаходимо,  коли  перестаємо  турбуватися  про  те,  що  подумають  інші,  і  робимо  вибір  на  свою  користь.
Psychologies

Переклала    на  українську    мову    14.11.19  13.16
Моє  фото  -  «Чудо  -  природа  -  рідний  край»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854685
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.11.2019

Як навчитися поважати себе

Как  научиться  уважать  себя
Все  мы  хотим,  чтобы  нас  уважали.  Но  трудно  заслужить  уважение  других,  если  сам  себя  не  уважаешь.  Радиоведущий  и  мотивационный  спикер  Доусон  Макалистер  предлагает  семь  принципов,  которые  помогут  сформировать  здоровое  уважение  к  себе.

Согласитесь:  если  мы  не  любим  и  не  ценим  самих  себя,  то  волей-неволей  начинаем  обвинять  других  в  той  боли,  которую  испытываем,  и  в  результате  нас  охватывает  гнев,  фрустрация  и  депрессия.
Но  что  это  значит  —  уважать  себя?  Мне  нравится  определение,  которое  дала  юная  Кэти:  «Это  значит  принять  себя  таким,  какой  ты  есть,  и  простить  себя  за  ошибки,  которые  совершил.  Прийти  к  этому  не  так-то  просто.  Но  если  ты  в  итоге  сможешь  подойти  к  зеркалу,  посмотреть  на  себя,  улыбнуться  и  сказать:  «Я  хороший  человек!»  —  это  такое  замечательное  ощущение!»
Она  права:  здоровое  самоуважение  базируется  на  способности  видеть  себя  в  позитивном  ключе.  Вот  семь  принципов,  которые  помогут  вам  лучше  относиться  к  себе.
1.  Ваше  представление  о  себе  не  должно  зависеть  от  чужих  оценок
Многие  из  нас  формируют  представление  о  себе,  исходя  из  того,  что  говорят  другие.  Это  приводит  к  развитию  настоящей  зависимости  —  человек  не  может  нормально  себя  чувствовать  без  одобрительных  оценок.
Такие  люди  как  будто  говорят:  «Пожалуйста,  любите  меня,  и  тогда  я  смогу  полюбить  себя  сам.  Принимайте  меня,  и  тогда  я  смогу  принять  себя».  Им  всегда  будет  не  хватать  самоуважения,  поскольку  они  не  могут  освободиться  от  влияния  других  людей.
2.  Не  говорите  о  себе  плохо
Ваши  ошибки  и  слабости  не  определяют  вас  как  личность.  Чем  чаще  вы  говорите  себе:  «Я  неудачник,  меня  никто  не  любит,  я  себя  ненавижу!»  —  тем  больше  верите  этим  словам.  И  наоборот,  чем  чаще  произносите:  «Я  заслуживаю  любви  и  уважения»,  тем  больше  начинаете  ощущать  себя  достойным  этого  человеком.
Старайтесь  чаще  думать  о  своих  сильных  сторонах,  о  том,  что  можете  дать  другим.
3.  Не  позволяйте  другим  указывать,  что  вам  делать  и  каким  быть
Речь  не  о  высокомерном  «мои  интересы  превыше  всего»,  а  о  том,  чтобы  не  позволять  другим  указывать,  как  вам  думать  и  что  делать.  Для  этого  необходимо  хорошо  себя  знать:  свои  сильные  и  слабые  стороны,  эмоции  и  стремления.
Не  подстраивайтесь  под  желания  и  требования  других,  не  старайтесь  измениться  только  ради  того,  чтобы  кому-то  угодить.  Такое  поведение  не  имеет  ничего  общего  с  самоуважением.

4.  Будьте  верны  своим  моральным  принципам
Многие  не  уважают  себя  потому,  что  когда-то  совершали  неблаговидные  поступки  и  поступались  моральными  принципами.  На  этот  счет  есть  хорошая  поговорка:  «Если  начнешь  думать  о  себе  лучше,  то  и  поступать  будешь  лучше.  А  чем  лучше  будешь  поступать,  тем  лучше  будешь  думать  о  себе».  И  это  чистая  правда.
Точно  так  же  верно  и  обратное  утверждение.  Плохо  о  себе  думаешь  —  и  ведешь  себя  соответственно.
5.  Учитесь  контролировать  эмоции
Самоуважение  предполагает,  что  мы  умеем  управлять  эмоциями,  чтобы  не  причинять  вреда  себе  и  другим.  Если  вы  бесконтрольно  проявляете  гнев  или  обиду,  то  ставите  себя  в  неловкое  положение,  а  возможно,  и  разрушаете  отношения  с  окружающими,  и  это  неизбежно  снижает  вашу  самооценку.
6.    Расширяйте  кругозор
Посмотрите  вокруг:  многие  живут  в  своем  мирке,  считая,  что  их  мысли  и  знания  никому  не  нужны.  Они  считают  себя  недалекими  и  предпочитают  помалкивать.  Каким  вы  себя  считаете,  так  вы  и  действуете.  Это  правило  работает  всегда.
Старайтесь  разнообразить  свои  интересы,  учитесь  новому.  Углубляя  знания  о  мире,  вы  развиваете  мыслительные  способности  и  становитесь  интересным  собеседником  для  самых  разных  людей.
Жизнь  полна  возможностей  —  исследуйте  их!
7.  Возьмите  на  себя  ответственность  за  свою  жизнь
У  каждого  из  нас  есть  свои  представления  о  том,  что  для  нас  правильно,  однако  мы  далеко  не  всегда  этому  следуем.  Начните  с  малого:  перестаньте  переедать,  перейдите  на  здоровую  пишу,  пейте  больше  воды.  Гарантирую:  даже  эти  небольшие  усилия  обязательно  повысят  вашу  самооценку.            Источник:  thehopeline.com.
Об  авторе        Доусон  Макалистер  (Dawson  McAllister)  —  радиоведущий,  мотивационный  спикер,  автор  книг.  Ведет  блог  The  Hope  Line.
Перевела  на  украинский  язык      14.11.19            8.00
Мое  фото  –  «Чудо  –  природа  –  родной  край»

Як  навчитися  поважати  себе
Всі  ми  хочемо,  щоб  нас  поважали.  Але  важко  заслужити  повагу  інших,  якщо  сам  себе  не  поважаєш.  Радіоведучий  і  мотиваційний  спікер  Доусон  Макалистер  пропонує  сім  принципів,  які  допоможуть  сформувати  здорову    повагу  до  себе.

Погодьтеся:  якщо  ми  не  любимо  і  не  цінуємо  самих  себе,  то  волею-неволею  починаємо  звинувачувати  інших  в  тому    болю,  яку  відчуваємо,  і  в  результаті  нас  охоплює  гнів,  фрустрація  і  депресія.
Але  що  це  означає  -  поважати  себе?  Мені  подобається  визначення,  яке  дала  юна  Кеті:  «Це  значить  прийняти  себе  таким,  який  ти  є,  і  пробачити  себе  за  помилки,  які  зробив.  Прийти  до  цього  не  так-то  просто.  Але  якщо  ти  в  підсумку  зможеш  підійти  до  дзеркала,  подивитися  на  себе,  посміхнутися  і  сказати:  «Я  хороша  людина!»  -  це  таке  чудове  відчуття!  »
Вона  має  рацію:  здорова    самоповага    базується  на  здатності  бачити  себе  в  позитивному  ключі.  Ось  сім  принципів,  які  допоможуть  вам  краще  ставитися  до  себе.
1.  Ваше  уявлення  про  себе  не  повинно  залежати  від  чужих  оцінок
Багато  з  нас  формують  уявлення  про  себе,  виходячи  з  того,  що  говорять  інші.
Це  призводить  до  розвитку  справжньої  залежності  -  людина  не  може  нормально  себе  почувати  без  схвальних  оцінок.
Такі  люди  як  ніби  кажуть:  «Будь  ласка,  любіть    мене,  і  тоді  я  зможу  полюбити  себе  сам.  Приймайте  мене,  і  тоді  я  зможу  прийняти  себе  ».  Їм  завжди  буде  не  вистачати  самоповаги,  оскільки  вони  не  можуть  звільнитися  від  впливу  інших  людей.
2.  Не  говоріть  про  себе  погано
Ваші  помилки  і  слабкості  не  визначають  вас  як  особистість.  Чим  частіше  ви  говорите  собі:  «Я  невдаха,  мене  ніхто  не  любить,  я  себе  ненавиджу!»  -  тим  більше  вірите  цим  словам.  І  навпаки,  чим  частіше  вимовляєте:  «Я  заслуговую  любові  і  поваги»,  тим  більше  починаєте  відчувати  себе  гідним  цього  людиною.
Намагайтеся  частіше  думати  про  свої  сильні  сторони,  про  те,  що  можете  дати  іншим.
3.  Не  дозволяйте  іншим  вказувати,  що  вам  робити  і  яким  бути
Мова  не  про  зарозумілого  «мої  інтереси  понад  усе»,  а  про  те,  щоб  не  дозволяти  іншим  вказувати,  як  вам  думати  і  що  робити.  Для  цього  необхідно  добре  себе  знати:  свої  сильні  і  слабкі  сторони,  емоції  і  прагнення.
Не  підлаштовуватися  під  бажання  і  вимоги  інших,  не  прагніть  змінитися  тільки  заради  того,  щоб  комусь  догодити.  Така  поведінка  не  має  нічого  спільного  з  самоповагою.

4.  Будьте  вірні  своїм  моральним  принципам
Багато  хто  не  поважають  себе  тому,  що  колись  робили  непристойні  вчинки  і  поступалися  моральними  принципами.  На  цей  рахунок  є  гарна  приказка:  «Якщо  почнеш  думати  про  себе  краще,  то  і  надходити  будеш  краще.  А  чим  краще  будеш  поступати,  тим  краще  будеш  думати  про  себе  ».  І  це  чиста  правда.
Точно  так  само  вірно  і  зворотне  твердження.  Погано  про  себе  думаєш  -  і  поводишся  відповідно.
5.  Вчіться  контролювати  емоції
Самоповага  передбачає,  що  ми  вміємо  керувати  емоціями,  щоб  не  завдавати  шкоди  собі  та  іншим.  Якщо  ви  безконтрольно  проявляєте  гнів  або  образу,  то  ставите  себе  в  незручне  становище,  а  можливо,  і  руйнуєте  стосунки  з  оточуючими,  і  це  неминуче  знижує  вашу  самооцінку.
6.  Розширюйте  кругозір
Подивіться  навколо:  багато  хто  живе  в  своєму  маленькому  світі,  вважаючи,  що  їх  думки  і  знання  нікому  не  потрібні.  Вони  вважають  себе  недалекими  і  вважають  за  краще  мовчати.  Яким  ви  себе  вважаєте,  так  ви  і  дієте.  Це  правило  працює  завжди.
Намагайтеся  урізноманітнити  свої  інтереси,  вчіться  новому.  Поглиблюючи  знання  про  світ,  ви  розвиваєте  розумові  здібності  і  стаєте  цікавим  співрозмовником  для  самих  різних  людей.
Життя  повне  можливостей  -  досліджуйте  їх!
7.  Візьміть  на  себе  відповідальність  за  своє  життя
У  кожного  з  нас  є  свої  уявлення  про  те,  що  для  нас  правильно,  однак  ми  далеко  не  завжди  цьому    слідуємо.  Почніть  з  малого:  перестаньте  переїдати,  перейдіть  на  здорову  їжу,  пийте  більше  води.  Гарантую:  навіть  ці  невеликі  зусилля  обов'язково  підвищать  вашу  самооцінку.
Джерело:  thehopeline.com.      про  автора
Доусон  Макалистер  (Dawson  McAllister)  -  радіоведучий,  мотиваційний  спікер,  автор  книг.  Веде  блог  The  Hope  Line.
Переклала    на  українську    мову    14.11.19  8.00
Моє  фото  -  «Чудо  -  природа  -  рідний  край»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854684
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.11.2019

Это интересно…

           Это  интересно…  
       Наверное,  так  как  все,  люблю  читать  интересные  книги,  статьи,  истории,  факты.  Сегодня,  проснувшись  довольно  рано,  прочла  очень  интересные  статьи  на  жизненные  темы:
«Как  вернуть  доверие»  (  Сергей  Латыпов  -  гештальт-терапевт  )
Цытаты  :  Доверие  невозможно  восстановить,  если  в  этом  участвует  только  один,  а  второй  находится  в  роли  судьи  или  восседающего  на  троне  повелителя.
-Восстановление  доверия  —  обоюдный  процесс.  Если  оба  партнера  стремятся  это  сделать,  тогда  это  возможно.  И  здесь  важно  качество,  которое  возникает  только  при  обоюдном  движении  навстречу  друг  другу:  искренность.
-Целительной  силой  обладает  подлинный  контакт,  проявляющийся  в  диалоге,  в  готовности  изменить  свою  точку  зрения  ,а  не  переубедить  собеседника  или  заставить  его  сделать  то,  что  хочешь  ты.
«Свои  люди:  как  мы  понимаем,  кому  доверять»  (Елены  Погребижская  ,  режиссер)                                                                                                                                                                                                                                                                              Цытаты  :  -  свой  вызывает  доверие,  а  чужой  не  вызывает.                                                                                                        -      -  С  точки  зрения  ученых,  «своего»  (того,  кому  можно  доверять)  мы  описываем  как  «открытого»,  «искреннего»,  «надежного»,  «помогающего  нам»,  «умного»,  «не  конфликтующего»,  «легкого  в  общении»,  «вежливого»,  «оптимистичного»,  «участливого»,  «любящего  стабильность»,  «высоконравственного»,  «уравновешенного»,  «обаятельного»,  «со  схожими  жизненными  целями,  интересами  и  восприятием  мира»,  «смелого»,  «активного».                                                                                                                                                                                                                                -  -  Исследователи  пишут,  что,  как  только  мы  лучше  узнаем  человека,  он  сразу  становится  нам  более  «своим».  То  есть  когда  мы  делаем  шаг  навстречу  и  проходим  сквозь  ледяную  стену  отчуждения,  которую  сами  же  и  воздвигли,  он  оказывается  не  таким  уж  и  чужаком.                                                                                                                                                                                                                                                                                                -  И  снова  —  личный  опыт.  Я  давно  знаю,  что  внутри  нас  есть  многостраничный  перечень  всех  тех  типов  людей,  которым  мы  не  доверяем,  кто  нам  чужой.  В  этой  нашей  внутренней  книге  все  как  будто  навсегда  прописано.  Как  пишут  ученые,  «на  оценку  этих  характеристик  влияют  социальные  представления,  стереотипы  и  предрассудки».  И  таки  да,  на  99%  это  предрассудки  и  стереотипы.
4  упражнения,  чтобы  повысить  самооценку.                                                                                                                                                                    Цытаты  :  Череда  неудач  на  работе  или  в  личной  жизни  может  выбить  нас  из  колеи,  заставить  сомневаться  в  себе.  В  такие  моменты  легко  поддаться  настроению  и  впасть  в  уныние.  Вернуть  веру  в  себя  можно,  лишь  восстановив  прежнюю  ясность  ума,  считает  психолог  Фредерик  Фанже.  Он  же  рассказывает,  как  повысить  самооценку.              --  -  -=  =Сомневаясь  в  себе,  мы  теряем  время  и  возможности  для  развития.                                                                      Чтобы  выбраться  из  этого  замкнутого  круга,  одной  силы  воли  недостаточно.  Психолог  и  психиатр  Фредерик  Фанже  советует  для  начала  пересмотреть  свои  внутренние  установки.  По  его  мнению,  недостаток  веры  в  себя  проявляется  на  трех  разных  уровнях:  Фундамент  —  это  самооценка  (чего  я  стою);                                                                                                                                                                      *Средняя  часть  —  уверенность  в  себе  (что  я  могу  и  умею);                                                                                                                                  *Верхушка  —  самоутверждение  (на  что  я  способен).                                                                          *Бессмысленно  пытаться  изменить  себя,  не  поработав  предварительно  со  своими  глубинными  установками.  Вот  несколько  техник,  которые  помогут  освоить  конструктивный  подход  к  собственной  жизни.                                                                                                                                                                                                          *Сосредоточьтесь  на  совершенствовании  тех  навыков,  которыми  вы  уже  неплохо  владеете.  Сознание  собственного  мастерства  усиливает  веру  в  себя  за  счет  позитивных  эмоций,  которые  вы  испытываете  (гордость,  радость,  легкость  ума).                                                      *Разговор  с  тем,  кто  настроен  к  вам  благожелательно,  поможет  по-новому  взглянуть  на  свои  способности.  Вы  можете  обратиться  к  другу,  коллеге,  члену  семьи,  и  объяснить  ему,  что  вы  нуждаетесь  в  его  помощи,  чтобы  яснее  понять  свои  сильные  и  слабые  стороны.                                                                                                                                                                                                                                                                                    *Как  оценивать  свои  поступки  более  объективно?  Для  этого  вовсе  не  нужно  отрицать  очевидное,  пытаясь  во  всем  найти  только  позитивные  стороны.  Нужно  лишь  дистанцироваться  от  собственных  прошлых  установок,  изменить  в  корне  привычную  схему  мышления.                                                                                                                                                                                                                                            *Возьмите  листок  бумаги  и  запишите  те  моменты  повседневной  жизни,  которые  вызывают  у  вас  чувство  слабости  и  неуверенности.  вспомните  о  тех  моментах,  которые  вселяют  в  вас  уверенность.  Перечитайте  оба  списка  несколько  раз,  стараясь  сформировать  целостную  картину  своих  сильных  и  слабых  сторон.                                                      *Ставьте  реальные  цели  .  Следует  обосновывать  каждую  свою  цель:  уточнить,  каковы  наши  реальные  возможности  для  ее  достижения.                                                                                                                              *Всегда  начинать  с  главного.  Брайан  Трейси  в  книге  «Выйди  из  зоны  комфорта»  советует  держать  себя  в  тонусе,  выбирая  из  повседневных  дел  самые  важные  и  приступая  к  ним  в  первую  очередь.
 Вопросы  для  разговора  с  самим  собой.                                                                                                                                                                                          Цытаты  :Эксперты  помогают  нам  ответить  на  важные  жизненные  вопросы.  «Мы  очень  часто  автоматически  полагаем,  что  все,  что  нам  приятно,  —  хорошо  для  нас,  а  всего  неприятного  стоит  избегать»,  —  говорит  психолог.  На  самом  деле  многое  из  «приятного»  может  оказаться  разрушительным,  а  «неприятное»  зачастую  способно  немало  дать.  «В  темноте  скрывается  что-то,  что  хочет  вырваться  на  свет,  что-то,  способное  нас  преобразить»,  —  говорит  Ван  Дер  Вонт.                                                                                                                                                                            Чтобы  жить  полноценной,  наполненной  жизнью,  важно  уметь  посмотреть  на  реальность  с  разных  углов  —  и  с  точки  зрения  разных  людей.  Эксперты  помогут  лучше  разобраться  в  четырех  важнейших  аспектах  жизни.                                                                                                                                          1.  Личная  жизнь  Верно  ли,  что  цель  построения  отношений  —  сделать  себя  счастливым?  Клинический  психолог  Дэвид  Ван  Дер  Вонт  в  этом  сомневается.  Для  него  «отношения  —  это  множество  зеркал.                                                                                                                                                                                                                                                      2.  Работа.  «Работа  —  огромная  часть  жизни.  Неудовлетворенность  работой  может  легко  перекинуться  на  остальные  аспекты  жизни,  поэтому  очень  важно  поддерживать  правильный  баланс»,  —  говорит  психолог-консультант  Нанетт  Тредо.                                                                  3.Отношения.  Наша  личная  история  влияет  на  отношения  с  друзьями,  родственниками  и  коллегами.  Чтобы  что-то  изменить,  важно  выявить  проблемы,  идущие  еще  из  детства.  *Наш  взгляд  на  мир  и  на  самих  себя  формируется  в  детстве,  объясняет  клинический  психолог  Рут  Энцер.  «Первые  месяцы  жизни  ребенка  могут  оставить  след  на  всей  дальнейшей  жизни.  Если  о  нем  заботились  должным  образом,  это  учит  его  тому,  что  мир  безопасен»,  —  говорит  она.  Если  же  вы  были  лишены  подобной  заботы,  вероятно,  вам  будет  трудно  доверять  окружающим.                                                                                                                                                                          *  На  отношения  влияет  и  самооценка.  Если  с  ней  все  в  порядке,  вы  не  станете  делать  далекоидущие  выводы  о  себе  только  потому,  что  друг  забыл  про  ваш  день  рождения.  «Осознайте,  какие  идеи  вам  внушались  в  детстве»,  —  говорит  Рут  Энцер  .                                                                  .*  Измените  стиль  общения  —  и  отношение  окружающих  также  изменится.  Тренируйте  в  себе  ассертивность  —  умейте  отстаивать  свои  права,  при  этом  уважая  и  не  нарушая  права  других.                                                                                                                                                                                                                                                                                                4.  Понимание  себя.  Проводя  время  в  одиночестве,  вы  сможете  понять  свою  истинную  сущность  и  изменить  жизнь  так,  чтобы  внешнее  лучше  соответствовало  внутреннему.  *Чтобы  жить  полной  жизнью,  нужно  открыть  настоящего  себя.  Клинический  психолог  Колинда  Линде  говорит,  что  жить  по-настоящему  означает  быть  собой,  а  не  тем,  каким  вы  или  кто-то  другой  хотели  бы  вас  видеть.  Конечно,  необходимо  соблюдать  баланс  между  собственным  благополучием  и  благополучием  других,  но  «если  вы  не  нарушаете  ничьих  прав,  ничто  не  может  помешать  вам  по-настоящему  быть  собой»,  —  говорит  она.                                                                                                                                                                                                                                                                          *Мудрое  внутреннее  «Я»  никогда  не  лжет.  Оно  говорит,  кто  мы  на  самом  деле  и  что  нам  нужно  для  счастья  Поняв,  что  представляет  ваше  истинное  «Я»,  вы  сможете  оценить,  какие  аспекты  жизни  с  ним  гармонируют,  а  какие  нет  —  и  как  это  изменить.    *  *Колинда  Линде  советует  тщательно  обдумать  ответы  на  эти  вопросы  в  течение  нескольких  дней.  Возможно,  вы  поймете,  что  пора  разрешить  себе  носить  оранжевое  или  стоит  пойти  на  уроки  танго...                                                                                                                                                                          *Заведите  дневник.  В  течение  недели  каждый  день  уделите  ему  15  минут  в  тишине.  Сосредоточьтесь  на  одном  вопросе  (например,  «Комфортно  ли  мне  наедине  с  собой?»)  и  запишите  свои  соображения.  Вспомните,  с  кем  вы  общались  в  течение  дня.  Были  ли  вы  собой?  В  какие  моменты  вы  не  были  искренни?  Составьте  себе  реалистичный,  пошаговый  план  избавления  от  вредных  привычек.  Начните  с  одного  занятия  в  неделю  и  постепенно  наращивайте  нагрузки.  Научитесь  чему-то  новому,  если  вы  чувствуете,  что  в  какой-то  сфере  умений  недостаточно,  учитесь  у  профессионалов.    13.11.19        12.00
Далее  продолжу  цитировать  высказывания    интересных  людей,  которые  в  своих  статьях  и  книгах  пытаются  разобраться  в  жизненных  ситуациях  и  поделиться  своими  выводами  с  читателями.  Надеюсь,  что  эта  информация  будет  полезной  и  интересной  всем,  кто  с  ней  ознакомится.

На  фото  –  мой  рисунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854566
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.11.2019

12 листопада - Зіновій Синичник…

12  ноября  —  Зиновий  Синичник,  Зинькин  день      
 Не  велика  птичка-синичка,  а  и  та  свой  праздник  помнит,  перебираясь  на  Зиновия  поближе  к  человеческому  жилью,  в  надежде  хоть  немного  подкормиться.  Сейчас  в  это  трудно  поверить,  но  было  время,  когда  люди  старались  по  законам  совести  жить.  А  потому  даже  малых  пташек  в  их  ожиданиях  не  разочаровывали,  заранее  мастеря  и  развешивая  на  Зинькин  день  кормушки,  не  забыв  рядом  на  веточку  кусочек  сальца  наколоть,  до  которого  синицы  большие  охотницы.  Бывало,  так  увлекутся  щедрым  угощением  синегрудые  птички,  что  хоть  голыми  руками  их  бери.  Но  в  те  времена  никому  бы  и  в  голову  подобное  святотатство  не  пришло,  потому  что  Зинькин  день  —  стариной  завещанный  праздник,  а  синица  слыла  на  Руси  той  самой  синей  птицей  счастья,  в  поисках  которой  нетерпеливые  ловцы  удачи  сейчас  за  тридевять  земель  отправляются.
     Впрочем,  как  тогда,  так  и  теперь  людей  самостоятельных,  «до  труда  охочих»  подобные  пустяки  нисколько  не  волновали.  Зачем,  спрашивается,  бестолку  по  миру  кружить,  когда  счастье  и  достаток  на  своей  земле  искать  надо,  недаром  же  говорят:  «Где  родился,  там  и  сгодился».  Да  и  синиц  ловить  не  надо,  они  с  приходом  холодов  сами  к  людям  потянутся,  ведя  за  собой  целую  стайку  птиц-зимников:  снегирей,  щеглов,  соек,  чечеток,  свиристелей...  А  как  только  соберутся  они  все  вместе,  тут  и  зима  на  порог  явится:  «Синичка  недаром  пищит,  а  зиму  вещит,  холод  кличет».
Не  гоните  пичужку,  обласкайте  ее,  накормите,  а  она  летом  вам  сторицей  отплатит,  очистив  ваш  сад  от  назойливых  жучков,  червячков  и  мух.      http://sueverija.narod.ru  
День  святого  Зиновия  ДЕНЬ  ЗИНОВИЯ-СИНИЧНИКА  ПРАЗДНИК  РЫБАКОВ  И  ОХОТНИКОВ
Еще  с  древних  времен  наши  предки  внимательно  следили  за  всеми  природными  изменениями,  и  на  протяжении  многих  лет  неожиданные  природные  явления  получали  особую  трактовку,  постепенно  превращаясь  в  символы  и  приметы.
Поэтому  сегодняшний  снег  также  имеет  свое  особое  значение  в  украинской  народной  традиции.  В  народе  ходит  примета:  если  снег  12  ноября  выпал  в  виде  мелкой  крупы  —  жди  сильных  морозов.
Интересно,  что  во  времена  Киевской  Руси  последний  месяц  осени  назывался  декабрем,  а  первый  месяц  зимы  имел  другое  название.  Это  связано  с  тем,  что  в  то  время  на  востоке  Украины  деревья  уже  были  безлистными.  А  вот  на  территории  западноукраинских  земель  листья  на  деревьях  еще  опадали.  Поэтому  неудивительно,  что  название  «ноябрь»  пришло  именно  с  запада  Украины.  Стоит  отметить,  что  такие  природные  особенности  держались  в  Приднепровской  Украине  до  ХХ  века.
А  еще  12  ноября  отмечается  День  памяти  святого  Зиновия,  епископа  Эгейского,  и  мученицы  Зиновии,  которая  приходилась  ему  сестрой.  Оба  мученика  посвятили  себя  Богу,  за  что  Зиновий  получил  дар  чудотворения  и  стал  исцелять  больных  с  помощью  молитвы.  В  результате  жители  города  и  выбрали  Зиновия  епископом.  Однако  когда  к  власти  пришел  император  Диоклетиан,  начались  массовые  гонения  против  сторонников  христианской  веры.  Из-за  того,  что  Зиновий  и  его  сестра  Зиновия  остались  непреклонны  в  своей  вере  во  Христа,  они  были  казнены  властью  после  многочисленных  пыток.
Также  этот  день  считался  птичьим  праздником  и  в  народе  назывался  Зиновий-синичник,  поскольку  именно  к  Зиновию  с  юга  прилетали  все  птицы-зимники.
В  украинской  традиции  птицы  всегда  были  оракулами  погодных  изменений,  поэтому  сегодня  стоит  внимательно  следить  за  поведением  очаровательных  синиц:
Если  синица  свистит,  то  день  будет  ясный.
Синицы  с  раннего  утра  поют  —  жди  мороза  ночью.
Если  синицы  массово  появлялись  около  домов  —  жди  большого  холода.
Синица  во  двор  залетела  —  это  счастливый  знак.
Синицы  клюют  кору  с  деревьев  —  скоро  установится  дождливая  и  сырая  погода.
В  этот  день  почитали  синиц,  а  поэтому  мастерили  для  этой  птицы  кормушки,  подкармливали  синиц  и  верили,  что  если  они  залетят  во  двор  12  ноября,  то  в  доме  обязательно  будет  благополучие  и  счастье.
А  еще  на  Зиновия  и  Зиновию  отмечали  праздник  рыбаков  и  охотников.  12  ноября  желательно  выехать  на  первую  порошу,  чтобы  подстрелить  хотя  бы  одного  зайца  —  тогда  в  следующем  году  постоянно  будешь  возвращаться  с  добычей.  Рыбаки  на  Зиновия  также  отправлялись  на  охоту.  Если  сети  приходили  полными,  улов  обязательно  отмечали  гулянием  на  берегу  реки.
И  по  сей  день  существует  своя  примета:  «Если  охотник  в  этот  день  поймал  зайца,  а  рыбак  —  красную  рыбу,  значит,  весь  год  промысел  удачным  будет».
Александра  ЯРЛЫКОВА,  «День».  
Собрала  из  различных  источников  и  перевела  на  украинский  язык  12.11.19  8.44

12  листопада  -  Зіновій  Синичник,  Зінькін  день
 Не  велика  пташка-синичка,  а  й  та  своє  свято  пам'ятає,  перебираючись  на  Зіновія  ближче  до  людського  житла,  в  надії  хоч  трохи  підгодуватися.  Зараз  в  це  важко  повірити,  але  були  часи,  коли  люди  намагалися  за  законами  совісті  жити.  А  тому  навіть  малих  пташок  в  їх  очікуваннях  ніколи    не  розчаровували,  заздалегідь  роблячи  і  розвішуючи  на  Зінькін  день  годівниці,  не  забувши  поруч  на  гілочку  шматочок  сальця  наколоти,  до  якого  синиці  великі  мисливці.  Бувало,  так  захопляться  щедрим  частуванням  синьогруді  пташки,  що  хоч  голими  руками  їх  бери.  Але  в  ті  часи  нікому  б  і  в  голову  таке  святотатство  не  прийшло,  бо  Зінькін  день  –  старовино    заповідане    свято,  а  синиця  мала  славу  на  Русі  тієї  самої  синьої    пташки    щастя,  в  пошуках  якої  нетерплячі  ловці  удачі  зараз  за  тридев'ять  земель  відправляються.
     Втім,  як  тоді,  так  і  тепер  людей  самостійних,  «до  праці  охочих»  подібні  дрібниці  анітрохи  не  хвилювали.  Навіщо,  питається,  бестолку  по  світу  кружляти,  коли  щастя  і  достаток  на  своїй  землі  шукати  треба,  недарма  ж  кажуть:  «Де  народився,  там  і  згодився».  Та  й  синиць  ловити  не  треба,  вони  з  приходом  холодів  самі  до  людей  потягнуться,  ведучи  за  собою  цілу  зграйку  птахів-зимників:  снігурів,  щеглів,  сойок,  чечеток,  омелюх  ...  А  як  тільки  зберуться  вони  всі  разом,  тут  і  зима  на  поріг  з'явиться:  «Синичка  недарма  пищить,    зиму  вещіть,  холод  кличе».  Не  женіть  пташину,  обласкайте  її,  нагодуйте,  а  вона  влітку  вам  сторицею  віддячить,  очистивши  ваш  сад  від  настирливих  жучків,  черв'ячків  і  мух.  http://sueverija.narod.ru
День  святого  Зиновія  ДЕНЬ  Зіновій-синичник  СВЯТО  РИБАЛОК  І  МИСЛИВЦІВ
Ще  з  давніх-давен  наші  предки  уважно  стежили  за  всіма  природними  змінами,  і  протягом  багатьох  років  несподівані  природні  явища  отримували  особливе    трактування,  поступово  перетворюючись  в  символи  і  прикмети.
Тому  сьогоднішній  сніг  також  має  своє  особливе  значення  в  українській  народній  традиції.  У  народі  ходить  прикмета:  якщо  сніг  12  листопада  випав  у  вигляді  дрібної  крупи  -  чекай  сильних  морозів.
Цікаво,  що  за  часів  Київської  Русі  останній  місяць  осені  називався  груднем,  а  перший  місяць  зими  мав  іншу  назву.  Це  пов'язано  з  тим,  що  в  той  час  на  сході  України  дерева  вже  були  безлистими.  А  ось  на  території  західноукраїнських  земель  листя  на  деревах  ще  опадало.  Тому  не  дивно,  що  назва  «листопад»  прийшло  саме  із  заходу  України.  Варто  зазначити,  що  такі  природні  особливості  трималися  в  Наддніпрянській  Україні  до  ХХ  століття.
А  ще  12  листопада  відзначається  День  пам'яті  святого  Зиновія,  єпископа  Егейського,  і  мучениці  Зиновія,  яка  припадала  йому  сестрою.  Обидва  мученика  присвятили  себе  Богу,  за  що  Зіновій  отримав  дар  чудотворення  і  став  зціляти  хворих  за  допомогою  молитви.  В  результаті  жителі  міста  і  вибрали  Зіновія  єпископом.  Однак  коли  до  влади  прийшов  імператор  Діоклетіан,  почалися  масові  гоніння  проти  прихильників  християнської  віри.  Через  те,  що  Зіновій  і  його  сестра  Зиновія  залишилися  непохитні  в  своїй  вірі  в  Христа,  вони  були  страчені  владою  після  численних  тортур.
Також  цей  день  вважався  пташиним  святом  і  в  народі  називався  Зиновій-синичник,  оскільки  саме  до  Зіновія  з  півдня  прилітали  всі  птиці-зимники.
В  українській  традиції  птахи  завжди  були  оракулами  погодних  змін,  тому  сьогодні  варто  уважно  стежити  за  поведінкою  чарівних  синиць:
Якщо  синиця  свистить,  то  день  буде  ясний.
Синиці  з  раннього  ранку  співають  -  чекай  морозу  вночі.
Якщо  синиці  масово  з'являлися  біля  будинків  -  чекай  великого  холоду.
Синиця  у  двір  залетіла  -  це  щасливий  знак.
Синиці  клюють  кору  з  дерев  -  скоро  встановиться  дощова  і  сира  погода.
У  цей  день  шанували  синиць,  а  тому  майстрували  для  цих    птахів    годівниці,  підгодовували  синиць  і  вірили,  що  якщо  вони  залетять  у  двір  12  листопада,  то  в  будинку  обов'язково  буде  благополуччя  і  щастя.
А  ще  на  Зиновія  і  Зіновію  відзначали  свято  рибалок  і  мисливців.  12  листопада  бажано  виїхати  на  першу  порошу,  щоб  підстрелити  хоча  б  одного  зайця  -  тоді  в  наступному  році  постійно  будеш  повертатися  з  видобутком.  Рибалки  на  Зіновія  також  відправлялися  на  полювання.  Якщо  мережі  приходили  повними,  улов  обов'язково  відзначали  гулянням  на  березі  річки.
І  до  цього  дня  існує  своя  прикмета:  «Якщо  мисливець  в  цей  день  зловив  зайця,  а  рибалка  -  червону  рибу,  значить,  весь  рік  промисел  вдалим  буде».
Олександра  Ярликова,  «День».
Зібрала  з  різних  джерел  і  переклала  українську    мову    12.11.19  8.44

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854443
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.11.2019

«Чудо на ім'я Белла»…

«Чудо  по  имени  Белла»:  почему  Ахмадулину  обвиняли  в  манерности,  а  ее  стихи  –  в  пошлости
     10  апреля  исполняется  81  лет  со  дня  рождения  поэта  Беллы  Ахмадулиной.  Когда  в  2010  г.  ее  не  стало,  писатель  Андрей  Битов  отметил,  что  она  родилась  через  сто  лет  после  смерти  Александра  Пушкина  и  ушла  из  жизни  через  сто  лет  после  смерти  Льва  Толстого.  Ее  исключительность  проявлялась  во  всем  –  и  в  экзотическом  имени,  и  во  внешности  «райской  птицы»,  и  в  манере  читать  стихи,  и  в  изысканной  метафоричности  поэтического  языка.  Она  была  настолько  «нездешней»,  особенно  на  фоне  советской  реальности  1960-х  гг.,  что  Павел  Антокольский  назвал  ее  «чудом  по  имени  Белла».
На  самом  деле  ее  звали  Изабелла.  Ее  мать  увлекалась  испанской  культурой,  и  бабушке  показалось,  что  имя  «Изабелла»  звучит  по-испански  и  подходит  внучке.  Изабелла  Ахатовна  родилась  в  1937  г.  в  интеллигентной  семье  –  ее  отец  был  заместителем  министра,  а  мать  работала  переводчицей  в  КГБ.  От  родителей  она  получила  экзотическое  сочетание  кровей:  ее  предки  по  отцовской  линии  были  татарами,  а  по  материнской  –  обрусевшими  итальянцами.  Позже  она  сократила  свое  имя  и  стала  называть  себя  Беллой.
Ее  родители  настояли  на  том,  чтобы  она  поступала  на  факультет  журналистики,  но  Белла  провалила  экзамены  –  не  смогла  рассказать  о  газете  «Парвда»,  так  как  никогда  ее  читала.  Она  поступила  в  Литературный  институт,  правда,  вскоре  ее  оттуда  отчислили  –  из-за  того,  что  выступила  в  поддержку  опального  Бориса  Пастернака.  Позже  ее  восстановили  и  в  1960  г.  Ахмадулина  окончила  институт.
Она  писала  стихи  с  детства,  а  ее  первый  сборник  вышел  в  1962  г.  Ахмадулина  всегда  называла  себя  поэтом  и  не  любила  слова  «поэтесса».  Критика  часто  обвиняла  ее  в  излишней  манерности  и  выспренности,  а  стихи  называла  неактуальными,  упадническими  и  пошлыми  –  ведь  она  не  писала  «на  злобу  дня»  и  в  отличие  от  других  поэтов-шестидесятников  не  поднимала  в  стихах  общественно  значимые  темы.
Белла  обладала  какой-то  необъяснимой  и  безусловной  властью  над  мужчинами.  В  нее  влюблялись  через  5  минут  после  знакомства.  Вдова  Булата  Окуджавы  Ольга  Арцимович  вспоминает:  «Она  была  очень  хороша.  Красотка  с  рыжей  челкой  в  зеленом  платье  «с  огурцами»  на  фоне  деревянных  панелей  Дома  литераторов  смотрелась  очень  эффектно.  При  этом  она  всегда  жила  не  суетной,  не  материальной  жизнью».  А  вдова  Андрея  Вознесенского  Зоя  Богуславская  называла  ее  «абсолютно  нездешней,  неземной  женщиной»  и  признавалась:  «Хотя  могла  и  загулять,  могла  быть  вдрабадан,  могла  вывалиться  из  реальности.  И  все  равно  –  «честнее  и  чище  Беатриче».  Она  была  исключительно  привлекательна.  Вокруг  –  всегда  толпа  обожателей.  При  этом  в  ней  никакой  элитарности,  кроме  царственного  таланта.  Ахмадулина  была  музой  для  всех  поэтов».
Писатель  Виктор  Ерофеев  признавался,  что  в  юности  тоже  был  в  нее  влюблен  и  говорил  о  ней:  «Ахмадулина  чертовски,  бесовски  умна.  И  одиночества  в  ней  много  накопилось,  именно  по  причине  ума.  Еще  Белла  абсолютно  многожильная.  Все  татаро-монгольское  иго  в  ней  соединилось  в  смысле  энергии.  Она  писала  и  ночью,  и  выпив…  В  ней  все  было  –  и  секс,  и  пьянство,  и  харизма,  и  высокий  подбородок».
Она  выходила  замуж  четыре  раза,  и  все  мужья  ее  боготворили.  Евгений  Евтушенко  влюбился  сначала  в  ее  стихи,  а  потом  уже  и  в  их  совсем  юного  автора.  Он  называл  ее  «случайно  залетевшей  к  нам  райской  птицей»,  из  ревности  скармливал  подаренные  ей  букеты  соседской  козе,  но  и  после  бурных  объяснений  и  даже  после  расставания  он  признавался:  «Когда  вижу  ее,  мне  хочется  плакать».  Писатель  Юрий  Нагибин,  второй  муж  Ахмадулиной,  позже  писал  о  ней  как  о  полубезумной,  порочной,  вечно  пьяной,  но  бесконечно  любимой  женщине.  В  37  лет  она  снова  вышла  замуж  и  родила  дочь  от  21-летнего  сценариста  Эльдара  Кулиева.  Четвертый  муж,  художник  и  сценограф  Борис  Мессерер  оставил  ради  нее  жену  и  сына,  с  ним  Ахмадулина  прожила  более  30  лет.
Стихи  Беллы  Ахмадулиной  часто  звучали  в  художественных  фильмах,  например,  в  «Иронии  судьбы»:  «По  улице  моей  который  год…»  -  бередящее  душу  стихотворение  о  быстротечном  времени
Источник:  https://kulturologia.ru/blogs
Перевела  на  украинский  язык        26.02.19          8.59  

«Чудо  на  ім'я  Белла»:  чому  Ахмадуліну  звинувачували  в  манірності,  а  її  вірші  -  в  вульгарності
           10  квітня  виповнюється  81  рік  з  дня  народження  поета  Белли  Ахмадуліної.    Коли  в  2010  р  вона  померла,  письменник  Андрій  Бітов  зазначив,  що  вона  народилася  через  сто  років  після  смерті  Олександра  Пушкіна  і  пішла  з  життя  через  сто  років  після  смерті  Льва  Толстого.    Її  винятковість  виявлялася  в  усьому  -  і  в  екзотичному  імені,  і  в  зовнішності  «райського  птаха»,  і  в  манері  читати  вірші,  і  у  вишуканій  метафоричності  поетичної  мови.    Вона  була  настільки  «нетутешньою»,  особливо  на  тлі  радянської  реальності  1960-х  рр.,  Що  Павло  Антокольський  назвав  її  «чудом  на  ім'я  Белла».
Насправді  її  звали  Ізабелла.    Її  мати  захоплювалася  іспанською  культурою,  і  бабусі  здалося,  що  ім'я  «Ізабелла»  звучить  по-іспанськи  і  підходить  внучці.    Ізабелла  Ахатовна  народилася  в  1937  р  в  інтелігентній  родині  -  її  батько  був  заступником  міністра,  а  мати  працювала  перекладачкою  в  КДБ.    Від  батьків  вона  отримала  екзотичне  поєднання  кровей:  її  предки  по  батьківській  лінії  були  татарами,  а  по  материнській  -  обрусевшими  італійцями.    Пізніше  вона  скоротила  своє  ім'я  і  стала  називати  себе  Белою.
Її  батьки  наполягли  на  тому,  щоб  вона  поступила  на  факультет  журналістики,  але  Белла  провалила  іспити  -  не  змогла  розповісти  про  газету  «Парвда»,  так  як  ніколи  її  читала.    Вона  поступила  в  Літературний  інститут,  правда,  незабаром  її  звідти  відрахували  -  через  те,  що  виступила  на  підтримку  опального  Бориса  Пастернака.    Пізніше  її  відновили  і  в  1960  р  Ахмадуліна  закінчила  інститут.
Вона  писала  вірші  з  дитинства,  а  її  перша  збірка  вийшла  в  1962  р  Ахмадуліна  завжди  називала  себе  поетом  і  не  любила  слова  «поетеса».    Критика  часто  звинувачувала  її  в  зайвій  манірності  і  пишномовності,  а  вірші  називала  неактуальними,  упадницькими  і  вульгарними  -  адже  вона  не  писала  «на  злобу  дня»  і  на  відміну  від  інших  поетів-шістдесятників  не  піднімала  в  віршах  суспільно  значущі  теми.
Белла  мала  якусь  незрозумілу    і  безумовну    владу    над  чоловіками.    У  неї  закохувалися  через  5  хвилин  після  знайомства.    Вдова  Булата  Окуджави  Ольга  Арцимович  згадує:  «Вона  була  дуже  хороша.    Красуня  з  рудим    чубчиком  в  зеленій  сукні  «з  огірками»  на  тлі  дерев'яних  панелів    Будинку  літераторів  виглядала  дуже  ефектно.    При  цьому  вона  завжди  жила  НЕ  марним,    не  матеріальним  життям  ».    А  вдова  Андрія  Вознесенського  Зоя  Богуславська  називала  її  «абсолютно  нетутешньою,  неземною    жінкою»  і  зізнавалася:  «Хоча  могла  і  загуляти,  могла  бути  вдрабадан,  могла  випасти  з  реальності.    І  все  одно  -  «чесніше  і  чистіше  Беатріче».    Вона  була  виключно  приваблива.    Навколо  -  завжди  натовп  залицяльників.    При  цьому  в  ній  ніякої  елітарності,  крім  царственого  таланту.    Ахмадуліна  була  музою  для  всіх  поетів  ».
Письменник  Віктор  Єрофєєв  зізнавався,  що  в  юності  теж  був  у  неї  закоханий  і  говорив  про  неї:  «Ахмадуліна  біса,  диявольськи  розумна.    І  самотності  в  ній  багато  накопичилося,  саме  через  розум.    Ще  Белла  абсолютно  багатожильна.    Все  татаро-монгольське  іго  в  ній  поєдналося  в  сенсі  енергії.    Вона  писала  і  вночі,  і  випивши  ...  У  ній  все  було  -  і  секс,  і  пияцтво,  і  харизма,  і  високе    підборіддя  ».
 Вона  виходила  заміж  чотири  рази,  і  всі  ті  люди  її  обожнювали.    Євген  Євтушенко  закохався  спочатку  в  її  вірші,  а  потім  вже  і  в  їх  зовсім  юного  автора.    Він  називав  її  «випадково  залетіла  до  нас  райським  птахом»,  з  ревнощів  згодовував  подаровані  їй  букети  сусідської  козі,  а  й  після  бурхливих  пояснень  і  навіть  після  розставання  він  зізнавався:  «Коли  бачу  її,  мені  хочеться  плакати».    Письменник  Юрій  Нагібін,  другий  чоловік  Ахмадуліної,  пізніше  писав  про  неї  як  про  напівбожевільного,  порочної,  вічно  п'яною,  але  нескінченно  коханій  жінці.    У  37  років  вона  знову  вийшла  заміж  і  народила  дочку  від  21-річного  сценариста  Ельдара  Кулієва.    Четвертий  чоловік,  художник  і  сценограф  Борис  Мессерер  залишив  заради  неї  дружину  і  сина,  з  ним  Ахмадуліна  прожила  більше  30  років.
Вірші  Белли  Ахмадуліної  часто  звучали  в  художніх  фільмах,  наприклад,  в  «Іронії  долі»:  «По  вулиці  моєї  який  рік  ...»  -  бентежачий    душу  вірш  про  швидкоплинність    часу
Джерело:  https://kulturologia.ru/blogs
Переклала  на  українську  мову          26.02.19          8.59  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854311
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.11.2019

Велика і самотня Сіма Бірман…

Великая  и  одинокая  Сима  Бирман:  трагическая  судьба  незаслуженно  забытой  актрисы,  которую  называли  призраком  Фаины  Раневской
Тощая,  бледная  с  огромным  носом  Сима  Бирман  блистала  на  театральной  сцене  и  в  кино,  и  многие  называли  её  величайшей  актрисой  мира.  Она  же  всю  жизнь  поклонялась  своему  учителю  Станиславскому  и  рвалась  к  нему  даже  из  психбольницы,  где  оказалась  под  конец  жизни.
В  конце  девятнадцатого  века  в  многонациональной  семье  кадрового  военного  Бирмана  родилась  девочка.  Бог  не  наделил  маленькую  Симу  ни  каплей  привлекательности.  Черты  ее  лица  были  резкими  и  грубыми.  Когда  Серафима  подросла,  дети  не  хотели  с  ней  играть  из-за  отталкивающей  внешности,  и  тогда  девочка  твердо  решила  стать  артисткой,  потому  что  была  уверена:  некрасивых  актрис  не  бывает.
Театральный  талант
По  окончании  гимназии  в  родном  Кишиневе  Сима  поехала  погостить  к  сестре  в  село.  Каждый  вечер  девушка  устраивала  представления  для  местных  жителей,  куда  однажды  пришел  владелец  имения,  находившегося  неподалеку.  Несмотря  на  неординарную  внешность  Симы,  ее  орлиный  нос,  сутулость  и  неуклюжесть  движений,  было  в  ней  что-то  такое  гротескно-трагическое,  что  заставляло  души  зрителей  трепетать.  Состоятельный  хозяин  имения,  разглядевший  в  девушке  театральный  дар,  предложил  ей  поступать  в  театральную  школу  и  даже  оплатил  ее  обучение.
Нескладная  провинциалка  в  странном  одеянии,  на  которую  оборачивались  с  удивлением  студенты,  не  сомневалась,  что  обязательно  будет  играть  на  сцене.  Ведь  смогла  же  когда-то  великая  Стрепетова,  горбатая  от  рождения,  покорить  Петербургских  театралов.
Первый  просмотр,  сцену  из  Шиллера,  Серафима  с  треском  провалила.  Настойчивая  абитуриентка  не  отчаялась,  а  стала  настаивать,  чтобы  ей  разрешили  повторный  просмотр.  Чтобы  избавиться  от  этой  несуразной  девицы,  члены  комиссии  предложили  ей  сыграть  сцену  соблазнения.  Как  могла  это  сделать  неопытная  шестнадцатилетняя  девушка,  за  плечами  которой  не  было  ни  одного  намека  на  роман?
Сима  закурила  сигарету,  зазывно  тряхнула  головой,  подсела  к  одному  из  преподавателей,  томно  вздохнула,  невидимым  движением  подтянула  юбку,  оголив  колени,  и  заглянула  ему  в  глаза  с  таким  вдохновением,  что  мужчине  показалось,  что  к  нему  приближается  бывалая  дама  из-под  “красного  фонаря”.  Он  закричал:”Верю!”  Тогда  будущая  звезда  сцены  еще  не  знала,  что  это  был  сам  Станиславский.
Приемная  комиссия  во  главе  с  Константином  Сергеевичем  приняла  единогласное  решение,  что  Бирман  актрисой  быть!  Ее  зачислили  в  штат  Художественного  театра  столицы.  Серафима  Германовна  всю  жизнь  боготворила  и  обожала  своего  учителя  и  наставника  сценического  искусства.  Она  преклонялась  не  только  перед  его  талантом  служителя  Мельпомены,  но  и  сложным  искусством  быть  настоящим  человеком,  читающим  души.  Как  вспоминала  позже  сама  актриса,  Станиславский  был,  пожалуй,  единственным,  кто  не  пренебрег  ею,  а  разглядел  в  неуклюжем  существе  редчайший  самородок.  Только  рядом  с  мэтром  Сима  забыла  свои  горькие  детские  слезы  около  зеркала  и  школьные  годы,  когда  мальчишки  кричали,  что  ее  нос  на  семерых  рос,  а  одной  достался.
Константин  Сергеевич  стал  для  Бирман  всем:  отцом,  учителем,  Богом,  ее  религией.  Эта  религия  была  ее  путеводной  звездой  до  конца  жизни,  ведь  даже,  уже  будучи  в  психиатрической  лечебнице,  Серафима  рвалась  к  своему  божеству.
В  1913-ом  актриса  подружилась  с  такими  людьми,  как  Михаил  Чехов,  Евгений  Вахтангов,  Софья  Гиацинтова  и  Алексей  Дикий.  Это  была  группа  молодых  единомышленников,  которые  стали  основоположниками  студии  МХАТ.  Это  была  первая  студия,  пронизанная  идеями  их  любимого  педагога  -  реформатора  театральной  системы.
Спустя  некоторое  время  у  последователей  Станиславского  появились  некоторые  разногласия  с  учителем.  Он  считал,  что  это  нормальное  явление  для  талантливых  и  ищущих  людей,  поэтому  на  основе  первой  была  создана  вторая  студия  МХАТ,  что  позволило  ее  актерам  сохранить  свою  уникальность.
Здесь  Бирман  проработала  двенадцать  лет.  В  этом  театре  она  достигла  вершин  творческого  мастерства,  и  пресса  впервые  назвала  ее  гениальной  актрисой.  О  ней  писали,  что  она  фантастически  умеет  изображать  духовное  уродство,  страшную  ярость  или  наивное  шарлатанство.  Серафима  Бирман  стала  мастером  минутного  перевоплощения,  чем  удивляла  и  пленяла  своего  зрителя.
Когда  актриса  выходила  на  сцену,  ее  физические  недостатки  уходили  на  второй  план.  В  ее  уродстве  сияла  духовная  красота  необычайной  силы,  пример  тому  -  ее  Васса  Железнова.
Отказавшись  от  простого  женского  счастья  и  посвятив  себя  театру,  Бирман  позиционировала  себя  как  ангел  небесный.  Возможно,  это  была  самоирония,  которой  женщина  прикрывала  свою  неудачно  слепленную  природой  внешность.  Однажды  Серафима  пришла  на  студенческий  капустник  в  белом  одеянии  с  крыльями  за  спиной  и  нимбом  над  головой.  Она  вела  себя  так,  словно  неземная  красота  соизволила  спуститься  с  небес  на  грешную  землю.  Окружающие  смеялись  до  упаду,  а  “ангел”  свысока  и  с  достоинством  взирал  на  них.  Таково  настоящее  искусство  -  вжиться  в  роль  и  не  снимать  маски.
К  1936  году  обстановка  между  властными  структурами  и  руководством  МХАТа  накалилась  до  предела.  После  отъезда  Михаила  Чехова  за  границу  труппа  подвергалась  постоянной  травле,  а  репертуар  был  объявлен  не  соответствующим  идеологии  партии.
Когда  МХАТ  закрыли,  Серафима  Георгиевна  сначала  перешла  в  Театр  Московских  профсоюзов,  где  служила  режиссером,  а  в  1938-ом  -  в  Ленком.
Если  сцена  театра  была  для  Бирман  домом  родным,  то  съемки  в  фильмах  давались  с  трудом.  Не  потому,  что  не  хватало  таланта,  а  потому,  что  актриса  не  терпела  штампов,  фальши  и  полутонов.  Именно  поэтому  у  Бирман  возникли  разногласия  с  режиссером  Эйзенштейном.  Одно  время  она  даже  не  могла  выносить  его  вида  и  общалась  с  ним  только  в  письменной  форме.
Сергей  Михайлович  терпеливо  относился  к  чудачествам  звезды.  Другую  актрису  он  на  ее  месте  не  видел,  -  именно  ее  экспрессия  и  демонический  шарм  покорили  режиссера.  Так  в  творческих  разногласиях  родился  несравненный  образ  русской  боярыни  Старицкой.
Последние  дни  жизни  великой  актрисы  были  очень  трагичными.  Ее,  почти  ослепшую  и  плохо  осознающую  действительность,  поместили  в  психиатрическую  больницу.  Наследников  у  нее  не  было,  друзья  ушли  в  небытие.  Но  до  последнего  своего  дня  она  за  зарешеченными  окнами  продолжала  репетировать  сцены  из  “Синей  птицы”...
Перевела  на  украинский  язык        26.02.19          8.00  
Источник:  https://kulturologia.ru/blogs

Велика  і  самотня  Сіма  Бірман:  трагічна  доля  незаслужено  забутої  актриси,  яку  називали  примарою  Фаїни  Раневської
Худа,  бліда  з  величезним  носом  Сіма  Бірман  блищала  на  театральній  сцені  і  в  кіно,  і  багато  хто  називав  її  видатною    актрисою  світу.    Вона  ж  все  життя  поклонялася  своєму  вчителеві  Станіславському  і  рвалася  до  нього  навіть  з  психлікарні,  де  опинилася  під  кінець  життя.
В  кінці  дев'ятнадцятого  століття  в  багатонаціональній  сім'ї  кадрового  військового  Бірмана  народилася  дівчинка.    Бог  не  наділив  маленьку  Сіму  ні  краплею  привабливості.    Риси  її  обличчя  були  різкими  і  грубими.    Коли  Серафима  підросла,  діти  не  хотіли  з  нею  грати  через  відразливу  зовнішность,  і  тоді  дівчинка  твердо  вирішила  стати  артисткою,  бо  була  впевнена:  некрасивих  актрис  не  буває.
Після  закінчення  гімназії  в  рідному  Кишиневі  Сіма  поїхала  погостювати  до  сестри  в  село.    Щовечора  дівчина  влаштовувала  вистави  для  місцевих  жителів,  куди  одного  разу  прийшов  власник  маєтку,  що  знаходився  неподалік.    Незважаючи  на  неординарну  зовнішність  Сіми,  її  орлиний  ніс,  сутулість  і  незграбність  рухів,  було  в  ній  щось  таке  гротескно-трагічне,  що  змушувало  душі  глядачів  тремтіти.    Заможний  господар  маєтку,  розгледів  в  дівчині  театральний  дар,  запропонував  їй  надходити  в  театральну  школу  і  навіть  сплатив  її  навчання.
Нескладна  провінціалка  в  дивному  вбранні,  на  яку  оберталися  з  подивом  студенти,  не  сумнівалася,  що  обов'язково  буде  грати  на  сцені.    Адже  змогла  ж  колись  велика  Стрепетова,  горбата  від  народження,  підкорити  Петербурзьких  театралів.
Перший  перегляд,  сцену  з  Шиллера,  Серафима  з  тріском  провалила.    Наполеглива  абітурієнтка  не  зневірилася,  а  стала  наполягати,  щоб  їй  дозволили  повторний  перегляд.    Щоб  позбутися  від  цієї  безглуздої  дівиці,  члени  комісії  запропонували  їй  зіграти  сцену  спокушання.    Як  могла  це  зробити  недосвідчена  шістнадцятирічна  дівчина,  за  плечима  якої  не  було  жодного  натяку  на  роман?
Сіма  закурила  сигарету,  ззовні  похитала  головою,  підсіла  до  одного  з  викладачів,  томно  зітхнула,  невидимим  рухом  підтягла  спідницю,  оголивши  коліна,  і  заглянула  йому  в  очі  з  таким  натхненням,  що  чоловікові  здалося,  що  до  нього  наближається  бувала  дама  з-під  "червоного  ліхтаря    ".    Він  закричав:  "Вірю!"  Тоді  майбутня  зірка  сцени  ще  не  знала,  що  це  був  сам  Станіславський.
Приймальна  комісія  на  чолі  з  Костянтином  Сергійовичем  прийняла  одноголосне  рішення,  що  Бірман  актрисою  бути!    Її  зарахували  в  штат  Художнього  театру  столиці.    Серафима  Германівна  все  життя  обожнювала  і  любила  свого  вчителя  і  наставника  сценічного  мистецтва.    Вона  схилялася  не  тільки  перед  його  талантом  служителя  Мельпомени,  а  й  складним  мистецтвом  бути  справжньою  людиною,  читаючою  душі.    Як  згадувала  пізніше  сама  актриса,  Станіславський  був,  мабуть,  єдиним,  хто  не  знехтував  нею,  а  розглядали  в  незграбному  істоті  рідкісний  самородок.    Тільки    поряд  з  метром  Сіма  забула  свої  гіркі  дитячі  сльози  біля  дзеркала  і  шкільні  роки,  коли  хлопчаки  кричали,  що  її  ніс  на  сімох  ріс,  а  одній  дістався.
Костянтин  Сергійович  став  для  Бірман  всім:  батьком,  учителем,  Богом,  її  релігією.    Ця  релігія  була  її  провідною  зіркою  до  кінця  життя,  адже  навіть,  вже  будучи  в  психіатричній  лікарні,  Серафима  рвалася  до  свого  божества.
 У  1913-му  актриса  подружилася  з  такими  людьми,  як  Михайло  Чехов,  Євген  Вахтангов,  Софія  Гиацинтова  і  Олексій  Дикий.    Це  була  група  молодих  однодумців,  які  стали  основоположниками  студії  МХАТ.    Це  була  перша  студія,  пронизана  ідеями  їх  улюбленого  педагога  -  реформатора  театральної  системи.
Через  деякий  час  у  послідовників  Станіславського  з'явилися  деякі  розбіжності  з  учителем.    Він  вважав,  що  це  нормальне  явище  для  талановитих  і  шукають  людей,  тому  на  основі  першої  була  створена  друга  студія  МХАТ,  що  дозволило  її  акторам  зберегти  свою  унікальність.
Чудова  актриса  Сіма  Бірман.Тут  Бірман  пропрацювала  дванадцять  років.    У  цьому  театрі  вона  досягла  вершин  творчої  майстерності,  і  преса  вперше  назвала  її  геніальною  актрисою.    Про  неї  писали,  що  вона  фантастично  вміє  зображати  духовне  каліцтво,  страшну  лють  або  наївне  шарлатанство.    Серафима  Бірман  стала  майстром  монетного  перевтілення,  ніж  дивувала  і  захоплювала  свого  глядача.
Коли  актриса  виходила  на  сцену,  її  фізичні  вади  йшли  на  другий  план.    В  її  потворності  сяяла  духовна  краса  надзвичайної  сили,  приклад  тому  -  її  Васса  Желєзнова.
Відмовившись  від  простого  жіночого  щастя  і  присвятивши  себе  театру,  Бірман  позиціонувала  себе  як  ангел  небесний.    Можливо,  це  була  самоіронія,  якою  жінка  прикривала  свою  невдало  зліплену  природою  зовнішність.    Одного  разу  Серафима  прийшла  на  студентський  капусник  в  білому  вбранні  з  крилами  за  спиною  і  німбом  над  головою.    Вона  вела  себе  так,  немов  неземна  краса  зволила  спуститися  з  небес  на  грішну  землю.    Навколишні  сміялися  до  упаду,  а  "ангел"  зверхньо  і  з  гідністю  дивився  на  них.    Таке  справжнє  мистецтво  -  вжитися  в  роль  і  не  знімати  маски.
До  1936  року  обстановка  між  владними  структурами  та  керівництвом  МХАТу  загострилася  до  краю.    Після  від'їзду  Михайла  Чехова  за  кордон  трупа  піддавалася  постійному    цькуванню,  а  репертуар  був  оголошений,  що    не  відповідає  ідеології  партії.
Коли  МХАТ  закрили,  Серафима  Георгіївна  спочатку  перейшла  в  Театр  Московських  профспілок,  де  служила  режисером,  а  в  1938-му  -  в  Ленком.
Якщо  сцена  театру  була  для  Бірман  будинком  рідним,  то  зйомки  у  фільмах  давалися  важко.      Не  тому,  що  не  вистачало  таланту,  а  тому,  що  актриса  не  терпіла  штампів,  фальші  і  півтонів.    Саме  тому  у  Бірман  виникли  розбіжності  з  режисером  Ейзенштейном.    У  свій  час  вона  навіть  не  могла  виносити  його  виду  і  спілкувалася  з  ним  тільки  в  письмовій  формі.
Сергій  Михайлович  терпляче  ставився  до  дивацтв  зірки.    Іншу  актрису  він  на  її  місці  не  бачив,  -  саме  її  експресія  і  демонічний  шарм  підкорили  режисера.    Так  в  творчих  розбіжностях    народився  незрівнянний  образ  російської  боярині  Старицької.
Останні  дні  життя  великої  актриси  були  дуже  трагічними.    Її,  майже  осліплу  і  погано  усвідомлюючу    дійсність,  помістили  в  психіатричну  лікарню.    Спадкоємців  у  неї  не  було,  друзі  пішли  в  небуття.    Але  до  останнього  свого  дня  вона  за  загратованими  вікнами  продовжувала  репетирувати  сцени  з  "Синього  птаха"  ...
Джерело:  https://kulturologia.ru/blogs
Переклала  на  українську  мову          26.02.19          8.00  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854310
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.11.2019

С Днём Рождения, бабуля!

С  Днём  Рождения,  бабуля!
На  днях  обсуждала  с  другом  тему  молодости  и  старости  и  как  к  этому  относиться.  Пока  беседовали,  вот  к  каким  выводам  пришла:
-  можно  относиться  к  старости  не  с  точки  зрения  биологии,  а  с  точки  зрения  ощущения  себя.  
-Не  зная  дату  своей  смерти,  нельзя  сказать  точно,  какую  часть  своей  жизни  ты  уже  прожил,  а  значит,  нельзя  понять,  старость  уже  наступила?  Позавчера?  
-Получается,  что  можно  считать  себя  молодым.  Тогда  жизнь  ярче  и  идёт  в  духе  роста,  расцвета.
-Получается,  что  при  таком  подходе  в  конце  жизни,  оглядываясь  назад,  можно  увидеть,  что  ты  прожил  всю  жизнь  молодым.  Возможно,  именно  в  этом  моменте  кроется  вся  суть  и  смысл  наших  жизней.
И  я  подумала,  а  много  ли  я  знаю  людей,  чья  картина  мира  формируется  из  мощного  желания  проявлять  себя,  пробовать,  видеть  интересное,  захватывающее  во  всём  вокруг?  
И  поняла,  что  кое-кого  знаю.  Тебя.  Ради  этого  я  и  рассказала  эти  размышления.  
Ради  того,  чтобы  подчеркнуть  -  ты  особенная,  ты  -  пример  и  большую,  очень  большую  и  важную  часть  меня  своими  руками  слепила.  И  я  благодарна  тебе  за  это  безмерно!  
И  ещё  за  то,  что  всегда,  когда  я  осознаю  что-то  важное  и  новое,  я  нахожу  пример  в  тебе.  Пример  мудрого  поведения,  пример  правильного  отношения  к  жизни,  пример  сильного  человека  и  женщины.

Поздравляю  тебя  с  Днём  Рождения.  
Днём,  который  особенный  не  только  потому  что  ты  появилась  на  свет,  но  и  потому,  что  это  отличный  повод  вспомнить,  как  много  важного  и  ценного  ты  принесла  миру,  как  много  людей  благодарны  тебе.

Желаю  тебе  поводов  для  улыбки.  Случайных,  судьбоносных,  разных  по  яркости,  но  главное  -  поводов.  Ты  тот  человек,  который  достоин  таких  подарков  судьбы,  потому  что  именно  ты  способна  оценить  каждый  повод  улыбнуться,  заметить  его,  придать  значения  и  поделиться  им!

Люблю  тебя,  бесконечно  восхищаюсь  и  гожусь!

Твоя  внучка  :)  8  ноября,  16:55


Внученька,  родная,  твои  слова  меня  сразили,  не  предполагала  даже  их  услышать  я.  
Себя  считаю  я  ,обыкновенным  человеком,  таким  как  все,  что  созданы  Творцом!  8  ноября,  17:36

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854220
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.11.2019

Слова, які викликають хвороби…

Слова,  которые  вызывают  болезни
Nov.  1st,  2018  at  9:20  PM          Составлено  психотерапевтом
Немецкий  психотерапевт  Носсрат  Пезешкиан  первый  обнаружил  (а  потом  научился  обезвреживать)  слова,  программирующие  болезни  тела.  Со  временем  Пезешкиан  убедительно  доказал,  что  эти  разрушительные  слова  присутствуют  в  лексиконе  всех  людей.
Понимаете?  Нет  ни  одного  человека,  кто  бы  уберегся  от  слов,  которые  программируют  болезни,  материализуют  их  в  теле,  не  позволяют  их  исцелить.  Эти  слова  доктор  Пезешкиан  объединил  в  название  органическая  речь.
Органическая  речь
Органическая  речь  –  это  слова  и  выражения,  напрямую  влияющие  на  физиологические  органы  человека.  Вам  отлично  известны  эти  слова  и  выражения.  Это  по-настоящему  опасная  и  разрушительная  энергия,  которая  способна  подорвать  даже  самое  крепкое  здоровье,  будь  оно  хоть  трижды  богатырским.
Обратите  внимание  на  то,  насколько  виртуозно  замаскированы  слова-разрушители.  Сразу  не  верится,  что  такие  безобидные  на  вид  слова  могут  так  сильно  вредить.
Вот  смотрите
лопнуло  мое  терпение
я  уже  голову  сломал
что-то  меня  гложет
сидит  у  меня  в  почках  (что-то,  кто-то)
мне  перекрыли  кислород
не  перевариваю  (что-то  или  кого-то)
все  соки  из  меня  выжали
много  крови  мне  попортили
чихать  я  хотел
надоело  до  тошноты
просто  ножом  по  сердцу
меня  уже  колотит  (трясет)
сыт  по  горло
загнали  меня  до  смерти,
давят  на  меня.
Ну,  и  так  далее.  Правда  же,  отличная  маскировка?  Нам  кажется,  что  мы  употребляем  емкие  метафоры,  а  на  самом  деле  отдаем  своему  телу  такие  четкие  команды,  что  тело  их  даже  и  не  смеет  не  выполнить,  вот  и  выполняет.
Органическая  речь  создает  болезнь  или  сообщает  о  ней?
Свои  выводы  по  влиянию  органической  речи  на  здоровье  человека  доктор  Пезешкиан  опубликовал  не  так  давно,  но  эти  выводы  уже  успели  многократно  проверить.  Особенно  тщательно  изучали  такой  вопрос:  органическая  речь  создает  болезнь  или  сообщает  о  ней?  Оказалось,  что  именно  создает.  Другими  словами,  было  предположение,  что  слова-разрушители  появляются  в  речи  человека  после  возникновения  болезни  –  мол,  так  бессознательное,  которое  управляет  всеми  физиологическими  процессами,  сигнализирует  о  сбоях.  Однако,  нет,  это  подтверждение  не  подтвердилось.
И  теперь  можно  убежденно  говорить,  что  картина  такая:  сначала  человек  включает  слова-разрушители  в  свою  активную  речь  (закладывает  программу  конкретной  болезни),  и  только  потом  возникает  болезнь.  И  не  какая-нибудь  болезнь,  а  точно  та,  которая  была  заявлена.
И  вот  еще  что  примечательно:  создав  болезнь,  слова-разрушители  еще  более  укореняются  в  активной  речи,  и  совсем  не  для  того,  чтобы  о  болезни  сообщать  (сигнализировать).  Задача  слов-разрушителей  совсем  другая  –  поддержать  болезнь,  дать  ей  возможность  «жить  и  процветать».  Это  понятно:  органическая  речь  –  это  самостоятельная  психическая  программа,  и  у  нее  вполне  обоснованная  миссия:  поддерживать  то,  что  создано.
Ниже  приведены  обобщенные  данные  подробных  исследований  речи  многих  тысяч  пациентов.  Конечно,  набор  слов  в  разрезе  по  болезням  значительно  богаче,  чем  в  приведенной  таблице,  но  если  вы  зададитесь  целью  установить  в  собственной  речи  слова,  которые  разрушают  ваше  здоровье,  то  приведенные  иллюстрации  помогут  вам  в  этой  продуктивной  (и  по-настоящему  целительской)  работе.  И  будьте  уверены:  как  только  вы  обнаружите  в  своем  обиходе  слова-разрушители,  ваша  речь  от  них  быстро  очистится.
И  механизм  тут  простой  и  понятный:  обнаружен  –  значит  разоблачен.  Разоблачен  –  значит  обезоружен.  Надо  ли  говорить,  что  когда  уходят  слова-разрушители,  то  уходят  и  болезни?
Эти  слова  и  выражения  создают  и  поддерживают  болезнь:
Надело  до  тошноты,  сыт  по  горло,  с  души  воротит  —  нервная  анорексия
Взвалить  груз  забот.  Нести  свой  крест.  Проблемы,  которые  сидят  на  шее  —  остеохондроз
Что-то  гложет,  отравлять  жизнь,  сам  себе  не  принадлежу,  надоело  все  до  смерти  —  рак
Заниматься  самоедством,  язвительно,  что-то  (или  кого-то)  не  переваривать  —  язва
Что-то  сидит  в  почках,  моча  в  голову  ударила,  нет  сил,  смертельно  устал  —  урологические  заболевания
Найти  отдушину,  дать  волю  своему  гневу,  перекрыть  кислород,  чихать  на  кого-то  —  бронхиальная  астма  и  гипервентиляционный  синдром
Высасывать  кровь,  выжимать  соки,  это  вошло  в  мою  плоть  и  кровь  —  заболевания  крови
Принимать  близко  к  сердцу,  сердце  разрывается,  удар  в  самое  сердце  —  инфаркт  миокарда
Он  и  не  чешется,  не  хотел  бы  оказаться  в  его  шкуре,  легкоранимый,  тонкокожий  —  заболевания  кожи  и  аллергия
Ломать  голову,  рисковать  головой,  еще  головой  побейся,  сплошная  головная  боль  —  мигрень,  метеозавизимость
Хромать  на  обе  ноги,  неустойчивый,  шаткий,  непроходимый  —  хронические  судороги,  подагра
Выпускать  пар,  лопнуло  терпение,  поддавать  жару,  подстегивать  —  гипертония
Едкий,  мне  горько,  желчный,  чтобы  жизнь  медом  не  казалась,  никакой  радости  —  заболевания  печени  и  желчного  пузыря,  а  также  ожирение
Глаза  бы  не  видели,  страшно  смотреть,  смотря  зачем,  свет  не  мил,  непроглядный  —  заболевания  глаз
Не  хочу  этого  слышать,  не  говори,  замолчи,  заткнись,  шумно,  грохочет  —  снижение  слуха,  глухота
Колотит,  трясет,  бесит,  претит,  не  морочьте  (мрак),  лопнуло  мое  терпение  —  депрессия
Примечание.  Нет  никакой  разницы  в  том,  к  кому  (или  чему)  применяются  эти  и  подобные  слова  и  выражения.  Сам  факт  их  присутствия  в  активной  речи  закладывает  (а  потом  поддерживает)  программу  болезни.
Предлагаем  вам  понаблюдать  за  речью.  Нет,  не  за  своей  –  это  без  специальной  подготовки  может  оказаться  невозможным.  Попрактикуйтесь  –  понаблюдайте  за  тем,  какие  слова-разрушители  присутствуют  в  речи  ваших  близких.  Только  избегайте  «проповеди»  на  эту  тему.  Будьте,  пожалуйста,  деликатны:  людей,  и  особенно  близких,  ранят  поучения  и  наставления.  Просто  поделитесь  информацией.  Например,  дайте  почитать  эту  или  другие  статьи  по  этой  теме,  предоставьте  вашим  близким  возможность  сделать  самостоятельные  выводы.  И  принять  самостоятельные  решения.  И  помните:  индивидуальная  речь  –  это  то,  во  что  категорически  нельзя  грубо  вмешиваться!
Источник    Tags:
Перевела  на  украинский  язык      9.11.19        8.00
На  фото  –  мой  рисунок.




Слова,  які  викликають  хвороби
 Nov.  1st,  2018  at  9:20  PM  Складено  психотерапевтом
Німецький  психотерапевт  Носсрат  Пезешкиан  перший  виявив  (а  потім  навчився  знешкоджувати)  слова,  що  програмують  хвороби  тіла.  Згодом  Пезешкиан  переконливо  довів,  що  ці  руйнівні  слова  присутні  в  лексиконі  всіх  людей.
Розумієте?  Немає  жодної  людини,  хто  б  вберігся  від  слів,  які  програмують  хвороби,  матеріалізують  їх  у  тілі,  не  дозволяють  їх  зцілити.  Ці  слова  доктор  Пезешкиан  об'єднав  в  назву  органічна  мова.
Органічна  мова
Органічна  мова  -  це  слова  і  вирази,  що  безпосередньо  впливають  на  фізіологічні  органи  людини.  Вам  добре  відомі  ці  слова  і  вирази.  Це  по-справжньому  небезпечна  і  руйнівна  енергія,  яка  здатна  підірвати  навіть  найміцніше  здоров'я,  якщо  буде  хоч  тричі  богатирським.
Зверніть  увагу  на  те,  наскільки  віртуозно  замасковані  слова-руйнівники.  Відразу  не  віриться,  що  такі  нешкідливі  на  вигляд  слова  можуть  так  сильно  шкодити.
Ось  дивіться
лопнуло  моє  терпіння
я  вже  голову  зламав
щось  мене  гризе
сидить  у  мене  в  нирках  (щось,  хтось)
мені  перекрили  кисень
не  перетравлюється  (щось  або  когось)
всі  соки  з  мене  вичавили
багато  крові  мені  попсували
чхати  я  хотів
набридло  до  нудоти
просто  ножем  по  серцю
мене  вже  б'є  (трясе)
ситий  по  горло
загнали  мене  до  смерті,
тиснуть  на  мене.
Ну,  і  так  далі.  Правда  ж,  відмінне  маскування?  Нам  здається,  що  ми  вживаємо  ємні  метафори,  а  насправді  віддаємо  своєму    тілу    такі  чіткі  команди,  що  тіло  їх  навіть  і  не  сміє  не  виконати,  ось  і  виконує.
Органічна  мова  створює  хвороби  або  повідомляє  про  них?
Свої  висновки  щодо  впливу  органічної  мови  на  здоров'я  людини  доктор  Пезешкиан  опублікував  не  так  давно,  але  ці  висновки  вже  встигли  багаторазово  перевірити.  Особливо  ретельно  вивчали  таке  питання:  органічна  мова  створює  хвороби    або  повідомляє  про  них?
Виявилося,  що  саме  створює.  Іншими  словами,  було  припущення,  що  слова-руйнівники  з'являються  в  мові  людини  після  виникнення  хвороби  -  мовляв,  так  несвідомо,  яке  управляє  всіма  фізіологічними  процесами,  сигналізує  про  збої.  Однак,  немає,  це  підтвердження  не  підтвердилося.
І  тепер  можна  переконано  говорити,  що  картина  така:  спочатку  людина  включає  слова-руйнівники  в  свою  активну  мову  (закладає  програму  конкретної  хвороби),  і  тільки  потім  виникає  хвороба.  І  не  якась  там  хвороба,  а  точно  та,  яка  була  заявлена.
І  ось  ще  що  примітно:  створивши  хворобу,  слова-руйнівники  ще  більш  вкорінюються  в  активній  мові,  і  зовсім  не  для  того,  щоб  про  хвороби  повідомляти  (сигналізувати).  Завдання  слів-руйнівників  зовсім  інше  -  підтримати  хвороба,  дати  їй  можливість  «жити  і  процвітати».  Це  зрозуміло:  органічна  мова  -  це  самостійна  психічна  програма,  і  у  неї  цілком  обгрунтована  місія:  підтримувати  те,  що  створено.
Нижче  наведені  узагальнені  дані  докладних  досліджень  мови  багатьох  тисяч  пацієнтів.  Звичайно,  набір  слів  в  розрізі  по  хворобах  значно  багатший,  ніж  у  наведеній  таблиці,  але  якщо  ви  поставите  метою  встановити  в  своїй  промові  слова,  які  руйнують  ваше  здоров'я,  то  наведені  ілюстрації  допоможуть  вам  в  цій  продуктивній    (і  по-справжньому  цілющій)  роботі.  І  будьте  впевнені:  як  тільки  ви  виявите  в  своєму  побуті  слова-руйнівники,  ваша  мова  від  них  швидко  очиститься.
І  механізм  тут  простий  і  зрозумілий:  виявлений  -  значить  викритий.  Викрито  -  значить  обеззброєно.  Чи  треба  говорити,  що  коли  йдуть  слова-руйнівники,  то  йдуть  і  хвороби?
Ці  слова  і  вирази  створюють  і  підтримують  хворобу:
Надоїло  до  нудоти,  ситий  по  горло,  з  душі  верне  -  нервова  анорексія
Звалити  тягар  турбот.  Нести  свій  хрест.  Проблеми,  які  сидять  на  шиї  -  остеохондроз
Щось  гризе,  отруювати  життя,  сам  собі  не  належу,  набридло  все  до  смерті  -  рак
Займатися  самоїдством,  уїдливо,  щось  (або  когось)  не  переварювати  -  виразка
Щось  сидить  в  нирках,  сеча  в  голову  вдарила,  немає  сил,  смертельно  втомився  -  урологічні  захворювання
Знайти  віддушину,  дати  волю  своєму  гніву,  перекрити  кисень,  чхати  на  кого-то  -  бронхіальна  астма  і  гіпервентіляціонний  синдром
Висмоктувати  кров,  вичавлювати  соки,  це  увійшло  в  мою  плоть  і  кров  -  захворювання  крові
Приймати  близько  до  серця,  серце  розривається,  удар  в  саме  серце  -  інфаркт  міокарда
Він  і  не  свербить,  не  хотів  би  опинитися  в  його  шкурі,  легко  ранима,  тонкошкіра  -  захворювання  шкіри  і  алергія
Ламати  голову,  ризикувати  головою,  ще  головою  побийся,  суцільний  головний  біль  -  мігрень,  метеозалежність
Кульгати  на  обидві  ноги,  нестійкий,  хиткий,  непрохідний  -  хронічні  судоми,  подагра
Випускати  пар,  увірвався  терпець,  піддавати  жару,  підстьобувати  -  гіпертонія
Їдкий,  мені  гірко,  жовчний,  щоб  життя  медом  не  здавалося,  ніякої  радості  -  захворювання  печінки  і  жовчного  міхура,  а  також  ожиріння
Очі  б  не  бачили,  страшно  дивитися,  дивлячись  навіщо,  світ  не  милий,  непроглядний  -  захворювання  очей
Не  хочу  цього  чути,  не  говори,  замовкни,  замовчи,  шумно,  гуркоче  -  зниження  слуху,  глухота
Колотить,  трясе,  дратує,  не  до  вподоби,  що  не  морочте  (морок),  лопнуло  моє  терпіння  -  депресія
Примітка.  Немає  ніякої  різниці  в  тому,  до  кого  (або  чого)  застосовуються  ці  та  подібні  слова  і  вирази.  Сам  факт  їх  присутності  в  активній  мові  закладає  (а  потім  підтримує)  програму  хвороби.
Пропонуємо  вам  поспостерігати  за  промовою.  Ні,  не  за  своєю  природою  -  це  без  спеціальної  підготовки  може  виявитися  неможливим.  Попрактикуйтесь  -  поспостерігайте  за  тим,  які  слова-руйнівники  присутні  в  мові  ваших  близьких.  Тільки  уникайте  «проповіді»  на  цю  тему.  Будьте,  будь  ласка,  делікатні:  людей,  і  особливо  близьких,  ранять  повчання  і  настанови.  Просто  поділіться  інформацією.  Наприклад,  дайте  почитати  цю  або  інші  статті  з  цієї  теми,  надайте  вашим  близьким  можливість  зробити  самостійні  висновки.  І  прийняти  самостійні  рішення.  І  пам'ятайте:  індивідуальна  мова  -  це  те,  у  що  категорично  не  можна  грубо  втручатися!
Джерело  Tags:
Переклала  на  українську  мову  9.11.19          8.00
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019

Навчись любити, не вимагаючи у відповідь любові…

«Научись  любить,  не  требуя  ответной  любви.  
Отдавать,  даже  если  кажется,  что  ничего  не  останется.  
Чувствовать  себя  счастливым  даже  в  разгар  тяжкой  работы.  
Протягивать  руку  ближнему,  будучи  одиноким  и  покинутым…  
И  верить  —  даже  если  никто  не  будет  верить  в  тебя»  Пауло  Коэльо.  
Перевела  на  украинский  язык      9.11.19        8.00
Любить,    не  требуя    ничего  взамен  –  показатель    мудрого,    чувственного,  щедрого,  искреннего    человека.
На  фото  –  мой  рисунок.


«Навчись  любити,  не  вимагаючи    у  відповідь  любові.
Віддавати,  навіть  якщо  здається,  що  нічого  не  залишиться.
Відчувати  себе  щасливим  навіть  в  розпал  тяжкої  роботи.
Простягати  руку  ближньому,  будучи  самотнім  і  покинутим  ...
І  вірити  -  навіть  якщо  ніхто  не  буде  вірити  в  тебе  ».  Пауло  Коельо
Переклала  на  українську  мову  9.11.19          8.00

Любити,    не  вимагаючи  нічого  взамін  –  показник  мудрої,    чуйної,  щирої,  відвертої    людини
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854113
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.11.2019

Ніякій уяві не придумати…

Никакому  воображению  не  придумать  такого  множества  противоречивых  чувств,  какие  обычно  уживаются  в  одном  человеческом  сердце.  (Ларошфуко  Франсуа  де)
В  человеческом  сердце  идет  постоянная  борьба    чувств  и  эмоций.    Умение  управлять  ими  и  настроиться  на  позитивное  мышление,  гармонию  в  душе    и  добрые  дела  –  присуще  сильным,  волевым  людям  !!!  
7.11.19            11.36
На  фото  –  мой  рисунок.
Ніякій    уяві  не  придумати  такої    безлічі  суперечливих  почуттів,  які  зазвичай  уживаються  в  одному  людському  серці.  (Ларошфуко  Франсуа  де)
В  людському  серці  йде  постійна  боротьба  почуттів  і  емоцій.  Уміння  управляти  ними  і  налаштуватися  на  позитивне  мислення,  гармонію  в  душі  і  добрі  справи  -  притаманне  сильним,  вольовим  людям  !!!
7.11.19  11.36
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853919
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.11.2019

Чуйне, любляче серце …

Bсё,  что  обладает      истинной  ценностью,    распускается  в  саду  Вашего  Сердца  (Пауло  Коэльо)

             Чуткое,  отзывчивое,  любящее  сердце  –  это  самое  ценное,  чем  может  владеть    человек!!!
7.11.19 11.29
На  фото  –  мой  рисунок.
Bсе,  що  володіє    справжньою  цінністю,    розпускається  в  саду  Вашого  Серця  (Пауло  Коельо)

             Чуйне,    любляче  серце  -  це  найцінніше,  чим  може  володіти  людина  !!!
7.11.19  11.29
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853917
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.11.2019

Бажання…

Желания,  без  действий  и  труда  пусты,  не  суждено  им  сбыться.  Исполняются    они  лишь  у  тех,    кто  к  это  настойчиво  стремиться!!!
6.11.19 9.10
На  фото  –  мой  рисунок.
Бажання,  без  дій  і  праці  порожні,  не  судилося  їм  збутися.  Здійснються  вони  лише    у  тих,  хто  до  цього    наполегливо  прагне!!!
6.11.19  9.10
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853814
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.11.2019

Свої знання примножувати …

Свои  знания    преумножать  и  щедро  с  окружением  делиться,  так  они  пользу  могут  дать.  Чем  больше  будешь    отдавать,  тем  интересней  жить  ,  трудиться.  Ведь  опыт,  знания  –  неоценимый  клад,  с  монетами  не  может  он  сравниться.  Всемирная  гармония,  культурное  общение  среди  людей  на  нашей  жизни  отразится  ,  зерном  успеха  и  прогресса  прорастет!!!
6.11.19 9.04
На  фото  –  мой  рисунок.

Свої  знання  примножувати  і  щедро  з  оточенням  ділитися,  так  вони  користь  можуть  дати.  Чим  більше  будеш  віддавати,  тим  цікавіше  жити,  працювати.  Адже  досвід,  знання  -  неоціненний  скарб,  з  монетами  не  може  він  зрівнятися.  Всесвітня  гармонія,  культурне  спілкування  між  людьми  на  нашому  житті  відіб'ється,  зерном  успіху  і  прогресу  проросте  !!!
6.11.19  9.04
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853813
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.11.2019

Чоловік не тільки сильний…

Мужчина  не  только  сильный,  щедрый    и  добытчик,  в  нем  мудрость,    уваженье,  справедливость,  ,  доброта  должны  приют  найти.  Такому  рыцарю  свое  почтенье  каждая  женщина  окажет,  достойным  примером  детям,  внукам  может  стать  !!!
5.11.19 9.52
На  фото  –  мой  рисунок.
Чоловік  не  тільки  сильний,  щедрий  і  годувальник,  в  ньому  мудрість,  повага,  справедливість,,  доброта  повинні  притулок  знайти.  Такому  лицареві  своє  шанування  кожна  жінка  надасть,  гідним  прикладом  дітям,  онукам  може  стати  !!!
5.11.19  9.52
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853727
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.11.2019

Можливості у людини безмежні…

Возможности  у  человека  безграничны,  но  это  нужно  твердо  знать,  усилия,  смекалку,  труд  свой  приложить.  Стремиться  единомышленников,  родственные    души  к    себе  привлечь,  поведать    свои  творческие  планы,  цели,  поддержку,  доверие  их  заслужить.  Реальны  станут  все    мечты,  Вселенная  поможет  их  осуществить!!!
5.11.19 9.19
На  фото  –  мой  рисунок.

Можливості  у  людини  безмежні,  але  це  потрібно  твердо  знати,  зусилля,  кмітливість,  працю    свою    докласти.  Прагнути  однодумців,  споріднені  душі  до  себе  привернути,  розповісти  свої  творчі  плани,  цілі,  підтримку,  довіру  їх  заслужити.  Реальні  стануть  всі  мрії,  Всесвіт  допоможе  їх  здійснити  !!!
5.11.19  9.19
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853726
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.11.2019

16 психологічних прийомів на кожен день…

16  психологических  приемов  на  каждый  день
Расположить  собеседника,  смягчить  гнев  начальника,  добиться  своего  от  партнеров  по  бизнесу  и  даже  влюбить  в  себя  можно,  используя  простые  приемы.
Человек  среди  людей    
 
 Этот  список  психологических  техник  подтвержден  практикой.  Возможно,  некоторые  из  них  напоминают  манипуляцию.  Эти  же  приемы  могут  применяться  в  общении  с  вами,  а  кто  предупрежден,  тот  вооружен.
1.  В  начале  знакомства  обратите  внимание  на  цвет  глаз  одного  из  присутствующих.  Пусть  эта  информация  вам  не  пригодится  (если,  конечно,  вы  не  собираетесь  посвятить  ему  стихи).  Зато  этот  прием  помогает  достичь  оптимального  зрительного  контакта,  демонстрирующего  вашим  собеседникам  ваше  дружелюбие  и  уверенность  в  себе.
2.  Люди  лучше  всего  помнят  то,  что  произошло  в  начале  и  в  конце  дня,  а  все,  что  происходит  между,  воспринимается  размыто.  Поэтому,  назначая  время  для  собеседования,  старайтесь  быть  первым  или  последним  в  списке  кандидатов.
3.  Положение  стоп  у  людей,  участвующих  в  разговоре,  может  выдать  их  скрытые  эмоции.  К  примеру,  если  вы  подходите  к  двум  знакомым  и  они  поворачиваются  к  вам  только  телом,  сохраняя  положение  стоп,  они  явно  к  вам  не  расположены.  Аналогичным  образом,  повернутые  от  вас  носы  туфель  или  ботинок  собеседника  говорят  о  том,  что  он  хочет  поскорее  уйти.
4.  Когда  группу  людей  охватывает  смех,  каждый  инстинктивно  бросает  взгляд  на  того,  кто  им  наиболее  симпатичен.  Это,  кстати,  отличный  способ  вычислить  служебные  романы.
5.  Если  хотите  получить  честный  ответ  на  вопрос,  а  собеседник  увиливает,  сделайте  паузу,  как  это  делают  квалифицированные  психотерапевты.  Немного  помолчите,  продолжая  смотреть  в  глаза  собеседнику.  Как  правило,  человеку  становится  неловко  и  он  стремится  заполнить  паузу.
6.  Если  вы  чувствуете,  что  начальник  готовится  устроить  вам  разнос  на  летучке,  сядьте  прямо  рядом  с  ним.  Ваша  непосредственная  близость  снизит  его  уровень  агрессии,  и  вы  сможете  выйти  сухим  из  воды.
7.  Если  вы  просите  людей  о  небольших  одолжениях,  они  начинают  испытывать  к  вам  симпатию.  Таков  психологический  механизм:  мы  больше  ценим  тех,  о  ком  хотя  бы  однажды  позаботились.
8.  Постарайтесь  запомнить  имя  человека  при  первой  встрече  и  использовать  его  в  последующем  общении.  Это  расположит  его  к  вам.
9.  Ненавязчивое  отзеркаливание  чужих  жестов  способствуют  установлению  доверия.  Главное  —  не  переборщить.
10.  Пробираясь  сквозь  толпу,  старайтесь  смотреть  на  просветы  между  людьми,  а  не  на  них  самих.  Это  вынуждает  людей  расступаться  перед  вами.
11.  Свидание  с  адреналином  —  к  примеру,  поездка  на  американских  горках,  просмотр  фильма  ужасов  или  совместный  полет  на  аэроплане  —  стимулирует  центры  возбуждения  в  мозгу  и  сближает  вас  с  объектом  страсти.
12.  Старайтесь  не  начинать  предложения  словами  «Я  думаю»  и  «Мне  кажется».  Это  само  собой  подразумевается  в  вашей  речи,  но  показывает  иногда  ненужную  неуверенность.
13.  Лучший  способ  учиться  —  учить  самому.  Если  вы  узнали  что-то  новое  или  овладели  новым  навыком,  старайтесь  поделиться  ими  с  окружающими.
14.  Для  людей  важно  их  собственное  представление  о  себе.  Попробуйте  разобраться  в  том,  какими  себя  видят  окружающие  в  собственных  глазах.
15.  Если  ваша  работа  заключается  в  обслуживании  клиентов,  поставьте  у  себя  за  спиной  зеркало.  Это  позволит  людям,  ожидающим  своей  очереди,  меньше  скучать  и  злиться  по  этому  поводу.
16.  Встречаетесь  с  человеком,  которому  хотите  понравиться?  Тогда  как  можно  ярче  и  эмоциональнее  демонстрируйте  радость  встречи  с  ним.  Это  заставит  его  радоваться  вам  почти  так  же  интенсивно  в  следующий  раз.
Psychologies
Перевела  на  украмнский  язык  4.11.19        9.58
На  фото  –  мой  рисунок.



16  психологічних  прийомів  на  кожен  день
Розташувати  співрозмовника,  пом'якшити  гнів  начальника,  домогтися  свого  від  партнерів  по  бізнесу  і  навіть  закохати  в  себе  можна,  використовуючи  прості  прийоми.
Людина  серед  людей
 
Цей  список  психологічних  технік  підтверджено  практикою.  Можливо,  деякі  з  них  нагадують  маніпуляцію.  Ці  ж  прийоми  можуть  застосовуватися  в  спілкуванні  з  вами,  а  хто  попереджений,  той  озброєний.
1.  На  початку  знайомства  зверніть  увагу  на  колір  очей  одного  з  присутніх.  Нехай  ця  інформація  вам  не  знадобиться  (якщо,  звичайно,  ви  не  збираєтеся  присвятити  йому  вірші).  Зате  цей  прийом  допомагає  досягти  оптимального  зорового  контакту,  який  демонструє  вашим  співрозмовникам  ваше  дружелюбність  і  впевненість  в  собі.
2.  Люди  найкраще  пам'ятають  те,  що  сталося  на  початку  і  в  кінці  дня,  а  все,  що  відбувається  між,  сприймається  розмито.  Тому,  призначаючи  час  для  співбесіди,  намагайтеся  бути  першим  або  останнім  у  списку  кандидатів.
3.  Положення  стоп  у  людей,  що  беруть  участь  в  розмові,  може  видати  їх  приховані  емоції.  Наприклад,  якщо  ви  підходите  до  двох  знайомим  і  вони  повертаються  до  вас  тільки  тілом,  зберігаючи  положення  стоп,  вони  явно  до  вас  не  розташовані.  Аналогічним  чином,  повернені  від  вас  носи  туфель  або  черевик  співрозмовника  говорять  про  те,  що  він  хоче  якомога  швидше  піти.
4.  Коли  групу  людей  охоплює  сміх,  кожен  інстинктивно  кидає  погляд  на  того,  хто  їм  найбільш  симпатичний.  Це,  до  речі,  відмінний  спосіб  обчислити  службові  романи.
5.  Якщо  хочете  отримати  чесну  відповідь  на  запитання,  а  співрозмовник  ухиляється,  зробіть  паузу,  як  це  роблять  кваліфіковані  психотерапевти.  Трохи  мовчіть,  продовжуючи  дивитися  в  очі  співрозмовнику.  Як  правило,  людині  стає  ніяково  і  він  прагне  заповнити  паузу.
6.  Якщо  ви  відчуваєте,  що  начальник  готується  влаштувати  вам  рознос  на  летучці,  сядьте  прямо  поруч  з  ним.  Ваша  безпосередня  близькість  знизить  його  рівень  агресії,  і  ви  зможете  вийти  сухим  з  води.
7.  Якщо  ви  просите  людей  про  невеликі  послуги,  вони  починають  відчувати  до  вас  симпатію.  Такий  психологічний  механізм:  ми  більше  цінуємо  тих,  про  кого  хоча  б  один  раз  подбали.
8.  Постарайтеся  запам'ятати  ім'я  людини  при  першій  зустрічі  і  використовувати  його  в  подальшому  спілкуванні.  Це  розташує  його  до  вас.
9.  Ненав'язливе  отзеркалювання    чужих  жестів  сприяють  встановленню  довіри.  Головне  -  не  переборщити.
10.  Пробираючись  крізь  натовп,  намагайтеся  дивитися  на  просвіти  між  людьми,  а  не  на  них  самих.  Це  змушує  людей  розступатися    перед  вами.
11.  Побачення  з  адреналіном  -  наприклад,  поїздка  на  американських  гірках,  перегляд  фільму  жахів  або  спільний  політ  на  аероплані  -  стимулює  центри  збудження  в  мозку  і  зближує  вас  з  об'єктом  пристрасті.
12.  Намагайтеся  не  починати  пропозиції  словами  «Я  думаю»  і  «Мені  здається».  Це  само  собою  мається  на  увазі  у  вашій  мові,  але  показує  іноді  непотрібну  невпевненість.
13.  Кращий  спосіб  вчитися  -  вчити  самому.  Якщо  ви  дізналися  щось  нове  або  оволоділи  новим  навиком,  намагайтеся  поділитися  ними  з  оточуючими.
14.  Для  людей  важливо  їх  власне  уявлення  про  себе.  Спробуйте  розібратися  в  тому,  якими  себе  бачать  навколишні  у  власних  очах.
15.  Якщо  ваша  робота  полягає  в  обслуговуванні  клієнтів,  поставте  у  себе  за  спиною  дзеркало.  Це  дозволить  людям,  які  чекають    своєї  черги,  менше  нудьгувати  і  злитися  з  цього  приводу.
16.    Зустрічаєтеся  з  людиною,    якій    хочете  сподобатися?  Тоді  як  можна  яскравіше  і  емоційніше  демонструйте  радість  зустрічі  з  нею.  Це  змусить  її    радіти  вам  майже  так  само  інтенсивно  в  наступний  раз.
Psychologies
Переклала  на  українську  мову      4.11.19  9.58
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853629
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.11.2019

Що про нас говорить наш голос

Что  о  нас  говорит  наш  голос
Звонкий,  усталый,  мягкий...  Он  отражает  наше  состояние,  наши  намерения  и  отношение  к  окружающим.  Но  нередко  мы  обращаем  на  него  внимание,  лишь  когда  он  подводит  нас.  Как  научиться  владеть  своим  голосом?
 
Молодая  радиоведущая  Наталья  вспоминает  ту  минуту,  когда  она,  сидя  перед  микрофоном,  обнаружила,  что  не  может  вымолвить  ни  слова,  ни  звука.  Ее  немота  –  афония  –  продолжалась  несколько  дней.  Наталья  признается,  что  без  голоса  чувствовала  себя  так,  словно  ей  было  нечем  дышать,  не  хватало  воздуха.
«Именно  голос  определяет  неповторимость  человека,  отражает  его  личность»,  –  считает  специалист  по  постановке  голоса  и  речи  Лариса  Соловьева.
По  голосу  мы  познаем  окружающих.  В  ощутимой  мере  от  него  зависит,  возникнет  ли  взаимопонимание  между  собеседниками.  Но  он  влияет  и  на  нас  самих.  Поэтому,  когда  голос  пропадает,  как  у  Натальи,  человеку  может  казаться,  что  происходит  катастрофа,  что  он  теряет  свою  идентичность,  часть  своего  «Я».
От  голоса  зависит,  возникнет  ли  взаимопонимание  между  собеседниками
Вокруг  звука  нашего  голоса  существует  целый  образный  мир.  «О  манере  произношения  говорят:  сухая,  солидная  или,  например,  вязкая,  –  замечает  антрополог  Давид  Ле  Бретон  (David  Le  Breton).  –  О  тоне  голоса  –  тусклый,  низкий  или  невыразительный,  об  интонации  –  что  она  неровная,  медленная,  тягучая  или  стремительная,  торопливая.  Голос  никогда  не  бывает  нейтральным  для  слушающего,  который  находит  в  нем  оттенки,  способные  охарактеризовать  того,  кто  говорит.  Он  передает  настроение  и  накал  эмоций,  вызывает  ощущение  физического  присутствия»
 Но  так  ли  важно  научиться  понимать  свой  голос?
Зеркало  уникальности
«Органы  слуха  развиваются  раньше  других  органов  чувств.  И  первое,  что  мы  воспринимаем,  еще  не  родившись,  –  это  материнский  голос.  Эксперименты  показывают,  что  всех  младенцев  на  земле  успокаивают  его  звуки».
Двух  одинаковых  голосов  не  существует,  именно  поэтому  мы  узнаем  другого  по  тембру  или  манере  речи.  «То,  что  он  говорит,  несущественно,  –  писал  о  своем  друге  философ  Франсуа  Федье  (François  Fedier).  –  Модуляция  его  голоса,  вот  что  важно.  Тот  единственный  тембр,  который  отличает  его  от  всех  других  голосов»
46-летний  Михаил  вспоминает,  как  разволновался,  когда  ему  позвонил  бывший  одноклассник:  «Мы  не  виделись  после  того,  как  окончили  школу.  Услышав  его,  я  испытал  неподдельное  удивление  –  это  странно,  ведь  я  не  раз  с  удовольствием  рассматривал  снимки  друзей  моего  детства  в  социальных  сетях.  Но  то  были  изображения,  а  голос  тронул  меня  до  глубины  души:  я  сразу  его  узнал  и  в  одно  мгновение  словно  вернулся  к  себе  –  тому,  каким  был  когда-то».
 
Выразитель  эмоций
Возможно,  вы  замечали,  что  звучание  нашего  голоса  зависит  от  настроения?  Это  действительно  так.  Нейромедиаторы  действуют  на  гортань:  когда  мы  сильно  волнуемся,  она  сужается  и  ограничивает  дыхание.  «Так,  от  досады  голос  может  стать  словно  надтреснутым,  –  пишет  ларинголог  и  фониатр  Федор  Заседателев,  долго  работавший  с  оперными  звездами  Большого  театра.  –  Чувствуя  радость,  мы  дышим  поверхностно,  переживая  горе  –  редко  и  глубоко  вздыхаем»
 Этот  физиологический  процесс  невозможно  контролировать  полностью.  «Я  работаю  на  телевидении,  но  даже  такого  опыта  владения  голосом  мне  недостаточно,  чтобы  всегда  быть  его  полновластной  хозяйкой,  –  признается  35-летняя  Дарья.  –  Когда  я  очень  волнуюсь,  он  предательски  выдает  меня,  взмывая  вверх.  Моя  подруга  шутит:  «В  эфире  –  «Пионерская  зорька!»,  с  первых  слов  зная,  что  я  сообщу  ей  какое-то  неприятное  известие».
Звучание  голоса  всегда  ясно  говорит  о  том,  находимся  ли  мы  в  согласии  или  во  внутреннем  разладе  с  собой
Дарья  профессионал,  а  большинство  из  нас  и  вовсе  не  знают  своего  голоса,  ведь  он  звучит  в  нас  самих,  изнутри,  и  мы  никогда  не  воспринимаем  его  таким,  как  слышат  другие.  Отсюда  и  удивление,  иногда  болезненное,  которое  мы  ощущаем,  слыша  себя  в  записи.  «Некоторых  это  ранит  особенно  сильно,  –  замечает  Давид  Ле  Бретон,  –  и  дело  тут  вовсе  не  в  том,  что  голос  их  неблагозвучен.  Просто  его  звучание  всегда  ясно  говорит  о  том,  находимся  ли  мы  в  согласии  или  во  внутреннем  разладе  с  собой...»  Недаром  психоанализ  считает  голос  и  слово  главными  проводниками  нашего  бессознательного:  минутное  замешательство,  вздох  или  смена  тональности  часто  раскрывают  больше,  чем  долгий  и  подробный  рассказ.
«Я  ощутил  себя  виноватым».  Никита  Семенов-Прозоровский,  57  лет,  актер  и  мастер  дубляжа:
«Разговаривать  не  своим  голосом,  а  изобретать  его  в  зависимости  от  имиджа  экранного  героя  –  это  моя  профессия.  Мой  собственный  образ  далек  от  созданного  для  роли,  что  приводит  к  различным  казусам.  Так,  однажды  я  играл  в  сериале  отца  семейства  –  тучного,  с  седой  бородой  и  лысиной.  Со  мной  снималась  и  юная  особа  лет  12–13.  Она  изнывала  на  площадке  во  время  долгих  перестановок  света  и  поисков  операторами  ракурса.  Пытаясь  занять  ее,  спрашиваю:  «Как  ты  думаешь,  в  Lost,  то  есть  в  знаменитом  сериале  «Остаться  в  живых»,  кого  я  озвучиваю?»  Она  смотрит  с  сомнением:  «Негра?  Или  Джонни?  Не-ет,  Джонни  хороший...  А-а!  Такого  маленького,  лысого?»  И  потом  с  мольбой,  полушепотом:  «Ну  кого  же,  кого?!»  И  я,  как  школьник,  полушепотом:  «Соера,  то  есть  Джоша  Холлоуэя».  Никогда  ни  до,  ни  после  на  меня  не  смотрели  таким  взглядом.  Бедная  девочка  пыталась  осознать  «предательство»  ее  кумира,  в  которого  влюблены  все  или  почти  все  ее  подруги!  Где  у  него  внутри  спрятался  этот  нелепый  папаша?  Я  наблюдал  нешуточное  потрясение  и  ощущал  себя  виноватым.  После  съемок  она  подошла  ко  мне  и  доверительно  произнесла:  «Я  никому  не  скажу».  Спасибо,  дитя.  Вот  так  рождаются  жены  декабристов».
В  созвучии  с  собой
Умение  звучать  так,  чтобы  голос  вызывал  положительные  эмоции  слушателей,  актуально  во  все  времена.  В  прошлом  веке  писатель  Скотт  Фицджеральд  восхищался  тем,  как  умела  подать  свой  голос  одна  из  его  героинь:  «Была  в  нем  и  напевная  властность,  и  чувственный  призыв  «услышь  и  приди»,  слышались  в  нем  отголоски  буйного  веселья  и  шальной  радости,  и,  главное,  обещания  еще  более  неземного  блаженства,  ожидающего  в  недалеком  будущем»
Выработать  в  голосе  магнетизм  и  харизму  –  все  чаще  об  этом  заботятся  участники  сегодняшних  социальных  сетей:  тем,  кто  выкладывает  в  своих  аккаунтах  записи  вечеринок  и  других  мероприятий  со  своим  участием,  важен  эффект,  который  их  выступления  производят  на  окружающих.  «Другой  современный  заказчик  харизматичных  голосов  –  это  крупные  компании,  которые  присылают  своих  топ-менеджеров  на  тренинги:  им  важно,  как  звучат  их  главные  представители  в  общении  с  партнерами»,  –  рассказывает  Лариса  Соловьева.
Но  можно  ли  прийти  в  созвучие  с  собой  только  при  помощи  упражнений?  32-летней  Людмиле  пришлось  обратиться  к  психологу.  Она  работала  в  большой  компании  и  буквально  не  могла  заставить  себя  взять  слово  на  совещаниях  –  звук  собственного  голоса  казался  ей  невыносимым.  Размышляя  над  этим  в  ходе  консультаций,  Людмила  постепенно  поняла,  что...  чувствует  себя  недостойной  занимать  собственную  должность.  Работая  над  голосом,  осанкой,  дыханием,  а  также  над  психологическими  причинами  такой  невысокой  самооценки,  она  смогла  вновь  обрести  уверенность  в  своем  профессионализме.  «Многие  мне  потом  признавались,  что  им  было  трудно  меня  узнать»,  –  с  улыбкой  вспоминает  она.  Ведь  обрести  собственный  голос,  привести  его  в  соответствие  со  своим  «Я»  означает  также  восстановить  внутреннюю  гармонию,  по-настоящему  стать  собой.
Три  упражнения,  чтобы  обрести  свой  голос
1.  Вы  думаете,  что  он  вам  не  походит
Сложите  левую  руку  лодочкой,  ладонь  напротив  левой  ушной  раковины  –  это  ваша  телефонная  трубка.  Поднесите  правую  руку  ко  рту  –  это  ваш  микрофон.  Теперь  сделайте  вид,  что  вы  тестируете  звук:  посчитайте  громким  голосом,  изменяя  тембр;  произнесите  несколько  букв;  проартикулируйте  несколько  слов,  проверяя  звучность.  Делайте  это  упражнение  5–10  минут  в  день  в  течение  10  дней.  Осознавая  свой  голос  таким,  как  его  слышат  другие,  вы  сможете  играть  его  тембром.
2.  Вам  кажется,  что  он  не  отражает  вашу  идивидуальность
Встаньте  босиком,  слегка  расставьте  ноги,  опустите  руки.  Закройте  глаза  и  сконцентрируйте  внимание  на  стопах.  Дышите  медленно  и  глубоко,  не  делая  пауз  между  вдохом  и  выдохом.  Спокойно  повторите  несколько  таких  циклов  дыхания.  На  выдохе,  без  усилий,  расслабив  нижнюю  челюсть,  начните  петь  звук  «а»  –  так,  как  для  вас  это  будет  самым  естественным.  Почувствуйте,  как  этот  звук  вибрирует  в  ваших  челюстях  и  голове.
Когда  найдете  «свое»  звучание,  пойте  следующие  слоги  на  каждом  выдохе:  «ма»,  «мэ»,  «ми»,  «мо»,  «мю»,  «ме»,  «му».
Постарайтесь  добиться,  чтобы  каждый  звук  резонировал  во  всем  теле.  Повторите  это  упражнение  10  раз.  Пение  «всем  телом»  поможет  вам  обогатить  тембр  вашего  голоса,  наполнить  его  тем,  что  вы  есть.
3.  Вы  считаете,  что  он  не  доходит  до  окружающих
Громко  читайте  какой-нибудь  текст  (5–10  минут  в  день),  пропуская  согласные,  чтобы  ощутить  их  важность.  Эти  буквы  работают  как  трамплин,  позволяя  гласным  вибрировать;  так  пальцы  заставляют  звучать  гитарные  струны.  Например,  «тренировка  для  моего  голоса»  превратится  в  «еиоа  а  оео  ооа».  Затем  сразу  же  снова  прочтите  текст,  на  этот  раз  чеканя  согласные.  Благодаря  этому  упражнению  ваш  голос  будет  больше  насыщен  вибрациями.  Он  наберет  силу,  и  другим  будет  легче  вас  понимать.
Подготовил  Филипп-Николя  Мело  (Philippe-Nicolas  Mélot),  преподаватель  вокала
1  D.  Le  Breton.  Éclats  de  voix.  Une  anthropologie  des  voiх  (Métailié,  2011).
2  Ф.  Федье.  Голос  друга  (Издательство  Ивана  Лимбаха,  2010).
3  Ф.  Заседателев.  Научные  основы  постановки  голоса  (Либроком,  2011).
4  Ф.  С.  Фицджеральд.  Великий  Гэтсби  (АСТ,  Астрель,  2011).
Psychologies
Перевела  на  украмнский  язык  4.11.19        9.50
На  фото  –  мой  рисунок.





Що  про  нас  говорить  наш  голос
Дзвінкий,  втомлений,  м'який  ...  Він  відображає  наш  стан,  наші  наміри  і  ставлення  до  оточуючих.  Але  нерідко  ми  звертаємо  на  нього  увагу,  лише  коли  він  підводить  нас.  Як  навчитися  володіти  своїм  голосом?
 
Молода  радіоведуча  Наталя  згадує  ту  хвилину,  коли  вона,  сидячи  перед  мікрофоном,  виявила,  що  не  може  вимовити  ні  слова,  ні  звуку.  Її  німота  -  афонія  -  тривала  кілька  днів.  Наталія  зізнається,  що  без  голосу  відчувала  себе  так,  немов  їй  було  нічим  дихати,  не  вистачало  повітря.
«Саме  голос  визначає  неповторність  людини,  відображає  його  особистість»,  -  вважає  фахівець  з  постановки  голосу  і  мови  Лариса  Соловйова.
По  голосу  ми  пізнаємо  оточуючих.  В  відчутною  мірою  від  нього  залежить,  чи  виникне  взаєморозуміння  між  співрозмовниками.  Але  він  впливає  і  на  нас  самих.  Тому,  коли  голос  пропадає,  як  у  Наталії,  людині  може  здаватися,  що  відбувається  катастрофа,  що  він  втрачає  свою  ідентичність,  частину  свого  «Я».
Від  голосу  залежить,  чи  виникне  взаєморозуміння  між  співрозмовниками
Навколо  звуку  нашого  голосу  існує  цілий  образний  світ.  «Про  манері  вимови  говорять:  суха,  солідна  або,  наприклад,  в'язка,  -  зауважує  антрополог  Давид  Ле  Бретон  (David  Le  Breton).  -  Про  тоні  голосу  -  тьмяний,  низький  або  невиразний,  про  інтонації  -  що  вона  нерівна,  повільна,  тягуча  або  стрімка,  кваплива.  Голос  ніколи  не  буває  нейтральною  для  слухача,  який  знаходить  в  ньому  відтінки,  здатні  охарактеризувати  того,  хто  говорить.  Він  передає  настрій  і  напруга  емоцій,  викликає  відчуття  фізичної  присутності  »  
Але  так  чи  так  важливо  навчитися  розуміти  свій  голос?
Дзеркало  унікальності
«Органи  слуху  розвиваються  раніше  інших  органів  почуттів.  І  перше,  що  ми  сприймаємо,  ще  не  народившись,  -  це  материнський  голос.  Експерименти  показують,  що  всіх  немовлят  на  землі  заспокоюють  його  звуки  ».
Двох  однакових  голосів  не  існує,  саме  тому  ми  дізнаємося  іншого  за  тембром  або  манері  мови.  «Те,  що  він  говорить,  несуттєво,  -  писав  про  свого  друга  філософ  Франсуа  Федье  (François  Fedier).  -  Модуляція  його  голосу,  ось  що  важливо.  Той  єдиний  тембр,  який  відрізняє  його  від  всіх  інших  голосів  »
46-річний  Михайло  згадує,  як  розхвилювався,  коли  йому  зателефонував  колишній  однокласник:  «Ми  не  бачилися  після  того,  як  закінчили  школу.  Почувши  його,  я  відчув  непідробне  здивування  -  це  дивно,  адже  я  не  раз  із  задоволенням  розглядав  знімки  друзів  мого  дитинства  в  соціальних  мережах.  Але  то  були  зображення,  а  голос  торкнув  мене  до  глибини  душі:  я  відразу  його  впізнав  і  в  одну  мить  мовби  повернувся  до  себе  -  тому,  яким  був  колись  ».
 
Виразник  емоцій
Можливо,  ви  помічали,  що  звучання  нашого  голосу  залежить  від  настрою?  Це  дійсно  так.  Нейромедіатори  діють  на  гортань:  коли  ми  сильно  хвилюємося,  вона  звужується  і  обмежує  дихання.  «Так,  від  досади  голос  може  стати  немов  надтріснутим,  -  пише  ларинголог  і  фониатр  Федір  засідателів,  довго  працював  з  оперними  зірками  Великого  театру.  -  Відчуваючи  радість,  ми  дихаємо  поверхнево,  переживаючи  горе  -  рідко  і  глибоко  зітхаємо  »3.  Цей  фізіологічний  процес  неможливо  контролювати  повністю.  «Я  працюю  на  телебаченні,  але  навіть  такого  досвіду  володіння  голосом  мені  недостатньо,  щоб  завжди  бути  його  повноправною  господинею,  -  зізнається  35-річна  Дарина.  -  Коли  я  дуже  хвилююся,  він  зрадницьки  видає  мене,  злітаючи  вгору.  Моя  подруга  жартує:  «В  ефірі  -«  Піонерська  зорька!  »,  З  перших  слів  знаючи,  що  я  повідомлю  їй  якесь  неприємна  звістка».
Звучання  голосу  завжди  ясно  говорить  про  те,  чи  перебуваємо  ми  у  злагоді  чи  у  внутрішньому  розладі  з  собою
Дарина  професіонал,  а  більшість  з  нас  і  зовсім  не  знають  свого  голосу,  адже  він  звучить  в  нас  самих,  зсередини,  і  ми  ніколи  не  сприймаємо  його  таким,  як  чують  інші.  Звідси  і  здивування,  іноді  хворобливе,  яке  ми  відчуваємо,  чуючи  себе  в  запису.  «Деяких  це  ранить  особливо  сильно,  -  зауважує  Давид  Ле  Бретон,  -  і  справа  тут  зовсім  не  в  тому,  що  голос  їх  немилозвучностей.  Просто  його  звучання  завжди  ясно  говорить  про  те,  чи  перебуваємо  ми  у  злагоді  чи  у  внутрішньому  розладі  з  собою  ...  »Недарма  психоаналіз  вважає  голос  і  слово  головними  провідниками  нашого  несвідомого:  хвилинне  замішання,  зітхання  або  зміна  тональності  часто  розкривають  більше,  ніж  довгий  і  детальний  розповідь.
«Я  відчув  себе  винуватим».  Микита  Семенов-Прозоровський,  57  років,  актор  і  майстер  дубляжу:
«Розмовляти  не  своїм  голосом,  а  винаходити  його  в  залежності  від  іміджу  екранного  героя  -  це  моя  професія.  Мій  власний  образ  далекий  від  створеного  для  ролі,  що  призводить  до  різних  казусів.  Так,  одного  разу  я  грав  в  серіалі  батька  сімейства  -  огрядного,  з  сивою  бородою  і  лисиною.  Зі  мною  знімалася  і  юна  особа  років  12-13.  Вона  знемагала  на  майданчику  під  час  довгих  перестановок  світла  і  пошуків  операторами  ракурсу.  Намагаючись  зайняти  її,  питаю:  «Як  ти  думаєш,  в  Lost,  тобто  в  знаменитому  серіалі«  Залишитися  в  живих  »,  кого  я  озвучую?»  Вона  дивиться  з  сумнівом:  «Негра?  Або  Джонні?
Ні-і,  Джонні  хороший  ...  А-а!  Такого  маленького,  лисого?  »І  потім  з  благанням,  напівпошепки:«  Ну  кого  ж,  кого  ?!  »І  я,  як  школяр,  напівпошепки:«  Соер,  тобто  Джоша  Холлоуея  ».  Ніколи  ні  до,  ні  після  на  мене  не  дивилися  таким  поглядом.  Бідна  дівчинка  намагалася  усвідомити  «зрада»  її  кумира,  в  якого  закохані  всі  або  майже  всі  її  подруги!  Де  у  нього  всередині  сховався  цей  безглуздий  папаша?  Я  спостерігав  неабияке  потрясіння  і  відчував  себе  винуватим.  Після  зйомок  вона  підійшла  до  мене  і  довірливо  сказала:  «Я  нікому  не  скажу».  Спасибі,  дитя.  Ось  так  народжуються  дружини  декабристів  ».
У  співзвуччі  з  собою
Уміння  звучати  так,  щоб  голос  викликав  позитивні  емоції  слухачів,  актуально  в  усі  часи.  У  минулому  столітті  письменник  Скотт  Фіцджеральд  захоплювався  тим,  як  вміла  подати  свій  голос  одна  з  його  героїнь:  «Була  в  ньому  і  співуча  владність,  і  чуттєвий  заклик«  почуй  і  прийди  »,  чулися  в  ньому  відгомін  буйного  веселощів  і  шалений  радості,  і,  головне,  обіцянки  ще  більш  неземного  блаженства,  що  очікує  у  недалекому  майбутньому  »
Виробити  в  голосі  магнетизм  і  харизму  -  все  частіше  про  це  дбають  учасники  сьогоднішніх  соціальних  мереж:  тим,  хто  викладає  в  своїх  акаунтах  записи  вечірок  і  інших  заходів  зі  своєю  участю,  важливий  ефект,  який  їх  виступу  виробляють  на  оточуючих.  «Інший  сучасний  замовник  харизматичних  голосів  -  це  великі  компанії,  які  надсилають  своїх  топ-менеджерів  на  тренінги:  їм  важливо,  як  звучать  їхні  головні  представники  в  спілкуванні  з  партнерами»,  -  розповідає  Лариса  Соловйова.
Але  чи  можна  прийти  в  співзвуччя  з  собою  тільки  за  допомогою  вправ?  32-річній  Людмилі  довелося  звернутися  до  психолога.  Вона  працювала  у  великій  компанії  і  буквально  не  могла  змусити  себе  взяти  слово  на  нарадах  -  звук  власного  голосу  здавався  їй  нестерпним.  Розмірковуючи  над  цим  в  ході  консультацій,  Людмила  поступово  зрозуміла,  що  ...  відчуває  себе  негідною  займати  власну  посаду.
Працюючи  над  голосом,  поставою,  диханням,  а  також  над  психологічними  причинами  такої  невисокої  самооцінки,  вона  змогла  знову  набути  впевненості  в  своєму  професіоналізмі.  «Багато  мені  потім  зізнавалися,  що  їм  було  важко  мене  дізнатися»,  -  з  посмішкою  згадує  вона.  Адже  розраховувати  на  власний  голос,  привести  його  у  відповідність  зі  своїм  «Я»  означає  також  відновити  внутрішню  гармонію,  по-справжньому  стати  собою.
Три  вправи,  щоб  знайти  свій  голос
1.  Ви  думаєте,  що  він  вам  не  походить
Складіть  ліву  руку  човником,  долоню  навпаки  лівої  вушної  раковини  -  це  ваша  телефонна  трубка.  Піднесіть  праву  руку  до  рота  -  це  ваш  мікрофон.  Тепер  зробіть  вигляд,  що  ви  тестируете  звук:  порахуйте  гучним  голосом,  змінюючи  тембр;  скажіть  кілька  букв;  проартікуліруйте  кілька  слів,  перевіряючи  милозвучність.  Робіть  цю  вправу  5-10  хвилин  в  день  протягом  10  днів.  Усвідомлюючи  свій  голос  таким,  як  його  чують  інші,  ви  зможете  грати  його  тембром.
2.  Вам  здається,  що  він  не  відображає  вашу  індивідуальне
Встаньте  босоніж,  злегка  розставте  ноги,  опустіть  руки.  Закрийте  очі  і  сконцентруйте  увагу  на  стопах.  Дихайте  повільно  і  глибоко,  не  роблячи  пауз  між  вдихом  і  видихом.  Спокійно  повторіть  кілька  таких  циклів  дихання.  На  видиху,  без  зусиль,  розслабивши  нижню  щелепу,  почніть  співати  звук  «а»  -  так,  як  для  вас  це  буде  найприроднішим.  Відчуйте,  як  цей  звук  вібрує  в  ваших  щелепах  і  голові.
Коли  знайдете  «своє»  звучання,  співайте  наступні  склади  на  кожному  видиху:  «ма»,  «ме»,  «ми»,  «мо»,  «мю»,  «ме»,  «му».
Постарайтеся  домогтися,  щоб  кожен  звук  резонував  у  всьому  тілі.  Повторіть  цю  вправу  10  разів.  Спів  «всім  тілом»  допоможе  вам  збагатити  тембр  вашого  голосу,  наповнити  його  тим,  що  ви  є.
3.  Ви  вважаєте,  що  він  не  доходить  до  оточуючих
Голосно  читайте  який-небудь  текст  (5-10  хвилин  в  день),  пропускаючи  приголосні,  щоб  відчути  їх  важливість.  Ці  літери  працюють  як  трамплін,  дозволяючи  гласним  вібрувати;  так  пальці  змушують  звучати  гітарні  струни.  Наприклад,  «тренування  для  мого  голосу»  перетвориться  в  «еіоа  а  оео  ООА».  Потім  відразу  ж  знову  прочитайте  текст,  на  цей  раз  карбуючи  приголосні.  Завдяки  цій  вправі  ваш  голос  буде  більше  насичений  вібраціями.  Він  набере  чинності,  і  іншим  буде  легше  вас  розуміти.
Підготував  Філіп-Ніколя  Мело  (Philippe-Nicolas  Mélot),  викладач  вокалу
1  D.  Le  Breton.  Éclats  de  voix.  Une  anthropologie  des  voiх  (Métailié,  2011).
2  Ф.  Федье.  Голос  одного  (Видавництво  Івана  Лімбаха,  2010).
3  Ф.  засідателів.  Наукові  основи  постановки  голосу  (Ліброком,  2011).
4  Ф.  С.  Фіцджеральд.  Великий  Гетсбі  (АСТ,  Астрель,  2011).
Psychologies
Переклала  на  українську  мову      4.11.19  9.50
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853628
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.11.2019

Зустрілися …

Встретились…
Габровцы  шутят:

Встретились  два  габровских  шофера  на  узком  мосту,  и  ни  тот  ни  другой  не  пожелали  тратить  бензин  на  задний  ход.  Один  развернул  газету  и  принялся  читать,  надеясь,  что  другому  надоест  ждать.  Но  тот  вылез  из  кабины,  сел  на  капот  и  крикнул:  
-  Эй,  приятель,  когда  прочтешь  газету,  дай  и  мне  просмотреть!
Перевела  на  украинский  язык        3.11.19          12.38

На  фото  –  мой  рисунок.

Зустрілися  ...
Габровці  жартують:

Зустрілися  два  габрівських  шофера  на  вузькому  мосту,  і  ні  той  ні  інший  не  побажали  витрачати  бензин  на  задній  хід.  Один  розгорнув  газету  і  почав  читати,  сподіваючись,  що  іншому  набридне  чекати.  Але  той  виліз  з  кабіни,  сів  на  капот  і  крикнув:
-  Ей,  приятель,  коли  прочитаєш  газету,  дай  і  мені  переглянути!
Переклала  українську      мову    3.11.19  12.38

На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853540
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2019

Гостинність

Гостеприимство
Габровцы  шутят:

Приехал  однажды  в  гости  к  габровцу  друг  –  однополчанин,  и  тот  сразу  повел  его  знакомиться  с  достопримечательностями  города.  Ходили  они,  ходили,  и  когда  настало  время  обедать,  габровец  подвел  гостя  к  ресторану  и  сказал:
-  Здесь  ты  можешь  дешево  пообедать,  а  я  пока  сбегаю  домой…
Перевела  на  украинский  язык        3.11.19          12.25

На  фото  –  мой  рисунок.

Гостинність
Габровці  жартують:

Приїхав  якось  в  гості  до  габровця    друг  -  однополчанин,  і  той  відразу  повів  його  знайомитися  з  визначними  пам'ятками  міста.  Ходили  вони,  ходили,  і  коли  настав  час  обідати,  габровец  підвів  гостя  до  ресторану  і  сказав:
-  Тут  ти  можеш  дешево  пообідати,  а  я  поки  збігаю  додому  ...
Переклала  українську    мову  3.11.19  12.35
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853539
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2019

Загальний рецепт.

Общий  рецепт.
Габровцы  шутят:
Больной  габровец  побывал  вместе  с  приятелем  у  врача.  Когда  они  после  осмотра  вышли  от  врача,  приятель  поинтересовался:
 -  Почему  ты  жаловался  на  сердцебиение  и  боли  в  животе?  Ведь  у  тебя  болит  голова.
-  На  сердце  жалуется  моя  жена,  а  дочь  –  на  желудок.
 -  Ну  и  что  же?
 -  Я  не  настолько  глуп,  чтобы  платить  деньги  за  осмотр  и  жены,  и  дочери.
Перевела  на  украинский  язык          2.11.19        11.58
На  фото  –  мой  рисунок.

Загальний  рецепт.
Габровці  жартують:
Хворий  габровец  побував  разом  з  приятелем  у  лікаря.  Коли  вони  після  огляду  вийшли  від  лікаря,  приятель  поцікавився:
 -  Чому  ти  скаржився  на  серцебиття  і  болі  в  животі?  Адже  у  тебе  болить  голова.
-  На  серце  скаржиться  моя  дружина,  а  дочка  -  на  шлунок.
 -  Ну  і  що  ж?
 -  Я  не  настільки  дурний,  щоб  платити  гроші  за  огляд  і  дружини,  і  дочки.
Переклала  українську  мову    2.11.19  11.58
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853448
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2019

З нічого-щось.

Из  ничего  –нечто.
Габровцы  шутят:
Друзья  –  габровцы,  собравшись  на  чашку  кофе,  спросили  у  того,  кто  был  богаче  других,  каким  образом  удалось  ему  за  сравнительно  короткое  время  накопить  столько  денег.  Как  говорится,  из  ничего  –  чего  сделать.
     _  Когда  ваши  жены  готовят,  скажем  суп¸  сколько  риса  они  в  него  кладут?-  в  свою  очередь  спросил  он.
-  Сколько…ну  сколько  надо?
-  И  моя  кладет  сколько  надо.  Но  прежде  она  из  этого  «надо»  отделит  десять  –  пятнадцать  зернышек  и  отложит  их  на  потом…Сегодня  десять  зернышек,  завтра  десять  зернышек…
Перевела  на  украинский  язык          2.11.19        11.53
На  фото  –  мой  рисунок.


З  нічого-щось.
Габровці  жартують:
Друзі  -  габровці,  зібравшись  на  чашку  кави,  запитали  того,  хто  був  багатший  інших,  яким  чином  вдалося  йому  за  порівняно  короткий  час  накопичити  стільки  грошей.  Як  то  кажуть,  з  нічого  -  чого  зробити.
     _  Коли  ваші  дружини  готують,  скажімо  суп¸  скільки  рису  вони  в  нього  кладуть?  -  в  свою  чергу  запитав  він.
-  Скільки  ...  ну  скільки  треба?
І  моя  кладе  скільки  треба.  Але  перш  вона  з  цього  «треба»  відокремить  десять  -  п'ятнадцять  зерняток  і  відкладе  їх  на  потім  ...  Сьогодні  десять  зерняток,  завтра  десять  зерняток  ...
Переклала  українську    мову    2.11.19  11.53
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853446
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2019

Мінливі осінні дні…

Изменчивы  осенние  деньки,  холодок  и  ветер  дают  о  себе  знать  и  настроение  от  этого  зависит,  меняется,  как  бы  этого  и  не  хотела.  Уменье  управлять  собой,  как  важно  каждому  осеннею  порой…  Настроиться  на  позитив,  общаться,  здоровье  укрепить,  иммунитет  повысить,  мысли  очистить  ,  планы  свои  пересмотреть  …  Стараться  новому  учиться,  застоя  в  мыслях  и  делах  не  допустить…  Всевышний  такой  настрой  одобрит,    поможет  и  поддержит    счастливой,    полноценной  жизнью  жить!!!  Нужна  лишь  вера    в  это  чудо!!!  За  все,  что  имеем  -  благодарить,  благодарить  !!!
1.11.19 12.19    
На  фото  –  мой  рисунок.
Мінливі  осінні  дні,  холодок  і  вітер  дають  про  себе  знати  і  настрій  від  цього  залежить,  змінюється,  як  би  цього  і  не  хотіла.  Уміння  управляти  собою,  як  важливо  кожному    в  осінні  дні...  Налаштуватися  на  позитив,  спілкуватися,  здоров'я  зміцнити,  імунітет  підвищити,  думки  очистити,  плани  свої  переглянути  ...  Намагатися  новому  вчитися,  застою  в  думках  і  справах  не  допустити  ...  Всевишній  такий  настрій  схвалить,  допоможе  і  підтримає  щасливим    ,  повноцінним  життям  жити!!!  Потрібна  лише  віра  в  це  чудо  !!!  За  все,  що  маємо  -  дякувати,  дякувати  !!!
1.11.19  12.19
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853350
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.11.2019

Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги…

Каждый  новый  день  -  новая  страница  жизненной  книги  ...
           Каждый  новый  день  дает  нам  невероятное  количество  возможностей,  чем  заняться,  с  кем  общаться,  чему    научиться,  что  сделать  для  себя  и  для  других.
           Каждый  новый  день  -  это  частичка  нашей  жизни,  это  экзамен  наших  чувств  и  емоций.
       Каждый  новый  день  -  ищем  ответы  на  жизненные  вопросы,  как  в  себе,  так  и  вокруг,  где  только  возможно  (в  интернете,  в  книгах,  советах  окружающих,  в  размышлениях  и  интуиции).
Кажется,  как  сложно  разобраться,  и  все  же,  на  личном  опыте,  уверена,  что  главное  начать  свой  день  с  позитивных  мыслей  и  чувств,  любви  к  ближним,  окружающего  мира,  раскрыть  новую  интересную  страницу  своего  жизненного  мира  и  уверенно,  с  воодушевлением  действовать,  действовать,  раскрывая  свой  опыт,  таланты  и  возможности  ...  6.11.18            9.18
На  фото  -  мой  рисунок.
Кожний  новий  день  –  нова  сторінка  життєвої  книги...
           Кожний  новий  день  надає    нам  неймовірну  кількість  можливостей,  чим  зайнятись,  з  ким  спілкуватись,  чому  навчитись,  що  зробити  для  себе  і  для  інших.  
           Кожний  новий  день    -  це    частинка  нашого  життя,  це  іспит  наших  почуттів  і  ємоцій.
       Кожний  новий  день    -      шукаємо    відповіді  на  життєві  питання,  як  в  собі,  так  і  навколо,  де  тільки  можливо  (  в  інтернеті,  в  книгах,  порадах  оточуючих,  в  роздумах  і  інтуіції).
     Здається,  як  складно  розібратись,  та  всеж,  на  особистому  досвіді,  впевнена,  що    головне  почати  свій  день  з  позитивних  думок  і  почуттів,  любові  до  ближніх,  навколишнього  світу,  розкрити  нову  цікаву  сторінку  свого  житєвого  світу  і  впевненно,  з  натхненням  діяти,  діяти,  розкриваючи  свій  досвід,  таланти  і  можливості...      6.11.18                9.18
На  фото  -    мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853348
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.11.2019

Цитати Деніела Крейга

Дэниел  Крейг
 Знаменитый  актёр  английского  происхождения,  который  с  детства  мечтал  играть  на  театральных  подмостках.  Мировая  слава  пришла  к  нему  после  роли  Джеймса  Бонда  в  таких  фильмах,  как  «Квант  милосердия»  и  «Казино  Рояль».  Прочитав  цитаты  Дэниэла,  становится  понятно,  что  это  очень  мужественный  и  целеустремлённый  человек.
Лучшая  цитата  Дэниела  Крейга  по  версии  citata.in:
●  Я  всегда  мечтал  стать  актером.  И  даже  имел  наглость  думать,  что  не  смогу  иметь  какую-либо  другую  профессию.
●  Эта  роль  должна  стать  для  меня  серьезным  шагом.  Вы  понимаете,  о  чем  я.  Играть  такого  культового  персонажа,  как  Джеймс  Бонд  –  это  огромная  ответственность.  И  я  постараюсь  сделать  все  возможное  для  того,  что  бы  уважить  фанатов  бондианы.
●  Я  буду  играть,  пока  меня  это  интересует.  Быть  актером  –  довольно  сложно.  Дело  в  том,  что  все  пытаются,  как  бы  это  сказать,  застраховаться  на  случай  неудачно  выбранной  роли.
●  Ненавижу  пистолеты.  Они  убивают  людей.  И  до  тех  пор,  пока  это  оружие  будет  существовать,  люди  будут  погибать.  Это  неоспоримый  факт.  Мне  приходилось  видеть  стрелянную  рану  и,  я  вам  скажу,  это  зрелище  не  из  лучших.  Дело  было  на  съемках,  и  я  серьезно  испугался.
●  Я  не  верю  в  саморекламу.
●  Я  актёр  —  не  звезда.  
●  Все  трюки  я  пытаюсь  исполнять  лично.  Чем  больше  реализма  –  тем  лучше.  На  этой  почве  у  меня  возникло  чувство,  что  я  превратился  в  спортсмена  –  ну,  а  за  этим  последовали  травмы,  и  всяческого  рода  растяжения.  Стоит  также  отметить  и  работу  команды  каскадеров  –  эти  ребята  просто  супер.  Они  сделали  все  возможное,  что  бы  обеспечить  мою  безопасность  и  свести  к  минимуму  фактор  риска.
●  Честно  говоря,  меня  иногда  бесит  то,  что  люди  говорят  обо  мне  в  интернете.
●  Я  иду  по  жизни  с  мыслью  о  том,  что  завтра  все  может  закончиться.
●  Шон  Коннери  (Sean  Connery)  задал  тон  персонажу  Джеймса  Бонда.  Он  сделал  что-то  экстраординарное  с  этой  ролью.  И  именно  по  этому  я  сейчас  здесь.  Шон  прислал  мне  одобрение  в  письме,  где  выразил  свою  поддержку,  за  что  я  ему  премного  благодарен.
Citata.in  
Перевела  на  украинский  язык  31.10.19        10.50

Деніел  Крейг
 Знаменитий  актор  англійського  походження,  який  з  дитинства  мріяв  грати  на  театральних  підмостках.  Світова  слава  прийшла  до  нього  після  ролі  Джеймса  Бонда  в  таких  фільмах,  як  «Квант  милосердя»  і  «Казино  Рояль».  Прочитавши  цитати  Деніела,  стає  зрозуміло,  що  це  дуже  мужня    і  цілеспрямована  людина.
●  Я  завжди  мріяв  стати  актором.  І  навіть  мав  нахабство  думати,  що  не  зможу  мати  будь-яку  іншу  професію.
●  Ця  роль  повинна  стати  для  мене  серйозним  кроком.  Ви  розумієте  про  що  я.  Грати  такого  культового  персонажа,  як  Джеймс  Бонд  -  це  величезна  відповідальність.  І  я  постараюся  зробити  все  можливе  для  того,  що  б  вшанувати  фанатів  бондіани.
●  Я  буду  грати,  поки  мене  це  цікавить.  Бути  актором  -  досить  складно.  Справа  в  тому,  що  всі  намагаються,  як  би  це  сказати,  застрахуватися  на  випадок  невдало  обраної  ролі.
●  Ненавиджу  пістолети.  Вони  вбивають  людей.  І  до  тих  пір,  поки  ця  зброя  буде  існувати,  люди  будуть  гинути.  Це  незаперечний  факт.  Мені  доводилося  бачити  стріляну  рану  і,  я  вам  скажу,  це  видовище  не  з  кращих.  Справа  була  на  зйомках,  і  я  серйозно  злякався.
●  Я  не  вірю  в  саморекламу.
●  Я  актор  -  не  зірка.
●  Всі  трюки  я  намагаюся  виконувати  особисто.  Чим  більше  реалізму  -  тим  краще.  На  цьому  грунті  у  мене  виникло  відчуття,  що  я  перетворився  в  спортсмена  -  ну,  а  за  цим  послідували  травми,  і  всілякого  роду  розтягування.  Варто  також  відзначити  і  роботу  команди  каскадерів  -  ці  хлопці  просто  супер.  Вони  зробили  все  можливе,  що  б  забезпечити  мою  безпеку  і  звести  до  мінімуму  фактор  ризику.
●  Чесно  кажучи,  мене  іноді  дратує  те,  що  люди  говорять  про  мене  в  інтернеті.
●  Я  йду  по  життю  з  думкою  про  те,  що  завтра  все  може  закінчитися.
●  Шон  Коннері  (Sean  Connery)  задав  тон  персонажу  Джеймса  Бонда.  Він  зробив  щось  екстраординарне  з  цією  роллю.  І  саме  з  цього  я  зараз  тут.  Шон  надіслав  мені  схвалення  в  листі,  де  висловив  свою  підтримку,  за  що  я  йому  дуже  вдячний.
Citata.in  
Переклала  на  українську    мову        31.10.19        8.52

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853219
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.10.2019

15 кращих цитат Алена Делона

15  лучших  цитат  Алена  Делона
26.08.2017  
1.  Я  совершенно  четко  знаю,  что  никогда  не  соблазнял  женщину.  Под  словом  «соблазнял»  я  имею  в  виду  —  не  кадрил.  Всегда  все  решала  женщина.  Мои  слова  могут  удивить,  ибо  исходят  от  человека,  которого  считают  профессиональным  соблазнителем.  Мне  даже  немного  неловко  говорить  об  этом.  Каждый  человек  знает  про  себя  все.  Не  виноват  же  я  в  том,  что  родился  красивым  и  обольстительным.  Таким  меня  сделала  моя  мать.  Но,  по  правде  говоря,  вначале  все  было  иначе,  и  это  обстоятельство  стало  моим  козырем  в  дальнейшем.  Известно,  что  вы  растете  иначе  в  зависимости  от  того,  родились  ли  вы  красивым  или  безобразным.  Того,  за  кем  ухаживают,  кем  восхищаются,  кому  завидуют,  жизнь  наделяет  иной  судьбой,  чем  того,  на  кого  никто  не  смотрит,  которому  никто  никогда  не  завидовал,  кто  не  нравится.  И  уж  если  довести  эту  мысль  до  абсурда,  то  красавец  вполне  может  стать  и  бесполезным,  суперэгоистичным  и  безобразным,  желчным  и  сухим  человеком.
2.  Лучше  всего  я  делаю  три  вещи  —  свою  работу,  глупости  и  детей.
3.  Я  никогда  не  боялся  денег  и  известности.  Головокружение  у  меня  может  вызвать  сознание  того,  что  все  это,  в  сущности,  ничего  не  значит.  Подобную  ясность  сознания  я  называю  «раком  ума».  Оно-то  и  укрепляет  мое  убеждение,  что  все  это  лишь  карточный  домик,  ветер.  Шоу-бизнес.  Что  я  не  заслуживаю  всего  мною  достигнутого.  Насколько  справедливо  все  это?  У  меня  есть  определенный  взгляд  на  вещи  и  людей.  С  моей  точки  зрения,  заслуженные  люди  это  не  актеры,  певцы,  художники,  а  те,  кто  всю  свою  жизнь  посвящает  добру,  оставаясь  по  большей  части  никому  не  известным.
4.  Есть  три  типа  актёров:  плохие,  хорошие  и  великие.  С  плохими  всё  ясно,  они  играют  бездарно,  хорошие  –  играют  хорошо.  А  великие  ничего  не  играют  —  они  просто  живут  перед  камерой.
5.  Я  смирился  с  моей  физиономией  лишь  после  того,  как  на  экраны  вышел  один  из  самых  известных  моих  фильмов  «Бассейн».  Мне  было  тридцать  три.  Тогда  я  неожиданно  понял:  возраст  Христа,  душа  самурая  и  внешность  героя-любовника  —  вот  в  чём  моё  противоречие  и  в  то  же  время  актёрский  козырь.
***
6.  Я  суров  с  окружающими  меня  людьми,  с  теми,  кто  работает  со  мной,  но  я  столь  же  суров  и  к  самому  себе.  Это  не  извинение,  а,  скорее,  смягчающее  вину  обстоятельство.  Мне  хочется,  чтобы  все  в  работе  определялось  профессионализмом.  Это  не  каприз,  не  попытка  доставить  себе  удовольствие.  Я  люблю  свою  работу  и  стараюсь  делать  ее  как  можно  лучше.
7.  В  настоящее  время  мы  пытаемся  сделать  невидимой  разницу  между  мужчинами  и  женщинами,  а  между  тем  эта  разница  прекрасна.
8.  Меня  спрашивают  «Что  вы  испытываете,  когда  в  фильме  держите  в  руке  револьвер?».  Это  вызывает  у  меня  смех.  Ибо  револьвер,  который  я  держу  в  фильме,  и  тот,  которым  я  пользовался  в  Индокитае,  не  одинаковые.  К  этому  надо  прибавить  и  то,  что  в  фильме  рука  не  дрожит.
9.  Я  —  Скорпион,  увлекающаяся  натура,  у  меня  мерзкий  и  скорее  неуживчивый  характер.  Отсюда  многие  мои  неприятности  в  жизни.
10.  Я  ни  с  кем  не  заигрываю  и  ни  от  кого  не  прячусь.  Я  такой,  какой  есть.  Вы  имеете  полное  право  принять  меня  или  отвергнуть.  Вопреки  тому,  что  обо  мне  пишут,  я  очень  чувствителен  и  эмоционален.  Я  имею  на  это  право.  Разве  я  иначе  смог  бы  стать  актером,  большим  актером?  Я  больше  других  ощущаю  счастье  и  страдание.
***
11.  Все,  кем  я  являюсь  сегодня,  всем  этим  я  обязан  женщинам.  Я  обязан  женщинам,  тем  женщинам,  которые  меня  любили,  которых  я  любил,  по  совсем  простым  причинам.  Я,  впрочем,  говорил  им  всем  об  этом.  Потому  что  во  взгляде  женщины,  которая  меня  любит…  мне  всегда  хотелось,  чтобы  она  считала,  что  я  самый  большой,  самый  красивый,  самый  сильный.  И  это  невероятная  мотивация,  потому  что  для  женщин,  которых  я  любил  (и  они  любили  меня),  я  всегда  был  самым  красивым,  самым  большим  и  самым  сильным.  Женщин,  которых  я  любил,  вы  знаете,  по-разному.  Все,  что  я  делал,  всем  этим  я  обязан  женщинам.  Я  делал  это  для  них  из  любви  к  ним,  чтобы  быть  для  них  самым-самым.
12.  Политика  и  зрелище  все  более  похожи  друг  на  друга.  Политики  и  актеры  пользуются  теми  же  приемами.  У  них  одна  и  та  же  цель:  добиться  известности,  завоевать  публику.  Но  есть  и  огромная  разница.  У  политиков  все  в  голове,  тогда  как  у  нас  все  проходит  через  сердце.  Политики  все  время  дрейфуют.  Они  стремятся  извлечь  выгоду  из  телевидения.  Их  зовут,  они  прибегают.  И  теряют  голову.  Они  еще  большие  комедианты,  чем  мы.  Им  не  хватает  скромности.  Их  гонят  в  дверь,  они  возвращаются  через  окно.  Им  плюют  в  лицо,  они  продолжают  клоунаду.  Им  надо  бы  сказать,  что  пора  уйти,  что  они  стали  пустышками,  изображающими  что-то  на  телеэкране  или  ради  политической  выгоды.  Не  думаю,  чтобы  у  них  были  друзья,  искренние  люди,  способные  им  сказать  твердо,  что  о  них  думают.
13.  Работа  принесла  мне  большое  удовлетворение.  Но  счастье  для  меня  —  это  вещь,  которой  не  существует,  это  моменты  в  жизни,  которые  испытываешь  либо  во  время  работы,  либо  с  кем-то,  кто  разделяет  с  тобой  жизнь,  либо  с  ребенком,  друзьями…  Но  этими  мгновениями  я  обязан  не  профессии,  я  сам  их  формирую,  я  сам  могу  их  разрушить.  Так  или  иначе,  но  я,  скорее  всего,  часто  бываю  не  удовлетворен.  Это  вопрос  темперамента,  натуры.  К  тому  же  за  удовлетворением  часто  следуют  скука  и  рутина.  А  я  это  ненавижу.
14.  Если  я  через  своих  героев,  через  всё  то,  что  сделал,  приношу  людям  мечту,  значит,  я  не  зря  прожил  жизнь.  Мечта  нужна  всегда,  и  она  будет  жить,  пока  в  мире  есть  звёзды…  Без  них  –  в  кино  и  на  улице,  в  воображении  и  в  реальной  жизни,  воцарилась  бы  тьма.
15.  Я  хочу,  чтобы  меня  любили,  как  всегда  любил  я,  со  всей  страстью  моей  души.
Автор:  Ален  Делон
Перевела  на  украинский  язык  31.10.19        8.52


15  кращих  цитат  Алена  Делона
26.08.2017
1.  Я  абсолютно  чітко  знаю,  що  ніколи  не  спокушав  жінку.  Під  словом  «спокушав»  я  маю  на  увазі  -  не  кадрив.  Завжди  все  вирішувала  жінка.  Мої  слова  можуть  здивувати,  бо  виходять  від  людини,  якого  вважають  професійним  спокусником.  Мені  навіть  трохи  ніяково  говорити  про  це.  Кожна  людина  знає  про  себе  все.    Не  винен  же  я  в  тому,  що  народився  красивим  і  звабливим.  Таким  мене  зробила  моя  мати.  Але,  по  правді  кажучи,  спочатку  все  було  інакше,  і  ця  обставина  стала  моїм  козирем  в  подальшому.  Відомо,  що  ви  ростете  інакше  в  залежності  від  того,    народилися  ви  красивим  або  потворним.
Того,  за  ким  доглядають,  ким  захоплюються,  кому  заздрять,  життя  наділяє  іншою  долею,  ніж  того,  на  кого  ніхто  не  дивиться,  якому  ніхто  ніколи  не  заздрив,  хто  не  подобається.  І  вже  якщо  довести  цю  думку  до  абсурду,  то  красень  цілком  може  стати  і  марним,  суперегоістічним  і  потворним,  жовчним  і  сухою    людиною.
2.  Найкраще  я  роблю  три  речі  -  свою  роботу,  дурості  і  дітей.
3.  Я  ніколи  не  боявся  грошей  і  популярності.  Запаморочення  у  мене  може  викликати  свідомість  того,  що  все  це,  по  суті,  нічого  не  означає.  Подібну  ясність  свідомості  я  називаю  «раком  розуму».  Воно-то  і  зміцнює  моє  переконання,  що  все  це  лише  картковий  будиночок,  вітер.  Шоу  бізнес.  Що  я  не  заслуговую  всього  мною  досягнутого.  Наскільки  справедливо  все  це?  У  мене  є  певний  погляд  на  речі  і  людей.  З  моєї  точки  зору,  заслужені  люди  це  не  актори,  співаки,  художники,  а  ті,  хто  все  своє  життя  присвячує  добру,  залишаючись  здебільшого  нікому  не  відомим.
4.  Є  три  типи  акторів:  погані,  хороші  і  великі.  З  поганими  все  ясно,  вони  грають  бездарно,  хороші  -  грають  добре.  А  великі  нічого  не  грають  -  вони  просто  живуть  перед  камерою.
5.  Я  змирився  з  моєю  фізіономією  лише  після  того,  як  на  екрани  вийшов  один  з  найвідоміших  моїх  фільмів  «Басейн».  Мені  було  тридцять  три.  Тоді  я  несподівано  зрозумів:  вік  Христа,  душа  самурая  і  зовнішність  героя-коханця  -  ось  в  чому  моє  протиріччя  і  в  той  же  час  акторський  козир.
6.  Я  суворий  з  оточуючими  мене  людьми,  з  тими,  хто  працює  зі  мною,  але  я  настільки  ж  суворий  і  до  самого  себе.  Це  не  вибачення,  а,  скоріше,  пом'якшуюча    провину  обставина.  Мені  хочеться,  щоб  все  в  роботі  визначалося  професіоналізмом.  Це  не  примха,  не  спроба  зробити  собі  приємність.  Я  люблю  свою  роботу  і  намагаюся  робити  її  якнайкраще.
7.  В  даний  час  ми  намагаємося  зробити  невидимою  різницю  між  чоловіками  і  жінками,  а  тим  часом  ця  різниця  прекрасна.
8.  Мене  запитують  «Що  ви  відчуваєте,  коли  в  фільмі  тримаєте  свої  руки  вільними  револьвер?».  Це  викликає  у  мене  сміх.  Бо  револьвер,  який  я  тримаю  в  фільмі,  і  той,  яким  я  користувався  в  Індокитаї,    не  однакові.  До  цього  треба  додати  й  те,  що  у  фільмі  рука  не  тремтить.
9.  Я  -  Скорпіон,  захоплива  натура,  у  мене  мерзенний  і  швидше  важкий  характер.  Звідси  багато  моїх  неприємностей    в  житті.
10.  Я  ні  з  ким  не  заграю  і  ні  від  кого  не  ховаюся.  Я  такий  який  є.  Ви  маєте  повне  право  прийняти  мене  або  відкинути.  Попри  те,  що  про  мене  пишуть,  я  дуже  чутливий  і  емоційний.  Я  маю  на  це  право.  Хіба  я  інакше  зміг  би  стати  актором,  великим  актором?  Я  більше  інших  відчуваю  щастя  і  страждання.
***
11.  Все,  ким  я  є  сьогодні,  всім  цим  я  зобов'язаний  жінкам.  Я  зобов'язаний  жінкам,  тим  жінкам,  які  мене  любили,  яких  я  любив,  по  зовсім  простим    причинам.
Я,  втім,  говорив  їм  всім  про  це.  Тому  що  в  погляді  жінки,  яка  мене  любить  ...  мені  завжди  хотілося,  щоб  вона  вважала,  що  я  найбільший,  найкрасивіший,  найсильніший.  І  це  неймовірна  мотивація,  тому  що  для  жінок,  яких  я  любив  (і  вони  любили  мене),  я  завжди  був  найкрасивішим,  найбільшим  і  найсильнішим.  Жінок,  яких  я  любив,  ви  знаєте,  по-різному.  Все,  що  я  робив,  всім  цим  я  зобов'язаний  жінкам.  Я  робив  це  для  них  з  любові  до  них,  щоб  бути  для  них  най-най.
12.  Політика  і  видовище  все  більш  схожі  один  на  одного.  Політики  і  актори  користуються  тими  ж  прийомами.  У  них  одна  і  та  ж  мета:  домогтися  популярності,  завоювати  публіку.  Але  є  і  величезна  різниця.  У  політиків  все  в  голові,  тоді  як  у  нас  все  проходить  через  серце.  Політики  весь  час  дрейфують.  Вони  прагнуть  отримати  вигоду  з  телебачення.  Їх  звуть,  вони  вдаються.  І  втрачають  голову.  Вони  ще  більші  комедіанти,  ніж  ми.  Їм  не  вистачає  скромності.  Їх  женуть  у  двері,  вони  повертаються  через  вікно.  Їм  плюють  в  обличчя,  вони  продовжують  клоунаду.  Їм  треба  б  сказати,  що  пора  піти,  що  вони  стали  пустими,  які  зображують  щось  на  телеекрані  або  заради  політичної  вигоди.Не  думаю,  щоб  у  них  були  друзі,  щирі  люди,  здатні  їм  сказати  твердо,  що  про  них  думають.
13.  Робота  принесла  мені  велике  задоволення.  Але  щастя  для  мене  -  це  річ,  якої  не  існує,  це  моменти  в  житті,  які  відчуваєш  або  під  час  роботи,  або  з  кимось,  хто  розділяє  з  тобою  життя,  або  з  дитиною,  друзями  ...  Але  цими  митями  я  зобов'язаний  не  професії,  я  сам  їх  формую,  я  сам  можу  їх  зруйнувати.  Так  чи  інакше,  але  я,  швидше  за  все,  часто  буваю  не  задоволений.  Це  питання  темпераменту,  натури.  До  того  ж  за  задоволенням  часто  слідують  нудьга  і  рутина.  А  я  це  ненавиджу.
14.  Якщо  я  через  своїх  героїв,  через  все  те,  що  зробив,  приношу  людям  мрію,  значить,  я  не  даремно  прожив  життя.  Мрія  потрібна  завжди,  і  вона  буде  жити,  поки  в  світі  є  зірки  ...  Без  них  -  в  кіно  і  на  вулиці,  в  уяві  і  в  реальному  житті,  запанувала  б  тьма.
15.  Я  хочу,  щоб  мене  любили,  як  завжди  любив  я,  з  усією  пристрастю  моєї  душі.
Автор:  Ален  Делон
Переклала  на  українську    мову        31.10.19        8.52

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853217
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.10.2019

Проложить стараюсь дорожку …

Проложить  стараюсь    дорожку  в  сказочный,  волшебный  мир!    Вспоминая  детство,  школу,  юность  –  по  тропинкам  снова  тем  пройтись!  Наслажденье  –  вновь  почувствовать  себя  ребенком,  все  учит,  учить,  учить…Скольно  нового  и  интересного    за  день  для  себя  можно  открыть!  Заняться  любимым  делом,  с  наслаждением  творить,  творить,  творить…Интеллект  проверить,  тест  пройти  –  сложновато,  но  простое  в  жизни  –  суета,  отбирает  незаслуженно  часы.    Чем    больше  узнаю,  то  понимаю,  ведь  настолько  уникален  человек  и  какую  неизведанную  силу  в  каждого  из  нас  Всевышний  заложил!  
30.10.19 8.40

На  фото  –  мой  рисунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853100
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.10.2019

Открываю себя…

Открываю    себя  ,  как  книгу      -      неизвестный  ,    загадочный  мир!  Под  мелодию  тихую  думаю,  что  сегодняшний  день  мне  сулит!  Разложу    по  полочкам  мысли  и  сквозь  сердце  свое  пронесу,  что  важнее,  что  новое    сделать,  дверь  в  таинственный  мир  приоткрыть!!!
30.10.19 8.15
На  фото  =  млй  рисунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853099
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.10.2019

Открыла для себя один секрет

         Открыла  для  себя  один  секрет  –  что  для  меня  уникален  и  интересен  каждый  человек!  Звоню  знакомим,  приветствую  родных,  друзей,  тянусь  к  общению  с  людьми,  ведь  каждый  из  них  знает  то,  чего  не  знаю  я,  а  это  ведь  находка,  драгоценный  клад  и  жизни  опыт,  который  другим  путем  не  добывается,  никак.  Понятно,  что  здесь  главное  подход,  на  позитиве  общение  должно  пройти,  чтобы  взамен  опыт,  знания,  наслаждение  достичь.  Без  спорно  возникнуть  может  и  конфуз,  разочарованье,  когда    проигнорируют  звонок,  а  при  общении  повеет  холодок…  Ведь    все  мы  разные,  цена  общению  у  каждого  своя…  и  только  жизнь  внесет  свои  поправки,  пройдет  не  мало  дней,  а  может  быть  года…
   Позитивное  общение  с  людьми,  поддержка,  улыбка,  добрые,  нежные,  ласковые  слова,  чувствуешь  себя,  почти  ребенком,  так  быстро  очищается  душа!!!
29.10.19 13.50
На  фото  –  мой  рисунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853019
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.10.2019

Ошибки…

         Ошибки  не  боюсь  я  совершать,  так  как  без  них  не  сможешь  ни  творить,  ни  созидать.    Ошибки  учат,  главное  суметь  из  них  для  себя  пользу  и  урок  извлечь…Ведь  так  не  просто  верное  решение  найти,  различных  ситуаций  возникает  очень  много  на  жизненном  пути…Сидеть  и  ждать  подсказки,  бояться  действовать  –  не  стоит,  так  как  минуты  жизни,  как    быстрая  река  плывут,  а  с  ними  годы        …плюс  и    плюс,  в  любой  момент  прерваться  может  жизни  путь…В  попутчики  все  лучшее  возьму  и      опыт  жизненный,  ведь  это  клад,  ценнее  золота,  серебрится  в  волосах,    оптимизм,  гармония  в  отношениях,  поступках  и  делах,  Всевышнего  благодарить  за  все  и  двигаться  вперед  к  заветным  целям  и  мечтам  !!!
29.10.19 13.24
На  фото  –  мой  рисунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853018
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.10.2019

Яке життя прекрасне !!!

           Как  жизнь  прекрасна!!!        Блаженство,  радость  ощущаю  глядя  на  цветы,  детей,  людей  с  улыбкой  на  лице!    Позитив  притягивает  все  живое,очишается  душа!      Тоска,  невзгоды  в  сторону  должны  уйти,  проблемы  так  решаются  быстрее!    Открываются    пути  для  новых  знаний,    занятий,  желаний  и  идей…  Проходим  школу  жизни  в  этом  мире  мы!
28.10.19 12.40
На  фото  –  мой  рисунок.

Яке    життя  прекрасне  !!!  Блаженство,  радість  відчуваю  дивлячись  на  квіти,  дітей,  людей  з  посмішкою  на  обличчі!  Позитив  притягує  все  живе,  очищається    душа!    Смуток,  негаразди  в  сторону  повинні  відійти,  проблеми  так  вирішуються  швидше!  Відкриваються  шляхи  для  нових  знань,  занять,  бажань  ,  ідей  ...  Проходимо  школу  життя  в  цьому  світі  ми!
28.10.19  12.40
На  фото  -  мій  малюнок.
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852910
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.10.2019

Добра згадка. .

Добра  згадка...
           Пригадала    допомогу  лікаря  –  травматолога  Марго  Івана  Архиповича(  автобіографічну  довідку  про  нього  зберу  в  найближчий  час  ),  який  на  моє  прохання,    в  2009  році  приїхав  до  нас  додому  ,  щоб  оглянути    мої  хворі  ноги.  Його  чуйне  ставлення,  присутній  гумор,  професійність  викликали  повагу  і  запам’ятались  мені  надовго.  Він  призначив  лікування,  порадив  де  придбати  ліки  ,  навіть,  якого  виробника.
Я    виконувала  його  рекомендації,  інколи  телефонувала  йому  на  домашній  телефон,  він  уважно  мене  вислуховував  і  давав  додаткові  поради...  Лікування  мені  значно  допомогло,  набряки  і  запалення  зникли,  болі  майже  не  відчувала.
         Мабуть,    не  випадково,    в  цей  період  я  кожного  дня  по  40  хвилин  робила  фізичні  вправи,які  особисто  для  себе  склала,  массаж,  дотримувалась  дієти  і  впродовж  6  місяців  схудла  на  30  кг.  В  цей  період  я  не  споживала  мучних  виробів,  мясних  і  жирних  страв,  проте  для  сім’ї  готувала  досить  різноманітно-  борщі,  пироги,торти  і  інше  ...
           А  саме,  що  цікаво,  в  цей  період,  прийшло  натхнення,  приходили  поєтичні  думки,  які  я  весь  час  записувала,  навіть  прокидалася  вночі,  і  поряд  на  тумбочці  лежав  зошит  і  ручка,  в  які  я  робила  помітки,  а  потім  корегувала.    Приходячи  ранком  на  роботу,  я  зачитувала  колегам  свої  нові  рядки...Так,  впродовж  року,  було  заповнено  майже  половина  зошита  моїми  думками,  які,  мені  здається    приходили  з  Всесвіту...
 28.10.19                            11.00
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852909
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.10.2019

5 важливих речей…

5  важных  вещей,  которым  учит  самый  свободный  учитель  Джон  Китинг
 
Тот  случай,  когда  один  фильм  может  научить  гораздо  большему,  чем  11  лет  школы.
В  1989  году  режиссер  Питер  Уир  снял  культовый  фильм  «Общество  мертвых  поэтов».  Сюжет  рассказывает  об  учениках  закрытого  американского  колледжа  Уэлтон  и  о  том,  как  круто  изменилась  их  жизнь  с  приходом  нового  учителя  литературы  Джона  Китинга.
Быть  учеником  такого  педагога  мечтал  каждый,  кто  хотя  бы  раз  видел  фильм.
А  всё  потому,  что  Китинг  учил  своих  подопечных  пяти  важнейшим  умениям.
Ловить  момент
Новоприбывший  учитель  показывает  ученикам  старые  фотографии  выпускников  колледжа.  Затем  он  спрашивает:
«Как  вы  думаете,  успели  ли  они  извлечь  из  своей  жизни  хоть  йоту  от  того,  на  что  были  способны?»
Китинг  призывает  учеников  жить  каждым  мгновением  и  бороться  за  свои  мечты,  потому  что  жизнь  коротка.
Иметь  свое  мнение
Джон  Китинг  требует,  чтобы  ученики  вырвали  абзац  «Как  понимать  поэзию»  из  учебника  по  литературе.  А  потом  и  все  предисловие,  написанное  авторитетным  ученым.  Затем  он  говорит  им:
«На  моих  занятиях  вы  будете  учиться  мыслить  самостоятельно».
Ему  не  нужно  зазубривание  чужого,  пускай  и  авторитетного,  мнения  или  метода.  Главное  –  научиться  мыслить,  прислушиваться  к  своим  чувствам,  иметь  собственное  мнение,  не  подстраиваясь  под  общую  доктрину.
 
Смотреть  на  проблему  под  разными  углами
На  одном  из  занятий  Китинг  встает  на  парту  –  ученики  поражены,  а  учитель  спокойно  поясняет  им  свой  поступок:
С  того  места,  где  я  стою,  этот  мир  выглядит  иначе.  Не  верите?  Убедитесь  сами!  Давайте!
Он  объясняет,  как  важно  смотреть  на  знакомые  вещи  под  разными  углами.  Когда  вы  находитесь  в  тупике  и  не  знаете,  что  делать,  или  когда  вам  вдруг  покажется,  что  вы  все  знаете,  попробуйте  взглянуть  с  другого  ракурса,  и  многое  действительно  прояснится.
Не  бояться  быть  особенным
Китинг  просит  всех  учеников  пройтись  по  площадке  перед  колледжем:
«Каждый  должен  придумать  собственную  походку.  Научитесь  ценить  свою  неповторимость.  Вы  должны  верить  в  то,  что  ваши  убеждения  уникальны,  самобытны.  Даже  если  другие  считают  их  странными  или  непопулярными.  Даже  если  стадо  начнет  блеять:  «Это  дурно».
Зачем  стыдиться  своей  отличности  от  других?  Напротив,  наша  уникальность  –  это  преимущество!
 
Живой  интерес  –  главный  двигатель  прогресса
Многое  из  школьной  программы  кажется  скучным.  Но  стоит  присмотреться  поближе  и  постараться  понять:  какие  главные  вопросы  заключает  в  себе  данный  предмет,  в  чем  его  суть?  Как  он  может  повлиять  на  нашу  жизнь?
Джон  Китинг  не  хочет,  чтобы  его  ученики  «давились»  английской  литературой.  Он  находит  живую  связь  предмета  со  «здесь  и  сейчас»,  заражая  своей  страстью  большую  часть  класса.
Вот  что  он  говорит:
«Мы  читаем  и  сочиняем  поэзию  не  потому,  что  это  мило.  Мы  читаем  и  сочиняем  поэзию,  потому  что  мы  люди.  А  люди  полны  страсти.  Медицина,  юриспруденция,  бизнес,  техника  –  все  это  достойные  занятия…  необходимые  для  поддержания  жизни.  
Однако  поэзия,  красота,  любовь  –  это  то,  ради  чего  мы  живем».
«О  капитан!  Мой  капитан!»
Именно  так  мистер  Китинг  предложил  ученикам  обращаться  к  нему,  знакомясь  с  ребятами.  Своим  примером  он  показал  им,  что  учитель  –  не  бездушная  машина.  Учитель  –  живой  человек,  более  того  –  старший  друг.  Когда  уволенный  Джон  Китинг  зашел  в  класс,  чтобы  забрать  свои  вещи,  он  увидел,  как  ученики  один  за  другим  вставали  на  парты  и  приветствовали  своего  капитана,  несмотря  на  гнев  и  угрозы  директора  колледжа.
И  тогда  мистер  Китинг  понял,  что  они  научились  главному  –  преданности.
Фото:  стоп-кадры  из  фильма  «Общество  мёртвых  поэтов»
05  октября  2017  в  08:30            Никита  Будкин
Перевела  на  украинский  язык            27.10.19        6.29

5  важливих  речей,  яких  навчає  самий  вільний  учитель  Джон  Кітінг
 
Той  випадок,  коли  один  фільм  може  навчити  набагато  більшого,  ніж  11  років  школи.
У  1989  році  режисер  Пітер  Уїр  зняв  культовий  фільм  «Суспільство  мертвих  поетів».  Сюжет  розповідає  про  учнів  закритого  американського  коледжу  Уелтон  і  про  те,  як  круто  змінилося  їхнє  життя  з  приходом  нового  вчителя  літератури  Джона  Китинга.
Бути  учнем  такого  педагога  мріяв  кожен,  хто  хоча  б  раз  бачив  фільм.
А  все  тому,  що  Кітінг  вчив  своїх  підопічних  п'яти  найважливішим  умінням.
Ловити  момент
Новоприбулий  вчитель  показує  учням  старі  фотографії  випускників  коледжу.  Потім  він  запитує:
«Як  ви  думаєте,  чи  встигли  вони  витягти  зі  свого  життя  хоч  йоту  від  того,  на  що  були  здатні?»
Кітінг  закликає  учнів  жити  кожною  миттю  і  боротися  за  свої  мрії,  тому  що  життя  коротке.
Мати  свою  думку
Джон  Кітінг  вимагає,  щоб  учні  вирвали  абзац  «Як  розуміти  поезію»  з  підручника  з  літератури.  А  потім  і  всі  передмову,  написану  авторитетним  вченим.  Потім  він  каже  їм:
«На  моїх  заняттях  ви  будете  вчитися  мислити  самостійно».
Йому  не  потрібно  зазубрювання  чужого,  нехай  і  авторитетного,  думки  або  методу.
оловне  -  навчитися  мислити,  прислухатися  до  своїх  почуттів,  мати  власну  думку,  чи  не  підлаштовуючись  під  загальну  доктрину.
 Дивитися  на  проблему  під  різними  кутами
На  одному  із  занять  Кітінг  встає  на  парту  -  учні  вражені,  а  вчитель  спокійно  пояснює  їм  свій  вчинок:
З  того  місця,  де  я  стою,  цей  світ  виглядає  інакше.  Не  вірите?  Переконайтеся  самі!  Давайте!
Він  пояснює,  як  важливо  дивитися  на  знайомі  речі  під  різними  кутами.  Коли  ви  перебуваєте  в  глухому  куті  і  не  знаєте,  що  робити,  або  коли  вам  раптом  здасться,  що  ви  все  знаєте,  спробуйте  поглянути  з  іншого  ракурсу,  і  багато  дійсно  проясниться.
Не  боятися  бути  особливим
Кітінг  просить  всіх  учнів  пройтися  по  майданчику  перед  коледжем:
«Кожен  повинен  придумати  власну  ходу.  Навчіться  цінувати  свою  неповторність.  Ви  повинні  вірити  в  те,  що  ваші  переконання  унікальні,  самобутні.  Навіть  якщо  хтось  вважає  їх  дивними  або  непопулярними.  Навіть  якщо  стадо  почне  мекати:  «Це  погано».
Навіщо  соромитися  своєї  відмінності  від  інших?  Навпаки,  наша  унікальність  -  це  перевага!
Жвавий  інтерес  -  головний  двигун  прогресу
Багато  що  зі  шкільної  програми  здається  нудним.  Але  варто  придивитися  ближче  і  постаратися  зрозуміти:  які  головні  питання  містить  в  собі  даний  предмет,  в  чому  його  суть?  Як  він  може  вплинути  на  наше  життя?
Джон  Кітінг  не  хоче,  щоб  його  учні  «давилися»  англійською  літературою.  Він  знаходить  живий  зв'язок  предмета  з  «тут  і  зараз»,  заражаючи  своєю  пристрастю  більшу  частину  класу.
Ось  що  він  говорить:
«Ми  читаємо  і  складаємо  поезію  не  тому,  що  це  мило.  Ми  читаємо  і  складаємо  поезію,  бо  ми  люди.  А  люди  сповнені  пристрасті.  Медицина,  юриспруденція,  бізнес,  техніка  -  все  це  гідні  заняття  ...  необхідні  для  підтримки  життя
Однак  поезія,  краса,  любов  -  це  те,  заради  чого  ми  живемо  ».
«О    капітан!  Мій  капітан!"
Саме  так  містер  Кітінг  запропонував  учням  звертатися  до  нього,  знайомлячись  з  хлопцями.  Своїм  прикладом  він  показав  їм,  що  вчитель  -  не  бездушна    машина.  Учитель  -  жива  людина,  більш  того  -  старший  друг.  Коли  звільнений  Джон  Кітінг  зайшов  в  клас,  щоб  забрати  свої  речі,  він  побачив,  як  учні  один  за  іншим  вставали  на  парти  і  вітали  свого  капітана,  незважаючи  на  гнів  і  загрози  директора  коледжу.
І  тоді  містер  Кітінг  зрозумів,  що  вони  навчилися  головному  -  відданості.
Фото:  стоп-кадри  з  фільму  «Суспільство  мертвих  поетів»
05  жовтня  2017  о  08:30  Микита  Будкін
Переклала  на  українську    мову              27.10.19        6.29

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852771
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2019

Воістину, мистецтво укладено в природі…

Поистине,  искусство  заключено  в  природе;  кто  умеет  обнаружить  его,  тот  владеет  им.      Альбрехт  Дюрер
Биография  Альбрехта  Дюрера
Альбрехт  Дюрер  (1471–1528)  –  немецкий  художник,  гравер,  теоретик,  наиболее  влиятельная  личность  германской  школы,  родился  в  Нюрнберге.
Будучи  сыном  ювелира,  Дюрер  некоторое  время  в  своей  биографии  работал  учеником,  сначала  в  мастерской  отца.  Начиная  с  1489  года,  он  трудился  в  студии  художника  Михаэля  Вольгемута.  По  окончанию  обучения  отправился  в  путешествие,  побывал  в  Колмаре,  Базеле,  Страсбурге,  а  в  1494  году  в  Италии.  Во  время  путешествий  Дюрер  добывает  множество  знаний  из  первоисточников.  Так  многому  научился  у  Мартина  Шонгауэра,  известнейшего  гравера  того  времени.
Находясь  в  Италии,  Дюрер  увлекся  стилем  Мантегны  и  Беллини.  Внимательно  наблюдая  за  реалистичными  деталями  в  живописи,  Дюрер  развил  рациональную  систему  перспективы,  а  также  человеческих  пропорций.  Однако  кроме  этого  Дюрер  создавал  полотна  под  влиянием  воображения  (например,  «Four  Horsemen  of  the  Apocalypse»).  В  1498  году  он  выполнил  серию  громадных  гравюр  на  тематику  пророческих  предвидений.
После  1500  года  Дюрер  начинает  больше  интересоваться  историей  искусств,  а  его  гравировочные  работы  насыщаются  множеством  мелких  деталей.  В  первом  десятилетии  16  века  Дюрер  создал  две  серии  гравюр  «Passion  of  Christ»,  «Life  of  the  Virgin».  В  1505  году  он  совершил  вторую  поездку  в  Италию.  Он  остался  в  Венеции  примерно  на  два  года.  Его  чувственное  восприятие  окружающего  мира  отразилось  на  множестве  полотен,  в  том  числе  акварельных,  изображающих  растительный  и  животный  мир.  Кроме  того  он  создал  превосходную  серию  пейзажей  Альп,  выполненную  во  время  его  путешествия  в  Италию.
Будучи  другом  известнейших  в  его  время  гуманистов,  Дюрер  в  некоторых  своих  работах  выразил  гуманистические  наклонения  (например,  «Knight,  Death,  and  the  Devil»,  «St.  Jerome  in  his  Cell»,  «Melencolia  I»).  Некоторое  время  он  исследовал  идеальные  человеческие  пропорции.  Для  императора  Максимилиана  I  Дюрер  разработал  несколько  проектов,  включая  гравюру,  известную  как  «Triumphal  Arch»,  «Triumphal  Procession».  Будучи  теоретиком,  Дюрер  написал  трактат  о  человеческих  пропорциях,  работу  по  практической  геометрии,  а  также  трактат  по  построению  укреплений.
В  некоторых  поздних  работах  Альбрехта  Дюрера  отразилось  влияние  теорий  Лютера  («Last  Supper»).  В  1502  году  Дюрер  отправился  в  Нидерланды,  где  он  был  признан  как  мастер.  Таким  образом,  Дюрер  стал  первым  немецким  художником,  признанным  за  пределами  своей  родины.  Во  второй  декаде  16  века  Дюрер  сосредоточенно  работал  над  переводом  световых  и  тональных  эффектов  в  графику.
Полотно  Дюрера  «Portrait  of  His  Father»  (1409)  находится  во  Флоренции,  его  автопортрет  (1493),  а  также  некоторые  ранние  известные  полотна  –  в  Лувре.  Другими  известными  работами  Дюрера  являются  «Paumgartner  Altar»  в  Мюнхене,  «Feast  of  the  Rose  Garlands»,  «Adoration  of  the  Trinity»  в  Вене.  Работа  «Heller  Altar»  была  уничтожена  пожаром  в  18  веке.
Дюрер  изображал  человеческие  фигуры,  а  особенно  это  проявилось  в  мифологических  сценах,  с  превосходным  чувством  пропорций.  Будучи  талантливым  художником  и  гравером,  за  всю  биографию  Дюрер  создал  множество  превосходных  гравюр.  Его  работы  оказали  большое  влияние  на  следующие  поколения.      https://obrazovaka
Перевела  на  украинский  язык            27.10.19        5.30


Воістину,  мистецтво  укладено  в  природі;  хто  вміє  виявити  його,  той
володіє  ним.          Альбрехт  Дюрер
Біографія  Альбрехта  Дюрера
Альбрехт  Дюрер  (1471-1528)  -  німецький  художник,  гравер,  теоретик,  найбільш  впливова  особистість  німецької  школи,  народився  в  Нюрнберзі.
Будучи  сином  ювеліра,  Дюрер  деякий  час  в  своїй  біографії  працював  учнем,  спочатку  в  майстерні  батька.  Починаючи  з  1489  року  він  працював  в  студії  художника  Міхаеля  Вольгемута.  По  закінченню  навчання  відправився  в  подорож,  побував  в  Колмар,  Базелі,  Страсбурзі,  а  в  1494  році  в  Італії.  Під  час  подорожей  Дюрер  здобуває  безліч  знань  з  першоджерел.  Так  багато  чому  навчився  у  Мартіна  Шонгауера,  найвідомішого  гравера  того  часу.
Перебуваючи  в  Італії,  Дюрер  захопився  стилем  Мантегна  і  Белліні.  Уважно  спостерігаючи  за  реалістичними  деталями  в  живопису,  Дюрер  розвинув  раціональну  систему  перспективи,  а  також  людських  пропорцій.  Однак  крім  цього  Дюрер  створював  полотна  під  впливом  уяви  (наприклад,  «Four  Horsemen  of  the  Apocalypse»).  У  1498  році  він  виконав  серію  величезних  гравюр  на  тематику  пророчих  передбачень.
Після  1500  Дюрер  починає  більше  цікавитися  історією  мистецтв,  а  його  гравірувальні  роботи  насичуються  великою  кількістю  дрібних  деталей.  У  першому  десятилітті  16  століття  Дюрер  створив  дві  серії  гравюр  «Passion  of  Christ»,  «Life  of  the  Virgin».  У  1505  році  він  здійснив  другу  поїздку  в  Італію.  Він  залишився  в  Венеції  приблизно  на  два  роки.  Його  чуттєве  сприйняття  навколишнього  світу  позначилося  на  безлічі  полотен,  в  тому  числі  акварельних,  що  зображують  рослинний  і  тваринний  світ.  Крім  того  він  створив  чудову  серію  пейзажів  Альп,  виконану  під  час  його  подорожі  до  Італії.
Будучи  одним  найвідоміших  в  його  час  гуманістів,  Дюрер  в  деяких  своїх  роботах  висловив  гуманістичні  способу  (наприклад,  «Knight,  Death,  and  the  Devil»,  «St.  Jerome  in  his  Cell»,  «Melencolia  I»).  Деякий  час  він  досліджував  ідеальні  людські  пропорції.  Для  імператора  Максиміліана  I  Дюрер  розробив  кілька  проектів,  включаючи  гравюру,  відому  як  «Triumphal  Arch»,  «Triumphal  Procession».  Будучи  теоретиком,  Дюрер  написав  трактат  про  людські  пропорціях,  роботу  з  практичної  геометрії,  а  також  трактат  з  побудови  укріплень.
У  деяких  пізніх  роботах  Альбрехта  Дюрера  відбився  вплив  теорій  Лютера  (  «Last  Supper»).  1502  року  Дюрер  вирушив  до  Нідерландів,  де  він  був  визнаний  як  майстер.  Таким  чином,  Дюрер  став  першим  німецьким  художником,  визнаним  за  межами  своєї  батьківщини.  У  другій  декаді  16  століття  Дюрер  зосереджено  працював  над  перекладом  світлових  і  тональних  ефектів  в  графіку.
Полотно  Дюрера  «Portrait  of  His  Father»  (1409)  знаходиться  у  Флоренції,  його  автопортрет  (1493),  а  також  деякі  ранні  відомі  полотна  -  в  Луврі.  Іншими  відомими  роботами  Дюрера  є  «Paumgartner  Altar»  в  Мюнхені,  «Feast  of  the  Rose  Garlands»,  «Adoration  of  the  Trinity»  у  Відні.  Робота  «Heller  Altar»  була  знищена  пожежею  в  18  столітті.
Дюрер  зображував  людські  фігури,  а  особливо  це  проявилося  в  міфологічних  сценах,  з  чудовим  почуттям  пропорцій.  Будучи  талановитим  художником  і  гравером,  за  всю  біографію  Дюрер  створив  безліч  чудових  гравюр.  Його  роботи  мали  великий  вплив  на  наступні  покоління.        https://obrazovaka
Переклала  на  українську    мову              27.10.19        5.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852770
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2019

Калейдоскоп життя …

Калейдоскоп  жизни  –  он  цветной  ...Когда  счастливый  ты,  он  радугой  взойдет  и  разными  цветами    по  жизни  разольется...Петь  хочется  и  танцевать,    Всевышнего  благодарить,  такая  благодать!!!
Но  если  только  негатив,  выходит  он  из  строя,  серость  покрывает  вокруг  все  пеленою,  и  грусть  и  слезы,  нет  покоя...
Восстановить  гармонию  в  душе  так  трудно,  ведь  не  всегда  лишь  от  тебя  зависит  негатив...
Возможность  есть  исправить  положенье,  но  это  труд  нелегкий,  и  прежде  –  над  самим  собой.
Другими  управлять  намного  проще,  но  первый  шаг  к  успеху,  зависит  только  лишь  от  нас.
20.06.17(  написаны  в  больнице)

Калейдоскоп  життя  -  він  кольоровий  ...  Коли  щасливий  ти,  він  веселкою  зійде  і  різними  кольорами  по  життю  розіллється  ...  Співати  хочеться  і  танцювати,  Всевишнього  дякувати,  така  благодать  !!!
Але  якщо  тільки  негатив,  виходить  він  з  ладу,  сірість  покриває  навколо  все  пеленою,  і  смуток  і  сльози,  немає  спокою  ...
Відновити  гармонію  в  душі  так  важко,  адже  не  завжди  лише  від  тебе  залежить  негатив  ...
Можливість  є  виправити  становище,  але  це  праця  нелегка,  і  перш  за  все-  над  самим  собою.
Іншими  управляти  набагато  простіше,  але  перший  крок  до  успіху,  залежить  тільки  від  нас.
20.06.17  (написані  в  лікарні)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852669
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.10.2019

Блакитна планета Земля…

Голубая  планета  Земля  ,  места  хватит  для  всех  здесь  сполна,    только  нужно  ценить  и  беречь  то,  что  создал  Всевышний  для      нас.
Голубая  планета  кружит  во  Вселенной,      мирно  плавая  среди  таких  же  других,      бережно  охраняя  спокойную  жизнь.
Голубая  планета  встречает  восходы  солнца,лучи  озаряют  каждый  в  ней  уголок,      новый  день    каждый  человек      по  своему    встретит  и  проживет.          Закат  тоже  каждый  встретит  особо,      ведь  желания,  цели,  возможности    у  каждого  человека      свои.
Голубая  планета  тоже  дышит,  если  родит  земля  и  бескрайние      воды  текут    
Как  важно  нам  сохранить    все  бесценное,    живое  …  Всевышнего  за  это  чудо  каждый    день  благодарить,  чтобы  мирно    и    счастливо  на  Голубой  планете    жить!!!
28.06.17(написаны  в  больнице)

Блакитна  планета  Земля,  місця  вистачить  для  всіх  тут  сповна,  тільки  потрібно  цінувати  і  берегти  те,  що  створив  Всевишній  для  нас.
Блакитна  планета  кружляє  у  Всесвіті,  мирно  плаваючи  серед  таких  же  інших,  дбайливо  охороняючи  спокійне  життя.
Блакитна  планета  зустрічає  схід  сонця,  промені  опромінюють  кожен  в  ній  куточок,  новий  день    кожна  людина  по  своєму  зустріне  і  проживе.Закат  теж  кожен  зустріне  особливо,  адже  бажання,  цілі,  можливості  у  кожної  людини  свої.
Блакитна  планета  теж  дихає,  якщо  родить  земля  і  безкрайні      води  течуть
Як  важливо  нам  зберегти  все  безцінне,  живе  ...  Всевишнього      за    це  чудо  кожен  день  дякувати,  щоб  мирно  і  щасливо  на  Блакитний  планеті  жити  !!!
28.06.17  (написані  в  лікарні)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852668
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.10.2019

Как много песен и стихов о осени ….

Как  много  песен  и  стихов  о  осени  ….У  каждого  свой  взгляд  и    каждый  слышит  свой  особенный    мотив…Для    меня  осень    играет    особенную  роль,  так  как  в  осенний  день  я  появилась    в  этом  чудном  мире  ,  и  первый  класс    и  жизнь  семейная  осеннею  порою  началась...  
25.10.19          10.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852571
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.10.2019

Гармонія в душі …

Гармония  в  душе    -это  покой,  уверенность    и    наслажденье  …  Открывается  простор  для  новых  дел,  свершений.
Гармония  в  душе  ,когда  любим      -    ты  счастлив  …С  любовью  смотришь    на  людей  и  отдаешь  свое    тепло.
Гармония  в  душе,  когда  здоров    -    чувствуешь  себя  счастливым  и  моложе.
Гармония  в  душе  ,  когда  любуешься  природой,  восходом  солнца  и  закатом  дня…Цениш      драгоценные  минуты  и  часы.
Гармония  в  душе,  когда  есть  интересная  работа,  увлеченья  -  им  с  пользой  время  отдаешь.
Гармония  в  душе    бальзам  который  ничем  другим  ,ну  просто,  не  возможно  заменить…  
21.06.17(написаны  в  больнице)


Гармонія  в  душі  це  спокій,  впевненість  і  насолода  ...  Відкривається  простір  для  нових  справ,  звершень.
Гармонія  в  душі,  коли  любимий    ти  щасливий  ...  З  любов'ю  дивишся  на  людей  і  віддаєш  своє  тепло.
Гармонія  в  душі,  коли  здоровий  -  відчуваєш  себе  щасливим  і  молодше.
Гармонія  в  душі,  коли  милуєшся  природою,  сходом  сонця  і  заходом  дня  ...  Ценіш  дорогоцінні  хвилини  і  години.
Гармонія  в  душі,  коли  є  цікава  робота,  захоплення  -  їм  з  користю  час  віддаєш.
Гармонія  в  душі  бальзам,який  нічим  іншим,  ну  просто,  неможливо  замінити  ...
21.06.17  (написані  в  лікарні)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852570
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.10.2019

Цікаві факти про агат.

Интересные  факты  об  агате.
По  одной  из  версий,  название  камня  произошло  от  греческого  слова  «агатес»  –  волшебный,заимствовано  из  арабского,    греческого  или  турецкого  языков,    что    переводится  как  «счастье».
Антропологи  уверены,  что  минерал  агат  –  первый  самоцвет,  попавший  в  руки  к  нашим  пращурам  Неспроста  агат  называют  чудом  природы  и  самым  таинственным  камнем.  

Он  известен  уже  более  6  000  лет  и  насчитывает  свыше  150  разновидностей.  Богатая  палитра  оттенков,  причудливые  узоры  и  возможность  декоративной  обработки  сделали  агат  популярным  среди  мастеров  прошлых  столетий  и  нашего  времени.  
       Испокон  веков  агат  привлекает  и  очаровывает  людей  своей  окраской  Его  называли  Оком  Творца,    считали  окаменевшими  слезами  бога  Плутона  (повелителя  вулканов),    провозгласили  любимым  камнем  богини  Помоны  (которая  отвечала  за  плодородие  и  садоводство).                Агат  относится  к  группе  кварцев  и  является  одной  из  разновидностей  халцедона.  Камень  имеет  вулканическое  происхождение  и  имеет  множество  примесей
Различают  много  разновидностей    агата  ,  которые  различаются  по  цвету,  расположению  слоёв,  видам  включений,  структуре  и  многим  другим  признакам.  Существуют  ,  даже  поэтические  названия:    морозный,  звёздчатый,  пейзажный,  облачный,  древесный,  черепаховый,  руинный...  Их  расцветка  напоминает  плывущие  по  небу  облака,  разрушенные  старинные  замки,  лесной  мох  или  раскидистые  ветви  деревьев.
 Рисунок  линий  на  агатовом  шлифе  всегда  уникален.  И  хотя  не  все  разновидности  агатов  полосчаты,  двух  одинаковых  самоцветов  природного  происхождения  найти  невозможно.
Говорят,  во  времена,  когда  человека  не  было,  а  ангелы  еще  не  взбунтовались  против  Господа,  разноцветные  агаты  во  множестве  шли  на  символы  духовной  власти.  Светозарный  Люцифер  носил  венец  из  молочно-белых  агатов,  и,  будучи  низвергнут  с  небес,  камни  с  короны  растерял.  Потому-то  эзотерики  свойства  белого  агата  относят  в  равной  степени  и  к  миру  света,  и  к  миру  тени...  
Легенда  о  Святом  Граале  –  чаше,  в  которую  стекала  кровь  Христа  –  это  легенда  об  агате.  По  преданию,  агат,  из  которого  был  выточен  сосуд,  в  результате  контакта  с  божественной  сущностью  утратил  свою  зависимость  от  сатанинских  сил  и  стал  камнем,  несущим  свет  и  добро.  


Подтверждением  мистической  значимости  агата  может  послужить  блюдо,  выточенное  более  полутора  тысячелетий  назад  византийскими  мастерами.  Если  осветить  произведение  искусства  ярким  лучом,  с  определенной  точки  зрения  открывается  надпись,  сделанная  силами  природы,  и  славящая  имя  Христа...  

Убедиться  в  точности  легенды  нетрудно:  знаменитая  ваза  –  кстати,  самое  крупное  изделие  из  цельного  агата  –  хранится  в  Императорской  сокровищнице  Венского  музея.  Доступ  к  таинственному  артефакту  древности  открыт!  

Месторождения  агатов  встречаются  во  многих  странах  практически  на  всех  континентах.  До  начала  19  века  камень  добывали  преимущественно  в  Германии.  Сейчас  крупнейшие  месторождения  находятся  в  Бразилии  и  Уругвае,  Монголии,  Грузии  ,    Армении,    на  Урале,  в  Забайкалье  и  в  Крыму.  
Практичность  агата  превосходит  его  красоту.  Многие  виды  агата  идут  на  изготовление  технических  деталей:  опор  для  валов,  подшипников  скольжения,  посадочных  втулок,  приемных  гнезд,  ступ,  рукояток  и  т.п.  Суммарная  масса  промышленных  изделий  из  агатов  в  разы  превышает  массу  камнерезной  продукции,  украшений  и  сувениров.  
Оттиски  на  восковых  пломбах  и  сургучных  печатях  четыре  тысячелетия  назад  делали  при  помощи  рельефных  агатовых  перстней.  Поскольку  механических  приспособлений  для  резки  по  камню  в  ту  пору  не  существовало,  каждый  перстень  с  печатью  нес  характерные,  одному  ему  присущие  черты.  Какого  цвета  агат  использовать  для  изготовления  печати,  вопроса  не  стояло.  Богатые  предприниматели  заказывали  резчикам  разноцветные  камеи  и  геммы.  Торговцы  по  беднее  ограничивались  обычным  серым  или  желтым  агатом.  



Впервые  агат  описывается  в  научном  трактате  Теофраста  «О  камнях»  в  372-287  гг.  до  н.э.
На  1  см  толщины  бразильского  агата  приходится  до  8  000  чередующихся  цветных  слоёв.
В  Древнем  Египте  путешественники,  которым  было  необходимо  пересечь  пустыню,  брали  с  собой  агат.  Кусочек  камня  сосали,  как  леденец,  и  он  спасал  их  от  мучившей  жажды.  
На  данный  момент  существует  два  уникальных  агата.  Из  одного  из  них  изготовлена  чаша  диаметром  75  см  (Вена,  сокровищница  Хофбурга).  Второй  –  это  камея  броши  княгини  Марии  Павловны,  дочери  Павла  I  (Государственное  хранилище  ценностей  России).
В  наше  время  агат  переживает  второе  рождение.  Несмотря  на  свой  статус  поделочного  камня,  он  используется  в  украшениях  из  благородных  металлов,  сочетается  с  полудрагоценными  и  драгоценными  вставками,  в  том  числе  с  бриллиантами.


                           Камень  часто  становился  амулетом  для  путешественников  и  влюблённых
В    Древней  Греции  и  Древнем  Риме  верили,    что  растертый  в  пыль  агат  ,  сбрызгнутый  утренней    росой,  способен  исцелить  от  укусов  змей  и  скорпионов.
           Именно  небольшие  агаты  используют  греки  для  обучения  ораторскому  мастерству.  Ученику  предписывалось  декламировать  стихи,  держа  во  рту  несколько  агатов.  После  полугода  занятий  речь  начинающих  риторов  действительно  приобретала  большую,  чем  раньше,  громкость  и  более  приятный  тембр.  Разборчивость  произношения  и  цветистость  фраз  усиливалась.  Считалось,  что  улучшения  происходят  тем  быстрее,  чем  более  контрастен  цвет  агатов.  

       Агат  был  одним  из  любимых  самоцветов  Александра  Македонского.  Его  придворный  мастер  по  имени  Пирготель  достиг  невиданных  высот  в  камнерезном  искусстве.  Чтобы  обеспечить  Пирготелю  фронт  работ,  Александр  приказал  своему  войску  собирать  агаты  на  пути  следования  и  отсылать  их  назад,  в  мастерскую  Пирготеля.  
 
         Во  многих  культурах,    агату  приписывали      свойства  оберега,    способного  развивать  интуицию  у  своего  хозяина.  Считалось,    что  агат  уберегает  от  екстремальных  ситуаций  и  помогает  принять  верные  решения  в  сложные  моменты  жизни.
В  Средние  века  европейцы  полагали,  что  набраться  разума  можно  при  помощи  ежедневного  любования  цветными  разновидностями  агата
По  преданиям,    агат  помогает  сохранить  верность  при  долгой  разлуке,    если  одному  из  них  предстояло  долгое  путешествие.
         Во  многих  культурах  агат  является  символом  долголетия  здоровья  плодородия  и  гармонии.  
         В  некоторых  случаях,    агат    способствует  пробуждению  дара  ясновидения,    что  помогает  хозяину  быстро  определить  ложь,    обман  ,  даже  заговор.  
Ученые  отмечают:  раны,  обработанные  агатовой  пастой,  заживают  быстрее.  Так  что  зеленый  агат  –  камень  целебный!  
Замечено:  кольцо  с  огненным  агатом,  носимое  на  безымянном  пальце  левой  руки,  снимает  сердечный  спазм.  Правда,  современные  исследователи  склонны  считать,  что  такой  эффект  дает  любое  достаточно  массивное  кольцо  на  этом  пальце.  

Тонкая  пластина  фиолетового  агата  помогает  пережить  приступы  жажды  во  время  интенсивных  физических  нагрузок.  Достаточно  держать  за  щекой  агатовую  пластину,  и  термическая  выносливость  организма  становится  ощутимо  более  высокой.  
Замечено:  качественный  голубой  агат,  носимый  человеком  творческой  профессии,  пробуждает  вдохновение,  вселяет  уверенность  в  достижимости  целей,  дает  силу  для  преодоления  сложностей.  
Духовной  силой  камень  голубой  агат  отличается  от  иных  лазурных  самоцветов.  Действует  он  мягко,  исподволь,  особенно  в  начале  взаимодействия  с  человеком.  Энергия  камня  направляет  индивидуума  в  высшие  духовные  сферы,  и  нестойкому,  душевно  податливому  человеку  кажется  несложным  воспарить  при  помощи  синего  агата  в  горние  выси  мечтаний.    Однако  «спускаться  на  землю»  мечтателю,  плененному  необычными  свойствами  голубого  агата,  все  же  придется.  И  чтобы  «приземление»  проходило  безболезненно,  созерцание  синего  самоцвета  нужно  дозировать.  
Все  агаты  лечат,  но  лишь  голубой  агат  исцеляет.  Эта  истина  известна  всем  литотерпевтам.  Касается  она  по  большей  степени  нервных  болезней  и  психологического  разлада.  Психотерапевты  уверены:  голубой  агат  –  камень,  свойства  которого  превосходят  наши  о  нем  представления.  

Каждодневный  визуальный  контакт  с  камнем  идет  на  пользу  в  случаях  повышенной  раздражительности,  несобранности,  патологической  забывчивости.  Любование  коллекцией  голубых  и  синих  агатов  способно  умиротворять  даже  самых  несдержанных  и  вспыльчивых.  Ношение  камня  как  украшения  ощутимо  меняет  к  лучшему  характер  человека.  
 Считается,    что  агат  притягивает  успех  ,  особенно  финансовый  и  дарует  хозяину  ум  и  мудрость.
 Белый  агат    является  не  только  символом  мира  и  спокойствия  ,  но  и  оберегом  для  маленьких  детей.  Помогает  камень  при  затяжном  кашле,    бессоннице  головной  и  зубной    боли,    при  стрессе,    рекомендуется  ложить  его  под  подушку  перед  сном.
Четырнадцать  лет,  прожитых  в  супружестве,  отмечают  как  агатовую  свадьбу.  Женские  украшения  с  агатами  розового  оттенка  дарит  муж;  запонки,  галстучные  заколки  и  интерьерные  предметы  из  агата  коричневого  или  желтого  цвета  жена.  Почему  именно  агат  и  почему  именно  после  четырнадцати  лет  вместе?  Критическим  сроком  совместной  жизни  считается  семилетний  срок.  Пара,  выдержавшая  два  критических  возраста  семьи,  может  по  праву  гордиться  прочностью  отношений.  Прочностью,  сравнимой  с  прочностью  агата.  
И  в  прошлом,  и  ныне  агаты  нередко  упоминаются  в  литературных  произведениях.  Шота  Руставели,  живший  восемьсот  лет  назад  и  написавший  «Витязя  в  тигровой  шкуре»,  упомянул  об  агате  несколько  десятков  раз.  
Собрала  из  различных  источников  и  перевела  на  украинский  язык        15.10.19              14.00


Цікаві  факти  про  агат.
За  однією  з  версій,  назва  каменю  походить  від  грецького  слова  «агатес»  -  чарівний,  запозичене  з  арабської,  грецької  або  турецької  мов,  що  перекладається  як  «щастя».
Антропологи  упевнені,  що  мінерал  агат  -  перший  самоцвіт,  який  потрапив  в  руки  до  наших  пращурів  Неспроста  агат  називають  дивом  природи  і  самим  таємничим  каменем.

Він  відомий  вже  більше  6  000  років  і  налічує  понад  150  різновидів.  Багата  палітра  відтінків,  химерні  візерунки  і  можливість  декоративної  обробки  зробили  агат  популярним  серед  майстрів  минулих  століть  і  нашого  часу.
Споконвіку  агат  привертає  і  зачаровує  людей  своїм  забарвленням  Його  називали  Оком  Творця,  вважали  скам'янілими  сльозами  бога  Плутона  (повелителя  вулканів),  проголосили  улюбленим  каменем  богині  Помони  (яка  відповідала  за  родючість  і  садівництво).  Агат  відноситься  до  групи  кварців  і  є  однією  з  різновидів  халцедону.  Камінь  має  вулканічне  походження  і  має  безліч  домішок
Розрізняють  багато  різновидів  агату,  які  розрізняються  за  кольором,  розташуванню  шарів,  видам  включень,  структурі  і  багатьма  іншими  ознаками.
Існують,  навіть  поетичні  назви:  морозний,  зірчастий,  пейзажний,  хмарний,  деревний,  черепаховий,  руїний  ...  Їх  забарвлення  нагадує  пливучі    по  небу  хмари,  зруйновані  старовинні  замки,  лісовий  мох  або  розлогі  гілки  дерев.
 Малюнок  ліній  на  агатові    завжди  унікальний.  Двох  однакових  самоцвітів  природного  походження  знайти  неможливо.
Кажуть,  за  часів,  коли  людини    не  було,  а  ангели  ще  не  збунтувалися  проти  Господа,  різнокольорові  агати  в  безлічі  йшли  на  символи  духовної  влади.  Світозарний  Люцифер  носив  вінець  з  молочно-білих  агатів,  і,  будучи  скинутий  з  небес,  камені  з  корони  розгубив.  Тому-то  езотерики  властивості  білого  агата  відносять  в  рівній  мірі  і  до  світу  світла,  і  до  світу  тіні  ...
Легенда  про  Святий  Грааль  -  чашу,  в  яку  стікала  кров  Христа  -  це  легенда  про  Агат.  За  переказами,  агат,  з  якого  було    виточено    посудину,  в  результаті  контакту  з  божественною  сутністю  втратив  свою  залежність  від  сатанинських  сил  і  став  каменем,  що  несе  світло  і  добро.


Підтвердженням  містичної  значущості  агату  може  послужити  блюдо,  виточене  понад  півтори  тисячоліть  тому  візантійськими  майстрами.  Якщо  освітити  твір  мистецтва  яскравим  променем,  з  певної  точки  зору  відкривається  напис,  зроблений  силами  природи,  і  дякує  ім'я  Христа  ...
Переконатися  в  точності  легенди  неважко:  знаменита  ваза  -  до  речі,  найбільший    вироб  з  цільного  агата  -  зберігається  в  Імператорської  скарбниці  Віденського  музею.  Доступ  до  таємничого  артефакту  стародавності  відкрито!

Родовища  агатів  зустрічаються  в  багатьох  країнах  практично  на  всіх  континентах.  До  початку  19  століття  камінь  добували  переважно  в  Німеччині.  Зараз  найбільші  родовища  знаходяться  в  Бразилії  та  Уругваї,  Монголії,  Грузії,  Вірменії,  на  Уралі,  в  Забайкаллі  і  в  Криму.
Практичність  агату  перевершує  його  красу.  Багато  видів  агату  йдуть  на  виготовлення  технічних  деталей:  опор  для  валів,  підшипників  ковзання,  посадочних  втулок,  прийомних  гнізд,  ступ,  рукояток  і  т.п.  Сумарна  маса  промислових  виробів  з  агатів  в  рази  перевищує  масу  каменерізної  продукції,  прикрас  і  сувенірів.
Відбитки  на  воскових  пломбах  і  сургучевих  печатках  чотири  тисячоліття  тому  робили  за  допомогою  рельєфних  агатових  перснів.  Оскільки  механічних  пристроїв  для  різання  по  каменю  в  ту  пору  не  існувало,  кожен  перстень  з  печаткою  ніс  характерні,  одному  йому  притаманні  риси.  Якого  кольору  агат  використовувати  для  виготовлення  печатки,  питання  не  стояло.  Багаті  підприємці  замовляли  різьбяра  різнокольорові  камеї  і  геми.  Торговці  по  бідніші    обмежувалися  звичайним  сірим  або  жовтим  агатом.
Вперше  агат  описується  в  науковому  трактаті  Теофраста  «Про  каміння»  в  372-287  рр.  до  н.е.
На  1  см  товщини  бразильського  агату  доводиться  до  8  000    кольорових  шарів.
У  Стародавньому  Єгипті  мандрівники,  яким  було  необхідно  перетнути  пустелю,  брали  з  собою  агат.  Шматочок  каменя  смоктали,  як  льодяник,  і  він  рятував  їх  від    спраги.
       Камінь  часто  ставав  амулетом  для  мандрівників  і  закоханих
У  Стародавній  Греції  і  Стародавньому  Римі  вірили,  що  розтертий  в  пил  агат,  сбризгнутий  ранковою  росою,  здатний  зцілити  від  укусів  змій  і  скорпіонів.
Саме  невеликі  агати  використовують  греки  для  навчання  ораторській    майстерності.  Учневі  пропонувалося  декламувати  вірші,  тримаючи  в  роті  кілька  агатів.  Після  півроку  занять  мова  початківців  риторів  дійсно  набувала  велику,  ніж  раніше,  гучність  і  більш  приємний  тембр.  Чіткість  вимови  і  барвистість  фраз  посилювалася.  Вважалося,  що  поліпшення  відбуваються  тим  швидше,  чим  більш  контрастний  колір  агатів.

Агат  був  одним  з  улюблених  самоцвітів  Олександра  Македонського.  Його  придворний  майстер  по  імені  Пірготель  досяг  небачених  висот  в  камнерізному    мистецтві.  Щоб  забезпечити  Пірготелю  фронт  робіт,  Олександр  наказав  своєму  війську  збирати  агати  на  шляху  проходження  і  відсилати  їх  назад,  в  майстерню  Пірготеля.
 
         У  багатьох  культурах,  агату  приписували  властивості  оберіга,  здатного  розвивати  інтуїцію  у  свого  господаря.  Вважалося,  що  агат  вберігає  від  екстремальних  ситуацій  і  допомагає  прийняти  правильні  рішення  в  складні  моменти  життя.
В  середні  віки  європейці  вважали,  що  набратися  розуму  можна  за  допомогою  щоденного  милування  кольоровими  різновидами  агату

На  даний  момент  існує  два  унікальних  агата.  З  одного  з  них  виготовлена  чаша  діаметром  75  см  (Відень,  скарбниця  Хофбурга).  Другий  -  це  камея  брошки  княгині  Марії  Павлівни,  дочки  Павла  I  (Державне  сховище  цінностей  Росії).
У  наш  час  агат  переживає  друге  народження.  Незважаючи  на  свій  статус  виробного  каменю,  він  використовується  в  прикрасах  з  благородних  металів,  поєднується  з  напівдорогоцінними    і  дорогоцінними    вставками,  в  тому  числі  з  діамантами.
Камінь  часто  ставав  амулетом  для  мандрівників  і  закоханих
           
За  переказами,  агат  допомагає  зберегти  вірність  при  довгій  розлуці,  якщо  одному  з  них  належало  довга    подорож.
         У  багатьох  культурах  агат  є  символом  довголіття  здоров'я  родючості  і  гармонії.
         У  деяких  випадках,  агат  сприяє  пробудженню  дару  ясновидіння,  що  допомагає  господареві  швидко  визначити  брехню,  обман,  навіть  змову.
Вчені  відзначають:  рани,  оброблені  агатової  пастою,  заживають  швидше.  Так  що  зелений  агат  -  камінь  цілющий!
Помічено:  кільце  з  вогненним  агатом,  що  носиться  на  безіменному  пальці  лівої  руки,  знімає  серцевий  спазм.  Правда,  сучасні  дослідники  схильні  вважати,  що  такий  ефект  дає    досить  масивне  кільце  на  цьому  пальці.

Тонка  пластина  фіолетового  агату  допомагає  пережити  напади  спраги  під  час  інтенсивних  фізичних  навантажень.  Досить  тримати  за  щокою  агатове  пластину,  і  термічна  витривалість  організму  стає  відчутно  вищою.
Помічено:  якісний  блакитний  агат,  що  носиться  людиною  творчої  професії,  пробуджує  натхнення,  вселяє  впевненість  у  досяжності  цілей,  дає  силу  для  подолання  складнощів.
Духовною  силою  камінь  блакитний  агат  відрізняється  від  інших    самоцвітів.  Діє  він  м'яко,  поволі,  особливо  на  початку  взаємодії  з  людиною.  Енергія  каменю  направляє  індивідуума  в  вищі  духовні  сфери,  і  нестійкого,  душевно  податливій    людині  здається  нескладним  здійнятися  за  допомогою  синього  агата  в  гірські  понад  хмари  мрії.  Однак  «спускатися  на  землю»  мрійнику,  полоненому  незвичайними  властивостями  блакитного  агата,  все  ж  доведеться.  І  щоб  «приземлення»  проходило  безболісно,  споглядання  синього  самоцвіту  потрібно  дозувати.
Всі    агати  лікують,  але  лише  блакитний  агат  зцілює.  Ця  істина  відома  всім  літотерапевтам.  Стосується  вона  по  більшій  мірі  нервових  хвороб  і  психологічного  розладу.  Психотерапевти  впевнені:  блакитний  агат  -  камінь,  властивості  якого  перевершують  наші  про  нього  уявлення.

Щоденний  візуальний  контакт  з  каменем  йде  на  користь  у  випадках  підвищеної  дратівливості,  незібраності,  патологічної  забудькуватості.  Милування  колекцією  блакитних  і  синіх  агатів  здатне  умиротворяти  навіть  самих  нестриманих  і  запальних.  Носіння  каменю  як  прикраси  відчутно  змінює  на  краще  характер  людини.
Вважається,  що  агат  притягує  успіх,  особливо  фінансовий  і  дарує  хазяїнові  розум  і  мудрість.
 Білий  агат  є  не  тільки  символом  миру  і  спокою,  а  й  оберігом  для  маленьких  дітей.  Допомагає  камінь  при  затяжному  кашлі,  безсонні,    головнрму    і  зубному  болю,  при  стресі,  рекомендується  класти  його  під  подушку  перед  сном.
Чотирнадцять  років,  прожитих  у  шлюбі,  відзначають  як  агатове  весілля.  Жіночі  прикраси  з  агатами  рожевого  відтінку  дарує  чоловік;  запонки,  краватки,    шпильки  і  інтер'єрні  предмети  з  агату  коричневого  або  жовтого  кольору  дружина.  Чому  саме  агат  і  чому  саме  після  чотирнадцяти  років  разом?  Критичним  терміном  спільного  життя  вважається  семирічний  термін.
Пара,  що  витримала  два  критичних  віку  сім'ї,  може  по  праву  пишатися  міцністю  відносин.  Міцністю,  порівнянною    з  міцністю  агату.
І  в  минулому,  і  нині  агати  нерідко  згадуються  в  літературних  творах.  Шота  Руставелі,  жив  вісімсот  років  тому  і  написав  «Витязя  в  тигровій  шкурі»,  згадав  про  агаті  кілька  десятків  разів.

Зібрала  з  різних  джерел  і  переклала    на  українську    мову  15.10.19  14.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851580
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.10.2019

З Днем народження племінниця Сабінка!

З  Днем  народження    племінниця  Сабінка!  Прийми  мої  щирі  вітання  і  побажання  здійснення  всіх  мрій  твоїх!
       В  осінній  святковий      день  на  світ  з’явилась  ти  ,  що  на  характер  вплинуло  мабуть  ,і    наполеглива  ти,  і  завзята,  самодостатня  жінка  вже    тепер.  Манери    виховані,  ввічлива    ,  високий  інтелект,  тепло,  радість    і  посмішку  ти  випромінюєш,  приваблюєш  оточкючих  тебе  людей  !
   Саме  головне,  що  ти  чудова  і  турботлива  матуся,піклуєшся  шоденно    за  синочка  ,це  дійсно  сама  краща  є  для  жінки  риса,  в  майбутнє  щастя  його    вкладаєш  сили    всі    свої!
   Бажаю  міцного  здоров’я,  щастя,  жіночої  привабливості  і  краси,  любові,  ніжності,  поваги  і  порозуміння  чоловіка,    пошани,  затишку,достатку  в  домі,  родинного  тепла,      успіхів  у  справах,  вірних  друзів  ,  гармонії  в  душі  і  оптимізму,  Всевишній    нехай  тебе  і    родину  вашу  підтримує,  оберіга!!!
З  повагою  т.  Тома.
14.10.19                  8.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851399
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.10.2019

З Днем народження племінниця Оленка!

З  Днем  народження    племінниця  Оленка!  Прийми  мої  щирі  вітання  і  побажання  здійснення  всіх  мрій  твоїх!
       В  осінній      день  на  світ  з’явилась  ти  ,  що  на  характер  вплинуло  мабуть  ,і    наполеглива  ти,  і  завзята,  самодостатня  жінка  вже    тепер.
   Саме  головне,  що  ти  чудова  і  турботлива  матуся,піклуєшся  шоденно    за  синочка  і  донечок  своїх,  це  дійсно  сама  краща  є  для  жінки  риса,  в  майбутнє  щастя  їх    вкладаєш  сили    всі    свої!
       Не  лише  вродою  своєю  ти  чаруєш,  а  щирістю,  любов’ю,  повагою,  теплом!  Характер  вихований  і  манери,  розумна,  ввічлива  і  чемна  жінка,  високий  інтелект,    впевненно  ти  по  життю  крокуєш,цінуєш  не  лише  себе,  а  всіх  оточуючих  тебе  людей!  Своєю  працею  ти  приклад  подаєш,  тому  підтримують  тебе  і  довіряють  керівні  посади  і  людей!  Свою  матусю,  тата,  брата  любиш,  поважаєш,  підтримуєш,  у  всьому  їм  допомогаєш,  родинний  затишок  панує  в  вашім  домі,  і  кожний,  хто  до  вас  приходить  тепло  це  відчуває  !
   Бажаю  міцного  здоров’я,  щастя,  жіночої  привабливості  і  краси,  любові,  ніжності,  поваги  і  порозуміння  чоловіка,    дітей  пошани,  затишку,достатку  в  домі,  родинного  тепла,      успіхів  у  справах,  вірних  друзів  ,  гармонії  в  душі  і  оптимізму,  Всевишній    нехай  тебе  і    родину  вашу  підтримує,  оберіга!!!  
З  повагою  т.  Тома.
13.10.19                10.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851398
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.10.2019

Великі думки зрозумілі тільки глибоким умам…

Теодор  Рузвельт  сказал:  Великие  мысли  понятны  только  глубоким  умам,  но  великие  деяния  понятны  всему  человечеству
"Сравнение  -  вор  радости".  
Прочитала  эти  мудрые      изречения    и  решила  познакомиться  с  биографией  автора
Краткая  биография  Теодора  Рузвельта
Рузвельт  Теодор  (1858-  1919  rr.)  
Американский  политик,  26-й  президент  США,  автор  многих  сочинений  политического  и  исторического  содержания.  
Родился  в  Нью-Йорке.  Получил  домашнее  образование,  поскольку  из-за  слабого  здоровья  в  детстве  не  мог  посещать  школу,  затем  поступил  в  Гарвардский  университет.  Путешествие  по  Европе  и  изучение  права  завершили  его  образование.
Еще  в  университете  Рузвельт  начал  писать  «Историю  войны  1812  года  на  море»,  которая  была  опубликована  в  1882  г.  В  1885  г  приступил  к  написанию  четырехтомного  труда  «Завоевание  Запада».  В  1881  г  Рузвельт  принял  предложение  баллотироваться  в  законодательное  собрание  Нью-Йорка.  Легко  одержав  победу,  стал  лидером  умеренной  реформистки  настроенной  группировки  Республиканской  партии.  В  1886  г  принял  участие  в  борьбе  за  пост  мэра  Нью-Йорка  с  Г.  Джорджем  и  Э.  Хьюиттом,  но  потерпел  поражение.  
Рузвельт  возобновил  свою  литературную  деятельность.  Его  политическая  карьера  казалась  завершенной,  однако  президент  Б.  Гаррисон  назначил  Рузвельта  в  1889  г  членом  Комиссии  по  гражданской  службе,  где  он  работал  до  1895  г.,  когда  был  назначен  одним  из  полицейских  комиссаров  Нью-Йорка.  Еще  в  молодости  Рузвельт  боролся  с  коррупцией  в  городской  полицейской  службе  и  теперь  предпринял  энергичное  расследование  связей  полиции  с  преступным  миром.  
В  1897  г.  был  назначен  помощником  министра  военно-морских  сил.  
Выступал  за  войну  с  Испанией  и  использовал  свое  положение,  чтобы  подготовить  морской  флот  к  ожидаемому  конфликту.  После  объявления  войны  вместе  со  своим  другом  Л.  Вудом  сформировал  кавалерийский  полк,  состоявший  в  основном  из  ковбоев  и  студентов.  Колоритное  подразделение  привлекло  к  себе  внимание  и  получило  наименование  «лихих  всадников».  В  1898  г  Т.  Платт,  лидер  нью-йоркских  республиканцев,  предложил  Рузвельту  баллотироваться  на  пост  губернатора.  
В  1900  г  Платт  поддержал  его  кандидатуру  на  пост  вице-президента  США.  6  сентября  1901  г  президент  Мак-Кинли  был  сражен  пулей  анархиста,  и  Теодор  Рузвельт  стал  его  преемником.  
В  1904  г  Рузвельт  был  вновь  переизбран.  Настойчиво  проводил  политику  сохранения  природных  ресурсов  страны.  Зачастую  вопреки  сопротивлению  Конгресса  он  упорно  добавлял  к  числу  национальных  заповедников  миллионы  акров  богатых  лесами  и  минералами  земель.  
Рузвельт,  стал  президентом  страны  вскоре  после  того,  как  США  приобрели  свои  первые  значительные  владения  за  рубежом.  
В  целях  защиты  этих  приобретений  он  усилил  армию  и  флот  и  начал  строительство  Панамского  канала.  Политика  правительства  Рузвельта  в  немалой,  степени  способствовала  возникновению  Венесуэльского  кризиса  1902—1903  гг.  
Посредничество  президента  в  окончании  русско-японской  войны  и  заключении  Портсмутского  мирного  договора  1905  г.,  вмешательство  в  спор  европейских  держав  из-за  Марокко  в  1908  г.  вовлекли  американскую  дипломатию  в  азиатскую  и  европейскую  силовую  политику.  В  1906  г.  Рузвельт  был  удостоен  Нобелевской  премии  мира  в  знак  признания  его  посреднической  роли  в  достижении  мира  между  Россией  и  Японией.  
В  1914  г.  стал  свидетелем  поражения  своей  Прогрессивной  партии  в  ходе  промежуточных  выборов.  После  заключения  перемирия  воюющих  европейских  держав  в  1918  г.  стал  рьяным  противником  мирных  инициатив  президента  Вильсона.  
Умер  Рузвельт  в  Ойстер-Бее  (штат  Нью-Йорк)  6  января  1919  г.  

Афоризмы  и  цитаты  Теодора  Рузвельта
Теодор  Рузвельт,  (1858–1919),  26-й  американский  президент  
Без  войны  не  бывает  великих  генералов,  без  важных  событий  не  бывает  великих  государственных  деятелей;  живи  Линкольн  в  мирное  время,  его  имя  никто  бы  и  не  запомнил.  
Еще  никогда  в  истории  человек,  проживший  легкую  жизнь,  не  заслужил  того,  чтобы  его  имя  запомнили.
Молись  не  о    ноше    полегче,  а  о  спине      покрепче.  
Великие  мысли  понятны  только  глубоким  умам,  но  великие  деяния  понятны  всему  человечеству.  
Каждому  надлежит  помнить,  что  критика  –  дело  второстепенное,  а  успех  в  конечном  счете  достигается  тем  человеком,  который  действует.  
Большие  задачи  обычно  достаются  тем,  кто  доказал  свою  способность  справляться  с  малыми.  
Действуй.  Лови  момент.  Участь  устрицы  никогда  не  была  предназначением  человека.  
Если  вас  спросят,  способны  ли  вы  выполнить  какую  то  работу,  отвечайте:  «Конечно,  я  способен!»  А  затем  засучите  рукава  и  узнайте,  как  делать  эту  работу.  
В  любой  решающий  момент  самое  лучшее,  что  вы  можете  сделать,  –  это  поступить  правильно;  самое  лучшее  в  противном  случае  –  поступить  неправильно;  а  самое  худшее  –  не  делать  ничего.  
Делай,  что  можешь,  с  тем,  что  у  тебя  есть,  и  там,  где  ты  находишься.  
Важнейшая  составляющая  формулы  успеха  –  это  умение  обращаться  с  людьми.  
Лучший  руководитель  тот,  у  кого  достаточно  ума,  чтобы  подобрать  людей,  пригодных  для  работы,  которую  он  хочет  выполнить,  и  достаточно  сдержанности,  чтобы  не  вмешиваться,  пока  они  ее  выполняют.  
Девять  десятых  мудрости  заключается  в  мудром  распоряжении  временем.  
Смотри  на  звезды,  но  ногами  упирайся  в  землю.  
Наибольший  успех  имеет  политик,  чаще  и  громче  остальных  говорящий  о  том,  что  на  уме  у  всех.  
Человек,  который  никогда  не  ходил  в  школу,  может  стянуть  что  нибудь  из  товарного  вагона,  но  человек  с  университетским  образованием  способен  украсть  целую  железную  дорогу.  
Разговаривай  тихо  и  носи  с  собой  большую  дубинку  –  этим  достигнешь  многого.  
У  человеческого  тела  имеется  две  противоположные  конечности:  одна  для  того,  чтобы  ею  соображать,  а  другая  –  чтобы  на  ней  сидеть.  Некоторые  люди  иногда  путают  эти  две  части.  Когда  такое  с  кем  то  случается,  его  нужно  пнуть  в  ту  из  этих  двух  частей,  которая  под  штанами.  
Воспитать  человека  интеллектуально,  не  воспитав  его  нравственно,  –  значит  вырастить  угрозу  для  общества.  
Никогда  не  ошибается  тот,  кто  ничего  не  делает.  
Великой  нацией  нас  делает  не  наше  богатство,  а  то,  как  мы  его  используем.  
В  политике  приходится  делать  много  такого,  чего  не  следует  делать.  
Воспитывать  человека  интеллектуально,  не  воспитав  его  нравственно,  —  значит  вырастить  угрозу  для  общества.  
Делай,  что  можешь,  с  тем,  что  у  тебя  есть,  и  там,  где  находишься.  
Если  человек  честно  живет  и  трудится  так,  что  те,  кто  зависит  от  него  и  привязан  к  нему,  живут  лучше  благодаря  тому,  что  он  живет  на  свете,  то  можно  сказать,  что  такой  человек  преуспел  в  жизни.  
Здоровое  тело  —  это  прекрасно;  здоровый  дух  —  еще  лучше;  но  важнее  всего  —  как  для  человека,  так  и  для  нации  —  характер,  сумма  тех  достоинств,  которое  делают  мужчину  хорошим  мужчиной,  а  женщину  —  хорошей  женщиной.  
Куда  лучше  осмеливаться  на  великие  дела,  чтобы  достичь  блестящего  триумфа,  пусть  даже  ценой  проб  и  ошибок,  чем  равняться  на  тех  нищих  духом  людей,  которые  никогда  не  испытывают  ни  великой  радости,  ни  великих  страданий,  потому  что  живут  в  серых  сумерках  и  не  ведают  ни  побед,  ни  поражений.  
Нам  многое  дано,  и  от  нас  многое  ожидается.  У  нас  есть  обязанности  перед  другими  людьми  и  перед  собой;  и  ни  одной  из  этих  обязанностей  мы  не  вправе  пренебречь.  
Наш  прогресс  проверяется  не  увеличением  изобилия  у  тех,  кто  уже  имеет  много,  а  тем,  способны  ли  мы  достаточно  обеспечить  тех,  кто  имеет  слишком  мало.  
Не  ошибается  лишь  тот,  кто  ничего  не  делает.  Не  бойтесь  ошибаться  —  бойтесь  повторять  ошибки.  
Нет  человека,  стоящего  выше  или  ниже  закона;  и  мы  не  должны  спрашивать  у  человека  разрешения  на  то,  чтобы  потребовать  от  него  подчиняться  закону.  
Подчинение  закону  требуется  по  праву,  а  не  выпрашивается,  как  милость.  
Не  повышай  голоса,  но  держи  наготове  большую  дубинку,  и  ты  далеко  пойдешь.  
Пожалуй,  не  существует  более  важной  черты  характера,  чем  твердая  решимость.  Юноша,  который  желает  стать  великим  человеком  или  так  или  иначе  оставить  след  в  этой  жизни,  должен  решиться  не  только  преодолеть  тысячу  препятствий,  но  и  победить,  несмотря  на  тысячу  неудач  и  поражений.  
Пусть  лучше  бизнесмены  ведут  свое  дело  честно,  чем  отдают  часть  сверхприбыли  на  благотворительность.  
Совершенно  необразованный  человек  может  разве  что  обчистить  товарный  вагон,  а  выпускник  университета  может  украсть  целую  железную  дорогу.  
Самая  главная  формула  успеха  —  знание,  как  обращаться  с  людьми.  
Я  думаю,  что  хуже,  чем  жестокость  сердца,  может  быть  лишь  одно  качество  —  мягкость  мозгов.  
Я  могу  управлять  Соединенными  Штатами  и  могу  управлять  своей  дочерью  Эйлис,  но  я  не  могу  делать  то  и  другое  одновременно.  
CITATY.SU  

Теодор  Рузвельт  сказав:  Великі  думки  зрозумілі  тільки  глибоким  умам,  але  великі  діяння  зрозумілі  всьому  людству
"Порівняння  -  злодій  радості".

Прочитала  ці  мудрі    вислови    і  вирішила  познайомитися  з  біографією  автора.


Коротка  біографія  Теодора  Рузвельта
Рузвельт  Теодор  (1858-  1919  rr.)
Американський  політик,  26-й  президент  США,  автор  багатьох  творів  політичного  та  історичного  змісту.
Народився  в  Нью-Йорку.  Отримав  домашню  освіту,  оскільки  через  слабке  здоров'я  в  дитинстві  не  міг  відвідувати  школу,  потім  вступив  до  Гарвардського  університету.  Подорож  по  Європі  і  вивчення  права  завершили  його  освіту.
Ще  в  університеті  Рузвельт  почав  писати  «Історію  війни  1812  року  на  морі»,  яка  була  опублікована  в  1882  р  У  1885  р  приступив  до  написання  чотиритомної    праці  «Завоювання  Заходу».  У  1881  р  Рузвельт  прийняв  пропозицію  балотуватися  в  законодавчі  збори  Нью-Йорка.  Легко  здобувши  перемогу,  став  лідером  помірного  налаштованого  реформіського  угруповання  Республіканської  партії.  У  1886  р  прийняв  участь  в  боротьбі  за  пост  мера  Нью-Йорка  з  Г.  Джорджем  і  Е.  Х'юїттом,  але  зазнав  поразки.
Рузвельт  відновив  свою  літературну  діяльність.  Його  політична  кар'єра  здавалася  завершеною,  проте  президент  Б.  Гаррісон  призначив  Рузвельта  в  1889  р  членом  Комісії  з  цивільної  службі,  де  він  працював  до  1895  р,  коли  був  призначений  одним  з  поліцейських  комісарів  Нью-Йорка.  Ще  в  молодості  Рузвельт  боровся  з  корупцією  в  міській  поліцейській  службі  і  тепер  зробив  енергійне  розслідування  зв'язків  поліції  з  злочинним  світом.
У  1897  р  був  призначений  помічником  міністра  військово-морських  сил.
Виступав  за  війну  з  Іспанією  і  використовував  своє  становище,  щоб  підготувати  морський  флот  до  очікуваного  конфлікту.  Після  оголошення  війни  разом  зі  своїм  другом  Л.  Вудом  сформував  кавалерійський  полк,  що  складався  в  основному  з  ковбоїв  і  студентів.  Яскравий    підрозділ  привернув    до  себе  увагу  і  отримав    найменування  «лихих  вершників».  У  1898  р  Т.  Платт,  лідер  нью-йоркських  республіканців,  запропонував  Рузвельту  балотуватися  на  пост  губернатора.
У  1900  р  Платт  підтримав  його  кандидатуру  на  пост  віце-президента  США.  6  вересня  1901  р  президент  Мак-Кінлі  був  убитий  кулею  анархіста,  і  Теодор  Рузвельт  став  його  наступником.
У  1904  р  Рузвельт  був  знову  переобраний.  Наполегливо  проводив  політику  збереження  природних  ресурсів  країни.  Найчастіше  всупереч  опору  Конгресу  він  наполегливо  додавав  до  числа  національних  заповідників  мільйони  акрів  багатих  лісами  і  мінералами  земель.
Рузвельт,  став  президентом  країни  незабаром  після  того,  як  США  придбали  свої  перші  значні  володіння  за  кордоном.
З  метою  захисту  цих  придбань  він  посилив  армію  і  флот  і  почав  будівництво  Панамського  каналу.  Політика  уряду  Рузвельта  в  деякій    мірі    сприяла  виникненню  Венесуельської    кризи  1902-1903  рр.
Посередництво  президента  в  закінченні  російсько-японської  війни  і  укладення  Портсмутського  мирного  договору  1905  р  втручання  в  суперечку  європейських  держав  через  Марокко  в  1908  р  залучили  американську  дипломатію  в  азіатську  і  європейську  силову  політику.  У  1906  р  Рузвельт  був  удостоєний  Нобелівської  премії  миру  на  знак  визнання  його  посередницької  ролі  в  досягненні  миру  між  Росією  і  Японією
У  1914  р  став  свідком  поразки  своєї  Прогресивної  партії  в  ході  проміжних  виборів.  Після  укладення  перемир'я  воюючих  європейських  держав  в  1918  р  став  завзятим  противником  мирних  ініціатив  президента  Вільсона.
Помер  Рузвельт  в  Ойстер-Бей  (штат  Нью-Йорк)  6.  січня  1919  р
Афоризми  і  цитати  Теодора  Рузвельта
Теодор  Рузвельт,  (1858-1919),  26-й  американський  президент
Без  війни  не  буває  великих  генералів,  без  важливих  подій  не  буває  великих  державних  діячів;  живи  Лінкольн  в  мирний  час,  його  ім'я  ніхто  б  і  не  запам'ятав.
Ще  ніколи  в  історії  людина,  яка  прожила  легке  життя,  не  заслужив  того,  щоб  його  ім'я  запам'ятали.
Молися  не    про  ношу  полегше,  а  про  спину  міцнішу.
Великі  думки  зрозумілі  тільки  глибоким  умам,  а    великі  діяння  зрозумілі  всьому  людству.
Кожному  слід  пам'ятати,  що  критика  -  справа  другорядна,  а  успіх  в  кінцевому  рахунку  досягається  тією  людиною,  яка  діє.
Великі  завдання  зазвичай  дістаються  тим,  хто  довів  свою  здатність  справлятися  з  малими.
Дій.  Лови  момент.  Участь  устриці  ніколи  не  була  призначенням  людини.
Якщо  вас  запитають,  чи  здатні  ви  виконати  якусь  роботу,  відповідайте:  «Звичайно,  я  здатний!»  А  потім  засукати  рукава  і  дізнаватися,  як  робити  цю  роботу.
У  будь-який  вирішальний  момент  найкраще,  що  ви  можете  зробити,  -  це  вчинити  правильно;  найкраще  в  іншому  випадку  -  вчинити  неправильно;  а  найгірше  -  не  робити  нічого.
Роби,  що  можеш,  з  тим,  що  у  тебе  є,  і  там,  де  ти  знаходишся.
Найважливіша  складова  формули  успіху  -  це  вміння  поводитися  з  людьми.
Кращий  керівник  той,  у  кого  достатньо  розуму,  щоб  підібрати  людей,  придатних  для  роботи,  яку  він  хоче  виконати,  і  досить  стриманості,  щоб  не  втручатися,  поки  вони  її  виконують.
Дев'ять  десятих  мудрості  полягає  в  мудрому  розпорядженні  часом.
Дивись  на  зірки,  але  ногами  упирайся  в  землю.
Найбільший  успіх  має  політик,  частіше  і  голосніше  за  інших  говорячий    про  те,  що  на  думці  у  всіх.
Людина,  яка  ніколи  не  ходила    в  школу,  може  стягнути  що-небудь  з  товарного  вагона,  але  людина  з  університетською  освітою  здатна    вкрасти  цілу  залізницю.
Розмовляй  тихо  і  носи  з  собою  велику  палицю  -  цим  досягнеш  багато  чого.
У  людського  тіла  є  два    протилежних    края:  один    для  того,  щоб  нею  міркувати,  а  інший  -  щоб  на  ньому    сидіти.  Деякі  люди  іноді  плутають  ці  дві  частини.  Коли  таке  з  ким  щось  трапляється,  його  потрібно  штовхнути  в  ту  з  цих  двох  частин,  яка  під  штанами.
Виховати  людину  інтелектуально,    не  виховавши  його  морально,  -  означає  виростити  загрозу  для  суспільства.
Ніколи  не  помиляється  той,  хто  нічого  не  робить.
Великою  нацією  нас  робить  не  наше  багатство,  а  те,  як  ми  його  використовуємо.
У  політиці  доводиться  робити  багато  такого,  чого  не  слід  робити.
Роби,  що  можеш,  з  тим,  що  у  тебе  є,  і  там,  де  знаходишся.
Якщо  людина  чесно  живе  і  трудиться  так,  що  ті,  хто  залежать  від  нього  і  прив'язані  до  нього,  живуть  краще  завдяки  тому,  що  він  живе  на  світі,  то  можна  сказати,  що  така  людина  досягла    успіху  в  житті.
Здорове  тіло  -  це  прекрасно;  здоровий  дух  -  ще  краще;  але  найважливіше  -  як  для  людини,  так  і  для  нації  -  характер,  сума  тих  достоїнств,  яке  роблять  чоловіка  хорошим  чоловіком,  а  жінку  -  хорошою  жінкою.
Куди  краще  рішитися  на  великі  справи,  щоб  досягти  блискучого  тріумфу,  нехай  навіть  ціною  проб  і  помилок,  ніж  рівнятися  на  тих  жебраків  духом  людей,  які  ніколи  не  відчувають  ні  великої  радості,  ні  великих  страждань,  тому  що  живуть  в  сірих  сутінках  і  не  знають  ні  перемог  ,  ні  поразок.
Нам  багато  дано,  і  від  нас  багато  чого  очікується.  У  нас  є  обов'язки  перед  іншими  людьми  і  перед  собою;  і  жодним  з  цих  обов'язків  ми  не  маємо  права  нехтувати.
Наш  прогрес  перевіряється  не  збільшенням  достатку  у  тих,  хто  вже  має  багато,  а  тим,  чи  здатні  ми  досить  забезпечити  тих,  хто  має  занадто  мало.
Не  помиляється  лише  той,  хто  нічого  не  робить.  Не  бійтеся  помилятися  -  бійтеся  повторювати  помилки.
Немає  людини,  що  стоїть  вище  або  нижче  закону;  і  ми  не  повинні  питати  у  людини  дозволу  на  те,  щоб  зажадати  від  нього  підкорятися  закону.
Підпорядкування  закону  потрібно  по  праву,  а  не  випрошується,  як  милість.
Не  підвищуй  голосу,  але  тримай  напоготові  велику  палицю,  і  ти  далеко  підеш.
Мабуть,  не  існує  більш  важливої  риси  характеру,  ніж  тверда  рішучість.  Юнак,  який  бажає  стати  великою  людиною  або  так  чи  інакше  залишити  слід  в  цьому  житті,  має  вирішитися  не  тільки  подолати  тисячу  перешкод,  але  і  перемогти,  незважаючи  на  тисячу  невдач  і  поразок.
Нехай  краще  бізнесмени  ведуть  свою  справу  чесно,  ніж  віддають  частину  надприбутків  на  благодійність.
Абсолютно  неосвічена  людина  може  хіба  що  обчистити  товарний  вагон,  а  випускник  університету  може  вкрасти  цілу  залізницю.
Найголовніша  формула  успіху  -  знання,  як  поводитися  з  людьми.
Я  думаю,  що  гірше,  ніж  жорстокість  серця,  може  бути  лише  одна  якість  -  м'якість  мізків.
Я  можу  керувати  Сполученими  Штатами  і  можу  керувати  своєю  дочкою  Ейліс,  але  я  не  можу  робити  те  й  інше  одночасно.
CITATY.SU
Переклала  на  українську  мову      13.10      8.50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851287
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.10.2019

"Коли Ви скаржитеся, Ви стаєте жертвою…

Экхарт  Толе  сказал:  "Когда  Вы  жалуетесь,  Вы  становитесь  жертвой.  Оставьте  ситуацию,  решите  ее  или  примите.  Все  остальное  сумасшествие".  
-  Прочитала  это    изречение  и  решила  познакомиться  с  биографией  автора.
Екхарт  Толле  сказав:  "Коли  Ви  скаржитеся,  Ви  стаєте  жертвою.  Залиште  ситуацію,  вирішІть    її    або  прийміть.  Все  інше  божевілля".
-  Прочитала  цей  вислів  і  вирішила  познайомитися  з  біографією  автора.

Краткая  биография  
Экхарт  Толле      немецкий  писатель  и  духовный  оратор
Экхарт  Толле  (нем.  Eckhart  Tolle;  имя  при  рождении:  Ульрих  Леонард  Толле;  род.  16  февраля  1948,  Германия)  —  немецкий  писатель  и  духовный  оратор.  В  2011  году  он  занял  первое  место  в  списке  «Watkins  Review»,  как  самый  влиятельный  духовный  учитель  в  мире.  В  2008  году  «Нью-Йорк  Таймс»  назвал  Толле  «самым  популярным  автором  духовной  литературы  в  Соединенных  Штатах».
Автор  бестселлера  «Сила  момента  сейчас  ».  Эта  книга  была  впервые  издана  в  1997  году  тиражом  3000  экземпляров,  в  1999  году  переиздана  большим  тиражом.  С  тех  пор  она  стала  приобретать  все  большую  популярность  и  к  2010  году  была  переведена  на  33  языка,  и  девять  лет  возглавляет  список  самых  продаваемых  книг  по  оценкам  «Нью-Йорк  Таймс».  Ещё  один  бестселлер,  написанный  Экхартом  Толле  —  «Новая  Земля  ».
В  2008  году  около  35  миллионов  человек  увидело  серию  из  10  живых  трансляций  с  его  участием  в  телевизионных  ток-шоу  Опры  Уинфри.  Экхарт  не  отождествляется  с  какой-либо  конкретной  религией,  но  он  находился  под  влиянием  широкого  спектра  духовных  течений.  Проживает  в  Канаде,  в  Ванкувере,  со  своей  гражданской  женой  Инг  Ким.
Ранние  годы  и  образование
Экхарт  Толле,  урождённый  Ульрих  Леонард  Толле,  родился  в  Германии  в  местечке  Люнен  неподалеку  от  Дортмунда.  Он  сменил  имя  в  знак  почитания  немецкого  христианского  мистика  Майстера  Экхарта.  В  одном  из  своих  интервью  он  рассказывает  о  своем  несчастливом  раннем  детстве,  проведенном  в  Германии,  вплоть  до  13  лет,  описывая  конфликтную  обстановку  дома  и  неприятную  враждебную  атмосферу  в  школе,  где  он  учился  в  начальных  классах.  В  13  лет  он  переехал  к  отцу  в  Испанию,  где  тот  предложил  ему  либо  учиться  в  школе  со  всеми,  либо  приглашать  учителей  на  дом.  Толле  выбрал  образование  на  дому,  и  до  22  лет  не  посещал  обычные  учебные  заведения.  Вместо  этого  он  подошёл  к  процессу  обучения  по-своему,  изучая  философию,  основы  творческого  начала,  литературу,  астрономию  и  языки.В  19  лет  он  переехал  в  Англию,  где  три  года  преподавал  немецкий  и  испанский  языки  для  бизнесменов  при  лондонской  школе.)  В  конце  этого  периода,  испытывая  сильную  депрессию,  обеспокоенность  и  страх,  он  «начал  искать  ответы,  обращаясь  к  самой  жизни».  В  интервью  журналу  «Telegraph»  он  сказал:  
К  23  годам…  я  стал  интересоваться  возможностями  интеллекта  человека.  Мои  мысли  становились  все  активнее.  Я  искал  ответ  внутри  своих  мыслей,  через  философию,  психологию  и  литературу,  полагая,  что  ответ  должен  быть  найден  в  лабиринтах  философских  размышлений.  Это  было  в  тот  период,  когда  я  готовился  к  поступлению  в  университет  и  ходил  на  вечерние  курсы.
После  окончания  Лондонского  Университета  он  поступил  в  Кембридж  в  1977  году,  где  начал  свою  деятельность  в  качестве  аспиранта.
Глубокая  внутренняя  трансформация  сознания
В  1977  году  после  длительной  депрессии,  граничащей  со  склонностью  к  самоубийству,  он  пережил  состояние  глубокой  внутренней  трансформации  собственной  личности  и  всего,  с  чем  себя  ранее  ассоциировал.  Это  изменило  всю  его  дальнейшую  жизнь.  В  интервью  с  Джоном  Паркером  он  рассказал,  как  в  ту  ночь  он  проснулся  от  сильного  ощущения  давления  депрессии  на  его  сознание,  которое  было  «почти  невыносимым»:  
Я  больше  не  могу  жить  с  самим  собой.  Следом  возник  вопрос,  который  остался  без  ответа:  Кто  «Я»,  с  которым  я  сам  не  могу  жить?  И  кто  такой  «я  сам»?  Я  чувствовал,  как  меня  словно  втянуло  в  какую-то  пустоту.  В  тот  момент  я  не  осознавал  то,  что  в  действительности  произошло:  созданное  мыслью  воображаемое  моё  несчастное  «Я»,  со  всеми  мыслеобразами  страдающего  меня,  лежащими  в  плоскости  прошло-будущей  мысленной  проекции  жизни,  полностью  рухнули.  Всё  это  исчезло.  На  следующее  утро  я  проснулся  и  обнаружил,  что  всё  во  мне  пребывает  в  необычайном  внутреннем  спокойствии  и  равновесии.  Это  моё  спокойствие  глубокого  внутреннего  равновесия  было  внутри  меня,  ибо  там  больше  не  было  прежнего  моего  «я  сам».  Во  всём  было  лишь  ощущение  силы  присутствия  или  ощущения  силы  жизненной  энергии,  безмолвно  наблюдающей  за  происходящим.
На  следующее  утро  Толле  долго  бродил  по  Лондону,  поражаясь  тому,  «насколько  всё  вокруг  было  удивительно  прекрасным,  и  во  всём  ощущалось  присутствие  спокойствия  глубокого  внутреннего  равновесия,  даже  в  дорожном  движении».  С  тех  пор  он  стал  постоянно  ощущать  внутри  себя  силу  присутствия  этого  спокойствия  глубокого  внутреннего  равновесия  в  любой  ситуации.  После  этого  случая  Толле  стал  часто  проводить  время  в  парке  Рассел-сквер,  в  центре  Лондона,  сидя  на  скамейке  в  состоянии  глубокого  внутреннего  блаженства,  наблюдая  за  прохожими.  В  то  время  он  жил  у  своего  друга,  временами  останавливался  в  буддистском  монастыре,  а  временами  ночевал  под  открытым  небом  в  Хэмпстед-Хитском  лесопарке.  Его  семья  считала  его  «безответственным  или  даже  безумным».  Многие  люди,  включая  бывших  его  сокурсников  по  Кембриджу,  задавались  вопросом,  что  с  ним  произошло  и  во  что  он  теперь  верит.  Вскоре  Толле  переехал  на  юго-запад  Англии  в  местечко  Гластонбери,  в  трёх  часах  езды  от  Лондона,  в  некое  место  альтернативного  образа  жизни  в  графстве  Сомерсет,  где  провёл  более  пяти  лет,  после  чего  вернулся  в  Лондон  уже  в  качестве  духовного  учителя.
Карьера
В  1995  году,  после  неоднократных  посещений  западного  побережья  Северной  Америки,  Экхарт  Толле  в  свои  47  лет  обосновался  в  Ванкувере,  в  Британской  Колумбии.  Вскоре  после  этого  Толле  публикует  свою  книгу  «Сила  настоящего»  (или,  в  новом  русском  переводе,  «Сила  вечно  непрерывного  „сейчас“»).  К  2008-му  году  книга  была  переведена  на  33  языка,  включая  арабский.  Несмотря  на  критику  некоторых  СМИ,  к  августу  2000  года  эта  книга  оказалась  на  страницах  Нью-Йорк  Таймс  в  списке  самых  продаваемых  книг,  а  спустя  два  года  возглавила  его.  В  2010  году,  спустя  почти  десять  лет,  книга  все  ещё  остается  в  списке.  Сейчас  Экхарт  Толле  проводит  редкие  лекции  и  ежемесячно  выпускает  передачи  интернет-телевидения  Экхарт  Толле  ТВ  (англ.  Eckhart  Tolle  TV).  Находится  на  второй  строчке  списка  100  самых  влиятельных  духовных  лидеров  современности  за  2012  год  после  Далай-Ламы  XIV  по  версии  журнала  Watkins'  Mind  Body  Spirit.  В  сентябре  2017  года  Экхарт  Толле  впервые  посетил  Россию,  где  он  выступал  перед  рекордным  количеством  участников  за  всю  историю  своих  лекций.
https://worldofaphorism.ru  


Коротка  біографія
Екхарт  Толле  німецький  письменник  і  духовний  оратор
Екхарт  Толле  (нім.  Eckhart  Tolle;  ім'я  при  народженні:  Ульріх  Леонард  Толле;  рід.  16  лютого  1948  Німеччина)  -  німецький  письменник  і  духовний  оратор.  У  2011  році  він  посів  перше  місце  в  списку  «Watkins  Review»,  як  найвпливовіший  духовний  вчитель  в  світі.  У  2008  році  «Нью-Йорк  Таймс»  назвав  Толле  «найпопулярнішим  автором  духовної  літератури  в  Сполучених  Штатах».
Автор  бестселера  «Сила  моменту  зараз».  Ця  книга  була  вперше  видана  в  1997  році  тиражем  3000  екземплярів,  в  1999  році  перевидана  великим  тиражем.  З  тих  пір  вона  стала  набувати  все  більшої  популярності  і  до  2010  року  була  переведена  на  33  мови,  і  дев'ять  років  очолює  список  найбільш  продаваних  книг  за  оцінками  «Нью-Йорк  Таймс».  Ще  один  бестселер,  написаний  Екхартом  Толле  -  «Нова  Земля».
У  2008  році  близько  35  мільйонів  чоловік  побачило  серію  з  10  живих  трансляцій  з  його  участю  в  телевізійних  ток-шоу  Опри  Вінфрі.  Екхарт  не  ототожнюється  з  будь-якої  конкретної  релігією,  але  він  перебував  під  впливом  широкого  спектра  духовних  течій.  Проживає  в  Канаді,  у  Ванкувері,  зі  своєю  цивільною  дружиною  Інг  Кім.
Ранні  роки  і  освіта
Екхарт  Толле,  уроджений  Ульріх  Леонард  Толле,  народився  в  Німеччині  в  містечку  Люнен  неподалік  від  Дортмунда.  Він  змінив  ім'я  на  знак  вшанування  німецького  християнського  містика  Майстера  Екхарта.  В  одному  зі  своїх  інтерв'ю  він  розповідає  про  своє  нещасливе  ранньому  дитинстві,  проведеному  в  Німеччині,  аж  до  13  років,  описуючи  конфліктну  обстановку  будинку  і  неприємну  ворожу  атмосферу  в  школі,  де  він  навчався  в  початкових  класах.  У  13  років  він  переїхав  до  батька  в  Іспанію,  де  той  запропонував  йому  або  вчитися  в  школі  з  усіма,  або  запрошувати  вчителів  додому.  Толле  вибрав  освіту  вдома,  і  до  22  років  не  відвідував  звичайні  навчальні  заклади.  Замість  цього  він  підійшов  до  процесу  навчання  по-своєму,  вивчаючи  філософію,  основи  творчого  начала,  літературу,  астрономію  і  язикі.В  19  років  він  переїхав  до  Англії,  де  три  роки  викладав  німецьку  та  іспанську  мови  для  бізнесменів  при  лондонській  школі.)  В  кінці  цього  періоду,  відчуваючи  сильну  депресію,  занепокоєння  і  страх,  він  «почав  шукати  відповіді,  звертаючись  до  самого  життя».  В  інтерв'ю  журналу  «Telegraph»  він  сказав:
До  23  років  ...  я  став  цікавитися  можливостями  інтелекту  людини.  Мої  думки  ставали  все  активніше.  Я  шукав  відповідь  всередині  своїх  думок,  через  філософію,  психологію  і  літературу,  вважаючи,  що  відповідь  має  бути  знайдена  в  лабіринтах  філософських  роздумів.  Це  було  в  той  період,  коли  я  готувався  до  вступу  в  університет  і  ходив  на  вечірні  курси.
Після  закінчення  Лондонського  Університету  він  вступив  в  Кембридж  в  1977  році,  де  почав  свою  діяльність  в  якості  аспіранта.
Глибока  внутрішня  трансформація  свідомості
У  1977  році  після  тривалої  депресії,  що  межує  зі  схильністю  до  самогубства,  він  пережив  стан  глибокої  внутрішньої  трансформації  власної  особистості  і  всього,  з  чим  себе  раніше  асоціював.  Це  змінило  всю  його  подальше  життя.  В  інтерв'ю  з  Джоном  Паркером  він  розповів,  як  в  ту  ніч  він  прокинувся  від  сильного  відчуття  тиску  депресії  на  його  свідомість,  яке  було  «майже  нестерпним»:
Я  більше  не  можу  жити  з  самим  собою.  Слідом  виникло  питання,  який  залишився  без  відповіді:  Хто  «Я»,  з  яким  я  сам  не  можу  жити?  І  хто  такий  «я  сам»?  Я  відчував,  як  мене  немов  втягнуло  в  якусь  порожнечу.  В  той  момент  я  не  був  свідомий  того,  що  насправді  сталося:  створене  думкою  уявне  моє  нещасне  «Я»,  з  усіма  мислеобразами  страждає  мене,  лежать  в  площині  пройшло-майбутньої  уявної  проекції  життя,  повністю  зруйновано.  Все  це  зникло.  На  наступний  ранок  я  прокинувся  і  виявив,  що  все  в  мені  перебуває  в  надзвичайному  внутрішньому  спокої  і  рівновазі.  Це  мій  спокій  глибокого  внутрішнього  рівноваги  було  всередині  мене,  бо  там  більше  не  було  колишнього  мого  «я  сам».  У  всьому  було  лише  відчуття  сили  присутності  або  відчуття  сили  життєвої  енергії,  безмовно  спостерігає  за  тим,  що  відбувається.
На  наступний  ранок  Толле  довго  бродив  по  Лондону,  дивуючись  тому,  «наскільки  все  навколо  було  дивно  прекрасним,  і  в  усьому  відчувалася  присутність  спокою  глибокого  внутрішнього  рівноваги,  навіть  в  дорожньому  русі».  З  тих  пір  він  став  постійно  відчувати  всередині  себе  силу  присутності  цього  спокою  глибокого  внутрішнього  рівноваги  в  будь-якій  ситуації.  Після  цього  випадку  Толле  став  часто  проводити  час  в  парку  Рассел-сквер,  в  центрі  Лондона,  сидячи  на  лавці  в  стані  глибокого  внутрішнього  блаженства,  спостерігаючи  за  перехожими.  У  той  час  він  жив  у  свого  друга,  часом  зупинявся  в  буддистському  монастирі,  а  часом  ночував  під  відкритим  небом  в  Хемпстед-Хітском  лісопарку.
Його  сім'я  вважала  його  «безвідповідальним  або  навіть  божевільним».  Багато  людей,  включаючи  колишніх  його  однокурсників  по  Кембриджу,  задавалися  питанням,  що  з  ним  сталося  і  під  що  він  тепер  вірить.  Незабаром  Толле  переїхав  на  південний  захід  Англії  в  містечко  Гластонбері,  в  трьох  годинах  їзди  від  Лондона,  в  якесь  місце  альтернативного  способу  життя  в  графстві  Сомерсет,  де  провів  більше  п'яти  років,  після  чого  повернувся  в  Лондон  вже  в  якості  духовного  вчителя.
Кар'єра
У  1995  році,  після  неодноразових  відвідувань  західного  узбережжя  Північної  Америки,  Екхарт  Толле  в  свої  47  років  влаштувався  у  Ванкувері,  в  Британській  Колумбії.  Незабаром  після  цього  Толле  публікує  свою  книгу  «Сила  справжнього»  (або,  в  новому  російською  перекладі,  «Сила  вічно  безперервного"  зараз  "»).  До  2008-го  року  книга  була  перекладена  33  мовами,  включаючи  арабська.  Незважаючи  на  критику  деяких  ЗМІ,  до  серпня  2000  року  цю  книга  виявилася  на  сторінках  Нью-Йорк  Таймс  в  списку  найбільш  продаваних  книг,  а  через  два  роки  очолила  його.  У  2010  році,  через  майже  десять  років,  книга  все  ще  залишається  в  списку.  Зараз  Екхарт  Толле  проводить  рідкісні  лекції  і  щомісяця  випускає  передачі  інтернет-телебачення  Екхарт  Толле  ТВ  (англ.  Eckhart  Tolle  TV).  Знаходиться  на  другій  сходинці  списку  100  найвпливовіших  духовних  лідерів  сучасності  за  2012  рік  після  Далай-Лами  XIV  за  версією  журналу  Watkins  'Mind  Body  Spirit.  У  вересні  2017  року  Екхарт  Толле  вперше  відвідав  Росію,  де  він  виступав  перед  рекордною  кількістю  учасників  за  всю  історію  своїх  лекцій.
https://worldofaphorism.ru
Переклала  на  українську  мову          12.10.19        9.20









Экхарт  Толле    (Улрих  Леонард  Толле)
 Просветленный  мастер  без  традиций  
Место  рождения:  Германия  в  местечке  Люнен  неподалеку  от  Дормунда
Основное  место  деятельности  и  жительства:
Канада,  Ванкувер,  Британская  Колумбия
Экхарт  Толле  родился    16  февраля  1948  в  Германии  .  Cегодня  является  одним  из  современных  духовных  учителей.  Автор  бестселлера  The  Power  of  Now  —  Сила  вечно  непрерывного  СЕЙЧАС  или  «Сила  момента  сейчас».  Эта  книга  была  впервые  издана  в  1990  году  небольшим  тиражом  в  3000  экземпляров,  а  уже  в  1996  году  была  опубликована  в  огромном  количестве  по  всему  миру.  С  тех  пор  она  стала  приобретать  все  большую  популярность  и  была  переведена  к  2010  г.  на  33  языка  и  вот  уже  9-ть  лет  возглавляет  список  самых  продаваемых  книг  по  отметкам  Нью-Йорк  Таймс.
Экхарт  Толле  проживает  в  Канаде,  в  Ванкувере  со  своей  женой  Инг  Ким.
Поскольку  во  всех  работах  Толле  заложен  глубокий  эзотерический  смысл,  то  не  всегда  бывает  возможно  дать  однозначный  перевод.  С  трудностями  перевода  будет  сталкиваться  не  один  переводчик.  И  когда  появятся  3-5  вариантов  первода  его  работ  на  русский  язык,  можно  будет  говорить  о  том,  что  «книга»  Экхарта  Толле  пришла  в  Россию
Экхарт  Толле  родился  в  Германии  в  местечке  Люнен  неподалеку  от  Дормунда  (Lnen,  Germany,  near  Dortmund).  Он  изменил  свое  имя  с  Улрих  на  Экхарт  из-за  бесконечно  глубокого  почитания  немецкого  философа-спиритуалиста  Майстера  Экхарта  Meister  Eckhart.  В  одном  из  своих  интервью  он  рассказывает  о  своем  несчастливом  раннем  детстве,  проведенном  в  Германии,  вплоть  до  13  лет,  описывая  конфликтную  обстановку  дома  и  неприятную  враждебную  атмосферу  в  школе,  где  он  учился  в  начальных  классах.  В  13-ть  лет  он  переехал  к  отцу  в  Испанию,  где  тот  предложил  ему  либо  учиться  в  школе  со  всеми,  либо  приглашать  учителей  на  дом.  Толле  выбрал  учебу  на  дому,  и  до  22  -х  лет  не  посещал  обычную  школу.  Вместо  этого  он  подошел  к  процесу  обучения  по-своему,  посвятив  себя  изучению  философии,  основам  творческого  начала,  литературе,  астрономии  и  языкам.  В  19  лет  он  переехал  в  Англию,  где  три  года  преподавал  Немецкий  и  Испанский  для  бизнесменов  при  Лондонской  школе  (London  language  school.)  В  конце  этого  периода,  испытывая  сильную  депрессию,  обеспокоенность  и  страх,  «  он  начал  искать  ответы  обращаясь  к  самой  жизни».  В  интервью  журналу  Телеграф  он  сказал:
 В  22-х  и  23-х  летнем  возрасте…  Я  стал  интересоваться  возможностями  интеллекта  человека.  Мои  мысли  становились  все  активнее.  Я  искал  ответ  внутри  своих  мыслей,  через  философию,  психологию  и  литературу,  полагая,  что  ответ  должен  быть  найден  в  лабиринах  философских  размышлений.  Это  было  в  тот  период,  когда  я  готовился  к  поступлению  в  Университет  и  ходил  на  вечерние  курсы.
После  окончания  Лондонского  Университета  (University  of  London),  он  поступив  в  Кембридж  в  1977  г.,  где  начал  свою  деятельность  в  качестве  аспирата.
Глубокая  внутренняя  трансформация  сознания
«Однажды  ночью  в  1977  году,  будучи  в  29-ти  летнем  возрасте,  после  длительного  периода  депрессии,  граничащей  со  склонностью  к  самоубийству,  он  пережил  состояние  внутренней  глубокой  трансформации  собственной  личности  и  всего,  с  чем  себя  ранее  ассоциировал.  Это  изменило  всю  его  дальнейшую  жизнь.”  «Вплоть  до  моего  тридцатилетия  я  жил  в  состоянии  почти  не  покидавшего  меня  чувства  беспокойства  и  тревоги,  перемежавшегося  периодами  суицидальной  депрессии.  Сейчас  я  воспринимаю  это,  как  если  бы  я  говорил  о  своей  прошлой  или  даже  вообще  не  о  своей  жизни.»  
«Ранним  утром  вскоре  после  моего  двадцатидевятилетия  я  проснулся  с  чувством  жуткого,  абсолютного  страха.  Со  мной  и  раньше  такое  случалось:  я  бывало  и  раньше  просыпался  с  подобным  чувством,  но  на  этот  раз  оно  было  сильным  как  никогда.  Ночная  тишь,  расплывчатые  очертания  мебели  в  темной  комнате,  далекий  шум  проходящего  поезда  –  всё  казалось  каким-то  чужим,  враждебным,  и  настолько  лишенным  смысла,что  пробуждало  во  мне  глубокое  отвращение  к  миру.  И  самым  отвратительным  из  всего  этого  был  факт  моего  собственного  существования.  Какой  был  смысл  продолжать  свою  жизнь  с  грузом  такого  страдания?  Зачем  надо  вести  эту  непрерывную  борьбу?  Я  чувствовал,  что  глубокое,  страстное  желание  к  избавлению,  стремление  к  несуществованию,  теперь  становится  гораздо  сильнее,  чем  инстинктивное  желание  жить.

–  Я  больше  не  в  силах  жить  сам  с  собой.  Эта  мысль  настойчиво  повторялась  в  моем  рассудке.  И  вдруг,  совершенно  внезапно  я  сообразил,  насколько  необычной  и  оригинальной  была  эта  мысль.
–  Я  один,  или  меня  двое?  Если  я  не  в  силах  жить  сам  с  собой,  то  тогда  меня  должно  быть  двое:  “Я’  и  тот  самый    “сам’,  с  которым  я  не  могу  больше  жить.  А  что  если  только  один  из  нас  настоящий?  –  подумал  я.
 страстное  желание  к  избавлению,  стремление  к  несуществованию,  теперь  становится  гораздо  сильнее,  чем  инстинктивное  желание  жить.
Я  был  так  потрясен  этой  странной  догадкой,  что  мой  разум  как  бы  застыл.  Я  продолжал  оставаться  в  полном  сознании,  однако  при  этом  у  меня  не  было  ни  одной  даже  крошечной  мысли.  Потом  я  почувствовал,  будто  втягиваюсь  во  что-то  наподобие  энергетической  воронки.  В  начале  движение  было  медленным,  потом  оно  постепенно  ускорилось.  Меня  охватил  ужасный  страх  и  тело  начало  трясти.  Я  слышал  слова  “не  сопротивляйся’,  будто  бы  исходившие  из  моей  груди.  Я  чувствовал,  что  меня  засасывает  в  пустоту.  Было  такое  ощущение,  что  эта  пустота  находится  скорее  внутри  меня,  чем  снаружи.  Внезапно  страх  исчез,  и  я  ощутил  себя  в  этой  пустоте.  Больше  я  ничего  не  помню.  Я  не  помню,  что  было  дальше.
 
Я  проснулся  от  пения  птицы  за  окном.  Никогда  раньше  я  не  слышал  такого  звука.  Мои  глаза  оставались  закрытыми,  но  воображение  рисовало  образ  драгоценного  бриллианта.  Да,  конечно,  если  бриллиант  может  издавать  такой  звук,  значит,  он  и  должен  быть  таким.  Я  открыл  глаза.  Сквозь  занавеси  просачивался  первый  свет  утренней  зари.  У  меня  по-прежнему  не  было  никаких  мыслей  и  я  чувствовал,  я  точно  знал,  что  существует  нечто  такое,  что  мне  еще  надлежит  познать,  нечто  бесконечно  большее,  чем  мы  себе  представляем.  Этим  мягким  свечением,  струившимся  сквозь  занавеси,  была  сама  любовь.  На  глаза  навернулись  слезы.  Я  встал  и  походил  по  комнате.  Я  узнал  ее,  однако  теперь  я  понимал,  что  никогда  прежде  не  видел  эту  комнату  в  истинном  свете.  Все  было  свежим  и  нетронутым,  будто  только  появилось  на  свет.  Я  брал  в  руки  вещи,  карандаш,  пустую  бутылку,  удивляясь  их  красоте  и  наполенности  жизнью.
В  тот  день  я  бродил  по  городу  совершенно  пораженный  чудом  земной  жизни,  будто  я  сам  только  что  народился  на  свет.
Следующие  пять  месяцев  я  прожил  в  состоянии  глубокого  покоя  и  непрерывного  блаженства.  Потом  интенсивность  этого  состояния  немного  ослабла,  или,  может  быть,  просто  мне  так  казалось,  ибо  это  состояние  стало  для  меня  естественным.  Я  по-прежнему  сохранял  способность  действовать  в  этом  мире,  хотя  и  понимал  –  что  бы  я  ни  сделал,  это,  скорее  всего,  ничего  не  прибавит  к  тому,  что  у  меня  уже  есть.
Разумеется,  я  понимал,  что  со  мной  произошло  что-то  чрезвычайно  важное,  глубокое  и  значительное,  но  совершенно  не  представлял  себе,  что  именно.  Так  продолжалось  в  течение  еще  нескольких  лет,  пока  из  духовных  писаний  и  от  духовных  учителей  я  не  узнал,  что  со  мной  случилось  именно  то,  к  чему  все  они  стремились.
Я  догадывался,  что  сильнейший  прессинг  страдания,  пережитого  в  ту  ночь,  должен  был  подтолкнуть  мое  сознание  к  тому,  чтобы  оно  оторвалось  от  своего  отождествления  с  несчастным  и  безмерно  напуганным  “мной’,  кто,  в  конечном  итоге,  является  не  чем  иным,  как  созданной  разумом  фикцией.  Должно  быть,  этот  отрыв  был  столь  полным,  что  это  ложное,  страдающее  “я’  тотчас  сжалось,  как  бывает,  когда  из  надувной  игрушки  вытаскивают  пробку.  То,  что  теперь  оставалось,  было  моей  истинной,  вечной  сущностью  Я  есть,  сознанием  в  чистом  виде,  каким  оно  и  было  до  своего  отождествления  с  формой.
Позже,  оставаясь  в  полном  сознании,  я  научился  входить  в  это  внутреннее  царство  безвременья  и  бессмертия,  которое  поначалу  ощутил  и  воспринял  как  пустоту.    Я  пребывал  в  состоянии  такого  неописуемого  блаженства  и  святости,  что  даже  первоначальное  ощущение,  которое  я  только  что  описал,  меркнет  в  сравнении  с  ним.  Когда  на  физическом  плане  я  ненадолго  остался  ни  с  чем,  то  у  меня  появилось  время.  У  меня  не  было  связей,  работы,  дома,  никакой  социально  обусловленной  индивидуальности.  Почти  два  года  я  провел  на  скамейках  парка,  переживая  состояние  ослепительно  яркой  и  глубокой  радости.
Но  даже  самые  прекрасные  ощущения  приходили  и  уходили.  Однако,  возможно,  самым  фундаментальным  из  всех  остальных  ощущений,  было  остававшееся  под  этим  чувство  покоя,  которое  с  тех  пор  уже  никогда  меня  не  покидало.  Порой  оно  бывает  очень  сильным,  почти  осязаемым,  чем-то  таким,  что  можно  почувствовать.  Временами  как    будто  где-то  на  заднем  плане  звучит  далекая  мелодия»“Сила  момента  сейчас”
 На  следующее  утро  Толле  долго  бродил  по  Лондону,  поражаясь  тому,  «насколько  все  вокруг  было  удивтельно  прекрасным,  и  во  всем  ощущалось  присутствие  спокойствия  глубокого  внутреннего  равновесия,  даже  в  дорожном  движении.»  Он  сказал,  что  с  тех  пор  стал  постоянно  ощущать  внутри  себя  силу  присутствия  этого  спокойствия  глубоко  внутреннего  равновесия  в  любой  ситуации.  После  этого  случая,  согласно  журналу  Телеграф  (Telegraph  Magazine),  он  провел  почти  два  года  в  парке  Рассел-сквер,  в  центре  Лондона,  сидя  на  скамейке  в  состоянии  глубоко  внутреннего  блаженства  «наблюдая  за  прохожими.»  В  то  время  он  жил  у  своего  друга,  временами  останавливался  в  буддистском  монастыре,  а  временами  ночевал  под  открытым  небом  в  Хэмпстед-Хитском  лесопарке  .  Его  семья  считала  его  «безответственным  или  даже  безумным».
В  тот  период  многие  люди,  включая  бывших  его  сокурсников  по  Кембриджу,  начали  расспрашивать  его  о  том,  что  с  ним  произошло  и  во  что  он  теперь  верит.  А  затем  он  переехал  на  юго-запад  Англии  в  местечко  Гластонбери,  в  трех  часах  езды  от  Лондона,  в  некое  место  альтернативного  образа  жизни  в  графстве  Сомерсет  (шир),  где  провел  более  пяти  лет.    Вскоре,  он  снова  стал  работать  в  Лондоне  как  консультант  и  духовный  учитель.
В  1995  году  Экхарт  Толле  посетив  неоднократно  Вест  Коаст  на  севере  Америки  ,  Экхарт  Толле  в  свои  47-мь  обосновался  в  Ванкувере,  в  Британской  Колумбии  (провинция  Канады).  Вскоре  после  этого  Толле  публикует  свое  книгу  The  Power  of  Now  «Сила  момента  сейчас»  или  в  новой  русской  версии  Сила  вечно  непрерывного  СЕЙЧАС.  К  2008-му  годуThe  Power  of  Now  была  переведена  на  33-х  языках,  и  с  тех  пор  была  также  переведена  на  арабский  .  Несмотря  на  критику  некоторых  главных  изданий  СМИ,  к  августу  2000  года  эта  книга  оказалась  на  страницах  Нью-Йорк  Таймс  в  списке  самых  продаваемых  книг  ,  New  York  Times  Best  Seller  list  среди  книг  в  жестком  переплете”.  А  спустя  два  года  эта  книга  возглавила  этот  список.  В  Марте  2010  г.,  спустя  более  девяти  лет  эта  книга  The  Power  of  Now  все  еще  в  списке  на  7-й  строчке.
Книги  Толле  на  русском  языке    Новая  земля.  Пробуждение  к  своей  жизненной  цели  Издательство:  Рипол  Классик,  2009  г.        Сила  Настоящего        Издательство:  София,  2009  г.  Тишина  говорит  Издательство:  София,  2010    Сила  Настоящего.Практика      Экхарт  Толе.  Сила  настоящего  мгновения.  
Портал  Медитации  

Екхарт  Толле  (Улріх  Леонард  Толле)
 Просвітлений  майстер  без  традицій
Місце  народження:  Німеччина  в  містечку  Люнен  неподалік  від  Дормунд
Основне  місце  діяльності  та  проживання:
Канада,  Ванкувер,  Британська  Колумбія
Екхарт  Толле  народився  16  лютого  1948  року  в  Німеччині.  Вчора  є  одним  із  сучасних  духовних  вчителів.  Автор  бестселера  The  Power  of  Now  -  Сила  вічно  безперервного  ЗАРАЗ  або  «Сила  моменту  зараз».  Ця  книга  була  вперше  видана  в  1990  році  невеликим  тиражем  в  3000  екземплярів,  а  вже  в  1996  році  була  опублікована  у  величезній  кількості  по  всьому  світу.
З  тих  пір  вона  стала  набувати  все  більшої  популярності  і  була  переведена  до  2010  р  на  33  мови  і  ось  уже  9-ть  років  очолює  список  найбільш  продаваних  книг  за  відмітками  Нью-Йорк  Таймс.
Екхарт  Толле  проживає  в  Канаді,  у  Ванкувері  зі  своєю  дружиною  Інг  Кім.
Оскільки  у  всіх  роботах  Толле  закладений  глибокий  езотеричний  сенс,  то  не  завжди  буває  можливо  дати  однозначну  переклад.  З  труднощами  перекладу  буде  стикатися  не  один  перекладач.  І  коли  з'являться  3-5  варіантів  перводітся  його  робіт  на  російську  мову,  можна  буде  говорити  про  те,  що  «книга»  Екхарт  Толле  прийшла  в  Росію
Екхарт  Толле  народився  в  Німеччині  в  містечку  Люнен  неподалік  від  Дормунд  (Lnen,  Germany,  near  Dortmund).  Він  змінив  своє  ім'я  з  Улріх  на  Екхарт  через  нескінченно  глибокого  шанування  німецького  філософа-спіритуаліста  Майстера  Екхарта  Meister  Eckhart.  В  одному  зі  своїх  інтерв'ю  він  розповідає  про  своє  нещасливе  ранньому  дитинстві,  проведеному  в  Німеччині,  аж  до  13  років,  описуючи  конфліктну  обстановку  будинку  і  неприємну  ворожу  атмосферу  в  школі,  де  він  навчався  в  початкових  класах.  У  13-ть  років  він  переїхав  до  батька  в  Іспанію,  де  той  запропонував  йому  або  вчитися  в  школі  з  усіма,  або  запрошувати  вчителів  додому.  Толле  обрав  навчання  на  дому,  і  до  22-х  років  не  відвідував  звичайну  школу.  Замість  цього  він  підійшов  до  процесса  навчання  по-своєму,  присвятивши  себе  вивченню  філософії,  основам  творчого  начала,  літературі,  астрономії  і  мов.  У  19  років  він  переїхав  до  Англії,  де  три  роки  викладав  Німецький  і  Іспанська  для  бізнесменів  при  Лондонській  школі  (London  language  school.)  В  кінці  цього  періоду,  відчуваючи  сильну  депресію,  занепокоєння  і  страх,  «він  почав  шукати  відповіді  звертаючись  до  самого  життя».  В  інтерв'ю  журналу  Телеграф  він  сказав:
У  22-х  і  23-х  річному  віці  ...  Я  став  цікавитися  можливостями  інтелекту  людини.  Мої  думки  ставали  все  активніше.  Я  шукав  відповідь  всередині  своїх  думок,  через  філософію,  психологію  і  літературу,  вважаючи,  що  відповідь  має  бути  знайдена  в  лабіринт  філософських  роздумів.  Це  було  в  той  період,  коли  я  готувався  до  вступу  в  університет  і  ходив  на  вечірні  курси.
Після  закінчення  Лондонського  Університету  (University  of  London),  він  поступово  в  Кембридж  в  1977  р,  де  почав  свою  діяльність  в  якості  аспирата.
Глибока  внутрішня  трансформація  свідомості
«Одного  разу  вночі  в  1977  році,  будучи  в  29-ти  річному  віці,  після  тривалого  періоду  депресії,  що  межує  зі  схильністю  до  самогубства,  він  пережив  стан  внутрішньої  глибокої  трансформації  власної  особистості  і  всього,  з  чим  себе  раніше  асоціював.  Це  змінило  всю  його  подальше  життя.  ""  Аж  до  мого  тридцятиріччя  я  жив  в  стані  майже  не  покидав  мене  почуття  неспокою  і  тривоги,  перемежовуються  періодами  суїцидальної  депресії.  Зараз  я  сприймаю  це,  як  якщо  б  я  говорив  про  своє  минуле  або  навіть  взагалі  не  про  своє  життя.  »
«Рано  вранці  незабаром  після  мого  двадцатідевятілетія  я  прокинувся  з  почуттям  моторошного,  абсолютного  страху.  Зі  мною  і  раніше  таке  траплялося:  я  бувало  і  раніше  прокидався  з  подібним  почуттям,  але  на  цей  раз  воно  було  сильним  як  ніколи.  Нічна  тиша,  розпливчасті  обриси  меблів  в  темній  кімнаті,  далекий  шум  потягу,  що  проходить  -  все  здавалося  якимось  чужим,  ворожим,  і  настільки  позбавленим  сенсу,  що  пробуджувало  в  мені  глибоку  відразу  до  світу.  І  самим  огидним  з  усього  цього  був  факт  мого  власного  існування.  Який  був  сенс  продовжувати  своє  життя  з  вантажем  такого  страждання?  Навіщо  треба  вести  цю  безперервну  боротьбу?  Я  відчував,  що  глибоке,  пристрасне  бажання  до  позбавлення,  прагнення  до  неіснування,  тепер  стає  набагато  сильніше,  ніж  інстинктивне  бажання  жити.

-  Я  більше  не  в  силах  жити  сам  з  собою.  Ця  думка  наполегливо  повторювалася  в  моєму  розумі.  І  раптом,  абсолютно  несподівано  я  зрозумів,  наскільки  незвичайною  і  оригінальною  була  ця  думка.
-  Я  один,  або  мене  двоє?  Якщо  я  не  в  силах  жити  сам  з  собою,  то  тоді  мене  повинно  бути  двоє:  "Я  'і  той  самий"  сам',  з  яким  я  не  можу  більше  жити.  А  що  якщо  тільки  один  з  нас  справжній?  -  подумав  я.
 пристрасне  бажання  до  позбавлення,  прагнення  до  неіснування,  тепер  стає  набагато  сильніше,  ніж  інстинктивне  бажання  жити.

Я  був  так  вражений  цією  дивною  здогадкою,  що  мій  розум  як  би  застиг.  Я  продовжував  залишатися  в  повній  свідомості,  однак  при  цьому  у  мене  не  було  жодної  навіть  крихітної  думки.  Потім  я  відчув,  ніби  втягуюся  в  щось  на  зразок  енергетичної  воронки.  На  початку  рух  було  повільним,  потім  воно  поступово  прискорилося.  Мене  охопив  жахливий  страх  і  тіло  почало  трясти.  Я  чув  слова  «не  чини  опір  ',  нібито  виходили  з  моїх  грудей.  Я  відчував,  що  мене  засмоктує  в  порожнечу.  Було  таке  відчуття,  що  ця  порожнеча  знаходиться  швидше  всередині  мене,  ніж  зовні.  Раптово  страх  зник,  і  я  відчув  себе  в  цій  порожнечі.  Більше  я  нічого  не  пам'ятаю.  Я  не  пам'ятаю,  що  було  далі.
Я  прокинувся  від  співу  птахів  за  вікном.  Ніколи  раніше  я  не  чув  такого  звуку.  Мої  очі  залишалися  закритими,  але  уява  малювала  образ  дорогоцінного  діаманта.  Так,  звичайно,  якщо  діамант  може  видавати  такий  звук,  значить,  він  і  повинен  бути  таким.  Я  відкрив  очі.  Крізь  завіси  просочувався  перший  світло  ранкової  зорі.  У  мене  як  і  раніше  не  було  ніяких  думок  і  я  відчував,  я  точно  знав,  що  існує  щось  таке,  що  мені  ще  належить  пізнати,  щось  нескінченно  більше,  ніж  ми  собі  уявляємо.  Цим  м'яким  світінням,  струменя  крізь  фіранки,  була  сама  любов.  На  очі  навернулися  сльози.  Я  встав  і  походив  по  кімнаті.  Я  впізнав  її,  однак  тепер  я  розумів,  що  ніколи  раніше  не  бачив  цю  кімнату  в  правдивому  світлі.  Все  було  свіжим  і  недоторканим,  ніби  тільки  з'явилося  на  світло.  Я  брав  в  руки  речі,  олівець,  порожню  пляшку,  дивуючись  їх  красі  і  наполенності  життям.
В  той  день  я  бродив  по  місту  абсолютно  вражений  дивом  земного  життя,  ніби  я  сам  тільки  що  народився  на  світ.

Наступні  п'ять  місяців  я  прожив  в  стані  глибокого  спокою  і  безперервного  блаженства.  Потім  інтенсивність  цього  стану  трохи  ослабла,  або,  може  бути,  просто  мені  так  здавалося,  бо  це  стан  стало  для  мене  природним.  Я  як  і  раніше  зберігав  здатність  діяти  в  цьому  світі,  хоча  і  розумів  -  що  б  я  не  зробив,  це,  швидше  за  все,  нічого  не  додасть  до  нього,  що  у  мене  вже  є.

Зрозуміло,  я  розумів,  що  зі  мною  сталося  щось  надзвичайно  важливе,  глибоке  і  значне,  але  зовсім  не  уявляв  собі,  що  саме.  Так  тривало  протягом  ще  декількох  років,  поки  з  духовних  писань  і  від  духовних  вчителів  я  не  дізнався,  що  зі  мною  сталося  саме  те,  до  чого  всі  вони  прагнули.
Я  здогадувався,  що  найсильніший  пресинг  страждання,  пережитого  в  ту  ніч,  повинен  був  підштовхнути  мою  свідомість  до  того,  щоб  воно  відірвалося  від  свого  ототожнення  з  нещасним  і  безмірно  наляканим  "мною  ',  хто,  в  кінцевому  підсумку,  є  не  чим  іншим,  як  створеної  розумом  фікцією.  Повинно  бути,  цей  відрив  був  настільки  повним,  що  це  помилкове,  яка  страждає  "я  'негайно  стислося,  як  буває,  коли  з  надувною  іграшки  витягують  пробку.  Те,  що  тепер  залишалося,  було  моєю  справжньою,  вічною  сутністю  Я  є,  свідомістю  в  чистому  вигляді,  яким  воно  і  було  до  свого  ототожнення  з  формою.
Пізніше,  залишаючись  в  повній  свідомості,  я  навчився  входити  в  це  внутрішнє  царство  лихоліття  і  безсмертя,  яке  спочатку  відчув  і  сприйняв  як  порожнечу.  Я  перебував  у  стані  такого  неймовірного  блаженства  і  святості,  що  навіть  початкове  відчуття,  яке  я  тільки  що  описав,  меркне  в  порівнянні  з  ним.  Коли  на  фізичному  плані  я  ненадовго  залишився  ні  з  чим,  то  у  мене  з'явився  час.  У  мене  не  було  зв'язків,  роботи,  будинки,  ніякої  соціально  обумовленої  індивідуальності.  Майже  два  роки  я  провів  на  лавках  парку,  переживаючи  стан  сліпуче  яскравою  і  глибокої  радості.
Але  навіть  найпрекрасніші  відчуття  приходили  і  йшли.  Однак,  можливо,  самим  фундаментальним  з  усіх  інших  відчуттів,  було  залишалося  під  цим  почуття  спокою,  яке  з  тих  пір  вже  ніколи  мене  не  покидало.  Часом  воно  буває  дуже  сильним,  майже  відчутним,  чимось  таким,  що  можна  відчути.  Часом  начебто  десь  на  задньому  плані  звучить  далека  мелодія  »"  Сила  моменту  зараз  "
На  наступний  ранок  Толле  довго  бродив  по  Лондону,  дивуючись  тому,  «наскільки  все  навколо  було  удівтельно  прекрасним,  і  в  усьому  відчувалася  присутність  спокою  глибокого  внутрішнього  рівноваги,  навіть  в  дорожньому  русі.»  Він  сказав,  що  з  тих  пір  став  постійно  відчувати  всередині  себе  силу  присутності  цього  спокою  глибоко  внутрішньої  рівноваги  в  будь-якій  ситуації.  Після  цього  випадку,  відповідно  до  журналу  Телеграф  (Telegraph  Magazine),  він  провів  майже  два  роки  в  парку  Рассел-сквер,  в  центрі  Лондона,  сидячи  на  лавці  в  стані  глибоко  внутрішнього  блаженства  «спостерігаючи  за  перехожими.»  У  той  час  він  жив  у  свого  друга,  часом  зупинявся  в  буддистському  монастирі,  а  часом  ночував  під  відкритим  небом  в  Хемпстед-Хітском  лісопарку.  Його  сім'я  вважала  його  «безвідповідальним  або  навіть  божевільним».
У  той  період  багато  людей,  включаючи  колишніх  його  однокурсників  по  Кембриджу,  почали  розпитувати  його  про  те,  що  з  ним  сталося  і  під  що  він  тепер  вірить.  А  потім  він  переїхав  на  південний  захід  Англії  в  містечко  Гластонбері,  в  трьох  годинах  їзди  від  Лондона,  в  якесь  місце  альтернативного  способу  життя  в  графстві  Сомерсет  (шир),  де  провів  більше  п'яти  років.  Незабаром,  він  знову  став  працювати  в  Лондоні  як  консультант  і  духовний  вчитель.
У  1995  році  Екхарт  Толле  відвідавши  неодноразово  Вест  Коаст  на  півночі  Америки,  Екхарт  Толле  в  свої  47-м  влаштувався  у  Ванкувері,  в  Британській  Колумбії  (провінція  Канади).  Незабаром  після  цього  Толле  публікує  своє  книгу  The  Power  of  Now  «Сила  моменту  зараз»  або  в  новій  російській  версії  Сила  вічно  безперервного  ЗАРАЗ.  До  2008-го  годуThe  Power  of  Now  була  переведена  на  33-х  мовах,  і  з  тих  пір  була  також  переведена  на  арабську.  Незважаючи  на  критику  деяких  головних  видань  ЗМІ,  до  серпня  2000  року  цю  книга  виявилася  на  сторінках  Нью-Йорк  Таймс  в  списку  найбільш  продаваних  книг,  New  York  Times  Best  Seller  list  серед  книг  в  жорсткому  палітурці  "
А  через  два  роки  ця  книга  очолила  цей  список.  У  березні  2010  року,  через  більш  як  дев'ять  років  ця  книга  The  Power  of  Now  все  ще  в  списку  на  7-му  рядку.
Книги  Толле  російською  мовою  Нова  земля.  Пробудження  до  своєї  життєвої  мети  Видавництво:  Рипол  Класик,  2009  г.  Сила  Справжнього  Видавництво:  Софія,  2009  г.  Тиша  говорить  Видавництво:  Софія  2010  Сила  Настоящего.Практіка  Екхарт  Толле.  Сила  справжнього  миті.  
портал  Медитації

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851184
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.10.2019

"Як тільки Ви виберете" сподіватися ", все стане можливим".

Актер  Кристофер  Рив  сказал:  "Как  только  Вы  выберете  "надеяться",  все  станет  возможным".  
Прочитала  это  мудрое  изречение  и  решила  познакомиться  с  биографией  автора.
Биография    Кристофера    Рив
Дата  рождения  25  сентября  1952  г.    Дата  смерти  10  октября  2004  г.  Место  рождения
Нью-Йорк,  США

Кристофер  Рив  был  воплощением  американской  мечты  о  человеке,  который  мог  все.  Актер,  режиссер,  сценарист  и  продюсер  прославился  исполнением  роли  Супермена,  за  которую  удостоился  премии  BAFTA.  Совмещая  кинокарьеру  с  участием  в  состязаниях  по  конному  спорту,  «сверхчеловек»  лишился  возможности  вести  полноценную  жизнь  из-за  травмы  позвоночника,  но  не  опустил  рук  и  провел  остаток  дней,  занимаясь  любимой  профессией  и  помогая  людям  с  повреждениями  спинного  мозга.
Детство  и  юность
Кристофер  Д’Олье  Рив  родился  25  сентября  1952  года  в  Нью-Йорке  и  был  старшим  из  2  детей  писателя  и  ученого  Франклина  Д’Олье  Рива  и  журналистки  Барбары  Питни  Лэмб.  В  1956  году  семья  распалась,  и  мать  с  сыновьями  осела  в  Принстоне,  где  повторно  вышла  замуж  за  работника  биржи.  
Мальчики  посещали  дневную  школу  и  были  преуспевающими  учениками.  Фото  Кристофера,  увлекавшегося  бейсболом,  футболом,  теннисом  и  хоккеем  и  получавшего  награды  за  спортивные  достижения,  регулярно  попадало  на  доску  почета.
Рано  пристрастившись  к  театральной  жизни,  Рив  с  9-летнего  возраста  участвовал  в  молодежных  спектаклях,  а  в  середине  1968  года  подростка  пригласили  на  молодежный  фестиваль  искусств  в  Массачусетс.  Мальчик,  выглядевший  старше  одноклассников,  впечатлил  публику,  получил  хорошие  отзывы  о  выступлении  в  пьесе  Артура  Миллера  «Вид  с  моста»  и  попал  в  театральную  труппу  «Harvard  Summer  Repertory  Theater  Company».
В  1970  году  Кристофер  хотел  переехать  в  Нью-Йорк  и  посвятить  жизнь  сценической  карьере,  но  передумал  и  по  совету  матери  поступил  в  Корнеллский  университет.  Юноша  обещал  родителям,  что  не  станет  актером,  пока  не  получит  высшее  образование,  но  данное  слово  не  помешало  ему  регулярно  участвовать  в  студенческих  постановках  и  стать  предметом  интереса  известного  театрального  агента.
Благодаря  протекции  талантливого  представителя  Рив  проводил  каникулы  на  гастролях  и  кастингах  и  в  итоге  решил,  что  его  биография  должна  быть  неразрывно  связана  с  театром.  Не  окончив  университет,  Кристофер  поступил  в  Джульярдскую  школу  искусств,  где  вместе  с  выдающимся  актером  Робином  Уильямсом  попал  в  класс  для  продвинутых  студентов.
Фильмы
Получив  степень  бакалавра  в  1974  году,  Рив  некоторое  время  играл  на  Бродвее  и  в  репертуарном  театре  «Circle»,  а  затем  дебютировал  на  экране  в  эпизоде  картины  «“Серая  Дама”  уходит  на  глубину».  В  кинобизнесе  конца  1970-х  годов  главным  стремлением  актеров  было  появиться  в  главной  роли  в  кассовом  фильме  выдающегося  режиссера.  Такая  возможность  выпадала  не  всем,  но  Рив  в  этом  смысле  оказался  счастливчиком.
В  1978  году  агент  устроил  Кристоферу  прослушивание  у  директора  по  кастингу  картины  «Супермен».  Резюме  актера,  неоднократно  попадавшее  в  конец  списка,  впечатлило  продюсеров,  и  кандидатуру  Рива  утвердили  на  роль  главного  героя  Кларка  Кента.  
Получив  сценарий,  молодой  талант  сразу  же  приступил  к  работе  над  новым  образом.  Благодаря  усиленным  тренировкам  под  руководством  тяжелоатлета  Дэвида  Проуза  и  специальной  диете  Кристофер  набрал  14  кг  мышечной  массы  и  смог  спокойно  сниматься  без  накладных  бицепсов.
Кроме  того,  актер  всерьез  задумывался  над  стилистической  разницей  между  Кларком  Кентом  и  Человеком  из  стали.  Он  много  раз  консультировался  по  этому  вопросу  у  креативного  директора  фильма  и  в  итоге  оба  воплощения,  мастерски  сыгранные  Ривом,  вызвали  восторг  публики  и  положительные  отзывы  критиков.  
На  следующее  утро  после  премьеры  «Супермена»  Кристофер  проснулся  знаменитым:  Британская  академия  кино  и  телевидения  признала  актера  самым  выдающимся  новичком  и  наградила  его  престижной  «Золотой  маской».  Рива  начали  приглашать  на  популярные  передачи  и  ток-шоу  и  привлекать  к  участию  в  общественных  мероприятиях:  благотворительных  акциях,  спортивных  соревнованиях,  национальных  праздниках  и  т.д.
У  актера  не  было  ни  минуты  свободного  времени,  публичные  выступления  он  совмещал  с  работой  над  продолжением  «Супермена»,  которая  началась  сразу  после  выхода  на  экраны  1-й  части  саги  о  супергерое.  Публика  увидела  сиквел  зимой  1980  года  и  с  нетерпением  стала  ждать  дальнейших  экранизаций  с  участием  Рива.
«Супермен-3»  решением  продюсеров  неожиданно  стал  комедией.  Он  получил  негативные  отзывы  и  дважды  номинировался  на  антипремию  «Золотая  малина».  После  этого  Рив  поклялся,  что  покончил  с  Человеком  из  стали,  но  все  же  снялся  в  4-й  части  эпопеи,  которая  окончательно  разочаровала  актера.
В  поисках  новых  образов  Кристофер  снялся  с  Джейн  Сеймур  в  фантастическом  фильме  «Где-то  во  времени»,  а  затем  в  артхаусной  драме  «Бостноцы»  и  классической  экранизации  «Анны  Карениной».  Перебирая  сценарии,  Рив  надеялся  на  выдающуюся  роль,  но  образ  дурака  в  комедии  «Переключая  каналы»  окончательно  выбил  актера  из  колеи  и  заставил  бросить  киноиндустрию.
Возвращение  в  кино  состоялось  в  1990  году,  когда  Рив  согласился  на  участие  в  фильме  о  Гражданской  войне  под  названием  «Роза  и  шакал».  За  этим  последовали  выдающаяся  работа  в  мелодраме  «Остаток  дня»,  8  раз  номинированной  на  премию  «Оскар»,  и  несколько  ролей  в  телевизионных  сериалах.
Роль  парализованного  полицейского  в  картине  «Вне  подозрений»  стала  для  Рива  пророческой.  Через  год  после  премьеры  фильма  на  соревнованиях  по  конному  спорту  Кристофер  упал  с  лошади  и  получил  серьезную  травму  позвоночника,  приковавшую  его  к  инвалидной  коляске.
В  конце  1990-х  парализованный  «Супермен»  дебютировал  в  качестве  режиссера  в  фильме  «В  сумерках»  и,  несмотря  на  проблемы  со  здоровьем,  продолжил  карьеру  киноактера.  Рив  получил  премию  Гильдии  киноактеров  за  роль  в  ленте  «Окно  во  двор»,  а  затем  обосновался  на  телевидении.  Его  последними  работами  стали  проекты  «Практика»,  «Тайны  Смолвиля»  и  «Кристофер  Рив:  Человек  из  стали».
Личная  жизнь
В  молодости  Кристофер  регулярно  заводил  романы  с  актрисами.  Его  первым  увлечением  была  выпускница  Университета  Карнеги-Мелона,  игравшая  главные  роли  в  студенческих  спектаклях.  Девушка  была  старше  Рива,  и  это  помешало  развитию  серьезных  отношений.
В  середине  1970-х  годов  Кристофер  встретил  женщину  по  имени  Гай  Экстон,  которая  родила  ему  сына  Мэтью  и  дочь  Александру.  Совместная  жизнь  не  приносила  удовлетворения  и  проходила  в  постоянных  стычках  и  ссорах.  В  итоге  в  1987  году  пара,  не  состоявшая  в  официальном  браке,  распалась,  дети  остались  с  матерью,  а  актер  поселился  в  Нью-Йорке,  отдельно  от  родных.

Пребывая  в  состоянии  депрессии,  Кристофер  находил  утешение  в  работе  и  через  полгода  получил  отцовскую  опеку.  Семья  поселилась  в  Уильямстауне,  а  в  начале  1990-х  годов  в  личной  жизни  актера  появилась  певица  Дана  Морозини,  ставшая  женой  Рива  в  апреле  1992  года.  Через  2  месяца  после  свадьбы  у  супругов  родился  сын  Уильям.
После  того  как  Кристофер  стал  инвалидом,  он  думал  о  самоубийстве,  но  преданная  подруга  Дана  пресекла  эти  мысли  и  силой  любви  вернула  актера  к  жизни.
Смерть
В  молодости  Рив  страдал  от  астмы  и  нескольких  видов  аллергии.  После  травмы  позвоночника  ослабший  организм  реагировал  на  все  внешние  воздействия  и  внутренние  вмешательства.
В  2000-х  годах  Кристофер  пережил  ряд  инфекционных  заболеваний  и  тяжелую  процедуру  восстановления  кожных  покровов.  К  2004  году  актер  оправился  от  осложнений  и  начал  появляться  на  публике:  последний  раз  его  видели  на  хоккейном  матче  с  участием  сына  Уильяма.
Рив  постоянно  принимал  антибиотики,  которые  стали  причиной  остановки  сердца  9  октября  2004  года.  Актера  доставили  в  реанимацию,  где  он  впал  в  кому,  а  спустя  18  часов  врачи  констатировали  смерть.
Фильмография
• 1978  –  «Супермен»
• 1980  –  «Супермен  2»
• 1982  –  «Смертельная  ловушка»
• 1983  –  «Супермен  3»
• 1984  –  «Бостонцы»
• 1985  –  «Анна  Каренина»
• 1987  –  «Супермен  4:  Борьба  за  мир»
• 1988  –  «Переключая  каналы»
• 1993  –  «Остаток  дня»
•    1995  –  «Вне  подозрений»
•    2003-2004  –  «Тайны  Смолвиля»
•    2004  –  «Кристофер  Рив:  Человек  из  стали»
 «24smi.org


Актор  Крістофер  Рів  сказав:  "Як  тільки  Ви  виберете"  сподіватися  ",  все  стане  можливим".  Прочитала  цей  мудрий  вислів  і  вирішила  ознайомитися  з  біографією  автора.

Біографія    Крістофера    Рів
дата  народження    25  вересня  1952  г.  дата  смерті  10  жовтня  2004  р  Місце  народження
Нью-Йорк,  США
Крістофер  Рів  був  втіленням  американської  мрії  про  людину,  яка  могла  все.  Актор,  режисер,  сценарист  і  продюсер  прославився  виконанням  ролі  Супермена,  за  яку  удостоївся  премії  BAFTA.  Поєднуючи  кінокар'єру  за  участю  в  змаганнях  з  кінного  спорту,  «надлюдина»  втратив  можливість  вести  повноцінне  життя  через  травму  хребта,  але  не  опустив  рук  і  провів  залишок  днів,  займаючись  улюбленою  професією  і  допомагаючи  людям  з  пошкодженнями  спинного  мозку.
Дитинство  і  юність
Крістофер  Д'Олье  Рів  народився  25  вересня  1952  року  в  Нью-Йорку  і  був  старшим  з  2  дітей  письменника  і  вченого  Франкліна  Д'Олье  Ріва  і  журналістки  Барбари  Пітні  Лемб.  У  1956  році  сім'я  розпалася,  і  мати  з  синами  осіла  в  Прінстоні,  де  повторно  вийшла  заміж  за  працівника  біржі.
Хлопчики  відвідували  денну  школу  і  були  успішними  учнями.  Фото  Крістофера,  який  захоплювався  бейсболом,  футболом,  тенісом  і  хокеєм  і  отримував  нагороди  за  спортивні  досягнення,  регулярно  потрапляла  на  дошку  пошани.
Рано  пристрасть  до  театрального  життя,  Рів  з  9-річного  віку  брав  участь  в  молодіжних  спектаклях,  а  в  середині  1968  року  підлітка  запросили  на  молодіжний  фестиваль  мистецтв  в  Массачусетс.  Хлопчик,  що  виглядав  старше  однокласників,  вразив  публіку,  отримав  хороші  відгуки  про  виступ  в  п'єсі  Артура  Міллера  «Вид  з  моста»  і  потрапив  в  театральну  трупу  «Harvard  Summer  Repertory  Theater  Company».
У  1970  році  Крістофер  хотів  переїхати  в  Нью-Йорк  і  присвятити  життя  сценічній  кар'єрі,  але  передумав  і  за  порадою  матері  вступив  до  Корнеллський  університет.  Юнак  обіцяв  батькам,  що  не  стане  актором,  поки  не  отримає  вищу  освіту,  але  дане  слово  не  завадило  йому  регулярно  брати  участь  в  студентських  постановках  і  стати  предметом  інтересу  відомого  театрального  агента.
Завдяки  протекції  талановитого  представника  Рів  проводив  канікули  на  гастролях  і  кастингах  і  в  підсумку  вирішив,  що  його  біографія  повинна  бути  нерозривно  пов'язана  з  театром.  Не  закінчивши  університет,  Крістофер  надійшов  в  Джульярдскую  школу  мистецтв,  де  разом  з  видатним  актором  Робіном  Вільямсом  потрапив  в  клас  для  просунутих  студентів.
Фільми
Отримавши  ступінь  бакалавра  в  1974  році,  Рів  деякий  час  грав  на  Бродвеї  і  в  репертуарному  театрі  «Circle»,  а  потім  дебютував  на  екрані  в  епізоді  картини  «"  Сіра  Дама  "йде  на  глибину».  У  кінобізнесі  кінця  1970-х  років  головним  прагненням  акторів  було  з'явитися  в  головній  ролі  в  касовому  фільмі  видатного  режисера.  Така  можливість  випадала  не  всім,  але  Рів  в  цьому  сенсі  виявився  щасливчиком.
У  1978  році  агент  влаштував  Крістоферу  прослуховування  у  директора  по  кастингу  картини  «Супермен».  Резюме  актора,  неодноразово  потрапляв  в  кінець  списку,  вразило  продюсерів,  і  кандидатуру  Ріва  затвердили  на  роль  головного  героя  Кларка  Кента.
Отримавши  сценарій,  молодий  талант  відразу  ж  приступив  до  роботи  над  новим  образом.  Завдяки  посиленим  тренуванням  під  керівництвом  важкоатлета  Девіда  Проуз  і  спеціальній  дієті  Крістофер  набрав  14  кг  м'язової  маси  і  зміг  спокійно  зніматися  без  накладних  біцепсів
Крім  того,  актор  серйозно  замислювався  над  стилістичною  різницею  між  Кларком  Кентом  і  Людиною  зі  сталі.  Він  багато  разів  консультувався  з  цього  питання  у  креативного  директора  фільму  і  в  підсумку  обидва  втілення,  майстерно  зіграні  Рівом,  викликали  захоплення  публіки  і  позитивні  відгуки  критиків.
На  наступний  ранок  після  прем'єри  «Супермена»  Крістофер  прокинувся  знаменитим:  Британська  академія  кіно  і  телебачення  визнала  актора  найвидатнішим  новачком  і  нагородила  його  престижної  «Золотий  маскою».  Ріва  почали  запрошувати  на  популярні  передачі  і  ток-шоу  і  залучати  до  участі  в  громадських  заходах:  благодійних  акціях,  спортивних  змаганнях,  національних  святах  і  т.д.
У  актора  не  було  ні  хвилини  вільного  часу,  публічні  виступи  він  поєднував  з  роботою  над  продовженням  «Супермена»,  яка  почалася  відразу  після  виходу  на  екрани  1-ї  частини  саги  про  супергероя.  Публіка  побачила  сиквел  взимку  1980  року  і  з  нетерпінням  стала  чекати  подальших  екранізацій  за  участю  Ріва.
«Супермен-3»  рішенням  продюсерів  несподівано  став  комедією.  Він  отримав  негативні  відгуки  і  двічі  номінувався  на  антипремію  «Золота  малина».  Після  цього  Рів  поклявся,  що  наклав  на  себе  Людиною  зі  сталі,  але  все  ж  знявся  в  4-й  частини  епопеї,  яка  остаточно  розчарувала  актора.
У  пошуках  нових  образів  Крістофер  знявся  з  Джейн  Сеймур  в  фантастичному  фільмі  «Десь  у  часі»,  а  потім  в  артхаусною  драмі  «Бостноци»  і  класичній  екранізації  «Анни  Кареніної».  Перебираючи  сценарії,  Рів  сподівався  на  видатну  роль,  але  образ  дурня  в  комедії  «Перемикаючи  канали»  остаточно  вибив  актора  з  колії  і  змусив  кинути  кіноіндустрію.
Повернення  в  кіно  відбулося  в  1990  році,  коли  Рів  погодився  на  участь  у  фільмі  про  Громадянську  війну  під  назвою  «Роза  і  шакал».  За  цим  послідували  видатна  робота  в  мелодрамі  «Залишок  дня»,  8  разів  номіновано  на  премію  «Оскар»,  і  кілька  ролей  в  телевізійних  серіалах.
Роль  паралізованого  поліцейського  в  картині  «Поза  підозрою»  стала  для  Ріва  пророчою.  Через  рік  після  прем'єри  фільму  на  змаганнях  з  кінного  спорту  Крістофер  впав  з  коня  і  отримав  серйозну  травму  хребта,  прикувала  його  до  інвалідного  візка.
В  кінці  1990-х  паралізований  «Супермен»  дебютував  в  якості  режисера  у  фільмі  «В  сутінках»  і,  незважаючи  на  проблеми  зі  здоров'ям,  продовжив  кар'єру  кіноактора.  Рів  отримав  премію  Гільдії  кіноакторів  за  роль  у  стрічці  «Вікно  у  двір»,  а  потім  влаштувався  на  телебаченні.  Його  останніми  роботами  стали  проекти  «Практика»,  «Таємниці  Смолвіля»  і  «Крістофер  Рів:  Людина  зі  сталі».
Особисте  життя
В  молодості  Крістофер  регулярно  заводив  романи  з  актрисами.  Його  першим  захопленням  була  випускниця  Університету  Карнегі-Мелона,  що  грала  головні  ролі  в  студентських  спектаклях.  Дівчина  була  старше  Ріва,  і  це  стало  на  заваді  розвитку  серйозних  відносин.
В  середині  1970-х  років  Крістофер  зустрів  жінку  на  ім'я  Гай  Екстон,  яка  народила  йому  сина  Метью  і  доньку  Олександру.  Спільне  життя  не  приносила  задоволення  і  проходила  в  постійних  сутичках  і  сварках.  У  підсумку  в  1987  році  пара,  яка  не  складалася  в  офіційному  шлюбі,  розпалася,  діти  залишилися  з  матір'ю,  а  актор  оселився  в  Нью-Йорку,  окремо  від  рідних.
Перебуваючи  в  стані  депресії,  Крістофер  знаходив  утіху  в  роботі  і  через  півроку  отримав  батьківську  опіку.  Сім'я  оселилася  в  Уільямстауні,  а  на  початку  1990-х  років  в  особистому  житті  актора  з'явилася  співачка  Дана  Морозіні,  що  стала  дружиною  Ріва  в  квітні  1992  року.  Через  2  місяці  після  весілля  у  подружжя  народився  син  Вільям.
Після  того  як  Крістофер  став  інвалідом,  він  думав  про  самогубство,  але  віддана  подруга  Дана  припинила  ці  думки  і  силою  любові  повернула  актора  до  життя.
смерть
В  молодості  Рів  страждав  від  астми  і  декількох  видів  алергії.  Після  травми  хребта  ослабів  організм  реагував  на  всі  зовнішні  впливи  і  внутрішні  втручання.
У  2000-х  роках  Крістофер  пережив  ряд  інфекційних  захворювань  і  важку  процедуру  відновлення  шкірних  покривів.  До  2004  року  актор  оговтався  від  ускладнень  і  почав  з'являтися  на  публіці:  останній  раз  його  бачили  на  хокейному  матчі  за  участю  сина  Вільяма.
Рів  постійно  приймав  антибіотики,  які  стали  причиною  зупинки  серця  9  жовтня  2004  року.  Актора  доставили  в  реанімацію,  де  він  впав  у  кому,  а  через  18  годин  лікарі  констатували  смерть.
фільмографія
•  1978  -  «Супермен»
•  1980  -  «Супермен  2»
•  1982  -  «Смертельна  пастка»
•  1983  -  «Супермен  3»
•  1984  -  «Бостон»
•  1985  -  «Анна  Кареніна»
•  1987  -  «Супермен  4:  Боротьба  за  мир»
•  1988  -  «Перемикаючи  канали»
•  1993  -  «Залишок  дня»
•  1995  -  «Поза  підозрою»
•  2003-2004  -  «Таємниці  Смолвіля»
•  2004  -  «Крістофер  Рів:  Людина  зі  сталі»
«24smi.org»
Переклала  на  українську  мову          11.10.19          15.50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851118
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.10.2019

Лише той долею обдарований щасливою…

Лишь  тот  судьбою  одарен  счастливой,
Тот  радостен,  чье  сердце  справедливо.      Альбукасим  Фирдоуси
Прочитала  это  мудрое  изречение  и  решила  познакомиться  с  биографией  автора.
Фирдоуси  —  Биография.  История  жизни.  Профессиональные  и  личные  достижения.
08.03.2019  -  Leave  a  Comment  
 
Великий  персидский  поэт  Фирдоуси  родился  примерно  в  935  году.  Полное  его  имя  —Хаким  Абулькасим  Мансур  Хасан  Фирдоуси  Туси.  Он  является  автором  шедевра  мировой  литературы  —  эпической  поэмы  «Шахнаме».  Считается  также,  что  написал  поэму  «Юсуф  и  Зулейха».
Биография
Место  его  рождения  —  персидский  город  Тус  в  Хоросане.  Информации  о  его  семье  довольно  мало.  Одни  исследователи  говорят,  что  его  отцом  был  бедный  человек,  другие  утверждают,  что  тот  был  помещиком,  дехканином.  Родители  будущего  поэта  были  шиитами  и  жили  не  слишком  богато,  так  как  их  поместья  были  невелики  и  большого  дохода  не  приносили.  Известно,  что  мальчик  сумел  получить  отличное  образование,  свободно  говорил  по-арабски  и  по-персидски.  Считается,  что  он  владел  пехлеви.  Это  старинный  язык  доисламской  эпохи  страны.  За  широту  знаний  Фирдоуси  получил  прозвище  Хаким.  В  переводе  это  означает  ученый,  мудрец.
Творчество
Долгое  время  поэт  жил  в  Газни.  Этот  город  находится  на  территории  современного  Афганистана.  Там  он  состоял  при  дворе  султана  Махмуда  Газневидского.  Над  своим  основным  произведением  «Шахнаме»  начал  работать  в  978  году.  Через  16  лет  он  завершил  написание  первой  редакции.  В  1010  —  второй.  Поэму  Фирдоуси  посвятил  султану,  но  тому  она  не  понравилась.  Причина  понятна  —  в  произведении  утверждалось,  что  править  народом  могут  лишь  те,  кому  власть  перешла  по  наследству.  Люди  же,  взявшие  ее  силой,  право  на    нее  не  имеют.  По  преданию,  поэт  ничего  не  получил  за  свой  труд,  за  что  сильно  обиделся  на  султана.  В  сильном  гневе  он  написал  сатиру.  В  ней  присутствовал  намек  на  то,  что  султан  был  потомком  раба.
 
После  этого  разгневался  Махмуд,  из-за  чего  Фирдоуси  пришлось  бежать  из  страны.  Остаток  жизни  он  был  вынужден  провести  в  бедности  и  скитаниях.  Есть  еще  одна  легенда  о  поэте.  Говорят,  что  незадолго  до  его  кончины  султан  услышал  от  одного  из  своих  приближенных  понравившийся  ему  стих.  Ему  сказали,  что  это  отрывок  из  «Шахнаме»,  автор  которого  живет  в  бедности.  Султан  велел  отправить  ему  богатый  дар,  но  Фирдоуси  не  успел  его  получить,  так  как  умер.  Произошло  это  в  1020  году.  Похоронили  поэта  в  родном  городе  Тусе,  в  собственном  саду.  Через  некоторое  время  над  могилой  был  возведен  мавзолей,  который  стал  объектом  поклонения  народа  и  местом  паломничества.
На  его  могиле  были  многие  известные  люди,  в  частности,  поэт  Низами.  Паломники  приходили  на  могилу  поэта  в  XV  веке  и  даже  позже.  Но  через  некоторое  время  гробница  пришла  в  упадок  и  была  восстановлена  лишь  в  первой  половине  XX  века,  к  празднованию  1000-летия  Фирдоуси.
Related  Posts
Лише  той  долею  обдарований  щасливою,
Той  радісний,  чиє  серце  справедливо.  Альбукасім  Фірдоусі
Прочитала  цей    мудрий  вислів  і  вирішила  познайомитися  з  біографією  автора.
Фірдоусі  -  Біографія.  Історія  життя.  Професійні  та  особисті  досягнення.
08.03.2019  -  Leave  a  Comment
 Великий  персидський  поет  Фірдоусі  народився  приблизно  в  935  році.  Повне    його  ім'я  -Хакім  Абулькасім  Мансур  Хасан  Фірдоусі  Тусі.  Він  є  автором  шедевра  світової  літератури  -  епічної  поеми  «Шахнаме».  Вважається  також,  що  написав  поему  «Юсуф  і  Зулейха».
Біографія
Місце  його  народження  -  перське    місто  Тус  в  Хоросані.  Інформації  про  його  родину  досить  мало.  Одні  дослідники  кажуть,  що  його  батьком  був  бідний  чоловік,  інші  стверджують,  що  той  був  поміщиком,  дехканина.  Батьки  майбутнього  поета  були  шиїтами  і  жили  не  дуже  заможно,  так  як  їх  маєтки  були  невеликі  і  великого  доходу  не  приносили.  Відомо,  що  хлопчик  зумів  отримати  чудову  освіту,  вільно  говорив  по-арабськи  і  по-перському.  Вважається,  що  він  володів  пехлеві.  Це  старовинна    мова  доісламської    епохи  країни.  За  широту  знань  Фірдоусі  отримав  прізвисько  Хакім.  У  перекладі  це  означає  вчений,  мудрець.
Творчість
Довгий  час  поет  жив  в  Газні.  Це  місто  знаходиться  на  території  сучасного  Афганістану.  Там  він  перебував  при  дворі  султана  Махмуда  Газневідського.  Над  своїм  головним  твором  «Шахнаме»  почав  працювати  в  978  році.  Через  16  років  він  завершив  написання  першої  редакції.  У  1010  -  другої.  Поему  Фірдоусі  присвятив  султанові,  але  тому  вона  не  сподобалася.  Причина  зрозуміла  -  у  творі  стверджувалося,  що  правити  народом  можуть  лише  ті,  кому  влада  перейшла  у  спадок.  Люди  ж,  які  взяли  її  силою,  право  на    неї  не    мають.  За  переказами,  поет  нічого  не  отримав  за  свою  працю,  за  що  сильно  образився  на  султана.  У  сильному  гніві  він  написав  сатиру.  У  ній  був  присутній  натяк  на  те,  що  султан  був  нащадком  раба.
Після  цього  розгнівався  Махмуд,  через  що  Фірдоусі  довелося  бігти  з  країни.  Залишок  життя  він  був  змушений  провести  в  бідності  і  поневіряннях.  Є  ще  одна  легенда  про  поета.  Кажуть,  що  незадовго  до  його  смерті  султан  почув  від  одного  зі  своїх  наближених  сподобався  йому  вірш.  Йому  сказали,  що  це  уривок  з  «Шахнаме»,  автор  якого  живе  в  бідності.  Султан  звелів  відправити  йому  багатий  дар,  але  Фірдоусі  не  встиг  його  отримати,  так  як  помер.  Сталося  це  1020  році.  Поховали  поета  в  рідному  місті  Тусе,  у  власному  саду.  Через  деякий  час  над  могилою  було  зведено  мавзолей,  який  став  об'єктом  поклоніння  народу  і  місцем  паломництва.
На  його  могилі  були  багато  відомих  людей,  зокрема,  поет  Нізамі.  Паломники  приходили  на  могилу  поета  в  XV  столітті  і  навіть  пізніше.  Але  через  деякий  час  гробниця  занепала  і  була  відновлена  лише  в  першій  половині  XX  століття,  до  святкування  1000-річчя  Фірдоусі.
Related  Posts      
 Переклала  на  українську  мову          11.10.19        12.45


Краткая  биография  Абулькасима  Фирдоуси  (935  -  1020).
Автора  популярных  произведений  Абулькасима  Фирдоуси  (полное  имя  -  Хаким  Абулькасим  Мансур  Хасан  Фирдоуси  Туси)  считают  национальным  поэтом  в  Иране,  Узбекистане,  Таджикистане,  Афганистане.  Об  этом  величайшем  персидском  стихотворце  известно  очень  мало,  не  сохранилось  даже  сведений  о  его  настоящем  имени.  Родился  он  в  промежутке  между  932-936  гг.  в  Иране;  его  родиной  было  предместье  города  Тус.
Информация  о  семье,  отце  Фирдоуси  крайне  противоречива.  Если  одни  биографы  считали  его  бедным  человеком,  то  другие  -  вполне  богатым  и  оставившим  сыну  приличное  наследство.  Многие  исследователи  придерживаются  мнения,  что  он  был  сыном  помещика-феодала,  дехканина,  и  предполагают,  что  семья  жила  не  слишком  роскошно.
Практически  отсутствует  информация  о  детских  и  юношеских  годах  будущего  поэта.  Его  образование  для  того  времени  было  хорошим,  он  прекрасно  владел  персидским  и  арабским,  т.е.  литературными  языками  современного  ему  Ирана.  Не  исключено,  что  он  знал  пехлеви,  язык  домусульманской  эпохи.  Именно  благодаря  широте  познаний  ему  досталось  прозвище  Хаким,  т.е.  «ученый,  мудрец»,  а  его  поэтический  псевдоним  Фирдоуси  звучит  в  переводе  как  «райский».
В  истории  литературы  Фирдоуси  остался,  в  первую  очередь,  как  автор  известной  поэмы  «Шахнаме».  Над  этим  начатым  поэтом  Дакики  произведением  он  взялся  работать  в  976  г.;  в  994  г.  была  готова  первая  редакция,  в  1010  г.  -  вторая.  Ее  получил  в  дар  от  поэта  султан  Махмуд  Газневид.  Предания  утверждают,  что  подарок  не  пришелся  по  вкусу,  т.к.  основная  мысль  произведения  заключалась  в  том,  что  право  на  власть  над  народом  имеют  люди,  которым  правление  досталось  по  наследству,  а  не  благодаря  власти  силы.  Еще  одна  известная  легенда  гласит,  что  Фирдоуси  не  получил  платы  за  свой  труд.  Будучи  разгневанным,  он  сочинил  сатиру,  прозрачно  намекавшую  на  происхождение  султана  от  раба.  Гнев  правителя  вынудил  дерзкого  поэта  покинуть  страну  и  до  конца  жизни  скитаться,  претерпевая  серьезные  лишения.  Более  распространена  такая  точка  зрения,  что  великий  поэт  провел  всю  жизнь  в  бедности  и  неизвестности,  ведь  его  «Шахнаме»  предстала  общественному  взору  и  прославила  его  только  к  концу  жизни.
Как  бы  там  ни  было,  поэма  «Шахнаме»  быстро  стала  чрезвычайно  популярной.  Охватывающая  историю  Иранского  государства  с  периода  побед  А.  Македонского,  она  была  написана  блестящим  литературным  языком,  стала  образцом  для  многочисленных  подражаний.  Ее  перевели  на  большое  количество  европейских  языков;  появлению  русской  версии  одной  из  ее  частей  читатели  XIX  в.  были  обязаны  В.  Жуковскому.
Биография  Фирдоуси  закончилась  там  же,  где  и  началась,  -  в  его  родном  городе,  в  1020  г.  В  1934  г.,  в  ознаменование  тысячелетнего  юбилея  со  дня  рождения  гордости  персидской  поэзии  его  могилу  украсили  мавзолеем.
tp://www.wisdoms.one/biografiya_abulkasim_firdousi
Коротка  біографія  Абулькасіма  Фірдоусі  (935  -  1020).
Автора  популярних  творів  Абулькасіма  Фірдоусі  (повне  ім'я  -  Хакім  Абулькасім  Мансур  Хасан  Фірдоусі  Тусі)  вважають  національним  поетом  в  Ірані,  Узбекистані,  Таджикистані,  Афганістані.  Про  цього    відомого  перського    поета    відомо  дуже  мало,  не  збереглося  навіть  відомостей  про  його  справжнє  ім'я.  Народився  він  в  проміжку  між  932-936  рр.  в  Ірані;  його  батьківщиною  було  передмістя    міста  Тус.
Інформація  про  сім'ю,  батька  Фірдоусі  вкрай  суперечлива.  Якщо  одні  біографи  вважали  його  бідною  людиною,  то  інші  -  цілком  багатим  і  залишившим    синові  пристойну  спадщину.  Багато  дослідників  дотримуються  думки,  що  він  був  сином  поміщика-феодала,  дехканина,  і  припускають,  що  сім'я  жила  не  дуже  розкішно.
Практично  відсутня  інформація  про  дитячі  та  юнацькі  роки  майбутнього  поета.  Його  освіта    для  того  часу  було  хорошою,  він  прекрасно  володів  перським  і  арабським,  тобто  літературними  мовами  сучасного  йому  Ірану.  Не  виключено,  що  він  знав  пехлеві,  мову    домусульманськаої  епохи.  Саме  завдяки  широті  знань  йому  дісталося  прізвисько  Хакім,  тобто  «Вчений,  мудрець»,  а  його  поетичний  псевдонім  Фірдоусі  звучить  в  перекладі  як  «райський».
В  історії  літератури  Фірдоусі  залишився,  в  першу  чергу,  як  автор  відомої  поеми  «Шахнаме».  Над  цим  розпочатим  поетом  Дакики  твором  він  взявся  працювати  в  976  р  .;  в  994  р  була  готова  перша  редакція,  в  1010  р  -  друга.  Її  отримав  в  дар  від  поета  султан  Махмуд  Газневидів.    Стверджують,  що  подарунок  не  припав  до  смаку,  тому  що  основна  думка  твору  полягала  в  тому,  що  право  на  владу  над  народом  мають  люди,  яким  правління  дісталося  у  спадок,  а  не  завдяки  владі  сили.  Ще  одна  відома  легенда  говорить,  що  Фірдоусі  не  отримав  плати  за  свою  працю.  Будучи  розгніваним,  він  склав  сатиру,  прозоро  натякав    на  походження  султана  від  раба.  Гнів  імператора  змусив  зухвалого  поета  покинути  країну  і  до  кінця  життя  поневірятися,  зазнаючи  серйозні  нестатки.  Більш  поширена  така  точка  зору,  що  великий  поет  провів  все  життя  в  бідності  і  невідомості,  адже  його  «Шахнаме»  постала  громадському  погляду  і  прославила  його  тільки  до  кінця  життя.  
Як  би  там  не  було,  поема  «Шахнаме»  швидко  стала  надзвичайно  популярною.  Охоплює  історію  Іранської    держави  з  періоду  перемог  А.  Македонського,  вона  була  написана  блискучою    літературною  мовою,  стала  зразком  для  численних  наслідувань.  Її  перевели  на  велику  кількість  європейських  мов;  появі  російської  версії  однієї  з  її  частин  читачі  XIX  в.  були  зобов'язані  В.  Жуковському.
Біографія  Фірдоусі  закінчилася  там  же,  де  і  почалася,  -  в  його  рідному  місті,  1020  р  У  1934  р,  в  ознаменування  тисячолітнього  ювілею  з  дня  народження  гордості  перської  поезії  його  могилу  прикрасили  мавзолеєм.
tp:  //www.wisdoms.one/biografiya_abulkasim_firdousi

Высказывания,  афоризмы  и  цитаты  Абулькасима  Фирдоуси    персидского    поэта
*Лишь  в  разуме  счастье,  беда  без  него,  Лишь  разум  —  богатство,  нужда  без  него.

*О  том  поразмыслив,  что  ждет  впереди,
Цель  выбрав  благую,  к  ней  прямо  иди.

*Науку  все  глубже  постигнуть  стремись,
Познания  вечного  жаждой  томись.
Лишь  первых  познаний  блеснет  тебе  свет,
Узнаешь:  предела  для  знания  нет.

*С  душою  твердой,  чуждый  обольщенья,
Взирай,  мудрец,  на  взлеты  и  паденья.

*Мир  удивителен;  и  нет  ни  в  ком
Из  смертных  разуменья  обо  всем.

*Не  усердствуй  некстати.

*Лишь  тот  судьбою  одарен  счастливой,  Тот  радостен,  чье  сердце  справедливо!

*Пустыня  -  земной  наш,  случайный  приют,
Где  горе  и  радость  бок  о  бок  живут.
Отсчитан  судьбою  здесь  каждый  наш  час  -
Что  дарит,  сама  похищает  у  нас.
Но  дрогнет  земля,  и  раскатится  гром,
Поднимутся  вопли  и  стоны  кругом,
И  прерван  в  пустыне  упорный  наш  труд.
Нас  снова  к  обители  горней  зовут.
Плод  наших  трудов  кто-то  новый  пожнет,
Пожнет,  но  и  сам  он  уйдет  в  свой  черед.
Так  было  с  тех  пор,  как  живет  человек,
И  этот  закон  не  состарится  ввек.
Взять  доброе  имя  с  собой  не  забудь  -
К  бессмертью  оно  открывает  нам  путь.
А  если  мы  жили  в  корысти  и  зле  -
Смерть  все  обнажит,  что  таилось  во  мгле.


*И  радость,  и  скорбь,  все  минует,  как  сон,  -
Жить  вечно  никто  на  земле  не  рожден.
Когда  ты  прославился  доблестью  дел,
Будь  царь  или  раб  -  твой  бессмертен  удел.

*Мудрец  сказал:  «Коль  ты:  умен,  пойми  ты,
Что  все  деянья  с  их  причиной  слиты».

*Кто  врага  лелеет  своего,  Безумцем  в  мире  назовут  того.

*От  разума  -  печаль  и  наслаждение,
От  разума  величье  и  паденье.

*Не  решай  ничего  опрометчиво,  Не  подумавши  —  действовать  нечего.

*Ты  разумом  вникни  поглубже,  пойми,
Что  значит  для  нас  называться  людьми.

*Таков  закон  дворца,  где  правит  зло:
То  ты  в  седле,  то  -  на  тебе  седло.

*С  серпом  великан  по  лужайке  идет.
И  все,  что  увяло,  и  все,  что  цветет,
Срезает  равно  беспощадной  рукой,
Мольбою  не  тронуть  его  никакой,
Мы  травы,  а  время  -  косарь,  что  на  луг
Ступив,  без  разбору  все  косит  вокруг;
Всех  губит,  не  глядя,  кто  молод,  кто  сед,
Губя,  не  щадит  и  младенческих  лет.
Таков  нашей  жизни  извечный  закон,
Ведь  каждый  рожденный  для  смерти  рожден;
В  дверь  входит,  выходит  из  двери  другой.
Измерен  наш  век  беспощадной  рукой.

*Лишь  к  смерти  лежит  пред  родившимся  путь,
Будь  пахарем  он  иль  владыкою  будь.

*Если  путь  твой  к  познанию  мира  ведет,
Как  бы  ни  был  он  долог  и  труден  —  вперед!

*Чтоб  быть  справедливым  возмездье  могло,  Лишь  злом  воздавать  подобает  за  зло.

*Раздавши  дары,  не  печалься  о  них,
Знай  цену,  о  сын  мой,  сокровищ  земных.
Знай,  царственной  доли  достоин  лишь  тот,
Кто  с  легкостью  отдал  бы  в  дар  небосвод.

*Стараются,  ищут  сокровищ  земных...
И  люди  уйдут,  и  сокровища  их.
Смешаемся  с  прахом  -  удел  наш  таков,
Сокроет  ланиты  могильный  покров.

*Кто  ропщет  на  своих  учителей,
Для  тех  в  сто  раз  ученье  тяжелей.

*Тайной  не  пребудет  слово.  Есть  тайна  двух,  но  тайны  нет  у  трех,  И  всем  известна  тайна  четырех.

*Добру,  милосердью,  любви  научись,
Быть  радостным,  великодушным  стремись.
Вот  благо  несущий  единственный  путь  -
Будь  меньшим  иль  в  мире  прославленным  будь.
Коль  славу  оставил  недобрую  -  знай,
Отринут  тебя  Вседержитель  и  рай.

*Не  диво,  что  знаньем  богаты  сыны,  Которые  мудрым  отцом  взращены.

*Дела  переносить  на  завтра  неумно;  Что  завтра  может  быть,  нам  ведать  не  дано.

*Кто  увидит,  что  делу  конец  дурной,
Откажись  от  такого  любой  ценой.

*Уж  если  оказал  кому-нибудь  услугу,  Не  поминай  о  ней  ты  ни  врагу,  ни  другу.

*Пусть  разум  твой  направляет  дела.
Он  душу  твою  не  допустит  до  зла.

*Нарушающим  обет  В  душе  народа  уваженья  нет!

*И  солнце  и  бури  -  все  выдержат  смело
Высокое  слово  и  доброе  дело.

*Не  уколовшись  шипами,  розы  не  сорвёшь.

*Был  первым  в  мире  создан  разум  наш,
Он  -  страж  души,  трех  стражей
верный  страж,
Те  трое  суть  язык,  глаза  и  уши:
Чрез  них  добро  и  зло  вкушают  души.


*Венец,  краса  всего  живого  -  разум,
Признай,  что  бытия  основа  -  разум.

*Все  в  мире  покроется  пылью  забвенья,  Лишь  двое  не  знают  ни  смерти,  ни  тленья:  Лишь  дело  героя  да  речь  мудреца  Проходят  столетья,  не  зная  конца.

*Доблесть  —  достояние  стремящихся  к  высокой  цели.

*Мир  только  вечен.
Наша  жизнь  мгновенна.
Но  имя  остается  во  Вселенной.
Лишь  добрые  деяния  народ
Прославит.
Остальное  -  все  умрет.

*На  радость  потомство  судьбой  нам  дано,
Нам  собственной  жизни  дороже  оно.
Для  сердца  роднее  прибежища  нет,
И  связи  теснее  не  ведает  свет.

*О  мир,  как  дивно  круг  ты:  совершаешь  -
Ломаешь  то,  а  это  исправляешь!

*Таков  уж  судьбы  непреложный  закон:
Один  ниспровержен  -  другой  вознесен,
Паденьем  сменяется  взлет  в  высоту.
Безумен,  кто  верит  в  земную  тщету.

*Если  дело  достойно  завершено,  Вознесет  и  прославит  тебя  оно.

*Где  правда  проступает  сквозь  туман,
Там  терпит  поражение  обман...


*И  тот,  в  ком  светоч  разума  горит,
Дурных  деяний  в  мире  не  свершит.

*Лучшая  жена  из  всех  на  свете  жен
Та,  которой  муж  и  в  старости  пленен.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_abulkasim_firdousi

Висловлювання,  афоризми  та  цитати  Абулькасіма  Фірдоусі  перського  поета
*  Лише  в  розумі  щастя,  біда  без  нього,  Лише  розум  -  багатство,  потреба  без  нього.

*  Про  те  поміркувавши,  що  чекає  попереду,
Мета  вибравши  благо,  до  нього    прямо  йди.

*  Науку  все  глибше  осягнути  прагни,
Пізнання  вічного  спрагою  томись.
Лише  перших  пізнань  блисне  тобі  світло,
Дізнаєшся:  межі  для  знання  немає.

*  З  душею  твердою,  чужді    зваблювання,
Взирай,  мудрець,  на  злети  і  падіння.

*  Світ  дивовижний;  і  немає  ні  в  кого
З  смертних  розуміння  про  все.

*  Не  старайся  недоречно.
*  Лише  той  долею  обдарований  щасливою,  той  радісний,  чиє  серце  справедливо!

*  Пустеля  -  земний  наш,  випадковий  притулок,
Де  горе  і  радість  пліч-о-пліч  живуть.
Відрахував  долею  тут  кожен  наш  час  -
Що  дарує,  сама  викрадає  у  нас.
Але  диригент  земля,  і  гуркіт  грому,
Піднімуться  крики  і  стогони  кругом,
І  перервана    в  пустелі  завзята    наша    праця.
Нас  знову  до  обителі  горні  звуть.
Плід  наших  праць  хтось  новий  пожне,
Пожне,  а  й  сам  він  піде  в  свій  час.
Так  було  з  тих  пір,  як  живе  людина,
І  цей  закон  не  постаріє  повік.
Взяти  добре  ім'я  з  собою  не  забудь  -
До  безсмертя  воно  відкриває  нам  шлях.
А  якщо  ми  жили  в  користі  і  злі  -
Смерть  все  оголить,  що  таїлося  в  імлі.
*  І  радість,  і  скорбота,  все  мине,  як  сон,  -
Жити  вічно  ніхто  на  землі  не  народжений.
Коли  ти  прославився  доблестю  справ,
Будь  цар  або  раб  -  твоя    безсмертна    доля.

*  Мудрець  сказав:  «Якщо  ти:  розумний,  зрозумій  ти,
Що  всі    дії    з  їх  причиною  злиті  ».

*  Хто  ворога  плекає  свого,  безумцем    в  світі  назвуть  того.

*  Від  розуму  -  печаль  і  насолода,
Від  розуму  велич  і  падінья.

*  Не  вирішуй  нічого  необачно,    не  подумавши  -    не  дій    нічого.
*  Ти  розумом  вникни  глибше,  зрозумій,
Що  значить  для  нас  називатися  людьми.

*  Такий  закон  палацу,  де  править  зло:
То  ти  в  сідлі,  то  -  на  тобі  сідло.

*  З  серпом  велетень  на  галявині  йде.
І  все,  що  зів'яло,  і  все,  що  цвіте,
Зрізає  одно  нещадною  рукою,
Благанням  не  зворушити  його  ніяким,
Ми  трави,  а  час  -  косар,  що  на  луг
Ступивши,  без  розбору  все  косить  навколо;
Всіх  губить,  не  дивлячись,  хто  молодий,  хто  сивий,
Гублячи,  не  щадить  і  дитячих  років.
Такий  нашому  житті  одвічний  закон,
Адже  кожний    народжений  для  смерті  народжений;
У  двері  входить,  виходить  з  дверей  інший.
Виміряно  наше  століття  нещадною  рукою.

*  Лише  до  смерті  лежить  перед  народженим  шлях,
Будь  орачем  він  чи  володарем  будь.

*  Якщо  шлях  твій  до  пізнання  світу  веде,
Як  би  не  був  він  довгий  і  важкий  -  вперед!
*  Щоб  бути  справедливим  відплати  могло,  лише  злом  віддячувати  личить  за  зло.

*  Роздаєш  дари,    не  журися  про  них,
Знай  ціну,    син  мій,  скарбів  земних.
Знай,  царственої  частки  гідний  лише  той,
Хто  з  легкістю  віддав  би  в  дар  небосхил.

*  Намагаються,  шукають  скарбів  земних  ...
І  люди  підуть,  і  скарби  їх.
Змішати  з  прахом  -  доля  наша  така,
Сховає  скроня  могильний  покров.

*  Хто  нарікає  на  своїх  вчителів,
Для  тих  в  сто  раз  наука    важче.
*  Таємним    перебувати  не  буде  слово.  Є  таємниця  двох,  але  таємниці  немає  у  трьох,  і  всім  відома  таємниця  чотирьох.

*  Добру,  милосердю,  любові  навчися,
Бути  радісним,  великодушним  прагни.
Ось  благо  несе  єдиний  шлях  -
Будь  меншим  чи    в  світі  прославленим  будь.
Якщо    славу  залишив  недобру  -  знай,
Я  вигнаний  з  тебе  Вседержитель  і  рай.

*  Не  диво,  що  знанням  багаті  сини,  які  мудрим  батьком  вирощені.

*  Справи  переносити  на  завтра  нерозумно;  що  завтра  може  бути,  нам  відати  не  дано.
*  Хто  побачить,  що  й  по  всьому  поганий,
Відмовся  від  такого  за  всяку  ціну.

*  Якщо  вже  надав  комусь  послугу,  не  нагадуй  про  неї  ти  ні  ворогові,  ні  другові.

*  Нехай  розум  твій  направляє  справи.
Він  душу  твою  не  допустить  до  зла.

*  Порушує  обітницю  в    душі  народу  поваги  немає!

*  І  сонце  і  бурі  -  все  витримають  сміливо
Високе  слово  і  добрі  справи.

*  Не  вколовшись  шипами,  троянди  не  зірвеш.
*  Був  першим  в  світі  створено  розум  наш,
Він  -  страж  душі,  трьох  вартою
вірний  страж,
Ті  троє  суть  язик,  очі  і  вуха:
Через  них  добро  і  зло  куштують  душі.


*  Вінець,  краса  всього  живого  -  розум,
Визнай,  що  буття  основа  -  розум.

*  Все  в  світі  покриється  пилом  забуття,  лиш  двоє  не  знають  ні  смерті,  ні  тліну:  лише  справа  героя  так  мова  мудреця  проходять  століття,  не  знаючи  кінця.

*  Доблість  -  надбання  прагнути  до  високої  мети.
*  Мир  тільки  вічний.
Наше  життя  миттєвє.
Але  ім'я  залишається  у  Всесвіті.
Лише  добрі  діяння  народ
Прославить.
Решта  -  все  помре.

*  На  радість  потомство  долею  нам  дано,
Нам  власного  життя  дорожче  воно.
Для  серця  рідніше  притулку  немає,
І  зв'язку  тісніше  не  відає  світло.

*  Про  світ,  як  дивно  коли  ти:  робиш  -
ламаєш  те,  а  це  виправляєш!
*  Такий  вже  долі  непорушний  закон:
Один  ніспровержений    -  інший  піднесений,
Падінням  змінюється  зліт  у  висоту.
Божевільний,  хто  вірить  в  земну  марноту.

*  Якщо  справа  гідно  завершена,  піднесе  і  прославить  тебе  вона.

*  Де  правда  проступає  крізь  туман,
Там  зазнає  поразки  обман  ...


*  І  той,  в  кого  світоч  розуму  горить,
Поганих  діянь  в  світі  не  звершить.
*  Краща  дружина  з  усіх  на  світі  дружин
Та,  якою  чоловік  і  в  старості  полонений.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_abulkasim_firdousi

Переклала  на  українську  мову          11.10.19        12.45

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851109
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.10.2019

Дух є майстер, уява - інструмент…

Дух  есть  мастер,  воображение  —  инструмент,  тело  —  послушный  материал.  В  каждом  человеке  есть  свой  собственный  внутренний  мир,  сотворенный  силою  воображения.  Воображение  порождается  чистым  и  сильным  желанием  сердца.  Если  эта  сила  достаточна,  чтобы  озарить  каждый  уголок  этого  внутреннего  мира,  то  все  то,  о  чем  человек  помыслит,  будет  обретать  форму  в  его  душе.  Парацельс
Прочитала  это  мудрое  изречение,  решила  ознакомиться  с  биографией  автора.

         Дух  є  майстер,  уява  -  інструмент,  тіло  -  слухняний  матеріал.  В  кожній  людині  є  свій  власний  внутрішній  світ,  створений  силою  уяви.  Уява  породжується  чистим  і  сильним  бажанням  серця.  Якщо  ця  сила  достатня,  щоб  осяяти  кожен  куточок  цього  внутрішнього  світу,  то  все  те,  про  що  людина  подумає,  буде  набувати  форму  в  його  душі
ПАРАЦЕЛЬС  (Paracelsus)
(Филипп  Ауреол  Теофраст  Бомбаст  фон  Гогенгейм;  von  Hohenheim)
24  октября  1493  г.  –  24  сентября  1541  г.  
Знаменитый  средневековый  врач  и  алхимик  Парацельс  родился  в  городке  Айнзидельн  (кантон  Швиц,  Швейцария)  в  семье  врача.  По  примеру  своего  отца  Парацельс  начал  изучать  медицину  –  в  Германии,  Франции  и  Италии.  В  1515  г.  он  получил  во  Флоренции  степень  доктора  медицины,  после  чего  странствовал  по  Европе,  продолжая  изучать  медицину  и  алхимию.  
В  1526  г.  Парацельс  стал  профессором  университета  и  городским  врачом  в  Базеле;  в  университете  он  читал  лекции  на  немецком  языке,  а  не  на  традиционной  латыни,  что  тогда  было  неслыханной  дерзостью.  Лекции  его  привлекали  множество  слушателей  и  стали  широко  известными;  в  то  же  время  Парацельс  приобрёл  множество  врагов  среди  врачей  и  аптекарей,  поскольку  в  своих  лекциях  он  резко  выступал  против  схоластической  медицины  и  слепого  почитания  авторитета  Галена;  публично  сжёг  учебник  медицины,  написанный  на  основе  представлений  античных  учёных.  В  1528  г.  Парацельсу  пришлось  покинуть  Базель,  где  ему  угрожал  суд  за  вольнодумство.  Последние  годы  жизни  он  вновь  скитался  по  городам  Эльзаса,  Баварии,  Швейцарии,  посетил  даже  Пруссию,  Польшу  и  Литву,  и,  наконец,  поселился  в  Зальцбурге,  где  нашел  могущественного  покровителя  в  лице  архиепископа  и  пфальцграфа  рейнского.  Здесь  он  и  умер  в  1541  г.  (по  некоторым  данным,  насильственной  смертью).  
Парацельс  решительно  отверг  учение  древних  о  четырёх  соках  человеческого  тела  и  считал,  что  все  процессы,  происходящие  в  организме,  –  химические  процессы.  Он  различает  четыре  главные  группы  причин  болезней,  которые  он  называет  entia:  1)  ens  astrale  –  космические  и  атмосферические  влияния,  2)  ens  naturale  –  причины,  лежащие  в  анатомо-физиологических  свойствах  организма;  они  распадаются  на  две  главные  группы:  ens  veneni  –  ядовитые  вещества  в  пище  и  питье  и  ens  seminis  –  наследственные  аномалии;  3)  ens  spirituale  –  психические  влияния  и  4)  ens  Deale  –  Божье  попущение.
Свою  терапию  Парацельс  основывал  на  алхимическом  учении  о  трёх  принципах;  он  учил,  что  в  составе  живого  тела  участвуют  три  вещественных  начала,  которые  входят  в  состав  всех  тел  природы  (tria  prima):  ртуть,  сера  и  соль.  В  здоровом  теле  эти  начала  находятся  в  равновесии;  если  же  одно  из  них  преобладает  над  другими  или  находится  не  в  достаточном  количестве,  то  возникают  различные  заболевания.  
Парацельс  изучал  лечебное  действие  различных  химических  элементов  и  соединений,  ввёл    практику  употребление  препаратов  меди,  ртути,  сурьмы  и  мышьяка;  выделял  лекарства  из  растений  и  применял  их  в  виде  тинктур,  экстрактов  и  эликсиров;  развил  новое  для  того  времени  представление  о  дозировке  лекарств,  использовал  минеральные  источники  для  лечебных  целей.  Он  указывал  на  необходимость  поисков  и  применения  специфических  средств  против  отдельных  болезней  (например,  ртути  против  сифилиса).  Парацельс  сблизил  химию  и  врачебную  науку,  поэтому  учение  Парацельса  и  его  последователей  называется  иатрохимией  «Химия  –  один  из  столпов,  на  которые  должна  опираться  врачебная  наука.  Задача  химии  вовсе  не  в  том,  чтобы  делать  золото  и  серебро,  а  в  том,  чтобы  готовить  лекарства».  
Взгляды  Парацельса  и  его  практическая  деятельность,  однако,  пронизаны  средневековой  мистикой.  Его  система  представляет  сочетание  мистического  сумбура  с  отдельными  светлыми  мыслями,  облеченными  в  схоластико-кабалистическую  форму.  Парацельс  не  отрицал  возможности  изготовления  философского  камня;  в  его  сочинениях  можно  найти  подробный  рецепт  приготовления  гомункула.  Важнейшей  частью  своей  медицины  он  считал  учение  об  «архее»  –  высшем  духовном  принципе,  якобы  регулирующем  жизнедеятельность  организма.  
 
               Источники:  
1.  Биографии  великих  химиков.  Перевод  с  нем.  под  ред.  Быкова  Г.В.  –  М.:  Мир,  1981.  320  с.
2.  Энциклопедический  словарь.  Брокгауз  Ф.А.,  Ефрон  И.А.  В  86  тт.
ПАРАЦЕЛЬС  (Paracelsus)
(Філіп  Ауреол  Теофраст  Бомбаст  фон  Гогенгейм;  von  Hohenheim)
24  жовтня  1493  р  -  24  вересень  1541  р
Знаменитий  середньовічний  лікар  і  алхімік  Парацельс  народився  в  містечку  Айнзідельн  (кантон  Швіц,  Швейцарія)  в  родині  лікаря.  За  прикладом  свого  батька  Парацельс  почав  вивчати  медицину  -  в  Німеччині,  Франції  та  Італії.  У  1515  році  він  отримав  у  Флоренції  ступінь  доктора  медицини,  після  чого  мандрував  по  Європі,  продовжуючи  вивчати  медицину  і  алхімію.
У  1526  році  Парацельс  став  професором  університету  і  міським  лікарем  у  Базелі;  в  університеті  він  читав  лекції  на  німецькій  мові,  а  не  на  традиційній  латині,  що  тоді  було  нечуваною  зухвалістю.  Лекції  його  залучали  безліч  слухачів  та  стали  широко  відомими;  в  той  же  час  Парацельс  придбав  безліч  ворогів  серед  лікарів  і  аптекарів,  оскільки  в  своїх  лекціях  він  різко  виступав  проти  схоластичної  медицини  і  сліпого  шанування  авторитету  Галена;  публічно  спалив  підручник  медицини,  написаний  на  основі  уявлень  античних  вчених.
У  1528  р  Парацельсу  довелося  покинути  Базель,  де  йому  погрожував  суд  за  вільнодумство.  Останні  роки  життя  він  знову  поневірявся  по  містах  Ельзасу,  Баварії,  Швейцарії,  відвідав  навіть  Пруссію,  Польщу  і  Литву,  і,  нарешті,  оселився  в  Зальцбурзі,  де  знайшов  могутнього  покровителя  в  особі  архієпископа  і  пфальцграфа  рейнського.  Тут  він  і  помер  в  1541  р  (за  деякими  даними,  насильницькою  смертю).
Парацельс  рішуче  відкинув  вчення  древніх  про  чотири  соки  людського  тіла  і  вважав,  що  всі  процеси,  що  відбуваються  в  організмі,  -  хімічні  процеси.  Він  розрізняє  чотири  головні  групи  причин  хвороб,  які  він  називає  entia:  1)  ens  astrale  -  космічні  і  атмосферні  впливу,  2)  ens  naturale  -  причини,  що  лежать  в  анатомо-фізіологічні  властивості  організму;  вони  розпадаються  на  дві  головні  групи:  ens  veneni  -  отруйні  речовини  в  їжі  і  пиття  і  ens  seminis  -  спадкові  аномалії;  3)  ens  spirituale  -  психічні  впливу  і  4)  ens  Deale  -  Боже  потурання.
Свою  терапію  Парацельс  засновував  на  алхімічному  вченні  про  трьох  принципах;  він  учив,  що  в  складі  живого  тіла  беруть  участь  три  речових  початку,  які  входять  до  складу  всіх  тіл  природи  (tria  prima):  ртуть,  сірка  та  сіль.  В  здоровому  тілі  ці  початку  знаходяться  в  рівновазі;  якщо  ж  одне  з  них  переважає  над  іншими  або  знаходиться  не  в  достатній  кількості,  то  виникають  різні  захворювання.
Парацельс  вивчав  лікувальну  дію  різних  хімічних  елементів  і  сполук,  ввів  практику  вживання  препаратів  міді,  ртуті,  сурми  та  миш'яку;  виділяв  ліки  з  рослин  і  застосовував  їх  у  вигляді  тинктур,  екстрактів  і  еліксирів;  розвинув  нове  для  того  часу  уявлення  про  дозування  ліків,  використовував  мінеральні  джерела  для  лікувальних  цілей.  Він  вказував  на  необхідність  пошуків  і  застосування  специфічних  засобів  проти  окремих  хвороб  (наприклад,  ртуті  проти  сифілісу).  Парацельс  зблизив  хімію  і  лікарську  науку,  тому  вчення  Парацельса  і  його  послідовників  називається  іатрохіміі  «Хімія  -  один  із  стовпів,  на  які  повинна  спиратися  медицина.
Завдання  хімії  зовсім  не  в  тому,  щоб  робити  золото  і  срібло,  а  в  тому,  щоб  готувати  ліки  ».
Погляди  Парацельса  і  його  практична  діяльність,  однак,  пронизані  середньовічної  містикою.  Його  система  являє  поєднання  містичного  сумбуру  з  окремими  світлими  думками,  одягнений  у  схоластики-кабалістичних  форму.  Парацельс  не  заперечив  можливості  виготовлення  філософського  каменю;  в  його  творах  можна  знайти  докладний  рецепт  приготування  гомункула.  Найважливішою  частиною  своєї  медицини  він  вважав  вчення  про  «архее»  -  вищому  духовному  принципі,  нібито  регулюючому  життєдіяльність  організму.
джерела:
1.  Біографії  великих  хіміків.  Переклад  з  нім.  під  ред.  Бикова  Г.В.  -  М  .:  Світ,  1981.  320  с.
2.  Енциклопедичний  словник.  Брокгауз  Ф.А.,  Ефрон  И.А.  У  86  тт.
Парацельс  (лат.  Paracelsus),  настоящее  имя  Филипп  Авреол  Теофраст  Бомбаст  фон  Гогенгейм  (лат.  Philippus  Aureolus  Theophrastus  Bombast  von  Hohenheim).  Родился  21  сентября  1493  года  в  Эге,  кантон  Швиц  -  умер  24  сентября  1541  года  в  Зальцбурге.  Знаменитый  швейцарский  алхимик,  врач,  философ,  естествоиспытатель,  натурфилософ  эпохи  Возрождения,  один  из  основателей  ятрохимии.  Подверг  критическому  пересмотру  идеи  древней  медицины.  Способствовал  внедрению  химических  препаратов  в  медицину.  Считается  одним  из  основателей  современной  науки.  Признается  величайшим  оккультистом  средневековья  и  мудрейшим  врачом  своего  времени.
 Изобретённый  им  самим  псевдоним  Парацельс  означает  «превзошедший  Цельса»,  древнеримского  энциклопедиста  и  знатока  медицины  первого  века  до  н.  э.  Современники  сравнивали  деятельность  Парацельса  с  деятельностью  Лютера,  так  как,  подобно  Лютеру  в  религии,  Парацельс  был  великим  реформатором  медицинской  науки  и  практики.  Парацельс  родился  в  семье  врача,  происходившего  из  старинного,  но  обедневшего  дворянского  рода.  Мать  работала  медсестрой  в  аббатстве.  Был  очень  тщедушного  вида,  большая  голова  и  худенькие  кривые  ноги.
 В  семье  Парацельс  получил  прекрасное  образование  в  области  медицины  и  философии.  К  16  годам  Парацельс  знал  основы  хирургии,  терапии  и  хорошо  ориентировался  в  основах  алхимии.  В  16  лет  Парацельс  навсегда  покидает  дом  и  уезжает  учиться  в  Базельский  университет.  После  этого,  в  Вюрцбурге,  у  аббата  Иоганна  Тритемия,  одного  из  величайших  адептов  магии,  алхимии  и  астрологии,  Парацельс  изучал  древние  тайные  учения.  Университетское  образование  Парацельс  получил  в  Ферраре,  здесь  же  был  удостоен  степени  доктора  медицины.  
С  1517  года  Парацельс  предпринимал  многочисленные  путешествия  и,  возможно,  являлся  предшественником  или  основателем  тайных  обществ,  которые  появляются  в  XVII  веке  в  Европе,  посещал  различные  университеты  Европы,  участвовал  в  качестве  медика  в  военных  кампаниях,  наведывался  в  имперские  земли,  во  Францию,  Англию,  Шотландию,  Испанию,  Португалию,  Скандинавские  страны,  Польшу,  Литву,  Пруссию,  Венгрию,  Трансильванию,  Валахию,  государства  Апеннинского  полуострова  (ходили  слухи,  что  он  побывал  в  Северной  Африке,  Палестине,  Константинополе,  России  и  в  татарском  плену).  

По  свидетельству  Ван  Гельмонта  в  1521  году  Парацельс  прибыл  в  Константинополь  и  получил  там  Философский  камень.  Адептом,  от  которого  Парацельс  получил  этот  камень,  был,  как  упоминается  в  некоей  книге  «Aureum  vellus»  (Золотое  руно  -  лат.)  (напечатанной  в  Роршахе  в  1598  г.),  некий  Соломон  Трисмозин,  или  Пфайфер,  соотечественник  Парацельса.  Говорится,  что  этот  Трисмозин  обладал  также  универсальной  панацеей;  утверждают,  что  в  конце  XVII  века  он  был  ещё  жив:  его  видел  какой-то  французский  путешественник.  Парацельс  путешествовал  по  придунайским  странам  и  посетил  Италию,  где  служил  военным  хирургом  в  имперской  армии  и  принял  участие  во  множестве  военных  экспедиций  того  времени.  

В  своих  странствиях  он  собрал  много  полезных  сведений,  причем  не  только  от  врачей,  хирургов  и  алхимиков,  но  и  общаясь  с  палачами,  цирюльниками,  пастухами,  евреями,  цыганами,  повитухами  и  предсказателями.  Он  черпал  знания  и  от  великих,  и  от  малых,  у  ученых  и  среди  простонародья;  его  можно  было  встретить  в  компании  погонщиков  скота  или  бродяг,  на  проезжих  дорогах  и  в  трактирах,  что  послужило  поводом  для  жестоких  упреков  и  поношений,  которыми  в  своей  ограниченности  осыпали  его  враги.  Проведя  в  скитаниях  десять  лет,  то  применяя  на  практике  свое  искусство  врача,  то  преподавая  или  изучая,  по  обычаю  тех  времен,  алхимию  и  магию,  в  возрасте  тридцати  двух  лет  он  возвратился  обратно  в  Германию,  где  вскоре  прославился  после  нескольких  удивительных  случаев  исцеления  больных.  
 В  1526  г.  приобрел  право  бюргера  в  Страсбурге,  а  в  1527  г.  по  протекции  известного  книгоиздателя  Иоганна  Фробена  стал  городским  врачом  Базеля.  Также  в  1527  г.  по  рекомендации  Оксколампадия,  городской  совет  назначил  его  профессором  физики,  медицины  и  хирургии,  положив  высокое  жалование.  В  Базельском  университете  он  читал  курс  медицины  на  немецком  языке,  что  было  вызовом  всей  университетской  традиции,  обязывавшей  преподавать  только  на  латыни.
 Его  лекции,  в  отличие  от  выступлений  коллег,  не  были  простым  повторением  мнений  Галена,  Гиппократа  и  Авиценны,  изложение  которых  являлось  единственным  занятием  профессоров  медицины  того  времени.  Его  учение  было  действительно  его  собственным,  и  он  преподавал  его  невзирая  на  чужие  мнения,  заслуживая  этим  аплодисменты  студентов  и  ужасая  своих  ортодоксальных  коллег  тем,  что  нарушал  установленный  обычай  учить  только  тому,  что  можно  надежно  подкрепить  устоявшимися,  общепринятыми  свидетельствами,  независимо  от  того,  было  ли  это  совместимо  с  разумом  и  истиной.  

В  1528  г.,  в  результате  конфликта  с  городскими  властями,  Парацельс  переехал  в  Кольмар.  В  это  время  был  почти  на  10  лет  отлучён  от  академии.  В  1529  и  1530  гг.  посетил  Эсслинген  и  Нюрнберг.  «Настоящие»  врачи  из  Нюрнберга  ославили  его  как  мошенника,  шарлатана  и  самозванца.  Чтобы  опровергнуть  их  обвинения,  он  попросил  городской  совет  доверить  ему  лечение  нескольких  пациентов,  чьи  болезни  считались  неизлечимыми.  К  нему  направили  несколько  больных  слоновой  болезнью,  которых  он  излечил  за  короткое  время,  не  прося  никакой  платы.  Свидетельства  этого  можно  найти  в  городском  архиве  Нюрнберга.  Парацельс  изобрел  несколько  эффективных  лекарств.  

Одно  из  его  крупных  достижений  -  объяснение  природы  и  причин  силикоза  (профессиональная  болезнь  горняков).  В  последующие  годы  Парацельс  много  путешествовал,  писал,  лечил,  исследовал,  ставил  алхимические  опыты,  проводил  астрологические  наблюдения.  В  1530  г.  в  одном  из  замков  Бератцхаузена  он  завершил  работу  над  «Парагранумом»  (1535).  После  непродолжительного  пребывания  в  Аугсбурге  и  Регенсбурге  перебрался  в  Санкт-Галлен  и  в  начале  1531  г.  закончил  здесь  многолетний  труд  о  происхождении  и  протекании  болезней  «Парамирум»  (1532).  В  1533  г.  он  остановился  в  Филлахе,  где  написал  «Лабиринт  заблуждающихся  медиков»  (1533)  и  «Хроника  Картинии»  (1535).  

В  последние  годы  жизни  были  созданы  трактаты  «Философия»  (1534),  «Потаенная  философия»  (первое  издание  осуществлено  в  переводе  на  фламандский  язык,  1533),  «Великая  астрономия»  (1531)  и  ряд  небольших  натурфилософских  работ,  в  их  числе  «Книга  о  нимфах,  сильфах,  пигмеях,  саламандрах,  гигантах  и  прочих  духах»  (1536).  После  этого  он  побывал  в  Мерене,  Каринтии,  Крайне  и  в  Венгрии  и  в  итоге  осел  в  Зальцбурге,  куда  был  приглашен  герцогом  Эрнстом,  пфальцграфом  Баварским,  большим  любителем  тайных  наук.  Там  Парацельс  наконец  смог  увидеть  плоды  своих  трудов  и  обрести  славу.  Наконец-то  он  может  заняться  врачебной  практикой  и  писать  труды,  не  заботясь  о  том,  что  завтра,  быть  может,  ему  придется  перебираться  в  другой  город.  У  него  собственный  домик  на  окраине,  кабинет  и  лаборатория.  

24  сентября  1541  года,  находясь  в  маленьком  номере  гостиницы  «Белая  лошадь»  на  набережной  Зальцбурга,  он  умер  после  непродолжительной  болезни  (в  возрасте  48  лет  и  трёх  дней).  Был  похоронен  на  кладбище  городской  церкви  св.  Себастьяна.  Обстоятельства  его  смерти  до  сих  пор  не  ясны,  но  самые  последние  исследования  подтверждают  версию  его  современников,  согласно  которой  Парацельс  во  время  званого  обеда  подвергся  вероломному  нападению  бандитов,  нанятых  кем-то  из  лекарей,  его  врагов,  и  в  результате  падения  на  камень  проломил  череп,  что  спустя  несколько  дней  и  привело  к  смерти.  

Учение  Парацельса:  Средневековой  медицине,  в  основе  которой  лежали  теории  Аристотеля,  Галена  и  Авиценны,  он  противопоставил  «спагирическую»  медицину,  созданную  на  базе  учения  Гиппократа.  Он  учил,  что  живые  организмы  состоят  из  тех  же  ртути,  серы,  солей  и  ряда  других  веществ,  которые  образуют  все  прочие  тела  природы;  когда  человек  здоров,  эти  вещества  находятся  в  равновесии  друг  с  другом;  болезнь  означает  преобладание  или,  наоборот,  недостаток  одного  из  них.  Одним  из  первых  начал  применять  в  лечении  химические  средства.  

Парацельса  считают  предтечей  современной  фармакологии,  ему  принадлежит  фраза:  «Всё  есть  яд,  и  ничто  не  лишено  ядовитости;  одна  лишь  доза  делает  яд  незаметным»  (в  популярном  изложении:  «Всё  -  яд,  всё  -  лекарство;  то  и  другое  определяет  доза»).  По  мнению  Парацельса,  человек  -  это  микрокосм,  в  котором  отражаются  все  элементы  макрокосма;  связующим  звеном  между  двумя  мирами  является  сила  «М»  (с  этой  буквы  начинается  имя  Меркурия).  По  Парацельсу,  человек  (который  также  является  квинтэссенцией,  или  пятой,  истинной  сущностью  мира)  производится  Богом  из  «вытяжки»  целого  мира  и  несёт  в  себе  образ  Творца.  

Не  существует  никакого  запретного  для  человека  знания,  он  способен  и,  согласно  Парацельсу,  даже  обязан  исследовать  все  сущности,  имеющиеся  не  только  в  природе,  но  и  за  её  пределами.  Парацельс  оставил  ряд  алхимических  сочинений,  в  том  числе:  «Химическая  псалтирь,  или  философские  правила  о  Камне  Мудрых»,  «Азот,  или  о  древесине  и  нити  жизни»  и  др.  В  одном  из  этих  сочинений  употребил  термин  гном.  Именно  он  дал  название  металлу  цинку,  использовав  написание  «zincum»  или  «zinken»  в  книге  Liber  Mineralium  II.  Это  слово,  вероятно,  восходит  к  нем.  Zinke,  означающее  «зубец»  (кристаллиты  металлического  цинка  похожи  на  иглы).  
Аффоризмы.
Человек  есть  реализованная  мысль.  Человек  есть  то,  что  он  думает.  Парацельс
Задача  врача  —  восстановить  равновесие  в  организме  больного.  Парацельс
 Страх  ослабляет  человека  и  отдаёт  его  на  растерзание  болезням.  Парацельс
 Здоровье  -  это  гармоничное  равновесие  количества  и  качества.  Парацельс
Мысли  человека  воздействуют  на  мир,  а  мир  воздействует  на  человека.  Парацельс
 Женщины  более  страстны  и  чувственны,  чем  мужчины,  их  воображение  сильнее.  Парацельс
 Защитить  себя  от  чужой  воли  можно  только  развивая  и  усиливая  свою  волю.  Парацельс
Зависть  разрушает  организм  того,  кто  поддаётся  этому  чувству.  Парацельс
Врач,  не  уверенный  в  своих  силах,  не  сможет  добиться  успеха.  Парацельс
Наличие  хорошего  врача  в  городе  —  благодеяние  Господне.  Парацельс
 Сила  воли  —  самое  главное  в  медицине.  Парацельс
Врач  без  интуиции  не  добьётся  успеха.  Парацельс
Медицина  в  большей  мере  искусство,  а  не  наука.  Парацельс
 Каждый  человек  должен  сам  спасать  своё  тело  и  душу.  Те,  кто  надеется,  что  их  спасут  другие,  будут  разочарованы.  Парацельс
Если  что-то  происходит  вопреки  законам  природы,  следует  вспомнить,  что  еще  не  все  законы  природы  нам  известны.  Парацельс
 Все  элементы  Вселенной  имеют  взаимосвязи,  все  существа  в  этом  мире  связаны  между  собой.  Парацельс
Луна,  особенно  во  время  новолуния,  оказывает  огромное  влияние  на  организм  человека.    Парацельс  
Всё  есть  яд,  и  ничто  не  лишено  ядовитости;  одна  лишь  доза  делает  яд  незаметным.  Парацельс  
То,  что  в  одном  веке  считают  мистикой,  в  другом  становится  научным  знанием.  Парацельс  

 Стремление  к  соитию  есть  средство,  которое  природа  создала  для  спасения  и  сохранения  рода,  а  не  для  удовлетворения  похоти.  Парацельс  

Человек  должен  уметь  руководить  своим  воображением  и  не  давать  воображению  руководить  собой.  Парацельс  

 Вера  обладает  огромной  силой,  во  много  раз  большей,  чем  сила  физического  тела.  Парацельс  

Все  болезни,  за  исключением  механических  повреждений,  происходят  от  упадка  духа.  Парацельс  
 Сила  воображения  может  вызвать  у  человека  болезнь  и  может  излечить  его.  Парацельс  

Проклятия  и  благословения  оказывают  на  человека  реальное  воздействие.  Парацельс  

 Сомнение  может  разрушить  любое  лечение.  Парацельс  

 Внешний  вид  соответствует  характеру  души.  Парацельс  
Источник:  https://stuki-druki.com          
Перевела  на  украинский  язык          10.10.19              7.00

Парацельс  (лат.  Paracelsus),  справжнє  ім'я  Філіп  авреолі  Теофраст  Бомбаст  фон  Гогенгейм  (лат.  Philippus  Aureolus  Theophrastus  Bombast  von  Hohenheim).  Народився  21  вересня  1493  в  Еге,  кантон  Швіц  -  помер  24  вересня  1541  року  в  Зальцбурзі.  Знаменитий  швейцарський  алхімік,  лікар,  філософ,  природознавець,  натурфілософ  епохи  Відродження,  один  із  засновників  ятрохимии.  Піддав  критичному  перегляду  ідеї  древньої  медицини.  Сприяв  впровадженню  хімічних  препаратів  в  медицину.  Вважається  одним  із  засновників  сучасної  науки.  Зізнається  найбільшим  окультистом  середньовіччя  і  наймудрішим  лікарем  свого  часу.
Винайдений  ним  самим  псевдонім  Парацельс  означає  «перевершив  Цельса»,  давньоримського  енциклопедиста  і  знавця  медицини  першого  століття  до  н.  е.  Сучасники  порівнювали  діяльність  Парацельса  з  діяльністю  Лютера,  так  як,  подібно  Лютеру  в  релігії,  Парацельс  був  великим  реформатором  медичної  науки  і  практики.  Парацельс  народився  в  сім'ї  лікаря,  що  походив  із  старовинного,  але  збіднілого  дворянського  роду.  Мати  працювала  медсестрою  в  абатстві.  Був  дуже  худого  виду,  велика  голова  і  худенькі  криві  ноги.
У  родині  Парацельс  отримав  прекрасну  освіту  в  галузі  медицини  і  філософії.  До  16  років  Парацельс  знав  основи  хірургії,  терапії  і  добре  орієнтувався  в  основах  алхімії.  У  16  років  Парацельс  назавжди  покидає  будинок  і  їде  вчитися  до  Базельського  університету.  Після  цього,  в  Вюрцбурзі,  в  абата  Йоганна  Трітемія,  одного  з  найбільших  адептів  магії,  алхімії  і  астрології,  Парацельс  вивчав  стародавні  таємні  вчення.  Університетська  освіта  Парацельс  отримав  у  Феррарі,  тут  же  був  удостоєний  ступеня  доктора  медицини.
З  1517  року  Парацельс  робив  численні  подорожі  і,  можливо,  був  попередником  або  засновником  таємних  товариств,  які  з'являються  в  XVII  столітті  в  Європі,  відвідував  різні  університети  Європи,  брав  участь  в  якості  медика  в  військових  кампаніях,  навідувався  в  імперські  землі,  до  Франції,  Англії,  Шотландії  ,  Іспанію,  Португалію,  Скандинавські  країни,  Польщу,  Литву,  Пруссію,  Угорщину,  Трансільванію,  Валахію,  держави  Апеннінського  півострова  (ходили  чутки,  що  він  побував  в  Північній  Африці,  Палестині,  Константинополі,  Росії  та  в  атарском  полоні).
За  свідченням  Ван  Гельмонта  в  1521  році  Парацельс  прибув  до  Константинополя  і  отримав  там  Філософський  камінь.  Адептом,  від  якого  Парацельс  отримав  цей  камінь,  був,  як  згадується  в  якійсь  книзі  «Aureum  vellus»  (Золоте  руно  -  лат.)  (Надрукованій  в  Роршаха  в  1598  р),  якийсь  Соломон  Трісмозін,  або  Пфайфер,  співвітчизник  Парацельса.  Йдеться  про  те,  що  цей  Трісмозін  володів  також  універсальної  панацеєю;  стверджують,  що  в  кінці  XVII  століття  він  був  ще  живий:  його  бачив  якийсь  французький  мандрівник.  Парацельс  подорожував  по  придунайським  країнам  і  відвідав  Італію,  де  служив  військовим  хірургом  в  імперської  армії  і  взяв  участь  в  безлічі  військових  експедицій  того  часу.
У  своїх  мандрах  він  зібрав  багато  корисних  відомостей,  причому  не  тільки  від  лікарів,  хірургів  і  алхіміків,  а  й  спілкуючись  з  катами,  цирульниками,  пастухами,  євреями,  циганами,  повитуха  і  провісниками.  Він  черпав  знання  і  від  великих,  і  від  малих,  у  вчених  і  серед  простого  люду;  його  можна  було  зустріти  в  компанії  погоничів  худоби  або  бродяг,  на  проїжджих  дорогах  і  в  трактирах,  що  послужило  приводом  для  жорстоких  докорів  і  зневаги,  якими  у  своїй  обмеженості  обсипали  його  вороги.  Провівши  в  поневіряннях  десять  років,  то  застосовуючи  на  практиці  своє  мистецтво  лікаря,  то  викладаючи  або  вивчаючи,  за  звичаєм  тих  часів,  алхімію  і  магію,  у  віці  тридцяти  двох  років  він  повернувся  назад  в  Німеччину,  де  незабаром  прославився  після  кількох  дивовижних  випадків  зцілення  хворих.
 У  1526  році  придбав  право  бюргера  в  Страсбурзі,  а  в  1527  р  по  протекції  відомого  книговидавця  Йоганна  Фробена  став  міським  лікарем  Базеля.  Також  в  1527  р  за  рекомендацією  Оксколампадія,  міська  рада  призначив  його  професором  фізики,  медицини  і  хірургії,  поклавши  високу  платню.  У  Базельському  університеті  він  читав  курс  медицини  на  німецькій  мові,  що  було  викликом  усій  університетській  традиції,  зобов'язує  викладати  тільки  на  латині.
Його  лекції,  на  відміну  від  виступів  колег,  які  не  були  простим  повторенням  думок  Галена,  Гіппократа  й  Авіценни,  виклад  яких  було  єдиним  заняттям  професорів  медицини  того  часу.  Його  вчення  було  дійсно  його  власним,  і  він  викладав  його  незважаючи  на  чужі  думки,  заслуговуючи  цим  оплески  студентів  і  жахаючи  своїх  ортодоксальних  колег  тим,  що  порушував  встановлений  звичай  вчити  тільки  тому,  що  можна  надійно  підкріпити  усталеними,  загальноприйнятими  свідченнями,  незалежно  від  того,  чи  було  це  сумісно  з  розумом  і  істиною.
У  1528  р  в  результаті  конфлікту  з  міською  владою,  Парацельс  переїхав  в  Кольмар.  У  цей  час  був  майже  на  10  років  відлучений  від  академії.  У  1529  і  1530  рр.  відвідав  Есслінген  і  Нюрнберг.  «Справжні»  лікарі  з  Нюрнберга  знеславили  його  як  шахрая,  шарлатана  і  самозванця.  Щоб  спростувати  їх  звинувачення,  він  попросив  міську  раду  довірити  йому  лікування  декількох  пацієнтів,  чиї  хвороби  вважалися  невиліковними.  До  нього  направили  кілька  хворих  слонової  хворобою,  яких  він  вилікував  за  короткий  час,  не  просячи  ніякої  плати.  Свідчення  цього  можна  знайти  в  міському  архіві  Нюрнберга.  Парацельс  винайшов  кілька  ефективних  ліків.
Одне  з  його  великих  досягнень  -  пояснення  природи  і  причин  силікозу  (професійна  хвороба  гірників).  У  наступні  роки  Парацельс  багато  подорожував,  писав,  лікував,  досліджував,  ставив  алхімічні  досліди,  проводив  астрологічні  спостереження.  У  1530  року  в  одному  із  замків  Бератцхаузена  він  завершив  роботу  над  «Парагранумом»  (одна  тисяча  п'ятсот  тридцять  п'ять).  Після  нетривалого  перебування  в  Аугсбурзі  і  Регенсбурзі  перебрався  в  Санкт-Галлен  і  на  початку  1531  році  закінчив  тут  багаторічну  працю  про  походження  та  протіканні  хвороб  «Парамірум»  (1532  р).  У  1533  році  він  зупинився  в  Філласі,  де  написав  «Лабіринт  помиляються  медиків»  (1533)  і  «Хроніка  картини»  (1535).
В  останні  роки  життя  були  створені  трактати  «Філософія»  (1534),  «Таємна  філософія»  (перше  видання  здійснено  в  перекладі  на  фламандський  мову,  1533),  «Велика  астрономія»  (1  531)  та  ряд  невеликих  натурфілософських  робіт,  в  їх  числі  «Книга  про  мавок,  сильф,  пігмеїв,  саламандр,  гігантах  та  інших  духів  »(1536)  або  менших.  Після  цього  він  побував  в  мерен,  Каринтії,  Вкрай  і  в  Угорщині  і  в  підсумку  осів  в  Зальцбурзі,  куди  був  запрошений  герцогом  Ернстом,  пфальцграфом  Баварським,  великим  любителем  таємних  наук.  Там  Парацельс  нарешті  зміг  побачити  плоди  своєї  праці  і  знайти  славу.  Нарешті  він  може  зайнятися  лікарською  практикою  і  писати  праці,  не  піклуючись  про  те,  що  завтра,  можливо,  йому  доведеться  перебиратися  в  інше  місто.  У  нього  власний  будиночок  на  околиці,  кабінет  і  лабораторія.

24  вересня  1541  року,  перебуваючи  в  маленькому  номері  готелю  «Білий  кінь»  на  набережній  Зальцбурга,  він  помер  після  нетривалої  хвороби  (у  віці  48  років  і  трьох  днів).  Був  похований  на  кладовищі  міської  церкви  св.  Себастьяна.  Обставини  його  смерті  досі  не  зрозумілі,  але  останні  дослідження  підтверджують  версію  його  сучасників,  згідно  з  якою  Парацельс  під  час  званого  обіду  піддався  віроломному  нападу  бандитів,  найнятих  кимось  із  лікарів,  його  ворогів,  і  в  результаті  падіння  на  камінь  проломив  череп,  що  через  кілька  днів  і  призвело  до  смерті.
Вчення  Парацельса:  Середньовічної  медицині,  в  основі  якої  лежали  теорії  Аристотеля,  Галена  і  Авіценни,  він  протиставив  «спагіріческую»  медицину,  створену  на  базі  вчення  Гіппократа.  Він  вчив,  що  живі  організми  складаються  з  тих  же  ртуті,  сірки,  солей  і  ряду  інших  речовин,  які  утворюють  всі  інші  тіла  природи;  коли  людина  здорова,  ці  речовини  знаходяться  в  рівновазі  один  з  одним;  хвороба  означає  переважання  або,  навпаки,  недолік  одного  з  них.  Одним  з  перших  почав  застосовувати  в  лікуванні  хімічні  засоби.
Парацельса  вважають  предтечею  сучасної  фармакології,  йому  належить  фраза:  «Все  є  отрута,  і  ніщо  не  позбавлене  отруйності;  одна  лише  доза  робить  отруту  непомітною  »(у  популярному  викладі:«  Все  -  отрута,  все  -  ліки;  те  й  інше  визначає  доза  »).  На  думку  Парацельса,  людина  -  це  мікрокосм,  в  якому  відображаються  всі  елементи  макрокосму;  сполучною  ланкою  між  двома  світами  є  сила  «М»  (з  цієї  літери  починається  ім'я  Меркурія).  За  Парацельсу,  людина  (який  також  є  квінтесенцією,  або  п'ятої,  дійсною  сутністю  світу)  проводиться  Богом  з  «витяжки»  цілого  світу  і  несе  в  собі  образ  Творця.
Не  існує  ніякого  забороненого  для  людини  знання,  він  здатний  і,  згідно  Парацельсу,  навіть  зобов'язаний  дослідити  всі  сутності,  наявні  не  тільки  в  природі,  а  й  за  її  межами.  Парацельс  залишив  ряд  алхімічних  творів,  в  тому  числі:  «Хімічна  псалтир,  або  філософські  правила  про  Камінь  Мудрих»,  «Азот,  або  про  деревину  і  нитки  життя»  та  ін.  В  одному  з  цих  творів  вжив  термін  гном.  Саме  він  дав  назву  металу  цинку,  використавши  написання  «zincum»  або  «zinken»  в  книзі  Liber  Mineralium  II.  Це  слово,  ймовірно,  походить  від  нього.  Zinke,  що  означає  «зубець»  (кристалітів  металевого  цинку  схожі  на  голки).
Джерело:  https://stuki-druki.com/authors/Paracels.php
Афоризми  .  
Людина  є  реалізована  думка.  Людина  є  те,  що  він  думає.
 Завдання  лікаря  -  відновити  рівновагу  в  організмі  хворого.
 Страх  послаблює  людини  і  віддає  його  на  розтерзання  хвороб.
Здоров'я  -  це  гармонійна  рівновага  кількості  і  якості.  
Думки  людини  впливають  на  світ,  а  світ  впливає  на  людину.
 Жінки  більш  пристрасні  і  чуттєві,  ніж  чоловіки,  їх  уява  сильніша.  
 Захистити  себе  від  чужої  волі  можна  тільки  розвиваючи  і  посилюючи  свою  волю.    Заздрість  руйнує  організм  того,  хто  піддається  цьому  почуттю.  
Лікар,  не  впевнений  в  своїх  силах,  не  зможе  домогтися  успіху.  
 Наявність  хорошого  лікаря  в  місті  -  благодіяння  Господнє.
 Сила  волі  -  найголовніше  в  медицині.  
Лікарю  без  інтуїції    не  вдасться  домогтися  успіху.  
Медицина  в  більшій  мірі  мистецтво,  а  не  наука.  
 Кожна  людина  повинна  сама  рятувати  своє  тіло  і  душу.  Ті,  хто  сподівається,  що  їх  врятують  інші,  будуть  розчаровані.  
 Якщо  щось  відбувається  всупереч  законам  природи,  слід  згадати,  що  ще  не  всі  закони  природи  нам  відомі.
Всі  елементи  Всесвіту  мають  взаємозв'язок,  всі  істоти  в  цьому  світі  пов'язані  між  собою.
Місяць,  особливо  під  час  молодика,  має  великий  вплив  на  організм  людини.  
 Все  є  отрута,  і  ніщо  не  позбавлене  отруйності;  одна  лише  доза  робить  отруту  непомітною.
 Те,  що  в  одному  столітті  вважають  містикою,  в  іншому  стає  науковим  знанням.  
 Прагнення  до  злягання  є  засіб,  яке  природа  створила  для  порятунку  і  збереження  роду,  а  не  для  задоволення  похоті.  
 Людина  повинна  вміти  керувати  своєю  уявою  і  не  давати  уяві  керувати  собою.  (  Віра  має  величезну  силу,  у  багато  разів  більшу,  ніж  сила  фізичного  тіла.  
Всі  хвороби,  за  винятком  механічних  пошкоджень,  походять  від  зневіри.  
Сила  уяви  може  викликати  у  людини  хворобу  і  може  вилікувати  його.
 Прокльони  і  благословення  надають  на  людину  реальний  вплив.  
 Сумнів  може  зруйнувати  будь-яке  лікування.
 Зовнішній  вигляд  відповідає  характеру  душі.
Переклала  на  українську  мову          10.10.19              7.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851005
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.10.2019

Буду пісні співати і малювати…

Буду  песни  петь  и  рисовать  ,    когда  мне  грустно,  так  я  настроение  подниму…
Буду  песни  петь  и  рисовать.  когда  мне  больно  и    утихнет  незаметно
боль  моя…
Буду  песни  петь,  когда  меня  ругают  и    унижают,    позитив  мой    отбирают…
Буду  песни  петь  и  рисовать,  когда  восходит  солнце,  чтобы    получить  заряд  энергии  на  день…
Буду  песни  петь  и  рисовать,  когда  мелодия  играет,    стараться    попасть  в  ритм…
Буду  песни  петь,  слушать  музыку,  вглядываясь  в  голубое  небо  днем,  в  
синее,  звездное    вечернею  порой,  может  и  заметит  это  звездочка  моя…
22.06.17(написаны  в  больнице


Буду  пісні  співати  і  малювати,  коли  мені  сумно,  так  я  настрій  підніму  ...
Буду  пісні  співати  і  малювати.  коли  мені  боляче  і  пройде    непомітно
біль  моя  ...
Буду  пісні  співати,  коли  мене  сварять  і  принижують,  позитив  мій  відбирають  ...
Буду  пісні  співати  і  малювати,  коли  сходить  сонце,  щоб  отримати  заряд  енергії  на  день  ...
Буду  пісні  співати  і  малювати,  коли  мелодія  звучить,  намагатися  потрапити  в  ритм  ...
Буду  пісні  співати,  слухати  музику,  вдивляючись  в  блакитне  небо  вдень  і  синє,  зоряне  вечірнім    часом,    може  і  помітить  це  зірочка  моя  ...
22.06.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850900
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.10.2019

Мистецтво - це втілення краси…

Искусство  —  это  воплощение  красоты,  гармоничное  сочетание  частей.  Искусство  неподвластно  разуму,  оно  интуитивно.  Его  постижение  приходит  прежде  понимания  умом.  То,  что  не  прекрасно,  —  не  искусство.Хорхе  Анхель  Ливрага
Искусство  —  это  мудрость  в  обличии  красоты.Хорхе  Анхель  Ливрага
Искусство,  не  несущее  послания,  подобно  пустому  конверту.Хорхе  Анхель  Ливрага
Наука,  искусство,  философия,  не  проникнутые  гуманизмом,  лишенные  чувства  истории,  не  движимые  любовью  к  человечеству,  не  занятые  глубокими  поисками  человеческих  ценностей,  —  это  не  наука,  не  искусство  и  не  философия.  Хорхе  Анхель  Ливрага
Счастлив  тот,  кто  способен  заплакать,  читая  стихи,  чье  лицо  отражает  возвышенное  волнение,  рождающееся  при  звуках  прекрасной  музыки.  Хорхе  Анхель  Ливрага
Перевела  на  украинский  язык              9.10.19        10.27
Прочитала  эти  мудрые  высказывания  и  решила  познакомиться  с  биографией  автора…


Мистецтво  -  це  втілення  краси,  гармонійне  поєднання  частин.  Мистецтво  непідвладне  розуму,  воно  інтуїтивно.  Його  осягнення  приходить  перш  розуміння  розумом.  Те,  що  не  дуже  добре,  -  не  мистецтво.  Хорхе  Анхель  Ліврага
Мистецтво  -  це  мудрість  в  образі  краси.  Хорхе  Анхель  Ліврага
Мистецтво,  що  не  несе  послання,  подібно  пустому  конверту.  Хорхе  Анхель  Ліврага
Наука,  мистецтво,  філософія,  чи  не  пройняті  гуманізмом,  позбавлені  почуття  історії,  які  не  рухомі  любов'ю  до  людства,  не  зайняті  глибокими  пошуками  людських  цінностей,  -  це  не  наука,  не  мистецтво  і  не  філософія.    Хорхе  Анхель  Ліврага
Щасливий  той,  хто  здатний  заплакати,  читаючи  вірші,  чиє  обличчя  відображає  піднесене  хвилювання,  що  народжується  при  звуках  чудової  музики.  Хорхе  Анхель  Ліврага
Переклала  на  українську  мову            9.10.19        10.27
Прочитала  ці    мудрі    вислови  і  вирішила  познайомитися  з    біографією  автора…

Биография  Хорхе  Анхель  Ливрага  Рицци
Профессор  Хорхе  Анхель  Ливрага  Рицци,  итальянец  по  национальности,  родился  в  Буэнос-Айресе  (Аргентина)  3  сентября  1930  года.  Скончался  в  Мадриде  7  октября  1991  года.  И  его  мать,  Виктория  Рицци,  и  отец,  инженер  Анхель  Ливрага,  имели  итальянское  происхождение:  их  семьи  эмигрировали  в  Аргентину  в  конце  XIX  века.  Это  обстоятельство  позже  позволило  ему  принять  итальянское  гражданство.
Ранняя  смерть  отца  (Хорхе  было  тогда  пятнадцать)  вызвала  в  душе  юноши  глубокие  переживания  и  переосмысления,  которые  вылились  в  поиск  смысла  жизни.  Он  начал  знакомиться  с  различными  философскими  группами,  в  которых  изучал  историю  религий  и  символизм,  совмещая  это  с  занятиями  на  медицинском  факультете  университета  Буэнос-Айреса.  В  то  же  время  глубокий  интерес  к  истории,  археологии  и  искусству  побудил  его  прослушать  соответствующие  курсы  в  том  же  университете.  Одновременно  он  занимался  и  поэтическим  творчеством,  результатом  чего  стала  национальная  премия  Аргентины  в  области  поэзии,  полученная  им  в  1951  году  за  сборник  «Лотос».
В  1957  году  он  основал  журнал  «Теософские  исследования»,  задачей  которого  было  познакомить  университетскую  молодежь  с  теми  связями,  которые  существуют  между  древней,  традиционной  мудростью  и  новыми  научными  открытиями  XX  века.  В  том  же  году,  воспользовавшись  приездом  в  Буэнос-Айрес  известного  философа  Шри  Рама  и  при  поддержке  последнего,  он  сделал  следующий  шаг  —  основал  «Новый  Акрополь».  Эта  ассоциация  призвана  пробуждать  у  молодежи  интерес  к  философии,  продолжая  традицию  классических  философских  школ,  подобных  платоновской  и  неоплатонической.  «Мы  осознали,  что  человечество  обладает  неисчислимым  сокровищем  Мудрости,  которое  было  скрыто  и  забыто  и  сегодня  недоступно  молодежи.  Эта  Мудрость  дает  ответы  на  вопросы  о  смысле  жизни,  о  наилучших  формах  устройства  общества  и  мира,  в  котором  мы  живем»,  —  вспоминал  он.
Несколькими  годами  спустя  «Новый  Акрополь»,  организация  по  своему  принципу  международная,  вышла  за  пределы  Аргентины,  основав  отделение  в  Монтевидео  (Уругвай).  За  этим  первым  шагом  последовали  другие.  Отделения  «Нового  Акрополя»  появились  в  таких  странах  Американского  континента,  как  Мексика,  Перу,  Чили,  Венесуэла…  В  1972  году  Х.А.  Ливрага  принял  решение  распространить  деятельность  «Нового  Акрополя»  и  на  европейский  континент  —  сначала  в  Испанию,  затем  во  Францию  и  Великобританию.  На  этом  движение  не  остановилось,  и  сейчас  Культурная  ассоциация  «Новый  Акрополь»  действует  почти  в  50  странах  Европы,  Америки  и  Азии.
Можно  сказать,  что  жизнь  и  деятельность  Хорхе  Анхеля  Ливраги  были  неразрывно  связаны  с  движением,  которое  он  основал.  Особое  внимание  он  уделял  созданию  прочного  фундамента  знаний,  представляющего  собой  синтез  величайших  философских  учений.  Эти  учения  на  всем  протяжении  истории  человечества  закладывали  основы  цивилизаций  и  культур.  Неутомимый  путешественник,  он  посещал  одну  за  другой  акропольские  страны,  развивая  культурную  деятельность  и  проводя  занятия,  писал  статьи,  общался  с  огромным  количеством  людей.
Прежде  всего  он  заботился  о  том,  чтобы  все  это  богатство  знаний  можно  было  применять  на  практике;  он  предлагал  философию  как  образ  жизни,  подходящий  для  любого  типа  людей  самого  разного  менталитета  и  социального  происхождения  во  всем  мире.  Он  обычно  определял  свою  работу  как  «создание  модуля  выживания»,  который  помог  бы  появиться  более  совершенному  человеку  и  тем  самым  создать  более  совершенный  мир.  Барьеры,  которые  обычно  разделяют  и  сталкивают  между  собой  людей,  —  насилие,  догматизм,  расизм  и  все  виды  нетерпимости  —  потеряют  свою  разрушительную  силу,  если  будет  прививаться  другой  образ  жизни.  Его  основная  черта  —  толерантность,  базирующаяся  на  прочном  философском  фундаменте,  который  позволяет  развивать  таланты  и  способности,  таящиеся  в  душе  каждого  человека.

Литературные  труды
Все  труды  Хорхе  Анхеля  Ливраги  подчинены  задаче  донести  знания  и  философию  до  самой  широкой  аудитории  и  имеют  просветительский  характер.  Значительную  часть  его  интеллектуального  наследия  составляет  свод  лекций  и  занятий,  проводившихся  для  самой  разной  аудитории  и  посвященных  самым  разным  темам.  При  всей  широте  подхода  их  основная  идея  —  необходимость  пробуждения  в  каждом  человеке  индивидуального  сознания  и  ответственности  за  то,  чтобы  мир  стал  более  справедливым  и  единым,  чтобы  образование  и  культура  были  доступны  каждому.  Хорхе  Анхель  Ливрага  размышлял  о  том  историческом  моменте,  в  который  ему  довелось  жить,  и  выступал  за  необходимость  свободы  мысли  и  независимости  человека  от  обмана  и  манипуляции  со  стороны  сильных  мира  сего.  Собрание  его  лекций  в  четырех  томах  носит  название  «Магия,  религия  и  наука  для  XXI  века».
Первые  его  книги  были  написаны  в  жанре  исторического  романа,  как,  например,  «Анкор-ученик».  Это  рассказ  о  приключениях  юного  ученика,  изучающего  древнюю  мудрость.  Действие  происходит  незадолго  до  погружения  под  воду  острова  Посейдонис,  последнего  осколка  мифической  Атлантиды,  описываемой  Платоном.  В  этой  книге  Ливрага  делится  теми  знаниями,  которые  он  сам  получил  во  время  своего  обучения  философии.  Он  возвращается  к  жанру  исторического  романа  в  «Алхимике»,  в  котором  описывает  тайные  братства,  существовавшие  в  Европе  в  XVI  веке,  и  активно  проводит  идею  защиты  свободы  мысли.
Описание  природных  явлений  составляет  содержание  его  наиболее  часто  переводившейся  книги  —  «Элементалы  —  духи  Природы».  Все  области  традиционной  философии  охватывает  книга  «Введение  в  мудрость  Востока»,  настоящий  путеводитель  для  тех,  кто  отправляется  в  путешествие  в  поиске  знаний,  составляющих  суть  разных  философских  и  религиозных  учений.  Ту  же  просветительскую  линию  продолжает  серия  диалогов  с  двумя  его  ближайшими  учениками  «Письма  к  Делии  и  Фернану».  В  этой  книге,  отличающейся  оригинальным  подходом,  рассматриваются  вопросы,  возникающие  у  молодых  людей  в  процессе  становления  их  философских  взглядов.
Обзор  явлений,  характерных  для  нашего  времени,  дается  в  двух  других  книгах  —  «Мифы  XX  века»  и  «Пес  Моасси».  В  первой  из  них  разоблачаются  громкие  слова,  которыми  оправдывались  многие  злоупотребления  властью,  насилие,  несправедливость  и  противоречия.  Читатель  приглашается  войти  в  XXI  век  независимым  и  свободным  от  чужого  мнения.  В  книге  «Пес  Моасси»,  продолжающей  эту  тему,  собака  с  ее  простой  и  ясной  логикой  сталкивается  с  человеческой  неразумностью.
Любовь  к  археологии  и  глубокое  знание  египетской  цивилизации  побудили  Х.А.  Ливрагу  выбрать  темой  другой  своей  книги  Фивы,  древнюю  столицу  Среднего  царства.  «Фивы  —  это  состояние  души»,  —  с  загадочной  улыбкой  говорит  автор,  рассказывая  об  этом  столь  далеком,  но  в  то  же  время  близком  мире.
Чтобы  проникнуть  в  тайны  души  Греции,  Ливрага  выбирает  тему  театра,  и  так  рождается  исследование  «Театр  мистерий.  Трагедия».  Изучение  этого  вида  искусства  помогло  ему  заглянуть  в  мир  души  и  понять,  что  она  всегда  стремится  к  высокому,  и  это  стремление,  как  и  внутренний  герой,  скрыто  в  сердце  каждого  человека.  К  сожалению,  эта  серия  исследований  осталась  незавершенной.
Эти  книги  Х.А.  Ливраги  были  переведены  на  многие  языки  мира,  в  том  числе  на  французский,  английский,  португальский,  греческий,  русский,  турецкий,  чешский  и  немецкий.

Философское  наследие
В  пятидесятые  годы  он  основывает  философскую  школу  "классического  образца",  стержнем  которого  стала  система  обучения,  основанная  на  различных  духовных  и  философских  традициях  человечества,  на  возрождении  классического  идеала  философии  как  средства,  дающего  возможность  жить  более  гуманно  и  полноценно.
Всю  свою  жизнь  проф.  Ливрага  посвятил  распространению  в  мире  идей  братства  между  людьми  и  народами,  борьбе  за  преодоление  материальной  и  моральной  нищеты  своих  современников.  Он  выступал  в  защиту  свободы  совести  и  свободы  слова  везде,  где  им  что-либо  угрожало.
Его  перу  принадлежит  много  различных  произведений:  исследования  древних  культур  и  цивилизаций,  романы,  философские  эссе  и  размышления  о  современном  мире,  а  также  многочисленные  статьи.  Его  труды  получили  признание.  Так  в  1951  году  на  конкурсе  национальной  поэзии  в  Аргентине  ему  была  присуждена  первая  премия.  В  1976  году  он  награжден  «Парижским  Крестом»  Французской  Академии  в  области  искусств,  наук  и  литературы  и  принят  в  члены  Буркхардтовской  академии  Швейцарии.Хорхе  Анхель  Ливрага  скончался  в  1991  году  в  Мадриде.
Свою  жизнь  он  посвятил  служению  гуманистическому  идеалу,  который  вдохновляет  и  одухотворяет  Культурную  Ассоциацию  «Новый  Акрополь».  Все  свое  имущество  он  завещал  организации,  и  после  смерти  его  дом  и  личная  коллекция  произведений  искусства  были  переданы  для  создания  музея.
Делия  Стейнберг  Гусман.  
Перевела  на  украинский  язык              9.10.19        11.08

Біографія  Хорхе  Анхель  Ліврага  Ріцци
Професор  Хорхе  Анхель  Ліврага  Ріцци,  італієць  за  національністю,  народився  в  Буенос-Айресі  (Аргентина)  3.  вересня  1930  року.  Помер  в  Мадриді  7  жовтня  1991  року.  І  його  мати,  Вікторія  Рицци,  і  батько,  інженер  Анхель  Ліврага,  мали  італійське  походження:  їх  сім'ї  емігрували  в  Аргентину  в  кінці  XIX  століття.  Ця  обставина  пізніше  дозволило  йому  отримати  італійське  громадянство.
Рання  смерть  батька  (Хорхе  було  тоді  п'ятнадцять)  викликала  в  душі  юнака  глибокі  переживання  і  переосмислення,  які  вилилися  в  пошук  сенсу  життя.  Він  почав  знайомитися  з  різними  філософськими  групами,  в  яких  вивчав  історію  релігій  і  символізм,  поєднуючи  це  з  заняттями  на  медичному  факультеті  університету  Буенос-Айреса.  У  той  же  час  глибокий  інтерес  до  історії,  археології  та  мистецтва  спонукав  його  прослухати  відповідні  курси  в  тому  ж  університеті.  Одночасно  він  займався  і  поетичною  творчістю,  результатом  чого  стала  національна  премія  Аргентини  в  області  поезії,  яку  він  отримав  в  1951  році  за  збірку  «Лотос».
У  1957  році  він  заснував  журнал  «Теософські  дослідження»,  завданням  якого  було  познайомити  університетську  молодь  з  тими  зв'язками,  які  існують  між  давньою,  традиційною    мудрістю  і  новими  науковими  відкриттями  XX  століття.  У  тому  ж  році,  скориставшись  приїздом  в  Буенос-Айрес  відомого  філософа  Шрі  Рама  і  за  підтримки  останнього,  він  зробив  наступний  крок  -  заснував  «Новий  Акрополь».  Ця  асоціація  покликана  пробуджувати  у  молоді  інтерес  до  філософії,  продовжуючи  традицію  класичних  філософських  шкіл,  подібних  платонівської  і  неоплатоническої.                                                «Ми  усвідомили,  що  людство  має  незліченний    скарб    мудрості,  яке  було  приховано  і  забуте  і  сьогодні  недоступно  молоді.
Ця  Мудрість  дає  відповіді  на  питання  про  сенс  життя,  про  найкращі    форми    суспільного  ладу    і  світу,  в  якому  ми  живемо  »,  -  згадував  він.
Кількома  роками  потому  «Новий  Акрополь»,  організація  за  своїм  принципом  міжнародна,  вийшла  за  межі  Аргентини,  заснувавши  відділення  в  Монтевідео  (Уругвай).  За  цим  першим  кроком  пішли  інші.  Відділення  «Нового  Акрополя»  з'явилися  в  таких  країнах  Американського  континенту,  як  Мексика,  Перу,  Чилі,  Венесуела  ...  У  1972  році  Х.  А.  Ліврага  прийняв  рішення  поширити  діяльність  «Нового  Акрополя»  і  на  європейський  континент  -  спочатку  в  Іспанію,  потім  до  Франції  і  Великобританії.  На  цьому  рух  не  зупинився,  і  зараз  Культурна  асоціація  «Новий  Акрополь»  діє  майже  в  50  країнах  Європи,  Америки  та  Азії.
Можна  сказати,  що  життя  і  діяльність  Хорхе  Анхеля  Лівраги  були  нерозривно  пов'язані  з  рухом,  яке  він  заснував.  Особливу  увагу  він  приділяв  створенню  міцного  фундаменту  знань,  що  представляє  собою  синтез  найбільших  філософських  вчень.  Ці  навчання  на  всьому  протязі  історії  людства  закладали  основи  цивілізацій  і  культур.
Невтомний  мандрівник,  він  відвідував  одну  за  одною  акропольських  країни,  розвиваючи  культурну  діяльність  і  проводячи  заняття,  писав  статті,  спілкувався  з  величезною  кількістю  людей.
Перш  за  все  він  дбав  про  те,  щоб  все  це  багатство  знань  можна  було  застосовувати  на  практиці;  він  пропонував  філософію  як  спосіб  життя,  відповідний  для  будь-якого  типу  людей  самого  різного  менталітету  і  соціального  походження  в  усьому  світі.  Він  зазвичай  визначав  свою  роботу  як  «створення  модуля  виживання»,  який  допоміг  би  з'явитися  більш  досконалої  людини  і  тим  самим  створити  більш  досконалий  світ.  Бар'єри,  які  зазвичай  поділяють  і  зіштовхують  між  собою  людей,  -  насильство,  догматизм,  расизм  і  всі  види  нетерпимості  -  втратять  свою  руйнівну  силу,  якщо  буде  робити  щеплення  інший  спосіб  життя.  Його  основна  риса  -  толерантність,  що  базується  на  міцному  філософському  фундаменті,  який  дозволяє  розвивати  таланти  і  здібності,  що  криються  в  душі  кожної  людини.

Літературні  праці
Увесь  труд  Хорхе  Анхеля  Лівраги  підпорядкований      завданню  донести  знання  і  філософію  до  найширшої  аудиторії  і  має    просвітницький  характер.
Значну  частину  його  інтелектуальної  спадщини  становить  звід  лекцій  і  занять,  що  проводилися  для  самої  різної  аудиторії  і  присвячених  різним  темам.  При  всій  широті  підходу  їх  основна  ідея  -  необхідність  пробудження  в  кожній  людині  індивідуальної  свідомості  і  відповідальності  за  те,  щоб  світ  став  більш  справедливим  і  єдиним,  щоб  освіта  та  культура  були  доступні  кожному.  Хорхе  Анхель  Ліврага  розмірковував  про  той  історичний  момент,  в  який  йому  довелося  жити,  і  виступав  за  необхідність  свободи  думки  і  незалежності  людини  від  обману  і  маніпуляції  з  боку  сильних  світу  цього.  Збори  його  лекцій  в  чотирьох  томах  носить  назву  «Магія,  релігія  і  наука  для  XXI  століття».
Перші  його  книги  були  написані  в  жанрі  історичного  роману,  як,  наприклад,  «Анкор-учень».  Це  розповідь  про  пригоди  юного  учня,  який  вивчає  давню  мудрість.  Дія  відбувається  незадовго  до  занурення  під  воду  острова  Посейдонис,  останнього  осколка  міфічної  Атлантиди,  описуваної  Платоном.  У  цій  книзі  Ліврага  ділиться  тими  знаннями,  які  він  сам  отримав  під  час  свого  навчання  філософії.  Він  повертається  до  жанру  історичного  роману  в  «Алхімік»,  в  якому  описує  таємні  братства,  що  існували  в  Європі  в  XVI  столітті,  і  активно  проводить  ідею  захисту  свободи  думки.
Огляд  явищ,  характерних  для  нашого  часу,  дається  в  двох  інших  книгах  -  «Міфи  XX  століття»  і  «Пес  Моассі».  У  першій  з  них  викриваються  гучні  слова,  якими  виправдовувалися  багато  зловживань  владою,  насильство,  несправедливість  і  протиріччя.  Читач  запрошується  увійти  в  XXI  століття  незалежним  і  вільним  від  чужої  думки.  У  книзі  «Пес  Моассі»,  що  продовжує  цю  тему,  собака  з  її  простою  і  ясною  логікою  стикається  з  людською  нерозумністю.
Любов  до  археології  і  глибоке  знання  єгипетської  цивілізації  спонукали  Х.А.  Лівраги  вибрати  темою  іншої  своєї  книги  Фіви,  древню  столицю  Середнього  царства.  «Фіви  -  це  стан  душі»,  -  із  загадковою  посмішкою  говорить  автор,  розповідаючи  про  це  такому  далекому,  але  в  той  же  час  близькому  світу.
Щоб  проникнути  в  таємниці  душі  Греції,  Ліврага  вибирає  тему  театру,  і  так  народжується  дослідження  «Театр  містерій.  Трагедія  ».  Вивчення  цього  виду  мистецтва  допомогло  йому  заглянути  в  світ  душі  і  зрозуміти,  що  вона  завжди  прагне  до  високого,  і  це  прагнення,  як  і  внутрішній  герой,  приховано  в  серці  кожної  людини.  На  жаль,  ця  серія  досліджень  залишилася  незавершеною.
Ці  книги  Х.А.  Лівраги  були  перекладені  багатьма  мовами  світу,  в  тому  числі  на  французьку,  англійську,  португальська,  грецька,  російська,  турецька,  чеська  та  німецька.

Філософські  погляди
У  п'ятдесяті  роки  він  засновує  філософську  школу  "класичного  зразка",  стержнем  якого  стала  система  навчання,  заснована  на  різних  духовних  і  філософських  традиціях  людства,  на  відродженні  класичного  ідеалу  філософії  як  засобу,  що  дає  можливість  жити  більш  гуманно  і  повноцінно.
Все  своє  життя  проф.  Ліврага  присвятив  поширенню  в  світі  ідей  братства  між  людьми  і  народами,  боротьбі  за  подолання  матеріальної  і  моральної  убогості  своїх  сучасників.  Він  виступав  на  захист  свободи  совісті  і  свободи  слова  скрізь,  де  їм  що-небудь  загрожувало.
Його  перу  належить  багато  різних  творів:  дослідження  древніх  культур  і  цивілізацій,  романи,  філософські  есе  і  роздуми  про  сучасний  світ,  а  також  численні  статті.  Його  праці  отримали  визнання.  Так  в  1951  році  на  конкурсі  національної  поезії  в  Аргентині  йому  була  присуджена  перша  премія.  У  1976  році  він  нагороджений  «Паризьким  Хрестом»  Французької  Академії  в  області  мистецтв,  наук  і  літератури  та  прийнятий  в  члени  Буркхардтовской  академії  Швейцаріі.Хорхе  Анхель  Ліврага  помер  в  1991  році  в  Мадриді.
Своє  життя  він  присвятив  служінню  гуманістичному  ідеалу,  який  надихає  і  одухотворяє  Культурну  Асоціацію  «Новий  Акрополь».  Все  своє  майно  він  заповів  організації,  і  після  смерті  його  будинок  і  особиста  колекція  творів  мистецтва  були  передані  для  створення  музею.
Делія  Стейнберг  Гусман.
Переклала  на  українську  мову            9.10.19        11.08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850899
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.10.2019

Насолода мріяти…

Наслажденье  мечтать,  Кто  может  здесь  поспорить,  не  ныть  ,  не  плакать,      не  страдать,  стремиться  быть  свободным…
Чаще  всматриваться  ввысь,  восходом  солнца  любоваться,  природу  и  людей  любить  и    чаще  ими  восхищаться…

Наслаждение  мечтать,  чувствовать  пульс  жизни,  строить  планы,  созидать,    изучать  науки,  открывать    свои  таланты,    жить  в  гармонии,  без  скуки…

Наслаждение  мечтать    -  это  вдохновляет,    утром  хочется  вставать,  просыпаться  рано,  времени  нет    унывать,    сколько  дел  ведь  надо  сделать…
Вечером  взглянуть  на  звезды,    отыскать  свою,    ей  поведать  все  секреты,  
вместе  помечтать…

Наслаждение  мечтать,  с    оптимизмом    день  встречать,  жить  красиво,  многолико,    бороться  с  слабостью    и  ленью,    стараться  побеждать…
Интересным  делом  заниматься,  милосердным,  внимательным  и  добрым  быть  и    такими  же  людьми  стараться  окружать…

Наслаждение  мечтать,  это  так  не  просто,  видеть  все  в  красивом  цвете,  серость  как  бы  и  не  замечать…Лучше  чувствовать  себя  ребенком  и    наивно  все  мечтать,  мечтать….  Это  даст  заряд  для  новых  и  хороших  дел,  главное  самому  в  это  поверить  и  Всевышнего  за  все  поблагодарить!!!  
20.06.17(  написаны  в  больнице)



Насолода  мріяти,  хто  може  тут  посперечатися,  не  нити,  не  плакати,  не  страждати,  прагнути  бути  вільним  ...
Найчастіше  вдивлятися  вгору,  сходом  сонця    милуватися,  природу  і  людей  любити  і  частіше  ними  захоплюватися  ...

Насолода  мріяти,  відчувати  пульс  життя,  будувати  плани,  творити,  вивчати  науки,  відкривати  свої  таланти,  жити  в  гармонії,  без  нудьги  ...
Насолода  мріяти  -  це  надихає,  вранці  хочеться  вставати,  прокидатися  рано,  часу  немає  сумувати,  скільки  справ  треба  зробити  ...
Увечері  поглянути  на  зірки,  відшукати  свою,  їй  розповісти  всі  секрети,
разом  помріяти  ...

Насолода  мріяти,  з  оптимізмом  день  зустрічати,  жити  красиво,  багатолико,  боротися  з  слабкістю  і  лінню,  намагатися  перемагати  ...
Цікавою  справою  займатися,  милосердним,  уважним  і  добрим  бути  і  такими  ж  людьми  намагатися  оточувати  ...
Насолода  мріяти,  це  так  не  просто,  бачити  все  в  красивому  кольорі,  сірість  не  помічати  ...  Краще  відчувати  себе  дитиною  і  наївно  все  мріяти,  мріяти  ....  Це  дасть  заряд  для  нових  і  хороших  справ,  головне  самому  в  це  повірити  і  Всевишнього  за  все  подякувати  !!!
20.06.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850804
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.10.2019

Будні життя …

Будни  жизни...
Будни  жизни  -  день  за  днем,  стараюсь  я  найти  гармонию  с  собой  и  окружающим  миром...  
Жизнь  состоит  из  мелочей,  не  всегда  удается,  так  как  хочешь...
 Стараюсь  больше  успеть,  в  то  же  время  новое  познать,  чтобы  не  потратить  на  одни  мелочи  всю  свою    оставшуюся  жизнь...
Жизнь  зависит  только  от  нас,  настроение  наше  значительно  влияет...
Наслаждайся  жизнью,    цени  все  то,  что  имееш...Люби  и  будь  внимательным...  Улыбкой  осени  все  вокруг  -  будни  превратятся  в  праздник!
12.07.17  (  написаны  в  больнице)

Будні  життя  ...
Будні  життя  –  день  за  днем,  намагаюсь  я  найти  гармонію  з  собою  і  оточуючим  світом...  
Життя  складається  з  дрібниць,не  завжди  вдається,так  як  хочеш...  Намагаюсь  більше  встигнути,  в  той  же  час  нове  пізнати,  щоб  не  витратити    на  одні  дрібниці  все  своє  життя...
Життя  залежить  лише  від  нас,  настрій  наш  значно  впливає...
Насолоджуйся  життям,цінуй  все  те,  що  маєш...  Люби  і  будь  уважним...  Усмішкою  осяй  все  навкруги  –  будні  перетворяться  на  свято!
12.07.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850802
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.10.2019

5 французьких способів підвищити самооцінку

5  французских  способов  повысить  самооценку
Уверенность  —  ключ  к  женской  силе.  Проведя  сотни  интервью  и  исследований  во  Франции,  журналистка  Кэт  Джейми  Каллан  выяснила,  как  француженкам  удается  всегда  оставаться  уверенными  и  довольными  собой,  не  злоупотребляя  косметикой  и  визитами  к  пластическому  хирургу.
Способ  №  1:  Тайный  сад
Время  от  времени  все  мы  чувствуем  себя  эмоционально  опустошенными,  мелкие  неприятности  и  проблемы  словно  «отгрызают»  по  кусочку  от  нашего  чувства  «Я».  Вместо  того  чтобы  искать  утешения  в  сладостях,  алкоголе  или  в  объятиях  бывшего  любовника,  общение  с  которым  уже  не  раз  нас  ранило,  отнеситесь  к  своей  усталости  с  уважением.
Тайный  сад  —  место,  где  можно  восстановить  чувство  независимости  и  силы.  Он  питает  и  поддерживает  психику.  «Когда  внешний  мир  лишает  ее  сил,  француженка  может  удалиться  в  свою  спальню,  задернуть  шторы  и  засесть  читать  роман  или  заняться  йогой,  —  делится  наблюдениями  Кэт  Джейми  Каллан.  —  Она  может  просто  полежать  и  подумать  о  Жан-Клоде  —  о  том  дне,  когда  они  целовались  в  Шамони…  Ее  походка  обретет  новую  легкость,  и  она  будет  до  краев  полна  чувства  собственной  желанности…»
Тайным  садом  может  быть  просто  интересная  книга,  которую  она  нашла  в  библиотеке.  Женщина  выбирает  себе  кафе,  куда  каждый  день  ходит  читать,  и  появляется  дома  часом  позже,  чем  обычно,  «какая-то  не  такая»  —  так  на  нее  повлияла  книга.  Она  возвращается  к  своей  повседневной  жизни  с  вновь  обретенным  чувством  себя  в  мире,  отдельной  от  своего  любовника,  мужа,  детей.  Возвращаясь  в  реальный  мир,  она  несет  частичку  тайны.  Это  очень  полезно  для  самооценки.  Нет,  не  нужно  ни  слова  говорить  о  своем  тайном  саде,  но  сам  факт,  что  он  у  нее  есть,  прибавляет  вам  таинственности  и  силы.

Способ  №  2:  Красивые  вещи
Мы  привыкли  изо  дня  в  день  пользоваться  неприметными,  «обычными»  вещами»,  и  наша  самооценка  из-за  этого  падает.  Мы  забываем  о  том,  что  у  нас  вообще  есть  красивые  вещи.  Француженка  ни  за  что  не  забудет  про  подаренный  бабушкой  серебряный  чайный  сервиз  —  он  будет  красоваться  у  нее  на  столе  каждый  день,  а  не  только  по  праздникам.
Способ  №  3:  Вдохновлять  других
Хотя  мы  этого  часто  не  осознаем,  у  нас  каждый  день  есть  возможность  кого-то  вдохновить,  изменить  чью-то  жизнь  к  лучшему.  Мы  —  пример  того,  как  надо  жить  в  этом  мире.  Даже  не  понимая  этого,  вы  можете  быть  наставником,  примером  для  женщин  и  мужчин  младшего  возраста.  Поэтому,  если  вы  не  испытываете  желания  выглядеть  хорошо  ради  себя  или  даже  ради  своего  мужа,  делайте  это  ради  следующего  поколения.
Наше  присутствие  в  мире  не  просто  улучшит  нашу  жизнь,  но  может  сделать  лучше  весь  мир
«Если  мы  начнем  с  простой  прогулки  пешком  и  позволим  себе  удовольствие  «других  посмотреть  и  себя  показать»,  то  откроем  для  себя  очарование  мужчины,  который  ждет  нас  в  местном  почтовом  отделении,  —  приводит  примеры  из  жизни  француженок  Кэт  Джейми  Каллан.  —  Мы  остановимся,  чтобы  попробовать  новые  замечательные  духи  в  ближайшем  магазине  подарков,  заведем  себе  привычку  рыться  на  полках  книжного  магазина  на  соседней  улице.
Делая  все  это,  мы  заземляемся,  начинаем  развивать  в  себе  «чувство  локтя»,  обнаруживая  общие  интересы  с  хозяевами  местных  магазинчиков,  флиртуя  с  симпатичным  продавцом  в  лавке  канцелярских  товаров,  обсуждая  городскую  политику  с  девушкой  в  сток-центре.  В  итоге  наше  присутствие  в  мире  не  просто  улучшит  нашу  жизнь,  но  может  сделать  лучше  весь  мир».

Способ  №  4:  Пестовать  свою  уникальность
Тайный  ключ  к  красоте  француженки:  она  довольна  собой.  Единственное,  что  позволяет  выглядеть  и  чувствовать  себя  прекрасной  —  собственное  уникальное  «Я»,  выражающее  ваше  сердце  и  разум.  Поэтому  главное  в  любых  отношениях  —  сохранять  личность,  жить  своей  жизнью,  а  не  жизнью  мужа,  детей,  друзей.  Можно  любить  человека,  совершать  для  него  разные  «подвиги»  и  получать  от  этого  удовольствие,  но  ты  не  можешь  жить  за  него,  а  он  не  может  жить  за  тебя.  Ваш  любимый  любит  вас  такой,  какая  вы  есть,  и  нужно  сохранять  это  «какая  ты  есть»  всегда…
«Француженка  знает,  что  именно  ее  женственность,  ее  отличность  от  мужа  привлекли  к  ней  его  внимание,  —  говорит  Кэт  Джейми  Каллан.  —  Именно  эти  качества  бросили  ему  вызов.  Если  мы  станем  двойниками  наших  возлюбленных,  всегда  соглашаясь  с  ними,  нося  одинаковую  с  ними  одежду,  —  жизнь  станет  совершенно  пресной!»  Поэтому  важно  поддерживать  свою  индивидуальность  и  «отличность».  Если  женщина  не  приносит  свою  индивидуальность  в  жертву  отношениям,  а  остается  отдельной  личностью,  мужчина  знает  —  она  духовно  свободна,  даже  когда  они  вместе.
Способ  №  5:  Умеренность  во  всем
Одеваться  на  свидание  —  или  одеваться  в  спортзал,  выходить  в  люди  —  или  сидеть  дома.  Тот  же  принцип  «черное-белое»  проявляется  у  нас,  когда  мы  то  объедаемся,  то  сидим  на  диете.  Так  и  в  любви:  мы  отказываем  себе  в  чувственности,  а  потом  становимся  тревожными,  теряем  чувство  уверенности  и  в  результате  спим  с  мужчиной,  который  нам  совершенно  не  подходит:  эдакий  эмоциональный  эквивалент  большого  пакета  с  чипсами.
Стремитесь  к  умеренности  во  всем.  Представляйте  себе  любовь  как  кусочек  очень  хорошего  темного  шоколада.  Не  гонитесь  за  дешевкой.  По-настоящему  наслаждайтесь  этим  лакомством  —  чувственностью.
Начинайте  «соблазнять»  (во  французском  смысле  слова)  всех  и  каждого.  Практикуйтесь  в  тонком  искусстве  флирта.  Речь  не  о  том,  чтобы  «заарканить»  мужчину  или  заставить  мужа  обращать  на  вас  больше  внимания.  Относитесь  к  каждому  дню,  к  каждому  мгновению  своей  жизни  как  к  возможности  ощущать  силу  своей  желанности.  Взращивайте  чувство  «Я»  и  заботьтесь  о  здоровье  своего  либидо,  хорошо  одеваясь,  ухаживая  за  телом  и  нося  красивое  белье.
Источник:  К.  Д.  Каллан  «Француженки  не  спят  в  одиночестве»  (Эксмо,  2014).  Psychologies  Перевела  на  украинский  язык  7.10.19          7.08





5  французьких  способів  підвищити  самооцінку
Впевненість  -  ключ  до  жіночої  силі.  Провівши  сотні  інтерв'ю  і  досліджень  у  Франції,  журналістка  Кет  Джеймі  Каллан  з'ясувала,  як  француженкам  вдається  завжди  залишатися  впевненими  і  задоволеними  собою,  не  зловживаючи  косметикою  і  візитами  до  пластичного  хірурга.
Спосіб  №  1:  Таємний  сад
Час  від  часу  всі  ми  відчуваємо  себе  емоційно  спустошеними,  дрібні  неприємності  і  проблеми  немов  «відгризають»  по  шматочку  від  нашого  почуття  «Я».  Замість  того  щоб  шукати  розради  в  солодощах,  алкоголі  або  в  обіймах  колишнього  коханця,  спілкування  з  яким  вже  не  раз  нас  поранило,  поставтеся  до  своєї  втоми  з  повагою.  Таємний  сад  -  місце,  де  можна  відновити  почуття  незалежності  і  сили.  Він  живить  і  підтримує  психіку.  «Коли  зовнішній  світ  позбавляє  її  сил,  француженка  може  піти  в  свою  спальню,  закрити  штори  і  засісти  читати  роман  або  зайнятися  йогою,  -  ділиться  спостереженнями  Кет  Джеймі  Каллан.  -  Вона  може  просто  полежати  і  подумати  про  Жан-Клод  -  про  той  день,  коли  вони  цілувалися  в  Шамоні  ...  Її  хода  отримає  нове  легкість,  і  вона  буде  по  самі  вінця  сповнена  почуття  власної  бажаності  ...  »
Мы  привыкли  изо  дня  в  день  пользоваться  неприметными,  «обычными»  вещами»,  и  наша  самооценка  из-за  этого  падает.  Мы  забываем  о  том,  что  у  нас  вообще  есть  красивые  вещи.  Француженка  ні  за  що  не  забуде  про  подарований  бабусею  срібний  чайний  сервіз  -  він  буде  красуватися  у  неї  на  столі  кожен  день,  а  не  тільки  у  свята.
Спосіб  №  3:  Надихати  інших
Хоча  ми  цього  часто  не  усвідомлюємо,  у  нас  кожен  день  є  можливість  когось  надихнути,  змінити  чиєсь  життя  на  краще.  Ми  -  приклад  того,  як  треба  жити  в  цьому  світі.  Навіть  не  розуміючи  цього,  ви  можете  бути  наставником,  прикладом  для  жінок  і  чоловіків  молодшого  віку.  Тому,  якщо  ви  не  відчуваєте  бажання  мати  гарний  вигляд  заради  себе  або  навіть  заради  свого  чоловіка,  робіть  це  заради  наступного  покоління.
Наша  присутність  у  світі  не  просто  поліпшить  наше  життя,  але  може  зробити  краще  весь  світ
«Якщо  ми  почнемо  з  простої  прогулянки  пішки  і  дозволимо  собі  задоволення«  інших  подивитися  і  себе  показати  »,  то  відкриємо  для  себе  чарівність  чоловіка,  який  чекає  нас  в  місцевому  поштовому  відділенні,  -  наводить  приклади  з  життя  француженок  Кет  Джеймі  Каллан.  -  Ми  зупинимося,  щоб  спробувати  нові  чудові  духи  в  найближчому  магазині  подарунків,  заведемо  собі  звичку  ритися  на  полицях  книгарні  на  сусідній  вулиці.
Роблячи  все  це,  ми  Заземляємося,  починаємо  розвивати  в  собі  «відчуття  ліктя»,  виявляючи  спільні  інтереси  з  господарями  місцевих  магазинчиків,  фліртуючи  з  симпатичним  продавцем  у  крамниці  канцелярських  товарів,  обговорюючи  міську  політику  з  дівчиною  в  сток-центрі.  У  підсумку  наша  присутність  в  світі  не  просто  поліпшить  наше  життя,  але  може  зробити  краще  весь  світ  ».

Спосіб  №  4:  Пестувати  свою  унікальність
Таємний  ключ  до  краси  француженки:  вона  задоволена  собою.  Єдине,  що  дозволяє  виглядати  і  відчувати  себе  прекрасною  -  власне  унікальне  «Я»,  що  виражає  ваше  серце  і  розум.  Тому  головне  в  будь-яких  відносинах  -  зберігати  особистість,  жити  своїм  життям,  а  не  життям  чоловіка,  дітей,  друзів.  Можна  любити  людину,  здійснювати  для  нього  різні  «подвиги»  і  отримувати  від  цього  задоволення,  але  ти  не  можеш  жити  за  нього,  а  він  не  може  жити  за  тебе.  Ваш  улюблений  любить  вас  такий,  яка  ви  є,  і  потрібно  зберігати  це  «яка  ти  є»  завжди  ...
«Француженка  знає,  що  саме  її  жіночність,  її  відмінність  від  чоловіка  привернули  до  неї  його  увагу,  -  каже  Кет  Джеймі  Каллан.  -  Саме  ці  якості  кинули  йому  виклик.  Якщо  ми  станемо  двійниками  наших  коханих,  завжди  погоджуючись  з  ними,  носячи  однакову  з  ними  одяг,  -  життя  стане  зовсім  прісної!  »  Тому  важливо  підтримувати  свою  індивідуальність  і  «відмінність».  Якщо  жінка  не  приносить  свою  індивідуальність  в  жертву  відносинам,  а  залишається  окремою  особистістю,  чоловік  знає  -  вона  духовно  вільна,  навіть  коли  вони  разом.
Спосіб  №  5:  Помірність  у  всьому
Одягатися  на  побачення  -  чи  одягатися  в  спортзал,  виходити  в  люди  -  або  сидіти  вдома.  Той  же  принцип  «чорне-біле»  проявляється  у  нас,  коли  ми  то  об'їдаємося,  то  сидимо  на  дієті.  Так  і  в  коханні:  ми  відмовляємо  собі  в  чуттєвості,  а  потім  стаємо  тривожними,  втрачаємо  відчуття  впевненості  і  в  результаті  спимо  з  чоловіком,  який  нам  зовсім  не  підходить:  такий  собі  емоційний  еквівалент  великого  пакета  з  чіпсами.  
Прагніть  до  поміркованості  в  усьому.  Уявляйте  собі  любов  як  шматочок  дуже  хорошого  темного  шоколаду.  Не  женіться  за  дешевизною.  По-справжньому  насолоджуйтеся  цими  ласощами  -  чуттєвістю.
Починайте  «спокушати»  (у  французькому  сенсі  слова)  всіх  і  кожного.  Практикуйтеся  в  тонкому  мистецтві  флірту.  Мова  не  про  те,  щоб  «заарканити»  чоловіка  або  змусити  чоловіка  звертати  на  вас  більше  уваги.  Ставтеся  до  кожного  дня,  до  кожної  миті  свого  життя  як  до  можливості  відчувати  силу  своєї  бажаності.  Зрощує  почуття  «Я»  і  дбайте  про  здоров'я  свого  лібідо,  добре  одягаючись,  доглядаючи  за  тілом  і  носячи  красиву  білизну.
Джерело:  К.  Д.  Каллан  «Француженки  не  сплять  на  самоті»  (Ексмо,  2014  року).  Psychologies  Переклала  на  українську    мову      7.10.19          7.32
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850674
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.10.2019

Любов очима буддійського ченця

Любовь  глазами  буддийского  монаха
Легендарный  учитель  дзен-буддизма  Тхить  Нят  Хан  о  том,  что  любить  —  значит  прежде  всего  понимать  другого  человека.

О  большом  сердце
Если  растворить  горсть  соли  в  чашке  с  водой,  воду  невозможно  будет  пить.  Но  если  высыпать  эту  соль  в  реку,  из  нее  по-прежнему  можно  будет  брать  воду  для  приготовления  пищи,  умывания  и  питья.  Река  необъятна,  и  у  нее  есть  способность  принимать,  обнимать  и  трансформировать.
Если  сердце  маленькое,  то  способность  понимать  и  сопереживать  ограничена,  и  мы  страдаем.  Мы  не  можем  принять  несовершенство  других  и  требуем,  чтобы  они  изменились.  Но  когда  наши  сердца  становятся  больше,  те  же  самые  вещи  уже  не  заставляют  нас  страдать.  В  нас  много  понимания  и  сопереживания,  и  мы  можем  раскрыть  другим  свои  объятия.  Мы  принимаем  их  такими,  какие  они  есть,  и  тогда  у  них  появляется  шанс  измениться.
О  несуществующих  границах
В  по-настоящему  глубоких  отношениях  исчезает  граница  между  вами  и  другим  человеком.  Он  —  это  вы,  и  вы  —  это  он.  Ваше  страдание  —  его  страдание.  Когда  вы  осознаете  собственное  страдание,  вы  помогаете  любимому  человеку  страдать  меньше.  Страдание  и  счастье  больше  не  кажутся  вам  единоличными  понятиями.  То,  что  происходит  с  любимым  человеком,  происходит  и  с  вами.
Невозможно  предложить  счастье  кому-то,  пока  вы  сами  его  не  испытываете
То,  что  происходит  с  вами,  происходит  с  вашим  любимым  человеком.  В  настоящей  любви  больше  нет  отделения  или  дискриминации.  Его  счастье  —  это  ваше  счастье.  Ваше  страдание  —  это  его  страдание.  Вы  больше  не  можете  сказать  «Это  твоя  проблема».
О  сути  любви
Суть  глубокой  любви  в  том,  чтобы  быть  способным  предложить  счастье.  Вы  можете  стать  лучом  света  для  другого  человека.  Невозможно  предложить  счастье  кому-то,  пока  вы  сами  его  не  испытываете.  Поэтому  постройте  внутри  себя  уютный  дом,  принимая  себя  и  учась  любить  и  исцелять  себя.  Практикуйте  осознанность,  чтобы  создавать  моменты  счастья  и  радости  для  собственной  подпитки.
Тогда  у  вас  будет  что  предложить  другому  человеку.  Когда  мы  подпитываем  и  поддерживаем  наше  собственное  счастье,  мы  ухаживаем  за  нашей  способностью  любить.  Вот  почему  любить  означает  овладеть  искусством  подпитывать  свое  счастье.  Если  в  вас  достаточно  понимания  и  любви,  тогда  каждая  минута  —  проводите  ли  вы  ее,  готовя  завтрак,  ведя  машину,  поливая  сад  или  делая  любое  другое  дело  в  течение  дня  —  может  быть  минутой  радости.
Понимание  чужих  страданий  —  лучший  подарок,  который  вы  можете  подарить  другому.  Понимание  —  еще  одно  имя  любви.  Если  вы  не  понимаете,  вы  не  можете  любить.
О  том,  как  любить
Часто  мы  влюбляемся  не  потому,  что  по-настоящему  любим  и  понимаем  объект  нашей  страсти,  а  чтобы  отвлечь  себя  от  собственных  страданий  —  жизненных  неурядиц,  неприятных  эмоций.  Когда  мы  учимся  любить  и  понимать  себя  и  по-настоящему  сострадать  себе,  тогда  мы  можем  по-настоящему  любить  и  понимать  другого  человека.
Любить,  не  осознавая,  как  мы  любим,  —  значит  ранить  любимого  человека.  Чтобы  знать,  как  любить,  мы  должны  понимать  другого.  Чтобы  понимать,  необходимо  слушать.
Чем  больше  вы  понимаете,  тем  больше  вы  любите.  Чем  больше  вы  любите,  тем  больше  понимаете
Если  вы  любите,  вы  должны  быть  способны  принести  облегчение  любимому  человеку  в  его  страданиях.  Это  искусство.  Если  вы  не  понимаете  корни  его  страданий,  вы  не  можете  помочь,  как  доктор  не  может  вылечить  вашу  болезнь,  если  не  знает  ее  причину.  Вам  необходимо  понимать  причину  страданий  любимого  человека,  чтобы  принести  облегчение.
Чем  больше  вы  понимаете,  тем  больше  вы  любите.  Чем  больше  вы  любите,  тем  больше  понимаете.  Это  две  стороны  одной  реальности.  Способность  понимать  и  способность  любить  суть  одно  и  то  же.
О  взаимосвязи  между  влюбленными
Часто,  говоря  «Я  люблю  тебя»,  мы  делаем  упор  на  «Я»,  которое  любит,  и  не  задумываемся  о  самой  любви,  которую  предлагаем,  —  насколько  она  глубока.  Все  потому,  что  мы  находимся  в  плену  нашего  эго.  Мы  считаем  себя  чем-то  отдельным,  но  на  свете  не  существует  такой  вещи,  как  отдельное  «Я».
Цветок  состоит  исключительно  из  нецветочных  элементов,  —  таких,  как  хлорофилл,  солнечный  свет  и  вода.  Если  убрать  из  цветка  все  нецветочные  элементы,  от  него  ничего  не  останется.  Цветок  не  может  бы  сам  по  себе.  Цветок  может  быть  только  вместе  с  нами,  в  «событии»  или  взаимосвязанном  бытии.  Так  же  и  человек.
Мы  не  можем  существовать  сами  по  себе.  Мы  можем  жить  только  во  взаимосвязанном  бытии.  Я  состою  только  из  элементов  не-себя,  таких,  как  земля,  солнце,  родители  и  предки.  В  отношениях,  если  вы  способны  видеть  природу  взаимосвязанного  бытия  между  вами  и  любимым  человеком,  вы  чувствуете,  что  его  страдание  —  ваше  собственное  страдание,  а  ваше  счастье  —  его  счастье.  С  таким  видением  любви  вы  говорите  и  действуете  по-другому.  Это  само  по  себе  может  облегчить  немало  страданий.      Источник:  Brainpickings.  Перевела  на  украинский  язык  7.10.19          7.08


Любов  очима  буддійського  ченця
Легендарний  вчитель  дзен-буддизму  Тхіть  Нят  Хан  про  те,  що  любити  -  означає  перш  за  все  розуміти  іншу  людину.

Про  велике  серце
Якщо  розчинити  жменю  солі  в  чашці  з  водою,  воду  неможливо  буде  пити.  Але  якщо  висипати  цю  сіль  в  річку,  з  неї  як  і  раніше  можна  буде  брати  воду  для  приготування  їжі,  умивання  і  пиття.  Річка  неосяжна,  і  у  неї  є  здатність  приймати,  обіймати  і  трансформувати.
Якщо  серце  маленьке,  то  здатність  розуміти  і  співпереживати  обмежена,  і  ми  страждаємо.  Ми  не  можемо  прийняти  недосконалість  інших  і  вимагаємо,  щоб  вони  змінилися.  Але  коли  наші  серця  стають  більше,  ті  ж  самі  речі  вже  не  змушують  нас  страждати.  У  нас  багато  розуміння  і  співпереживання,  і  ми  можемо  розкрити  іншим  свої  обійми.  Ми  приймаємо  їх  такими,  якими  вони  є,  і  тоді  у  них  з'являється  шанс  змінитися.
Про  неіснуючі  межі
В  по-справжньому  глибоких  відносинах  зникає  межа  між  вами  і  іншою  людиною.  Він  -  це  ви,  і  ви  -  це  він.  Ваше  страждання  -  його  страждання.  Коли  ви  усвідомлюєте  власне  страждання,  ви  допомагаєте  коханій  людині  страждати  менше.  Страждання  і  щастя  більше  не  здаються  вам  одноосібними  поняттями.  Те,  що  відбувається  з  коханою  людиною,  відбувається  і  з  вами.
Неможливо  запропонувати  щастя  комусь,  поки  ви  самі  його  не  відчуваєте
Те,  що  відбувається  з  вами,  відбувається  з  вашою    коханою  людиною.  У  справжнього  кохання  більше  немає  відділення  або  дискримінації.  Його  щастя  -  це  ваше  щастя.  Ваше  страждання  -  це  його  страждання.  Ви  більше  не  можете  сказати  «Це  твоя  проблема».
Про  суть  любові
Суть  глибокої  любові  в  тому,  щоб  бути  здатним  запропонувати  щастя.  Ви  можете  стати  променем  світла  для  іншої  людини.  Неможливо  запропонувати  щастя  комусь,  поки  ви  самі  його  не  відчуваєте.  Тому  побудуйте  всередині  себе  затишний  будинок,  приймаючи  себе  і  навчаючись  любити  і  зцілювати  себе.  Практикуйте  усвідомленість,  щоб  створювати  моменти  щастя  і  радості  для  власної  підживлення.
Тоді  у  вас  буде  що  запропонувати  іншій  людині.  Коли  ми  підживлюємо  і  підтримуємо  наше  власне  щастя,  ми  доглядаємо  за  нашою  здатністю  любити.  Ось  чому  любити  означає  оволодіти  мистецтвом  підживлювати  своє  щастя.
Якщо  в  вас  досить  розуміння  і  любові,  тоді  кожна  хвилина  -  проводите  ви  її,  готуючи  сніданок,  ведучи  машину,  поливаючи  сад  або  роблячи  будь-яке  інше  справа  протягом  дня  -  може  бути  хвилиною  радості.
Розуміння  чужих  страждань  -  кращий  подарунок,  який  ви  можете  подарувати  іншому.  Розуміння  -  ще  одне  ім'я  любові.  Якщо  ви  не  розумієте,  ви  не  можете  любити.
Про  те,  як  любити
Часто  ми  закохуємося  не  тому,  що  по-справжньому  любимо  і  розуміємо  об'єкт  нашої  пристрасті,  а  щоб  відволікти  себе  від  власних  страждань  -  життєвих  негараздів,  неприємних  емоцій.  Коли  ми  вчимося  любити  і  розуміти  себе  та  по-справжньому  співчувати  собі,  тоді  ми  можемо  по-справжньому  любити  і  розуміти  іншу  людину.
Любити,  не  усвідомлюючи,  як  ми  любимо,  -  значить  поранити  кохану  людину.  Щоб  знати,  як  любити,  ми  повинні  розуміти  іншого.  Щоб  розуміти,  необхідно  слухати.
Чим  більше  ви  розумієте,  тим  більше  ви  любите.  Чим  більше  ви  любите,  тим  більше  розумієте
Часто  ми  закохуємося  не  тому,  что  по-справжньому    любимо  і    розуміємо  об'єкт  нашої  пристрасті,  а  щоб  відволікти  себе  від  власних  страждань  -  життєвих  негараздів,  неприємних  емоцій.  Коли  ми  вчимося  любити  і    розуміті  себе    та  по-справжньому    співчувати    собі,  тоді  ми  можемо  по-справжньому    любити  и  розуміти    іншу  людину.
Любити,    не  усвідомлюючи,  як  ми  любимо,  -  значить  поранити    кохану  людину.  Щоб  знати,  як  любити,  ми  повинні  розуміти  іншого.  Щоб  розуміти  ,  та    слухати.
Чим  більше  ви  розумієте,  тим  більше    ви  любите.  Чим  більше    ви  любите,  тим  більше    розумієте
Якщо  ви  любите,  ви  повинні  бути  здатні  принести  полегшення  коханій  людині  в  його  стражданнях.  Це  мистецтво.  Якщо  ви  не  розумієте  коріння  його  страждань,  ви  не  можете  допомогти,  як  лікар  не  може  вилікувати  вашу  хворобу,  якщо  не  знає  її  причину.  Вам  необхідно  розуміти  причину  страждань  коханої  людини,  щоб  принести  полегшення.
Чим  більше  ви  розумієте,  тим  більше  ви  любите.  Чим  більше  ви  любите,  тим  більше  розумієте.  Це  дві  сторони  однієї  реальності.  Здатність  розуміти  і  здатність  любити  суть  одне  і  те  ж.
Про  взаємозв'язок  між  закоханими
Часто,  кажучи  «Я  люблю  тебе»,  ми  робимо  упор  на  «Я»,  яке  любить,  і  не  замислюємося  про  саму  любов,  яку  пропонуємо,  -  наскільки  вона  глибока.  Все  тому,  що  ми  знаходимося  в  полоні  нашого  его.  Ми  вважаємо  себе  чимось  окремим,  але  на  світі  не  існує  такої  речі,  як  окреме  «Я».
Квітка  складається  виключно  з  неквітучих  елементів,  -  таких,  як  хлорофіл,  сонячне  світло  і  вода.  Якщо  прибрати  з  квітки  всі  неквітучі    елементи,  від  неї    нічого  не  залишиться.  Квітка  не  може  бути    сама    по  собі.  Квітка  може  бути  тільки  разом  з  нами,  в  «події»  або  взаємопов'язаному  бутті.  Так  само  і  людина.
Ми  не  можемо  існувати  самі  по  собі.  Ми  можемо  жити  тільки  у  взаємопов'язаному  бутті.  Я  перебуваю  тільки  з  елементів  не-себе,  таких,  як  земля,  сонце,  батьки  і  предки.  У  відносинах,  якщо  ви  здатні  бачити  природу  взаємопов'язаного  буття  між  вами  і  коханою  людиною,  ви  відчуваєте,  що  його  страждання  -  ваше  власне  страждання,  а  ваше  щастя  -  його  щастя.  З  таким  баченням  любові  ви  говорите  і  дієте  по-іншому.  Це  саме  по  собі  може  полегшити  чимало  страждань.
Джерело:  Brainpickings.  Переклала  на  українську    мову      7.10.19          7.08
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850673
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.10.2019

Знаменита американська письменниця…

Знаменита  американська  письменниця  Перл  Бак  про  землю  і  долю  людини
26  червня,  2017
Перл  Бак  (1892  -  1973)  -  одна  з  найбільш  знакових  американських  письменниць  XX  століття  поряд  з  Маргарет  Мітчелл,  Харпер  Лі  і  Тоні  Моррісон.  Автор  довгий  час  прожила  в  Китаї,  де  займалася  місіонерською  і  просвітницькою  діяльністю.  Також  вона  була  однією  із  засновниць  програми  міжнародного  усиновлення,  завдяки  якій  тисячі  сиріт  з  найбідніших  країн  світу  змогли  знайти  батьків.
У  1931  році  її  роман  «Земля»,  що  оповідає  про  важкі  будні  простих  селян  в  Піднебесній,  отримав  Пулітцерівську  премію.  Ця  книга  стала  міжнародним  бестселером.  Через  рік  Перл  Бак  була  удостоєна  Нобелівської  премії  з  літератури  «за  багатогранну,  воістину  епічний    опис  життя  китайських  селян  і  за  біографічні  шедеври».  У  Піднебесній  її  ставлять  в  один  ряд  з  такими  класиками,  як  Лу  Сінь  і  Лао  Ше.
   
 Цитати    із  книг  Перл  Бак:
Якщо  хочеш  панувати  над  іншими,  треба  перш  за  все  навчитися  панувати  над  самим  собою.  «Імператриця»
Колись,  багато  років  тому,  тут  були  поховані  люди,  стояли  будинки,  потім  вони  впали  і  повернулися  в  землю.  Так  і  їхні  будинки  повернуться  коли-небудь  в  землю,  в  землю  ж  ляжуть  і  вони  самі.  Всьому  свій  час  на  землі.  «Земля»

Коли  будинок  у  людини  сповнений  скажених  собак,  він  повинен  шукати  спокою  в  іншому  місці.  «Земля»

П'ять  років  нічого  не  значать  в  житті  людини,  якщо  тільки  вона  не  надто  молода    і  не  занадто  стара.  «Земля»

Матушка  моя  повністю  належала  стародавньому  Китаю.  Коли  вона  почула,  що  слова  можуть  подорожувати  через  море,  вона  сказала:
-  А  що  ми  можемо  повідомити  цим  варварам?  Чи  не  помістили    між  нами  мудрі  боги  море,  щоб  розділити?
Нечестиво  з'єднувати  те,  що  боги  розділили.  «Східний  вітер,  західний  вітер»
Молоді  люди  жорстокі,  я  більше  люблю  людей  похилого  віку!  «Земля»

У  вас  є  сила.  Але  силу  потрібно  приборкувати,  потрібно  оволодіти  нею  зсередини.  Тільки  тоді  можна  стати  генієм.  «Імператриця»



Народилася:  26  червня  1892  р  Хілсборо,  штат  Західна  Віргінія,  США  Померла  6  березня  1973  р  Денбі,  штат  Вермонт,  США  Біографія  Перл  Бак,  уроджена  Сайденстрікер  (англ.  Pearl  Sydenstricker  Buck;  китайське  ім'я  赛珍珠,  Sài  Zhēnzhū;  26  червня  1892  -  6  березня  1973)  -  американська  письменниця,  лауреат  Нобелівської  премії  з  літератури.
Дочка  місіонера,  вона  провела  дитинство  і  юність  в  Китаї,  в  країні,  яка  надихнула  її  на  написання  своїх  творів.  У  1938  році  стає  лауреатом  Нобелівської  премії  з  літератури  «За  багатогранне,  воістину  епічне  опис  життя  китайських  селян  і  за  біографічні  шедеври».  У  Китаї  часто  вважається  китайської  письменницею.  Перл  Бак  зіграла  помітну  роль  в  історії  міжнародного  усиновлення.  У  1949  році  вона  заснувала  першу  в  світі  агентство  з  міжнародного  усиновлення  -
все  Титули,  нагороди  і  премії  Пулітцерівська  премія  1932  роки  (Земля  (англ.  The  Good  Earth,  1931),  Нобелівська  премія  з  літератури  1938  року  Премії  Лауреат  1935  року  -  Медаль  Вільяма  Діна  Хоуеллса  (Земля)  1932  г.  -  Пулітцерівська  премія  (Художня  книга  ,  Земля)  livelib.ru:

Біографія  Перл  Бак
Перл  Сайденстрікер  Бак  (1892-1973)  -  американська  письменниця,  народилася  в  місті  Хілсборо,  штат  Віргінія.
Перл  Бак  закінчила  жіночий  коледж  Randolph-Macon  в  1914.
Перл  Бак  була  удостоєна  Нобелівської  премії  з  літератури  в  1938  році.  До  1924  вона  жила  в  основному  в  Китаї,  де  вона,  її  батьки  і  її  перший  чоловік,  Джон  Лоссінг  Бак,  були  місіонерами.
Вона  славиться  завдяки  яскравим,  жалісливим  новел  про  життя  в  Китаї.  «Земля»  (The  Good  Earth,  1931,  удостоєна  Пулітцерівської  премії)  вважається  найкращою  роботою  в  біографії  Перл  Сайденстрікер  Бак.  Твір  описує  сходження  звичайних  китайських  селян  до  багатства,  і  блискуче  передає  відчуття  повсякденному  житті  простих  китайців.
Серед  інших  її  романів  про  Китай  відомі  «Східний  вітер,  західний  вітер»  (East  Wind:  West  Wind,  1930),  «Dragon  Seed»  (1942),  «Жінка-імператор»  (Imperial  Woman,  1956),  і  «Mandala»  (1971  ).
У  1935  році  Перл  Бак  вийшла  заміж  за  її  видавця  Річарда  Дж.  Уолш,  президента  компанії  «John  Day».  У  1949  році  вона  заснувала  «Welcome  House»,  -  будинок,  в  якому  доглядали  за  дітьми  азіатських  жінок  і  американських  солдатів.
Також  письменниця  заснувала  Фонд  Перл  Бак,  в  який  вона  передавала  більшість  своїх  авторських  гонорарів  для  допомоги  азіатсько-американським  дітям.  Більш  ніж  85  книг  Перл  Бак  включають  твори  для  дітей,  п'єси,  біографії  та  наукові  твори,  такі  як  «Китай  як  я  його  бачу»  (China  As  I  See  It,  1970).
Переклала  на  українську  мову        5.10.19        17.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850545
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.10.2019

Найстаріший в світі вчитель …

Самый  пожилой  в  мире  учитель  Джеффри  Шнайдер.
 День  рождения:  23.12.1913  года  Возраст:  104  года      Место  рождения:  Мельбурн,  Австралия
         Преподаватель  и  священник  из  австралийского  колледжа,  обладатель  морового  рекорда  как  Самый  пожилой  в  мире  учитель.  
               Сейчас  отцу  Джеффри  Шнайдеру  99  лет.  Он  до  сих  пор  работает  в  колледже  St  Aloysius'  College  в  австралийском  Сиднее  (Sydney,  Australia)  и  оставлять  свою  любимую  работу  не  собирается.  В  декабре  2013  года  отцу  Шнайдеру  исполнится  100  лет.
В  колледж  St  Aloysius'  College  Шнайдер  пришел  работать  в  середине  1960-х,  и  провел  половину  своей  жизни  среди  студентов.
   Не  так  давно  отца  Шнайдера  узнали  и  за  пределами  Австралии,  ведь  в  мире  найдется  не  так  много  учителей,  которые  каждый  день  ходят  на  работу  в  возрасте  99  лет.  Отец  Шнайдер  все  еще  ведет  свои  уроки  каждый  день,  у  него  несколько  классов  учеников  разного  возраста.  Несмотря  на  свой  возраст,  отец  Джеффри  обладает  прекрасной  памятью,  он  помнит  имена  и  фамилии  огромного  количества  своих  студентов,  а  также  их  родителей.
На  вопрос,  почему  он  до  сих  пор  работает,  отец  Шнайдер  отвечает:  'Мне  кажется,  я  все  еще  неплохой  учитель.  Я  все  еще  могу  научить  чему-то'.
 Удивительно,  но  в  свои  99  лет  отец  Шнайдер  имеет  прямую  и  гордую  учительскую  осанку,  он  не  носит  очков,  и  даже  голос  его,  хоть  немного  слабый,  но  все  же  наполнен  учительскими  интонациями.
   За  свою  долгую  преподавательскую  карьеру  он  видел  тысячи,  десятки  тысяч  учеников,  проверил  немыслимое  количество  тетрадей  и  принял  огромное  количество  экзаменов.
Вся  школа,  как  и  сам  Шнайдер,  с  нетерпением  ждут  23  декабря,  когда  Джеффри  отпразднует  свой  100-й  юбилей.  Кстати,  на  это  событие  он  непременно  получит  традиционную  телеграмму  от  королевы  Австралии.
 Родился  и  вырос  Джеффри  Шнайдер  в  Мельбурне  (Melbourne),  и  до  прихода  в  колледж  St  Aloysius'  College  он  поработал  в  школах  Мельбурна  и  Перта  (Melbourne  and  Perth).
18.10.2013        Полина  Челпанова
Перевела  на  украинский  язык            5.10.19            11.29

Найстаріший  в  світі  вчитель  Джеффрі  Шнайдер.
 День  народження:  23.12.1913  року  Вік:  104  року  Місце  народження:  Мельбурн,  Австралія
         Викладач  і  священик  з  австралійського  коледжу,  володар  морового  рекорду  як  Найстаріший  в  світі  вчитель.
               Зараз  батькові  Джеффрі  Шнайдеру  99  років.  Він  до  цих  пір  працює  в  коледжі  St  Aloysius  'College  в  австралійському  Сіднеї  (Sydney,  Australia)  і  залишати  свою  улюблену  роботу  не  збирається.  У  грудні  2013  року  батькові  Шнайдеру  виповниться  100  років.
В  коледж  St  Aloysius  'College  Шнайдер  прийшов  працювати  в  середині  1960-х,  і  провів  половину  свого  життя  серед  студентів.
Не  так  давно  батька  Шнайдера  дізналися  і  за  межами  Австралії,  адже  в  світі  знайдеться  не  так  багато  вчителів,  які  кожен  день  ходять  на  роботу  в  віці  99  років.  Батько  Шнайдер  все  ще  веде  свої  уроки  кожен  день,  у  нього  кілька  класів  учнів  різного  віку.  Незважаючи  на  свій  вік,  батько  Джеффрі  має  прекрасну  пам'ять,  він  пам'ятає  імена  і  прізвища  величезної  кількості  своїх  студентів,  а  також  їх  батьків.
На  питання,  чому  він  до  сих  пір  працює,  батько  Шнайдер  відповідає:  'Мені  здається,  я  все  ще  непоганий  вчитель.  Я  все  ще  можу  навчити  чогось  '.
Дивно,  але  в  свої  99  років  батько  Шнайдер  має  пряму  і  горду  вчительську  поставу,  він  не  носить  окулярів,  і  навіть  голос  його,  хоч  трохи  слабкий,  але  все  ж  наповнений  учительським  інтонаціями.
   За  свою  довгу  викладацьку  кар'єру  він  бачив  тисячі,  десятки  тисяч  учнів,  перевірив  немислиму  кількість  зошитів  і  прийняв  величезну  кількість  іспитів.
Вся  школа,  як  і  сам  Шнайдер,  з  нетерпінням  чекають  23  грудня,  коли  Джеффрі  відсвяткує  свій  100-й  ювілей.  До  речі,  на  цю  подію  він  неодмінно  отримає  традиційну  телеграму  від  королеви  Австралії.
Народився  і  виріс  Джеффрі  Шнайдер  в  Мельбурні  (Melbourne),  і  до  приходу  в  коледж  St  Aloysius  'College  він  попрацював  в  школах  Мельбурна  і  Перта  (Melbourne  and  Perth).
18.10.2013  Поліна  Челпанова
Переклала  українську  мову    5.10.19  11.29




Свое  учительство  отец  Джеффри  завершил  в  возрасте  101  лет  и  109  дней.  И  то  —  лишь  потому,  что  ему  стало  тяжело  каждое  утро  добираться  до  колледжа.  Сегодня  Шнайдер  продолжает  преподавать,  но  уже  заочно,  по  Интернету.  "Мне  кажется,  я  еще  могу  научить  людей  чему-то  хорошему.  А  потому  не  вижу  смысла  прекращать  это  делать",  —  говорит  он.
17.10.2017  07:58    http://alwaysbusymama.com
Перевела  на  украинский  язык            5.10.19            11.39




Своє  учительство  батько  Джеффрі  завершив  у  віці  101  років  і  109  днів.  І  то  -  лише  тому,  що  йому  стало  важко  щоранку  добиратися  до  коледжу.  Сьогодні  Шнайдер  продовжує  викладати,  але  вже  заочно,  по  Інтернету.  "Мені  здається,  я  ще  можу  навчити  людей  чогось  хорошого.  А  тому  не  бачу  сенсу  припиняти  це  робити",  -  говорить  він.
17.10.2017  7:58
http://alwaysbusymama.com
Переклала  на  українську    мову    5.10.19            11.39

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850541
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.10.2019

Американка в 96 років продовжує викладати йогу …

Американка  в  96  лет  продолжает  преподавать  йогу  
96-летняя  старушка  Тао  Порчон-Линч,  которая  является  самым  старым  преподавателем  йоги  в  мире,  не  только  не  бросает  работу,  выглядит  гораздо  моложе  своих  лет,  но  и  ведет  активный  образ  жизни.  
Самый  пожилой  преподаватель  йоги  в  мире  96-летняя  Тао  Порчон-Линч  ,  жительница  Нью-Йорка,  которая  три  года  назад  попала  в  Книгу  рекордов  Гиннеса,  как  самый  старый  инструктор  йоги  на  планете,  продолжает  преподавать,  воодушевляя  не  только  своих  учеников,  но  и  остальных  людей,  которым  посчастливилось  о  ней  узнать.  
Женщина  отмечает,  что  просыпаясь  утром  она  мечтает  о  прекрасных  вещах,  которые  могут  с  ней  произойти  и  говорит  себе,  что  это  будет  лучший  день  в  ее  жизни.  В  свои  96  лет  она  не  только  не  бросила  преподавать  йогу,  но  еще  несколько  раз  в  неделю  занимается  бальными  танцами  dailymail.co.uk  Йогой  
Тао  Порчон-Линч  родилась  в  1918  году  в  семье  французов,  живших  в  Индии.  Йогой  она  занимается  более  70  лет,  а  преподает  йогу  -  более  45.  Тао  излучает  позитив,  ходит  с  улыбкой  на  лице  и  считает,  что  никогда  не  поздно  изменить  свою  жизнь.  Она  отмечает,  что  если  думать  о  негативном,  негатив  начинает  просачиваться  в  твою  жизнь,  поэтому  очень  важно,  чтобы  мысли  были  положительными.  “Наслаждайтесь  жизнью,  откройте,  насколько  она  прекрасна.  Так  много  вещей,  которые  нужно  сделать  и  так  мало  времени  на  это“,  -  сказала  Тао  Порчон-Линч.  Источник:http://ivona.bigmir.net/health/fitness/405842-Amerikanka-v-96-let-prodolzhaet-prepodavat--jogu
©  Ivona.bigmir.net
Перевела  на  украинский  язык        5.10.19              11.01

Американка  в  96  років  продовжує  викладати  йогу  
 96-річна  бабуся  Тао  Порчон-Лінч,  яка  є  найстарішим  викладачем  йоги  в  світі,  не  тільки  не  кидає  роботу,  виглядає  набагато  молодше  за  свої  роки,  але  і  веде  активний  спосіб  життя.  
Найстаріший  викладач  йоги  в  світі  96-річна  Тао  Порчон-Лінч  AP  мешканка  Нью-Йорка,  яка  три  роки  тому  потрапила  в  Книгу  рекордів  Гіннеса,  як  найстаріший  інструктор  йоги  на  планеті,  продовжує  викладати,  надихаючи  не  тільки  своїх  учнів,  а  й  інших  людей,  яким  пощастило  про  неї  дізнатися.
Жінка  зазначає,  що  прокидаючись  вранці  вона  мріє  про  прекрасні  речі,  які  можуть  з  нею  статися  і  каже  собі,  що  це  буде  найкращий  день  у  її  житті.  У  свої  96  років  вона  не  тільки  не  кинула  викладати  йогу,  але  ще  кілька  разів  в  тиждень  займається  бальними  танцями.  
Тао  Порчон-Лінч  народилася  в  1918  році  в  сім'ї  французів,  що  жили  в  Індії.  Йогою  вона  займається  більше  70  років,  а  викладає  йогу  -  більше  45.  Тао  випромінює  позитив,  ходить  з  посмішкою  на  обличчі  і  вважає,  що  ніколи  не  пізно  змінити  своє  життя.  Вона  зазначає,  що  якщо  думати  про  негативне,  негатив  починає  просочуватися  в  твоє  життя,  тому  дуже  важливо,  щоб  думки  були  позитивними.  Насолоджуйтесь  життям,  відкрийте,  наскільки  вона  прекрасна.  Так  багато  речей,  які  потрібно  зробити  і  так  мало  часу  на  це  ",  -  сказала  Тао  Порчон-Лінч.  Джерело:  http://ivona.bigmir.net/health/fitness/405842-Amerikanka-v-96-let-prodolzhaet-prepodavat--jogu
©  Ivona.bigmir.net
Переклала  на  українську    мову          5.10.19              11.01



Возраст  -  это  просто  цифра:  99-летняя  учительница  йоги  дала  мудрый  совет  поклонникам  
29.05.2018  |  11:08  |  Joinfo.ua  
В  Сети  было  опубликовано  необычное  видео.  На  нем  самый  старый  учитель  йоги  рассказала  свою  историю  и  поделилась  секретом,  как  прожить  счастливую  жизнь  и  ни  о  чем  не  жалеть.  
       В  Инстаграм  на  странице  одного  журнала  было  опубликовано  видео.  В  комментарии  к  нему  написано:  "Эта  99-  летняя  инструктор  йоги  говорит,  что  возраст  -  это  всего  лишь  цифра  и  ничего  более".  На  видео  Тао  Порчон-Линч  –  именно  так  зовут  самого  старого  учителя  йоги  –  рассказала  о  том,  что  случилось  в  ее  жизни,  и  как  она  сумела  с  этим  справиться.  А  еще  дала  свой  совет  счастливой  жизни  –  пишет  Joinfo.ua.
Улыбайтесь  миру
 "Мне  99  лет.  Я  самый  старый  учитель  йоги.  Мне  было  19  лет,  когда  я  начала  преподавать  йогу"  -  начинает  свой  рассказ  Тао  Порчон-Линч.  И  продолжает  историю:  "Где-то  около  25  лет  назад  я  получила  серьезные  повреждения  при  падении.  Мне  говорили:  "ты  не  можешь  делать  это,  ты  не  можешь  делать  то".  А  я  ответила:  "Я  в  это  не  верю".  Может  замененный  тазобедренный  сустав  и  не  такой  хороший,  как  родной,  но  я  не  собираюсь  сдаваться".
Публикация  от  People  Magazine  (@people)  27  Май  2018  в  1:54  PDT
"Мне  скоро  будет  100  лет,  и  в  100  лет  я  также  собираюсь  преподавать  йогу"  –  продолжила  свой  рассказ  Тао  Порчон-Линч.  И  дала  свой  совет  тем,  кто  готов  ее  услышать:  "Никогда  не  сдавайтесь,  если  вы  во  что-либо  верите.  Вера  помогает  людям  в  жизни.  Просто  знайте,  нет  ничего  невозможного.  Улыбайтесь  миру,  и  мир  будет  улыбаться  вам  в  ответ".
Тао  Порчон-Линч  -  всемирно  признанный  старейший  учитель  йоги.  Это  зафиксировано  в  Книге  рекордов  Гиннесса.  Сейчас  Тао  проживает  в  Нью-йорке  и  пять  раз  в  неделю  проводит  занятия.
 Женщина  выросла  в  Индии  в  семье  своего  дяди.  Именно  он  привел  девочку  в  мир  йоги,  и  эта  практика  стала  бессменным  спутником  жизни  Тао.  В  конце  30-х  годов  прошлого  века  молодая  Тао  подалась  в  Лондон,  где  выступала  в  кабаре.  А  затем  поехала  покорять  Голливуд.  Ее  поездка  увенчалась  успехом  и  с  ней  подписала  контракт  одна  из  крупнейших  продюсерских  фирм  "Metro-Goldwin-Mayer".  Тао  снялась  в  таких  фильмах,  как  "Театр  на  плаву"  и  "Последний  раз,  когда  я  видел  Париж".
 В  конце  1970-х  Тао  Порчон-Линч  основала  в  Ассоциацию  Инструкторов  йоги,  а  спустя  три  года  и  Институт  йоги.  Йога  –  ее  призвание,  ее  хобби  и  образ  жизни.  Но  в  2005  году  Тао  увлеклась  бальными  танцами  и  даже  выигрывала  соревнования  вместе  с  партнером,  который  на  70  лет  моложе  ее.
Перевела  на  украинский  язык        5.10.19              11.10

Вік  -  це  просто  цифра:  99-річна  вчителька  йоги  дала  мудру  пораду  шанувальникам
29.05.2018  |  11:08  |  Joinfo.ua
У  Мережі  було  опубліковано  незвичайне  відео.  На  ньому  найстаріший  учитель  йоги  розповіла  свою  історію  і  поділилася  секретом,  як  прожити  щасливе  життя  і  ні  про  що  не  шкодувати.
       У  Інстаграм  на  сторінці  одного  журналу  було  опубліковано  відео.  У  коментарі  до  нього  написано:  "Ця  99  річна  інструктор  йоги  каже,  що  вік  -  це  всього  лише  цифра  і  нічого  більше".  На  відео  Тао  Порчон-Лінч  -  саме  так  звуть  найстарішого  вчителя  йоги  -  розповіла  про  те,  що  трапилося  в  її  житті,  і  як  вона  зуміла  з  цим  впоратися.  А  ще  дала  свою  пораду  щасливого  життя  -  пише  Joinfo.ua.
посміхайтеся  світу
"Мені  99  років.  Я  найстаріший  учитель  йоги.  Мені  було  19  років,  коли  я  почала  викладати  йогу"  -  починає  свою  розповідь  Тао  Порчон-Лінч.  І  продовжує  історію:  "Десь  близько  25  років  тому  я  отримала  серйозні  пошкодження  при  падінні.  Мені  говорили:"  ти  не  можеш  робити  це,  ти  не  можеш  робити  те  ".  А  я  відповіла:"  Я  в  це  не  вірю  ".  Може  замінений  тазостегновий  суглоб  і  не  такий  хороший,  як  рідний,  але  я  не  збираюся  здаватися  ".
Публікація  від  People  Magazine  (@people)  27  Май  2018  у  1:54  PDT
"Мені  скоро  буде  100  років,  і  в  100  років  я  також  збираюся  викладати  йогу"  -  продовжила  свою  розповідь  Тао  Порчон-Лінч.  І  дала  свій  рада  тим,  хто  готовий  її  почути:  "Ніколи  не  здавайтеся,  якщо  ви  в  щось  вірите.  Віра  допомагає  людям  в  житті.  Просто  знайте,  немає  нічого  неможливого.  Посміхайтеся  світу,  і  світ  буде  посміхатися  вам  у  відповідь".
Тао  Порчон-Лінч  -  всесвітньо  визнаний  найстаріший  учитель  йоги.  Це  зафіксовано  в  Книзі  рекордів  Гіннесса.  Зараз  Тао  проживає  в  Нью-йорку  і  п'ять  разів  на  тиждень  проводить  заняття.
Жінка  виросла  в  Індії  в  сім'ї  свого  дядька.  Саме  він  привів  дівчинку  в  світ  йоги,  і  ця  практика  стала  беззмінним  супутником  життя  Тао.  В  кінці  30-х  років  минулого  століття  молода  Тао  подалася  до  Лондона,  де  виступала  в  кабаре.  А  потім  поїхала  підкорювати  Голлівуд.  Її  поїздка  увінчалася  успіхом  і  з  нею  підписала  контракт  одна  з  найбільших  продюсерських  фірм  "Metro-Goldwin-Mayer".  Тао  знялася  в  таких  фільмах,  як  "Театр  на  плаву"  і  "Останній  раз,  коли  я  бачив  Париж".
В  кінці  1970-х  Тао  Порчон-Лінч  заснувала  в  Асоціацію  Інструкторів  йоги,  а  через  три  роки  і  Інститут  йоги.  Йога  -  її  покликання,  її  хобі  та  спосіб  життя.  Але  в  2005  році  Тао  захопилася  бальними  танцями  і  навіть  вигравала  змагання  разом  з  партнером,  який  на  70  років  молодший  за  неї.
Переклала  українську    мову    5.10.19  11.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850448
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.10.2019

Про себе, свої цілі …

Про  себе,  свої      цілі    -  для  себе  та  інших,  кого  цікавить  ....
           Мені  64  роки,  освіта  -вища,  інвалід  1  гр.  опорно-рухова  система,  пересуваюся  самостійно  за  допомогою  палички  і  ліктьової    тростини,  проживаю  з  чоловіком  в  приватному  будинку  в  м.Дніпро.  Веду  активний  спосіб  життя:  читаю,  пишу  вірші  і  розповіді,  перекладаю  цікаві  факти  і  історії    на  українську  мову,  малюю...  Розміщую  свої  твори  на  5  сайтах:  клуб  поезії,  поетичні  Майстерні,  мала  сторінка,  міжнародного    клуба  Письменники  за  добро,  Арт-  студії.  .  У  2018  році  видала  свою  першу  книгу  «Мелодія  моєї  душі»,  а  також  енциклопедичний  збірник  «Цікава  скринька»,  в  даний  час  продовжую  видавати  свої  збірники  серія  «Натхнення»,  опубліковані  мої  твори  в  спільних  альманахах    «Оберіг»,  «Так  ніхто    не    кохав»,  «Моя  батьківщина».
           Багато  подорожувала,  побувала  в  багатьох  країнах  (Болгарія,  Польща,  Німеччина,  Туреччина,  Єгипет,  Швеція)  та  містах,  16  років  сім'єю  проживали  на  Крайній  Півночі  в  Магаданській  області  .    Багато  родичів,  друзів  і  знайомих,  дорожу  своєю  сім'єю,  дуже  люблю  своїх  уже  дорослих,  самостійно  і  окремо    проживаючих    дочок  Ірину  і  Надію,  чарівних  онуків  Людмилу,  Марію,  Олександра  і  найменшу  Алісу.
У  2018  році  в  ступила  в  Міжнародний  клуб  гостинності.
         Подобається  спілкування  з  людьми,  цікавить  все  нове,  люблю  природу,  музику,  подорожі  ...  Дякую  Всевишнього    за  все  !!!
     Дні,  що  залишилися  свого  життя  хотілося  б  провести  зі  своєю  родиною,  займаючись  творчістю,  подорожуючи,  спілкуючись  з  цікавими  людьми  (для  мене  кожна  людина  цікава,  так  як  вона    знає  те,  чого  не  знаю  я),  насолоджуючись  життям  на  нашій  прекрасній  неосяжній    Землі  !!!
3.10.19                9.29
Потребую  підтримки  однодумців!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850416
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.10.2019

Коротка біографія Ральфа У. Емерсона

Творение  руки  человека  в  искусстве  никогда  не  может  быть  выше  вдохновения  его  сердца.    Ральф  Уолдо  Эмерсон      
Прочитала  это  интересное  изречение  и  решила  познакомиться  с  биографией    автора.

Краткая  биография  Ральфа  У.  Эмерсона  (25  мая  1803  -  27  апреля  1882).
Ралф  Уолдо  Эмерсон  -  американский  философ,  один  из  крупнейших  мыслителей  США,  писатель,  поэт,  эссеист,  лидер  движения  трансцендентализма,  первый,  кто  сформулировал  его  систему  идей.
Появился  на  свет  Эмерсон  в  Бостоне  25  мая  1803  г.  Его  отцом  был  пастор  унитарианской  церкви,  и  Ралф  Уолдо  намеревался  пойти  по  его  стопам,  окончив  сначала  духовную  семинарию,  а  в  1821  г.  -  Гарвардский  университет.  Будучи  обладателем  теологического  образования,  Эмерсон  стал  священником  и  проповедовал  в  бостонской  общине  унитариатов.
Расстался  с  приходом  он  в  1832  г.  по  собственному  желанию  -  под  влиянием  пробуждения,  как  он  сам  писал,  веры  в  душу.  С  тех  пор  его  биография  была  связана  с  публичным  чтением  лекций,  сочинением  журнальных  статей,  художественных  произведений.  Чтение  лекций  стало  для  него  основным  источником  доходов,  благодаря  им  же  он  завоевал  -  примерно  к  50-ым  -  мировую  известность.  После  женитьбы  в  1835  г.  Эмерсон  переехал  в  Конкорд  (штат  Массачусетс),  читал  в  это  время  лекции  в  Канаде,  странах  Европы  (Франции,  Англии).  Периодически  он  подвергал  корректуре  собственные  выступления  и  выпускал  их  в  виде  сборников.  Так,  в  1844  г.  вышли  «Очерки»,  в  1850  г.  –  «Представители  человечества»,  в  1856  г.  –  «Черты  английской  жизни»  и  др.
В  1836  г.  увидела  свет  первая  книга  Эмерсона  –  «О  природе»,  которая  стала  изложением  философии  трансцендентализма.  В  основе  этого  учения  лежал  ряд  положений  философской  системы  И.  Канта  в  совокупности  с  концепциями  С.  Кольриджа  и  Т.  Карлейля.  В  этом  же  году  в  Бостоне  им  был  организован  литературно-философский  клуб  поклонников  трансцендентализма.  В  1840  г.  около  100  последователей  этого  течения  во  главе  с  Эмерсоном  основали  просуществовавшую  до  1847  г.  колонию  Брукфарм.
На  протяжении  1841-1844  гг.  выходят  посвященные  общественно-политическим  вопросам  «Очерки»,  в  1846  г.  -  первый  сборник  стихов.  В  его  творческое  наследие  позднее  (в  1867)  войдет  еще  один  поэтический  сборник,  и  ряд  поэм  Эмерсона,  в  частности,  «Снежная  буря»  «Дни»,  «Конкордский  гимн»,  станет  классикой  американской  поэзии.  В  1850  г.  он  опубликовал  книгу  «Представители  человечества»,  где  были  собраны  биографии  знаменитостей.
Исследуя  явления  современной  ему  жизни,  Эмерсон  в  заключительный  период  творчества  работал  над  книгой  «Общество  в  одиночестве»  (1870),  в  1876  г.  издал  сборник  лекций  «Литература  и  общественные  задачи»  о  котором  лестно  отзывался  Лев  Николаевич  Толстой.  27  апреля  1882  г.  в  Конкорде  Эмерсон  скончался.  Уже  после  смерти  нашли  и  сделали  достоянием  общественности  его  «Дневники».
Эмерсон  являлся  крупнейшим  представителем  трансцендентального  индивидуализма;  его  идеи  провозглашали  суверенность  «я»  каждого  человека.  Мыслитель  проповедовал  личную  самостоятельность,  наделял  всех  людей  от  природы  одинаковыми  способностями,  нуждающимися  только  в  одном  -  в  создании  условий  свободного  развития.  Представители  современных  ему  либеральных  течений  считали  Эмерсона  своим  духовным  лидером;  его  идеи  оказали  огромное  влияние  на  американскую  философскую  общественную  мысль  и  литературу.
 http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html  
Перевела  на  украинский  язык    4.10.19    9.14



         Творіння  руки  людини  в  мистецтві  ніколи  не  може  бути  вище  натхнення  його  серця.  Ральф  Уолдо  Емерсон
Прочитала  цей  цікавий  вислів  і    вирішила  познайомиться  з    биографією      автора.



Коротка  біографія  Ральфа  У.  Емерсона  (25  травня  1803  -  27  квітень  1882).
Ралф  Уолдо  Емерсон  -  американський  філософ,  один  з  найбільших  мислителів  США,  письменник,  поет,  есеїст,  лідер  руху  трансценденталізму,  перший,  хто  сформулював  його  систему  ідей.
З'явився  на  світ  Емерсон  в  Бостоні  25  травня  1803  г.  Його  батьком  був  пастор  унітаріанській  церкви,  і  Ралф  Уолдо  намір  піти  по  його  стопах,  закінчивши  спочатку  духовну  семінарію,  а  в  1821  р  -  Гарвардський  університет.  Будучи  власником  теологічної  освіти,  Емерсон  став  священиком  і  проповідував  в  бостонської  громаді  унітаріатов.
Розлучився  з  приходом  він  в  1832  р  за  власним  бажанням  -  під  впливом  пробудження,  як  він  сам  писав,  віри  в  душу.  З  тих  пір  його  біографія  була  пов'язана  з  публічним  читанням  лекцій,  твором  журнальних  статей,  художніх  творів.  Читання  лекцій  стало  для  нього  основним  джерелом  доходів,  завдяки  їм  же  він  завоював  -  приблизно  до  50-х  -  світову  популярність.  Після  одруження  в  1835  р  Емерсон  переїхав  в  Конкорд  (штат  Массачусетс),  читав  в  цей  час  лекції  в  Канаді,  країнах  Європи  (Франції,  Англії).  Періодично  він  піддавав  коректури  власні  виступи  і  випускав  їх  у  вигляді  збірок.  Так,  в  1844  р  вийшли  «Нариси»,  в  1850  р  -  «Представники  людства»,  в  1856  р  -  «Риси  англійської  життя»  та  ін.
У  1836  р  побачила  світ  перша  книга  Емерсона  -  «Про  природу»,  яка  стала  викладом  філософії  трансценденталізму.  В  основі  цього  вчення  лежав  ряд  положень  філософської  системи  І.  Канта  в  сукупності  з  концепціями  С.  Кольріджа  і  Т.  Карлейля.  В  цьому  ж  році  в  Бостоні  їм  був  організований  літературно-філософський  клуб  шанувальників  трансценденталізму.  У  1840  р  близько  100  послідовників  цієї  течії  на  чолі  з  Емерсоном  заснували  проіснувала  до  1847  р  колонію  Брукфарм.
Протягом  1841-1844  рр.  виходять  присвячені  суспільно-політичних  питань  «Нариси»,  в  1846  р  -  перша  збірка  віршів.  У  його  творча  спадщина  пізніше  (в  1867)  увійде  ще  один  поетичний  збірник,  і  ряд  поем  Емерсона,  зокрема,  «Снігова  буря»  «Дні»,  «Конкордскій  гімн»,  стане  класикою  американської  поезії.  У  1850  він  опублікував  книгу  «Представники  людства»,  де  були  зібрані  біографії  знаменитостей.
Досліджуючи  явища  сучасної  йому  життя,  Емерсон  в  заключний  період  творчості  працював  над  книгою  «Суспільство  на  самоті»  (1870),  в  1876  році  видав  збірку  лекцій  «Література  і  суспільні  завдання»  про  який  схвально  відгукнувся  Лев  Миколайович  Толстой.  27  квітня  1882  року  в  Конкорді  Емерсон  помер.  Уже  після  смерті  знайшли  і  зробили  надбанням  громадськості  його  «Щоденники».
Емерсон  був  найбільшим  представником  трансцендентального  індивідуалізму;  його  ідеї  проголошували  суверенність  «я»  кожної  людини.  Мислитель  проповідував  особисту  самостійність,  наділяв  усіх  людей  від  природи  однаковими  здібностями,  такими,  що  потребують  тільки  в  одному  -  в  створенні  умов  вільного  розвитку.  Представники  сучасних  йому  ліберальних  течій  вважали  Емерсона  своїм  духовним  лідером;  його  ідеї  справили  величезний  вплив  на  американську  філософську  думку  і  літературу.
 http://www.wisdoms.one/biografiya_ralf_emerson.html
Переклала  на  українську    мову    4.10.19  9.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850310
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.10.2019

Цікаві факти про усмішку.

Интересные  факты  об  улыбке.
     Улыбка  –  единственная  человеческая  эмоция,  которой  посвящен  международный  праздник.  Всемирный  день  улыбки  отмечается  во  всем  мире  в  первую  пятницу  октября.  Именно  этот  день  1963  года  является  днем  рождением    знаменитого    улыбающегося  смайлика  .
         Дети    улыбаются  с  самого  рождения  –  это  врожденный  навык.    Это  было  неопровержимо  доказано,  когда  ученые  установили,  что  с  самых  первых  дней  жизни  улыбаются  во  сне  даже  слепые  от  рождения  дети.  Еще  не  так  давно  считалось,  что  вообще  малыши  начинают  улыбаться  только  в  возрасте  4-6  недель,  и  только  потому,  что  видят  мамину  улыбку.  Специалисты  Калифорнийского  университета  доказали,  что  младенцы  улыбаются  только  тогда,  когда  есть  шанс,  что  им  улыбнутся  в  ответ.  
     Улыбка  –  это  не  просто  символ  одобрения.  Улыбка  –  это  символ  счастья!  Обнимания  и  рукопожатия  по-разному  воспринимаются  в  разных  народных  традициях!      Она  имеет  и  другие,  очень  интересные  качества:  Улыбайтесь  чаще,  окружайте  себя  добром  и  будьте  счастливы!  Улыбайся  чаше  и  дольше,  заряжай  положительными  эмоциями  окружающих  и  притягивай  к  себе  все  самое  лучшее!  Наши  предки  обнажали  зубы,  стараясь  отпугнуть  врагов.  Сегодня  мы  улыбаемся,  потому  что  нам  хорошо  и  комфортно.  И  чем  шире  улыбка,  тем  более  радостной  она  кажется.
         Лучшее  лекарстве  человечества,  которым  одарила    нас  всех  природа-матушка  –  это  улыбка!  Все  врачи  сходятся  в  едином  мнении  о  том,  что  смех  имеет  волшебную  силу,  которая  благоприятно  воздействует  на  выздоровления  пациентов.  Улыбка  в  одну  минуту  может  улучшить    угрюмое  настроение  и  укрепить  иммунную  систему?
       У  улыбки,  приема  вкусной  пищи  и  секса  один  биохимический  корень  –  нейромедиатор  дофамин,  являющийся  фактором  позитивного  поощрения  действия.  И  выживание,  и  продолжение  рода  человеческого  напрямую  зависят  от  него.  
       Естественная  выработка  дофамина  при  улыбке,  в  конечном  счете,  приводит  к  оздоровлению  организма:  значительно  ослабляется  стрессовое  состояние,  нормализуется  дыхание,  а  значит,  и  процесс  обмена  веществ,  высвобожденные  ресурсы  перенаправляются  на  укрепление  иммунной  системы.  
             Число  лицевых  мышц,  задействованных  при  улыбке,  колеблется  от  пяти  («наклеенная»  улыбка,  от  которой  веет  холодом)  до  пятидесяти  трех.  Кстати,  из-за  этого  слово  «cheeeeese»,  которые  просят  сказать  фотографы,  к  настоящей,  честной  и  радостной  улыбке  не  имеет  отношения.  Ее  можно  определить  по  морщинкам  в  уголках  глаз.
         Улыбка  –  универсальный  символ  во  всех  культурах  и  народах,  обозначающий  радость,  счастье.  Именно  на  это  опирался  американский  художник  Харви  Болл,  когда  придумывал  логотип  для  одной  страховой  фирмы.  Получился  символ  на  все  времена  и  народы  –  смайлик.  
         Чтобы  быть  привлекательными,  женщины  со  времен  Клеопатры  используют  макияж.  Но    лучше  бы  они  улыбались!  Именно  так,  согласно  социологическому  опросу,  считают  70  процентов  мужчин.  Улыбка  более  привлекательна,  чем  макияж.  
           Улыбка  может  иметь  бесконечное  множество  оттенков.  Она  может  задать  неразрешимую  загадку.  Уже  не  одну  сотню  лет  люди  пытаются  разгадать,  почему  и  чему  улыбается  женщина  на  портрете  кисти  Леонардо  да  Винчи.  И  улыбка  ли  это…  
           Нередко  выше  резюме  и  репутации  ценится  искренняя  и  сердечная  улыбка,  открытая  всему  миру.  Именно  за  нее,  а  не  только  за  подвиг,  прославивший  его  в  веках  и  открывший  человечеству  путь  во  Вселенную,  люди  и  полюбили  Юрия  Гагарина.  
         «Умное  лицо  —  это  еще  не  признак  ума,  господа.  Все  глупости  на  земле  делаются  именно  с  этим  выражением  лица.  Улыбайтесь,  господа.  Улыбайтесь!»  (Григорий  Горин)
     Даже  вынужденная  улыбка  поднимает  настроение.  Согласно  исследованиям  психологов,  улыбка,  пусть  через  силу,  например,  утром,  спросонья,  способна    улучшить  настроение  на  весь  день.
     Улыбка  укрепляет  иммунитет.  После  смеха  и  в  момент  искренней  улыбки  наше  тело  расслабляется,  а  позитивные  чувства  отражаются  на  нашем  физическом  состоянии  –  организм  крепнет.
     Улыбка  снижает  стрессы,  так  как  во  время  нее  вырабатываются  “гормоны  радости”  –  эндорфины.
       Улыбка  заразительна.  Шведские  ученые  обнаружили,  что  эффект  улыбки  схож  с    зеванием,  потому  что  когда  рядом  кто-то  улыбается  или  зевает,  хочется  это  сделать  и  самому,    так  уж  устроен  наш  организм.      Выяснилось,  что  люди    просто  не  могли    усидеть  в  плохом  настроении,  когда  перед  ними  сидели  люди,  которые  постоянно  смеялись.  Их  мышцы  на  лице  сами  тянулись  улыбнуться.
         Улыбка  –  отличная  зарядка  для  лица!  Во  время  улыбки  происходит  тренировка  мускулов  лица.  При  этом  работают  53  лицевые  мышцы,  которые  укрепляются  и  кровообращение  в  них  улучшается.
       Улыбаться  намного  легче,  чем  хмуриться.    В  создании  хмурого  выражения  лица  используется  гораздо  больше  мышц,  чем  в  улыбке.  
       Улыбка  украшает.  Согласно  исследованиям,  мужчины  считают,  что  улыбающиеся  женщины  более  привлекательны  чем  неулыбчивые.
       Женщины  улыбаются  чаще,  чем  мужчины.  Они  гораздо  более  эмоциональны  и  не  скупятся  на  проявление  эмоций,  а  потому  у  них  гораздо  больше  поводов  для  улыбки.  Мужскую  улыбку  женщина  может  воспринять  как  угрозу.  
         Улыбка  является  наиболее  узнаваемым  выражением  лица.  Люди  могут  распознать  улыбку  на  расстоянии  до  100  метров.
       Существует  19  различных  типов  улыбок.  Американский  психолог  Пол  Экман  выделает  18  типов  улыбок.    Многочисленные  исследователи  определили  19  типов  улыбок,  разделив  их  на  две  категории:  уважительные  «социальные»  улыбки,  которые  используют  меньше  мышц,  и  искренние  «чувственные»  улыбки,  которые  используют  больше  мышц  на  обеих  сторонах  лица.
           Улыбка  –  отличное  средство  от  депрессии.  Когда  человек  улыбается,  в  его  организме  начинается  выработка  эндорфинов,  что  само  по  себе  поднимает  настроение.  Причем,  гормоны  счастья  вырабатываются  даже  тогда,  когда  мы  насильно  заставляем  себя  улыбнуться.  Заставляйте  себя  улыбаться  –  и  положительное  настроение  не  заставит  себя  долго  ждать!  Всем  давно  известно,  что  улыбка  делает  человека  более  увереннее  в  себе,  более  целеустремленнее  и  притягательнее.  Те  люди,  которые  чаще  всего  улыбаются,  имеют  больше  шансов  получить  повышение  на  работе.
             Настоящую  искреннюю  улыбку  подделать  невозможно.  Искренняя  улыбка  поднимает  уголки  губ  вверх,  а  обычная,  которую  вы  контролируете,  оттягивает  их  в  стороны.    Человек,  который  улыбается  искренне,  зачастую  одновременно  прищуривает  глаза.  Настоящую  улыбку  и  поддельную  контролируют  разные  участки  мозга.    Искренняя  улыбка  вызывает  у  человека  подсознательное  доверие  к  собеседнику.  Искренняя  улыбка  длится,  в  среднем,  4  секунды.    
         Улыбка  работает  в  обе  стороны.  Если  вам  плохо  –  заставьте  себя  улыбнуться.  Мозг  запустит  обратный  процесс,  в  крови  повысится  содержание  эндорфина  и  вам  станет  легче.  
               В  английском  языке  есть  термин  «smize»,  который  означает  улыбку  одними  глазами.  На  самом  деле  улыбнуться  исключительно  глазами  фактически  невозможно.  
       Впервые  научные  исследования  улыбок  начались  в  XIX  веке.  Французский  ученый  Гийом  Дюшен  де  Булонь  пропускал  электрический  ток  через  лица  погибших  людей,  чтобы  разобраться  в  работе  мимических  мышц.  Искреннюю  улыбку  в  научных  исследованиях  часто  называют  «улыбкой  Дюшена».  
         В  большинстве  стран  мира  улыбка  считается  признаком  доброжелательности.  
         В  США  улыбка  является  жестом  вежливости  и  далеко  не  всегда  выражает  искреннюю  радость.
       У  некоторых  народов  Меланезийского  архипелага  улыбка  «с  зубами»  является  признаком  враждебности.  Для  них  это  не  улыбка,  а  оскал.  
         В  Японии  и  других  восточных  странах  улыбка  может  означать  победу  над  трудностями  и  крепость  духа.  В  Японии,  к  примеру,  могут  улыбаться  даже  на  похоронах.  Тем  самым  человек  подчеркнет,  что  он  с  мужеством  переносит  потерю.  
           До  сих  пор  ведутся  споры,  умеют  ли  животные  улыбаться.  Некоторые  ученые  утверждают,  что  улыбки  зверей  -  всего  лишь  иллюзия,  наш  мозг  сам  дополняет      увиденную  картину,  делая  ее  более  понятной.
         В  современном  мире  происходит  девальвация  улыбки.  Она  теряет  изначальную  теплоту  и  искренность,  поэтому  «зашлифованная»  улыбка  продавца-консультанта  может  восприниматься  чуть  ли  не  враждебно.  
             Люди,  которые  часто  улыбаются  и  смеются,  отличаются  большим  долголетием.  Это  связано  с  тем,  что  улыбка  улучшает  циркуляцию  кислорода  и  артериальное  давление.  
     Собрала  из  разнообразных  источников  и  перевела  на  украинский  язык    4.10.19    8.40
         
Цікаві  факти  про  усмішку.
     Посмішка  -  єдина  людська  емоція,  якій  присвячене    міжнародне  свято.  Всесвітній  день  посмішки  відзначається  у  всьому  світі  в  першу  п'ятницю  жовтня.  Саме  цей  день  1963  року  є  днем  народженням  усміхненного  смайлика.
         Діти  посміхаються  з  самого  народження  -  це  вроджений  навик.  Це  було  неспростовно  доведено,  коли  вчені  встановили,  що  з  найперших  днів  життя  посміхаються  уві  сні  навіть  сліпі  від  народження  діти.  Ще  не  так  давно  вважалося,  що  взагалі  малюки  починають  посміхатися  тільки  у  віці  4-6  тижнів,  і  тільки  тому,  що  бачать  мамину  посмішку.  Фахівці  Каліфорнійського  університету  довели,  що  немовлята  посміхаються  тільки  тоді,  коли  є  шанс,  що  їм  посміхнуться  у  відповідь.
     Посмішка  -  це  не  просто  символ  схвалення.  Посмішка  -  це  символ  щастя!  Обіймання  і  рукостискання  по-різному  сприймаються  в  різних  народних  традиціях!  Вона  має  і  інші,  дуже  цікаві  якості:  Посміхайтеся  частіше,  оточуйте  себе  добром  і  будьте  щасливі!  Посміхайся  частіше  і  довше,  заряджай  позитивними  емоціями  оточуючих  і  притягує  до  себе  все  найкраще!  Наші  предки  оголювали  зуби,  намагаючись  відлякати  ворогів.  Сьогодні  ми  посміхаємося,  тому  що  нам  добре  і  комфортно.  І  чим  ширше  усмішка,  тим  більш  радісним  вона  здається.
Найкраще  ліки  людства,  яким  обдарувала  нас  всіх  природа-матінка  -  це  усмішка!  Всі  лікарі  сходяться  в  єдиній  думці  про  те,  що  сміх  має  чарівну  силу,  яка  сприятливо  впливає  на  одужання  пацієнтів.  Посмішка  в  одну  хвилину  може  поліпшити  похмуре  настрій  і  зміцнити  імунну  систему?
       У  посмішки,  прийому  смачної  їжі  і  сексу  один  біохімічний  корінь  -  нейромедіатор  дофамін,  який  є  фактором  позитивного  заохочення  дії.  І  виживання,  і  продовження  роду  людського  безпосередньо  залежать  від  нього.
       Природна  вироблення  дофаміну  при  посмішці,  в  кінцевому  рахунку,  призводить  до  оздоровлення  організму:  значно  послаблюється  стресовий  стан,  нормалізується  дихання,  а  значить,  і  процес  обміну  речовин,  вивільнені  ресурси  перенаправляються  на  зміцнення  імунної  системи.
             Число  лицьових  м'язів,  задіяних  при  посмішці,  коливається  від  п'яти  (  «наклеєна»  посмішка,  від  якої  віє  холодом)  до  п'ятдесяти  трьох.  До  речі,  через  це  слово  «cheeeeese»,  які  просять  сказати  фотографи,  до  справжньої,  чесної  і  радісною  усмішкою  не  має  відношення.  Її  можна  визначити  по  зморшках  в  куточках  очей.
         Посмішка  -  універсальний  символ  у  всіх  культурах  і  народах,  що  позначає  радість,  щастя.  Саме  на  це  спирався  американський  художник  Харві  Болл,  коли  придумував  логотип  для  однієї  страхової  фірми.  Вийшов  символ  на  всі  часи  і  народи  -  смайлик.
Щоб  бути  привабливими,  жінки  з  часів  Клеопатри  використовують  макіяж.  Але  краще  б  вони  посміхалися!  Саме  так,  згідно  з  соціологічним  опитуванням,  вважають  70  відсотків  чоловіків.  Посмішка  більш  приваблива,  ніж  макіяж.
           Посмішка  може  мати  безліч  відтінків.  Вона  може  задати  нездійсненне  загадку.  Вже  не  одну  сотню  років  люди  намагаються  розгадати,  чому  і  чому  посміхається  жінка  на  портреті  пензля  Леонардо  да  Вінчі.  І  посмішка  це  ...
           Нерідко  вище  резюме  і  репутації  цінується  щира  і  серцева  посмішка,  відкрита  всьому  світу.  Саме  за  неї,  а  не  тільки  за  подвиг,  який  прославив  його  у  віках  і  відкрив  людству  шлях  у  Всесвіт,  люди  і  полюбили  Юрія  Гагаріна.
«Розумне  обличчя  -  це  ще  не  ознака  розуму,  панове.  Всі  дурниці  на  землі  робляться  саме  з  цим  виразом  обличчя.  Посміхайтеся,  панове.  Посміхайтеся!  »(Григорій  Горін)
     Навіть  вимушена  посмішка  піднімає  настрій.  Згідно  з  дослідженнями  психологів,  посмішка,  нехай  через  силу,  наприклад,  вранці,  спросоння,  здатна  поліпшити  настрій  на  весь  день.
     Посмішка  зміцнює  імунітет.  Після  сміху  і  в  момент  щирої  посмішки  наше  тіло  розслабляється,  а  позитивні  почуття  відображаються  на  нашому  фізичному  стані  -  організм  міцніє.
     Посмішка  знижує  стреси,  так  як  під  час  неї  виробляються  "гормони  радості"  -  ендорфіни.
Посмішка  заразлива.  Шведські  вчені  виявили,  що  ефект  усмішки  схожий  з  позіханням,  тому  що  коли  поруч  хтось  посміхається  або  позіхає,  хочеться  це  зробити  і  самому,  так  уже  влаштований  наш  організм.  З'ясувалося,  що  люди  просто  не  могли  всидіти  в  поганому  настрої,  коли  перед  ними  сиділи  люди,  які  постійно  сміялися.  Їх  м'язи  на  обличчі  самі  тягнулися  посміхнутися.
         Посмішка  -  відмінна  зарядка  для  особи!  Під  час  посмішки  відбувається  тренування  м'язів  обличчя.  При  цьому  працюють  53  лицьові  м'язи,  які  зміцнюються  і  кровообіг  в  них  поліпшується.
Посміхатися  набагато  легше,  ніж  хмуритися.  У  створенні  похмурого  виразу  обличчя  використовується  набагато  більше  м'язів,  ніж  в  усмішці.
       Посмішка  прикрашає.  Згідно  з  дослідженнями,  чоловіки  вважають,  що  усміхнені  жінки  більш  привабливі  ніж  похмурі.
       Жінки  посміхаються  частіше,  ніж  чоловіки.  Вони  набагато  більш  емоційні  і  не  скупляться  на  прояв  емоцій,  а  тому  у  них  набагато  більше  приводів  для  усмішки.  Чоловічу  посмішку  жінка  може  сприйняти  як  загрозу.
         Посмішка  є  найбільш  впізнаваним  виразом  обличчя.  Люди  можуть  розпізнати  посмішку  на  відстані  до  100  метрів.
Існує  19  різних  типів  посмішок.  Американський  психолог  Пол  Екман  виробить  18  типів  посмішок.  Численні  дослідники  визначили  19  типів  посмішок,  розділивши  їх  на  дві  категорії:  поважні  «соціальні»  посмішки,  які  використовують  менше  м'язів,  і  щирі  «чуттєві»  посмішки,  які  використовують  більше  м'язів  на  обох  сторонах  особи.
           Посмішка  -  відмінний  засіб  від  депресії.  Коли  людина  посміхається,  в  його  організмі  починається  вироблення  ендорфінів,  що  саме  по  собі  піднімає  настрій.  Причому,  гормони  щастя  виробляються  навіть  тоді,  коли  ми  насильно  змушуємо  себе  посміхнутися.  Змушуйте  себе  посміхатися  -  і  позитивне  настрій  не  змусить  себе  довго  чекати!  Всім  давно  відомо,  що  посмішка  робить  людину  більш  впевненою  в  собі,  більш  цілеспрямованою  і  цікавіші.  Ті  люди,  які  найчастіше  посміхаються,  мають  більше  шансів  отримати  підвищення  на  роботі.
             Справжню  щиру  посмішку  підробити  неможливо.  Щира  посмішка  піднімає  куточки  губ  вгору,  а  звичайна,  яку  ви  контролюєте,  відтягує  їх  в  сторони.  Людина,  яка  посміхається  щиро,  часто  одночасно  примружує  очі.  Справжню  посмішку  і  підроблену  контролюють  різні  ділянки  мозку.  Щира  посмішка  викликає  у  людини  підсвідому  довіру  до  співрозмовника.  Щира  посмішка  триває,  в  середньому,  4  секунди.
Посмішка  працює  в  обидві  сторони.  Якщо  вам  погано  -  змусьте  себе  посміхнутися.  Мозок  запустить  зворотний  процес,  в  крові  підвищиться  вміст  ендорфіну  і  вам  стане  легше.
               В  англійській  мові  є  термін  «smize»,  який  означає  посмішку  одними  очима.  Насправді  посміхнутися  виключно  очима  фактично  неможливо.
       Вперше  наукові  дослідження  посмішок  почалися  в  XIX  столітті.  Французький  вчений  Гійом  Дюшен  де  Булонь  пропускав  електричний  струм  через  особи  загиблих  людей,  щоб  розібратися  в  роботі  мімічних  м'язів.  Щиру  посмішку  в  наукових  дослідженнях  часто  називають  «посмішкою  Дюшена».
У  більшості  країн  світу  посмішка  вважається  ознакою  доброзичливості.
         У  США  посмішка  є  жестом  ввічливості  і  далеко  не  завжди  висловлює  щиру  радість.
       У  деяких  народів  меланезийской  архіпелагу  посмішка  «з  зубами»  є  ознакою  ворожості.  Для  них  це  не  посмішка,  а  оскал.
         В  Японії  та  інших  східних  країнах  посмішка  може  означати  перемогу  над  труднощами  і  міцність  духу.  В  Японії,  наприклад,  можуть  посміхатися  навіть  на  похоронах.  Тим  самим  людина  підкреслить,  що  він  з  мужністю  переносить  втрату.
           До  сих  пір  ведуться  суперечки,  чи  вміють  тварини  посміхатися.

Деякі  вчені  стверджують,  що  усмішки  звірів  -  всього  лише  ілюзія,  наш  мозок  сам  доповнює  побачену  картину,  роблячи  її  більш  зрозумілою.
         У  сучасному  світі  відбувається  девальвація  посмішки.  Вона  втрачає  початкову  теплоту  і  щирість,  тому  «відшліфувати»  посмішка  продавця-консультанта  може  сприйматися  мало  не  вороже.
             Люди,  які  часто  посміхаються  і  сміються,  відрізняються  великим  довголіттям.  Це  пов'язано  з  тим,  що  посмішка  покращує  циркуляцію  кисню  і  артеріальний  тиск.
     Зібрала  з  різноманітних  джерел  і  переклала    на  українську    мову    4.10.19  8.40
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850309
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.10.2019

Дитячі пісні на шведському

Детские  песни  на  шведском
множество  способов  изучения  шведского  языка.  Один  из  таких  способов  -  это  прослушивание  незатейливых  песенок.  Порой  они  замечательно  липнут  на  ум.  Денек  послушав  такое,  язык  будет  сам  бормотать  отрывки  из  текста.
Pippi  Långstrump
Text:Astrid  Lindgren
Musik:George  Riedel

1.
Här  kommer  Pippi  Långstrump
tjolahopp  tjolahej  tjolahoppsansa.
Här  kommer  Pippi  Långstrump
ja,  här  kommer  faktiskt  jag.

2.
Har  du  sett  min  apa
min  lilla  söta  fina  apa.
Har  du  sett  herr  Nilsson
ja,  för  han  heter  faktiskt  så.
Har  du  sett  min  villa
min  villa  villekulla  villa,
vill  och  vill  du  veta
varför  villan  heter  så.

Ref.
Jo,  där  bor  ju  Pippi  Långstrump
tjolahopp  tjolahej  tjolahoppsansa.
Jo,  där  bor  ju  Pippi  Långstrump
ja,  där  bor  faktiskt  jag.

3.
Det  är  inte  illa
jag  har  ju  apa  häst  och  villa
En  kappsäck  full  med  pengar
är  ju  också  bra  att  ha.
Kom  nu  alla  vänner
varenda  kotte  som  jag  känner
nu  ska  vi  leva  loppan
tjolahej  tjolahoppsan  sa.

Ref.
För  här  kommer  Pippi  Långstrump....
Перевела  на  русский  и  украинский  язык          3.10.19              4.30

Пеппи  динный  улок
Текст:  Астрид  Линдгрен
Музыка:  Джордж  Ридель

первый
А  вот  и  Пеппи  Длинный  чулок
Рождественский  прыжок  Рождественский  привет  Рождественский  прыжок.
А  вот  и  Пеппи  Длинный    чулок
да  вот  и  я

второй
Ты  видел  мою  обезьяну?
моя  маленькая  милая  милая  обезьянка
Вы  видели  мистера  Нильссона?
да,  потому  что  он  на  самом  деле  так  называется.
Вы  видели  мою  виллу
моя  вилла  будет  виллой,
хочу  и  хочу  знать
почему  вилла  названа  так.

Ну,  вот  где  живет  Пеппи  Длинныйчулок
Рождественский  прыжок  Рождественский  привет  Рождественский  прыжок.
Ну,  вот  где  живет  Пеппи  Длинныйчулок
да,  на  самом  деле  я  живу  там.

третий
Это  не  плохо
У  меня  есть  обезьяна  лошадь  и  вилла
Рюкзак,  полный  денег
тоже  хорошо  иметь.    
Приходите  все      друзья
каждый  конус,  который  я  знаю
теперь  мы  живем    вместе
привет  привет  привет  сказал

Ибо  вот  идет  Пеппи  Длинныйчулок  ....


Дитячі  пісні  на  шведському
 Безліч  способів  вивчення  шведської  мови.  Один  з  таких  способів  -  це  прослуховування  невигадливих  пісеньок.  Часом  вони  чудово  липнуть  на  розум.  День  послухавши  таке,  язик
буде  сам  бурмотіти  уривки  з  тексту.




Пеппі  Довга  шкарпетка
Текст:  Астрід  Ліндгрен
Музика:  Джордж  Рідель

перший
Ось  виходить  Пеппі  Довга  шкарпетка
різдвяний  стрибок  різдвяний  привіт  різдвяний  стрибок.
Ось  виходить  Пеппі  Довга  шкарпетка
так,  ось  я.

другий
Ви  бачили  мою  мавпу
моя  маленька  мила  мила  мавпа.
Ви  бачили  містера  Нільссона
так,  адже  його  насправді  так  називають.
Ви  бачили  мою  віллу
моя  вілла  буде  віллою,
хочу  і  хочу  знати
чому  вілла  названа  так.

Ну,  ось  там  і  живе  Пеппі  Довга  шкарпетка
різдвяний  стрибок  різдвяний  привіт  різдвяний  стрибок.
Ну,  ось  там  і  живе  Пеппі  Довга  шкарпетка
так,  насправді  я  там  живу.

третій
Це  непогано
Маю  коня  мавпу  та  віллу
Рюкзак,  повний  грошей
також  добре  мати.
Приходьте  всі  друзі
кожен  конус,  який  я  знаю
зараз  ми  живемо    разом
привіт,  привіт,  привіт.

Бо  сюди  приходить  Пеппі  Довга  шкарпетка  ....
На  фото  –  мій  малюнок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850188
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.10.2019

Я життя люблю…

Я  жизнь  люблю  и    каждый  день  я  наслаждаюсь,    восходом  солнца  восхищаюсь,    классическую  музыку  я  слушаю  в  тиши  и    что-то  новое  себе  я  открываю.      Пишу  стихи,  и  планы,  общаюсь    и  мечтаю…      Каждый  человек  мне  интересен,    так  как  он  знает  то,  чего  не  знаю  я…
         Когда  душа  спокойна  и  поет,      на  подоконник  голуби  садятся,    ведут  свой  птичий  разговор  …  И  все  понятно,  что  мы  не  одни,  
даже  птицы  понимают  наши  мысли  и  дела…  Позитив  к  нам  тянет  все  живое  ,      это  нужно  помнить,  каждый  миг    и    даже  в  мыслях  не  желать  другим  плохого,    так  как  все  возвращается  к  тебе…
         Я  жизнь  люблю  -  какой  в  ней  колорит  ,    она  многообразна  и  прекрасна,      Всевышний  здесь  нас  поселил  …  Утро,  день  и  вечер  кажется  обычным  ,  только  детали  каждый  час  зависят  лишь  от  нас…  Как  мы  построим  день,  какие  нас  займут  дела,      возможностей  не  счесть,    свои  способности  нужно  учесть…        Занимайся  тем,  чем  хочешь,  можешь,    в    гармонии  с    собой  и  окружением      живи…
19.06.17(  написаны  в  больнице  )

Я  життя  люблю  і  кожен  день  я  насолоджуюся,  сходом  сонця  захоплююся,  класичну  музику  я  слухаю  в  тиші  і  щось  нове  собі  я  відкриваю.  Пишу  вірші,  і  плани,  спілкуюся  і  мрію  ...  Кожна  людина  мені  цікава,  так  як  вона    знає  те,  чого  не  знаю  я  ...
         Коли  душа  спокійна  і  співає,  на  підвіконня  голуби  сідають,  ведуть  свою    пташину    розмову  ...  І  все  зрозуміло,  що  ми  не  одні,
навіть  птахи  розуміють  наші  думки  і  справи  ...  Позитив  до  нас  тягне  все  живе,  це  потрібно  пам'ятати,  будь-який  момент  і  навіть  в  думках  не  бажати  іншим  поганого,  так  як  все  повертається  до  тебе  ...
Я  життя  люблю  -  який  в  ній  колорит,  вона  різноманітна  і  прекрасна,  Всевишній  тут  нас  поселив  ...  Ранок,  день  і  вечір  здається  звичайним,  тільки  деталі  щогодини  залежать  лише  від  нас  ...  Як  ми  побудуємо  день,  які  нас  займуть  справи,  можливостей  не  злічити,  свої  здібності  потрібно  врахувати  ...  Займайся  тим,  чим  хочеш,  можеш,  в  гармонії  з  собою  і  оточенням  живи  ...
19.06.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850187
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.10.2019

Вислови про заздрість…

Высказывания  о  зависти.
-Зависть  прячется  в  глубине  человеческого  сердца,  как  гадюка  в  своей  норе.  -  Оноре  де  Бальзак.
 
-Зависть  -  это  ставка,  которую  должны  платить  все  различия.  Ральф  Уолдо  Эмерсон.
 
-Зависть  -  это  язва  души.  -  Сократ.  
 
-Нельзя  быть  завистливым  и  счастливым  одновременно.  -  Фрэнк  Тайгер.
 
-Зависть  ослепляет  людей  и  делает  невозможным  ясное  мышление.  -  Macolm  X.
 
-Зависть  исходит  из  невежества  людей  или  неверия  в  их  собственные  дары.  -  Жан  Ванье.
 
-Зависть  -  это  искусство  подсчитывать  благословения  другого,  а  не  свое.  Гарольд  Гроб.
 
-Те  немногие,  что  они  делают,  являются  предметом  зависти  многих,  кто  только  смотрит.  Джим  Рон.  
 
-Лучше  завидовать,  чем  жалеть.  Геродот.  
 
-Все  сочувствуют  слабым.  Вы  должны  вызывать  зависть.  -  Арнольд  Шварценеггер.
 
-Благочестие  для  живых,  зависть  для  мертвых.  -  Марк  Твен.  
 
-Как  горько  смотреть  на  счастье  глазами  другого  человека.  -  Уильям  Шекспир.  
 
-Наша  зависть  всегда  длится  дольше,  чем  счастье  тех,  кому  мы  завидуем.  -  Гераклит.
 
-Ничто  не  обостряет  зрение,  как  зависть.  -  Томас  Фуллер.
 
-Зависть  проистекает  из  незащищенности.  -  Игорь  Бабайлов.
 
-Зависть  -  это  невежество.  Ральф  Уолдо  Эмерсон.
 
-Никто  на  самом  деле  не  достоин  зависти.  -  Артур  Шопенгауэр.
 
-У  тебя  есть  враги?  Ну.  Это  означает,  что  вы  боролись  за  что-то  в  своей  жизни.  Уинстон  Черчилль.  
 
-Зависть  всегда  возникает  при  сравнении  себя;  если  нет  сравнения,  нет  зависти.  -  Фрэнсис  Бэкон.
 
-Будет  любимым  быть  мертвым,  которому  завидовали  быть  живым.  -  Орасио.
 
-Дух  зависти  может  разрушить;  никогда  не  строить.  Маргарет  Тэтчер.
-Зависть  в  тысячу  раз  страшнее  голода,  потому  что  это  духовный  голод.  -  Мигель  де  Унамуно.
-Будьте  жестки  с  собой,  но  снисходительны  с  другими.  Таким  образом,  вы  будете  свободны  от  зависти  и  обиды.  -  Конфуций.
-Счастлив  тот,  кто  не  несет  зависть  как  компаньон.  -  Руми.
-Величие  внушает  зависть,  зависть  порождает  обиду,  обида  порождает  ложь.  Роулинг
-Тихая  зависть  растет  в  тишине.  -  Фридрих  Ницше.
-Зависть  -  самая  глупая  из  пороков,  потому  что  от  нее  не  может  быть  простого  преимущества.  -  Оноре  де  Бальзак.
-Самый  верный  признак  рождения  с  великими  качествами  -  это  рождение  без  зависти.  Франсуа  Дюк  де  ла  Рошфуко.
-Зависть  -  корень  великого  зла  общества.  -  Фернандо  Саватер.
-Зависть  -  это  зверь,  который  разрушает  доверие,  рассеивает  согласие,  разрушает  справедливость  и  откармливает  все  виды  зла.  Святой  Августин.
-Когда  люди  полны  зависти,  они  презирают  все,  хорошее  или  плохое.  -  Тацит.
-Зависть  подобна  питью  яда  и  ожиданию  смерти  другого  человека.  Кэрри  Фишер.
-Люди  всегда  будут  говорить  о  вас,  особенно  когда  они  завидуют  вам  и  вашей  жизни.  Оставьте  их,  вы  повлияли  на  их  жизнь,  они  не  затронут  ваши.  -  Автор  неизвестен.
-Единственный  способ  не  разбудить  зависть  -  это  не  выделяться.  Если  хочешь  выделиться,  привыкни  к  этому..
-Это  практика,  когда  толпы  лают  выдающихся  людей,  когда  маленькие  собаки  лают  на  незнакомцев.  -  Сенека.
-Жизнь  -  это  великая  дорога  со  многими  знаками.  Когда  вы  едете  по  маршрутам,  не  усложняйтесь.  Беги  от  ненависти,  зла  и  ревности.  -  Боб  Марли.  
-Ваше  презрение  к  великому  повторяется  слишком  часто,  чтобы  быть  реальным;  никто  не  думает  о  том,  что  он  презирает.  Сэмюэль  Джонсон.
-Завистники  -  низшие  из  тех,  кому  завидуют.  -  Автор  неизвестен.
-Успех  заставляет  многих  ненавидеть  тебя.  Я  бы  хотел,  чтобы  это  было  не  так.  Было  бы  замечательно  наслаждаться  успехом,  не  видя  зависти  в  окружающих.  -  Мэрилин  Монро.
-Не  переоценивайте  то,  что  вы  получили,  и  не  завидуйте  другим.  Тот,  кто  завидует  другим,  не  обретает  душевного  спокойствия.
-Не  сравнивайте  себя  с  другими.  Сравните  с  человеком,  которым  вы  были  вчера.  -  Неизвестный  автор.
-Зависть  стреляет  в  других  и  ранит  себя.  -  Неизвестный  автор.
-Человек  рождается  с  чувствами  ненависти  и  зависти.  Если  дано,  они  приведут  к  насилию  и  преступности,  и  любое  чувство  лояльности  и  добросовестности  будет  отброшено..
-Зависть  тощая,  потому  что  кусает,  но  никогда  не  ест..
-Зависть  -  это  результат  того  эффекта,  который  вы  оказали  в  чужой  жизни,  хотят  ли  они  принять  это  или  нет.  -  Саша  Азеведо.
-Сердце  в  мире  дает  жизнь  телу,  но  зависть  разъедает  кости.  -  Пословица.
-Ни  один  человек  не  любит,  когда  его  обгоняют  люди  своего  уровня.  Те,  кто  завидуют,  останутся  там,  где  они  есть,  те,  кто  учится  у  тех,  кто  преодолеет  их,  будут  продвигаться.  -  Автор  неизвестен.-
-Зависть  -  это  признак  отсутствия  понимания  собственной  ценности.  Каждому  из  нас  есть  что  дать,  чего  нет  ни  у  кого.  Автор  неизвестен.
-Никогда  не  доверяй  тому,  кто  хочет  того,  что  у  тебя  есть.  Друг  или  нет,  зависть  -  непреодолимая  эмоция.
-Бедствия  бывают  двух  типов:  несчастья  для  себя  и  удачи  для  других.  -  Амброз  Бирс.
-Люди,  не  имеющие  ценности,  никогда  не  учатся  быть  безразличными;  предпочитаю  завидовать  или  жалеть.  -  Автор  неизвестен.
-Никогда  не  стоит  недооценивать  силу  ревности  и  силу  зависти  разрушать.  Никогда  не  стоит  недооценивать.
-Нас  окружают  пять  врагов  мира:  жадность,  амбиции,  зависть  и  гордость.  Если  они  были  изгнаны,  мы  должны  жить  без  сбоев  и  наслаждаться  вечным  миром.  -  Петрарко.
-Зависть  -  это  душевная  боль,  которую  успешные  люди  причиняют  соседям.  -  Автор  неизвестен.
-Зависть  -  это  малость  души,  которую  невозможно  увидеть  за  определенной  точкой,  и,  если  она  не  занимает  все  пространство,  она  чувствует  себя  исключенной.  -  Уильям  Хазлитт.
-Вероятно,  люди  не  довольны  своей  жизнью,  если  они  заняты  разговорами  о  вашей.  -  Автор  неизвестен.
-Игнорировать  критиков.  Только  посредственные  могут  быть  высмеяны.  Не  бойся  быть  другим.  Дита  фон  Тиз.
-Гордость,  зависть,  жадность  -  это  искры,  которые  разжигают  сердца  всех  людей  в  огне.  -  Данте  Алигьери.
-Зависть  -  это  оскорбление  для  себя.  Евгений  Евтушенко.
-Накажи  тех,  кто  завидует,  что  ты  делаешь  им  добро.  -  Пословица.
-Если  бы  зависть  была  жаром,  все  бы  заболели.  -  Пословица.
-Зависть  -  это  признак  недостатка  понимания  нашей  уникальности  и  самооценки.  У  каждого  из  нас  есть  то,  чего  нет  ни  у  кого.  -  Фрэнк  Тайгер.
-Истинная  самооценка  не  оставляет  места  для  зависти.  Когда  вы  осознаете  свою  ценность,  вам  не  нужно  ненавидеть  или  завидовать..
-Любовь  смотрит  в  телескоп;  Завидую  через  микроскоп.  Джош  Биллингс.
-Провоцирование  зависти  -  это  хороший  знак  того,  что  у  вас  все  хорошо.  Люди  никогда  не  будут  завидовать  проигравшим.  -  Аноним.
-Никогда  не  ненавидь  людей,  которым  ты  завидуешь.  Уважайте  их,  потому  что  они  считают,  что  вы  лучше  их.  -  Автор  неизвестен.
-Люди  обычно  ненавидят  тебя  по  трем  причинам:  они  хотят  быть  похожими  на  тебя,  они  видят  в  тебе  угрозу  или  ненавидят  себя.
-Завистливое  сердце  не  может  быть  оригинальным.  -  Тоба  Бета.
-Если  вы  хотите  иметь  место  наверху,  будьте  готовы  к  тому,  что  завистники  возникнут  в  вашей  жизни.  -  Автор  неизвестен.
-Единственный  человек,  которому  стоит  завидовать,  это  тот,  кто  не  завидует  другим.  -  Автор  неизвестен.
-Зависть  не  ест  ничего,  кроме  собственного  сердца.  -  Пословица.
-Чем  лучше,  тем  лучше  для  зла.  Святой  Августин
-Проанализируй  себя  Все  эмоции  отражаются  в  теле  и  уме.  Зависть  и  страх  провоцируют  лицо  бледнеть,  любовь  заставляет  его  сиять.-Парамаханса  Йогананда.
-Не  обращай  внимания  на  тех,  кто  говорит  за  тобой.  Это  просто  означает,  что  они  позади  вас.  -  Автор  неизвестен.
-Блажен  тот,  кто  научился  восхищаться,  но  не  завидовать,  следовать,  но  не  подражать,  хвалить,  но  не  льстить,  и  следовать,  но  не  манипулировать.  -  Уильям  Артур  Уорд.
-Компания  некоторых  людей  способствует  нашей  щедрости  и  чувствительности,  в  то  время  как  компания  других  пробуждает  конкурентоспособность  и  зависть.  -  Ален  де  Боттон.
-Занятый  человек,  помогающий  человеку,  находящемуся  ниже  его,  не  успеет  позавидовать  человеку,  находящемуся  на  нем  (Генриетта  Мирс).
-Мы  тратим  время  на  то,  чтобы  завидовать  людям,  которым  мы  не  хотели  бы  быть.  -  Жан  Ростан.
-Подобно  тому,  как  мотылек  грызет  предмет  одежды,  зависть  поглощает  человека.  Сан-Хуан  Кризостомо.
-Люди,  у  которых  нет  жизни,  всегда  будут  пытаться  начать  драму  у  себя.  -  Автор  неизвестен.
-Зависть  и  гнев  сокращают  жизнь.  -  Неизвестный  автор.
-Зависть  слепа  и  не  имеет  другого  качества,  кроме  как  отвернуться  от  добродетели.  -  Тит  Ливий.
-Завистник  думает,  что  если  его  сосед  сломает  ногу,  он  сможет  лучше  гулять  в  одиночестве.  -  Хельмут  Шок.
-У  меня  нет  времени  беспокоиться  о  людях,  которые  мне  не  нравятся.  Я  слишком  занят  любить  людей,  которых  люблю.  -  Автор  неизвестен.
-Не  завидуй  грешнику;  Вы  не  знаете,  какая  катастрофа  вас  ждет.  -  Автор  неизвестен.
-Не  завидую  успехам  других.  Будь  щедрым  духом  и  поздравь  их  от  всего  сердца.  -  Ирвин  Гринберг.
-Уникальный  цветок  не  должен  завидовать  шипам,  которых  много.  Рабиндранат  Тагор.
-Зависть  -  это  оскорбление  для  себя.  Евгений  Евтушенко.
-С  некоторыми  цветами  в  моем  саду,  полдюжиной  фотографий  и  книгами  я  живу  без  зависти.  -  Лопе  де  Вега.
-Когда  вы  показываете  себя  миру  и  обучаете  своим  талантам,  вы,  естественно,  вызываете  всевозможные  обиды,  зависть  и  другие  проявления  незащищенности.  Вы  не  можете  провести  свою  жизнь,  переживая  за  милые  чувства  окружающих.  -  Роберт  Грин.
-Люди,  которые  ненавидят  тебя,  завидуют  твоей  свободе.  -  Сантош  Калвар.
Перевела  на  украинский  язык          2.10.19            8.48


Вислови  про  заздрість.

Заздрість  ховається  в  глибині  людського  серця,  як  гадюка  у  своїй  норі.  -  Оноре  де  Бальзак.

-Заздрість  -  це  ставка,  яку  повинні  платити  всі  відмінності.  Ральф  Уолдо  Емерсон.

--Заздрість  -  це  виразка  душі.  -  Сократ.

-Не  можна  бути  заздрісним  і  щасливим  одночасно.  -  Френк  Тайгер.

-  -Заздрість  -засліплює  людей  і  робить  неможливим  ясне  мислення.  -  Macolm  X.

-  -Заздрість  -виходить  з  невігластва  людей  або  невіри  в  їх  власні  дари.  -  Жан  Ваньє.

--Заздрість  -    це  мистецтво  підраховувати  благословення  іншого,  а  не  своє.  Гарольд  Гроб.

-Ті  деякі,  що  вони  роблять,  є  предметом  заздрості  багатьох,  хто  тільки  дивиться.  Джим  Рон.

-Краще  заздрити,  ніж  шкодувати.  Геродот.
Всі  співчувають  слабким.  Ви  повинні  викликати  заздрість.  -  Арнольд  Шварцнегер.

Благочесті  для  живих,  заздрість  для  мертвих.  -  Марк  Твен.

Як  гірко  дивитися  на  щастя  очима  іншої  людини.  -  Вільям  Шекспір.

-Наша  заздрість  завжди  триває  довше,  ніж  щастя  тих,  кому  ми  заздримо.  -  Геракліт.

Ніщо  не  загострює  зір,  як  заздрість.  -  Томас  Фуллер.

-Заздрість  виникає  з  незахищеності.  -  Ігор  Бабайлов.

-Заздрість  -  це  невігластво.  Ральф  Уолдо  Емерсон.

Ніхто  насправді  не  гідний  заздрості.  -  Артур  Шопенгауер.

-У  тебе  є  вороги?  Ну.  Це  означає,  що  ви  боролися  за  щось  у  своєму  житті.  Уїнстон  Черчілль.
-Заздрість  завжди  виникає  при  порівнянні  себе;  якщо  немає  порівняння,  немає  заздрості.  -  Френсіс  Бекон.

-Чи  улюбленим  бути  мертвим,  якому  заздрили  бути  живим.  -  Орасіо.

-Дух  заздрості  може  зруйнувати;  ніколи  не  будувати.  Маргарет  Тетчер.
-Заздрість  в  тисячу  разів  страшніше  голоду,  тому  що  це  духовний  голод.  -  Мігель  де  Унамуно.
-Будьте  жорсткі  з  собою,  але  поблажливі  з  іншими.  Таким  чином,  ви  будете  вільні  від  заздрості  й  образи.  -  Конфуцій.
-Щасливий  той,  хто  не  несе  заздрість  як  компаньйон.  -  Румі.
-Велич    вселяє  заздрість,  заздрість  породжує  образу,  образа  породжує  брехню.  Роулінг
Тихо  заздрість  зростає  в  тиші.  -  Фрідріх  Ніцше.
-Заздрість  -  найдурніша  з  вад,  тому  що  від  неї  не  може  бути  простої  переваги.  -  Оноре  де  Бальзак.
-Сама    вірна  ознака  народження  з  великими  якостями  -  це  народження  без  заздрості.  Франсуа  Дюк  де  ла  Рошфуко.
-Заздрість  -  корінь  великого  зла  суспільства.  -  Фернандо  Саватер.
--Заздрість  це  звір,  який  руйнує  довіру,  розсіює  згоду,  руйнує  справедливість  і  відгодовує  всі  види  зла.  Святий  Августин.
-Коли  люди  сповнені  заздрості,  вони  зневажають  все,  добре  чи  погане.  -  Тацит.
-Заздрість  подібна  питва  отрути  і  очікуванню  смерті  іншої  людини.  Керрі  Фішер.
Люди  завжди  будуть  говорити  про  вас,  особливо  коли  вони  заздрять  вам  і  вашому  життю.  Залиште  їх,  ви  вплинули  на  їхнє  життя,  вони  не  торкнуться  вашого.  -  Автор  невідомий.
-Єдиний  спосіб  не  розбудити  заздрість  -  це  не  виділятися.  Якщо  хочеш  виділитися,  звикни  до  цього  ..
-Це  практика,  коли  натовпи  гавкають  видатних  людей,  коли  маленькі  собаки  гавкають  на  незнайомців.  -  Сенека.
-Життя    -  це  велика  дорога  з  багатьма  знаками.  Коли  ви  їдете  по  маршрутах,  не  ускладнювати.  Біжи  від  ненависті,  зла  і  ревнощів.  -  Боб  Марлі.
-Ваше  презирство  до  великого  повторюється  занадто  часто,  щоб  бути  реальним;  ніхто  не  думає  про  те,  що  він  зневажає.  Семюель  Джонсон.
-  Заздрістники  -  нижчі    тих,  кому  заздрять.  -  Автор  невідомий.
-Успіх  змушує  багатьох  ненавидіти  тебе.  Я  б  хотів,  щоб  це  було  не  так.  Було  б  чудово  насолоджуватися  успіхом,  не  бачачи  заздрості  в  оточенні.  -  Мерилін  Монро.
-Не  переоцінюйте  те,  що  ви  отримали,  і  не  заздріть  іншим.  Той,  хто  заздрить  іншим,    не  знаходить  душевного  спокою.
-Не  порівнюйте  себе  з  іншими.  Порівняйте  з  людиною,  якою    ви  були  вчора.  -  Невідомий  автор.
-Заздрість  стріляє  в  інших  і  ранить  себе.  -  Невідомий  автор.
Людина  народжується    з  почуттями  ненависті  і  заздрості.  Якщо  дано,  вони  приведуть  до  насильства  і  злочинності,  і  будь-яке  почуття  лояльності  і  сумлінності  буде  відкинуто  ..
-Заздрість  худа,  тому  що  кусає,  але  ніколи  не  їсть  ..
-Заздрість  -  це  результат  того  ефекту,  який  ви  надали  в  чужому  житті,  чи  хочуть  вони  прийняти  це  чи  ні.  -  Саша  Азеведо.
-Серце  в  світі  дає  життя  тілу,  але  заздрість  роз'їдає  кістки.  -  Прислів'я.
-Ні  одна  людина  не  любить,  коли  його  обганяють  люди  свого  рівня.  Ті,  хто  заздрять,  залишаться  там,  де  вони  є,  ті,  хто  вчиться  у  тих,  хто  подолає  їх,  будуть  просуватися.  -  Автор  невідомий.-
-Заздрість  -  це  ознака  відсутності  розуміння  власної  цінності.  Кожному  з  нас  є  що  дати,  чого  немає  ні  в  кого.  Автор  невідомий.
Ніколи  НЕ  довіряй  тому,  хто  хоче  того,  що  у  тебе  є.  Друг  чи  ні,  заздрість  -  непереборна  емоція.
-Бедствія  бувають  двох  типів:  нещастя  для  себе  і  удачі  для  інших.  -  Амброз  Бірс.
-Люди,  які  не  мають  цінності,  ніколи  не  вчаться  бути  байдужими;  Краще  вже  заздрити  або  жаліти.  -  Автор  невідомий.
-Ніколи  не  варто  недооцінювати  силу  ревнощів  і  силу  заздрості  руйнувати.  
-Нас  оточують  п'ять  ворогів  світу:  жадібність,  амбіції,  заздрість  і  гордість.  Якщо  вони  були  вигнані,  ми  повинні  жити  без  збоїв  і  насолоджуватися  вічним  миром.  -  Петрарко.
--Заздрість  це  душевний  біль,  яку  успішні  люди  завдають  сусідам.  -  Автор  невідомий.
-  Заздрість-  це  трохи  душі,  яку  неможливо  побачити  за  певною  точкою,  і,  якщо  вона  не  займає  весь  простір,  вона  відчуває  себе  виключеною.  -  Вільям  Хазлітт.
Можливо,  люди  не  задоволені  своїм  життям,  якщо  вони  зайняті  розмовами  про  ваше.  -  Автор  невідомий.
-Ігнорувати    критиків.  Тільки  посередні  можуть  бути  висміяні.  Не  бійся  бути  іншим.  Діта  фон  Тіз.
Гордість,  заздрість,  жадібність  -  це  іскри,  які  розпалюють  серця  всіх  людей  у  вогні.  -  Данте  Аліг'єрі.
-Заздрість  -  це  образа  для  себе.  Євген  Євтушенко.
Накажи  тих,  хто  заздрить,  що  ти  робиш  їм  добро.  -  Прислів'я.
-Якщо  б  заздрість  була  жаром,  всІ  б  захворіли.  -  Прислів'я.
--Заздрість  це  ознака  нестачі  розуміння  нашої  унікальності  і  самооцінки.  У  кожного  з  нас  є  те,  чого  немає  ні  в  кого.  -  Френк  Тайгер.
-Істинна  самооцінка  не  залишає  місця  для  заздрощів.  Коли  ви  усвідомлюєте  свою  цінність,  вам  не  потрібно  ненавидіти  або  заздрити  ..
-Любов  дивиться  в  телескоп;  Заздрість  через  мікроскоп.  Джош  Біллінгс.
-Провокувати    заздрості  -  це  хороший  знак  того,  що  у  вас  все  добре.  Люди  ніколи  не  будуть  заздрити  тим,  хто  програв.  -  Анонім.
-Ніколи  не  ненавидять  людей,  яким  ти  заздриш.  Поважайте  їх,  тому  що  вони  вважають,  що  ви  кращі  за  них.  -  Автор  невідомий.
-Люди  зазвичай  ненавидять  тебе  з  трьох  причин:  вони  хочуть  бути  схожими  на  тебе,  вони  бачать  в  тобі  загрозу  або  ненавидять  себе.
-  Заздрістне  серце  не  може  бути  оригінальним.  -  Тоба  Бета.
-Якщо  ви  хочете  мати  місце  нагорі,  будьте  готові  до  того,  що  заздрісники  виникнуть  у  вашому  житті.  -  Автор  невідомий.
-Єдина  людина,  якій  варто  заздрити,  це  той,  хто  не  заздрить  іншим.  -  Автор  невідомий.
-іЗаздрість    -      нічого,  крім  власного  серця.  -  Прислів'я.
-Чим  краще,  тим  краще  для  зла.  Святий  Августин
-Проаналізіруй  себе  Всі  емоції  відбиваються  в  тілі  і  розумі.  Заздрість  і  страх  провокують  лице    блідніти,  любов  змушує  його  сіять.-Парамаханса  Йогананда.
-Не  звертай  уваги  на  тих,  хто  говорить  за  тобою.  Це  просто  означає,  що  вони  позаду  вас.  -  Автор  невідомий.
-Блажен  той,  хто  навчився  захоплюватися,  але  не  заздрити,  слідувати,  але  не  наслідувати,  хвалити,  але  не  лестити,  і  слідувати,  але  не  маніпулювати.  -  Вільям  Артур  Уорд.
-Компанія  деяких  людей  сприяє  нашій  щедрості  і  чутливості,  в  той  час  як  компанія  інших  пробуджує  конкурентоспроможність  і  заздрість.  -  Ален  де  Боттон.
-Зайнята    людина,  що  допомагає  людині,  яка  перебуває  нижче  його,  не  встигне  позаздрити  людині,  що  знаходиться  на  ньому  (Генрієтта  Мірс).
-Ми  витрачаємо  час  на  те,  щоб  заздрити  людям,  яким  ми  не  хотіли  б  бути.  -  Жан  Ростан.
-Подібно    тому,  як  метелик  гризе  предмет  одягу,  заздрість  поглинає  людину.  Сан-Хуан  Крізостомо.
-Люди,  у  яких  немає  життя,  завжди  будуть  намагатися  почати  драму  у  себе.  -  Автор  невідомий.
-  Заздрість  і  гнів  скорочують  життя.  -  Невідомий  автор.
-Заздрість  сліпа  і  не  має  іншої  якості,  крім  як  відвернутися  від  чесноти.  -  Тит  Лівій.
-Заздрістник    думає,  що  якщо  його  сусід  зламає  ногу,  він  зможе  краще  гуляти  на  самоті.  -  Хельмут  Шок.
-У  мене  немає  часу  турбуватися  про  людей,  які  мені  не  подобаються.  Я  дуже  зайнятий  любити  людей,  яких  люблю.  -  Автор  невідомий.
-Не    заздріть    грішникові,  Ви  не  знаєте,  яка  катастрофа  вас  чекає.  -  Автор  невідомий.
-Не  заздрю  успіхам  інших.  Будь  щедрим  духом  і  привітай  їх  усім  серцем.  -  Ірвін  Грінберг.
Унікальна    квітка  не  повинна  завдавати  шпильок,  яких  багато.  Рабіндранат  Тагор.
-Заздрість-  це  образа  для  себе.  Євген  Євтушенко.
-З  деякими  квітами  в  моєму  саду,  півдюжиною  фотографій  і  книгами  я  живу  без  заздрості.  -  Лопе  де  Вега.
-Коли  ви  показуєте  себе  світу  і  навчаєте  своїм  талантом,  ви,  природно,  викликаєте  всілякі  образи,  заздрість  та  інші  прояви  незахищеності.  Ви  не  можете  провести  своє  життя,  переживаючи  за  милі  почуття  оточуючих.  -  Роберт  Грін.
-Люди,  які  ненавидять  тебе,  заздрять  твоїй  волі.  -  Сантош  Калварі.
Переклала  на  українську  мову  2.10.19  8.48
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850084
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.10.2019

Цікаві факти

Цікаві  факти  


Пише  Вадим  Альошин  (vakin)
2018-11-06  15:55:00

Збігнєв  Ленгрен.  Комікси  нашого  дитинства
Збігнєв  Ленгрен,  (Zbigniew  Lengren  [1919  -  2003])  -  польський  графік,  карикатурист,  ілюстратор.  Лауреат,  серед  інших  нагород,  «Ордена  посмішки».  Найбільш  відомим  героєм  творів  Ленгрен  є  розсіяний  професор  Філютек,  чиї  «пригоди»  публікувалися  раз  в  тиждень  на  сторінках  журналу  «Пшекруй»  протягом  більше  50  років  -  рекорд  для  польських  коміксів.  Також  Ленгрен  був  письменником,  писав  вірші  для  дітей.
Джерела  -  pikabu.ru  
Переклала  на  українську      мову              1.10.19              11.00



 Интересные  факты.
Пишет  Вадим  Алешин  (  vakin)  
2018-11-06  15:55:00  

Збигнев  Ленгрен.  Комиксы  нашего  детства  
Збигнев  Ленгрен,  (Zbigniew  Lengren  [1919  —  2003])  —  польский  график,  карикатурист,  иллюстратор.  Лауреат,  среди  прочих  наград,  «Ордена  улыбки».  Наиболее  известным  героем  произведений  Ленгрена  является  рассеянный  профессор  Филютек,  чьи  «приключения»  публиковались  раз  в  неделю  на  страницах  журнала  «Пшекруй»  в  течение  более  50  лет  —  рекорд  для  польских  комиксов.  Также  Ленгрен  был  писателем,  писал  стихи  для  детей.
Источники  -  pikabu.ru
Перевела  на  украинский  язык            1.10.19              11.00


Журнал  "Пшекруй"
Краковский    культовый  еженедельник  "Пшекруй"  пользовался  большой  популярностью  не  только  в  Польше,  но  и  среди  диссидентствующей  интеллигенции  в  СССР.  В  каждом  номере  помеща  лись"криминальные  загадки",  (серия  "инспектор  Вернер")  и    мысли  людей  великих,  средних  и  песика  Фафика,  регулярно  перепечатывавшихся  в  60-е  годы  в  "Науке  и  жизни".  Tags:
Перевела  на  украинский  язык            1.10.19              11.00

Журнал  "Пшекруй"
Краківський  культовий  тижневик  "Пшекруй"  користувався  великою  популярністю  не  тільки  в  Польщі,  але  і  серед  дисидентства  інтелігенції  в  СРСР.  В  кожному  номері  вміщено  лись  "кримінальні  загадки",  (серія  "інспектор  Вернер")  і  думки  людей  великих,  середніх  і  песика  Фафіка,  регулярно  передруковувати  в  60-і  роки  в  "Науці  і  життя".  Tags:
Переклала  на  українську      мову              1.10.19              11.00


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849981
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2019

Здатність слухати - це дар…

Здатність  слухати  -  це  дар,  він  кожному  із  нас  в  подарунок  дан!  Уміння  користуватися  ним    потрібно  розвивати    й    зберегти!  Адже  частіше  любимо  говорити,  доводити  і  сперечатися,  і  думаємо,  що  так  швидше  зрозуміють,  почують  нас  ....      1.10.19            9.58
На  фото  –  мій  малюнок.

Цитати  про  вміння  слухати:
Здатність  чути  -  це  одне  з  п'яти  наших  почуттів,  але  вміння  слухати  -  мистецтво.  Френк  Тайгер
Будь  уважним  слухачем.  На  відміну  від  мови,  вуха  не  створять  тобі  клопоту.
Френк  Тайгер
Якщо  слухачі  дивляться  на  годинник,  це  ще  нічого.  Гірше,  коли  вони  починають  трясти  годинник,  щоб  перевірити,  чи  не  зупинилися  вони.  Вільям  Норман  Беркетт
Все  більше  істин  прикидаються  брехнею,  щоб  залучити  слухачів.
Веслав  Брудзиньский
Секрет  агітатора:  поглупеть  настільки,  щоб  слухачі  повірили,  що  вони  так  само  розумні,  як  і  він.  Карл  Краус
Коли  люди  говорять  -  слухай,  нічого  не  пропускаючи.  Більшість  людей  не  вміють  слухати.  Ернест  Хемінгуей
Найперший  обов'язок  любові  -  слухати.  Пауль  Тілліх
Деяких  людей  можна  розважити  тільки  одним  способом  -  слухати  їх.  Френк  Хаббард
Якби  ми  їли,  скільки  слухаємо,  то  всі  померли  б  з  голоду.  Ерл  Уайлд
Хороший  слухач  зазвичай  думає  про  що-небудь  іншому.  кін  Хаббард
Легше  догодити  слухачам,  говорячи  про  природу  богів,  ніж  про  природу  людей;  бо  невігластво  слухачів  дає  цілковитий  простір  і  необмежену  свободу  для  опису  таємничого.  Платон
Переклала  на  українську  мову      1.10.19                10.05


Способность  слушать  –  это  дар,  он  каждому  из  нас  в  подарок  дан!  Умение  пользоваться  им    нужно  развивать  и  сохранить!  Ведь  чаще  любим  говорить,  доказывать  и  спорить,  и  думаем,  что  так  быстрей  поймут,  услышат  нас  ….
1.10.19              9.58

Цытаты  об    умении  слушать:
Способность  слышать  —  это  одно  из  пяти  наших  чувств,  но  умение  слушать  —  искусство.  Фрэнк  Тайгер
Будь  внимательным  слушателем.  В  отличие  от  языка,  уши  не  создадут  тебе  хлопот.
Фрэнк  Тайгер
Если  слушатели  смотрят  на  часы,  это  еще  ничего.  Хуже,  когда  они  начинают  трясти  часы,  чтобы  проверить,  не  остановились  ли  они.      Уильям  Норман  Беркетт
Все  больше  истин  прикидываются  ложью,  чтобы  привлечь  слушателей.
Веслав  Брудзиньский
Секрет  агитатора:  поглупеть  настолько,  чтобы  слушатели  поверили,  что  они  так  же  умны,  как  и  он.        Карл  Краус
Когда  люди  говорят  —  слушай,  ничего  не  упуская.  Большинство  людей  не  умеют  слушать.        Эрнест  Хемингуэй
Первейшая  обязанность  любви  —  слушать.        Пауль  Тиллих
Некоторых  людей  можно  развлечь  только  одним  способом  —  слушать  их.      Фрэнк  Хаббард
Если  бы  мы  ели,  сколько  слушаем,  то  все  умерли  бы  с  голоду.        Эрл  Уайлд
Хороший  слушатель  обычно  думает  о  чем-нибудь  другом.      Кин  Хаббард
Легче  угодить  слушателям,  говоря  о  природе  богов,  чем  о  природе  людей;  ибо  невежество  слушателей  даёт  полнейший  простор  и  неограниченную  свободу  для  описания  таинственного.        Платон.
Перевела  на  українский  язык              1.10.19                10.05

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849978
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2019

Після дощика осіннього …

Після    дощика  осіннього  ,  сонечко  в  віконце  зазирнуло...Життя    продовжується,  крок  за  кроком  –  нове,  нове,  виникає  на    шляху,  важливо  відчувати  природу,  розуміти  і    поважати    людей.  Натхнення,  гармонія  в  душі  -  підсказка  прийде  завжди.  Розвивати  свої  здібності,  знання,цінувати  час,  любити  все,  що  оточує  нас  !  Серце    своє    теплом,  добром,  радістю  наповнити,  посмішку  щиру    подарувати      -    щасливим  відчувати  себе  !    Подякувати  Всевишнього  за  все!    30.09.19              9.50
На  фото  –  мій  малюнок.



         После  дождика  осеннего,  солнышко  в  окошко  заглянуло....Жизнь  продолжается,  шаг  за  шагом  -  новое,  новое,  возникает  на    пути,  важно  чувствовать  природу,  понимать  и  уважать  людей.  Вдохновение,  гармония  в  душе  -
подсказки  придет  всегда.  Развивать  свои  способности,  знания,  ценить  время,  любить  все,  что  окружает  нас!    Сердце  свое    теплом,добром    и    радостью    наполнить,  улыбку  искреннюю  подарить  -  счастливым  чувствовать  себя!  Благодарить    Всевышнего  за  все!  30.09.19  9.50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849841
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.09.2019

Мрії, мрії …

Мрії,  мрії  хай  присняться    і    в  житті  моїм  здійсняться.  Мрії  кожну  мить  приходять,    з    нами  поряд  завжди  ходять,      викликають  сподівання,  не  потрібні  тут  вагання          2009
На  фото  –  мій  малюнок.



Мечты,  мечты  пусть  приснятся  и  в  жизни  моей  осуществятся.  Мечты  каждое  мгновение  приходят,  с  нами  рядом  всегда  ходят,  вызывают  надежду,  не  нужны  здесь  сомнения...  2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849839
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.09.2019

Своїм думкам не дам я ради…

Своїм  думкам  не  дам  я  ради,    вони  плетуться  в  голові....    І  не  потрібні  їм  поради,  не  сплять  вони  навіть  у  сні...    Я  маю  кожну  пам’ятати,  для  того,    щоби  запитати:    на  що  потрібні  ви  мені?    Мій  розум  може  не  бажати,  проте  вони  усі  мої…  2009  
На  фото  –  мій  малюнок.



Своим  мыслям  не  дам  я  ладу,  они  плетутся  в  голове  ....  И  не  нужны  им  советы,  не  спят  они  даже  во  сне  ...  Я  должна  каждую  помнить,  для  того,  чтобы  спросить:  на  что  нужны  вы  мне?  Мой  разум  может  не  желать,  однако  они  все  мои  ...  2009
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849743
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.09.2019

У вирії літають мрії…

У  вирії  літають  мрії,  і    сподівання,    і  надії.        Яку  з  них  можна  захопити,    душею  щедрою  овити,  енергією  підпитати,  живильну  силу  їй    віддати....          І  ось  вони  уже  у  тебе,    а    чи  є  у  них  потреба  ....Не  все,  що  маєш  знадобиться,  ві  сні  усе  може  присниться...  2009          
На  фото  –  мій  малюнок.


В  водовороте  летают  мечты,  и  вера,    и  надежда.  Какую  из  них  можно  уловить,  душою  щедрою  укутать  ,  энергией  подпитать,  живительную  силу  ей    отдать  ....  И  вот  они  уже  у  тебя,  а  есть  ли  в    них  потребность  ....  Не  все,  что  имеешь  понадобится,  во  сне  все  может  приснится  ...  2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849742
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.09.2019

Як вірно писав відомий американський письменник Роберт Шуллер…

Как  верно  писал  известный  американский  писатель    Роберт  Шуллер  :  "Пусть  Ваши  надежды,  а  не  Ваши  обиды  формируют  Ваше  будущее".  На  своем  жизненном  опыте  убедилась  в  том,  что  иногда  критика  направленная  в  мой  адрес  может  заставить  углубиться  в  мрачные  мысли,  навлечь  неуверенность  в  себе,  а  за  ней  апатию  …Но  главное  здесь,  не  обвинять  других,  а  дать  правильную  оценку  своим  неправильным  действиям    и  личным  качествам,  которые  спровоцировали  данную  ситуацию,  которая  и  вызвала  критику…Быстро  найти  свой,    проверенный  способ,    настроится  на  позитив,  подумать  о  своих  хороших  качествах,  а  такие  всегда  есть  у  каждого  человека,  и  действовать  по  мере  сил  и  возможностей,  надеясь  на  лучшее  и  поддержку  Всевышнего!!!
28.09.19 9.29
Решила  познакомиться  с  биографией  Роберта    Шуллера…

Як  вірно  писав  відомий  американський  письменник    Роберт  Шуллер:  "Нехай  Ваші  надії,  а  не  Ваші  образи  формують  Ваше  майбутнє".  На  своєму  життєвому  досвіді  переконалася  в  тому,  що  іноді  критика  спрямована  на  мою  адресу  може  змусити  заглибитися  в  похмурі  думки,  накликати  невпевненість  в  собі,  а  за  нею  апатію  ...  Але  головне  тут,  не  звинувачувати  інших,  а  дати  правильну  оцінку  своїм  неправильним    діям    і  особистим  якостям  ,  які  спровокували  цю  ситуацію,  яка  і  викликала  критику  ...  Швидко  знайти  свій,  перевірений  спосіб,  налаштуватися  на  позитив,  подумати  про  свої  хороші  якості,  а  такі  завжди  є  у  кожної  людини,  і  діяти  в  міру  сил  і  можливостей,  сподіваючись  на  краще  і  підтримку  Всевишнього  !!!              28.09.19  9.29
Вирішила  познайомитися  з  біографією  Роберта  Шуллера  ...


Роберт  Шуллер    
День  рождения:  16.09.1926  года      Место  рождения:  Альтон,  Айова  Гражданство:  США      Основатель  Хрустального  Собора  
       Из  многочисленных  евангелистов  на  телевидении  США  Роберт  Шуллер  по  праву  считается  самым  известным  и  успешным.  Сейчас  Шуллер  уже  отошел  от  дел,  однако  его  дети  активно  продолжают  работу  отца  и  несут  слово  Божье  в  массы.  •
         Бывший  американский  евангелист,  пастор,  мотиватор  и  писатель.  Более  всего  известен  своей  еженедельной  телевизионной  программой  'Hour  of  Power';  также  прославился  как  основатель  протестантской  мегацеркви  'Хрустальный  собор'  (Crystal  Cathedral)  в  Гарден-Гроув,  Калифорния  (Garden  Grove,  California).
Родился  Шуллер  неподалеку  от  Альтона,  Айова  (Alton,  Iowa).  В  1950-м  он  получил  диплом  магистра  богословия  в  Западной  Богословской  Семинарии  (Western  Theological  Seminary);  позже  Роберт  был  официально  назначен  служителем  Американской  Реформатской  Церкви  (Reformed  Church  in  America).  Некоторое  время  Шуллер  работал  в  Ривердейле,  Иллинойс  (Riverdale,  Illinois);  впоследствии  он  переехал  в  Гарден-Гроув,  Калифорния.  В  1955-м  Шуллер  основал  в  Гарден-Гроув  первую  общественную  церковь  на  базе  автомобильного  кинотеатра;  через  некоторое  время  в  6  километрах  от  кинотеатра  построили  новенькую  часовню  на  300  человек.
Паства  Шуллера  активно  увеличивалась,  и  новой  часовни  со  временем  хватать  перестало;  Шуллер  выкупил  10  акров  земли  и  организовал  строительство  новой  церкви.  Работы  начались  10  сентября  1958-го,  завершились  в  1961-м;  стоимость  проекта  составила  3  миллиона  долларов.  В  новой  церкви  Шуллер  мог  одновременно  работать  с  собравшимися  внутри  прихожанами  и  более  чем  500  автомобилями,  припаркованными  у  церкви.
 В  1968-м  к  зданию  была  пристроена  так  называемая  'Башня  надежды'  (Tower  of  Hope)  –  ставшая  высочайшим  сооружением  всего  округа.    В  том  же  году  Шуллер  выкупил  еще  один  участок  и  взялся  за  возведение  Хрустального  Собора;  работы  над  этой  в  высшей  степени  необычной  церковью  со  стеклянными  стенами  и  потолком  завершились  14  сентября  1980-го.
     В  своих  проповедях  Шуллер  предпочитал  концентрироваться  на  позитивных  аспектах  христианской  веры  и  избегать  аспектов  малоприятных  –  так,  он  старался  не  осуждать  людей  за  грехи  их.  Нередко  речи  Шуллера  носили  характер  откровенно  мотивационный  и  вдохновляющий  –  так,  он  нередко  утверждал,  что  с  помощью  Бога  и  христиане,  и  неверующие  могут  исполнить  любую  свою  мечту.
Начиная  с  1970-го  проповеди  Шуллера  перестали  быть  достоянием  одних  лишь  жителей  Гарден-Гроув  –  в  эфир  вышла  часовая  передача  'Hour  of  Power'.  В  общей  сложности  было  снято  1500  выпусков  передачи;  считается,  что  проект  Шуллера  стал  самым  популярным  церковным  телешоу  мира.
       22  января  2006-го  на  должность  старшего  пастора  Хрустального  Собора  заступил  сын  Шуллера  –  Роберт  Шуллер  (Robert  A.  Schuller);  сам  Шуллер-старший  объявил  о  своем  уходе  на  покой.
         25  октября  2008-го  Шуллер-старший  снял  своего  сына  с  высокого  поста  –  из-за  не  совпадающих  взглядов  на  жизнь  и  дело  священнослужителя.  11  июня  2009-го  в  церкви  появился  новый  пастор  –  на  сей  раз  Шуллер  отдал  бразды  правления  своей  дочери,  Шейле  Шуллер  Колман  (Sheila  Schuller  Coleman).  11  мая  2012-го  Шейла  также  оставила  родительскую  церковь  –  женщина  объявила  о  своем  желании  создать  и  начать  активно  развивать  новую  церковь.
       24  января  2013-го  должность  пастора  проекта  'Hour  of  Power'  занял  Бобби  Шуллер  (Bobby  Schuller),  сын  Роберта  А.  Шуллера  и  внук  Роберта  Шуллера-старшего.
В  конце  августа  2013-го  у  Роберта  Шуллера  обнаружили  рак  пищевода,  успевший  дать  метастазы  в  лифмоузлы.  В  сентябре  2013-го  Шуллер  прошел  дополнительное  обследование;  медики  заявили,  что  для  священника  еще  не  все  потеряно  –  и  курс  химиотерапии  и  радиотерапии  вполне  сможет  если  не  побороть  рак,  то  как  минимум  продлить  Роберту  жизнь.            (Иван  Матковский      11.10.2013)
Перевела  на  украинский  язык        28.09.19        10.34

 2  апр.  2015  в    возрасте  88  лет  умер  умер    основатель  мегацеркви  «Хрустальный  храм»  в  Южной  Калифорнии  (США)  Роберт  Шуллер,  которого  называли  «пионером  телеевангелизма».  Об  этом  2  апреля  сообщило  агентство  Associated  Press,  передает  Христианский  Мегапортал  invictory.com  со  ссылкой  на  Charisma  News.
Ведущий  программы  «Час  силы»  был  в  критическом  состоянии  с  1  апреля.  Его  невестка  сообщила,  что  он  успел  распорядиться  по  поводу  своих  похорон.
«Они  договорились  обо  всем  с  моим  мужем  около  10  лет  назад,  -  рассказала  Донна  Шуллер  изданию  OC  Register.  -  Он  был  перфекционистом,  поэтому  я  уверена,  что  он  распланировал  каждую  деталь  своих  похорон».
В  2013  году  у  служителя  диагностировали  рак,  с  которым  он  боролся  по  сей  день.
Церковь,  в  которой  Шуллер  стал  пастором  начал  его  дедушка  еще  в  1955  году  с  зала  вместимостью  300  человек.  В  1970  году  состоялась  премьера  программы  «Час  силы»,  которую  в  1975  году  уже  транслировали  в  50  штатах.  Она  стала  одной  из  самых  популярных  программ  на  религиозную  тематику  в  мире,  собрав  зрительскую  аудиторию  в  17  миллионов  человек.  Строительство  «Хрустального  храма»  завершили  в  1980  году.
Напомним,  что  в  феврале  2014  года  умерла  жена  Роберта  Шуллера  -  Арвелла,  которой  было  84  года.  Invictory.org      Перевела  на  украинский  язык        28.09.19        10.48
На  фото  -  Роберт  Шуллер

Роберт  Шуллер
День  народження:  16.09.1926  року    Місце  народження:  Альтон,  Айова  Громадянство:  США  Засновник  Кришталевого  Собору
       З  численних  євангелістів  на  телебаченні  США  Роберт  Шуллер  по  праву  вважається  найвідомішим  і  успішним.  Зараз  Шуллер  вже  відійшов  від  справ,  проте  його  діти  активно  продовжують  роботу  батька  і  несуть  слово  Боже  в  маси.  •
         Колишній  американський  євангеліст,  пастор,  мотиватор  і  письменник.  Найбільше  відомий  своєю  щотижневої  телевізійної  програми  'Hour  of  Power';  також  прославився  як  засновник  протестантської  мегацеркви  'Кришталевий  собор'  (Crystal  Cathedral)  в  Гарден-Гроув,  Каліфорнія  (Garden  Grove,  California).
Народився  Шуллер  неподалік  від  Альтона,  Айова  (Alton,  Iowa).  У  1950-му  він  отримав  диплом  магістра  богослов'я  в  Західній  Богословської  Семінарії  (Western  Theological  Seminary);  пізніше  Роберт  був  офіційно  призначений  служителем  Американської  Реформатської  Церкви  (Reformed  Church  in  America).  Деякий  час  Шуллер  працював  в  Рівердейлі,  Іллінойс  (Riverdale,  Illinois);  згодом  він  переїхав  в  Гарден-Гроув,  Каліфорнія.  У  1955-му  Шуллер  заснував  в  Гарден-Гроув  першу  громадську  церква  на  базі  автомобільного  кінотеатру;  через  деякий  час  в  6  кілометрах  від  кінотеатру  побудували  новеньку  каплицю  на  300  осіб.
Паства  Шуллер  активно  збільшувалася,  і  нової  каплиці  згодом  вистачати  перестало;  Шуллер  викупив  10  акрів  землі  і  організував  будівництво  нової  церкви.  Роботи  почалися  10  вересня  1958  го,  завершилися  в  1961-му;  вартість  проекту  склала  3  мільйони  доларів.  У  новій  церкві  Шуллер  міг  одночасно  працювати  з  тими,  що  зібралися  всередині  прихожанами  і  більш  ніж  500  автомобілями,  припаркованими  біля  церкви.
 У  1968-му  до  будівлі  було  прибудовано  так  звана  "Вежа  надії  '(Tower  of  Hope)  -  стала  найвищою  спорудою  всього  округу.  У  тому  ж  році  Шуллер  викупив  ще  одну  ділянку  і  взявся  за  зведення  Кришталевого  Собору;  роботи  над  цією  надзвичайно  незвичайної  церквою  зі  скляними  стінами  і  стелею  завершилися  14  вересня  1980-го.
     У  своїх  проповідях  Шуллер  вважав  за  краще  концентруватися  на  позитивних  аспектах  християнської  віри  і  уникати  аспектів  малоприємних  -  так,  він  намагався  не  засуджувати  людей  за  гріхи  їх.  Нерідко  мови  Шуллер  носили  характер  відверто  мотиваційний  і  надихаючий  -  так,  він  нерідко  затверджував,  що  за  допомогою  Бога  і  християни,  і  невіруючі  можуть  виконати  будь-яку  свою  мрію.
Починаючи  з  1970-го  проповіді  Шуллер  перестали  бути  надбанням  одних  лише  жителів  Гарден-Гроув  -  в  ефір  вийшла  годинна  передача  'Hour  of  Power'.  В  цілому  було  знято  1500  випусків  передачі;  вважається,  що  проект  Шуллер  став  найпопулярнішим  церковним  телешоу  світу.
       22  січня  2006-го  на  посаду  старшого  пастора  Кришталевого  Собору  заступив  син  Шуллер  -  Роберт  Шуллер  (Robert  A.  Schuller);  сам  Шуллер-старший  оголосив  про  свій  відхід  на  спокій.
25  жовтня  2008-го  Шуллер-старший  зняв  свого  сина  з  високого  поста  -  через  не  збігаються  поглядів  на  життя  і  справа  священнослужителя.  11  червня  2009  р  в  церкві  з'явився  новий  пастор  -  цього  разу  Шуллер  віддав  кермо  влади  своєї  дочки,  Шейле  Шуллер  Колман  (Sheila  Schuller  Coleman).  11  травня  2012-го  Шейла  також  залишила  батьківську  церква  -  жінка  оголосила  про  своє  бажання  створити  і  почати  активно  розвивати  нову  церкву.
       24  січня  2013  року  посаду  пастора  проекту  'Hour  of  Power'  зайняв  Боббі  Шуллер  (Bobby  Schuller),  син  Роберта  А.  Шуллер  і  онук  Роберта  Шуллер-старшого.  В  кінці  серпня  2013  року  у  Роберта  Шуллер  виявили  рак  стравоходу,  який  встиг  дати  метастази  в  ліфмоузли.  У  вересні  2013  року  Шуллер  пройшов  додаткове  обстеження;  медики  заявили,  що  для  священика  ще  не  все  втрачено  -  і  курс  хіміотерапії  і  радіотерапії  цілком  зможе  якщо  не  побороти  рак,  то  як  мінімум  продовжити  Роберту  життя.  (Іван  Матковський  11.10.2013)
Переклала  на  українську    мову              28.09.19        10.34

2  квітня  2015  року    у      віці  88  років  помер  засновник  мегацеркви  «Кришталевий  храм»  в  Південній  Каліфорнії  (США)  Роберт  Шуллер,  якого  називали  «піонером  телеевангелізма».  Про  це  2  квітня  повідомило  агентство  Associated  Press,  передає  Християнський  Мегапортал  invictory.com  з  посиланням  на  Charisma  News.
Ведучий  програми  «Час  сили»  був  в  критичному  стані  з  1  квітня.  Його  невістка  повідомила,  що  він  встиг  розпорядитися  з  приводу  свого  похорону.
«Вони  домовилися  про  все  з  моїм  чоловіком  близько  10  років  тому,  -  розповіла  Донна  Шуллер  виданню  OC  Register.  -  Він  був  перфекціоністом,  тому  я  впевнена,  що  він  розпланував  кожну  деталь  свого  похорону  ».
У  2013  році  у  служителя  діагностували  рак,  з  яким  він  боровся  до  цього  дня.
Церква,  в  якій  Шуллер  став  пастором  почав  його  дідусь  ще  в  1955  році  з  залу  місткістю  300  чоловік.  У  1970  році  відбулася  прем'єра  програми  «Час  сили»,  яку  в  1975  році  вже  транслювали  в  50  штатах.  Вона  стала  однією  з  найпопулярніших  програм  на  релігійну  тематику  в  світі,  зібравши  глядацьку  аудиторію  в  17  мільйонів  чоловік.  Будівництво  «Кришталевого  храму»  завершили  в  1980  році.
Нагадаємо,  що  в  лютому  2014  року  померла  дружина  Роберта  Шуллер  -  Арвелла,  якій  було  84  роки.          Переклала  на  українську    мову              28.09.19        10.48
На  фото    -  Роберт    Шуллер


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849642
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.09.2019

Час, проведений наодинці з собою…

Время,    проведенное  наедине  с  собой,  немаловажную  играет  роль…Когда  спокойна,  уравновешена    приходят  хорошие  мысли,  идеи  и  мечты…Желание  возникает  поразмышлять,    проанализировать,  исследовать    что  сделала,  достигла,    извлечь  свои    ошибки,  дать  оценку….  Настроится  на  позитив,  свой  сделать  выбор,  составить      планы,  стремится  к  целям,  которые  вынашивала,  лелеяла    не  один  год,  таким  есть  шанс  осуществится,  ведь  это  личное,  твое,  Всевышнего  поблагодарить  за  все!!!  
28.09.19 9.03
На  фото  –  мой  рисунок.

         Час,  проведений  наодинці  з  собою,  важливу  грає  роль  ...  Коли  спокійна,  урівноважена  приходять  добрі  думки,  ідеї  та  мрії  ...  Бажання  виникає    поміркувати,  проаналізувати,  дослідити,    що  зробила,  досягла,  знайти  свої    помилки,  дати  оцінку  ....  Налаштуватися  на  позитив,  свій  зробити  вибір,  скласти  плани,  прагнути    до  цілей,  які  виношувала,  плекала  не  один  рік,  таким  є  шанс  здійснитися,  адже  це  особисте,  твоє,  Всевишнього  подякувати  за  все  !!!            28.09.19  9.03
На  фото  -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849641
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.09.2019

НАЙМОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВЧИТЕЛЬ У СВІТІ…

САМЫЙ  МОЛОДОЙ  ШКОЛЬНЫЙ  УЧИТЕЛЬ  В  МИРЕ.  ЕМУ  9  лет!  Если  говорить  в  философском  смысле,  то  каждый  человек  -  учитель  для  нас.  Даже  если  мы  встречаемся  с  ним  всего  лишь  на  минуту.  Не  бывает  случайных  встреч.  А  вы  замечали,  что  особенно  хороши  в  качестве  наших  учителей  -  это  дети.  Они  приходят  сюда  в  том  числе,  чтобы  воспитывать  нас,  как  мы,  в  свою  очередь,  воспитывали  родителей.  К  сожалению,  не  все  думают  об  этом.  А  если  иметь  в  виду  буквальный  смысл,  то  самым  молодым  учителем  на  планете  есть  9-летний  ребенок.  Его  имя  Бабар  Али,  это  индийский  мальчик  из  провинциального  небольшого  города  Муршидабад.  Индия  вообще  отстает  по  грамотности  от  всего  мира.  А  в  этом  городе  грамотность  в  2001  году  была  66%  среди  взрослых.  Бабар  встает  в  4  утра.  Сначала  на  его  плечах  лежат  хозяйские  дела,  затем  он  отправляется  в  школу,  которая  расположена  довольно  далеко.  После  школы  мальчика  не  ждут  интересные  игры,  как  обычно  других  детей.  Его  с  нетерпением  ждут  такие  же  ребята,  как  и  он  сам,  чтобы  он  учил  их  тому,  что  знает  сам.  Это  очень  бедные  дети,  родителям  которых  нечем  платить  за  обучение.  Несмотря  на  то,  что  обучение  стоит  недорого,  взрослые  не  в  состоянии  купить  своим  детям  даже  учебники  и  школьную  форму.  Сначала  молодой  учитель  воспринимал  свои  занятия  как  игру.  Но  со  временем  он  увидел,  насколько  серьезно  к  этому  относятся  его  подопечные,  с  нетерпением  они  ждут  своего  учителя.  Вы  представляете,  насколько  велика  тяга  к  знаниям  в  этих  бедных  детей,  если  они  своего  сверстника  почитают  как  учителя?!  По  сути,  Бабар  Али  основал  первую  школу  в  своем  городе.  В  2009  году  она  стала  известна  на  весь  мир,  благодаря  западным  журналистам.  В  16  лет  Али  признали  как  «молодого  директора  школы»,  а  организация  «Real  Heroes  Award»  поощрила  его  премией.  На  данный  момент  школа  насчитывает  220  официальных  учеников  и  более  600  слушателей  5-18  лет.  В  ней  излагают  свои  ученики  старших  классов  в  качестве  волонтеров,  всего  9  человек.  До  5-го  класса  ученикам  все  предоставляется  бесплатно,  другие  платят  небольшие  деньги.  Эта  уникальная  школа  существует  под  открытым  небом,  так  как  специального  помещения  нет,  а  все  люди  здесь  живут  в  хижинах  очень  бедно.  Поэтому,  в  свободное  от  учебы  время,  все  дети  этого  города  работают.  Директор  школы  Бабар  Али  по  совместительству  является  ее  же  учеником.  Его  очень  уважают,  приглашают  на  лекции  и  конференции.  Ну,  а  сам  директор-ученик  мечтает  о  настоящем  школьном  здании,  с  лабораториями,  спортплощадкой  и  актовым  залом.  Дай  Бог,  чтобы  его  мечта  воплотилась  в  жизнь,  ну  а  всему  миру  -  побольше  таких  замечательных  людей!
Перевела  на  украинский    язык      29.09.18  16.01



НАЙМОЛОДШИЙ  ШКІЛЬНИЙ  ВЧИТЕЛЬ  У  СВІТІ.    ЙОМУ  9  РОКІВ!    Якщо  говорити  в  філософському  сенсі,  то  кожна  людина  -  вчитель  для  нас.    Навіть  якщо  ми  зустрічаємося  з  ним  всього  лише  на  хвилину.    Не  буває  випадкових  зустрічей.    А  ви  помічали,  що  особливо  гарні  в  якості  наших  вчителів  -  це  діти.    Вони  приходять  сюди  в  тому  числі,  щоб  виховувати  нас,  як  ми,  в  свою  чергу,  виховували  батьків.    На  жаль,  не  всі  думають  про  це.    А  якщо  мати  на  увазі  буквальний  сенс,  то  наймолодшим  учителем  на  планеті  є  9-річна  дитина.    Його  ім'я  Бабар  Алі,  це  індійський  хлопчик  з  провінційного  невеликого  міста  Муршідабад.    Індія  взагалі  відстає  за  грамотністю  від  усього  світу.    А  в  цьому  місті  грамотність  в  2001  році  була  66%  серед  дорослих.    Бабар  встає  о  4  ранку.    Спочатку  на  його  плечах  лежать  господарські  справи,  потім  він  вирушає  в  школу,  яка  розташована  досить  далеко.    Після  школи  хлопчика  не  чекають  цікаві  ігри,  як  зазвичай  інших  дітей.    Його  з  нетерпінням  чекають  такі  ж  хлопці,  як  і  він  сам,  щоб  він  навчав  їх  тому,  що  знає  сам.    Це  дуже  бідні  діти,  батькам  яких  нічим  платити  за  навчання.    Незважаючи  на  те,  що  навчання  коштує  недорого,  дорослі  не  в  змозі  купити  своїм  дітям  навіть  підручники  і  шкільну  форму.    Спочатку  молодий  учитель  сприймав  свої  заняття  як  гру.    Але  з  часом  він  побачив,  наскільки  серйозно  до  цього  ставляться  його  підопічні,  з  яким  нетерпінням  вони  чекають  свого  вчителя.    Ви  уявляєте,  наскільки  велика  тяга  до  знань  у  цих  бідних  дітей,  якщо  вони  свого  однолітка  шанують  як  вчителя  ?!    По  суті,  Бабар  Алі  заснував  першу  школу  в  своєму  місті.    У  2009  році  вона  стала  відома  на  весь  світ,  завдяки  західним  журналістам.    У  16  років  Алі  визнали  як  «наймолодшого  директора  школи»,  а  організація  «Real  Heroes  Award»  заохотила  його  премією.    На  даний  момент  школа  налічує  220  офіційних  учнів  і  понад  600  слухачів  5-18  років.    У  ній  викладають  свої  ж  учні  старших  класів  в  якості  волонтерів,  всього  9  чоловік.    Аж  до  5-го  класу  учням  все  надається  безкоштовно,  інші  платять  невеликі  гроші.    Ця  унікальна  школа  існує  під  відкритим  небом,  так  як  спеціального  приміщення  немає,  а  всі  люди  тут  живуть  в  хатинах  дуже  бідно.    Тому,  у  вільний  від  навчання  час,  всі  діти  цього  містечка  працюють.    Директор  школи  Бабар  Алі  за  сумісництвом  є  її  ж  учнем.    Його  дуже  поважають,  запрошують  на  лекції  і  конференції.    Ну,  а  сам  директор-учень  мріє  про  справжню    шкільну    будівлю  ,  з  лабораторіями,  спортмайданчиком  і  актовим  залом.    Дай  Бог,  щоб  його  мрія  втілилася  в  життя,  ну  а  всьому  світу  -  побільше  таких  чудових  людей!  
Переклала  на  українську  мову      29.09.18  16.01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849550
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.09.2019

Цікаві факти про вулиці…

Самые  красивые  улицы  в  мире  
Улица  Ломбад-Стрит  в  Сан-Франциско  —    славится  своими  постройками  в  викторианском  стиле.  Ломбард-стрит  –  это  масса  зеленых  насаждений  и  очаровательных  клумб.
     Главная    улица    в  Моливосе  Моливос  –  это  прекрасная  маленькая  деревня  в  Греции  и  самое  красивое  место  страны.  Главная  улица  деревни  вымощена  камнем,  а    обрамляют  ее  глицинии.  Улица  как  бы  укутана  ветвями  этого  необычного  растения  и  все  время  находится  в  тени.  А  когда  глициния  цветет,  все  вокруг  окрашивается  в  нежный,  фиолетовый  цвет.  
Улица  Херштрассе  Германия,  город  Бонн  –  это  самый  настоящий  вишневый  туннель.  Необычайная  красота  царит  на  улице  в  начале  весны,  когда  зацветает,  высаженная  в  виде  туннеля,  вишня.  Цветя,  плодоносные  деревья  образуют  купол  нежно-розового  цвета,  а  в  ночное  время  при  свете  фонарей  появляется  ощущение  того,  что  попадаешь  в  удивительную  сказку.  
Улица  Кремьё    в  Париже  —  не  только  самое  красивая,  но  и  чистая  ,  по-домашнему  уютная      улица    Франции.    Улочка  заставлена  цветами  в  горшках,  а    дома,  покрашены    в  разные  цвета,  с  нанесенными  на  них  изображениями  растений  и  животных.  
Улица  Штайнер  стрит  в  Сан-Франциско,  США  -    необычайна  и  очень  красива.  Извстна  своими  очаровательными  домиками  с  оригинальной  архитектурой.  Их  остроконечные  крыши  и  фасады,  выкрашенные  в  яркие,  разноцветные  оттенки,  придают  улице  незабываемый,  манящий  вид.  Улица  известна  еще  с  восемнадцатого  века,    является  историческим  местом  .  
Улица  Руа  Гонсало  де  Карвальо  —  находится  в  Бразилии.  Когда  попадаешь  на  эту  улицу,  возникает  такое  ощущение,  что  ты  очутились    в  глубоких  джунглях  и  какая-то  невиданная  сила  сквозь  непроходимые  дебри  проложила  кусочек  цивилизации.  Улица  заросла  лесными  деревьями.
Улица  Нерудова  —  одна  из  самых  красивых  улиц  не  только  в  Праге,  но  и  в  Европе.  Дома  этой  улицы  выкрашены  в  пастельные  тона  разных  оттенков,  а  фасады  украшены  разнообразным  резным  декором.  
Улица  Камден  в  Лондоне  (  Англия)    занимает  первое  место,  как  одна  из  самых  ярких  улиц  мира.  Ее  пестрота  завораживает.  
Улица  Гамла  Стан  в  Стокгольме  примечательна    историческими    постройками,    датированы  еще  тринадцатым  веком.  Их  изысканная  архитектура  и  оригинальные  здания  пестрят  своим  разнообразием,  а  мощенные  камнем  извилистые  улицы  напоминают  о  тех  далеких  временах.
 Улица  Вила-де-Грасиа    в  Барселоне  (  Испания)  —      историческая  ,      необычная    и  красивейшая  улица  ,    специфические  украшения  которой  дарит  ей  фантастический  и  незабываемый  вид.  
Улица  Ковер  Кому    на  Канарских  островах  -    чудо-улица  –    Ковер  в  поселке  Ла-Оротава.  Дома,  которые  были  построены  еще  в  18-19  веках,  украшают  эту  улицу.  Но  самое  главное  ее  украшение  –  это  ковровый  декор,  выполненный  из  вулканического  песка.  Ковровые  композиции  выглядят  очень  красочно  и  реалистично.  
Улица  Ла  Рамбла  Испания,  Барселона  -  самая  зеленая  и  величественная  улица  мира.  Множество  насаждений  и  клумб  ,  фонтаны,  древние  постройки  придают  улице  загадочность  ,  незабываемый  и  эффектный  вид.  
Улица  Пикадилли  —  одна  из  самых  красивых  улиц    Лондона    в  Великобритании.  Фонтаны,  исторические  сооружения,  архитектурные  композиции  восхитительны.
Улица  Виа  Долороза    в  Израиле  в  городе  Иерусалим  -    улица  скорби  известна  во  всем  мире  и  отличается  своей  уникальной  красотой.  Улица  наполнена  всевозможными  религиозными  памятниками.  
Улица  Виа  Аппия  является  археологическим  памятником  Рима.  Улица  проходит  через  древни  руины,  классические  постройки  придают  улице  очаровательный  вид.  
Улица  Шамблес    в  городе    Йорк(  Англия.)  –  это  замысловатые    старинные    здания    с  деревянными  каркасами  и  необычными  изгибами,    нависающие    прямо  над  головой.  
 Улица  Champs-Élysées  Champs-Élysées    в  Париже    –  самая  известная  и    популярная  .        Собрала  из  разнообразных  источников,обобщила  и  перевела  на  украинский    язык      27.09.19            12.25

Найкрасивіші  вулиці  в  світі
         Вулиця  Ломбад-Стріт  в  Сан-Франциско  -      славиться  своїми  будівлями  в  вікторіанському  стилі.  Ломбард-стріт  -  це  маса  зелених  насаджень  і  чарівних  клумб.
     Головна  вулиця  в  Молівос  Молівос  -  це  прекрасна  маленьке    село  в  Греції  і  найкрасивіше  місце  країни.  Головна  вулиця  села  вимощена  каменем,  а  обрамляють  її  гліцинії.  Вулиця  як  би  закутана  гілками  цієї  незвичайної  рослини  і  весь  час  перебуває  в  тіні.  А  коли  глициния  цвіте,  все  навколо  забарвлюється  в  ніжний,  фіолетовий  колір.
Вулиця  Херштрассе  Німеччина,  місто  Бонн  -  це  справжнісінький  вишневий  тунель.  Надзвичайна  краса  панує  на  вулиці  на  початку  весни,  коли  зацвітає,  висаджена  у  вигляді  тунелю,  вишня.  Цветя,  плодоносні  дерева  утворюють  купол  ніжно-рожевого  кольору,  а  в  нічний  час  при  світлі  ліхтарів  з'являється  відчуття  того,  що  потрапляєш  в  дивовижну  казку.
Вулиця  крем'є  в  Парижі  -  не  тільки  саме  красива,  але  і  чиста,  по-домашньому  затишна  вулиця  Франції.  Вуличка  заставлена  квітами  в  горщиках,  а  вдома,  пофарбовані  в  різні  кольори,  з  нанесеними  на  них  зображеннями  рослин  і  тварин.
Вулиця  Штайнер  стріт  в  Сан-Франциско,  США  -  надзвичайна  і  дуже  красива.  Ізвстна  своїми  чарівними  будиночками  з  оригінальною  архітектурою.  Їх  гострі  дахи  і  фасади,  пофарбовані  в  яскраві,  різнокольорові  відтінки,  надають  вулиці  незабутній,  що  вабить  вид.  Вулиця  відома  ще  з  вісімнадцятого  століття,  є  історичним  місцем.
Вулиця  Руа  Гонсало  де  Карвальо  -  знаходиться  в  Бразилії.  Коли  потрапляєш  на  цю  вулицю,  виникає  таке  відчуття,  що  ти  опинилися  в  глибоких  джунглях  і  якась  небачена  сила  крізь  непрохідні  нетрі  проклала  шматочок  цивілізації.  Вулиця  заросла  лісовими  деревами.  
Вулиця  Нерудова  -  одна  з  найкрасивіших  вулиць  не  тільки  в  Празі,  але  і  в  Європі.  Будинки  цієї  вулиці  пофарбовані  в  пастельні  тони  різних  відтінків,  а  фасади  прикрашені  різноманітним  різьбленим  декором.
Вулиця  Камден  в  Лондоні  (Англія)  посідає  перше  місце,  як  одна  з  найяскравіших  вулиць  світу.  Її  строкатість  заворожує.
Вулиця  Гамла  Стан  в  Стокгольмі  примітна  історичними  будівлями,  датовані  ще  тринадцятим  століттям.  Їх  вишукана  архітектура  і  оригінальні  будівлі  рясніють  своєю  різноманітністю,  а  вимощені  каменем  звивисті  вулиці  нагадують  про  ті  далекі  часи.
Вулиця  Віла-де-Грас  в  Барселоні  (Іспанія)  -  історична,  незвичайна  і  красива  вулиця,  специфічні  прикраси  якої  дарує  їй  фантастичний  і  незабутній  вид.
Вулиця  Килим  Кому  на  Канарських  островах  -  чудо-вулиця  -  Килим  в  селищі  Ла-Оротава.  Будинки,  які  були  побудовані  ще  в  18-19  століттях,  прикрашають  цю  вулицю.  Але  найголовніше  її  прикраса  -  це  килимовий  декор,  виконаний  з  вулканічного  піску.  Килимові  композиції  виглядають  дуже  барвисто  і  реалістично.
Вулиця  Ла  Рамбла  Іспанія,  Барселона  -  сама  зелена  і  велична  вулиця  світу.  Безліч  насаджень  і  клумб,  фонтани,  стародавні  споруди  надають  вулиці  загадковість,  незабутній  і  ефектний  вигляд.
Вулиця  Пікаділлі  -  одна  з  найкрасивіших  вулиць  Лондона  у  Великобританії.  Фонтани,  історичні  споруди,  архітектурні  композиції  чудові.
Вулиця  Віа  Долороза  в  Ізраїлі  в  місті  Єрусалим  -  вулиця  скорботи  відома  у  всьому  світі  і  відрізняється  своєю  унікальною  красою.  Вулиця  наповнена  всілякими  релігійними  пам'ятками.
Вулиця  Віа  Аппія  є  археологічною  пам'яткою  Рима.  Вулиця  проходить  через  давні  руїни,  класичні  будівлі  надають  вулиці  чарівний  вид.
Вулиця  Шамблес  в  місті  Йорк  (Англія.)  -  це  мудрі  старовинні  будівлі  з  дерев'яними  каркасами  і  незвичайними  вигинами,  що  нависають  прямо  над  головою.
 Вулиця  Champs-Élysées  Champs-Élysées  в  Парижі  -  найвідоміша  і  популярна.
Зібрала  з  різноманітних  джерел,  узагальнила  і  переклала  українську  мову    27.09.19  12.25

Названы  самые  дорогие  улицы  мира
           В    рейтинге  самых  дорогих  торговых  улиц  мира  по  версии  Cushman  &  Wakefield,  
           Первое  место  заняла  гонконгская  Козуэй-Бей.  В  рейтинг  вошли  46  самых  дорогих  торговых  улиц  из  65  стран  мира.
В  топ-10  вошли:
1.  Козуэй-Бэй  в  Гонконге  ($  2671  за  квадратный  метр  в  год)
2.  Пятая  авеню  в  Нью-Йорке  ($  2250)
3.  Нью-Бонд-стрит  в  Лондоне  ($  1744)
4.  Елисейские  поля  в  Париже  ($  1519)
5.  Виа  Монтенаполеоне  в  Милане  ($  1466)
6.  Гиндза  в  Токио  ($  1219)
7.  Питт-стрит-молл  в  Сиднее  ($  964)
8.  Мендон  в  Сеуле  ($  908)
9.  Банхофштрассе  в  Цюрихе  ($  854)
10.  Кольмаркт  в  Вене  ($  515)
Перевела  на  украинский    язык      19.11.18        7.02





Названо  найдорожчі  вулиці  світу
           В    рейтингу    самих  дорогих  торгових  вулиць    світу      за  версією  Cushman  &  Wakefield.
           Перше  місце  посіла  гонконгська  Козуей-Бей.  У  рейтинг  увійшли  46  найдорожчих  торгових  вулиць  з  65  країн  світу.
У  топ-10  увійшли:
1. Козуей-Бей  у  Гонконзі  ($2671  за  квадратний  метр  на  рік)
2. П’ята  авеню  в  Нью-Йорку  ($2250)
3. Нью-Бонд-стріт  у  Лондоні  ($1744)
4. Єлисейські  поля  у  Парижі  ($1519)
5. Віа  Монтенаполеоне  в  Мілані  ($1466)
6. Гіндза  в  Токіо  ($1219)
7. Пітт-стріт-молл  в  Сіднеї  ($964)
8. Мендон  в  Сеулі  ($908)
9. Банхофштрассе  в  Цюріху  ($854)
10. Кольмаркт  у  Відні  ($515)        
Переклала  на  українську  мову          19.11.18        7.02

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849549
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.09.2019

Пізанська вежа.

Пизанская  башня.
           Пизанская  башня  является  самым  узнаваемым  символом  города  Пиза  в  Италии.  Имя  создателя  этого  сооружения  неизвестно,  но  есть  предположение  о  причастности  к  ее  строительству  известного  итальянского  архитектора  того  времени  Бонанно  Пизано.
Башня  -  это  не  отдельное  здание,  как  ошибочно  считают  многие  туристы,  а  неотъемлемая  часть  целого  архитектурного  комплекса  Италии.  Туда  входят  стоящий    рядом  Пизанский  собор,  Баптистерий  (крестильная)  и  кладбище  Кампо-Санто.  Все  эти  объекты  стоят  на  Площади  Чудес,  и  выдержаны  в  едином  романском  стиле.
На  создание  памятника  ушло  около  200  лет.  Основана  около  800  веков  назад  (в  1173  году),  она  практически  сразу  начала  «смотреть»  в  сторону  юга.  Тогда  ее  строительство  остановилось  на  высоте  11  метров  (1  этаж),  и  было  восстановлено  только  через  100  лет.  Был  уже  1275,  и  строители  отчаянно  пытались  исправить  перекос  башни.  Со  стороны  крена  они  превышали  высоту  следующих  этажей  на  10  сантиметров.  Но  это  не  помогло  исправить  дальнейшее  ее  отклонения  в  сторону.
По  своему  назначению  Пизанская  башня  есть  колокольней,  одна  из  немногих  в  мире,  расположена  на  значительном  расстоянии  от  основного  собора,  преподносилось  как  начальная  задумка  авторов.
 Существует  теория,  в  которой  утверждается,  что  кривизна  сооружения  связана  с  особенностями  земель  Италии.  Как  выяснилось  уже  в  конце  XX  века,  в  северной  части  башни  почва    в  разы  тверже,  чем  в  южной  ее  части.  Интересно,  что  в  течении    каждого  года  ученые  отмечают  отклонения  башни  от  привычных  показателей  на  1  мм,  но  этого  слишком  мало,  чтобы  начинать  бить  тревогу.
Однако  есть  люди,  которые  считают,  что  специфический  наклон  башни  был  изначально  задуман  по  плану,  чего  доказать  или  опровергнуть  никак  нельзя  -  до  наших  дней  просто  не  сохранилось  ее  чертежей.
Примечательно,  что  еще  в  1986  году  падающая  колокольня  удостоилась  чести  попасть  в  список  всемирного  наследия  ЮНЕСКО.
•  высота  -  56  метров;
•  диаметр  основания  -  15  метров;
•  толщина  стен  -  4  метра;
•  отклонения  от  вертикальной  оси  -  от  4  до  5,5  метров;
•  количество  ступеней  -  294.
 Первое,  что  привлекает  внимание  -  огромное  количество  роскошных  крытых  галерей,  совмещенных  друг  с  другом  арками,  на  которых  красуется  множество  орнаментов.  Под  открытым  потолком  расположен  просторный  зал.  По  его  стенах  туристы  могут  полюбоваться  изложенными  барельефами,  на  которых  изображены  морские  обитатели.
Здесь  также  есть  три  винтовых    лестницы  из  мрамора,  уже  основательно  потрепанных  от  большого  количества  туристов.  Последний  масштабный  объект  интерьера  башни  -  колокольня  с  колоколами,  самому    древнему    из  которых  уже  исполнилось  более  4000  лет.
Многим  еще  со  школьных  времен  известно  имя  знаменитого  физика  Галилео  Галилея.  Здесь,  на  глазах  у  других  ученых  мужей,  он  бросал  с  наклонного  края  башни  объекты  самого  разного  объема  и  веса,  тем  самым  доказав  окружающим  правоту  своего  предположения  о  том,  что  показатели  брошенных  предметов  не  влияют  на  скорость  падения.  Проводить  эксперимент  именно  в  этом  месте  он  решил  не  случайно  -  сооружение  должно  было  подтвердить,  что  угол  падения  также  не  имеет  значения.
Примечательно,  что  в  те  времена  еще  не  было  изобретено  механических  часов,  поэтому  ученый  пользовался  водяными  часами  и  собственным  пульсом.
Существует  легенда  о  том,  с  чего  началось  «падение»  Пизанской  башни.  Соорудив  смотревшую  прямо  в  небо  колокольню,  зодчий  Пизано  был  очень  доволен  своей  работой.  Однако    духовенство  не  сочло    нужным  оплачивать  труд  архитектора.  Тогда  он  в  порыве  ярости  махнул  рукой  в  сторону  башни  и  воскликнул:  «Пошли  со  мной!»  Тут  же  на  глазах  у  всех  строение  наклонилось  вперед,  словно  пытаясь  сделать  шаг  навстречу  своему  создателю.
Пизанская  башня  -  не  единственная  конструкция  в  своем  роде,  наклонена  вперед.      Такую  же  «изюминку»  имеют  Лондонский  Биг-Бен,  Турецкая  башня  в  Измире,  Азинелли  в  Болонье,  Невьянске  в  России  и  другие,  менее  известные  здания.  Всего  их  около  300  по  всему  миру.    В  колокольне  Пизанской  башни  установлены  7  древнейших  колоколов.  Их  звон  слышен    перед  началом  каждой  католической  службы  в  полдень.
Стоимость  посещения  самого  популярного  объекта  Пизы  на  2017  год  составляет  18  евро.      Также  в  Пизанскую  башню  может  зайти  не  более  40  человек  одновременно.
Мало  кому  известный  факт,  что  в  Пизе  расположены  3  полноценных  «падающих»  сооружения.  Первая  -  это  Пизанская  башня,  вторая  построена  в  сосновом  парковом  массиве  недалеко  от  города  и  является  кампанеллой    церкви  св.  Михаила.  Третья  -  часть  церкви  св.  Николая,  расположенная  на  одной  из  древнейших  улиц  Пизы.                                      Перевела  на  украинский  язык  30.09.18          19.01

Пізанська    вежа.
           Пізанская  вежа  є  найбільш  впізнаваємим  символом  міста  Піза  в  Італії.    Ім'я  творця  цієї  споруди  невідомо,  але  є  припущення  про  причетність  до  її  будівництва  відомого  італійського  архітектора  того  часу  Бонанно  Пізано.
Вежа  -  це  не  окрема  споруда,  як  помилково  вважають  багато  туристів,  а  невід'ємна  частина  цілого  архітектурного  комплексу  Італії.    Туди  входять  стоячий    поруч  Пизанский  собор,  Баптистерій  (хрестинна)  і  кладовище  Кампо-Санто.    Всі  ці  об'єкти  стоять  на  Площі  Чудес,  і  витримані  в  єдиному  романському  стилі.
На  створення  пам'ятки  пішло  близько  200  років.    Заснована  близько  800  століть  назад  (в  1173  році),  вона  практично  відразу  почала  «дивитися»  убік    півдня.    Тоді  її  будівництво  зупинилося  на  висоті  11  метрів  (1  поверх),  і  було  відновлено  лише  через  100  років.    Був  уже  1275  рік,  і  будівельники  відчайдушно  намагалися  виправити  перекіс  вежі.    З  боку  крену  вони  перевищували  висоту  наступних  поверхів  на  10  сантиметрів.    Але  це  не  допомогло  виправити  подальше  її  відхилення  в  бік.
За  своїм  призначенням  Пізанська  вежа  є  дзвіницею,  одна  з  небагатьох  в  світі,  розташована  на  значній  відстані  від  основного  собору,  що  підносилося  як  початкова  задумка  авторів.
 Існує  теорія,  в  якій  стверджується,  що  кривизна  споруди  пов'язана  з  особливостями  земель  Італії.    Як  з'ясувалося  вже  в  кінці  XX  століття,  під  північною  частиною  вежі  грунт  в  рази  твердіше,  ніж  в  південній  її  частині.    Цікаво,  що  протягом  кожного  року  вчені  відзначають  відхилення  вежі  від  звичних  показників  на  1  мм,  але  цього  занадто  мало,  щоб  починати  бити  тривогу.
Однак  є  люди,  які  вважають,  що  специфічний  нахил  вежі  був  спочатку  задуманий  за  планом,  чого  довести  або  спростувати  ніяк  не  можна  -  до  наших  часів  просто  не  збереглося  її  креслень.
Примітно,  що  ще  в  1986  році  падаюча  дзвіниця  удостоїлася  честі  потрапити  в  список  всесвітньої  спадщини  ЮНЕСКО.
•  висота  -  56  метрів;
•  діаметр  основи  -  15  метрів;
•  товщина  стін  -  4  метри;
•  відхилення  від  вертикальної  осі  -  від  4  до  5,5  метрів;
•  кількість  ступенів  -  294.
 Перше,  що  привертає  увагу  -  величезна  кількість  розкішних  критих  галерей,  суміщених  одна    з  одною    арками,  на  яких  красується  безліч  орнаментів.    Під  відкритою  стелею  розташований  просторий  зал.    На  його  стінах  туристи  можуть  помилуватися  викладеними  барельєфами,  на  яких  зображені  морські  мешканці.    Тут  також  є  три  кручених  сходів  з  мрамору,  вже  достптньо    пошарпаних  від  великої  кількості  туристів.    Останній  масштабний  об'єкт  інтер'єру  вежі  -  дзвіниця  з  дзвонами,  самому  старовинному  з  яких  вже  виповнилося  понад  4  000  років.
Багатьом  ще  зі  шкільних  часів  відомо  ім'я  знаменитого  фізика  Галілео  Галілея.    Тут,  на  очах  у  інших  вчених  мужів,  він  кидав  з  нахиленого  краю  вежі  об'єкти  самого  різного  об'єму  і  ваги,  тим  самим  довівши  оточуючим  правоту  свого  припущення  про  те,  що  показники  кинутих  предметів  не  впливають  на  швидкість  падіння.    Проводити  експеримент  саме  в  цьому  місці  він  вирішив  не  випадково  -  споруда  мала  підтвердити,  що  кут  падіння  також  не  має  значення.
Примітно,  що  в  ті  часи  ще  не  було  винайдено  механічних  годинників,  тому  вчений  користувався  водяними  годинниками  та  власним  пульсом.
Існує  легенда  про  те,  з  чого  ж  почалося  «падіння»  Пізанської  вежі.    Спорудивши  направлену    прямо  в  небо  дзвіницю,  зодчий  Пізано  був  дуже  задоволений  своєю  роботою.    Однак    духовенство  не  вважало    за  потрібне  оплачувати  працю  архітектора.    Тоді  він  в  пориві  люті  махнув  рукою  в  бік  башти  і  вигукнув:  «Пішли  зі  мною!»  Тут  же  на  очах  у  всіх  будова  нахилилася  вперед,  немов  намагаючись  зробити  крок  назустріч  своєму  творцеві.
Пізанська  вежа  -  не  єдина  конструкція  в  своєму  роді,  нахилена  вперед.Такіж    мають  Лондонський  Біг-Бен,  Турецька  вежа  в  Ізмірі,  Азінеллі  в  Болоньї,  Невьянська  в  Росії  і  інші,  менш  відомі  будівлі.    Всього  їх  близько  300  по  всьому  світу.
 У  дзвіниці  Пізанської  вежі  встановлені  7  найдавніших  дзвонів.    Їх  передзвін  чути  перед  початком  кожної  католицької  служби  в  полудень.
Вартість  відвідування  самого  популярного  об'єкта  Пізи  на  2017  рік  становить  18  євро  .    Також  в  Пізанську  вежу  може  зайти  не  більше  40  осіб  одночасно.
Мало  кому  відомий  факт,  що  в  Пізі  розташовано  3  повноцінних  «падаючих»  споруди.    Перша  -  це  Пізанська  вежа,  друга  побудована  в  сосновому  парковому  масиві  неподалік  від  міста  і  є  кампан’єлою    церкви  св.    Михайла.    Третя  -  частина  церкви  св.    Миколи,  розташована  на  одній  з  найдавніших  вулиць  Пізи.                                                                                                                              Переклала  на  українську    мову          30.09.18          19.01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849428
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.09.2019

Вежа емоцій в Голландії

Башня  эмоций  в  Голландии
В  Голландии,  в  городе  Детинхем,  сведено  какое  сооружение  -  так  называемая  башня  эмоций.  Она  способна  определять,  каких  эмоций  больше  среди  жителей  города.  Статистика  ведется  следующим  образом:  добровольцам  задают  вопросы,  на  которые  существует  несколько  стандартных  вариантов  ответов.  В  конце  дня  данные  обрабатываются,  и  сама  башня  начинает  светиться  цветом,  соответствующим  конкретной  эмоции.
Например.  красный  -  цвет  любви,  и  он  довольно  часто  горит  над  городом.
Желтый  означает  страх.
 Синим  цветом  обозначается  счастье.
 Зеленый  говорит  о  том,  что  многие  жители  испытывают  ненависть.  Хотя  на  вид  башня  имеет  неопределенную  форму,  автор  планировал  ее  в  форме  перевернутого  сердца.
Кроме  того,  неподалеку  от  башни  установлена  видеокамера,  которая  подключена  к  всемирной  сети  Интернет.  Соответственно,  каждый  желающий  после  наступления  темноты  имеет  возможность  посмотреть  по  веб-камере,  которое  все-таки  настроение  преобладало  в  городе  днем.    Перевела  на  украинский  язык  28.09.18    7.27


Вежа  емоцій  в  Голландії
У  Голландії,  в  місті  Детінхем,  зведена    споруда  -  так  звана  вежа  емоцій.    Вона  здатна  визначати,  яких  емоцій  більше  серед  жителів  міста.    Статистика  ведеться  наступним  чином:  добровольцям  задають  питання,  на  які  існує  трохи  стандартних  варіантів  відповідей.    В  кінці  дня  дані  обробляються,  і  сама  вежа  починає  світитися  кольором,  відповідним  конкретної  емоції.
Наприклад.    червоний  -  колір  любові,  і  він  досить  часто  горить  над  містом.
Жовтий  означає  страх.
 Синім  кольором  позначається  щастя.
 Зелений  говорить  про  те,  що  багато  жителів  відчувають  ненависть.    Хоч  на  вигляд  вежа  має  невизначену  форму,  автор  планував  її  в  формі  перевернутого  серця.    Крім  того,  неподалік  від  вежі    встановлено  відеокамеру,  яка  підключена  до  всесвітньої  мережі  Інтернет.    Відповідно,  кожен  бажаючий  після  настання  темряви  має  можливість  подивитися  по  веб-камері,  який    все-таки  настрій  переважав    в  місті  вдень.  
Переклала  на  українську      мову        28.09.18          7.27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849427
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.09.2019

Стати господарем свого життя …

Станьте  хозяином  своей  жизни  —  установите  личные  границы
О  важности  установления  границ  сказано  немало,  но  что  это  значит  на  практике?  Как  отважиться  начать,  наконец,  защищать  свою  территорию  от  тех,  кто  регулярно  на  нее  посягает?
Наши  личные  границы  определяют,  что  мы  готовы  и  не  готовы  делать.  От  наших  границ  зависит,  как  мы  реагируем  на  поведение  окружающих,  но,  устанавливая  границы,  мы  не  пытаемся  изменить  других  людей»,  —  объясняет  психотерапевт  Шэри  Стайнес.
Наши  границы  тесно  связаны  с  нашим  чувством  собственного  достоинства,  ответственностью  и  зрелостью.  Проблемы  с  границами  обычно  возникают  по  двум  причинам:  из-за  воспитания  или  страха.
Можно  выделить  три  основных  вида  личных  границ:
1.  Жесткие  —  мы  устанавливаем  их  в  ситуациях,  в  которых  придерживаемся  строгих  правил,  и  держим  дистанцию,  не  сближаясь  с  другими  людьми.
2.  Спутанные  —  такие  границы  возникают  в  симбиотических  отношениях,  в  которых  либо  вы  служите  средством  удовлетворения  чьих-то  нужд  и  потребностей,  либо  кто-то  служит  таким  средством  для  вас.
3.  Проницаемые  —  обычно  это  самый  здоровый  вид  границ:  вы  четко  знаете,  где  заканчивается  ваше  пространство  и  начинается  пространство  другого,  но  при  этом  не  боитесь  допускать  друг  друга  в  свое  пространство.
«Чаще  всего  стоит  стремиться  выстраивать  надежные,  но  в  то  же  время  проницаемые  границы.  Это  означает,  что  вы  знаете  себя,  свои  права  и  обязанности,  позволяете  другим  быть  самими  собой,  не  требуя  от  них  меняться  ради  вас»,  —  говорит  Шэри  Стайнес.
Как  определить  свои  границы?    
«Никогда  не  принимайте  важных  решений,  когда  вы  расстроены,  завидуете  или  влюблены»,  —  советует  коуч  Марио  Тегу.  В  конечном  счете,  главное  —  по-настоящему  узнать  себя,  выстроить  свою  систему  ценностей  и  зону  ответственности.  Шэри  Стайнес  рекомендует  упражнение,  которое  поможет  лучше  понять  свои  личные  границы  и  определить,  что  стоит  изменить:
1.  Составьте  список  своих  проблем.  Что  вас  беспокоит?
2.  Перечислите  всех,  кто  связан  с  вашими  проблемами.  Кого  эти  проблемы  касаются?  Какие  у  вас  обязательства  перед  этими  людьми?
3.  Чего  вы  хотите?  Нередко  те,  у  кого  проблемы  с  личными  границами,  даже  не  знают,  чего  на  самом  деле  хотят.  Важно  по-настоящему  знать  себя,  чтобы  понимать  свои  истинные  желания  и  потребности.
4.  Определите,  кто  за  что  отвечает.  Не  берете  ли  вы  на  себя  чужие  обязанности?  Решите,  кто  и  что  должен  делать  в  сложившейся  ситуации.
5.  Определите  крайние  границы  допустимого:  что  вы  готовы  и  не  готовы  терпеть.  Эти  границы  не  обсуждаются.
Помните,  что  ваши  границы  определяются  вашими  действиями,  а  не  поступками  других.  «Вы  сами  решаете,  как  вам  поступать,  а  я  сам  решаю,  что  я  готов  терпеть»,  —  пишут  психологи  Генри  Клауд  и  Джон  Таунсенд.
Даже  если  вы  ощущаете  себя  эгоистом  и  вас  мучает  чувство  вины,  постарайтесь  пересмотреть  эти  убеждения  
Приведем  бытовой  пример:  вам  надоело  постоянно  просить  партнера  убирать  свои  носки.  Перестаньте  напоминать  ему  или  ей  об  этом,  просто  сами  сложите  носки  куда-нибудь  (например,  в  корзину  для  белья)  и  забудьте  об  этом.  Не  стоит  даже  говорить  на  эту  тему  —  просто  разберитесь  с  проблемой  самостоятельно  и  живите  дальше.
Как  устанавливать  границы:
1.  Помните,  ваши  границы  касаются  вас,  а  не  других.
2.  Будьте  готовы  к  сопротивлению  —  как  чужому,  так  и  собственному.  Вам  придется  преодолевать  свои  страхи  и,  скорее  всего,  всплывут  скрытые  проблемы  родом  из  детства  или  из  предыдущих  отношений,  в  которых  вам  не  позволялось  устанавливать  и  защищать  свои  границы.  Пытаясь  выстроить  границы  в  отношениях  с  психологически  нездоровым  или  неблагополучным  человеком,  вы  наверняка  встретите  сопротивление  или  даже  попытки  мести.
3.  Разрешите  себе  ставить  ограничения.  Помните,  что  у  вас  есть  право  заботиться  о  своих  интересах.  Даже  если  вы  ощущаете  себя  эгоистом  и  вас  мучает  чувство  вины,  постарайтесь  пересмотреть  эти  убеждения  и  примите  осознанное  решение  не  уступать.  Напомните  себе,  что  именно  так  поступают  взрослые  и  зрелые  люди.
Что  делать,  если  вы  знаете  свои  границы,  но  пока  не  готовы  их  защищать  
Возможно,  вы  уже  знаете,  какие  границы  хотели  бы  выстроить  в  отношениях  с  определенным  человеком,  но  по  какой-то  причине  еще  не  готовы  их  установить  и  защищать.  Что  можно  сделать?
1.  Открыто  выскажите  свои  пожелания.  Расскажите  о  них  кому-нибудь.  Запишите  их  на  бумаге.
2.  Загляните  в  себя,  чтобы  понять,  почему  вам  трудно  защищать  эти  границы.  Возможно,  вам  потребуется  помощь,  чтобы  разобраться  в  своих  страхах,  неуверенности  и  внутренних  блоках,  мешающих  устанавливать  и  защищать  границы.
3.  Меняйте  свои  отношения  с  определенным  человеком  постепенно.  Начните  с  фраз  вроде  «Я  с  этим  не  согласен»,  «Я  этого  не  одобряю».  Не  бойтесь  открыто  говорить,  что  думаете,  но  избегайте  угроз.  Скажите  открыто,  чего  хотите,  при  этом  понимая,  что  это  —  часть  процесса  вашего  личностного  роста.  Со  временем  вы  почувствуете  себя  сильнее  и  вам  будет  легче  устанавливать  и  защищать  границы  и  на  практике  заботиться  о  своих  нуждах  и  потребностях.
Границы  должны  идти  вам  пользу,  не  становитесь  их  рабом  и  не  беспокойтесь  о  том,  что  подумают  другие
Если  чувствуете,  что  вам  трудно  установить  необходимые  границы,  будьте  терпеливы  и  снисходительны  к  себе.  Не  ругайте  себя.  Помните,  что  у  ваших  трудностей  есть  свои  причины,  но  постепенно  вы  со  всем  справитесь.  Вы  можете  для  начала  установить  границу  для  самого  себя:  «Я  перестану  себя  критиковать  и  буду  к  себе  терпелив,  понимая,  что  мне  приходится  принимать  непростые  решения».
«Со  временем  вы  лучше  научитесь  устанавливать  и  защищать  границы.  Не  забывайте,  что  они  должны  идти  вам  пользу,  не  становитесь  их  рабом  и  не  беспокойтесь  о  том,  что  подумают  другие.  У  вас  свои  потребности  и  возможности.  Главное  в  процессе  определения  своих  границ  —  набраться  смелости  и  твердо  решить,  что  вы  готовы  и  что  не  готовы  делать,  и  игнорировать  чужие  возражения»,  —  подводит  итог  Шэри  Стайнес.
Об  авторе:  Шэри  Стайнес  —  психотерапевт,  специалист  по  лечению  расстройств  личности  и  последствий  психологических  травм.



Стати  господарем  свого  життя  -  встановіть  особисті  кордони.
Про  важливість  встановлення  меж  сказано  чимало,  але  що  це  означає  на  практиці?  Як  зважитися  почати,  нарешті,  захищати  свою  територію  від  тих,  хто  регулярно  на  неї  зазіхає?
Наші  особисті  кордони    визначають,  що  ми  готові  і  не  готові  робити.  Від  наших  кордонів  залежить,  як  ми  реагуємо  на  поведінку  оточуючих,  але,  встановлюючи  кордони,  ми  не  намагаємося  змінити  інших  людей  »,  -  пояснює  психотерапевт  Шері  Стайнес.
Наші  кордони  тісно  пов'язані  з  нашим  почуттям  власної  гідності,  відповідальністю  і  зрілістю.  Проблеми  з  межами  зазвичай  виникають  з  двох  причин:  через  виховання  або  страх.
Можна  виділити  три  основні  види  особистих  кордонів:
1.  Жорсткі  -  ми  встановлюємо  їх  в  ситуаціях,  в  яких  дотримуємося  суворих  правил,  і  тримаємо  дистанцію,  не  зближуючись  з  іншими  людьми.
2.  Поплутані  -  такі  кордони  виникають  в  симбіотичних  відносинах,  в  яких  або  ви  служите  засобом  задоволення  чиїхось  потреб  ,  або  хтось  служить  таким  засобом  для  вас.
3.  Проникні  -  зазвичай  це  самий  здоровий  вигляд  кордонів:  ви  чітко  знаєте,  де  закінчується  ваш  простір  і  починається  простір  іншого,  але  при  цьому  не  боїтеся  допускати  один  одного  в  свій  простір.
«Найчастіше  варто  прагнути  вибудовувати  надійні,  але  в  той  же  час  проникні  кордони.  Це  означає,  що  ви  знаєте  себе,  свої  права  і  обов'язки,  дозволяєте  іншим  бути  самими  собою,  не  вимагаючи  від  них  змінюватися  заради  вас  »,  -  говорить  Шері  Стайнес.
Як  визначити  свої  кордони?
«Ніколи  не  приймайте  важливих  рішень,  коли  ви  засмучені,  заздрите  або  закохані»,  -  радить  коуч  Маріо  Тегу.  В  кінцевому  випадку,  головне  -  по-справжньому  пізнати  себе,  вибудувати  свою  систему  цінностей  і  зону  відповідальності.  Шері  Стайнес  рекомендує  вправу,  яке  допоможе  краще  зрозуміти  свої  особисті  кордону  і  визначити,  що  варто  змінити:
1.  Складіть  список  своїх  проблем.  Що  вас  турбує?
2.  Перерахуйте  всіх,  хто  пов'язаний  з  вашими  проблемами.  Кого  ці  проблеми  стосуються?  Які  у  вас  зобов'язання  перед  цими  людьми?
3.  Чого  ви  хочете?  Нерідко  ті,  у  кого  проблеми  з  особистими  межами,  навіть  не  знають,  чого  насправді  хочуть.  Важливо  по-справжньому  знати  себе,  щоб  розуміти  свої  справжні  бажання  і  потреби.
4.  Визначте,  хто  за  що  відповідає.  Чи  не  берете  ви  на  себе  чужі  обов'язки?  Вирішіть,  хто  і  що  повинен  робити  в  ситуації,  що  склалася.
5.  Визначте  крайні  межі  допустимого:  що  ви  готові  і  не  готові  терпіти.  Ці  кордони  не  обговорюються.
Пам'ятайте,  що  ваші  кордони    визначаються  вашими  діями,  а  не  вчинками  інших.  «Ви  самі  вирішуєте,  як  вам  поступати,    я  сам  вирішую,  що  я  готовий  терпіти»,  -  пишуть  психологи  Генрі  Клауд  і  Джон  Таунсенд.
Навіть  якщо  ви  відчуваєте  себе  егоїстом  і  вас  мучить  почуття  провини,  постарайтеся  переглянути  ці  переконання
Наведемо  побутовий  приклад:  вам  набридло  постійно  просити  партнера  прибирати  свої  шкарпетки.  Перестаньте  нагадувати  йому  або  їй  про  це,  просто  самі  складіть  шкарпетки  куди-небудь  (наприклад,  в  кошик  для  білизни)  і  забудьте  про  це.  Не  варто  навіть  говорити  на  цю  тему  -  просто  розберіться  з  проблемою  самостійно  і  живіть  далі.
Як  встановлювати  межі:
1.  Пам'ятайте,  ваші  кордони    стосуються  вас,  а  не  інших.
2.  Будьте  готові  до  опору  -  як  чужого,  так  і  власного.  Вам  доведеться  долати  свої  страхи  і,  швидше  за  все,  спливуть  приховані  проблеми  родом  з  дитинства  або  з  попередніх  відносин,  в  яких  вам  не  дозволялося  встановлювати  і  захищати  свої  кордони.  Намагаючись  вибудувати  межі  у  відносинах  з  психологічно  нездоровою    або  неблагополучною    людиною,  ви  напевно  зустрінете  опір  або  навіть  спроби  помсти.
3.  Дозвольте  собі    ставити  обмеження.  Пам'ятайте,  що  у  вас  є  право  піклуватися  про  свої  інтереси.  Навіть  якщо  ви  відчуваєте  себе  егоїстом  і  вас  мучить  почуття  провини,  постарайтеся  переглянути  ці  переконання  і  прийміть  усвідомлене  рішення  не  поступатися.  Нагадайте  собі,  що  саме  так  поводяться    дорослі  і  зрілі  люди.
Що  робити,  якщо  ви  знаєте  свої  межі,  але  поки  не  готові  їх  захищати
Можливо,  ви  вже  знаєте,  які  кордони  хотіли  б  збудувати  в  стосунках  з  певною  людиною,  але  з  якоїсь  причини  ще  не  готові  їх  встановити  і  захищати.  Що  можна  зробити?
1.  Відкрито  висловіть  свої  побажання.  Розкажіть  про  них  кому-небудь.  Запишіть  їх  на  папері.
2.  Загляньте  в  себе,  щоб  зрозуміти,  чому  вам  важко  захищати  ці  межі.  Можливо,  вам  буде  потрібна  допомога,  щоб  розібратися  в  своїх  страхах,  невпевненості  і  внутрішніх  блоках,  що  заважають  встановлювати  і  захищати  кордони.
3.  Міняйте  свої  відносини  з  певною  людиною  поступово.  Почніть  з  фраз    «Я  з  цим  не  згоден»,  «Я  цього  не  схвалюю».  Не  бійтеся  відкрито  говорити,  що  думаєте,  але  уникайте  погроз.  Скажіть  відкрито,  чого  хочете,  при  цьому  розуміючи,  що  це  -  частина  процесу  вашого  особистісного  зростання.  Згодом  ви  відчуєте  себе  сильніше  і  вам  буде  легше  встановлювати  і  захищати  кордони  і  на  практиці  піклуватися  про  свої  потреби.
Кордони  мають  йти  вам  на    користь,  не  ставайте  їх  рабом  і  не  турбуйтеся  про  те,  що  подумають  інші
Якщо  відчуваєте,  що  вам  важко  встановити  необхідні  межі,  будьте  терплячі  і  поблажливі  до  себе.  Не  сваріть  себе.  Пам'ятайте,  що  у  ваших  труднощів  є  свої  причини,  але  поступово  ви  з  усім  впораєтеся.  Ви  можете  для  початку  встановити  кордон  для  самого  себе:  «Я  перестану  себе  критикувати  і  буду  до  себе  терплячий,  розуміючи,  що  мені  доводиться  приймати  непрості  рішення».
«З  часом  ви  краще  навчитеся  встановлювати  і  захищати  кордони.  Не  забувайте,  що  вони  повинні  йти  вам    на  користь,  не  ставайте  їх  рабом  і  не  турбуйтеся  про  те,  що  подумають  інші.  У  вас  свої  потреби  і  можливості.  Головне  в  процесі  визначення  своїх  кордонів  -  набратися  сміливості  і  твердо  вирішити,  що  ви  готові  і  що  не  готові  робити,  і  ігнорувати  чужі  заперечення  »,  -  підводить  підсумок  Шері  Стайнес.
Про  автора:  Шері  Стайнес  -  психотерапевт,  фахівець  з  лікування  розладів  особистості  і  наслідків  психологічних  травм.
Переклала  на  українську  мову          25.09.19      8.48

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849306
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.09.2019

Чому ми будуємо відносини з тими, хто нами не дорожить?

Почему  мы  строим  отношения  с  теми,  кто  нами  не  дорожит?
Мы  встречаем  на  своем  пути  самых  разных  людей,  в  том  числе  —  эгоистичных,  потребительски  настроенных,  неспособных  на  искренние  чувства.  Время  от  времени  такое  случается  со  всеми,  однако  если  мы  из  раза  в  раз  пытаемся  создать  союз  именно  с  таким  человеком,  это  повод  задуматься.  Понимание  причин  —  уже  большой  шаг  к  тому,  чтобы  изменить  модель  отношений,  считает  психолог  Марни  Фуэрман.
Казалось  бы,  мы  не  можем  быть  себе  врагами  и  намеренно  сближаться  лишь  с  теми,  кто  заставляет  нас  страдать.  Тем  не  менее  история  повторяется,  и  мы  снова  остаемся  с  разбитым  сердцем.  «Мы  легко  готовы  согласиться,  что  притягиваем  к  себе  тех,  кто  нами  не  дорожит.  Сложнее  оказывается  разорвать  замкнутый  круг»,  —  уверена  семейный  психолог  и  специалист  по  межличностным  отношениям  Марни  Фуэрман.  Она  предлагает  проанализировать,  почему  в  нашу  жизнь  приходят  неподходящие  партнеры.
1.  Семейная  история
Как  складывались  отношения  ваших  родителей?  Возможно,  в  партнере  повторяются  негативные  черты  одного  из  них.  Если  в  детстве  вы  недополучили  ощущения  стабильности  и  безусловной  любви,  то  можете  воссоздавать  похожий  сценарий  отношений  с  партнером.  Все  для  того,  чтобы  бессознательно  проживать  его  снова,  пытаться  в  нем  разобраться  и  изменить.  Однако,  бросая  подобный  вызов  прошлому,  нам  никогда  не  избавиться  от  тяжелых  чувств,  пережитых  в  детстве.
2.  Черты,  определяющие  отношения
Вспомните  все  те  отношения,  которые  по  тем  или  иным  причинам  не  сложились.  Пусть  даже  они  были  мимолетными,  но  затронули  ваши  чувства.  Постарайтесь  обозначить  качества,  наиболее  ярко  характеризующие  каждого  партнера,  и  факторы,  повлиявшие  на  ваш  союз  негативно.  Попробуйте  проанализировать,  есть  ли  нечто,  объединяющее  как  этих  людей,  так  и  сценарии  отношений.
3.  Ваша  роль  в  союзе
Свойственно  ли  вам  чувствовать  себя  неуверенно?  Беспокоитесь  ли  вы  о  том,  что  отношения  могут  закончиться,  бессознательно  приглашая  потенциальных  манипуляторов  воспользоваться  вашей  уязвимостью?  Стоит  также  проанализировать  свои  требования:  достаточно  ли  реалистично  вы  относитесь  к  союзу?
Ожидание,  что  партнер  будет  идеальным,  неизбежно  приведет  к  разочарованию.  Если  в  крушении  отношений  вы  обвиняете  только  вторую  сторону,  снимая  всякую  ответственность  с  себя,  это  может  затруднить  понимание  того,  почему  все  случилось  именно  так.
Возможно  ли  переписать  привычный  сценарий?  Марни  Фуэрман  уверена,  что  да.  Вот  что  она  предлагает  сделать.
Первые  свидания    
«Отнеситесь  к  ним  лишь  как  к  встрече  с  новым  для  вас  человеком,  не  более.  Даже  если  вы  тут  же  почувствовали  так  называемую  «химию»,  это  еще  не  значит,  что  человек  будет  вам  близок.  Важно,  чтобы  прошло  достаточно  времени  и  вы  могли  ответить  себе  на  вопрос,  связывает  ли  вас  нечто  большее,  чем  просто  физическое  притяжение.  Совпадают  ли  ваши  интересы,  ценности,  взгляды  на  жизнь?  Не  пропускаете  ли  вы  откровенные  тревожные  звоночки  о  тех  его  чертах,  из-за  которых  ваши  предыдущие  отношения  терпели  фиаско?»
Не  торопите  события,  даже  если  вам  очень  хочется  кинуться  навстречу  ярким  чувствам.  Дайте  себе  время.
Новый  взгляд  на  самих  себя  
«В  жизни  часто  материализуются  те  сценарии,  в  которые  мы  верим,  —  говорит  Фуэрман.  —  Так  устроен  наш  мозг:  он  выбирает  внешние  знаки,  которые  интерпретирует  как  доказательство  того,  в  чем  мы  изначально  были  убеждены.  При  этом  все  прочие  аргументы  игнорируются.  Если  вы  верите  в  то,  что  по  каким-то  причинам  недостойны  любви,  то  бессознательно  отфильтровываете  проявления  внимания  людей,  убеждающих  вас  в  обратном».
При  этом  негативные  сигналы  —  чьи-то  слова  или  поступки  —  считываются  как  очередное  неопровержимое  доказательство  вашей  правоты.  Возможно,  стоит  переосмыслить  представления  о  себе,  у  которых  нет  ничего  общего  с  реальностью.
Настрой  на  изменения    
Невозможно  переписать  прошлое,  однако  честный  анализ  произошедшего  поможет  не  попадать  в  ту  же  ловушку.  Повторяя  один  и  тот  же  паттерн  поведения,  мы  к  нему  привыкаем.  «Однако  понимание  того,  что  именно  вы  хотите  изменить  в  отношениях  с  потенциальным  партнером,  в  каких  вопросах  вы  можете  пойти  на  компромисс  и  с  чем  не  будете  мириться,  уже  огромный  шаг  в  успеху,  —  уверена  эксперт.  —  Важно  приготовиться  к  тому,  что  не  все  сразу  будет  получаться.  Мозгу,  уже  привыкшему  к  устойчивой  модели  оценки  событий  и  выработке  ответной  реакции,  потребуется  время,  чтобы  изменить  внутренние  установки».
Полезно  записывать  как  те  эпизоды,  когда  новые  навыки  общения  с  людьми  помогали  и  делали  вас  более  уверенным,  так  и  ваши  промахи.  Визуализация  этого  на  бумаге  поможет  лучше  контролировать  происходящее  и  не  возвращаться  к  прежним  негативным  сценариям.
Об  авторе:  Марни  Фуэрман  —  семейный  психолог,  специалист  по  межличностным  отношениям.
Psychologies




Чому  ми  будуємо  відносини  з  тими,  хто  нами  не  дорожить?
Ми  зустрічаємо  на  своєму  шляху  різних  людей,  в  тому  числі  -  егоїстичних,  споживацьки  налаштованих,  нездатних  на  щирі  почуття.  Час  від  часу  таке  трапляється  з  усіма,  однак  якщо  ми  з  разу  в  раз  намагаємося  створити  союз  саме  з  такою  людиною,  це  привід  задуматися.  Розуміння  причин  -  вже  великий  крок  до  того,  щоб  змінити  модель  відносин,  вважає  психолог  Марни  Фуерман.
Здавалося  б,  ми  не  можемо  бути  собі  ворогами  і  навмисно  зближуватися  лише  з  тими,  хто  змушує  нас  страждати.  Проте  історія  повторюється,  і  ми  знову  залишаємося  з  розбитим  серцем.  «Ми  легко  готові  погодитися,  що  приваблює  до  себе  тих,  хто  нами  не  дорожить.
Складніше  виявляється  розірвати  замкнуте  коло  »,  -  впевнена  сімейний  психолог  і  фахівець  з  особистісних  стосунків  Марни  Фуерман.  Вона  пропонує  проаналізувати,  чому  в  наше  життя  приходять  невідповідні  партнери.
1.  Сімейна  історія
Як  складалися  відносини  ваших  батьків?  Можливо,  в  партнері  повторюються  негативні  риси  одного  з  них.  Якщо  в  дитинстві  ви  недоотримали  відчуття  стабільності  і  безумовної  любові,  то  можете  відтворювати  схожий  сценарій  відносин  з  партнером.
Все  для  того,  щоб  несвідомо  проживати  його  знову,  намагатися  в  ньому  розібратися  і  змінити.  Однак,  кидаючи  подібний  виклик  минулому,  нам  ніколи  не  позбутися  від  важких  почуттів,  пережитих  в  дитинстві.
2.  Риси,  що  визначають  відносини
Згадайте  все  ті  відносини,  які  з  тих  чи  інших  причин  не  склалися.  Нехай  навіть  вони  були  швидкоплинними,  але  торкнулися  ваші  почуття.  Постарайтеся  визначити  якості,  найбільш  яскраво  характеризують  кожного  партнера,  і  фактори,  що  вплинули  на  ваш  союз  негативно.  Спробуйте  проаналізувати,  чи  є  щось,  що  об'єднує  як  цих  людей,  так  і  сценарії  відносин.
3.  Ваша  роль  в  союзі
Чи  властиво  вам  почувати  себе  невпевнено?  Стурбовані  ви  про  те,  що  відносини  можуть  закінчитися,  несвідомо  запрошуючи  потенційних  маніпуляторів  скористатися  вашою  вразливістю?  Варто  також  проаналізувати  свої  вимоги:  чи  достатньо  реалістично  ви  ставитеся  до  союзу?
Очікування,  що  партнер  буде  ідеальним,  неминуче  призведе  до  розчарування.  Якщо  в  катастрофі  відносин  ви  звинувачуєте  тільки  другу  сторону,  знімаючи  будь-яку  відповідальність  з  себе,  це  може  ускладнити  розуміння  того,  чому  все  сталося  саме  так.
Чи  можливо  переписати  звичний  сценарій?  Марні  Фуерман  впевнена,  що  так.  Ось  що  вона  пропонує  зробити.
перші  побачення
«Поставтеся  до  них  лише  як  до  зустрічі  з  новим  для  вас  людиною,  не  більше.  Навіть  якщо  ви  тут  же  відчули  так  звану  «хімію»,  це  ще  не  означає,  що  людина  буде  вам  близький.  Важливо,  щоб  пройшло  достатньо  часу  і  ви  могли  відповісти  собі  на  питання,  чи  пов'язує  вас  щось  більше,  ніж  просто  фізичне  тяжіння.  Чи  збігаються  ваші  інтереси,  цінності,  погляди  на  життя?  Чи  не  пропускаєте  ви  відверті  тривожні  дзвіночки  про  тих  його  рисах,  через  які  ваші  попередні  стосунки  терпіли  фіаско?  »
Чи  не  квапте  події,  навіть  якщо  вам  дуже  хочеться  кинутися  назустріч  яскравим  почуттям.  Дайте  собі  час.
Новий  погляд  на  самих  себе
«У  житті  часто  матеріалізуються  ті  сценарії,  в  які  ми  віримо,  -  каже  Фуерман.  -  Так  влаштований  наш  мозок:  він  вибирає  зовнішні  знаки,  які  інтерпретує  як  доказ  того,  у  чому  ми  спочатку  були  переконані.  При  цьому  всі  інші  аргументи  ігноруються.  Якщо  ви  вірите  в  те,  що  з  якихось  причин  не  гідні  любові,  то  несвідомо  відфільтровує  прояви  уваги  людей,  які  переконують  вас  у  зворотному  ».
При  цьому  негативні  сигнали  -  чиїсь  слова  чи  вчинки  -  зчитуються  як  чергове  незаперечний  доказ  вашої  правоти.  Можливо,  варто  переосмислити  уявлення  про  себе,  у  яких  немає  нічого  спільного  з  реальністю.
Настрій  на  зміни
Неможливо  переписати  минуле,  проте  чесний  аналіз  що  відбувся  допоможе  не  потрапляти  в  ту  ж  пастку.  Повторюючи  один  і  той  же  патерн  поведінки,  ми  до  нього  звикаємо.  «Однак  розуміння  того,  що  саме  ви  хочете  змінити  у  відносинах  з  потенційним  партнером,  в  яких  питаннях  ви  можете  піти  на  компроміс  і  з  чим  не  будете  миритися,  вже  величезний  крок  в  успіху,  -  впевнена  експерт.
-  Важливо  приготуватися  до  того,  що  не  всі  відразу  буде  виходити.  Мозку,  вже  звик  до  стійкої  моделі  оцінки  подій  і  вироблення  відповідної  реакції,  потрібен  час,  щоб  змінити  внутрішні  установки  ».
Корисно  записувати  як  ті  епізоди,  коли  нові  навички  спілкування  з  людьми  допомагали  і  робили  вас  більш  упевненим,  так  і  ваші  промахи.  Візуалізація  цього  на  папері  допоможе  краще  контролювати  те,  що  відбувається  і  не  повертатися  до  колишніх  негативним  сценаріями.
Про  автора:  Марни  Фуерман  -  сімейний  психолог,  фахівець  з  особистісних  стосунків.
Psychologies
Переклала  на  українську  мову          25.09.19      8.08
На  фото      -  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849304
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.09.2019

Сумувати не треба, життя прекрасне…

Сумувати  не  треба,  життя  прекрасне,  кожен  день  в  подарунок  дан.
Сумувати  не  треба,  час  цінність,  яка  не  заповнюється  нічим.
Сумувати  не  треба,  це  гальмує  рух  вперед,  до  успіху,  до  мети.
Сумувати  не  треба,  музика  звучить,  а  це  імпульс  є  для  нових  справ,
звершень.
Сумувати  не  треба,  посміхнися,  твою  посмішку  хто  не  будь  помітить  і  оцінить.
Сумувати  не  треба,  озирнися  -  відкрито  поле  знань,  захоплень.
Сумувати  не  треба  -  подзвони,  підтримай  інших,  чим    можеш.
Сумувати  не  треба,  творчістю  займися,  часу    не  залишиться  для  смутку  ...
24.06.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.
 


Грустить  не  надо,    жизнь  прекрасна  ,    каждый  день  в    подарок  дан.
Грустить  не  надо,    время  ценность,  которое  не  восполняется  ничем.  
Грустить  не  надо,    это  тормозит  движение  вперед,  к    успеху,  к  цели.
Грустить  не  надо,    музыка  звучит,  а    это  импульс  есть  для  новых  дел,
свершений.
Грустить  не  надо,    улыбнись,  твою  улыбку  кто  ни  будь  заметит  и  оценит.
Грустить  не  надо,  оглянись  -      открыто  поле  знаний,    увлечений.  
Грустить  не  надо  -    позвони  ,  поддержи  других,  чем  можешь.
Грустить  не  надо,  творчеством  займись,  время  не  останется  для  грусти…
24.06.17  (написаны  в  больнице)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849215
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2019

Як музика класична допомогає…

 Як  музика  класична  допомогає,  надихає,  лікує,  негатив  знімає,  тиск  знижує…Кожний  день  під  неї    сповідь  пишу  і    філософствую,  мрію…  вона  спокійною  бути  мені  допомогає,  проте,    інколи    плачу  і    страждаю  від    болей  виснажливих  мене…Ліки    мені    майже    не  допомогають,  що  далі    чекає  мене    не  знаю…Намагаюся  никого  не  турбувати,  не    скаржитися  і    не  нити….  Під  музику  малюю  з    насолодою,  відчуваю  Всевишнього    підтримку  ,    дакую    завжди    !!!
16.06.17(написані    в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.
 

     Как  музыка  классическая  помогает,  вдохновляет,  лечит,  негатив  снимает,  давление  снижает…Каждый  день  под  нее  исповедь  пишу  и  философствую,  мечтаю…она  спокойной  быть  мне  помогает,  хотя,  иногда    и  плачу  и  страдаю  от  болей  изнуряющих  меня…Лекарства  мне  почти  не  помогают,  что  дальше  ждет  меня  не  знаю…Стараюсь  никого  не  беспокоить,  не  жаловаться  и  не  ныть….  Под  музыку  рисую  с  наслаждением,  чувствую  Всевышнего    поддержку  ,      благодарю    всегда!!!
16.06.17(написаны  в  больнице)

           

Интересное  об  искустве,  творчестве,  вдохновении.
Все  виды  искусств  служат  величайшему  из  искусств  —  искусству  жить  на  земле.  Бертольд  Брехт
Я  слушаю  музыку,  я  слышу  совершенно  отчетливые  ответы  на  все  мои  вопросы,  и  во  мне  все  успокаивается  и  проясняется.  Или,  точнее,  я  ощущаю,  что  это  вообще  не  вопросы.
Густав  Малер
Законы  Искусства  берут  свое  начало  не  в  материальном,  а  в  идеальном  мире,  где  обитает  Красота,  материя  может  лишь  указать  границы,  в  пределах  которых  распространяется  художественное  вдохновение.    Делия  Стейнберг  Гусман
Когда  соединились  любовь  и  мастерство,  можно  ожидать  шедевра.    Джон  Раскин
Творить  искусство,  может  лишь  избранник,
Любить  искусство  —  всякий  человек.  Жюльен  Грюн
Музыка  —  посредница  между  жизнью  ума  и  жизнью  чувств.      Людвиг  ван  Бетховен
Музыка  властвует  самодержавно  и  заставляет  забывать  обо  всем  остальном.  Вольфганг  Амадей  Моцарт
Музыка  воодушевляет  весь  мир,  снабжает  душу  крыльями,  способствует  полету  воображения...  Платон.
Музыка  показывает  человеку  те  возможности  величия,  которые  есть  в  его  душе        Ральф  Уолдо  Эмерсон
Вдохновение  —  это  такая  гостья,  которая  не  любит  посещать  ленивых.  Петр  Ильич  Чайковский
Творить  есть  ничто  иное,  как  верить.          Ромен  Роллан
Живет  лишь  тот,  кто  творит.    Ромен  Роллан  
Искусство  —  мед,  хранимый  человеческими  душами  и  собираемый  на  крыльях  лишений  и  труда.      Теодор  Драйзер
Музыка  своей  мелодией  доводит  нас  до  самого  края  вечности  и  дает  нам  возможность  в  течение  нескольких  минут  постичь  ее  величие.    Томас  Карлейль
Искусство  может  переживать  времена  упадка,  но  оно  вечно,  как  сама  жизнь.      Федор  Иванович  Шаляпин
Без  фантазии  нет  искусства,  как  нет  и  науки.    Ференц  Лист
Ничто  не  может  поколебать  во  мне  следующей  аксиомы:  всякое  творение  свидетельствует  о  творце.      Франсуа-Мари  Аруэ  Вольтер
Хорошо,  когда  художник  знает,  что  такое  конфликт  и  стресс.  Это  богатый  источник  идей.  Но  я  убежден,  что  творить  в  состоянии  стресса  невозможно.  Стресс  подавляет  творчество.  Дэвид  Линч
Собрала  из  различных  источников  и  перевела  на  украинский  язык        24.09.19            13.20

Цікаве  про  мистецтві,  творчості,  натхнення.
Всі  види  мистецтв  служать  найбільшому  з  мистецтв  -  мистецтву  жити  на  землі.  Бертольд  Брехт
Я  слухаю  музику,  я  чую  абсолютно  чіткі  відповіді  на  всі  мої  запитання,  і  в  мені  все  заспокоюється  і  прояснюється.  Або,  точніше,  я  відчуваю,  що  це  взагалі  не  питання.
Густав  Малер
Закони  Мистецтва  беруть  свій  початок  не  в  матеріальному,  а  в  ідеальному  світі,  де  мешкає  Краса,  матерія  може  лише  вказати  кордону,  в  межах  яких  поширюється  художнє  натхнення.  Делія  Стейнберг  Гусман
Коли  з'єдналися  любов  і  майстерність,  можна  очікувати  шедевра.  Джон  Раскін
Творити  мистецтво,  може  лише  обранець,
Любити  мистецтво  -  кожна  людина.  Жюльєн  Грюн
Музика  -  посередниця  між  життям  розуму  і  життям  почуттів.  Людвіг  ван  Бетховен
Музика  панує  самодержавно  і  змушує  забувати  про  все  інше.  Вольфганг  Амадей  Моцарт
Музика  надихає  весь  світ,  постачає  душу  крилами,  сприяє  польоту  уяви  ...  Платон.
Музика  показує  людині  ті  можливості  величі,  які  є  в  його  душі  Ральф  Уолдо  Емерсон
Натхнення  -  це  така  гостя,  яка  не  любить  відвідувати  ледачих.  Петро  Ілліч  Чайковський
Творити  є  ніщо  інше,  як  вірити.  Ромен  Роллан
Живе  лише  той,  хто  творить.  Ромен  Роллан
Мистецтво  -  мед,  що  зберігається  людськими  душами  і  збирається  на  крилах  поневірянь  і  праці.  Теодор  Драйзер
Музика  своєї  мелодією  доводить  нас  до  самого  краю  вічності  і  дає  нам  можливість  протягом  кількох  хвилин  осягнути  її  велич.  Томас  Карлейль
Мистецтво  може  переживати  часи  занепаду,  але  воно  вічно,  як  саме  життя.  Федір  Іванович  Шаляпін
Без  фантазії  немає  мистецтва,  як  немає  і  науки.  Ференц  Ліст
Ніщо  не  може  похитнути  в  мені  наступної  аксіоми:  всяке  творіння  свідчить  про  творця.  Франсуа-Марі  Аруе  Вольтер
Добре,  коли  художник  знає,  що  таке  конфлікт  і  стрес.  Це  багате  джерело  ідей.  Але  я  переконаний,  що  творити  в  стані  стресу  неможливо.  Стрес  пригнічує  творчість.  Девід  Лінч

Зібрала  з  різних  джерел  і  переклала  українською  мовою  24.09.19  13.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849213
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2019

Розпізнати любов по голосу?

Распознать  любовь  по  голосу?
Если  голос  вашего  партнера,  который  разговаривает  с  кем-то  по  телефону,  звучит  необычно,  стоит  прислушаться.  Возможно,  вы  слышите  сейчас  звуки  любви.  Женщины  тоже  могут  так  выдать  себя.  Почему  же  мы  разговариваем  «другим  голосом»  с  теми,  в  кого  влюблены?
Когда  мы  разговариваем  с  возлюбленным,  мы  меняем  тон  голоса,  причем  так  делают  и  мужчины,  и  женщины.  Это  выяснили  психологи  из  Колледжа  Олбрайт,  штат  Пенсильвания.  Они  пригласили  поучаствовать  в  исследовании  24  молодых  влюбленных,  как  мужчин,  так  и  женщин.
Для  участия  в  эксперименте  было  необходимо,  чтобы  любовные  отношения  находились  на  раннем  этапе.  В  лаборатории  психологи  попросили  каждого  из  участников  позвонить  сначала  своему  возлюбленному  (или  возлюбленной),  а  затем  —  другу  (того  же  пола,  что  и  звонящий),  чтобы  коротко  поинтересоваться,  как  дела  и  чем  собеседник  сейчас  занят.
Разница  в  содержании  бесед  была  минимальной,  что  позже  подтвердили  80  независимых  «судей».  Перед  тем  как  предложить  диалоги  для  прослушивания,  из  них  вырезали  бессодержательное  окончание  беседы.  При  этом  «судьи»  слышали  только  голос  участников  эксперимента,  но  не  их  собеседников.
Влюбленные  подстраиваются  друг  под  друга:  у  женщин  тон  голоса  становится  глубже,  а  у  мужчин  выше
В  большинстве  случаев  судьи  понимали,  о  чем  речь.  Но,  главное,  за  первые  секунды  они  определяли,  с  кем  разговаривает  участник  эксперимента,  не  используя  для  этого  смысл  произнесенных  фраз,  а  ориентируясь  только  на  изменение  тона.
Двух  секунд  и  фразы  How  are  you?  оказывалось  достаточно,  чтобы  угадать  с  вероятностью,  превышающую  случайную,  с  кем  разговаривает  участник  эксперимента.  Голос  во  время  беседы  с  возлюбленным  воспринимался  судьями  как  особенно  приятный.
Сложность  состоит  в  том,  что  влюбленные  хотят  выглядеть  и  звучать  как  можно  более  сексуально,  но  воспринимают  как  сексуальный  разный  тон  голоса.  Кого-то  больше  привлекают  низкие,  томные  интонации,  а  кого-то  высокие  и  звонкие.
Затем  исследователи  и  их  коллеги  изучали  сонограмму  разговоров.  Так  они  обнаружили,  что  влюбленные  подстраиваются  друг  под  друга:  у  женщин  тон  голоса  становится  глубже,  а  у  мужчин  выше.  Тем  самым  симпатия  выражается  на  сонограмме  как  желание  быть  максимально  похожими.  Влюбленные  как  будто  пытаются  сказать  друг  другу  и  всему  миру:  «мы  вместе,  все  должны  знать,  что  мы  влюблены».
Изменения  голоса,  хотя  и  совершенно  иные,  свойственны  парам  не  только  в  начале  отношений.  Уже  проведя  вместе  довольно  много  времени,  партнеры  становятся  склоны  к  «сюсюканью»  (разговору  в  детской  манере,  с  использованием  высоких  нот).  Ученые  отмечают,  что  такой  стиль  общения  —  показатель  близости  и  сильной  привязанности.
Впрочем,  в  голосе  влюбленных  независимые  судьи  также  услышали  стресс,  тревожность  и  неуверенность.  Исследователи  связывают  это  с  предыдущим  болезненным  опытом  отношений  и  установкой  на  то,  что  любовь  ранит.  Из-за  этого  страх  быть  отвергнутым  преследует  уже  с  самого  начала  отношений.
А  как  будут  звучать  наши  телефонные  разговоры  после  долгих  лет  супружеской  жизни?  И  хотим  ли  мы  это  знать?
Psychologies

Розпізнати  любов  по  голосу?
Якщо  голос  вашого  партнера,  який  розмовляє  з  кимось  по  телефону,  звучить  незвично,  варто  прислухатися.  Можливо,  ви  чуєте  зараз  звуки  любові.  Жінки  теж  можуть  так  видати  себе.  Чому  ж  ми  розмовляємо  «іншим  голосом»  з  тими,  в  кого  закохані?
Коли  ми  розмовляємо  з  коханим,  ми  змінюємо  тон  голосу,  причому  так  роблять  і  чоловіки,  і  жінки.  Це  з'ясували  психологи  з  Коледжу  Олбрайт,  штат  Пенсільванія.  Вони  запросили  взяти  участь  в  дослідженні  24  молодих  закоханих,  як  чоловіків,  так  і  жінок.
Для  участі  в  експерименті  було  необхідно,  щоб  любовні  відносини  перебували  на  ранньому  етапі.
У  лабораторії  психологи  попросили  кожного  з  учасників  зателефонувати  спочатку  своєму  коханому  (або  коханій),  а  потім  -  другу  (тієї    ж  статі,  що  і  той,  хто  телефонує),  щоб  коротко  поцікавитися,  як  справи  і  чим  співрозмовник  зараз  зайнятий.
Різниця  в  змісті  бесід  була  мінімальною,  що  пізніше  підтвердили  80  незалежних  «суддів».  Перед  тим  як  запропонувати  діалоги  для  прослуховування,  з  них  вирізали  беззмістовне  закінчення  бесіди.  При  цьому  «судді»  чули  тільки  голос  учасників  експерименту,  але  не  їх  співрозмовників.
Закохані  підлаштовуються  один  під  одного:  у  жінок  тон  голосу  стає  глибше,  а  у  чоловіків  вище
У  більшості  випадків  судді  розуміли,  про  що  йдеться.  Але,  головне,  за  перші  секунди  вони  визначали,  з  ким  розмовляє  учасник  експерименту,  не  використовуючи  для  цього  сенс  сказаних  фраз,  а  орієнтуючись  тільки  на  зміну  тону.
Двох  секунд  і  фрази  How  are  you?  виявлялося  достатньо,  щоб  вгадати  з  ймовірністю,  що  перевищує  випадкову,  з  ким  розмовляє  учасник  експерименту.  Голос  під  час  бесіди  з  коханим  сприймався  суддями  як  особливо  приємний.
Складність  полягає  в  тому,  що  закохані  хочуть  виглядати  і  звучати  якомога  більш  сексуально,  але  сприймають  як  сексуальний  різний  тон  голосу.  Кого-то  більше  приваблюють  низькі,  важкі  інтонації,  а  кого-то  високі  і  дзвінкі.
Потім  дослідники  і  їх  колеги  вивчали  сонограмму  розмов.  Так  вони  виявили,  що  закохані  підлаштовуються  один  під  одного:  у  жінок  тон  голосу  стає  глибше,  а  у  чоловіків  вище.  Тим  самим  симпатія  виражається  на  сонограмі  як  бажання  бути  максимально  схожими.  Закохані  наче  намагаються  сказати  один  одному  і  всьому  світу:  «ми  разом,  всі    повинні  знати,  що  ми  закохані».
Зміни  голосу,  хоча  і  зовсім  інші,  властиві  парам  не  тільки  на  початку  відносин.  Вже  провівши  разом  досить  багато  часу,  партнери  стають  схильні  до  «сюсюкання»  (розмови  в  дитячій  манері,  з  використанням  високих  нот).  Вчені  відзначають,  що  такий  стиль  спілкування  -  показник  близькості  і  сильної  прихильності.
Втім,  в  голосі  закоханих  незалежні  судді  також  почули  стрес,  тривожність  і  невпевненість.  Дослідники  пов'язують  це  з  попереднім  болючим  досвідом  відносин  і  установкою  на  те,  що  любов  ранить.  Через  це  страх  бути  відкинутим  переслідує  вже  з  самого  початку  відносин.
А  як  будуть  звучати  наші  телефонні  розмови  після  довгих  років  подружнього  життя?  І  хочемо  ми  це  знати?              Psychologies
Переклала  на  українську  мову        23.09.19          7.30
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849088
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.09.2019

20 причин…

20  причин,  по  которым  другие  вас  ни  в  грош  не  ставят
Вам  хочется  всем  угодить.  Вы  всегда  быстро  прощаете  обидчика.  Вам  важнее  отдавать,  только  тогда  вам  кажется,  что  вы  чего-то  стоите.  Вы  очень  хороший  человек,  даже  слишком  хороший.  Но  почему  тогда  окружающие  этого  не  ценят?
Я  играю  в  игру,  в  которой  позволяю  им  выигрывать.  Я  играю  в  игру,  в  которую  не  хочу  играть,  в  которую  не  знаю,  как  играть,  и,  хуже  того  —  я  даже  не  догадываюсь,  что  в  нее  играю.  И  в  этой  игре  я  всегда  лузер.  Потому  что  карты  были  сданы  задолго  до  ее  начала.  Потому  что  самых  хороших  людей  другие  люди  ни  в  грош  не  ставят.
1.  Мне  неудобно  за  вас,  когда  вы  нарушаете  мои  границы.  Вместо  того  чтобы  спрашивать  саму  себя,  что  происходит  с  моими  отношениями,  я  спрашиваю  его  —  что  не  так?  Я  минимизирую  свои  потребности,  потому  что  люблю  слишком  сильно.
2.  Я  не  чувствую,  когда  на  меня  первый  раз  начинают  наезжать.  Меня  не  очень  уважали,  когда  я  была  ребенком,  и  с  тех  пор  мало  что  изменилось.  Пока  ситуация  не  переходит  все  возможные  границы,  я  считаю  ее  нормальной.  А  потом  оказывается  поздно.
Он  вечно  в  стрессе,  злой,  язвительный,  утомленный…  Все  это  признаки  того,  что  ваш  партнер  —  из  разряда  «токсичных»  людей,  но  если  он  по-прежнему  рядом  с  вами,  это  еще  и  признак  того,  что  границы  не  существуют  или  их  давно  перешли.
Хаос  наступает  тогда,  когда  границ  в  отношениях  не  существует.
Если  кто-то  ведет  себя  так,  будто  ему  на  вас  плевать,  значит,  ему  действительно  на  вас  плевать
3.  Я  прощаю  в  тот  же  момент.  Когда  я  наконец  понимаю,  что  ко  мне  проявляют  неуважение,  я  думаю:  «Они  же  не  хотели».  И  автоматически  прощаю.  Или  в  крайнем  случае  убеждаю  их,  что  то,  что  они  сделали,  плохо.
Какого  черта?  Вместо  того  чтобы  встать  на  ноги  и  постоять  за  себя,  я  учу  их  хорошим  манерам.
4.  Я  выбираю  между  отношениями  и  чувством  собственного  достоинства.  Я  хочу  любви.  Это  здоровое  желание.  Все  хотят  любви.  Но  я  не  хочу  быть  одна  ни  минуты  и  защищаю  свои  отношения  ценой  многих  уступок.
5.  Я  начинаю  вас  убеждать,  что  чего-нибудь  стою,  вместо  того  чтобы  действовать.  Я  напоминаю  вам,  что  я  хорошая  подруга,  жена,  привожу  примеры,  как  о  вас  заботилась.  Это  основная  ошибка  созависимых  отношений:  пытаться  изменить  то,  что  люди  думают  о  вас,  вместо  того  чтобы  позаботиться  о  себе.  И  это  не  работает.
Единственный  способ  показать  другому,  что  вы  чего-то  стоите,  —  чего-то  стоить.  И  есть  только  один  способ  это  сделать  —  верить  в  это  самой.  Когда  вы  знаете  себе  цену,  не  нужно  ничего  доказывать.
 
6.  Я  верю,  что  тот,  кто  меня  любит,  никогда  меня  не  обидит.  Я  вижу  мир  полным  добрых  людей,  и  мне  никогда  не  приходит  в  голову,  что  тот,  кто  меня  любит,  может  намеренно  хотеть  меня  обидеть.  Я  живу  в  мире  сказок  и  фантазий,  который  в  какой-то  момент  по  непонятной  причине  превращается  в  мир  кошмаров.
Я  не  знаю  одной  простой  истины:  то,  что  я  люблю  кого-то  всем  сердцем,  не  гарантирует  того,  что  он  будет  хорошо  со  мной  обращаться.
Мне  еще  только  предстоит  узнать  важную  вещь:  я  всегда  должна  защищать  себя,  устанавливая  свои  границы,  независимо  от  того,  как  сильно  люблю.
7.  Я  думаю,  что  он  чувствует  и  думает  как  я.  Моя  цель  в  отношениях  чиста  и  невинна:  любить,  помогать,  защищать.  И  я  искренне  (и  неправильно!)  думаю,  что  у  всех  вокруг  такие  же  цели,  как  у  меня.  Нет,  в  мире  есть  эгоистичные,  испорченные,  хитрые  люди.  И  все  же  я  по-прежнему  игнорирую  предупредительные  сигналы.
Даже  самые  приятные  люди  в  мире  не  откажутся  использовать  вас,  если  вы  дадите  им  такую  возможность
8.  Я  не  хочу  никого  обидеть,  даже  если  они  обижают  меня.  Я  очень  осторожна  в  отношениях.  Я  двигаюсь  осторожно  и  смотрю,  чтобы  не  наступить  кому-то  на  ноги,  я  не  хочу  причинить  никому  боль,  даже  ценой  моей  собственной  боли.  Я  даже  пытаюсь  оградить  их  от  переживаний  за  то,  что  причинили  мне  боль.  Я  скрываю  ее  и  делаю  вид,  что  все  хорошо.  Мне  не  приходит  в  голову  такая  истина:  если  кто-то  ведет  себя  так,  будто  ему  на  вас  плевать,  значит,  ему  действительно  на  вас  плевать.
9.  Я  слепа  к  правде  и  не  верю,  что  кто-то  может  ХОТЕТЬ  меня  обидеть.  Но  даже  самые  приятные  люди  в  мире  не  откажутся  использовать  вас,  если  вы  дадите  им  такую  возможность.
10.  Мне  нужна  ваша  оценка.  С  детства  я  чувствую,  что  со  мной  что-то  не  так.  Мне  нужно,  чтобы  вы  сказали  мне,  что  я  хорошая,  потому  что  я  до  сих  пор  не  могу  сама  сказать  это  себе.  И  еще  я  хочу,  чтобы  вы  признали,  что  были  неправы,  когда  обидели  меня.  То  есть  получается  —  мне  нужен  другой  человек  для  того,  чтобы  сказать,  что  меня  нельзя  обижать.  И  как  вы  думаете,  он  это  скажет?
11.  Я  очень  эмпатичный  человек:  100%  эмпатии  по  отношению  к  вам  и  0%  —  для  себя.  Когда  меня  кто-то  обидел,  мне  за  него  неловко.  Я  беру  ответственность  за  чувства  других  людей  даже  тогда,  когда  они  ранят  мои.  Это  путь  к  небесам,  но  он  ведет  прямиком  в  ад.
12.  Я  автоматически  считаю,  что  все  правы,  а  я  неправа.  Потому  что  первая  мысль,  которая  возникает  у  меня,  когда  меня  кто-то  обидит:  «Наверное,  я  была  не  права.  Что  я  сделала  не  так?»
13.  Я  магнит  для  тех,  кто  любит  играть  во  власть.  Ко  мне  тянет  нарциссов  и  эгоистов,  потому  что  я  позволяю  себя  использовать.  Если  бы  я  выбирала  сценарии,  в  которых  можно  сыграть,  это  были  бы  вампир,  пьющий  кровь,  невинная  жертва,  кладущая  голову  на  плаху,  овца,  которую  стригут...  Поведение  жертвы  для  меня  комфортно.  И  Вселенная  продолжает  давать  мне  то,  что  я  сама  от  нее  прошу…
 
14.  Я  не  знаю,  как  выглядит  уважение.  Мне  кажется  —  нужно  жить,  чтобы  искать  себя  и  свою  любовь,  несмотря  на  все  те  ошибки,  которые  я  сделала.  Идея,  что  можно  оказаться  в  отношениях,  где  тебя  уважают,  «просто  так»,  ничего  для  этого  не  сделав,  для  меня  чужда.
15.  Я  люблю  всех,  и  мне  становится  жаль  их,  когда  они  меня  обижают.  Эмоционально  я  больше  настроена  на  других,  чем  на  себя.  Я  не  могу  поймать  свою  собственную  волну  и  расслышать,  как  она  звучит.
16.  Я  не  решаю  за  себя.  Я  спрашиваю  у  других,  хорошо  ли  то,  что  они  сделали  по  отношению  ко  мне.  Я  ищу  консенсус  и  компромисс  —  до  того,  как  сделать  хоть  что-то  в  свою  пользу.  Я  считаю,  что  пока  не  получу  подтверждения  от  другого,  не  могу  ничего  решать.  Вообще-то  это  называется  беспомощность.
Вдумайтесь,  что  происходит:  я  спрашиваю,  что  происходит  и  почему,  у  того,  кто  меня  обидел.  Я  ищу  подтверждения  у  того,  кто  меня  не  уважает,  чтобы  он  сказал,  что  он  меня  не  уважает...
17.  Я  не  строю  границ.  По  следующим  причинам:
1)  хочу  ублажать  другого,
2)  не  хочу  осложнений,
3)  не  знаю,  что  мне  самой  нужно,  и  не  думаю  об  этом,
4)  не  знаю,  как  это  сделать.
18.  Я  чувствую  себя  виноватой,  когда  не  могу  отдать  вам  все.
19.  Мне  некомфортно  в  отношениях  равенства.  Мне  нужно  отдавать.  Так  я  чувствую,  что  чего-нибудь  стою.
20.  Я  боюсь  быть  одна.  Потому  что  считаю,  что  отношения  с  другими  гораздо  важнее,  чем  отношения  с  самой  собой.  Когда-то  я  была  маленькой  и  думала,  что  умру  без  любви.  Но  я  продолжаю  жить  этой  старой  историей  и  не  думаю  о  том,  что  с  тех  пор  многое  изменилось.
Я  не  знаю,  что  в  тот  самый  момент,  когда  не  позволю  другому  человеку  контролировать  мои  эмоции,  придет  внутренний  покой.                              Об  авторе      Дженна  Райан  —  блогер,  бизнесвумен,  ее  блог.    Psychologies




20  причин,  за  якими  інші  вас  ні  в  гріш  не  ставлять
Вам  хочеться  всім  догодити.  Ви  завжди  швидко  прощаєте  кривдника.  Вам  важливіше  віддавати,  тільки  тоді  вам  здається,  що  ви  чогось  варті.  Ви  дуже  хороша  людина,  навіть  занадто  хороша.  Але  чому  тоді  навколишні  цього  не  цінують?
Я  граю  в  гру,  в  якій  дозволяю  їм  вигравати.  Я  граю  в  гру,  в  яку  не  хочу  грати,  в  яку  не  знаю,  як  грати,  і,  гірше  того  -  я  навіть  не  здогадуюся,  що  в  неї  граю.  І  в  цій  грі  я  завжди  лузер.  Тому  що  карти  були  здані  задовго  до  її  початку.  Тому  що  найгарніших  людей  інші  люди  ні  в  гріш  не  ставлять.
1.  Мені  незручно  за  вас,  коли  ви  порушуєте  мої  кордону.  Замість  того  щоб  запитувати  саму  себе,  що  відбувається  з  моїми  відносинами,  я  питаю  його  -  що  не  так?  Я  мінімізую  свої  потреби,  тому  що  люблю  занадто  сильна.
2.  Я  не  відчуваю,  коли  на  мене  перший  раз  починають  наїжджати.  Мене  не  дуже  поважали,  коли  я  була  дитиною,  і  з  тих  пір  мало  що  змінилося.  Поки  ситуація  не  переходить  всі  можливі  межі,  я  вважаю  її  нормальною.  А  потім  виявляється  пізно.
Він  вічно  в  стресі,  злий,  уїдливий,  стомлений  ...  Все  це  ознаки  того,  що  ваш  партнер  -  з  розряду  «токсичних»  людей,  але  якщо  він  як  і  раніше  поруч  з  вами,  це  ще  й  ознака  того,  що  кордони  не  існують  або  їх  давно  перейшли.
Хаос  наступає  тоді,  коли  кордонів  у  відносинах  не  існує.
Якщо  хтось  веде  себе  так,  ніби  йому  на  вас  плювати,  значить,  йому  дійсно  на  вас  плювати
3.  Я  прощаю  в  той  же  момент.  Коли  я  нарешті  розумію,  що  до  мене  проявляють  неповагу,  я  думаю:  «Вони  ж  не  хотіли».  І  автоматично  прощаю.  Або  в  крайньому  випадку  переконую  їх,  що  те,  що  вони  зробили,  погано.
Якого  біса?  Замість  того  щоб  встати  на  ноги  і  постояти  за  себе,  я  вчу  їх  хорошим  манерам.
4.  Я  вибираю  між  відносинами  і  почуттям  власної  гідності.  Я  хочу  любові.  Це  здорове  бажання.  Всі  хочуть  любові.  Але  я  не  хочу  бути  одна  ні  хвилини  і  захищаю  свої  відносини  ціною  багатьох  поступок.
5.  Я  починаю  вас  переконувати,  що  чогось  варта,  замість  того  щоб  діяти.  Я  нагадую  вам,  що  я  хороша  подруга,  дружина,  наводжу  приклади,  як  про  вас  піклувалася.  Це  основна  помилка  співзалежних  відносин:  намагатися  змінити  те,  що  люди  думають  про  вас,  замість  того  щоб  подбати  про  себе.  І  це  не  працює.
Єдиний  спосіб  показати  іншому,  що  ви  чогось  варті,  -  чогось  коштувати.  І  є  тільки  один  спосіб  це  зробити  -  вірити  в  це  самій.  Коли  ви  знаєте  собі  ціну,  не  потрібно  нічого  доводити.
 
6.  Я  вірю,  що  той,  хто  мене  любить,  ніколи  мене  не  образить.  Я  бачу  світ  повним  добрих  людей,  і  мені  ніколи  не  приходить  в  голову,  що  той,  хто  мене  любить,  може  навмисно  хотіти  мене  образити.  Я  живу  в  світі  казок  і  фантазій,  який  в  якийсь  момент  з  незрозумілої  причини  перетворюється  в  світ  кошмарів.
Я  не  знаю  однієї  простої  істини:  те,  що  я  люблю  когось  всім  серцем,  не  гарантує  того,  що  він  буде  добре  до    мене    ставитися.
Мені  ще  тільки  належить  дізнатися  важливу  річ:  я  завжди  повинна  захищати  себе,  встановлюючи  свої  кордони,  незалежно  від  того,  як  сильно  люблю.
7.  Я  думаю,  що  він  відчуває  і  думає  як  я.  Моя  мета  в  стосунках  чиста  і  невинна:  любити,  допомагати,  захищати.  І  я  щиро  (і  неправильно!)  Думаю,  що  у  всіх  навколо  такі  ж  цілі,  як  у  мене.  Ні,  в  світі  є  егоїстичні,  зіпсовані,  хитрі  люди.  І  все  ж  я  як  і  раніше  ігнорую  попереджувальні  сигнали.
Навіть  самі  приємні  люди  в  світі  не  відмовляться  використовувати  вас,  якщо  ви  дасте  їм  таку  можливість
8.  Я  не  хочу  нікого  образити,  навіть  якщо  вони  ображають  мене.  Я  дуже  обережна  у  відносинах.  Я  рухаюся  обережно  і  дивлюся,  щоб  не  наступити  комусь  на  ноги,  я  не  хочу  заподіяти  нікому  біль,  навіть  ціною  моєї  власної  болі.  Я  навіть  намагаюся  захистити  їх  від  переживань  за  те,  що  заподіяли  мені  біль.  Я  приховую  її  і  роблю  вигляд,  що  все  добре.  Мені  не  приходить  в  голову  така  істина:  якщо  хтось  веде  себе  так,  ніби  йому  на  вас  плювати,  значить,  йому  дійсно  на  вас  плювати.
9.  Я  сліпа  до  правди  і  не  вірю,  що  хтось  може  ХОТІТИ  мене  образити.
Але  навіть  найприємніші  люди  в  світі  не  відмовляться  використовувати  вас,  якщо  ви  дасте  їм  таку  можливість.
10.  Мені  потрібна  ваша  оцінка.  З  дитинства  я  відчуваю,  що  зі  мною  щось  не  так.  Мені  потрібно,  щоб  ви  сказали  мені,  що  я  гарна,  тому  що  я  до  сих  пір  не  можу  сама  сказати  це  собі.  І  ще  я  хочу,  щоб  ви  визнали,  що  були  неправі,  коли  образили  мене.  Тобто  виходить  -  мені  потрібна  інша  людина  для  того,  щоб  сказати,  що  мене  не  можна  кривдити.  І  як  ви  думаєте,  він  це  скаже?
11.  Я  дуже  емпатична    людина:  100%  емпатії  по  відношенню  до  вас  і  0%  -  для  себе.  Коли  мене  хтось  образив,  мені  за  нього  ніяково.  Я  беру  відповідальність  за  почуття  інших  людей  навіть  тоді,  коли  вони  ранять  мої.  Це  шлях  до  небес,  але  він  веде  прямо  в  пекло.
12.  Я  автоматично  вважаю,  що  всі  мають  рацію,  а  я  неправа.  Тому  що  перша  думка,  яка  виникає  у  мене,  коли  мене  хтось  образить:  «Напевно,  я  була  не  права.  Що  я  зробила  не  так?"
13.  Я  магніт  для  тих,  хто  любить  грати  у  владу.  До  мене  тягне  нарцисів  і  егоїстів,  тому  що  я  дозволяю  себе  використовувати.  Якби  я  вибирала  сценарії,  в  яких  можна  зіграти,  це  були  б  вампір,  п'є  кров,  невинна  жертва,  що  кладе  голову  на  плаху,  вівця,  яку  стрижуть  ...  Поведінка  жертви  для  мене  комфортно.  І  Всесвіт  продовжує  давати  мені  те,  що  я  сама  від  нього    прошу  ...
14.  Я  не  знаю,  як  виглядає  повага.  Мені  здається  -  потрібно  жити,  щоб  шукати  себе  і  свою  любов,  незважаючи  на  всі  ті  помилки,  які  я  зробила.  Ідея,  що  можна  опинитися  в  стосунках,  де  тебе  поважають,  «просто  так»,  нічого  для  цього  не  зробивши,  для  мене  чужа.
15.  Я  люблю  всіх,  і  мені  стає  шкода  їх,  коли  вони  мене  ображають.  Емоційно  я  більше  налаштована  на  інших,  ніж  на  себе.  Я  не  можу  зловити  свою  власну  хвилю  і  розчути,  як  вона  звучить.
16.  Я  не  вирішую  за  себе.  Я  питаю  у  інших,  чи  добре  те,  що  вони  зробили  по  відношенню  до  мене.  Я  шукаю  консенсус  і  компроміс  -  до  того,  як  зробити  хоч  щось  в  свою  користь.  Я  вважаю,  що  поки  не  отримаю  підтвердження  від  іншого,  не  можу  нічого  вирішувати.  Взагалі-то  це  називається  безпорадність.
Вдумайтеся,  що  відбувається:  я  питаю,  що  відбувається  і  чому,  у  того,  хто  мене  образив.  Я  шукаю  підтвердження  у  того,  хто  мене  не  поважає,  щоб  він  сказав,  що  він  мене  не  поважає  ...
17.  Я  не  будую  кордонів.  З  наступних  причин:
1)  хочу  догоджати  іншому,
2)  не  хочу  ускладнень,
3)  не  знаю,  що  мені  самій  потрібно,  і  не  думаю  про  це,
4)  не  знаю,  як  це  зробити.
18.  Я  відчуваю  себе  винуватою,  коли  не  можу  віддати  вам  все.
19.  Мені  некомфортно  у  відносинах  рівності.  Мені  потрібно  віддавати.  Так  я  відчуваю,  що  чогось  варта.
20.  Я  боюся  бути  одна.  Тому  що  вважаю,  що  відносини  з  іншими  набагато  важливіше,  ніж  відносини  з  самою  собою.  Колись  я  була  маленькою  і  думала,  що  помру  без  любові.  Але  я  продовжую  жити  цією    старою    історією  і  не  думаю  про  те,  що  з  тих  пір  багато  чого  змінилося.
Я  не  знаю,  що  в  той  самий  момент,  коли  не  дозволю  іншій  людині  контролювати  мої  емоції,  прийде  внутрішній  спокій.
Дженна  Райан  -  блогер,  бізнесвумен,  її  блог.        Psychologies
Переклала  на  українську  мову        23.09.19          7.20
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849087
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.09.2019

Чути колокольний дзвін…

           Чути  колокольний  дзвін,  і    душа  тріпоче,    ніби  сповіщає  він,  
що  не  знав  раніше...    Звуки  вдалину  несуться,  немає    для  них  перешкод,  луною      відгукнуться,    в    цьому  є  їх  лад  ...2009
Моє  фото.
Слышен  колокольный  звон    и    душа  трепещет,    будто  извещает  он,  что  не  знал  ты  прежде...  Звуки  вдаль  несутся,    нет  для  них  преград,    эхом  отзовутся,  в  этом  есть  их  лад…2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849004
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.09.2019

Робота, дім і хвилювання…

 Робота,  дім  і  хвилювання,    гармонія  вже  не  та,  проблеми  хочеться  вирішити,    достойно  життя  своє    прожити...
 Рано  вранці  прокидатися,  сходом  сонця  захоплюватися...
Любити,  дружити  і  насолоджуватися...  Прагнути  до  мети  -  не  боятися...  Мріяти,  творити  і  будувати  плани,    не  допустимі  тут  обмани...  Мрії  збуваються  не  всі,  
лише  загартовані  в  труді..2009
На  фото-  мій  мплюнок.  

Работа,  дом  и  волнения,  гармония  уже  не  та,    проблемы  хочется  решить,  достойно  жизнь  свою  прожить....  
 Рано  утром  просыпаться  ,    восходом  солнца  восхищаться...  Любить,  дружить  и  наслаждаться...
Стремиться  к  цели  –  не  бояться...  Мечтать,  творить    и  строить  планы,    не  допустимы  здесь  обманы...
Мечты  сбываются  не  все,    лишь  закалённые  в  труде..2009

       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849001
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.09.2019

Цікаві факти про сапфір

Интересные  факты  о  сапфире
 
Вот  как  пишет  о  сапфире  А.Е.  Ферсман:  «густо-синие  с  бархатистым  оттенком  кашмирские,  ярко-синие,  сверкающие  ослепительным  собственным  огнем  сиамские,  ярко-васильковые  с  фиолетовым  оттенком  цейлонские,  очень  темные,  почти  черные  при  искусственном  освещении  австралийские».
Вопреки  распространенному  мнению  сапфиры  могут  быть  не  только  синего  цвета.  Окраска  самоцвета  может  быть  желтой,  розовой,  зеленой,  оранжевой  и  фиолетовой.  Сапфиры  этих  нетрадиционных  расцветок  называют  «фантазийными».
По  древнееврейским  понятиям,  сапфир  -  символ  справедливости:  печать  мудрого  и  справедливого  царя  Соломона  была  сделана  якобы  из  сапфира,  а  его  трон  был  украшен  сказочным  звездчатым  сапфиром.  Прекрасные  сапфиры  украшали  перстни  первосвященников  раннего  христианства,  о  чем  свидетельствует  декрет  папы  Иннокентия  III:  «Перстень  епископа  должен  быть  сделан  из  чистого  золота  и  украшен  неограненным  сапфиром,  поскольку  этот  камень  имеет  все  качества,  необходимые  для  столь  почетного  места,  и  может  быть  символом  ранга  Понтифика  и  Печатью  Таинств».  
Сапфир  входит  в  четверку  самых  дорогих  камней  мира.
 Сапфир  "Святого  Эдварда"  в  центре  креста  короны  Британской  империи
В  свое  время  сапфиры  очень  часто  использовались  для  украшения  корон  -  темно-голубой  сапфир  "Святого  Эдварда"  находится  в  центре  креста  короны  Британской  империи.
Согласно  легенде  английский  король  Эдуард  Исповедник  носивший  этот  сапфир  в  перстне,  отдал  его  нищему,  так  как  король  уже  раздал  в  виде  милостыни  все  имеющиеся  у  него  деньги.  Много  лет  спустя  два  паломника  из  Святой  земли  возвратили  перстень  королю.  Они  рассказали  ему,  что  они  встретили  этого  странного  нищего  в  Святой  земле  и  что  на  самом  деле  он  святой  Иоанн  Он  им  сказал,  что  долгое  время  бродит  по  земле  в  облике  нищего,  и  что  однажды  король  вручил  ему  этот  перстень.  Святой  Иоанн  благословил  короля  за  его  великодушие  и  пообещал,  что  они  скоро  встретятся  в  раю.  В  1066  году  король  умер  и  был  захоронен  вместе  с  сапфировым  перстнем.  Когда,  двести  лет  спустя,  его  гроб  был  открыт,  то  тело  Эдуарда  Исповедника  было  найдено  прекрасно  сохранившимся.  Аббат  Вестминстерского  аббатства  снял  перстень  с  руки  короля  и  передал  в  королевскую  сокровищницу.  С  тех  пор  сапфир  святого  Эдуарда  является  частью  Драгоценностей  Короны.  
Сапфир  считался  символом  власти,  верности,  целомудрия  и  скромности.  В  средние  века  сапфир  именовали  «епископским  камнем»,  считая,  что  он  олицетворяет  высшие  духовные  ценности.
Сапфир  в  62  карата  украшал  перстень  Джона  Рокфеллера.  
Из  сапфиров  вырезаны  бюсты  трех  американских  президентов:  Вашингтона  (1997  карат),  Линкольна  (2302  карта),  Эйзенхауэра  (2097  карат).  
По  описаниям,  кольцо  с  сапфиром  носил  Александр  Македонский,  и  доподлинно  известно,  что  королева  Мария  Стюарт  тоже  носила  подобное  кольцо.
 
Сапфир  весом  200  карат  помещенный  в  державу  Российской  Империи  и  брошь  с  цейлонским  сапфиром
Для  коронации  Екатерины  II  придворным  ювелиром  Г.Ф.  Экартом  была  выполнена  держава  в  виде  небольшого  шара  с  безукоризненно  отполированной  золотой  поверхностью.  Держава  производила  впечатление  роскошного  изделия  благодаря  усыпанным  бриллиантами  пояску  и  полуобручу  с  крестом  наверху.  В  начале  70-х  годов  XVIII  века  держава  была  украшена  двумя  камнями,  изменившими  её  общий  вид.
Между  ажурным  бриллиантовым  крестом  и  полуобручем  был  помещён  в  окружении  бриллиантов  огромный  сапфир  весом  200  каратов,  а  на  месте  соединения  полуобруча  с  пояском  -  крупный  алмаз  весом  46,92  карата,  совершенно  чистый  камень  с  синеватым  отливом.
Брошь  с  огромным  цейлонским  сапфиром  в  сверкающем  ореоле  бриллиантов  хранится  в  Алмазном  фонде  России.  Этот  сапфир  является  одим  из  семи  исторических  камней  Алмазного  фонда.  Он  был  приобретён  русским  царём  Александром  II  для  горячо  любимой  жены  на  выставке  в  Лондоне.  Кроме  изумительного  цвета,  камень  привлекает  ещё  и  потрясающей  обработкой.  На  нём  нанесено  более  100  граней,  с  чрезвычайным  вкусом  подобрана  и  оправа  из  бриллиантов.
 
"Сапфир  Логана"  весом  в  423  карата  и  "Холл  Сапфир"  в  бриллинтовом  ожерелье
В  национальном  Смитсоновском  музее  в  Вашингтоне  можно  увидеть  сапфир  Логана  весом  в  423  карата,  обрамленный  двадцатью  чистейшими  бриллиантами,  когда-то  принадлежавший  индийскому  магарадже.  Чудесный  Сапфир  Логана  (Logan  Sapphire)  был  вырезан  из  кристала  в  Шри  Ланке  и  относится  к  одним  из  самых  больших  в  мире  граненных  синих  сапфиров  (размером  примерно  с  куриное  яйцо).  Он  инкрустирован  в  брошь,  которая  обрамлена  20  круглыми  бриллиантами,  общей  приблизительной  массой  16  карат.    
Холл  Сапфир  (The  Hall  sapphire)  и  бриллиантовое  ожерелье,  сделанное  Гарри  Винстон  Инк.  (Harry  Winston,  Inc.)  включает  в  себя  36  подобранных  сапфиров  из  Шри-Ланки,  общим  весом  195  карат.  Их  мягкий  небесно  синий  цвет  объединен  в  одну  композицию  при  помощи  435  грушевидных  и  круглых  граненных  бриллиантов,  общим  весом  83,75  карат.  Шри  Ланка  на  протяжении  2000  лет  является  основным  поставщиком  различных  драгоценных  камней.  Сапфиры  из  Шри  Ланки  цветом  обычно  от  светло-голубого  до  темно-голубого  и  могут  быть  больших  размеров.(Вверху  справа)
Великолепный  сапфировый  набор  принцесса  Диана  получила  в  подарок  от  наследного  принца  Саудовской  Аравии,  еще  один  комплект  ей  подарил  султан  Османа.  А  кольцо  принцессы  Уэльской  Дианы,  подаренное  ей  в  честь  помолвки,  наверное,  одно  из  самых  знаменитых  королевских  колец.  Кольцо  с  сапфиром  в  18  карат  в  окружении  14  мелких  бриллиантов.  
После  смерти  Дианы  один  из  её  сыновей,  принц  Гарри,  забрал  это  кольцо  из  Кенсингтонского  дворца,  где  жила  принцесса.  Эта  памятная  вещь  теперь  принадлежит  Кейт  Миддлтон  -  невесте  принца  Гарри.  
 Благодаря  своей  дивной  небесной  окраске  его  уже  в  Древней  Греции  и  Древнем  Риме  считают  священным  и  посвящают  отцу  всех  богов  -  Зевсу.  Носить  сапфир  в  кольце  на  указательном  пальце  могут  только  жрецы,  камень  помогает  им  услышать  и  понять  сказанное  оракулом.
Согласно  книге  великого  Исхода,  бог  Яхве  дал  Моисею  десять  заповедей,  выгравированных  на  сапфировых  скрижалях  (больших  камнях).  В  Средние  века  сапфир  почитают  как  символ  святости,  непогрешимости  и  незыблемости  власти,  им  обильно  украшают  короны  и  другие  свои  регалии  цари.  Борис  Годунов,  большой  любитель  самоцветов,  считал  сапфир  самым  красивым  и  могущественным  талисманом.


Цікаві  факти  про  сапфір
       Ось  як  пише  про  сапфір  А.Є.  Ферсман:  «густо-сині  з  оксамитовим  відтінком  кашмірські,  яскраво-сині,  блискучі  сліпучим  власним  вогнем  сіамські,  яскраво-волошкові  з  фіолетовим  відтінком  цейлонські,  дуже  темні,  майже  чорні  при  штучному  освітленні  австралійські».
Всупереч  поширеній  думці  сапфіри  можуть  бути  не  тільки  синього  кольору.  Забарвлення  самоцвіту  може  бути  жовтого,  рожевого,  зеленого,  оранжевого  і  фіолетовою.  Сапфіри  цих  нетрадиційних  забарвлень  називають  «фантазійними».
За  староєврейською  поняттям,  сапфір  -  символ  справедливості:  друк  мудрого  і  справедливого  царя  Соломона  була  зроблена  нібито  з  сапфіра,  а  його  трон  був  прикрашений  казковим  зірчастим  сапфіром.  Прекрасні  сапфіри  прикрашали  персні  первосвящеників  раннього  християнства,  про  що  свідчить  декрет  папи  Інокентія  III:  «Перстень  єпископа  повинен  бути  зроблений  з  чистого  золота  і  прикрашений  неограненним  сапфіром,  оскільки  цей  камінь  має  всі  якості,  необхідні  для  такого  почесного  місця,  і  може  бути  символом  рангу  Понтифіка  і  печаткою  Таїнств  ».
Сапфір  входить  в  четвірку  найдорожчих  каменів  світу.
 Сапфір  "Святого  Едварда"  в  центрі  хреста  корони  Британської  імперії
Свого  часу  сапфіри  дуже  часто  використовувалися  для  прикраси  корон  -  темно-блакитний  сапфір  "Святого  Едварда"  знаходиться  в  центрі  хреста  корони  Британської  імперії.
Згідно  з  легендою  англійський  король  Едуард  Сповідник  носив  цей  сапфір  в  персні,  віддав  його  жебракові,  так  як  король  вже  роздав  у  вигляді  милостині  всі  наявні  у  нього  гроші.  Через  багато  років  два  паломника  зі  Святої  землі  повернули  перстень  королю.  Вони  розповіли  йому,  що  вони  зустріли  цього  дивного  жебрака  в  Святій  землі  і  що  насправді  він  святий  Іоанн  Він  їм  сказав,  що  довгий  час  бродить  по  землі  у  вигляді  жебрака,  і  що  одного  разу  король  вручив  йому  цей  перстень.  Святий  Іоанн  благословив  короля  за  його  великодушність  і  пообіцяв,  що  вони  скоро  зустрінуться  в  раю.  У  1066  році  король  помер  і  був  похований  разом  з  сапфіровим  перснем.  Коли,  двісті  років  тому,  його  труну  був  відкритий,  то  тіло  Едуарда  Сповідника  було  знайдено  чудово  зберігся.  Абат  Вестмінстерського  абатства  зняв  перстень  з  руки  короля  і  передав  в  королівську  скарбницю.  З  тих  пір  сапфір  святого  Едуарда  є  частиною  Коштовностей  Корони.
Сапфір  вважався  символом  влади,  вірності,  цнотливості  і  скромності.  В  середні  віки  сапфір  іменували  «єпископським  каменем»,  вважаючи,  що  він  уособлює  вищі  духовні  цінності.
Сапфір  в  62  карата  прикрашав  перстень  Джона  Рокфеллера.
З  сапфірів  вирізані  бюсти  трьох  американських  президентів:  Вашингтона  (1997  карат),  Лінкольна  (2302  карта),  Ейзенхауера  (2097  карат).
За  описами,  кільце  з  сапфіром  носив  Олександр  Македонський,  і  достеменно  відомо,  що  королева  Марія  Стюарт  теж  носила  подібне  кільце.
       Сапфір  вагою  200  карат  поміщений  в  державу  Російської  Імперії  і  брошка  з  цейлонським  сапфіром
Для  коронації  Катерини  II  придворним  ювеліром  Г.Ф.  Екарт  була  виконана  держава  у  вигляді  невеликого  кулі  з  бездоганно  відполірованою  золотий  поверхнею.  Держава  справляла  враження  розкішного  вироби  завдяки  усипаним  діамантами  паску  і  полуобручу  з  хрестом  нагорі.
       На  початку  70-х  років  XVIII  століття  держава  була  прикрашена  двома  каменями,  що  змінили  її  загальний  вигляд.
Між  ажурним  діамантовим  хрестом  і  полуобручем  був  поміщений  в  оточенні  діамантів  величезний  сапфір  вагою  200  каратів,  а  на  місці  з'єднання  полуобруча  з  пояском  -  великий  алмаз  вагою  46,92  карата,  абсолютно  чистий  камінь  з  синюватим  відливом.  
Брошка  з  величезним  цейлонським  сапфіром  в  блискучому  ореолі  діамантів  зберігається  в  Алмазному  фонді  Росії.  Цей  сапфір  є  одим  з  семи  історичних  каменів  Алмазного  фонду.  Він  був  придбаний  російським  царем  Олександром  II  для  гаряче  коханої  дружини  на  виставці  в  Лондоні.  Крім  дивовижного  кольору,  камінь  привертає  ще  й  приголомшливою  обробкою.
На  ньому  нанесено  більше  100  граней,  з  надзвичайним  смаком  підібрана  і  оправа  з  діамантів.  
"Сапфір  Логана"  вагою  в  423  карата  і  "Хол  Сапфір"  в  бріллінтовом  намисто
У  національному  Смітсонівському  музеї  у  Вашингтоні  можна  побачити  сапфір  Логана  вагою  в  423  карата,  обрамлений  двадцятьма  найчистішими  діамантами,  колись  належав  індійському  магараджі.  Чудовий  Сапфір  Логана  (Logan  Sapphire)  був  вирізаний  з  кристала  в  Шрі-Ланці  та  відноситься  до  одних  з  найбільших  в  світі  гранованих  синіх  сапфірів  (розміром  приблизно  з  куряче  яйце).  Він  інкрустований  в  брошку,  яка  обрамлена  20  круглими  діамантами,  загальною  приблизною  масою  16  карат.  
Хол  Сапфір  (The  Hall  sapphire)  і  діамантове  намисто,  зроблене  Гаррі  Вінстон  Інк.  (Harry  Winston,  Inc.)  включає  в  себе  36  підібраних  сапфірів  зі  Шрі-Ланки,  загальною  вагою  195  карат.  Їх  м'який  небесно  синій  колір  об'єднаний  в  одну  композицію  за  допомогою  435  грушовидних  і  круглих  гранованих  діамантів,  загальною  вагою  83,75  карат.  Шрі  Ланка  протягом  2000  років  є  основним  постачальником  різних  дорогоцінних  каменів.  Сапфіри  зі  Шрі  Ланки  кольором  зазвичай  від  світло-блакитного  до  темно-блакитного  і  можуть  бути  великих  розмірів.  
Чудовий  сапфіровий  набір  принцеса  Діана  отримала  в  подарунок  від  наслідного  принца  Саудівської  Аравії,  ще  один  комплект  їй  подарував  султан  Османа.
А  обручку  принцеси  Уельської  Діани,  подароване  їй  на  честь  заручин,  напевно,  одне  з  найзнаменитіших  королівських  кілець.  Кільце  з  сапфіром  в  18  карат  в  оточенні  14  дрібних  діамантів.
Після  смерті  Діани  один  з  її  синів,  принц  Гаррі,  забрав  це  кільце  з  Кенсингтонського  палацу,  де  жила  принцеса.  Ця  пам'ятна  річ  тепер  належить  Кейт  Міддлтон  -  нареченій  принца  Гаррі.
 Завдяки  своїй  чудовій  небесної  забарвленні  його  вже  в  Стародавній  Греції  і  Стародавньому  Римі  вважають  священним  і  присвячують  батькові  всіх  богів  -  Зевса.  Носити  сапфір  в  кільці  на  вказівному  пальці  можуть  тільки  жерці,  камінь  допомагає  їм  почути  і  зрозуміти  сказане  оракулом.
Згідно  з  книгою  великого  Виходу,  бог  Яхве  дав  Мойсею  десять  заповідей,  вигравіруваних  на  сапфірових  скрижалях  (великих  каменях).  В  середні  віки  сапфір  шанують  як  символ  святості,  непогрішності  та  непорушності  влади,  їм  рясно  прикрашають  корони  і  інші  свої  регалії  царі.  Борис  Годунов,  великий  любитель  самоцвітів,  вважав  сапфір  найкрасивішим  і  могутнім  талісманом.
Переклала  на  українську  мову      21.09.19          12.20

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848931
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.09.2019

День народження сім'ї …

День  народження  сім'ї  ...
         Сьогодні  45  років  від  дня  народження  нашої  сім'ї.
     45  років  -  сапфірове  весілля.  Роки    вимагають  подумати  про  здоров'я,  а  сапфір,  за  повір'ями,  камінь-цілитель,  що  дає  сили  для  боротьби  з  втомою  і  хворобами.  Згідно  цього  каменю  подружжя  повинні  берегти  і  захищати  один  одного.
День  вступу  в  шлюб  називають  зеленим  весіллям.  Його  символ  -  листя  мирта  в  вінку  нареченої.
       21.09.1974  -    в  цей  день  ми  з  чоловіком  молодятами    були,  урочисто,  хвилююче,  спочатку  РАГС,  свідки,  кільця  обручні  один  одному    наділи  ...  Потім  застілля  з  гостями,  родичами  і  друзями  в  будинку  батьків  чоловіка  і  моїх.  Звичаїв    в  той  час  дотримувалися,  придане  наречена  чоловікові  в  будинок  везла,  і  рушники  для  ЗАГСА,  на  які  ми  з  чоловіком  ставали,  в  цілості  у  нас  і  зараз  є...
       При  поверненні  з  РАГСУ  батьки  хлібом,  сіллю  нас  зустрічали,  цукерками,  монетами,  зерном  нас  обсипали  ....  Тости  та  подарунки  від  рідних,  друзів,  здається  давно  так  було,  а  спогади  в  пам'яті  і  на  фотографіях  залишилися  в  нас.  На  другий  день  ряджені,  майже  спектакль  ...
       Так  життя  сімейне    вже  в  нас  почалося,  з  батьками  чоловіка  в  одному  будинку,  їх  турбота  і  тепло  обігрівали  завжди  нас  ...  У  липні  донечка  в  нас  народилася,  Іринкою,  в  честь  бабусі  моєї  ми  назвали.
     Сімейне  життя  -  це  подвійне  випробування,  відносини  в  сім'ї,  затишок  і  побут  в  будинку    ,  гідними    виховати  дітей.
     Не  гладко  все  і  як  хотілося  було,  спогадів  багато  різних,  але  головне  одне,  терпіння  вистачило  всі    життєві  випробування  разом  нам    пройти,,  зберегти  сім'ю  свою  зуміли,  двох  доньок    виховали,  і  онучатами
Всевишній  нагородив  за  все  це  нас  !!!
21.09.19  11.05
Фото  з  дня  весілля.
День  рождения    семьи…
         Сегодня  45  лет  со  дня  рождения  нашей  семьи.  
     45  лет    –  сапфировая  свадьба.  Года    требуют    подумать      о  здоровье,  а  сапфир,  за  поверьями,  камень-целитель,  что    дает    силы    для  борьбы    с    усталостью    и  болезнями.    Согласно  этого      камня      супруги    должны    беречь  и      защищать    друг  друга.
День  вступления  в  брак    называют    зеленой    свадьбой.  Его    символ  –  листья  мирта    в  венке    невесты.
       21.09.1974  года    -    в  этот  день  мы    с  мужем  были  молодожены,  торжественно,  волнительно,  сначала  ЗАГС,  свидетели,  кольца  обручальные    друг    другу  мы  одели    …    Затем  застолье  с  гостями,  родственниками    и  друзьями  в  доме    родителей  мужа  и  моих.  Обычаи  в    то  время    соблюдались,  приданое  невеста  мужу  в  дом  везла,  и  рушники  для  ЗАГСА,  на  которые  мы  с  мужем  становились,  в  сохранности  у  нас  сейчас…
       При    возвращении  из  ЗАГСА  родители  хлебом,  солью  нас  встречали,  конфетами,  монетами,  зерном  нас  обсыпали….  Тосты  и  подарки  от  родных,  друзей  ,  кажется  давно  так  было,  а  воспоминания  в    памяти  и  на  фотографиях      остались  в  нас.  На  другой  день  ряженые,  почти  спектакль…
       Так  жизнь  семейная  уже  в  нас  началась,  с  родителями  мужа  в  одном  доме,  их  забота  и  тепло  обогревали  нас…  В  июле  доченька  в  нас  родилась,  Иринкой,  в  честь  бабушки  моей  назвали.
   Семейная  жизнь  –  это  двойное  испытание,    отношения  в  семье,  уют  и  быт  в  доме    ,  достойных  воспитать  детей.
     Не  гладко  все  и  как  хотелось  было,  воспоминаний  много  разных,  но  главное  одно,  терпения  хватило    все  жизненные  испытания  вместе  нам    пройти,      сберечь  семью  свою  сумели,  двух  дочерей  мы  воспитали,  и      внучатами
Всевышний  наградил  за  все  это  нас!!!
21.09.19 11.05
Фото  со  дня  свадьбы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848930
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.09.2019

Слова - джерело знань …

Слова    -  источник  знаний  и  общення...Нельзя  об  этом  забывать...Знать  нужно,  как  пользоваться  ими,  и  как  на  нас  могут  влиять...
     Слова  –  значение  имеют  и  раскрывают  шире  мир...  Слова  нас  учат,  вдохновляют,  как  зерна,    дают  всходы  и  плоды...  13.07.17  (написаны  в  больнице)  
       Слова    -  джерело    знань    і    спілкування...Не  можна    про  це  забувати...Знати    потрібно,  як  користуватися    ними,  і    як  на  нас  можуть  вливати...
     Слова  –  значення    мають    і    розкривають    ширше    світ  ...  Слова  нас  вчать,  надихають,  як  зерна,    дають    ростки    і    плоди  ...  13.07.17  (написані    в  лікарні).  На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848795
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.09.2019

Пливуть хмаринки чередою…

Плывут  облака  чередой…Завораживают  формой,  красотой  и  дышат,  размеры  меняя…Новые  появляются  вновь…
Плывут  облака…Манят  ввысь  и  взгляд  оторвать  невозможно…Рождают  вдохновения,  мечты…Картину  создает  для  нас    Всевышний…6.07.17(написаны  в  больнице)
         Пливуть    хмаринки    чередою…Захоплюють    формою,  красою    і    дихають,  розміри    міняючи…Нові    з’являються    знову…
   Пливуть    хмаринки...…Кличуть      в  висоту    і    погляд    відірвати  неможливо…Народжують    натхнення  ,  мрії…Картину    малює    для  нас  Всевишній…6.07.17(написаны  в  больнице)
Моє  фото.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848794
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.09.2019

Тепло душі народжує позитив …

Тепло  души  рождает  позитив...  Тихая  мелодия  звучит...  Кто  рядом,  этот  чувствует  мотив  и  хочет  тоже    нам  свое  тепло  отдать.  Тепло  души  –  результат  внутренней  борьбы  и  силы,  бальзам  и  елексир  для  окружающего  мира.  Тепло  души  суметь  нам  сохранить,  отдать  родным  и  близким,  наполнить  им  свой  внутренний  кувшин...  6.07.17(написаны  в  больнице)

Тепло  душі  народжує  позитив  ...  Тиха  мелодія  звучить  ...  Хто  поруч,  цей  відчуває  мотив  і  хоче  теж  нам  своє  тепло  віддати.  Тепло  душі  -  результат  внутрішньої  боротьби  і  сили,  бальзам  і  елексір  для  навколишнього  світу.  Тепло  душі  зуміти  нам  зберегти,  віддати  рідним  і  близьким,  наповнити  їм  свій  внутрішній  глечик  ...  6.07.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848670
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.09.2019

Почуття не приховаєш…

Чувства  не  скроешь,  храни  все  то,  что  имеешь.  Доброе  слово  сердце  греет,  отдавай  тому,    кто  действует,  кто  не  ленится  никогда,  улучшает  все  вокруг.  Ставит  цели,  -  достигает,    достаток  в  доме  имеет  ...  2009

Почуття  не  приховаєш,      бережи  все  те,  що  маєш.    Добре  слово  серце  гріє,    віддавай  тому  хто  діє,    хто  не  ліниться  ніколи,  покращує    все  довкола.      Ставить  цілі    –  досягає,    достаток  в  домі  має…2009
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848669
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.09.2019

Так хочеться жити…

Так  хочется  жить,  мечтать  и  думать  о  хорошем,  увлечь  себя  полезным  делом,  ему  отдаться  всей  душой.  Все  виды  творчества  мне  интересны,  конечно,  нужно  выбрать  что  мое.  Работать  увлеченно  и  создать  что-то  свое…4.08.17(  написаны  в  больнице)
Так  хочеться  жити,  мріяти  і  думати  про  хороше,  захопити  себе  корисною  справою,  їй  віддатися  всією  душею.  Всі    види    творчості  мені  цікаві,  звичайно,  потрібно  вибрати  що  моє.  Працювати  захоплено  і  створити  щось  своє  ...  4.08.17  (написані  в  лікарні)
На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848567
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.09.2019

Живе душа…

Живёт  душа,  мир  оболочка,      в  каждой  жизни  есть  цепочка,    успехов,  радостей,  печалей  и    не  всегда  понять  деталей.  Движенье,  действие  и  слово,  как  проявленье  всегда  ново,    Вселенная  всё  поглощает,  в    ней  каждый  след  свой  оставляет…2009

Живе  душа,  світ  оболонка,    в  кожного  життя  є  ланцюжок,    успіхів,  радощів,  печалі,    не  завжди  зрозуміти  деталі.    Рух,  дія  і  слово,    як  прояв,    завжди  ново,    Всесвіт  все  поглинає,    у    ньому    кожен  слід  свій  залишає  ...  2009  На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848566
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.09.2019

Тяжіння поглядів…

Притяжение  взглядов,  душ  и  сердец.  Каждый    в  поиске  себе  подобных,  родственных  душ  ждет  пониманье.  У  других,  иногда  возникает  вражда.      
Притяжение  Земли    так  сильно    впитывает  в  себя  тепло  и  доброту.  Наше  настроение  на  нее  влияет,  погода  и  урожай  от  этого  зависит...
Притяжение  Небесной  глади  завораживает  взгляд.  Оптимисты  смотрят  в  небо  и  мечтают,  другие  только  ноют,  всех  ругают  и  угрюмо  смотрят  в  низ...
6.07.17  (написаны  в  больнице)    Мое  фото.
Тяжіння    поглядів,  душ  и  сердець.    Кожний    в  пошуку    собі    подібних,  спорідненных  душ    чекає    розуміння.    У  інших,  інколи    виникає    ворожнеча      
Тяжіння    Землі    так  сильно    вбирає    в  себе    тепло  и  доброту.  Наш    настрій    на  неї    вливає,  погода  і    врожай  від    цього  залежить...
Тяжіння  Небесної    гладі    зачаровує    погляд.    Оптимісти    дивляться    в  небо  і    мріють,  інші    лише    скиглять,  всіх  лають    і    похмуро    дивляться    в  низ...
6.07.17  (написані  в  лікарні)  Мое  фото.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848460
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.09.2019

Вітаю Новий день…

Приветствую    Новый  день,  улыбаюсь  .Солнышко  встречаю,    лицом  к  нему  тянусь,  надеюсь  и  мечтаю,    что  сделать  в  этот    день  смогу.
Ведь  многое  можно  успеть,      нужно  только  сильно  захотеть.
Приветствую    Новый  день,    вчерашнюю  грусть,    обиды  уйму,    снова  –мечтаю,    снова  –  живу.
Каждую  минуту  с    пользой  проведу,    многое  уже  умею,    другому  научусь.
Приветствую    Новый  день    и    открываю  дверь  в    волшебную  страну    с  возможностями      без    разочарований,    где    могут  любить,    помочь  и  ценить,  счастливою    сделать,    звезду  свою  открыть…
25.06.17(написаны  в  больнице)


Вітаю    Новий  день,  посміхаюся,  сонечко  зустрічаю,  обличчям  до  нього  тягнуся,    сподіваюся  і  мрію,    що  зробити  в  цей    день  зможу.    Адже  багато  що  можна  встигнути,    потрібно  тільки  сильно  захотіти.
Вітаю      Новий  день,      вчорашній    смуток,    образи    забуду,    знову  –  мрію,    знову  –  живу.
Кожну  хвилину  з    користю  проведу,      багато  що  вже  вмію,    іншому  навчуся.
Вітаю    Новий  день  і    відкриваю  двері    в  чарівну  країну  з  можливостями,  
без  розчарувань,    де  можуть  любити,    допомогти  і  цінити,    щасливою  зробити,    зірку  свою  відкрити  ...
25.06.17(написані  в  лікарні)  На  фото  –  мій  малюнок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848459
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.09.2019