Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Безмежні ріки і безмежні трави,
безмежні гори, вулиці, мости.
Безмежний світ і всі його забави,
Безмежні в дійстві цім є ми.
Цей запах квітів, тиша світанкова,
і ця симфонія мого життя.
Книга його така ж бо кольорова:
біжиш, біжиш, немов до забуття.
Невпинні кроки, прагнення далекі,
рожеві мрії і рожевий цвіт.
Цей світ складний і часто є нелегкий,
та маєш крила - буде і політ.
16:51, 15.02.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2018
Творити...Тобі дано творити, людино!
Як тебе колись Твій Небесний Творець створив.
Тобі дано творить безупинно.
Хай скаже ж бо кожен про тебе:"Не марно життя він прожив!"
Творити із слів, із фарб, із нот невагомих.
Творить день і ніч, все творити.
Не знать суму чи втоми.
З цим просто так, легко так жити.
Творити із каменю, льоду, чи сталі.
Вкладати себе частину.
Творити дива небувалі.
Творити й обдаровувати іншу людину.
Так просто, доволі так легко.
Ти вже не хтось пересічний.
Ти йдеш в цім творінні далеко-далеко.
Із цим творінням прекрасним ти - вічний!
18:50, 27.02.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2018
Не розгубіть себе, не розгубіть!
І не розмінюйтесь ви на дешеві менти,
щоб потім не прийшлося сльози лить
і жадібно просить у щастя ренти.
Це зараз, в цей момент ваше життя,
Що буде потім - це уже майбутнє!
Потім уже не буде вороття
і зрозумієте тоді ви, що є путнє.
Не плутайтесь у непотрібному й мінливому.
Воно пройде й забудеться відразу.
Даруйте час ви справжньому й красивому,
й запам'ятайте ви ось цю ще фразу:
"Життя - це значить жити!"
Ні, ні - не існувати, ні - не мліти.
Життя - це дар, його треба любити.
Вміти чужим середечно відболіти.
Вміти чекати і вміти терпіти.
Вміти по-справжньому комусь простити,
щоб потім не прийшлося злом німіти.
Нам терба, треба, завжди треба жити.
Ніколи не кажіть собі:"Кінець!"
Бо фініш - це лише початок.
Як хочеш щастя ти приміряти вінець,
а не берет із чужих латок.
Також ніколи не треба боятись,
бо страх - це прірва навісна.
Коли є сум, то треба посміхатись-
Прийде тоді і літо, і весна.
І вірить треба, віра - це є сила.
Лише із нею можна ам спастись.
Віра для нас - це наші крила,
Що нас підносять у небесну вись.
Нехай у серці буде і надія,
Це ніжне сяйво вічної зорі,
цей легкий подих, світла мрія,
що білим голубом літає угорі.
А ще нехай завжди буде любов.
Та істинна, та чарівна,
бо саме нею в нас пульсує кров,
й душа для неї вічна й осяйна.
І жити треба, завжди треба жити.
Летіть до сонця кожну мить.
Життя треба по-справжньому прожити,
Так щоби потім не жаліть, а щоб любить.
17:50, 15.05.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2018
Рідна мово, - ти є чудова,
Тобою дихає наше життя.
Ти материнська є колискова,
Що заколисує маленьке дитя.
Тобою шепочуть високі тополі,
Шумлять чарівно прекрасні гаї.
Ти є та пісня, що чутно у полі,
Коли співають її солов'ї.
Ти є шум моря, безкрайного моря,
Що вічно синіє, мов небеса.
На твою долю прийшлось стільки горя,
Та воно зникне, мов на сонці роса.
Ти є душа живого народу,
Що боровсь, бореться й поборе усе.
Так, він здолає війну і негоду,
І чесну правду до всіх донесе.
Нам не страшні ворожії кулі,
Нам не страшні ворожі війська.
Не злетить той, в кого крила в намулі,
Не добіжить, бо дорога слизька.
А наш дух ніколи не згине,
Бо неопалима є купина.
А наша доля до щастя долине,
Бо заслужила на щастя вона.
20:40, 02.09.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018