| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Буде знову світанок,
Прийдуть сили та радість,
Буде сміх і кохання
Сонцем яскравим милування.
Буде душа співати,
А очі будуть зірками сіяти,
Ніколи не вір,
Що живеш ти даремно
І що земля і наш світ
Обійшовся б без тебе.,
Нікому, ніколи не вір –
Чуєш людино!
Завжди вихід є,-
Якщо навіть здається,
Що ти у тунелі.
Підійми голову, вставай!
Розкрий широко очі!
Згадай, що ти потрібний,
Що ти ой як багато,
Можеш і хочеш.
І буде знову світанок
І буде знову новий ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Я хочу вже зустрітися з весною,
І хочу вже відтануть від зими:
Весна – я знаю!
Ти зможеш відігріти душу,
І розігнати у душі журбу.
Ми з нею заблукаємо містом,
Пошепчемося ніби давні подруги з по́вна,
Весна розсипле сяйво із намиста
З весною в сяйві оживу і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Україна, Україна мила сторона,
Тебе рідну я впізнаю де б я не була
Тільки в тебе солов’їний спів такий один,
Як заллється соловейко - крає по душі.
Пісня лине із народу - ой яка краса!
Розливається й лунає їй нема кінця
Запах лине і дурманить каштанів та бузку,
Ой яка ця Україна мила сторона.
Де не будеш ти далеко в чужій стороні,
По такім ось трьом прикметам, упізнаєш ти її.
Соловей, калина й пісня, це мій рідний край,
Отака моя Україна., хто про неї ще не знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786366
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2018
Закувала зозуля у моїм саду
Вибігла я на галявину, розгублена – стою.,
А зозуля старається все кує, кує
Ніби й не помічає мене, все своє й своє.
Подивлюсь на дуба - стривожився увесь,
І яблуня і груша розгубились теж.
Напевно всім нам хотілося, щоб зозуля та,
Літа нарахувала років аж до ста.
Але нам не відомо, кому кує вона
Напевно – це горіху усі оці літа
А горіх стоїть красується в тумані та в росі,
А зозуля все старається горіху від душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2018
Чорнобривці мов ті хлопці з тину виглядають,
Наче дівку на побачення, гуртом мене зазивають.
Загорілі, красно щокі, золоті та барвисті
Ой, яка краса чарівна - тин увесь заквітчаний.
Вийду гляну, закохаюсь у ті чорнобривці,
Пригадаю батька й матір, що уже у вічності.,
Сяду я між чорнобривцями тихенько заплачу,
Бо колись ці чорнобривці насівала мати,
Коло мене рядом сядуть спогади дитинства,
Пошепчуться зі мною і розкажуть казку.
Я щаслива і бадьора піду вже до хати,
А мої чорнобривці хлопці,
Будуть знову з тину мене виглядати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2018
Спливають дні, спливають ночі
Спливає рік і два і три
А все одно душа в тривозі,
Це означає - ти живий.
Живеш, тривожишся і поспішаєш,
Нервуєш, плачеш, лаєшся, кричиш
Та знову від душі смієшся
Та щастям палаєш.
По іншому і не живе людина на землі,
О таке життя відведено людині
І жити треба – зрозумій!
Життя одне та іншого не буде
Смієшся, або плачеш,
Означає, що живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2018
Кохання заблукало десь,
А може воно звернуло із дороги
А ти його чекай воно спішить,
Поблудить трохи та напевно знайдеться.
Ти тільки дім на ключ не закривай
Нехай все буде на встіж., вікна, двері
Бо коли знайдеться воно., тук, тук
Піде тебе шукати й знов заблудиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Маленькою я колись була,
А спогади не хочуть покидати.
Мене дорослу жінку, маму і дружину
Дитинство міцно тримає за руку,
Коли я стомлена від праці,
Від шаленого життя
Кажу собі все досить., – відпочити.
Тоді дитинство забирається на коліна мені,
І дивиться у вічі.
І спомин оживає і душа так затріпоче,
І серце відгукнеться на кохання,
І спів душі..
І я з дитинством оживаю,
Воно мене так пестить як тоді.
І жити хочеться мені,
І дихаю на повні груди
Життя шаленіє і я з ним,
Доросла жінка, мама і дружина.,
А маленькою я колись була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2018
Соняшник колихається,
Під сонцем ухмиляється
До сонця повертається,
Тихенько уклоняється
В красі своїй красується,
До бджілки залицяється
Із вітром ніби грається,
Росою умивається
Із квітами вітається,
З дощем в мовчанку бавиться
І все йому прощається
за схожість золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2018
Тривога, образа, помста, сміх
І все так близько і спрямовано,
Що прошу я душу стій.
Вона тремтить кричить зневірена,
І ще так лається, що страх.
І я боюсь у ній розплавитися,
Якщо піддайся буде жах.
Напевно треба переждати,
Тихенько вислухати й помовчать.
Поставить запитання і замислитися..
Душа з тобою йде, чи як!
Вона піде я впевнена у цьому
Поглянь на себе з віддаля
Живи з собою у гармонії,
Тоді не буде роздвоєння,
А буде одне - я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2018
Яка ти юність золота,
Бриниш як рання роса,
Дзвениш як тихий вітерець,
І все летиш, летиш..
Підігріба під себе все,
Несе тебе не зна куди.
Нема ні страху ні зупинки,
І все у юності на – ти!
І все тобі із юністю під власне,
Весь світ підкорюється
І стелеться до ніг,
А ти шикуй, як можеш,
Тільки не спіткнись[i][/i]
Бо та юність золота,
Вона твоя,
І у кожного не повторна та одна
І буде жити у душі твоїй,
Підігріва тебе і спогади твої.
[b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
Сере́д поля стоїть верба,
Гнучка та красива
Звідкіля там узялася,
Не витримана година.
Вітер віє віти ломить,
Листя обриває,
До села вони плетуться
Та не досягають.
Кореня́м теж не дотягтися
Не близька дорога,
Ніхто під вербою не постоїть,
Слово не промовить.
Тільки вітер із грозою
В гості завітають,
Тільки сонце променем яскравим
Листячко опалить.
Так і старість там зустріне,
Верба та красива,
Краще б верба - ти з'явилась,
На цей світ щаслива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
Доля, доля що ж ти робиш?
Навіщо кохання віддаля,
Вона красива, мила,ніжна
В думках замріяна одна.
І він такий ось собі красень
І теж замріяний один,
Блукають по світу дві половинки,
А чи зустрінуться вони?
Вона красива, мила, ніжна
Не раз в глибоку темну ніч,
В сльозах розкаже все подушці
Єдиній подружці своїй.
І він із ніччю ніби в парі,
За ніч всі скурить цигарки
І що половинкам цім мішає,
Напевно вона нічна далечінь.
Ідуть простують по дорозі
Все кого зустрічають не воно,
Бо тільки їхні половинки
З’єднала б доля в одно.
Отак і ходять вони поруч
І не зустрінуться ніяк.
О доля, доля, що ж ти робиш?
І змилуйся - прошу, з’єднай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Боже! Що нам робити?
Яке кругом безладдя на землі
І люди не наче очманіли,
Блукають в якомусь забутті,
Якась чума, холера,
На землю опустилась
І ходить грається з людьми.
Прошу я Боже! Дай нам сили,
Дай миру, розуму й добра.
Розкрий нам очі, підійми з колін,
Дай сили взятися за руки,
І міцно один одного тримати.
Та йти вперед не заблукавши,
Й не розгубивши себе у дорозі
Розбудити совість у людей,
Які давно забули, що вона існує
І сіяти добро й кохання та красу.
І миру нам, Господи Боже!
От тоді ми Отче наш, заживемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018
Після довгого сну,
Після довгої ночі
Земля прокинулась і ожила.
І дощ цілунками та дотиком,
Наповнює усю її з повна.
Не звик він її такою бачити,
Він знає землю у вбранні,
Коли в останнє вони бачились
Заснули ще в отій красі.
Та ось весна і зустріч з нову,
І знов побачення у них
І дощ цілунками та дотиком
Наповнить всю її з повна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Зима засипала все снігом,
Вдягнула усю землю у кришталь
Накинула їй шаль на голову і плечі
І заколисала землю,- спи. Бай, бай.
Все навкруги заснуло, стало тихо.
Все спить. Зима вирує на землі
І як мати землю обіймає, турбуючись,
що стомилася вона.
Метелицею пісню їй співає,
Присипле снігом, щоб була в теплі.
Отак зима турботу проявляє,
Бо їй відведена пора мала
Нехай побешкетує та на кохається удосталь,
Бо скоро віддавати їй свої права
Вона так хоче показати все прекрасне
І, що лише зима найкраща пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Люблю дивитись за вікно на дощ,
На дощ який не думає стихати.
Він плаче у цей час,
А я стою не знаю як його розрадити.
Не має слів у мене у цей час,
А тільки мрії та тривоги
Таку печаль натягує цей дощ,
Що я стою неначе заворожена.
Нехай поплаче трохи сам,
Пожуриться в вікно до мене,
Я почекаю за вікном,
Коли він договорить і заспокоїться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Літа, літа біжать вперед
і як їх зупинити,.
Та ось мені уже і……,
А я, мабуть, не змінилася ніяк.
Якщо змінилася, то тільки зовні,
Бо життя, як річка,
Несе мене з собою по життю,
І я як джерельце маленьке,
Біжу, біжу куди мене несе ріка
Та ось уже я впала в море,
Пливу уже своїм життям
Літа біжать і я з літами розумію,
Що вороття не буде їм назад.
Життя не проживеш з початку,
А що не встигла, то не жалій.
І запитала б я у своїх років
Не хочуть вони трішки відпочити.
І може я устигну більше,
Зробить добра на цій землі.
Але літа мовчать, мабуть, не хочуть,
Напевно не втомилися вони.
А може я забагато від своїх літ хочу!
Та тільки це не казка, а життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018
Жінка - це берегиня,
Вона як сонце з ніжністю й теплом
І зберігає вона те, що має,
А має ой як багато у житті.
Багато радості та смутку,
Тривоги та розлук
І як скажи цій жінці бідній,
Усе оце на крихких плечах пронести.
Несе хоч інколи згинає
І гне так низько, що уже не підійняти,
Але встає й простує далі,
Бо кажуть доля у жінки така.
А може й доля ніхто цього не знає,
Але без жінки земля пуста,
Згорає, сохне і не може жити,
Усе живе чекає від неї тепла
І віддає вона усе, що має
По іншому не може існувати
Бо це вона ця берегиня
Усе, що має хоче зберегти.
Любіть жінок, бережіть і прославляйте,
Бо без них не житиме земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018
Мені чомусь весь час здається,
Що радість десь загубилася у нас
Кохання не хоче з нами зустрічатись,
Повага відказалася від нас.
І як скажіть ми будемо сиротами жити
На нашій виснаженій землі,
Як будемо один з одним ми спілкуватись
Коли забули пісню солов’я
Забули все, нема нічого
Ні болю, ні ран, нема душі.
Неначе нас з воску зліпили
Неначе забули фарбу дати душі
А може й фарб у нас уже немає
Бо Бог відказується від нас
І пустота і краски сірі
І віск згорає і пливе.
А далі, що? О люди, люди.,,,
Як будемо жити далі на землі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
В дитинстві ця стежина була яскрава і швидка,
У юності щаслива в коханні вся цвіла вона.
А у літа казкові, ця стежина проросла,
Чого не помічав ти у ті свої літа.
А у літа багаті та мудрії твої,
Той плющ з полином в парі, стежину заплели..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
Проглянь, послухай, придивися
І ми уже усі пани..
Так один одного ми величаємо,
А чи духовно доросли?
Панами стали і забули,
Що треба бути хазяїнами на землі.
А панувати й кожен вміє,
Продати нищить і бенкетувати.
Ой люди добрі! Схаменіться!
Панами будьте й оберніться
І величайте з Пана Пан!
А коли с хама ой, що там..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2018
Люблю я вечір у селі своєму,
Коли сідає сонце за село
І ще останнє жарево пожару
На якійсь час затрималось і зайшло.
Затрималось, щоб ще раз поглянуть,
На все живе, яке так жде й обожнює його
На одну ніч вони розстануться,
А ранком буде зустріч в росяних сльозах.
І я стою дивлюсь на небо
і в мріях лину як дитя.,
Ой як прекрасно бути дитиною!!!
На жаль уже лиш в мріях або в снах.
Я стрепенулася від дзвонів,
що сповіщають у селі,
що вже відправилась вечірня
у рідній церкві на горі.
Прислухайся село живе, дзвенить і мріє
Напоїть тебе зі свого джерела
Та тільки в нас завжди немає часу
красу села узяти сповна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2018
Як мало таких людей на світі,
Що люблять спів і доброту, як діти.
Красу, росу, веселку, ранок
І все оце в одній людині змішалось.
У них доброти на всіх нас у вдосталь,
Зігріти кожного, подбати
Й словом ніжним обійняти.
Скажи людино, як їх мало,
таких людей у нас осталось,
що нам дарують кожний день,
Добро і радість на весь день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2018
Життя вирує, не зупиняючись крокує
І кожен з нас так хоче в ногу йти з життям,
Устигнути все зібрати, думки, зібрати надію,
Кохання впустити в себе скільки можеш ти нести.
Добро узяти на руки й відігріти теплом своєї душі
І говорити, говорити й сіяти зерно,
яке так швидко зможе прорости.
Напевно, це лиш мить, але за ці хвилини
за ці миттєві фарби, спалахи,
Людина має жити, творити,
прикрашати все присутністю своєю
І віддавати скільки може кожен не жаліючи,
Повір, це має сенс, це має смак і в кус життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2018
Весна і жінка дві сестри,
Так дуже між собою схожі.
Обидві веселі, гомінки,
А інколи плаксиві і похмурі.
Ці сестри з квітами на ти
Без них себе не уявляють.
Чоловіків пробуджують вони,
На подвиги штовхають.
Весна і жінка дві сестри
Так дуже між собою схожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2018
Краса жіноча - це вона руйнує скелі,
зриває дамби.
Ніжність жінки - це добро,
яке ні чим в житті не зрівняно.
Кохання жіноче - це тепло,
як сонце, яке спалює.
А жінка - це вода,
Яка усе оце підживлює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
У своїм житті не можу і не хочу жити з фальшем,
З багнюкою, злом, отрутою, недовірою,
Не довіряти рідним, а інколи собі.
Як можна жити й не розуміти, що зло ми несемо самі собі,
Воно з' Їдає кожного із нас тихенько
І запиває кровушкою так смакує від душі.
Постав собі питання, не вже я буду так і далі житии?
Колись обернешся назад:- О Боже! Пізно.
Нема не тіла, ні душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Птахом крилатим хотіла б я стати,
Піднятись у Вись над землею, політати.
Зібрала б біду і нещастя у парі,
І в небі синім залишила б на завжди.
Рибою в морі хотіла б я стати,
Морські глибини усі пізнавати
Там я біду і нещастя лишила б,
І людей на землі усіх помирила б,
Тільки кохання й доброту залишила б.
Може за надто собі говорю я
Те що я хочу, про те про що мрію,
Перо і папір здійснять мої мрії
А може колись воно й буде- хто знає?,
І внуки і правнуки мене хай згадають..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018
Нехай, що бачу, відчуваю і творю,
Я людям прекрасним усе це дарую,
І хоч цей дарунок не кожен візьме,
Хтось сміхом, хтось багнюкою мен́е обіллє
Але я упевнена в силі своїй,
Бо вірю в людей,що живуть на землі.
Я хочу їх душі відігріти дарунком своїм,
І той хто відтає відчує тепло у душі,
Відчує, згадає якесь щось своє
І посмішка й радість у гості прийде.
Якщо відігріла хоч крапельку Вас
Ну тож я щаслива за Вас у цей час!
Нехай, що бачу відчуваю і творю,
Я Вам люди добрі усе це дарую.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018