| Сторінки (9/836): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
22 травня – День пам'яті односельця Сергія Божка
Від того дня вже рік минув,
Що змусив сонце не світити.
Єдиним від синочком був,
Ще молоденький. Тільки б жити…
Він склавши руки не сидів,
Не вмів він часу марнувати.
Навчавсь, вірші писати вмів,
Дала йому цю рису – мати.
Війна в країні – не збоявсь,
Взяв сміло в руки автомата.
Цей поклик у душі озвавсь.
Пішов, наслідуючи тата.
Не долюбив, не доспівав,
Не дописав листа матусі.
Від кулі ворога упав.
А клявся ж їй, що повернуся.
Вернувсь. Ні слова не сказав…
Навіть не глянув в рідні очі.
Лиш біллю серце пронизав.
Яке змиритись з цим не хоче.
Як та журавка по весні,
Крильми об землю суху б»ється.
Чекає. Молиться. В ві сні
Летить… Та син вже не вернеться.
В сирій землі її дитя.
Одна єдиная кровинка.
Терзає зболене життя
Й живого серця половинка.
І рана батькова сквозна,
Вже не загоїться ніколи.
Те, що пройшли… Господь сам зна,
Вогонь. Кров. Смерть. Нестерпні болі.
Каштанів білих ряд цвіте,
Та ти їх більше не побачиш.
Життя віддав ти за святе,
А ти, матусю, усе плачеш…
Тримайтеся, Герой ваш син,
Зростили гідну ви дитину.
Він край наш рідний боронив,
Й поліг безстрашно за Вкраїну
22.05 2023 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Холодний вітер стогне за вікном,
Із сліз гірких дощів рясні потоки.
Все сірим і самотнім полотном
Укрило, мов печаллю, - на всі боки.
Де ділась неба весняного синь?
Клич журавлів, що весну відімкнули.
І спогад на душі, немов полин,
Із тих миттєвостей, які ми вже забули.
Не чути й птахів чисті голоси,
Десь заніміли, мов в зимі зостались.
Життя все ділить на дві полоси,
Білі для втіх, а чорні, щоб вагались.
А як навчитись бачить позитив.
Навіть в холодних днях покритих в мряку?
У вітрі вчути бажаний мотив,
Й озноб пронизливий сприйняти, ніби дяку.
Завжди прекрасним все не може буть,
Усе в житті доводиться пізнати,
Все зайве – треба викреслить, забуть,
Все інше – ніби Божий дар сприйняти
29.03.2023
( Валентина Рубан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
З – за хмари сонце тихо випливає.
І так щодня, не може бути збій.
Різка сирена звідусіль лунає,
На Сході й Півдні йде запеклий бій.
Там наші хлопці, може й не лягали,
Щоб хоч якусь хвилинку відпочить.
Вони наш спокій ніч оберігали,
Там пекло – бомб і градів не злічить.
Безжально танки топчуть землю нашу,
Винищувачі зрівнюють міста.
А їм, безстрашним, зупинити треба р@шу,
Що ордами, мов нечисть, пророста.
Звільнить країну, не зважать на болі,
Смерть друзів бачить, страх тримать в руці.
За синє небо й пшениці у полі.
Щодень йдуть в бій нескорені бійці.
Аби сирена люто не лунала,
Щоб не сивіли коси в матерів.
Щоб в очі хижо смерть не заглядала,
Щоб спокій наш в пожежах не горів.
Солдатам нашим кланяємось в ноги,
Їх не забудемо допоки серце б’є.
Чекаєм з нетерпінням Перемоги
Хай Бог скоріше нам її дає.
( 24.02 2023 )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
За селом заховалося сонце,
Навкруги тільки тиша німа.
Синій вечір схиливсь до віконця,
Але радості чомусь нема.
Я зайду зараз в теплу хатину,
Хоч і світло не завжди горить.
За солдат наших, чиюсь дитину
Так нестерпно серденько болить.
Може й тиждень вже не роззувався.
Воду з берців – і знову у бій.
Він забувся, коли усміхався,
Сум і сльози частіше з - під вій.
Вщухли ніби ворожі розкати,
Зупинився , - Так хочеться жить!
Але що це? Хто? Важко впізнати –
В плащ - палатці, весь в інеї, - спить.
Ще дитина. Йому лише двадцять,
Сам Бог зна, що в житті він пізнав.
Не для того, щоб десь вихваляться,
Від безсилля – заснув, там де впав.
Бо за мить – знов під кулі ворожі
Без сумління, безстрашно піде.
Наші хлопці сміливістю схожі,
Чи хтось бачив таких? Коли й де?
Чи хто вміє сильніш за українців
Землю отчу так вірно любить?.
Чи хто чув, як нещадно чужинців
Вміють наші солдатики бить?
Вірим, скоро вже стихнуть гармати
Голуб миру до нас прилетить.
Стрінуть діти - батьків, сина - мати
Аби в мирі і радості жить.
24.02 23 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Якби ж то можна повернутись
У вечір маминих казок.
Хоча б на мить про все забутись,
Й вернуть в дитинство хоч разок.
Зайти в свою стареньку хату,
На лаву сісти, край вікна.
На спогади й тепло багату,
Вона в душі така одна.
… Матусі з ланки ще немає,
Але ось - ось вже прибіжить,
Роботу дома всю владнає,
І будем з нею говорить.
Татусь на тракторі гуркоче,
Ні день ні в ніч дома нема.
Коли за «торбою» заскочить…
І ми удвох. Олі нема –
Сестричка в місті, вже працює,
Тож помічниця - тільки я.
Кришу бур’ян, качок годую,
Гусей, котів та ще - теля.
Корівку Лиску закриваю,
Щоб на город не подалась.
Й щоб не робила – я співаю,
Бо я такою удалась…
Як день - дитинство промайнуло,
Ще швидше юність відійшла.
Вже снігом на виски сипнуло
А я ще ніби й не жила.
Немає вже старої хати,
Все бур’янами заросло.
Те місце навіть не пізнати,
Що найдорожчим нам було.
Давно нову побудували,
Там тато з мамою жили…
Роки ж… мов ластівки літали…
Та швидко в далеч пропливли.
Не зустрічає вже матуся…
Не проводжає до воріт.
До батька я тепер тулюся,
Один він в нас. Один, як світ.
Якби ж то можна повернутись
Хоча б на мить, хоча б разок.
До мами ніжно пригорнутись,
Полинуть в світ її казок.
16.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Соборна, велична і вільна.
Свята Україна моя.
Єдина і неподільна,
Цілована Богом земля.
Донбас, Чорне море, Карпати,
З північних лісів до степів.
Мова красою багата,
Й п’янкий соловейковий спів
Тебе печеніги топтали.
І турки палили до тла.
Та ти із колін таки встала.
І щастя всім людям дала.
Москва сотні літ мордувала,
Надіти хотіла ярма.
Та крила твої не зламала.
Душила й ганьбила дарма.
І зараз твоє серце крають
Катюги, московська орда.
Невинні вкраїнці вмирають.
Велика настала біда.
За волю, за мир і свободу,
Безстрашно у бій хлопці йдуть
Щоб в рабстві не жити народу
Під ігом московським не буть
І прийде свята Перемога
Повернеться донька,син, брат
Соборна розквітне дорога
Від Криму й до сивих Карпат
Єдина і сильна країно,
Коханий, прекрасний наш край.
Могутня, велична Вкраїно
Живи і в віках процвітай
22.01 2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Летить зима на білих крилах,
Поля, дороги заміта.
І на сніжинках легкокрилих
Несе різдвяні нам свята.
Найперша – світла Катерина,
В барвистій хустці вигляда.
Це рукодільниць берегиня,
Красива, добра, молода.
Потім Андрій одяг кожуха,
Йде смакувати Калиту.
У сажі весь по самі вуха
Бо скуштував ту смакоту .
Ось вже підкралася й Варвара,
І з Савою, - немов на зло –
Безжально ночі увірвали,
Тай подались, мов й не було.
На зміну – Миколай зимовий
В наш край поважно завітав.
Послав на став місточок новий,
І все сніжком позамітав.
Слідком Свята Богиня Ганна
«Микільні» закрива святки.
«Ще трішки буднів»- кажуть здавна,
І залунають Колядки.
Меланка. Щедрик. Засівання
На день святого Василя.
Посіють зерном в хаті зрання,
Щоб колосилася земля.
Поллються щирі побажання,
Покотяться у вись і в шир.
Й одне на всіх у нас бажання –
Довгоочікуваний МИР
22.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Час швидко мчить невпинним кроком,
Й перепочинку не дає.
Лиш привітала з Новим роком,
Вже й День народження Твоє.
Бач, не в усіх подвійне свято,
Та коли склалась так, як є.
Вітань у Тебе є багато,
Й серед усіх – прийми моє.
Я від душі Тебе вітаю,
Й бажаю в цю важливу мить:
Хай Бог Тебе оберігає.
І від невдач хай захистить.
Міцне здоров’я посилає.
Навчить повірить в чудеса.
Нехай Любов в душі палає,
Надія й Віра не згаса.
Хай серце стукає рівненько,
В теплі, в добрі у щасті теж.
Хай будуть рідні всі близенько,
Миру і радості без меж.
01.01.2023 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Хай дмуть вітри холодні за вікном,
Троянди ж квітнуть ніби дивні мрії.
Вкрива все осінь золотим сукном,
Стежки, сади… та тільки не надії.
Цвітуть троянди. Неземна краса
Торкає ніжно душу пелюстками.
Те що цвіте, ніколи не згаса,
Чарівність й неповторність разом з нами.
Знов час прийде й троянди зацвітуть,
Красою юною розбудять нас весною.
Хай вони в наших спогадах живуть,
Щоб веселить світ райською красою.
31.10.2022 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Снує золоту павутину журба,
Але не стихають пісні наші й досі
Щось листям пожовклим шепоче верба,
Поважно до нас підкрадається осінь.
На крилах своїх жовтень свято несе,
День музики - просто звучить й урочисто.
Від неї цвіте і оживає усе,
Вона, мов з перлин піднебесних намисто..
Вона, мов вода кришталева з криниць,
Вона , ніби пташка, що в небо злітає.
Мелодія ніжна сягає зірниць.
Така вона сильна, красива, безкрая.
Хто вміє душею, добро передать.
У кого життя, ніби з ноток сплелося
В День музики хочеться всіх привітать,
Щоб в мирі усім нам і щасті жилося.
01.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Горять осінні айстри під вікном,
Каштани з шумом землю укривають.
Й тумани сині ніжним полотном
В ці дні бібліотекарів вітають.
Для вас калина в лізі дозріва,
Вітри замріяно для вас хмарки колишуть.
Осіннє сонце душі зігріва,
На листі золотом вірші їм музи пишуть.
В книжковім царстві їх життя пливе,
Де мудрість із книжок усі черпають
Де в казці мрія тихо ожива,
Й герої всіх романів там витають.
На всі питання відповідь знайти
Лише бібліотекар мудрий зможе.
Покликати в незвідані світи
І всім завжди й в усьому допоможе.
Тож зичим , любі в цей святковий день
Здоров»я й щастя і пошани нині.
Найкращих, найдзвінкіших вам пісень
І всім нам миру в нашій Україні.
30/09/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
( Присвячений 79 річниці визволення села Гнідинці та нашого району від німецько - фашистських загарбників)
Похмурий ранок. Небо сіро - сиве,
Такою осінь і тоді була.
Ви воювали, щоб було щасливе
Життя в Країні і в мого села.
Жоржини чумно голови схилили,
А пам'ять знов яскраво ожила.
Повагу й шану щиру заслужили
Всі визволителі району і села.
Стоїть в зажурі Обеліск, сумує
Сплять вічним сном в сирій землі синм.
А матінка - Вкраїна біль тамує,
Палає знов у полум"ї війни.
Сьогодні внуки, правнуки боронять
Ту землю, що для вас свята була.
Вклоняюсь низько всім нашим Героям,
Всім визволителям Країни і села
17.09 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Україно, наш пісенний краю.
В Золоті пшеничних колосків.
Наш незламний, непоборний раю,
Що міцнів із глибини віків.
Непохитний, мудрий твій народе.
Вірні в нього доньки і сини.
Мужні й віддані – не дя хвали та оди,
Скарб цей – із козацтва сивини.
Україно, хай буяє всюди
Калинонька – її буйний цвіт.
В мирі та в добрі живуть хай люди,
Ти могутня – це побачив світ!
28/07/2022
(Валентина Рубан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Страшна звістка полетіла по нашому району.
Пожежа у Журавському Храмі,
Горіла церква… Мов ножем у груди,
Із неба дощ холодний сльози лив.
За що й про що? – загомоніли люди,
Чи кара Божа, чи хто підпалив?
Пожежники, мов ангели літали,
Щоб зберегти, щоб врятувати Храм.
Ні вміння, ані сил не шкодували,
Щоб залишивсь безцінний спадок нам.
А він палав… Дим обпікав легені,
Безжальні іскри сипалися скрізь.
Збігався люд. Похмурі і смиренні,
Багато хто не зміг стримати сліз.
Вогонь лизав Престол святий, ікони,
Палали стіни, дим їдкий валив.
Чому й навіщо заніміли дзвони,
Невже такого горя хто хотів?
Може, що стали Бога забувати?
Страждання ближнього не вмієм помічать?
Що з злом, з презрінням брат іде на брата?
Що стали совість, просто, всі втрачать?
Давайте всі покаємося, люди,
Нехай Господь гріхи наші простить.
Щоб в тому полум’ї згоріли всі незгоди.
Бо з гіркотою в серці важко жить.
А Бог поможе Храм відбудувати,
З добром у серці зробим новий крок.
Будуть молитви і псалми лунати,
Випробування – це був всім урок.
17.02 2022 р
(Валентина Рубан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Спасибо за миг, тот в котором со мною Ты был,
За наши минуты спасибо, часы и мгновенья.
Спасибо за то, что меня до сих пор не забыл.
За то, что мне даришь вниманье, порою сомненья.
Спасибо за то, что со мною когда – то Ты был,
За то, что сейчас, пускай редко, но все же заходишь.
Спасибо за то, что меня никогда не любил,
За то, что теперь, иногда даже слов для меня не находишь.
Спасибо за то, что рассвет мы встречали вдвоем.
За то, что вдвоем на закате когда – то с Тобой повстречались.
Быть может когда – то мы песню любви нашей все же споем,
Спасибо… хоть врозь мы, но все же, с Тобою совсем не расстались
Спасибо за веру, что грела в себя я в груди,
Спасибо Тебе за надежду, что все еще дышит.
Спасибо за счастья, что будет в нас впереди.
Спасибо, что сердце Твое, иногда меня все - таки слышит.
Спасибо за дни, что идут без Тебя в некуда,
Спасибо Тебе за бессонные длинные ночи.
За то, что теряем безумно мы наши с Тобою года,
Спасибо за то, что Ты есть и люблю Тебя очень.
02.02.2022 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Не чекала я Тебе в своє життя,
Місця в серці, також не тримала.
Це якийсь «привіт» із небуття,
Чи мо доля так пожартувала…
Я й не знала, що так може буть.
Я ж Тебе до себе не гукала.
Дуже важко тепер все забуть.
І не знаю, нащо покохала.
Нащо виглядала кожну мить,
Нащо вірила,чому не відвернулась?
Від думок чомусь душа тремтить,
І чому ж, на рівному, - спіткнулась?
Не чекала я Тебе в своє життя
Сам Ти якось так у нім з’явився.
І назад немає вороття
Й розумію – дуже запізнився…
14.10.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Стогнав нестерпно вітер під вікном.
Чому? За ким? Я так й не зрозуміла.
А потім ніч прийшла до мене з сном.
В його обіймах цілу ніч я мліла.
Він обіймав мене і цілував,
П»янкі обійми… так на Твої схожі.
А у думках десь голос Твій звучав,
Тебе шукали очі в перехожих.
На хмарах синіх линула в той край.
Де ми з Тобою ранок зустрічали…
Де в чужих стінах мріяли про рай…
На, а насправді – просто час втрачали.
Ховавсь неспокій в зорях голубих,
Самотній вечір обіймав за плечі.
А спогади – із щастя і журби…
І слів Твоїх не сказаних, до речі.
Холодна ніч прийшла до мене знов,
В його обіймах, як колись, я вже не мліла.
Чи я чи вітер плакав під вікном…
За ким? Чого? Нарешті зрозуміла.
24.01.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Місяць в небі засвітився,
Це Син Божий народився
Тож від хати і до хати,
Саме час колядувати
В цей чарівний, дивний час
Дух Різдва єднає нас.
Щастя, мир, добро дарує -
Україна колядує
Колядуйте всі, співайте.
Одне одного вітайте
Хай ніхто з нас не сумує -
Україна колядує
07.01.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Хай метелиця мете, вітер, хуртовина.
А до нас із вами йде – радісна новина.
Ясні зорі мерехтять, місяць засвітився,
Десь у яслах у цей час Ісус народився.
Щоби людство захистить від біди – напасті,
Щоб змогли всі добре жить у мирі та щасті.
Щоб здоровими були, щоб жили в достатку.
Щоби вдячність принесли молому дитятку.
Бо Син Божий з висоти всіх оберігає,
Хай колядка в Його честь гучніше лунає.
Хай пісні кругом дзвенять радісні – веселі.
Хай збуваються дива у містах селах
07.01.2022 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Та не рахуйте ви свої літа,
Бо серце завжди молодо стукоче.
Живе у ньому мрія золота.
Воно гаряче і любити хоче
Ой, не рахуйте ви свої роки.
Це скарб, який не всім дається.
Вони розтати можуть залюбки,
Якщо кохання ніжністю озветься.
Ви не зважайте на поважний вік.
Душа ж бо молода, як серце б»ється.
Кохання не зважа на часу лік,
Воно ж, немов вода, джерельна ллється –
Зітре сльозу змарнілу зі щоки.
І шрам болючий в серці залата.
Лиш не рахуйте ви свої роки.
І не зважайте на свої літа
04.01.2022 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
Зимовий вечір, тихо пада сніг, Дороги замітає всі й поля. І лід важкий на річку спати ліг, Дрімає у зимовім сні земля.
Летить сніжок, як лебединий пух, У небі зоряні спалахують вогні Все замело, вже й сліду не знайти, Іде Зима на білому коні.
Холодний вітер стогне під вікном, І віхолу зове у свій танок. Мороз вкриває шибку полотном Мов вишиває зоряний вінок.
Дрімає у зимовім сні земля,
І лід важкий на річку спати ліг.
Зимовий вечір крадеться здаля
Й надії мої вкутує у сніг…
03.01.2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
( до 70 річчя з Дня народення).
Прощався листопад… В останню днину,
Господь на Буковині дав дитину.
До хлопчика талант прийшов від Бога,
То ж зоряна була Його дорога.
Пісні дзвінкі, ще з малечку звучали.
Всіх зачаровували, дивували.
І замовкали в лузі солов’ї,
Коли Назар співав пісні свої.
Немов стрімкий потік, бурхлива річка,
Всіх чарував в свій час ансамбль «Смерічка».
Голос Яремчука всюди лунав,
За серце і за душу зачіпав.
Мов вітер колихав стіну хлібів,
Збирав у кетяги смачні плоди калини –
Летів Його чарівний диво – спів.
У вись, у шир, простори України.
…Та ось раптово, в зовсім ранній час,
На мить здалося – голос той погас.
Здалось, бо він лунає в горах і степах,
В концертних залах, головне – в серцях.
Назара люблять, пам’ятають люди,
Золотий голос Його ллється всюди.
Бо Він Вкраїну, як ніхто умів любить,
Тому пісням тим – вічно жить.
30. 11.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Дозріва моя калинонька в саду,
Більш до Тебе на побачення не йду.
Ти мов вітер її віття обламав,
Мені й слова на прощання не сказав…
Налилися гірким соком ягідки,
Про любов нашу забув Ти залюбки.
А можливо її й зовсім не було?
Що було, листям калини замело.
Ждала я , мов день прийдешній, Твій «Привіт»,
Промайнув він, як з калини білий цвіт.
Й полетів , мов за водою листя жмут
Вже мабуть йому немає місця тут.
Відлітають невгамовно в даль літа,
А калина з кожним роком розквіта.
В її кетягах горить червона кров,
А в сердечній рані – стомлена любов…
12.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
А за вікном дощі шепочуть казку,
Про теплі, сонячні мої з Тобою дні.
Коли Ти дарував жагучу ласку,
В ті миті, коли ми були одні…
Холодний дощ в вікно мені стукоче,
Немов не сказані якісь Твої слова.
Їх серце, так чомусь почути хоче,
Слізьми по склу бажання те сплива.
Сумує неба зморене журбою,
І гірко плаче проливним дощем.
Мої ж думки всі - линуть за Тобою,
А на душі чомусь болючий щем.
Шепоче дощ… шумить, а чи співає…
Сміється.., плаче.., гіркі сльози ллє.
Кохання моє серденько чекає.
А дощ мені спокою не дає…
25.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Ти повернись у сни і наяву. Ти повернись, бо я тебе чекаю. Тобою я і мрію і живу, Тобі найкращих я пісень співаю.
Ти повернись стежиною у сад, Чекати тебе буду до світання. Ти повернись і не спіши назад. Можливо тут живе наше кохання …
У зелен – листі, чи квітках чарівних, В обіймах вітру, що злітає в вись. У погляді очей Твоїх привітних… Ти повернись, коханий! Повернись
21.08.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Піонія . Я зву її – Твоя,
А хто, як хоче, так хай розуміє.
Хоч цвітом в квітнику вже не буя.
Та й слів сказать, тих, що тоді - не вміє…
Піонія. Жагучі пелюстки,
У кожній з них – чарівних речень жмуток…
Вони в душі – з Твоєї лЕгкої руки,
Так і лишились : радість, поряд – смуток.
Піонія. Росте в моїм саду,
Свій аромат повсюди розливає.
Я щастя своє в квітах цих знайду,
Й повірити зумію. Так буває.
12.06.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021
Місяцем цілована, викупана росами.
Нічкою липневою я до Тебе йшла.
Стежкою грайливою, свіжими покосами.
Під синіми зорями я Тебе знайшла
Напувала липа нас пахощами з чарами.
Пахли незвичайністю диво – чебреці.
Хмари нам всміхалися, що все йшли отарами.
Ми удвох закохані, йшли – рука в руці…
Росяними травами стежка в даль котилася,
Місяченько лагідно з неба поглядав
Мабуть наша доленька в лузі заблудилася.
Вітерець заніс слова, які Ти казав…
Стежкою грайливою, свіжими покосами
Молодість із юністю в далеч відійшла.
Місяцем цілована, викупана росами.
Нічкою липневою щастя я знайшла.
04.07.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021
Буйним цвітом вже розквітла вишня коло хати.
Це Великдень поспішала, ось так зустрічати.
В фату білу нарядилась, ніби наречена,
А із хати – пахне паска запашна, свячена.
Із –за поля різнобарвно сходить тихо сонце,
Посила проміння щиро прямо у віконце.
На квітках пахучих роси світять дивограєм,
Це Великдень йде поважно нашим рідним краєм
02.05.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
Толь от щедрости,
Толь от глупости,
Ну, а может, вопреки судьбе.
По наивности,
Или тупости
Отдала я сердце Тебе
Не жалея слов,
Что от сердца шли.
Не считав время и сил.
…Счастья не нашли,
Встречи не спасли,
Кто – то наш с Тобой огонь загасил.
Не смогли сберечь
Нежность наших встреч,
Или? vожет так угодно судьбе. –
Что по щедрости,
Иль по глупости -
Сердце отдала я Тебе.
04. 05. 2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021
А за вікном сьогодні пада сніг.
Хіба не диво? Двадцять шосте квітня!
Це у природі стався якийсь збіг?
Засипало снігами все, що квітло.
Лапатий сніг летить – не зупинить,
Вже ні доріг, ані стежин не видно.
Здавалось до тепла - єдина мить,
Та в душу дихала зима єхидно.
А вірилось в тепло й красу весни,
У небо синє, ніжне і привітне…
Дивись день – два й здійсняться світлі сни,
З цвітом весни і любов палка розквітне…
Отак в житті – до всього будь готов.
В цілунках – мед, за пазухою – ніж.
Живи, щоб менше «наламати дров», -
Душі не відкривай усім навстіж!
26.04 2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Коли буває важко на душі.
Коли на серці біль. печаль і туга.
Народжуються в такий час вірші,
Й стирається бажань гранична смуга.
Прудкі думки рояться в голові,
Й летять у даль і десь когось шукають.
В букет складають квіти запашні.
В високих травах росяних блукають.
З небес знімають зорі мовчазні,
В обіймах у коханого німіють.
І зостаються у мрійливім сні,
Отам вони без слів все розуміють…
Коли буває важко на душі,
Коли самотність боляче шмагає.
Тоді зовсім не пишуться вірші.
Й що серце жде, ніхто того не знає…
24.04.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021
Дощ несміло стукає в вікно,
Мов минуле з острахом торкає.
Те,що вже було колись, давно.
Та й до цього часу не зникає.
Краплі, ніби сльози мовчазні.
Що по склу, мов по щоці стікають.
Дні летять сумні. непоказні.
Вдаль, один за одним, відлітають.
Лиш слова, як молода трава.
Воскресають, тягнуться до світла.
Дощ, немов музИка виграва.
Й шепче, шепче, що весна розквітне.
А весна ... на те вона й весна.
Щоб усе, що спало. - розбудити.
Пісня, щоб дзвеніла голосна.
І любов розквітне, щоби горіти.
Хай дощі бентежно виграють,
Теплі, чисті, світлі і прозорі.
Й почуття барвисто хай цвітуть,
І закохано всміхаються хай зорі
15.04.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
Ти мені напишеш, як колись,
Вранці, вдень, або пізньої ночі?
Як колись розмови щоб лились.
Мрії. щоб збували пророчі.
Ти мені напишеш ті слова.
Як колись… які я уже чула?
Щоб від них хміліла голова.
Я й одного, віриш, не забула.
Ти мені напишеш про любов.
Що в далекім літі заховалась?
Нагадай мені про неї знов.
Бо вона ж нікуди не дівалась…
Ти мені напишеш… як колись?
Чи хоч ще раз глянеш мені в очі?
Ти мені вже стільки років снивсь…
Зігріваючи думки мої щоночі.
26.03.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021
Вечір загляда вікно.
Місяць в небі бродить.
Якби знать, чом так давно,
Милий не приходить.
Чи доріжку замело.
Чи з дороги збився?
Та й темнесенько було,
Може заблудився?
Вітер пісню голосну,
Радісно виводить.
А я чомусь не засну.
Десь тут милий ходить..
Зірочки із висоти
Лукаво моргають.
Вже до мене ідеш Ти.
Й вони про це знають.
22. 03.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Я Тобі розкажу про любов.
Що в словах, у віршах десь ховається.
Яка квітне в душі знов і знов.
І ніколи – не осипається.
Я Тобі розкажу про любов.
Що горить, вище хмари злітає.
Що хвилює і серце і кров.
І її силі - краю немає.
Я Тобі про любов розповім.
Таку ніжну, як дотик жаданий.
Як кричить вона в слові німім,
Я Тобі розкажу, мій коханий.
Я Тобі розкажу про любов,
Не словами, а серцем, душею.
Що колись почалася з розмов,
І між «до», стала й «після» - межею.
22.03.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
А весна в душе не кончается
Никогда, никогда.
Если сердца два повстречаются,
Только бы навсегда.
Пусть метели поют и плачут,
Пусть пурга метет, пусть мороз.
На душе весна – не иначе.
Расцветает охапкой роз.
А весна никуда не денется,
Если любящие сердца.
Ведь душа верит, ждет и надеется,
Навсегда. До конца.
Сильный дождь с неба звонко падает
Снег пушистый весною - пусть.
Любовь сердце лишь только радует,
Для нее не помеха грусть.
Понапрасну зима старается.
Ни к чему ее холода.
Ведь весна в душе не кончается
Никогда, никогда.
21.03.2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
У День Поезії я хочу привітати,
Усіх, хто з Музою живе на «ти»,
Хто любить вірш читать, декламувати.
Літать думками у Поезії світи.
Знаходити слова, потрібні фрази.
Все це – крізь своє серце пропускать.
Читаючи – забути всі образи,
Навчитись біль і сумнів відпускать.
В Душі лишати лиш янтарно – чисті
Прадавні, невмирущі почуття.
Слова криштальні, ніжністю барвисті.
Нести у Всесвіт все своє життя.
Бо тільки слово сказане з любв’ю
Зуміє всі незгоди подолать.
Словами ж краще довести, ніж кров’ю,
Повірити, відчуть, закарбувать…
Поезія – це своєрідна зброя,
Бальзам на серце, ліки для душі.
Для Всесвіту в цілому – це здоров’я,
Пісні, поеми, оди, і вірші.
21.03.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Захід знову сердиться і хмуриться,
Вітер щось сердито завива.
Снігом враз вкривається вся вулиця.
Й ледь помітна молода трава.
Вже ж весна у вікна нам вистукує.
Синє небо в зорях виграє.
Моє серденько до Тебе щось вигукує.
Як колись. спокою не дає.
Ця пора бентежить по весняному.
І ніякі не страшні сніги.
Хай лиш згадку віднесуть коханому.
І розсіють радість навкруги.
Хай нічим ніколи Він не журиться.
В серцях хай живе любов ясна.
Нехай захід сердиться і хмуриться.
В наших душах буде жить весна.
16.03.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Котики на верболозі
Сонячно цвітуть.
ТеплО уже у дорозі.
Весні - добру путь!
Обережно, тихо всюди
Ступає Весна.
Розлива вже свої води
Красуня Десна.
Сині хмари в даль мандрують,
Мов, морем пливуть.
Води береги цілують,
Тайни в даль несуть.
А ріка із солов»ями
Співає пісень.
Між полів, лісів – гаями
Плине ніч і день…
Взимку ,скована льодами,
Тихо спочива.
Восени всіма ладами
З дощами співа…
Споконвіку котить води
Голуба Десна.
Лиш пісні дзвінкіші всюди –
Як цвіте весна.
15.03.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
І знову мені Ти наснивсь,
Як раз, як раз перед весною.
Так тепло і щиро дививсь.
І щось говорив наді мною…
Слова Твої ніжно лились...
Мене вони так зігрівали.
Немов повертали в «колись».
Коли ми ще палко кохали.
Твій голос мене чарував.
Від нього холонуло в серці.
Надії мені дарував.
Не краплі, а цілі озерця.
Слова ті скотились в туман,
Розмови – в сніги поховались.
Усе, що було – то обман.
Лиш згадки правдиві зостались.
01.03.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Останній день зима гостює.
Вже завтра піде назавжди.
Ще мо який день полютує.
Ніхто не скаже –« Підожди»
Ніхто не скаже: - «Зоставайся».
Бо всі чекають на тепло.
- Красуне, йди й не озирайся,
З тобою добре нам було.
Ти засипала нас снігами,
Вкривала в пишну заметіль.
Річки єднала з берегами,
Садам м’яку слала постіль.
Сліди ретельно замітала,
Щоб не вертатися назад.
Ти віхолами чарувала.
Під ноги слала зорепад.
Ти вже красуне натомилась,
У світ свій сніжний повертай.
Весна вже юна нагодилась.
Щоб заквітчать в красу наш край.
28.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
« Як дитиною бувало…»
Все тоді цвіло, буяло,
Навіть взимку оживали,
Квіти мерзлі на шибках.
А як стала підростати,
Стала все я помічати,
За втраченим сумувати,
Вчитися на помилках..
«Щоб не плакать» я сміюся.
Із неправдою борюся,
До мети із сил тягнуся,
Хочу не відстать.
«Щоб не плакать» - я співаю,
Всіх піснями звеселяю,
З усмішкою день стрічаю,
Щоб не жалкувать.
А поезію і прозу
Не любити я не можу.
Топчу стежку із барвінку
Люблю Лесю Українку
І … від щирою душі,
Всім дарую я вірші.
28.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
Неначе бурхливі хвилі на морі.
Вірші лилися на рідній мові.
Вклонялись їй низько і небо і зорі.
Красу почувши у тій розмові.
Українська мова – мова калини.
Молитва матері і сміх дитини.
Тарасове слово і Лесина пісня.
У білому світі словам таким – тісно.
Слова українські летять в синю вись.
Було так, так є, так і буде колись.
Слова - сильні хвилі гірської ріки.
Написані серцем на цілі віки
26.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
Під снігами тихо спить « зелений горбочок»
У задумі спочиває «вишневий садочок»,
І «хатинка, мов дитинка» ніби задрімала.
Під той щебіт, що « сивенька» пташка, наспівала.
«Вийшло сонце, засвітило» розбудило весну,
Ту, що Леся так любила, - радісну, чудесну.
Вона з вірою писала, «…що скоро прилине..»
Й зацвіте в яскравих квітах рідна Україна.
«Пробудяться» гори й ріки від важкого сну.
Будем радо зустрічати Лесину весну.
25.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
«Где же Ты раньше был?»-
Ваенга все поет…
Ты же ведь все забыл,
Наш обламал полет
Где же Ты раньше был?
Поздно, но все же пришел.
Счастья Ты пригубил,
Сладости в нем не нашел…
Где же Ты раньше был?
Я же Тебя ждала.
Ты ведь любовь убил
Что для Тебе берегла.
Где же Ты раньше был?
Где же Ты милый теперь?
Вдребезги все розбил
Запер отчаянно дверь.
В памяти все плывет,
Жаль, что Ты все забыл.
Ваенга снова поет:
«Где же Ты раньше был?
30.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
«Ні, я жива! Я буду вічно жити!»
Сказала Леся… і вона живе.
Своїми віршами учить на світі жити.
У всьому бачити знайоме, мов нове.
Живе в своїх поезіях безсмертних.
Які відомі на весь білий світ.
Живе на сторінках книжок потертих.
Які читають більше сотні літ.
Їй, мов зорі немеркнучій – світити.
Її любов хай Всесвіт осява.
«Ні, я жива! Я буду вічно жити!»
Її пророчі, праведні слова.
26.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Ти знов мене лишив на роздоріжжі
Ні слова ні півслова не сказав.
А за вікном вітри лютневі, сніжні,
Та не вони, то сумнів пронизав.
Не кригою скувало, не льодами
Те, що колись розквітло і цвіло.
Не заморозило німими холодами…
А може його просто не було?
Не відспівали за вікном завії,
Не скресли льодом сковані ставки
Та сонце вже цілує очі, вії,
Весна торкає подихом - руки.
А Ти на роздоріжжі не лишайся,
Й мене саму весні не залишай.
Ти сам собі по щирості зійзайся.
Як жевріє кохання…. Поспішай!
21.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Українська мова, щира, веселкова,
Скільки в ній вмістилось дивовижних слів!
Це тихенька лагідна з мамою розмова,
Це пісні - подібні співу солов’їв.
Мова українська, ніби шурхіт вітру,
Мовою Вкраїни – верби шелестять.
Мова мелодійна – Бога гідний витвір.
Мовою вкраїнською можна все сказать.
Гомоніть тихенько з милим під вербою.
Крикнути у далеч горам і полям…
Гримнуть грізно ворогу. як іти до бою.
Бубоніть молитву ніжно над малям.
Розказать калині про чарівну вроду.
Процідить крізь зуби - « Я не покорюсь»
Заспівать веселу : «Я щаслива зроду»,
І шепнуть на вушко «Я ще повернусь»
Ой, яка ж красива українська мова!
Скільки і ній відтінку! Скільки і ній краси.
Неповторна мова, сонячна, казкова.
Скарб цей із собою – все життя неси!
21.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Зимовий день, красивий сніжний,
Погожий. гарний, тихий, ніжний.
Неперевершена краса.
Сміються сині небеса.
В такий чудовий світлий день
Синички нам дзвенять пісень
Горобчики пищать у стрісі.
Стукає дятлик на горісі.
Сніжок на сонці мерехтить.
Вже мабуть…десь весна не спить.
Весна співає вже сонети.
Хоч снігу скрізь лежать замети.
Вночі міцний мороз тріщить.
А день з дахів вода плющить
Вночі зима мете, лютує
А в день навкруг всяк весну чує
20.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Минає вечір… Дивна ніч,
Мов з казки випливає
Сипнула зорі навсебіч,
Й тихенько споглядає…
Як Ти до мене йдеш навстріч,
Ось, ось уже близенько.
Тихенька, щира, ніжна річ,
Жадана і рідненька
Легенький дотик сильних рук,
Притягує і гріє.
Лоскоче стиха серця стук,
Від чого те – німіє.
Сміються зорі з висоти.
Виблискують, моргають.
Зі мною зараз поруч Ти.
Вони все бачать, знають
Заснула нічка під вікном,
Колисана вітрами
Нас пестить ніжним, дивним сном…
Кохання, що між нами.
14.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
А кохання цвіло у нас літом,
Ясним сонцем купалось в росі.
Та зима пролетіла над світом.
В сніговій закружляла красі.
В заметілях рясних танцювала.
Із вітрами співала пісень.
І кохання до себе гукала,
Кожну мить, кожну ніч, кожен день.
Розквітало воно в нас весною.
Як, півонія сипала цвіт.
Ми відчули той потяг з Тобою.
Що важливішим був на весь світ.
Ми в осінній красі зігрівали
Божий дар наш – кохання тепло.
Від розлук його оберігали…
А Ти кажеш : »Давно то було.»
Воно й зараз в сніжинках іскриться.
В сонця променях виграє.
Воно в наших серцях, це не сниться.
Воно щастя в життя додає.
14.02.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Это было не так уж давно…
Суетился вечерний вокзал.
Винник что – то там пел про Нино…
Кто кого провожал. Кто встречал…
Зажигали свой свет фонари,
День устало закат свой тушил.
Мчался вечер в объятья зари.
А ко мне – Ты на встречу спешил…
Звезды сыпали свет с высоты.
Остывала зола от пален.
Как же ласков со мною был Ты.
Мое сердце, забрав ловко в плен.
В неизвестность несло нас такси,
Жизнь на «после» и «до» разделив.
Тайны страсти томились вблизи.
До чего же был вечер красив…
Помнишь, в такт пели наши сердца,
Когда руку мою нежно взял…
…Не сходила улыбка с лица.
Мне глазами Ты много сказал…
Много дней промелькнуло с тех пор.
И мучительно долгих ночей…
Жаль не вяжется в нас разговор.
Жаль. Что Ты. Как и прежде… ничей.
12.02.2012 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Как лунь седой… Усталые глаза.
Морщинка возле глаз твоих застыла.
А на душе – слеза или гроза…?
Будто печаль на сердце грусть впустила...
Задумчив взгляд... О чем Твоя тоска?
О чем печаль глубокая таиться?
Зачем Ты душу разрываешь по кускам?
О ком? О чем она, бедняжечка, томится?
Хочу щеки Твоей дотронутся рукой.
Губами нежно сладких губ коснуться.
Теплом своим нарушить Твой покой.
В объятьях жарких Твоих утром, бы проснуться.
Как жаль, что сердцу приказать нельзя.
Нельзя вернуть всего того, что было…
Как лунь седой Ты… Синие глаза…
А я ведь их когда то.., так любила.
10.02.2021 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021
Кришталь розсипала зима.
Чи мо то бите скло?
Не рада. Мабуть і сама.
Яке зробила зло.
Скувала все в важкі льоди.
Нема куди ступить.
Мов в панцері стоять сади.
Все причаїлось, спить.
Кругом все сяйвом мерехтить.
Куди не подивись.
На землю паморозь летить.
Гляди. не посковзнись..
Дощ падає й замерза.
Його не зупинить.
Кришталь блищить то чи сльоза..?
Ніхто не прояснить.
11.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Хіба ж мовчанням можем ми убить,
Те, що колись ціну високу мало?
Ніхто ж нікого не примушує – любить.
Та чи ж для дружби в нас причин замало?
Ніхто вже не зуміє повернуть
Ті тихі ранки, що в росі купались.
І мабуть вже ніколи не забуть,
Ті вечори, коли ми зустрічались.
В оті осінні ночі золоті,
Хіба ж можливо знову опиниться.
Таке ж буває один раз в житті.
А інші всі – хіба лише насниться.
А чи слова так можна повторить.
Бальзамом ніжним, що на душу слались.
Їх лиш в уяві можна відтворить.
Вони ж у пам’яті на все життя зостались
04.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Снігами білими довкола замело.
Скрізь кучугури височать до неба.
Закутало у білу шаль село.
А що зимою більше всього треба?
Земля відпочива під кожухом,
В пухнастім покривалі сплять дерева.
Злітає дим купчастий над «верхом».
Лише б теплО у хаті. Що ще треба?
Лунає з вигонця веселий сміх.
Зліпить сніговика - в дітей потреба.
Зима чарує радістю усіх.
А що іще, скажіть, для щастя треба?
Зимою – сніг, а літом. щоб тепло,
Весною - рясний цвіт й дощу доволі.
Поміж людьми щоб мир, краса, добро…
А осінь - щоб врожай дала у полі.
Під важкістю снігів все спочива,
А він все пада, сиплеться із неба.
Зима красою землю сповива,
А що зимою, більше всього треба?
04.02.2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Мене Твій вітер ніжно цілував.
Від Тебе мабуть і весну приніс.
Ти десь далеко. щось важливе забував.
І все якось ішло на перекіс.
У небі зорі ясні розцвіли,
А хмари все пливли кудись, пливли…
Мені вітри про все розповіли,
Навіть про те, що ми не вберегли.
А мо забули й треба все згадать?
Розворушить жаринки у вогні.
Знайти всій шлях, щоб більше не блукать,
Де б зручно було і Тобі й мені.
29.01. 2021 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Ясні зорі в синім небі заіскрилися.
Наші мрії в веселкових снах зустрілися.
Мої очі в Твої - пильно так вдивлялися.
Коли ми, з Тобою любий, зустрічалися.
Синій ранок із весною цілувалися.
В солов’їнім щебетанні все купалося.
Аромат піоній - чарував, п’янив,
Ти мене в свої обійми заманив…
Слова ніжні до душі мені торкалися.
Ми коханням із Тобою упивалися.
Милувалися зірками вечоровими,
Зігрівали одне одного розмовами…
Хай любов наша ніколи не кінчається.
Щастя – доля хай нам щиро усміхається.
Щоб як лебідь і лебідка ми любилися.
Щоб здійснилося усе, що нам хотілося.
29.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Ми зустрілися з Тобою ненароком,
Сутеніло, і вже майже день скінчився.
Ти, знітившись, тихо мовив:- « З Новим роком»,
Усміхнувся і миттєво засмутився.
Поглядав на мене пильними очима.
Сніг легенько сипався на сад.
Скільки літ осталось за плечима….
Та нічого вже не повернуть назад.
Ти в снігу ховав несміло очі,
Путались думки, неначе п»яні.
Ти сказав, що ще зустрітись хочеш.
Нагадав, що ми колись були…кохані.
Час спинився, десь слова згубились.
Зірка тьмяна в небі заясніла…
- Повернись, мені всі ці роки Ти снилась…
- З Новим роком! … Іншого зустріла…
11.01.2019 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
( 12 січня – Міжнародний День донечки)
Минає день на зміну спішить ніч,
І так життя – вміщається долоні.
Та не про те сьогодні піде річ: -
Яке це щастя - мать дорослу доню!
Вона розрадить у будь який час.
Завжди потрібне, ніжне слово скаже.
Вона – скарб найдорожчий в світі є для нас,
Вона - життя, зоря і гордість наша.
Вона нам сонцем сяє з висоти,
Вона – водиці крапля в жарку днину.
Такої в світі більше не знайти
І любим ми Її понад усе, Єдину.
Чарівний голос Її – будоражить всіх,
Вона добром і ласкою зігріє.
Там, де Вона – там радість, щирість. сміх
Вона утішити й підтримати уміє.
І ми бажаєм, Тобі доню у цей день,
Здоров»я, щастя, радості, надії.
Життя складеться хай з омріяних пісень.
Хай збудуться всі заповітні мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
( 11 января – Всемирный День Спасибо)
Спасибо за миг, тот, в котором со мною Ты был.
За наши минуты - спасибо, часы и мгновенья.
Спасибо за то, что меня до сих пор не забыл,
За то, что мне даришь вниманье, порою – сомненья.
Спасибо за то, что святое не все загубил…
За то, что сейчас, пускай редко, но все же - заходишь…
И даже за то, что меня… никогда не любил,
За то, что теперь, иногда даже слов для меня не находишь.
Спасибо за то, что рассвет мы встречали вдвоем.
За то, что вдвоем на закате с Тобой повстречались.
Быть может когда-то мы песню любви нашей все же споем,
Спасибо, хоть врозь мы, но все ж, насовсем - не расстались.
Спасибо за веру, что грею в себе я, в груди.
Спасибо Тебе за надежду, что все еще дышит.
Спасибо за счастье, что может быть будет у нас впереди…
Спасибо, что сердце Твое, иногда меня слышит.
Спасибо за дни, что идут мимо нас - в никуда.
Спасибо Тебе за бессонные длинные ночи…
За то, что теряем - бесценные наши года.
Спасибо за то, что Ты есть… и люблю Тебя очень…
11.01.2021 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Зустрілись дві долі на пізній дорозі,
Самотні, холодні. сумні, мов туман.
Вони по одинці ходить вже не в змозі,
Замучила їх вже зневіра й обман.
Зустрілися погляди і… ніби струмом.
Серця пройняло ніби наскрізь обом.
Всміхнулась надія обвінчана з сумом.
Дихнула якимось привітним теплом.
Душа мимоволі душі доторкнулась.
Вдивлялися очі в бездонність очей.
Любов, та що спала в серцях їх – проснулась.
Засяяла ніжністю в вирі ночей…
Зустрілись дві долі, хоч пізно – знайшлися.
Коли вже на скроні лягла сивина.
Іх душі в обіймах навіки зійшлися.
І вже не важливо, що завтра – зима…
29.12.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Цветы под снегом все еще цветут.
Не страшен колкий синий снег, мороз.
Ветра холодные романсы им поют.
Вот только лепестки сжимаются до слез.
Цветы под снегом, нежные цветы,
Упрямо, гордо смотрят в облака.
Может быть ждут пока вернешься Ты?
В их взгляде затаилась боль – тоска.
Цветы под снегом… не ломайте их.
Пускай цветут у моего крыльца.
Просто, о них читайте старый стих,
В снегу цветы, а в инее – сердца…
Цветы под снегом все еще цветут,
Не испугал их синий, колкий снег…
Одно лишь жалко, что года идут…
Набрав стремительный и резвый свой разбег.
Цветут под снегом нежные цветы.
Такое чудо невозможно обьяснить.
В цветах застыли чувства красоты
Души замерзшей тоненькая нить
25.12.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Дождь в окно стучит упрямо.
Не погода – суета.
Я под ливнем, к Тебе прямо,
Лечу вихрем без зонта.
Мы пойдем с Тобой по лужам.
По дорожке дождевой.
Нам с Тобой никто не нужен.
Я Твоя, а Ты лишь мой.
И пусть ветер пустотливый.
Нас щекочет по лицу.
Я с Тобою. мой красивый.
Мы вдоем. Я так хочу.
Дождь хмельной не унывая.
Пел под музику точь – в - точь.
Мы, друг друга согревая.
Слушали его всю ночь.
24.12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
А я Тебе «Люблю», не говорила.
Одно лишь повторяла: «Очень жду».
И следом за Тобою не ходила.
И вероятно, больше не пойду.
«Любимым» я Тебя не называла.
По имени – и то лишь иногда.
Вот только без Тебя я тосковала,
И ласку для Тебя лишь берегла.
Тебе я всю любовь отдать хотела,
Всю нежность свою, ласку и тепло.
К Тебе на встречу с ветерком летела,
Да, только в чем - то нам не повезло.
Тебе «люблю»- я так и не сказала.
И снег Твои следы запорошил.
Наверное, я все же опоздала…
А Ты наверно, в чем – то поспешил.
22.12.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Из поцелуев вытку полотно,
Чтобы укрыть, с Тобою наше ложе.
Парчой с надежд занавешу окно.
И двери поплотней закрою тоже…
Тебя я встречу в сумраке ночном,
Сплетутся, воедино, наши тени.
… И пусть метели плачут под окном,
Снежинки падают без устали и лени.
Меня к груди Ты ласково прижмешь.
Губами губы нежно трогать станешь.
Ключи от счастья мигом Ты найдешь,
И ласки мне дарить не перестанешь
Слова, что шепотом ласкали шею, грудь,
До сердца очень близко прикасались.
Отрывки фраз « Зі мною вічно будь…»
Так в памяти навеки и остались…
12.12.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Підкралась ніч, немов якась злодійка,
Спинилася у мене під вікном.
І, ніби пустотлива чародійка,
Якісь інтриги ткала з моїм сном.
Ніяк не міг він підійти до мене.
Щоб взять обіймами у свій полон.
Якесь чуття безмовне, незбагненне
Не відпускало, - мов тепло з долонь
Думки роїлись, мов сніжинки в танці,
Зітхали зорі в небі голубім,
А під вікном, мов пристрасні коханці,
Стрічалось двоє в світі мовчазнім.
Я,нічко в тебе сну просить не стану,
Тебе вже скоро ранок прожене.
І прийде сон… з холодного туману,
Щоб ласкою й теплом зігріть мене.
08.12.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Все снегами кругом замело.
Ни дорог, ни тропинок не знать.
Счастье ветром седым унесло.
И не знаешь, чего ожидать…
Спит печально калина в снегу,
Гроздья, будто замерзшая кровь.
Мы с Тобой у оврага на берегу…,
А в реке мерзнет наша Любовь.
Кто согреет, спасет, сбережет?
Кроме нас – никому не нужна.
Разве сердца Она нам не жжет?
Она наша – хрупка и нежна…
Ей бы только дыханья чуток…
И немножко бы ей внимания.
Ей бы только тепла глоток…
И чуть - чуть бы еще понимания…
Ей – объятия наших рук…
Ей - сплетение наших тел..
Погибает она от разлук!
Неужели Ты это хотел?
Спит печально калина в снегу.
Небо хмурит косматую бровь.
Тени две на пустом берегу…
Согревают сердцами Любовь.
06.12.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Он подошел так неожиданно и тихо,
Коснулся нежно бархатной рукой…
Промчался ветер перед ним куда – то лихо,
Во всей своей красе - Он стал передо мной.
Ему я улыбнулась безупречно,
В ответ Он нежно, ласково обнял..
Он не задерживаясь, приходил ко мне, конечно,
Ни разу, никогда не изменял…
Я на Него без устали смотрела,
Красивый, темный взгляд Его – пленил…
Я ведь Его весь день очень хотела,
Молилась, чтоб скорее приходил.
Скрипел взволновано на ветке ели иней,
Звезда упала с неба, как стрела…
Ко мне пришел красивый Вечер синий.
Ах, если б знали ви… как я Его ждала
06.12.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Небо хмуриться, небо журиться,
У ставок сердито погляда.
Не повернеться і не збудеться,
Те, що понесла у даль вода.
Небо хмарами щільно вкрилося,
Хоч би швидше, швидше розійшлись.
Чи передумали? А чи приснилося? –
Та ми знову вдвох, як і колись.
У обіймах руки сплітаються,
На вустах цілунки цвітуть.
Серця любляться, серця кохаються.
А думки їм щастя снують.
В небі зіроньки показалися.
Місяченько ясно блищить.
Ми в коханні вдвох вже зізналися.
І нікому нас не розлучить
04.12.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Грудень ходить по садочку,
В полотняну вбравсь сорочку.
Посох крижаний в руці,
І рум’янець на щоці
По дорозі трусить сніг.
В лід скував ставок, як міг.
Всюди він поважно ходить,
Із Зими очей не зводить.
Холодом всіх обпікає,
З вітром він пісень співає.
Потім по полях гуляють,
Снігу кучі намітають.
Грудень скрізь господарює,
Одіж в срібло всім гаптує.
Жаль, короткий в нього вік –
Він зника під Новий рік.
04.12.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Ще є під снігом хризантеми,
Схилились до землі – цвітуть.
Мов недописані поеми,
В німім мовчанні чогось ждуть.
Щоб хтось рукою замахнувся,
Словами зміст замережив.
А ті – щоб ніжно доторкнувся,
Холодний сніг з душі струсив.
Думки рояться і лягають
Рясним потоком на папір.
А хризантеми все чекають,
Усім страхам наперекір.
Цвітуть під снігом хризантеми,
В зимовий день ще є життя.
Мов недописані поеми,
Мов не зів’ялі почуття.
01.12.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Кружева развесила Зима,
Ни дорог, ни следа не найти.
В белоснежной шали спят дома,
Снегом все засыпало пути.
В лебединый пух закутан сад,
Что не так давно шумел листвой.
Ничего нельзя вернуть назад,
Снегом замело и образ Твой.
Чувства заковало в колкий лед,
Боль в снегу запрятала Зима.
Мысли, что летали напролет,
И, Твои холодные слова…
Кружева развесила Зима,
Ни дорог, ни следа не найти..
Я ведь, знала раньше и сама,
Что с Тобою нам не по пути…
Пусть метет Зима, на косы мне,
Холод Твой не станет палачом.
Все осталось… в том прошедшем сне…
Кружева Зимы здесь не причем.
01.12.2020.г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
А я Тебе, знаєш, люблю,
Люблю Твої очі і скроні.
Твій погляд ласкавий ловлю,
Твій дотик й тепло від долоні.
Солодко – медові вуста,
Обійми міцні і жагучі.
Срібляста чуприна густа,
І руки… ласкаві й могучі.
Твій голос – навіює чар,
В тенетах його я гублюся.
І серце гаряче, мов жар,
І ніжність… в якій я топлюся…
А я Тебе, знаєш, люблю.
Чого все це сталось – не знаю.
З Тобою я біль розділю,
І в пекло з Тобою , й до Раю.
Для Тебе що хочеш – зроблю,
Тебе я весь час відчуваю.
З Тобою свій спокій гублю,
З Тобою у мріях літаю
А я Тебе, знаєш, люблю,
Навіщо й за що полюбила?
Які за це муки терплю!
Й чомусь відпустити… не сила.
30.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Падає сніг... Він прийшов тихо, вночі, коли ще всі спали.
А може й не всі… Ніжно доторкнувся землі, обняв її, прикрив собою, зігрів. Його неповторні, омріяні обійми... такі теплі, лагідні, бажані...
Яка краса кругом!
Сніжинки танцюють свій, давно заучений, танок, талановито відшліфований Зимами. Танцюють і… падають… Летять під ноги, на руки. обличчя. Обережно злітають на губи – ніби цілують чарівним, неповторним, таким бажаним дотиком… Вони пильно заглядають у вічі, ніби хочуть щось сказати - щось довгоочікуване… щире…святе…
Грайливі білі пушинки несміливо торкаються гарячої щоки і… тануть, стікаючи чомусь солоною, гіркою, непроханою краплиною….
Падає сніг…
29.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Ти чув, як вранці щебетала пташка,
І заглядала у шибки Твої?
То була я, то була моя ласка,
А Ти безжально проганяв її
Ти бачив вітер, що летів на вигін?
Торкався губ Твоїх, очей і вій…
Мого кохання зболеного стогін
Кричало мовчки й плакало «Не мій»
Дивися, хмари в небі, над Тобою
Німими табунами йдуть у даль.
То моя ніжність зіткана з журбою,
То мій неспокій, туга і печаль…
Ти бачиш, сонце вже встає з – за лісу,
То наші чисті, щирі почуття..
Воно відкриє з сумнівів куліісу…
І стане світла нам на все наше життя.
27/11/ 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Вже пізня осінь схлипує дощем,
А небо синє, як у Тебе очі.
І суму не сховати під плащем,
Бо мрії так до радощів охочі.
Летять вони, пливуть у вишині,
Де воля, простір, зір дивує просинь.
Не заперечиш їм, не скажеш «Ні»,
Чи літо б це було, чи… пізня осінь.
Високий, незвичайний в мрій політ,
Їм крил не зломиш, й не переконаєш.
І не важливо – скільки тобі літ
Коли ти мрієш й віддано кохаєш.
Хай пізня осінь схлипує дощем,
Грозою б’є , пронизує вітрами.
Ніякий сум і навіть серця щем
Не витіснить любов, що є між нами.
26.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
А пам’ятаєш, як було колись?
Тоді, як ми з Тобою зустрічались…
Як в очі ніжно Ти мені дививсь,
Які й мигнути зайвий раз боялись…
Як губи шепотіли про любов,
Якій, здавалось, не було б і краю…
Як від торкання стигла в жилах кров,
Які бажання були в Тебе….Знаю.
Жаркі, солодкі губи, наче мед,
Мене й на мить тоді е відпускали.
Міцні обійми сильних рук, мов плед
Мене так пестили і ніжно зігрівали…
Жагучі поцілунки без кінця…
Обійми, пестощі Твої без перестанку…
Ритмічно бились в такт наші серця
В ту ніч – із вечора аж до самого ранку.
А пам’ятаєш, як було колись…
Тоді, як ми з Тобою зустрічались.
Розмови наші день і ніч лились…
Та чомусь мимо нас вони промчались…
25.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Україно, рідний краю,
Як же я тебе кохаю.
Твої гори і поля,
Зачаровують здаля.
Твої ріки і озерця,
Рідні так моєму серцю.
А бездонні небеса…
Ой, яка кругом краса!
І долини і луги,
Сади в цвіті навкруги.
Білі хати, стиглі вишні,
Паляниці з печі пишні.
Сині верби у долині,
Соловейко на калині.
Тополі стоять стрункі,
Ллються скрізь пісні дзвінкі.
Теплі ночі солов»їні
Лиш такі на Україні.
Україно, рідний краю,
Як же я тебе кохаю
24.08 2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Всі почуття зв’яжу в один клубок,
І обів’ю, безжально павутиною.
Зроблю на зустріч я останній крок,
Й піду собі, знайомою стежиною
Зірву листки, що обсмалив мороз,
Коли приходив ніченькою тихою.
Скупаю рішення своє у морі сліз,-
Не буду більше я твоєю втіхою.
Всі почуття зв’яжу в один клубок
В обійми кину хижому дощу.
Кохання, спогади і цілий рій думок
В сльозах ретельно я прополощу.
Погляну сумно в сині небеса,
Змахну рукою хмарам на прощання.
Зів’яло все, пропала вся краса,
Що дарувала щедро осінь рання.
24.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Жизнь – бумеранг, ее не изменить,
Мы не придумали – нам это надо знать.
Не будешь рать основу – жизни нить –
То не придется узелки вязать.
Не будет одиночество терзать
Того, кто не заставить себя ждать.
Разлука не остудит тем сердца –
Кто может жар любви другим отдать.
Жизнь – бумеранг, ее не зачеркнуть,
И заново нельзя переписать.
Нужно подумать, прежде чем толкнуть,
Чтоб не пришлось с тревогой возвращать.
Песню красивую надо с душою петь,
Не стоит просто текст сухой читать.
За журавлем не нужно, в высь лететь,
Нужно суметь синицу удержать.
20.11.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Слетели листья, как усталые надежды
Хоть, как их в золото не украшала осень.
Не будет все уже теперь, как прежде,
Во что мы верили, чего мы ждали очень.
Дожди холодные асфальт целуют нежно,
Туман в объятии сжимает до истом…
А осень, посмотрев на все небрежно,
Нас стеганула ветром, как хлыстом.
Заледенело сердце от обиды,
От холода, что душу окружил.
На все это были у нас другие виды,
Кто нам мечты и нервы обнажил?
Слетели листья и легли на лужу,
И сушит слезы горькие мороз.
И понимаешь, что никто уже не нужен –
Ни с сожаленьем, ни с букетом роз
20.11.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
В моєму серці місця не займай,
Воно не вміє швидко відпускати.
Ти кригою його не зачіпай,
Бо воно ніжне, вміє лиш кохати.
Моєму серцю болю не завдай,
Воно довірливе, щоб я не говорила…
Йому лиш іскорку маленьку дай,
Й воно злетить, - розправивши вітрила.
Ти в серце моє смутку не впускай,
Й не намагайся віру погасити.
Якщо зумієш – ніжно приласкай…
Й воно весь вік буде Тебе любити
17. 11. 2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Красоту, собрав свою в охапку,
Осень заспешила прямо в луг.
Золотую бросив клену шапку,
Нарядила в шелк берез – подруг
Осторожно подошла к калине,
Что росла у самого пруда.
Красный, с желтым цвет, на половину,
Бросила, как прошлые года.
Покачала ветром в небе тучи,
Унося в даль серые куски…
Ухватила ясный, теплый лучик,
Чтобы не остыть ей от тоски
Волшебством своим заколдовала,
Закружилась в вихре золотом.
Пела песни и не унывала,
Не задумываясь, что будет потом….
Что на смену - в ледяном жупане
Зима снежная уверенно придет.
Все вокруг - в сереневом тумане…
Да в снега седые заметет.
Бродит Осень, хороводы водит
Дни ее уж сочтены на нет…
В жизни не случайно все приходит,
Тьму всегда заменит яркий цвет.
17.11.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Про Нього ви мені не говоріть,
Все стало так, як мало колись статись.
Перестає ж колись вогонь горіть,
Нарешті… можна вдруге закохатись.
Про Нього ви мені не говоріть,
Не ворушіть в моєму серці рану.
У спокої минуле залишіть,
А сумувать… я скоро перестану.
Про Нього ви мені не говоріть,
Ми – береги, те що між нас – минає.
У небі - нашій зірці не горіть,
Та й «нашого» нічого вже немає…
Про Нього ви мені не говоріть,
Не хочу більше знать про Нього й чути.
…Я Його в серці…. довго буду гріть…
Бо, все ж , не можу я ніяк забути.
12.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Піснями плачемо, словами мовчимо,
Хто ще, скажіть, до цього б коли звик?
Мовчанням на весь голос кричимо,
Так може лиш мабуть культпрацівник.
Усі додому – ми із дому йдем,
Усі святкують – а у нас «жнива».
Не в тому ритмі, що усі – живем,
Зате у нас професія – жива.
Ми в русі , в пошуках талантів і ідей,
Плануєм, пишемо, засвічуєм зірки.
Але й у нас, як і у всіх людей
Роботи вистачає на віки.
Нам треба всі пісні переспівать,
Віршами, танцями – серця всіх підкорить.
Тепло душі щоразу дарувать.
На сцені жить, творить, любить, горіть
Піснями плачемо, словами мовчимо,
Хто ще, скажіть, до цього б коли звик?
Прекрасне бачити й любити всіх вчимо…
Призвання в нас просте – культпрацівник.
09.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Ну, хто Тобі сказав, що ми чужі?
Я рідні очі бачу в мережі.
Але, чого ж мовчать слова Твої?
І сумніви розлук рояться в голові
Я думала – зустрінемося знов…
Що забурлить, заграє знову кров…
Що знов серця заб»ються в унісон…
… В реальність переллється дивний сон…
Ми ж не чужі. Скажи, що не чужі,
Ми просто стали в долі на межі.
Життя нас закрутило, завело.
А щастя близько – близько так було…
Слова рікою повноводною лились,
Ти пам»ятаєш, як було колись?
Чарівні посмішки сіяли на очах,
І мрії оживали у ночах…
Ну хто Тобі сказав, що ми чужі?
Ти з іншою… але ж у мережі.
Осінній холод затуманив почуття?
Але… мабуть, таке життя…
07.11.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Молчи! И на звонки не отвечай,
Я понимаю, видно тяжело.
Ты только, ради Бога, не скучай,
Не все за облаками уплыло.
Молчи! Во взгляде Твоем я увижу все,
Тревоги, боль и скрытую тоску.
Молчание того не унесет, -
Что душу разрывает по куску.
Молчи, и ни чего не говори,
Твой сердца крик услышать, мне дано.
Терпи, пылай внутри, но только не гори,
Почувствуй то, что мне болит давно.
Молчи! И, взглядом меня больше, не томи,
Ведь я Тебе лишь только улыбнусь.
А если сможешь… то пожалуйста пойми,
Быть может я, когда нибудь, вернусь.
Молчи! Хотя Тебя молчанье не спасет,
Так лихо день на ночь Ты променял…
Руками голыми огонь никто не унесет…
Ведь бумеранга – то никто не отменял…
02.11.2020 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Десь у зорях палав небокрай,
Невибаглива жовтня картина.
Гола стежка побігла у гай,
Де в намисті багряна калина.
Місяць сяйво своє розсипа
По ставку, куди впав покупатись.
Берег листям верба засипа,
І під нею вже нам не сховатись.
Не сховатись і не вберегти,
Почуття, ніби листя охапку…
Я тут буду… а там будеш Ти…
І на цьому поставимо крапку.
14.10.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
А Ти у Листопаді заблудився,
І там блукаєш уже цілий рік.
Ти від самотності ще не втомився?
Нащо буденність щастям Ти нарік?
У сумніву своєму загубився?
Це листопад стежки позамітав…
Ти з нашої доріжки чомусь збився,
Яку за весну й літо протоптав.
Чому Ти в листопаді заблудився?
Чому Ти не повернешся назад?
Ти вже на роздоріжжі опинився?
Мабуть виною всьому... Листопад.
01.11.2019 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Давно не по моїх стежках думками ходиш…
Своїми пестощами іншу з ума зводиш.
Все розумію, відчуваю, знаю…
Та все ж, як і колись, Тебе чекаю.
Вітрами лагідними не мене голубиш…
І знаю – зовсім Ти мене не любиш.
Для іншої Твоє серденько б»ється, знаю.
Та все ж, як і колись Тебе чекаю
30.10.20 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Осенние хлопья кружат у березы,
Слетает последний листок.
И катятся с неба холодные слезы,
Надежд запоздалых глоток.
Ветер, бесстыжо срывает одежды
С калины, вон там, у пруда.
А гроздья алеют любовью, как прежде,
И роль, не играют, года.
В кустах хризантемы тоска затерялась,
Сомненья развеял туман.
Любовь, как спасение в сердце осталась
А в не – только ложь да обман.
Постедние листья рассыпала осень,
За ветром пролег у них путь.
А я тебя осень, прошу очень, очень
Покой мне и счастья вернуть.
29.10. 2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Волшебница - Осень не надо спешить,
Ветрам не давай свободы.
Еще надо много познать и решить,
Какие – то наши годы?
Волшебница – Осень, постой, не спеши,
Еще задержись на минутку.
Ведь с летом проститься так трудна души,
Приход твой, ты знаешь, - не шутка!
Тепла еще хочется, солнечных дней,
Цветов, чтоб цвели, а не вяли.
Волшебница - Осень, дай ласки нежней,
Которую так ожидали…
Пусть листья в саду о любви шелестять,
Грибные дожди пусть ласкают.
Пусть птици поют, никуда не летят,
Надежды на счастье не тают.
Волшебница - Осень на миг задержись,
Я с летом еще не простилась.
Ты просенью неба любя улыбнись,
Ведь ты мне счастливою снилась.
22.10.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Впало небо в ставок, і розквітло волошковим цвітом,
Верби коси свої опустили до краю води.
Осінь прибрана в розкіш, блукає стривожено світом,
І боїться, що скоро, в обійми прийдуть холоди.
Десь у яворі зойкнула зболеним щебетом пташка,
Покотились холодні тумани й рясні по землі.
І чогось на душі так тривожно і сумно, і тяжко,
Всі надії і мрії розтанули в сивій імлі…
Лиш розкішно ставок синім цвітом мене зігріває,
Хоч на серці чомусь причаїлося болі комок.
Журавлів плач останній у небі яснім пропливає,
Але тішить краса від яскравих чарівних думок.
20. 10. 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
У серці надірвалася струна,
Чого вона? Чи мо що відчуває?
В душі звучить мелодія сумна,
Й осіннє небо хмара засуває.
Холодний дощ постукав у вікно,
І небо схлипнуло колючою сльозою.
Чого вона? Все ж було так давно,
Й розбилося осінньою грозою…
В душі десь притаївся біль і щем,
Та все ж надії – промінець зостався.
Чого вона? Не залило ж дощем
Той жар, що то згасав, то розгорався…
Чого ж звучить мелодія сумна?
Це ж лише осінь листям землю замітає.
Чом в серці надірвалася струна?
Чого вона? Це тільки осінь знає….
15.10.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Ти чекаєш мене? Як тоді, як колись…
Коли землю вкривав вже рясний падолист.
Коли зорі у небі цвіли голубі,
Ти чекаєш – щоб глянула в очі Тобі…
Ти чекаєш мене? Як колись, як тоді…
В небі хмари - немов лебеді на воді.
А зірки дарували усмішки свої,
Ти чекаєш – щоб впала в гарячі обійми Твої…
Ти чекаєш мене? Ти чекаєш чи ні,
Коли зустрічі сняться нам лише вві сні.
Найчарівніші сни, мов фрагменти із казки…
Ти чекаєш тепла мого, ніжності й ласки.
14.10.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Помню я нашу встречу с Тобой,
Или все это нам приснилось?
Солнце село уже за горой,
Как к Тебе я тогда появилась.
В темной комнате Ты меня ждал,
Что – то думал, во что – то верил.
А иначе.. зачем повод дал, -
Расстояния мыслями мерил.
Вспоминаешь ли Ты сейчас,
Те минуты и те мгновенья.
Как судьба обласкала нас,
А разлука – вселила сомненья.
И бегут, улетают года,
Золотою, листвы, кутерьмой.
Помнишь Ты все, что было тогда…
Помню я нашу встречу с Тобой
14.10.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Догорает закат вдали,
Паутинкой уходи лето.
Пеленой туманы легли,
Ночь – волшебница ходит где – то.
Зорька алая в небе плывет,
Месяц светит – в глазах прохлада.
Кто –то снова кого - то ждет,
Только спрашивается : « А надо?».
Тот, кто хочет, тот сам придет,
Одолев все пути и дали.
И, возможность, и время найдет,
Даже если его… потеряли.
Догорает вдали закат,
Лето звонкое затерялось.
Не вернуть дней ушедших назад,
Только память о нем и сталась.
11.10.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
До мене ти холодним вітром дишеш,
Свої вірші вже не мені ти пишеш.
Не за моїми ласками скучаєш,
Мене Ти забуваєш?
Яскравим сонечком Ти не для мене сходиш,
Знаєш, як жду, але ж Ти не заходиш…
З Думками не про мене засинаєш,
Мене Ти забуваєш…
08.10.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Ти будеш іще згадувать мене…
Нехай не зараз, не тепер – колись.
Багато літ у даль іще спливе,
Потім - війне у душу падолист…
У сивім небі пізні журавлі
Змахнуть крилом і стогоном заплачуть.
Проб»ється рідний силует в імлі
В уламках пам»яті очі мене побачуть.
Ти будеш іще згадувать мене…
Хоч сам собі повірити не хочеш.
Рожевих мрій шалений рій мине,
Й хижа зима насунеться на очі.
Згадаєш літо, осінь золоту,
Згадаєш все, від чого серце мліє.
Можливо, більше не зустрінеш ТУ,
Бо так, як я - ніхто не зрозуміє.
Хай ще багато дуже літ мине…
Ти будеш іще згадувать мене.
01.10.2020 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020