Eve

Сторінки (1/3):  « 1»

вона вибігла з Богом. .

Вона  вибігла  з  Богом,  а  вертається  зовсім  сумна,
Вицвіла,  безпорадна,  спалена  світом,
Каже:  не  буду,  не  треба,  але  бере  свічку  рука
І  мовить  до  неба:  подай  мені  милість  саме  цього  літа
Тулиться  до  дерев  живих  і  просить,  і  стогне,
За  свої  коси  витягти  б  себе  із  безодні,
Проводить  руками  по  травах  чистих  хороших,
Довго  сумує,  довго  про  щось  голосить...
Потім,  злегка  хитаючись  відновлює  рівновагу,
Дихає  вітром,  і  вже  очі  спокійні  й  ласкаві,
В  них  жовте  сонце  втамовує  спрагу
ВІдчуває  Бога,  і  каже:  навіки  слава.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2018


надрив чатує. .

Надрив  чатує  за  кожним  кутком,
І  мружиться  сонце,  чекає  підстави,
Та  сковує  тіло  черговий  фантом,
Хоч  ноги  ідуть,  дефіцит  рівноваги.
Відродження  ж  сил,  відродження  вир  -
То  живильна  субстанція  Бога.
І  що  той  смертельний  сірий  пустир,
Коли  під  ногами  дорога!
І  зорі  кружляють,  і  світять  вони,
Збиваючи  ніч  з  пантелику,
Мій  подих  гарячий,  танцюють  слони,
віщуючи  радість  велику.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2018


ніби. .

Ніби  звільнилась  від  каламуті  і  тягаря,
чи  висповідалась  найчеснішому  отцю,
Ніби  заміж  вийшла  за  найгарнішого  короля,
І  виходити  вистачило  любові  й  терпцю.

І  сни  ніби  бачила  не  пусті,  а  видющі,
Густа  трава,  поміж  неї  змії…
Завжди  снилось  те,  що  суще,
Хоч  мріяти  вона  точно  вміє.

Але  точно  знає,  що  морок  ночі
Здоганяє  її  кожен  день  та  хвилину,
Вона  ховає  руки,  ховає  очі,
І  випльовує  темне,  бо  ні  в  чому  не  винна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2018