| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Намалюю тобі дощ вечірній.
Маленькі краплі та калюжі.
Як на галявині сусідній
Вітри співають небайдужі.
Намалюю ще старий Дніпро.
Його спокійні хвилі та пороги.
Де козаки вмирали за добро,
За те, щоб йшли до нас дороги.
Намалюю степи Таврійськії тобі.
Пшеничнії лани до небокраю.
Щоб знав весь світ, що в боротьбі
Немає в нас ні смутку, а ні жалю.
Немалюю тобі вранішнії зорі.
Маленькії стежки, білі хатинки.
Де серед трав калюжі ті прозорі,
Де ще співає серце українки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787605
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.04.2018
Коли вже буде мир?!
Коли вже зійде сонце
Надій та сподівань моїх, коли?
Чи , може, вам так необхідно
Щоб вмерли наші доньки та сини
За ті лани, степи і террикони.
Якщо це спокою і є ота ціна
То ви не переймайтесь, ми вмремо.
Вмремо за нашу Україну! За Крим,Донбас і за Херсон!!
І віддамо ми душі Богу, та...
тільки б мирно в нас було.
Щоб діти наші виростали там,
Де росквітають всі сади.
Щоби вони не знали обстрілів та автоматів.
Щоби не чули вибухів бомб й ракет. Оце я тільки
У вас попрошу. Та... Чи послухаєте ви?
Чи ,може ,вуха, очі ви грошима мені закриєте?
Чи хабаря дасте? Чи ні?
Бо замість честі й гідності людської
У вас лише ті гроші, гроші...
І живите ви як царі й пани.
Маєтки маєте, автомобілі,
Бісетесь з жиру ви, мов ті дурні.
А поряд з вами люди гинуть
Зі зброєю кривавою в руках.
Там свого батька син вбиває.
Там діти сльози проливають !
Але... навряд чи це послухаєте ви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787428
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.04.2018
Пеленою туч невзрачных
Звезды на небе укрылись.
Нет голосов привычных...
Люди все спать ложились.
Только лишь кроха-девчонка
С мишкою мягким в руках
Стояла возле оконца.
И думала все о мечтах.
Нет! Не о куклах, конфетах,
Что свойственно юным годам...
Нет! Не о звездах, кометах,
И сколько лет тем дубам.
Стояла девчонка мечтая.
Ей 10 лишь было лет!
Коса на плече густая,
А в ручке ее ...амулет.
Тот тоненький, алый браслет
отец ей из фронта прислал.
От туда, где стоном ракет
Боец кайданы все рвал.
Где танки врагов, не жалея
Снарядами он разбивал.
В окопах, огнём Прометея
Он дочку свою защищал.
Обстрелы, бои и терроры
-все это ему ни по чем.
Врагов, что с ним так суровы
Ареевым гнал он мечем.
Прошло ж 3 года...тишина.
Звезды так ярко светили!
Эх, закончилась война.
Вернулись те, кого любили
Стояла девчонка с браслетом.
А Папа за руку держал.
Как хорошо, что с рассветом
Ангела Бог ей послал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787362
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 13.04.2018