Засульчанка

Сторінки (1/9):  « 1»

Пробачте мені

Чому  в  нас  небо  забирає  найрідніших?
Того,кому  ще  жить  і  жить?
А  біль  такий  пронизливий,жахливий
Від  нього  серденько  щимить.

Мені  не  вистача  тебе,бабусю
Ти  навчала  розуміти  котра  стоїть  година  дня.
Була  такою  доброю  до  мене,
а  я  жахливою  була.
Не  розуміла  я,що  значиш  ти  для  мене
і  навіть  тисячі  "пробач"  вже  пусті  й  даремні
Адже  немає  кому  іх  сказать(Т.М)
До  тебе  я  не  часто  приїздила,
Чесно  кажучи,не  дуже  й  хотіла
Хоча  ти  теж  багато  чому  мене  навчила
Пам'ятаю  наші  ігри...
Була  сліпою  я,хоч  бачила  все  навкруги,
та  не  помітила  як  згасла  ти(В.І)

Легше  від  цих  слів  не  стане
Бо  ті,кому  це  адресовано,
Їх  не  прочитає,
але  хоча  б  для  Вас,це  пам'яткою  стане
Що  своїх  рідних  слід  поважати,
І  в  жодному  разі  їх  не  забувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796068
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.06.2018


А може…

А  може  ми  не  правильно  зробили?
Що  на  півшляху  все  закінчили.
Що  скільки  слів  так  й  промовити  не  встигли.
Що  собі  кохати  заборонили.
А  може  ми  б  могли  почати  знов?
Дізнатись  про  дорослу  ту  любов?
Знайти  відповіді  на  запитання,
Чому  не  просте  таке  кохання?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


Тобі (знову)

Ніч.Тихо  шепче  вітер  мені,
він  так  тепло  й  лагідно  нагадує  ті  дні,
коли  була  я  поруч  з  тобою.

Знаю,не  зрозумієш  ти,що  ці  всі  написи
я  дарую  тобі.
Адже  ти-те  прекрасне,
що  описують  в  книжках,
що  так  палко  прагнуть  збагнути.
Ти-це  те  що  буває  в  житті  лише  раз
і  що  я  так  хочу  забути.
Та  на  жаль...Чи  варто  спасибі  сказати...
Що  ті  емоції,котрі  дарував  мені  ти,
не  виходить  навіть  з  часом  забувати.
Знаю,що  це  не  скажу  тобі  в  очі,адже  собі  пообіцяла.
На  протязі  всього  часу,що  довелось
мені  без  тебе  існувати,я  все  міркувала
що  в  нас  вийшло  б,якщо  Підступність  нам  усього  не  зламала?
Напевно,що  нічого,
хоча  могла  я  і  нафантазувати.
Напевно,не  моя  ти  людина,
хоча  без  тебе  скрутно  стало.

Обожнюю  твої  очі,вони  запалюють  в  мені  вогні.
Обожнюю  ті  слова,що  говорив  мені.
Обожнюю  твою  усмішку,яка  дарує  безліч  тепла.
Обожнюю  взагалом-тебе.Всього.
 З  тобою  думками  до  кінця...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018


|

Ніч.Так  тихо  навкруги.Довкола
Листя  верби  шелестить.
Виграють  на  річці  хвилечки  прозорі,
Синява  глибини  мовчить.

Аж  раптом  бачу  як  ступає
Із  синяви,річковий  король.
Від  страху  в  мене  серце  за  вмирає,
Закипає  моя  кров.

"Привіт,русалко,ходьби  до  мене,
Свої  багатства  покажу.
А  якщо  не  вподобаєш  все  те,
Я  спокійненько  тебе  додому  відпущу".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795729
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.06.2018


Не вистачає

Мені  тебе  не  вистачає.
Завжди.Постійно.Кожен  час.
Коли  ти  поруч-серце  завмирає
І  здається  мені,що  я  на  небесах.

Коли  тебе  я  обіймаю,
То  тіло  все  моє  тримтить.
Всередині  душа  палає
І  лине  до  тебе  в  цю  мить.

Твої  солодкі  поцілунки,
В  мені  запалюють  вогонь.
А  твій  пильний  погляд,чуйний
На  собі  я  хочу  відчуть.

[i]  Твоя  любов,то  мій  дарунок,
Який  я  маю  зберегти
І  наче  той  дар  Божий,
Крізь  усе  життя  пронести.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018


Літо, осінь, весна чи зима?

У  когось  на  душі  весна:
коли  людина  розцвіта,
бажає  всім  добра,
Шука  любові  і  тепла,
Радіє  кожній  хвилині  життя
Тоді  вона-"справжня","жива".
А  у  когось  на  душі  зима:
Морозна  така,хуртова,
Крига  стискає  серця,
Холодом  така  людина  й  інших  обвіва,
ідуть  сніги,і  далеко  ще  весна-
така  людина  "мертва"  і  дуже  зла
А  в  когось  на  душі  осінні  дні:
Там  безкінечно  йдуть  дощі,
Сонця  майже  нема,
Листя  з  дерев  опада,
і  хочеться  як  те  ведмежа,
Що  ближче  до  зими  в  сплячку  ляга-
така  людина  "напівжива"
А  у  когось  на  душі  прекрасні  літні  вечори:
Коли  сонце  золотом  сія,
людину  в  дитинство  поверта
Щастя  безмежнії  поля!
І  всі  скарби  життя
Людина-літо  цінує  й  поважа-
вона  як  мале  дитя,що  бавиться,
Пустує,стриба,радіє,
Не  біга,а  літа,
як  птаха  казкова,  чарівна.
А  яка  на  душі  у  Вас  пора?
Літо,  осінь,весна  чи  зима?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2018


За миті…

Ми  пили  сухе  вино,
але  не  від  того  були  п`яні,
можливо  воно  й  допомогло,
але  саме  ти,був  моїм  дурманом.
Ти  тихо  й  томно  говорив,
розповідав  мені  про  чари,
що  тобі  вдалось  в  мені  знайти
і  як  ти  мене  сильно  кохаєш.
Ми  мріяли  про  майбуття,
про  те,як  будемо  завжди  разом
і  так  хотілося  нам  цього
бажано,все-й  відразу.
Ми  просділи  так  всю  ніч,
тоді  душами  говорили
Вони  десь  в  той  час  над  хмарами  летіли
у  вирій  наших  почуттів  чарівних
               Дякую  тобі  за  це,
       за  миті  що  були  разом,
           без  тебе  моє  житття  
не  було  б  таким  прекрасним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018


Мене так ваблять твої очі…

Мене  так  ваблять  твої  очі,
вони  немов  той  океан,
що  сколихає  серця  дівочі
і  манить  до  пізньої  ночі  блукати  по  берегам.
Мені  так  хороше  без  тебе,
але  чомусь  долає  сум.
І  гучно  б`ється  моє  серце
на  тлі  моїх  шалених  дум.

Мені  так  хочеться  втонути
у  твоїх  теплих  почуттях,
зануритися  з  головою
у  ті  думки  де  ми  з  тобою
і  залишитись  навіки  там.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2018


Життя прекрасне

[b]В[/b]иходжу  я,у  літній  день,під  вечір,на  ґанок
І  бачу  я  багато  людей,котрі  чомусь,в  сумних  думках  блукають.
Не  розумію  я,оцих  страждань,адже  життя  таке  прекрасне!
Насолоджуватись  потрібно  одним  днем,всіма-  що  в  цьому  житті  вам  прожити  вдасться

Згадайте  всі  барви  дитинства.А  юності?-хіба  ж  не  чудо?
З  вами  ці  спогади  все  життя  поруч  будуть.
Яскраві  емоції  вам  даруюють  друзі,мама,тато,
а  скільки  коштують  ті  моменти,коли  проводиш  час  разом  із  братом?

І  в  підсумку  я  хочу  написати:
що  непотрібно  в  житті  нудьгувати,
потрібно  світ  пізнавати  і  інших  цьому  повчати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018