Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Привет, наверное настал тот час,
А может пришло время.
Сказать почему все не так.
Все не так между нами.
Почему мы то плывём над облаками,
То тонем в омуте земной суэты.
Этот стих не начто не похожий,
Ети сроки идут из души.
Я, как и ты был не удачив.
Я как и ты был поуши влюблён.
Я знаю что такое одиноко,
И что такое быть одним.
И совершить вновь шаг.
Шаг в неизвестность,
Шаг в пустоту.
Не то что очень, очень страшно.
А страшно потонуть не одному.
И то что мы общаться перестали.
Не принимай лишь на свой счёт.
Я не хотел тебя заставить вновь
Боль душевную лечить.
Я сказать хотел что "я не против" "Нас"
Наверное миллионы раз.
Но я наверное самый трусливый "Барс".
Я с виду и уверен и силён.
А на Яву я ранен глубоко и вовсе не силён.
Я не хочу таким казаться.
И не признавал свою трусость.
Потому отталкивал тебя.
Потому не звонил, писал.
И истерил, хамил бывало временами.
Прости...
Я знаю ты будешь лишь права
Сказав откуда же я знаю
Чем закончиться могло
Безобидное желание.
Я также как и ты рисовал в голове
Сценарий.
Росписивал я наши роли.
Но в голове всегда один финал.
И мы одни и куча боли.
Может было б не так на самом деле.
Но мы об этом не узнаем.
Прости, пойми.
И вновь пока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790133
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2018
Я не один!
Не сам в огромном мире!
Вокруг меня мои друзья.
Вокруг меня моя семья!
Без них я просто поле,
А с ними я фруктовый сад!
Я их пол жизни не знаю.
Но жизнь свою я им доверяю!
Настолько близки,
для меня они стали!
Я думал что я "больной"!!!
Что я единственный такой,
Во всём безграничном мире!
Но судьба не дала шанса,
Сопли попускать!
Она показала что " ты не один"
Это факт!!!
Что ты не единственный,
Больной в этом мире!
И то что ныть на жизнь
Уже не тренд!
И то, что нужно вспоминать
Что ты МУЖЧИНА!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790132
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.05.2018
На вулиці вітер гілля похита.
Листя пожовкле летить в небуття.
До грунту холодного саме припада.
І поки летить, цінує прожите життя.
Місяця на небі у повній.
Дарує усім свою пишноту.
Він знає, мине лише мить.
І що через день його велич спадає.
Він тішиться миттю.
Він не показує сліз.
Він гордовито заявляє,
Що я тут власник, у цю ніч.
А лист летить.
До долу пада.
У вічнім польоті, цінує прожите життя.
Чому я не ріс під ясним промінням.
Чому не радів ранковій росі.
Чому завжди я скаржився на вітер
Кому тепер потрібен я?
Тепер я всього навсього сміття.
А місяць сяє.
Хмари від себе руками ганяє.
Він знає, що зараз його час.
Ось так і в кожному із нас буває.
Хтось падає не цінувавши.
Хтось підійнятися не всилах.
Тому, що відпустити минуле
Це щось для нього не можливе.
А хтось у своїй повні сяє.
Тримаючи в руках кожну мить свого життя.
Так ким нам бути?
Вирішувати лише нам!
За нас ніхто не проживе життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
І знов ми разом.
І знову ми у двох.
Ми знову на одинці.
В твоїх очах, тягар образ,
В моїх очах, безмежний світ!
В твоїх очах,
Відлуння слів моїх.
В моїх очах,
Відсутність слів твоїх!
Своїх думок я не ховав.
Одразу на відкритих долонях
Тобі подавав!
Я казав, що Я тебе Кохаю!!!
Я не ховав ці почуття!
Я мріяв бути із тобою.
І все робив, щоб було так.
А ти, зализувала рани.
Замкнула серце на замок!
Себе ти для всіх зачинила.
Заборонила собі,
відчувати.
Заборонила собі,
довіряти.
Заборонила,
когось до себе підпускати!
А я все б'юсь в зачинене вікно!
Розбити його я намагаюсь.
До серця твого
Шлях знайти я стараюсь!
А ти, все далі не приступна!
Немов дніпро у повній!
І як би я не намагався,
Пробити серця твого оборону.
Невдача спіткала завжди мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
Мрія, Ціль, Мета, як легкі данні слова.
Як їх пристрасно ми вимовляєм!
Як їх міць ми прославляєм!
Але намить, прошу я припинити.
Руками себе у груди власні бити!
Скажіть мені, як є панове!
Хто з вас досяг своєї мети?
Ні, ні, не ту яку вам нав'язали.
Не ту, що вклали вам у головицю
Старі бабки, діди і вчителі???
Не ту, що вічно вам з дитинства пророчили батьки???
А ту єдину, першу, справжню?
Чисту і щиру як ранкову росу.
Цнотливу ніким не зім'яту,
Ту справжню вашу мету?
Яку нікому не відомо,
Яку від очей сторонніх приховано.
Тому, що "не зрозуміють вони".
Так думаєте ви.
А якже ваша Мрія?
Вона з Метою дві сестри.
В них в грудях б'ється серце.
Яке у них одне на двох.
Без Мрій небува Мети.
А без Мети, небуде й Мрії.
Коли за крок до Цілі,
Ти в котре зупинявся?
Згадай, як плакали вони!
Коли свій вибір ти зробить вагався,
Згадай як боляче було!
І в ті моменти,
Коли на світ весь розізлився,
Через невдалий вибір свій.
Згадай, що було тоді в серці.
Згадай як країлось воно.
Тепер почувши ці слова,
Несмійте хникать і ридать!
І казати, що нічого змінити не в силах!
Несмійте бити себе в груди!
А візьміть своє життя у власні руки!
І будьте тим хтоє насправді!
І будьте власником життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789767
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2018
Баланс, рівновага.
Що коїться в думках?
Думках Того хто на канаті!
Думках того хто зараз на матрасі!
Думках того кому є 20!
І у думках у тих кому за 70?
В думках у всіх одна лиш мрія!
Яка є стимулом життя!!!
Його рушійна сила і
Провідник у небуття!!!
І всі ми прагнемо відчути...
Те невідоме відчуття!
Відчуття "Балансу"!!!
Балансу між щирістю та відчуттям.
Балансу між смертю та своїм життям!
Балансу між прірвою забуття,
Та вершин не здобутих!!!
Балансу між зможу і зміг!
Балансу між тим, що є
і тим, що могло бути!
Чого досяг?
І чого міг досягнути!!!
Нас не навчали життя своє кохати!
І в жорстокому світи не виживати, а жити!!!
Жити кожну мить свого буття!!!
Ризикувати й руйнувати!
Створювати й надихати!!!
Творити і літати!
Падати і завжди підійматись!!!
Нас вчили завжди підкорятись!!!
Не вилізати і мовчати!
Свою думку зубами жувати!
А ті хто зміг кайдани суспільства зірвати!
Осуджують всі всеодно!!!
Схаменіться ви вже!!!
Життя в нас одне!
Баланс в житті отримають не всі!
А тільки ті хто зміг...
Зміг піти проти власної волі!
Проти чужих думок і написаних правил!
Хто ризикнув і крок зробив.
Хто став ногою на канати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789766
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2018