| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ти мій маяк в часи ці хмурі,
Освітлюєш мій шлях посеред бурі,
В яку потрапив в роспачі поволі,
Через відсутність сили волі.
Ти стала острівцем мого покою,
Посеред океану мого болю.
Й віддавши свій солодкий поцілунок,
Зробила цим безцінний подарунок.
Ти повернула до життя мою надію,
Все те у що наївно й щиро знову я повірю.
Лиш біля тебе відтепер палаю,
Вогнем яким для тебе я зрогаю.
Лиш посмішка твоя та чисті й світлі очі,
Це те про що крізь сни свої шепочу...
Коли твої обійми ніжні відчуваю,
Немов як птаха в небо поринаю.
Й на крилах подарованих тобою,
Я відчуваю щедрий дар своєї долі.
Жагу свою невзмозі описати,
Як хочется до себе міцно пригорнувши,
Не зупиняючись тебе у шию цілувати,
Й всю ніч полоні пристрасті палати.
І після вечорів проведених з тобою,
Пізнав себе й прийняв цю долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.05.2018
Усе у світі має свій баланс,
Чо́му ж тоді з собою я вступаю в дисонанс?
Для чого спа́люю я і без того тривіальну душу,
Невже і в пра́вду вірю я, що мушу?
Наспра́вді істина як завжди у простому,
Лиш щоб сховати у собі свою моральну та фізичну втому...
Але чи варта ця свого роду гра у Бога,
Витрат на ню мого життєвого прологу?
Якщо ж постійно відчуватиму знемогу,
Чи доживу до хоч якогось епілогу?
Навіщо ж мені дане це безсмертя,
Якщо не заслуговую ні краплі милосердя?
На що ж я витратив усі свої останні роки,
Лише на зібрані й примножені пороки?
Невже все це було таким захмарним,
А цілі виявились сном примарним?
Я ж ніс в собі лиш чисті,світлі й добрі мрії,
Та невблаганний час спалив усі мої надії...
О ні, це все лиш відгуки безмежної печалі,
І не важливо, що чекатиме мене надалі,
Позбавивши себе від сумнівів й тривоги,
Й відкинувши думки про стерті від дороги ноги,
Не здавшись під тяжіння сили того болю,
Я сам творитиму яскра́ву й чисту долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018