| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Пройшли з тобою ми дорогу різну ось пролетіло вже 3 роки
І я не чую в голові емоції, ти відібрала їх після останніх зустрічей.
Авжеж я винен сам що не зробив тоді кроку вперед і зупинився...
І це не жарт, пройшло 3 роки можливо це для когось мало для когось ні.
Пробачення я не попрошу але вже так, а не інакше.
Я стільки часу думав про нас, коли були разом коли були щасливі,
Коли були у сварках не можливих, я так хотів усе розповісти що в мене
Коїться роками в голові, із букви Я хотів скати слово Ми.
І як абсурдно не звучали б мої слова ти знаєш?
Ти була права і не права водночас!
Я жити без тебе нормального не зміг я бачив тебе в парку
Можливо була тоді ти, а може й ні це все мої спогади нагадують про тебе
В моїй голові.
Ночами не спав в голові лише ти руки, тремтять навіть зараз коли пишу
І згадую всі ці моменти прожиті без тебе, але тепер ми по різні сторони,
Ти в місті де панує спокій та любов, можливо так мені здалося.
А я існую там де є можливості та гроші...
Я радий що у мене є минули і майбутнє із тобою
Хоча ти викреслила мене із свого життя.. Я вірю що прийде час
І ми згадаємо з тобою про все хороше і погане .
Хоча сказав би я так у минулому, а не тепер.
Якщо зустрінемось поглядом в майбутньому віч на віч,
Це буде диво але ні...
Якщо читаєш це пробач я так давно не говорив
Давно насправді не показував себе тепер ти чуєш,
Ці слова, у своїй в голові, я відновлю своє надійне слово.
І ще здивую я тебе не раз скажу вже ті слова.
Які лягатимуть, як треба.
Ти знаєш? Хто ми ? Ми ті кого слова забуті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Коли дивлюся в твої очі – твої розширені зіниці,
я розумію, що кохаєш, я розумію, що мене,
в ті ніжні очі щиро-щиро всю вічність би свою дивився,
поки ще ангел мою душу в цій оболонці береже.
Ти відчуваєш моє серце, яке схвильовано стукоче?
ти відчуваєш мою щирість, моє тобі земне тепло?
я тільки кінчиками пальців твоє обличчя ледь лоскочу,
і бачу, мов мороз по шкірі твоїй легесенький пройшов.
Зі мною, мила, ти не граєш, бо ти по справжньому кохаєш,
ти пальці наші вмить схрестила і посміхнулася мені,
а я себе в думках питаю, чи це насправді, бо не знаю
чи ти мара, чи лісна мавка? Бо так незвично є мені,
що не обманюєш словами, що не лукавиш ти інтригу,
що не боїшся в переписці оповісти про почуття,
що ти турбуєшся про мене, аж ангел піднімає крила,
ти не фальшива, не програма, яка від дійсності втекла.
Ти є реальна, а не думка меланхолійних, злих мелодій,
я притулю тебе до себе, і в очі скажу про таке:
"Ти бачиш, моє ніжне диво, як птаха тішиться сьогодні?
Вона співає, адже нині такий прекрасний, Божий день.
Вона, мов я, ще на світанку злетілла високо угору,
і сонцю радісно зраділа, воно тепло душі несе,
той ніжний промінь, моя квітко, тебе зігріє, як ніколи,
бо в нього щирість слів небесних, як я обожнюю тебе!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018
Я блиск шукав в морських глибинах,
В вершинах зледенілих гір,
Де вітер шепотів на схилах,
І до стежок забутих вів,
Я пісню птаха на деревах,
Напам'ять вивчив за роки,
Звучить в ній молодість травнева,
І дотик рідної руки,
Краса в очах, в червоних щоках,
Що стигли яблуком в думках,
В твоїх ласкавих тихих кроках,
І соком вишні на вустах,
Нехай лиш сотню днів у році,
Птахи співають під вікном,
В твої очах два ніжних сонця,
Наповнюють серця теплом,
Я біг під спів сліпої волі,
І бачив всю красу речей,
Я блиск знайшов в обіймах долі,
Безмежний блиск твоїх очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
Як гарно у житті ламати стереотипи, і як цікаво бігти з усіма,
Чудові всім емоції дарити і стерти всі емоції безглузді,
Це так чудово бути Сонцем, не бути холодом для інших для своїх,
А, як прекрасно відчувати те, що ти не один, що із тобою є щось більше!
Можливо люди або щось неральне не формальне не живе,
Але воно з тобою є і буде завжди хочеш того ти чи ні,
Не кине у тяжкий момент і буде із тобою мучитись до самого кінця,
Це так прекрасно! Що ти до самого кінця не лишишся один!
Коли всім сердцем відчуваєш, що ось
Ти був правий, життя вставляє нам палки в колеса,
Так це не біда! Просто із посмішкою зупинись озирнись довкола,
Дістань ти із душі ту скалку, що тобі підсунуло життя,
Усе чудово рухаємось далі, так от я переверну всі стереотипи!
Нема нас? Не біда беремо згадуємо коли були щасливі ми разом!
І просто створюємо нас знову, таких, як ми були колись тільки,
Щасливих біль ми звісно не забудем але згадати раз це потрібно,
Щоб у теперішньому часі ми були вже мудрі не тоді, як у минулому житті.
Тепер давай до суті підведу. Готові? Супер! А, якщо ні то ні .
Скільки б вас життя не кидало, скільки би проблем не було,
Запамятай ти самий сильний або сильна байдуже! Ти підіймешся,
Я знаю точно ти колись поймеш бо ми самі обираємо кольора в яких нам жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2018
Ось ніч на дворі в кімнаті аромат вчорашньої свічі
Ну, що давай ще раз ми спробуєм разом? Відчути все...
Пустити свої душі по воді, які відпустить тяготинь,
Яка, так довгий час тримала нас разом, я хворий був тобою,
Ти не давала спокою моєму сердцю і душі, не відпускала навіть увісні.
Але пройшли ті дні і слова нас з тобою вже нема, ми ті пусті, що ходять по землі,
У пошуках матеріальної насолоди але з тобою ми не ті нам мало цього і ти це добре знаєш,
Тому проклята меланхонія пішла і для тебе вже мене нема, як і в мені тепер палає лише,
Полум'я холодне до людей тому з тобою прихильники не ординарного бо я і ти.
З тобою інші ми дивимось на світ з одного боку,
І це не дивно ми ж з тобою схожі але приорітети у житті,
У кожного змінились, для мене волі, як таке поняття вже не зрозуміле.
Для тебе правди мабуть не існує... Тому із часом ми з тобою перетворимось,
Лиш в спогад, в той дивний спогад, що зветься приорітетом для життя.
Так, що "Кохана" в останій раз скажу тобі це слово: "Люба Моя".
Давай ще раз відчуємо з тобою ту тишину що дарувало нам життя,
І ту можливість, що так чіплялась за наше із тобою неспокійнеє життя.
Ну, що давай ще раз ми спробуємо разом? Для двох воскреснути, як мертві зірки в Космосі разом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2018
Коли вдихаєш ти на повні груди ковток повітря
Який дарує почуття життя ти освідомлюєш ось я живий!
Коли ти падаєш у низ яким би ти не був старим чи молодим,
Ти відчуваєш біль і відчуваєш, що живий.
Коли ти бачиш друзів рідних або простих знайомих,
Тебе охоплює бажання так не важливо, що це буде,
Чи теплота всередині чи різкий негативний холод,
Ти відчуваєш що живий! Ось ти ідеш з коханою людиною,
Так хочеш бути з нею поряд тому, що любиш відчуваєш
Що живий...
Наступний день прийшов ти усміхнувся у вікно побачив
Що все цвіте що люди стали веселішими пора прекрасних поччутів,
Та ось є люди не відомі нам вони одні ніколи не відчували теплоти,
У них всередині лиш холод до усіх, вони не винні що вогню всередині
Їм не дарували, як і тобі! Коли вдихають той ковток повітря що і ти,
Вони не мов німі не мов у них забрали часточку життя.
Їх звуть, друзі мертвими для всіх це не тому, що вони мерті!
Ні, ніколи вони живі такі, як ми але у них нема того чого ми маємо з тобою,
Веселого і безтурботного життя кожен живе як може.
Давайте ж дарувати те тепло усім! Кому його не дарували або у когось у житті забрали.
Потрібно підйти сказати ти живий ти теж такий, як я ходім я покажу,
Яке можливо із теплом в середині життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2018