| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
22 грудня 2015 року загинув мій однокласник Кудрявцев Володимир Миколайович. Він народився 5 вересня 1994 року. Всього 21 рік доля відвела для нього на цій землі. І, знаєте, даром Вова не прожив... Стільки спогадів... А скільки в цих спогадах болю!!! Як згадаю наше дитинство...які ми з ним були і друзі, і "колеги", і "два сапога пара"... Хто згадає, обов'язково промайне посмішка на обличчі...Він був дуже хорошим, веселим, міг вигадати що завгодно, щоб люди, які були поряд, не сумували... А ще він був патріотом і загинув ГЕРОЄМ!!!!
Ти в наших душах житимеш навіки!
Ти назавжди залишишся в серцях!
У нашій пам'яті ти будеш вічно жити!
З'являтимешся лиш у снах...
ПАТРІОТ УКРАЇНИ
Україна моя вже два роки в огні,
Ні на мить не вщухають ворожі гармати...
На кордоні життя українські сини!
За наш мир і свободу ідуть воювати...
Знову ненависть ллється почорнілим дощем,
Знову сльози і біль від утрати!!!
"Друже, встань! Підведись! Не пожив ти іще!"-
Чути десь вдалині, як благають солдати...
Як товариша свого несуть на руках
І не бачать землі під ногами,
Крок тяжкий, видно сльози бринять у очах,
Чути тихі слова:"Моя мамо!
Моя мамо, я тут, а його вже нема!
І душа вже літає над нами.
Знову сина чийогось забрала війна,
Лиш не плач, прошу тебе я, мамо!
Ще найтяжче для нас- материнська сльоза.
Ви моліться за нас, не ридайте
І не буде страшна нам ніяка гроза,
А про них добрим словом згадайте!"
Помолився солдат і на землю присів,
Що чекала його побратима...
Не лунатиме вже його сміх, його спів,
Його домом вже є домовина...
Не підтримає він свого друга в біді,
Не зустрінеться вже із братами
І не скаже уже він ні одній сестрі
"Я приїхав! Я тут! Я вже з вами!"
Не навчить свого сина Україну любить
І зростать, як і сам, патріотом,
Бо пройшовши війну, вже було б чому вчить!
І в душі, і на серці скорбота!
Страх! Щоб мати ховала дитя!
Що боровся за нашу свободу.
Та хтось правду шукає, а хтось- каяття,
А ВОНИ би за нас і в вогонь, і у воду!
Ну а хто відповість? Хто заплатить за смерть?
Зовсім юного, сильного духом солдата...
В одну мить все скінчилось, пішло шкереберть
І за волю страшная розплата!!!!!!!
28.01.2016 Юлія Шуба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792506
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.05.2018