Марина Паніка

Сторінки (1/1):  « 1»

Життя…

Життя  іде...
Спливає  мов  свіча,  
Воно  згаса,
У  мене  на  очах

А  ми  стоїм  лиш,
Не  роблячи  нічого,
Одна  коротка  мить  
І  вже  когось  нема...

Ми  граємозі  смертю,
Не  кожен  тямить  це
Зізнаюся  відверто,
Не  кожен  з  нас  живе

Ці  рани  у  душі,  
Заважають  жити  нам,
Знайти  б  нам  ті  ключі,
Й  відкрить  Господній  храм.

Ми  хочем  увійти
Із  чистою  душею
Подивитись  на  другі  світи
Й  відчути  різницю  з  Землею...

Все  ж  грішне  на  Землі
Ніхто  тут  не  святий
Написано  це  на  чолі,
Що  кожен  тут  лихий...

Всі  хочуть  кращого  життя
Для  себе  і  своїх  близьких
Але  немає  майбуття
Якщо  просити  це  слізьми

Ми  граємо  зі  смертю,
А  на  кону  -  життя
Боримось  із  честю,
Але  зника  серцебиття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793375
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 27.05.2018