| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Незбагненну логіку мого серця лише ти змогла розгадати ,
досі пам'ятаю , що , тоді , як чарівниця звільна нашептала :
" Зніми свою похмуру маску , досить усіх навколо від себе штовхати " .
Глянув на тебе після цих слів , мов на дитину , а ти зареготала і щиро й довго промовляла :
" Зніми , зніми...Вона тобі не личить " .
Вслухаючись у правдиві слова , я просто стояв і щосекунди сковував себе ще дужче
і відчував , як душа ще не згнивша від блефу голосно кричить , а ти , як огненна королева , пристрасно відкривала мені найдорожче , що за довгі роки стало для мене нічим ,
щедрість серця і вірну людині завжди прямодушність ,
яку легко згубити , як скарб з яким тебе Бог на матінку - землю послав .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018
What's about the love tonight, can you feel it in the heart?
Can you see my brightning eyes in which all the darkness dies?
Can you touch my shaking hand which will keep you till the end?
Can you hear this perfect singing voice which l dedicate to you Joise?
Can you see my sincere smile which is so big like a seamile?
Can you help me to love again and to forget about this pain?
I hope you'll read this words and will help me to fight with my past ghosts.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798077
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.07.2018
Знову звела нас доля ,
щоб ми лежали посеред поля ,
любуючись на небо ,
і я сказав тобі ще раз :
"Я кохаю тебе , прости мене " .
Моє серце ти оповила ,
мою душу запалила ,
ту іскорку опустила ,
яку я чекав , якої я не мав .
Ти зрозумій сам демон мене підвів ,
та янгол тепер про все розповів .
Я розумію , твоє серце навщент розбите ,
але не суди так строго кохання моє ,
як зможеш , пробач , прости мене !
І сьогодні під повною луною ,
чекаю тебе під нашою вербою , щоб
доля дала нам другий шанс : тобі й мені .
Щоб ми лежали посеред поля любуючись на небо
і я сказав тобі , ще раз :
" Я кохаю тебе , прости мене " .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
Холодне сяйво задимілих ліхтарів ,
повільно й в'юнко крадеться у мій дім .
Підходить тихо і злісно , як змія ,
а я сиджу і у моєму серці лише ти - моя мрія .
Солодкий та духмяний запах волосся твого золотистого , як лан ,
повільно вбиває розум і напускає в мої очі лишень туман ,
що криваво , наче шрам нагадує твій ніжний дотик ,
який за ці роки став для мене як наркотик .
Грайливий голосок твій у вухах голосно дзвенить
через , що кожен клаптик мого тіла тихесенько болить
і плаксиво , мов маля благає та кричить :
" Прошу , не треба , більше серце не стерпить! "
Однак ти гордовито глянувши на ці муки ,
далі тянеш до мене свої білі руки
і сапфірово - зеленими очима , немов зорями ,
плаваєш у моїх почуттях , як корабель між тихими морями .
Червоними , наче кров губами , вкриваєш ти мене ,
як мудреців найбільших , щось зовсім незбагненне ,
а хода твоя , неначе містична пелена ,
відображає у собі усі чари жінки як луна .
Рухи твої палкі , мов східної танцівниці ,
зводять мене з розуму швидше ніж напої у пивниці
і я стою закам'янілий , окутаний вічною красою ,
поволі покриваю своє серце неприступною тундрою ,
із пристрасті кохання та віковічної розлуки ,
яка кожного дня продовжує мої нескінченні муки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018