| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
Знову руки в фарбі
І волосся в клеї
Я в своє життя
Вже тебе не вклею
І в свої алеї
І безсонні ночі
Знов холодний вітер
Із твого життя
Просто мене витер
Просто мене видер
Ці холодні руки
І пусті питання:
Що таке життя,
Що таке кохання?
Вже нема бажання...
Знову сонце сліпить
І минає тиша
І моє життя
Тебе не колише
Хоч і не колишня
І немає сенсу
Разом йти у далі
Хоч моє життя
Тисне на педалі
На твої педалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Ми з тобою ніяка не доля
І ти завжди про це говорив
Коли долями сенси городять
То не чути і щастя приплив
Ми з тобою ніякі не душі
Що летіли разом за крило
Наші душі були простодушні
І тому їх сюди привело
Ми з тобою ніяка не пара
Що освітлює зорями шлях
І надія давно вже пропала
Та, що вибухнула попервах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Страшно бути вільним
А не божевільним
Страшно бути сильним
І триматись так
Страшно ненароком
Не своїм уроком
Все життя прожити
І не знати як.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Коли ти був поруч
І тієї ночі
Я не зникла з дому
Через твою поміч
Коли ти був світлий
А навколо темно
Я не зрозуміла
Що іду даремно
Коли твоя правда
Зникла з існування
А навколо темно
І нема прощання
Я не зрозуміла
Що іду даремно
І не розуміла
Що ідеш ти певно
Коли ти був поруч
І тієї ночі
Я не розуміла
Що лишитись хочу
Коли ти був світлий
А навколо темно
Я не знала точно
Що тепер окремо
Я не чула вітер
Не почула стогін
І тепер немає
Тепер просто спомин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Я в снах літаю за неба краєм,
Я чую сонця проміння спів.
У синім морі себе шукаю
Та не знаходжу потрібних слів.
Щоб описати, щоб розсказати...
Що за істота є дивна я.
Мало не думати, мало не знати,
Щоби відчути сенс життя.
Що то за слово в шаленому серці,
Що то за стук від каміння мрій..?
Буде хвилина, де все віднайдеться...
Кожен відчує подих свій.
Кожну краплину, кожну частину,
Де усе суще для буття.
Щоб віднайти одну людину
і розділити разом життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012
Падаючи вниз, не бачивши дороги
Я йшла вперед, збивала камнем ноги.
Я йшла, бо треба йти, щоб існувати…
Я йшла вперед, не вміючи літати.
І вже не вірила, що може бути краще,
Бо світ не перевернеться нізащо.
І вже не зупиняючись в дорозі
Все йшла вперед, боліли мої нозі.
Та раптом зупинилась на хвилину –
Побачила чи божество, чи то людину
Яка світилась… і проникло світло в душу.
Я зрозуміла, що інакше жити мушу.
І зрозуміла те, що вмію я літати,
А серце вмить навчилося кохати.
І запалав вогонь у серці ясним світлом,
Я вже не йшла – летіла понад світом.
І не сама була, а з рідною душою,
Що не давала залишитися самою,
Що наділяла моє серце сенсом жити…
І зрозуміла, що не можу не любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Одного дня я зрозумію,
Що прийде час і прийде день…
І я лише тоді зумію
Відчути сенс своїх пісень.
Я зрозумію все про гордість,
Про шум дощу та шелест трав.
І я відчую непотрібність
В своїй душі чужих забав.
Я розумію з кожним роком,
Що вірити нема кому
І надаю душі уроком
Одної думки, що живу.
Одна надія існування
І сила думки при собі
Я знаю, що нема кохання
В моїй заплаканій душі.
Розбита шелестом об камінь
Лиш прошепоче ті слова,
Які потрібні для уяви
І віри в те, що не сама.
Її нема… вона забула,
Що її хтось колись любив.
Своєю суттю все відчула
Десь в глибині далекий спів.
І, відчуваючи самотність,
Всю силу зібрала в кулак.
Щоб зрозуміти свою швидкість
І силу думки, слів, і знаків.
27.01.12.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
Ты не смотри мне вслед, не плачь, скрывая слезы.
Ты не в моих мечтах, завяли твои розы.
Не вижу я в глазах пустых и нелюбимых
Той бывшей чистоты и сил неодолимых.
Я не заплачу вновь, в кулак сжимая сердце.
Мне жаль, моя любовь, что нет тебе здесь места.
Я не услышу стук и голос не услышу...
Не чувствуя тех мук, становящихся тише.
Я не пойму твой смысл. Живи, тебе виднее!
Я не прощу тот миг, что сделал мне больнее.
И не скажу, не жди, что обо всем забыла!
Прошу тебя, пойми, тебя я не любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289935
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2011
Ти не дивися в цей холодний погляд,
Не вір не випавшим сльозам,
В очах того, хто був з тобою поряд.
Тепер і осторонь нема...
Ти не побачиш того болю
В моїх заплаканих очах
І не відчуєш ту неволю
В холодних, грубих тих словах.
І не скажу я що хотіла...
І повз пройду - не підійду...
Вже та хвилина пролетіла,
Я на коліна не впаду!
А так хотілось, щоб назавжди
Ця дружба у серцях жила...
Та не схотіла вона жити
І залишитись не змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Так не можна! Постійно бігти за натовпом, намагатись бути кращим для людей, які нічого для нас не значать… щось їм постійно доводити… навіщо?! Адже в нас є декілька людей чия думка найважливіша, але перед ними ми не випендрюємось, а показуємо себе такими, якими не можемо бути серед чужих. І часто не з дуже хорошого боку, бо знаємо, що якими б ми не були, нас все одно любитимуть! І дуже часто це переростає в нахабність і відвертий пофігізм до самих найближчих, найдорожчих… самих найкращих людей в нашому житті!
З часом ми розуміємо, що щастя не в гучних тусовках, великих компаніях, популярності серед них… коли це трапляється приходить розуміння того, що так жити більше не хочеться. І як важливо, щоб твоє минуле прийняло тебе назад! Твоє спокійне, врівноважене життя, яким воно було раніше. До того, як почались ці перегони в натовпі. І ті люди… самі найближчі, які були забуті нами, засліпленими тусовками та популярністю серед осіб, яких ми вважали друзями.
Як же приємно, коли вони приймають нас назад, не дивлячись ні на що. Не зважаючи на те, що ми могли не спілкуватись роками… все одно… нас люблять… для них ми найкращі… Яким же щастям є мати таку людину! Але це зрозуміти може не кожен. І той, хто не зрозуміє, завжди буде жити в натовпі, в якому буде лише частиною, а не особистістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288323
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2011
Я намагалася відмити чорнокровне серце,
Яке у пеклі проживало дні свої.
Я так хотіла, щоб любов, яка із мене ллється
Розбила ті кайдани льодяні...
Але те чорне серце жити не хотіло
І нищило себе насамоті...
Не могло так існувати... дні летіли
І пропливали в чорно-білім сні.
З іллюзією ясності і сонця
З брехнею, що вселилась в серце те,
В якому не було для інших місця,
А бачило кохання лиш своє.
Саме до себе повно ніжності й довіри,
З упевненістю, що всі люблять лиш його...
В омані чорній дні летіли,
Життя не тою стежкою пішло...
Я так хотіла щастя тому серцю
Із ніжною любов'ю щирих слів,
Які нікому не потрібні, розіб'ється
Надія хрусталем об грубий стіл.
А я блукатиму в просторах як частина
Могутнього усесвіту яскравих сновидінь,
Перетворюючи усе зло, що накопила
У кольорове світло й золотисту тінь.
І пропаде вся злість у всьому світі,
Зникне вмить ненависть і печаль...
Лиш чорне серце буде невідмите.
Не хоче бути чистим, нажаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011
Закричало серце від думок,
Закрилося в бездушному полоні.
Складаючись назад із часточок,
Які тримала я в своїй долоні.
Розбивши руки в кров, не чутно болю
І сум в очах не видно через сміх...
Люблю життя, ціную свою волю!
Яка дарує море радісних утіх.
І дивлячись на посмішки крізь сльози
Я більше вже не відчуваю біль,
Бо серце замерзає на морозі,
Потрапивши у сильну заметіль.
Я знаю, що колись воно розтане
Від ніжного вогню в чужих очах,
Що стануть рідними і день тоді настане
З ясною посмішкою сонця в небесах.
Рука за руку, не відвівши погляд
Пройде життя в щасливім дні.
Із відчуттям того, що є хтось поряд
І в світі є лиш ми одні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2011
Забуду я тебе, покину,
Не пожалію, геть піду.
Залишивши в серці єдину
Одну лиш думку, що люблю.
Забуду кожне твоє слово
І ніжний голос, теплість слів...
Залишу я тебе самого,
Хай буде так, як ти хотів!
Я забуду теплий погляд
І холодність в твоїх очах.
Знаю, що не будеш поряд,
Немає ніжності в словах.
Не хочеш ти, щоб я любила
Тебе єдиного завжди...
Не треба? І не буду, милий!
Я вже не бачу твої сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2011
Я ніколи не згадувала осінь. Завжди вважала її сірою, сирою і холодною порою року, коли все засинає і нікому нічого не потрібно. Думала, так буде і цього разу... Але тепер я зрозуміла, що осінній холод - ніщо в порівнянні з холодом слів, осінній дощ - ніщо порівняно з моїми сльозами, а шелест листя - то тиша, якої не чути через крик душі...
Я не любила теплі відтінки - жовтий, помаранчевий, червоний - кольори осені. Вони ніколи не приваблювали мене. Тепер же, коли блакитний, холодний колір очей став таким теплим, що серце рветься від самого погляду, теплі відтінки осені стали гарячим полум"ям мого серця.
Ідучи по холодній вулиці мені більше не холодно, відчуття впевненості і надійності зігріває мене. Ступаючи на бездоріжжя з великими калюжами та ходячи по багнюці мене вже не засмучує забруднене взуття, бо це така нісенітниця порівняно з тим, що доводиться переживати.
Коли йде дощ я не ховаюся під накриття, а посміхаюсь, дивлячись на моїх, промокших до нитки, друзів та посторонніх людей, які тікають, здавалося, самі від себе.
Так холодними сірими вечорами мені не холодно, не сиро і не брудно, бо я знаю, що є люди, яким я потрібна.
Мені запам"яталась ця осінь... І через багато років я буду з посмішкою згадувати той холодний блакитний колір донеможливості теплих очей цієї осені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222251
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Хто я в цьому світі? Хто?
Не відповім на це питання,
Бо для когось - я ніхто,
А для когось лиш бажання…
Я для когось - цілий світ,
А для когось – лиш частина,
Я лишаю в серці слід,
Та не всім – наполовину.
Я буваю тільки мить,
А буваю цілу вічність…
Через мене у душі болить
І тоді я відчуваю прикрість.
Бо для мене хтось – ніхто,
Ну, а інший – то кохання.
Десь для мене щось було,
А для нього – це питання.
Він для мене цілий світ,
Я для нього лиш частина.
Він лишив у серці моїм слід,
А для всіх – наполовину.
Був зі мною тільки мить,
А здавалось – цілу вічність…
І тепер в душі болить,
Відчуваю в серці прикрість.
Цілий світ для когось я.
Мабуть, хтось мене кохає.
Мене бачить і земля
Із-під ніг його зникає.
Він для мене не важливий,
Я йому на усі 100.
Навіть не якась частина –
Взагалі мені НІХТО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194576
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2010
Я думала, що щось для нього значу.
Так, думала… А все вийшло інакше.
Я вірила, що він зі мною буде
І знала, що ніколи не забуде…
Не забуде він мене частину
Таку, неначе незначну, але єдину.
Частиночку душі в усмішці моїй.
Запам`ятав в моїх очах він образ свій.
Думала мій погляд пам`ятає,
Та я не поруч і він про це знає.
Досі він на мене поглядає,
Але знаю точно – не кохає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194574
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2010
Весняне небо в сонячній блакиті
Тепла проміння пройде крізь сніги
І будуть дні, що сонечком налиті
Прийде весна крізь ці похмурі дні.
Ми зиму проводжаємо надовго
Хай відпочине в своїй стороні
Із нею було так святково,
Хай знає, що ми любимо її.
Прийшла весна і сонце сяє,
Додому повертаються птахи
Після сну природа оживає
І чути десь поблизу спів душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2010
Сиджу я цілий день удома –
Гіпнотизую телефон.
Коли вже ти мені подзвониш
І я почую свій рінгтон?
Я відповім, почую голос
І ніжно скажеш ти мені:
«Хочу, щоб була ти поруч,
Я так сумую по тобі!»
А моє серце так заб`ється
Аж телефон в руці тремтить.
Ну як тобі таке вдається,
Що у очах вогонь горить?
Ми домовимось про зустріч
І я весь день буду збиратись,
Бо ми побачимось віч-на-віч,
Ти будеш мною любуватись...:)
Ніжно ти мене обіймеш
Поцілуєш в сотий раз,
Скажеш, що мене кохаєш
І не виживеш без «НАС»…
Потім я прокинусь раптом,
Зрозумію – це все сон:(
І почую, як рінгтоном
В мене дзвонить телефон. :D
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192685
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Нема нікого… Тихо серце плаче
І я одна у цьому сні.
Вже ні для кого не сіяють очі
Лиш чую легкий шепіт у душі.
Дивлюся прямо – усе чорно-біле,
Подивлюсь вліво – сірий там туман.
Якби я повернутися зуміла…
Бо тут літає в темряві обман.
Іду назад, та вже шляху немає,
Я розгубила всі свої сліди…
Не повернусь, ніхто вже не чекає
Я залишаюся в страшному сні.
Хай буде так, як серце забажає,
Хай буде так, як доля відповість!
Якщо мої слова ніхто не поважає,
То я не буду стримувати злість.
Я не мовчатиму сидячи тихо зкраю,
Не промовчу, забувши всі слова.
Я не боюсь, нехай це кожен знає.
Я не боюсь лишитися одна!
Нема нікого… Серце вже не плаче,
Хай я одна лишилась в цьому сні.
Але для мене це нічого вже не значить,
Бо я почула шепіт вітру вдалині.
Він прошептав про те, що поруч завжди
Зі мною в моїм серці і в душі.
Лиш той, хто йде зі мною всюди
І щиро посміхається мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192553
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
Як небо плаче -- сльози не солоні,
Бо не страждає від кохання так…
А ми збираємо в свої долоні
Солоні сльози – то страждання знак.
Як сонце сяє – то ясна усмішка
Ясного неба, радості сльоза
З‘являється, як розумієш,
Що вже не лишишся одна.
Море – то немов би гіркі сльози
Нещасного кохання, чистої душі.
Які збирались крізь дощі і грози
І залишилися в твоїй руці.
Коли з коханого обличчя сльози ллються
Боїться він їй навіть щось сказати,
Не може він без неї посміхнуться,
Не хоче він її комусь віддати.
Він плаче у душі, ніхто не бачить цього.
Всередину впаде його сльоза…
Та він не знає, що лише для нього
Його кохана все іще жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
"Не люблю",- кажу крізь сльози,
А на серці так болить.
"Не люблю тебе, серйозно",-
І сльоза моя блищить.
Не люблю твою усмішку,
Погляд, очі - не люблю!
Не люблю коли ти ніжний
І як грубий не люблю!
Не люблю, а так чекаю
Зустрічі з тобою знов.
Не люблю! А все ж... КОХАЮ!!!
Ось така моя любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
Моє серце біля тебе
Повне сонця і тепла,
Коли поруч біля тебе
Я щаслива, я жива.
Мої очі ясно сяють,
Коли бачать у тобі
Відображення, що мають
Лиш вони на всій землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
Не забуду! Не забуду!
Тільки ти згадай мене.
Завжди пам"ятати буду
Твою усмішку, тебе.
Твої очі не забуду,
Погляд перший назавжди
Жити в моїм серці буде
Сьогодні, завтра і тоді.
Кожне слово пам"ятаю,
Вони у пам"яті звучать.
Десь звучать і я не знаю
Де мені їх знов шукать.
Де знайти мені твій погляд,
Твої очі і слова...
Хто ніколи не був поряд
І кого тепер нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191848
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
Не вір словам! Чужим словам!
Вони зникають як бажання.
Довірся ти рідним очам,
Вони не змусять до страждання.
Повір в любов, в свою любов!
Вона не зникне як примара.
Вона сіятиме і знов
Ти будеш з ним, його кохана!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Дивлюся з холодом на тебе,
А серце рветься на шматки...
На крок не підпущу до себе
Та все ж не дам тобі піти!
Очі наповнились сльозами,
Не хочу, а кажу тобі:"Іди!!!"
Не вмію вірити, поранена словами,
Вони лишили шрами на душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Не бійся полюбити,
А бійся не знайти.
Коханню треба жити.
Його ж забудеш ти!
Ти почуття вбиваєш,
В собі ховаєш їх.
Зовсім не помічаєш,
Що викликаєш сміх.
Своїми почуттями,
Які знищила ти…
І плакати ночами
Лишається тобі…
Боюся полюбити,
Боюся не знайти.
Коханнютреба жити!
Мене ж забудеш ти.
Я почуття вбиваю
В собі ховаю їх.
Зовсім не помічаю,
Що викликаю сміх.
Своїми почуттями,
Які лишу в собі…
І плакати ночами
Лишається мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
Не можна жити і боятись
Що вийдеш з дому й не прийдеш…
Не дай собою скористатись
Ти сили у собі знайдеш!
Не треба себе підставляти
Щоб тебе били в дві щоки.
Постарайся зачекати
І ти відважишся тоді.
А якщо ударять в спину
Не мовчи, а повернись
І тоді бий без зупину
Не втікай, а залишись.
І якщо твоя провина
З гідністю її приймеш,
А якщо ти тут не винна
Правду свою доведеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2010
Для чого ти фарбуєш очі?
Щоб було видно твої сльози?
Навіщо плачеш ти щоночі?
Чому в твоєму серці грози?
В кохання більше ти не віриш,
Картину щастя не малюєш…
Та й сама не розумієш
З якою ціллю ти існуєш.
Живеш маршрутом: дім – навчання.
І втратила своїх всіх друзів.
Всі задають тобі питання:
«Чому ти не в своєму крузі?»
Нікого ти не потребуєш,
Сама для себе жити здатна.
І слів кохання ти не чуєш:
Твоя любов вже не придатна.
Не ходиш з друзями гуляти,
Бо після пар – в бібліотеку.
Не хочеш часу марнувати
І вже не йдеш на дискотеку.
А там тебе чекають очі,
Які від тебе не відходять,
Яким снишся ти щоночі
І не відводять вони погляд.
А там тебе уста чекають,
Які багато так сказати
Хотіли, тільки як не знають,
І вони змушені мовчати…
Так, він тебе кохає
Так необачно й випадково
Коли тебе він зустрічає –
На серці радісно, святково.
Але, нажаль, ви не знайомі
І в цьому не твоя провина.
І почуття його чудові,
А твої – наполовину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Ти живеш і не знаєш що буде далі,
Не відчуваєш своєї моралі.
Ти не помічаєш своєї удачі,
І не признаєш своєї задачі.
Ти не помічаєш чужого життя,
Не розумієш земного буття.
Все, що ти маєш, те все ти втрачаєш,
А після цього як жити не знаєш.
Ти уявляєш різні моменти,
Згадуєш всі, у твій бік, компліменти.
Ти ігноруєш свої почуття,
Ти не даєш коханню життя.
А воно хоче жити; невже ти не бачиш?
Не розумієш… І, навіть, не плачеш.
Всі почуття для тебе чужі.
Ти розчарована в них назавжди.
Більше ніколи не будеш кохати
Й не будеш серцю ти довіряти.
А серце не скривдить, воно обігріє
І все пробачити воно зуміє.
Ти колись зрозумієш і пробачиш усіх
І зрозумієш, що то було гріх:
Ненависті місце у серці лишити…
Але ж неможливо тут не згрішити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190889
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Тобі погано?! Не сумуй!
Знай, є людина, якій зараз гірше!..
Ти не сама, ти просто це відчуй
І з друзями відчуєш радість більше.
Не розумієш ти від чого так болить?..
Це розуміти зовсім не потрібно!
Навчися ти невдачу відрізнить
Від того, що буває дуже сильно.
І знову сльози на твоїх очах…
Не плач, все буде добре!!!
Відчуєш ти, що на твоїх сльозах
Із серця витекло все горе…
Змусь себе повірити в хороше
Адже надія в серці є завжди!
І те, що є для тебе найдорожчим
Більше не зникне внікуди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Я люблю його: ніжного, щирого.
Я люблю його тільки вві сні.
Я кохаю його – мого милого,
Але він не потрібен мені.
Бо насправді без нього щаслива я
І не бачуся з ним наяву,
Та була я для нього єдиною,
Тільки він про цю правду забув.
І тепер я лиш інколи згадую
Коли бачу ці очі вві сні,
Що обманом було – стало правдою,
Він тепер не потрібен мені.
Я забула давно і вже не повернути,
Не згадати, не вірити і не чути
Ті слова, які не хотіла збагнути
Я не зрозумію, не зможу відчути.
Але інколи я його згадую,
Коли чую той голос вві сні,
Ті слова, які були правдою –
Вони вже не потрібні мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Якщо ти дізнаєшся,
Що мене немає
То, мабуть, розкаєшся
І про все згадаєш…
Якщо ти відчуєш,
Що любов лишилась,
Голос мій почуєш
Та вже не повернеш…
Буду сама з собою,
Прозора, немов дим…
Буду не з тобою,
Буду я не з ним.
Буду я не справжня,
Буду як туман,
А моє кохання
Буде як обман.
В серці буде пусто,
Тебе там не знайду.
Буде мені сумно…
Вже не полюблю.
Бо туман не любить,
Пил – не відчуває,
А душа без серця
Довго не літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
Твоя усмішка, як яскраве світло
В кінці тунелю в темряві вночі.
Коли смієшся – все на світі видно:
Стає так світло й тепло на душі.
Коли смієшся, очі твої сяють
Яскравим світлом чистої зорі
Неначе все вони на світі знають–
Такі веселі, щирі і святі.
Коли радієш – серцем відчуваю
Веселий смуток десь у глибині.
Все через те, що я тебе кохаю
Сильніше всіх на всій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010