| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Що тримає разóм цих людей восени?
Чим вони зігрівають серця?
Їм лежати камінням на морському дні
І ловити проміння сонця.
Їм хапати квапливо останнє тепло,
Наче зябрами риба кисень.
Їм забути усе, що ще влітку було,
І не згадувати більше.
Їм здригатися вранці від дотику рук,
Необачно торкатись шкіри.
Їм ховатись під ковдрою від розлук
І приймати усе на віру.
Що тримає разóм цих людей восени?
Що триматиме їх зимою?
Трохи кави і смак на губах трутизни,
Що ми звично звемо любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Твій автобус рушав. Ми з тобою прощалися, друже.
Мої очі - скляні. Їм слізьми затулило весь світ.
Стояв серпневий день. Я до тебе була небайдужа,
Тебе кликало море, мені осінь казала: "привіт".
Може справа в роках, ми були тоді зовсім діти,
Та те літо лишило на згадку замріяні сни:
Там сміялося сонце, верба, мов гірлянди віти,
Колихала у такт завороженим хвилям Десни.
Далі довгі розмови (телефон аж втомився слухать),
Повідомлення теплі (таких вже й не пише ніхто) .
Щоб відклеїти пластир, треба швидко зірвати й подмухать,
Я тебе відірвала, а шрам прикривало пальто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Померлі живуть у снах,
У лабіринтах пам'яті.
В них стільки життя в очах...
Обличчя пашіють радістю.
Померлі живуть в листах
І в телефонних книгах.
От тільки тепер мовчать,
Не чути у слухавці сміху.
Перечитай листи.
Зітри вже не дійсний номер.
Пробач і свій біль пусти.
Померлі живуть в альбомах.
Померлі живуть в серцях,
У згадках про стару кухню,
Де був найсмачнішим чай,
Хоч як би не було сумно.
Хоч як не було би важко,
Хоч скільки там втрат за плечима,
Вони за життя по краплі
Із тебе робили Людину.
Час непідвладний волі,
Й відведений не для лих.
Померлі вже й так з тобою,
А ти бережи живих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2019
Люблю тебя за то, что не глупишь,
За то, что хоть порой разнятся взгляды,
И не осудишь, и не оскорбишь,
Смолчишь, хоть иногда молчать не надо.
Люблю тебя за преданность пути,
Который выбрал сам, всем вопреки
(Пусть хватит сил им до конца пройти).
За взвешенность поступков по-мужски.
И за вниматеность к, казалось, мелочам,
За неизменное: "Смелее, я пойму".
За то, что всё читаешь по глазам,
А поступаешь только по уму.
Люблю тебя за то, что для двоих
Не строишь замоков хрупких из песков.
За трепет чувств, что скрыт от глаз чужих,
И за дела, что куда громче слов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837300
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 02.06.2019
Від мене до тебе невиспані ночі юності,
Від тебе до мене довіри останні краплі.
І де ж ми разом набралися стільки дурості,
Щоб з разу у раз ставати на ті ж граблі?
Хоча, якщо чесно, нема чого вже приховати...
Було і було: образи, і чвари, й брехня.
Обоє грішили, обом є про що шкодувати.
А може й не варто? Усе ж це така маячня!
Час висушить сльози, від ран не залишиться й шрамів,
А спогади теплі як добре вино відкоркуєм.
Хай зараз між нами вирують пожежі, цунамі,
Ми варт одне одного, давай разом це відсвяткуєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Ти боїшся моїх віршів,
Я ж боюся твоєї мовчанки,
Коли очі благають :"Лишись",
А вуста,мов заліплені скотчем.
А коли напиваєшся вщент,
І бринить тих прощань струна,
Знову тягне почуть абонента,
Але ж чи відповість вона?
Так. Бере телефон:-Я слухаю.
-Сумувала? Тому і дзвоню.
Я без тебе тут ніби дихаю.
- Ну а я тут життя творю.
- Ще кохаєш? Прости, що мучаю.
Я ж до тебе не охолов.
Каяттям і похміллям нав'ючений
Проганяєш на ранок любов.
Все спочатку :мовчанка з тиждень,
Далі пізні зізнання, дзвінки.
Часом думаю:"Мій хороший,
А якби все було навпаки? "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2018
І стали тісні світи,
І висохли всі моря,
І наче прості шляхи,
Та тільки пуста земля.
І дім став давно чужий:
Холодні чотири стіни.
І в них тут, хоч вовком вий,
Й за ними нема весни.
За ними ідуть дощі,
За ними чекає ніч.
Замкнути усі замки,
Сховатись від протиріч.
Там листя перегнило,
І чорний посипав сніг.
Вустами б торкнути чоло
Й проспати отак весь вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018
Не в тім річ,що ми не разом,
Не втім,що я тут палю.
Життя не складаються пазли,
Бо тільки тебе люблю.
З цим зовсім не та картинка,
А з іншим ні змісту, ні форми.
Й лишились пусті клітинки
В моїй долі. І в твоїй долі.
Розкидали, розгубили,
Забули і що складали -
Тепер тільки викинь пазли.
Здобули свої медалі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018
Вже серце стишило свій ритм,
В душі стихія не вирує.
Так наче вирвали магніт
Із тіла. Більше не сумує.
Її вуста п'янкі, гарячі
Шепочуть іншому звабливо:
"Ти б знав, яка тобі я вдячна, -
І збреше знов.- Така щаслива!"
Та де ж узятись тому щастю,
Якщо їй відбирає мову
Від сами́х снів, які так часто
Тривожать пам'ять світанкову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018
Ми - вічні шукачі своєї долі,
Кудись мчимось невпинно,напролом.
Стишити б крок і так пройти поволі
Під зоряним небесним куполом.
Стулити рота,щоб не чути скарги
Нестримними потоками із вуст,
Заплющить очі і упасти в трави,
Що гомоном заворожили слух.
Вони розкажуть про любов й розлуку,
Розкриють таємниці правіків,
Про тих,хто був приречений на муку,
А так жили, як ще ніхто не вмів.
Прошелестять про всі бої запеклі,
Які тільки точились на Землі.
Ці трави бачили тут стільки смерті...
Їм боляче дивитись, як живі
Кудись несуться за примарним щастям,
Яке не варте витрачених сил.
Бо ж щастя тут: її тонкі зап'ястя,
Його бездонні очі, рідні, дім.
І блакить неба,хоч і хмарна часом,
І землі,яких вибух не трясе,
І чиста совість, серце, розум ясний,
Любов й добро.Вони понад усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804800
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.08.2018
Тримайся, дівчинко, у себе ти одна.
Пробач йому й собі усе сповна,
Увечері сідай біля вікна
І келихом червоного вина
Вдихни в себе життя,не будь дурна.
Йому свобода більше до душі,
З вас непогані і товариші,
Хоч він до тебе теж не збайдужів...
Мовчить про це,і ти не воруши.
Звуть "вічний холостяк" таких мужів.
Бо що судилось вас не омине,
Не думайте сьогодні про сумне,
І серце най хоч трохи відпочине.
На все свій час, і коли він пролине
На місце стануть наслідки й причини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
Можна дивитись у вічі коханим й казати:"Уже не люблю ", -
А на ранок жаліти п'яному, та тримати гординю свою.
Можна бачитись на свята( спільні друзі там, метушня)
І тинятись, мов в воду опущена. Сама не своя.
Можна пити літрами. Не спати все ж бо колись минає.
Так думаєш день, місяць, рік. Хтось перехворів давно, а в тебе не перегорає.
Можна пуститися в усі тяжкі. Зрештою хто і кому що винен?
Ви ж не заручені, не одружені, не обвінчані половини.
Можна сісти в вагон і мчатися світ за очі.
На кожній станції виглядати його /її на пероні в картатій сорочці.
Серце ніби вискочить зараз,так відчайдушно струкоче!Та завмирає...
Не він /не вона в схожій сорочці, когось тулить до себе й ридає.
Можна сни бачити такі емоційні, як не було наяву.
А прокидатися з думкою:"Чому я не так живу!?"
Можна почати палити. Спалити й себе й мости.
І на весіллі його/її зі сміхом штовхати гіркі тости.
Ну а можна ж було тільки сказати: "Пробач "-
Одне одному. Обійтись без ролей позивач і відповідач.
Зазирнути без докору в очі, там ніжності, мов в океані води,
Замість того щоб скніти самим. Ні туди тепер, ні сюди.
В тебе ж після не буде нікого ближче.Та і у неї теж.
Не тому, що з вами не так щось - рідніше уже не знайдеш.
Може бути на ніч хтось, на день, та не більше дня.
Тобі ж чхати навіть яке в нього /неї ім'я.
Якщо шлюб укладають на небесах - ви вже давно сім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018
Літай попри страх висоти,
Задай цілі, іди до мети.
Та в які б не занесло світи,
Обіцяй себе берегти.
Пиши книги і вір в казки,
Викинь вже недопиті пляшки,
Заздрість бачить лише недоліки,
Не встрягай у безглузді сварки.
Раптом стомишся відпочинь,
Бійся виправдань - не причин.
Не терпи,краще бийся, кричи.
Будь мужчиною серед мужчин.
Ти ж бо маєш талант до життя,
Існування - не сенс буття.
Вірю в тебе і ти повір.
Страх і є найлютіший звір.
Знаю: зможеш перемогти,
Геть до пекла втечуть чорти.
Ти не сам. В найлютішому бОю
Рука в руку ітиму з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Если я для тебя чужая,
Если все между нами - пустяк,
Бог простит, ну и я прощаю.
Уходи. И пускай будет так.
Вдруг ни разу в постели холодной
Тень любви моей не посещала,
Что ж, будь счастлив своею свободой.
И прости меня . Я прощаю.
И не будет разлука слезной,
Не увидишь и тени печали.
Если стала тебе занозой,
Смело выдерни. Я прощаю.
И придя домой ночью звездною,
(И последующими ночами)
Да не вспомнить тебе имя/отчество
Той что Счастьем тебя величала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801362
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2018
"Моя Мавка з руденьким волоссям,
Невідомо чому, знов голосить.
Її плачі мені ятрять душу,
Та вона цього знати не мусить."
"Мій Арідник з залізо-бетонного лісу
Все частіше від туги на стелю лізе.
Він словами так боляче ранить,
Кожним з них тавро ніби ставить."
Мавка знову зітха за любов'ю,
Та Арідник дарує їй волю.
Він не вірить в кохання і долю,
А вона чхати хоче на волю.
Усі кажуть: "Їм не по дорозі!".
А триматись подалі не в змозі.
І живуть так в нерозумінні
Неподільні, дурні,божевільні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018
Ти не питай про сум в моїх очах,
Він там тому, що очі бачать правду.
Вони про неї знають і мовчать.
Мовчать, бо душу мучить страх утрати.
Ти не питай, чом серце у тривозі,
Чому воно мов вирваться воліє.
Воно відчуло, як до мене на дорозі
Зустрілась та, чий образ серце гріє.
Ти не питай, чи я тебе любила.
Це як і завжди буде недоречно.
Та не чекай, щоб за тобою бігла.
Йдучи назавжди лиш всміхнуся ґречно.
Ти не питай,чи спатиму сьогодні,
Чи сумувати буду–не питай.
–Твоє горнятко кави вже холодне.
Допий і йди.
–До завтра?
–Прощавай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Вона без нього не любить і власний дім,
Літає у мріях, мчить проти вітру надій.
Здригається сонна і марить: "Прийди!З'явись!"
Маленька, навіщо так міцно корінням у тебе вріс?
А раптом настане час вирвати, раптом він лиш бур'ян?
Рішучість звідки черпатимеш?Маєш запасний план?
А що як насіння насіяв уже на віки віків?
Чи пустиш коли в життя своє інших чоловіків?
Ні.Таки пустиш. Та буде уже не те.
Ніколи не виболить. Шрамом хіба заросте.
Не навіжена.І знаєш,на що ідеш.
Нічого не вдієш.В кохання немає меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Децибелами голосу,терабайтами пам'яті,
Тобою зношена, для інших зайнята.
Уже від дотику вольтметр зашкалює.
Ще лиш торкаєшся - валюся замертво.
Приходиш з пострілом - підставлюсь тілом всім,
Кладеш отруту - а я покірно їм.
Притягнеш зашморг- знайду куди вчепить.
Але зухвалість цю тобі вовік терпіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Ми страшимось чужого слова,
Уникаєм поглядів в очі.
Чомусь стала жахати воля.
Сором щастя тихенько точить.
І чи визнати справді важко,
Що людині помилки присущі?
Течією і з вірою в краще
На обриви пливем неминуче.
Прокидаючись зранку ліниво,
Прагнем день не прожить - пережити.
Даючи зрозуміти і дітям,
Що їм також судилось заскніти.
Може досить жалітися, скиглити,
Буркотіти :"Йому видніше... " ?
Хоч лякає можливість схибити,
Та не спробувати - страшніше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800556
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.07.2018
Любити ще не значить відпускати.
Любити - це уміти зберегти:
Боротись, проти недругів стояти,
Пліч-о-пліч крізь вогонь і воду йти.
Нема в коханні правих й винуватих -
Одне до одного ще треба дорости.
Кохання стрімголов мчить від пихатих.
Воно шанує вчасно сказане: "Прости ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Мамуню, ріднесенька, гайда у наше село...
Скільки всього відболіло там і відлягло
Скільки сліз там висохло на моїх щоках.
Скільки ран загоїлось на малих руках.
Туди, де бабусенька заклала садок :
Вишень насаджала, насіяла квіток.
Туди, де вже без неї співає пташеня,
Туди,де наша хата, де вся наша сім'я.
Туди, куди колись я привезу дітей,
Туди, де пахне медом, де кращі із людей,
Де таточкова пасіка, де бубонить дідусь,
Куди життя вертає, де в смерті обернусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800436
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 23.07.2018
Подаруй мені ніч. Одну ніч під палкими зорями.
Таку ніч, щоб затьмарила все, що було до нас.
Щоб вона була варта всіх сліз, що лились мінорами,
І прощань, і доріг, нескінченно далеких трас.
Забери у обійми, цілуй. Дай тобою надихатись.
Пригортай що є сили. Дозволь у тобі прорости.
А потому, як схочеш - навік біля тебе залишуся,
Та якщо завагаєшся - зможу назавжди піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800353
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2018
Не чіпляйся у тіло кігтями,
Не шматуй іклами душу.
Потяг рушить - печаль залишиться.
Якось з нею миритися мушу.
Різні погляди, різні правила,
Різні цінності, вік, смаки.
І благання :"Боже, збав мене
Закохатись!" - збулось навпаки.
А тоді за роками знущання,
Після сотень сварок і жалю,
Лиш перон розумів мовчання
І читав по очах: "Люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018
Осінній настрій просить міцну каву
Без цукру, без вершків чи молока.
Осінній настрій зіпсує поставу
І зробить з вас для світу чужака.
Закутавши у шалик півобличчя,
І руки по кишенях захова,
Іти по вулиці байдужого всім міста,
Де тільки морок й тиша гробова.
Заскочити в кав'ярню при дорозі,
Замовити еспресо на ковток.
Згадати тих, за ким тужить не в змозі,
Забути того, хто спалив місток.
За тиждень раз ввімкнути телефона:
"Матусенько, рідненька,все гаразд.
Цілуй від мене татуся. Що вдома?
Ні, не приїду поки. Так,клялась..."
Осінній настрій розхитав терпіння,
Так холодно,що хочеться завить.
Прийде зима,а ця хандра осіння
Відступиться. І спокій полонить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2018
Снилось сьогодні, ніби лишилась сама,
За вікном хуртовиною білить оселі зима,
Стукіт у двері. "Кого принесли чорти? "-
Бурмочу. Відчинила, а на порозі - ти.
Смієшся уїдливо: "Відьмо, погрітись пусти ".
Відчуття таке, наче минуло життя,
З часу останніх "люблю" і насмішок "ну зовсім дитя".
"Прошу ласкаво! Чай? Кава? Вино? ".
Плечима знизав, мовляв:"А, до біса! Уже все одно! "
Навшпиньки стаю, легенько цілую чоло.
Сміюся і плачу. Не висловить, що то було.
Сидимо біля грубки, в чашках парує глінтвейн,
Уперто за щось вибачаюсь.
Горнеш до себе. Завмер...
"Куди зілля підклала?Зізнайся уже тепер.
У серце мені засадила не стріли - ножі.
З тобою лишаюсь,жени-не жени, держи - не держи.
Ти -прокляття, чаклунка, химера. Я -твій найбільший гріх.
Роки в порятунку минули, а так і не втік".
Я каюсь і ридма ридаю. Сон кудись раптом зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018
Хай всі відвернуться - міцніш обійму,
Ніхто хай не вірить - повірю йому.
За ним ним рушу в бій. І най Всесвіт знає:
Він мій. Я цього чоловіка кохаю.
Мене він теж любить, по-своєму,звісно.
Хоч різні ми. До несумісності різні.
Нам в злагоді жити не випадає.
Він мій. Я цього чоловіка кохаю.
Можу за нього і з ним воювати,
Можу голубити, можу чекати,
Можу віддати йому все, що маю.
Мій він. Цього чоловіка кохаю.
І раптом від сутичок хтось з нас втомився,
Чи ми б розійшлися? Хай би й розійшлися.
Але по факту, що це міняє?
Мій він. Цього чоловіка кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018