| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Те саме місце і той самий парк,
І ти давно мене вже не питаєш,
Чи я жива, чи не жива, що тут і як
Та щось підказує, що ти, можливо, знаєш
Я вірші не пишу останнім часом
Життя поставило нам всім яскравий шах
У нас немає часу із запасом
І кожен з нас наче в неволі птах
В дитинстві якось я не розуміла,
Чому у нас фольклор такий сумний
Та знов тривога в синім небі задудніла,
Маскую посмішкою біль глухий.
11.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Серед ночі глибокої в темряві тиші,
На одинці з тим всім, що на жаль не збулось,
Сам на сам із собою стаєш сильнішим,
От би трапилось все, що колись забаглось.
Скільки різних на вибір складеш сценаріїв,
Та життя має власний, здається, план,
А ти маєш яскравий набір гербаріїв
З почуттів, що закинуто за паркан.
Та міцніє з роками душа з кераміки,
Хоч не раз вже здавалось, що вщент розбив.
Але ж серце блищить наче від гальваніки,
Бо тим серцем весь час ти когось любив!
Доля шлях прокладає крізь поле зоране,
В нагороду ошатний додасть концерт.
Розбавляє дощами, снігами, зорями,
Але сонце, чомусь, тільки на десерт.
Коли хтось мені келих подав для настрою,
Я помітила той білосніжний манжет.
Важко буде сховатися за пілястрою,
Як очолив ти справжній парад планет.
Тож тягніть ще міцніше, ще вище, ліпше,
Щоб корсетом підкреслити силует,
Бо глядач завжди мій вимагає більше
Ексклюзивний насправді такий естет.
Доля всім видає мішечок із пазлами,
Може здатись легким непростий сюжет.
Розмальований досвідом, мріями, гаслами,
Кожен створює власний собі портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
Под железных колёс перекличку
Я не сплю в поездах по привычке.
От всего и от всех отдаляясь,
Я, признаться, ничуть не каюсь.
Раз уж негде спрятаться, скрыться,
Снова шанс в эту жизнь влюбиться.
Лишь смеётся она, кивает,
Словно этот вагон качает.
Жёлтой лентой ползёт сквозь лес
Наш гремящий ночной экспресс.
И, влекомый сосновой тьмой,
Путь мерцает двойной запятой.
Чай остыл, но сам подстаканник, -
Атмосферный латунный странник.
Память вспышками слайдов греет,
И, к утру этот хмель развеет.
Фонари листают страницы,
И мелькают, мелькают лица.
Иногда так хочется в детство,
Поезд - только иллюзия бегства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2021
Мы боимся с теплом разлуки,
Бросаем листья вверх, хватая солнце за руки.
Оно плеснёт на ресницы маслом и станет выше.
Ветер махнёт ветвями, и будет слышно, как небо дышит.
Люди деревья вдруг вспоминают и обнимают.
Они нас тоже любят, золотом посыпают.
И в пышном жёлтом одном на всех ковре-одеяле,
Мы роем обувью, словно, ищем, что потеряли.
Оно заботливо землю шёпотом укрывает.
И этот шелест нам лечит души и мир спасает.
Скоро не выдержит небо, наверняка, заплачет.
Но дождь нас любит, и мы полюбим, ведь, не иначе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852230
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2019
О, как же Вы легко спугнули
Доверие в больших глазах.
По срокам явно перегнули,
Смирившись с парой лет в грехах.
Поспешно в чемодан сложили,
Всё то, о чем мечтали вслух.
Вы так в руках и потащили,
Но, видно, мало было двух.
А, ведь, почти уже добились,
Сомненьям снова уступив,
Словами глубоко вонзились,
Боль проглотили, не запив.
И с верой в план свой абордажный,
Солому где-то подстелив,
Вы разгоняли Ваш бесстрашный
Прокуренный локомотив.
Но путь засыплет снег однажды,
Покроет рельсы толстым льдом,
Мы не найдём друг друга дважды,
Но никуда и не свернём.
В мечте мерцает безупречность
Наряд и душу подготовь.
Тогда должны Вы были Вечность,
Теперь должны Вы лишь Любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817485
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2018
А місія була така проста
Всього лише додати тобі сили
Додати віри і щоб ти згадав,
Який ти незалежний і красивий.
А місія була така здійсненна,
Короткочасна й тимчасова як завжди.
Та все мине, життя таке шалене
Мине і цей біль, ти лише зажди.
Розтане в часі купа зайвих слів
Тих, що розкрили серце і закрили
Піде назавжди потяг марних снів
Тим хибним шляхом, що на двох ділили.
Ти повернув мою любов мені,
Та я ж її тобі не позичала!
Дарма пішла на спалах, на вогні
Та краще б я завжди її шукала.
І що б я там собі не відчувала,
Ти запорука сумнівів моїх
Принаймні я це вчасно розгадала,
Який ти справжній, не змогла й до сих.
Примарилось, що я для тебе зірка,
Але в твоїм житті таких зірок..
Міцна буває кава, але ж гірка
Міцніша за терпіння ланцюжок.
Здалось на мить, тож помилилась знов,
Та особливих справді не буває,
Бо особливою бува лише любов,
Вона чи є або її немає.
Все що було між нами це найкраще
Я не боюсь зізнатися собі
Та хай там як, а все завжди на краще
Тим більше, що вже ліпше і тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
Крепко сжимая в руке дрожащей
Тонкие стебли майских гвоздик,
Грустной улыбкой, слезой блестящей
В мой объектив заглянул старик.
На снимке полные и глубокие
Такие искренние глаза.
Рядами несколькими широкими
Внахлёст на кителе ордена.
Адский кошмар пережит им, увиден,
Когда он родину защищал.
Как-то так вышло, что беззащитен
Теперь пред родиной этой стал.
Какое чудо, что он стоит сейчас,
Держа в руке алые цветы,
Какая радость, что он дожил до нас,
Какое счастье, что нет войны.
Как ценно то, что всего не перечесть,
За что их можно благодарить,
Хотя бы просто за то, что есть
У нас такая возможность - жить.
Спасибо за синее небо Вам!
Спасибо за солнце, что светит нам!
За запах весенней листвы спасибо!
За то, что поют птицы так красиво!
За день Победы, поздно иль рано,
За те слова голосом Левитана.
Неизлечимы на сердце раны,
За всё спасибо Вам, Ветераны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813448
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.11.2018
Один повітря ковток між нами
Це бій між поглядами й словами.
В що тепер вірити вже не знаю,
Я краще цілу війну програю.
Ти обрав спокій між ним і мною,
Ділитись ні з ким, тому з тобою,-
Воно десь зліва болить здається,
Твоє ще й швидко звичайно б’ється.
То як ти будеш мене топити?
Я можу вбити або любити.
Хоч зими ядерної не сталось,
Безмежна ніжність і біль змішались.
«Бажання вимкнути і закрити,
Знайти вологу, вбирати й пити…»
Запізно вчасні якісь зізнання,
Реальність – просто сумні вагання.
«Я в тебе є!» Але щось хвилює.
«Ти просто знай це!» Наш світ існує.
Присмаку пристрасті вистачає,
На почуттях всі повтори грає.
Один відсоток, а так лякає,
Та просто так воно не зникає!
Чотири слова - і серце стало.
Так, наче лезо раптово впало.
Та без обтяжуючих не буває,
Кількість німих кульмінацій вбиває.
Якщо це все було лише обманом,
Тоді, гаразд, «давай перестанемо».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2018
Дым сигарет бывает сладким
Руки под куртку, и в охапку.
Край у Земли таки бывает,
А холод даже согревает.
В глазах галактик отраженье,
Но время бьёт на пораженье.
И Андромеда теперь знает,
Как миллионы лет сгорают.
Я лишь хочу продлить мгновенье
Желанных губ прикосновенье.
Явясь, в судьбе твоей остаться,
И не пройти, а задержаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813348
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2018
Память прячет прогулки в парке
Листья на смотровой площадке
Взгляд любви на секретном снимке
Город грусти в осенней дымке
Много слов и тепло объятий
Неизбежный исход понятен
Правда, смысл в таких мгновеньях
В ожидании, в повторениях
В том, что есть что-то только наше
Одиночество с этим краше
Наливая покрепче чаю,
Знаешь, что по тебе скучают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812568
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2018
Решения приняты умом,
Но нет покоя в самом сердце
Не согласится и потом
Оно, не зная как согреться.
Не отрекайся от любви
Молчу тебе я вслед глазами,
Хотя бы в мыслях обними
Родными, нежными руками.
Душа глядит в проём оконный
Там жмутся голуби под крышей
И снег летит во двор бездонный
Я за спиной дыханье слышу.
Одень меня в кольцо объятий,
Сожми мучительным молчаньем
В несовместимости понятий
Любовь замешана с прощаньем.
Дышать тобой от встречи к встрече,
Страданье выбрав из страданий,
Терять рассудок каждый вечер
В цепях из боли расставаний.
И я бессильна в страшной силе
Тебя по новой обретать,
И нет больнее боли в мире
Тебя еще раз потерять.
Лишь ты покой у неба просишь,
А я зачем-то сил, молю
Я не скажу, а ты не спросишь
Как сильно я тебя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812565
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2018
Остання звичка – це стан чекання,
Рідкісні зустрічі і мовчання.
Немає часу, самі бажання
І неминучі лиш розставання.
Всього чотири струни у серці
У найніжнішому в світі сенсі.
На обертонах зникають рухи,
Душу рятуючи від засухи.
Швидкі побачення, довгий погляд,
Таємні знаки, таємний спогад.
Такі сумні і спекотні ночі,
«Мені здалося, що схожі очі».
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018
Дождь стоял за окном
И смотрел мне в глаза.
Открыла
Он швырнул мне в лицо
Свежей влаги глоток.
Вдохнула
Плечи голые в миг
В лапы мокрые взял.
Впитался
Просочился под кожу
Добрался к душе.
Остался
Мы рыдали вдвоём
Кто затопит кого.
Он выжил
Его было с лихвой
Больше чем я могла.
Разлился
Я безумством пьяна
И он крови моей
Напился
Ни понять, ни забыть
Почему он со мной...
Случился
Кто-то вентиль закрыл.
И внезапно исчез
Прекратился
И с поверхности тела
(такого его)
Испарился
Но остался в крови
И так сыро в глазах
В горле
Ничего не сказал
И так резко рванул
К воле
Научил воду пить
Научился любить
Жадно
И теперь я умру
Неизбежно умру
От жажды
Или так буду жить
К боли не привыкать
Сложно
Буду ждать и страдать
И дождь снова придёт
Возможно...
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811091
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2018