| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Моя девочка, в рыженьких блестках
Я тебя все еще не забыл,
Ты свои золотые сережки
Обронила в табачный мой дым.
Изумрудный миндаль твой - убийца
Меня пулями насквозь прошил,
Луноликая императрица,
В пантеоне бессмертных богинь.
Я рисую тебя, но все те же
Смотрят облики прям из картин
Ты сегодня мне тоже приснишься -
Я тебя все еще не забыл.
Я портрет рисовал твой пастелью,
Но разлил ее в желчи болот.
Прокляни меня сонной дуэлью,
В волосах твоих солнце зовет!
Оборву все к чертям свои перья.
Подарю их в полете, и пусть
Упаду я к ногам твоим первым -
К тебе насмерть всем сердцем прольюсь.
Эй, ну что ты смеешься, родная,
Нашептала на ушко мне сон!
Где ты видела чтобы страдали
По мужьям у которых нет жен?
Моя муза, прекрасное пение,
Янтарем поцелована в грудь,
Убаюкай меня колыбелью -
Меня любит мой будущий муж.
7.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824802
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.02.2019
Любить поэта - это очень тяжко!
Нет, ну правда, ведь душа - запрет.
А когда влюбляются две пташки -
Быть беде, их сущностям во вред.
Два скитальца
Не сойтись - и ладно,
Лучше в одиночку волком выть!
Если б я простой была однажды
Влипла бы с тобою в едкий быт.
Мне все невдомек было тогда бы
Как это под звездами проплыть?
Но со мной давно делили тайны -
От природы мне дано парить.
Дань плачу я горькими стихами -
Это та монета, чтобы жить!
Ты ведь знаешь, как это ужасно
Из груди своих детей родить.
Отдавать их в этот мир - несчастье,
Их судьба - забвение и пыль -
Это мое таинство причастья,
Пока в огне сгорают мотыльки.
А ты ведь не робеешь как другие,
Хоть я тебя пугаю, уж прости...
Моя ведь нежность - это очень дико,
Всего лишь страсть длинною в целый миг!
Ты в моей жизни будешь серым бликом -
Так не поймаешь - ты сердцем подстрели,
А впрочем...я и так убита -
Любовь твоя никак не воскресит.
Я холодна и это неприятно -
Ну так не бейся ж головой об лед!
Не по судьбе испить из одной чаши,
Ведь для тебя другой готовят мёд.
И вновь будешь писать свои октавы
Не стоит их под дверь мне приносить
Мой милый друг, талант свой уникальный
Ей посвяти - она его прильстит.
Мне не к лицу твои алмазы в дыме -
Я не умею сердцем дорожить!
Его я постоянно без причины
Пытаю суррогатом из обид.
Не ври мне правду - это некрасиво,
Твой жар во льду поэзией склонен...
Есенин тоже ведь любовью злился
Тебя Сергеем звать никто не обречен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824795
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 09.02.2019
Ты зачем меня ревнуешь?
На ножах опять воюешь,
Почему и с кем - не знаешь,
На прощание обнимаешь.
Метишь быть моим ты мужем,
А зачем мне такой нужен?
Ты смешной и очень плюшев,
Успокойся сядь, послушай.
Ты меня совсем не знаешь,
А уже права качаешь,
Лишь в игру с тобой сыграю -
Быть семьей не обещаю.
Да, жестоко и абсурдно
Мне бывает очень дурно,
Я иным болею пленом -
Лишь измене есть спасение.
Я флиртую не напрасно:
Лечит праздник этот часто,
Не грусти, а то полюбишь -
Ночь поспи и все забудешь.
18.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821859
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2019
Тиха, тиха, тиха,
Моя зоре, ясна,
Люба, люба, люба,
Дівчиинко прекрасна.
Дуже, дуже, дуже
Ти страждати любиш,
Тужиш, тужиш, тужиш -
Хто тебе почує?
Бачить, бачить, бачить -
Він тебе застудить,
Сипле, сипле сипле
Сніг тобі на груди.
Хоче, хоче, хоче
Проліскове чудо,
Що ж ти, що ж ти, що ж ти
Весну не розбудиш?
Дякуй, дякуй, дякуй,
Що тебе ще любить,
Очі, очі, очі
Тебе не забудуть.
Слухай, слухай, слухай
У словах привітність,
Дмухай, дмухай, дмухай
П'янко пахне вишня.
Кличе, кличе, кличе
Твої теплі руки,
Знає, знає, знає
Як на них заснути
Губить, губить, губить
Молодість на вічність
Буде, буде, буде
Заметіль у січні.
17.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019
Каждый раз глотая стрелы
Небесам в глаза смотрю,
Цвет сулит одно забвение,
Лишь меня выгоняет в жуть.
Я боюсь, что на закате
Оживет мой давний сон -
Птица запоет прощально,
В золоте угаснет стон.
Разорвет ей сердце тайна -
Кровью оросится трель,
В твоих песнях лишь отчаяние,
Слезы в душу мне не лей.
Слишком голос твой прекрасный,
Нежных крыльев сладкий смех.
Небо плачет нежным вальсом,
Не сомкнуть мне ночью век.
Ты мне дан был не случайно
Добрый сердцем человек,
Я ведь знаю, что ты тайно
Ищешь сладкий дивный цвет.
Расскажи мне на прощанье
Как тоски мне даришь ветвь.
Ты не клялся в обещаниях,
Я не падкая на грех.
Ах, какое было чаяние,
Зябко убивал твой гнев.
Не кляни меня нечаянно -
Сам виновник своих бед.
Мы женаты не случайно,
Хоть колец и нету двух.
Мы венчались как на память,
Давний милый мой супруг.
15.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821626
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2019
Про мене думай лиш хороше
У мріях не барись згадать,
Страждати будуть карі очі
Мене підуть кудись шукать.
І, може, десь у тихім лузі
Побачиш дівчину як сон,
Заквітчану в містичність ночі,
На голе тіло ллється льон.
Я покладу у твої руки
Танок на місячному тлі,
Мене схопити ти не зможеш -
Нема ні плоті, ні душі.
Так відчайдушно плачуть зорі,
Коли приходить час вмирають
Я принесу тобі в подолі
Солоні сльози, що мовчать.
Вони чудові, як те диво
Лиш мавка може так зіткать,
Невидима постава лине
Своєю вродою скарать.
Як візьмеш дар - вона не схоче
З тобою пісню малювать,
Я тебе, любий, залоскочу
І серце вийму щоб кохать.
13.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Я з тебе колись познущатись хотіла
Мене дратувати так чемненько смів
Поводиш себе як маленька дитина
Манерам тебе геть ніхто не навчив?
На вид засоромлений, тихий хлопчина
А корчиш гримаси мені, ти дивись!
Та все ж, ображатись на тебе не сила
Незрілий як підліток, ну, посміхнись!
А знаєш, як вперше тебе я зустріла,
Мене одна думка умить пройняла:
" Чому Ви мене не цілуєте в губи?"
Тебе запитати ... вразливий, ти ба!
Ото б вже комедія насміх була!
7.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
Я тебя люблю ведь тоже!
Что за лихорадка?
Тайна меня тихо гложет,
На душе так гадко
Вдруг тебя увижу − дико!
Сам боюсь украдкой
Я любуюсь твоим ликом,
Молча бьюсь в припадке.
Ведь никто не знает толком,
Что я не в порядке.
Как немой стою смущенно −
Ты моя загадка.
4.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820158
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2019
Так мне вынуть хочется из-под твоих ног
Плачущую изморозь − шороха приход.
Пожалей снежинки, молча пропади,
Не для тебя вышила серебром кресты.
Ночь со вкусом истины разливает сны
Ты в меня не выстрелишь?
Тихо, не кричи...
Я глаза открыла − солью боль бежит,
Месяц немотою насмерть холодит.
Презирают искренне тени на стене,
Расчеши как исповедь волосы ты мне.
Назову по имени я весной тогда,
Брошусь цветом пышным прям в твои глаза.
15.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817690
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2018
Ты так неподдельно и с чувством глубоким
Иголок вонзаешь под ногти мне рой.
Да чтоб побольнее вгоняешь их томно,
По-капельке с пальцев мою лижешь кровь.
Какой же ты подлый, ничтожный паршивец,
В углу притаившись, чего-то все ждешь,
А как поберут тебя черти, скотина,
Так ноешь, беспомощен ты, идиот.
И мне огрызаешься так уж решимо,
Гляди там, не тресни, застенчивый жмот,
От скупости чувств я твоих как не выла,
Тебя не коробил мой дикий нервоз.
Давай, начинай флиртовать с кем попало
Лукавый твой взгляд темно-карий притих
Дуреха ко мне тут одна прибежала
Я помаду кусала, металла вкус губ...
Ну что ты скулишь как побитая псина,
Заткни наконец-то поганый свой рот.
Хочу по смазливому личику, милый,
Затрещину всыпать тебе хоть разок.
Не знаю, какое тебе снится лихо,
Меня не колышет больной твой порок.
Прилягу я рядом изысканно-тихо,
Накапаю яда, целуя твой рот.
А жрать свое сердце ты будешь политым
Кровавыми воплями − солью души.
Твоя куда робкая делась улыбка?
Как прежде ты ею меня обними!
Сейчас говорю я к тебе лишь стихами,
Тебя ненавидеть себя не прошу.
Сломала себе птица крылья слезами
Я вечность за это тебя не прощу.
14.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2018
Сама я, і думка оця навіжена
В чарівності вирію, що через край,
Тобою породжена так незбагненно,
Земля поєдналася з небом − нехай.
Ти істинну жінку в мені пробудив
І тіло моє вмить міцнішим зробив,
Гнучке воно, ніби води пір'я біле,
А як у руках своїх ніжних тримав,
Мені цілий світ ти тоді показав.
Живою себе у ту мить лиш відчула,
Осяяна сонцем в ясному промінні,
Я − те, у яке ти не віриш видіння.
Прониклива і найчуттєвіша жінка,
Що таєну всього так прагне пізнать
І порівну з кимось її поділять.
Одного зимового дня лиш бажаю
І довгої ночі, що вічність вкриває.
Мого серця пісня по світу полине,
За руку з тобою побратися мрію,
Але такий жест необачності, милий,
Мою як поразку сприймаєш суцільну.
Коли ти пішов − у агонії краюсь,
Я виплюну серце своє, що палає,
Коханням своїм тебе на смерть скараю,
Мене, хто від цього зупинить − не знаю.
Для всього на світі зоря запалає,
До тебе лишень вона ненависть має,
Так ніжно-інтимно себе проливає.
Багато я методів гарних тримаю,
Чи руку простягне душа, бо благаю,
У крові своїй океани скупаю,
Піднімуся вгору − і камнем впаду.
Як сонце, що котиться по небокраю,
У згадках нікого вже не промайну.
Я більше за ціле життя пам'ятаю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816820
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.12.2018
Как мир интересен,
Забавен порой,
Ничтожен и жалок,
Больной и хмельной.
Ей хочется бегать и громко смеяться,
Ему – воевать и чего-то бояться.
Кому-то – дружить, безответно влюбляться…
− А чего хочешь ты?
− Я хочу целоваться.
12.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815193
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.11.2018
В ті роки хибин немало я мав,
Був мій породжений зору обман.
Я, переконаний в поглядах завше,
Веселка
В ляский порина водограй.
Поглядом ніжності пестить прохожих.
Лиш на мить кліпну -
Зміїні хвости.
Часомір
Притулок у храмі знайшов,
У непохитності миті біжить.
Знову моргаю -
Колодязю глиб.
Квітка червона
Розбила екран,
Вітер весняний привітно зове.
Як крові мазаїку я упізнав,
Немає вже сили повірить у це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815131
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.11.2018
И о чем же писать мне?
О войне, иль о мире?
Описать светлый день,
Тишину той ночи?
Иль балладу сложить о любви, о кумире?
Не дают ведь покоя кому-то мечты…
А кому? И зачем?
Чем смогу вам помочь я?
А смогу ли вообще, сочиняя стихи?
Не смогу я − они мне пришли не от Бога,
Не от демонов, знайте, приходят они!
Все стихи – порождение глубин недоверия
Грешной, вечной, МОЕЙ молчаливой души…
23.02.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813577
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.11.2018
Туга від кохання − боби то червоні*,
Бо кожен із них неминуче...
Покірно впаде собі на вівтар долі,
Танком передзвонів оглушить.
Це пісня скорботи так лунко лунає,
А інший − печальну мелодію грає.
*Червоні боби – у китайській культурі − символ кохання; туга закоханих у розлуці;
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813574
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.11.2018
Південь Янцзи квіти лотоса вкрили.
Яскраво-червоно смарагд потопили.
Багрянцем кохання мовчать полохливо,
А в серці — єдине зізнання правдиве.
Коріння окреме кожен з них має.
Серця — у насінні, що душі єднає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813492
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.11.2018
Мой друг кареглазый, тобою пьяна,
Но ты не услышишь грешные слова
Из уст моих.
Только…немы голоса,
Ты – горькая сладость, глоточек вина.
Ревнуй меня, милый, мечтай по ночам,
Кусай себе локти, внимай всем богам.
Другую целуя, ты вспомнишь меня
И в каждой прохожей узнаешь,
А я…
На ушко, при встрече, тихонько шепну:
«Я целую вечность тебя не люблю…»
13.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2018
Настане цей день − ми з тобою зустрінемось.
Тебе цілуватиму я.
Якщо почуття щиросердні не втримаю,
Покотиться гірка сльоза.
Напудрену щічку твою ненароком,
Торкнеться зболіла душа.
Нехай це нітрохи тебе не дивує!
О, скільки я років чекав!
Любов ту до тебе палючо-пристрастну,
У путах томління сховав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813372
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.11.2018
Коли темна ніч обридає глибока,
Я часто із снів глибини говорю.
І лялька брунатно так світиться поки,
Про щось нерозбірливо я розкажу.
Що в думах моїх − на вустах нісенітниця,
На мертвий предмет так подібна німий,
Вона, як та лампочка, в темряві злій.
Потворністю образу лялька лиш сочить,
Її здичавілість у серці - полошить.
Як тільки я лампу настільну вмикаю,
Примара від сну на папері згорає.
В скорботі душевній мої сни марніють,
Я друга дитинства у спогадах грію.
Лежу, і голки мою руку ятріють,
Обличчя подобу й усміхнений лик
Собі прилатаю я ляльки навік.
Прийдешньої ночі вона заговорить,
І край той моєї постелі полонить,
Поблідлого ліжка − начал двох світів1.
Вся в білому вбранні віконної сітки,
Спокійніший погляд від всесвіту зіткань2,
І лине у снах вона світом людським.
Моєю скорботою марення тліють,
Тобою щоночі я подумки мрію,
Твій образ над ліжком моїм нависає,
Як ножиці руки твої виглядають.
Невже я покірно чекати повинна,
Як скривдить мене ти бажаєш постійно?
1. «начало двох світів» − жіноче та чоловіче начало: інь-ян;
2. «всесвіт зіткань» − уявлення китайців про те, що наш світ складається з десяти тисяч речей: усе суще;
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813371
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.11.2018
Бажання у карому погляді − гру
У закутках бачу примарного сну.
Так поглядом ніжно увінчує косу,
І як, розплітаючи, пестить волосся.
Солодкого меду трояндових вуст
Кохає пелюсток спокусливий рух.
Смарагдовий погляд постійно шукає,
Єдину лиш відповідь в нього питає.
Нескорений сміх норовливо лунає,
Красивою пташкою вільно літає.
Очей темно-карих відрада жадана
У мріях напитися ніжного стану.
Палаючі іскри томління зітхають,
Терпляче вони все на когось чекають.
Так смішно і боляче зараз мені,
Зізнайся ж нарешті − таки і тобі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018
Волію в беззвучнім серпанку купатись,
Неспішних мереживах плинуть тонких,
Дощу переливи усі позбирати —
На стріхах тихенько імла шелестить,
А потім назустріч удаль поринати,
Де пісню-зітхання вітри принесуть,
У танці беззвучності ніжність пізнати,
Збілілого цвіту опалість м'яку.
І навіть самотня доріжка, каміння,
Піщане водоймище і густий мох —
Все марить у полоні впалих квіток.
Дарунку їх білого кольору суть —
В таємних фантазіях тихого сну.
За руку так ніжно удвох поєднавшись,
Із квітом опалим у танці цей дощ.
Від пахощів квітки п'янкого дарунку,
На наших вустах її слід поцілунку.
О, лиш не будіт, не збудіть же її,
Прокинуться квітці опалій не дайте!
Дозвольте їй вільною на самоті
В повітрі кружляти, витати, пливти,
Щоб пісня у наших серцях і душі,
Усюди, мов з рідного краю лунала.
О, де цей життя невідомий нам рай?
Беззвучність цвітіння опалого чую...
Кохана, якщо ти бажаєш — давай
Назавжди у тайну імли поринати,
Відчути й пройнятись глибоко вкрай
Польотом і кольором квітки легкої.
А ти вся тендітна до мого плеча
Прилинь і її передзвони послухай:
"Вершини ти гір і річок береги
Навік якщо чітко у пам'яті маєш,
Усюди для тебе — це рідна земля
В якому ми цвіт, що у плинності грає."
Му Мутянь
9 червня 1925 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812474
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.11.2018
Так крепок и молод − глаза не потухли,
На возраст не глядя − мальчишка, увы,
В душе ты как раньше − испуган, недружен,
Твоя безупречность – обман тишины.
Я пламенной страстью тебя ненавижу
За то, что не сделал и тайну хранил,
Прохладою веешь болезненной стужи,
О, милый, ведь сам ты себя отравил!
Всегда безмятежен и правильность речи,
Скала ледяная − хоть бейся, хоть жги,
А в сердце − неловок, застенчив и робок,
Вовек таким будешь − лет сто хоть живи!
И как бы я сильно тебя не желала,
Огонь не сожжет меня всю изнутри,
Твоя неправдивость лишь тихо стонала,
Когда свои чувства ко мне ты не скрыл.
И в своих сомнениях "за" или "против"
Все так ты и будешь страдать от тоски,
Тебя призирать тихо буду в сторонке
Пока безразличие корчишь мне ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812462
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2018