| Сторінки (1/47): | « | 1 | » |
Долаючи шлях між життям і смертю
І перешіптуючись між собою,
Вони летять, трохи вітром потерті,
Пірнаючи в небо із головою.
Вони іноді плачуть, а часом сміються,
Бавлячись з Сонця ласкавим промінням.
Деколи й зовсім небу здаються,
Розчиняючись в його безмежнім склепінні.
Хмари як ми, у певному сенсі -
Бувають могутніми, бувають слабкими.
Та хмари живуть, а люди - не всі...
Хоча ми не створені бути такими!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021
Наважусь на деякі речі:
Слухати, розповідати…
Дивитись на твої плечі,
Гладити їх, обіймати.
Розповісти тобі купу історій
Про те, як на тебе звернув увагу,
Торкнутись неторканих територій,
Щоб вгамувати твою невгамовану спрагу.
Думати про щось високе,
Коли очі твої вдарять електрострумом;
Упиватися губ твоїх соком,
А потім поглянути з деяким сумом.
З сумом, бо все в цьому світі не вічне,
І ми з тобою, скоріш за все, теж...
Але є щось між нами магічне,
І воно, сподіваюсь, не матиме меж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Коли весна все не йде і не йде,
А вітер тобі ніби в душу гуде.
Коли сонце не хоче вийти з-за хмар
І ховається в темряві сірих примар.
Коли ліс не вдягнувся ще в барви свої,
Й не співають ліричних пісень солов’ї .
(Та і хто їх співає в похмурі часи?
Хіба хвилі свої подають голоси…)
Коли дощ вимальовує кола сумні,
А барвисте життя бачиш лиш уві сні,
Пам’ятай, що до тебе прямує весна,
Подарує всі барви палітри вона,
Квіти вкриють дерева і душу твою,
Замовлятимеш пісні в садах солов’ю.
І впаде з твого серця похмурості камінь…
Пам’ятай: The Spring Is Coming!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Перечитую твої слова
І дивлюся, як Сонце сідає.
Чую, як шепоче трава:
"Вона тебе справді кохає!"
І, можливо, відстань іще
Розділяє нас із тобою,
Але з серця зникає той щем,
Що розгулював разом з журбою.
Ні, зустрілися ми недарма
На своїх життєвих дорогах,
І хоч інколи часу катма,
А на серці віє тривога,
Знай, що я з тобою завжди
Знай, що я з тобою навіки!
Пригорну тебе в холоди,
Поцілую ніжно повіки.
І скажу, що такої нема,
Як ти, ластівко моя кохана,
Що розтанула в серці зима,
І душевні загоїлись рани.
І промовлю знову слова,
Пронесу їх до самого краю,
Що тебе так само люблю,
Що тебе так само кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Кожен твій подих
І кожен твій дотик -
Це моя мрія,
Це мій наркотик...
Помішка твоя
І твоя наївність,
Твоя дитячість,
Твоя чарівність...
Ти ж і душею,
І зовні вродлива!
Така неймовірна,
Така особлива!
Знову в твої
Поглянути очі -
Це те, що найбільше
У світі я хочу...
Рука у руці,
І серце до серця...
Очі твої
Ніби чисті озерця!
Ніжні обійми
Й палкі поцілунки
Малюють у душах
П'янкі візерунки.
Впитись тобою
До самого краю...
Тебе я люблю,
Тебе я кохаю!
Бачити тебе
Щодня і щоночі -
Це те, що найбільше
У світі я хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Я хочу тебе побачити
Й сказати, як ти для мене важлива
Можливо, ти зможеш пробачити,
А може, це вже неможливо…
Але я хотів би побачити
Тебе сьогодні…
Аби не прямувати
До безодні…
Я хочу тепер поглянути
В твої такі бездонні очі!
Чи зможе цей лід розтанути
В душі твоїй посеред ночі?
Але я хочу поглянути
У ці два чистих Синевира,
Щоб не втрачати сну і віри.
Я знаю, що ти також
Щоночі думаєш про мене.
Й про те, що наша подорож
Така незвична й незбагненна…
А я лиш хочу побачити
Тебе, знаходячись на краю
Й сказати: “Я тебе кохаю!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Люди бояться відвертості,
Люди бояться чесності,
Вони диваки в своїй впертості,
Їм краще брехня до безмежності...
Якщо вона, звісно, солодка,
Якщо в ній багато меду...
(Хоч навіть на груди колодка,
І руки немов очеретом)
Люди бояться справжності…
В емоціях, в діях – у всьому.
(Їм часто забракне відважності
Зізнатись й собі у цьому!)
Всі кажуть: “Я хочу лиш правди!”
Клянуться усім, божаться…
Та це лиш пуста бравада –
Правди люди страшаться…
І хай на душі потертості,
Й від слів солодких залежності…
Та люди бояться відвертості,
Люди бояться чесності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Можливо, ми поїдемо з тобою на Захід,
Можливо, ми поїдемо на Схід...
І по дорозі зустрічатимуть нас долі знаки,
Нам лагідно всміхатиметься світ.
Ми ранки зустрічатимемо в тихих затоках
І проводжатимемо літні дні...
Нас Сонце цілуватиме, й збітимуть по щоках
Від щастя сльози, наче уві сні.
Нам солов'ї співатимуть ще до приходу ночі,
А зорі даруватимуть себе...
Вдивлюся я в твої безмежно чисті очі
І полечу на крилах до небес.
Скажу тобі, як сильно я тебе кохаю,
І ніжно твої плечі обійму,
І, зрозумівши, що тепер душа моя співає,
Я хвилю щастя вихором здійму!
Можливо, ми поїдемо з тобою на Захід,
Можливо, ми поїдемо на Схід...
І по дорозі зустрічатимуть нас долі знаки,
Нам лагідно всміхатиметься світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Надворі так тихо вечоріло,
Ми удвох сиділи над Дніпром.
Сонце за Печерські гори сіло,
Посвітивши лагідно чолом
Я дивився ніжно в твої очі
І ловив крізь них свої думки,
Що ці очі бачити щоночі
Я хотів би нині й навіки
У грудях моїх палахкотіло,
Хоч давно нікого не кохав…
Так злетіти в небо закортіло -
Погляд твій мене заколиcав
Теплий вечір й шум дерев над нами
Нас в свої обійми загортав,
І пісень ліричними рядками,
Я тобі про почуття cказав
Хвилі перегукувались з небом,
І палали київські вогні,
І нікого в світі, окрім тебе,
Не було для мене у тім дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Його душа уже летить за небокрай,
Забравши усі спогади з собою…
Він так і не знайшов у цьому світі рай,
Хоч в пошуки поринув з головою...
Тепер цей світ живе без нього, але все ж
Так само рано вранці сходить Сонце,
Так само рідні луки розливаються без меж,
І світяться два маминих віконця.
Не дочекались його рідні із війни,
А він не дочекався свого свята.
Але продовжать справу батькову сини,
А Україна буде пам’ятати
Цей подвиг духу, подвиг, вчинений людьми,
Які любили щиро Батьківщину,
Які не заховалися за ворітьми,
А віддали життя за Україну!
………………………………………………………………..
І хай цей світ живе без нього, але все ж
Так само рано вранці сходить Сонце,
Так само рідні луки розливаються без меж,
І світяться два маминих віконця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
Я бачу сум в твоїх очах,
А, може, десь й маленький страх
Перед неминучим старінням...
Але не бійся ти, мала, -
Куди б нас доля не вела,
Любові завжди буде воскресіння.
Ти за роками не тужи,
А краще пам'ять збережи
Про те, що дарувало тобі радість.
Ніщо не піде в небуття,
Куди б нас не вело життя,
Коли постукає у двері старість...
І хай у даль летять літа,
А доля сяде на літак
І вирушає в височінь до неба;
Тебе кохатиму й тоді,
В душі ми будем молоді,
І іншої мені уже не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Я хочу зробити тебе щасливою
І хай ця заява занадто смілива,
Та слово на “щ” виділяю курсивом:
Я хочу зробити тебе [i]щасливою.[/i]
Я часто бачив тебе мінливою –
Слабкою і сильною, дещо вразливою,
Вродливою – ні, надзвичайно вродливою,
Але… ніколи не бачив щасливою.
Буваєш ти тихою і норовливою,
Домашньо-теплою і вередливою…
Але для мене ти стала важливою,
І я. Хочу. Зробити. Тебе. Щасливою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019
Прощаюся з тобою,
А ти уся в сльозах,
Огорнута журбою,
І сум в твоїх очах.
Пробач мене, маленька,
Та не можу я не йти,
Коли моїх братів
Розстрілюють кати.
Чекай мене у спеку
Чекай мене в дощі –
Я повернусь до тебе
За покликом душі!
Ти вір, що все минеться,
Що це не назавжди,
Що пройдуть темні хмари
І люті холоди...
Я повернуся -
Ти так і знай,
До тебе пригорнуся,
А ти лише чекай...
Я повернуся
І тебе обійму,
Й залишуся з тобою
Назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851930
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2019
Давай побудемо з тобою вдвох
Подивимося одне одному у вічі
Побачимо там залишки неприбраних епох
І почуття відчуємо космічні.
Ти будеш довго думати над тим, що не збулось,
Над тим, чому так склалося із ними,
І скільки всього у житті твоїм переплелось
З старими почуттями і новими.
Наллєш ти чашку чаю і задумано зітхнеш,
Поринувши в старі переживання з головою.
А я скажу тобі, що я закоханий без меж,
І буде добре все у нас з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Я опинився в щасті океані,
Коли поглянув у твої зіниці,
Навіщо ти прокинулась так рано?
Не встигну ними я тепер напитись...
Не встигну, тому що я
Вже потонув в твоїх очах,
Що світять ніби зорі
Не встигну, тому що ти
Злетиш у небо наче птах,
Залишивши сліди прозорі.
Чекатиму тебе я цілу вічність,
І дочекаюсь, як спадеш зорею
Не втративши усю свою космічність,
Літатимеш зі мною над землею
Літатимеш, тому що ми
Наділені небес крильми,
Щоб в просторі літати.
Літатимеш, тому що ми
Такими створені людьми,
Аби вічно кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
Коли тобі не спиться – випий кави
І, може, за хвилину вже заснеш...
Світ розмаїтий і такий цікавий –
Не знаєш, де програєш, де знайдеш…
Колись, бува, рукою до вершини
Тобі подати – й ти вже на горі.
Та плани всі ламає без причини
Життя в один момент, і все горить…
А в інший час стоїш понад проваллям
І думаєш: Усе, мені кінець…
Та раптом, ніби щось із задзеркалля
Тебе рятує, й ось вже вітерець
Тобі дарує крила, і в польоті
Ти забуваєш, що всього за мить
До цього ти стояв немов в болоті
І думав: Як же все мені болить!
Буває страшно, боляче і важко,
Буває сумно, а бува і так,
Що відчуваєш – ти як збита пташка,
Що в полі розпласталася навзнак.
Та пам’ятай собі, завжди і всюди
В цім світі діє правило одне:
В житті завжди перемагають люди,
Що не здаються – так, життя чудне!
Коли тобі не спиться – випий кави…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2019
Я побачив погляд твій сьогодні на світанні,
Я помітив у очах твоїх палкі вогні.
Так зароджується у твоїй душі кохання,
І тепер ділити будемо ночі ми і дні.
Я торкнуся твоїх вуст своїми вустами,
Пригорну тебе до себе міцно хоч на мить.
І ти зрозумієш, що кохаю до нестями,
І що серце в моїх грудях більше не болить.
Полечу з тобою я в далекі небокраї
Відірвавшись від Землі на крилах почуттів
Все, що називається у нашім світі раєм,
Випробую врешті я і у своїм житті.
Всі ми живемо у цьому світі для любові,
Всі ми завжди прагнемо найвищих почуттів,
Чорні ночі перетворюються в кольорові,
І отримуємо радість у своїм житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Калина похилилася,
Заплакало рілля,
І голос сумний вітру
Чути віддаля:
Там БМП знівечена
Снарядами стоїть,
А коло неї хлопець
Молодий лежить.
Він був в своїх батьків
Один-єдиний син.
Вони його чекали
В лихолітті хуртовин.
Та вже не дочекаються
Соколика свого,
І вічність лиш торкається
У полі цім його.
Лежать в степах донецьких
Тисячі таких синів
Поклали голови свої,
І сльози матерів
Тепер невпинно ллються
Над їх долями роки,
Й не по роках старіють
Мужні їх батьки.
Але ці жертви
Не були даремні, ні.
Вже тисячі катів
Згоріли у вогні.
І хоч життя героїв
Вже не повернуть,
Та їхні імена
У вічності живуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2019
Вишневий цвіт, вишневий цвіт
Так сумно опадає,
Тобі я дивлюся услід
І розум свій втрачаю.
Та не втрачаю віри я
У цю годину ранню -
Повернеться іще життя,
Повернеться кохання!
З тобою були разом в нас
І втрати, й перемоги,
Та вірю я, зведе ще раз
Життєва нас дорога.
І впевнений, що зустріч ця
В нас буде не остання,
Заллються піснею серця,
Повернеться кохання.
Вишневий цвіт, вишневий цвіт
Так сумно опадає,
І хай для мене рухнув світ,
У серці віру маю.
Що погляд твій іще зловлю
Закохано-весняний,
І я скажу тобі "люблю",
А ти назвеш "коханим"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2019
Їхав козак на війну
З тими ворогами,
Заливши дівчину
Мучитись ночами.
Ой козаче, козаченьку,
Як вона чекатиме,
Як за доленьку твою
Світ вона благатиме!
Бережи себе, козаче,
На війні цій лютій,
Кожен день дівчина плаче,
Що тебе так любить.
Повернись додому ти
Після перемоги -
І не буде плакати
І молити Бога...
Не вберіг себе козак,
В полі бою впавши,
За Вкраїну милую,
Голову поклавши.
Плаче дівчинонька
В саду коло хати,
Плачуть дітоньки малі,
Плачуть батько й мати.
Не плачте, не плачте,
Він ще повернеться
Сизим голубом на тин
І громом озветься.
І не треба каяття
У годину ранню,
Він за вас віддав життя,
Віддав без вагання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831747
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2019
Ти приходиш в світ з легкими почуттями,
Що несуть мене на крилах в височінь,
Ти закохуєш у себе до нестями,
Ти лишаєш грати сонце й тінь.
Ти загоюєш мої пекельні рани,
Ти запалюєш вогонь в моїх очах,
Ти зриваєш з рук моїх важкі кайдани,
Ти виводиш з серця мого страх.
Твої очі – цвіт небесної блакиті,
Твоя музика – безмежні почуття,
Погляд твій дарує щастя миті,
Голос твій пробуджує життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Твої сумні, чарівні очі
Так тихо дивляться в вікно...
А дощ іде, і йти до ночі
Він вирішив уже давно.
Він змиє всі твої печалі,
Оплаче всю твою журбу,
Душі очистяться скрижалі,
І ти припиниш боротьбу...
Бо біль пройде, затихне туга,
Заграє райдуга нова,
І зникне днів важких напруга,
Ти зрозумієш: ти - жива!
І посміхнешся сонцю в очі,
Убивши болю ноту ту,
І міцно спатимеш щоночі,
Сльози забувши гіркоту...
А дощ все б'ється, омиває,
І дрібно стукає в вікно...
І хай душа іще страждає,
Знайдеш ти щастя все одно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Він дарував без приводу їй квіти
Й прикраси із гірського кришталю,
Та головне – він дарував бажання жити.
Вона казала йому щиро: "Я люблю!’’
Сусіди ними тихо милувались,
І говорили пошепки: “Авжеж!
Якби у нас чоловіки так закохались,
То щастю не було би уже меж!”
Та час пройшов, вже сивина на скронях,
І посмішка вже зникла на вустах,
Нема тепер його руки в її долонях,
Їх щастя зникло, загубилося в літах.
Тепер у кожнім їхнім слові недовіра,
Образа, недомовленість якась,
І туга за минулим та зневіра,
Як той полин – проявлено гірка.
Чужа людина… Що вона, що він їй…
Живуть окремо, в гості ходять теж,
Долають кожен сам життєві буревії,
Бо пристрасті в сім’ї не мали меж….
Та якось йшла по вулиці вона,
Додому з магазину, було темно…
Й почула: б’ють когось три пацана,
Три гопника – на поміч йти даремно?
Ні, будь що буде – вчили так її батьки,
Що йти на поміч завжди треба людям.
І помахом тендітної руки,
Вона влучає гопнику по грудях.
“Ты одурела баба, шо ты бьёшь?
Я щас как врежу – ты уже не встанешь!''
Та звук сирен лякає трьох “святош’’ –
Вони поспішно, похапцем тікають.
“Що це за чоловік такий лежить?
В крові обличчя, та таке знайоме…’’
І серце стиснулось у неї вмить:
“Це ж він! Цей мій колись коханий Рома!’’
Стирає кров вона з його повік,
А він лежить так непорушно-тихо,
Її колись коханий чоловік…
“Яке ж його спіткало лихо!
Ні, я не кину, виходжу його,
Якщо врятують лікарі, якщо врятують…”
І обняла колись коханого свого -
Його життя таки чогось вартує…
Щодня вона в лікарні – він лежить,
І пам’ять повертається поволі:
Ця жінка, що тут день і ніч сидить –
Та це ж його колись кохана Оля!
О, як вона ходила, ніби лань,
І як вона літала, ніби пташка!
Коли ж вони переступили грань,
Поза якою разом жити стало важко?
Та неважливо вже коли - тепер вона
Для нього знову стала надважлива,
І в серці знову зойкнула струна,
І знов кохання засвітилось диво.
“А може ми забудем, що було
Між нами в ці роки?’’, - вона сказала.
І в серці знов з’явилося тепло,
Як в юності вона його кохала!
Він теж нарешті зрозумів усе –
Всі свої промахи і помилки колишні.
Тепер на хвилі щастя їх несе -
Несе життя… А може й сам Всевишній…
І знову тішаться старі сусіди з них,
І щастю їхньому радіють їхні діти,
І знов в оселі їх дзвінкий лунає сміх,
І знов без приводу він їй дарує квіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822267
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.01.2019
Потримай мене за руку
Й не кажи ні слова
В час, коли душевні муки
Розривають мене знову.
Подивися мені в очі –
Просто подивися,
І як день, що проти ночі,
Щиро посміхнися.
Обійми мене за плечі
Своїми руками,
Подаруй кохання вечір
Теплими вустами.
Пригорни мене до себе,
У безодні ночі,
І летітиму на небо,
Я в руках дівочих.
Я вдивлюсь в твої зіниці,
Сповнені любові,
Що так сонячно іскриться
В барвах кольорових…
Помовчи зі мною поряд,
Просто будь зі мною…
Очі й так твої говорять:
"Я навік з тобою!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Правий був все-таки Ейнштейн,
Коли казав, що все відносно,
Для когось виноград - це гроші,
Для когось - це міцний портвейн.
Для когось тридцять уже вік,
Для когось й сорок ще нічого,
Для когось красень-чоловік,
Для інших - що у нім такого?
Для когось золото - це бог,
Для когось принцип важливіший,
Комусь пожити б тільки вдвох,
А іншим - щоб дітей побільше.
Хтось бачить у твоїх очах
Турботу, сум, дзвінкий пересвіт...
Хтось радість, хтось, можливо, страх,
Я ж у них бачу цілий Всесвіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Я захоплююся тобою,
Бо за тисячі днів й ночей
Не стикався з такою любов’ю,
З таким блиском дівочих очей.
Я вдивляюсь в твої зіниці,
Я вслухаюсь в твої слова,
І не можу ними напитись –
Це душа моя знов ожива!
Є на світі іще кохання,
Є на світі іще любов,
Коли п’яним стаєш від бажання,
Й закипає у венах кров.
Коли жити заради когось
Знову хочеш, як було колись,
Й позбуваєшся болю свого –
Тільки в очі мені не дивись…
Бо в такі непрості моменти
Ти побачиш сльози у них,
Я ж в твоїх бачу щастя фрагменти –
У прекрасних очах твоїх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2019
Тебе побачив я сьогодні
І доторкнувся до руки.
Й одразу до небес безодні
Мої полинули думки…
Тебе побачив я сьогодні,
Але сказати я не зміг,
Що в серці моїм прохолоднім
Розтанув той зимовий сніг.
Твоє волосся неймовірне
Спадало лагідно назад,
Неначе на високогіррі
Струмів шовковий водоспад.
А твої очі – наче зорі,
Що тільки-но зійшли з небес…
Й полинув я в кохання море.
Невже не втримаю тебе?
Та твоя усмішка чарівна
Мені упевненість дає,
Що будеш ти моя царівна,
Що щастя в цьому світі є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2019
Розтанув дим, й чиясь рука
Розкрила над землею небеса
І бачу я із далека –
Це Всесвіту гармонії краса.
Там спокій повний, неземний,
Нескореної мудрості зеніт,
І клаптик неба світло-голубий -
То згасла зірка тьмяно так блищить
Буває так невчасно
Зірки на небі гаснуть…
По небесам, то тут, то там
Спадають, ніби сльози по щокам.
Шукає світ нових зірок,
Вглядаючись в туманну далину,
Мені ж шкода погаслих тих
Чомусь так сильно – навіть не збагну.
Життя коротке й непросте -
Зірки тьмяніють навіть за роки,
Та кращим з них властиво те,
Що й згасши, світять нам через віки.
Буває так невчасно
Зірки на небі гаснуть…
По небесам, то тут то там
Спадають, ніби сльози по щокам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018
Не завдавайте болю коханим,
Бо боляче стане і вам,
Глибокі відкриєте рани
І душу розірвете в хлам.
Не грайтеся із почуттями -
У них тонко виткана грань,
Ви біль завдасте до нестями,
Ведмедем розчавите лань.
Подумайте, перш ніж сказати,
Слова - найжорстокіша зброя...
Не тільки уражений буде страждати -
Страждатимете обоє!
Зробіть краще крок назустріч,
Позбавтеся протирічь;
Й себе, і коханих не мучте,
Стосунки - крихка дуже річ.
Пробачте, якщо вас образили чимось,
Засуньте в шухляду гординю,
Любов не ламайте словами якимись,
Любов - це найвища святиня!
Приходять образи в життя наше часто,
Гостем чужим, незваним...
Простіть і даруйте коханим щастя,
Не завдавайте болю коханим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018
Дівчино із моїх мрій…
Де тебе знайти?
Де чарівний погляд твій?
Де твої сліди?
Де твій дотик ніжних губ,
Що розтопить лід?
Де тепло тоненьких рук,
Де кохання цвіт?
Дівчино із моїх мрій,
Де твої слова,
Від яких закрутиться
В щасті голова?
Дівчино із моїх мрій,
Чи існуєш ти?
Порятуй мене скоріш
З пекла самоти!
Дівчино із моїх мрій,
Я тебе знайду,
Хоч життя перепливу,
Всесвіт перейду!
Дівчино із моїх мрій…
Я тебе знайшов!
І тепер в душі моїй
Розквіта любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2018
"Ми всі раби своєї долі", -
Сказав сутулий чоловік, -
"Життя проводимо на волі
Та путьми сковані навік.
Життя у нас - одне страждання,
Поразки, біль і каяття...
Які там цілі і кохання!
Прожити б хоч якесь життя..."
"Які раби? Які поразки?", -
Тут раптом інший одізвавсь.
"Наше життя - це диво, казка!
Досягнеш цілей, якщо взявсь!
Наше життя - це пісня, сонце,
Добра приємний вітерець,
Проміння щастя у віконце,
А не квиток в один кінець!"
Ще сперечались дуже довго
Ці двоє... Проминав перон...
А поїзд йшов... "Праві обоє", -
Колеса били в унісон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2018
Привіт, моє сонце!
Чому ти сумуєш?
Відкрий своє серце -
Й одразу почуєш
Мелодій чарівних
Стрункі голоси
І звуки кохання,
Тепла і краси!
Відкрий свої очі -
Й одразу побачиш,
Що Всесвіт сміється,
Що небо не плаче,
Що зорі погратись
До Сонця прийшли
І людям частинку
Тепла віддали.
Полянь на уквітчані
Зеленню гори,
На вічне, величне
І радісне море,
На пташку, що лине
Попід небеса...
Яка ж навкруги
Невимовна краса!
Поглянь в мої очі
Посеред світання -
Й одразу побачиш
Краплину кохання,
Й одразу відчуєш
Краплину любові,
І збудуться мрії
Твої кольорові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018
Я весь Всесвіт тобі
До ніг покладу,
Зірку найяскравішу
На небі знайду.
Огорну її променем
Сонячних див,
Пронесу її річкою
Між берегів.
У вінок піднебесний
Її заплету,
І додам туди фарбу
Весни золоту.
І додам туди неба
Безмежну блакить
В цю чудову, чарівну
І радісну мить.
Цей вінок на корону
Я перетворю,
А корону вдягну
На голівку твою.
Будеш ти, наче зіронька,
В небі світити,
Буду я тебе вічно
Й безмежно любити.
Будеш подихом небо
Своїм колихати,
Буду я тебе завжди
Безмежно кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Ні, я знаю, ти не вмерла –
Ти просто в інший всесвіт перейшла,
Вічнозеленим стала деревом,
І квіткою у полі розцвіла.
Хмаринкою у небі посміхнулася,
Легесеньким заплакала дощем,
Печаль і радість в серці перетнулися,
І спогади життя ще б’ють ключем.
А може ти в зорю перетворилася,
Що в темні ночі вказує нам шлях,
Чи в космосу безмежжі розчинилася,
Щоб повернутись потім, наче птах?
І коли Cонце з неба посміхається,
Й шепоче щось тихесенько трава,
Лише радіти в серці залишається,
І вірити, і знати – ти жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2018
Серце розривається від болю,
Важко підбираються слова…
А її душа летить на волю,
А її душа така жива!
А вона ще так хотіла жити,
Мріяти, любити, берегти,
Сонячному променю радіти,
А не споглядати з висоти...
І хоча вже рідко усміхалась,
Та надію в серці берегла,
До останніх тижнів не здавалась,
Сильною і мужньою була…
І хоч зараз сум з’їдає душу,
І так важко згадувати все,
Та усе ж таки сказати мушу:
Нас усіх життя вперед несе.
І тепер її душа далеко…
Близько, поруч, майже тут!
Пережити смерть завжди нелегко,
Але всі пройдемо цей маршрут…
Бо життя - це гра, це сон, це мрія,
Це думки, що линуть в висоті,
І нема ніколи безнадії,
Бо нема кінця у цім житті!
І якийсь далекий голос серця
Наче призабутий вдалині,
Відкриває у реальність дверці
Й промовляє лагідно мені:
“Та не сумуй ти, хлопчино, дарма,
І не встрягай із собою в дискусію,
Адже смерті насправді нема,
Смерть – це всього лиш ілюзія!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2018
За що я так тебе кохаю?
За очі твої ясні,
За ніжну посмішку твою,
За стан стрункий, прекрасний!
За що я так тебе люблю?
За серце твоє щире,
За те що наче у раю
З тобою разом, мила!
За що я так тебе ціную?
За гострий розум твій,
За те, що як мене цілуєш –
Лечу у всесвіт мрій!
За що я так тебе кохаю?
За руки ніжні твої,
За те, що крила виростають,
Коли ми вдвох з тобою!
Люблю тебе за голос ніжний,
За слово лагідне твоє,
За дотик губ такий чарівний,
За те, що ти на світі є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2018
Посміхаючись мамі,
Він пішов на війну:
“Не журися, матусю,
Я ще повернусь!
Знов годинами будем
Говорити про все.
Ну ж бо, мам, не журися!
Я такий - пронесе…”
Та матусине серце
Ніби чуло біду:
“Якщо не повернеться,
То й я пропаду”...
Дні за днями минали,
Й дзвінок за дзвінком,
Щастя мамине стало
Відтепер тільки сном.
“Ну ж бо, синку, чому ж
Телефон твій мовчить?
Може, б’єш ворогів?
Може, ліг відпочить?”
Та назавжди спочив
Її син вічним сном…
Тепер мальви рясні
Зацвітуть за вікном.
Постаріла вона
На декаду за рік:
В серці болю струна,
У руках оберіг.
Проклинає тепер
Вона той оберіг,
Що синочку її
Так життя й не зберіг…
Проклинає тепер
Свою долю вона,
А у серці звучить,
Болю вбивча струна.
Та знайшла сенс життя
Вона в інших синах,
А Миколку свого
Бачить тільки у снах…
Їздить жінка в частину
Вже як волонтер -
Кожен воїн для неї
Став сином тепер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2018
We met in Heaven
One million years ago.
Back then our feelings
We didn’t want to show.
But then your magic
Has done its part -
You’ve come
Into my heart.
How long before
We'll meet again?
Under the Heaven
Or April rain?
How long before
I’ll say: “It’s true”.
My little Sunny,
I LOVE you!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2018
П’янкі мелодії кохання
Лунають в серці навесні,
Немов природи привітання,
Неначе щастя позивні.
І навіть спогадам осіннім
Не заглушити спів краси,
Бо це природи воскресіння
Звучить на повні голоси.
Повітря сповнене любові,
Й ніхто не скаже, що дарма,
Адже прийшла весна чудова,
І залишила нас зима.
Птахи співають на всі груди
У розмаїтті своїх мов,
І розгортають крила люди -
Їх в небеса веде любов…
І ми з тобою в цім цвітінні
Зустрінемось, як у раю.
Засвітить сонце, зникнуть тіні,
І я скажу тобі: “Люблю!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018
Він ішов по дорогах туманних
У безодні думок, як у тіні,
Голос серця волав спонтанний:
"Де ж знайти тебе, мій месіє?
Де ж ти бродиш, коли так потрібен,
Чи існуєш ти в просторі-часі?
Бо життя моє рухнуло ніби,
Я немов неживий наразі".
Він ходив-блукав повсюду,
Він шукав сенс життя у всьому,
По дорозі траплялися люди,
Та вони додавали лиш втоми.
І похнюпивши голову гірко,
Він доплентав до краю прірви,
Голос тихий почув й спокійний:
"Ти печаль з свого серця вирви!
Є в житті й перемоги, і втрати,
Є в житті і страждання, і болі.
Є нещастя жахливо багато,
Та немає лихої долі!
Доки будуть думки сумними,
Доки буде печалі багато,
Ти не впораєшся із ними,
Не пізнаєш, що таке свято".
Озирнувся він наоколо -
Ні душі навкруги, нікого!
Звідки ж голос лунав той до нього,
Якщо поруч так пусто і голо?
І осяяло його прозріння,
Що була то душі його дія,
Він творець свого воскресіння,
Він і є свій власний месія!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018
Сиділи в парку двоє -
Він й вона,
А навкруги палахкотіла
Затійниця весна.
"Я так тебе кохаю!", -
Він сказав.
Обняв її рукою
І довго цілував.
"А знаєш, я для тебе
Все зроблю,
Для тебе Сонцем стану
І Землю спопелю!
Хоч будь-яку коштовність,
Хоч зіроньку з небес!
Повір, моя жертовність
Не має меж!"
Він говорив медово,
А вона
Ловила кожне слово -
Все ж весна...
Та дні пройшли чудові,
Вже осінь за вікном.
Їх мрії кольорові
І щастя стали сном.
Як тільки доля сильно
Вдарила її,
Пішов і він...
Які там солов'ї!
Тепер лиш біль спокути
Співає їй:
"Ніхто тобі не винен,
І скаржитись не смій!
Ти вибрала того,
Хто гарно говорив,
А був же й той,
Хто так тебе любив!"
На ліжку лікарнянім
Вся в сльозах,
Вона лежить, як п'яна -
Це все страх...
Страх за помилку,
Зроблену колись,
І за майбутнє -
Туди хоч не дивись...
Та доля деколи дарує
Й другий шанс...
Скрипнули двері раптом:
"Я до вас!"
Це Той, це Він!
"Та ми ж на "ти"!!!
Прости мене, прости мене,
Прости!"
"Не вибачайся,
Сонечко моє!
Що ж вже поробиш -
Є як є...
Тебе не забував я
Ні на мить,
І хоч той біль
Ще в грудях деколи щемить,
Та ти не винна...
Склалось так життя.
Ну годі вже,
Не треба каяття!"
Рука в руці
Й стук серця в унісон,
Тепер жахіття -
Це всього лиш сон.
Хвороба йде в минуле,
Як і той, хто в тім далю
Колись казав:
"Заради тебе все зроблю!"
Бо зараз поруч Справжній,
А не той, хто був,
Що при лихій біді
Ураз забув,
Що говорив, що обіцяв колись...
Тепер хоч людям в очі не дивись...
Та він - минуле, а майбутнє поруч, тут.
Який же непростий життя маршрут
Вона пройшла,
Та й він,
Той, що є Справжній,
А не "солов'їний дзвін".
Та разом вже тепер
Вони удвох
Рушатимуть до спільних
Перемог...
Сиділи в парку двоє -
Він й вона...
Ех, як же в голову нам може
Вдарити весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
Ти знаєш, що таке любов?
Ти знаєш, що таке кохання?
Коли пульсує в венах кров,
І прокидається бажання!
Любов - це серця стук вночі,
Що ллє струмки надії,
Це бездоганна далечінь,
Що творить наші мрії!
Любов - це сонце навесні,
Це шум дерев в садочку,
Це звуки серця позивні,
Що рвуть твою сорочку.
Любов - це пташка в небесах,
Що лине попід зорі,
Це твоя думка, що як птах,
Висоти переборе.
Любов - це річка, що кипить,
Це місяць, що співає,
Це неймовірна щастя мить,
Що душу зігріває.
Любов - це пісня золота,
Що ллється понад гаєм,
Ця пісня щира і свята,
Її душа співає!
Любов - це промінь, що зорить,
Це голуб, що воркоче,
Це бук, що листям шелестить,
Це чисті твої очі...
Любов - це зорі у вікні,
Що з Місяцем в коханні,
Це сонячні, безхмарні дні,
Що прокидають зрання.
Любов - це щастя, що струмить
З душі твоєї вгору,
Це серце, що в грудях горить,
Це насолоди море!
Тож підкорися почуттям,
Із серцем не змагайся,
Ввійди в любові світлий храм!
Скоріше закохайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
Я не можу жити без тебе,
Я так хочу бути з тобою!
Як не може Сонце без неба...
Як живе океан з рікою...
Ти для мене - найбільше свято!
Всесвіт весь у тобі єдиній!
І не треба для щастя багато...
Щастя все у одній людині...
Ти як зірка, що сходить на небі
І освітлює шлях подорожнім!
Кожен день, кожна мить без тебе
Роблять моє життя порожнім...
Ти як сонечка промені ранні,
Ті, що будять мене весною...
Ти як спів солов'я на світанні...
Як же хочу я бути з тобою!!!
Як же хочу я бути поряд
І дивитися в твої очі,
І ловити твій ніжний погляд,
Що стирає грань дня і ночі...
Бути поряд з тобою, сонце,
Захищати тебе від лихого,
Стати ангелом-охоронцем
Для життя мого сенсу усього!
Пристрасть? Ні, від неї
Лиш закипає в венах кров...
Це найчистіша, найщиріша
Й найнеосяжніша любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018
Я потонув у глибині очей твоїх,
В безодні губ твоїх небесно-ніжних,
І моє серце, наче той квітневий сніг,
Розтануло - наскільки ж ти розкішна!
І серця твого неймовірна доброта,
І усмішки прекрасної чарівність,
І рук безмірна теплота,
І голосу безмежна ніжність;
Й волосся твого шовковистий блиск,
І стрункості чарівних ніжок диво,
І зведений між нами Богом міст -
Все робить це мене таким щасливим!
Яка любов, яке кохання!
Яке нестримане бажання!
Так добре, що зустрілись ми
Посеред лютої зими!
Що пристрасті твоєї сила
В мені палке кохання розбудила!
Зірок мені не треба в висоті,
Коли для мене сяєш ти в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018
В житті ніколи не здавайся,
Не відступай й на крок назад,
Своєї цілі домагайся,
Адже життя - не шоколад
Ти не лежи на місці пусто,
І не дивись у стелю ти,
Бо вибиратимеш не густо,
Ніколи не сягнеш мети.
Якщо ти ціль собі поставив,
Повинен ти до неї йти,
Вже плечі ти свої розправив,
Тож сміливіш сягай мети!
Коли обставини навколо
Тебе принижують і б’ють,
Ти розірви замкнуте коло -
У цьому сили справжня суть.
Коли усе йде проти тебе,
Й лишити хочеться усе,
Ти подивись на чисте небо -
Куди життя тебе несе?
Невже не знайдеш в собі сили,
Щоб лихо це перебороть?
Ну що, не можеш? Ти повинен!
Адже із криці в тебе плоть!
Якщо ти падаєш вдесяте,
То й підіймись в десятий раз,
Навчись себе перемагати,
Життя - це боротьба для нас.
Коли здається, що без шансів,
Що все задарма пропаде,
Борись, не сподівайсь авансів -
Мети сягає той, хто йде.
Ти вибрав сам собі дорогу,
Назад вже спалено мости,
Не до кінця - до перемоги
Повинен завжди ти іти.
І якщо в грудях серце б’ється,
Хоч і життя в тебе - не рай,
Ти знай: незламному дається.
Іди, бери, перемагай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2018
Є люди, що світять як Сонце
Й дарують тепло в холоди,
Як промінь добра у віконце,
Як в спрагу відерце води;
Як зірка у ніч найтемнішу,
Як райдуга після дощу,
Як сяйво найяскравіше,
Як рай у душі досхочу!
Вони заслуговують щастя,
Любові, поваги, тепла.
І доля повинна піддатись,
Якою б вона не була...
Бо всі ми живемо у світі,
Де все проростає з думок,
Немає поняття "жахіття",
Немає поняття "злий рок".
Ти знай, що ти будеш кохана,
Здорова й щаслива завжди!
Болючі загояться рани,
Назавжди підуть холоди...
І якось, прокинувшись вранці,
Ти скажеш: "Невже наяву?
Життя - наче ангелів танці!
Я мрію, кохаю, живу!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2018
Нестандартно думати,
Нестандартно кохати,
Нестандартна woman ти,
Ну що ще тобі сказати?
Повсюди тепер стандарти -
Робота, кіно, відпустка,
У поїзді випивка й карти,
У церкві на голову хустка...
У офіс до 18-ти,
І одяг по етикету,
Обідня перерва з 12-ти,
Корпоративи, банкети...
Стандартно всіх учать думати,
Стандартно всіх учать жити,
Усім маєш бути стандартним ти,
Стандартно кохати, любити...
Стандарти куди не глянеш,
Стандарти правіше й лівіше...
Та жити не за стандартами,
Можливо, таки цікавіше?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2018