| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Пишу до тебе, прочитай,
Я вкрай давно тебе чекаю,
Це я реальний, добре, грай,
А там де ти, і я пограю,
Так, запитаю особисто,
Кому ти дивишся у вічі?
Невже там все наскільки чисто?
Чи варто припинити, Беатріче?
Все платонічно, «нас» немає,
І може винні ми, пробач,
Це вже нікого не проймає,
Як ніби «увімкнули» вимикач,
Про це не говори, мовчи,
Навіщо зізнаватись? Не потрібно.
Та перед сном собі під ніс шепчи,
Та натякни, позавгорідно,
Письма тому, хто сам не знає,
Що я пишу її немов би вслід,
Що лиш вона мене переконає,
Що лиш вона розтопить лід..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018
Та яка ніколи не дізнається що відчуваю,
Що пишу тобі, аби тільки писати
І я просто до думки цієї звикаю,
І про мої почуття краще мовчати..
Коли нікому ,коли ніколи,
І багато причин щоб забути про «нас»,
Про те.. що цей вірш навіть не про кохання,
Це ті, що популярні будуть повсякчас,
Та всі читають, в кожному є надія остання,
Все ніби добре, без примхливої фальші,
Коли декілька плюсів додав собі в карму,
Вони думають як стискаються пальці,
Їхнім словам замало щирого шарму,
Про те.. що вони не зрозуміють,
Про те.. що саме тобі це пишу,
Про те.. що пальці їхні німіють,
Про те.. кому першому я напишу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018