| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
.......
☺
Життя,неправдива штука,
така...що буває,аж в серці болить.
Зводить скули,і чешуться руки .
Єпть..
І часто бажання подути в Тромбона,
й заклякти смислами у позі Ха.
Зірвати легені криком Доколє!
і щемним шепотом Нафіга?
Нема ніякого послаблєннія.
нема ніскілечки кайфоти.
І пролітають оті мгновєнія,
мимо мрії,мимо мети..
Поїхать б на море...
Придумать б бізнес...
Дєл намутіть,тєлєжку й вагон.
Напор і дєрзость!Пофіг крізіс!..
...та в голові той бляцький Тромбон.
Дудить і манить містична штука
Якимось небом із білих долонь.
Якимось плачем,якимось духом.
Якимось кодом пульсуючих скронь.
Так що,поки всім заморочкам
Щось не виходить сказать па-па...
Поки дудиться - дудю і точка.
Це мій Вибір.
Моя поза Ха!
😊
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824562
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.02.2019
.....
героєм славився готовий померти
тепер не потрібно ні честі ні болю
герої нині творять без жертви
і в тім безмірно гордяться собою
(герої вже креативлять знання
як між голубом і вороням )
а може й правда істина в жити
вжатись терпінням між світлом й пітьмою
щоб творити як ворожити
сліпо пуляти в ген пустотою
(такі часи химерно і легко
римою малювати метелика )
герої тепер руйнують натхненням
бо кожному каменю свої часи
персоналізованим безіменням
байдужим sorry зламати прости
(високодуховно творити боян
як пропетляти між інь і янь )
героїв тепер багато багато
в кожній читанці і абетці
від некультури вживання матів
до некультури гламурних терцій
( чи не пора знов його розіп'яти
поміж горлицею і воронням )
часів майбутніх ваги все зважать
може проти а може за...
цивілізації руйнують не варвари
а заримована стрикоза...
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824561
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 07.02.2019
Люди проходять...
Люди проходять повз...
Сонця,
Дерев,
Кварталів міських утроб,
Висоток холопів,
Баронських веж.
Люди несуть роки
В карманах стертих одеж.
Люди змученим оком
Міряють пробу світла -
Терпляче і
Плідно
Кусають день.
А люди...
А люди,могли би плакати...
А люди,могли би сміятись...
А люди,могли би кохати.
Досить!
Брехливими гармоніями будні блудити.
Досить!
Лживою участю свідомити "Я".
Люди проходять....
Люди.
Тлунять терпінням плісняву макітру життя.
А люди...
А люди могли би плакати.
А люди могли би сміятись.
А люди могли би кохати.
Їх глина
пісна -
"До дна".
І зжаті до
"Ніц"
Їх
пружини.
Та вічне,омріяне - "Так!"
Святе і небесне - "Так!"
Готові нести їх спини.
Бо люди - так хочуть плакати.
Бо люди - так хочуть сміятися.
Бо люди - так хочуть кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
́...
Він простив цьому місту
нарешті все,
що із нами не сталось.
Взяв провину на себе,
геть усю без -бе,
мої любі міщани.
І молитиме друзів
небесних сфер,
що себе розіп'яли,
Тих,які безкорисно
до самого Б
Цьому місту віддались.
Бо ж вони коромислом
чумацьких шляхів,
сенс вдували у лиця.
Щоб від лели-любові
І чуть від гріхів
Посміхалась
Провінційна столиця.
І тепер ,не важливо,
що тут ,як завжди,
Вас
Грузять смислами болі.
Це їм тільки здається,
що рідіють ряди
Посивілих від волі.
Немовлята вже родяться,
І в небесних фіртках,
Научають їх гімни співати.
Зорі три уже сходяться
І промовив вже А...
Ассу для немовляти.
І осанну охочим
до майбутніх розваг.
І навіть тим хто боїться ...
Не минеться відбутись,
страхаючись та-та-та
Та напитись по вінця.
І уже не важливо,
що ,коли і кому,
і за скільки й навіщо...
А важливо що він,
дивний дядько Вішну -
Розсадив ковилу,
Розкидав
булави і мушлю
По
Провінційному місту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816949
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.12.2018