| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
приходить день,
який усе міняє
і настрій,і надію,і любов;
цей день у чорне людей одягає,
у смуток повертає знов.
цей день ,коли приходить холод
і мурахи біжать по спині,
та цього тобі не зупинить-
тоді життя обривається нить.
і ми втрачаєм близьких коханих нам людей
і не побачим більш ніколи
найрідніших нам очей.
жила людина,
тішилась життю,
думками віддавалась майбуттю .
і враз,все перевертається
саме те ,що ніколи назад не повертається.
людина молода чи вже і старша,
не важливо жінка чи чоловік
та підуть вони з життя на вік.
і сльози ,і сум не допоможуть,
час назад повернути не зможуть.
скільки слів не сказаних
відправились у забуття,
коли людина пішла із життя.
спішіть казати все ,що на душі
спішіть любити то нестями,
хто ж зна ,що завтра буде з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2018
Давай біжи,
ти чуєш?
тільки вперед і ні кроку назад,
хай тебе надихає зорепад.
ти все зможеш-
повір у свої сили,
що б тобі колись
не говорили.
твої мрії -це твоя суть
і не дозволь нікому цьому перешкодити,
у них всіх своя путь-
вони тобі можуть тільки нашкодити.
ти зможеш все,
потрібно тільки у це вірити
і всі у тебе зможуть повірити.
життя твоє-воно одне,
вирішувать тільки тобі,
але коли воно мине
чи задоволений будеш тоді?
люби ,твори і надихайся
та попри все
ніколи не здавайся
і зможеш ти успіху досягти
і дійти до своєї мети,
але головне,ідучи шляхом
не зазнавайся
і тільки на себе сподівайся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
ароматична свічка,
запах випічки і ванілі,
і по моїй шиї
твої поцілунки спілі.
чи я сплю,
чи це така уява,
що я твоя
холодна кава?
чи це примарилось ,
чи насправді ти
зміг врятувати мене від самоти?
знов дотик поцілунків
на моїй шиї розцвів,
знов рукою
по моїй спині повів,
і весело нам удвох,
і не виходимо ми з дому,
і тільки одне перед одним ми забуваємо
про біль і втому.
як же я кохаю тебе!
настільки ,що готова все віддати,
щоб тільки, обнявши тебе,
тихенько спати.
знов каву заваримо
і сидітимемо двоє-
відверті і такі ще дитячі,
зазираючи одне одному в очі нетерпляче.
від сьогодні і назавжди
ти будеш тільки мене любити
і нікому нізащо
нашого кохання не вбити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018