| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
В тобі мої надії і прощання.
Безмірно жаль, та це, мабуть, кінець.
Як сто життів завдовжки це кохання,
Та ми пішли з тобою навпростець.
Автор: Тетяна Девда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Пустий перон залишився позаду,
І сонце сходить десь на чужині.
Мої листи не мають адресата,
І жевріють вже вічність у мені.
Автор: Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
Я не прийду, бо з нас, напевно,досить.
В твоїх очах давно нема тепла.
Мої вуста той вирок проголосять
І зникне все, що я так берегла.
І зникне сон, а з ним і зникне ранок.
Всі фарби світу потьмяніють враз.
І знову я згадаю на останок
Ту гіркоту твоїх прощальних фраз.
І ти згадаєш,може, десь весною
Моїх віршів римовану печаль.
Покинутим самотньо між юрбою,
Покинутим найкраще поодаль.
Автор: Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
Гряде весна. Вона ось там за тином.
Ще кілька днів і зацвітуть сади,
Кущі одягнуть плаття із жасмину,
І ми з тобою будемо на «ТИ»
Автор: Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Не напишу я ні листа, ні віршів.
І так пройду,як вже давно чужа.
Було усе, та знаєш,що найгірше?
Найгірше те, що ти- моя межа.
Моя межа і ласки і спокою,
Моя межа найкращих в світі снів.
Та наші стежки розійшлись з тобою
І сталось так, як жоден не волів.
Тепер іду - і ні життя,ні долі.
Короткі дні і безміри ночей.
Спинитись зараз десь на видноколі
І знов згадати глибину очей.
Згадати дотик,і вуста, і руки,
Гостріший погляд навіть за кинджал.
І ті секунди нашої розлуки,
І нескінченний в душах інтервал.
На мить одну від спогадів розцвівши,
Дійти спочатку аж до рубежа.
Тобі не напишу ані листа,ні віршів,
І так пройду, як вже давно чужа.
Автор: Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Мені мало тебе, пам’ятай!
У листах передати не в змозі,
Як чекаю тебе на порозі,
Як без тебе руйнується рай.
Мені мало тебе у віршах,
В кожній букві і в кожному слові.
На землі не знайду тої мови,
Щоб зізнатись тобі в почуттях.
Мені мало тебе наяву.
Ти відчиниш колись мої двері
І не просто на білім папері
Поцілую усмішку твою.
Автор:Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Благаю, йди і вже не повертайся.
Моє життя наповнене журби.
Коли-небудь весною спам'ятайся
І зупинись поблизу від юрби.
І знов згадай солодко-сині очі,
І моїх вуст розплавлений метал.
Мої вірші,нечувано співочі,
І наших душ незримий інтервал.
І повернись між часом і роками,
І знов прийди до мене у віршах.
Тверда земля пропаде під ногами,
І серце втопиться в солодких споришах.
Ти не мовчи! Хоча би привітайся.
Я знаю, в серце в'їлись яструби...
То прощавай і вже не повертайся
В моє життя, що сповнене журби.
Автор: Тетяна Девда🥀
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Ось так пройду і знов не озирнуся.
Моя душа - руйновище світів.
Колись до когось,може,пригорнуся,
Та не втоплюсь серед чужих морів.
Просить не стану ласки і спокою.
В чужих руках і полум'я, мов лід.
Я просто залишусь поруч з юрбою
І знов не подивлюсь тобі услід.
Не попрошу останнього цілунку.
Забуду колір вже чужих очей.
В тобі шукала долі й порятунку,
Знайшла натомість тисячу смертей.
І не прийду. Сьогодні це востаннє.
І ця алея вдягне полини.
Раз в ніколи було це кохання,
І те пропало зовсім восени.
Автор: Тетяна Девда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
Поснули верби, літо відцвіло.
Рясним серпанком вкрились наші скроні.
Життя промчало, мов шалені коні,
І знову враз затихло, загуло.
Перон спустів, як дощові алеї.
Колишніх друзів викрали міста.
Із сотні слів, що пишуть на папері
Мені дісталась тільки німота.
І що тепер? Куди мені йти далі?
Мене за руку не спіймав ніхто.
Там, за плечима викрики зухвалі,
А на плечах вже зношене пальто.
То що? Кінець? Мабуть, мені вже досить.
"Життя прожить - не поле перейти"
Себе, буває, до небес підносить,
А треба тільки по землі іти.
Автор:Тетяна Девда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019