| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Я за метр від польоту, я за мить від падіння.
Це для мене вендета і водночас, спасіння.
Це далека планета. Це жага, і горіння.
Це, як музика, вічне... Це, як пам'ять, нетлінне.
"Хьюстон, в мене проблеми ! Хьюстон, це вже не жарти !"
І горять мікросхеми... І зриваються старти...
До весни - кілометри, до зими - лиш пів кроку...
І горять мікросхеми, і пронизує током.
Ти - далека планета. Незнайомі сюжети:
Ким буваєш у ту мить, як не знаю я, де ти ?
В чашці чаю - на вечір. В грудях серце колотить.
Обіймаю за плечі і не знаю я, хто ти ?..
Це сміливо для мене. Це - політ і падіння...
Стань для мене рятунком, стань для мене спасінням !
Я ламаю орбіти !.. З головою в цей космос !
"Хьюстон, як я посміла полюбити твій голос ?.."
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Вірш для усіх, хто розчарувався. Хто відчуває, що любов - то кара. Що - ніколи більше... Не ставте хрест.. Ви вмієте любити, значить, Ви вмієте жити. Ваше сердечко чутливе. Ваша любов - то не Ваша провина. Любов - це Дар. Любов не має бути тягарем. Навіть, якщо невзаємна. Насолодіться цією миттю любові, попри те, що вона трохи з гірчинкою, бо не всім вдається любити. А потім, повільно відпускайте її зі свого серця, мов пташечку. І вона до Вас обов'язково повернеться. Зі справжнім щастям ❤️
. ЯК ЛЮБИЛА...
Я серед міста зараз бачила тебе...
Ти йшов такий усміхнений, щасливий...
І понад тебе - небо ясноголубе,
А понад мене - хмара сизокрила.
Як серед бурі, промінь... Стихла і мовчу.
Кричати хочеться, що стачить сили !
В душі калюжно, мов після дощу...
Бо я любила... Як же я любила !
Я серед міста зараз бачила вас двох.
Дві посмішки, чуттів гаряча злива...
І бачить Бог ! Напевне ! Бачить Бог !
Що я зраділа... Я за вас раділа !
Нехай калюжить, хай мені болить
Моя любов, як хмара сизокрила...
Не зрушу щастя твого ні на мить.
Бо я люблю.. ще й досі.. як любила.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Боже, Ти знаєш, як хочеться знову,
Лиш про Любов дивовижити вірші ?
Трохи сумні і печальні.. Та ліпші,
Ніж про війну... Як же хочеться знову !
Боже, Ти знаєш, як хочеться часом,
Начарувати у кухлику кави
І пригощати Кохання ласкаве ?..
Тільки Єдине.. Так хочеться, часом.
Боже.. Ти ж знаєш.. Я сильна, все зможу.
Я все здолаю, бо Ти - в Допомогу !
Тільки ж так хочеться щастя земного,
Просто любити... Ти ж знаєш.. Я зможу.
Боже... Мабуть, скаже хтось: "Не на часі.."
Тільки не можу писати про інше...
Люди.. Любові, вам.. хай, хоч у віршах !
Хай вам Любов буде завжди на часі.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Про наболіле..
Передмова :
От, як часто буває, приймаєш когось у своє життя виключно з дружніми намірами, щиро даруєш йому свою допомогу, своє співчуття, спілкування, час і нарешті місце у своєму серці, а потім розумієш, що всі твої старання зводяться нанівець, бо людина не оцінила твій альтруїстичний порив, просто скориставшись добротою і замість хорошого друга отримуєш брудні сліди в душі.. і колись, ти зрештою розчаровуєшся в усіх.. і взагалі перестаєш довіряти людям..
А варто було, всього лише не розпорошуватись на дрібниці, цінуючи тих, хто залишається добрим і вірним другом, не зважаючи ні на що ❤️
А тепер, сам вірш ( дякую, що читаєте )
Витирайте ноги !
Не просто, люди, знаєте, не просто
Всім бути доброю, годити всім..
В душі моїй було багато гостей,
Ішли до мене, наче у свій дім.
Приймала радо, спраглих подорожніх,
Що по світах шукали свій перон.
У храм душі несли скарби порожні,
Бо в гості без дарів - це моветон..
Несли, везли, складали шар за шаром,
Пізанську вежу неважливих фраз..
Усе, що їм не треба і за даром,
В моїй душі лишалось на показ..
"Ой, серденько, яка ти в нас хороша,
Візьми ще це, нехай не пропаде !.."
Чиюсь печаль притрушує пороша
В душі моїй, бо їм немає де ..
Бо в них немає все куди подіти,
То хай у мене трохи полежить,
Бо в них сім'я, робота, хата, діти..
"А ти ж сама, для нас побережи.."
Старі харчі в такий же холодильник
Побитий ржею, двері набакир.
Старі часи у зламаний будильник..
Чужі в душі засіли хробаки..
"Ти збережи, ми потім заберемо !
От, лиш на ноги, трохи нам сп'ястись.."
Чужа біда, чужі мені проблеми,
Чужі шкарпетки і чужі хрести.
Усе на склад, усе в моє обійстя..
"Ти поможи, я потім відгоджусь.."
В моїй душі мені немає місця,
Сама вже перетворююсь в іржу..
І раптом, рраз ! - і лопнули тенета,
І ввічливість моя, і мій терпець !
Всі їхні чвари викину у Лету,
Не станеш добра всім, то хай з ним, грець !
*******
Чужі слова, чужі промиті кості,
Все виверну і вимию підлогу..
Я завжди рада, як приходять гості,
Та зву лиш тих, що витирають ноги.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
Що є день в умовах цілого життя ?... Дещиця... Піщинка... Крапля в морі... А коли життя - це тільки один день ?... Саме той, що є сьогодні ?... Вагоміше, правда ?... )
Живіть щомиті ❤️
******ХОЧЕШ ?... ******
Хочеш, тобі подарую я день ?
Ти не сумуй, то насправді багато !
Час - найгостріша із вічних проблем.
Часу бракує на будень, на свято.
Часу бракує. Не стачить усім.
Всі поспішають шалено, безтямки.
Час не повернеш, бо він, наче дим.
Вечір за вечором, ранок за ранком.
Часу не вернеш - всьому є пора.
В руки не візьмеш, бо він, наче вітер.
Кожне сьогодні, на завтра - це шрам,
Тонка зарубка на стовбурі світу.
Тонка зарубка, а може й межа,
Лінія долі на теплій долоні.
Разом із часом крокує душа,
Разом із ним обирає перони...
Знай: не шкодую. Ти хочеш ? День - твій.
Я не візьму за те жодної плати.
Лиш у буремному вирі подій
Мить оціни, бо не вернеш, як втратиш.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Цілунком, терпкість кави на устах.
Зима малює сонця жовтий спалах.
А в грудях серце, мов гарячий птах !
А в грудях серце... Хай би краще спало.
Нехай би не будилось до весни.
І жаром хай би палко не горіло.
З пера жар-птиці полум'ям ясним
Вродилось знову і ладнає крила.
Жіноче серце - ластівка, пташа.
Твою весну так вабить сонця спалах.
До кави сонна лащиться душа,
А серце зовсім і не засинало.
Спокійного і мирного усім, ранку та доброї кави ☕
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Вона добре вміла читати думки
І зовсім не вміла казати неправди.
Вона викладала слова у рядки
І часто не знала, як дати їм ради.
І кожну любила, з отриманих ран -
По них ворожила, розкинувши карти.
І знала, як розчерком свого пера
По білому чорним любов малювати.
Вона мала купу нерідних імен
І зовсім не знала, яке її власне,
Просила у неба щасливих знамень,
Та не одягала святенницьку рясу.
Вона прожила кільканадцять життів,
Завжди приземлялася чітко на лапи.
Любила людей, трохи менш за котів,
Сама по собі полюбляла гуляти.
Боялася лоскоту більше за біль
І мала завжди у кишенях цукерки,
І каву вважала за фірмовий стиль,
Коли на губах ароматно і терпко.
Вона добре вміла читати думки.
По них ворожила, розкинувши карти.
І переплітала слова у рядки,
Щоб тонко любов'ю життя змалювати.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Передмова...
Друзі, у кожного в житті бувають моменти, коли потрібна "рятівна соломинка" ніяк не налапується. Хтось, складає лапки на грудях і тоне, як жабка в сметанці. А хтось, борсається, поки з тієї сметанки не зіб'є маслечко, щоб по його грудці видертися нагору. І варто б собою пишатися, але ця робота забере стільки часу і сил, що напишатися можна і не встигнути. Тому, якщо знайдеться хтось, хто вам соломинку подасть - цінуйте його ❤️
Отож...⤵️
ПРО СОЛОМКУ 🌟
Коли супроти тебе світ
І вже нема ніде схорону,
То так важливо, щоб услід
Хтось брів і подавав патрони...
Щоб не стріляти ними.. ні ! -
А міцно стиснути у жмені !..
І на столоченій стерні
Нові з них сіяти ячмені.
І хай колосся не до стель,
Проте, така м'яка соломка !
Не треба нам чужих простель...
Самі настелимо, де тонко.
Хай навіть вродить молочай !
А чи ж ромашок - ціле поле !
Ми їх заваримо у чай
І начаклуємо любові...❤️
Коли для когось хтось живе,
То й на столочених ячменях
Жар-птаха Сонцем оживе
З новим зерном у теплих жменях.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
"За що ти любиш мене ?.."... "А люблять хіба за щось ?.."
"Любов - достеменна річ, ти ж спеку любиш за дощ…"
"Тоді, я люблю за день, в якому я знаю твій сміх,
Бо радість мені твоя миліша з людських утіх.
Люблю за тепло долонь.. нічого, що мозолі.
Обіймів твоїх полон - найм'якше, що є на землі.
За мужність твою люблю. За тиху безпечну ніч.
По кожній з чужих доріг ти поруч йдеш пліч-о-пліч…"
В кімнату вливалась ніч. Ти слухав мене й мовчав.
І був весь мій білий світ у темних твоїх очах.
"..За що я люблю тебе… за сонце, за дощ на склі…
За радості кожну мить, що ти є на цій землі."
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Різдво в емоціях, як на каруселях,
Між неба і землі, на електродроті…
У кілька шарів би вати на стелю,
На стіни. У вуха. На зараз і потім.
Здається, поїхав дах.. вниз по дзвіниці.
Сходить розум з правильної орбіти…
Веснись у стрій ! Нова Радість у світлиці !
Радій !.. Та від правди нема куди дітись.
Правда: гинуть діти !.. Де знайти толку ?!
Боже, вкрий небом. Спини каруселі.
Серед війни свято, як по серцю голка:
Сміх, крізь тугу і радощі не веселі…
Боже, у день Твого Різдва, впини цей щем !
Щоднини новини - війна. Вій-на… Вій ! На
Ліво і право !.. Розвій їх за кораблем !..
Закрий нам небо !.. А ними - сягни до дна !..
Не давай їм куті. Хай сидять у покуті.
За каїнство, хай караються в болоті.
Замість води, хай уп'ються каламуті.
Навік. Нині і прісно. Зараз і потім...
Боже, закрий небо. Спини каруселі.
Хочеться в спокої щиро святам радіти.
Щоб на Різдво - колядки в оселі !..
Хочеться щастя... Хочеться Мирно Жити.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Тане цей день цигаркою, межи твоїми пальцями.
Любиш палити з кавою, дим видихати кільцями,
Просмакувати фразами, і підібрати епітети,
Правди шукаєш істину і так боїшся вірити..
Ти так боїшся підлості, як не боїшся пострілів.
Тане життя цигаркою і розчиняється в попелі.
Може, пора спинитися ?.. Може, усе ще справиш ти ?
Любиш палити з кавою. Просто їй можна вірити.
Можна, вона мовчатиме. Хоч і гірчить полиново.
Серце твоє надщербляне, наче горня полив'яне.
Пам'ять - сумна елегія - не досягти й не витерти..
Суть же довіри криється, просто в бажанні вірити.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Перед Тобою, мов перед іконою.
Чудуюсь диву.. ну, невже це - Ти.
Ой, як між тими териконами
До тебе, милий, стежечку знайти ?
Собі в долоньки руки взяти зболені
І цілувати теплі мозолі.
Моя душа Тобою вже пригоєна,
Ти - мій небесний Янгол на землі.
Моє повітря. Як мені надихатись?
Одним Тобою мрію і живу…
І водночас, мабуть забуду дихати,
Коли Твій погляд стріну наяву.
Я, мабуть, зовсім розіллюся хвилями,
Коли торкнешся стану і плечей.
Ти так хвилюєш, так бентежиш мріями
Про радість нашу в тисячах ночей.
Про щастя наше на роки помножене.
Я так за це молюся і прошу.
Мій Янголе. Нам стежка запорошена.
Та разом оминемо порошу.
Коханий мій. Для мене Богом створений.
До Тебе серце рветься із грудей.
Чудуюсь диву. Як же я закохана.
І Ти - мій Янгол, посеред людей.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Як з'ява, марево, видіння
Навшпиньки, тихо.
Ти хто: навіки воскресіння ?
Раптова втіха ?
Майнула кучерів огнем.
Злетіла птахом.
Кому ти ідол ? Чий тотем ?
Для кого - плаха ?
Кого уб'єш сьогодні ти ?
А з ким воскреснеш ?
Чи знов розкришаться мости ?
Чи крига скресне ?...
***
Як наворожать їй чуття
Без драм-розлук,
Прилащиться її життя
До рук.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Добраніч, маленька.. насниться нехай синій космос...
Зірки-чарівниці там людям ворожать любов...
Чекатиму ранку... Щоб знову почути твій голос..
Чекатиму ранку і наших душевних розмов...
Ці зорі-ворожки в петельках земної рутини,
Божественним чином, нам долі витками сплели,
Метеликам ніби... І маємось в їх павутині...
Нам бути не разом судилося ще до коли ?...
Добраніч, маленька... А вітер шугає по даху,
Холодний пронизливий враз, як завиє сичем !..
І раптом у душу ввірветься проникливим страхом,
І болем самотнім по серцю, як ніж упече...
Добраніч... Щоночі для тебе римую поеми !
Та ти їх не чуєш, я сон бережу твій ясний.
Добранічки, мила... Ти Янгол в моєму Едемі,
Далекий, манливий і невідворотно не мій.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Дві тисячі історій у книжках плюс двадцять дві, дописані по верху.
Але дві тисячі двадцять третя - буде про Всесвітню Перемогу України 💛💙.
Дивна та країна - Україна. Дивні ті люди - українці. Не бояться ні війни, ні холоду, ні темряви. Сміються і співають. Пишуть вірші. Малюють картини. Закохуються. Вигадують тисячу і один новий лайфхак на всі випадки життя і проти смерті. А повітряну тривогу і ракетні атаки сприймають як не загрозу життю, а як шкоду усім планам на день. Українцям ніколи боятися. У них на те нема часу. Вони завжди поспішають. Їм постійно треба "кудись бігти"...
"..Га, летять ракети ? Скажіть їм, що я зараз така зайнята.. в мене манікюр, випічка, вазони, курси, кіт, робочі зустрічі, звіти, борщ, діти і чоловік.. Коли ? О третій ?.. Ні, о третій теж в підвал не можу.. в мене домашка з дитьом.. ну, поки на дворі видно, бо ввечері ж може світло вимкнуть.. а ще попрати, попрасувати, доварити, помити.. Що, ніяк не можна перенести ?.. йой.. та хай вже летять ! Бог же з нами ! А я, тоді в підвал плетіння своє візьму.. якраз на ЗСУ шкарпеточки доплету.."
Тільки в Україні найкоротший місяць може тривати вже 307..8..9..10..нічзновимроком..11..12 днів.. Тільки в Україні цей місяць зветься відмінно від інших - Лютий. От, наче знав хтось із предків, що саме він стане відправною точкою найлютішого нашого спротиву ! Так… за добу, буде вже наступний рік. Але.. він, як осінь-зима-весна, нині - тільки календарний. В Україні нове літочислення розпочнеться не 1, 7, чи 14 січня.. ба !.. навіть не 24 лютого. Воно розпочнеться після Перемоги. Наче, після Різдва Христового дві тисячі двадцять двазхвостиком роки тому. Тоді, Україну осяє Зірка Миру і Благодаті. І світ буде врятований Народженням Світла, яке побороло темряву заради нашого спасіння... Біблійно. Вифлиємно. Саме так..
А поки, ми молимося. За Світлих Янголів ЗСУ. За всіх рідних. За волонтерів. За лікарів та рятувальників. За кожне дитя…
"...За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд, військо і всю людність її, за державність, перемогу, спокій, здоров’я та спасіння їх, щоб Господь Бог допомагав нам у всьому та охороняв від усякого ворога і супротивника… про милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів... за тих, що дари приносять і добро діють… за тих, що співають, жертвують, працюють на благо перемоги і за всіх людей, що сподіваються від Бога великої і багатої милости…"©
Молимось за Своє та рахуємо дні у співвідношенні до "..ороших ..узьких". І дуже чекаємо закінчення лютого Лютого та Початку Нового Переможного Року !
Знаючі люди кажуть, що чекати залишилося "зовсім трошки".
Добра нам. І чимшвидшого Миру 💛💙
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969703
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Поки минають ночі, люди в скляних будинках,
Не закриваючи очі, перебирають хвилинки.
Перебирають на пальцях, струни сумних мелодій.
Кожен правий у чомусь, кожен у чомусь злодій.
Кожен бажає волі, і не бажає зради,
Просто для чогось жити. Знати, кого заради.
Мати, якусь надію і хоч на грам поваги,
В старості щоб напевне, утамували спрагу.
Хочеться просто бути. Бути, хоча б для когось.
З темряви, щоб озвався, чийсь напівсонний голос.
Щоб, коли серед ночі, з шафи вийдуть облуди,
Поруч був, хто з кошмару просто тебе розбудить.
З кимось ділити ліжко, спогади і сніданки,
З кимось на ранок - кави, чаю, чи й дим цигарки.
Хочеться просто знати, ти не один в цім світі.
Хочеться просто жити. З кимось і кимось. Щомиті.
Хочеться просто бути. Бути, хоча б для когось !
Щоб на твоє: "Ти поруч ?.." - чийсь озивався голос.
Руки, щоб обіймали рідні, свої, ласкаві.
Щоб на твоє: "Я скоро.." - відповіли: "Чекаю.."
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Нині кожному є фронт і своя Голгофа.
Йдем супроти москаля - Військом Саваофа.
Йдем на бій супроти зла за Свою Свободу.
За калину під вікном і джерельну воду.
За спокійне майбуття для Свого Народу.
Нині кожному є фронт та убивча зброя.
В кого Правда на душі - той і є Героєм.
Хто стоїть за Азовсталь, а хто - на Волині:
Кожен жаху завдає ворогові нині.
Хай же лихо скоро вснить в темній домовині.
Хай же лихо тихо спить. Від нині й навіки.
Ми покриємо йому Правдою повіки.
В нас тече по венах сік терпкої калини.
Не зламаються об гніт Діти України.
Саваофа йдуть у бій Світлі Херувими.
Хто за Правду - той Святий. З Божою любов'ю,
Наче миром, цілий світ омиваєм кров'ю.
Змінюють часи людей. Хто був брат - Іуда.
Складно скинути з очей вікову полуду.
Та ніхто не омине Господнього Суду.
Нині кожному є фронт і своя Голгофа.
Йдем супроти всіх облуд Військом Саваофа.
За калину під вікном і джерельну воду.
За спокійне майбуття для Свого Народу.
Змирували кров'ю світ за Свою Свободу.
#Ма_Річка #вогник #руденька
***
"У перекладі Біблії ім'я «Саваоф» передано як «Господь Саваот», що українською мовою звучить — «Господь військ». Під воїнством Саваофа маються на увазі Сонце,
Місяць, зірки та все небесне. Ім'я Саваот згадується часто в зв'язку з херувимами.
Цим же терміном також називали незліченні воїнства вогнеподібних ангелів, об'єднаних у чотири сонми під керівництвом архангелів
Михаїла, Гавриїла, Уріїла і Рафаїла.
Ім'я Саваот вживається у стародавньому християнському літургійному гімні Sanctus (Свят, свят, свят). Цей гімн сходить до третього вірша шостої глави Книги пророка Ісаї: «І взивали вони один до одного і говорили: Свят, свят, свят Господь Саваот вся земля повна слави Його!». У пророчому видінні цю фразу співали серафими, що оточували престол Божий."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Десь на далеких дорогах, чужих перехрестях,
Юна матуся до серденька тулить дитя.
Молиться слізно і свого янгелика хрестить,
Щоб боронили йому всі святії життя.
Молиться мати... А сльози розпеченим градом,
Котяться долу, їх втерти немає кому.
Бо залишає свій дім свого сина заради,
Мусить іти в невідому чужу сторону.
Мусить ! Бо татко пішов боронити країну !
Страшна гадюка плюндрує вкраїнські міста !
Плаче матуся і тулить до серденька сина...
Скільки ж таких матерів розбрелись по світах !
Скільки сімей українських розбито, розп'ято !
Скільки життів під укіс, під сипучим огнем !
Щоби на світі ніколи не плакала мати,
Наша країна на варті стоїть із мечем !
"Ми переможемо... Ми переможемо, знай же !"-
Просто у вічі, гукаймо проклятому злу !
Скоро по вітру над полем засіяним, враже,
Воїни Світла розвіють із тебе золу !
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Я пишу тобі: "Як ти?" А маю на думці "Люблю".
Пам'ятай, я за тебе, щомиті бентежусь
І за мир наш до неба святого щоночі молюсь,
І щоранку шукаю твій вогник зелений в мережі.
Я пишу тобі: "Як ти?".. і месендж летить через даль,
Обіймає теплом, як би ніжно сама обіймала,
Вірю в силу добра. Моя віра міцна, наче сталь.
Що я сильна така і сама донедавна не знала.
Ти в мережі.. онлайн !.. Значить, все із тобою гаразд !
Як ти, люба людинонько ?.. подруго ?.. посестро ?.. брате ?..
Наймилішим привітом, серед нині карбованих фраз,
Є схвильоване й тихе, з любов'ю написане: "Як ти?.."
Через відстань і час. Через далеч незнаних доріг,
В мить, коли білий світ під прицілом ворожої варти.
Мов сакральне "люблю", мовби добрий людський оберіг,
Одне одному пишемо: "Люба людинонько, як ти ?"...
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Стань же моїм геніальним Да Вінчі...
І намалюй мені посмішку Лізи...
Щастя моє !.. Так хотілося б вічно
Бути твоїм наймилішим ескізом.
Тільки твоїм рудокосим натхненням,
Воском, до рук твоїх теплих, чутливим.
Шостим чуттям бути вірним взаємним,
Щоб дарував мені усміх щасливий !
Хай би щемливі твої поцілунки,
Серед зими і морозної стужі,
Тонко по тілу вились візерунком
І малювали рум'янцями ружі.
Фарби ласкаві на кінчиках пальців,
Сяєво свічки мазками по шкірі,
Тіні на стінах сплітаються в танці...
Вся геніальність - в любові й довірі.
Бо геніальне насправді, так просто:
Щастя жіноче - щоб поруч був рідний..
Танула б воском від ніжної млості,
Знаючи - дуже тобі я потрібна.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Поки повільно із розуму сходить нинішній світ,
Я споглядаю, як сонце сходить.
Це над гніздом якої зозулі останній політ ?
Якого насіння ми жнемо сходи ?
Поки всі ставлять на гостросюжетний шаховий батл,
Я поставлю воду собі для кави.
Я й не здивуюсь, як іншопланетний космічний шатл,
Раптом засвітить земні заграви.
Що нам лишилось ? Просто купити великий попкорн ?
І мабуть спирту. Накрапати в очі.
Щоби не бачити цей усесвітній чумний "дурдом"…
А може ми лиш чиясь "Тамагочі" ?
Гей, хто там власник ?!. Киньте їм хліба ! Бо п'ють тепер кров !
Запхайте пельки, бо шоу заносить !
Може це експерименти таємних масонських змов ?
Що б не було то. Реально. Досить.
Поки дивлюся, як люди шаманять армагедон,
Прибульці моє окультурюють поле…
Хтось тут є адекватний ? На підході новий сезон.
Йой.. крапніть спирту. Кава ж таки схолола.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Ходою неспішною в легкій свитині
Засніженим полем бабуся ішла.
Кийок для опори, хлібина в торбині
Й нікого довкола, лиш біла імла.
Така непримітна у хусточці сірій,
Притьмом, заморилась брести манівці.
Та мусить, небога, бо ймення їй - Віра,
Бо сонце Надії тримає в руці.
Хоч важко долати сипке білопіння,
Вервечкою слід - від села й до села.
Неквапно, старенька, від віку й донині
В святій паляниці Надію несла.
І людям по скибці ділила на долю,
І всіх обіймала, хто віру втрачав.
Ішла навмання, як по мінному полю,
Щоб в жодному серці не згасла свіча.
Бо так надважливо у час перестріту,
Як небо гарматами крає війна,
Не впасти в тартари край білого світу
І вірити міцно, що прийде Весна.
Як в душу до вас роздратованим звіром
Увірветься страх і нутро обпече -
Зверніться до Бога, хоч з крихтою віри
І Янгол вам стане по праве плече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Не вживаю зовсім алкоголю
І, по-правді, не люблю "Шампань".
Але, часом хтось підсипле солі,
На котрусь з давно пошерхлих ран.
І тоді, так хочеться забути
Гутаперчево-нудну печаль.
Розірвати той зелений джгутик
І закрити очі на мораль.
Щоби журу утопити в склянці,
І рум'янці грали на лиці.
Щоб і ноги заплітались в танці,
І слова плелись на язиці.
І співати про "зелене жито",
І про ту, "вовчицю молоду"...
Як же часом, хочеться напитись !
Та не вмію пити, на біду !..
Не вживаю зовсім алкоголю,
Але часом, нерви на межі -
Напилася б ... Напилася б вволю !..
Жаль, що не лікує те, душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019
Все минає, рине за водою,
Як останній тогорічний сніг.
Я з тобою, чуєш, попри долю,
Ти - моє спасіння і мій гріх..
Я з тобою, чуєш, я з тобою!..
Хай по різних ми йдемо шляхах.
Все мине, все хлине за водою,
Вічний, тільки, смуток ув очах.
Вічне тільки небо над тобою,
Бо воно без краю та оков.
Хай зникає все, мов за водою !..
Вічне небо, як моя любов.
Все проходить... Все пройде, я знаю..
Відпускаю. Мій ти, та не мій...
Знаєш, милий, все колись минає...
Жаль...
Цілую у куточок вій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2019
На смак, наче вранішня кава -
Солодко-гірка іпостась.
Хай - грішна!.. Та, ніжно-ласкава
Цілунком в уста заплелась.
На дотик - терпка і гаряча.
В душі - наче в кубиках, лід.
Над відстань, мов димка тремтяча,
Фантазій нестримних політ...
Ну, хто ти - чи Жінка, чи кава?..
Яка все ж тут тонка межа!..
І грішно-солодко-ласкава,
І рідна, і гірко-чужа...
💞☕🌞
***
***
***
Всім - смачного ранку,
запашної кави,
ароматного чаю і
мегапозитивного настрою,
на увесь день !🌞
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Хмарам малює скроні
Місяць, володар ночі.
Кажуть, всі кішки чорні,
Тільки зелені очі.
А в тих очах таємна,
Місячна позолота,
Погляд легкий приємний...
Що за чудна істота?..
Душу, мов наскрізь бачить,
Ніби читає книжку.
Дивиться в очі, наче б?..
Жінка вона? Чи кішка?
А лиш погладь ласкаво,
Вигне пухнасту спинку.
Голос легкий імлавий...
Кішка вона? Чи жінка?
Може вона ворожка,
Може чаклує вміло?..
Поночі чорні кішки,
Але й коти не білі...)
Місяць володар ночі,
Стелить бліді доріжки.
Манять зелені очі,
Жінки, а може кішки.
P.S.
дорогих мамусь, бабусь, сестричок,
донечок, внучок, тітоньок і всіх-всіх-всіх
милих паняночок, жіночок і дівчаток вітаю
з прийдешнім святом ! 😘😘😘
💐💐💐💐 Цвітіть і пахніть, бо ви того варті!
🌷🌷🌷
Любові вам і всього кращого ! 😍❤️💖💌
Обіймаю, кожну 🤗🤗🤗
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
А на душі, неначе хтось нагадив…
Як прозаїчність витерпиш таку ?
Так наче й не було чого заради -
В лицце - багнюку. Щастя, що м'яку…
Так наче й не було… Чого ж попхалась,
Чужої долі звідати світи?
Тобі те треба, що без тебе сталось?
Не поладнаєш не свої мости.
Тепер багно не витерти з обличчя
І не врятує задушевний гарт,
Думки-джмелі. І ніч, немовби вічність.
І плакала б, та світ того не варт.
І плакала б, та запитають: "Нащо?".
І не згадаєш, що відповісти.
Чужий до себе приміряла плащик,
А він прилип і мусиш так іти.
В душі багнюка… Наче хтось нагадив
І не врятує задушевний гарт,
Поплач дурепо, хоч себе заради
І відпусти, бо він тебе не варт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019
Помаду – на серце, парфуми – на душу…
Обламуєш крила, та втриматись мушу..
Я – привид кохання у світлі софітів.
Холодним є сонце в твоєму зеніті.
Я – пам’яті листя, зім’ята сторінка,
Епічної долі летка я хвилинка…
Я - мрія в півсили, я - поклик в півкрику,
Бо ж струни ладнаю на зламану скрипку...
Цілуєш повіки… Ти - сон опівночі
Жіночий, наївний, печально-пророчий…
А небо скляніє далеке, байдуже,
Бо дивиться вгору з брудної калюжі…
«Простити ?.. Прощатись ?…», - слова як лабети,
Мов клапті пожовклої з часу газети,
Неправду оправдую, злічую фрази,
Щоб біль притупити гіркої образи…
Вином полиновим в мені твоя зрада
І зяє на серці розтерта помада…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2019
Лушпинням «сємок» спльована зупинка.
Лушпинням фальшу спльоване життя.
Твоїх грішків зачерствіла скоринка,
Їх не лікує навіть каяття.
Бо ти актриса не своєї ролі,
Безглуздих драм епіграф ти німий.
Бо від бажання неземної волі
Ти стала в’язнем власної тюрми.
Немов в театрі, приміряла долі
І грала завжди тільки зі спини.
Старих завіс запилені консолі
Ділили сцену : ліжко від стіни.
Зринали тіні, рвалась кіноплівка
І декорації мінялися, як сни,
А макіяж, гламурна облямівка,
Вже став немов ознакою ціни.
«По чім любов?» - питали на бульварі.
«По чім душа?..» - дзвеніло в голові…
Ти аж ніяк не скрипка Страдіварі,
Хоч і у неї струни не нові.
Ти аж ніяк не скромна Мона Ліза,
Та й посмішка твоя не для усіх,
Ти продаєшся бо в кишенях криза,
Тут справа не у цінності й красі.
Ти продаєшся не з аукціону,
А як б/в, розпродаж, на вагу.
У храм кохання йдуть не по ікону,
А по любов – людську й не дорогу.
Твоє життя – такий собі сценарій
І ніде пробу ставити й печать :
Сьогодні заробила на солярій
І ту «Шанель» купила, «…№5».
Лушпинням «сємок» спльована зупинка.
По чім любов?.. Тобі це звідки знать?!
Від тих грішків зачерствіла скоринка
І не лікує душу «№5»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
Ти у мене тільки не закохуйся,
Не для тебе доленька моя,
Не для тебе розплітаю коси я,
Під вечірні трелі солов'я.
Не з тобою проводжаю сонечко,
Не з тобою … Я чужа весна.
Я чужа… Чужа я, чуєш, долечка,
Не одна я, знаєш, не одна…
І мені у ліжко інший зранечку,
Подає у чашці теплий чай…
Не шукай в мені свою коханочку …
Я твоя не стану, не чекай…
Ти у мене тільки не закохуйся…
Ой, яка гірка моя печаль…
Не для тебе розплела вже косу я…
Ми раніш не стрілися, на жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
"А душа моя там, де трава не цвіте,
Де опівночі виють на місяць вовки,
То є місце загублене, темне й пусте,
Там ночують зі мною старі відьмаки.
Там ночують вони, та в оманливий час,
Коли місяць у повні багрянцем горить,
Все вилазять гадати на долях щораз.
Я за ними піду зі страшної нори.
Побреду у той бік, де хлюпочеться Стир,
І де чаєчка квилить за світом моїм,
Хай мене там поглине безжалісний вир,
Поки обрій не блиснув ще ранком ясним.
Хай цілує мене прохолодою хвиль,
Так би милого я цілувала уста.
Моя чаєчко люба, так гірко не квиль,
Я ж так вірила в те, що любов є свята !
Я ж так вірила палко !.. Тужила за ним.
Я до нього, неначе, на сповідь ішла!
Біла чаєчка плаче над світом моїм.."
Та вже ранок в тумані купає імла.
Білі крила заламує в небі пташа..
Як прощатися жаль було з небом святим !..
Цілувалася з берегом хвилі душа..
Понад Стиром клубочився вранішній дим...
Їй ворожать на повню старі відьмаки,
Та вона тепер там, де трава не цвіте.
Тільки чайка заквилить над плесом ріки
І камінчиком білим на воду впаде.
🕊️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2019
Не даруй мені квітів, Любий,
Не губи їх весни п'янкої.
Хай цілує їм вітер губи,
Хай милується їх красою.
Не даруй мені квітів, Любий,
Бо вони не моя потреба.
Хай їх місяць вночі голубить,
Прохолодою зоре-неба.
Не даруй мені їх, не варто.
Бо немає життя в букеті.
Хай палає в садочку ватра,
Не втинай їм краси на злеті.
Не даруй мені квітів, Любий,
Я й без них назавжди з тобою.
Бо, як квіточка сонце любить,
Я твоєю живу любов'ю.
🌹🌹🌹
P.S. усім, вітаннячки з весною 🌞 !
Любіть і будьте любимими ❤️🤗
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Просто осінь. Просто теплий день.
Просто крапля бабиного літа.
Без прикмет важливих і знамень.
Просто ми і нам замало світу.
Тільки ми. І затишок долонь.
Без людей, невидимі й прозорі.
Дотик вій і губ твоїх полон,
І з обіймів плетені узори.
Дотик вій. Метеликом до уст.
На душі і лоскітно, і щемно.
Ніжна млость чуттєвості спокус.
І в очах твоїх глибоко й темно.
Тільки осінь. Цей солодкий день.
Я твоя, а ти моя палітра.
Я - твій смак. В тобі - мій чистий дзен.
Ми тепер, одне на двох повітря.
Ми одне. На двох і водночас.
Догорає день ліхтарним світлом.
Просто день - звичайний, без прикрас.
В ньому ми, заховані від світу.
🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2019
Відіб'юся в тобі, наче в дзеркалі,
Відчуттями по тонкому склу,
Навпростець по зимовому перкалі,
Щоб твоєму наснитись теплу.
Навпростець по небесному зареву,
Оминаючи пастку зими,
Ти оаза моя… Наче маревом,
Поцілуй мене та обійми.
Поцілуй мене вій легким помахом,
Коли ніжність сягне через край,
Відіб'юся в тобі на півподиху…
Ти оаза моя і мій рай.
Відіб'юся в тобі, наче в дзеркалі,
Навпростець, огинаючи сни,
Перейду по холодному перкалі,
Тільки руку мені простягни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
В нас не було того, що мало б.
Нас не було і не настало.
Уста до уст і очі в очі...
В нас не було такої ночі.
І не було, і не настане,
Та ти моє тепло останнє,
А я твоя гаряча згуба...
Рука в руці і губи в губи.
Моя печаль, твоє зізнання
І погляд ніжний на прощання.
Солодкий біль... Пекельна мука...
До уст уста і руки в руки.
До уст уста... Неначе трунок.
Моєї долі ти дарунок.
Мій милий Янгол, небом даний.
Та ми ніколи не настанем.
І не було і більш не буде.
Серця гарячі час остудить.
Уста до уст і очі в очі...
Не буде в нас такої ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
Які в душі святі вились мелодії!..
Яка весна буяла за вікном!..
То дощ шумів і вальси, і рапсодії,
То сонце маковим цвіло вінком.
Теплом святились вишні, наче в сповіді,
І ладаном духмянив сінокіс,
Лелека-старець, по коліна в паводі,
Освячував росою верболіз.
Садочок мій до неба віти схрещував,
Півонії схиляючи в мольбі…
Моя весна була любов'ю хрещена,
В мелодіях, присвячених тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2019