| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Нестерпна тиша серед стін,
коли тебе нема,
Усе без кольору, без змісту.
Застрягли в грудях крик і біль -
з самісінького дна -
Їм холодно і тісно.
Росте і шириться без меж
вогкий, тягучий сум,
Зітхає щемко порожнеча.
А ти сьогодні не прийдеш,
і завтра, й через рік тортур.
Лише чекають в шафі речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Тату, закрий ноутбук,
Не варто дивитись, як дім наш руйнують зухвало.
Цеглинки, які ти дбайливо складав, розметало.
Лишились руїни та брухт.
Мамо, не слухай новин.
Ті зграї ракет, що летять з колись рідного краю,
Дирявлять країну, уносять знайомих до раю
Без поминок, без домовин.
Брате, нема вороття.
Полишимо попіл, уламки і мляву надію.
Ти знаєш, весна - це єдине, чому ще радію.
Та як віднайти прийняття?
Любі, як гірко, що вам
Доводиться жити без жодних гарантій і дому,
Бороти щодня свої болі, і відчай, і втому,
Чужим догоджати містам.
Любі, тримайтесь чимдуж,
Сумуйте і плачте, коли вам болить і нестерпно.
Діліться чим є. І, може, десь ближче до серпня
Про радісне щось напишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Про що сьогодні мовчить Марія,
Коли над містом вирує дим?
Жевріє тьмяно строката мрія,
Тримає серце її живим.
А чи живі ті кохані люди,
Які над містом тримають щит?
Вона молитись за всіх них буде,
Допоки здатна сприймати світ.
В будинку поряд і в серці - вирви
Від бомб касетних, ракет і мін.
Вони зорали бездонну прірву
До скону світу чи поколінь.
На мапі чорним залитий ворог,
Підступний мордор шматує мир,
У їхніх душах суцільний морок,
І кат безжальний чомусь кумир.
Про що ж сьогодні мовчить Марія,
Коли сирена дала відбій?
Щодня, щомиті міцніє мрія -
Жива країна і люди в ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
А завтра світ прокинеться без мене.
Трамваї мчатимуть за ріг,
І шикуватимуться жовті клени
Уздовж невиспаних доріг.
Ітиме дощик по слідах, що тануть,
Змиватиме до чорних дір.
Він перетворить пам'ять в білу пляму,
Заповнить тугою ефір.
І раптом стане тихо й надто пізно.
Слова, не сказані колись,
Пожухлим листям встелять бездоріжжя,
Куди навкруг не оглянись.
Застигне час мов айсберг в океані,
Крізь пальці витече тепло.
Залиш собі всі пікселі та дані -
Єдине, що ще збереглось.
Вони блукатимуть посеред ночі,
А вдень плекатимуть печаль.
Роби тепер із ними все, що хочеш.
Не встигли ми... Чи ти? На жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Мовчиш... Так довго, непорушно,
Себе сховавши та думки
У непрозору білу мушлю,
В сипучі попільні піски.
Слова там губляться без сліду,
Без сплеску, спалаху, луни...
Німотний вакуум міжсвіту,
Безмежна замкненість стіни.
І жодних натяків чи знаків -
Лишень байдужий білий шум.
І тінь бездомного собаки.
І тихий сум. І тихий сум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Обірване коріння,
Обрубане безжально
Терором, самозванцями під масками месій.
Розкидане насіння
Без права на сакральне -
Без пам’яті, без спокою на землиці чужій.
Хапаєшся за сонце
І наново плекаєш
Свій всесвіт недоношений, обглодане єство.
І грієш у долонцях
Надії ті безкраї,
Що згинути не дали нам з нав’язаним хрестом.
Зібрати б все до купи,
Ім’я в альбом вписати,
Відмитися від вироків обридливих катів…
Та замість прізвищ - трупи
І замість волі - ґрати,
Усі сліди затоптані - нічого не знайти…
Та є земля на світі,
Що прихистком нам стала,
Поїла душу ліками, від воєн берегла.
ЇЇ теплом зігріті,
Ми виросли, не впали.
Ти звешся Україною, ріднесенька земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
В цю красу надто складно повірити:
Гармонійність по вінця свідомості —
Неосяжна, безмежна... Де міра та,
Що дасть змогу вмістити це повністю?
Гір верхівки зрання зашарілися
Над хребтами ще сонними синіми
І будинки — як вписані стилусом,
Видаються казковими скринями.
В кожній — зв'язка секретів і магії
Що струмить крізь віконця освітлені.
Це очима ввібрати би спраглими,
Доторкнутись думками принишклими...
Птах ширяє з вітрами, як з рівними,
Понад хвилями смачно солоними.
М'якість зим тут приносить Гольфстрімом і
Низько хмари розвішує ґронами.
Гір і фйордів обточені контури,
Сто відтінків снігів недоторканих,
Танець сяйва стрічками розгорнутий...
Захват ними не сила приборкати.
Все єство чистим щастям просякнуте,
Мов відкрили ці землі ми першими.
Назавжди поселилась у пам'яті
Ця краса дивовижно довершена.
30.11-01.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2019
Цей дощ на часі -
Вмиває душу,
Приспляє тугу,
Тамує біль.
І сльози власні
Душить не мушу,
Дощу як другу
Накрию стіл:
Гіркі образи,
Солоний відчай,
Пекельний досвід,
Ядучий сум.
Дощ все це разом
Промиє двічі
І видасть розсип
Прозорих дум.
29.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2019
Незнакомые, но бесценные,
Чьими силами город держится!
Вот бы были молитвы стенами -
Я б их вымолила, хоть грешница.
Дай Бог выстоять вам под натиском,
Сил, здоровья вам и терпения,
И удачи под ГРАДом вражеским,
И домой живым возвращения!
Каждый вечер молитвы длинные
Пусть послужат вам оберегами.
Вы вернитесь живыми, милые,
Незнакомые, но бесценные.
08.12.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847223
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.09.2019
В новинах пісні і смерті,
В руках – філіжанка кави,
Контрасти такі відверті,
А мрії такі яскраві…
Чотири загиблих вчора.
«Amar pelos dois»* виграв.
Світ, наче сліпа потвора,
Навпомацки робить вибір.
А я свій давно зробила,
Два виміри об’єднавши.
Повільно лікую крила,
Потроху будую башти.
І знаю одне-єдине:
Коли вибухають війни,
Лишаються цінним й чинним
Кохання й тепло обіймів.
В новинах пісні і смерті,
В думках найдорожчі - люди
І мрії шалено вперті,
Що все неодмінно буде.
14.05.2017
*«Amar pelos dois» («Кохати за двох») – пісня у виконанні Сальвадора Собрала, що перемогла в фіналі Євробачення-2017, що відбувався в Україні 13 травня, коли у прифронтовій Авдіївці під час обстрілу загинуло четверо місцевих мешканців.
/фото авторки/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2019
Найперший день осінній
Ще теплий, непримхливий.
Принишкли в павутинні
Духмяні стиглі сливи,
Підставили під сонце
Опуклий бік звабливий.
Потру його в долоньці,
Як лампу Алладіна.
А жовті хризантеми!
Їх витончена терпкість
Чарує аж до щему
І кружить на три чверті.
Просякнутий садочок
Тонким шитвом проміння.
На мить спинити хочу
Життєву швидкоплинність.
Наповнене по вінця
Єство теплом і щастям,
Зі світом наодинці,
З любов'ю на зап'ястку.
01.09.2019
Фото авторки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019
Мені так тепло поряд із тобою,
І посмішка запалює вогні
В очах, в душі і в небі наді мною,
Осяюючи вервицю із днів.
Так затишно у лагідних обіймах,
І спокій огортає аж до п'ят.
Це суперсиметричне співпадіння,
І кожен дотик - крихітний обряд.
І кожен поцілунок - наче зілля -
Лікує, перетворює, п'янить...
Нас ніжність заколисує на хвилях,
Та в радість дана кожна спільна мить...
Пухнастий сніг виблискує грайливо
Тендітним мерехтінням кришталю,
Навколо і всередині нас - диво
І красномовне "Я тебе люблю".
24-25.01.2017
/Фото автора/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Чорний біль Чорнобиля
гіркіший за полин,
Тягнеться юродиво
крізь кілька поколінь.
Смерті, хиби, подвиги
злилися в моноліт...
Пам’ятники зводили…
Від них душа щемить.
Скільки понівечено
природи й людських душ!
Скільки з них приречено
без правди про біду?
Атоми безжалісно
пронизували все
Світ труїли, плавили…
Відплатить хто за це?
Мужнім ліквідаторам -
пошана та уклін.
Заколисуй атоми,
сумний квітневий дзвін!
Зцілюй землю змучену,
по всіх краях лунай,
Безрозсудним злочинам
помножитись не дай!
15.04.2019
На фото - частина пам'ятного знаку, присвяченого ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.
Публікую повторно, адже перша версія кудись зникла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2019
Абрикосів цвіт так пахне миром,
Відчайдушно опираючись війні.
Пелюстки тендітні - наче крила -
Підіймають сподівання від землі.
Але свист закреслить миттю спокій,
Вдавить мінами усі крапки над "і".
Вибухає біль чотири роки
І тремтить безсило абрикосів цвіт.
16.04.2018
(Фото автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833415
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.04.2019
Він мовчки плава в своєму горі,
Ковта таблетки і спить без снів,
Згоря душею, згаса поволі,
Але не в змозі спинити біг.
Війна пройшлася мільйоном берців
По всіх клітинках його душі.
Чисельні шрами по всьому серцю,
Життя з шаленістю на межі.
Він мовчки б'ється з безмежним сумом,
Несамовито іде у бій.
Ніхто не знає, про що він дума
І як витримує дикий біль.
~~~
Вона не знає, про що писати.
В душі пустеля, у серці - ніч,
В думках - вчорашніх новин цитати,
Бажання плакати долілиць.
Війна пройшлася сталевим траком
По всіх куточках її душі.
Уламки щастя з дірявим дахом
І глузд із мороком на межі.
Вона не знає, про що сказати.
Все існування - суцільний бій.
Всі почуття вже давно заклякли.
Лишився тільки німотний біль.
~~~
Війна іде по живих і мертвих,
Нівечить долі, тіла, життя.
А хтось не бачить її уперто
У стінах власного небуття.
23.11.2016
На фото - будівля міськради м. Торецьк Донецької області, зруйнована під час бойових дій у 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2019
Этот год я запомню как знаковый,
Что раскрасил наглядно людей,
Словно лакмусом, флагами разными:
Кто-то дальше стал, кто-то - родней.
И возможно, все это неправильно,
И печально, и больно - втройне...
Кто назвал свою Родину падалью,
По какой вы продались цене?
Этот год я запомню как заповедь:
Не убий, не соври, не предай.
Перед Родиной все одинаковы,
И в ответе за собственный край.
08.04.2014
Публікую цей вірш тут саме сьогодні, адже 1 березня 2014 ми вперше побачили чужий прапор у рідному місті.
На зображенні - скріншот відео з мітинга 1.03.2014 з каналу Дзержинск - город шахтеров
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2019
Ми звикли до хрестів на вікнах,
Що кожен другий клеїв скотчем,
До вулиць ввечері принишклих,
До канонад посеред ночі.
Ми звикли до тремтіння стелі
І до сирен швидких тривожних,
Але до випадків смертельних
Нам звикнути ніяк не можна.
Не можна чути ті новини,
Де "тиша і без втрат сьогодні",
Коли "таблетки"* мчать невпинно
Бійців в крові, важких, безногих;
Коли дитина не добігла
Півметра, щоб сховатись в льосі,
В очах жага життя застигла
І мати нам не вірить досі...
Війни немає, кажуть люди,
Яким не чути мінометів.
Війни немає. Поки в груди
Не вдарить біль від втрат і смерті.
09.02.2016
(Фото автора)
*"Таблетками" називають УАЗ-452, які часто використовуються військовими медиками у зоні АТО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826977
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.02.2019
Розкажи мені про поїзди!
В тебе безліч історій, я знаю!
Сніговими степами, крізь дим,
Потяг мчить нас. Навколо безкрайо.
Рівний стукіт невтомних коліс,
Ліхтарів мерехтіння тривожне...
До війни - лиш нічний переїзд,
Далі - розпач і біль. Власним коштом…
Власним домом і рідним теплом,
І життям, що розбилося вдрузки,
Віддають данину та прокльон
Недовійнам із почерком "рускім".
Ну, а поки далеко перон,
Вип'єм чаю - фірму́ залізничну.
Ти розкажеш історій вагон
Пасажирці сумній пересічній.
21 листопада 2016 + 26 лютого 2019́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2019