| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
І знову перони. Стою.
Попереду Баден і Відень.
Неначе в смертельнім бою,
Зійшлися сумління і злидні.
Шумить преславутий Дніпро
І солить розпечену рану.
Дивлюся на нього... було...
Пригадую сина і маму...
Лишив. А на серці – діра.
До присмаку сліз, полиново.
Коли повернусь, чи вона
Зустріне жива і здорова?
Коли повернуся, чи син
Впізнає посріблені скроні?
І знову перони... і дим...
І роки – що швидкісні коні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871595
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.04.2020
У саду горобиновий край
До розмови закличе німого.
Щоб не сталось - живи і прощай.
Слава Богу за все! Слава Богу!
Осінь щедра на золото й дим.
Жартівлива буває і строга.
Стільки літ прожили, стільки зим...
Слава Богу за все! Слава Богу!
Бо замінить веселки дуга
Чорну вись. А весілля - тривогу.
Заподінеться біль і нудьга.
Слава Богу за все! Слава Богу!
Заподінеться злоби жало.
Не залишиться з гніву нічого.
На Землі всяке-різне було.
Слава Богу за все! Слава Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019
Стоїш, немов жебрачка, у лахмітті.
Нащадки на чужинця спини гнуть.
Кричиш про допомогу, та на світі
Твої нікому рани не печуть.
Стоїш на роздоріжжі… Йди вже, мамо.
Рятуй дітей, що в рабство віддала.
Хіба не тяготить на серці камінь?
Хіба не ти козачкою була?
Чи оніміла!? Чи украли серце?
Мовчать про біль спустошені хати.
І бур’яном підмурок їх береться.
І дух – не твій. І ти – чомусь не ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842967
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2019
Догоряє улюблене літо -
Незабаром в дорогу мені.
Не сумуйте. Я буду молитись
За цей степ у чужій стороні.
У краях, де немає Говерли,
Ані пісні, ані скрипалів,
Не дай Боже загинути-вмерти
І лежати в нерідній землі.
Краще тут, у копицях холодних,
На обніжках, що вкриє пурга,
Залишитися. Жити голодним.
І замерзнути в гордих снігах.
Краще тут, не підносячи крила
(Наче раненим в битві-бою),
У живих ще зостатись могилах,
Ніж в чужому померти краю.
... Незабаром у путь. Сохне жито.
Не сумуйте. Зійде навесні.
Догоряє улюблене літо.
Боже, дай повернутись мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2019
Не треба іншої країни.
Тут народилася й люблю.
Тут запах м'яти і жасмину,
В росі - багатство кришталю.
Тут в покаянні припадала,
Тут часто грішною була.
Тут найрідніше - батько й мама,
Мої невтомні два крила.
Не треба іншої столиці,
Як та, що купана в Дніпрі,
Як та, що мариться і сниться
Тим, хто живе на чужині.
Моя страждальна Батьківщино -
То у безводді, то в огні,
У твого поля очі сині...
Не треба іншої мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2019
Вже літо степами ходить,
Я дрова рубати вчуся
І сам прополю́ горо́ди…
Ти тільки не пий, матусю...
Ти тільки не пий, кохана,
Я буду найкращим сином.
Така ти у мене гарна,
Як мальви оті за тином.
Хай шепчуться перехожі,
Що років мені замало,
Я ж сам вже й косити можу.
Не пий лиш горілки, мамо!
Я сам приберу в сараї,
До блиску і вже сьогодні.
Я снідав щавле́м і чаєм,
І, мамо, я не голодний…
І, мамо, мені не гірко.
Так добре, що вдома ти є.
Матусю, не пий горілки,
Я посуд увесь помию.
Я кашу зготую з манни,
Я соку візьму в берези.
Одна в мене мрія, мамо:
Тебе хоч на час тверезу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837660
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.06.2019
Поля узялись розмаєм,
Хизуються журавлям,
Що так я тебе кохаю,
Подільська моя земля.
Що так я живу тобою,
Ромашковий краю мій!
Промчуся отут стрілою...
Покивує звіробій.
Виляють бутони маку,
"Лети,- вчать мене,- лети!"
І як цю Подільську мапу
На серці не зберегти?
Так славно, неначе в Бога...
А може, Він справді тут?
Напевно, Його пороги
В Подільських степах цвітуть.
Напевно, Його оселі -
То наш сонцебризний край.
Бо цвітом ніде не стелять,
Бо інша не пахне рань...
Там під небесами - клекіт:
"Вернулися ми... курли..."
І ключ пролетів над степом,
І крила - чорніш смоли...
Поля ж узялись розмаєм,
Хизуються журавлям,
Що так я тебе кохаю,
Подільська моя земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837551
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2019
А як білу вишиванку
Бабця одягала -
То аж квіти біля ганку
Голови схиляли.
Сонце заздрило, і весни,
І туман світання.
Пасував до лику хрестик,
До душі - кохання.
Гладдю шите біле плаття,
Та нерівна доля...
Поховали в дев'ятнадцять.
"Бог забрав", - говорять.
Бо найкраще, бо так треба,
Бо суцвіття крину.
Місце янгола - на небі,
А земля - людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835591
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.05.2019
Лягли нитки на шовк хлібів.
Палітра сонця. Гладь і хрестик.
В цю сорочи́ну літо й весни
Вдягалися споконвіків.
Бо віри дух не спопелів,
Його нам прадіди принесли.
Лягли нитки на шовк хлібів.
Палітра сонця. Гладь і хрестик.
Бо правди корінь не змалів.
Бо вишиваночка воскресла
У поля живописних фресках.
У камертоні голосів
Лягли нитки на шовк хлібів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835590
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 15.05.2019
І повели Невинного на страту.
Не витримало сонце гіркоти.
І навіжене слово "розіпни"
Ще довго слух коробило Пілату.
І повели Невинного на муки.
Страждальна Мамо, як Тобі пече...
А ти б Своє підставила Плече,
А Ти б Свої дала під цвяхи Руки.
І повели Невинного... за людство.
Земля завмерла. Й ворон не летить.
Мій Господи, як все Тобі болить,
А паче серця нашого іудство.
І повели...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019
Цілую вам руки, батьки.
Тепліших немає на світі.
За вишитий, мамо, рушник,
За, батьку, твої заповіти.
За ваші серця золоті,
Бо щиро навчали любити.
За те, що в далекім путі
Я вірив у ваші молитви.
За те, що в часи без відрад
Мене затуляли собою.
За, мамо, трояндовий сад -
Ці ріки живого напою.
За, тату, двожильне плече
І погляд суворий та добрий.
Від нього тікай - не втечеш.
Йому підкоряється обрій...
Мізерна подяка моя.
Не змучуся рук цілувати.
Пред вами в боргу вся Земля
За те, що ви є - МАМА й ТАТО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835404
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.05.2019
Ти стоїш, наче пристань, в морозно-пекучому полі.
Звідкіля не поглянь – закохається око в красу.
Наберу твого світла в свої зашкарублі долоні
І житам, що дрімають, його ніпочім віднесу.
Спи ще житечко, спи. Хай тебе не торкнуться завії.
Наповняйся могуттям у лоні святої землі.
Наберу твого світла – і ніби дитина, радію,
І неначе Петрівку синиця несе на крилі.
Спи ще, житечко, спи. До весняного цвіту далеко.
Хай спочине в оселі від праці-трудів селянин.
Ти стоїш, наче пристань. До тебе вертають лелеки -
До найкращої в світі з усіх сонцелюбних родин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835190
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.05.2019
Живеш - живи. І нІчого жалітись.
Хіба хтось говорив, що ми в раю?
Настане день - і розростуться квіти,
Прикрасять шлях-доріженьку твою.
Живеш - живи. Комусь, напевно, гірше.
Немає непосильного хреста.
Відрада ж у молитві і у вІрші.
Ніч - проходяща, квола, не густа.
Живеш - живи. Хтось про таке й не мріє.
Нехай, без срібла і без булави.
Допоки тут - на вічність є надія...
Живеш?.. Живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835189
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2019
Обтяжує очі велике, як небо роздолля,
І манить волошками тиха невимірна гладь.
Тут воля й свобода. Свобода… і воля… і воля.
Козацькі кургани, як символ боріння стоять.
Моя Україна! Нескорена панською Річчю,
Мордована німцем і рвана червоним серпом,
Твоє, як в ікони, пресвітле і чисте обличчя
Ще довго пектиме у їхньому серці шипом.
Твої працьовиті і не запопадливі руки
Довіку, до скону затямить невиспаний кат.
Тут поле-привілля, а там - тільки бруки і бруки,
А там тіснота і гірко-гнилий аромат.
Обтяжує очі велике, як небо роздолля,
І манить волошками тиха невимірна гладь.
Тут воля? Неволя! Тут тільки ярмо і неволя,
Козацькі кургани, як символ боріння стоять…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2019
Твій тихий плач, твоє розбите серце
Ні очі не забудуть, ні душа.
І кожен зойк – немов на рану перцем,
І кожен віддих – як в ребро ножа.
І кожна крапля сліз твоїх, як небо,
Криштальна, із прожилками сльоти.
Нерона спадкоємці йдуть по тебе,
А ти прощаєш їх… А ти.. а ти…
Змінила фарби жовті на черлені.
Чи знає хтось, як я тебе люблю!?
Моя Вкраїно, сонечко у жмені.
Моя Вкраїно, вогнище жалю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2019
Життя – секунда в лоні мегачасу,
Яскравий спалах Божої Свічі.
Люби його, як неземну прикрасу,
Як благодатне сяйво уночі.
Люби життя: хай сонце, хай тумани,
Хай осені журлива пектораль.
Розпорошаться труднощі вітрами
І заросте ромашками печаль.
Люби життя. Хай щастя і недоля.
Однаково ці сестри перейдуть.
Прийми його по Всемогутній Волі,
Як Божий Син прийняв наземну путь.
Люби життя. Його так небагато.
Секунда в лоні сонячних віків.
Люби життя і в будень, і у свято,
Допоки чуєш вуркіт голубів.
Настане день – хтось інший загориться,
Скуштує несолодкого пиття.
Та чим би не сповнялася криниця,
Люби життя своє. Люби життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2019