| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Під самісіньким серцем, у шатах спідньої сорочки,
Дбайливо сховані, вмотані в хустку, ніс
колосочки...
Йшов через чорну ріллю, до села, через поле вже й хата...
Як же чекає голодна, зчорніла та спухла родина на тата...
Як бусинки ті, у темінь вікна, спрямовані чорні зіниці малого Іванка,
Вишневий листочок, у маренні чорного сну, зронила рукою, застигла Тетянка...
Кохана, красуня дружина, рідненька Наталка...
Рука, вже холодна, повисла, мов пліть, до останнього гріла під серцем малятко...
Йшов по ріллі, по рідній, своїй українській, родючій землі...
Ніс колосочки, для милої серцю дружини, для сина та дочки...
А ще до матусі один колосок треба буде віднести до ранку,
Дай Боже, лиш сонце на завтра всім разом побачить в фіранку...
Листопад, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Ви Герої... Звитяжці... Ви Янголи...
Встали Ви на шляху чорноти ...
Вірні клятві своїй, Гіпократовій,
Осторонь не змогли відійти...
У своєму пориві жертовному,
У стремлінні спасіння людей.
Без наказів, без масок та без грошей
На порозі обнявши дітей...
В невідомість, нічим не захищені,
Без вакцини, в халатах лишень!
Ви пішли мовчки, Богу довірившись,
Для COVIDу бажана мішень...
В амбразурах приймальних відділень,
Тільки з думкою: "Я повернусь!"
Мов ті хлопці, що за Неньку загинули,
Ви прикрили батьків та бабусь.
Ми сердечно та щиро Вам Дякуєм!
У Пошані схиляєм чоло...
Вами Вся Україна пишається,
Кожне місто та кожне село!
Червень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020
ЛАЄМСЯ...
Один одному люто у горло в думках втинаємся!
Мов гадюки очима гнівними,
зло в артерію націляємся...
ВІРИМО ...
До останнього подиху підтримуєм, тих хто нас продав,
хто нас зраджує,
тих хто нами у тиші відригує...
ГОЛОСНО ...
Нашим щастям, вчора нам так смачно
затравленим,завтра гранітом, горем оплавленим...
СПІВЧУВАЄМО ...
Вчора ще на убій запрошеним,
а сьогодні в полях розпорошеним, зрадженим...
СТОМЛЕНО ...
У п'ятьох під кабміном зневірившись, щось тримаєм,
якісь гасла та речення, у п'ятьох, стоїмо під Прапором...
В СПРОТИВІ ...
Кожен з гаслом своїм з вимогою, я - як фоп стою тут,
ви за меншою в серпні квартплатою ...
МАЛО НАС ...
Мало вас тут прийшло, приїхало, сіромах,
щоб зробити нарешті щось правильне
для вас з вашою євробляхою...
ОДИНОКІ ...
На розі Хрещатика, ходять теж такі самі з плакатами,
тільки інше там щось написано,
хто з малиною, хто з лопатою...
РОЗ'ЄДНАНІ ...
p.s Чи дурні такі, чи якісь зачаровані?
Може нам всім разом кимсь страшенно
пороблено?
Червень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020
На білому, на чорному, різними нитками.
З ниви жовтоспілої, синіми хмарками...
Сумом вишита, із горя, з глибини віків.
Бережеш ти від бід лютих доньок та синів.
Вишита, плекана серцем, мріями століть
В тобі є чарівна сила, від зла й лихоліть!
У червоно - чорних нитках віра є в добро,
Рідний край, широке поле, місто та село!
Велич й мудрість є Держави, слава вікова,
Є мелодія з дитинства, поколінь канва.
Є весіль шалена радість, щебет немовлят,
Також біль є від розлуки, гіркота від втрат...
Маєм в тому вишивані дуже давній код,
Нас він скоро об'єднає у один народ!
Тож нехай той код у серці кожен понесе!
Україна має бути в нас понад усе!
Травень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
Понавірилися, понаслухались, ждать із неба чудес втомилися...
Разом вийшли, за руки взялися, у танка круговерть занурились...
Той танок був кривавим, безжалісним, мов дияволом зрежисований,
Хто душею, хто тілом скалічений, але все ж таки був він станцьований...
Як раділи всі, обіймалися, про майбутнє щасливе думали,
Але в себе знов не повірили, знову долю свою не втримали...
Не змогли, не схотіли, злякалися... Чи від щастя очі потьмарились?
Але знов "руки вмили", поплентались, по хатах своїх порозсідалися...
Знов чекаєм, очима кліпаєм, виглядаєм когось знов чудесного...
Звемо в мріях і снах рятувальника, ждемо гетьмана нововоскреслого...
Травень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Весь час шукаємо ми тих, хто нам колись нашкодив...
Поглибленно, розгорнуто, ретельно!
Тих, хто колись в могилу Неньку Україну зводив...
Хватаємо за горло, ненавидим пекельно...
Давно всі знаєм, з чого починається страшна поразка!
Що таке лезо окривавленноі гільойотини...
Що таке ніж в спині, миттево як міняється окраска.
І як карає страшно нас довіра, малої п'ятирічноі дитини.
Ми все вже знаємо самі, самі відчули в серці...
І біль, і страх, і втрату, і продажність.
Натерли на ногах криваві мозолі нам наші берці.
Стала легендою в віках, в світах наша відважність.
Шукаємо когось - весь час чекаєм, ждемо з небес.
Прийде ось ось до нас Месія,
Нарешті має хтось подарувати нам свободу...
Чомусь нажаль не можем об'єднатись для спасіння...
Чи може просто ми того не вмієм..?
13.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020
У темному, присніженому трохи, кутку двору, далекому,
Там, за смітєвими чорними баками.
Лежали чиїсь сподівння, та когось сокровенні бажання і обріі,
Сплівшись мертвими лапками - гіляками...
Там був чиїсь самокат і лялька у платячку,
Телескоп там лежав, малого рудого мрійника.
Також були там бутси майбутнього, великого форварда
ФК "Барселони"- м'яча чародійника...
Поміж тими, зеленими лапами, що лягли на асфальт знекровленні
Були тисячі побажань та мрій, в Серцях прихованих,
Наших Мрій -
від малого до вже сивочолого...
Ще вчора, Ми бажали всі чогось Дивного, чогось Світлого, невідомого,
Ми кидали попіл бажань своїх -
у бокали вина ігристого...
Ми просили у ніч цю святкову чогось нового, необхідного нам, чистого!
Завтра, вже жбурляєм під ноги в болото, ялиночки,
Смітники забиваємо соснами...
Ми зраджуєм своїм мріям вчорашнім і помислам...
Вмить стаєм з малюків дорослими...
Атмосфера святкова, чарівна! Казкова ідилія,
Що були вчора ще, над столами, людьми і бокалами...
Щезне все... Пропаде ...
І ялинка, Наших мрій та стремлінь концентрація,
Згине в темному дворі, за смітєвими чорними баками ...
Січень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020
Затуркані, зневірені, з тужними піснями
Запаморочені, задурені, з сумними очами...
Зморені, заштовхані, від кайдан з синцями.
Отупілі, стуманілі, з палкими серцями...
Обведені кругом пальця та пошиті в дурні,
З оманою у очах, мов з під винокурні.
З локшиною на вухах, з шорами на очі,
Щось самі в житті міняти - не дуже охочі.
Зраджені, обдурені, віроломством взяті,
Відступництвом, запроданством на хресті розп'яті,
За свою святу довіру, обласкані - поцілунком Юди,
Ми прекрасні, працьовиті - дуже бідні люди...
Грудень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019
За які непрощені гріхи, за яку таку страшеную провину,
Тисячу нескінчених років - кров'ю Бог карає Україну?
Де? Коли зробили хибний крок? Чим перед тобою завинили?
Тищі тисяч відданих синів - ні за що лягли у домовини...
Працьовитих та завзятих до ріллі, вміючих у полі все робити,
З найродючим чорноземом на Землі
Спухлих з голоду в ту Землю хоронити...
Маючих прекрасні голоси, наче щебіт солов'їний мову -
Лиш співаючих одні сумні пісні, про нещастя, горе та діброву...
Що скажи зробили ми не так? Чим своє майбутнє загубили?
Що не маємо ми щастя у віках,
і лишень кругом одні могили...
Скільки нам свій Хрест іще нести?
Скільки болю треба пережити?
Щоб змогла наша країна розцвісти?
Щоб почали мирно й гідно жити...
За які непрощені гріхи, за яку таку страшеную провину,
Тисячу нескінчених років -
Люди ми караєм Україну?
Березень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Серед міста, мов оаза, стояв парк величний,
Був такий спокійний, тихий,
десь меланхолічний...
Серед гаму, визгу гальмів, вселенського шуму
Він стояв і в сяйві сонця
Наче думав думу...
По алейці, чуть правіше, за муром каштанів,
Вітрець, бавивсь жовтим листям
У чашах фонтанів...
Вже не чутні у альтанках, сміху перезвони,
На коників в каруселях
Надягли попони...
На озері, серед парку, по дзеркальній
гладі
Пливла пара лебедів,
Мов в старій баладі...
Готувались відлітати птахи в небосхили,
Їх чекали чужі землі,
Треба були сили...
Верби проводжали їх в дорогу, сумом оповиті,
І вони пливли удвох
Наче щастям вкриті...
Жовтень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2019
Схиляю низько голову в пошані,
тамуючи гіркий потік із сліз!
Я Славлю Вас - Великі ЛИЦАРІ ВІТЧИЗНИ!
Ви свого покоління Славний зріз...
Ви встали боронити Україну, коли
Зненацька увійшли "відпускники"...
Так само полягли за Рідну Неньку,
як славні наші предки - козаки.
Ви вборонили від біди наші домівки
Від ненажерливих, кривавих, сірих, злих...
Ви прийняли на себе чорну хвилю,
навалу зла та ненавість шальних..
Сьогодні, в цей Великий День, для України,
В День Пам'яті, Пошани, Сліз та Втрат...
Ми Славим Вас, Героїв Наших Рідних!
Захисників Вітчизни, ставших в ряд...
Ви стоїте в однім строю Навічно,
Із Сагайдачним, із Богданом та з Сірком,
Богун Вам передав свою звитягу,
І Орлик поділився шаблею й списом!
14 жовтня 2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2019
Народе мій, невже ти вмер...
Невже не стало України, а залишилися самі руїни,
Де бур'яни та забуття...
Де в головах лишень сміття...
Народе мій, невже тебе, разом зі мною,
Як тих овечок чередою... Проженуть знову під горою,
Та на заклання до вовків,
Відправлять, наче без голів...
Невже ми з вами того гідні?
Невже ми сироти безрідні?
Невже не має у нас волі, підняти голови і в полі,
Зустріти гордо нашу долю?
Ні! Не зустріти, мов понуки!
Самим нарешті взяти в руки,
Всім Разом взяти і Створити , Вкраїну Неньку вборонити
І залишити діточкам на славу,
не пустош, а міцну Державу!
Народе мій, невже ти вмер ...
Жовтень, 2019. Олександр Яремчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
Бабуся... Когось це слово дуже лякає.
Когось на нові почуття надихає!
Хтось, зашарівшись усмішку сховає))
Комусь новий шлях у житті відкриває!
Бабуся - підтримка для доці та сина!
Вона, та, хто любить внучаток єдина!
Завжди буде поряд, навчить, допоможе,
Малечу хай троне хоть хтось, не дай Боже!
Заварить гарячого чаю з малини,
Спече найсмачніший пиріг в іменини!
Наліпить вареників, гудзик приш'є,
З садочку внучаток завжди забере.
Поможе з правописом, абетці навчить
Задачку та приклад за внуків рішить.
На зборах шкільних червоніє за внука,
А може за шкоду надерти і вуха!
Спасибі бабусі за те, що ви є,
Хай Бог довголіття Вам Всім надає!
Червень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
Не час то і не доля, що ми на своєму полі
Живемо, та ні - існуєм,
Як равлики чемчикуєм.
Купка "бізнесменів" веде нас, як стадо оленів, може хто і вовк,
але один - ... взмовк..
Нав"язують нам програму, через порно - рекламу...
" Ідіть, оленята ідіть!
і гроші ваші несіть... "
"ваші" з малої - Без здачі! це лиш думки... Ви пробачте!
Так нас бембів* бачать, ті хто міняє нам курс...
Міняють курс валюти, ціни на хліб та фрукти.
Пальне, ліки, тарифи
Душі міняють пориви
І їм без різниці тема, була б лишень проблема,
Прийняти правильне рішення
Завжди допоможе суфлер. .
Сьогодні за когось єдині, завтра гриземось
Мов... злі верблюди...
Дивні якісь ми люди...
Вересень, 2019
Бембі* - діснеєвське оленятко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
Дарував мені Бог Щастя, народитися в Україні!
Де барвінок квітне рясно, де озера глибоко сині...
На прекрасній землі народитись - мені доля дала нагоду!
На землі, що родила героїв, на землі, де любили свободу!
Ця земля Святослава зростила, Сагайдачного та Богдана,
Тут Любов до Свободи Бандері, мати в пісні передавала...
Тій землі, що топили кров'ю, тій що чула звін шабель та багнетів!
Що народжувала хліборобів, композиторів та поетів,
На землі, де зростала Леся, Тараса де за Волю ламали,
Де Довженко був незламним, звідки Стуса в Сибір погнали...
Дарував тобі, Україно, Бог ліси та лани широкі,
Та не дав тобі він Щастя... Та і діти твої пустоокі...
Вересень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019
Спасибі хочу вчителям моїм сказати, за те, що вчили долю зустрічати!
За те, сказати: "Дякую й Шаную! " , що йду, лечу, живу, майструю.
Будую, їжджу, сперичаюся, пишу, творити намагаюся, ходжу.
Машини воджу, навіть корабель, знаю про синус, тангенс,
знаю де Брюссель!
Лікую, виробляю, ремонтую, пишу картини,
За телятами пильную.
Збираю жито, яблука в садках, машини проектую - ремонтую в гаражах.
Вчу теж когось, уважно слухать вмію,
Оберігаю та Служу країні!
Допомагаю чимось, маю мрії...
До речі, Друзі! Вибачаюсь, Це ж - не тільки я, один на всій землі!
ВІД НАС УСІХ НИЗЬКИЙ УКЛІН ВАМ - ВЧИТЕЛІ!
Вересень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019
Вклонившись низько, ставши на коліно!
Схиливши голову в пошані та тузі...
Перед тобою, Захисник, Твоя Країна,
За Незалежність Дякує Тобі!
За сміх дитячий, за блакитне небо,
Собою що від ворога прикрив...
Та за життя, що за Свободу України,
Учора побратим твій положив...
Спасибі Вам, Брати, за мир та спокій!
За цвіт вишневий у сусідньому саду!
За те, що любите, як Неньку, Україну!
І не впускаєте у дім Наш чорную орду...
Серпень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019
Як сонце кожен день встає на горизонті,
Як з попелу колись піднявся Фенікс - Птах.
Так само підійметься Україна,
Відродиться і засіяє у віках!
Ми переможемо, її малії діти!
Все подолаємо, і розлад і безлад,
Потрібно тільки цього захотіти,
Та разом встати у єдиний ряд!
За землю нашу, за ліси, за небо!
За обраний жовто - блакитний стяг!
Пліч о пліч стати, силу об'єднати,
А не чекати найманих варяг!
Піднятись разом у єдиному пориві!
Не за обіцянок, туманне майбуття!
За нашу Волю, Щастя та Свободу!
Щоб Україна не вернулась в небуття...
Квітень. 2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019
Мила тисячам сердець, Подільська Перлина,
Знають твоє ім'я Всюди, не тільки Україна!
Є свої каштани в тебе, навіть свій Привоз!
Є ще може діючий навіть Паровоз!
Ти колись була Столицею Єврозалізниць!
З'єднувала між собою з десяток столиць!
Є в тебе історія, свої таємниці,
Чув, Вокзал Твій, гнівне "фе" навіть з вуст Цариці!
Білий Красень Пароплав, у полях Поділля,
Пам'ятає ресторан гучнії весілля!
Гумор твій, Твій колорит, Життя розуміння,
В серці та душі несе п'яте покоління!
Виростила і вказала у життя дорогу.
Згартувала та викувала віру в перемогу!
Люба моя Жмеринка, в Твій Серпневий День!
Бажаю сміху, радості, веселих пісень,,
Будь щаслива, квітни рясно, в мирі розквітай!
Жмеринчанам всього світу сили надавай!
Серпень 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
Оксамитово - бурштинова, аж по вінця повна,
Як діамант, огранена, багата, бездонна .
Калиново - чарівлива, жартівливо - мила,
Тонко - влучно всеоб'ємна, гарна, солов'їна.
Гожа, файна, миловидна, красно - журавлина,
Барвінково - намистова, чиста мов сльозина.
Жовто, житньо, філігранна, сповнена журбою,
Як перлина переливна, вспівана строфою...
Сильна, трепетна, вразлива, сумом оповита,
Надживуча, непокірна, віками омита.
Вишиванно - загадкова, вплетена стрічками,
Втоптана у шлях не раз, орди копитами...
Знов відродженна, могутня, з попелу піднята,
До свободи волелюбна, ворогом розп'ята...
Світла, щира, відчайдушна, в кайдани закута,
Діточками бездушними, навіки забута...
Соромлива - наречена, як коса дівоча,
Переповнена сльозами та блакитнооча...
Зраджена, забута, вбита, на списи піднята,
Яблуневим цвітом вкрита, пахнуча, як м'ята.
Розстріляна, повішана, бита батогами,
До Сибіру не раз гнана, клятими катами...
Милозвучна, незрівнянна, синьо - волошкова,
Найпрекрасніша у світі, Українська мова!
Серпень, 2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
Сік грудневий перший сніг, по замерзлих лицях.
Мерзли люди на зупинці, хто, не в рукавицях.
Десь узявся той циклон, враз запорошило,
а трамвая все нема, всім в тепло кортіло.. .
По - за спинами людей, всіх з навушниками,
не могло ніяк пробратися дівча з малюками.
Ще малесенька сама, юна, як зірниця,
Заглядала в капішони, у злі, сірі лиця...
Вже четверту "Одиницю" пропускає, мимо!
Із каляскою вона - черга не вмолима...
В дівчиноньки на очах, сльози від безсилля...
У малечі від морозу щічки уже сині...
Тітка в норковім манто, джентльмен в дублянці,
лізуть, у тепло салону сісти при віконці...
Липень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
Ніщо не опускається із неба,
І щастя теж не падає з небес.
Бог може все за нас зробити,
Але не в тому божий інтерес.
І Президент не всемогутній,
і якщо буде навіть ТРИ!
Потрібен КОЛЕКТИВНИЙ РОЗУМ
І ПОВНЕ РОЗУМІННЯ ПРАВИЛ ГРИ!
Не правда, що не можна Долю в руки взяти!
Це небилиці, для таких як ми!
Це споконвіку нам тлумачать,
Щоб Ми не піднімали голови!
Ії потрібно мурувати, творити,
Підіймать до висоти!
Потрібно у вогні загартувати,
Як шаблі, як сокири й шоломи...
Тільки з'єднавши Віру та Надію,
Переродившись в Серці та в Душі!
Ми зможем відродити Україну,
Спасти та вборонити від межі...
Липень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841788
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.07.2019
Засніжило білим пухом, снігом землю замело!
Вкрило білим покривалом біле, біле помело!
Ліс стоїть, неначе в казці, сад заметений, паркан!
Поле, озеро, і річка - наче білий океан.
Поросятко в білих санях поспішає вже до нас,
Вже готуємось до свята, вже готуємо запас!
Нехай милий той Кабанчик, щастя й радість принесе!
Нехай буде мирним небо, нехай виправиться все!
Щоб жили всі у достатку, щоб не кидали сімей!
Щоб батьки були здорові та раділи за дітей!
А малеча хай радіє - мандаринкам, іграшкам!
Нехай собі бешкетує, нехай буде тарарам!
Нехай все сумне, погане, зле, невірне та дурне -
Поспішаючи у Всесвіт, Пес з собою забере!
Забере нехай всю кривду, всі недоліки, весь біль!
Всіх продажних депутатів, всіх хабарників, всю цвіль!
Грудень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2019
Щоб не втратити Вкраїну - не лягти у домовину,
Нам потрібно чітко знати, куди йти, чого шукати!
Треба НАМ знайти причину, за що Бог дав цю "пухлину"!
ЩО МИ РОБИМО НЕ ТАК? ЧОМ ЯК ЛЕБІДЬ, ЩУКА Й РАК?
Треба просто зрозуміти, що ще є в країні діти!
Ким зростуть, в яких краях? Що побачать в букварях?
ЯКЩО ХОЧЕМО ЩОСЬ МАТИ, ТРЕБА СЕРЦЯ ОБ'ЄДНАТИ!
В ОДНІМ НАПРЯМКУ ІТИ, НЕ БОЯТИСЬ САМОТИ!
ЯКЩО ХОЧЕМ ЩОСЬ ЗМІНИТИ, МУСИМ РАЗОМ ЗАХОТІТИ!
ВОРОГІВ ЩОБ ПОДОЛАТИ - ТРЕБА СПІЛЬНИЙ РОЗУМ МАТИ!
От тоді, Вкраїна Ненька, пригорне нас до серденька!
ЩОБ НЕ ВТРАТИТИ КРАЇНУ - НЕ ЛЯГАЙМО В ДОМОВИНУ..
Липень,. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840838
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.07.2019
Я далеко був від тебе Україно,
Я прожив без тебе пів життя...
Краще б я, на чужині загинув,
Ніж дивитись, як ти йдеш у небуття...
Я люблю тебе, моя земля безмірно,
Ти мене тримаєш на плаву!
Ти мене прийняла бездокірно,
Ти фарватер моєму човну!
Я робив по тобі перші кроки,
Чув з дитинства мови оксамит!
Та забув тебе на довгі роки,
Тепер чую плач від панихид...
Мила мому серцю Україно,
За які такі твоїх дітей гріхи,
Тебе рвуть на клапті мов ряднину
Рідні та чужії вороги?
Я стою перед тобою на колінах,
Прошу, Рідна матінко прости!
Що забув тебе, що юнаком покинув,
Ради маячні та пустоти...
Березень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840166
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.06.2019
Плине хвиля за хвилею, та наздоганяє
Зажурилися пороги, що чайок не має.
Щось не чутно плескіт весел об бурхливі води,
Вже не чує Ненаситець* крику верховоди.
Кодак* вже забув як весла воду розрізають.
Як легкі козацькі чайки пороги минають.
Ні вітрил нема, ні пісні над Дніпром широким,
Вкрили землю Сум і Лихо мороком глибоким.
У землі лежать козаки по Дикому полі,
Та по Дніпрі вздовж порогів, кісточеньки голі...
А все тільки через гонор свій, жадобу безмірну,
Загубили Честь та Славу, землю свою рідну!
Повірили брехні з медом, клятій Катеринці,
Помінялии Рідну Неньку в замін на червінці.
Травень, 2019
* Кодак, Ненаситець - найнебезпечніші дніпровські пороги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840165
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.06.2019
Берегли ліси віками, Неньку Україну,
Затишок давали літом, захист в хуртовину!
Годували, боронили, тепло дарували,
Та для того щоб ми жили себе віддавали!
Дуб, Перун,
беріг від смерті в лютому бою!
Давав мужність та сміливість
кожному вою!
Липа вогонь дарувала, затишок, тепло,
Коло хати посаджена - відганяла зло.
Клен беріг від бід подружжя, хату та врожай.
З Калиною на весіллі - смачний коровай.
Вберігала Смеріченька Гори від води,
Щоб хати не змила повінь, не було біди..
Тополь степ беріг від вітру, коли йшли воли,
Із Осики міцні списи, та добрі коли...
Берегли ліси віками, Неньку Україну...
Затишок давали літом, захист в хуртовину...
Лютий. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019
Тече, тече сивий Дніпро, бруд з коси здіймає...
Тих хто любить Україну, гирлом обіймає.
Тих хто вірить в Україну, вірить в свою силу...
Тих людей, що розуміють, що йдемо в могилу!
Люди добрі, прокидаєтесь, не має вже часу!
Тільки разом об'єднавшись - спасем Неньку нашу!
Ми ж не бідні, руді миші! Не тварі безрідні!
Встанем разом і покажем, що ми щастя гідні!
Тільки разом, тільки спільно зможем щось змінити!
Залишилось лише просто цього захотіти!
Вересень. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839945
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2019
Є ще Воля в Україні, є ще у ній Сила!
Недаремно вона, браття, нас на світ родила!
Вірим в неї, українці! Любимо й шануєм,
Кров за неї проливаєм, мов в Аду існуєм...
Не здолає, не зламає нас вражая сила!
Не злякає орда тисячна ні темна могила!
Ні "отрута" інтернету ні влади посили,
Головне нам українці не втратити Сили!
Сили тої, поділеної на дві половини,
Тими хто "бажає дуже" щастя України!
Зупиніться, озерніться, в те, що вже минуло,
Таке саме люте лихо в нас колись вже було...
Були вибори Гетьманів, кров землю кропила,
Україна, Ненька Рідна, сльози уже лила...
Тож давайте, любі браття, думати серцями,
Щоб не стати заручниками тих хто з гаманцями...
Квітень. 2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839606
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.06.2019
Розділили Україну на дві половини...
В сім'ї батько не радіє - вибору дитини...
Брат сестру не розуміє, ніяк не докаже,
Що "Зе#" - "Пороха" здолає, за Вкраїну ляже...
Розділили Україну, якось дуже тихо,
Ой не прийшло б до нас знову якесь чорне лихо...
Тож давайте мати розум, браття українці!
Тільки разом запануєм у своїй сторонці!
Тільки разом, як навала ворога здолаєм,
Тільки разом в Україні щось ми поміняєм!
Є в нас шанс, може й останній, щось іще зробити!
Просто зараз всю "систему" разом розвалити!
Хватить ждати, виглядати лідера із хмар!
Та снувати - існувати від трудів бездар...
Взяти просто долю власну в свої міцно руки,
Щоб сказали нам спасибі діти та онуки!
Квітень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839604
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.06.2019
На чорній, свіжозораній ріллі,
Козак лежить - сорочка вся в крові...
З останніх сил, він землю обійняв,
Ту що з дитинства в серці зберігав...
Плекав надію, вірив та любив,
Ще б посміхався, жив, кохав, ростив...
Прийшла навала чорна, зла біда...
Заплакала Вкраїна, позвала...
Хоробрим соколом він став в нерівний стрій.
Пішов за Україну в перший бій,
За ниву, сонце, рідних та чужих,
За батька з матір'ю, за діточок малих...
Попав у пекло, снайперів розстріл,
Спіткнувшись впав,
вже встать не було сил...
На свіжозораній, скривавленій ріллі
Лежить Герой, навік завмер у сні...
Червень 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839421
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.06.2019
Затихли подихи у залі, засяяли у темноті кольє у дам ...
Пани поважні заніміли, повідривались від програм...
Із спалахои софітів білих, із за тяжких сатинових куліс,
З усіх кінців у масках нових, із декорацій хтось поліз...
У кожнім русі, в кожнім слові, у передачі почутів
Актори ті були прекрасні, найкращими між двох світів!
У ложі теж було не пусто, приїхали усі хто зміг,
На сцену пильно подивлялись, звучав бувало тихий сміх...
Аристократія, еліта, дворянство, шляхта, паничі!
З гальорок вже гучніш та більш сміливо,
Таланту честь віддать зібрались найманці...
... лиш декорації стояли, тихенько мовчки, як завжди,
свії бенефіс вони чекали, вдивлялись в дальнії ряди..
Терпіли тихо й вперто ждали - куди направить режисер,
Ї що з під рампи їм розкаже, неперевершений суфлер...
Червень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839375
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.06.2019
Знову в Неньці Україні якась "Чорна Рада"!
Хтось міняє шаровари, хтось волає: "зрада"!
Знов шукають де б продатись, де б грошей зірвати..
А у хлопців під Луганськом - старі автомати!
Всі бажають нам здоров'я, та гарної долі...
Скоро, скоро, добрі люди - ляжем при тополі...
Скоро дуже, час настане, втратимо що мали,
треба щоб жвавіше тільки "кнопки нажимали"!
А вони вже дуже вправно вміють це робити!
Це ж не курс економічний новий розробити!
Нащо за щось турбуватись, за щось вболівати?
Можна ж просто за секунду тарифи підняти!
Ці ж проковтнуть все, згодившись, побіжать платити!
"Оце професія у вас "слуги"- Народ Боронити!"
Нащо вам нові заводи, соко - комбінати?
Краще з землі бурштин красти, різати Карпати...
Краще "бляхи" не пускати, "долю" з того мати,
А ще краще новий податок з "раритетів" взяти!
Не потрібні працьовиті та розумні люди!
Вам потрібні тільки вівці, ще може верблюди!
Ви не бачте наливайки, пиво під балконом ...
Чи це такий у вас спосіб боротьби з народом?
Хто не виїде, не здасця - кинете за грати,
щоб лишилися в країні самі бюрократи!
Скоро будем у Китаю часник купувати,
на митниці "торби" нові треба готувати...
А ще, дуже скоро люди, МВФ "очнеться"
от тоді в нас з вами браття кріпацтво почнеться...
Та нічого, ще проснеця народ серед ночі...
І оцим всім "патріотам" гляне ще у очі!
Ще спитає, що робили? Нащо гроші крали?
Та відправить, вас сердешних прямо у ЦЕНТРАЛИ..
Жовтень 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Ой хто скаже, хто підкаже, нащо Україні,
За які такі провини - оті брудні свині?
Вони ж тільки все руйнують, все тільки ламають!
Ні про землю, ні про людей - лиш за себе дбають!
Все для того тільки роблять, щоб розбагатіти,
Та щоб Бога на тім світі у короні встріти!
У короні, в Мерседесі, у новім
жупані..
У HUGO BOSS охорона, а вони в ARMANI!
Їхні дітки за наш кошт по оксфордам вчаться,
Потім бідні і не знають, чим би їм заняться!
Чи міністром може стати, чи зам прокурора...
Он яка в нас, в Україні
Дійсність та сувора..
В них хатки в гаях дубових, та маєтки в полі...
А у нас газ подорожчав, діти напівголі!
В нас війна йде, сини гинуть та жінки вдовіють!
А вони по Монте Карлах пуза свої гріють!
Вже не знають куди діти, щоб іще придбати,
Та так, щоб щей усю Раду зразу здивувати!
Ви ж дивуєте і так, ви й так на "арені"-
Той не може прочитати той "бота по фені"!
Той не помнить де навчався, хто вручав диплома!
Той забув задекларувати три камінних "дома"!
Нащо вам те все, хапуги, мілкі бюрократи?
Вам же люди довірили про Вкраїну дбати!
Вам надали повноважень щоб щастя настало,
А ви цупите у тих людей і вам всього мало!
Все в могилу не забрати, все не охопити!
Схаменіться, казнокради, почніть чесно жити!
Вересень, 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839313
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.06.2019
Ти моя ранкова принада,
Ти мої сподівання в житті...
Ти одна на цім світі кохана,
Ти як зірка в моїм майбутті...
Лиш до тебе я думкою лину,
Лиш тобою одною живу...
Вірність в серці несу журавлину,
Завдяки ії держусь на плаву..
Ми пройдемо крізь всі негаразди,
Буреломи здолаєм життя!
Переборемо всі перешкоди,
Збережем назавжди почуття!
Березень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019
Де ви, де ви, сини України? Де ви погубились?
Старих панів всіх прогнали - новим не згодились...
Не згодились бо хотіли життя поміняти,
а так вийшло - хто в могилі, а кого за грати...
Ви ж заради України розправили крила,
А прийшла НОВА КОМАНДА й кров'ю все залила..
Обіцяли нове щастя, нові небосхили,
а як владу в руки взяли всіх і обдурили!
Причепилися як п'явки, в чортові мандати,
вже так просто з теплих крісел їх не відірвати!
Враз забули обіцянки що тоді давали,
коли рідну Україну люди визволяли!
Коли Майдан Сивовусий кров'ю окропили,
Та Синів її Великих кинули в могили...
Серпень. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839168
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.06.2019
Як тяжко, коли поряд немає мами, навіть у сорок років...
Коли ніхто не чекає в ночі, твоїх із запізненням кроків...
Коли не вкриває тебе від біди, матері рідне крило...
Коли у тривозі за сина в ночі,очей не зриває в вікно...
Коли ти в житті спіткнувся і впав, коли відвернулись всі...
Лиш мамине серце обійме тебе, зігріє в холодні росі...
Немає різниці скільки літ, скільки пройшов доріг...
Лиш мамині руки пригорнуть тебе, коли ти прийдеш на поріг...
Коли ти у відчаї, валиться все, з міцних неначе рук,
Матусине серце, почує завжди твого зітхання звук...
Лиш тільки вона проснеться крізь сон, відчує твою біду...
У раз зрозуміє, що в твоєму житті знову щось не в ладу...
Коли ти не в настрої, на питання її - скажеш сердито: "Ну мама!"
Біль проковтнувши, піде готувати твою улюблену страву...
Матусю, рідненька, не кидайте мене! Живи ще тисячу літ...
Вкриває лишень, вже сиву скроню, рясної калини цвіт...
Як боляче, коли поряд немає мами, навіть у сорок років...
Немов не хватає повітря в грудях, зробити декілька кроків...
Лютий. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
За що стояли на Майдані? За що в окопах лежите?
Невже за те щоб в Україні було те саме "вар'єте"?
За що пішла у небо Сотня? За що втрачаємо Синів?
Невже що б знов сьогодні слухать промови клятих брехунів?
Вони вже страх свій загубили, люстрація повз них пройшла,
А ми, як ті раби НІКЧЕМНІ - чекаєм об'їдків з стола...
Чекаєм, ждемо блискавиці, що тих потвор всіх переб'є!
А нам залишаться дрібниці - сама Вкраїна ожиє..
І ми, тихесенько зрадівши, всі зразу попадемо в Рай.
І враз за нас таких хороших- все зробить Хлопчик Помагай!
Не буде цього, не звершиться, ні хто нічого не збагне,
До тих пір поки МИ ВСІ РАЗОМ НЕ ВСТАНЕМ З ВАМИ ЗА ОДНЕ!
За Україну нашу рідну, за щастя діточок малих,
І за Героїв вже полеглих та у серцях таких живих...
Листопад. 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838642
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.06.2019
Знову навкруги я бачу рідні лиця!
Ті, що були поряд пів життя!
Ті, що можуть мило так дивиться,
Ті, що чемно брешуть з забуття...
Ви, еліта наша політична!
Честь та гідність України - навіки!
Тільки ми того не розуміємо,
Ведемо себе як віслюки!
Ви даєте нам вже чверть століття,
Силу Віри, Стійкість До Проблем!
Ми за це вам, любі, дуже вдячні,
Завдяки вам розумашкам лиш живем...
Ви даруєте нам тему спілкування,
Привід друзями ставати у ФБ.
Ми радіємо за ваші "досягання"
Віримо, що все у вас буде...
Ви втомилися за нас всіх турбуватись.
День і ніч без покою та сну!
Вам ще крісла ці тісненькі не обридли?
Ще не має в пальцях "кнопкижати" мандражу?
Ми не зможемо без вас, наші рідненькі!
Нам не хватить клепки жить без вас!
Хто ж нам ціну на життя без вас підніме?
Хто в майбутнє поведе всіх нерозумних нас?
Липень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Полетіла над землею сумна новина,
Знов збираються у владу "криси" та шпана...
Знов малюють перспективи, знову воду л'ють...
А народ покірно слуха та тамує лють!
Обіцяють на кінець то світле нам життя,
Новий курс, нові реформи, нові відчуття!
Пролетіли як секунда двадцять шість вже літ,
А немає в нас нічого крім боргів та бід!
Знову кажуть: "Буде щастя, буде свято на нашій землі!
Ви довірте тільки крісло, чесному мені!"
"Дайте ще мені можливість - дбатиму про Вас..
Зроблю Вам життя щасливе і дешевше газ!"
Але це ж все обіцянки, все це мішура...
Не потрібні ми їм люди, їм треба надра!
Відправляють до Європи, гублять на війні,
Щоб лежали тихесенько всі в
домовині...
Щоб не було перепони, щоб котився віз,
Щоб ніхто не заборонив їм вирізати ліс!
Щоб зарплати - "парашути" були золоті!
Щоб жили вони на світі, наче королі!
А на нас їм всім начхати - ми електорат!
Як не стане нас на світі - не стане преград!
В пил затопчуть вишиванку, славу вікову!
У Богдана навіть зріжуть мідну булаву!
Люди добрії, сусіди, друзі, земляки!
Треба вже нам щось робити, бо ідуть роки!
Пройдуть дощі, сплинуть сніги із карпатських гір!
І НЕ СТАНЕ УКРАЇНИ - БУДЕ ЛИШ ПУСТИР!
От тоді вже запанують, радощі без меж,
Довго ще дивитись будемо ми на цей "манеж"?
Вересень. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838462
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.06.2019
Затягнули небо хмари, Тай не видно сонця.
Сидимо ми по хатах - дивимось в віконця!
Між собою щось тихенько там собі бурмочем,
Позаклеювали вуха дуже міцним скотчем!
Лазимо в пітьмі в Фейсбуці,
Щось там все читаєм,
І новини України запиваєм чаєм!
Все чекаємо, хто ж прийде, зробить нас щасливим?
Але поки діждемося, то пес стане сивим!
Бо нікому не потрібне наше з вами щастя,
Поки самі не здобудем собі самовластя!
Поки будемо казати " моя хата з краю",
Доти ми не зберемося в одну сильну "зграю"!
В ту що зможе об'єднати синьо- жовтий стяг!
Ту, що Небо призиває до нових звитяг!
Ту, що ненька Україна вже давно так жде,
Ту, що зможе в руки взяте то життя нове!
Тільки гуртом, тільки разом зможемо пройти,
Шлях тернистий, шлях почесний, шлях до чистоти!
Чистоти в думках, у діях, чистоти в серцях!
Тож давайте вже єднатись почнем на місцях!
Не потрібні тимошенки, всякі там ляшки,
Ні тарути, ні насіри, ні медведчуки!
Їх багато так "вродило" щоб нас роз'єднати!
Щоб не могли за майбутнє всі разом ми стати!
Щоб не змогли в Україні щось ми поміняти!
Але нас людей багато - нас не подолати!
Україна ще розквітне! Сонце нас зігріє!
Головне в життя втілити оту НАШУ мрію!
Вересень. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Сонце обіймає Україну!
Бог від часу скрути береже!
Зорі світять, вказують дорогу!
Вишиванка від напастей стереже!
Нам Земля копалини дарує,
Урожаї не бувалі нам сади дають!
Нам Дніпро дає могутню силу,
Від вітрів Карпати бережуть!
Але є і друга Україна, та, де по прекрасній тій землі -
Ходимо , піднявши вверх долоні, кожен сам, як тіні у пітьмі...
Хтось протягнув руку у благанні,
Щоб прохожий скибу хліба дав...
Хтось для того щоб загарбати ще більше,
над бюджетом свої лапи розіслав...
Хтось під Прапором бере в облогу Раду...
"Шардоне" хтось запиває "фуа - гра"...
Хтось лежить в окопі під Донецьком,
В кожного своє життя і своя гра...
Хтось сидить і лається в Фейсбуці,
Хтось під прапор підбирає кольори...
Інший від’їжджає у Європу,
Все на світі полум'ям гори!
Люди схаменемось, раді Бога!
Залишилося обмаль часу нам!
Нам ЄДНАТИ треба Україну!
І не віддавати ворогам!
Серпень, 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2019
Вас Україна народила, дала дорогу у життя!
А ви її вщент розтрощили і женете у небуття...
Вона вас розуму навчила, дала вам сили і знання -
Ви ж, як оті шакали кляті, рвете сердечну на шмаття!
Ви розірвали вишиванку, втоптали у багно вінок!
Невже вам цього іще мало? Вам ще потрібен баришок?
Вас ця земля нагодувала, дала вам вдачу і знання,
Щоб ви змогли такими стати, як вас ми бачимо щодня...
Ви ходите всі у Армані, у вас немає тих проблем,
Що бабця бідна відчуває, будучи гнана патрулем!
За те, що через сльози й сором вона на старості років,
Примушена вставати зранку, продати декілька пучків -
Укропу свіжого, петрушку і може кілька буряків...
Для того, щоб купити цукор та шифером накрити хлів...
Ви їздите на мерседесах, їсте фуа- гра та ікру,
А ваші виборці мівіну і п'ють у пітьомках гірку.
За що знущаєтесь з народу, чим саме він не догодив?
Ви ж сидете у м'яких кріслах у які він вас посадив!
За вас вмирали на Майдані,
Вам вірили, як ті сліпці,
А ви себе ведете з ними, як то не люди, а мерці...
Прийшли до влади ви по трупах, через скалічені життя!
І довели вже Україну, до горя, плачу й забуття...
Листопад. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2019
Зажурилась Україна, голову схилила...
Куди ділось її щастя, куди ділась сила...
І стоять навколо неї - всі наші герої
Від Орлика та Нечая , до Сотні Святої...
Усі стоять тихесенько, чуби посхиляли,..
Та могутніми руками шаблі постискали!
Постискали аж до крові, до білої кості,
Та зубами затислими скрегочуть від злості.
Від злості безсилої, від лютої злоби,
що кинули Рідну Неньку під ноги худоби...
Липень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2019
Сидить кобзар при дорозі тай думу співає...
Про те, як Богдан славетний ляха проганяє!
Ллється дума понад степом, аж за Темний яр,
Сагайдачний веде Військо супроти татар...
А за лісом, за горою Гонта точить ніж,
пан прокинеться під ранок - а у ніжках дріж...
...ходять правнуки героїв, ходять по землі...
Кліпають очима мовчки, наче як ві сні..
Затулили очі й вуха, дух свободи - ГЕТЬ!
В серцях пусто, в душі тихо - пут не розірвать..
А та земля - стара мати, любить їх усіх,
та вкриває крилоньками на продовж доріг...
Де ви, де ви божі люди - кобзарі сивії?
Де той вітер, що примару з України звіє?
Де та дума кобзарева, пісня вікова?
Де мелодія у серце, де тії слова?
Липень, 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Заплакала Україна гіркими сльозами,
Були малі, милі діти - виросли вовками...
Колискову їм співала, силу віддавала...
Віддавала своє щастя, ночей не доспала
Думала повиростають заберуть в майбутнє..
Нащо, нащо віддавала силу ту могутню?
Мріяла, що не забудуть стежини до мами...
А вони повиростали тай стали катами...
Рвуть біднесеньку крюками, руки їй ламають!
Розтоптали вишиванку, серце виривають...
За що, за що ріднесенькі?
Я ж вас так любила...
А ви як ті вурдалаки кров мою попили.
Плаче, плаче, сива мати, сидить під вербою,
Сині очі наповнені тяжкою журбою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2019
Повзе дорога, вниз по полю,
Йдуть тисячі шукати долю...
Минають не одну тополю -
Ідуть...
Ідуть, вже сотні літ ідуть –
Ніяк дороги не знайдуть ...
Що по одинці - не збагнуть...
Ідуть...
Лісами чорними, ланами, ярами темними,
Дощами – крізь сніг сягає путь -
Бредуть...
Ревуть над ними бурі сірі, із темряви шматують звірі!
Але вони в своїх думках -
Бредуть...
Крізь біди, горе та нещастя бредуть в віках
Чекають щастя...
Вони в немислимій зневірі,
З страшними язвами на шкірі...
Повзуть..
Чекають факел Прометея, чи може з'явиться ідея,
Як той минути шлях...
Повзуть...
НЕ МОЖУТЬ ВЗЯТИСЯ ЗА РУКИ, НЕ МОЖУТЬ КІНЧИТИ ТІ МУКИ,
ПІДНЯТИСЬ РАЗОМ БЕЗ ПОНУКИ...
ВСІМ РАЗОМ РОЗІГНУТИ СПИНУ, ПІДНЯТИСЬ ЗА СВОЮ ВКРАЇНУ!
І СОНЦЯ СЯЙВОМ ОПОВИТІ - ЗАЖИТИ ЩАСЛИВО НА СВІТІ...
Все ждуть...
Отак минаючи од віку, життя несе сміття у ріку,
і їх несе...
Живуть...
Жовтень. 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019
Ми сильний! Ми гідний щасливої долі народ,
Народ який вічно боровся!
За рідну Вкраїну вставали не раз,
І крові багато лилося...
Тепер з тої крові - калина росте, росте по полях при дорозі,
Хотілося б нам обійти тяжкий шлях, та ми те зробити не в змозі...
Не можем, не маємо права на те - на те щоб забути минуле...
Прийти до калини потрібно разом,
Щоб образи враз промайнули...
Щоб ми їх побачили - вірних синів, щоб в очі ми їм заглянули..
Синів, що до болю стискали шаблі, що землю свою боронили....
Її було багато, багато в віках - вони свою Неньку любили!
Що сталося з нами? Чому ми такі? Де волю свою загубили?
Народ України, прокинься! Вставай! Розправ свої схилені спини!
Щоб нами пишались нащадки в віках -
Пора НАМ прийти до калини...
Серпень. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837018
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2019
За що та кара, тії муки? За гріх який, за яке зло?
Ми вимираємо як мухи, стають заводи, мре село...
Чому квітуча Україна пережила ляхів, татар,
А тільки владу брала в руки - Все враз летіло у Тартар?
Заглянь народе у минуле, поринь на мить у ті часи,
Де в паралелі з сьогоденням почуєм жалю голоси...
Народ так само гризли воші, міняв хтось совість теж на гроші!
І суді куплені були!
І пан міг просто вбить хлопа і гроші несли до попа..
Дуби столітні крізь стояли, козаки ліс той вирубали...
Татарам продавали в Крим!
Тим часом там з наших братів, тавром робили враз рабів...
Старшина, теж межі не знала! Мости й дороги позаймала,
платню знімали за проїзд!
Селяни були кріпаками, їх ляхи гнали нагайками, пізніш з'явилися свої...
Свої...
Оце найбільш мабуть лютує, що земляка земляк катує...
Що забували владарі, як босі грались у дворі!
Як були милими дітьми, і жили всі поміж людьми...
Як соплі терли рукавом, і грались разом за селом...
І враз життя змінилося, вже пика як у порося!
Жупан атласний, чобітки, із пихою як індики..
Поважно ходять по землі, нові пани - "господарі"...
Паркани, замки вже у них, в хліві два коника гнідих...
Покірно голови схиля, народ іде як те теля...
Панів своїх прогодувати, поклавши на плече лопати іде...
В пітьмі, у дощ, у зливу, в сніг - а ввечері уже без ніг повзе...
Щоб знову з ранку встати, та на вівтар життя віддати своє і діточок малих...
Пройшли роки, пройшли століття, а в нас теж саме "розмаїття"!
Ті ж самі знову в нас пани, вдягнуті в гарні жупани...
В руці Айфон, замість шаблюки! Перчатки вдягнуті на руки!
Щоби на тих руках ліхтар не висвітлив слово "ХАБАР"!
Так само ходять індиками, так само ми, поміж панами -
Своє життя кудись несем,
До прірви мовчазно ідем...
Вересень. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
Стоїть дуб посеред поля, дуже старий дуб...
Бачив шабель блискавиці, чув звучання труб.
Бачив звитягу козацьку, чув дружини спів.
Кобзареві чув він думи, слухав пісні дів.
Є на ньому чорна рана - звістка Перуна...
Є у ньому два снаряди - тут пройшла війна...
Стереже дуб Україну – з глибини віків,
Від нещасть, від лихоліття та від ворогів!
Він несе у собі силу - силу вікову!
Повз історію народу проводить канву...
Тож народе, ти не бійся, просипайся вже!
Дасть нам дуб могутню силу і нас вбереже!
Віру дасть він нам у себе, заради дітей!
Щастя щоб створити разом для усіх людей!
Листопад. 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2019