| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Вони все питають, питають, питають,
в головах їхніх карусель загадок,
а ти все мовчанням їх добиваєш,
на устах лабіринти вже готових казок
Твоя відповідь точно їм не підійде,
будь готова до подиву в їхніх очах
хтось зітхне й насторожено відійде,
в когось на обличчі застигне жах!
Куди я зникла? та, по-суті, нікуди
я просто зажила реальним життям!
ви ж залишись там – ілюзія дружби,
ілюзія…
справжнє все ж тут, а не там!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
О Медуза моєї душі!
Вічна причина прокрастинації
Лиш згадаю очі твої -
Поринаю в глибоку прострацію
Лиш думка про тебе одна
Пронизує до кісток - як мороз
Моє серце ти розбила й змела
Нестримна Стихія з дощів та гроз
Як жити з тобою - не знаю
Кохати тебе - боляче й небезпечно
Життя ж без тебе не уявляю
І ждатиму...ждатиму... хоч безкінечно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021
Я забуваю помалу твоє обличчя,
я починаю уже забувати твій голос,
час стирає упевнено всі протиріччя
ти тепер як комета, поглинута космосом
Як же важко боротися, коли сам собі ворог,
сил немає, й не знаєш, чи варто, чи справишся..
нестерпно-убивчий внутрішній монолог…
ти сідаєш край шляху і довго вагаєшся…
Ось тепер вже й затихло все, і тобі так спокійно,
і тут би радіти, бо немає тривоги,
та чомусь на душі якось меланхолійно
і порожньо, й сумно часто аж до знемоги….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Не чекай уже на прихід моєї весни,
Уже не час промовляти слова кохання,
Зимові спогади якщо хочеш – то збережи,
Для тебе стали вони вже вічним чеканням..
Не чекай уже на прихід моєї весни,
моє сонце більше тебе не зігріє,
І у снах мою руку ти вже не тримай – відпусти,
Я для тебе розтанула невловимою мрією..
Я чекатиму квітів, і сонця, що сходить для мене завжди,
І можливо у сни ще тебе я свої запрошу,
Та уже не чекай на прихід моєї весни,
Лиш погляд отой я на згадку собі залишу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Ангели? демони? – так хто ж ми насправді?
Чорне чи біле – святе а чи грішне?
яка ж наша сутність – чому ж ми не раді
почути всю правду - не завжди утішну
якщо ми ангели, то де наші крила?
що ж не дає нам злетіти увись?
якщо ми демони, то де ж та зла сила,
яка рвала вітрила, що вдалеч неслись?
а правда у тому, що ми – просто люди,
слабкі і кволі, сильні й безстрашні,
та чи зможемо ми про це не забути,
коли майбутнє стане вчорашнім?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
10 років тому все отримало сенс
10 років тому перша буква історії
10 років тому ти вкрав моє серце,
А разом з ним - мій сон і мій спокій
Наша історія - романтично-трагічна
Часом без сенсу і без моралі
Для мене ти - герой моїх віршів
Моє ім'я - на твоїх скрижалях
Наша історія - це щось неймовірне...
Вся логіка світу б'ється об лід
Та я полюбила твою павутину ...
Наша історія ....to be continued...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
Дозволь собі бути справжньою,
Не зважай на суспільні "тренди"
Хай кажуть,шо ти легковажна,
Йди завжди лише гордо вперед
Хай лунають несхвальні вигуки,
Тобі ж не потрібні овації,
Ти у себе одна й на віки'
А вони - лиш тіні в прострації
Ти у себе одна - пам'ятай про це
Дбай про розум, душу і тіло
Живи так, як підказує серце,
Все, що робиш - роби сміливо!
Не бійся своєї рішучості,
Спонтанність - не так вже й погано
Не хапайся за маску байдужості,
Коли в душі - урагани
Якщо не полюблять справжньою,
Не старайся бути актрисою
Лиш всміхнись на прощання радісно
І щільно закрий завіси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
У пошуках музи – не знаєш спочинку,
все бродиш, шукаєш, немов неприкаяний
зупинись, зачекай – хоча б на хвилинку
бо я ж не встигаю … і у відчаї падаю
Ти немов сонце – від зірки до зірки,
впадаєш у крайнощі, збиваєшся з ліку,
Зведуть мене з розуму твої екліптики
І не досить буде їм одного віку
Розпалив для мене персональне пекло
І хай вогонь не згасне – його роздмухуй вітром
а ти продовжуй далі – допоки світ не змеркне…
і безборонний люцифер вмирає паралітиком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
Коли любиш самотність – не тікаєш від себе
Коли любиш самотність – залишаєшся справжнім
і все, що потрібно – лиш сонце і небо
і вітер, що робить тебе недосяжним
коли любиш самотність – тобі добре з собою,
ти кайфуєш від власної самодостатності
ти не терпиш напрягу, не вибиваєшся з «коліїі»
і ніхто не побачить твоїх сліз безпорадності
ти не хочеш «скандалів, інтриг і розслідувань»
ти не радий пліткам про чиюсь «обезбашенність»
ти байдужий до їхніх віросповідувань
ти цінуєш лиш спокій, тишу, розважливість
не приходьте в мій дім, не створюйте хаос,
не тисніть фальшиво всміхаючись руку
та якщо ви той, кому я несу радість,
а ви мені – щастя, то заходьте без стуку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
..а центр землі змістився кудись у сторону
..а сенс життя набирав нового забарвлення
навіщо все це? – спитає вона його згодом
а він мовчатиме,знаючи, що час уже згаяно
вони ще зустрінуться – не раз, і не двічі, може..
та це вже буде лиш зустріч давніх знайомих
обійми похапцем, цілунок в щоку…, о боже!
а може – лиш погляд, сповнений сліз невагомих…
цей день їм снитиметься обом одночасно і довго
вони захочуть позбутися болю, та що тут скажеш…
так і не зможуть забути, мабуть, одне одного…
а щастя було так близько,… так близько… аж страшно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
А літо запрошує всіх до осіннього вальсу,
Прощаючись, ніжно торкається променем сонця,
Розгойдує листя вже трішечки втомлене часом,
Обіцяє вернутися радісним стоголоссям...
Літо просить не тужити за ним, не журитись,
а привітно зустріти осінь чарівно-мрійливу,
А літо втомилось і хоче трішки спочити
За обрій, мов сонце, спливає тихо-сонливо...
Дякую, літо, за променів теплі обійми,
За ніжний цілунок легкого вечірнього вітру,
Ці спогади не зітруть ніякі холодні зими,
І дихає літо запашним, вже майже осіннім повітрям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
Як у вічних пошуках істини
не розгубити натхнення?
Як зробити майбутнє світлим,
Не втративши сьогодення?
Як навчитись любити, вірити,
Впавши - нескорено встати?
Як забути давно пережите,
Прощаючись - відпускати?..
Питання одвічно-глибокі
Для людства - чомусь незвідані
Готуйся прийняти самотність,
Шукаючи правильну відповідь!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Могутнє, достойне,безстрашне, розумне, розсудливе, гідне?
Насправді недбале,байдуже, нещасне і жалюгідне
Заселяло чарівну Планету, що видавалася раєм,
Невдячне, жадібне й хитре – людство без ідеалів
Свій дім, цю чарівну планету, перетворило в хаос –
Придумало війни, страждання, щоб нищилось все й руйнувалось
Навіщо – спитав їх Творець – Ви нищите Дім,що був раєм?
Та відповісти не змогло людство без ідеалів…
Я ж світ цей створив для Вас і поставив Вас на сторожі,
Щоб красу ось цю неповторну Ви зберегли й примножили
Чому ж це творіння моє, так швидко гине, згасає?
Та безмовне воно стояло – людство без ідеалів….
Прирекло себе на загибель своїм же грішним діянням,
Людство, в якому гріхи панують над покаянням,
А все могло бути інакше, якби рай залишився раєм,
Та цього не змогло зрозуміти людство без ідеалів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020
Ранкову каву вважала своїм ритуалом,
Її надихали запах троянд та його обійми
Для нього вона була мало не ідеалом,
А він для неї сенсом життя – як мінімум…
Вона називала його своєю слабкістю,
Він сміявся, мовляв – ти занадто сильна
Без нього життя її було позбавлене радості,
Казала: лиш з ним я хочу бути щаслива
Та час спливав із невпинністю й невблаганністю
З кожним днем все більше вона розуміла,
Що сама для себе змінилася до невпізнанності,
Він надто слабкий, а вона – занадто для нього сильна
Розлука була неминучою, обоє це розуміли,
Та не втрачала вона надії і сподівалась,
Що відкриє він очі й побачить – він її крила,
А сила її – це вміло прихована слабкість…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
Незнайомка у чорній вуалі – я пройшла повз тебе нечутно
Ти провів мене поглядом дивним та для мене чомусь незабутнім
Я пройшла повз тебе нечутно, лиш торкнувшись злегка плеча
Хвилинна зустріч, миттєвий погляд – поєднали наші серця
Для тебе – лише незнайомка, для мене ти – перехожий,
То чому так довго твій погляд мій сон щоночі тривожив?
Уві сні ти приходив до мене, говорив про щось тривіальне
Та в серці моєму вже розгорався вічний вогонь кохання…
«Так не буває» – ми часто чули, але ж між нами це сталося
До тебе навіть не вірила я, що по вуха ось так закохаюся
Як би там не було, я вірю в одне –у її Величність Долю,
Бо саме вона написала для нас цю чарівну історію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Назови моїм іменем зірку
Зводь щовечора очі до неба
Крізь безмежну небесну тишу
Я всміхаюся знову до тебе
Не зважай на мою далекість,
На холодність срібно-прозору
Я читаю думки твої з легкістю
Я чую кожнісіньке слово...
Я твоєю радію радістю
І болить мене твоя мука,
І віків неосяжною безвістю
Я тримаю тебе за руку...
Пам'ятай, що десь там, у Всесвіті
Між сузір'ями Козерога і Лева
У тихій нічній безконечності
Я знову чекаю...на тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
Мої мрії – заручники ваших очікувань
Я бреду внікуди, сподіваючись на вашу емпатію…
Кожен день новий, наче снігом густим завіяний
Нездійсненним бажанням красивими епітафіями
Я так хочу вірити, що все це лиш сон страшний,
Що зійде сонце, і він неодмінно розсіється
Та будить мене щоденно хтось геть невтомний,
А я … а я все не можу ніяк пробудитися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2020
***
Вечірнім небом прокотилась зірка
безшумно, тихо, зникла без сліду…
іще з дитинства в мене є мрія невелика
дізнатися, чому ж зірки летять у пустоту?
Що ж змушує покинути свою небесну вись
і просто тихо впасти, зникаючи - згасати
летіти стрімголов в незвідане «кудись»
замість тогó, щоб сяючи небо прикрашати?
Я так хотіла вірити, що це лише на мить,
Що падають зірки, щоб знову відродитись,
Що в небі їх, мов мати, чекатиме блакить
А летять на землю, щоб з джерела напитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019
Радості Вам від кожної миті
Хай Доля прихильною буде завжди,
Неба безхмарної Вам блакиті
В душі - нев’янучої весни!
Якщо кохання – то лише взаємне
вічне та щире, яке надихає
якщо щастя – то світле, справжнє
і як океан безкрає...
Хай збудуться найзаповітніші мрії,
плани, задуми та бажання
І навіть все, що звучить неймовірним
Хай все-таки стане для Вас реальним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019
Такі незабутньо-сонячні, погожі осінні дні
Неповторні яскраві барви - багряні і золоті
Торкнулася осінь пензлем, немов чарівним пером
Торкнулась дерев,і неба, і серця – твого і мого…
І осінь неначе покликала – всю красу я дарую тобі!
Ти лиш глянь довкола, вдихни її, зупини думки в голові…
Здійми до неба свій погляд – яка ж бездонна блакить...
І мить ось ця – неповторна,
неймовірна,
осіння
мить…
А осінь неначе кликала – ти побудь зі мною, постій
забудь про свої турботи, неспокій щоденний свій
Подружися зі мною в парках - пройдись золотим килимком,
а сонце моє твою душу зігріє
проміння
щедрим
теплом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
Велике місто не зробить тебе щасливою,
хоч яким би щирим не було таке твоє прагнення, -
варто все-таки душу відкрити для чогось красивого
забувши про те, що все має мати значення!
Велике місто не зробить тебе щасливою
воно лише може надати мільйони шансів
тобі ж залишається з усього цього “неможливого”
обрати шлях, який не веде у прострацію!
Велике місто не зробить тебе щасливою
не тікай туди, сподіваючись, що так все мине!
залишайся завжди із собою справжньою, щирою -
пам*ятай, що куди б ти не йшла – ти береш із собою себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019
Memento mori – живи поволі,
ходи поволі, біжи поволі
за те, що бачиш вечірні зорі –
подякуй Богу, подякуй долі!
сховай свій жаль і втамуй тривогу,
і май сміливість – дивись угору
всміхнися сонцю і неба морю
спини печаль, хай відступить горе!
Спіши поволі, біжи поволі, лети поволі,
живи, щоб радість не знала болю
та слухай серце – memento mori!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
Прости, що я була відвертою,
Прости, що так тобі усе сказала!
прости, що спогади, що були часом стерті
я в пам’яті твоїй реставрувала
Я знаю, це було непросто й боляче
І також знаю, що я часто помилялася
Але чому тепер ми так не хочемо
Забути про «закони» досконалості?
Забути про немудрі наші принципи,
Забути про історії минулого,
Зробити наші дні погожі вічними
Та вірити у щастя, що збудуємо?
Якщо ти не простиш – я зрозумію
І знай, що зла на тебе не тримаю
Та якось жити я по-іншому не вмію!
на роздоріжжі цім – я щастя обираю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019