Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Колись ми станемо зорями.
І в ніжно-голодній пітьмі
Сіяти світло прозоре
Будемо ми - вже не ми.
Колись від усіх спогадів
Залишаться тільки чутки.
Ми будемо сяяти повагом,
Далекі, яскраві зірки.
Без волі і без пам'яті
Палають на небі вогні,
Коли на планеті з каменю
Живуть істоти земні.
Живуть сумні, не цінуючи
Свій рідкісний дар:
Шлях ногами туруючи,
Торкатися думкою хмар.
Хочу тебе кохати
Нині, тут, на землі,
Поки жовті зорі
Для нас лише ліхтарі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2019
У синього моря фіалкові сни!
Ф-І-А-Л-К-О-В-І! Ти уявляєш, мій милий?
Фіалкові сни про квіти весни,
Про квіти весняні і пахощі сливи.
А хмарки дрімають, і місяць ясний
Співає про них свої мрії,
І відгомін серця його голосний
Весь смуток вечірній розвіє.
На небі багаття, багаття шумить.
Дзвенить і палає світанок.
І ніжно-рожевою стала блакить
Там, де прокинувся ранок.
Вже море стурбоване, море не спить.
І вітер, бурхливий й тривожний,
Крилом обнімає пісок і граніт,
І скелі, на ідолів схожі.
У моря існує єдина любов,
Одна серед тихого раю,
Коли воно з сонцем бачиться знов
І каже: "Б-Е-З-М-Е-Ж-Н-О К-О-Х-А-Ю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2019