| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Опадає листя в моїму саду
Як же їх багато, я по них іду
З гіркотою в серці, топчу цю красу,
І прощаюсь з осінню, зиму я несу
О, як я не хочу в зимні холоди,
Та усі дороги вже ведуть туди,
Я не хочу в зиму, осінь я несу.
Хочу споглядати казкову красу.
Золотом обсипані ліси і гаї,
І безмірну щедрість рідної землі.
Рясніють поля урожаєм,
У вирій летять журавлі
Немає нічого найкращого
Як осінь на отчій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
За селом туркочуть
Буслики-лелеки,
З вирію вертають
Із країв далеких.
До рідного краю,
До своєї хати,
Де давно чекає
Їх старенька мати.
Вона в снах чарівних
Бачить ключ цей милий,
Як несе весну нам
Птах цей білокрилий.
Знають ці пернаті,
Серцем відчувають,
Що вже тут, ось рядом,
Вже їх зустрічають.
Прилетіли буслики
І на хату сіли,
Помахом крила вітали
Маму посивілу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
Над Корещиною линуть
Трелі Солов’їв,
Так її чарівний голос
По світу летів.
Чураївни світлий образ
В грудях струменить,
Так чому ж моє серденько
Ниє і болить?
На Покрову, на світанку,
У сім’ю Коржів,
Приніс лелека татку
Донечку із снів.
Та не встиг порадіти
За доню татусь,
Бо рано їм розлучитись
В житті довелось.
Підростала дівчинка,
Немов тополинка,
Народилась на землі
Справжня українка.
Ось і вишня у саду
Усім свідком стала,
Як під татову гармошку
Тут вона співала.
Та співала так красиво,
В усякому разі,
Що її почув сам Оченаш
В Капелі у КРАЗі.
Запросили її в хор
Всім вельми відомий,
І потекло життя рікою,
В сім’ї «вольній, новій».
Полтава - філармонія,
Потім Черкаський хор,
І пісня "Степом, степом".
Що визвала фурор.
Кохання загорілося,
Мов долі два крила,
Лебедина вірність
В серці розцвіла.
І де б співачка не була,
Щоб там не робила,
Завжди чайкою на крилах
До села летіла.
До рідного дому,
До отчого храму,
В надії обняти
Коханую маму.
Мамо – матусю, Ви моє щастя,
Ви мій єдиний оберіг,
Де б не була, лечу до вас я
На святий батьківський поріг.
Але ми в житті не вічні,
Тож прийшли часи трагічні,
Проводжають в останню путь,
Музу нашу, яку Чураївною зовуть.
Як ніколи не змінить
Річки течію,
Так повік ми не забудем
Козачку свою.
Роки за роками збігають,
Часи пролітають, мов мить,
Не меркнуча слава героїв
У вічності буде жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858072
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 15.12.2019
Ось уже і ніч добігла
Ранок забринів
Проводжала Україна
В армію синів.
Зажурилися батьки
В серці біль, тривога
Бо тільки Богу відомо,
Яка ця дорога.
І кохані – Як без них,
Сльозами обливаються,
Клятву вірності складають,
Мов навік прощаються.
Вперед вийшов комісар,
Шикувались враз.
І пролунав по рупору
Майора наказ.
«Дорогі наші солдати,
Воїнів брати,
Ви йдете сьогодні в військо,
Щоб мир берегти.
Будьте сильні, будьте мужні,
Хоробрості час,
Нехай прадідів коріння
Проросте у вас.
Україну-неньку
Зрадить лиш маньяк,
Бо без неї ми «ніхто»
І звуть нас «ніяк».
Тож служіть і захищайте
Свої рубежі,
І честь свою їз молоду
В серці бережіть».
Подорослішали хлопці,
Упродовж хвилини,
І злетів над небокраєм
Наш гімн України.
Душу й тіло ми положим,
Співали народу.
Не загине Україна!
Хай живе свобода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858067
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.12.2019
У житті ми як завжди,
Маєм те що маємо
І від Бога одержуєм,
Те що заробляємо.
Бо народ наш Український,.
Дуже вже терплячий,
А до того ж він ще має
І вдачу телячу.
Ми палюжимо усіх,
Кого можем хаємо,
Тільки свою долю ми
Самі вибираємо.
А за палку ковбаси
І кілограм гречки
Приведемо до престолу
І дурну овечку.
А потім обіди, сльози,
Хворе серце маємо,
Через те що ненажер
В Раду пропихаємо.
Кандидати наші рвуться
Дружно до «корита»,
Бо життя там не «безбідне»,
А по правді, сите.
То ж обдурить нищих «хахлів»
Їм це як раз плюнуть
Довго думать тут не треба,
А сотеньку сунуть.
То ж на вибори ідем,
Дружно голосуєм,
Вибираєм в справах гідних,
Й Україну ми врятуєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2019
Натруджені, вузлуваті,
Міцно у кулак зажаті,
Дві мої незабутні муки,
Материнські, потріскані руки.
Ніби осінь над схилами мрійними,
Небеса, що пропахлися війнами,
Дві зорі в непроглядності ночі,
Материнські заплакані очі.
Як про очі ці я згадаю,
Все на світі тоді забуваю,
А руки цілую мамині,
Душу мою гнітить каменем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Моя Україна
Україно, моя нене,
Моя біла хато!
Як люблю тебе я щиро,
Хоч ти й не багата.
... Ось я рину у дитинство,
Бачу в снах майори.
І стежину в споришах,
Що веде до двору.
Бачу хату у дворі,
Дах очеретяний.
І ми, діти, під стріхою
Мед їмо духмяний.
А за хатою бузок
Квітує, буяє
І повітрям запашним
Весь світ наповняє.
Сонце сходить в небесах,
Душі зігріває,
Миру й спокою усім
Назавжди бажає!
Та пазури свої гострі
"Брати - супостати"
Запустили нам до горла
В нашій рідній хаті.
Україно, рідна, мила !
Ми тебе не кинем.
Що б не було, відвоюєм,
Без тебе ж загинем.
Прокидайтесь, брати мої,
Брати - українці !
Наведемо добрий лад
У рідній сторінці !
Летаргічний сон долайте,
Швидше диво буде -
Тоді справжню незалежність
Наш народ здобуде !
І розквітне всім назло
Нова Україна !
Для дітей наших і внуків -
Могутня , єдина !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854268
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.11.2019
На леваді, під вербою,
Де лягли покоси
Тоді вперше я побачив
Твої довгі коси.
Мов царівна ти стояла,
Вербу обняла
Очі синьо-волошкові
В небо підняла.
Спантеличено дивився,
Й мову відібрало
Тільки серце, як шалене
В грудях калатало.
Я увесь заціпенів,
Обличчя горіло
А твоя постава горда
В очах пламеніла.
І стояв я затурканий
Через твою вроду
Отакий-то я невдаха
Хоч з мосту та в воду.
Ти ще трішки постояла
Квіточок нарвала
І вінком широкополим
Голову убрала.
Повернулася до мене
Ніжно посміхнулась
А у мене у душі
Щось перевернулось.
Я зрозумів, що це доля
Це святе кохання
Взяв за руку і тримав,
До самого рання.
На Семена старости
В хату завітали
І навіки наші долі
В сім’ю поєднали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2019