| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Моїй дружині, яка не дивлячись ні на що, все ще чекає...
Давай з тобою просто помовчим.
Нічого не питай. Тобі здалося,
Що сивиною вкрилося волосся,
То просто сніг припороши́в, а втім...
Давай посидимо́ у тишині,
Я й словом це мовчання не порушу,
Під камуфля́жем заховавши душу,
Скалічену у цій страшній війні
В моїм бажанні не шукай причин,
Ці місяці́ тягнулися як ро́ки.
Іще ми наговоримось, а поки
Давай з тобою просто помовчим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Завертіла нас круговерть,
За листОпадом - заметіль.
Майже рік вже полює смерть,
Хижо щурячись у приціл
Відступає потроху ніч,
Кава, чай, цигарковий дим.
Помирати - буденна річ,
Та не хочеться молодим...
Ми без страху тримаєм стрій.
Всі там будем, як прийде час.
Хтось же мусить приймати бій.
Ну а значить - ніхто, крім нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
Мов дирижер, відмашку дав комбат.
І знову в бій готується піхота.
Під увертюру залпів із гармат
Концерт дає сьогодні наша рота.
Репертуар класичний, як завжди.
І «ноти» є у кожного солдата.
Для «слухачів» із дикої орди -
Із пострілів та вибухів соната.
Ну що ж, вперед. Під музику війни.
Вже кулі нам мелодію заграли.
Воюємо, щоб дочки та сини
Під мирним небом день новий стрічали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
А ти заснув у мене на руках,
Маленький син, що рідко бачить тата.
А я молюсь, щоб ця війна проклята
Була для тебе тільки у книжках...
Ти вибач, що всього лиш кілька днів
У мене, щоб побачитися з вами,
Я буду повертатися ночами
В казковий світ твоїх дитячих снів.
А завтра знову як зростаєш ти
Я зможу слідкувати лиш по фото
Вдивляючись у них, напевно, всоте
Старатимусь твій образ зберегти...
Та вірю я що вже близька та мить,
Засяє в небі наша перемога.
Я повернусь до рідного порогу.
І будем жить. Ми просто БУДЕМ ЖИТЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Лишились не прочитані книжки,
Полотен не написаних ескізи,
Серед полів не пройдені стежки,
Романсів не доспіваних репризи...
І малюку своєму перед сном
Вже не розкаже мама на ніч казку.
Родина не збереться за столом...
Минуло все. Війна зриває маску.
Поміж будинків, спалених вогнем,
Щодня злітають в небо нові душі.
Пройшло усе, лишився тільки щем
І небом сліз наплакані калюжі.
Серед руїн вже нікуди іти
Накрив все місто чорний смерті купол
І на могилах у дворах хрести
Благають: "Відомстіть за Маріуполь!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Усім полеглим побратимам присвячується
Що таїться за цифрою 200?
"Він ще дихає, целокс, бігом!"
І шепочеш, застигши на місці:
"Тихо, тихо, браток, ти чого?"
"Зараз буде, все буде, тримайся..."
І УАЗ через обстріл летить.
Ти, шофе́р, головне не спиняйся,
Кожна мить дорога́, кожна мить..."
Руку фельдшер, немов винувато
Водієві кладе не плече:
"А тепер можеш не поспішати,
Я зробив все, що міг. От і все..."
Це під сірими стінами моргу,
Цигарковий ковтаючи дим,
Щоб провести в останню дорогу
Від частини стоїть побратим...
Це коли на колінах стрічають
Усім містом, а може селом.
Побратими вже сліз не ховають,
Кілька слів за жалобним столом...
Це по кришці труни землі стукіт,
Тихий плач молодої вдови.
І, як мантру, повторюєш тупо:
"Ви пробачте, що не вберегли..."
А на фото із кутиком чорним
Так завзято сміється солдат...
Просто цифра, а стала скорботним,
Сму́тним символом всіх наших втрат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Ти малюнок мені подаруй.
Бачиш, синку, прошу небагато.
Як умієш його намалюй:
Ти, і братик, і мама, і тато...
Щоби разом усі ми були,
Поруч хатка, садочок і річка,
В небі хмарки за обрій пливли
і на лузі зелена травичка.
А захочеш, іще намалюй
корабля у бурхливому морі.
Олівцями його розфарбуй,
Хай пливе він собі на просторі.
Намалюй козака на коні,
З тої казки, що разом читали.
Чи у вазі букет на вікні,
Що для мами у полі збирали...
Не сумуй, якщо вийде не так
Як хотів би ти намалювати,
Це ж твоєї любові знак.
І я буду його чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
На поїзді з батьками у село
Щоліта їздив хлопчик невеличкий.
Село не так далеко те було
Якраз ходила з міста електричка.
Одного разу хлопчик заявив,
Що вже великий і дорогу знає.
І самостійно їхати захтів.
В селі ж бабуся хай його стрічає.
Коли ж на заперечення батьків
Сказав він вкотре, що не буде лиха,
«Ну добре, синку, їдь як захотів»
Промовив батько та замисливсь стиха.
І ось вокзал, і поїзд, і перон,
Хлопчина сам сідає в електричку.
І подали якраз новий вагон.
Скоріше б вже в село, піти на річку…
Вже на прощання тато запитав
Чи син не хоче їхати з батьками.
«Як стане страшно – ось тобі» - сказав
Й поклав в кишеню папірець з словами.
А за вікном уже біжать поля
І весело так у вікно дивитись,
І відчувать, що ти вже не дитя,
А хочеться співать і веселитись.
Аж ось людей набилось у вагон,
Сусід, дорослий дядько з перегаром
Сказав, що він щеня і вітрогон
Аж підступили сльози й страшно стало.
Дістав він із кишені папірця,
В записці, що лежала на долоні
Він прочитав такі прості слова:
«Не бійся синку, я в сусідньому вагоні…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Нам не вперше межу долати
(Тільки б знати, де ця межа)
Заряджаємо автомати
Й знову й́́́де́мо по лезу ножа.
Серед ночі відкрий фіранки,
Подивися на небо в зірках.
То не зорі - маленькі лампадки
В наших Янголів у руках.
Не загадуй, щоб все збувалося,
Коли раптом впаде яка.
То не зірка - життя урвалося
Ще одного захисника...
Українко, тебе не знаємо.
Та сьогодні, як і колись,
Ми пове́рнемось. Обіцяємо.
Ти лиш щиро за нас молись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Присвячується останньому бою холодноярців у Лук’янівській в’язниці м. Києва 9 лютого 1923 року.
Доки руки тримають рушниці -
Пломінь свічки ще не загас.
Серед Києва у в'язниці
Залишилася дрібка нас.
Про покору не буде помислів,
Вже немає нам вороття.
Тож послухайте в звуках пострілів
Наше істинне каяття
Як квиток у останню дорогу,
У кишені для себе набій.
Без надії на перемогу,
Ми дамо свій останній бій.
Ким були і куди поділися...
Ми залишимо спомин живий.
І з Холодного Яру пошириться
По Вкраїні вогонь новий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866103
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.02.2020
Цього року зима - не зима
Замість снігу все дощ та дощ...
І лягає тиша німа
На мережива Київських площ
Мжичка тихо січе вікно
І по шибці стіка́ слізьми
Боже, як це було давно
Теж, якраз посере́д зими...
Кілька сотень. Один наказ:
"Протриматись до темноти"
Та ніхто не подумав з вас
Землю зрадити та втекти...
Душі тих, хто в бою поліг
Залишились назавжди тут.
Для нащадків - як оберіг
Вічна пам'ять Героїв Крут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862936
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.01.2020
Туман ранковий впав на став,
Заплутався у очереті,
І ліс мов хтось розмалював,
Змішавши фарби на мольберті.
Руїни замку над ставО́м
Ще пам'ятають велич давню,
І задивилось на село
Рожеве небо на світанні.
А навкруги така краса,
В дитинство спогади відносять.
Упала з неба, як роса
На Новомалин тепла осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857933
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2019
Дивися, мамо, йде лапатий сніг
На завтра буде вже його багато.
І я б згори кататися побіг,
Та почекаю, як приїде тато
У небі хтось торбину розв’язав –
Такі великі падають сніжинки.
"Приїде тато? Він же обіцяв
На Новий рік поставити ялинку"
-"Він не дзвонив сьогодні?"
-"Не дзвонив"
-"І вчора теж, напевно на завданні"
Але клубок до горла підступив,
Втомилася від довгого чекання.
Ще кілька днів і знов, нарешті, дім
Підріс малий, дружина вже чекає.
Он пада сніг, піду на гірку з ним
І думка на морозі зігріває…
Тут раптом свист і вибух, знов і знов
І білий світ кудись у темінь канув.
А сніг тихенько все ішов, ішов,
Та на обличчі вже його не танув…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857823
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.12.2019
Раба нашийник завжди легше зброї,
Та на ярмо свободу не міняють.
Зійшовшись у смертельному двобої,
Запам'ятай - Герої не вмирають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857822
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.12.2019