| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
Записуйся в чергу, бо я популярний.
О, тільки не треба про пільги і блат!
Карина, Марина, дві різних Уляни,
До мене втікають із душних палат.
Нехай лікарі не лякають ковідом,
Ковід оминає таких корпусів,
Де все ще монахи полюють на відьом,
Де щойно Гомер Кокотюху вкусив.
А ти – так, нічого!! Рельєфи халату
Опуклі та пишні, от взяв би і з’їв.
Тепер до світання я буду палати,
Глушити віршами пісні солов'їв.
Куди ж ти, красуню, твій номер 10-й.
Які нетерплячі місцеві жінки!
«Так це санітарка забігла щось взяти» –
Повідав Гомер і відгриз пів руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Бермудський трикутник мене поневолив
І я опустився до самого дна.
Намріяв, що там – дофіга галеонів,
Чи може й Титанік, а там ніхрена.
Лежу ось, корма покривається мулом,
А десь дружбани наливають на біс.
Невже це усе незоротно минуло?
І навскіс життя, от наплутав же біс!
Нептун-шалапутник пірнув у трикутник,
Знайшов мою дупу і витяг багром.
Тепер запиваю сей досвід паскудний,
Я більш не каное, не пліт, не пором!
Це ж ніби Монмартр, видається, а хулі –
Готичний сарай цей, мабуть, Нотр-Дам.
А замість горгулій на ньому хохулі,
На диво французам, а що вже хохлам.
Оркестри смичками пиляють по нервах,
Нема тут абсенту, натомість – перно.
В кіношці за рогом – порнуха та негри.
Навпроти ж, стриптиз-ескімо. Ще гівно.
Тож плентаю містом, всміхаюсь нікому.
Щипаю за мочку, та ніби не сон.
Поняття не маю, що робиться вдома,
Якщо би не трапився вихід притомний,
Опробую харч у місцевім СІЗО.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Відвернулися всі, я один і нема тому ради!
Та хоча б і помер, пом’янути не буде кому.
Я смирявся як міг, за поезію слухав тиради,
Не обручку носив, а якийсь сантехнічний хомут.
А тепер я на волі, пишу про усе, що захочу!
Про любов і про кров, про морозы і розы пишу,
Досхочу шепочу в полуночі про очі дівочі
І ніхто не кричить, що я «мямля, алкаш, соплежуй»
На моєму вікні засихає незграбне алое,
На городі рясніють коноплі, аніс і полин,
Відтепер і на скрипці я гратиму виклично боєм,
І не буде відбою од всяких Анфіс і Полин.
Та як Сонце виходить з-за хмар, відганяючи туги,
Час на працю, доїти курей та косити бабло.
Не до смузі мені, пацани, не до вирв лісосмуги.
Не до жайвора, в мертвій петлі, із артритним крилом.
Два проклятих відра, що мені прогинають коліна.
І від прадіда вила, й від бабці лискучі граблі.
Я тепер – сіль землі, а мої найкоштовніші вина
При нагоді розлиють сусіди, ще ті куркулі.
Та Пегаса несе, що від нього втікли й конокради,
А мені хоч би хни, я на слем поспішаю в корчму,
Я тепер лавреат і надія сільської естради!
Тільки хто ж підписав мій диплом –
"ПОЕТИЧНОМУ ЧМУ "
?
ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Завагітніла муза блює у моєму сортирі..
У моєму блює, а від мене вагітна, чи ні?
Каже, плід не один і тому її бідную штирить.
А мені значно гірше, ви чуєте, гірше мені!!
Я підпалюю цукор, ловлю аромат карамелі,
Мій спітнілий гранчак вже укотре за вечір змілів,
Голова наче дзвін і язик щось невпевнене меле,
Закусити б мені та лишилися крихти цвілі.
Завагітніла, що ж! Я готовий прийняти пологи.
Аліментів не дам, доки сам не побачу приплід.
Я – реальний піїт, а піїти прославлені лохи,
Так вважає сусід, він це ляпнув й напружено зблід.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Нарешті тікаю з тісної квартири,
Біжу до повітря, жінок і т.д.
Сусід на балконі, ба, вудки мастирить,
Спішить відновити наш алко-тандем.
А я наче дурень тиняюся містом,
Купую непотріб і клею дівчат.
І липнуть вони як за пальцями тісто,
А потім завалюють фотками чат.
І знов я себе відчуваю сатиром,
Готовим на все для любовних звитяг.
Щоб жінка була не одна, а чотири –
Покірні такі, без вимог і виття.
Вже бути моєю – це розкіш, я мислю.
Пишу їм присвяти, аж руки болять,
Та сталося раптом, що я ненавмисно
Назвав Катерину Кариною, бл..
І все, що ліпив я так довго й дбайливо,
За прокляту мить розлетілося вщент.
Були мої вірші однóго розливу..
До чого доводить людину абсент!
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
[i] його просто сушить і ..
сьогодні, як завше, він буде кохати
звичайно і пристрасно, вдягнену й голу.
спустошеним серцем протягує холод
від програних воєн - жінок і дівчаток,
від виграних хлопців - хвороб нетутешніх
пустель невситимих і спраглих
до збочень.
осліплі в пісочній інакшості очі
шліфують кору аж до звивинок гешля
і мозок гладенький - інстинкти і звички
безкровний, холодний, спокійний і рівний.
ну, хто там наступний у Львові чи Рівно -
програма проста, з плоті в плоть, методично.
програма не вмерти від туги і суму,
й шукати вогню бо цей холод нестерпний
ніким не зігрітий, живе наче мертвий
не в силі осмислити споминів гуму
тягучу, важку, від тепла еластичну
із криком і стогоном вирвану з тіла.
поро[i]жні пляшки з-під води і текіли
в готельному номері явище звичне[/i]
[b]Катерина Бобрик[/i][/b]
мене роз’їдає вселенська тривога
образа в холодних лещатах стиска
мій мозок гладенький як яйця бульдога
а краще би був як поверхня соска
сказала ота що писав їй присвяти
у котрої мріяв побути в саду..
мій мозок? чи є він? звідкіль його взяти?
поїду до Львова можливо знайду!?
мій кат у спідниці на гострих підборах
глузує з написаних мною віршат
у мозку гладенькому вибухнув порох
мій кат – це катуня і це був не жарт!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868034
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.03.2020
Я клон і фейк, я просто лялька вуду,
Абсентщик і упоротий бабій..
Дружині обіцяв, що більш не буду,
Та знов і знов дуда зове на бій.
Заносить у чужі гріховні хащі,
Де мухи, музи, феї, і т. д.
У кожної під серцем хижий ящір
Із кожною у мене свій тандем..
Я граю на усіх можливих дудах,
Я греблі рву і дупу далебі.
Бажань моїх шалена амплітуда
Маскує всю невпевненість в собі.
Колись я поглумився з амазонки,
О скільки увігнала в мене стріл!!
Отримав грижу, сифіліс та онко,
Одужати тепер мені унріл.
Я клон і фейк, я просто лялька вуду
З подобою порочної душі, –
Недоїдок пекельного фаст-фуду,
Недопалок, що жупелом пашить.
ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
[i]Сідай і послухай, я буду брехати.
У вас називається це комплімент.
А я на оці.. комплементи.. багатий,
Аби ж не поплутати тільки імен![/i]
Карино, Марино, ой ні, Катерино,
Мій світ занепав без твоєї краси!
Дозволь, межи перса до тебе порину,
Мене на гостину у сад запроси!
Довірся, бо я, як ніхто, розумію,
Наскільки багатий твій внутрішній світ.
Проникну, подібно едемському змію,
Туди, куди слід, і туди, де не слід.
Христино, Ірино, Ярино, Дарино,
Ох, ви розгойдали мої терези!
Я прагну щосили, невтомно, тваринно
Метати в сади намистини роси.
Ми будемо доооовго😍, а може, не довго 😳
Поглянь, як шалено зайнявся вогонь🔥
Дивися, Горпино!!
Та ні, не бульдогом!!!
..
Все-все,
Зрозумів я..
Вогню, охолооооо............. ☠️
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Четвертий день, як я не п'ю абсент.
Четвертий день строчу тобі присвяти.
І кришиться віршоване безе –
У музи до підлоги липнуть п'яти.
Не треба більше змочених рейтуз.
На цукор не потрібно лити воду.
В колоді був один єдиний туз
Та хтось у мене вкрав усю колоду.
І я програв, буває, я програв.
Чотири дні, чотири дні в нікуди.
Хоч грам мені абсенту, хоч би грам!
Паскудний день і вірш оцей паскудний.
А я кришу безе.. ой, ні, пишу,
У музи почалася діарея..
Вона мені дістала анашу.
Палю, а з диму випірнула фея.
Прошу себе: «До ранку дотягни!»
Вже бачу, що гидує мною муза.
Мене ж все більше тягне до ханиг,
Де фея подає абсент із мусом.
На п'ятий день пітьма, тебе нема,
Поемами усіяна підлога..
А муза щось дописує сама..
Дивлюсь, – останні строфи некролога.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867574
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.03.2020
Ти не просто тепер, ти членкиня піїтьського цеху.
Ледь знаходжу слова, ті слова, що слова, а не мат.
Бо зліпив тебе я, як із глини виліплюють цеглу,
А виходить, що ти.. що тебе.. що для мене нема!
Я нагострюю пера, вмокаю у власну отруту,
Я стрілятиму ними, хай лусне мені сагайдак!
Уподібнюся я, чи то Гуру, чи Робіну Гуду.
Ну і що, що не в такт, що безтактно, бездарно.. Хай так!
Хай несе мене кінь, мій кудлатий і трохи крилатий!
Хай від кожного руху зника депресивна пітьма!
І блищатимуть лати на диво всієї палати,
Я за бороду музу,
ойц, ні!
санітара впіймав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867357
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.03.2020
*****
на секонд-хенді ваших рим
я прикупив для себе шалик
а продавці мене втішали
що він здається не старим
і я носив його весь час
зітлілим зашморгом на горлі
а рими юзані і голі
мене душили по ночах
втім я звільнився а вони –
на цей раз так стягнули вузол
що все! що змочені рейтузи –
та хай вам…!
боже борони!
і знов на секонд-хенді рим
якийсь піїт купує шалик…
о ви б сюди не поспішали!
тут музи з рим змивають грим.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867240
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 07.03.2020
Мене ніхто не любить, я один
Іду кудись по замкненому колу,
У пам’яті завалюється тин,
Повзе межа душевного розколу.
Мені б ще дозу, тільки передоз
Жінок, абсенту, дурі і поезій.
Між гідрами зневіри і підозр
Конаю, балансуючи на лезі.
А Вам все сміхи, Ви мене, о Ви,
Знущаючись привчили до страждання,
Я жду від Вас тайфунів, хуртовин..
Надія ще жива, але остання.
Себе я незворотньо занедбав,
З таких Олімпів гепнувся додолу,
Поносъ, оуничижéнїе…
Ганьба!
О дайте, дайте галоперидолу!
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2020
*****
Ну втомився, і що? Ви готові здирати підкови?
Ви підняли рушницю і палець намацав курок?
О, відколи Ви так? Ні, відколи не та Ви, відколи?
Я засвоїв урок, я засвоїв і стишую крок.
Відверніться, я плачу. Прошу, не дивіться, я плачу.
Вам тепер не збагнути всього, що зі мною збулось.
Я мину назавжди, я піду.., я поїду на дачу,
І побачу, як швидко з коня прорізається лось.
Хай ростуть мої роги, хай будуть розлогі, метрові!
Я смиренно прийму, бо судьба, бо недоля, бо рок.
Я навчуся мовчати, кусатиму губи до крові,
Щоби з них не злетіло: «Моя Господине …… !»
Та пох..
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866832
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.03.2020
Давно не п’ю, підшився, зав’язав
Тебе як хальстух на червоній шиї.
І туго так, що котиться сльоза,
І психіятр мені сорочку шиє.
Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
Тепер тупик, де вчора був провулок.
Останній зуб віддав на твій кулон
Така платня за хруст французьких булок.
Я згадую шампанське, казино,
Двозначний фльор під плач акордеону.
Не втямлю, чи я муж твій, чи синок?
Цей шлюб як той абсент, лиш без туйону.
Ти любиш вірші, золото, понти,
А ще застрягти кісткою у горлі,
Мій психіятр зі мною вже на «ти»,
Піду собі топитись.. в алкоголі.
О так, фінал! Адйо! Гуд бай! Хей до!
Я більше не футляр безмозким ребрам!
Віднині по дурепах не ходок!
Абсенту! І нічого більш не треба!
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866250
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.02.2020
Розписані ролі, прописані ліки,
Чуття – це оркестр, а свідомість – театр.
Сюжетів і партій у ньому без ліку,
Тепер диригує усім психіатр.
А ти мені пишеш якусь ахінею,
Що типу кохаєш і, мабуть, простиш.
У мене вже інша, я дихаю нею,
Вона піднімає.. мій кволий престиж.
Я наче юнак верлібрую присвяти,
Лабаю на всіх інструментах чуттів.
Вона ж хоче ритму, а де ж його взяти?
І знов невдоволена – рими не ті!
Сорочка туга́ і болючі уколи –
Ця сила, бо тоніка – БДСМ.
Я спробував, більше не буду ніколи,
Віднині писатиму тільки есе.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Залетіла шалена муха
У розірваний мій рукав
Почалася зелена смуга
Не життя а сама труха
Роздягнувся щоб дати волю
Вилітай-но – отам вікно
А тепер от вірші мусолю
Може дійсно вони …но?
Та нехай бо мені байдуже
Тільки був би політ душі
Щира дяка Пегасе-друже
Із манжета летять вірші
Потрудилися ми добряче
Вже поет ваш колишній паж
А і мовби як ніби наче
Буцім я вже либонь не ваш!
[i]Copyright © ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»
Всі права застережено.
Свідоцтво про регістрацію № 666
@ All rights reserved[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863929
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.02.2020
Остання краплина мого еліксиру,
У ньому на дні помічаю лина.
Зі страху давлюся обрізками сиру
І чую, що дзвін по мені пролунав.
Аб’юзливі феї, заюзані музи..
Не хочу вже віршів, тим більше віршів.
Та хтось мені каже – не хочеш, а мусиш,
Не вірить, що я зав’язати рішив.
І я як усі, на усю графоманю,
Служу Дамі серця, що відданий пес.
Римую Роману, заманюю Маню,
Аж гикає дактиль, блює анапест.
Аб’юзливі музи, заюзані феї..
Не каявся той, хто увік не грішив.
Пили ми за ямби, пили за хореї,
За танка і хоку, верлібри і ши.
Вночі ти мене називала Мессіром,
Та вранці упала з очей пелена..
Мій кеш на нулі і на карточці – зіро.
О цукре, гори!
Я засмажу лина.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863928
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.02.2020
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду,
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.
Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/
У тебе під шубою тільки трико.
А ти запиваєш абсент лимонадом,
Сміливо смієшся і мучиш мене.
Ці жарти розщеплюють запал як атом,
Я зможу..
Не смійся, ти!
Зможу..
я..
не-е-е..
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862008
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.01.2020
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.
На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,
Ще трохи і до пращурів полину..
Цей звичний смак! Тепер дорослий смак,
У нім дитинство з присмаком алтею.
По …третій – із кота росте слимак,
Ми ловимо удвох зелену фею.
[i]ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861672
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.01.2020
Чотири найвідвертіші присвяти.
Три крапки, знаки оклику, тире.
У них вся ти.
О, де полину взяти?
Бо горло від солодкого дере.
Бо я читав. Уголос всім навколо.
Ми реготали, я отак посмів
Ся розважати, чисто по-приколу.
Та, що там вірші, так, – пронос зі слів.
Тепер дивлюся, – ти інакше пишеш!!
Про інше…
І до іншого ідеш…
А я дурію від тієї тиші!!!
О, де ж я схибив, люба, мила?! Де ж !?
[i]Зі збірки «Поносъ й оуничижéнїе»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2020
Я не проти, іди від моєї біди,
Від своєї судьби і недолі!
Не дивися між тим, що занадто блідий,
Що доїли не перший пуд солі.
Я не бачу, я сплю і не сниться мені
Ні дитина, ні наша родина.
Я тону у вині і у стані свині
Зневажаю сімейну рутину.
Я – мистець і мені не до вас, не до вас,
Так набридли капризи і війни.
В голові моїй квас, у душі моїй вальс,
І тому.. до побачення – вільні!
А надвечір на груди залізе змія,
І навіє натхнення і віру
В те, що доля моя і, що обраний я
На офіру нетворчому звіру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860970
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2020
Я можу розповісти за Різдво.
Щоб не казали – Лукас
Не ліричний.
Ось на містечка сходить вічність.
Ворони прилягають на крило.
Бомжі шукають радіодеталей.
Поліція лапає волоцюг.
Гряде імпічмент.
І закохані стрічаються без жалю.
Стара карга, коцюба із коцюб.
Колядників знімають на айфони.
Ліхтарики китайські ось летять.
Холодне пиво убиває.
Фури, повні вантажем,
Гарчать, тривожать бруд,
Руйнують душу, атрофують м’язи.
Пес завиває їм услід.
Моє чуття
Печальне і містичне.
Років сто тисяч
до Вселенського Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Мене захоплює дощенту
Глубокий виріз декольте,
Шовкові локони і вії,
Грайливий сміх, тонка печаль,
Я їх приборкаю, розвію,
Торкнувшись Вашого плеча.
А далі.. далі.. далі буде..
Довіртеся, благаю Вас!
Важке похмілля, сірий будень,
Й кавалок, що лишив Пегас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020
Сувої ностальжі. Хмільне та світле,
І жарівкове світло, й пізній час.
А ще – святково причепурені кобіти,
Які мене запрошують на вальс.
І ми вальсуєм. Орхідеї квітнуть,
Дорослі діти задивляються на нас.
Я щирий і нікому не підзвітний.
Цимбали і скрипки, ретельний бас.
І далі – лагідні вуста мені відкрито,
І блискавки чуття, і злет, і транс.
Ще потім добре так за кавою сидіти,
Смакуючи напій, зацінюючи шанс.
Ті незабутні голоси, які до раю звали.
Інтрижки та обіцянки прикрас.
Смішні обломи, небезпеки навіть.
І легкість, над усе. Мов оперá-де-франс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2020
О, гнівайся, дівко, твій гнів бездоганний!
Метелик за фраком летить у вікно.
Згадаєш, зі мною було не погано,
Ти хочеш вінця?
Та вінець не вінок.
Ми їздили верхи, на хибних перилах
На нас полювали двірник і коти,
Навіщо ж ти речі мої перерила,
Суперниць винюхуєш ти?
Ці стрінги вронила салатова фея
Вона позувала – я вірші писав..
А потім забулося, хто я і де я?
Отямився – сам..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Колись і я, заїхавши до Пізи,
Заселфлюсь біля вежі, що паде
І навіршую купу візій.
А ще хотілось би пізанську піцу,
Із краєвидом до небес,
І сонце лагідно шмага по пиці.
Пізанки, фуете і падеде,
Пізанці, на віолах піцикато,
Пізанське вíно бьянко, всенький день.
Надвечір, прихопивши кварту,
Гуляти вколо вежі, що паде,
Мов Галілео.
Хрін із тим Декартом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Привіт, das magische Theater,
Ось я. Рукописи спалив.
Допив абсенту кварту
І докурив трави заначку,
А за вікном розтанув сніг...
І сміх Декарта, мов згори,
Все неважливо, все зненацька,
Ожили комарі,
Привнесено екстрим.
Січнева ніч, жахіть похила вежа...
Моряк на суходолі. Авіатор,
Якого залишила певність крил.
Нікому не цікавий автор,
Засуперечливий характер.
Мережива сухотних ліхтарів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Не мріяти, не бачити, не чути,
Усе в пісок і сльози, і вода.
Не сталося ні дива, ані чуда,
Як вигнаний із вічності Адам,
Як Фауст, що продав безсмертну душу,
Лечу кудись, комусь несу біду,
Забутися хотів би, ні, я мушу!
Я змушу вас.. а потім геть піду.
Омріяти, побачити, почути,
Як сотні вас ридатимуть услід,
Гадатимуть, а, може, це причуди
І відданість зупинить мій політ?
Та все дарма. Я вигорів зісподу.
Мені б тепер абсенту і трави.
Замовкніть вже! Я сам собі господар.
Я сам собі.. На що мені вже ви?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
Хмара зневіри затьмарює розум,
Хвиля надії збиває із ніг…
Де ж ти, моя непокірлива прозо,
Де ж ти, мій вірше, що кликав і зник?
Хочеш, тобою задихає мармур,
Хочеш, свій профіль на міді монет?
Марю тобою і силою марень
Я напишу тебе в дусі Моне…
Я оспіваю твій лик загадковий,
Погляд, якого не бачив ніхто.
Може, ти ним розгинаєш підкови,
Може, він м’якше за тінь пелюсток.
Може, слова мої надто відверті –
Все ж бо омана, дурман і туман,
Ти мені чуєшся в операх Верді,
В повістях Манна, романах Дюма…
Музо, моя найсміливіша мріє,
Мусиш прийняти ці скромні дари –
Музику неба, що зіркою мріє,
Муку мовчання між ритмів та рим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
Сьогодні все. Мені потрібно йти.
Не зупиняй, хапаючи за лікоть!
Я не скажу – у всьому винна ти,
Промовчу, що абсент – найкращий лікар.
Прости мене, як я себе простив!
Що обіцяв, не згадуй, не нагадуй!
І не такі розводили мости,
А потім називали мене гадом.
Я перетну незаймані ліси,
У лебедя поцілю з арбалета,
Лишу тобі і ти його з’їси..
А я? Мене ковтне голодна Леда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860087
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2020
На зап’ястях співають браслети,
У корсажі барвисті стрічки,
Їй не вперше падіння і злети,
Їй не раз не пода́ли руки.
Знають зорі старої Іспанії,
Бачить місяць – щоночі вона
У обіймах нової компанії,
Серед натовпу зовсім одна.
Їй дарують каміння і золото,
Та до ранку його вже нема.
Це життя між ковадлом і молотом.
Чи збагне, хто такого не мав?
Не хотіла ні жертви, ні милості,
Тільки хліба і чашу вина.
Не кричала нікому: «о, милий, стій!
Зупинись, я прошу, не минай!»
Хоч клялася – не зникне нікуди,
Та ледь сонце торкнеться рамен,
Як про всіх і про нього забуде,
Бо свободі лиш вірна Кармен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857864
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.12.2019