| Сторінки (1/58): | « | 1 | » |
Гуляючи полем туманним,
Збираючи ранню росу
На листях і маках багряних,
Ледь топчучи їхню красу.
Милуючись сліз оксамитом,
І йдучи у далечі даль.
Я з'єднуюсь з цим милим світом,
На мить забуваючи жаль.
А всесвіт так лагідно блимне
Крізь віти зелених дерев.
Цей всесвіт моя батьківщина,
Для нього ми в світі живем.
Як спомин майне мимоволі
Обличчя і ймення усіх
Яких ми кохали по волі,
Забувши про грішності гріх.
Гуляючи ранком в тумані
І люблячись в морі росі.
Із сонцем це марево тане
Лишаючи тебе порі…
22.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Най буде райдуга у небі.
Зірки щоночі, як вогні.
І вдосталь все чого нам треба.
Але, будь ласка, без війни!
На щастя жити, не вмирати.
І ткати долі полотно.
Яскраве сонце малювати.
Лишити по собі добро.
Лляна тканина розів'ється
На полі маків в спеки день.
І Україна знов всміхнеться
Най буде благо з дня у день!
02.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Я маю ще сказати,
Скажу і не змовчу.
Ми маємо єднатись
Не тілько від плачу.
Назавжди залишити,
Не наша доля, ні!
Ми маємо єднатись,
Як з'єднані пісні.
Колись уставши ранком,
Де сонце вже в горі.
Нам треба повертатись
До нашої землі.
І серце наче квочка,
Кудахче навмання.
І звісно все тріпоче,
Як стихнеться земля.
Я маю розповісти
Єдиній цій землі:
Нема тебе барвистій
На дальній чужині!
Кохаюся в любові,
В любові признаюсь.
Назавжди залишаюсь,
Назавше полишусь.
Заквітне та засяє
Не орана блакить.
А Україну мати
Не можна не любить.
Тризуб на захист стане
Щасливої землі
І оркам з оркастану
До нас вже не дійти.
Ангелики на стражі
Всі крила розвернуть
І нашу Україну від лиха відведуть .
11.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Немає слів, одне лице
У всього зла по всьому світу.
Криваве, грізне, вогняне,
Зібравше в себе стлілі квіти.
Червона річка, був струмок,
Маленький камінь стане горем,
Коли невизнаний пророк
Захоче сіять людям горе.
А потім світом каяття,
Та не простять за смерті ката.
Коли ціною є життя,
життям і має бути плата.
27.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2022
Сьогоденні ми як древні
Шепочемо дереву про все
Своє життя таке буденне,
Своє буття таке живе.
Нехай росте у землю корінь,
То нашим пращурам уклін
Від нас, рабів живої волі,
Дозвільних живких плазунів.
3.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Я зустрічаю знов ім'я
Від незнайомої людини.
Моє привітне сприйняття
Триває до бажання зміни.
Порядність спершу поза край,
А після вже запанібрата.
Цей світ примарний водограй,
Цей світ завжди камрáт за брата .
Я відкладаю почуття,
І тільки варто обернутися:
Ось, віднайду своє ім'я,
Яке блукає у співдружність.
І хто вони? І де вже я?
Зітру я іній в теплу пору.
Від незнання до сприйняття
Рішуче чешу йду́чи в гору.
Я стріну тисячі імен,
Які із часом згубить відстань.
Для чого ми обло́гом йдем?
Щоб зустрічатися довічно)
21.07.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Весна об'єднує серця
У спогляданні на прекрасне.
Життям утворює життя,
То із безодні слідом щастя.
І навіть темнії стежки
Колись сколосяться жнивами.
Весна об'єднує мости,
Душі, любові переправи.
На флейтах принесуть птахи
Щебечучи вишневим ранкам.
Усім буяти та цвісти!
Говорить ве́сна спозаранку.
(весна 2021)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
І кожне слово у спасіння,
І кожен подих у життя.
Тобі спасителю служіння,
Твоє спасителю ім'я.
Де в кожнім кроці воскресіння
Із тим хто молиться тобі.
Терпіння, віра й провидіння
Душа воліє понести.
Любов'ю простягнеться простір
Обіймами колос, – Земля.
І кожне слово у спасіння,
І кожен подих у життя.
04.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Погляд сніжний – дивовижний,
Як патруль у білий рів.
Втрапив, влип як затремтілий.
Зимній блиск крейдя́них брил.
Пастка слизька, небезпечна,
Ріже свіжим лезом ціль.
Заманила неймовірно,
Попадаючи у біль.
Ма́нячи принадним ликом,
Дикі почуття зігнав,
І зіграв з тобою в лихо.
Лихоманку відігнав.
Обігнав тебе як долю,
Обіграв і вполював.
Волю я побачив в золі*
І тебе поцілував.
Погляд сніжний – задивився
І лишилася вода,
То від мене він зігрівся,
Сніг чуттями сплив до дна.
І шубовснув в ополонку,
Перед хрест та помоливсь.
Погляд сніжний, скритний, строгий
Спритно в талу воду вріс.
09.01.2021
*Золі — дисперсні системи, найдрібніші частинки будь-якої речовини в рідкому, твердому чи газоподібному середовищі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Ничего не повторится,
Всё лишь раз, и только раз.
Мы вдруг можем спохватиться,
Но всё четно, пройден час.
Разобравшись с мыслью "завтра",
Мы спешим, но пустота.
Кто с покровом ночи сгинет,
Не вернётся никогда.
Только доводы рассудка
Перелистываю вновь
Захудалый, но любимый
Жизни пройденной альбом.
3.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881503
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2020
Ты как сладкая конфета
С послевкусием разврата.
Так хотелось оставаться
Для тебя вновь ароматной.
Не лежать на полках зноя
Потеряв origin вкус.
Наслаждаться простотою
Не мешая соли +.
Дополнять природы запах
Наслаждаясь Bubble gum.
Мятным холодком остаться,
На двоих рождая срам.
Ты как сладкая кислинка
Pop Rock с вкусом мне родным.
Я в кармане прячу где-то
Пожелания для двоих))))
30.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881268
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2020
Я ослеплён твоей любовью,
Я пленён твоей тоской.
Из точек я рисую снова
Как первоклассник по прямой.
Ищу приделы я безумства,
И разрешаю выше слов
Хранить испытанные чувства,
И отдавать мне снова в дом.
Запрет наложит наказанье
Весь мир поникнет и уйдет.
Погибнет томное признание,
Отправиться в немой полет.
Пройдут года в глухих раздумьях.
Зароком чувства под замок.
Ищу в других свои безумства,
И получаю вновь урок.
Я опьянён твоей заботой,
Я переполнен до нельзя!
Ты лишь мираж на перелётах.
Я отпустил давно тебя.
В последний раз я сделал больно,
Тебе физически, а мне?
Прожить всю жизнь с единой мыслю:
Я ведь себя отдал тебе!
Бушует мир, закручен узел,
А остальное перевес.
Мы просто люди,
Просто люди,
Не боги.
Я давно не Зевс!
И красота что ждёт урока,
Пролистана уже давно.
Я полюбил тебя немного.
И опустил себя на дно.
Я вспоминал твою улыбку,
И рисовал твои глаза,
Вновь обнимал тебя так нежно
Дыханьем щекоча тебя.
Мне недостаточно согреться
От снов изнеженных тобой.
Я ослеплён тобою стерва!.
Ты отняла мою любовь…
30.06.2020
(от мужского лица)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881257
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2020
Ти мені подзвониш,
Ти любиш мене я знаю,
Що нена́висті промінь
Не збо́рить кохання.
Але любов моя, як птиця,
Полети́ть на світло
І не буде журиться.
Ти запам'ятай мене
І не відпускай ніколи більше.
Моя любов, як птиця,
Полети́ть на світло
І не буде журиться.
Ти запам'ятай мене
І не відпускай ніколи більше.
(Ностальгую;)Написала цей вірш ще в 1998 році!)))
Перебираю старі записи) Це тільки мала частина цього віршику)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Коханий, милий – не страждай,
Мені від того серцю тяжко.
І де ти зараз?
Десь вдалі́?
Де простір неба неосяжний.
І мимоволі зазирнеш
На місяць, що зігріє очі.
Чи згадуєш мене в цей час,
В далекім всесвіті уно́чі?
І де б дале́че не були
Один від одного у мріях.
Бистріше світла чуєм ми
Всі сподівання, ловим хвилі.
Любов розкриє раю сили
І знову за руки підем.
Безмежно вдячні і щасливі
Колись ми заново пірнем.
У почуття кохання зра́ння.
Зізнайся милий і собі
Ми непокірні у стражданнях.
В коханні як ягня́ малі.
Не без підстав у долі ми.
Не змінюйся моя любове!
Бо знаю я і знаєш ти
Що всесвіті ми вже знайомі.
31.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Промінчик світла проковтне
Усю пітьму вже спозаранку.
І щастю руки розгорне́,
Зрадівши стрі́чному світанку.
Якщо примружитись на мить,–
Побачу сонце у зеніті.
Воно напевно все кипить?
Воліючи і нас зігріти!
Надвечір, вогняні стежки,
Але то тільки з ліхтарями.
В пітьмі, лиш місяць
До зорі керує в космосі човнами.
Нічне світило пробіжить
Відблискуючи ясний світоч.
І з ранком знову замовчить
Ціло́ване сонливим світом.
30.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Моя любов безмежна,
Моя любов проста.
Для світу незалежна,
Без кореню із зла.
Барвиста і вродлива,
У вишивці небес.
Не схильна, нерушима,
Як мури з–під небес.
Загойдана в колисці,
Без слізок на очах.
Красива у намисті,
І гарна у дрантях.
Зажмурена,– сміється
І квітне до пори.
Чи просто не здається,
Поки живемо ми!?
27.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Перестаньте рвать меня на части!
Прекратите ко́мкать душу мне!
Поредели нервы, жда́в, напа́сти,
Просыпаясь в теле кое-где.
Про́клята осколками сомнений,
Пройденных дорог, всё позади.
Плачу в снах, и в просьбах вожделения,
Прошлой, не сложившейся любви.
Пойте побелевшие канаты!
Прыгайте со мною в такт ветров!
Пла́та по́лна, по́лна зла́та,
Потайна́я мысль в овраге слов.
20.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2020
Коли тіло не́слух,– сон,
Де кожна вена може чути
Балакучий гомін зон
З перемоткою на груди.
Оманом очі заверне́
Тяму́щий в маривах свободи,
На ранок зіркою зійде́
І знову як би не знайомі.
У снах малюємо себе,
У світлі знищуємо зно́ву.
Страх просто подумки живе,
Так просто, я пови́нна знову.
Як незнайомець ти пішов,
Забравши частку божевілля.
Малюю сон і бачу сон,–
Рожевим пензликом безсилля.
09.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
Вы в мире встречали добрых людей?
Я нет! Никогда, я лишь видела маску.
Вам делали что-то добрее для Вас?
Мне нет! Так печально, и в тот час опасно.
Опасно проснуться и враз ощутить
Что люди охвачены дикой природой,
И каждый из них будет зло копошить,
И рыскать когтями по древней породе.
Взирая напротив своё визави,
Как кукла в театре на тонких верёвках,
В повторе за кем-то, не зная любви,
Без доброго пламени, в острых осколках.
Вы в мире встречали добрых людей?
Я нет, но хотелось бы снова поверить!
Что каждый из нас подобреет к себе
И в зеркало глянув расступятся тени.
И аура ярко возьмётся вокруг,
Как бабочки в месте с намазанным мёдом.
Добро окружит и кружит с сотней рук,
Так нежно и ласково, будто природа.
И больше не будет коварных людей,
Пораненных птиц без птенцов в своей клетке.
Я верю что мир будет просто нежней,
Как сакуры цвет на прекрасной палетке.
И в красках без масок, за руки без слов,
Они не нужны когда взгляд полон сердца.
Давайте пробудем со счастьем любовь,
И с горстью мгновений закроется дверца.
И маску отбросив как старый сюртук,
Обнимем родного для нас человека.
Без теней и маски нам легче вокруг,
Без них много жизни, без них море смеха.
Вы в мире встречали добрых людей?
Я да, только, да отвечаю теперь я .
Зерно может вырасти даже из душ.
Добро может выявить суть человека.
08.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871254
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.04.2020
Между туч и океанов
Где грустят немые сны.
Бродит ветер, всё упрямо
Подгоняя корабли.
Стоя в шлюпке, со рваной раной
И держа в руке цветок,
Пусть засох он в книжках давних,
Для меня же свеж листок.
Отпущу его к закату,
По ветра́м что гонят вдаль.
Между туч и океанов
Растворю я с ним печаль.
Солнце сядет за минуту,
Принося́ сумра́чный рай.
Стоя в шлюпке отпускаю
Заплата́нную вуаль.
17.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868381
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2020
Ти моє ласкаве серце
Покала́тав на шмаття́.
Залишив біле́ньке світло
Від обличчя, для життя.
Розідрав палю́че сонце,
Полиши́в на слід примар.
І моє ім'я сьогодні
Загубилось серед хмар.
У відлунні перемовка,
Стаї хижих, злих вовків.
Мимоволі все замовкло,
Грає місяць в сурм богів.
На ласкути і до степу!
З ніг збиваючи багно.
Долітають покаяння
Як загрозливе панно.
17.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Попался?
Боль пошла течением в твоё сердце.
Ростки вода лила́, на дне реки нет дверцы.
Ты звал?
Тебя спасти, изволит мертвый ворон.
Себе он боль лечил, вот мир его и по́лон.
Казалось?
Всё враньё, целительство забыто.
От ветхости болит, и временем пробито.
Ах, вспомнил?
Так забудь! Ты притворись безумным.
Одень себя в камзол, и ляг в гробницу мумий.
Как я?
Как две луны, расколота на части.
Вода лила ростки в безоблачное счастье.
15.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864865
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.02.2020
Каждая звезда может быть чьим-то богом, хотя, смотря кому она приглянется.
Каждая звезда поссорившись с небом может упасть на землю, хотя, смотря как её примет новая обитель.
Каждая звезда может сгореть, хотя, может быть чья-то вера спасёт её.
Каждая звезда может сиять, хотя, потухнет из-за ненадобности.
(верлибр)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864822
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 14.02.2020
Я застря́гла в почуттях,
Що скори́ли моє серце.
Тягне в місце телепорт,
На руці годинник б'ється.
Мандрувати до світів
Що диктують твої думи,
То помірно здоганя́,
На крок відхо́дячи із сумом.
В глиб століть моє життя
Зав'яза́ у балі масок.
Незабутній шок краси
Наганяє в будні красок.
Невблаганна доброта
Мов балада в моїм серці.
Хочу впасти в світ тебе́,
Аромат твій вабить перцем.
Прориваючись узять
Твої руки в сподіванні,
З почуттями доброти
Бути чесним у коханні.
Та закінчити стрибок,
Починаючи диха́ння.
Я до тебе прилечу
Кульмінація кохання.
09.02.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Миле сонечко світи,
В жменьці промені неси.
В казку диво загорни,
Нам в ночі розповіси.
Забери хмаринки в ряд,
Та пройди гучний парад.
Літаками в висоті
Передай свої листи.
Навіть зимньої пори,
Будь ласкавим та іскри.
Промінець перенеси
До сердець малечі.
В скло свій sos передаси,
З зайчиком доречно.
Через шибку на плече́,
Зайчик скаче та пече.
Діти зморщуть носик враз,
Очі сліпить зайчик наш.
Котик диво бачить теж,
Скаче по квартирі.
Через вікна видно нам
Променята щирі.
В жменьці диво не живе,
Рветься все на волю.
Сонце влітку так пече,
А зимою кволе.
Вітер промінь гоне геть,
На землі все віє,
Нам доносячи лиш
Слід проміня в квартирі.
Лист від зайця враз влучи́в!
Котик теж помітив.
Носик зморщив та апчхи́,
bless you*, любі діти)
09.02.2020
*bless you – будьте здорові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Витрачай мене потроху.
Не втрачай же час дарма!
Задоволення від Бога.
Легка чаша від вина.
Допали як сигарету,
Обійнявши тільки дим.
Пробачай мої памфлети*
Залишаючи живим.
Плюй навмисно на всі звички,
Не занурюючись в них.
Зубожілі переклички,
Сміх да й годі, тільки сміх.
Шанс згубити без контролю,
Тільки шанс, всього лиш шанс.
До уваги! Ангел ходить,
Несучи в руках Наган.
Упаду стрілою ла́стів,
Витрачаючи життя.
Не навмисно, але швидко
До безжального буття.
Підміняючи іпо́стась*,
Дозволяючи комусь,
Замінити чиюсь постать
Не лишаючи..., боюсь.
Та зако́пуючи ме́не
Не втрачай же час дарма!
Збий той попіл з сигарети!
І послухай до вина…
05.06.2020
*Памфлет — художньо-публіцистичний твір, що в гостросатиричній формі викриває злободенні явища суспільного життя.
*Іпостась – із грецьк. – особа) образ, персоніфікація чогось, ява, прояв певної суті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
Поранена любов, так тихо: тук-тук-тук.
Зміліют почуття, віддалися на звук.
Малює каяття на вікнах дощових.
Моє тепер життя загорнуте із книг.
Ти не вагайся, перегорни,
Життю піддайся, його люби,
Ти підіймайся, кричи на вслід.
Злікує рани блаженний світ.
Закрита на замок, та тихо душу зводить.
Хміліє від вина, яке його заводить.
Мануче звідусіль, як бджоли піднебесні
Хвилюють почуття і душать десь у бездні.
Ти не вагайся, перегорни,
Життю піддайся, його люби,
Ти підіймайся, кричи на вслід.
Злікує рани блаженний світ.
Мігрує по тобі і не знайде прибою.
Ті сильні відчуття, що звуть усі любовью.
Хто б підібрав ключі, чи відібрав у Бога.
Палаючі мости, то не твоя дорога.
Залишаться у сні всі книжні сподівання,
Ото таке життя, принадливе* кохання.
28.01.2020
*Принадливе ( принадне) –манить, викликає бажання робити що-небудь певне, брати участь у чомусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Зерном катились слезы.
Обида как змея.
Ну что ты мой хороший?
Похоронил себя?
Все чувства затвердели
Как каменный овраг.
Воды на самом деле?!
Но нет, ее никак.
Зерном наполнят оси
Твой каменный очаг,
А под низом там кости
От стражников меча.
Вода пойдёт направо,
Очерчуя среду
Вошедшую упрямо,
И упадет ко дну.
А ты покрытый пылью
Забвения спустя
Услышишь стон
Несущий стальные облака.
За полночь, маг уходит
Оставив след ноги
На опиленном поле
Когда–то свет–земли.
Пройдут века не зная
Что был когда-то ты,
И превратятся кости
В полыни да цветы.
Они как удобрение,
Так вот и есть твой след!
Быть может на мгновенье
Увидишь в них рассвет?
Хотя, закрыв глазницы,
Теряешься во мгле.
Последний раз твой выдох,
Рожденный на земле.
А после приведение?
О нет, немой фантом!
Полеты и хождения
Растают под дождём.
Неважные мгновения,
Незримая печать,
Наложенная) гением
Земная благодать.
24.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862438
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2020
Примарний світ загруз в пітьмі
І тінь слідкує кожним кроком.
Так тихо розкіт громови́й
Доносить плачі одино́кі.
Замовкни! Кажуть палачі
Катуючи ятрачі́ рани.
Зухвалість конче хоче змін,
Узяти лаври і медалі.
Поганий сон вже кожну ніч
Являє будні проживання.
І кого звати, коли сил
Лише достатньо для страждання?
Володар подає фантом
Кого сьогодні полюбити,
Збирає він собі фандом,
Щоб керувати й володіти.
Збентежений народ біжить
Облизуючі його вади.
Вночі наосліп прийде жнець
Забрати душу спи́вшу яду.
Зчорніле серце не болить
Монстря́че го́стрячі усмі́шку.
Снується тінь по сходах вниз
Дихання почуваю близько.
Мурахи шкірою ідуть
Поріг і двері дуже слизько.
Похмура постать пронесе
Зчорнілу душу страхови́ська.
Пройде крізь хвіртку розчинясь
В пітьмі нічної балюстради.
На ранок очі, знову світ.
Забуте старе, не завада.
Замовкни! Скажуть не тобі,
Але ж то тільки на сьогодні.
Слідкує жнець до темноти
Ліча́чи дні в пустій безодні.
20.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020
Давай зроблю гучніше!?
І кинемо тіла, у танець,
не придумуй уя́внії діла)
А краще уяві́мо,
Що ми на небесах
Навколо нас кружляють
Птахи забув про страх.
Такий собі придумай
Кудлатий paradise.
Спускаємось із неба
Разом в туманний край.
І hazy* обгортає твій силует, - лети.
У танець відпускає, лови його, лови.
Уверх і вниз кидає і пропускає ритм.
На максимум лунає, не зупиняє біт.
Забудуться образи, погані почуття.
Із подихом приходять все нові відчуття.
Підстрибнемо угору,і руки, вільно так,
Летімо в океани на хмарі в небесах.
Задушливо піднятись у нові почуття?
Давай разом сміятись полюючи життя.
І кинемо тіла, у танець срібний тон,
вдихнемо вільний подих в оточенні сторон.
Так якось все сьогодні, всі вільні відчуття,
Потрапили до мого прекрасного життя.
Давай зроблю гучніше?
Не бійся, відпусти, всі сковуючі
Тебе залізні ланцюги.
Та протигаз сьогодні відчує оксиген.
Зламаємо систему всіх безкінечних схем.
Ми слі́пнем від любові і тільки відчуття,
Кидають нас у нові буремні почуття.
Як діти, чесне слово! З цукеркою в руках,
Пірнаємо в бездонне мережево в очах.
Наш подих вириває свободи майбуття.
Ми слі́пнем від любові кохаючи життя.
Кудлатий рай відкриє всі стежки навпростець.
Зіткнувши се́рця наші у такт своїх сердець.
І всесвіт кине фразу, народжену в життя:
Танцюй звільни оправи тримаючі буття.
Ми підстрибнемо вгору, і руки, вільно так.
Назавши хай загине мальо́ваний твій страх.
Уверх і вниз кидає і пропускає ритм.
Котри́й дає нам право наповнювати світ.
19.01.2020
*hazy - туманний, імлистий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Мы падаем как звёзды,
Исче́знувши потом.
И плач роняет слезы,
Захо́дится дождём.
Раста́явши в тумане
Плени́вшем свысока́.
Мы падаем как звёзды
Рождая облака.
14.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2020
Я видела сегодня небо
В све́тотражающей* воде.
Мне сегодня снилось небо,
Оно лежало на земле.
И одинокие прохожих
Ботинки топчутся на нем.
Сегодня отражалось небо,
А ниже облаков и дом.
И я ступлю в его седые
Голубо крайние брега.
Ведь это лужа на асфальте,
Не океанская волна).
Я чувствую сегодня небо,
Оно из сна идёт за мной.
Я растворяюсь в этом свете,
Здесь все мы можем быть собой.
12.01.2020
*светоотражающий правильно, но я решила без "о", так благозвучние.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861108
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2020
Давайте підіймати очі,
Хоча б подивимось навкруг.
Та привітайся з незнайомим,
Для когось щастя може друг!?)
Давайте, подивіться в очі,
Так просто в очі, навмання.
А може погляд твій привабить
Кохання усього життя!?)
Давайте, сором весь відпустим
У заклинаючі світи.
Для когось погляд, це так пусто,
А іншим привід для журби?)
Чому? Бо ми не знаєм правди,
Шукаєм відповіді: хто?
Чому? Себе не впізнаємо,
І знов спускаємось в багно.
Ти не відводь очей, навпроти
Також людина що живе.
Давайте підіймати очі
І розуміти хто ми є!
11.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2020
Кобза́ре! Ти пророчив, а Україна йшла.
Бува слова болю́чі, але ж не все дарма́.
І про любов, що змалку плекає дитинчат,
Про мамину колиску і про мали́х "зайчат".
Кобза́ре! Ти співу́че показував шляхи.
Бувало серце жгуче - із волею завжди,
Боролося за правду, не лгу́чи до душі!
І про знання небесні, що з птахом на плечі,
Доно́сячи з молитви і в серце кладучи́!
Ми не забу́дем слово твоє́го "Кобзаря́"!
Із вуст в уста доно́сим і кладемо́ знання.
І правда в тво́му серці, котра́ жила колись,
Щоденно б'ється словом в молитву квітучи́сь.
03.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2020
Ніяк не звикну до війни,
І дивлячись повчас новини,
Благаю Бога щоб були
Живі солдати України!
Ні, я не звикну до війни,
Усім нам хочеться забути.
У серці рани, мов нитки
Заглиблюють нам шви роздуті.
Ні, я не звикну, аж ніяк,
Благаю Бога кожну днину:
"Дай Боже миру, миру нам,
І нашій рідній Батьківщині!"
23.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2020
Україно моя мила,
Недопле́кана лоза,
Скільки ти вже схорони́ла,
І скілько́м життя дала?
Годі плакати - засмійся!
Бо цвіте все навкруги.
Вишиванку ти вдягнула,
Заспівали солов'ї.
Все для тебе моя ненько,
Все для тебе дорога.
Вкрай просто́ра моя земле.
В світі ти для нас одна!
23.05.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Ла́скою про́ситься небо.
Нам ко́нче треба прити́н*.
При́хісток янголів треба,
Кри́л прихи́лок* і сил.
Все закрути́лося ви́хрем.
Сонце зася́є дня ruh*.
Ми скоріні́ло - перві́сні.
Нас спонукає лиш страх.
Ласкою божою при́хіст
Радує наше буття.
Ми споконвічно - одвічні,
Вибір іде навмання́.
Я обираю наснагу,
Счастья і світ навкруги.
Янголів в небі вата́ги,
Зірками грають кити́.
Землю відкрили для щастя,
В мирі робити добро.
Люди бажали лиш слави,
В війнах погру́зли давно.
Всі забувають про сонце,
Ко́ли в руках владний меч.
І безталанний правитель,
Нако́лює на спис́ терпець.
Він не читав гарних притчів,
Він брав із фільмів знання,
Він забуває про звичай,
Че́рпати світ сприйняття.
Із філософських тлумачень
Честі, душі, почуттів.
Він у житті не розго́рнить
Тракта́ту в 13 частин*.
Мистецтво війни він покине
На по́личці за́бганих книг.
А хитрість зоста́вить для себе,-
Це лі́сний його оберіг.
А совість? Мабуть це збагне́нне!
У смерті своїй віднайде.
Ми різні? Мабуть, то́ для тебе!
Одна́ковість все-таки є?
Так по́рпатись будемо вічно,
Вгорта́ти в дикто́вки слівце́.
Не вірю тобі, люди грішні,
А ти як маленьке яйце.
Не знаєш за що вже узятись,
І слухаєш льо́каїв* знань.
Час дав тобі владу і славу,
В руках тільки вади, - тримай!
Та ка́тів чекає розправа
Засво́єний часом урок.
Яйце то як па́нцир для Лара*,
Запро́данцю хи́рий* шматок.
Так ласкою проситься небо,
Нам всім необхі́дний прити́н.
Усе починається з неба,
Усі ми опи́нимось з ним.
08.01.2020
*притин,
*прихилок - притулок;
*ruh - з турецької дух;
*Трактату в 13 частин - «Мистецтво війни́» Сунь Цзи,стародавній китайський трактат;
*льокаїв - підлабузники;
*Лари - добрі духи в Римі охороняли домівку;
* хирий - слабкий, крихкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Мы забываем лица и улыбки,
слова забудутся потом.
Прощанья фразы колки, зыбки.
Печаль от них тревожит сон.
Я забываю быть счастливой.
Всё больше прячется печаль.
А радость искренне красива,
и без неё мне просто жаль...
Да, нет не стоит обижаться,
жалеть уныние не к чему.
Давайте искренне влюбляться,
пусть и не надо никому)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859237
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2019
Душа хрусталь.
Держи щелчок!
Звенишь?
Ведь значит дышишь.
До сели мозг как дурачок
расшатывает крышу.
Ты запинаешься на раз,
на два, ровняешь такты.
Неся в руках своих алмаз
ты роняешь карты.
Тебе та мелочь ни к чему,
я улыбнусь игриво.
Держи щелчок!
Я ухожу.
С тобой мне не красиво.
08.02.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859235
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2019
Безнадёжность обымает и преследует меня.
Угрожающе ласкает чувство верности храня.
Соблазняет пустотою, мысли прочь, вселяет страх.
Ей невиданны покои, вместо сердца пустой мрак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859018
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2019
Соткана ночь с мелких огней,
С душ тех кто жив и умер.
Нам суждено благоволеть,
В зримые лица будней.
Перечеркнув чёрным пером
Птица свой след оставит.
И леденя душу на миг,
Брошусь я в это пламя.
Слились созвездия с картами книг
Зовом неслышно клича.
Мелкий прокол, и в один миг
Брошен на радость слывших.
Так загремит злая струна
Звуком своим калеча.
Ты далека и не видна
Грозного дыма встреча.
Всё догорит, стлеет и пусть.
Я продолжаю верить.
Время, пройдёт вечная грусть.
И распахнуться двери.
Свечка зажжёт своим теплом.
Знавшие души мрака.
Свет осветит своим костром
Тех кто дрожит от страха.
Я очертания ловлю.
И от иллюзий плачу.
Незачем греться в Раю,
Здесь мы живём иначе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859003
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2019
Быть может постыдно,
рассудок бессилен.
Всё так безнадёжно
когда нет причин.
Отчасти тонально,
порой тривиально.
Пробитое сердце
невольно молчит.
Когда затихаю
в банальном раздумье,
Предметам тоскливым
нет просто числа.
Невинную душу
огнём не излечишь,
когда ты молчишь
нет печали конца.
06.01.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858965
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2019
Тебе кажется ты живёшь!
Тебе кажется вот он мир!
И в мольбах постоянно ложь.
Ты нарцисс себе и кумир.
Однократно ты устаёшь,
И копаешь под суть игры.
А ведь правды и не найдешь,
Ты схватил не за те узды.
Тебе кажется ты хорош!?
Тебе кажется вот он ты!
То что сказано не сожжешь,
На листах ведь не писан мир.
Многократно ища подвох
Там где можно и не играть,
Ты как пёс покидал порог,
Чтобы лаять и не молчать.
29.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858896
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2019
***
Ты лечишь раны будто кошка,
зализывая шерсть волоко н.
Твоя душа живая блошка,
твоей неверности порок.
Гадая ночью сновидения,
ты ловишь чей-то хриплый стук.
Тебе мешают лишь мгновенья.
Твоя душа твой вечный друг.
Ложась, истомно засыпая
ты молишься своим богам.
Ты точно веришь,
так же знаешь
что боги не помогут нам.
Храня излеченную муку,
ты лечишь раны будто кот.
Моя, твоя, моя лишь скука,
моей души извечный плод.
2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858856
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2019
Цю вулицю давно забули,
Вона не має імені твого.
На ній колись були і люди,
Але пустує нині те село.
А може десь межа рівнялась небу?
І кожен хто тут йшов, дививсь туди,
Де буйно колосились жита стебла,
І соняшники вклін вели землі.
Там зараз лиш трава буяє в росах,
Не чутно гомінких супутніх фраз.
Цю вулицю давно забули коси.
І ноги косарів за житом в Спас.
Той хутір назавжди залишу в згадці,
Із розповіді здолених людей.
Там зкоіться душа давно збагненних
Забутих усім світом Мрій пісень.
22.12.2019
(Хутір, з розповіді бабусі, який став полем. Щось згадалося, як у дитинстві вона розповіла мені про нього.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Мы лишь гости в этом мире.
Наше тело вечный друг.
И сомнения терзают нашу душу в сотни мук.
Когда спишь, идёшь на волю, и гуляешь по луне.
Смысл мы обретаем, волю,
С солнцем мы придем к себе.
Покоряться – всё привычка.
Ночь затянет облака.
Как обугленная спичка не приманишь мотылька.
Не сдаваться, надо верить,
Хоть в кого-то, хоть чуть-чуть.
В жизнь всегда открыты двери,
Я прошу лишь не забудь.
Не теряйся, дай ладошку,
Я прижму её к себе.
Для кого-то мы лишь крошки,
А для некоторых Свет.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858676
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2019
Надежда - какое слово,
Как прежде - наперекор.
С тобою рождаюсь снова,
Волнами прибита в порт.
Любовь - эгоизма сила,
Где каждый себе закон.
Сегодня ты был любимым,
А завтра, подлец и вор.
Я верю что неудачи
Пройдут, и покатят в даль.
А сдача? Могу и сдачу?
Хотя... Отпущу... Прощай!
25.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858670
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2019
Я на тебя смотрю. Молчу.
Но это только видимая маска.
И звук я выключила чтобы не орать.
Нажми на кнопку, мой прекрасный!
И ты увидишь "благодать".
Посуда будет вся побита,
Разорвана одежда в клочь.
Зато душа моя уж будет сыта.
И месть мою не превозмочь.
Мотаю нервы на клубочек
Кладу в большие котома.
Когда наполняться мешочки.
Рассыплю по полу, до дна.
Когда придёшь, не навернись.
А то вот шлёпнешься опять.
Ты бойся милый, я лисица,
Я кумихо, "твою же* мать"!
Расправлю свой девятихвосток
На полнолунную луну.
И в сердце засажу я гвоздик,
Или вообще его сожру)
(sorry, сегодня злая))))
18.12.2019
* правильно "ж"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858412
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2019
Ти небу не плач,
У тіні схованка зазнач.
У час неспокою не стій,-
Рушай та дій.
Незадоволення тримай,
У серці відповідь шукай.
Чому нестримність?
Чому страх?
Твоє життя зриває дах?
Наразі по друзках збирай,
Своє теперішнє. Благай!
У ніч яскраву до зорі
Своє минуле відпусти.
Нехай до ранку доживе,
А потім в небуття уйде.
02.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019
Моя любовь идёт дождём,
И всё касается небес.
Её величество Земля
Грохочет громом для невест.
Мою печаль сольёт водой,
И солнце светит для души.
Дарю любовь,...тебе любовь,
И вся Вселенная - пляши.
Целую капли и рассвет
Что бьёт средь туч
В заветный час.
Для нас рождается просвет,
И вся Вселенная за нас.
05.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858245
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2019
Как на тихой лесной опушке
Восседали четыре лягушки.
Пели песни о бабьем лете,
И о мухах, стрекозах, как дети!
Пошатнула идиллию мушка
Что летала на тихой опушке,
Свои крылышки все распустила,
И жужжала, кружила- кружила!
А лягушки следили за мушкой,
Захотелось им лакомства душкой.
Стали драться, ругаться, бодаться,
Вот и мушка успела убраться.
Мои бедные злые лягушки!
Разругала идиллию мушка.
Поголдели четыре подружки,
И запели свою на опушке.
Привлекая другую добычу,
Всё в надежде покушать прилично.😂
23.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858242
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2019
Долгосрочно. Долго-долго.
Надо быстренько досдать.
Запакованную нежность,
Так легко и не достать.
Незабвенную поделку
Пронесёт через века.
Наша вечная надежда,
А не тленная нужда.
Бренно тело, пленно ныне,
И у каждого своё.
Когда будем одеялом,
Истечёт и срок его.
На помойку!
То и дело,.....наше тело, не душа.
Для кого-то это слабость.
Не подделка без лица.
Дожуём мы наше солнце,
Без продлений - до конца.
Пусть расплатимся мы позже,
Может даже до гроша...
Вечер, радуга доходит
От домов и до крыльца.
Ты отчаянно промолвишь
Имя нашего отца.
За замками скрыта вечность,
Открывая каждый год,
Я разгадываю ребус,
Долгий, длинный наш кроссворд.
Составляю и считаю
От чего и до кого.
Да! Лишь изредка мечтаю...
И с годами реже всё!
26.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858228
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2019
Чому мені та боязно та важко
Нести на плечах всі свої гріхи?
Хотіла жити, та нестримно тяжко,
Я маю плакати та далі йти.
Моє обличчя, то подвійний сумнів
Та боляче ходити по краях,
Я маю йти ніхто мене не згубить,
Та серце вщент розірве це життя.
(2004р.Анталія)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2019
Погомони зі мною друже.
Мені так боязко одній.
Ламає вітер гілля дуже
Зі мною слідом лише тінь.
Поговори хоча б про вічне,
Одвічні теми не пройдуть.
Погоду, владу, про колишніх,-
Нехай усі к чортям ідуть!
Порозмовляй зі мною трохи,
Багато я не попрошу.
Таїтся місяць одиноко,
Я одинакая брожу.
Мовчиш,- пробач.
Забудь образи.
Я зможу витримати біль.
Одна, одна, самотня зразу.
Не говори, лише постій.
Вдивляюсь в силует на грунті
І розумію повсякчас.
Лише присутні, просто путні.
Завмерлі, постаті зараз.
Відлуння гоміном проллється
Так пусто вдалечі, дивись!
Той хто проходить лиш сміється.
Дурна мадама! Бережись!
15.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858109
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.12.2019
Пташка прилетіла, та гніздо зробила.
Для малих дитяток, затишок на спадок.
Дівчина сідала, коси заплітала.
Зазива милого з піснею до Бога.
Пташку розглядала, косу заплітала.
Стрічку десь згубила, мотузком скріпила.
Пташка дивувала, теж пісні співала,
Про своє життятко, надбання малятко.
Босі ноги в трави, до роси до мави.
Біля річки верби поклонили стегли.
Ранок сонцем жвавий, весна кликом кличе.
Чому ж наша мава в полонині вічно?
Колись то дівчина вся рясна, рум'яна,
Та коханий кинув із дитям до сраму.
Обняла дитятко, щиро цілувала,
Отдала родині, а сама до ставу.
Біля полонини річка до долини,
Вся зайшла у воду в одній сорочині.
Мавкою вернулась, світу повернулась.
Жде на полонині козака донині.
Пташка прилетіла та гніздо зробила,
З мавкою теревені про життя водила.
8.12.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
Смиренний страдник у молитві,
Коліна стерті на штанах.
О чуєш Господи прозріння
У страстотерпця на вустах?!
Сміливим був відважний воїн,
В бою на ворога ходив.
Та загубивши побратима
Уперше сильно затужив.
Темніє, зимно, вже до ночі,
А я в молитві теж де храм.
Я вперше бачу такі очі,
У них, як всесвіт розсвіта.
І свічка тліє, стліє воском,
А як горить, стоїть і він.
Йому всерівно що морозно,
Він сльози теплії зронив.
Змахнув хустинкою ті плачі,
Смиренно голову склонив.
І Богородиці три рази
Уклони щирії зробив.
Перехристившися піднявся
І вийшов в тихий церкви двір,
Підняв лице і глянув в небо,
Немов з товаришем своїм.
Вже потемніло, лід в калюжах,
Від ліхтарів тепер лиш світ.
По стежці воїн в тиші сходить
І янгол завши вслід за ним…
15.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858053
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.12.2019
Зорі поволі,
Небо до долі.
Крихке зізнання,
Пізнє та зрання.
Кволі ті ролі,
Що не до болі.
Нові єднання,
Квітне кохання.
Зрання вже досить.
Серце все просить!
Квапитись хибно,-
Лине наївно.
Ліпше лишитись
Та придивитись.
Радше щасливо,
Ніж полохливо.
Тріпне, колотить,
З розуму зводить.
Ніби наркотик,
Ти наче котик.
Ніжності дотик,
Пошепки, подих.
Руки, єднання-
Справжнє кохання.
21.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
Свобода!
Міняється пора.
Все змíнює природа,
Опáвше замерзá.
Ніколи не порýшить
Закони усесвíт.
Неквапно одне душить,
А іншому привíт:)
Зібгáвши всі поня́ття,
За все своє життя.
Одне подмíтно точно,-
Усесвіт все зміня́.
Свобода!
Має вічність,
А ми до темноти,
Одвíчно - споконвíчні,
А після, все - крести.
Прогулюючись степом,
Ми навіть не збагнéм,
Що наша земля склепи
Вся нáпхана Творцем.
Награлися ляльками
І кинули в сміття́.
Свобода наче лáви
Розíлляти в моря.
Застигне, розіб'ється,
Чи створить скелю знов?
Свобода, то є серце,
А серце, то любов.
Все змінює природа,
Міняється пора,
А люди непомітно
Закінчують життя.
І серце вже не б'ється,
Свобода загулá.
Написане зітреться.
Одвíчне, все мина.
14.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2019