| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Я вірив у кохання до кінця!
Хотів, щоб ми були завжди разо́м,
Знімати ноти, із твого лиця,
Купаючись на морі, в бархатний сезон.
Ділитись горем, в радості тонути,
Ловити пташку, з іменем удача.
Тобі ніколи мабуть не збагнути,
Чому від тебе, моє серце скаче.
Мені не треба ті, що є навколо,
Але для тебе, я залишусь тільки другом.
Ніколи! Чуєш що, кажу? Ніколи!
Я не бажатиму тобі такої туги.
Бажаю, щоб тебе минали бурі,
Нехай щаслива з'явиться сім'я,
Ти не зважай, коли у дні похмурі.
Біситимусь, тому, що не моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2020
Посміхайся, в будь-яку погоду,
Не давай розкиснути собі,
Не давай емоціям свободи.
Навіть, коли тонеш у журбі.
Твоя біль, нікому не цікава.
Всім начхати, це твоє життя!
Та, котра колись була ласкава,
Вмить бува, міняє почуття.
Заховай усі свої страждання.
Зрозумій, ти вірним шляхом йдеш.
Там, де вже колись було кохання!
Більше ти нічого не знайдеш.
Все погане врешті решт мине,
Свіжий погляд інколи потреба.
Ти сприйми лиш правило одне!
Посміхайся, та надійсь на себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
Про душу кажуть, добрела до краю.
А де той край, де прірва у яку зірвуся?
Усі живі із часом помирають.
Збрешу. Коли скажу, що не боюся.
Збрешу, коли скажу що не кохаю.
І чесним словом, поборовши зло.
Душа нестримно добрела до краю.
І тіло також з нею добрело...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020
Я думав кохати це бути поруч!
Я думав кохання, то цінна річ.
А вийшло, мало тобі простору,
А вийшло місиво, з протиріччь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
Заростає шлях до хати,
Там де верби і дуби.
Де чекає мене мати,
Де читати я любив.
У саду, старі дерева
Вони бачили багато.
І мене малого в ревах,
Заховавшись десь за хату.
Помічали вони завжди,
Хто приходить, що несе,
Радість, горе, негаразди.
Вони бачили усе.
А калина червоненька,
Й досі родить під городом,
Лікувала мене ненька
Нею часто від хвороби.
Стежка з лісу визирає,
Заховавшись у траву.
Й досі соловей співає
Криє тишу лісову
А ось тут, на цьому місці,
Я ніколи не забуду,
Ми колись давно в дитинстві -
Будували "халабуду".
Скільки часу має шлях,
А уява розтавляє,
Всі деталі по місцях.
Все, що бУло пам'ятає.
Кожне дерево в саду,
Кожну втоптану травинку.
Я по пам'яті знайду,
Кожну пляму, на будинку.
Повернутись би на хвильку,
В ті казково теплі дні.
Ну хоча б до понеділку,
Можна навіть у ві сні.
Спогади ворушать душу,
Про мій рідний серцю край.
Знов я звідси їхать мушу,
Але ти мене чекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
Він поглядом ловив щодуху,
Її розпечені, тонкі вуста.
Спіймаючи, сидів і просто слухав,
Очікував з жагою на слова.
Слова, що до недавна зігрівали,
Ті, що дорожче будь-якого статку!
Натомість, інші різко прозвучали,
Я не люблю тебе. Пробач. І крапка.
Це жарт якийсь? Ти, що таке говориш?
І посміхаючись швидесенько піднявся,
Надіюсь, ти це більше не повториш,
Але вердикт від цього не мінявся.
Холодний піт скопився на обличчі,
Настала цілковита, мертва тиша.
Він підійшов до неї якомога ближче
І зрозумів, вона вже стала інша.
Погас уже вогонь в її очах.
І погляд став жахаюче жорстоким.
Вона обрала собі інший шлях.
І він напевно не такий широкий.
Їм доля дарувала теплу зустріч,
Багато років спільного життя,
Але його паскудна нерішучість,
Згубила всі прекрасні почуття.
Не треба кажеш, ні про що жаліти.
Та лиш життя нам сколотило підлу змову.
Він повернувсь, не силі вже терпіти,
Пішов із мрією продовжити розмову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2020
Сон прийшов, так тихо стало.
Це найкраща мить у світі.
Мама казку зачитала,
Про царицю Нефертіті.
- Спи спокійно любий сину,
Та не думай про погане.
Відвоюємо країну!
- І тобі добраніч, мамо...
Вкутавшись в м'якеньку ковдру,
Я лечу у світ казковий.
Там я буду уже вкотре,
Пити теплий чай, медовий.
Зроблю кілька справ там, світлих.
Візьму щастя пару жмень,
Завтра буде — новий виклик,
Завтра буде — новий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020
Прокинься і живи! Не створюй сіру тишу.
Вона не личить ні одній людині.
Поглянь, як тихий вітер акацію колише,
а горобці лаштуються в рядок на горобині.
Пройдися по траві, котра бринить росою,
її топтали ще прадавні люди.
Невже не варто, милуватися красою,
котра удома, в полі, в лісі, всюди?!
Не треба зайвих слів, але натомість слухай,
слова ніщо для тіла, та різко ранять душу.
Коли одного разу, ти скажеш в очі глухо:
- Пробач я йду! Пробач мені! Я мушу!
Прокинься! Вже весна. Вставай. Піди пройдися.
Життя — не завжди доручає другий шанс.
Піди до церкви, Богу помолися.
Бо він лиш тільки знає, як скласти твій пасьянс.
Повір, ти можеш набагато більше,
ніж просто плавати весь час по течії.
Живи! Лови момент! Радій життю частіше,
І не пускай до себе близько, "над чашею змії"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020
Що означає бути татом?
Насамперед, давати приклад,
Не заговориш різко матом,
Хоч і давно вже став великим.
Потрібно бути більш серйозним,
Щось взяти та й заборонити.
Любити вкрай, любити сльозно!
Заради нього тільки жити.
Відчути згодом ейфорію,
Для цього треба небагато.
Коли він йде в твої обійми
І промовляє слово тато.
Для чого тато? Щоб навчив.
Того що сам здобув в житті,
Щоб від негоди захистив.
Ось, що у мене на меті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020
Вибач, за не справдані надії.
В мене був затвор перед очима.
Вибач, я не чув твоєї мрії,
Жити за сміливими плечима.
Ти хотіла під крило орлине,
Ти хотіла щастя острівець.
Час по течії так швидко плине,
А с тобою не орел, а горобець.
Досить кажеш, перестань тягнути,
Там, лиш заметіль і снігопад!
Довго я і сам не міг збагнути,
Що тягнув тебе, лише назад.
Пізно, пізно, *** розумію
Але пруть назовні почуття
Не навмисно, убивав надію
Просто я без досвіду життя.
Просто я не вирішив задачу
Був сліпий, не бачив, що дано́
А тепер кричу я бачу, бачу,
Але, пізно *** все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020
На тисячу миль не знайдеш думок,
Котрі б сказали, що ти не красива.
Я не тому учора вмить замовк,
Коли, про вроду ти мене спросила.
Немає слів, щоб велич описати!
Одні думки та образ твій яскравий,
Мене він часто змушує мовчати.
Чарівна суміш, молока та кави.
Коли ти дивишся, бубнявіють сади.
І все навколо миттю розцвітає.
Тобою дихати хотів би назавжди,
Я думав, що такого не буває
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Мчать роки мов літаки.
Розганя попутно хмари.
Ми стаємо заслабкі,
Щоб наносити удари.
Все частіше прилітає,
Від хвороб. А, що знаття?
Лиш одна істота знає,
Де закінчиться життя.
Звісно вдячні своїй долі.
За багаж що за плечима.
З ним ідемо ми поволі,
Поки є в ногах ще сила.
Стали вже комусь сенсеєм,
Дехто настанов питає,
Хтось вітає з ювілеєм,
Ну а хтось і не згадає.
Так повільні, так незграбні.
Ворчимо перед екраном.
І хапаємось так жадно,
Проживати кожен ранок.
Вічність це примхлива штука,
Десь гуляє вдалині,
І від неї, а ні звуку,
Та й приходить лиш у сні.
А хотілось би, хотілось
Вічно бігати, рости.
Купа справ ще залишилось,
А тобі вже треба йти,
Має ціну наша юність
Напишіть це на афіші,
Бо пізніше прийде мудрість,
Що з роками ще цінніша.
Ми стаємо вже слабкі,
Кожну ніч у сні кошмари.
Мчать роки мов літаки,
Розганя попутно хмари
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Літо промайнуло,
осінь і зима.
Як грошей не було,
Так їх і нема!
Гаманець старенький,
Зберігає вірність.
Він завжди тоненький —
Ось вона стабільність!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020
Замерехтіла в небі зірка.
Здається перша, в сьогоденні
Уже за мить, їх буде кілька.
І в кожної своє наймення.
І кожна має свій початок,
Так само, як і свій кінець.
Але у них немає "взяток",
Ніхто не гляне в гаманець.
Коли прийде пора, згасають.
І не тримаючись за місце,
Його спокійно залишають.
Як тільки-но зникає місяць.
Народу, мабуть не збагнути
Докіль будем жебракувати,
Зібрати всіх зірок у купу —
І присудити їх до страти.
Нехай згасають кляті трутні,
Зітремо гадів нанівець.
Колись ви були всемогутні,
Аж ось вам всім, настав кінець.
Замерехтіла в небі зірка.
Здається перша, в сьогоденні
Чомусь душі, враз стало гірко.
А шо ще треба для натхнення?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2020
Грає пісня у темряві ночі,
Похилились могутні дуби.
Я тебе відпускати не хочу,
Ні за які у світі скарби.
Я без тебе швиденько засохну,
Мов калюжа мілка без дощу.
Мов двигун, що без палива глохне.
Я свого — уже не відпущу!
Ми крокуємо мов одне ціле,
Куди ти, туди я, й навпаки.
Моя воля цілком зрозуміла —
Доторкнутись твоєї руки.
Я жадаю тебе скуштувати,
Все що хочеш, для тебе зроблю.
Хочу губи твої цілувати
І казати як сильно люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
У мрії мені випадково здалося,
Що знову ми разом, що все недарма.
Твоє золотаве, розкішне волосся,
Я знов, як колись у повітря здійняв.
Згадав і про те, як на мене дивилась.
Про ніжно-блакитних очей твоїх, колір,
Як просто тоді ти мені підкорилась.
За тебе й тепер, я дякую долі!
Закохано спали, закохано їли.
І дружба сердець наших, кріпла щодня.
Та злі язики, наш союз отруїли
І стала ламатися міцна броня.
Не встиг схаменутись, як ти десь поділась...
Невже все що було, то лише сон?
Немов у повітрі ти вмить розчинилась,
Тепер на душі тихо гра саксофон.
У ритмі мого одинокого серця,
Не можу знайти я на тебе образ.
Та є там одна таємная дверця,
Звідки звучить твій улюблений джаз.
Я мрію, я вірю, що скоро знайдешся.
Я знов на собі відчую твій дотик.
До мене ти ніжненько так пригорнешся.
І тихо прошепчеш: люблю тебе Котик!
Тільки знайдися! Молю я! Благаю!
Ох, заживемо з тобою ми потім.
Наше коханнячко, знов запалає.
А ворогів, ми зітремо у попіл!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
- Привет, не спишь?
И я не сплю.
В окне сидишь,
а я смотрю.
Увидел свет
в твоем окне.
Сказал - "Привет".
Стоя во тьме.
Твой нежный взгляд,
взирает в даль.
Глаза горят
в душе печаль.
Так не хочу
спугнуть тебя.
И прошепчу
я уходя.
Ти не простишь.
Но я люблю,
- Привет, не спишь?
И я не сплю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Націлився потяг, до рідного краю.
До рідного дому, де юність пройшла.
Цінніших доріг, я, мабуть не знаю,
Як ті що ведуть мене до села.
Заїду в село, вдихну повні груди
І хвилею вдарить мене ностальгія,
Я б, мабуть не їхав би звідси нікуди.
Залишитись вдома — ось моя мрія.
Але певні речі виштовхують з дому,
Та змушують часто з селом розставатись.
З роками, я вже зрозумів аксіому —
Я їду, щоб знову назад повертатись.
Тут літо тепліше і зими біліші,
Ну і взагалі інакша природа.
Тут можна спокійно послухати тишу.
Лягти серед поля відчувши свободу.
Йому вже не раз пишу я вірша.
Щоразу радію і сплю, як дитина.
Кайфує тут завжди моя душа.
Це місце по право зову батьківщина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020
Прийшов, побачив, переміг!
Здавалось би просте рівняння.
І наче впорався, добіг,
Але не виконав завдання.
А бігти ж зовсім недалеко,
Тут можна дотягтись рукою.
Та хто сказав, що буде легко,
Прожити в боротьбі з собою?
Ми старт беремо ще дитинства,
Щоб перейти той рубікон.
І все життя так урочисто —
Повинні бігти марафон.
Спочатку все, десь більш запекло,
А в середи́ні затиха.
В кінці ж є страх, потрапить в пекло,
Бо жоден з нас не без гріха...
Дай Боже сил пройти спокійно,
Дорогою лиш однією!
Щоб оминути всі ті війни,
І жить в гармонії з душею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Чому мене у небо тягне?
Чому я тут сиджу один?
Усі чогось нового прагнуть,
А я весь час без жодних змін.
Ніяких змін і лиш напруга,
Що так виснажує мене.
По суті тут я лиш прислуга:
То завірає, то майне.
Але є миті і приємні
І мова йде не про зарплату.
Емоції тут більш об'ємні
Та зовсім іншого формату.
Коли ти вище горизонту
І втупившись у даль землі,
Приймаєш так одну чесноту
Ти велетень, а всі малі.
Тому напевно й тягне в небо.
Не ради слави, чи потіх
Для мене, мабуть вже потреба,
Відчути, що я вище всіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Мокрий сніг періщить в обличчя,
Заховаю у ньому свій нежить.
Ти приходила із потойбіччя,
Зі старої похилої вежі.
Ти приносила щастя, у жменях.
Я з жагою свердлив твої очі.
І лилося тепло, в наших венах,
Від світанку, до пізньої ночі.
Та на жаль, все квапливо скінчилось.
Напоролась любов на ножі.
Моє серце, на друзки розбилось —
Спорожніла частинка душі...
Ти пішла, гордо дивлячись в небо.
Твоя постать без краю велична.
Та залишила лиш після себе,
Тільки сніг, що періщить в обличчя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Пливуть рядки якогось вірша,
Вербуючи у свій полон.
Люблю, коли навколо тиша.
І коли сам! Як Робінзон.
Щоби думки збрились до купи,
Та обґрунтовано змогли,
Допомогти мені збагнути —
Де товариші, де вороги?
Для кого ладен біль прожити,
Сьогодні, завтра і завжди
Кому віддати все на світі?
Залишивши свої сліди...
У, що найбільше всього вірю,
У чисту правду чи в казки?
У казці всі довкола вірні,
А от в житті, все навпаки.
Це ж, як потрібно любить гроші,
Щоб позабути рідний дім,
Ми ж всі по суті — діти Божі
Чому ж тоді всі блага їм?!
Співають пташки дзвінко, дзвінко.
Дають концерти у саду.
Чергову дочита сторінку,
Помрію трішки та піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
З-за обрію нагрянула потвора,
Напищена і чорна, як та ніч,
Котрою йшов додому вчора,
Не розібравшись в чому таки річ.
І зараз я байдужки, що навколо,
Збирається навідатись гроза.
Уява мені корегує слово,
Котре я вчора так і не сказав...
Піднявся вітер, затягнуло небо
І грім гуркоче, мов тяженний рок.
А я нестримно думаю про тебе,
Не в силі все ж ступити бодай крок.
За мить, почнеться нескінченна злива.
І змиє всі приховані думки,
Буквально вчора, був таким сміливим,
Сьогодні все виходить навпаки.
Дощем холодним поливає з неба,
А я продовжую стояти серед поля.
Дивлюся в даль і думаю про тебе,
Яка ж капризна штука — наша доля.
Пройшла негода налила води,
Веселка підштовхне мене промовить,
Важливе слово, що в мені сидить.
"Люблю"! Сьогодні, завтра і завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Мои слова, красивы лишь снаружи.
Внутри, они набиты подлой грязью.
Хотел тебе быть идеальным мужем,
А стал по сути, идеальной мразью.
Хотел построить крепкую семью,
Хотел прикосновений наших тел.
И лицезреть улыбку, лишь твою.
Я много так чего, хотел, хотел...
Всегда тобой одной, я только жил.
Теперь, от слов твоих, по телу стынет кровь.
Убей меня! Я это заслужил!
Прости меня, прости, моя любовь.
Я знаю что уже, прощенья нет.
Но все равно, тебя отчаянно прошу.
Хочу я быть теплом твоим согрет.
Я без тебя сейчас с трудом дышу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Торкнула землю темна ніч.
Зоря вгорі замерехтіла.
Ти бігла в даль, йому навстріч,
Ти так давно цього хотіла.
Він раптом став, за пару кроків.
Ти зупинилась й кинулася в плач;
- Я змарнувала стільки років,
Пробач, мене, прошу, пробач!
Ти стільки часу не до нього йшла,
Вуста чужі тебе все цілували,
Не з ним ти в ліжку ночі провела.
І руки не його, в обіймах затискали.
А він смиренно свого часу ждав.
Змирившись з долею жорсткою,
Бо, ще колись давно пообіцяв,
Що буде поруч, назавжди з тобою!
Тепер же ти на відстані руки,
Тремтиш від почуття провини.
Нарешті ваші з ним стежки
зустрілися. І мов завмер годинник.
Ти дивишся на нього й розумієш,
Що ось цього мені і бракувало.
Коли він поряд, бездиханно млієш,
У тебе ще такого не бувало.
Він підійде, візьме тебе за ручку
І тихо мовить слово; -"Захищу"!
Одягне без вагань тобі каблучку.
Одразу ж знову перехопить дух.
А ніч, давно взяла усе в облогу.
Лиш місяць виглядає з-за озерця.
Потрібно все ж сказать, спасибі Богу!
Що об'єдналися в союз два серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2020
Змінилось щось? Не думаю панове.
Для нас непередбачувані зміни.
Вони будують собі замки нові,
А пацани на сході, безнадійно гинуть!
Чергова влада, знову обіцяє,
Що лиш вони війну оту припинять.
Народ уже ніщо так не лякає,
Як те, що пацани на сході гинуть.
Що думати, куди піти дружині,
Як чоловік назавжди світ покине?
Як втамувати біль малій дитині,
В котрої батько, від ворожих куль загине?
Ви грайте, грайте в ігри свої темні.
Життя підкаже хто у всьому винен.
Ви зараз там жируєте напевно,
А пацани на сході, безнадійно гинуть.
Настане час народного режиму!
Ворожа армія впаде нам під коліна.
Повернуться живі всі побратими.
І більше вже ніхто з нас не загине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862381
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.01.2020