| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Тендітні пальці світанку торкаються проміння,
розливаючи притлумленні відтінки довкруж в коридорах,
в лабіринтах кімнатних моїх тяжінь.
У місті опозицій сірого диму
думки переплітаються важко.
Ти наче боязко здатний триматися,
карколомно змінивши спогади та сп'янівши від напівсонності мороку.
Ми люди шалені, епохальних можливостей,
хто повільно втрачає надії і важливі миттєвостей іскри.
У цей час, хоч напевно завжди, божевільні
і водночас слабкі та прихильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Тендітні пальці світанку торкаються проміння,
розливаючи притлумленні відтінки довкруж в коридорах,
в лабіринтах кімнатних моїх тяжінь.
У місті опозицій сірого диму
думки переплітаються важко.
Ти наче боязко здатний триматися,
карколомно змінивши спогади та сп'янівши від напівсонності мороку.
Ми люди шалені, епохальних можливостей,
хто повільно втрачає надії і важливі миттєвостей іскри.
У цей час, хоч напевно завжди, божевільні
і водночас слабкі та прихильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
якимось теплим сяйвом виблискує небо.
так, сьогодні немов яскравіші зорі.
ходімо, моя солодко-ніжна потребо,
моя загадко, ніч, непрозорість.
поки темрява не загорнула будинки,
не вмикаються лампи старих ліхтарів,
твої очі мені все ще бачаться,
яскраво-синіх дощів.
повір, ми покохаємо знову ранки,
малюючи наше близьке мовчання.
зустрічати жовтогарячі з тобою світанки
є частиною існування дитячої забаганки.
ходімо на дах, візьми за руку.
не бійся схвильованого серцебиття.
зроби з цього дня нехімічну сполуку
для моїх терапій до кінця життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
лейтмотив твоєї трагедії -
зібрати валізи самотності
й відчути безвихідь абсурдності
дороги із зайвих колій.
причина твого збентеження -
бути зайвим в безмежності простору,
обіймаючи час свого побуту
остаточного самозбереження.
ідея твого мовчання -
торкнутись близької байдужості,
означеної в такт нерухомості
низького рівня скавчання.
куплети твоєї тривоги,
безсмістовних сонячних ритмів
й сильних зимових штормів, -
тримають пусті розмови.
концепція твого тіла -
берегти безглуздо свій відчай
й спогадів сльози потай,
що ховаєш від себе безсило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020