S.V.P.

Сторінки (1/32):  « 1»

ГОЛОВОЛОМКА

В  сітях  -  спійманий  рак,
В  мишоловці  -  мишак...
Якщо  все  в  житті  так  просто  -  
Значить,це  не  просто  так  !
                                   ^×^
Небо  кличе  дарма́,  -
В  птаха  крил  вже  нема...
Так  і  воля,що  без  права,  -
Як  відчинена  тюрма  !
                                   ^×^
Файно  жити  щодня  !  
(Це  -  правдива  брехня...)
Та  у  фразах  прозирає
Повна  сенсу  маячня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024


РОЗПРАВДИЛОСЬ!

Доки  світ  у  дурмані,  
марять  велетні  п'яні,  —
В  небо  знов  драпанув  дракон...  
Остогидлий  всім  карлик,  
заховався,  як  равлик,  —
за  кровавый  ганебный  трон.  
Хижо  клацнули  зуби  —
зачесалися  дупи...  
Ду́рні  сплять,  —  бачать  третій  сон...  
                                             ¿¿¿
Підлабузники,  блазні,  
лицеміри  нещасні,  —
Посплітались  в  клубки  слизькі...  
Тільки  посмішка  зникла,  —
і  з'являються  ікла,  
Труять  душу  думки  бридкі...  
Вже  немає  підказки  :
де  обличчя,  де  маски?  —
Хто  ж  розставить  крапки  над  "  І  "?..  
                                             ¿¿¿
...  Як  дали  свині  крила  —
вона  небо  порила,  
Ніби  більше    нема  біди...  
Виробляв  чу́дні  речі  
вовк  у  шкурі  овечій,  —
і  вцілілих  вже  не  знайти...  
Янгол  довго  не  думав,  —
просто  в  дзеркало  плюнув,  
І  подався  під  три  чорти...  
                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024


НИЗКОРЕНІ

Я  йшов  додому  стомлений
щасливий  і  знедолений
розхристаний,  неголений
А  з  рота  тхнуло  с*акою...  

Порою  -  дуже  гнався  я
Ночами  -  тихо  карався  я
Боятись  -  не  боявся.  Я  —
озброєний  ломакою!  
                                           ;;;
Взуття  все  стер  об  камені
І  ноги  вкриті  ранами
На  тілі  —  розпис  шрамами,  —
Болючий  підпис  долею

Я  лікувався  травами
Живився  щопопалами
І  спав  лише  з  кошмарами
та  марив  свею  домою
                                           ;;;
Знайшов-таки  !  В  облозі  і
Кропиви  і  амброзії
Лопух  росте  в  порозі...  і
У  мене  звідси  корені  !!!  

На  дурня  хата  дивиться
В  підпорках  -  як  на  милицях
Та  все  одно  -  не  хилиться
Вона  і  Я  —  НИЗКОРЕНІ  !!!  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024


МОЛИТВА

Прости  мене,  Господи,  бовдура...  
Ібо  кишать  в  мені  мишлєнія  окаянні
о  битіє...  і  незримом  таїнстві  соплітєнія
Всього  сущого  і  несущого

Так  все  остопи...  гидло,  Господи  :
Тупоглаві  мудреці,  
Сліпі  очевидці,  
Криворукі  умільці,  
Здраві  каліки,  
Лживі  правдоруби...
Що  діють  чєловєчєству  на  пагубу

Низпошли  їм  благомисліє
                                               у  черепні  порожнини...  

Доки  сповнений    життєвої  снаги
мій  нікчемний  пуп'янок  надії,  
що  настане  прозрєніє  одного  дня,  
(як  по  писанію)  
всім  душам  заблудшим...  

І  почув  я  глас,  що  лунав
звідускрізь  :
Ану  пішов  геть  
із  храму!!!  
із  храму!!!  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


HOMO PIANTUS

Пожовтів  занехаяний  кактус
І  вже  пенькнув  розтрісканий  горщик
У  житлі,  де  живе  homo  piantus
таргани  павуки  мухи  тощо
                                                     %
Показала  відразливі  пуп'янки
До  життя  ядовита  прищепа
Нищить  мозок  задушливий  дух  п'янкий
Смокче  душу  ганебна  потреба
                                                     %
Наливайки  бурхливо-веселі
"Однодумців"  ватаги  (с)півдружні
Захмели́вся  —  і  знов  до  оселі
Чи  рачком  до  порожньої  мушлі
                                                     %
Розчинилася  доля  у  безладі
І  стерв'ятники  пильно  слідкують
Кинув  п'яний  човняр  свої  весла...  ті,
що  штовхають  життя  і  кермують

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023


САМОТНІСТЬ

Тихо  вечір  підкрався  і  все  вже  довкола  принишкло,  
Темні  сутінки  я,  як  завжди,  зустрічаю  один,  
Лиш  по  хаті  навшпиньках  вже  нишпорки  швендяють  нишком
Та  плетуть  павуки  пентаграми  з  тонких  павутин
                                                                               )=(
Скільки  часу  минуло...  я  й  досі  все  не  розумію  :
Хто  нахабно  і  хитро  забрав  у  житті  мою  роль?  
Розлетілися  білими  чайками  всі  мої  мрії,  
А  вернулись  ворони  —  крикливі  і  чорні,  як  смоль
                                                                               )=(
Тільки  чарку  хильнеш  —  і  на  серці  стає  дуже  гірко,  
Тихий  відчай  чіпляє  до  болю  журливу  струну,  
Я  вривався  у  ніч  і  хотів  збити  палкою  зірку,  
Але  жодна  не  впала...  не  влучив,  мабу́ть,  ні  в  одну
                                                                               )=(
Як  би  там  не  жилось  —  потягнули  гріхи  вже  до  храму,  
Втупив  очі  додолу...  (хоч  більше  ніколи  не  зводь),  
Тільки  став  на  коліна  і  мовив  простими  словами...  
 І  відчув,  як  на  небі  здригнувся  самотній  Господь


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023


ПЕРЕКРЕСЛЕНІ НАВХРЕСТ ВІРШІ

...  шось  в  душі  ожило  чи  прокинулось  ніби  від  сну
на  старих  сторінка́х  позривав  забуття
                                                                                                                                                 всі  печаті
там  мої  закарлюки  проорюють  всю  жовтизну
перекреслені  на́вхрест,  мов  несправедли  -  
                                                                                                                                         во  розп'яті
                                                                               *****
влучна  пам'  ять  стрілою  пронизує  давні  роки  :
коли  місяць  засвідчує  скритне  
                                                                                                                 тонке  божевілля
безпощадно,  натхненно  весь  мозок  ґвалтують  думки
а  під  ранок  щасливо-знесилений  
                                                                                                                   мов  породілля
                                                                               *****
а  на  рамі  вікна  —  боже  —  скільки  розп'ято  тих  муз
у  складній  нісенітниці  тихих  простих
                                                                                                                                       ритуалів
де  слова,  суть  і  рими  складаєш  в  логічний  союз
цідиш  соки  фантазій  з  великих
                                                                                                                   гранчастих  ґраалів
                                                                               *****
...  та  жбурляв  в  порожнечу  всі  вірші  —  як  ті  камінці
невідомий  нікому  нікчемний
                                                                                                               наївний  аматор
збіг  останній  рядок...  розкарячений  підпис  вкінці...  
а  ще  дата  в  кутку  —  після  чого  
                                                                                                           закреслився  автор

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023


ГОЙДАЛКА

Літає  гойдалка  над  сонною  землею...
Безперспективно  набирає  хід,
Скавчать  шарніри  вражені  іржею,  —
Мене  не  спустять  з  прив'язі  орбіт
                                                         {}
Дитячий  маятник  летить  неоднозначно  :
Майбутнього/минулого  двобій,
На  швидкості  —  і  радісно,  і  лячно,
Кроїти  простір  по  дузі  живій
                                                         {}
Пересипаються  калейдоскопом  зорі,
Черка́ють  неба  вічний  моноліт,
Хмільна  душа,в  відвертій  непокорі,—
Зірватись  силиться  в  скупий  політ
                                                         {}
І  я  пустив  її  —  до  знаків  зодіаку,
Чи  ж  мало,  йолопе,  в  житті  халеп  ?  —
Злетіла  в  ніч  лиш  пташка-розкаряка,
І  в  сонну  землю  з  висоти  —  телеп  !..  
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023


АПОКАЛІПСИС

Стій  і  дивись  :
Каруселі  летять  самі  по  собі
В  місті  приреченому  на
Мучительний  спокій
Де  все  покинула  доля  —
Лишились  обставини...  
І  чорні  плоди  воро́н
На  невибагливих  мертвих  деревах
Воронячим  гаслом  деруть  немислиму  тишу
Летять  напропалу  примарні  дні
Під  штукатуркою  хмар
Сірі  й  тягучі,  —  як  туалетний  папір...  
Всі  дороги  —  в  нікуди...
                                       +  +  +
Стій  і  мовчи  :
Перекошено-сивий  паркан
Хилиться  в  неминуче
В  місці  приреченому  на
Прикре  забуття
Де  будь-яким  діям
Бракує  значень...
І  зграї  диких  псів
Безутішно  виють  серед  руїн.
Прілою  вічністю  тхне  із  шахт
І  небо  набрякло  від  стогонів,  криків
                   Всі  колії  —  тупікові...

                                         +  +  +

І  було  так  :
В  пекучих  картинах  пекла
Блукали  ті,  хто  отримав  смерть,
Але  не  спокій
Обвугленим  гадюччям  
Скорчилось  бадилля
Лиш  грається  мотлохом  вітер...
Гортає  сторінки  Біблії...

                 І  я  прокинувся...
                 Хоча...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023


ЗНАЙОМИЙ НЕЗНАЙОМЕЦЬ

Ішов  у  сірій  мішковині  днів,
Де  осінь  смітить  золотом  рішуче,
Курив,  лайливу  мантру  бубонів,  —
На  себе  гнівний  настрій    нахлобучив.
                                                           ^^
Його  дорога  —  вільні  манівці,
Шо  водять  кругалями  по  окрузі,
З  дубовим  соком  пляшка  у  руці,
І  шлейф  рябих  чотирилапих  друзів.
                                                           ^^
Плюється  в  синю  пику  сірий  дощ,
Гризуть  зубами  протяги  голодні,
У  місті  дивних  аномальних  трощ,  —
Де  стали  криво  потяги  висотні.
                                                           ^^
Він  вперто  тягне  з  смороду  могил,
І  все  складе  на  чудо-тарантасі  :
Шаблонні  залишки  картонних  крил,
Скляні  серця,  поламані  каркаси...
                                                           ^^
Оманливий  взірець  нещасних  душ,
Як  телепень  обшарпаний  в  городі...
Чалапає  по  дзеркалу  калюж,
І  бачить  висоту  у  мілководді...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022


ВІДПОВІДЬ БЕЗ ЗАПИТАННЯ

Сумніву  бійка...  скочила  стрілка,  —
Гупнуло  серце,  тріснула  гілка...  
Крикнула  пташка  зляканим  хрипом,
Скрипнула  хвіртка  жалібним  криком,
Жалібним  скрипом...
                                                         +
Крок  —  у  нікуди,  крик  —  у  ніколи,
Тишу  криниці  здогад  розколе,
Пізно  на  небі,  —  крапають  зорі,  
Вимиють  душу  сльози  прозорі,  
Сльози  —  як  зорі.  
                                                         +
Вибита  шибка,  сколота  плитка,  
Вмерла  в  колисці  лялька-сирітка,  
Стіни  байдужі,  холод  мовчання...  
Тиша    —  як  відповідь,  без  запитання,  
Без  запитання...  
                                                         +
Зламані  крила...  очі  —  як  діри,
Згарище  раю,  звалище  віри...
Стогнуть  ікони...  чорні  дзеркала...  
Час  зупинився  —  вічність  настала...  
Вічність  настала...  
Вічність...  настала...  
Настала...  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022


КАМІННЯ ПЛИВЕ, ЛИСТЯ ТОНЕ*…

Не  голова  -  з  помиями  баддя:
Пробите  дно,  бракує  клепки...
Це  пункт  чудних  світів  злиття,
Де  люди  всі  -  складні  маріонетки.
                                                       &
Хтось  ніби  в  ступі  суміш  перетовк,  -
Уявну  яв  із  явним  фальшем,  -
А  мозок,  з  вивихом  думок,
Малює  все  прикольним  шаржем.
                                                       &
Зникають  декорації  і  грим,
Зривається  вбрання  і  маски...
Стає  все  дриґом  догори,  -
Всі  персонажі  -  не  з  своєї  казки...
                                                       &
А  може  й  справжні  мисленні  світи,
Де  перекреслені  закони...
Там,  де  на  дзеркалі  води,
Пливе  каміння,  листя  -  тоне...

*  -  японське  прислів'я
(все  не  те,  чим  здається...)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022


ТЯГАР ПОРОЖНЕЧІ

Розтрощили  всю  душу,  як  скельце,
Хижі  демони  злі  безголосі,
І  вбирає  розчахнуте  серце,
Цю  охлялу  задрипану  осінь.  
                                                 @
Видноколо  розмитих  абстракцій
Хтось  в  колодязях  вікон  наквецяв,
Поховалися  всі  винуватці,  -  
А  сира  розмазня  все  не  стреться...
                                                 @
Вже  не  ґебають  мислені  шлюзи,
Зусібіч  душать  стіни  і  стеля,
Цілий  день  маячнею  все  грузить
Прямокутна  нудна  пустомеля.  
                                                 @
Зазвіздились  балабухи  люстер,
В  темно-сірих  кросвордах  будинків,
Штучний  промінь  важку  темноту  стер,  -  
Заіскрились  життями  клітинки.  
                                                 @
Лиш  обскубані  хмари  надвечір,  
Та  розпльовані  зорі  на  небі...  
І  ще  важчий  тягар  порожнечі,  
І  спокуса  хмільної  потреби...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


< Весна >

Приходить,  як  дама,  -  вся  в  еконарядах,
Гнучкими  стежка́ми,  під  щебет  пернатих.  
Розстелить  смарагди,  підхмелить  повітря,
Забарвить  ландшафти  яскрава  палітра.
                                                                   ¥
Срібляться  потоки  у  сонячну  повінь,
Потягує  соки  невидимий  корінь.  
Квіткові  салюти  вистрілюють  стебла,
І  хмар  парашути  під  синькою  неба...
                                                                   ¥
Земля  голосиста  просякнута  хіттю,  
Всі  кубла  та  гнізда  -  дають  бій  безпліддю,  
Аж  в  очі  впадає  щось  вкрай  безсоромне...  

Метелик  злітає  -  в  тепло́  безкоштовне.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022


< ZОМБІ >

Ти  давно  уже  гибла  особа,
Аморально-зруйнований  труп,
Серце  з  мозком  прогризла  хвороба,  
(Подолати  таке  -  марна  спроба),  -  
Це  діагноз  з  тавром  -  душогуб.  
                                                       =
В  лабіринтах  складних  декорацій,  
Під  уколами,  з  ядом  брехні,  
За  полотнами  галюцинацій,  
Вся  свідомість  зазнала  руйнацій,  -  
І  гниє  у  порожній  пітьмі.  
                                                       =
Не  людина,  а  дика  істота...  
Так  за  безцінь  продавши  себе,  
Перекресливши  слово  -  "свобода",  
Наче  лялька,  в  руках  ляльковода  -  
Все  бредеш  з  точки  "А"  -  в  точку  "Б"...  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022


ТАМ, ЗА ВІКНОМ…

Мокрий  слід  дощової  краплинки,
     Водяниста  мазня  горизонту,  
         Млявий  день  у  болотні  відтінки,
             Лізе  ртуть  з  плюсової  драбинки...
                                                               ^
Під  пташиним  крилом  сіра  хмара,  -
     Розпанахана  нерозбериха,  -
         Сипле  мокрі  і  хльосткі  удари,
               Добиваючи  літні  примари.
                                                               ^
Падолист  жовтизни  і  багрянцю,
     Та  підйом  з  глибини  відображень,
           Мить  падіння  прощального  танцю,  
               На  поверхню  вологого  глянцю...  
                                                               ^
Бур'янів  розкарячені  пози,
     По  околицях  і  закапелках,  
           Дефіцит  променистої  дози  -  
               Всюдить  чорні  огидні  некрози.
                                                               ^
Душа  кисне  в  тілесному  склепі,  
     Серце  в'  яне  у  ре́берній  клітці...  
           Зараз  антимоє  бути  happy,  -  
               Я  погряз  в  депресивній  халепі...  
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


ЕПІЛОГ ДНЯ

Набряк  кровавим  соком
                               вечірній  шмат  небес,
Із  західного  боку
                               йде  запальний  процес...  
Хмаринка  одинока,  
                               щоб  зняти  біль  і  стрес,  -  
До  сонячного  ока
                               прикладує  компрес.
                                                       ×
Настав  вселенський  спокій,  -  
                               минулася  біда,  
І  бурі  слід  жорстокий
                               сховала  темнота.
Лиш  місяць  кривобокий
                               і  зоряна  орда...  
З  них  сотні  ксерокопій
                             намножила  вода.

           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


ДУРДОМ

Котилась  монетка  під  го́ру...
І  в  цьому  змаганні  із  хрен-зна-чого́,
Суддя  найсильнішому  дав  таку  фору,  
Шо  вже  й  не  догнати  його...
                                                   +
У  нас,  до  народного  хору,
Ше  двох  танцюристів  крутих  додали,  -
Тапер  заважають  такому  фольклору
Чотири  великі  яйли.
                                                   +
Із  вчорашнього  "перебору",
Дуже  гидко  в  роті  і  башка  тріщить...
Чого  б  це  нам  думать  на  голову  хвору?  -
Давай  через  зад  все  робить  !
                                                     +
Оце  то  набрались  позору  !  -  
(але  ж  і  своє  ми  таки  довели  !)  -
Коли,  наковтавшись  свічок  від  запору,  -  
За***лися  всі  як  могли...
                                                     +
В  палаті  вам  мало  просто́ру  ?!  -
Вся  логіка  буде  проста  і  швидка  :
Виселять,  к  бісу,  в  трикутну  комору
Та  ще  й  без  одного  кутка...

Ще  й  в  люті  морози,  як  влітку...
І  ми  лізем  грітися  в  клітку...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021


ХОЛОДНИЙ ВІТЕР

Безпощадний  поривчастий  вітер,  
Дав  життя  неживим  предметам,  
Анархічний  створивши  гармидер.  
                                               ~        
Піруети,  кульбіти  і  сальто,  
Пустотілий  виконує  мотлох,  
На  порепаній  шкурі  асфальту.
                                               ~
І  граційно-спотворені  па
Все  танцює  непотріб  по  колу,  
Де  я  в  центрі  -  у  ролі  стовпа.
                                             ~
Безтолково  шугають  повз  мене
Невідомі  бездомні  пакети,  -  
Аплодують  кістляві  клени...  
                                             ~
Пінопластовий  айсберг  в  калюжі,  
Залиши́вши  сміттєву  армаду,  
Покотився  незграбно  по  суші.  
                                           ~
І  наш  жовто-блакитний  метелик,  
Однокрило  в  судомах  тріпоче,  
Прикрашаючи  шумний  генделик.  
                                         ~
Тільки  я  (в  одежині  дешевій),
В  скостеніло-скоцюбленій  позі,  
Все  стою  на  кінцевій  кільцевій...  

                                                     ...  
Знавіснілий  холодний  вітер,  
В  безпричинних  припадках  люті,  
Виє  пісню  із  двох-трьох  літер...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021


< 31 ЛИСТОПАДА >

Смолянистий  холодний  морок,
Монолітне  бетонне  небо,  
Налягли  на  сирий  вівторок  
І  будинків  високі  склепи.  
                                                   *
Хаотичний  потік  прохожих,  
(Всі  вони  -  фарбовані  тіні),  
Розбрелось  по  садках  і  ЗОШах
Вередливе  нове  покоління.  
                                                   *
Хижі  очі  Землі  -  калюжі,  -  
амальгами  свинцю  і  ртуті  -
Заглядають  у  людські  душі,  
І  життя  перекинуті  суті...  
                                                   *
Сіра  осінь  (?)  грає,  (фальшиво)  ,
Монотонну  нестерпну  ноту,  
В  голові  тихо  виє,  сопливо,  
Роздратована  психоістота...  
                                                   *
Так  самотньо  і  гірко  -  до  крику  !!!  
Так  ніколи    іще  не  було,  
Плюс  ще  сонце  в  режимі  "викл",  
І,  то  сипле,  то  ллє  H2O...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


ЙОХАНИЙ БАБАЙ !

Оце  б  насмілитись  спитати
Напряму,  зненацька,  в  лоб:
За  які  такі  заслуги?
За  які  це  нагороди?
На  "ЦЕ"  потрачені  мільйони
                     Таких-от:      $      €      ¥      ₴      
                       (чи  шо  там  ше  існує)

А  я,  тут,  день  у  день  батрачу
Навечір  тихо  помираю,  
І  боляче  так  воскресаю
В  недобудованому  світі.  
Серед  складних  розгардіяшів,  
Безрадісно-чужих  пейзажів
І  тішусь...  
                                     Фактом  існування.  

Розібраний,  розбитий  хтось
Виглядує  з  правдивого  задзеркалля
І  немає  в  нього
Ні  вгодованого  рила,  
Ні  нарощеного  сала,  
Ні  ситих  відрижок,  
Ні  пудових  кавалків...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020


НУДНИЙ ШЕДЕВР

Заплющую  очі  -  наплив  чорноти_  _  _
Від  неї  відгонить  могильною  вічністю,  
Йду  в  темноті  по  мостах,  а  мости
Намертво  з'єднані  із  потойбічністю.

[  Забув  розказати  вам  шо  я  роблю:
Це  я  напівсидячи  так  напівсплю.  ]  
                                                                 °
Піврозпад  свідомості_  _  _  півзабуття_  _  _
Думки́  холості  -  без  контролю  і  суті,
Спотворене  дійсності  сприйняття
Висмикує  із  напівсну  каламуті.  

[  Зробив  сам  собі  величезну  перерву
І  сплю  під  читання  нудного  шедевру.  ]
                                                                 °
Знов  морок  провалля,  відторгнення  стан_  _  _
Світ  викинутий  _  _  _  десь  за  тя́жкі  повіки,  
А  тіло  розмив  забуття  океан,  
І  єство  мого  "Я"      розчинилось_  _  _
                                                                                                                             навіки  !?!  

[  Та  "Я"  прослизнуло  у  даний  момент
 В  яскраво-кошмарний  книжковий  сюжет.  ]  
                                                                 °
Безумство!  
Яке  й  не  здається  вже  сном  -  
Кат.  Ешафот.  Гільйотина.  Для  мене.  
Я  скований  страхом  та  ще  й  ланцюгом
І  страчений  буду...  І  це  вже  напевне!  

[  Я  втік  із  кошмарного  сну,  -  став  до  праці,  
Як  вчасно  ж  мені  засвербіло...  у  носі  !  ]  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


ПРОПАДІТЬ ВИ ПРОПАДОМ !

...  Та  всі  ваші  канали  -  розплідники  фальші,  
Де  під  брилами  брехні
Хоронять
Побічні  ефекти  неспланованих  дій,
А  вся  благочинність  відгонить  газом  і  нафтою,
Чутки  і  наклепи  -  легкозаймисті.

По  той  бік  екрану  -    гримучий  тераріум
Самозакоханих  жертв  самозбагачення.
 
Хто  має  в  кишені  хоча  б  одиницю  -
Той  в  вічній  гонитві  за  нулями  !!!  

У  мене  лиш  холодна  безпристрасність  
До  ваших
Вдаваних  переполохів,  
Надзвичайних  надважливостей,  
Гарячих  конфліктів  точеного  масштабу...  

І  зневажлива  апатія
До  розкішних  збіговиськ,  
Можновладних  жестів,
Облудливих  мімікрій,  
Лукавих  посмішок,  
Улесливих  висловів,  
Картавих,  шепелявих,  гундосих
Розсусолювань...  

ТЕПЕР  І  Я  ВЖЕ  ХОЧУ
ЗАУВАЖИТИ  
НАГОЛОСИТИ
І  ПІДКРЕСЛИТИ  :

ПРОПАДІТЬ  ВИ  ПРОПАДОМ!  
______________________________
 

                               ...    OFF    ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020


ПЛАНИ З ПОНЕДІЛКА

Omne  initium  difficile  est  -
Гласить  мудрість  латинська  -
І  тут  же  планую  -  нарешті!  -
Приступити  до  всіляцьких  дій  :
Почну  з  впорядкування
Метало-дерев'яно-пластико-скляного
(Та  ще  чортзна-якого)  рейваху,  -  
Геть  все  іржаве,  діряве,  трухляве!  
А  там  -  гляди  -  дотягнуться  руки
І  до  розбитих  корит,  
Триногих  столів,  
Скрипучих  дверей,  
Розсохлих  рам,  
Перекошених  штахет...  
                           і  т.  д.      і  т.  п.  
Потім  оголошу  війну  -  
Мишиним  кублам,  
Осиним  гніздам,  
Павучим  закуткам,  
Метушливим  мурашникам,  
Шиплячим  гадючникам...
                           і  т.  д.      і  т.  п.  
Шаленою  косою  та  замашною  сокирою
Піду  на  штурм  бур'янів,  чагарників,
А  далі  -
Заліплю  діру  в  стіні,  
Засклю  шибки  у  вікні,  
Підновлю  підлогу,  дах...  
Гнилі  балки  заміню,  
Переставлю  підпихню,  
Підлатаюсь,  розбудуюсь...  
                             і  т.  д.      і  т.  п.  
                       .                  .                  .  
А  з  Наднебесся  небожителі  регочуть  -  
Ти  де  раніше  був?..  
За  нашим  планом  -  в    понеділок
Тобі  призначений  
                                                                 А  М  І  Н  Ь  !  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020


ДАЙТЕ СПОКІЙ !!!

                                               1
Я  поїхав  далеко  за  місто,
Де  немає  в  мереж  покриття,  
Там,  де  небо  гладеньке  і  чисте,  
А  хмаринки  -  піна́  для  бриття.
                                               2
І  стою,  як  опудало  в  полі,  
Розчепіривши  руки  убік,  
І  дурію  від  подиху  волі,  
Яку  всотує  спрагло  душа.  
                                               3
Потім  зник  із  усіх  полів  зору    -  
Коли  ліг  у  густу  зелень  трав,
(перед  тим  тільки  глянув  наскоро
чи  купу  там  хтось  не  наклав).  
                                               4
Я  лежу...    і  пульсує  все  небо,
Від  потужного  серцебиття,  
Хочте  -  звіть  це  "ЕФЕКТОМ  ПЛАЦЕБО",  
Але  справді:  так  легко  стає!..
                                                 5
Тут  так  пахнуть  аптекою  трави,  
Свіжий  вітер  ментоловий  дме...  
Золотиста  таблетка  яскраво
Сонцеточить  свій  вітамін  "D"  
                                                   6
Благоденствують  всі  в  тому  світлі  -  
Комашня  і  жучки-павучки,  
І  дзвенять  у  хмільному  повітрі
Жирні  мухи.  А  я  все  лежу...  
                                                   7
До-овго  тягнеться  час,  наче  гумка,  
І  травинка  -  зелена  на  смак!  
Раптом  в  голову  вскочила  думка,  
Шо  живу  я  не  там  і  не  так!..  
                                                     8
Тут    розвіялась  будня  рутина
У  безмовній  жаркі́й  тишині,  
І  бляшанкою  стала  машина,  
А  смартфон...  -  безпонтовий  брусок  !  
                                                     9
Та  настирливі  привиди  з  міста,  -  
(Рій  придурків,  сволот  і  зануд),
І  сюди  спромоглися  долізти  
І  дістати  мене  навіть  тут  !..  
                                                     10
В  мене  рідко  бувають  "заскоки",  
Та  приїхав  я  саме  за  цим  :
Просто  крикнути  тут:"Д-А-Й-Т-Е    С-П-О-К-І-Й  !!!"  
Та  поїхати  знову  назад...  


 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


* Й О Ж Ы К І *

Це  нада  ж  так!
Попертися  за  тридев'ять  земель,
І  видертися  там  на  го́ру,
Забратися  у  кам'  яний  тунель
В  той  самий  день,  
В  ту  саму  по́ру,
Для  того  шоб  на  кам'яній  стіні,
Як  істінні  поэти  чи  художнікі
Там  написати,  
Як  на  полотні,  
Одне-єдине  слово  :
                               "Й  О  Ж  Ы  К  І"
                         (Карпати.  Скелі  Довбуша.)
                           (  'надцять  років  назад)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020


ВЕСНЯНА ТРАГЕДІЯ ЖУЧКА

Сонячний  будильник  задзвонив,  -  
І  мене  всього  ше  зранку  розбудив,

Я  вилажу,  шоб  з'явитись  з-під  землі,
І  чорніти  тихо  на  зеленім  тлі,

Я  голодний  після  довгої  зими,
І  бурчу  порожнім  шлунком  і  кишми́,

От  нагріюсь,  нажеруся  досхочу  -
Свої  яйця  до  жучихи  покочу,

Та  не  склалось,не  судилося  !  О,  ні  !..
Людським  чоботом  пройшлися  по  мені,

ХРУП!  -    і  пенькнула  броня  моя,
ТА  НЕВЖЕ  ВАМ  ЗАСЛІПИЛО,  ШО  ТАМ  -  Я  !!!

Тепер  здохленький  -  оно,  -  в  траві  лежу...  
Навіть  лапками  уже  не  ворушу  !..  

Так  скінчилися  мої  жучині  дні,  -  
І  гаплик  прийшов  моїй  весні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020


¿*ДИВНИЙ НОВИЙ СВІТ*?

Набори  кислотних  ілюмінацій
Заманюють  жертв.
Психологічна  розпайка...
І  -  маятник  колихнувся  
В  спокусливу  сторону...            
                   .                .                  .
Штиль.
Мелодія  вплетена  в  потоки  світла
Штовхає  в  безгрошову  подорож
Між  багатоповерхівками
Напханими  штучними  клонами
(наче  самоперемноженими
для  самооборони)
Розселених  принципом  собіподібності  -
Расами  і  кастами.
Та  це  вони  полюють  на  жертву  !
Спокушаючи,
Волаючи,
Заявляючи  про  себе
Розміроформокольорами.
Кургани  і  насипи
Розтягують  по  торбинах,
На  стіні  -  штучне  пекло
З  грішними  тушами.
Стоп!  -  
Дезорієнтація  задзеркаллям  !
Психологічна  розпайка...
Ледь  далі  -  дві  стихії
Нечесно  розрубані  склом,
(По  чому  кіло  життя  ?)  
Поруч  -  залп  мертвооких  поглядів
З  фальшивої  арктики...  
               І  ще  :
Копчені  черви,
Варе́ні  личинки,
Набори  здобного  золота  
Без  проби...  
                 .            .              .
І,скоївши  самовихід,
Почуваєшся  двояко:
Психологічна  розпайка  ...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020


¿*НЕРОЗКАЗАНА ІСТОРІЯ*?

Зашвирнули  і  залишили...
На  перших  порах  ще  шукали,
А  потім...
Назавжди  згубили  у  хаосі  непотребу
Із  всякої  всячини  -
                     Ніколи  не  знайдеш  !
                                     .        .          .
Вічність  валяюсь,
Розчепірившись  розкарякою
Під  мохнатою,  безнадійно-сірою
Товщею  пилу,
І  рухливими  родимками  мух...  

Вицвітає  і  блякне  моє  ім'я...  
Перетворюється  в  розмазню
Під  настирністю  води  і  променів  -
(Просочуються  крізь  діри    в  шифері).  

Неграмотні  мишаки
Сточили  і  розтягли
Моє  наповнене  змістом  нутро.  

                               Але  мені  не  боляче  !

Печально  трохи  тільки:
Так  ні  з  ким  не  вдалось  поділитись,
Розказати
Свою  унікальну  історію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2020


ДІАГНОЗ: ШИЗОАМНЕЗІЯ

Я  ішов  нізвідки  і  ні  з  ким,
Йшов,  то  за  собою,  то  за  ним,
І  з  собою  за́вжди  ніс  нічого  -
Ні  від  себе,ні  від  когось,ні  для  кого...
                                                         *
Я  ішов  кудись  -  прийшов  в  нікуди,
Починав  свій  шлях  аж  звідусюди  !  
Що  шукав  я  серед  дня  і  серед  ночі?  -  
Просто  місце,  там  де  скрізь  кишить  шо  хочеш!
               P.S.
От  хочте  -  вірте,хочте  -  ні  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2020


< АНТИКАЗКА >

Не  довго  тривав  політ
Летючої  жаби...  

Телепнулась  об  землю,
Оклигала,
Очухалась,  

Трусонула  рогатою  головою,
Помахала  хвостом,
Почухала  морду    -  
Шубовсь  !    -    і  в  болото...  

Принцеса!  Принцеса!
ТЬХУ!!!  -  
гидота!..  
потвора!..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020


ПЕРЕВОРОТ РЕАЛЬНОСТІ

Стою  на  голові  і  бачу:
Нервова  система  сухого  дерева,
Зелені  легені  живих...

Кілометрами  машини  вдалечінь
Біжать,як  мурашки...  
Круглими  лапками
Прилипли  до  асфальтних  балок.

Осиними  гніздами
Висять  усі  будівлі...  

Щетина  колосків
Сиплеться  дощами  в  безодню.

Стовпи  і  люди
Шмарклями  звисають  із  стелі,
Яка  душить  мені  в  голову.

Переворот  реальності  !

Кульбіти  думок,
Піруети  фантазій,
І  важко  дається  смислова  еквілібристика.

І  ногами...нікуди  не  дійдеш,
А  руками...толком  не  зробиш  нічого.
                                     .            .            .
Оце  стою  догори  дриґом,
Геть  збитий  з  пантелику
І  міркую:
Та  все  в  нас  так  чогось,тут,  -  
На  своїй  землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020