| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Живемо, будуючи ми Вавилон
Беремось за вікна, стіну та балкон.
Спіраллю накручуєм сходи уверх.
До сонця і бога, посереду черг.
Думками своїми усе за принади
На кожному поверсі свіжа помада
Лиш тлум копирсається все на низах.
З прогнозом – завали, прогнозами – крах.
А я все для бога... Зробив, планував
Аби він мене... лиш аби цілував
А богу, ти ба... Уже ніколи спати
Мене, разом стелю, з землею зрівняти.
Я змерз, не бажаючи далі іти
Плювати на інші, що звемо, світи.
Плювати на вікна, стіну та балкони.
Плювати на бога, і бога корону.
Бурулька врізається в дно Вавилону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020
Твій човен відійде від берегів в провалля
Ти капітан, о капітан, Волт Вітмена герой.
Як malum, спокусив ти femenine Адама
Тепер в infernum... душу заспокой.
Гори й спечися в гіркому казані.
На тебе, друже, вистачить вугілля.
Бо як і сказано, до третя звука зрання
Продасть cor meum Юда – срібне зілля.
Дивись, харкнувши кров'ю, твори Данте
Переживи, стерпи Ян Палаха протест
І щосекунди згадуй думку Канта:
Одна людина іншій lupus est.
Але рушай, за обрій не вдивляйся!
Там порожньо, надіятись – нема.
Лиш хвилям біля себе ти покайся.
Цілуй, ґвалтуй – збережена душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2020
При повному місяці
З пустими карманами
Ходить по барах
З німими екранами
Звичайний, усміхнений
Імажиніст.
Поет цей кокотиться
Бо ба, йому хочеться
Своїм хитрим всесвітом
Зиркнуть під хвіст.
І втиснуть зіницями
Поміж сідницями
Своїм язиком
Зачитать білий вірш.
Дістати розмовами,
Будучи донором
П'яної крові
Для нього – не гріх.
Всю ніч полукавитись.
Потім позбавитись.
Плюнути в зорі
Й податись у біг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Серед книжкових полиць та свічки,
Вечірнього сяйва та павутини
Він лущить їй лісові горішки
Під спів, що із темряви лине.
Він співає їй колискову
Декламує тихенько вІрші
А вона, ледве, знову й знову
Промовляє: «Прошу, ще трішки».
Він у цьому їй не відмовить
Споглядаючи чорні віки
Що тихенько ідуть додолу
Та ховаються чоловіка
Проводжає у сон кохану
Зі сльозами в своїх очах:
«Завтра збачимось, Бездоганна,
І продовжим взаємний шлях»
Серед книжкових полиць та свічки
Вечірнього сяйва та павутини
Він лущить їй лісові горішки
Серед тиші, що з темряви в лине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Падіння… Зліт!
Падіння… Зліт!
То повість ненормальних літ.
Життя ув’язненого Лева
Посеред всіх бридких воріт.
Життя обману, черствохлібу
Корів нечищених хлівів.
Життя без сонця та без снігу.
Життя розбещених катів.
Життя рабів, що вже згасає
Життя сердець, що розіп’яли
Не на хресті, а на піску.
Де все плювали та псували
Де в мережі та без зв’язку…
Життя у ліжку, без краваток,
Обіцянок – хабар, з десяток.
Білизни, що через поріг,
Як на парад, іде завзято.
І розуму збиває з ніг.
Момент копієчних утіх.
Стихає світ, стихає ріг.
А на світанку поридаєм.
Безглуздий сон, хоча все знаєм.
Крадем кохання та у біг.
І мчимся поспіхом в майбутнє
Шубовсь, з минулим йдем під лід.
Така вже сірість незабутня…
Однаково на всіх присутніх!
Аби на дні зоставить слід.
А Лев сидить посеред неба
Посеред тих бридких воріт.
Втекти – нема йому потреби.
А все, чого живому треба…
То повість ненормальних літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020
Сірий старенький локомотив
Тягне в майбутнє мертві тіла
Щастя людини в німому поклоні
А станцій "Сьогодні", на жаль, не бува.
Оплакуєм попіл, шкірку гнилу
Те, що так сильно любили колись.
А дещо реальне, картину живу
Ми змусимо словом: "Прошу, не дивись".
І те, що живе, ще не з'їдене вдосталь.
Зчерствіє, потягнеться до хробаків.
А в смітнику лиш зостанеться постіль
Твоя й непочутих твоїх почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020
Десять гривень в кишені – сумує Мазепа.
Нема більш йому компаньйонів.
Я стою, посміхаючись, посеред неба.
Сам щасливий, і ситий, і голий.
І вже байдуже, годі... Ті сині карети,
Що в депо – їх єдина зупинка.
А в руках проститутки – мої сигарети,
Щось ціле... Поділив... Четвертинка.
Четвертую, дай Боже, нікчемні легені,
Що оточують прокляте серце
Спокушаю судини: артерії, вени.
Зі смолою всередині стерся!
Я ніхто і ніщо – щастя в мене немає.
Там, де ваше, – я в біса подертий.
І на ринку за безцінь душа відлітає.
Ну і тіло... Доставка за верстви.
Я ніхто і ніщо – забагато добра.
З Парабелума в голову дайте...
І плювати мені: осінь, літо, весна...
Все віддав – ви трощіть та знущайтесь.
Як завгодно, ти знаєш, – ґвалтуйте, давай!
Я вже сам... Моя яблуня стерта.
Берліозом навмисне піду під трамвай.
Я живу
Я живий
Стукіт серця
Зупинка
Я мертвий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
щебечем обидва в радянській кофєшці
про наше кохання, про наш перший секс
вдивляємось в очі та все без контекстів
лікуємо душі, знімаємо стрес.
із млявістю світло царапає серце
царапає спину, будує гротеск
і пристрасть моя не зрівняється з перцем
пристрасть моя – то війни маніфест
і ти так щиренько до мене заплачеш
я шийку легенько твою обійму...
ти знаєш про біль мій і ти його бачиш
і разом зі мною ведеш цю війну
ти разом зі мною зруйнуєш той всесвіт
як саме – ти знаєш, а я не збагну
моя ти маленька, біленька принцеса,
кусай моє серце – з тобою ділюсь.
кусай і соли його – то насолода
терпіти не буду – я щедра душа
нужденним давати – така моя мода
така моя врода, така вже пора
пора нам іти – не розходитись, Сонце
радянська кофєшка іде під завал
долоня твоя так пасує долоньці,
що крові пізнала... й потрапила в рай.
пішли-но вперед, тільки не обертайся
кохай, демонструй свої ніжні вуста
позаду зосталось бридке й хаотичне
а поряд із нами весна й простота
попереду ранок, едемськії танці
попереду хліб, що всьому голова
я дякую богу за ніч на альтанці
й собі, що продовжую власне життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020