| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ти пристрасть моя, мій гріх,
Ти ангел, з самих небес...
Кохаю, воскресши, із...
Вмираю самотньо, без...
Ти ж радість та вічний хрест,
Нестримний вогонь і лід,
Не тямлю себе я, без
Та наче згораю, із...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Допоки ти, у мені мрією,
Допоки, ще кохати смію я,
Допоки світ мій, у тобі,
Даруй... Даруй всі ночі й дні,
Люби... Нічого не питай...
Чекай і вір... Чаруй... Жадай...
Та щоб не сталося, не йди!
Не бійсь ні щастя, ні біди...
Цей всесвіт, наче не для нас
І час неспинний – мить, не час,
Допоки, ще кохати смію я!
Допоки ти, у мені мрією...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
Гудок... Гудок... Аж якось раптом,
Таке ріднесеньке «Алло!»
І серце тьохнуло, і радість
Заполонила, й полилось :
– Привіт, синочку! Що там? Як ти?
– Привіт! Все добре. Граюсь, вчусь...
– Ти бабцю слухаєш?
– Аякже ж...
– Ну й молодець! Знай, я горджусь
Тобою, милий мій горобчик...
Ти ж знаєш?
– Знаю. Як, у вас?
А ще... А ще, я дуже хочу
щоб ти приїхав.
– Вибач нас...
Пробач мені і своїй мамі,
Що, в дні лихі, лишився сам,
Та все минеться і настане
Той світлий час зустрітись нам,
Сьогодні ж з бабцею і дідом
Тобі безпечніше буде...
А я приїду!.. Знай приїду,
Як тільки вишня розцвіте.
– Приїдеш? Правда?.. Ти приїдеш?
– Повір мені... Алло! Алло!..
Коли ж ти, зайшле, від нас підеш?
Щоб вже ніколи не було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
У очах твоїх ніжність і подив,
Тайна ночі та зіронька рання,
Переповнений чарами погляд –
Нерозказана сповідь кохання
На устах вічний подих любові
Й поцілунків п’янка насолода,
Тихий шепіт, завжди, наче мовить:
«Я без тебе... Без тебе не можу...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020
Не буди її, вранішня птахо...
Хай поспить... Не буди... Не буди!
Не виспівуй так дзвінко й завзято
І крилом не полохай біди!
Притомившись, не знала спочину...
Задрімала, лиш тільки змогла
Й через сон, крізь вогонь, йшла до сина...
Все шукала... Та врешті знайшла!
Це був він... Знову він... Сам у полі,
Серед диму і тисяч смертей...
Як ж забилося серденько болем
Й гіркі сльози... ті сльози з очей...
Ні, не бігла – летіла... летіла!
«Сину! Синку!.. Нарешті знайшла!»
Й обійнявши, пустити не сміла,
До душі притулилась душа...
Не буди ж її, вранішня птахо
Та крилом не полохай біди...
Не виспівуй так дзвінко й завзято,
Хай поспить... Не буди... Не буди!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020