| Сторінки (1/72): | « | 1 | » |
Стежечки, мої стежини
Розбрелись світами.
Ті стежки, що у дитинстві -
Вкрились полинами.
Ті стежки, що йшли у юність
Бур’яном покрило.
Ну а ті, що до любові -
Сльозами розмило.
А колись я їх топтав
З вечора до ранку,
У брудній калюжі бачив
Зорі і світанки.
Та стежина, що вела
В сподівання й мрію
Споришами заросла,
Забрала надію.
В тих стежинах була поряд
Кохана та мила,
Ясні очі серед ночі,
Поцілунків злива
Там співав нам соловейко
Ранньою весною.
Стежку ту дощами змило,
Вкрило ковилою.
Комусь доля застелила
Широку дорогу,
А мені вузьку та світлу
Стежину до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
На полотні калини квітка
Надії цвітом налилась:
На білому червона нитка
Із чорною переплелась.
Ту чорну нитку в Україну
Вплітає нам кремлівський цар:
Донбас перетворив в руїну,
І сіє смерть щуряча твар!
Червона нитка – то кохання,
Надії і Любові жар,
А чорна нитка – руйнування,
Війни жорстокої кошмар...
Так і живем: про щастя мрієм,
У світле вірим майбуття,
В молитві душу свою грієм,
У Бога просим співчуття...
Червоні кетяги калини
Ми у віночок заплетем,
В нім наша ненька Україна
У мирі й славі розцвіте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Правда, Віра і Воля
У шаблі лежать на кінці.
Від них залежить і доля:
Чи згинути нам, чи цвісти?
Добро має буть з кулаками,
Щоб землю свою боронить.
Свою Україну й думками,
І серцем повинні любить!
Від Сагайдачного й Хмеля,
Мазепи й Івана Сірка –
Вітчизна стояла, як скеля,
І слава її – у віках!
Ця слава студентів під Крути
Із ворогом кинула в бій…
Не зможем ніколи забути
Небесної сотні синів!
Коли запалала на сході
Заюшена кров’ю земля,
За віру свою і свободу
Боролась Вітчизна моя!
Ваш подвиг в століттях не згасне,
Хай сяє вам неба блакить!
Любіть же свою Україну,
У радості й горі любіть!
Ми вийдем на світлу дорогу,
Розквітнуть сади і поля, –
Засяє веселкою знову
Свята Українська земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Алехонтова ніч у молочнім блукає тумані,
Голубі діаманти розгубилися в перлах роси,
І стою я один на козацькому сивім кургані,
Відірватись не можу від цієї земної краси!
І немов уві сні я полинув в далеке минуле,
У козацьку добу, у ті, славою вкриті, роки.
І немов би століття назад в одну мить промайнуло,
І на Хортиці знову запорізькі живуть козаки.
В Алехонтову ніч ковалі споконвіку не спали,
Все кували вони й гартували кривулі-шаблі.
І до самого ранку в горні на вогні чаклували,
Щоб булатная криця козаку помогла в боротьбі.
І козак молодий, осідлавши коня вороного,
Брав із рук коваля у горні розігрітий клинок,
І по березі мчав від порогу і до порогу,
У тумані густім загартовував сталь козачок.
Алехонтова ніч бува один раз лиш на літо,
Апогеєм добра і краси нашій рідній землі,
У цю ніч все молочним туманом повито,
І витьохкують музику літа співці – солов’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Цю чару смутку із журбою
Один я п’ю на самоті.
Та хочу випити з тобою
Щасливий трунок в цім житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Ти – юність моя солов’їна,
Я в молодість кличу тебе,
Журба ти моя журавлина,
Ти – небо моє голубе.
Ти пісня моя лебедина,
До скону кохаю тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
У вересні якось, погожої днини,
Дивився я в небо змарніло-осіннє.
Під хмарами високо, тихо, поволі
Пливли журавлі у величному колі.
Пливли понад садом,
ставком і ріллею
В останнім прощанні
з своєю землею.
Прощання тужливе,
прощання тривожне.
Хтось, може, загине,
вернутись не зможе.
Та треба летіти від рідних земель.
Бо в зиму лиху попаде журавель.
***
Останнє коло
і останній змах крила.
Останній клекіт
понад рідними полями.
А під крилом розкинулась земля,
Вона сумує за своїми журавлями.
***
Вона у простір посилає
Тужливо-болісне «Вернись»!
Осінній обрій вже палає,
В траву лягає жовтий лист.
Вернися ж до моєї мрії,
Як відшумить снігів пора.
В моє життя, в мої надії,
Вернись для радості й добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Б’ють у скроні замрії крилаті,
Все летять до хмільної весни.
Красень-квітень ми будем стрічати,
Ще присняться рожеві нам сни.
Ще прилине журавлик із виру,
На крилі принесе нам надію.
Я очам твоїм ясним повірив,
Як Ікар у крилату мрію.
І я вірю, що прийдуть світанки,
Заіскриться роса на стежині,
З твоїх уст, як з медової рамки,
Буду пить я хмільну вощину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Як бурка темнесенька нічка!
Вже місяць приліг за курган.
У сон загорнулася річка,
В гаю заблудився туман.
Налий, доле, щастя в долоні
У ніч солов’їну, п’янку,
В кохання щемкому полоні
Люблю, наче раз на віку.
Та бризни смішинок у очі,
Щоб радість іскрилася в них.
Так серце позбутись не хоче
Цих щедрих хвилин дорогих.
Зімліє і пестощів вихор,
Розтане в ранковій порі,
Лиш зорі всміхнуться нам тихо
На наше кохання згори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Пливе весна жадана понад світом,
Уже п’янять її чарівні вечори.
Прийшла вона – і яблуневим цвітом,
Як снігом білим, замела двори.
У березні в сурму свою заграла,
У квітні прокотився перший грім.
Першотравневим святом завітала,
Промінням сонячним заповнюючи дім.
Іще одна весна моя розтане,
Червоне літо колосками зашумить,
Та серце сумувать не перестане,
Що вже тебе у літі не зустріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
В моїх віршах осіння тема –
Все про туман та журавлів.
Неначе осінь радість стерла –
Немає в римах теплих слів.
Одні напишуть про кохання,
Що буйним цвітом розцвіло,
Про теплі зустрічі-зітхання.
А в мене все давно пройшло.
Як павутиння осінь зв’яже
І листопад зайде у двір,
Рядок останній тихо ляже,
Як лист осінній, на папір.
Можливо, як весна настане,
Журавлик принесе тепло,
В душі у мене лід розтане,
І я візьму до рук перо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Крізь вересневий клекіт журавлів
У вічнім колі простору і часу,
Крізь шелест відмираючих лісів,
Приносить осінь нам свої прикраси.
Її велично-лагідна хода
Чіпляє павутиння на покоси.
Неначе господиня молода,
Багрянцем заквітчала свої коси.
В багряному і жовтому вбранні
Приходить осінь сірими дощами,
Та як же хочеться ще слухати мені
В мажорних звуках літа теплі гами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Вже серпень яблуком відпах,
День покоротшав – натомився.
До вирію зібрався птах,
Вагомо сонях похилився.
І небо вже злетіло ввись,
Ключем клекоче журавлиним.
Тривожать серце, як колись,
В вікно заглядають жоржини.
Туман світанок умиває,
І смуток зазирає в очі.
Погожа днина відгорає,
Морозко виглядає з ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Подаруй мені, мила,
блокнот записний.
В нім посію слова,
що засяють зірками.
Намалюю портрет,
серцю так дорогий,
І до тебе прийду ще
крутими стежками.
Розіллю на листах
свого неба блакить,
І весь світ обійму я
міцними руками.
І тобі принесу
те відлуння струни,
Що тамує коханням
роз’ятрені рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
До тебе, красуне-Прип’яте,
Де берег схилився в журбі,
Де біль, разом з горем, припнуті,
Розплескані по воді.
До тебе прийшли ми, Прип’яте,
З південних широких степів,
Те лихо з тобою випити,
І міст звести між берегів.
І міст, як могутня птиця,
Розкинув свої два крила,
З бетону вони і криці,
І серця мого тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Під стук коліс
Хай поїзд промчить
крізь нічні полустанки,
Де вперше в дитинстві
ногами ступав.
Туди, де зустрів
свої перші світанки,
Де палко і трепетно
вперше кохав.
Колеса, мелодію
грайте бадьору,
Додому, додому
в містечко моє.
Де пахне бузок,
нахилившись із двору,
Туди, де залишив
я серце своє.
Хай стрімко несуться,
співають вагони,
Повітря туге
підрізають із шпал.
Де цвітом вишневим
обійняті крони
Мене зустрічає
Долинський вокзал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Скільки років тиша –
Не гримлять гармати,
В росяні світанки
Стелиться туман.
В хлібодарнім полі
Багряніють маки,
Наче кров солдатська
Пролилася з ран.
Вийдеш на світанні
В колосисте поле,
В росяну стежину,
В літо молоде.
Поле ж моє поле,
Як щаслива доля
Земляків невтомних,
Здружених людей.
Колосися ж, ниво,
Сонцем наливайся,
Щоб приносить людям
Радість і добро.
В дощову годину
Щедро умивайся,
Щоб зерно добірним,
Запашним було.
Хочу, щоб ніколи
На твоє колосся
Кров свята солдатська
Більш не пролилась.
Щоб вдовину долю
Знать не довелося
Та зростали діти
У щасливий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Життя стікає, мов з долонь вода,
І сніговієм голову вкриває.
А в спогадах моїх ти молода,
Чарівний світ в очах твоїх палає.
За сивими туманами років,
Я бачу нашу юність солов’їну,
І дякую я Богу, що зустрів,
І покохав за ніжність лебедину.
Та буйний вітер долі розірвав,
Дощі стежини наші замулило,
А чорний ворон наше щастя вкрав,
Шляхи у світ журбою застелило.
Гіркими днями вкрилися літа,
Роки дві наші долі розділили,
У різних ми тоді жили світах,
Підкову щастя у розлуці утопили.
Крізь плин життя підкову все ж знайшли
Погнута вся, поїдена іржою.
Підрихтували трохи, як змогли,
І осінь знову ділим між собою.
Та сонце, як колись, не гріє нам.
І зорі не всміхаються в сузір’ї.
А я в весні, а я ще й досі там,
У юності вишневій заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Там, за сотню кроків
До рідної хати,
Де стрімка тополя,
Обеліск стоїть.
Біля постаменту
Все сумує мати,
Бо дитина рідна
В тій землі лежить.
Як в похід збирався –
Мати проводжала.
Плакала-ридала
Полином-слізьми.
У малу хустинку
Згорточок поклала:
«Рідну землю, сину,
У похід візьми»
Крізь бої криваві
Повела дорога,
Землю, як святиню,
Біля серця ніс.
Та за сотню кроків
До свого порогу
Обеліском Слави
В рідну землю вріс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Покотилась сльоза,
З твоїх ясних очей
Мені в серце жаринкою впала.
Що ж, кохана моя,
З цих безсонних ночей,
Ти мені ще ріднішою стала.
Крізь гіркі полини, через весни журби,
Через зими, де біль і морози,
Ти, кохана моя, не зазнавши ганьби,
Йшла, в усмішці тамуючи сльози.
Поміж нами ріка, що вирує й реве,
Поміж нами роки сивиною повиті,
Ти поглянь – вдалині,
Там наш човен пливе,
Там вітрила трояндами шиті.
Я з любові добра ,
Та ще ласки й тепла,
Через річку містки побудую,
Досить сльози ковтать,
Посміхнутись пора,
Я тобі ці містки подарую.
А на тім бережку, де стоїш ти одна,
Завжди горда, чарівна і мила,
Дай же руку мені –
Хай нас доля єдна,
Не пали лиш мостів тих, Таміла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Стомився день і вечір тихий
Нарешті огорнув садок.
Лиш вітерець легенько диха,
Думки сплітає у вінок.
Проміння місяць простягає –
Заколисати землю в сон.
Усе стиха і завмирає,
Правічності святий закон.
Про щось шепочуть очерети,
Лоскочуть пам’ять спориші,
І хочеться писать сонети,
Так світло й легко на душі.
Туман над плесами гуляє,
І загорнулась річка в сон.
Лиш жаб’ячий оркестр ще грає –
Природи вічний камертон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Як тепле літо пташкою змайнуло,
Чаклунка-осінь в очі зазирнула.
Своїми барвами заворожила,
І серденько моє заполонила.
Вона берізкам золотила коси,
І спориші вдягала в чисті роси.
Багряним простирадлом клени вкрила,
У вирій журавлів благословила.
В останнім вальсі листя закружляло,
І на покоси павутиння впало.
Густим дощем поля, гаї умились,
І по шибках сльозинками скотились.
Горять червоні грона на калині
І сив туман гуляє по долині,
А вечір зорі тихо розсипає,
Морозко сріблом ранок зустрічає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Неначе коні бистроногі,
Летять мої літа.
Спішать до вічності порогу,
В неторених степах.
А мої спогади все б’ються,
Немов крилатий птах.
У юних стежках вони в’ються,
У молодих літах.
Де були мрії й сподівання,
І щастя навесні.
Де я зустрів своє кохання,
Немовби уві сні.
В щасливому я був полоні,
У зоряних світах.
Лилось кохання на долоні,
І медом на вуста.
Ой не летіть, ви, коні, бистро
Та на мою біду.
З тих днів розсипане намисто
Збирати я прийду.
По місячній іду стежині
Як то колись було.
Нема намиста того нині,
Снігами замело.
А роки – коні воронії,
Пірнули в небуття,
Ми зупинити їх не вільні,
Летять вони, летять, летять, летять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Не лічи моїх літ,
Ті роки сивиною гаптує,
Не приходь наяву,
Через дикі галуззя-терни.
А приходь в мої сни –
У тих снах ще кохання вирує,
Та у мрії приходь,
Через ніжну духмяність весни.
Не лічи моїх літ,
Ті роки табуном промайнули.
Не вернути назад,
Бо вже пилом припали сліди.
Там співав соловей,
Та не можна вернути минуле,
Не придбати квиток,
Бо немає дороги туди.
Не лічи моїх літ...
Ті роки віддзвеніли струмками,
Гай зелений шумить,
Та я більше туди не прийду.
А душа молода –
Не спішить за моїми роками,
І звучить мій романс
У пожухлім осіннім саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Життя листає сторінки
Летить і крутиться Земля,
І розсіка безмежний простір!
Один виток, одна весна,
Зима ж гримить, неначе постріл.
Та як же хочеться мені
Злодійку-долю обкрутити,
Щоб посміхатися весні,
А зими якось відмінити.
Весна пливе, чарує світ!
Тамує нам душевні рани.
Та в осені застряг мій пліт
І квилить туга вечорами.
З весною літечко спішить,
Нас напоїти хміль-медами.
І соловейко ніч не спить,
Витьохкує мажорні гами.
Колосся щедро зашумить,
Запахне хлібом, пиріжками.
Мені б у юність полетіть
І зорювати з солов’ями.
Мені б купатись в цій красі!
Впірнути у ромашки білі,
Умити долю у росі,
І попливти назустріч мрії!
Життя листає сторінки,
Як лист осінній відриває,
Спішать літа, летять роки,
І ліку їм назад немає...
Летить у космосі Земля,
Мені б у вічність ту пірнути!
Та в очі дивиться зима,
Мені її не оминути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
З журбою по літу
Блукатиму в часі невпиннім,
З туманом на серце
Наляже тривога і щем.
І небо змарніє,
Затрубить ключем журавлиним,
І осінь заплаче,
І смуток посіє дощем.
Летіть же, журавлики,
Хутко до теплого краю,
Бо віхола зла
Замете і ліси і поля,
А я вам ізнизу
Одним лиш крилом помахаю,
Не стану вже в клин,
Бо мене не пускає земля.
Бо долею битий,
Життям і Чорнобилем гнутий,
Не зможу я з вами
Полинуть в далекі краї.
І буду один я,
Один на всім світі забутий,
Чекать-виглядати на вас,
Побратими мої.
А як завесніє, –
З далеких країв прилітайте,
В свою Україну,
На крилах приносьте тепло.
А як не зустріну –
Ви пісню мою доспівайте,
Спішіть, поспішайте,
На світі творити добро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
На покуті свічка горить, догора.
Старенька все молиться Богу.
На сході дитина її дорога,
Виборює людям свободу,
А ненька його все чека, вигляда...
Всі вікна на схід продивилась,
Вже осінь багряний наряд одягла,
Журбою шибки засльозились.
Дай Боже, синочку, із того вогню,
Живим повернутись до хати,
Дай, Господи, сили й наснаги йому
З матусею день зустрічати.
Хай світиться свічка, як символ життя,
Старенькій вселяє Надію!
А сина її на вогненних шляхах,
Молитва матусі зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Кращу долю не шукаймо,
десь за океаном.
Побудуєм життя гідне
із своїм гетьманом.
Все сміття повимітаєм
із своєї хати.
В своїй вільній Україні
будем панувати!
Об’єднаєм Україну
з заходу до сходу,
Побудуєм кращу долю
для свого народу,
Щиру пісню українську
разом заспіваєм,
І не злим та добрим словом
Кобзаря згадаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Життя – як покручена річка,
Щось ховає в своїх берегах.
На тім боці стояла Марічка
Як веселка, в семи кольорах.
На тім березі юна, мов квітка,
Навкруги розсипала свій сміх,
Просиналась кохання лебідка
У твоїх веселкових очах.
Там для нас тихо зорі всміхались,
Лиш для нас черемшина цвіла,
Там духмянці весни розливались,
І стежина хмільною була.
Але там загриміло, не склалось.
Пролетіли роки-бігуни.
На стежині, де ми зустрічались,
Лиш буяють гіркі полини.
А тепер ти прийшла невпізнанна
І на віях сльозинка бринить,
У очах лиш роз’ятрена рана,
Душа плаче, а серце болить.
Час пливе і немає спину,
Чорний ворон розправить крило,
Як же боляче втратити сина,
Як же гірко тобі це було!
Вже покрились роки сивиною,
І надії нема на весну,
Я частину твойого болю
Через віхоли зим пронесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Життя, як воно є, кожен творить своє,
Прочитай між рядками поета.
Де ж ти, щастя моє? То немає, то є,
Мов блудлива хвостата комета.
Кожне слово моє через серце своє
Пропущу, щоб в душі поселилось,
Щоб співав соловей і щоб личко твоє
Світанковими росами вмилось.
Намалюю тобі свого неба блакить,
Напишу у віршах, а не в прозі,
Як пташина співа, як галузка бринить,
Як струмок жебонить при дорозі.
Розіллю на листах я палітру свою
І діброви вдягну в зелен-шати.
У чарівнім гаю Боковеньку свою
Сяду я за мольберт малювати.
І весна вже спливла, і бузком відцвіла,
Скоро осінь постукає в хату...
Не сумуй, не журися, любове моя,
Свої весни ще будем стрічати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Слова, як перли, я зберу,
Слова любові і кохання,
Із них намисто наберу
І подарую вірш коханій.
Слова з краплиночок роси,
Що діамантами сіяють,
Із них віночок заплету,
Нехай у ньому зорі сяють.
Слова зберу я із дощу,
По крапельках зберу рядочок,
Вірша з рядочків тих складу,
Хай жебонять, немов струмочок.
Зітчу з віршів тих полотно,
Із нього я напну вітрила,
Люблю поезію давно.
Вона для мене наче крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Жив у нашому селі дядько Гнат кирпатий.
Був лукавий чоловік, гуморист завзятий.
У неділю якось раз каже він Одарці
- Піду, в кума свіжина, вип’ємо по чарці.
Тож кашкета натягнув, – й по межі щосили!
А там кіньми два дружки город волочили.
Як із ними порівнявсь, чемно привітались:
«Брякніть, дядьку, щось таке, щоб ми посміялись»
Розповів би вам смішне, та не маю часу,
Бо до кума я спішу, кум на рибку ласий.
Там у полі, за селом, розірвало греблю,
Коропи там, щуки, сом б’ють хвостами землю.
Тож до кума і спішу, хай справи кидає,
Та мерщій бере мішка, рибу позбирає.
Подивились хлопці вслід, коней розпрягали,
Потім скочили на них, до ставка помчали.
...Став стояв, як і завжди, і рибка там скидалась…
А Гнат з кумом за столом з хлопців насміялись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Простелилась місячна доріжка
Від вікна аж до самого ліжка.
Та мені в цю ясну ніч не спиться,
Кольоровий сон мені не сниться.
Заглядає місяць пустотливий,
Він сьогодні вповні, то й щасливий.
Тому й шкірить безсоромні очі –
Що ж тобі не спиться серед ночі?
Що ж ти зириш, місяць ясноокий,
Чи не бачиш, що я одинокий?
Що ж ти з мене цілу ніч глузуєш?
Чому серденька мого не чуєш?
Чи прилине ластівка з містечка,
Чи зів’ємо разом ми гніздечко?
Чи ми будем з тебе пустувати,
Ясний день і сонечко стрічати?
І тоді я Богу помолюся,
І коханій низько поклонюся,
Подивлюсь на твій ріжок старенький...
Завтра знову зійдеш молоденький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Роки, роки, наче водиця
Стіка в розпечений пісок.
Та ще не висохла криниця,
В стежині не останній крок.
Ще соловей мене хвилює,
Як на поріг прийде весна.
І день чарівний подарує
Фортуна-доленька моя.
І не розтрачені ще сили,
В порохівниці порох є,
На скронях, правда, зими, зими,
Та б’ється ж серденько моє!
На мене не косись, кирпата,
З коси твоєї тільки зло.
Я маю ще пожить за брата,
Ми ще побачим, хто кого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Як нерозділена любов,
То нерозділене й кохання.
Надії зерна знов і знов
Сієш по ниві сподівання.
Росточок, може, проросте,
Душу і серце відігріє,
Квітка любові розцвіте
І крила виростуть у мрії.
Свіча любові ледь блищить,
Та тліє у душі надія,
Що Купідон знов прилетить,
В серце коханої поцілить.
А Купідон десь загуляв,
Чи затупились його стріли,
Чи може лука він зламав?
Чи під дощем розмокли крила?
Вогник погас. Що ж так буває.
Лиш бурштином розталий віск
Тобі ще може нагадає,
Що ти в кохання був лиш гість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Кружляє зажурено листя,
В садок листопад зазирнув.
Калини червоне намисто
Шепоче, що жовтень минув.
Дивлюсь я в засмучене небо
І думи мої теж сумні...
Молю я, зими, ще не треба,
Ще хочеться літа мені!
А сонце блукає у хмарах,
В свинець загорнувся ставок.
І лиш хризантем ніжний спалах
Надиха на мажорний рядок.
Вони не бояться негоди,
І радує очі їх цвіт
З тих чар я нап’юсь насолоди,
І дивом застелиться світ.
Блукає захмарена осінь,
З дощем розливає печаль,
Та скоро зима сивокоса
Шибки розмалює в кришталь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Чом засмучена ти,
з вій скотилась зрадлива сльозина.
Що турбує тебе,
Як зима хурделить за вікном?
Ще не скоро до нас,
Прийде чорна кирпата година,
Ще нам шлях перейде
Наша доля із повним відром.
Скоро скресне ріка,
І поселяться ластівки в стрісі,
Виглядаючи з двору
Нам духмяно бузки відцвітуть.
Тепле літо прийде,
Закує знов зозуля у лузі,
І полічить літа
Кому скільки на світі ще буть.
Не сумуй, не журись,
Я тебе своїм серцем зігрію,
Подарую тобі
Тихий вечір і неба блакить,
Небо я прихилю,
І посію у серці надію,
Без якої не можна
У житті і хвилини прожить.
Тихо осінь прийде,
Під вікном запалають жоржини,
І запахне у хаті
Медом, хлібом і свіжим вином,
Ну а час що сплива,
В жорнах мелються ночі і днини.
Перемелять і сум,
Що розлігся, як ніч, за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Прийшла весна, квіток розмай,
Від соловейка ніч проснеться,
І посміхнеться водограй,
Діброва щебетом заллється.
А там і літо прибіжить,
Одягне дуба в зелен-свитку,
Бджола за медом прилетить,
Цвіркун наладить свою скрипку.
В гаю берізонька стоїть,
Росою вмила своє личко,
Співає пісеньку, шумить,
Гойдає вітами синичку.
Гостинно осінь завіта,
Покрова вкриється журбою,
І моя мрія золота
Розтане й піде за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Ми підем в хмільні сіножаті,
Побредемо в літа молодії,
З літом будемо пісню співати,
Тихий вечір нам зорі посіє.
Тихо й лагідно стелиться нічка,
І лукаво нам місяць моргає,
Там у сон загорнулася річка,
І туман по діброві гуляє.
Подарую коханій світанок,
Де русалки Купаву стрічали,
І, награвшись, розбіглись під ранок –
Їх густі верболози сховали.
І зустріне нас ранок в стежині,
Спориші нас умиють росою,
Привітає у лузі калина,
І журба попливе за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Не завжди сіє дощ у похмуру погоду.
Не завжди з хмари падає сніг.
Так і доля моя все шука свого броду,
У потоках житейських доріг.
Колись був молодим я і дужим нівроку,
І як кінь по житті гарцював.
Та шалено летіли, неслись мої роки,
І спочинку я їм не давав.
Та густою журбою шляхи постелились,
Вже мереживом вкрилось чоло.
Мої спогади десь у стежках заблудились,
В споришах із дитинства мого.
Та вже обрій ясний відкриває дороги,
Моїм внукам пора в первопуть,
Хай вони не забудуть батьківські пороги,
Честь і вірність в житті бережуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Муза перша
Якось муза прилетіла, похилого віку.
Щось на вухо шепотіла про болячки й ліки,
Щось про старість говорила, про прожиті роки,
Сумом душу отруїла, загубив я спокій.
Все ходила по кімнаті, в підлогу дивилась,
Слова якісь неймовірні в голові роїлись.
Сама якась нечесана, а на пір’ї плями,
Із такою щось писати? Хоч лягай до ями!
Що вона вам може дати? На що надихнути?
Про що з нею говорити? Краще вже заснути!
Муза друга
А крила пам’яті у ті літа несуть,
Де буйним цвітом моя молодість гуляла,
В тих спогадах ще яблуні цвітуть,
Тої весни до мене муза прилітала.
Була вона ще зовсім молода,
До заздрості була вона вродлива,
Як з джерела неспитая вода,
Своєю свіжістю була вона красива.
І повела мене в чарівний світ,
Навчила рідне слово шанувати,
Залишити в поезії свій слід,
Тепло і душу людям віддавати.
Нам сонце з неба ніжно посміхалось,
А тихі зорі свідками були,
І радісно нам ті вірші писались,
Вони для нас трояндами цвіли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Серпень, дощем зорепад,
Від дива такого земля у полоні.
Дозрілий, хмільний виноград
Тихо лягає в загрубілі щасливі долоні.
Серпень – літу кінець.
Те, що сіяв і пестив збираєш.
Осінь – достатку вінець,
Віру, надію, любов у душі зберігаєш.
Осінь засіє дощем,
Туманом застелить, закута у хмари надію.
Та чи до мене прийде
Радість весни, що нам щастя приносить і мрію.
Осінь, лягла на покоси,
Сонце востаннє нам тепле проміння дарує.
Осінь, холоднії роси,
В щедрий багрянець ліси запліта і чарує.
Осінь, золотий листопад,
Листя із сумом в останньому вальсі кружляє.
Осінь. Сумує мій сад.
З журбою по літу жоржини у нім догорають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Це життя, як його я любив!
Та обсіли вже думи старечі,
А, здається, що я ще й не жив,
А літа навалили на плечі.
Пам’ятаю, як був ще малим,
Так дорослішим стати хотілось!
Не лічив тоді весен і зим,
Пролетіли вони, як наснились.
В своїх мріях за хмари літав,
І весь світ був, немов на долоні.
Не беріг свого щастя, не дбав,
Доки сніг не замів мої скроні.
Дуже хочу вернутись в ті дні,
Де хлопчиськом я був босоногим,
Там стежинки всміхались мені,
І життя не здавалось убогим.
То ж і хочу в дитинство втекти,
Хоч на вечір, на день, чи годину,
Щоб по росах босоніж пройти,
Розчинитись в гаях солов’їних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Нам весна дарує молоді листочки,
Та бузок відпахне, терен відцвіте,
З неба голубого вроду п’ють волошки,
З травня прикотилось літо молоде.
А мені зозуля щедро рахувала,
Скільки років жити по красі-весні,
Ой ти ж моя доле, долечко лукава,
Чом мені співаєш лиш сумні пісні?
Та не згоден, птахо, я з твоїм гаданням,
Бо не хочу сіять по літах журбу.
Від такої долі лиш одні зітхання,
Я від тебе, доленько, трішки ласки жду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Журавлиний клин в небо тягнеться,
Сумом плаче вікно.
Тепле літечко не повернеться,
Відбуяло воно.
Що було колись відвеснилося,
Наче і не було,
Відкохалося, відлюбилося,
І з водою зійшло.
Лиш у спогадах, та у снах моїх,
Травень цвітом горить,
Красним літечком посміхається,
Соловейком дзвенить.
А моє життя зосенилося,
Душа плаче дощем.
Молоді літа розгубилися,
Лиш в очах сум і щем.
І думки мої тихо квиляться,
Мов поранений птах.
Про весну-красну тільки мріється.
Про веселку в степах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Ой гарна я, гарна, щира та вродлива.
Чому ж моя доля така нещаслива?
Народила ненька мене сиротою,
Повінчала доля з сумом та журбою.
Хто йде мимо дому, поглядом лоскоче.
Дивиться лукаво, мов купити хоче.
На селі весілля восени гуляють,
Тільки мою хату старости минають.
Як сніги зімліли, та й настало літо,
Вузличок зібрала, та й пішла по світу.
Напилася горя по самії вінця,
Калиною стала, пустила корінця.
Як ідуть дівчата, калину ламають,
Білосніжні квіти в коси заплітають.
Не ламай калину при битій дорозі,
Ягоди червоні – то дівочі сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Самозакоханий і підлий ти царьок!
Терпіння чашу ти налив по вінця.
І рідний український мій народ,
Вогнем війни ти знищуєш, убивця.
На крові ти справляєш свій банкет,
Рабів імперію побудувати мрієш.
Сусіду в спину ти встромив багнет,
І смерть навколо сієш, сієш, сієш!
Ти проклятий народами в віках,
Кум сатани, лукавому поплічник,
Твій двоголовий і кривавий птах
Разом з тобою виметуть на смітник.
Ти маразматик, а в мізках – лайно!
Очиці бігають, неначе у повії.
Ти політичний труп уже давним-давно,
І Україна попіл твій розвіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Не цурайся мене, моя доле,
В колосисті поля відведи,
Захисти від зневіри і болю,
І стежину до щастя знайди.
Поведи мене в гай калиновий,
Вмий мене у прозорій росі,
Загойдай у колисці любові,
Зачаруй у безмежній красі.
Не позбав мене віри і мрії,
В горі руку мені простягни,
На тернистих шляхах безнадії
Від спокуси й гріха вбережи.
Моя доле, мене не цурайся,
Вже давно ми з тобою зжились.
І прошу, ти мені посміхайся,
В храмі Богу за мене молись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
У світі цім існує доброта.
Вона сестра Любові і Надії.
Вона у ваше серце завіта,
І душу ніжним дотиком зігріє.
Вона для того, щоб творить добро,
Допомагати людям в злу годину,
Бо доброта несе в серця тепло,
Надію поселяє у людину.
На крилах ніжності і вірності тепла,
Нам доброта вселяє світлі мрії.
Не терпить ані хамства, ані зла,
І справедливістю у світі володіє.
За доброту в своїм житті борись,
Добро посієш, то добро і вродить,
Не відкладай на завтра, не барись,
Серед людей іще лукавий бродить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Життя прожить – не поле перейти.
І не легка, терниста ця дорога.
І не завжди досягнеш ти мети,
І не завжди вона веде до Бога.
Нелегко по житті свій хрест нести,
Бувають злети, але ж і падіння,
Здавалося, піднявся і лети –
А доля знову кине на каміння.
Летять роки і стелеться життя,
Червоне літо в осінь зазирнуло,
Свята Покрова в гості завіта,
Зима прийде і рік пірне в минуле.
Та як же хочеться дорогу ту знайти!
Злетіти в чисте небо вільним птахом,
Полинути у зоряні світи
Нетореним іще Чумацьким шляхом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Ворони зранку розлітались
І посідали на сусідовий горіх.
А думи мої в римах заблукались,
Залистопадились до мене на поріг.
Як осінь струни з павутини зв’яже,
І натягне на свою віолончель,
То сум тугий на душу мені ляже,
І закружля золотолиста карусель.
Дарунків долі я вже не чекаю,
Бреду один в пожухлому саду.
Із листопадом пісню доспіваю,
Надію-птаху в вирій проведу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
В сорок шостім далекому вересні
У Устинівці я народивсь.
Там зустрів свої першії березні,
Там я вперше на світ подививсь.
В білій хаті, у річку закоханій,
Перший крок від дверей до стола.
Залоскоче сльозина непрохана,
Це ж моя Батьківщина мала.
Тут жили мої предки і мріяли,
І молились лиш Богу й землі,
Боронили цю землю і сіяли,
І обжинки справляли свої.
Кров’ю й потом земля ця орошена,
Заплелася з любові й тепла.
Пуповина моя тут закопана,
Це ж моя Батьківщина мала.
Я завжди по тобі сумуватиму,
Хоч у сивому віці стою
І любитиму і пам’ятатиму,
Батьківщину маленьку свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Подаруй мені ніч,
ми до неї прийдемо у гості,
Як мелодію літа
солов’ї у вінок заплетуть.
Де Стожари горять,
і всміхаються нам з високості,
Там і білі ромашки
нам стежину до ніг прокладуть.
Подаруй мені ніч,
там у ніжності руки сплетуться,
І в хмільнім поцілунку
кохання злетить до зірок,
І биття двох сердець
у щемкім унісоні зіллються,
І світанок загляне
у зігрітий коханням стіжок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
Життя снується полотно,
Переплітає сум і радість,
Могло би й краще, а воно
Журбою вкрило мою старість.
Тому, що у житті моїм,
Снувалась більше сіра нитка,
Яскравих мало кольорів,
А доля, як зів’яла квітка.
Я по житті удар тримав,
Сміявся, щоб не плакать, з долі.
Життєві хащі розгрібав,
Та мав лиш ранені долоні.
О се ля ві – таке життя,
Живеш, немов би у полоні.
Все ж маю трохи здобуття,
А не лише срібло на скроні
Це здобуття в моїх віршах,
У солов’їній рідній мові.
І лине в них любові птах,
Радість і сум в моєму слові.
Бо слово гріє і болить,
Воно – як з джерела водиця,
Тихенько ллється, то гримить
Народу мудрого скарбниця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
Кобза грає, душу крає,
та й за кобзарями.
З України їх зібрали,
ще й з поводирями.
Обдурили, обкрутили,
на з’їзд запросили,
В яру чорнім з кулеметів
усіх покосили.
Щоб не чули українці
про свій рід козацький,
Не боролися за волю
в комуні кріпацькій.
Щоб співали лише оди
катові рябому,
Щоб сказати святу правду
вже було нікому.
Стогнуть, плачуть кобзи струни,
на вітрі у полі.
Нема кому помолитись
за кобзарів долі.
Ніхто руки не заломить,
гірко не заплаче,
Лиш над чорним яром ворон
лиховісно кряче.
Якщо будем забувати
про народне горе,
Кобзарів з поводирями,
і голодомори,
Тих катів, що на Майдані
людей убивали,
То не будемо щасливі,
не буде й держави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Не соромтесь квіти дарувати
Рано-вранці ви своїй дружині.
Це ж бо вашим дітям – рідна мати
І в оселі вашій – берегиня.
Не соромтесь цілувать кохану,
Як зажура їй на очі ляже.
Пригорніть її, завжди жадану,
Доля вас любов’ю перев’яже.
Як прийдеться від свого порогу,
Вам іти у будні, чи у свято,
То світлину ви візьміть в дорогу,
Щоби нею душу зігрівати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Ромашки білі весь луг накрили,
І моє серце заполонили.
Білі ромашки росою вмились,
Стрічати ранок причепурились.
Ромашки білі мені до серця,
Вони на лузі, наче озерця.
Білі ромашки, квіти кохання,
Пелюстки ніжні – то для гадання.
А на Купаву дівочі ручки
Сплетуть віночки, прийдуть до річки,
Пливи, віночку, розказуй долю,
Білі віночки пливуть поволі.
Кому весілля, кому кохання,
Для когось втіха у сподіваннях,
Комусь надія, комусь чекання,
Кому довіку – сум дівування.
Іду по лузі, спішу додому,
Ромашки білі знімають втому,
Твої ромашки мені сміються,
Біля стежини моєї в’ються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Коли вирвешся з будня тенет,
Вечір ковдрою ніч накриває.
Я згадаю Петрарки сонет,
В нім любов до Лаури палає.
Лине світом та чиста любов,
Крізь століття до нас долітає.
Серед шелесту трав і дібров
Молодим свої чари вручає.
Пам’ятаємо ті спориші,
Де по росах ми юні бродили,
І плетуться в рядочки вірші,
Про часи, де ми ніжно любили.
Та летять, відлітають літа,
Скроні памороззю покриває
Не черствіє, не в’яне душа,
Бо вона у сонетах літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Карпатськії гори, Карпати чарівні,
Над вами хмаринки, як чайки пливуть.
Скелясті стрімнини, річки й полонини
Завжди в моїм серці живуть.
Умиті росою карпатські світанки,
Гуцули у гори отари ведуть.
І як чарівниці, дівчата-горянки,
Вони із цієї краси вроду п’ють.
А сонце немов в кришталевих потоках,
Смереки, мов стріли, у небо зорять.
Туман заблудився в вершинах високих,
Розсипані роси у травах лежать.
Куди б не пішов я, куди б не поїхав,
Завжди я в полоні цієї краси.
Духмяні покоси, цілюще повітря,
І скрипок чарівних хмільні голоси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2020
Я ще не встиг напитися любові,
Не докохав, не долюбив до дна.
Душа сміється в очі волошкові,
А доля плаче, бо в літах уже зима.
Я молоді літа свої розтринькав,
Гадав, що завжди будуть солов’ї,
А час моє життя журбою виткав,
Тягар років на плечі ліг мої.
Я ще не встиг напитися кохання,
Любові не допив хмільне вино.
От і стою на березі бажання,
А човник мого щастя вже відплив давно.
Я вслід йому гукаю – повернися!
А моє серце просить – підожди!
За горизонтом човник розчинився,
І слід його розтанув на воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2020
Як довго мені ряст топтати,
Куди б стежина не вела,
Та ще живе старенька мати,
У Хлистунівці край села.
Пробачте, мамо, що не часто
До вас я з радістю летів.
Все більше з лихом та нещастям,
Почути ваших втішних слів.
Немов у сні я бачу хату,
В благословеннім тім селі.
Старенька піч, старенька й мати,
І хліб, як сонце, на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Йду по світу у пошуках мрії
Та обпалене в долі крило.
А душа все живе у Надії,
Що повернеться все, як було.
Голих нервів натягнуті струни,
Крають душу, аж серце болить.
Чародійний шукаю я трунок,
Щоб у щастя пірнуть хоч на мить.
Замулило дощами стежини,
По яких я гуляв молодим.
Догорає у гронах калини
Гіркота моїх прожитих зим.
І несу я свій хрест на Голгофу,
Збиті ноги і рани ятрять
Крізь роздерту у зрадах епоху,
І немає дороги назад!
Так і йду, через тернії, суччя,
На шляху моїм, наче на зло –
Попереду провалля і кручі,
А позаду снігів намело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
В твоїх очах втопитись хочу,
Тонути в них щодня, щоночі.
Гаряче серце в білий сніг
На суд кладу до твоїх ніг.
Дивись, лежить перед тобою,
Торкнися серцем, чи душою,
Шляхетна ж ти? Візьми зігрій,
Та насміхатися не смій!
А краще вже візьми руками,
Та й викинь до глухої ями
У прірву! Бездну, небуття!
Любов – то вічне каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020
Ти не буди, я в снах ще політаю,
На кониках крилатих і баских.
Із кленом, другом щирим, загуляю,
І розчинюся в мріях молодих.
Ти не буди, я трохи подрімаю,
У сні прийду на батьківський поріг.
Тебе, ще зовсім юну, знову покохаю,
І змию пил від пройдених доріг.
Ти не буди мене, сон сам відлине,
Так, як спливають молоді літа.
Бо і не наша в тому є провина,
Що молодість так швидко проліта!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020
Б’ють крила журавлів у небі синім,
До мого двору знову йде весна.
І я радію першій цій стежині.
Куди ж то поведе мене вона?
Знов до гніздечок ластівки прилинуть,
Тепло мені на крилах принесуть.
І ласкою весняною зігріють,
І паростком Надії проростуть.
Знов закружляє у танку вишневім,
І принесе хмаринки вітерець.
Заблудиться у цвіті яблуневім
І благодатний дощ пошле з небес.
І жайвір знов над нивою повисне,
І піснею про літо сповістить.
Рубіном заіскряться знову вишні,
Бджола за медом в поле полетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020
Знов топче землю отчу чобіт вражий,
Танцює смерть у свій кривавий герць.
В козацькому роду народ відважний,
Прогоне зайду, хай би йому грець!
Та що війна, її ми подолаєм,
А от що з можновладцями робить?
Немов реп’ях, прилипли на Майдані,
Та й ну калічить долі і гнобить!
Що їм країна, їм би більше влади!
Щоб обдирать як липку мій народ.
Крадуть на смерті, і на крові, й зраді,
Хто більше вкрав, той більший «патріот».
Дай, Господи, нам смуту пережити,
Що за вікном руїною лежить.
Без каменя в душі життя дожити,
І щирим словом людям послужить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873807
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2020
Сонцем обласканий день прихилився,
Вечір на землю тихенько спустився.
Місяць на човнику ніч зустрічає,
Чистими зорями небо палає.
В тиші натомлено все завмирає,
Лиш соловейко не спить, не дрімає.
Та ще цвіркун десь у сіні сюрчить.
Серце дівоче коханням горить.
Білії грона в акацій духмяні,
Хлопець дівчині зізнався в коханні.
В лоні любові їх очі палають,
Зорі по росах їм чари збирають.
Вже загорнулася в сон Боковенька,
Щось очерети шепочуть тихенько.
Повернуть для когось розгублені сни –
Про перше кохання і радість весни.
Зорі зімліють і тихий світанок
Променем сонечка вийде на ганок.
Трави похилі скупались в росі,
День посміхнувся цій ніжній красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
Чарівна ніч до нас прийшла,
Зірками небо заквітчала.
Із них мереживо сплела,
Це диво нам подарувала.
Краса народжує любов,
Весна лунає солов’ями,
І в ніжнім шелесті дібров
Володарює над серцями.
Як горобина ніч спливе,
Світанок вмиється росою,
Пташина пісня оживе –
І повінчає нас з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
На семи вітрах відгулялося,
Моє літечко відсміялося,
Відкохалося, відлюбилося,
По чужих стежках розгубилося.
Віджурилорся, відсльозилося.
На семи вітрах розлетілося,
Відгрішилося, відмолилося,
А життя пройшло, мов наснилося.
Бачу я тебе в кольорових снах,
Свою молодість в росяних степах.
Я зустрів тебе в золотих житах,
І летів туди на семи вітрах.
Заміта мене у лихих снігах
Літа стеляться по глухих ярах,
Душі холодно на моїх шляхах,
Втратив я тебе на семи вітрах.
Не відчув тепла у чужих руках,
Я шукав тебе по усіх світах.
Серце зболене огортає страх,
Заблудився я у семи вітрах.
Через сум років, через пил доріг,
Все одно прийду я на твій поріг,
На семи вітрах все одно знайду,
Ти чекай мене, я до тебе йду...
Віщий сон приснивсь, так і збулося,
Ти на мій поріг повернулася!
На семи вітрах я тебе знайшов
Майже пів життя я до тебе йшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
У тихім сквері, в нашім місті
Дивак троянду посадив.
Він поливав її і пестив,
Бо він цю квітку так любив.
Росою вранці умивалась.
До сонця віти все тягла.
Усім привітно посміхалась,
А літом щедро розцвіла.
Духм’яний запах дарувала.
Коханим ласку віддала.
Усе навколо чарувала,
На диво всім цвіла й цвіла.
У злу годину якось рано
Шалений вітер налетів.
І вихором, як пазурами
Красу – троянду надломив.
Схилилися від болю віти,
Прив’яли ніжні пелюстки.
Їй би сміятись і радіти,
Та вийшло зовсім навпаки.
У неба я просити мушу
Троянді сили і тепла.
За це віддав би серце й душу,
Щоб знов троянда розцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
- Ой невістка в вас худа, хвороба дістала?
- Де ви бачили, сусідко, на гадюці сало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872776
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.04.2020
Моя ти любове,
Для мене ти – казка.
Як сонце, як зорі,
Як світ у вікні.
Для мене ти – сльози,
Для мене ти – ласка.
Для мене ти – ангел
В барвистому сні.
Моя ти кохана,
Мене ти загубиш.
Всі думи про тебе,
Не сплю по ночах.
Мені б упірнути
У хвилі любові,
Тонути й тонути
В коханих очах.
Мені б упірнути
У хвилі кохання.
З тобою полинуть
Під зоряний храм.
Щоб пить по краплині
Хвилини бажання,
Щоб зорі і місяць
Позаздрили нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2020