| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Беліссімо Мадонно
Ви так далеко від мене
Все як Ви хотіли
Ви більш не почуєте мого перехоплювання подиху,коли я бачу Вас
Більш не подивитесь на мене своїми жалісними очима
Так Вам і треба
Якщо будете шукати погляд ,який зробить Вас щасливою,
не забудьте втопити свої сподівання під кригою
ніхто краще за мене не знає, які важкі Ваші ночі
Тоді ми дивились один одному в очі
Ділили цей Всесвіт на проти й нема
Щодня
Кохана, Ви не писали мені нічого
Так гордо плач ще не спиняв нікого
Ви дихали коханням
Я сміявся смертю
Прощай Мадонно (брешу відверто)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Твої зіниці більшали в момент
Взаємного стиснення наших обіймів
Ти хотіла взяти якось по-іншому мене
Я всі твої рухи вже вивчив, мила;
стоявши в момент того зіткнення,
мого вуха з твоїми устами
Так отже
Я вже все зрозумів:
ніч занадто коротка для нас з тобою,
а може, продовжимо в ранок,
коли до міста повертатимуться всі, хто зараз вийшли
Тоді ні, ми будем незнайомо кричати,
просячи розуму у тих,хто вище
Наш катер т у т , н и н і й т е п е р
коли моя рука на твоєму коліні,
буде лежати доти,
доки ти не признаєшся собі ,що винна.
Без упину тоді цілуватиму,владою схочу знехтувати одразу,
вона як невинна кокетка,
хай її розстрілятимуть тут,
у сплюндрованій масі
Тоді все буде як треба
Відчинивши очі
Ми мовчатимемо на чотири секунди
Ти і осінь, твоя осінь,наша
Божеволію від нас
Ще і ще, мені не досить
Хочу лізти по тросі ,твоєї пристрасті
Необережно
Нехай впаду,розіб‘юсь об твої найшаленіші мрії,
ми їх виконаємо двоє,
але з а р а з , т е п е р,
коли ще не згасла надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Так багато якби
А ще більше але
Забагато можливо
І замало проте
Про сьогодні мізерно
Максимально про завтра
Про незвідане завтра і
Забути за вчора
Про вже звідане вчора не говорити
піти і заснути
Ширма закрита
Уявити лиш так ,що за тост у майбутньому
Тебе виберуть за попутнього
Починати лиш так ,що нудні папери будуть не писаними ,
а втраченими
через осінь почутими ,але не тримаючими
І любов твоя буде небутою
І так жадно крастимеш
І так солодко ,нудко вже
І навіть якшо ти одержимий
І навіть якщо це остання пастка
Будь будь ласка
Близько до щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Привіт.
Коли побачиш її, передай цей хліб ,подушку і дві чарки.
Хай випє за мене й за себе.
І ще передай їй поклон ,
хай зрозуміє ,що її єдиний тон
не цей у блакитній сорочці,
не та у червоному платті.
Вона губиться ,губить телефон,
міняє воду на сифон;
і ще передай ,до речі ,вона забагато міняє:
одежу, блокноти і списані ноти
Передай ,що це все можна змінити
Забити ,убити неналежні рингтони
І здатись прокуратурі
Поцілуватись вперше
В адвокатурі
Внатурі
Чому ти все це не робила раніше?
Скажи їй хай не пише віршів - це робота для схиблених ,
ніяк не для неї.
Вона - своєчасна зупинка ,
Точка дотику і безперестанного тертя
Сила тяжіння без вороття
На небі вже синьо ,а це означає потрібно збиратись
Потримай її за руку від мене
Дай два цілунки
І згадку про минуле
Передсвітанок
Осінь
Сонце все вище
Вище
Тікай ,вона має згадати
Має згадати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Давай почнемо жити разом.
Я хочу пити твій чай
Я хочу пити твій чай!
Я хочу пити твій час
відлік смерті з народження
хочу ще їсти
тебе
давай не мовчи,торкнись рукою
хто помре перший,вирішиться не мною,
Чуєш
Ненавиджу
Себе
За тебе
За цю посмішку
Це жахливо
Ти до болі жахливо посміхаєшся
Я ще більше закохуюсь
Ти осінь ,та що з дощами й туманом;
ти гроза влітку така затяжна й тужлива,
але під якою хочеться танцювати голяком і вмирати
Чуєш
вмирати мирно мінорно мінливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Дилема про власніть над людиною,
про любов як форму чогось високоєдиного.
Нами керують ,ви знали?
І навіть мажорні нелегали всередині себе знають ,
що підвласні небу;
точніше небу й за небом
поки почуття іще прозорі
поки ще хочеться жити
Жени мене ,люби мене,печи мене, хочи мене,
ти моя природа біля моря улітку,
невимовно жарка і палка проститутка,
ти така ,що хочеться з"їсти й вдавитись
помирати
залишити космос
напитись
Ти моє максимальне звучання струмка
ти моя найгучніша теорія прав
ти моє найзалежніше чтиво надій
ти моя ,ні моє й я до речі вже твій́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020