| Сторінки (2/152): | « | 1 2 | » |
Заховаю назавжди в собі свої сльози,
Хай душа нарешті нап’ється вдоста,
Не захитаюся від гіркої чергової дози
Болю і страху, що у шлях мій вроста.
Прожену сумнів й промовлю, що вірю,
Спалю тривогу поміж ясних іскор надії,
Про клаптик блакиті я й досі ще мрію,
Серед ворожих куль страшної завії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Вечірня тиша так ніжно обіймала світ,
І раптом в серці сонні зворушились води,
День присмерком втирав з чола свого піт,
Замикаючи за собою всі брами і входи.
Вітер пильно ховався у зрошених травах,
Завмерли тендітні квіти в п'янкому чеканні,
Пусто стало навіть у найпросторіших залах,
Коли душа в чергове потопала в ваганні.
Ще мить і той незабутній стукіт у двері,
Ані слова знову, тільки глибоке мовчання.
Ніч і двоє так давно вже спраглих вечері,
Що підносять серця в новім сподіванні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Розбудити мене посеред темної ночі,
Не дай серцю зодянгутись в пітьму,
Сонні хай нарешті розплющаться очі,
Поверни мені зір і Тебе я за руку візьму.
Прошу не лишай мене саму на дорозі,
Коли ні сяйва місяця, ні іскор ясної зорі.
Я досі нічого не бачу й сиджу на порозі,
Чекаючи, на промінь Твого світла в горі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Прошу, розкажіть мені нескорені зорі
Як це світити й не втонути в пітьмі?
Не втратити іскор в її безмежному морі
І не перетворити спів серця у звуки німі?
Розкажіть, які вони небесні простори,
І як далеко, чи близько це до землі?
Як це витати над світом й не мати опори,
Не знаючи страху, кидати виклик імлі?
Розкажіть, як віднайти у собі нетліюче світло
І Який, Той, що впливає його у наші серця?
Що відчували, коли вами небо розквітло
І покликані були, зодягнутись в борця?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Коли слова
Зникають,
Світ, здається,
Втрачає форму.
Хоча, може,
В ці миті
Все навпаки:
І час вибило
Для доторку
Незбагненного,
І озеро раптом
Віднайшло
Своє відображення
В небі, а не тільки
Небо в
Крихітному озері,
І непромовлене
Чіткості справжньої
набуло в
Серця лабіринтах
Нескінченних,
Підвалини закладаючи
Для стін безкрайого
Всесвіту.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Без упину летять під ноги весни цвіт,
Ніжно виспівують птахи над головою,
Теплі промені сонця визирають між віт,
Бажаючи до заходу просто побути собою.
Не втихають постріли, не згасає вогонь,
А весна все біжить замінованим полем,
Щоб торкнути прохолодою своїх долонь
Спраглі серця, по вінця наповнені болем.
Поспішає за променем, не спиняючи рух,
Хоч й приставили зброю їй вже до скронь,
Піднімаючи людський дух з руїн і розрух,
Й тихо засіває між знемоги надію либонь.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
В теплого дощу маленькій краплині
Вмістились Всесвіту і радість, і сум,
З’єднавшись навіки у життєвому плині,
Серед неспокійних, розхристаних дум.
Вона самотньо стікає із прив’ялого цвіту,
Вбираючи тихо крихітні сльози й нектар,
Тих, що собою дорогу встелятимуть літу,
П’янкий аромат лишивши, як пам’ять і дар.
Розсипані вітром пелюстки, як подих надії,
Що втішатимуть чийсь давно втомлений зір,
І попровадять красою серця серед завії,
Туди, де місця немає для тління й зневір.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
В котре не знаю про, що написати,
На дні серця завмерли убогі слова,
Та чи стало б їх, щоб все розказати,
У час, коли вже так близько жнива?
Чи стало б чорнила на розлогі рядки,
Які не зможуть всю спрагу ввідібрати?
До неба звернули свій погляд квітки,
Щоб у промені світла Життя відшукати.
Сильний вітер зриває в чергове листки,
Заспокоює дух лиш нескінченність блакиті,
Між сьогодні і завтра затріщали містки -
Посипались роси в Незбагненність сповиті.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Світало… Серце ранок вітало,
Землю вмивали роси і кров,
Твою надію ніщо не зламало
І з попелу ти піднялася знов.
Крізь біль зачерпнула блакиті,
Весняним цвітом рани прикрила,
Зі смутком боролась щомиті,
Бо душа твоя не холодна могила.
Україно, більше жодних кайдан,
Що поневолюють ритм серця і дух!
Лунає голос Життя і жодних оман,
Попри постріли не спинимо рух!
Промінь сонця поволі розсіює дим,
Над полем бою сходить перемога,
В Любові Вічної для нас безліч ще рим,
Хай навік відступає смерть і знемога!
Україно, в дорогу кличе Воскреслий,
Подай Йому свою руку і вийди із гробу,
Лід в нашій історії буде вже скреслий,
Пройдемо з Ним найсуворішу пробу!
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Незабутня тиша і безмежне море квітів,
Блакить вливається в самісіньке серце,
Сонця промінь ніжно торкається вітей,
І світ у мені більш не розбите люстерце.
Куди ведеш мене стежками ранньої весни?
У просторі здається не залишилось граней,
Любов Твоя навіки з’єднала реальність і сни,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Увірвались у місто чужинці,
Ногами осквернили стежки,
Спустошили душу, наче ординці
Й награбоване зібрали в мішки.
Повиривали двері у хатах,
Стріляли у спину й палили сади.
Чому ж ми не стояли на чатах
Долі своєї? Дивились куди?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Дзвонять дзвони, не вмовкають
І бої ідуть,
Дні спочинку все шукають:
Воїна везуть.
Чорні хустки і могила,
А десь брешуть і крадуть,
За тужила чиясь мила:
Воїна везуть.
Стогнуть, плачуть і питають:
За яку вину?
В землю знов хрести вростають,
Й діти змалку грають у війну?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Весняний подих, тиша, спів птахів,
Серед пекла теж відчути можна дотик щастя,
А я давно, давно вже, так мріяв і хотів,
На мить прорватись крізь гнітюче хащя.
І ось коротка мить: замовкла стрілянина,
Тремтять ще руки, та душа здійнялась в вись,
В обіймах світу досі я всього крихка дитина,
Не воїн з сталі. Не віриш? Серця доторкнись.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Риють знов могилу:
Пролилася кров.
Де ж черпаєш силу?
Тема для розмов.
Прийди, друже, подивися,
Світе, ну ж бо, підійди,
Торкнися ран і розирнися:
Бачиш ці сліди.
Тут ще недавно грались
Діти мої - нині вояки,
Ті, що в свободу закохались
І не питали про терня і цвяхи.
Вони пізнали смак безсмертя,
Своїм духом небо підпирали,
Чкурнули в бій із пересердя,
Коли в мене звідусіль стріляли.
Вони - вільні, непідвладні смерті:
Від гробу нашого відкотилась брила,
Шеврони рабства в душах наших стерті,
І з ними й я, розправлю свої крила.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
"Слава Україні"
Просто смерті в очі,
І не бути тут руїні,
Ані в серці ночі.
"Слава Україні",
Застогнали автомати,
Сумна звістка по країні,
Але духу не зламати.
"Слава Україні",
Затремтіли руки в ката:
Сонце сходить, ніде тіні
Ницість приховати.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Спалах й сліпучі іскри за вікном,
І наче назавжди зупинився час.
Посипався Всесвіт разом зі склом:
Тривога не встигла залунати для нас.
На відстані кількох днів до весни,
Спочили назавжди під стінами дому,
Світало, коли чужинці увірвались у сни,
І рука часу не встигла поставити кому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Удар перший, другий... В четверте...
Здригаються стіни в холоднім підвалі.
Перед очима війни обличчя відверте,
Жорстоке і нице, без гриму й вуалі.
То дрімає, то плаче маленьке дитя,
В нього від першого дня душа вже зі сталі.
Тепер в підземеллі крихітні душі вітає життя,
Всупереч страху, болю, смерті й печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Шум...Вітер здійнявся?
Ні. Прогриміли ракетні удари...
А хтось вчергове та й сподівався,
Що смерть сьогодні не шукатиме пари.
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Сміх...Здійнявся на мить...
У спогадах досі зоряна ніч…
Хтозна чи, ще колись відболить,
Краса тиші і неба, що не сходить із віч.
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Біль..."Скільки ще залишилось куль?»,-
Продірявлене серце раптом спитало,
Коли ворожа ненависть зійде на нуль,
Хоч комусь на думку спадало?
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Знемога...Небо потьмяніло...
Розтоптані квіти біля порога.
Серед весни чомусь зледеніло,
Й затремтіла промерзла дорога.
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Страх...Стікає кров'ю заміноване поле,
Над обрієм знову тривога і свист,
А мільйони стоять, о розстріляна українська доле,
Досі поруч з тобою у цей терпкий падолист.
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Поспіх...Сніг засипає сліди...
Дим пробрався вже навіть в свідомість,
Хтось гукнув: "Почекай же, не йди,
Здолаємо разом тьму й невідомість".
Підіймуся і впущу в серце надію,
Згадаю про час, коли цвіли матіоли,
Попіл і смуток назавжди розвію,
Хай розпадуться відчаю злісні окови.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Сніжить…
На полях бою,
На дорогах,
У людських серцях…
Сніжить…
Час прохолоди
І непроглядних
Заметілей…
Сніжить…
На берцях
Досі ще гарячі
Краплі крові…
Сніжить…
Душа народу
невтомно
Шлях шукає
Серед тіней…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Пустка...
Свище вітер
За вікном...
Уламки скла
Прорізують
Ноги часу...
Людино, де ти
У час, коли
Руйнуються світи?
Пустка...
Самотність
Огортає прив'ялі
Квіти...
Між диму
назавжди
Загубились
Мільярди секунд...
Як довго, ще
Тікатимеш від
Своєї мети?
Пустка...
У душі глибока
Безодня...
Безліч носять
у собі
оазу смерті,
Що почала
Розростатись
З шаленою
Швидкістю...
Лічені хвилини,
Щоб схопитись
За руку Життя...
Пустка...
Світ вмирає
Від спраги
Світла...
Не ховай
Свої сльози...
Встань і вийди
Назустріч
Новому дню...
Дозволь Любові
полум'ю,
Знайти
нарешті
прихисток
Хоч у тобі...
Дозволь Йому
Розгорітись
У твоїй душі
І перетворити
Сльози, які,
Наче дощ
стікають із
Твого обличчя
На життєдайну
Росу для
Помираючого
Світу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Попри біль
Від споглядання
вмирання
Ще одного
розстріляного дня,
Знайди в собі
Мужність зробити
Ще одну спробу
Відштовхнутись
Від самого дна
страждань,
Щоб нарешті
З народом твоїм
Пройти оцю пробу.
Попри вогонь і
Куль страшні
Заметілі,
Крики сирен і
Шум ракет
смертоносних,
Зберись і приготуйся
До останнього
Бою за Життя,
Який буде переможний,
Чуєш, переможний...
Бо будучи
Навіть геть
Знесиленим
В ім'я Життя
Ти встанеш,
Щоб своєю
Посмішкою
поблагословили
Засумований світ
І разом із ним
Відправитись на
Пошуки джерел
Зцілення....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
10.10.2022
Десятки ракет
Прошивали
Простори неба,
Вчергове обпалюючи
Душу землі
І залишаючи на
Пам'ять кілька
Незабутніх селфі
Для твоєї
Свідомості.
Темрява лютувала
Ясного сонячного
Ранку, бо не могла
Більше витримати
Радості нового
Дня.
Вона вкотре
Злісно стукала
У двері твого
Серця,
Намагаючись
Посіяти хоч кілька
Зерен сумнівів і
Страху,
В той час,
Як небо
Неустанно шепотіло:
"Ти вистоїш...
Це жахіття
закінчиться...
Дух твій
не зламається,
Доки пам'ятатимеш,
Що перебуваєш
В обіймах...
Любові Вічної..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Коли навколо
Вирує біль і страждання
А смерть оселилася
Майже у кожнім
Кварталі буденності
Кидаючи тінь
На куточки
Спраглих
Людських душ,
Жахаючи незабутніми
Картинками війни,
Які ніколи вже не
Знайдуть виходу
З лабіринтів
Нашої свідомості,
Знайди кілька митей,
Щоб зупинитися
і стишити
Світ у собі.
Зупинись і прислухайся
До голосу Життя,
Який без упину
Лунає від часу
Першого ковтка
Повітря Всесвіту,
Зробленого в
Обіймах вічної
Любові…
Тільки вслухайся
В звуки цього
Ніжного голосу,
Який зринає
З глибин твого
Серця, закликаючи
попри відчай
Ніколи не відпускати
Його руку…
Знайди кільки
Митей серед
Шаленого ритму
Вмираючих хвилин
Щоб розпочати
Діалог про безсмертя
З вічною Любов’ю
Серед безкраїх
Берегів вічності,
Які починаються там,
де закінчуються сліди
наших сумнівів і недовіри…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Хіба світу цьому
Призначено було
Стати попелом?
А людській душі
Всього лиш
Жменькою
Сивого пилу
На згарищі?
Чому ж оазі життя
Захотілося стати
Великою пусткою?
А людському серцю
Засумованим
Невільником темряви?
Вкотре питаємо і
Не чуємо
Відповіді, на яку
Очікували цілі
Покоління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Сонце кидає
Проміння
І в час, коли
Руйнуються світи,
Краплини крові
З'єднуються
В ріки,
Сльози-
В океани,
А в душі
Розростаються
Гектари болючих
ран.
Прокинься
І прийми
Цей дарунок
Вічності,
Що сьогодні
І зараз
Для тебе,
Сьогодні і зараз
Тобі простягає
Вона.
Дозволь
Світла крихті
Знайти прихисток
На долоні твоїй,
А потім розсіяти
Темряву і морок,
Що так вже давно
Увірватися намагаються
До глибин
серця твого,
Щоб перетворити
Його на згарище,
А світ,що в тобі
І навколо, який
Був створений
З Любові подиху,
На безлику
Пустелю німу,
Де не залишиться
Навіть спогаду
Жодного
про
Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Від смутку днів
Заскрипіли колеса
Історії…
Серце знову заблукало
На межі
Прози й поезії…
Світ шукав
Нової траєкторії,
Між рядків болю
Справжнього сенсу…
І ще трохи тиші і щастя
В реальності,
Не тільки в теорії…
Чимдуж
Мчали стрілки
Годинника,
Звуки від
Кроків їхніх
З’єднались
в надії симфонії,
Щоб в руки темряви
Не лишилось
геть часу
Замінувати
Квітучих душ
Людських
Безкраї
Території…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Здається,
Миті настали,
Коли сипатись почали
Стіни Всесвіту…
А з ними й
Квартали тендітні
Людських душ…
Коли біль
Став повсякденністю,
А страждання
Новою казкою…
Коли ти вже не ти…
Серед нескінченних
Терпінь й самоти…
Починаєш кожну
Хвилю вважати
Своєю поразкою…
Доки темрява ширяє
Над простором,
Будь мужнім,
Щоб не захитались
Стовпи твоєї
Людяності,
Дозволь Любові,
В якої є ключі від
Вічності
Торкнутись
Ран твоїх.
Від неї прийде
Твоє зцілення,
Вона зробить
Тебе своїм воїном,
Зодягнувшись у неї,
Не впадеш,
Знеможений
на полі бою
Бо вона тебе підійматиме,
Раз у раз надихатиме,
З нею віднайдеш для
Себе і світу
Дороги безкінечності….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Пласт болю
Прорваний буде...
Чуєш...у серці
Зашуміли джерела
Вод нестримних
Віри й надії.
Світанок
розстріляний,
З опівночі
стривожений,
Простягає руку
У мить цю
Зневірену
Мужньо Тобі.
Небо кличе,
Заквітчане зорями,
Відпустити темряву,
Щоб влити
Безсмертя блакиті
Цілющого
у душу
Тобі.
Земля чекає
На тебе з довірою,
Коли з сонця
променем
Ти принесеш
Хоч крихту
тепла
У світ
Цей знесилений.
Ти встанеш знову
Й ходитимеш,
Серце заспіває
Вкотре з росами
І день новий
Чуєш... зустрінеш...
З усмішкою
Більше
Не сльозами....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Чуєш...
Зорі сурмлять
Крізь дим
На бою полі,
Ті,що здолали
Темряви страх
І Любов'ю
Просвітлені,
Бачать
Крізь час.
Сьогодні вони
В сотий вже раз
Звіщають тобі,
Про близьку
Життя перемогу,
Що дня одного,
Наче сонце
Зійде
З безмежних глибин
Серця твого і мого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Життя подих
Наповнить землю
І знову простір,
І знову небо.
Ним будеш
Пронизаний
Й ти.
Не болем,
Не жалем,
Ні смутком,
Ні відчаєм,
Ані війни
тривожним
Голосом.
Тільки ним
І через нього
Знову серце
Віднайде дорогу,
Заніміле від жаху
Доби Новітньої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Зв'язані руки...
На шиї петля...
Біль і муки...
Та все ж рідна земля...
Смерть - за бажання
Жити у власному домі...
Замість посмішок - страждання
і краплі крові в альбомі...
Незламні обличчя
Й досі гарячі серця...
Вічності відкрились пограниччя:
В реальності не залишилось терпця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Стрічка...
Синьо-жовта...
На чиїсь руці...
Холодній...
Жах доби
новітньої...
розриває
людства свідомість...
замріяного
в індивідуалізм
і комфорт...
неквапливого
до вирішення
чужих проблем...
Метушня...
і тривога...
скрегіт сумління
в душі світу...
у мить, коли
стяг український
не тліє
навіть
перед обличчям
смерті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Осінь входила в місто,
Тріпотіло листя пожовкле,
Між краси болю ставало геть тісно,
Посміхнулось слово чиєсь навіки примовкле.
Вересень повільно засівав позолоту,
Оживали кроки людських силуетів,
Розвівав вітер втому й скорботу,
Гортаючи книгу про мужність сонетів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Пустка і прив’ялий цвіт,
У світі, у душах - безмежна руїна,
Смерть на землі залишила слід,
Смутку не одна посипалась пір'їна.
Вдихнути хоч трохи життя,
Вже не в силах душі хворі легені,
Тягнуться руки до недосяжних брам вороття,
Назбиравши сліз переповні жмені.
Серед темряви все ще пробирається промінь,
Впадаючи краплинами до серця глибин,
Щоб там знову здійняти непохитної надії повінь
Й силою Любові укріпити серед вмираючих хвилин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
У пошуках втраченої єдності,
Не одне серця все ще блукає,
Серед вальсу суєти і невпинності,
Знову любленим стати бажає.
Кидає поглядом десь до початку,
Пробираючись тихо крізь нетрі оман,
Намагаючись стерти смутку печатку
І знайти зцілення від шрамів та ран.
Досі мріє, стати хоч одним ударом
Серцебиття напівживого світу,
Разом із ним з'єднатися із жаром
Вічної Любові, що звільняє від гніту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
В легкій зажурі дрімає обстріляний сад,
В передранковій тиші мужність гартує серця,
Розладнані струни душі наводить на лад,
Щоб між вогню бриніти їм стало терпця.
День поспішно вмиває обличчя у росах,
Затамовує подих і робить перші кроки
По замінованім полі й вплітає у трав коси
Краплини крові, що з'єднались в потоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Достатньо буде тиші й мовчання,
І вітер у серці не розмухає дим,
Який лиш сіє темінь незнання,
І сумнівів терен попід свідомості тин.
Достатньо буде тиші й мовчання,
Щоб вічність почала промовляти.
Хай впокоряться думки і бажання:
Вона так багато ще має сказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Хвилини шукають бомбосховищ,
Щоб назавжди не зупинився час,
А світ вже звик до кривавих видовищ
Й не питає,чому життя промінь пригас.
Не одне серце втонуло серед суєти,
І людськість в людині не раз помирала,
Світ біг кудись не бажаючи знати мети,
Смерть лиш тільки від роботи зітхала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Гримить. Надворі негода ,
А в душі страшний буревій.
Невідомо, коли буде погода
І час заспокоїться в ній.
Гримить. Лунає тривога:
Викид жорстокості в атмосферу,
Куди приведе, ця кривава дорога?
Егоїзм розмиває ноосферу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
На відстані невідомої кількості
Ударів спраглого серця
Видніється брама дому.
Не забракло б лиш стійкості
Серед життєвого герця,
Щоб здолати страхи і втому.
Серед припливів гіркості,
Що розбурхують часу озерця,
Не потрапити б душею у кому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
На підвіконні виграває літній дощ,
Кличе омитися в сльозах неба,
Мільйони доль зібрались серед площ,
І мені поспішати з ними вже треба.
Краплини тихо пробираються в душу,
Торкаючись ніжно обвуглених сердець,
Серед потоків життя ніхто не мріє про сушу
І не запитує, коли смерть піднесе вінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Розкидані кулі й уламки ракет,
Цю землю прийшла засівати сама смерть
Сльози вчергове розмивають сюжет,
Під ногами захиталася замінована твердь.
Де-не-де сміються діти в підвалах,
Викладаючи слово «воля» із уламків скла,
Незнаність давно оселилась на вокзалах:
Ніхто не чекав на потяг страждання і зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Коли буде буря, не запитують квіти,
І не живуть в очікувані листопаду,
Лише посміхаються сонцю,мов діти,
Серед неспокійних днів гучного параду.
В промінні шукають для себе і світу розраду,
Чого ж тоді, моє серце, ти досі тремтиш?
Що готує завтра: радість, терня, чи зраду,
Не гадай, як таємницю життя краще залиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Від суєти стомилась вчергове душа
Уповільнила кроки, на хвилю присіла
У роздумах край дороги і більш не руша,
Заплакала тихо , бо серед днів надгоріла.
Сиділа і рахувала змарновані миті,
Коли відмовлялась тримати за руку життя,
А потім крізь секунди й хвилини розмиті,
Посміхнулась,бо серця ще було чутно биття.
Встала, витерла сльози, очі в небо підняла,
І мовчки за тишею крокувала по росі,
Промінчик за промінчиком в себе вбирала
Аж доки не пізнала Творця землі цієї осі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Сьогодні жодне слово,
Не зробить й кроку на папері,
І коли заговорить знову не відомо,
Заблукане серце, взявши в руки акварелі.
Сьогодні жоден звук,
Не промовлять стомлені уста,
Душа мовчатиме без зайвих спонук,
Аж доки тишею не наповниться вдоста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Спека поранила руки
Об гострі колючки троянд,
І тінь упала від її муки
На сходи сонних веранд.
Незламність складала поеми,
Про перемогу життя і краси,
У серцях вишивала емблеми
Ніжних пелюсток поміж роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Про небо знову напишу,
На мить потону у хвилях вічності,
Земні шляхи свої залишу,
Щоб не стерли в висотах мене протирічності.
Попрошу у неба трохи блакиті,
Щоб принести у розбомблений край,
І зцілити душ храми розбиті,
Що між пекла пізнали, що таке рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Після запеклого бою,
Як після кінця світу,
Чи є межі у болю?
І скільки йому іще до зеніту?
Бліде сонце рахує снаряди,
Тремтять між вогнів спориші,
Ця земля давно прагне розради,
І хоч трохи побути в тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Витає літо між хрестів,
Могили вбирають пахощі трав,
Живих далі розпинають без цвяхів,
У темряви багато ще справ.
Війна пришвидчує хід,
Тривогою заміновує душі,
Та скорботи буде розтоплено лід:
Надія допливає до суші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Аркуш білого паперу,
І ручка знову у руках,
Настрій дня цього вберу
І закарбую в віках.
Вічність заглядає в душу,
І минулого розсіює прах,
Час зупинитись не примушу:
Досить погляду, що розвіює страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Простір вбирає залишки чорного диму,
На полі бою зайві будуть декорації,
Смерть, сльози і біль пронизують риму,
Доки наш спокій все ще в еміграції.
Все тремтить після запеклої битви,
І вимолює, хоч краплинку ніжної роси,
Реальність, мов лезо гострої бритви,
Десь між світів загубились серця голоси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
За обрій ясне сонце обличчя своє ховає,
В пахучі трави кидає останнє проміння,
Та лиш серце не спочине, все далі шукає,
Чогось справжнього між ілюзій і тління.
А світ просто дрімає на ніжних руках вічності,
О зупинись, хоч на мить і оглянься шалене...
Ти - ж в обіймах Любові! Геть усі протирічності!
Сам Творець дарує мить цю для тебе і мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Як довго ще блукатимеш по моїй землі,
Холодна, безжальна, ненаситна смерте?
Кров'ю скількох розпишеш іще вітражі?
Глянь, у серцях ім'я твоє давно уже стерте.
Душа народу пробудилась до життя,
Хоч ще трохи слабка, може і сонна,
Вільний дух більш не прагне забуття,
Воїном світла стала Чорнобильська Мадонна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Для кожного серця нічна тиша пише листи,
Підсвічують зорі, тьма підносить каганця,
Написане крихітні роси зранку мають донести,
Вона пише, пише і в рядків тих немає кінця.
І коли перший промінь благословлятиме світ,
Ті ніжні перли покірно впадуть нам до ніг,
Щоб розкрити таємниці тисяч спалених літ,
І до нетлінного скерувати душ наших біг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Душа захлинається у хвилях незнаності,
Ноги ще не навчились ходити по воді,
Контури світу змінились до невпізнанності,
Здавалось, довкола нікого, хто допоміг б у біді.
А хвилі вирують, здіймаються вгору,
Слабшає пульс...Серця ледь чутно удари...
Зупиняється...Тиша...Замовкло у злісну пору...
Кроки смерті... Пелюстки смутку засипали мари...
Аж раптом, світ огорнув ніжний голос Любові,
І на межі світів воно пригадало, як забилося в перше,
Життя знову душа віднайшла у нетлінному Слові.
Замовкла буря. Заспівало серце, для страху умерши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
За променем промінь повільно згасає,
І світла все менше навколо мене стає,
Хтось з останніх сил кудись поспішає,
Тендітна іскра проти темноти повстає.
Та ніч всеодно настане, холод землю укриє,
Світ притихне, щоб побути наодинці з собою,
І у роздумах душу у вічності хвилях омиє,
Щоб ще раз зустріти ранок зі мною й тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
"І знову, знову кажу тобі встань,-
Пролунало десь зовсім близько,-
Не бійся, що світ огорнула вуаль,
І того, що сонце геть уже низько".
"І знову, знову кажу тобі встань,
Хто ж крихітну іскру понесе у світ?
Хай не лякає тебе посивіла та даль,
Що на проблиск світла чекає сотні літ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Загубився вітер десь між колосся,
Поле пильно вдивляється в даль,
Схвилювало простір чиєсь відголосся,
А може це просто плаче печаль?
Зітхає від втоми блукати тим краєм,
Де між вогню все просто взиває до життя,
Щоб колись знову стати тихим раєм,
Де не буде ні плачу, ні ран глибоких ниття.
Де співатиме радістю серце зігріте,
І складатиме псалми для свого Творця,
Де кожна грудка землі розповість тобі, світе,
Як любов'ю було зупинено хід смерті гінця.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Перебинтований ранок стукає в двері
Зранений осколками, все ще кличе,
Посміхнутися цій неповторній ері,
В якій поєдналось тривожне й таємниче.
Повільно кульгає від дому до дому,
Шукаючи живих, а може й розради,
Розганяючи на шляху всяку втому,
Що залишили по собі бурі і гради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Час повільно одягнувся у літо,
Крокують дні по прив'ялому листі,
Піски під ногами давно розігріто,
А вони все ще шукають оази барвисті.
Думки пірнають птахами в блакить,
Щоб впокорити спеку у скронях,
Та ще лише мить, коротка лиш мить,
І прохолода неба спочине в долонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
Під прицілом...
Кожен, хто любить,
Серцем, словом, чи ділом
Майбутнє між пекла голубить.
Кожен, хто мріє,
Кожен, хто вірний,
Хто зерна надії на згарищі сіє,
Чекаючи на ранок у час вечірній.
Буде пронизаний болем...
Кожен, хто живий,
Хто ітиме до мети замінованим полем,
Звіщаючи радісно тьмі, що вільний.
Пізнає смак перемоги...
Кожен, хто підняв свого меча,
Мужньо стояв серед днів цих знемоги,
Підставивши брату своєму плече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
"Чуєш?", - вітер шепоче,
Що в душі ще чутно биття,
Встань, хай здійсниться слово пророче,
І не зупинить наш хід ран глибоке ниття.
Обстріляна, та ще жива,
Її ім'я вільна Україна,
З нею здолаємо ці пекельні жнива,
Щоб рознеслася світом пісня солов'їна.
"Чуєш?", - вітер шепоче, -
"Вона не руїна, в неї мрія своя,
Вона в серці твоїм співати ще хоче,
Вона до останнього подиху - мати твоя і моя!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Ніжний дотик нетлінного неба,
І знову бринять у серці пісні,
Воно завжди над нами, коли є потреба,
Заповнити душі квартали пусті.
Ті знелюднені, зруйновані, розбиті,
Засипані уламками болю й страждань,
Та із небом знову в надію сповиті,
Яка у кожнім куточку відшліфує ще грань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Думки огортає вечірня прохолода,
Прихилася тиша перед храму брамами,
Лиш би не увірвалась завтра знову негода,
Молиться день весь вкритий шрамами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Ти наче свіжий подих надії,
Для приречених на щоденне вмирання,
Висушуєш сльози, що гойдались на вії,
Коли плакало серце від болю й незнання.
Поезіє, ти провісник перемоги життя,
Барви, якого нам приносиш в дарунок,
Приходиш і відновлюєш у серці биття,
Яке скуштувало гіркий буденності трунок.
Підносиш наш дух до осель ти Творця,
Який удостоїв нас у слові горіти,
Знеможену душу перетворив на співця,
Щоб не дати їй серед мороку світу зітліти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
Посипались пелюстки троянди,
Ними укрилась ще зелена трава,
Спогади знову сплелися в гірлянди.
Спів ночі і дощ ніяк не вмовка.
"Заблукані серцем, віднайдені будуть", -
Пророкують в саду солов'ї,
І слова ці зорі уже повік не забудуть,
Ті, що вперто не дають заснути мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
В маленькім озерці ціле небо втонуло,
Знайшовши прихисток між вільних хвиль,
В безмежні глибини промінням пірнуло,
Не знаючи, скільки до дна його миль.
Вічне небо крихту надії водам подало,
Й безсмертя блакить світ затопила,
І серце чиєсь, що в мить цю палало,
Ранкова тиша від попелу росою омила.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Настане мить й замовкнуть сирени,
Тривога розтане та розсіється дим,
Трагедія й смерть зникнуть зі сцени,
Прийде час для неозброєних рим.
Мелодія вітру огорне спраглі серця,
Які зранила, обпекла жорстока війна,
Кожна душа сповниться духом борця
І пізнає сповна, що є свободи ціна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Дощ квапливо розсипає роси,
Щоб втамувати спрагу землі,
Ніжно торкаючи зів'ялі покоси,
Не даючи світ огорнути імлі.
Та ніяк не втамує він тої спраги,
Землі, яка пізнала, що таке пекло,
Ходити по ній вже не кожному стане
відваги:
Вона бачила очі дитячі, в яких небо
померкло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Вечірня тиша і ніжний запах матіоли,
Тремтіння руки часу над книгою днів,
Аж раптом шум... Може рвуться окови?
Та ні... Це лиш гомін літніх снів.
Поставити крапку чи може ще кому,
Досі у роздумах вечірня хвилина...
Чекати вердикту, чи забути про втому,
Пригадавши, що і я вічності дитина?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Є тільки ти і ця мить...
І вічне небо над вами...
Прислухайся, як терня кричить,
Що зійде промінь за горами.
Є тільки ти і ця мить...
І лиш раз можна обирати...
Може і серце від смутку болить,
Та кому, як не тобі світанок вітати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Вже час.
Кличе мета.
Наспівує ніжно
Безкрая блакить,
Доки жар в тобі
Не згас,
Встати й боротись
За свободу й життя.
Час настав.
Жнив пора.
Спека між колосу.
А де ти?
Чи душу не змела
Лиха хуртовина?
Вмирав чи зростав?
Леденів чи горів?
Не спитає
Вічності лавина,
Як і чому чути
Не хотів
Голосу,
що в серці
не стихає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Безліч хвилин у часі спалено,
Немало рядків не дописано,
Скільки ще зірок буде віддалено,
І людських сердець заколисано?
Журбою і лихом обпечено?
В кайдани світової знемоги заковано?
Запитуємо вкотре приречено,
Оглядаючись на те, що змарновано.
Осліплені вчора, сьогодні не бачимо,
Тиняємось схилами тіней століть,
І чи собі ми колись все це пробачимо?
Чи так і нестимо біль у вир тисячоліть?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Ніч мовчки блукала і розсипала роси,
Заплаканого серця на згарищі дня,
Вплітаючи їх у землі розвіяні коси,
А її ноги колола холодна стерня.
Скільке ще до дна того плачу?
Коли впаде остання сльоза?
Вітер змінить лиху свою вдачу,
А у морі буття стихне гроза?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Темрява буде розіп'ята
Мільйонами маленьких світил,
Доля твоя зім'ята,
Струсить із себе ще пил.
Дня одного почуєш,
Знов спів солов'їв,
За яким так довго сумуєш
Серед грому боїв.
Дня одного побачиш
Знову усмішки дітей,
І від радості тихо заплачеш,
А не від болю й смертей.
Дня одного промовиш,
І замовкнуть злі голоси,
Свою іскру надії вже зловиш,
І кінець прийде нещасть полоси.
Дня одного гукнеш,
І навіть сонні прийдуть,
Руки в молінні до неба здіймеш,
І спокій дні твої віднайдуть.
Дня одного відчуєш,
Ніжний дотик роси,
І жодної миті більш не змарнуєш
У світі, де лиш два полюси.
Смерть і життя,
Вони, досі в двобої,
Та у тебе нема вороття,
Тобі лиш співати пісні нової.
Україно, ми за крок до світанку,
На лінії життя, тут, із тобою,
Сонце вже сходить серед серпанку,
Звіщаючи: час стати собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Нашіптує світу колискову тривога,
Хвилі спокою розгубились у травах,
Давно вже непевною стала наша дорога,
І серця загрузли у буденності лавах.
А вони і досі сміються край битого
шляху-
Яблуні в білому, наче наречені,
Їх очі, ніби не бачили ні страху, ні жаху
Що руки темряви малювали шалені.
Їх гілки все ще наспівують оду Життю
Серед руїни й страждання у сміливому
танку,
В краси й порожнечі терпкому злиттю,
На вістрі ночі вмирання, чутно кроки
Світанку.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
В святкових шатах зеленіє сад,
Потопаючи серед звуків весняного сопрано,
Годин і днів квапливо хлюпоче водоспад,
У світи несучи цвіт й не питає чи рано.
Вже не видно стежок, де танцювали зірки,
Ті, які від світла ранку на мить втратили зір,
У серці лиш тільки досі чутно їхні гудки:
Встань із колін, борися, борися і вір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Закрутитися у вальсі вічності?
Чи іти у такт танго реальності?
Ці та інші терпкі протирічності
Переплились в життєвій тональності.
І кожна мить, як вибір смерті чи життя,
Тому так часто рахуємо рани й побої,
Бо кожне рішення - стріла без вороття,
Куди не глянь, світло й темрява в двобої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Крок. Тривога. Дорога й сліди,
І кожен мчить незнаності в обійми,
Іде і вже не запитує куди,
Коли гримлять довкола шторми й війни.
Людство сонно блукає стежками,
Не підозрюючи, що так близько до прірви,
Все шукає надії між сумними рядками
Власноруч накресленої в історії вирви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Скоро вишні знову цвістимуть,
Торкнуться віттям своїм до небес,
До спраглих сердець надію нестимуть,
Щоби холод і страх там навіки вже
скрес.
А потім пелюстками ніжно огорнуть
У теплі обійми кожну душу і світ,
Вітри під ногами попіл розгорнуть,
Щоб наші мрії там залишили слід.
Щоб ми знову світлом наших сердець
На скелях вічності написали слово
"люблю",
Всі тривоги й жалі звели нанівець,
І Творця голос почули: "Прийди, Я зцілю".
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Укорінені душею в цей світ,
Забуваємо, що ми діти вічності,
Метушнею ламаємо ніжності цвіт,
Що додав би серед мороку міцності.
Укорінені душею в цей світ,
Не маємо часу жити й радіти,
Від розпачу й болю утираємо піт
І ще мріємо серед бурі вціліти.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Байдужість стріляє в потилицю,
Жорстокість глумить живих танками,
Честь і мораль сперлись на милицю
І не прикрити правди дірявими
фіранками.
Гаряча кров лилася й розтікалася,
Щоб рознести життя по венах хворого
світу,
Скорбота мати з колін не піднімалася
І не зводила погляду з кривавого цвіту.
Обнімала бездиханне дитятко
Все покрите болючими ранами,
Здавалось, наче на руках тримала янголятко,
Що могло бути вбите тільки тиранами.
Пригортала решту діточок і молилася
Під крики сирен і смертоносних ракет,
Щоб ніч вже на ранок змінилася,
А рука ката не підняла вчергове стилет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Знову
Стривожили ранок
крики сирени…
Знову плакав
світанок сльозами
маленьких дітей…
Кров’ю вкривались
наші терени
і ліку не було для
невинних смертей.
За мить
Ні сім'ї, ані дому…
Лиш розсіяний
Порох спогадів…
Садок теж догорить…
Невистачить брому,
Щоб прочитати
Без болю
Кожен рядок
Цієї історії...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
В саду ніжно запахло фіалками,
Танули хмари в небесній безмежній блакиті,
А наші мрії знову рвали, топтали танками
Холодні, байдужі серця, тьмою повиті.
Радості дні здавалось вкрились уламками,
А українська душа закрутилась в танго болю,
Та свобода ще досі витала над замками
І скликала відважних до запеклого бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
[i][/i]Сніг розтане
від тепла
рук твоїх,
Мить настане
єднання
тиші й душі...
Серце зцілене
буде...
Дочекайся...
Біль згорить
у часу полум'ї.
Шторм відгримить
над обрієм
днів твоїх.
Серце згадає...
забилось для чого.
Тільки...
Дочекайся...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Непомітно підкралась весна,
Загомоніла до світу під свист куль і ракет,
В той час, коли зі світлом боролась пітьма,
І сумно до болю звучав десь кларнет.
Серед крові потопала квітів краса,
Зима диктувала свій останній сонет,
Ховались за хмари блакитні небеса,
А душа так хотіла прорватись з тенет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Любові спраглий цілий світ,
Сьогодні плаче і кричить
Про те, що вже десятки літ
В душі ніяк не відболить.
Серця зів'яли в порожнечі,
Довкола попіл з мрій й печаль,
Немає місця більш для втечі
Тільки сльози, рани й жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Захисти мене!
В Україні крізь сльози
просить дитя,
Сподіваючись, що вітер
слова ці донесе
до світу всього,
щоб нарешті встав
на захист життя....
Вбережи блакить
мого неба!
Від байдужості куль
і смертоносних ракет
Я так хочу
знову зібрати
із татом
У чистому полі
волошок букет....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022
А серце досі ще б'ється,
Голос життя не вмовкає,
Над світом розстріляна надія
Свої зранені крила здіймає.
"-Прокинсься",- ранок шепоче,
Щоб з душі назавжди зникла пітьма.
У передчутті невідомого листя тріпоче,
І проміння просить промерзла земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022
Світло в тобі прагне стати океаном,
Хоча й довкола смуток, і злісний голос самоти,
Й полеглих безліч укритих вже туманом,
Серед темряви знеможених очей не спіткнись і ти.
Світло в тобі давно вже прагне вийти з берегів,
Щоби спинити людство за кілька митей до провалля,
Не будь байдужим й допоки день ще не згорів,
Зігрій когось теплом своїм без страху і вагання!
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Промерзлі дні спішать чимдуж у небуття,
Тепло сердець повільно гасне, тліє,
І десь за крок до смутку й забуття
Озирнись: для нас безмежне небо зорями ясніє.
І кожен, хто спіймає свою іскру надії,
Одну із мільярдів, що сиплять щедро небеса,
Той не зважаючи на терня і гнітючі події,
Щодня нестиме радість у світ, мов ранкова роса!
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021
Ще на один крок ближче до вічності,
Ще на дюйм ближче до подиху весни,
Між рядками болю, терпіння й героїчності,
За кілька митей до радості, тільки не засни!
Де твоя мужність? Чом заховав свій промінь надії?
Чого знемагаєш, коли довкола і в тобі вирує життя?
Чому дозволив, щоб віру розхитали щоденні події?
Й відмовившись від себе, прямуєш просто в небуття?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Безперервне шукання власного дому-
Ця мандрівка і зветься "життя",
То ж відкинь сьогодні і розпач, і втому,
І прислухайся до серця свого биття.
Воно знає шлях до місця, де вперше забилось.
О подорожній, не втрачай же надії!
Бадьорись, щоб написане нарешті здійснилось,
Бо сонні упадуть на грані у всесвіті дії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
І так мало із нас йде за покликом серця,
І так мало із нас здатні пізнати справжню любов,
Віднаходити у пустці душі оази й озерця,
Після сотень падінь підійматись і знову, і знов.
І так мало із нас має сміливість бажати прозріти,
У світ власних ілюзій впустити вітер обнов,
Щоб піддатись йому і просто летіти,
Туди , де немає місця для нарікань і обмов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
У кожного свій біль, своя мрія і втрата,
І безліч несе в своїм серці і страх, і любов,
І безліч малює в своїй свідомості ґрата,
Прирікаючи себе на страждання і знову, і знов.
Як ще довго триватиме ця самострата?
Звідки той страх там, де має місце мрія й любов?
Звідки цей сумнів, який сіяти марна часу є трата,
Бо душа завше спрагла є світла без причин і умов?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
І кожен з нас, мов атом в невідомості,
Заблуканий у хаосі думок, почуттів і плачу сердець,
Шукає безперервно причини свої вагомості
У світі, де все має початок й кінець.
Скільки ще таємниць всесвіту дрімає у нашій свідомості?
Що ще маєм дізнатись, щоб звести нанівець
Всі тривоги й страхи, що сковують нас у крижаній нерухомості,
Ламаючи крила, що подарував нам Творець?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021
Тихо стогне стомлена земля,
Плаче небо не стримуючи сліз,
Війни голос чути звіддаля,
Й додолу осипається листячко беріз.
Серце догорає дотла,
Сповнене любові,
Вже квітка волі розцвіла
Й бринить надія в кожнім слові.
Та воля цвіте ціною життя.
Україно, скількох синів твоїх вже нема?
У скількох вже не чути серця биття?
Скількох війна спалила до тла?
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021
А щастя , мов весняний цвіт
Порою квітне часом опадає,
Проте ні час, ні подих літ
Його від світу не сховає.
А щастя - це краси творіння,
Короткі миті вплетені в життя,
Це мови світу розуміння,
Що серця забезпечує биття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Збери себе із сотень тисяч уламків,
На які так безжально тебе розбило життя,
На твоєму шляху ще буде й немало світанків,
Нехай, у пустці душі знов залунає биття.
Дозволь, хай твоє серце огорне надія,
Знаю, болить і не сила терпіти,
Та встати і йти - це вже є подія,
Яка не дозволить за секунду безслідно зітліти.
Знаю, абсурдно і воля слабка,
Після десятків падінь вже й сили нема,
Та нехай та надія, хоч і крихка,
Скріпить уламки, бо все це не дарма.
Життя- не випадковість
І ти - не останній перехожий,
Просто терпка нейвмовірна невідомість,
В якій, навіть, пилинка - замисел Божий...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Він шукав волю в холоднім окопі
Крізь куряву диму і куль лихі заметілі,
Події мчали, мов в калейдоскопі,
А шрамів все більше ставало на тілі.
Душа знемагала від спраги,
А дні приносили все менше тепла,
Бувало, думав, що не стане відваги
Боротись й надалі із силами зла.
Війна лютувала, лякала зимою,
Й не одна вже у небі згоріла зоря
Він хотів розділити знайдену волю з тобою,
Стати тихою гаванню, коли тривогою били моря.
Він не раз падав на болотянистих стежинах,
Розбиваючи вщент ніжні крила надії,
А потім вставав і у своїх життєвих годинах,
Намагавсь не зважати на пекельні події.
Але час не дрімав, усе мчав безупину,
Він для тебе волю шукав
Й Батьківщину любив до загину
В той час, коли останній дюйм життя догорав.
Били гради гримучі з ворожого краю,
Плакало небо від шрамів пекельних дарів,
Він знайшов її в окопі далекім від раю,
А потім - іскри, біль і шепіт вільних у серці морів...
Він знайшов волю в холоднім окопі,
На грані світів його ранок вітав,
Змінилися барви в швидкім калейдоскопі,
Коли час останні рядки в життя його книгу вписав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020